Почеркознавча експертиза

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Підготовка матеріалів на почеркознавчу експертизу

Для ефективного проведення почеркознавчої експертизи слідчий має визначитися з її предметом, об'єктом експертного дослідження, завданнями експертизи, які дістають вияв у постановці перед експертом питань, і ретельно підготувати всі необхідні для експертного дослідження матеріали.

Оскільки предметом почеркознавчої експертизи є факти і обставини кримінальної справи, що підлягають встановленню на основі спеціальних знань у галузі судового почеркознавства з метою її правильного вирішення, а її об'єктами - рукописні тексти, короткі записи, цифрові записи і підписи, слідчий повинен насамперед чітко виокремити безпосередній об'єкт експертного дослідження. Це означає, що у постанові про проведення експертизи крім необхідних реквізитів документа в цілому (назва, дата виконання, за необхідності - початкові та заключні слова) має бути зазначено, що дослідженню підлягають: весь текст; такий-то фрагмент тексту; певний цифровий запис; конкретний підпис тощо. Враховуючи особливості дослідження підпису необхідно зазначити прізвище особи, від імені якої він виконаний, його розміщення в документі (рядок, графа тощо), а також відомості про особу, зокрема, чи ця особа існує, вигадана або невстановлена. Така конкретизація об'єкта сприятиме предметно-межовій визначеності експертної роботи з документом.

Жодна почеркознавча експертиза не може бути здійснена лише за одним поданим об'єктом. Для її проведення завжди необхідні додаткові об'єкти і матеріали. Обсяг і характер таких додаткових об'єктів і матеріалів залежать у кожному конкретному випадку в першу чергу від завдань експертного дослідження, якими, як відомо, є: ідентифікаційні, пов'язані із встановленням конкретного виконавця тексту (підпису) або вирішенням питання про виконання однією особою різних текстів, окремих фрагментів тексту, підписів, тексту і підпису тощо; класифікаційні, пов'язані із встановленням за почерком деяких властивостей і рис особи, характерних для певних груп людей; діагностичні, пов'язані із з'ясуванням графічного матеріалу для ідентифікаційного дослідження, чи виконано текст зі зміною ознак почерку, з копіюванням і за яких обставин, чи виконано рукопис у незвичному стані тощо.

Виходячи з наведених завдань криміналістика напрацювала положення щодо характеру та обсягу матеріалів, які мають бути зібрані та надані експерту для виконання цих завдань і дачі відповідей на поставлені перед ним питання.

За загальним правилом матеріали, необхідні для вирішення ідентифікаційних завдань, включають самі рукописи та документи, що підлягають дослідженню, вільні, умовно-вільні й експериментальні зразки рукопису і підпису особи, а для вирішення класифікаційних і діагностичних завдань - здебільшого лише рукописи.

Вільними зразками для вирішення завдання ідентифікаційного характеру є рукописи і підписи особи, яка ідентифікується, виконані до порушення кримінальної справи і не пов'язані з нею. Ці зразки - найбільш цінний матеріал, оскільки він природний і навмисно не змінений. Вільні зразки слідчий збирає шляхом проведення виїмки, обшуку чи інших слідчих дій. До них належать особові листки, автобіографії та анкети, службові записки, щоденники тощо. У теперішній час, у зв'язку із скороченням обсягу документів, що виконуються рукописним способом, вільні зразки слід шукати в органах місцевого самоврядування, адміністративних органах, дозвільних структурах, податкових інспекціях у вигляді заяв, клопотань, декларацій тощо.

Умовою визнання зразків вільними є безсумнівність їх походження, яка з'ясовується, як правило, шляхом допиту самого виконавця або допиту свідків. До інших умов, що пред'являються до вільних зразків, належать: мінімальність часового розриву між ними і досліджуваним документом (бажано, в межах одного року); однаковість за характером змісту і цільовим призначенням; однотипність матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо); подібність за формою; достатність зразків (рукопису - в кількості не менше 5 аркушів, підписів - не менше 10-15, а за підозри у навмисній зміні почерку - не менше 30). Якщо текст чи підпис, що підлягають дослідженню, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), слід зібрати вільні зразки аналогічного характеру.

Перед приєднанням вільних зразків до матеріалів справи слідчий повинен пред'явити їх особі, яка ідентифікується, а потім позначити кожен зразок, тобто вказати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (вказати її прізвище, ім'я, по батькові) та посвідчити своїм підписом. Крім того бажано підготувати на експертизу документи, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, стосовно якої ставиться питання її ідентифікації як виконавця рукопису, що підлягає дослідженню. Це можуть бути паспорт, заява на отримання паспорта, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис.

