Адміністративно-правові аспекти вдосконалення співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку
Вивчення організаційно-правових заходів щодо зміцнення співпраці органів внутрішніх справ з громадськими формуваннями, що сприяють органам місцевого самоврядування у забезпеченні правопорядку. Розробка практичних шляхів удосконалення їх співпраці.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2015 |
| Размер файла | 39,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
УДК 342.97:(351.74:352.075)](477)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Адміністративно-правові аспекти вдосконалення співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку
Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право
Хомишин Ірина Юріївна
Львів 2010
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України
Науковий керівник:доктор юридичних наук, доцент Тиндик Надія Петрівна, Львівський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права та адміністративного процесу.
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор Cтрельбицька Лілія Миколаївна, Національна академія Служби безпеки України, професор кафедри цивільного та трудового права;
кандидат юридичних наук, доцент Люблін Віталій Давидович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, завідувач кафедри правознавства.
Захист відбудеться «22» жовтня 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.725.03 у Львівському державному університеті внутрішніх справ за адресою 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26. правопорядок адміністративний самоврядування
З дисертацією можна ознайомитися у загальній бібліотеці Львівського державного університету внутрішніх справ за адресою 79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26.
Автореферат розіслано «20» вересня 2010 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради І.Ю. Настасяк.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дисертації. Розуміння того факту, що правоохоронна діяльність держави не може бути ефективною без співпраці з населенням, громадськістю, давно вже стало загальновизнаним положенням. І справді, лише високий рівень правової культури, розвинена правосвідомість кожного громадянина, його законослухняність та неухильне дотримання правових приписів здатні разом з інститутами демократичної правової держави створити атмосферу законності в суспільстві. На сьогодні ОВС діють в інших соціально-політичних та економічних умовах. Захист прав і законних інтересів громадян України є однією з умов необхідної співпраці ОВС із населенням.
За своїм функціональним призначенням органи внутрішніх справ чи не найбільш наближена до населення, до конкретного громадянина частина правоохоронної системи.
Разом із тим, доводиться констатувати, що ті взаємини, які мали місце у минулому і сьогодні між органами місцевого самоврядування та органами внутрішніх справ, не задовольняють демократичне суспільство.
Прийнятною формою відносин між органами внутрішніх справ та органами місцевого самоврядування у сфері забезпечення правопорядку може бути співробітництво (протокооперація), але при цьому ОВС і населення обов'язково повинні розглядатись у ранзі абсолютно рівноправних партнерів, що взаємодіють між собою.
Історія розвитку органів внутрішніх справ України свідчить, що у певні його періоди ОВС у відносинах із населенням займали позицію виключно владно-примусового підпорядкування, яке мало репресивний характер.
Значний внесок у вирішення методологічних, організаційних та правових аспектів проблеми співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування зробили такі вчені, як В.Б. Авер'янов, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, В.Т. Білоус, В.В. Богуцький, І.Л. Бородін, І.П. Голосніченко, Р.А. Калюжний, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, П.П. Михайленко, О.М. Музичук, В.Л. Ортинський, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, О.П. Рябченко, М.Ф. Селівон, О.В. Серьогін, С.С. Сливка, М.П. Стрельбицький, Л.М. Стрельбицька, І.К. Туркевич, О.І. Ульянов, О.Ф. Фрицький, К.Ф. Шеремет, Х.П. Ярмакі, С.М. Яровий та ін.
Упродовж останніх років окремі аспекти взаємодії ОВС і органів місцевого самоврядування активно вивчалися О.Б. Андрєєвою, М.І. Ануфрієвим, О.М. Головко, С.С. Єсімовим, В.О. Заросилом, М.В. Ковалівим, Я.М. Когутом, В.Д. Любліним, Ю.С. Назаром, В.М. Плішкіним, Ю.С. Шемшученком, О.Н. Ярмишем та іншими науковцями. Проте, на сьогоднішній день відсутні праці, присвячені ґрунтовному комплексному науковому висвітленню зазначеної проблеми. Таким чином, дослідження адміністративно-правових аспектів вдосконалення співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку набуває особливого змісту та актуальності.
Дисертацію виконано з урахуванням сучасних розробок суспільних наук. Її нормативною базою стали чинні в Україні нормативно-правові акти з даної проблематики. При підготовці дисертації використано публікації з питань методики управління органами внутрішніх справ. Оскільки дослідження має комплексний характер, поряд із юридичною, вивчалася філософська, політологічна та соціологічна література, періодичні видання, статистичні матеріали та результати соціологічних досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане у відповідності до «Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років», затверджених наказом МВС України № 755 від 05.08.2004 р., а також у контексті наукових досліджень Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямами: «Організація та управління органів внутрішніх справ у сфері охорони громадського порядку» (Державний реєстраційний номер 0106U003646), «Організація та забезпечення профілактики правопорушень органами виконавчої влади» (Державний реєстраційний номер 0309U000448) та «Проблеми реформування правової системи України» (Державний реєстраційний номер 0109U007853).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначити сутність, правові засади, форми та методи співробітництва органів внутрішніх справ та органів місцевого самоврядування, зокрема через громадське формування правоохоронної спрямованості щодо забезпечення правопорядку, а також виробити рекомендації щодо їх удосконалення.
