Організація підготовки і проведення виборів народних депутатів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація підготовки і проведення виборів народних депутатів України

Вступ

мандат кандидат депутат вибори

Такі конституційні категорії як «народ», «влада», «вибори», є, по суті, ключовими для розвитку всього конституційного законодавства України. Влада українського народу реалізується передусім шляхом проведення виборів і референдумів і вона є вихідною базою для становлення і розвитку відповідного законодавства. Саме від народного волевиявлення залежить правове майбутнє нашої держави.

Вибори в Україні - це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування конституційного якісного і кількісного складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Таким чином, вибори за своєю сутністю є механізмом передачі народом (в особі виборців) доручення своїм представникам (депутатам) здійснювати від його імені владу. Інакше кажучи, шляхом виборів народ делегує владні повноваження своїм представникам.

Говорячи про організацію підготовки і проведення виборів народних депутатів до українського парламенту, то даний процес розпочинає своє утворення та функціонування із створенням незалежної держави України. Основи даної процедури законодавець закріплює в ст. 77 Конституції України, та в Законі України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 до якого було внесені певні зміни від 15.05.2014, на інших законодавчих актах.

Сьогодні проблема виборів, як і щороку є актуальною. Демократичність політичного режиму держави визначається діючими процедурами виявлення та реалізації волі народу. Найреальніший такий вплив реалізується у формі прямого народовладдя, тобто безпосередньо на виборах. Вибори - чи не єдиний засіб впливу на державних і політичних лідерів, завдяки якому навіть найпасивніші члени суспільства можуть опосередковано реалізувати свою волю та бажання.

Зарас багато вчених та науковців таких як Дж. Сарторі, В. Погорілка, М. Рагозіна та інші, говорять про те що, найбільш дієвою є змішана виборча система. За допомогою якої можна досягнути компромісу між принципом представництва в парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого ними уряду. Отже, в умовах протистояння політичних сил в Україні використання змішаної виборчої системи видається доречним.

В даній роботі, варто дослідити особливості парламентських виборів в Україні, яким способом та на яких засадах та принципах вони відбуваються. Чітко дати характеристику формі виборів, їх підготовки, які вимоги передбачені до кандидатів, процедуру підрахунку голосів та оприлюднення офіційних результатів виборів Центральною виборчою комісією і яким способом відбувається розподіл депутатських мандатів в цілому. Відповідно так можна зрозуміти структуру функціонування апарату і виявити недоліки, якщо вони присутні.

1. Особливості системи виборів до парламенту народних депутатів України

Виборча система - це сукупність правил, принципів та процедур, прийнятих для встановлення результатів народного голосування та розподілу місць між кандидатами на виборні посади.

Виборча система є способом підсумовуванням результатів голосування і розподілу на цій основі депутатських мандатів, що безперечно є ключовим елементом виборів. Загалом існує три системи виборів:

· пропорційна

· мажоритарна

· змішана.

Від вирішення проблеми вироблення ефективного демократичного виборчого механізму залежать подальший розвиток політичної

системи, збереження або нівелювання демократичних цінностей та

інститутів у державі. Виборча система як спосіб підбиття результатів

голосування і розподілу на цій основі депутатських мандатів є ключовим елементом виборів. [12]

В Україні виборча система, зокрема для виборів народних депутатів, не набула сталих форм. Сьогодні актуальним є пошук найбільш оптимальної її моделі. Подальша трансформація української парламентської виборчої системи має бути науково обґрунтованою, враховувати, зокрема, вже набутий досвід застосування різних виборчих систем в Україні, особливості політичної та партійної систем, політичної та правової культури. Тому доцільним є всебічне дослідження правового регулювання та практики функціонування видів виборчих систем на теренах України, їх особливостей задля урахування позитивних результатів та уникнення помилок. [7]

