Адміністративно-процесуальний примус (за Кодексом України про адміністративні правопорушення)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет внутрішніх справ

УДК 35.078.18

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-процесуальний примус (за Кодексом України про адміністративні правопорушення)

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Грянка Григорій Володимирович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Колпаков Валерій Костянтинович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права і процесу

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Голосніченко Іван Пантелійович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», завідувач кафедри адміністративного, фінансового та господарського права

кандидат юридичних наук Братель Сергій Григорович, Київський національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри адміністративної діяльності

Захист відбудеться «15» вересня 2010 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий « 15» липня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Савченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Аналіз стану і динаміки протиправних вчинків в Україні свідчить про стійке зростання у їхній структурі питомої ваги адміністративних проступків. Якщо у 2002 р. за їх вчинення було притягнуто до відповідальності 6 млн 876 тис. осіб, то у 2009 - 8 млн 280 тис. осіб. Тому суспільство цілком виправдано очікує належної ефективності від заходів протидії зазначеному виду правопорушень.

Важливе місце серед них належить заходам процесуального примусу, що передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Примусові заходи цієї групи виконують специфічні функції щодо припинення правопорушень, формування доказової бази, забезпечення виконання постанов по справі. Вони спрямовуються як на майно, так і на особу правопорушника, застосовуються нормативно визначеними суб'єктами у передбачених законодавством випадках з оформленням процесуальних документів.

За таких обставин їх застосування набуває особливого значення як у вимірі протидії проступкам, так і з огляду на дотримання законності в адміністративно-деліктному процесі. Розв'язання багатоаспектних проблем процесуального примусу в адміністративно-деліктній сфері передбачає проведення цілеспрямованих наукових досліджень, які зумовили б удосконалення чинного законодавства і розроблення дієвих рекомендацій щодо практичного застосування. Праці вітчизняних юристів містять низку системних положень і висновків, що прямо або опосередковано стосуються досліджуваної проблеми й створюють методологічні передумови для подальшого її дослідження у нових реаліях. Насамперед це праці В.Б. Авер'янова, Ю.П. Битяка, С.Г. Брателя, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, В.В. Доненка, Р.А. Калюжного, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, В.І. Олефіра, О.В. Негодченка, В.П. Пєткова, О.П. Рябченко, О.І. Миколенка, Д.В. Приймаченка, О.І. Остапенка, Х.П. Ярмакі та ін.

Їх наукові здобутки значною мірою реалізовано в законодавстві, відомчій нормотворчості, а також у правозастосовній практиці. Слід зазначити, що застосування заходів процесуального примусу не відповідає соціальним очікуванням щодо ефективності впливу на адміністративну деліктність і потребує суттєвого вдосконалення його наукового супроводження.

Таким чином, необхідність у подальшому розробленні теоретичних питань і практичних рекомендацій щодо застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення зумовлює актуальність обраної дисертантом теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою плану науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2009 р. (розділ 3, п. 90) та цільової комплексної програми наукових досліджень «Проблеми розвитку і вдосконалення процесуального законодавства в Україні та практики його застосування» (номер державної реєстрації 010U002887). Її проблематика безпосередньо випливає з положень «Концепції реформування кримінальної юстиції України», затвердженої Указом Президента України 08.04.2008 № 311/2008 (розділ 2, п. 1 Реформування кримінального та адміністративно-деліктного законодавства). Конкретне наукове завдання щодо підготовки дисертації з даної тематики сформульовано у рішенні кафедри адміністративного права і процесу Київського національного університету внутрішніх справ 21.12.2007 (протокол № 8).

