Адміністративна відповідальність за порушення правил безпеки польотів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет внутрішніх справ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративна відповідальність за порушення правил безпеки польотів

Бичков Андрій Сергійович

12.00.07 - адміністративне право

Київ - 2010

Вступ

Актуальність теми. Проблематика дисертації є невід`ємною складовою сучасних досліджень адміністративного примусу і присвячена забезпеченню безпеки польотів повітряних суден засобами адміністративної відповідальності.

Авіаційний транспорт інтенсивно використовується для переміщення різними верствами населення. Українські авіакомпанії виконують майже 20 млн рейсів за рік (не враховуючи чартерні) і перевозять близько 1,6 млрд пасажирів. За таких умов постала нагальна необхідність у вдосконаленні заходів щодо забезпечення безпеки польотів, серед яких важливе місце посідає адміністративна відповідальність.

За даними органів статистики, у період з 2004 по 2009 роки до такої відповідальності притягнуто 256 осіб. Вищенаведене свідчить, що цей інструмент підтримання порядку у протидії діянням, які посягають на безпеку польотів, використовується неефективно. Однією з причин такого становища є прогалини у теоретичному опрацюванні питань адміністративної відповідальності на авіаційному транспорті. На сьогоднішній час вони лише фрагментарно розглянуті у деяких працях українських правників. Досі не сформовані концептуальні положення щодо місця цього інституту а ні в адміністративно-деліктному праві, а ні в системі заходів транспортної безпеки, відсутні цілісні уявлення щодо подолання колізій у нормативному матеріалі, не визначені шляхи усунення складнощів у практичній діяльності щодо притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності.

Таким чином, необхідно констатувати, що наукове супроводження адміністративної діяльності по забезпеченню безпеки польотів повітряних суден засобами адміністративної відповідальності не відповідає соціальним очікуванням і потребує суттєвого вдосконалення. За таких обставин постала актуальною систематизація нормативного матеріалу, уточнення понять і дефініцій, які використовуються у досліджуваній сфері, розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства і рекомендацій для правозастосовчої практики.

З урахуванням цього, базове підґрунтя дисертації склали дослідження проблем адміністративного права, які здійснили В.Б. Авер`янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородін, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, П.В. Діхтіевский, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, В.В. Конопльов, О.В. Копан, О.В. Кузьменко, Д.М. Лук`янець, О.В. Негодченко, Н.Р. Нижник, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, Д.В. Приймаченко, Т.О. Проценко, О.П. Рябченко, А.О. Селиванов, В.К. Шкарупа, Х.П. Ярмакі та інші. Обґрунтуванню поглядів дисертанта слугували роботи, що розв`язували конкретні наукові завдання в сфері адміністративного права, які підготували К.К. Афанасьєв, В.М. Бевзенко, М.Ю. Веселов, В.Д. Гавловский, Є.С. Герасименко, В.К. Гіжевський, С.Т. Гончарук, В.В. Гордєєв, Е.Ф. Демський, В.В. Доненко, С.Ф. Константінов, С.О. Кузніченко, У.І. Ляхович, Т.О. Мацелик, О.І. Миколенко, О.Л. Соколенко, Н.В. Хорощак та інші.

Їхні здобутки містять низку системних положень і висновків, які прямо або опосередковано стосуються адміністративної відповідальності за конкретні проступки і створюють методологічні передумови для ефективного її дослідження у нових реаліях.

Таким чином, потреба у подальшому розробленні теоретичних питань і практичних рекомендацій щодо адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів обумовлює актуальність обраної дисертантом теми.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов`язано із завданнями, що містяться в Комплексній програмі профілактики правопорушень на 2007-2009 рр. (затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20 грудня 2006 р.); Пріоритетних напрямах наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р. (п. 2.6 № 3, 4). Дисертація є складовою частиною досліджень Київського національного університету внутрішніх справ (п. 76 Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на 2009 р.). Конкретне наукове завдання щодо здійснення досліджень за цією тематикою сформульовано в п. 4.8 плану роботи кафедри адміністративного права і процесу Київського національного університету внутрішніх справ на 2009-2010 рр.

