Взаємовідносини органів державної влади та засобів масової інформації в умовах демократичного державотворення

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

УДК 35: 072.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ державної влади та засобів масової інформації В УМОВАХ демократичного державотворення

Спеціальність 25.00.01 - теорія та історія державного управління

БУХТАТИЙ Олександр Євгенійович

ХАРКІВ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі політології та філософії Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Науковий керівник:кандидат наук з державного управління, доцент Радченко Олександр Віталійович, доцент кафедри політології та філософії, Харківський регіональний інститут державного управління академії державного управління при Президентові України

Офіційні опоненти:

доктор політичних наук, заслужений журналіст України ВАКУЛИЧ Володимир Михайлович, Інститут історії НАН України, старший науковий співробітник відділу новітньої історії і політики;

кандидат наук з державного управління ГОЛОВІЙ Віктор Михайлович, Харківський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, заступник директора з навчально-організаційної роботи

Захист відбудеться 18 червня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою : 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1-й поверх).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України (61050, м. Харків, просп. Московський, 75).

Автореферат розісланий ”12” травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиВ.С. Лебець

державний влада демократизація реформування

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За роки незалежності Україна зробила суттєвий поступ у розвитку вітчизняної інформаційної сфери як специфічної системи суспільних відносин: заборонена цензура, законодавчо закріплено права особистості на інформацію та її вільне поширення в Україні і за кордоном, удосконалено зв'язки між органами державної влади та засобами масової інформації тощо. Разом з тим, оцінка сучасної державної інформаційної політики свідчить про низку серйозних проблем, розв'язання яких потребує перегляду існуючого юридичного інструментарію та бази прийняття управлінських рішень, що врегульовують увесь спектр відносин в інформаційній сфері. Особливої уваги потребує вивчення специфіки масової інформації і засобів її поширення з метою посилення впливу на розвиток держави, суспільства та окремої особистості, оскільки українське законодавство до цього часу не визначило концептуальні засади державної інформаційної політики, а тому відносини суб'єктів і об'єктів в інформаційній сфері залишаються неврівноваженими.

Стан наукової розробки проблеми. Динамічний розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій спричиняє перетворення засобів масової інформації у важливі інститути формування суспільства нового типу - інформаційного, що, в свою чергу, у дослідників викликає підвищений інтерес до проблематики їх діяльності.

Питання ролі в суспільстві так званої ,,четвертої влади” знаходяться в центрі дискусій фахівців соціальних, філософських наук та науки державного управління. Досить плідним для дослідження науковцями питань взаємодії органів влади із засобами масової інформації видалося ХХ ст., що пов'язано з бурхливим розвитком радіо, телебачення, всесвітнього павутиння Інтернет як глобальної інформаційної мережі. Увага вчених зосереджувалась не лише на вивченні дії законів формування нових галузей інформації, а й до посилення впливу комунікацій на людську свідомість, а отже, - і на громадську думку.

Значний вклад у дослідження впливу засобів масової інформації на розвиток суспільства внесли М. Кастельс, Дж.Кін, Д. Клаппер, П. Лазарсфельд, Г. Лассуел, У. Дж. Мак-Гуайр, М. МакЛюен, Ф. Меєр, М. Прайс, Е. Роджерс, С. Стауфер, К. Ховленд, У.Шрамм, Г. Бехманн, Т. Рєпкова та ін.

В Україні проблематиці взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації присвятили свої роботи В. Бадрак, Г. Вартанов, І. Гаврада, Ю. Ганжуров, В. Горобцов, Л. Губернський, О. Демченко, В. Здоровега, В. Іваненко, В. Іванов, Є. Камінський, С. Квіт, О. Копиленко, Т. Котюжинська, В. Кравченко, В. Лозовой, Є. Макаренко, О. Маліс, А. Манойло, А. Марущак, В. Набруско, В. Недбай, Б. Потятиник, Г. Почепцов, В. Різун, М. Свірін, Л. Сідак, А. Сіленко, М. Сомов, Є. Тихомирова, Ю. Фінклер, С. Чукут, В. Шкляр та ін.

Роль сучасної держави як об'єкта забезпечення інформаційної безпеки досліджують В. Говоруха, Ю. Даник, О. Зернецька, В. Козубський, В. Конах, В. Недільніченко, О. Нестеренко, В. Ліпкан, М. Ожеван та ін.