Для досягнення зазначеної мети було визначено такі основні завдання:
- проаналізувати понятійний апарат з обґрунтуванням місця і ролі термінів «правопорядок», «співпраця» і «взаємодія» в системі управління органами внутрішніх справ та органами місцевого самоврядування;
- визначити специфіку завдань, сформулювати і класифікувати основні принципи та функції співпраці ОВС з органами місцевого самоврядування у сфері забезпечення правопорядку;
- запропонувати організаційно-правові заходи щодо зміцнення співпраці ОВС з громадськими формуваннями, що сприяють органам місцевого самоврядування у забезпеченні правопорядку;
- проаналізувати правову основу діяльності громадських формувань, що сприяють органам місцевого самоврядування у забезпеченні правопорядку з визначенням шляхів їх оптимізації та усунення прогалин у чинному законодавстві, що регламентує їхню діяльність;
- здійснити аналіз форм і методів діяльності ОВС та громадських формувань, що сприяють органам місцевого самоврядування в охороні правопорядку та боротьбі з правопорушеннями;
- охарактеризувати зміст правового регулювання співробітництва ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку;
- обґрунтувати шляхи удосконалення співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення правопорядку на місцевому рівні.
Об'єктом дослідження є адміністративно-правові відносини у сфері правоохоронної діяльності ОВС та органів місцевого самоврядування, спрямовані на забезпечення правопорядку.
Предметом дослідження є засади співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Застосування діалектичного методу пізнання дозволило вивчити проблему в єдності її соціального змісту та юридичної форми, забезпечило системність при аналізі досліджуваних правових явищ (1.2., 1.5., 2.2.). Як загальнонауковий метод використовувався системний підхід, зокрема, для характеристики соціальної природи співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення правопорядку (1.3., 1.4., 2.1.). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено загальні засади діяльності ОВС щодо формування партнерських відносин з громадськими формуваннями, що сприяють органам місцевого самоврядування у забезпеченні правопорядку (1.3., 1.4., 2.2.). Для визначення поняття та системи правового регулювання партнерських відносин між ОВС та органами місцевого самоврядування, а також правового статусу громадських формувань, що сприяють органам місцевого самоврядування використано логіко-семантичний метод, метод порівняння, абстрагування, аналізу і синтезу, а також метод статистичних досліджень (1.4., 1.5., 2.3., 2.4). Використання структурно-логічного методу та методу статистичного узагальнення дозволило визначити форми і методи участі ОВС та органів місцевого самоврядування у забезпеченні правопорядку (2.3., 2.4.), а системно-структурного методу разом із системно-функціональним - шляхи удосконалення співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку (1.4, 2.1., 2.5.). Компаративний метод та метод документального аналізу використовувалися для вироблення пропозицій щодо формування та удосконалення правових основ співпраці між ОВС та органами місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку (1.3., 2.2., 2.4.).
Теоретична основа дослідження. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на приписах Конституції України, чинних законодавчих та інших нормативно-правових актах, які визначають правові засади співпраці між ОВС та органами місцевого самоврядування у забезпеченні правопорядку. Зверталася також увага на законодавство деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо організації взаємодії поліції з правоохоронними структурами муніципальних утворень може бути корисним для України.
Емпіричну основу дослідження становлять політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні та аналітичні матеріали про стан співпраці між ОВС та органами місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку, результати анкетування 140 співробітників МВС України у Львівській області і 30 працівників органів місцевого самоврядування.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вони отримані внаслідок комплексного дослідження адміністративно-правових аспектів вдосконалення співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку. У результаті проведеного дослідження сформульовано такі концептуальні положення, що вирізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення:
уперше:
- окреслено пріоритети та цільові настанови управління сучасними процесами забезпечення правопорядку на місцевому рівні, які ґрунтуються на принципах уміння та навичок працівників ОВС будувати ефективні взаємовідносини з громадськими правоохоронними формуваннями, що сприяють органам місцевого самоврядування, та їх окремими представниками;
- на основі проведеного аналізу із застосуванням комплексної теоретико-управлінської методології запропоновано поняття та сформульовано наступні авторські визначення:
«співпраця органів внутрішніх справ і органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку» - це складова налагодження стосунків між державною владою та громадськістю, що виступає необхідною ланкою функціонування правоохоронної структури;
«правопорядок» - це система суспільних відносин, у яких поведінка суб'єктів є правомірною; як стан врегулювання соціальних зв'язків, підсумок запровадження законності в реальні суспільні відносини;
- обґрунтовано необхідність внесення деяких змін i доповнень до Законів України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», «Про міліцію», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також розробку та прийняття Закону України «Про міліцію (поліцію) місцевого самоврядування (муніципальну міліцію (поліцію))»;
удосконалено:
- підходи щодо класифікації існуючих ознак правопорядку;
- оцінки співвідношення категорій правопорядку та законності щодо встановлення між ними взаємозв'язків, спрямованих на співпрацю ОВС та органів місцевого самоврядування;
набули подальшого розвитку:
- напрями, пов'язані з узагальненням світового досвіду та доцільністю його використання в частині співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку;
- системні підходи в оцінці проблем діяльності органів внутрішніх справ та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку;
- пропозиції щодо доцільності утворення в Україні єдиного координаційного центру, який би регулював порядок створення громадських формувань, їх фінансування та діяльність з охорони громадського порядку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять і науково-теоретичний, i практичний інтерес:
- у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем правового забезпечення співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку;
- у правотворчості - в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема, до Законів України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», «Про міліцію», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до проекту Закону України «Про міліцію місцевого самоврядування».
- у правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність щодо встановлення і розвитку співпраці між ОВС і органами місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку;
- у навчальному процесі - матеріали дисертації можуть використовуватися у навчальних закладах системи МВС України при проведенні занять з дисциплін «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Управління в органах внутрішніх справ»;
- у практичній діяльності - при плануванні, організації та проведенні заходів щодо профілактики адміністративних правопорушень силами ОВС та громадських формувань, а також спільних заходів з органами місцевого самоврядування у сфері забезпечення правопорядку, а також в системі службової підготовки працівників ОВС.
Результати дослідження, стали частиною науково-дослідної роботи «Конституційна компетенція та конституційна відповідальність в аспекті концепції гарантії демократичного конституційного ладу України», в якій авторським є розділ 9 «Конституційна компетенція та відповідальність органів здійснення місцевого самоврядування» (довідка про участь у науково-дослідних роботах від 10.03.2010 р. № 152-01).