Тема дисертації затверджено вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 17 від 26 грудня 2006 р.), розглянуто координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання й доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07 ("Перелік тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права" (2007), № 413).

Мета і завдання дослідження. Дисертант ставив за мету комплексно дослідити проблему адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів, ґрунтуючись на положеннях міжнародного повітряного права, адміністративного законодавства України, проаналізувати чинну правову базу України щодо забезпечення безпеки польотів. Результати юридичного аналізу правопорушення, розроблення основних термінів, які визначають зміст порушення правил безпеки польотів, можуть бути використані при розробленні нового КУпАП та деяких інших нормативно-правових актів, що сприятиме підвищенню ефективності боротьби з такими правопорушеннями.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- сформулювати юридичне визначення поняття "безпека польотів";

- довести системність заходів адміністративно-правового регулювання відповідальності за порушення правил безпеки польотів;

- висвітлити статус суб`єктів адміністративно-правового регулювання безпеки польотів;

- дати юридичну характеристику адміністративного проступку у сфері безпеки польотів;

- обґрунтувати доцільність удосконалення примусових заходів, що застосовують за порушення правил безпеки польотів;

- встановити місце проваджень у справах щодо порушення правил безпеки польотів в системі адміністративно-деліктних проваджень;

- сформулювати пропозиції щодо удосконалення адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів.

Об`єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у разі порушення правил безпеки польотів.

Предмет дослідження - адміністративна відповідальність за порушення правил безпеки польотів.

Методи дослідження. Дослідження теоретичних і практичних аспектів адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів виконувалося на основі таких методів: порівняльно-правового - для порівняння досліджуваних норм з відповідними нормами зарубіжних країн (підрозділи 2.2, 3.1); системно-структурного - для встановлення місця аналізованих норм у системі адміністративного права (підрозділ 2.1); аналізу та синтезу - під час дослідження поняття "безпека польотів" (підрозділ 1.1); соціологічного - під час анкетування працівників у сфері авіації, а також працівників правоохоронних органів з метою з`ясування їх думки стосовно концептуальних питань дослідження (підрозділи 2.2, 3.1); статистичний - під час дослідження даних про адміністративні правопорушення правил безпеки польотів (вступ, підрозділи 1.2, 2.2, 3.1, 3.2).

Емпіричну базу дослідження становлять: по-перше, офіційні дані, акумульовані Державним комітетом статистики України, органами правосуддя і прокуратури, а також іншими відповідними структурами публічної адміністрації; по-друге, результати вивчення практики діяльності лінійних відділів міліції на повітряному транспорті за 2004-2009 рр., аналізу справ про адміністративні правопорушення, анкетування працівників Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К. Антонова, Управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Генеральної прокуратури України, Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ", Департаменту авіаційного транспорту Міністерства транспорту та зв`язку України, лінійного відділу міліції на повітряному і водному транспорті Головного управління МВС України в Київській області у 2008-2009 рр. загальною кількістю 300 осіб, які спеціалізуються на забезпеченні безпеки польотів. З`ясовано, що переважна більшість респондентів (90,7 %) уважає введення нових правил безпеки польотів доцільним; по-третє, нормативний матеріал, що втратив чинність, проекти нормативних актів, емпіричні дані з наукових і публіцистичних видань, соціологічних оглядів, засобів масової інформації та мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в застосуванні авторського підходу до дослідження теоретичних і прикладних питань адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів, обґрунтуванні перспектив щодо нормотворчих і правозастосовних чинників функціонування організаційно-правового механізму і ресурсного забезпечення адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів. Дисертація є першою в адміністративно-правовій науці спробою дослідити проблеми адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів у форматі монографічної роботи. Автором сформульовано концептуально нові наукові положення та висновки, що мають важливе теоретичне і практичне значення, зокрема:

вперше:

- розкрито юридичне визначення терміна "безпека польотів", під яким необхідно розуміти систему правового захисту повітряних суден від загрози втрати ними льотного стану внаслідок дії небезпечних для повітроплавання чинників, а також охорони людського життя на землі й у повітрі, захисту навколишнього природного середовища і штучних споруд на території аеропорту (аеродрому);

- розроблено правила безпеки польотів, що складаються із 45 пунктів;

