Поняття та організаційні форми соціального забезпечення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття та організаційні форми соціального забезпечення в Україні

право соціальний суспільний страхування

Ст. 1 Конституції України проголосила нашу державу правовою соціальною державою, яка повинна визнавати та забезпечувати основні соціальні права людини і громадянина.

Конституція України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Одним із елементів соціального захисту громадян є соціальне забезпечення (ст..46).

Розвиток і вдосконалення державної політики, спрямованої на забезпечення соціальних прав громадян, неможливий без відповідної галузі права - права соціального захисту.

Право соціального захисту - це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації, охорони і захисту соціальних прав людини і громадянина.

Одним із елементів соціального захисту громадян є соціальне забезпечення.

Соціальне забезпечення - це передбачена законодавством система матеріального забезпечення й обслуговування непрацездатних громадян.

Види соціального забезпечення:

1) пенсії;

2) соціальна допомога (наприклад, державна допомога сім'ям з дітьми);

3) пільги (надання права безкоштовного проїзду в громадському транспорті окремим категоріям громадян);

4) утримання непрацездатних громадян у будинках для старих та інвалідів.

Соціальне забезпечення здійснюється за рахунок спеціальних фондів державного бюджету.

Соціальне страхування проводиться в обов'язковому порядку і регламентується Постановою Кабінету Міністрів України «Питання соціального страхування».

Соціальне страхування включає такі конкретні види: страхування пенсій за віком, по інвалідності, з приводу втрати годувальника, страхування конкретних пільг серед тих чи інших груп населення.

Збір на обов'язкове соціальне страхування (у тім числі на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) перераховується в державний бюджет платниками збору. Це здійснюється одночасно з отриманням грошей у банках на оплату праці. Кошти від збору зараховуються на окремі рахунки державного бюджету: обов'язкового соціального страхування, обов'язкового соціального страхування на випадок безробіття. Забороняється використання цих коштів не за цільовим призначенням.

Загальне поняття про загальнообов'язкове соціальне страхування

Соціальне страхування включає такі конкретні види: страхування пенсій за віком, по інвалідності, з приводу втрати годувальника, страхування конкретних пільг серед тих чи інших груп населення. Особливість збору полягає в тім, що він включає і збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Платниками збору на обов'язкове соціальне страхування (у тому числі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади;

3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, приватні нотаріуси;

4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (страхувальниками) є:

- роботодавці;

- наймані працівники, а також інші особи, ((громадяни України, іноземні громадяни), особи без громадянства), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття;

До роботодавців відносяться підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю, а саме:

- суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності (їх відокремлені підрозділи - філії, відділення тощо - є платниками страхових внесків, якщо вони є юридичними особами; в тому випадку, коли вони не мають статусу юридичної особи та розрахунки з оплати праці працівників цих філій, відділень та відокремлених підрозділів проводяться централізованими бухгалтеріями зазначених платників страхових внесків, то страхові внески за свої філії, відділення та відокремлені підрозділи сплачують ці суб'єкти підприємницької діяльності);

- установи та організації, що утримаються за рахунок державного або місцевих бюджетів;

приватні (приватно-орендні) сільськогосподарські підприємства, господарські підприємства, селянські (фермерські) господарства, господарські товариства,

сільськогосподарські кооперативи та інші суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, які займаються сільськогосподарською діяльністю;

- профспілкові, релігійні, благодійні та інші неприбуткові організації, об'єднання громадян, громадські організації та товариства, що утримуються за рахунок членських внесків (садово-городні, гаражні кооперативи та інше);

- фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності;

- розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації (в тому числі міжнародні), філії або представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Збір на обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і затратами, зумовленими народженням і похованням

Платники, які сплачують внески в обов'язковому порядку:

Роботодавці - власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізичні особи, які використовують, працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власники розташованих в Україні іноземних підприємств, установ, організацій (у тому числі міжнародних), філії та представництва, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовою угодою (контрактом) в установі, організації незалежно від форм власності, господарювання, виду діяльності або у фізичної особи.

Платники, які сплачують внески на добровільних засадах: Інші особи:

громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, у якій вони перебувають;

особи, які забезпечують себе роботою самостійно (займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, у тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок).

Законодавчо-нормативна база:

1. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності затратами, зумовленими народженням і похованням»

2. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу)), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів»

Об'єкти нарахування:

Для роботодавців - суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком із громадян.

Для найманих працівників - суми оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

3 Організаційно-правові форми соціального забезпечення - це способи фінансування і здійснення соціального забезпечення. Ці форми розрізняють за наступними ознаками:

1. Спосіб акумуляції коштів, за рахунок яких фінансується соціальне забезпечення;

2. Суб'єкти, як отримують забезпечення за рахунок цього виду фінансування;

3. Види забезпечення за рахунок цього фінансового джерела;

4. Органи, які надають соціальне забезпечення.

У зв'язку з цим розрізняють три організаційно-правові форми соціального забезпечення:

1. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2. Фінансування з державного бюджету;

3. Недержавне соціальне забезпечення.

Размещено на Allbest.ru