Тема дисертації затверджена вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ 27.05.2008 (протокол № 7). Розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України й має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07 (№ 450 у Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права у 2009 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є, по-перше, розкриття змісту адміністративно-процесуального примусу, по-друге, розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення нормативного регулювання і практики застосування заходів цього примусу.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- розкрити правову природу адміністративно-процесуального примусу;

- сформулювати поняття заходів адміністративно-процесуального примусу;

- довести системність заходів адміністративно-процесуального примусу;

- структуризувати заходи адміністративно-процесуального примусу;

- визначити способи забезпечення законності застосування цих заходів;

- сформулювати дефініції щодо окремих понять зазначеного примусу;

- висвітлити особливості застосування окремих заходів адміністративно-процесуального примусу;

- надати пропозиції щодо вдосконалення нормативного регулювання адміністративно-процесуального примусу.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають при застосуванні адміністративно-процесуального примусу.

Предмет дослідження - адміністративно-процесуальний примус.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність загальнонаукових і спеціальних прийомів пізнання, які забезпечують системність дослідження.

Так, діалектичний метод пізнання дозволив розглянути проблеми адміністративно-процесуального примусу у розвитку та взаємозв'язку з основними інститутами адміністративного права й адміністративно-деліктного законодавства, виявити сталі напрями й закономірності такого розвитку (підрозділ 1.1). Історико-правовий метод уможливив вивчення історіографії наукових досліджень, його становлення та розвиток (підрозділ 1.1). Системно-структурний підхід використано при дослідженні інтегративних зв'язків між складовими адміністративно-процесуального примусу (підрозділ 1.2). За логіко-семантичним підходом формулювались поняття і дефініції (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2, 3.2). Використано також методи моделювання, аналізу та синтезу при розробці пропозицій з удосконалення законодавства (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2), порівняльно-правовий який дозволив виявити переваги та недоліки застосування аналогічних заходів процесуального примусу (підрозділи 2.3, 3.2) і соціологічний враховувався у всіх розділах при вивченні адміністративної практики щодо застосування адміністративно-процесуального примусу суб'єктами владних повноважень, проведені анкетування (підрозділи 1.2, 2.1, 3.2).

Нормативною основою роботи є Конституція України, закони України, акти Президента України й Кабінету Міністрів України, акти публічної адміністрації, що регулюють відносини у сфері застосування заходів адміністративно-процесуального примусу, а також нормативні матеріали низки європейських держав.

Емпіричну основу дослідження становлять: офіційні дані, акумульовані Державним комітетом статистики України, органами правосуддя і прокуратури, а також іншими відповідними структурами публічної адміністрації; результати вивчення практики діяльності суб'єктів владних повноважень щодо застосування адміністративно-процесуального примусу за 2004-2009 роки; аналіз 115 справ про адміністративні правопорушення; узагальнені дані анкетування 301 особи - працівників правоохоронних органів; проекти нормативних актів, нормативний матеріал, що втратив чинність, емпіричні дані з наукових і публіцистичних видань, соціологічних оглядів, засобів масової інформації та мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в авторському підході до дослідження теоретичних і прикладних питань, пов'язаних з особливостями застосування заходів адміністративно-процесуального примусу, обґрунтуванні необхідності нормативного закріплення адміністративно-процесуальних заходів примусу в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Автором сформульовано концептуально нові наукові положення та висновки, які мають важливе теоретичне і практичне значення, зокрема:

вперше:

- на підставі нової доктрини адміністративного права розкрито зміст правової природи адміністративно-процесуального примусу;

- доведено системність сукупності заходів адміністративно-процесуального примусу;

- з урахуванням змін у законодавстві виведені поняття адміністративного затримання, особистого огляду, судового контролю за законністю під час застосування заходів адміністративно-процесуального примусу;

- запропоновано оновити формулювання дефініцій таких категорій, як «адміністративно-процесуальний примус» та «заходи адміністративно-процесуального примусу»;

- сформульовано пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання адміністративно-процесуального примусу;

удосконалено:

- зміст понять «державний примус» і «адміністративний примус»;

- розуміння критеріїв структуризації заходів адміністративно-процесуального примусу;

дістали подальшого розвитку:

- наукове бачення змісту заходів адміністративно-процесуального примусу;

- теоретичне обґрунтування наявних елементів забезпечення законності діяльності під час застосування заходів адміністративно-процесуального примусу;

- існуючі пропозиції щодо підстав застосування окремих заходів адміністративно-процесуального примусу.