- сформульовано пропозиції стосовно змін та доповнень до КУпАП;

удосконалено:

- класифікацію суб`єктів, які уповноважені розглядати справи про адміністративну відповідальність за порушення правил безпеки польотів;

- розуміння критеріїв розмежування в КУпАП адміністративної юрисдикції суб`єктів, які уповноважені розглядати справи про адміністративну відповідальність за порушення правил безпеки польотів для підвищення їх спеціалізації та ефективності;

- зміст практичних рекомендацій щодо заходів правового впливу на порушника правил безпеки польотів;

дістало подальшого розвитку:

- обґрунтування щодо необхідності в майбутньому змінити принцип визначення розмірів штрафів, що накладаються за порушення правил безпеки польотів, а саме встановлювати їх пропорційно до майнового стану правопорушника;

- висунуті пропозиції щодо законодавчого регулювання відповідальності за порушення правил безпеки польотів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки й рекомендації використовуються та можуть бути використані:

- у законотворчості - при розробленні законів та підзаконних актів щодо адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів (акт впровадження № 15/05-04/09 Комітету з питань транспорту та зв`язку Верховної Ради України від 24 квітня 2009 р.);

- у науково-дослідній сфері - для розроблення теоретичних і прикладних проблем адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів (акт впровадження в науково-дослідну та дослідно-конструкторську роботу Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К. Антонова від 8 квітня 2009 р.);

- у навчальному процесі - під час викладання адміністративного права, спецкурсів з адміністративної відповідальності, при підготовці підручників і навчальних посібників (акт впровадження в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України та практичну діяльність органів внутрішніх справ України від 24 квітня 2009 р.; акт впровадження в навчальний процес Національного авіаційного університету від 9 квітня 2009 р.; акт впровадження в навчальний процес Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" від 15 квітня 2009 р.);

- у практичній діяльності - при підготовці та реалізації профілактичних заходів із протидії правопорушенням на повітряному транспорті (акт впровадження в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України та практичну діяльність органів внутрішніх справ України від 24 квітня 2009 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднено на міжнародній науково-практичній конференції "Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів" (м. Сімферополь, 19 березня 2008 р.); науково-практичній конференції "Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічний патріотизм та стратегічні можливості України" (м. Київ, 19-20 лютого 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Наукові дослідження та їх практичне застосування. Сучасний стан та шляхи розвитку `2009" (м. Одеса, 5-17 жовтня 2009 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах" (м. Запоріжжя, 30 жовтня 2009 р.).

Публікації. Основні наукові положення та результати дослідження викладено в семи публікаціях, три з яких надруковано у виданнях, визначених ВАК України як фахові для спеціальності "Правознавство", та чотирьох тезах доповідей.

Структура дисертації. Згідно з логікою наукового дослідження робота складається зі вступу, трьох розділів, що поділяються на сім підрозділів, висновків, чотирнадцяти додатків на 62 сторінках і списку використаних джерел (136 найменувань). Повний обсяг роботи становить 262 сторінки, з них загальний обсяг тексту - 185 сторінок.

1. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, завдання, об`єкт і предмет дослідження, його методологічну основу, сформульовано основні положення, що становлять наукову новизну дослідження, зазначено практичне значення результатів дисертаційного дослідження, наведено відомості щодо апробації та публікацій основних положень і результатів здійсненого дослідження.

Розділ 1 "Безпека польотів як об`єкт адміністративно-правового регулювання" присвячений дослідженню теоретичних питань адміністративно-правового забезпечення безпеки польотів, проведенню загального аналізу нормативно-правової бази в цій сфері.

У підрозділі 1.1. "Поняття безпеки польотів" детально з`ясовано зміст основних понять, що використовуються в дисертації: "безпека", "авіаційна безпека", "безпека польотів".

Сьогодні в юридичній літературі відсутні спроби надання науково обґрунтованого юридичного визначення поняття "безпека польотів", що вживається в національному законодавстві без пояснення змісту, а також складових такої безпеки.

Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що в історії держави та права безпека є одним з найдавніших і найважливіших об`єктів правового захисту. Водночас існує незначна кількість підходів до визначення загального поняття "безпека": як правило, її визначають або як відсутність небезпеки (таке визначення можна назвати буквальним, однак воно не відповідає завданням правової охорони, що мають бути, передусім, реальними), або як контроль ступеня небезпеки на певному, наперед визначеному рівні. Останнє визначення, на думку дисертанта, є більш правильним, оскільки, закріплюючи в законодавстві визначення безпеки як відсутності небезпеки, ми, таким чином, ставимо перед суб`єктами правовідносин недосяжну мету.

На підставі аналізу існуючого в правовій доктрині й законодавстві тлумачення поняття безпеки можна дійти висновку, що термін "безпека польотів" в українському законодавстві визначено некоректно, оскільки під безпекою потрібно розуміти не стан чи характеристику, а комплекс заходів, тобто процес.

Ураховуючи вищезазначене, у роботі пропонується визначати безпеку польотів як систему захисту повітряних суден від загрози втрати ними льотного стану внаслідок дії небезпечних для повітроплавання чинників, а також охорони людського життя на землі та в повітрі, захисту навколишнього природного середовища і штучних споруд на території аеропорту (аеродрому).

У підрозділі 1.2. "Адміністративно-правові норми, що регулюють правила безпеки польотів" сформульовано поняття, мету, завдання та принципи адміністративно-правових норм, що регулюють правила безпеки польотів.

Аналіз наукової літератури показав, що категорія "адміністративно-правове" є вужчою за категорію "державне управління", адже вона охоплює лише правові аспекти останнього. А тому адміністративно-правові норми, що регулюють правила безпеки польотів, можна вважати лише юридичною складовою державного управління безпекою авіації, тобто правовою формою останнього.

У рамках системно-комплексного підходу розглянуто адміністративно-правові норми, що регулюють правила безпеки польотів, як систему, оскільки вони мають усі необхідні ознаки: упорядкованість, взаємозалежність і взаємодія елементів, цілісність, структурність, рівність, ієрархічність, самоорганізованість, цілеспрямованість, наявність мети, управління, розвитку, а також "системну властивість", тобто властивість, якої не має жодна з частин системи і яка не випливає з властивостей частин. При цьому система адміністративно-правових норм безпеки польотів є складною і відкритою: вона складається з інших систем і входить до ширшої системи безпеки цивільної авіації, що є різновидом соціальних систем.

Адміністративно-правові норми, що регулюють правила безпеки польотів, можна розглядати в кількох аспектах: як комплексний міжгалузевий правовий інститут, як частину законодавства, як окрему частину юридичної науки, як тему навчальної дисципліни тощо. Проте в цій роботі адміністративна відповідальність за порушення правил безпеки польотів розглядається як складна, відкрита система правовідносин, що включає в себе: суб`єктів, об`єктів і зміст.

Дисертант приєднується до позиції вчених, які вважають, що основа принципів, на яких будується безпека польотів, міститься в положеннях документів ІКАО. Зокрема, польоти мають здійснюватися з пунктів, які відповідають усім вимогам і захищені від актів незаконного втручання; держави зобов`язані розробляти і застосовувати законодавство та процедури, необхідні для забезпечення безпеки польотів; заходи безпеки мають відповідати стандартам і Рекомендованій практиці ІКАО, бути адекватними ступеню загрози; держави зобов`язані переслідувати у кримінальному порядку або видавати будь-яку особу чи осіб, які здійснили акт незаконного втручання в діяльність авіації будь-якої держави.

У підрозділі 1.3. "Суб`єкти адміністративно-правового регулювання правил безпеки польотів" охарактеризовано систему державних органів, що здійснюють адміністративно-правове регулювання безпекою польотів.

Ця система складається з простих систем. Оскільки для останніх характерні субординаційні зв`язки між елементами та лінійна організаційна структура управління, система суб`єктів забезпечення безпеки польотів характеризується матричною організаційною структурою управління та складною структурою вертикальних і горизонтальних зв`язків між елементами, тобто поєднанням субординації та координації на різних рівнях управлінської системи.

Система адміністративно-правового регулювання безпекою польотів складається із суб`єктів, об`єктів регулювання та управлінських зв`язків між суб`єктами й об`єктами регулювання. При цьому потрібно мати на увазі, що ця система є складною, а тому на різних її рівнях один і той самий державний орган виступає то суб`єктом, то об`єктом регулювання. Крім того, у системі адміністративно-правового регулювання правил безпеки польотів управлінські зв`язки не завжди є вертикальними (субординаційними), хоча вони і переважають.

