Проблеми діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
Нормативне закріплення інституту омбудсмана Конституції. процедура звернення до уповноваженого з прав людини. питання перед вищими органами посадової особи. звернення до інстанцій з рекомендаціями про перевірку судових рішень, що набули законної сили.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | доклад |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.05.2015 |
| Размер файла | 13,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
«Проблеми діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини»
нормативний омбудсман конституція
1. Нормативне закріплення інституту омбудсмана Конституції України відбулося 1996 року та прийнятому 23 грудня 1997р. законі, який набрав чинності 15 січня 1998р. 14 квітня. Цього ж року обрано першого в історії України Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - Карпачову Ніну Іванівну.
Поряд з нормативним закріпленням інституту омбудсмана та позитивної ролі у захисті прав та основоложних свобод існує ряд негативних моментів, що, на жаль, невиправлені та притримують діяльність українського омбудсмана. Ці моменти, безперечно, містяться у Законі України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Перш за все, на мою думку, Закон України « Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» потребує змін та уточнень. Ці зміни полягають у піднятті ролі омбудсмена серед інших органів державної влади та його діяльності. Адже повноваження омбудсмена, що закріплені законодавством не повністю дають змогу йому здійснювати захист прав людини загалом. Це стосується тих моментів, коли права людини порушуються високопосадовцями і, як наслідок, майже неможливістю усунення даних порушень уповноваженим. Тому до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» варто внести зміни що давали б уповноваженому можливість:
- Можливість ставити питання про скасування актів, що порушують права людини. Нинішнє законодавство надає право вносити пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері забезпечення прав та свобод людини та можливість конституційного подання про відповідність Конституції України законів України, що стосуються прав та свобод людини. Ці дії практично паралізують дії уповноваженого, адже пропозиції та подання можуть бути розглянуті а ось, відповідно, результати цього розгляду можуть бути безрезультатними.
- Можливість ставити питання перед вищими органами посадової особи, яка порушила права людини, про накладення стягнень, що передбачені законодавством про працю. Це дозволить більш суворіше тримати під контролем трудові права людини.
- Можливість ставити питання про усунення з посад осіб, які припустились неодноразового або грубого порушення прав людини та основоположних свобод. Законодавство на сьогодні передбачає лише внесення подання уповноваженим із вимогами усунути причини порушення але аж ніяк не ставити питання про усунення особи, яка порушила права людини.
- Можливість повідомляти у ЗМІ про порушення відповідними особами, тобто так званий громадський осуд таких посадових осіб, а також посадових осіб, які не відреагували належним чином на звернення омбудсмана.
- Можливість передбачити висловлення омбудсманом своєї точку зору з приводу судових рішень. Це полягало б у зверненні до інстанцій з рекомендаціями про перевірку судових рішень, що набули законної сили та про наявність даних про порушення прав людини, які мали місце при судовому розгляді справи та вплинули на прийняте судове рішення.
2. Проблемою постає також процедура звернення до уповноваженого з прав людини. В цьому контексті неодноразово звучали пропозиції закріпити законодавчо зміни, що стосувалися б зменшення потоку звернень до уповноваженого. На даний момент уповноваженому Верховної Ради України з прав людини досить складно дотримуватися положення Закону «Про звернення громадян», тому деякі науковці пропонували законодавчо закріпити так звані фільтри подання звернень Уповноваженому. Дана пропозиція грунтується на необхідності зменшення потоку скарг від громадян, тому, що уповноважений зобов'язаний повідомити у письмовій формі особу, що подала звернення, про прийняття або відмову у прийнятті його до розгляду, притому відмова повинна бути вмотивованою. Щоденно до уповноваженого звертається близько 70 осіб переважно з особистих питань. Із-за великої кількості навантаження на уповноваженого більшість скарг залишаються довго не розглянутими або не розглянутими взагалі тому, що фізично це зробити не можливо.
3. Певні зміни потрібно внести і до гарантій діяльності омбудсмана:
- Закріпити обов'язк державних органів та їх посадових осіб розгляду в місячний термін рекомендації омбудсмана та надання письмової відповіді з приводу прийнятих заходів для відновлення порушених прав чи обґрунтувати причини невиконання його рекомендацій;
- Ввести норми, відповідно до яких, рекомендації омбудсмена, що прийняті на підставі розглянутих ним скарг не будуть оскаржуватись в межах національної правоохоронної системи.
- Можливіcть передбачення адміністративної та кримінальної відповідaльність поcaдових осіб за ігнорувaння зaпитів омбудcманa щодо нaдання йому мaтeріалів, документів, інформaції aбо пояcнeнь, і щодо виконaння рeкомендaцій.
4. На мою думку можливості парламентського контролю, що здійснюється омбудсменом потрібно збільшувати. В даному випадку створювати спеціальні види інституту омбудсмена в нашій державі не потрібно а ось відкрити відповідні відділи в Секретаріаті омбудсмена та надати ним відповідні повноваження відповідно до європейських стандартів та норм можливо. Можна створити окремі відділи з питань дотримання прав людини у виправних колоніях, та колоніях суворого режиму, відділи з питань дотримання прав службовців у Збройних Силах України, відділи з контролю вирішення судами кримінальних справ. Це саме ці сфери, найпроблематичніші на сьогодні і менше контрольовані з боку всіх органів державної влади.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Правова основа організації та діяльності інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Історія становлення інституту омбудсману в юридичному просторі світу. Порядок припинення повноважень Уповноваженого та його звільнення з посади.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 06.04.2012Проблеми реалізації правозахисної діяльності в Україні. Діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спрямована на захист прав і свобод особистості. Виконання покладених на Уповноваженого функцій та використання наданих йому прав.