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї положень дисертаційного дослідження були апробовані на: щорічній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні» (м. Львів, 20 січня 2006 р.); науково-практичній конференції «Права людини в діяльності органів внутрішніх справ» (м. Євпаторія, 11-13 травня 2006 р.); всеукраїнській курсантсько-студентській науковій конференції «Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (м. Львів, 10 листопада 2006 року); міжнародній науково-практичній конференції «Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика» (м. Львів, 22 березня 2007 р.); другій звітній науковій конференції факультету економічної безпеки ЛьвДУВС «Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи» (м. Львів, 29 лютого 2008 р.). Результати та висновки дисертації обговорювалися та отримали схвалення на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, викладено у 12 наукових працях, з яких 5 статей опубліковано у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації зумовлена метою, завданнями та предметом дослідження. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, двох розділів, що включають десять підрозділів, висновків, додатків (на 4 сторінках), списку використаних джерел (214 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки, із них 177 сторінок основного тексту.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв'язок із науковими програмами, планами, темами; висвітлено ступінь розробки та методи наукового аналізу; визначено мету та завдання дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; подано відомості щодо публікацій; вказано форми апробації та впровадження здобутих результатів.
Розділ 1 «Адміністративно-правові засади співробітництва ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку» складається з п'яти підрозділів і присвячений дослідженню питань, у яких розглядаються наукові підходи щодо співробітництва ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку, аналізується правовий механізм забезпечення правопорядку на місцевому рівні та правові форми діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку, особливості взаємодії підрозділів міліції та громадських формувань, що сприяють органам місцевого самоврядування у забезпеченні правопорядку через узагальнення досвіду зарубіжних держав у сфері організації взаємодії поліції та правоохоронних структур муніципальних утворень.
У підрозділі 1.1. «Ступінь наукової розробленості теми та напрями дисертаційного дослідження» проводиться аналіз наукової літератури, яка відображає погляди українських і зарубіжних учених на досліджувану проблему. На підставі огляду та вивчення нормативно-правових актів з'ясовуються правові передумови для реалізації функції забезпечення правопорядку органами місцевого самоврядування. Адже повноцінне і повноправне місцеве самоврядування важко уявити без можливості задоволення потреб населення у необхідному громадському порядку.
Аналіз наукових джерел дозволяє стверджувати, що головною ознакою співробітництва будь-яких суб'єктів на засадах партнерства є їх рівноправність стосовно положення, ресурсів, прав, обов'язків, повноважень тощо, що, на жаль, не відповідає сутності декларованої сьогодні взаємодії ОВС та органів місцевого самоврядування. Саме ця передумова зумовлює як характер та організацію, так доцільність і результативність майбутніх відносин щодо забезпечення правопорядку.
Констатується, що єдиною прийнятною формою відносин між органами внутрішніх справ та органами місцевого самоврядування у сфері забезпечення правопорядку може бути співробітництво (протокооперація), але при цьому ОВС і населення обов'язково мають розглядатись у ранзі абсолютно рівноправних партнерів.
У підрозділі 1.2. «Аналіз правового механізму забезпечення правопорядку на місцевому рівні» розглянуто підходи до визначення правопорядку як вагомої складової в діяльності органів внутрішніх справ та органів місцевого самоврядування, найважливішими передумовами виникнення якого виступають юридична норма і механізми, що забезпечують її видання і втілення в життя.
Правопорядок виступає системою загальнообов'язкових норм і правил поведінки різних правових інституцій, індивідуальної та суспільної правосвідомості, правової практики, правової культури, а також інших елементів, наявних у певному неоднорідному суспільстві в певний історичний час. Акцентується увага на тому, що право є регулятором суспільних відносин, а правопорядок, як основна складова суспільного порядку, також певною мірою виступає регулятором суспільних відносин, їхньою правовою оболонкою.
Проведений аналіз основоположних документів, які слугують правовим підґрунтям для зміцнення правопорядку на місцевому рівні, зокрема Конституції України, Законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, відомчих нормативних актів МВС України, рішень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку, правових рішень громадських об'єднань.
У підрозділі 1.3. «Правові форми діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку» обґрунтовується теза про те, що форми діяльності, як особливий структурний елемент правового статусу органів публічної влади, розмежовують правові та неправові (організаційні) форми їх діяльності залежно від характеру породжуваних наслідків. З урахуванням позицій відомих учених щодо досліджуваної проблеми, запропоновано чотири основних форми юридичної (правової) діяльності органів місцевого самоврядування: установчу, правотворчу, правозастосовну, контрольно-наглядову.
Практика діяльності місцевого самоврядування в Україні переконливо свідчить, що досягнення належних результатів у сфері забезпечення правопорядку можливе лише за умови комплексного використання всього передбаченого законодавством арсеналу правових форм діяльності, функціонування всіх елементів місцевого самоврядування на міцній науковій основі. Водночас існує нагальна потреба у розробці та запровадженні нових, більш ефективних заходів місцевого самоврядування, особливо в межах правозастосовної та контрольної форм діяльності.
У підрозділі 1.4. «Особливості взаємодії підрозділів ОВС та громадських формувань, що сприяють органам місцевого самоврядування у забезпеченні правопорядку» показано, що спеціально-юридичний підхід дозволяє зробити аналіз нормативно-правових актів, які діяли і діють у сфері взаємодії органів внутрішніх справ і громадських формувань, покликаних сприяти органам місцевого самоврядування у забезпеченні правопорядку. Спеціально-юридичний підхід до поняття взаємодії показує, що його сутність не зводиться тільки до спільної діяльності суб'єктів, а містить у собі ширше коло зв'язків і контактів (обмін інформацією, узгодження самостійних дій, планування роботи тощо). Соціологічний підхід щодо взаємодії органів внутрішніх справ із громадськими формуваннями, що сприяють органам місцевого самоврядування у сфері охорони громадського порядку, що є складовою правопорядку і боротьби з правопорушеннями полягає у вивченні взаємодії як правового явища на основі емпіричних матеріалів соціологічних досліджень.