Практичне значення одержаних результатів вимірюється можливістю їх використання у:

- науково-дослідній сфері результати дослідження дозволяють розширити межі уявлень про правову природу заходів адміністративно-процесуального примусу та здійснення подальших наукових розробок у цій сфері;

- законотворчому процесі результати дослідження можуть бути використані під час підготовки змін до чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується актом впровадження результатів дисертаційного дослідження Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 09.07.2009 № 04-19/14-2015;

- правозастосовній діяльності результати дослідження використовуються у практичній діяльності правоохоронних органів, що підтверджується актом впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 23.04.2009 № 49/1-6235, акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність ГУ МВС України в м. Києві від 30.05.2009 № 17/1-3196;

- навчальному процесі деякі положення дисертаційного дослідження використовуються впродовж викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Адміністративно-деліктне право», «Адміністративна відповідальність» Київського національного університету внутрішніх справ, що підтверджується актом впровадження у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 04.03.2009 № 46/3561.

Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано самостійно. Усі сформульовані положення та висновки є результатом особистих досліджень автора. Опубліковані матеріали в цілому відбивають основний зміст дисертаційної роботи. У статті «Правові засади діяльності підрозділів Державної автомобільної інспекції», написаній у співавторстві, автору належать 65,0 % змісту (застосування заходів адміністративно-процесуального примусу).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовано у виступах на: міжнародних науково-практичних конференціях: «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (2008, Сімферополь, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ); «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення» (2009, Одеса, Одеський державний університет внутрішніх справ); науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми сучасної юридичної науки та правоохоронної діяльності» (2009, Київ, Київський національний університет внутрішніх справ); «Право і наука в умовах сучасного державотворення» (2009, Суми, Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ).

Публікації. Основні положення дисертації дістали відображення у 12 наукових статтях, 7 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, десяти додатків на 23 сторінках, списку використаних джерел (253 найменування). Повний обсяг дисертації становить 215 сторінок, з них загальний обсяг тексту - 165 сторінок.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету і завдання дослідження, його об'єкт, предмет та методи, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів дослідження, висвітлено заходи їх апробації.

Розділ 1 «Поняття та види адміністративно-процесуального примусу» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Місце адміністративно-процесуального примусу в системі заходів державного примусу» встановлено, що одним із видів адміністративного примусу є адміністративно-процесуальний примус. Під ним автор розуміє застосування компетентними суб'єктами до фізичних та юридичних осіб незалежно від їхньої згоди заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, основними з яких є адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вони застосовуються з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.

У підрозділі 1.2. «Класифікація заходів адміністративно-процесуального примусу» зазначено, що заходи адміністративно-процесуального примусу можна поділити на три основні групи: 1) заходи попередження адміністративних правопорушень; 2) заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; 3) заходи, спрямовані на виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. До першої групи заходів належать: особистий огляд та огляд речей; заходи щодо встановлення особи. До другої групи належать: заходи припинення правопорушення і забезпечення провадження, якими є адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб; заходи, що застосовуються як з метою попередження правопорушення, так і з метою його припинення, якими є тимчасове затримання транспортного засобу, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; доставлення правопорушника; привід правопорушника. До третьої групи належать заходи щодо забезпечення виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Це звернення стягнення на майно і гроші.