Визначено, що до суб`єктів адміністративно-правового регулювання правил безпеки польотів належать: Президент України, Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, а також центральні органи виконавчої влади (зокрема, Міністерство транспорту та зв`язку України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та деякі інші. Для більшості з них адміністративно-правове регулювання правил безпеки польотів не є основною функцією. На думку автора, відповідно до змісту Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, до системи суб`єктів адміністративно-правового регулювання безпеки польотів також належать: служба авіаційної безпеки авіаційного суб`єкта, керівник аеропорту, експлуатанти, які виконують польоти до/з України, а також внутрішні рейси в межах держави, заступник керівника авіаційного суб`єкта з авіаційної безпеки, орендарі аеропорту, які провадять діяльність у контрольованій зоні аеропорту, аеропортовий комітет з авіаційної безпеки.

Розділ 2 "Адміністративно-правова характеристика порушення правил безпеки польотів" присвячено дослідженню особливостей прояву адміністративного проступку на повітряному транспорті, а також складу порушення правил безпеки польотів.

У підрозділі 2.1. "Адміністративний проступок: поняття, ознаки та особливості прояву в повітряному транспорті" визначено поняття й ознаки адміністративного проступку, що скоюється на повітряному транспорті.

На підставі аналізу юридичної літератури та законодавства дисертант робить висновок, що адміністративні проступки на повітряному транспорті мають велику кількість особливих ознак, що характеризують їх суб`єкт, суб`єктивну сторону, об`єкт й об`єктивну сторону.

Адміністративна відповідальність може настати за порушення загальнообов`язкових правил, які регулюються нормами різних галузей права, але за умови, що за їх вчинення передбачено адміністративні санкції, які містяться у статтях Особливої частини розділу II КУпАП.

Зроблено висновок, що адміністративні правопорушення, які посягають на безпеку польотів, мають такі ознаки:

1) здійснюються у формі дії чи бездіяльності;

2) є протиправними, їх особливість полягає в тому, що вони пов`язані з порушенням правил безпеки польотів;

3) є суспільно небезпечними діяннями;

4) є винними діяннями;

5) є караним діянням, тому що за його вчинення КУпАП передбачає накладення відповідних адміністративних стягнень;

6) завжди пов`язані з повітряним судном.

У підрозділі 2.2. "Об`єктивні та суб`єктивні ознаки складу порушення правил безпеки польотів" проаналізовано склад порушень правил безпеки польотів та шляхи вдосконалення законодавства, наведено правовий зміст термінів "безпека" та "політ".

Шляхом аналізу теоретичного підґрунтя складу адміністративного правопорушення визначено склад порушень правил безпеки польотів. Аналіз форм об`єктивної сторони вказаного правопорушення дає підстави стверджувати, що порушення правил безпеки польотів може бути вчинено лише у формі дії.

Правила поведінки на повітряному судні охоплюються правилами безпеки польотів. На основі дослідження об`єкта правопорушень, передбачених статтями 111, 112 КУпАП, здобувач вважає за доцільне об`єднати ці статті в одну. Аналіз зарубіжного адміністративного законодавства дає підстави стверджувати, що форми об`єктивної сторони цих статей не охоплюють усіх правопорушень, які посягають на безпеку польотів. Тому дисертант пропонує виключити статтю 112, а статтю 111 КУпАП викласти в новій редакції.

Запропоновано також власні правила безпеки польотів. Головною метою Правил є поняття вимог, що висуваються до пасажирів та осіб, які перебувають на території аеропорту (аеродрому), для забезпечення безпеки польотів, дотримання громадського порядку, запобігання правопорушенням при використанні повітряного транспорту.

У розділі 3 "Реалізація норм адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів" досліджено види стягнень і провадження за порушення правил безпеки польотів.

У підрозділі 3.1. "Види стягнень, які застосовуються за порушення правил безпеки польотів" досліджено їх специфіку в цій сфері.