Якщо говорити про Україну то в ч. 3 ст. 1 Закону України «Про вибори народних депутатів України» зазначено, що вибори народних депутатів здійснюються за змішаною системою. Змішана виборча система поєднує в собі елементи мажоритарної і пропорційної виборчих систем. Таким чином вибори до парламенту передбачають, що 225 депутатів обриються від політичних партій, виборчих блоків у багатомандатному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, а 225 депутатів обираються в одномандатних виборчих округах системою відносної більшості. Вибори здійснюються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Законодавець зазначає, що вибори до парламенту можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними (ст. 15 ЗУ «Про вибори народних депутатів України»). В свою чергу характеризуючи дані види можна виокремити притаманні їм відповідні особливості. Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребує рішення про їх призначення, а позачергові призначаються Президентом України в порядку, встановленому Конституцією України, і проводиться в період 60 днів з дня опублікування указу глави держави про дострокове припинення повноважень парламенту. Коли мова іде про повторні вибори депутата призначаються в одномандатному окрузі Центральною виборчою комісією у разі визнання виборів депутатів в цьому окрузі такими, що не відбулися, або якщо особа після її обрання не набула депутатського мандата в порядку, встановленому цим Законом, а проміжні вибори призначаються у разі дострокового припинення депутата, обраного в одномандатному окрузі.

В загальному, якщо вибори до Верховної Ради України є черговими то відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України. Відповідно до законодавства сам виборчий процес повинен розпочатись за дев'яносто днів до дня голосування і ЦВК не пізніше як за дев'яносто один день до для голосування, про початок виборчого процесу. Позачергові вибори в свою чергу проходять в останню неділю 60 днів з для опублікування указу. Коли мова буде іти про позачергові та повторні вибори, то перші розпочнуться з дня, наступного після опублікування Указу Президента України, а другі спочатку не пізніше десяти днів, визнають ЦВК такими що не відбулися, і тоді проходять за процедурою позачергових виборів. Протягом п'ятого року повноважень Верховної Ради України поточного скликання проміжні та повторні вибори не проводяться.

Відповідно до чинного законодавства, а саме слід розглянути ст. 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України» можна чітко прослідкувати етапи виборчого процесу в цілому.

- Складання та уточнення списків виборців;

- Утворення виборчих округів;

- Утворення виборчих дільниць;

- Утворення виборчих комісій;

- Висування та реєстрація кандидатів у депутати;

- Проведення передвиборчої агітації;

- Безпосередньо сам процес голосування;

- Підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;

- Встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;

- Припинення діяльності виборчих комісій.

- Офіційне оприлюднення ЦВК результатів виборів народних депутатів.

Слід сказати, що в законі чітко передбачено та визначено суб'єктів виборчого процесу, безпосередньо визначено їх права та обов'язки. Ними безпосередньо являються громадяни України, які мають право голосу, виборчі комісії, кандидати у народні депутати, які зареєстровані у порядку, встановленому законом, партії (блоки), які висунули кандидатів у депутати, органи державної влади та місцевого самоврядування, офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, від іноземних держав і міжнародних організацій.

Так як Україна є демократичною та правовою державою, яка повинна вдосконалювати та забезпечувати процес відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України. Слід відзначити, що у 28.10.2012 було зроблено таку спробу відповідним законом, що мав на мені підвищити рівень довіри суспільства до виборів, публічності та відкритості виборчого процесу за допомогою системи відео спостереження у день голосування та під час підрахунку голосів.

2. Порядок підготовки, організації та проведення виборів народних депутатів України

Організацію та проведення виборів в Україні займається трирівнева система виборчих комісій - це так звані державні органи, які наділені спеціальною компетенцією. До якої згідно чинного законодавства входять Центральна виборча комісія, окружні та дільничні виборчі комісії. Виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів депутатів і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про вибори депутатів. Якщо розглядати повноваження виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів депутатів здійснюються наступним чином. ЦВК здійснює підготовку на всій території України та в законодавчому окрузі, в межах одномандатного округу - окружні виборчі комісії, та відповідно до повноважень дільничної виборчої комісії компетентна у межах певної виборчої дільниці. Повноваження окружної виборчої комісії закордонного округу здійснює Центральна виборча комісія.