Розділ 2 «Характеристика окремих видів адміністративно-процесуального примусу» містить три підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Заходи адміністративно-процесуального попередження» зауважується, що чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не регламентує особистий огляд та огляд речей у разі, коли є достатні підстави вважати, що особа може створити небезпеку для оточення, а також заходи щодо встановлення особи (візуальна перевірка наявності та справжності документів). Зазначено, що перед здійсненням доставлення суб'єкт його застосування повинен попередньо оглянути відповідну особу з метою виявлення предметів, які можуть загрожувати життю та здоров'ю присутніх. Доведено, що перевірка документів має на меті попередити правопорушення і є заходом адміністративно-процесуального попередження. Акцентовано увагу на тому, що право перевірки документів виникає у випадках, коли є достатні підстави вважати, що відповідні особи вчинили правопорушення, перебувають у розшуку, ухиляються від адміністративного стягнення. До документів, що мають перевірятися, належать будь-які носії інформації, за якими відповідна особа може бути ідентифікована. У підрозділі сформульовано пропозиції щодо змін у Кодекс України про адміністративні правопорушення, зокрема доповнити його статтею ст. 246¹ - «Перевірка документів» такого змісту «Для попередження та припинення правопорушень уповноважені органи мають право перевіряти документи, що засвідчують особу, у громадян, якщо є достатні підстави підозрювати їх у здійсненні злочину або думати, що вони перебувають у розшуку, або є привід до порушення у відношенні них справи про адміністративне правопорушення. Порядок перевірки документів встановлюється законодавством України.

До документів, що посвідчують особу, слід відносити документи, що посвідчують громадянство відповідно до законодавства країни, громадянином якої є особа, документи, що посвідчують особистість особи без громадянства відповідно до законодавства України, а також документи, що містять фотографію особи, що ідентифікується, за якою можна опізнати власника документа, прізвище, ім'я та по батькові особи, що ідентифікується, а також печатку юридичної особи, якою виданий документ, та строк дії документа». процесуальний примус дефініція законність

У підрозділі 2.2. «Адміністративно-процесуальні заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення» розкрито зміст: а) адміністративного затримання особи, б) особистого огляду, в) огляду речей, г) вилучення речей та документів (у тому числі посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб), д) тимчасового затримання транспортного засобу, е) огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, ж) доставлення правопорушника, з) приводу правопорушника.

Визначено, що доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, має на меті припинити протиправну дію і забезпечення її притягнення до відповідальності. Доведено, що зазначений захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення має оформлюватися протоколом про адміністративне доставлення. Як вид доставлення подано привід, який застосовується у разі ухилення особи від явки на виклик до компетентного органу. Аргументовано, що про застосування приводу уповноваженою особою, що здійснює привід, виноситься постанова, в якій зазначається, дата та місце її складення, посада, спеціальне звання, прізвище та ініціали працівника міліції, який здійснив привід, підстави приводу, час і порядок здійснення приводу. Постанову підписує працівник міліції, який її склав, і особа, піддана приводу. У зв'язку з тим, що закон не регламентує строків щодо приводу, запропоновано доповнити ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення частиною 3 такого змісту: «Термін доставлення осіб, зазначених у частині другій цієї статті, і перебування їх у приміщенні суду чи органу публічної адміністрації, визначається посадовою особою, що розглядає справу про адміністративне правопорушення».

Враховуючи інтенсивність застосування такого заходу адміністративно-процесуального примусу, як адміністративне затримання під яким автор розуміє «короткострокове обмеження свободи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з її примусовим утриманням протягом встановленого законом часу у спеціальних приміщеннях правомочних органів» (тільки у 2009 р. у м. Києві було затримано понад 558 053 осіб), дисертант пропонує закріпити у Кодексі України про адміністративні правопорушення вимоги щодо місць їх перебування. Доведено необхідність доповнення п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1086 «Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення» після слів «акт перевірки зазначеного засобу» словами «та протокол про тимчасове вилучення талону про проходження державного технічного огляду». Доведено, що направлення особи на медичний огляд є заходом процесуального забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У підрозділі 2.3. «Заходи, спрямовані на виконання постанови про накладення адміністративних стягнень» зазначено, що виконання постанови про накладення адміністративного стягнення - завершальна стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення, її сутність полягає у практичній реалізації адміністративного стягнення, яке призначено правопорушнику. Водночас Кодекс України про адміністративні правопорушення обмежується лише загальними умовами виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, не деталізуючи при цьому заходи адміністративно-процесуального примусу, які, безперечно, мають бути застосовані для того, щоб накладені стягнення були реалізовані.