Проаналізовано законодавство про адміністративні стягнення та наведено їх класифікацію. Для більш ґрунтовного дослідження видів стягнень, що можуть застосовуватися за порушення правил безпеки польотів, проаналізовано зарубіжне адміністративне законодавство, на основі чого зроблено висновок, що застосування попередження та штрафу є доцільним й обґрунтованим заходом реагування держави на порушення правил безпеки польотів. Проте для підвищення ефективності боротьби з вказаним видом адміністративних правопорушень доцільно враховувати зарубіжний досвід і застосовувати інші види адміністративних стягнень, зокрема, оплатне вилучення предмета, що став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; конфіскацію предмета, що став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних унаслідок вчинення адміністративного правопорушення. Окрім цього, як свідчать результати анкетування, за вчинення аналізованих адміністративних правопорушень доцільно накладати такі стягнення, як виправні роботи й адміністративний арешт.

На думку дисертанта, стягнення, встановлені чинним КУпАП за порушення правил безпеки польотів, явно не відповідають шкідливості таких діянь і можливій вигоді для правопорушника від порушення відповідних правил, а тому є неефективними з точки зору профілактики. Доцільно посилити адміністративну відповідальність за ці види правопорушень шляхом внесення відповідних змін до КУпАП.

У підрозділі 3.2. "Провадження у справах про порушення правил безпеки польотів" проаналізовано окремі склади адміністративних правопорушень у цій сфері, обґрунтовано необхідність посилення санкцій за їх учинення.

Визначено, що приводами до порушення справ про адміністративні правопорушення на повітряному транспорті, як показує практика, є повідомлення або заяви громадян, екіпажу повітряного судна, державних чи громадських органів про неправомірні дії, публікації в газетах, виступи на радіо та телебаченні, інші джерела.

Автор дотримується думки щодо необхідності, з метою захисту прав громадян та удосконалення юрисдикційної діяльності, звуження кола органів і посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, і посилення їх спеціалізації, а також цілком підтримує зроблені висновки щодо позитивних наслідків такої реформи. У сфері порушення правил безпеки польотів це сприятиме підвищенню ефективності юрисдикційної діяльності спеціалізованих суб`єктів, водночас звільнивши виконавчі органи міських рад, а також суддів місцевих судів від виконання цих обтяжливих (ураховуючи специфіку справ, що вимагають спеціальних знань і досвіду) функцій. Щодо суддів можна навести ще й додатковий аргумент - перевантаженість їх іншими справами.

Отже, ураховуючи викладене вище, автор пропонує: посилити адміністративну відповідальність за вказані види правопорушень шляхом внесення відповідних змін до КУпАП, збільшивши як мінімальну, так і максимальну межу штрафів, скоротивши діапазон між ними. Водночас здобувач дійшов висновку щодо необхідності в майбутньому змінити сам принцип визначення розмірів штрафів (визначати його пропорційно до майнового стану правопорушника); передбачити адміністративну відповідальність за керування повітряним судном у стані сп`яніння, якщо це не призвело до тяжких наслідків, у вигляді штрафу підвищеного розміру з позбавленням права керування повітряним судном.

адміністративний відповідальність політ юридичний

Висновки

У дисертації містяться узагальнення дослідницької роботи й отримані особисто автором нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо розроблення пропозицій, спрямованих на вдосконалення чинного законодавства з адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів, та їх упровадження в нормативне регулювання і практичну діяльність. Їх істотне значення для адміністративно-правової науки підтверджується актами впровадження Комітету з питань транспорту та зв`язку Верховної Ради України, у науково-дослідну роботу Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К. Антонова, у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України та практичну діяльність органів внутрішніх справ України, у навчальний процес Національного авіаційного університету й Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ".

На основі систематизації отриманих результатів сформулювано низку підсумкових узагальнень, що конкретизовано в таких висновках.

Дисертація є одним з перших в українській науці адміністративного права комплексним дослідженням, присвяченим вирішенню проблем адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів. У ній сформульовано численні конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів, їх можна врахувати для підготовки низки законодавчих та підзаконних актів, зокрема, нового Повітряного кодексу України, КУпАП, а також інших нормативних актів; при вдосконаленні чинного законодавства (законів України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації", "Про транспорт").