Підготовка організації і проведення голосування та підрахунок голосів виборців здійснюється на виборчих дільницях, які можуть бути звичайною, спеціальною, закордонною. Виборчі дільниці утворюються з чисельність від двадцяти до двох тисяч п'ятисот виборців, вони бувають трьох видів:

· Малі - з чисельністю виборців до 500 осіб;

· Середні - з чисельністю виборців до 500 до 1500 осіб;

· Великі - з чисельністю виборців понад 1500;

Якщо на відповідній території, у відповідному закладі чи установі налічує менше двадцяти виборців, за рішенням Центральної виборчої комісії на відповідній території, у відповідному закладі чи установі виборча дільниця може бути утворена з меншою від граничного значення чисельності виборців. Закордонні виборчі дільниці можуть утворюватися з чисельністю більшою, ніж дві тисячі п'ятисот виборців.

Якщо дати характеристику виборчих дільниць тоді ми зможемо отримати наступну картину. Звичайна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців за місцем їх проживання. Вона має свою територію з визначеними межами та порядковий номер, які визначаються ЦВК. Спеціальна виборча дільниця утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. Не допускається утворення однієї виборчої дільниці для двох і більше закладів чи установ. Закордонна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах депутатів перебувають на відповідній території іноземної держави. Закордонні виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією при закордонних дипломатичних установах України, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України, з рівномірним віднесенням до всіх одномандатних округів, які утворюються на території столиці України - міста Києва.

Організація, підготовки та проведення виборів народних депутатів вимагає досить значних матеріально-фінансових витрат, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та виборчих фондів партії (блоків). Фінансове забезпечення виборів за рахунок коштів Державного бюджету здійснюється ЦВК, яка розподіляє необхідні асигнування між окружними комісіями, а вони розподіляють кошти між дільничними комісіями. Виконання повноважень члена виборчої комісії здійснюється на платній основі, та оплачується в розмірі та в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України за поданням Центральної виборчої комісії, за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення виборів депутатів. Функцію здійснення контролю за цільовим використанням коштів, виділених на підготовку і проведення виборів депутатів здійснюється ЦВК та спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю.

3. Вимоги до кандидата у народні депутати України

Загальні вимоги та порядок висування кандидатів у депутати до парламенту зазначено Законі України «Про вибори народних депутатів України» в VII розділі. Кандидатів у депутати може висувати партія, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніше ніж за дев'яносто і закінчується за сімдесят дев'ять днів до дня голосування. Також таке право може реалізував виборчий блок партії за умови, що до цього складу входять партії, зареєстровані не пізніше як за рік до дня виборів. Кандидатом у депутати може бути висунута особа, яка є членом цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або позапартійна особа, яка має право бути обраною депутатом чи в порядку самовисування.

В Конституції України чітко зазначені одні з основних вимого на посаду народного депутата України. Стаття 76. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України. [1]

Строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років

Висування кандидатів, формування та затвердження виборчого списку кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі та висування кандидатів у депутати від партії в одномандатних округах здійснюється партією на з'їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії. Партія може висунути: 1) виборчий список кандидатів у депутати від партії у загальнодержавному окрузі у кількості, яка не перевищує 225 осіб; 2) по одному кандидату у депутати в кожному одномандатному окрузі. Форма виборчого списку кандидатів у депутати від партії затверджується Центральною виборчою комісією не пізніше як за сто двадцять днів до дня голосування. Умови реєстрації кандидатів у депутати загальнодержавному та одномандатному окрузі зазначені в ст. 54,55 ЗУ «Про вибори народних депутатів України».

Існує таке поняття як грошова застава, яку повинні зробити для того щоб пройди реєстрацію яку здійснює ЦВК. Партія, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, після початку виборчого процесу та до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації кандидатів у депутати вносить в безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі однієї тисячі розмірів мінімальної заробітної плати. Партія, яка висунула кандидата в депутати в одномандатному окрузі, кандидат у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, після початку виборчого процесу та до подання документів Центральній виборчій комісії для реєстрації вносить на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі десяти розмірів мінімальної заробітної плати. В подальшому ця грошова застава переходить до Державного бюджету України.