Констатується, що питання визначення чітких понять взаємодії між органами внутрішніх справ і громадськими формуваннями, які сприяють органам місцевого самоврядування у виконанні правоохоронних функцій, має не тільки теоретичне, а й практичне значення. Адже проблема взаємодії є загальною і, в залежності від того, який зміст вкладено в її поняття, а, відповідно, в поняття координації, буде залежати розгляд питань про механізм їх виявлення, принципи, класифікацію та нормативне регулювання.
У підрозділі 1.5. «Досвід зарубіжних країн щодо організації взаємодії поліції та правоохоронних структур муніципальних утворень» здійснено аналіз існуючого правового розмаїття систем місцевого самоврядування, а відтак - і організаційно-правових засад їх поєднання з правоохоронною діяльністю держави, шляхів практичних муніципальних заходів щодо забезпечення законності та правового порядку.
Зарубіжні органи місцевого самоврядування мають велику практику участі у судових процесах - з органами державного управління, іншими муніципальними структурами, установами, корпораціями, окремими громадянами тощо.
Зазначено, що автономія муніципальних органів зарубіжних держав з питань діяльності, спрямованої на забезпечення правопорядку, робить її наближеною до населення і вельми ефективною, водночас не стаючи джерелом власного беззаконня та неправомірних дій суб'єктів місцевого самоврядування. Завдяки судовому контролю досить широкі можливості муніципальної компетенції не обертаються утисками прав окремих громадян, коли органи місцевого самоврядування та підпорядковані їм служби застосовують передбачений законодавством примус.
Розділ 2 «Організаційно-правові аспекти співпраці ОВС з органами місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку» складається з п'яти підрозділів, у яких висвітлюються організаційно-правові аспекти співпраці ОВС з органами місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку, розкривається зміст правового регулювання співробітництва ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку, досліджується інститут участі громадян у правоохоронній діяльності, аналізуються форми та методи участі ОВС та громадських формувань щодо охорони правопорядку та боротьби з правопорушеннями.
У підрозділі 2.1. «Поняття та зміст правового регулювання співробітництва ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку» розкрито основну мету діяльності ОВС, що полягає в охороні правопорядку, прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, забезпеченні громадської безпеки та боротьбі з правопорушеннями на всій території держави.
Підкреслюється, що у правоохоронних функціях ОВС на регіональному рівні мають відображатись головні напрями діяльності їх служб та підрозділів, що визначені чинним законодавством. Кожна з функцій, покладених на орган внутрішніх справ, конкретизується у функціях його структурних підрозділів, а функції структурних підрозділів розподіляються у формі функціональних обов'язків кожного окремого працівника підрозділу, які він виконує постійно.
Зазначається, що сутність правоохоронної діяльності ОВС на регіональному рівні зумовлена, з одного боку, багатогранністю функцій, які виконуються її підсистемами (адміністративна, кримінальна, розшукова, профілактична тощо), а з іншого - їх розмежуванням з урахуванням адміністративно-територіального поділу України.
У підрозділі 2.2. «Правовий статус громадських формувань, що сприяють ОВС та органам місцевого самоврядування у забезпеченні правопорядку» зазначається, що правоохоронна діяльність держави не може бути ефективною без співпраці з органами місцевого самоврядування та населенням. Лише високий рівень правової культури, розвинена правосвідомість кожного громадянина, його законослухняність та неухильне дотримання правових приписів здатні разом з інститутами демократичної правової держави забезпечити атмосферу законності в суспільстві.
Стверджується, що в умовах формування України як правової незалежної держави спостерігається тенденція щодо послаблення впливу адміністративних та директивних методів управління, поширення самоврядування народу, а реалізація державної влади набуває стійких юридичних форм. Важливою рисою суспільного та державного розвитку стає розширення сфери діяльності громадських формувань, які представляють усі верстви населення.
Враховуючи ту обставину, що одним із головних принципів охорони правопорядку є участь у цій справі громадськості, особливої актуальності набувають уміння та навички працівників ОВС будувати ефективні взаємовідносини з громадськими правоохоронними формуваннями та їх окремими представниками. Більше того, такий підхід розглядається як важливий критерій оцінки професійного рівня, політичної та правової культури працівників органів внутрішніх справ.
У підрозділі 2.3. «Форми участі ОВС та громадських формувань, що сприяють органам місцевого самоврядування в охороні правопорядку та боротьбі з правопорушеннями» зазначено, що процес реалізації завдань і функцій діяльності знаходить свій юридичний вияв у відповідних формах. Форми діяльності визначаються характером відносин у певній сфері життєдіяльності людини. Форми діяльності прямо чи опосередковано зумовлені тими юридичними приписами, за допомогою яких держава регулює діяльність юридичних та фізичних осіб, які, у своєю чергою, вибирають ті форми діяльності, що є найбільш виправданими та ефективними.
Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що робота з населенням може бути ефективною тільки у випадку, коли громадяни будуть добре знати членів громадських формувань, що патрулюють у межах їх району. Члени громадських формувань повинні також бути знайомими з мешканцями району, який вони обслуговують. Те, що одні й ті ж патрульні з числа громадськості та правоохоронних органів повинні здійснювати правоохоронні функції в одному й тому ж районі задля налагодження добрих стосунків із місцевими жителями, повинно в майбутньому стати провідним принципом моделі діяльності і правоохоронних органів, і громадян, які виконують правоохоронні функції.