Наукова школа демократичного врядування формується фахівцями в галузі науки державне управління В. Дзюндзюком, Н. Корабльовою, В. Корженком, Ю. Куцом, О. Крюковим, В. Мартиненком, О. Радченком, Т. Хомуленко, О. Чаплигіним.

Водночас, недостатньо дослідженими залишаються проблеми законодавчого врегулювання розвитку інформаційної сфери України, апроксимації вітчизняного законодавства в галузі інформації до європейських демократичних стандартів, переосмислення ролі мас-медіа у налагодженні зв'язків між владою і громадськістю, консолідації суспільства та збереження національної ідентичності в процесах європейської інтеграції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Інституту. Дисертація виконана у межах науково-дослідної роботи “Політика територіальних органів влади в умовах трансформації українського суспільства” (державний реєстраційний номер 0106U012322), що розроблялась кафедрою політології та філософії Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Внесок здобувача полягає в аналізі, синтезі і типології показників демократизації взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з'ясування принципів, тенденцій і чинників удосконалення взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації, що зумовило вирішення наступних основних завдань:

- проаналізувати ступінь розробки проблематики взаємовідносин інститутів влади та засобів масової інформації у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, визначити та систематизувати основні поняття і категорії у цій сфері;

- дослідити закономірності посилення впливу засобів масової інформації на формування громадської думки та теоретично обґрунтувати їх роль в процесах демократичного державотворення;

- визначити основні тенденції розвитку і становлення в Україні законодавства в галузі інформації, співставити його основні положення із стандартами Ради Європи та дослідити процеси реалізації прав громадян на вільний доступ, одержання, зберігання та поширення суспільно значущої інформації;

- дослідити природу та принципи державного управління розвитком інформаційної сфери з урахуванням особливостей інформаційно-комунікаційних технологій поширення масової інформації та її впливу на соціально-економічні процеси.

- проаналізувати основні критерії демократизації взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації;

- з'ясувати особливості формування, розвитку та функціонування українського ринку інформації, а також проаналізувати основні чинники загроз для суспільства в умовах інтеграції у глобальний інформаційний простір;

- запропонувати практичні рекомендації щодо реформування державних та комунальних засобів масової інформації за умови дотримання суспільних інтересів та гарантії реалізації права людини на доступ до інформації, а також розробки проекту Концепції державної інформаційної політики в Україні.

Об'єкт дисертаційного дослідження - процес демократичного реформування державного управління у сфері засобів масової інформації.

Предмет дослідження - державно-управлінські особливості взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації в умовах демократичного державотворення.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну базу дослідження складають загальнонаукові емпіричні методи: спостереження та опису; аналізу і синтезу; узагальнення; індукції та дедукції; пояснення; системного підходу та класифікації, які дали змогу комплексно препарувати державну інформаційну політику в Україні. Використання структурно-функціонального методу дозволило розглянути сферу засобів масової інформації в єдності її основних компонентів, компаративістського (порівняльно-країнознавчого) - дослідити розвиток інформаційної сфери у провідних країнах світу, а також проаналізувати офіційні документи Ради Європи, що визначають основні принципи політики у медіа-сфері..

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що проблема демократизації державного управління та розбудови сучасного демократичного суспільства в Україні безпосередньо пов'язана із зростанням ролі органів державної влади щодо забезпечення вільного доступу до інформації, а також прав на її збирання, зберігання та поширення, незалежно від державних кордонів. Органи державної влади не можуть залишатись осторонь проблемних питань розвитку інформаційної сфери, перш за все тому, що в інформаційному суспільстві інформація стає одним з джерел влади.

У межах здійсненого дослідження виокремлено наступні результати, які окреслюють його наукову новизну:

вперше:

- теоретично обґрунтовано підходи до аналізу державного управління у сфері засобів масової інформації як суб'єкта соціального, економічного, культурного і політичного розвитку людини, що є одним із найважливіших факторів інтеграції України у Європейське співтовариство. Насамперед, це стосується необхідності удосконалення системи державних інститутів, на які покладені функції державного регулювання інформаційної сфери та контролю за дотриманням вимог законодавства, у т. ч. при впровадженні державної програми цифрового ефірного мовлення, формуванні системи громадського телебачення і радіомовлення, реформуванні державних та комунальних засобів масової інформації;