До адміністративно-процесуальних заходів щодо забезпечення виконання постанов про застосування адміністративних стягнень дисертант відносить: звернення стягнення на майно, заробітну плату, інші доходи (пенсію, стипендію тощо); вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, і примусове безоплатне або оплатне (залежно від застосованої санкції) звернення цього предмета у власність держави; вилучення грошей, одержаних унаслідок вчинення адміністративного правопорушення та безоплатне звернення їх у власність держави; вилучення посвідчення мисливця; неповернення посвідчення водія (свідоцтво, диплом) особі, в якої такі документи були вилучені й продовження дії виданого замість вилученого посвідчення водія (свідоцтва, диплома) тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном до закінчення строку, встановленого для подання скарги або до прийняття рішення по скарзі.

Розділ 3 «Забезпечення законності при здійсненні адміністративно-процесуального примусу» містить три підрозділи.

У підрозділі 3.1. «Поняття та зміст законності при здійсненні адміністративно-процесуального примусу» визначено, що законність у зазначеному контексті передусім є принципом. Законність діяльності щодо застосування заходів адміністративно-процесуального примусу означає, що зазначені заходи ґрунтуються на Конституції України (зокрема, статтях 1, 6, 68, 79, 104, 113, 129), Кодексі України про адміністративні правопорушення (ст. 7) та інших актах законодавства, застосовуються у повній відповідності до вимог норм права, спеціально уповноваженими суб'єктами, а в деяких випадках і громадянами, з врахуванням доцільності застосування того або іншого заходу примусу.

Основними елементами законності діяльності щодо застосування заходів адміністративно-процесуального примусу є: наявність законодавства, яке чітко регулювало б зміст, підстави та процедури застосування заходів адміністративно-процесуального примусу; відповідність діяльності щодо застосування заходів адміністративно-процесуального примусу правовим нормам; здійснення діяльності щодо застосування заходів адміністративно-процесуального примусу лише суб'єктами, які мають відповідну компетенцію; доцільність такої діяльності.

У підрозділі 3.2. «Сутність та значення контролю і нагляду щодо застосування заходів адміністративно-процесуального примусу» розглянуто сутність і значення контролю та нагляду за діяльністю компетентних суб'єктів щодо застосування заходів адміністративно-процесуального примусу. Визначено, що контроль і нагляд за законністю та доцільністю рішень, які приймаються органами публічної адміністрації та їх посадовими особами, про застосовування до громадян заходів адміністративно-процесуального примусу, полягає: а) у спостереженні за суб'єктами, які застосовують примус, і б) у реалізації результатів спостереження.

Дисертантом сформульовано авторське визначення судового контролю за законністю застосування заходів адміністративно-процесуального примусу, під яким пропонується розуміти «законодавчо врегульовану діяльність суду з перевірки властивими йому засобами правомірності дій суб'єктів владних повноважень щодо застосування заходів адміністративно-процесуального примусу і відповідне реагування на порушення законності».

У підрозділі 3.3. «Право на оскарження як засіб забезпечення законності під час застосування заходів адміністративно-процесуального примусу» досліджено процесуальний порядок розгляду і вирішення скарг на рішення, дії або бездіяльність компетентних суб'єктів щодо застосування заходів адміністративно-процесуального примусу. З'ясовано, що сутність права на звернення до органів публічної адміністрації полягає в гарантованій державою можливості кожній людині безпосередньо звертатися до владних інстанцій, суб'єктів управління з індивідуальними або колективними зверненнями щодо відновлення порушеного права, критики упущень у їх роботі та захисту передбачених нормативно-правовими актами законних інтересів. Підкреслено, що мета подання скарги полягає в захисті й відновленні порушених прав. Тому скарга є способом захисту і відновлення порушених суб'єктивних прав осіб, до яких застосовувався адміністративно-процесуальний примус, а також реально існуючою можливістю активно декларувати свою позицію, формулювати свою думку з тих чи інших питань, критикувати упущення і пропонувати шляхи їх усунення.