Зазначено, що повний перелік форм взаємодії ОВС і громадських формувань можна згрупувати у такі умовні блоки: спільна організація і здійснення заходів щодо боротьби з правопорушеннями і охорони правопорядку; узгодження самостійних дій щодо боротьби з правопорушеннями і охорони правопорядку; обмін оперативною інформацією; безпосередня спільна діяльність громадських формувань правоохоронної спрямованості і працівників ОВС; здійснення громадськими формуваннями заходів за ініціативою органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ; допомога працівників органів внутрішніх справ громадським формуванням при проведенні заходів щодо боротьби з правопорушеннями і охорони правопорядку на території органів місцевого самоврядування; організація правового і спеціального навчання громадян, які бажають виконувати правоохоронні завдання.
У підрозділі 2.4. «Методи участі ОВС та громадських формувань, що сприяють органам місцевого самоврядування в охороні правопорядку та боротьбі з правопорушеннями» досліджуються методи діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку, які мають багато спільного із загальними методами правового регулювання (з якими вони співвідносяться як загальне й особливе), але виходячи з того, що вони виступають хоч і специфічними, проте методами управління, відповідно дотичні до методів державного управління.
Враховуючи, що одним із головних принципів охорони правопорядку є участь у цій сфері громадськості, особливої актуальності набувають уміння та навики працівників ОВС будувати ефективні взаємовідносини з громадськими правоохоронними формуваннями та їх окремими представниками.
Показано, що методи діяльності громадських формувань правоохоронної спрямованості у сфері охорони правопорядку та боротьби зі злочинністю, що виражають різні аспекти їх практичної правоохоронної діяльності, пояснюють як саме вони діють, реалізуючи свої повноваження, як використовують різні засоби для досягнення поставленої мети. У системі методів правоохоронної діяльності громадських формувань, що сприяють органам місцевого самоврядування важливе місце посідає переконання - особливий засіб правового впливу.
Зазначено, що діяльність органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення правопорядку відбувається у рамках організаційно-правових форм і методів специфічного типу управління - муніципального управління, яке має свої особливості і відмінності від традиційних форм і методів державного управління територіями. Форми і методи такої діяльності органів місцевого самоврядування повинні ґрунтуватися на принципах законності, відповідати компетенції конкретного органу, змісту і характеру питань, що вирішуються, принципам гуманізму (дотримання прав і свобод людини і громадянина) та доцільності їх використання.
У підрозділі 2.5. «Напрями вдосконалення співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення правопорядку» підкреслюється, що одним із першочергових завдань ОВС та органів місцевого самоврядування є забезпечення прав і свобод людини та громадянина, що включає захист їх життя, здоров'я, честі та гідності, реалізація якого неможлива без надійного забезпечення правопорядку. З іншого боку - забезпечення правопорядку є не лише обов'язком державних органів, зокрема ОВС, а й невід'ємним правом територіальних громад.
Зазначається, що запровадження міліції місцевого самоврядування потребуватиме передбачення в законі двох видів правоохоронних органів - органів внутрішніх справ та міліції місцевого самоврядування. Причому в чинному законодавстві, застосовано термін «місцева міліція», який необхідно замінити на більш конкретний термін «міліція місцевого самоврядування» або навіть «місцева поліція» для того, щоб позбавити виконавчу владу можливості тлумачити норми щодо цього виду міліції на користь органів виконавчої влади, нехтуючи інтересами територіальних громад. Міліція місцевого самоврядування повинна бути озброєним виконавчим органом міської (сільської, селищної) ради, який створюється відповідно до закону, забезпечує охорону прав і свобод громадян, громадський порядок на певній території та утримується за рахунок коштів місцевого бюджету.
Визначаючи завдання міліції місцевого самоврядування необхідно виходити з дуалістичної природи інтересів у сфері громадського порядку. У цій сфері присутні державні інтереси та інтереси місцевого самоврядування. Тому при правовому регулюванні необхідно не тільки розмежовувати завдання органів внутрішніх справ і міліції місцевого самоврядування, а й виявляти спільні функції цих двох видів міліції, а також визначати роль міліції місцевого самоврядування при здійсненні цих функцій.
Висновки
Дисертаційне дослідження відзначається сучасною постановкою проблеми, виявленням і дослідженням нових ідей та тенденцій розвитку відносин у сфері співпраці органів внутрішніх справ і органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку. У роботі враховано положення чинного законодавства України, міжнародний досвід в означеній сфері, піддано всесторонньому аналізу теоретичний та практичний матеріал, що стосується тематики дослідження. Це сприяло обґрунтуванню та вирішенню наукового завдання, яке має важливе наукове і прикладне значення. У результаті сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, що полягають у наступному.
1. В умовах соціально-економічної реформи, що відбувається в державі, зростає роль місцевого самоврядування як чинника демократизації громадського життя, необхідної передумови становлення громадянського суспільства. Сьогодні стає очевидним, що з існуючими численними проблемами наше суспільство навряд чи впорається, якщо не буде сформоване справжнє місцеве самоврядування, розвиток якого має велике практичне значення для вирішення завдань, пов'язаних з організацією територіального управління. Місцеве самоврядування є найважливішим елементом конституційного ладу демократичних держав та сприяє формуванню громадянської правосвідомості. Об'єднуючи зусилля людей для вирішення локальних проблем, воно є важливою умовою забезпечення соціального миру, спокою та правопорядку.
2. Співпраця органів внутрішніх справ і органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку - це складова налагодження стосунків між державною владою та громадськістю, що виступає необхідною ланкою функціонування правоохоронної структури. Своєю чергою взаємодія суб'єктів у сфері забезпечення правопорядку - це частина управлінського процесу, який полягає у діяльності кількох (не менше двох) суб'єктів взаємодії, які впливають один на одного та на об'єкт засобами і методами, що притаманні кожному учаснику, з метою досягнення відповідних результатів;
3. Категорії «правопорядок» у системі права належить одне з найважливіших місць. Правовий порядок - це кінцевий етап усіх юридичних процесів. Виступаючи певною сукупною складовою, він охоплює багато різноманітних елементів права, замикає своєрідний ланцюг основних суспільно-політичних явищ зі сферою правової надбудови (право - законність - правопорядок).