- визначено перелік критеріїв демократизації взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації (таких, як законодавчі гарантії неупередженої діяльності органів державної влади, на які покладаються функції державного регулювання та державної реєстрації суб'єктів інформаційної діяльності, рівного доступу засобів масової інформації до інфраструктури зв'язку та ін.), а також встановлена залежність свободи слова від виконання державою функцій регулювання інформаційної сфери;

удосконалено:

– визначення загальних тенденцій посилення впливу засобів масової інформації на розвиток інформаційного простору, головна з яких полягає у зростанні ролі ЗМІ в сучасних комунікативних процесах;

– з'ясування причин та обставин конвергенції різних типів цензури (самоцензури, економічної, політичної, адміністративної цензури та цензури власників засобів масової інформації, цензури рекламного ринку), що супроводжується урізноманітненням прямого та опосередкованого впливу на формування громадської думки;

– політико-правові засади апроксимації вітчизняного законодавства у галузі інформації до стандартів Ради Європи, зокрема шляхом прийняття низки законів України з метою врегулювання питання доступу до інформації, захисту професійної діяльності журналістів тощо;

дістало подальший розвиток:

– прогностичний аналіз наслідків інтеграції України у глобальний інформаційний простір, зокрема визначено необхідність зміни парадигми взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації, оскільки політика самоусунення органів влади від вирішення проблем розвитку вітчизняної інформаційної сфери створює сприятливі умови для інформаційної експансії інших держав;

– типологізація еволюції державної політики протекціонізму у сфері засобів масової інформації, встановлення лінійної залежності ефективності державної інформаційної політики від рівня інформаційної культури суспільства;

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дозволяють розширити наукові уявлення щодо сучасного розуміння взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації. Демократичне державотворення значною мірою залежить від вітчизняної інформаційної сфери, на формування якої безпосередньо впливає державна інформаційна політика.

Результати дисертаційного дослідження використані:

– Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації при підготовці проекту Постанови Верховної Ради України „Про рекомендації учасників парламентських слухань „Про стан свободи слова у регіональних засобах масової інформації” (довідка про впровадження від 16.12.2009 р.);

– Державним комітетом телебачення та радіомовлення України при розробці проекту Закону України „Про захист професійної діяльності журналістів” (довідка про впровадження від 11.07.2008 р. № 3946/24/12);

– Секретаріатом Кабінету Міністрів України при розробці проекту Закону України „Про Концепцію державної інформаційної політики” (довідка про впровадження від 12.06.2009 р.);

– Міністерством юстиції України при підготовці розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення Концепції проекту Закону України „Про доступ до інформації” (довідка про впровадження від 04.09.2008 р. № 21-52/289) та проекту Закону України „Про доступ до інформації” (довідка про впровадження від 16.03.2009 № 21-9/324);

– Міністерством закордонних справ України при підготовці постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної цільової програми формування міжнародного позитивного іміджу України на період до 2011 р.” (довідка про впровадження від 16.09.2007 р. № 913/17-911-826);

– Луганською обласною державною адміністрацією у практичній діяльності (довідка про впровадження від 20.02.2009 р. № 5/30-831).

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, теоретичні положення, висновки та рекомендації, сформульовані у дисертації, оприлюднювались на таких науково-комунікативних заходах, як: VII-ІХ міжнародні наукові конгреси „Державне управління та місцеве самоврядування (м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008 р.; м. Харків, 2009 р.), науково-практичні конференції різного рівня - „Актуальні проблеми розвитку управлінських систем: досвід, тенденції, перспективи” (м. Харків, 19.04.2006 р.), „Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (м. Одеса, 2007 р.), „Суспільне мовлення: незалежність, свобода слова і програмна різноманітність” (м. Київ, 2007 р.), „Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (м. Суми, 2008 р.), „Взаємодія органів місцевого самоврядування і громадських організацій: інноваційні рішення в соціальній політиці” (м. Харків, 2008 р.), „Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (м. Одеса, 2008 р.), „Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (м. Львів, 2009 р.), „Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (м. Одеса, 2009 р.).