Висновки

У дисертації містяться узагальнення дослідницької роботи й отримані особисто автором нові науково обґрунтовані результати в якісних і кількісних показниках, які в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо розроблення пропозицій, спрямованих на вдосконалення адміністративно-процесуального примусу. Їх істотне значення для адміністративно-правової науки підтверджується актами впровадження. На основі систематизації отриманих результатів сформульовано низку підсумкових узагальнень, які конкретизовано в таких висновках:

1. Адміністративно-процесуальний примус - це застосування компетентними суб'єктами до фізичних та юридичних осіб незалежно від їх згоди заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, основними з яких є адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

2. Заходи адміністративно-процесуального примусу - це комплекс засобів, що застосовуються компетентними суб'єктами з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.

3. Доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення ст. 246¹ - «Перевірка документів».

4. Внести до ч. 2 ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнення такого змісту: «Перед здійсненням доставлення компетентні особи, які його проводять, мають попередньо оглянути особу, яка має бути піддана доставленню, її речі та верхній одяг на предмет знаходження у правопорушника вогнепальної або іншої зброї чи предметів, що можуть загрожувати життю та здоров'ю осіб, які здійснюють доставлення».

5. До ч. 1 ст. 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення внести доповнення такого змісту: «Адміністративне затримання - це короткострокове обмеження свободи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з її примусовим утриманням протягом встановленого законом часу у спеціальних приміщеннях правомочних органів».

6. Внести зміни до ч. 3 ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, замінивши слова «з санкції прокурора» на «за вмотивованим рішенням суду».

7. Доповнити ч. 6 ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення абзацом: «Затримані особи, у відношенні яких порушено провадження у справі про адміністративне правопорушення, утримуються в кімнатах для адміністративно затриманих осіб, створюваних у встановленому порядку компетентними органами публічної адміністрації».

8. Статтю 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Особистий огляд та огляд речей» викласти у новій редакції.

9. Доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення ст. 264¹ - «Огляд транспортного засобу».

10. Викласти назву ст. 265² Кодексу України про адміністративні правопорушення у такій редакції: «Тимчасова заборона експлуатації автомобіля».

11. Внести зміни до ч. 3 ст. 265³ Кодексу України про адміністративні правопорушення, замінивши слово «відповідний акт» словами «протокол про тимчасове вилучення талона про проходження державного технічного огляду та протокол про тимчасове вилучення ліцензійної картки на транспортний засіб. Відповідний протокол складається в двох примірниках, один з яких видається під розписку водієві».

12. Доповнити ч. 3 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення абзацом такого змісту: «Термін доставлення осіб, зазначених у частині другій даної статті, і перебування їх у приміщенні суду чи органу публічної адміністрації, визначається посадовою особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення».

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Грянка Г. В. Правові засади діяльності підрозділів державної автомобільної інспекції / В. П. Чабан, Г. В. Грянка // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. - 2008. - № 5. - С. 30-33.

2. Грянка Г. В. Адміністративно-процесуальний примус: у законодавстві України / Г. В. Грянка // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. - 2009. - № 2. - С. 19-25.

3. Грянка Г. В. Поняття заходів адміністративно-процесуального примусу / Г. В. Грянка // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 3. - С. 31-34.

4. Грянка Г. В. Місце заходів адміністративно-процесуального примусу в державному примусі / Г. В. Грянка // Міліція України. Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених : зб. наук.-практ. праць. - 2009. - № 80. - С. 11-16.