Кандидату у депутати може надатись відмова у реєстрації ЗУ «Про вибори народних депутатів України»

Стаття 60

1. Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі:

1) порушення вимог цього Закону;

2) відсутності відповідних документів,

3) припинення громадянства України кандидата у депутати;

4) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання чи з метою отримання політичного притулку;

5) визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною;

6) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

7) виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом.

2. Рішення про відмову в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття видається (направляється) представнику партії або кандидату у депутати, який балотується в одномандатному окрузі.

3. Помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Слід зазначити, що кількість кандидатів у депутати, що висувається партією (блоком), не може перевищувати кількості депутатів, що становить конституційний склад парламенту.

4. Порядок голосування та встановлення результатів виборів

Голосування виборців на виборах депутатів здійснюється за допомогою виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України (далі - виборчий бюлетень). Виборчі бюлетені для голосування в загальнодержавному окрузі та в одномандатних виборчих округах мають бути різного кольору. Ступені захисту виборчого бюлетеня встановлюються Центральною виборчою комісією. Голосування проводиться в спеціально відведених та облаштованих приміщеннях, в яких обладнуються кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок. На одній виборчій дільниці облаштовується одне приміщення для голосування. Контроль за облаштуванням приміщення для голосування покладається на дільничну виборчу комісію.

Голосування проводиться в день голосування з 8 години до 20 години без перерви. На закордонних виборчих дільницях голосування проводиться за місцевим часом країни, де утворені ці дільниці. Організація проведення голосування та підтримання у приміщенні для голосування належного порядку, забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування покладаються на дільничну виборчу комісію. Виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв'язку з інвалідністю чи за станом здоров'я не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування цього виборця.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу, у тому числі з поміткою «Уточнений», та протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах закордонного округу (у тому числі з поміткою «Уточнений») не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня голосування встановлює результати виборів депутатів у загальнодержавному окрузі, про що складає протокол. Така ж процедура передбачена для оголошення результатів голосування в одномандатних округах.

Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), року народження, освіти, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб'єкта висування, виборчого округу (загальнодержавний чи номер одномандатного), у якому обраний депутат. Офіційне оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів є підставою для звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та прийняття рішення про припинення дії іншого представницького мандата особи, обраної депутатом. Особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов'язана подати до Центральної виборчої комісії не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів документ про її звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.

5. Розподіл депутатських мандатів

Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій. Кандидати у депутати, включені до виборчого списку партії, який отримав менше п'яти відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій, права на участь у розподілі депутатських мандатів не мають.

Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій, які зазначені у частині третій цієї статті, у послідовності, визначеній частинами шостою - дев'ятою цієї статті. Центральна виборча комісія на підставі відомостей, встановлює сумарну кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців.

Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, визначеної відповідно до частини шостої цієї статті, на число депутатських мандатів, яке дорівнює 225 (далі - загальна кількість депутатських мандатів у загальнодержавному окрузі).

Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку цієї партії, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати від цієї партії. Дробові залишки враховуються при розподілі відповідно до частини дев'ятої цієї статті решти депутатських мандатів.

Партії, виборчі списки від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення відповідно до частини восьмої цієї статті, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з виборчого списку партії, що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках партій однакові, першим додатковий депутатський мандат отримує той виборчий список партії, за кандидатів у депутати від якої віддано більшу кількість голосів виборців. Розподіл додаткових депутатських мандатів закінчується після вичерпання загальної кількості депутатських мандатів у загальнодержавному окрузі.

Результатом виборів депутатів у загальнодержавному окрузі є визначення в порядку черговості у виборчих списках партій осіб, обраних депутатами від партій, відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій.