Публікації. Основні теоретичні та практичні положення, результати, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження викладено у 15 наукових працях, 6 з яких опубліковано у наукових виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі науки державного управління.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (322 позиції на 32 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 227 сторінок, у т.ч. - 5 таблиць (на 5 сторінках), 4 рисунків (на 4 сторінках), 7 додатків (на 8 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається стан її наукової розробки, розкривається зв'язок дослідження з науковими проектами і програмами, формулюються мета, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про їх апробацію та публікації.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні засади взаємовідносин органів державної влади і засобів масової інформації” -визначено роль засобів масової інформації у сучасних трансформаційних процесах, коли вони перетворюються з політичних інструментів органів державної влади у технологічні інструменти суспільного розвитку. Подаються результати аналізу концептуальних засад державної інформаційної політики, зростаючої ролі засобів масової інформації. Встановлено, що на відміну від Заходу зміна парадигми розвитку українського суспільства відбувається у значно стисліші терміни, в умовах розширення глобалізаційних процесів, пов'язаних з міжнародними конфліктами, економічними кризами, наслідки яких негативно позначаються на розумінні сутності демократичних перетворень. У цьому контексті безпосередній чи опосередкований вплив влади на діяльність ЗМІ, журналістів та інших акторів сфери масової інформації виступає як одна з форм реалізації цієї політики.

У роботі розкрито особливості різних підходів до визначення таких понять, як „демократія”, „інформація”, „інформаційний простір”, „державна інформаційна політика”, „громадська думка”, а також запропоновано розглядати поняття „суспільно значуща інформація” з урахуванням специфіки діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, тобто як всю інформацію (зафіксовану у будь-якому вигляді), що знаходиться у розпорядженні суб'єктів управління згідно з чинним законодавством.

Аналіз найвідоміших наукових шкіл, діяльність яких пов'язана із вивченням законів розповсюдження та сприйняття інформації і її ролі в суспільстві, дозволив виокремити декілька груп джерел цього спрямування: праці науковців ХХ ст.; офіційні законодавчі документи, що врегульовують правові аспекти інформаційної діяльності в Україні, визначають та регулюють порядок діяльності мас-медіа, регламентують структуру і функції державних інституцій у сфері масової інформації; нормативно-правові документи міжнародних організацій (Ради Європи, Парламентської асамблеї Ради Європи, Європейського Суду з прав людини, Організації безпеки і співробітництва в Європі та ін.)

На основі статистичних даних, результатів вивчення громадської думки, експертних опитувань та соціологічних досліджень, моніторингу та контент-аналізу матеріалів вітчизняних мас-медіа проаналізовано стан реалізації принципів державної інформаційної політики, зокрема щодо гарантій вільного доступу до інформації, прямого і зворотного зв'язку в системі ,,органи державної влади - засоби масової інформації”, захисту професійної діяльності журналістів тощо.

У другому розділі - „Особливості функціонування засобів масової інформації у демократичній державі” - розглянуто процеси становлення та розвитку нормативно-правової бази в галузі інформації, визначено основні аспекти взаємовідносин засобів масової інформації та органів державної влади з точки зору їх відповідності демократичним стандартам. Окремо зазначається, що ще в перші роки незалежності України були закладені правові основи розвитку вітчизняної інформаційної сфери, що орієнтувало законодавство на забезпечення прав і свобод громадян у галузі інформації, врахування світового досвіду та національних особливостей мас-медійної та політичної систем, демократичну діяльність преси, радіо, телебачення. Разом з тим, надання певних переваг щодо врахування національних особливостей, зокрема на телебаченні і радіомовленні, спричинило чисельні правові колізії та загострення старих проблем щодо впровадження цифрового ефірного мовлення. Визначено, що в Україні законотворчі процеси відстають від нагальних потреб суспільства, в результаті чого консервуються застарілі та формуються нові негативні тенденції розвитку інформаційної сфери.

Державне управління за своєю сутністю нерозривно пов'язане з циркуляцією у суспільстві інформації, що й визначає ключову роль взаємовідносин органів державної влади і засобів масової інформації в глобальному інформаційному просторі. Цей вид взаємодії в теорії управління багатьма вітчизняними дослідниками розглядається досить обмежено і зводиться лише до висвітлення в різних аспектах діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Пояснюється це тим, що більшість вітчизняних теоретиків державного управління мають справу переважно з проблемами економічного, адміністративного, соціального управління, тоді як у сучасному суспільстві основну роль відіграють саме управлінські процеси у сфері політики, культури, ідеології, які нерозривно пов'язані не лише з інформаційною сферою окремо взятої держави, а й із світовим інформаційним простором взагалі. Головною метою інформаційної діяльності є вплив на свідомість індивідуумів, фокусування інформаційного потоку на формуванні симуляторів, цілеспрямованих дій, ідеалізація політичних фігур, прищеплення відповідних політичних, культурних та ідеологічних цінностей.