5. Грянка Г. В. Сутність особистого огляду, огляду речей, а також огляду транспортних засобів, які застосовуються міліцією / Г. В. Грянка // Міліція України. Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених : зб. наук.-практ. праць. - 2009. - № 81. - С. 10-13.

6. Грянка Г. В. Поняття та класифікація адміністративно-правових заходів протидії корупції / Г. В. Грянка // Науково-практичний журнал «Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)». - 2009. - № 20. - С. 103-110.

7. Грянка Г. В. Право на оскарження, як засіб забезпечення законності при застосуванні заходів адміністративно-процесуального примусу / Г. В. Грянка // Економіка. Фінанси. Право. - 2009. - № 1. - С. 31-35.

8. Грянка Г. В. Роль заходів адміністративного примусу в забезпеченні провадження у справах про адміністративні правопорушення / Г. В. Грянка // Економіка. Фінанси. Право. - 2009. - № 3. - С. 36-39.

9. Грянка Г. В. Забезпечення законності при застосуванні адміністративно-процесуального примусу / Г. В. Грянка // Актуальні проблеми сучасної юридичної науки та правоохоронної діяльності : матеріали наук. конф., 10-11 квіт. 2009 р. - К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2009. - Ч. 2 - С. 79-81.

10. Грянка Г. В. Окремі погляди на класифікацію адміністративно-процесуального примусу / Г. В. Грянка // Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави : сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення : матеріали міжнар. наук. практ. конф., 10 квіт. 2009 р. - Одеса : ОДУВС, 2009. - С. 188-189.

11. Грянка Г. В. Сутність контролю при застосуванні заходів адміністративно-процесуального примусу / Г. В. Грянка // Право і наука в умовах сучасного державотворення : зб. матеріал. наук.-практ. конф., 25 квіт. 2009 р. - Суми : Сумська філія Харк. нац. ун-ту внутр. справ. - Суми : Університетська книга, 2009. - 496 с. - С. 284-286.

12. Грянка Г. В. Окремі погляди щодо заходів адміністративно-процесуального попередження / Г. В. Грянка // Міліція України. Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених : зб. наук.-практ. праць. - 2010. - № 87. - С. 6-11.

Анотація

Грянка Г.В. Адміністративно-процесуальний примус (за Кодексом України про адміністративні правопорушення) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Київський національний університет внутрішніх справ. - Київ, 2010.

Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням проблем застосування заходів адміністративно-процесуального примусу.

На підставі теоретичних здобутків учених різних історичних періодів і аналізу чинного законодавства автором досліджено теоретичні основи адміністративно-процесуального примусу як різновиду адміністративного примусу, охарактеризовано окремі його види, висвітлено проблеми їх застосування, з'ясовано питання дотримання законності під час застосування заходів адміністративно-процесуального примусу, запропоновано зміни та доповнення до нормативно-правових актів України, які регулюють процедуру застосування заходів адміністративно-процесуального примусу.

Ключові слова: державний, адміністративний та процесуальний примус, затримання, привід, доставлення, огляд, законність, відсторонення.

Аннотация

Грянка Г.В. Административно-процессуальное принуждение (по Кодексу Украины об административных правонарушениях) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Киевский национальный университет внутренних дел. - Киев, 2010.

Работа является одной из первых попыток комплексно, с использованием современных методов познания, учетом новейших достижений правовой науки исследовать проблемные вопросы административно-процессуального принуждения и сформулировать авторское видение путей их решения. В результате проведенного исследования обосновано существование административно-процессуального принуждения, разработана его теория, сформулировано ряд новых научных положений и выводов, предложенных лично соискателем. Диссертация есть первым в украинской юридической науке комплексным исследованием проблем применения мер административно-процессуального принуждения, закреплённых в Кодексе Украины об административных правонарушениях.

На основе анализа разработанных автором подходов даны определения понятий «государственное принуждение», «административное принуждение». Введено относительно новое для украинской теории административного права понятие административно-процессуального принуждения как разновидности административного принуждения.