Умовно вільними є зразки, виконані у зв'язку із справою, але не для експертизи. Ними можуть бути заяви, скарги, клопотання тощо. Вони виконують роль або додаткових, або, за відсутності вільних, можуть бути визнані достатніми для ідентифікації. Процесуальні та криміналістичні правила роботи з умовно-вільними зразками ті самі, що й з вільними.

Для проведення експертного дослідження на додаток до вільних та умовно вільних зразків відбираються експериментальні зразки - рукописи (тексти і підписи), виконані на пропозицію слідчого спеціально для даної експертизи. До експериментальних зразків у цілому пред'являються ті самі вимоги, що й до вільних і умовно вільних. Однак робота по їх підготовці на експертизу має певні особливості.

Криміналістичні правила та науково-практичні рекомендації щодо відібрання експериментальних зразків такі.

Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, яка підлягає ідентифікації за почерком, виконуєтекстна тему, пов'язану з розслідуваною справою, і в звичних умовах (сидячи за столом, звичним приладдям письма, при нормальному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного тому, що підлягає дослідженню, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри цього тексту. На даному етапі зразки відбираються в умовах, максимально наближених до тих, в яких виконувався рукопис, тим самим приладдям письма та на папері того самого виду. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

У випадках, коли досліджувані тексти, і особливо підписи, виконувались на бланках (касові ордери, квитанції тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках. Якщо ж розташування досліджуваного підпису не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах. На одному аркуші має бути 5-10 експериментальних підписів, а аркушів - не менше 5.

За наявності підстав припускати, що можливий виконавець рукопису намагався змінити свій почерк (шульга писав правою рукою, з іншим нахилом букв тощо), слід додатково відібрати зразки, виконані таким самим чином. почеркознавчий експертиза криміналістика

Часто виникає необхідність встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою. У такому разі експерту слід надати зразки підписів обох цих осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менш як на 5 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.

При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшуковувати документ з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. А при відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами.

Якщо необхідно дослідити велику кількість підписів, їх доцільно поділити за певними критеріями на групи (за особами, від імені яких виконано підписи, епізодами справи, видами документів тощо) і по кожній групі призначити окрему експертизу.

При виникненні труднощів, пов'язаних з підготовкою матеріалів на експертизу, доцільно залучити спеціаліста. Якщо ж з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються підготовки зразків, неможливо, про це слід зазначити у постанові про призначення експертизи. У цій постанові треба також указати на встановлені слідчим особливі обставини виконання рукопису, які могли спричинити змінений ознак почерку (незвичний стан виконавця, виконання рукопису в умовах низької температури тощо), та особливі обставини, що характеризують особу виконавця (похилий вік, порушення координації рухів тощо).

За законом слідчий, зібравши необхідні матеріали, складає мотивовану постанову про призначення почеркознавчої експертизи, в якій вказує підстави її проведення, прізвище експерта або назву експертної установи, експертам якої доручається провести експертизу, питання, з яких експерт повинен дати висновок, об'єкти, які мають бути досліджені, а також перелічує матеріали, що пред'являються експерту для ознайомлення.

Отже, пакет матеріалів, які надаються експерту для дослідження, складають: 1) постанова про проведення експертизи; 2) документи, рукописи, інші матеріали, у яких є текст, що підлягає дослідженню; 3) зразки письма (вільні, умовно вільні, експериментальні); 4) матеріали справи, що містять відомості про гаданого автора чи виконавця; 5) документи, які пояснюють умови виконання досліджуваних об'єктів.

Усе наведене щодо роботи слідчого з підготовки матеріалів на почеркознавчу експертизу, враховуючи специфіку судової процедури, цілком і повністю стосується й суду.

Нині закон наділив можливостями самостійного використання спеціальних почеркознавчих знань у процесі доказування й захисника-адвоката. З моменту допуску до участі у справі захисник має право збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян. Він може самостійно збирати вільні зразки почерку, а, за згодою осіб, й експериментальні. Його ж права на ознайомлення з матеріалами справи та з дозволу органу, у провадженні якого перебуває справа, на застосування науково-технічних засобів роблять можливим доступ і використання захисником-адвокатом копій, фотографій необхідних матеріалів справи як об'єктів спеціального почеркознавчого дослідження. Тому, з дотриманням відповідних криміналістичних правил, зібравши необхідні матеріали, придатні й достатні для такого дослідження, захисник-адвокат в інтересах захисту цілком правомірно може звернутись до фахівця з почеркознавчих питань для одержання письмового висновку з питань, які цікавлять захист. Такий висновок фахівця-почеркознавця буде своєрідним альтернативним висновком щодо висновку експерта-почеркознавця, оскільки гносеологічна основа результатів їх досліджень однакова.