Основні результати проведеного дослідження відображено в таких висновках і пропозиціях:

1. Визначено у правовому аспекті термін "безпека польотів", під яким необхідно розуміти систему правового захисту повітряних суден від загрози втрати ними льотного стану внаслідок дії небезпечних для повітроплавання чинників, а також охорони людського життя на землі і в повітрі, захисту навколишнього природного середовища і штучних споруд на території аеропорту (аеродрому).

2. Розроблено правила безпеки польотів, що складаються із 45 пунктів. На думку дисертанта, їх дотримання допоможе зменшити ризик настання відповідної небезпеки.

3. Доведено необхідність виключення статті 112 КУпАП.

Крім того, статтю 111 КУпАП пропонується викласти в такій редакції:

"Стаття 111. Порушення правил безпеки польотів

Порушення правил безпеки польотів - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням льотних свідоцтв або анулюванням сертифікату чи без таких".

4. Стягнення, встановлені чинним КУпАП за адміністративну відповідальність за порушення правил безпеки польотів, явно не відповідають шкідливості таких діянь і можливій вигоді для правопорушника від порушення відповідних правил, а тому є неефективними з точки зору профілактики. Доцільно посилити адміністративну відповідальність за ці види правопорушень шляхом внесення відповідних змін до КУпАП.

5. Водночас існує значна кількість органів, уповноважених розглядати справи про адміністративну відповідальність за порушення правил безпеки польотів. Для підвищення спеціалізації та ефективності запропоновано чітко розмежувати в КУпАП їх адміністративну юрисдикцію, за можливості звузивши їх коло.

6. Запропоновано передбачити адміністративну відповідальність за керування повітряним судном у стані сп`яніння, якщо це не призвело до тяжких наслідків, у вигляді штрафу підвищеного розміру з позбавленням права керування повітряним судном.

Підсумовуючи проведене дослідження, дисертант дійшов висновку про те, що в адміністративній відповідальності за порушення правил безпеки польотів нагромаджено чимало проблем, зумовлених як недосконалістю нормативно-правового регулювання, так і недоліками тлумачення й застосування правових норм, труднощами функціонування самої системи державного управління безпекою польотів, проблемами кадрового, матеріально-фінансового, організаційного та іншого забезпечення її управлінської діяльності, вирішення яких сприятиме удосконаленню безпеки польотів, а отже, більш ефективному забезпеченню безпеки польотів в Україні.

Таким чином, дисертація репрезентує спробу автора на основі системно-комплексного підходу дослідити адміністративну відповідальність за порушення правил безпеки польотів.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Бичков А.С. Поняття "безпека польотів" / А.С. Бичков // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 4. - С. 83-85.

2. Бичков А.С. Адміністративно-правове гарантування безпеки польотів / А. С. Бичков // Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. - № 2. - С. 126-128.

3. Бичков А.С. Методи адміністративного забезпечення безпеки польотів / А.С. Бичков // Малий і середній бізнес. - 2008. - № 3-4. -

4. С. 55-57.

5. Бичков А.С. Проблемні питання визначення безпеки польотів / А. С. Бичков // матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. ["Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів"]. - Сімферополь : Крим. юрид. ін-т ХНУВС, 2008. - С. 222-225.

6. Бичков А.С. Суб`єкт адміністративно-правового регулювання порушення правил безпеки польотів / А. С. Бичков // матеріали наук.-практ. конф. ["Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічний патріотизм та стратегічні можливості України"]. - К. : Нац. авіаційний ун-т, 2009. - С. 182-183.

7. Бичков А.С. Об`єктивні та суб`єктивні ознаки складу порушення правил безпеки польотів / А. С. Бичков // Наукові дослідження та їх практичне застосування. Сучасний стан та шляхи розвитку `2009 : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. - Т. 11 : Юридичні та політичні науки. - Одеса : Одес. нац. морський ун-т, 2009. - С. 47-48.

8. Бичков А.С. Адміністративно-правова характеристика правопорушень на повітряному транспорті / А.С. Бичков // матеріали всеукр. наук.-практ. конф. ["Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах". - Запоріжжя : Юрид. ін-т ДДУВС, 2009. - Ч. ІІ. - С. 33-36.

Размещено на Allbest.ru