Проведена классификация мер административно-процессуального принуждения, которая состоит из мер предупреждения административных правонарушений, мер обеспечения производства по делам об административных правонарушениях и мер направленных на исполнение постановлений о наложении административных взысканий. Произведена их структуризация по отдельным группам. Это предупредительно-процессуальные меры, к которым отнесены личный осмотр, осмотр вещей, установление личности; меры пресечения правонарушений и обеспечения производства по делам об административных правонарушениях которыми являются административное задержание личности, личный осмотр; осмотр вещей и документов, временное задержание транспортных средств и осмотр на наличие алкогольного, наркотического или иного опьянения, а также пребывание его под влиянием медицинских препаратов, что снижают их внимание и скорость реакции, доставление, привод и меры по обеспечению исполнения постановлений по применению административных взысканий: обращение взыскания на имущество, изъятие заработной платы, доходов, пенсии, стипендии; конфискация, изъятие денег, изъятие удостоверения охотника, невозвращение удостоверения водителя (свидетельства, диплома).

Внесено предложение дополнить Кодекс Украины об административных правонарушениях новыми статьями, в которых дать понятие административно-процессуального принуждения, статьей 246¹, «Проверка документов», статьей 264¹ «Осмотр транспортных средств». Определены особенности отдельных мер обеспечения производства по делам об административных правонарушениях.

Учитывая особенности их применения, предложено внести ряд дополнений и изменений в статьи 259, 261, 263, 264, 265², 265³, 268 Кодекса Украины об административных правонарушениях. Дано авторское понятие административного задержания, личного осмотра. Предложены новые формы процессуальных документов для оформления применения некоторых мер административно-процессуального принуждения, прежде всего доставление и привод.

Проанализирована суть обеспечения законности при осуществлении административно-процессуального принуждения. Особое внимание уделено значению контроля и надзора за органами государственного управления и их полномочными лицами, которые применяют меры административно-процессуального принуждения. Сформулировано понятие судебного контроля о законности применения мер административно-процессуального принуждения, а также определены стадии прокурорского надзора и формы реагирования на нарушение законности. Рассмотрено право граждан на обжалование неправомерных действий органов государственного управления, их уполномоченных лиц при применении к ним мер административно-процессуального принуждения, определен юридический механизм реализации права на обжалование. Проанализированы нормативные акты, которые определяют порядок обращения граждан с заявлениями, жалобами в органы государственного управления.

На основании проведенного исследования сформировано ряд конкретных предложений относительно внесения изменений и дополнений в некоторые действующие нормативно-правовые акты Украины, в частности, Кодекс Украины об административных правонарушениях, постановление Кабинета Министров Украины «Об утверждении Правил временного изъятия удостоверения водителя, талона прохождения государственного технического осмотра и лицензионной карточки на транспортное средство и их возвращение» от 17.12.2008 № 1086.

Ключевые слова: государственный, административное и процессуальное принуждение, задержание, привод, доставление, осмотр, законность, отстранение.

Summary

Gryanka G. Administrative and Procedural Duress (by Code of Ukraine on Administrative Offences). - Manuscript.

Thesis for degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Information Law. - Kyiv National University of Internal Affairs. - Kyiv, 2010.

The thesis is the first comprehensive research of the problem of application of administrative and procedural duress in domestic legal science.

Based on the theoretical achievements of scientists of various historical periods and analysis of valid legislation, the author explored the theoretical foundations of the administrative and procedural duress as a variety of administrative duress, characterized its some types, highlighted the problems of their application, and defined the questions of maintenance of legality during the application of administrative and procedural duress, proposed the changes and amendments to the normative-legal acts of Ukraine, which regulate the procedure of application of administrative and procedural duress.

Key words: state, administrative and procedural duress, detention, attachment, delivering, inspection, legality, discharge.

Размещено на Allbest.ru

...