Безумовно, можливість захисту проводити такого роду спеціальне дослідження, порівняно із слідчим та судом, значно обмежена, особливо щодо основного об'єкта - самого рукопису (підпису). Тим не менше, такий напрям у роботі захисника з привнесенням у справу спеціальних знань, на противагу обвинуваченню, можливий інколи на рівних із стороною обвинувачення (коли, наприклад, об'єктом дослідження є настінний напис, де і експерт, і фахівець мають перед собою лише його фотографію), а тому мав би отримати більш широке застосування.

Питання, які можуть бути поставлені на вирішення експерту, слід формулювати за певними правилами і максимально точно.

Для вирішення ідентифікаційних завдань перед експертом ставлять такі питання:

1) Ким із зазначених осіб виконано рукописний текст або його частина?

2) Ким із конкретних осіб виконано цифрові записи?

3) Чи виконані тексти різних документів або різні частини даного документа однією особою?

4) Чи виконаний підпис від імені певної особи цією особою або іншою певною особою?

5) Чи виконаний текст документа і підпис у ньому однією особою? Вирішуючи класифікаційні завдання, перед експертом можна поставити такі питання:

1) Особою якої статі написано текст даного документа?

2) До якої групи за віком належить виконавець рукопису?

3) Яка соціально-демографічна характеристика виконавця рукопису: місце формування писемних навичок, рідна мова, професія?

Діагностичні завдання можуть бути вирішені шляхом постановки перед експертом таких питань:

1) Чи придатний певний текст для дослідження з метою ідентифікації особи виконавця?

2) Чи виконано рукопис навмисно зміненим почерком (скорописним, друкованим, незвичною рукою)?

3) Чи виконано підпис із зміною його ознак?

4) Чи виконано текст (підпис) з наслідуванням почерку (підпису) певної особи?

5) Чи виконано рукопис (підпис) у незвичних умовах?

6) Чи перебувала особа, яка виконала рукопис (підпис), у незвичайному стані?

7) Чи володіє особа, яка виконала рукопис, навичками написання спеціальними шрифтами?

8) Чи виконано спірний рукопис двома особами одночасно?

9) Який час минув після виконання тексту і підпису (при значному розриві у часі)?

2. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи

При підготовці матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи головним завданням слідчого є надати у розпорядження експерта доброякісні порівняльні зразки. У разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення чи відібрання зразків почерку, необхідних для порівняльного дослідження. Про відібрання зразків складається протокол (ст. 199 КПК). Зразки для експертного дослідження поділяються на експериментальні (спеціально отримані для цілей даної конкретної експертизи) та вільні (створені або отримані поза зв'язком із розслідуваною кримінальною справою, як правило, до її порушення). Інколи можуть використовуватись умовно-вільні зразки почерку, тобто такі, що виконані після порушення кримінальної справи, але без зв'язку з експертизою. Основні вимоги щодо вільних зразків почерку: достовірність (безсумнівність) походження; відповідність досліджуваному документу (близькі за часом виконання, формою і змістом, виконані аналогічним письмовим приладдям та ін.), достатність зразків за кількістю. Експериментальні зразки отримують тоді, коли відсутні вільні зразки або вони недостатні за обсягом і якістю. Експериментальні зразки почерку, підписів, цифрових записів повинні відповідати досліджуваному документу за матеріалом письма, письмовим приладдям і бути надані у достатній кількості.

Експериментальні зразки відбираються під диктовку чи шляхом самостійного написання підозрюваним (обвинуваченим) за пропозицією слідчого або судді і обов'язково у їхній присутності. При цьому використовується текст досліджуваного документа або складається спеціальний текст з використанням окремих слів, їх поєднань чи цифр з досліджуваного. При необхідності дослідити рукописний текст експерту надають: 1) вільні зразки письма підозрюваного (обвинуваченого) на 8-10 аркушах; 2) експериментальні зразки - на 5-10 аркушах. Вільні та експериментальні зразки засвідчуються слідчим або суддею. Для вирішення питання, чи виконано підпис певною особою, необхідні такі зразки: вільні та експериментальні зразки підпису особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис; вільні зразки підозрюваного у вигляді текстів; вільні зразки підписів підозрюваної особи; експериментальні зразки, виконані у вигляді написів прізвища особи, від імені якої зроблено підпис.

Експериментальні зразки підписів отримують на кількох аркушах паперу через деякі проміжки часу. При призначенні експертизи підписів експерту рекомендується надавати: вільні та експериментальні зразки почерку на 8-10 аркушах; по 10-15 вільних і 20-30 експериментальних зразків підписів особи. Експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах паперу (по 5-6 підписів на кожному аркуші) або на таких самих бланках, що й досліджуваний документ. Почеркознавча експертиза призначається за мотивованою постановою (ухвалою) слідчого або судді (суду), де вказуються об'єкти, які мають бути досліджені.

Размещено на Allbest.ru