З метою забезпечення злагоди у суспільстві держава заохочує засоби масової інформації щодо підтримки влади певних індивідуумів і певних груп, легітимізації їх статусу, що й зумовлює тісний зв'язок між масовою інформацією, аудиторією і державною політикою на принципах відкритості мас-медіа, які безпосередньо впливають на розвиток суспільства.

Характерною особливістю інституційних механізмів впливу на засоби масової інформації в умовах демократичного державотворення є збалансування двох різновекторних інтересів - забезпечення гарантій незалежності мас-медіа та встановлення мінімально рівня державного втручання у їх діяльність. Удосконалення на демократичних стандартах взаємовідносини засобів масової інформації та органів державної влади здійснюється з метою уникнення так званих інституціональних ,,пасток” як стійких норм, здатних трансформуватися з часом у самопідживлюючу систему.

У третьому розділі - „Вітчизняний досвід розбудови системи державного управління у сфері засобів масової інформації” - досліджено основні аспекти формування, функціонування та розвитку вітчизняної інформаційної сфери з визначенням мети реформування інституту засобів масової інформації, а саме - забезпечення права людини на вільний доступ до інформації та надання можливості безперешкодного поширення думок на суспільному ринку ідей. Показано, що на відміну від радянської моделі управління сучасні функції органів державної влади в галузі регулювання діяльності засобів масової інформації істотно змінилися: сучасна система в цілому (за винятком сфери державних і комунальних мас-медіа) не передбачає прямого державного управління засобами масової інформації, але тенденція монополізації та концентрації власності на них зберігається.

На нинішньому етапі розвитку традиційні ЗМІ, використовуючи новітні інформаційно-комунікаційні технології, виконують додаткові функції поширення плюралістичних думок представників різних верств населення.

В роботі визначається взаємозв'язок домінуючої форми власності на ЗМІ та ефективності демократичних перетворень у суспільстві, аналізуються правові, економічні та політичні завади на шляху їх подальшого розвитку. Доведено, що реформування мережі комунальних мас-медіа можливе через зміну формату політичних відносин, змін у протекціоністській політиці щодо підтримки ЗМІ.

У дисертації визначено концептуальні засади сучасної державної інформаційної політики, реалізація якої передбачає створення політико-правових, економічних, організаційних та матеріально-технічних умов для динамічного розвитку інформаційної сфери, її розширення та захисту, підвищення ефективності управління використанням інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційної інфраструктури.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження вирішує важливе наукове завдання щодо теоретичного обґрунтування удосконалення взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації в процесі демократичного державотворення в Україні. Формування нової дослідницької парадигми державного управління в інформаційній сфері у транзитивному суспільстві в контексті його демократизації та розробка на її основі концептуальних засад державної інформаційної політики дозволили запропонувати низку нових для теорії і практики державного управління положень, висновків і рекомендацій.

1. Застосування в науці державного управління інноваційних методологічних підходів до дослідження управлінських процесів в інформаційній сфері відкриває шлях до зміни конфігурації принципів взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації. На відміну від моделі індустріального суспільства, в умовах запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, органи державної влади втрачають властивість абсолютного суб'єкта прямого впливу на засоби масової інформації, набуваючи властивості об'єкта. Водночас, засоби масової інформації, відмовляючись від політики етатизму, зумовлюють посилення свого впливу на діяльність органів державної влади.

2. Удосконалення форм і методів державного управління в розвитком інформаційної сфери є важливою передумовою інтеграції України у Європейське співтовариство, оскільки будь-яка система управління базується на принципах регулювання і контролю суспільних дій і використовує для цього фіскальні, митні, ліцензійні та інші засоби, формує нормативно-правову базу, що в результаті сприяє прогресу суспільства чи призводить до його стагнації.

3. Правові колізії у понятійно-категорійному апараті свідчать про відсутність достатньо обґрунтованих засад формування в Україні європейської моделі державного управління в інформаційній сфері. Тому у дисертації запропоновано визначення поняття ,,суспільно значуща інформація” як інформації у будь-якому вигляді, що знаходиться у розпорядженні органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів, що виконують управлінські функції, у т. ч. в частині здійснення делегованих повноважень

4. Визначено, що з кожним наступним етапом розвитку інформаційної сфери проблема державного управління актуалізується, що вимагає вирішення нових завдань з урахуванням особливостей сучасних технологій поширення масової інформації. Для усіх історичних періодів характерною рисою державного управління в інформаційній сфері є його спільна особливість, а саме - його політична, культурна, соціальна та ідеологічна складові розглядаються як один із способів управління - економічний, що зумовлюється дуалізмом природи засобів масової інформації, сутність якої полягає в тому, що вони одночасно є найважливішим соціально-політичним інститутом демократії, покликаним сприяти формуванню позитивної громадської думки, зберігати і розвивати культуру, національну ідентичність тощо. В умовах ринку засоби масової інформації складають окрему галузь економіки, яка керується власними фінансово-економічними інтересами та є схильною до процесів монополізації.