Правопорядок формується за вирішальної участі держави (у нашому випадку органів внутрішніх справ) і народу (органів місцевого самоврядування). Його зміст і функціонування прямо залежить від узгодженості інтересів учасників суспільних відносин. Розбіжність інтересів держави і народу дестабілізує і руйнує правопорядок.
Вищезазначене дало змогу сформулювати поняття правопорядку як: системи суспільних відносин, у яких поведінка суб'єктів є правомірною; стану врегулювання соціальних зв'язків; підсумку запровадження законності в реальні суспільні відносини. Його основними ознаками, на нашу думку, виступають наступні: а) він запланований у нормах права; б) виникає в результаті реалізації цих норм; в) забезпечується державою; г) створює умови для організованості суспільних відносин; д) виступає підсумком законності.
4. Існуюче співвідношення категорій правопорядку та законності свідчить про наявність між ними взаємозв'язків, які зумовлюють їхню взаємну детермінованість. Розгляд сутності феноменів правового порядку та законності дає змогу зробити висновок, що вони співвідносяться в такий спосіб: 1) правопорядок є метою правового регулювання, саме для його досягнення видаються закони та інші нормативно-правові акти, періодично удосконалюється чинне законодавство, вживаються заходи для зміцнення законності; 2) не можна домогтися правопорядку іншими способами, крім удосконалення правового регулювання та забезпечення законності; 3) зміцнення законності закономірно і неминуче призводить до зміцнення правопорядку; 4) конкретний зміст правопорядку залежить від змісту законності.
5. Послаблення функції забезпечення правопорядку доволі швидко проявляється через зростання адміністративних правопорушень та різке падіння культури людського спілкування, ушкодження державного майна в громадських місцях, порушення санітарних та екологічних правил тощо. Успішно перебороти ці антигромадські прояви можна тільки шляхом чіткої організації влади в центрі й на місцях, цілеспрямованого формування її органів, зміцнення дисципліни, надійного забезпечення правопорядку та безпеки. Аналіз світового досвіду організації правозастосовної діяльності органами місцевого самоврядування показує, що в більшості країн питання забезпечення правопорядку та суспільної безпеки розглядаються як державні, що мають тісний зв'язок з економічними й соціальними інтересами суспільства. У сучасній Україні розвиток місцевого самоврядування стримується відсутністю необхідної нормативної бази, що перешкоджає ефективному функціонуванню органів місцевого самоврядування та породжує негативні наслідки в самому місцевому самоврядуванні.
6. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що єдиною прийнятною формою відносин між органами внутрішніх справ та органами місцевого самоврядування у сфері забезпечення правопорядку може бути співробітництво (протокооперація), але при цьому міліція і населення обов'язково мають розглядатись у ранзі абсолютно рівноправних партнерів. Мету реального партнерства органів внутрішніх справ та органів місцевого самоврядування під час реформування системи МВС України ми вбачаємо в об'єднанні ресурсів та досвіду кожної зі сторін щодо забезпечення правопорядку, захисту прав, свобод та інтересів суспільства.
7. Видається доцільним налагодження активної співпраці співробітників ОВС із представниками органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку за допомогою різноманітних організаційних форм взаємодії (участь у роботі координаційних органів, безпосереднє проведення координаційних нарад тощо). При цьому необхідно, крім кількісних показників такої взаємодії, враховувати якісні - результат проведення організаційного заходу для узгодження діяльності суб'єктів та його вплив на стан правопорядку.
Визначення шляхів налагодження ефективної взаємодії між ОВС та органами місцевого самоврядування є на сьогодні одним із пріоритетних завдань у процесі реформування органів внутрішніх справ і проведення адміністративної реформи загалом.
8. Проблеми забезпечення правопорядку, що супроводжують будь-яке суспільство перехідного типу на шляху до побудови правової держави, вимагають не лише підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів у цьому напрямі, а й суттєвої активізації участі громадськості у захисті власних прав і свобод. Більше того, побудова гармонійних відносин у суспільстві, за яких кожна фізична та юридична особа у повному обсязі може користуватися гарантованими Конституцією України правами і задовольняти свої інтереси, неможлива без розуміння власного місця населення у реалізації правоохоронної функції держави.
9. Аналіз існуючих понять взаємодії між громадськими формуваннями, що сприяють органам місцевого самоврядування та органами внутрішніх справ свідчить про те, що всі вони відображають одну загальну ознаку: позитивну спрямованість функціонування взаємодіючих суб'єктів, тобто всі автори розглядають лише позитивну взаємодію, яка передбачає досягнення єдиних кінцевих результатів.
10. Основними формами партнерства ОВС і громадських формувань, що сприяють органам місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку є: спільний аналіз стану адміністративно-правової охорони громадського порядку; взаємний обмін інформацією про проведену роботу; планування спільних заходів; інструктаж і навчання членів громадських формувань формам і методам боротьби з адміністративними правопорушеннями; спільне патрулювання і проведення інших заходів для адміністративно-правової охорони громадського порядку; надання громадським формуванням методичної допомоги при плануванні та обліку їхньої роботи; обмін позитивним досвідом роботи стосовно попередження та профілактики адміністративних правопорушень.
11. Досвід зарубіжних країн свідчить, що забезпечення охорони громадського порядку на відповідній території є не тільки обов'язком державних органів, а й визнаним в усьому світі правом територіальних громад. Україна, ратифікувавши 15.07.1997 р. Європейську Хартію місцевого самоврядування, фактично передбачила можливість місцевих рад «регламентувати значну частку державних справ і керувати ними, діючи в межах закону, під власну відповідальність та в інтересах місцевого населення».