статья [23,3 K], добавлен 17.08.2017Походження поняття інституту омбудсмана, принципи його діяльності. Дослідження конституційно-правового статусу інститута Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Характеристика місця омбудсмана в системі органів державної влади різних країн.
дипломная работа [85,6 K], добавлен 05.09.2013Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.
статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017Уповноважений Верховної Ради України (ВРУ) з прав людини як суб’єкт цивільно-процесуального права. Омбудсмен у цивільному процесі. Основні права та обов’язки Уповноваженого ВРУ з прав людини у цивільному процесі, аналіз судової практики його участі.
курсовая работа [54,7 K], добавлен 21.01.2011Характерні ознаки, функції та моделі інституту омбудсмена в іноземних країнах - Швеції, Фінляндії, Норвегії, Канаді. Правовий статус та професійні обов'язки Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в України. Особливості організації його діяльності.
реферат [27,0 K], добавлен 15.11.2010Утвердження інституту омбудсмана у світі та в Україні. Механізм імплементації новітніх міжнародних стандартів з прав людини в Україні. Конвенція про захист прав людини та основних свобод для України: європейська мрія чи реальний захист прав людини?
курсовая работа [48,3 K], добавлен 13.04.2008Права людини і громадянина. Види гарантій прав і свобод людини і громадянина та їх реалізація за законодавством України. Інститут парламентського уповноваженого з прав людини як важливий механізм захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина.
курсовая работа [33,1 K], добавлен 14.05.2014Історія виникнення інституту прав і свобод людини і громадянина. Основні права людини: поняття, ознаки та види. Сучасне закріплення прав і свобод людини і громадянина в Конституції України. Юридичні гарантії забезпечення прав людини і громадянина.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 18.05.2015Історичні умови та засади розвитку і становлення прав людини в Європейській системі законодавства (судочинства). Виникнення і закріплення Європейського суду з прав людини в системі судочинства. Принципи діяльності Європейського суду з прав людини.
курсовая работа [77,8 K], добавлен 04.01.2014Підстави звернення до Європейського суду з прав людини. Правила подання заяви до його нього. Листування з Судом. Конфіденційність інформації, надісланої до нього. Наявність представника чи адвоката. Права та свободи, які гарантує Європейська конвенція.
реферат [26,6 K], добавлен 11.04.2014Основні проблеми відсутності єдиного терміна для позначення особистих прав людини. Співвідношення між правами людини та правами громадянина. Громадянин як володар громадянських прав та найбільш універсальний суб’єкт конституційних прав і обов’язків.
статья [23,3 K], добавлен 07.08.2017Становлення прав людини та основні підходи до розв’язання проблеми прав людини. Принципи конституційно-правового статусу громадянина в українському законодавстві. Втілення ліберальної концепції прав і та свобод людини в Основному Законі України.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 23.07.2009Поняття прав людини. Характеристика загальнообов’язкових норм міжнародного права про права людини. Аналіз міжнародно-правових норм, що слугують боротьбі з порушеннями прав людини. Особливості відображання прав людини у внутрішньодержавному праві.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 09.01.2013Історія виникнення та нормативного закріплення гарантій реалізації прав людини. Сучасні досягнення науки в сфері конституційного права. Види гарантій реалізації прав людини в Україні та зарубіжних країнах. Шляхи вдосконалення норм законодавства.
научная работа [52,5 K], добавлен 22.09.2012Співвідношення понять "людина", "особистість", "громадянин". Класифікація прав людини та громадянина. Структура конституційно-правового механізму забезпечення реалізації прав людини. Проблеми захисту прав і свобод в Україні на сучасному етапі розвитку.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 06.09.2016Поняття гарантії прав людини. Громадянські і політичні права і свободи. Конституція України як основний гарант прав та свобод особи. Становлення та розвиток ідеї гарантій прав і свобод людини та громадянина в теоретико-правовій спадщині України.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 09.05.2007Створення міжнародних механізмів гарантій основних прав і свобод людини. Обгрунтування права громадянина на справедливий судовий розгляд. Характеристика діяльності Європейського суду з прав людини. Проведення процедури розгляду справи та ухвалення рішень.
контрольная работа [25,8 K], добавлен 05.01.2012Загальна характеристика та історія прав людини і громадянина. Український фактор при створенні головних міжнародних документів у галузі прав людини. Міжнародні гарантії прав людини: нормативні (глобальні і регіональні), інституційні та процедурні.
сочинение [25,7 K], добавлен 09.12.2014Роль ООН у захисті прав і свобод людини. Захист прав людини на регіональному рівні. Права і свободи людини на Україні. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини. Права і свободи людини та громадянина, їх гарантії, основні обов'язки.
реферат [20,6 K], добавлен 28.01.2009