5. Теорія державного управління розглядає вплив органів державної влади на засоби масової інформації як прямий зв'язок, а засобів масової інформації на органи державної влади - як зворотний зв'язок, що надає цим взаємовідносинам характер взаємної пристосованості. Парадоксальність ситуації полягає в тому, що таке неконфліктне співіснування внутрішньо суперечить їх природі, але, водночас, ці інститути є пов'язаними в єдине ціле, і взаємний сталий розвиток їх виявляється неможливим без фактора перманентних конфліктів.

6. Сутність взаємної пристосованості органів державної влади та засобів масової інформації полягає в унеможливленні маніпулювати громадською думкою, що спонукає їх сприяти розвитку ЗМІ (усіх форм власності як незалежних і рівноправних суб'єктів інформаційної діяльності) та створювати умови для поширення процесів саморегуляції у мас-медійному середовищі, запобігати концентрації і монополізації ЗМІ. З урахуванням того, що вітчизняне законодавство не забезпечує належної прозорості інформації про їх власників, запропоновано законодавчо закріпити положення стосовно обов'язкового оприлюднення відомостей про структуру власності, власників - фізичних осіб та осіб, які опосередковано можуть тиснути на редакційну політику, тощо.

7. З поширенням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій регулюючі функції держави гальмують розвиток інформаційної сфери. У дослідженні доведено, що саме конституційні гарантії права кожного на вільний доступ до суспільно значущої інформації та свободу поширення відомостей змінюють парадигму суспільних відносин. В Україні право на свободу вираження поглядів ще не відповідає принципам і стандартам Ради Європи, оскільки законодавство припускає можливість попереднього обмеження поширення відомостей у ЗМІ, що суперечить демократичній доктрині. З метою адаптації вітчизняного законодавства до стандартів Ради Європи запропоновано законодавчо визначити перелік випадків щодо застосування такого обмеження, а також законодавчих гарантій захисту професійної діяльності журналістів.

8. Порівняння структури інформаційної сфери провідних європейських держав та України дає підстави стверджувати, що задоволення суспільних інтересів в інформаційній сфері є принципово неможливим без реформування державних та комунальних ЗМІ.

Доведена доцільність запровадження в Україні громадського телерадіомовлення як важливого інструмента плюралістичної комунікації, оскільки воно апріорі не може функціонувати без участі органів державної влади. Але Конституція України не наділяє Верховну Владу України та Президента України повноваженнями щодо участі у формуванні складу наглядових органів громадських телерадіоорганізацій. Реформування друкованих засобів масової інформації без внесення раціональних змін до порядку державної підтримки засобів масової інформації може призвести до руйнації мережі друкованої періодики в Україні, що суперечить стандартам Ради Європи та порушує конституційні права громадян на вільний доступ до інформації.

9. Концептуальні засади інноваційної стратегії формування сучасної державної інформаційної політики, запропоновані в роботі, свідчать про необхідність удосконалення державної політики протекціонізму, зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності, сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів, міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бухтатий О.Є. Органи державної влади і засоби масової інформації : модернізація механізмів взаємодії в умовах постіндустріального суспільства / О.Є. Бухтатий // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2007. - № 1/16. - С. 145-152

2. Бухтатий О.Є. Перспективи створення і розвитку системи громадського телерадіомовлення в Україні / О.Є. Бухтатий // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 14/15. - С. 249-257.

3. Бухтатий О.Є. Адаптація вітчизняного інформаційного законодавства до стандартів Ради Європи у сфері медіа / О.Є. Бухтатий // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2008. - Вип. 2 (21). - С. 438-445.

4. Бухтатий О.Є. Конституційно-правові засади державного управління в інформаційній сфері: цілі, завдання, функції та існуючі протиріччя / О.Є. Бухтатий // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2009. - № 2 (36). - С. 394-403.