У разі якщо під час встановлення результатів виборів Центральна виборча комісія виявить, що особа обрана депутатом як за виборчим списком у загальнодержавному окрузі, так і депутатом у одномандатному окрузі, така особа вважається обраною депутатом у одномандатному окрузі. У такому випадку Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка не набула депутатського мандата у загальнодержавному окрузі, та визнає обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку відповідної партії.

Після встановлення кількості депутатських мандатів, отриманих партіями, що висунули кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, та визначення відповідно до вимог частини десятої цієї статті осіб, обраних депутатами, Центральна виборча комісія у протоколі про результати виборів депутатів у загальнодержавному окрузі зазначає:

1) загальну кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців;

2) виборчу квоту;

3) кількість депутатських мандатів, отриманих кожною партією, що висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі;

4) прізвища, власні імена (усі власні імена) та по батькові (за наявності), рік народження, освіту, посаду (заняття), місце роботи, місце проживання, партійність, а також суб'єкт висування обраних депутатів.

Висновок

Отже, українське виборче законодавство пройшло довгий шлях свого становлення. Практика національного законотворення характеризується частим переглядом законодавства про вибори, що обумовлюється пошуком політичних компромісів перед проведенням чергових загальнонаціональних виборів.

Реформування політичної системи суспільства, що розпочалося та виборчого законодавства потребують активізації роботи з правової освіти населення з цих питань. Адже лише свідоме застосування учасниками виборчого процесу тих чи інших норм може бути гарантією демократичних виборів.

Беручи до уваги ст. 38 Конституції України, що передбачає право громадян на участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади і органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Виборча система - це певний спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб. Існує три моделі виборчих систем - мажоритарна, пропорційна та змішана.

В Україні у 2011 р. в чергове змінилося виборче законодавство. Після того як 17 листопада ВР ухвалила в цілому проект закону №9265-1 від 10 жовтня 2011 року «Про вибори народних депутатів», найближчі вибори до парламенту відбуватимуться за новою змішаною виборчою системою.

Таким чином, в даній роботі розкрито основні етапи організації та проведення парламентських виборів в Україні, визначено особливості функціонування та діяльності даного апарату в державі.

На мою думку в Україні створені не погані основи для проведення виборів, однак їх слід удосконалювати, щоб збільшувати довіру народу до справедливості та відкритості цього процесу тим самим забезпечити більшу участь населення у реалізації свого громадського обов'язку.

Список використаної літератури

1. Конституція України: Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 №254к/96-ВР // - тлумачення від 15.05.2014

2. Про вибори народних депутатів України: Верховна Рада України; Закон від 17.11.2011 №4061-VI // - Редакція від 15.05.2014

3. Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року: Верховна Рада України; Закон від 05.07.2012 №5175-VI // -Редакція від 07.10.2012

4. Про Центральну виборчу комісію: Верховна Рада України; Закон від 30.06.2004 №1932-IV

5. Про Державний реєстр виборців: Верховна Рада України; Закон від 22.02.2007 №698-V

6. Гонюкова Л. Особливості застосування змішаної виборчої системи в Україні.

7. Пономарьова Г. Застосування змішаної виборчої системи/ 2009 р.

8. Тимошенко І.В. Проблемні питання визначення статусу виборчих комісій та їх членів як суб'єктів юридичної відповідальності/ 2008 р.

9. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: підручник / І. І. Бодрова, С.В. Болдирєв, В.О. Величко та ін.; за ред.

С.Г. Серьогіної. - 2-ге вид. переробл. та доповн. - Х.: Право, 2011. -360 с.

10. Виборче право України: навч. посіб. / за ред. В.Ф. Погорілка, М. І. Став - нійчук. - К.: Парламент. вид-во, 2003 р

11. Теліпко В.Е. Конституційне та конституційно-процесуальне право України: навч. посіб. (для студ. вищ. навч. закл.) / В.Е. Теліпко - К.: Центр учбової літератури, 2009.

12. Політологія для вчителя: навч. посібник для студ. педагогічних ВНЗ/за заг. ред.: К.

Размещено на Allbest.ru