Проте під час спроб створити місцеву міліцію на регіональному рівні місцева влада зіштовхнулася з величезними труднощами: насамперед, відсутністю матеріальної бази, необхідної для утримання підрозділів, громіздким механізмом утворення міліції на регіональному рівні тощо, результатом чого стало відповідне рішення про призупинення дії нормативних актів щодо місцевої міліції та визнання їх такими, що втратили чинність. Але тимчасове призупинення процесу утворення місцевої міліції зовсім не означає відсутність можливості створення, і належних умов для забезпечення правопорядку на відповідній території.
Водночас, можемо стверджувати, що запровадження нових підходів у роботі муніципальних поліцейських сил багатьох західних держав щодо забезпечення правопорядку, без сумніву, можна вважати актуальним нововведенням для поліцейських сил та пересічних громадян. Слід підкреслити, що муніципальна поліція не може успішно протистояти тиску злочинності самостійно, робота щодо забезпечення правопорядку повинна проводитися комплексно, що передбачає обов'язковість об'єднання зусиль усієї «великої п'ятірки»: муніципальної поліції, суспільства, соціальних організацій, політичних лідерів, а також засобів масової інформації.
12. З метою подальшого вдосконалення співпраці органів внутрішніх справ і органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку доцільно законодавчо закріпити основи організаційної побудови, фінансування та матеріально-технічного забезпечення підрозділів і служб міліції громадської безпеки різного підпорядкування, конкретизувати підстави та порядок використання ними заходів примусового впливу на правопорушників. Для цього необхідно розробити відповідні пропозиції щодо внесення змін i доповнень до Бюджетного кодексу України, Законів України «Про міліцію», «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодексу України про адміністративні правопорушення тощо, прискорити розробку та прийняття нового проекту Закону України «Про міліцію (поліцію) місцевого самоврядування (муніципальну міліцію (поліцію))».
13. Основні форми взаємодії ОВС та громадських формувань, що сприяють органам місцевого самоврядування, котрі може бути запроваджено в Україні як експеримент, мають три шляхи виникнення. Перший шлях - це опанування зарубіжного досвіду взаємодії поліцейських підрозділів та населення у сфері охорони правопорядку. Другий шлях, на наш погляд - це запровадження вітчизняного досвіду, напрацьованого у різних регіонах України. Третій шлях виступає інтегративним поєднанням національних та зарубіжних здобутків у співробітництві міліції та громадських формувань, що сприяють органам місцевого самоврядування. Така позиція, цілком відповідає комплексному підходові та дозволить суттєво підвищити ефективність спільних дій ОВС з органами місцевого самоврядування у цьому напрямку.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
1. Хомишин І. Ю. Методи правоохоронної діяльності громадських формувань органів місцевого самоврядування / І. Ю. Хомишин // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Львів, 2008. - Вип. 3. - С. 200-209. - (Серія юридична).
2. Хомишин І. Ю. Особливості взаємодії підрозділів міліції та громадських формувань органів місцевого самоврядування / І. Ю. Хомишин // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Львів, 2007. - Вип. 1. - С. 391-400. - (Серія юридична).
3. Хомишин І. Ю. Сутність та зміст правового регулювання співробітництва ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку / І. Ю. Хомишин // Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 12. - С. 509-515.
4. Хомишин І. Ю. Форми участі ОВС та громадських формувань органів місцевого самоврядування в охороні громадського порядку та боротьбі з правопорушеннями / І. Ю. Хомишин // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Зб. наук. праць. - Львів, 2008. - Вип. 1. - С. 179-187.
5. Хомишин І. Ю. Організаційно-правові засади участі громадян в охороні громадського порядку / І. Ю. Хомишин // Митна справа. - 2009. - № 1 (61). - Ч. 2. - С. 71-75.
6. Хомишин І. Ю. Роль громадських формувань органів місцевого самоврядування у правоохоронній діяльності : матеріали науково-практичної конференції [«Права людини в діяльності органів внутрішніх справ»], (м. Євпаторія, 11-13 травня 2006 р.) / Громадська Рада МВС України з питань забезпечення прав людини; Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ; Харківський національний університет внутрішніх справ; Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла-Страда - Україна». - Титул, 2006. - С. 51-53.
7. Хомишин І. Ю. Деякі аспекти участі громадян у правоохоронній діяльності : матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Організаційно-правові засади управлінської діяльності ОВС в умовах європейської інтеграції»], (м. Одеса, 26-27 жовтня 2007 р.) / Одеський юридичний інститут ХНУВС. - Одеса : Вид-во ОЮІ ХНУВС, 2007. - Ч. 1. - С. 272-275.
8. Хомишин І. Ю. Особливості взаємодії підрозділів міліції та громадських формувань органів місцевого самоврядування : тези доповідей та повідомлень учасників Всеукраїнської курсантсько-студентської наукової конференції [«Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (Осінні юридичні читання)»]. (м. Львів, 10 листопада 2006 р.) / Львівський державний університет внутрішніх справ, МВС України. - Львів, 2006. - С. 169-170.
9. Хомишин І. Ю. Принципи взаємодії ОВС і громадських формувань органів місцевого самоврядування : матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика»], (м. Львів, 22 березня 2007 р.) / Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; [у 2 ч]. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2007. - Ч. 1. - С. 313-315.
10. Хомишин І. Ю. Участь громадян у забезпеченні громадського порядку : матеріали науково-звітної конференції факультету кримінальної міліції Львівського державного університету внутрішніх справ [«Проблеми діяльності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави»], (м. Львів, 16 лютого 2007 р.) / Львівський державний університет внутрішніх справ, МВС України. - Львів : ЛДУВС. - 2007. - С. 141-144.