5. Бухтатий О.Є. Реформування інформаційної сфери України: політичні та адміністративні аспекти / О.Є. Бухтатий // Держава та регіони: - Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2009. - № 4. - C. 24-28. - Серія: ,,Державне управління”.

6. Бухтатий О.Є. Політичні та адміністративні аспекти державного управління у сфері масової інформації / О.Є. Бухтатий // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2009. - № 3 (26). - С. 85 - 92.

7. Бухтатий О.Є. Засоби масової інформації та органи виконавчої влади : проблеми взаємодії на шляху до незалежності та способи їх вирішення / О.Є. Бухтатий // Державне управління та місцеве самоврядування : тези V міжнар. наук. конгресу, 26 лютого 2005 р - Х. : ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. - С. 81-82.

8. Бухтатий О.Є. Проблеми реформування державних та комунальних засобів масової інформації / О.Є. Бухтатий // Державна кадрова політика України в умовах європейської інтеграції : зб. матер. наук.-практ. конф., 21 вересня 2005 р. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. - С. 75 -77.

9. Бухтатий О.Є. Координація діяльності органів державної влади та засобів масової інформації у процесі впровадження стандартів Ради Європи у сфері медіа / О.Є. Бухтатий // Актуальні проблеми розвитку управлінських систем: досвід, тенденції, перспективи: зб. матер. наук.-практ. конф., 19 квітня 2006 р.- Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. - С. 18-22.

10. Бухтатий О.Є. Особливості впливу регіональних та місцевих засобів масової інформації на формування суспільної думки / О.Є. Бухтатий // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: матер. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2007 р. - Т.1. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. - С. 307-311.

11. Бухтатий О.Є. Інформаційне середовище сучасного суспільства: взаємовплив та конкуренція / О.Є. Бухтатий // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій: матер. міжнар. наук.-практ. конфер. - У 6 ч. - Ч. 4(1). - Суми : СОІППО, 2008. - С. 136-139.

12. Бухтатий О.Є. Роль друкованих засобів масової інформації у процесах формування суспільної думки / О.Є. Бухтатий // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування : матер. наук.-практ. конф., 4 квітня 2008 р. : у 2 ч. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2008. - 41. - С. 165-169.

13. Бухтатий О.Є. Особливості впливу регіональних та місцевих засобів масової інформації на формування суспільної думки / О.Є. Бухтатий // - Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: матер. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2008 р. - Т.1. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - С. 69-71.

14. Бухтатий О.Є. Генезис теорії взаємовідносин між державою та засобами масової інформації / О.Є. Бухтатий // Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій: матер. наук.-практ. конф., 3 квітня 2009 р. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2009. - С. 22-26.

15. Бухтатий О.Є. Зміна парадигми державної політики у сфері масової інформації в умовах європейської інтеграції / О.Є. Бухтатий // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали наук.-практ. конф., 30 жовтня 2009 р.: У 2-х Т. - Т. 2 - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. - С. 167-168.

Анотація

Бухтатий О. Є. Взаємовідносини органів державної влади та засобів масової інформації в умовах демократичного державотво-рення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 - теорія та історія державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. -- Харків, 2010 р.

У дисертації розглядаються актуальні теоретичні і методологічні проблеми взаємовідносин органів державної влади та засобів масової інформації, докладно аналізуються особливості їх впливу на формування громадської думки та державної політики, досліджуються сутність, природа, ознаки та форми взаємодії і протистояння між органами державної влади та мас-медіа з позиції права людини на вільний доступ до інформації, її одержання, збирання та розповсюдження.

В контексті демократичного державотворення виокремлені і комплексно проаналізовані особливості формування та розвитку інформаційної сфери в Україні, тенденції щодо її інтеграції у глобальний інформаційний простір, у тому числі з точки зору національної безпеки, концептуальні засади державної інформаційної політики в умовах переходу до інформаційного суспільства.

Визначено, що головними принципами інформаційної політики є: пріоритети прав і свобод людини, дотримання балансу інтересів особистості, суспільства і держави, їх взаємної відповідальності; протекціонізм держави щодо виробництва і розповсюдження національного інформаційного продукту; забезпечення культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві; єдність, системність та координація дій центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, недержавних організацій в процесі формування та реалізації державної інформаційної політики.

Запропоновано новий підхід щодо стратегії реформування вітчизняної інформаційної сфери (впровадження цифрового ефірного телерадіомовлення, реформування державних і комунальних засобів масової інформації, створення системи громадського телерадіомовлення тощо) та обґрунтовано необхідність удосконалення системи державного регулювання у галузі телерадіомовлення та телекомунікацій.

Ключові слова: державне управління, масова інформація, державна інформаційна політика, засоби масової інформації (ЗМІ), інформаційна сфера, доступ до інформації.

АННОТАЦИЯ

Бухтатый А. Е. Взаимодействие органов государственной власти и средств массовой информации в условиях демократизации государства. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлениюю по специальности 25.00.01 - теория и история государственного управления. - Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Харьков, 2010.

В диссертации рассматриваются актуальные теоретические и методологические проблемы взаимодействия органов государственной власти и средств массовой информации, обстоятельно анализируются особенности медиа-влияния на формирование общественного мнения, мировоззрения индивидуумов, государственной политики, а также исследуются сущность, природа, признаки и формы взаимодействия и противостояния между государством и масс-медиа, исходя из прав человека на свободный доступ к информации, ее получение, сбор и распространение.

В контексте демократического реформирования государства выделены и комплексно проанализированы особенности формирования и развития информационной сферы в Украине, тенденции относительно ее интеграции в мировое информационное пространство, в том числе с точки зрения национальной безопасности, концептуальные принципы государственной информационной политики в условиях перехода к информационному обществу.

Определено, что главными принципами информационной политики являются: приоритет прав и свобод человека и гражданина, соблюдение баланса интересов индивидуума, общества и государства, их взаимной ответственности; протекционизм государства в отношении производства и распространения национального информационного продукта; обеспечение культурного, идеологического и политического многообразия в обществе; единство, системность и координация действий центральных и местных органов исполнительной власти, органов местного самоуправления, негосударственных организаций в процессе формирования и реализации государственной информационной политики.

Предложен новый подход относительно стратегии реформирования отечественной информационной сферы (внедрение цифрового эфирного телерадиовещания, реформирование государственных и коммунальных средств массовой информации, создание системы общественного телерадиовещания) и обоснована необходимость совершенствования системы государственного регулирования телевидения и телекоммуникаций.

Ключевые слова: государственное управление, массовая информация, государственная информационная политика, средства массовой информации (СМИ), информационная сфера, доступ к информации.

ANNOTATION

Buhtatу O. U. Mutual relations of public authorities and mass-media in the conditions of democratic creation of the state. - Manuscript.

The dissertation for getting a scientific degree of the Candidate of Sciense in Publik Administration under speciality 25.00.01 - Theory and History of Pudlik Administration. - Kharkiv Regional Institute of Publik Administration of the National Academy of Publik Administration Attached to the Office of the President of Ukraine. - Kharkiv, 2010.

The dissertation examines topical theoretical and methodological problems of the institutional interaction between public authorities and mass media. The thesis also proposes the detailed analysis of media influence on the formation of public opinion and public policy, the essence, nature, characteristics and forms of interaction and confrontation between the public authorities and mass media from the point of view of the human right to free access to information, its delivery, gathering and distribution.

In the context of democratic nation building the dissertation gives the comprehensive analysis of the formation and development of the information sphere of Ukraine, tendencies of its integration into the global information space, including from the national security standpoint, conceptual grounds of the state information policy under conditions of transition to an information society.

The thesis determines the main principles of information policy as priorities of human rights and freedoms, observance of the balance of the interests of an individual, society and the state, their mutual responsibility; the protectionist policies of the state towards the production and distribution of national information products; maintenance of cultural, ideological and political diversity in the society; unity, system and action coordination of central executive authorities, local self-government bodies, non-governmental organizations while forming and implementing the state information policy.

The thesis offers a new approach to the strategy of the domestic information sphere reformation (introduction of digital on-air tv and radio broadcasting, reformation of state and municipal mass media, creation of the system of public television and radio). It also grounds the necessity to improve the state regulation of the TV- and radio broadcasting and telecommunication branch.

Keywords: public administration, mass information, state information policy, mass media, information sphere, access to information.

Відповідальний за випуск Радченко Олександр Віталійович

Підписано до друку 05.05.2010. Формат 60х84¹/₁₆. Папір офсетний. Друк різограф. Обл.-вид.арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. № 74

Віддруковано з оригінал-макету в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного

управління при Президентові України.

61050, м. Харків, просп.. Московський, 75, тел. (057)732-32-55

електронна адреса: sciencedpt@kbuapa, kharkov.ua

Размещено на Allbest.ru

...