11. Хомишин І. Ю. Форми взаємодії ОВС та громадських формувань органів місцевого самоврядування у сфері охорони правопорядку : матеріали науково-звітної конференції факультету кримінальної міліції [«Проблеми діяльності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави»], (м. Львів, 5 березня 2008 р.)/ Львівський державний університет внутрішніх справ, МВС України. - Львів : ЛДУВС. - 2008. - С. 213-217.
12. Хомишин І. Ю. Сутність та зміст правового регулювання співробітництва ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку : матеріали круглого столу [«Проблеми державотворення та правотворення в Україні (в контексті порівняльного правознавства та права на приватність)»] ; (м. Львів, 22 травня 2009 р.) / МВС України; Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів : ЛьвДУВС. - 2009. - С. 296-297.
Анотація
Хомишин І. Ю. Адміністративно-правові аспекти вдосконалення співпраці ОВС та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення правопорядку. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів, 2010.
...Подобные документы
Поняття місцевого самоврядування. Організація роботи органів місцевого самоврядування: скликання та правомочність сесій, порядок прийняття рішення Ради, забезпечення додержання законності і правопорядку, здійснення контрольних функцій і повноважень.
реферат [36,0 K], добавлен 29.10.2010Місцеве самоврядування - право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ в інтересах місцевого населення. Служба в органах місцевого самоврядування в Україні.
реферат [36,3 K], добавлен 02.05.2008Історико-правові аспекти вищих представницьких органів державної влади в Україні. Організаційно-правові основи в системі гарантій місцевого самоврядування. Особливості реалізації нормативних актів щодо повноважень представницьких органів місцевої влади.
реферат [21,5 K], добавлен 19.12.2009Територіальна громада – первинний суб’єкт муніципальної влади в Україні. Сектори суспільства. Система місцевого самоврядування. Характеристика напрямків та переваг співпраці, її можливі результати. Активізація громадських ініціатив. Розвиток волонтерства.
презентация [709,0 K], добавлен 19.04.2013Умови та засоби реалізації основних принципів і завдань благоустрою міст. Особливості використання програмно-цільового підходу в сучасному управлінні розвитком територій. Аналіз діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення благоустрою.
дипломная работа [983,1 K], добавлен 06.10.2014Висвітлення основних теоретичних положень щодо врегулювання діяльності системи державного управління та виділення основних аспектів важливості забезпечення проведення децентралізації в Україні. Напрями реформування органів місцевого самоврядування.
статья [27,3 K], добавлен 06.09.2017Розробка заходів щодо усунення й нейтралізації причин та умов, що сприяють виникненню конфліктів. Вимоги до поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування. Створення в Україні структурних підрозділів по боротьбі з корупцією.
статья [23,0 K], добавлен 17.08.2017Поняття місцевого самоврядування, основні засади організації та здійснення, історія становлення і розвитку в Україні. Характеристика ознак місцевого самоврядування та структура органів. Необхідність утвердження місцевого самоврядування у містах.
контрольная работа [48,9 K], добавлен 16.12.2012Поняття та конституційні принципи місцевого самоврядування, їх закріплення в чинному законодавстві. Місцеве самоврядування в Україні як частина організації управлінської діяльності в державі. Система й організаційно-правові форми місцевого самоврядування.
реферат [53,7 K], добавлен 29.10.2010Повноваження та головні сфери діяльності виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Структура та основні елементи системи місцевого самоврядування. Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування, джерела коштів та їх розподіл.
контрольная работа [17,9 K], добавлен 23.03.2011Поняття та основнi концепції органів місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування в Україні, а також система, функції. Прохождення служби в органах місцевого самоврядування. Посади в органах місцевого самоврядування. Статті Закону України.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 08.11.2008Дослідження адміністративно-правової форми субординаційної взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Подальше виявлення найбільш оптимальної моделі взаємодії цих органів у процесі здійснення управління на місцях.
статья [28,4 K], добавлен 18.08.2017Зміст поняття "організаційна форма", його авторського визначення. Організаційні форми діяльності органів внутрішніх справ як суб'єкта забезпечення правопорядку в регіон, її: науково-методичне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення.
статья [20,0 K], добавлен 14.08.2017Організаційно-правові засади функціонування системи місцевого самоврядування в Україні. Аналіз сучасного стану формування, діяльності та система функцій місцевих держадміністрацій, структурно-функціональне забезпечення реалізації влади на рівні району.
дипломная работа [273,6 K], добавлен 19.11.2014Історія розвитку місцевого самоврядування в Україні, етапи реформування місцевої влади. Правова основа діяльності місцевих Рад народних депутатів. Поняття державних органів місцевого самоврядування. Конкуренція між посадовими особами в регіонах.
реферат [45,2 K], добавлен 11.12.2009Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Загальні засади та порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні аудіовізуальними та друкованими засобами масової інформації.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 15.02.2012Загальна характеристика основних проблем місцевого самоврядування в Україні. Аналіз формування органів самоврядування через вибори. Несформованість системи інституцій як головна проблема інституційного забезпечення державної регіональної політики України.
реферат [23,1 K], добавлен 01.10.2013Функція забезпечення законності і правопорядку як одна з важливих основних внутрішніх функцій демократичної, соціальної, правової держави. Реформа системи правоохоронних органів. Захист прав і законних інтересів громадян. Боротьба зі злочинністю.
реферат [43,8 K], добавлен 13.05.2011Проблема взаємодії відповідальних органів місцевого самоврядування та підзвітними ним керівниками в період трансформаційних процесів у економіці України. Концепція ієрархічних структур М. Вебера та її використання в сучасній організації управління.
реферат [19,3 K], добавлен 04.07.2009Сільські, селищні, міські територіальні громади та їх повноваження. Органи місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Головні повноваження осіб, які працюють в органах місцевого самоврядування.
контрольная работа [34,4 K], добавлен 03.12.2012
