Адміністративно-правові засади діяльності юристів в міліції

16

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 343.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Адміністративно-правові засади діяльності юристів в міліції

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Христинченко Надія Петрівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник:доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Ковальська Віта Володимирівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та процесу.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Бандурка Олександр Олександрович, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права;

кандидат юридичних наук, доцент Казанчук Ірина Дмитрівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративної діяльності ОВС.

Захист відбудеться 24 грудня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий 24 листопада 2010 р.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради О. П. Гетманець.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В Україні за роки незалежності і суверенності багато зроблено для утвердження української державності. Рівень розвитку громадянського суспільства перебуває на такій стадії, коли кожен крок людини підлягає регламентації нормами права, і з кожним роком кількість правоположень зростає.

Сьогодні демократична держава і право відбиваються в суспільній свідомості, яка зорієнтована на високі досягнення передових країн світу в галузі прав людини та докорінно відрізняється від головних постулатів офіційно визнаної ідеології попередніх років. Проте між проголошеними цінностями та фактичним станом є значні прогалини, причини яких пояснюються політичними, економічними, культурними та іншими чинниками.

Процвітання корупції, тіньової економіки, поширення нігілістичних настроїв стали перепонами на шляху побудови правового суспільства в Україні. Існуюча криза торкнулася практичної юридичної діяльності міліції - основного суб'єкта забезпечення правопорядку.

У державі швидкими темпами змінюється законодавство, внаслідок чого значно підвищується роль юриста як особи, що має відповідний обсяг знань і може використовувати їх при вирішенні життєвих проблем, що виникають у громадян. При цьому актуальним і важливим є не лише володіння необхідними знаннями у сфері юриспруденції, а й навички їх практичної реалізації, тобто вміння застосовувати їх у ході надання практичної правової допомоги.

Крім того, потребує суттєвої переорієнтації та інтенсифікації діяльність держави щодо належного матеріально-фінансового забезпечення діяльності юристів в міліції, покращення їх соціального та матеріального забезпечення, підвищення рівня їх кваліфікації, що є важливою і необхідною умовою та гарантією ефективного виконання правоохоронних завдань і функцій.

Окремі аспекти діяльності юристів в міліції висвітлено у радянській та пострадянській науковій юридичній літературі, що дозволило сформувати відповідну світоглядну та методологічну базу для проведення низки фундаментальних правових досліджень:

- дослідження щодо вирішення адміністративно-правових проблем діяльності міліції проводили М. І. Ануфрієв, І. В. Арістова, О. М. Бандурка, О. О. Бандурка, В. Т. Білоус, І. Л. Бородін, І. П. Голосніченко, С. М. Гусаров, В. С. Гуславський, О. Е. Жалінський, Р. А. Калюжний, В. В. Коваленко, Т. О. Коломоєць, Я. Ю. Кондратьєв, В. В. Конопльов, В. М. Карташови, М. В. Коваль, В. В. Ковальська, А. Т. Комзюк, Н. П. Матюхіна, О. В. Негодченко, В. І. Олефір, Н. М. Оніщенко, О. І. Остапенко, В. П. Пєтков, С. В. Пєтков, В. М. Плішкін, Т. О. Проценко, С. Т. Стеценко, О. О. Теличкін, О. Г. Фролова, В. К. Шкарупа, Х. П. Ярмакі, О. Н. Ярмиш та ін;

- дослідженню правових форм юридичної діяльності присвячено теоретичні праці В. П. Бєляєва, В. М. Бенедика, В. М. Горшенєва, В. М. Протасова, І. Б. Шахова;

- філософське осмислення професійної юридичної діяльності залежно від типів праворозуміння досліджували В. Д. Бабкін, Д. А. Керімов, М. І. Козюбра, М. В. Костицький, В. С. Нерсесянц, А. В. Поляков, П. М. Рабінович, В. М. Селіванов;

- особливості професійної юридичної діяльності в сучасних умовах глобалізації та трансформації національних правових систем, інтеграції України у світовий та європейський правовий простір вивчалися В. Н. Денисовим, В. С. Журавським, О. В. Зайчуком, О. Л. Копиленком, Л. О. Луць, Ю. М. Оборотовим, Н. М. Оніщенко, О. Ф. Скакун, Ю. С. Шемшученком. Названими вище та іншими вченими зроблено значний внесок у розвиток практичної юридичної діяльності міліції, її правове регулювання, дослідження проблем захисту прав і свобод людини та громадянина. Проте низка важливих теоретичних і практичних питань щодо організаційно-правового та наукового забезпечення процесу вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності юристів в міліції досліджувалася фрагментарно і потребує комплексного дослідження, вироблення концептуального підходу до діяльності юристів в міліції в сучасних умовах.

Зазначене свідчить про актуальність обраної теми дослідження та необхідність подальшого опрацювання організаційних, правових і наукових засад практичної юридичної діяльності міліції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Програми Кабінету Міністрів України щодо реформування правоохоронних органів 2003-2006 рр., п. 8, 14 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 5 липня 2004 р. № 755; п.п. 4.1, 4.9 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні на основі аналізу системи адміністративно-правового регулювання та практики його реалізації сутності, призначення та подальших напрямків і перспектив розвитку й удосконалення діяльності юристів в міліції, а також впровадження наукових здобутків у практичну юридичну діяльність міліції.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

- охарактеризувати історичні джерела виникнення та становлення діяльності юристів в міліції;

- здійснити системний аналіз сутності юридичної діяльності міліції та окреслити коло суб'єктів її реалізації;

- розглянути стан наукових розробок і визначити існуючі проблеми діяльності юристів в міліції з метою їх конкретизації та дослідження;

- сформулювати та удосконалити поняття, цілі та принципи організації і функціонування юристів в міліції і визначити можливості їх ефективного застосування з метою забезпечення належного виконання завдань ОВС;

- визначити місце і роль діяльності юристів в міліції в сучасних умовах;

- з'ясувати особливості адміністративно-правового забезпечення практичної діяльності юристів в міліції;

- визначити форми та методи практичної діяльності юристів в міліції та розробити пропозиції щодо їх удосконалення;

- розглянути механізм контролю і нагляду за діяльністю юристів в міліції та надати пропозиції щодо підвищення його дієвості;

- запропонувати вирішення проблем соціального, правового, кадрового, матеріально-технічного, фінансового та інформаційного забезпечення діяльності юристів в міліції як основного суб'єкта правоохорони;

- сформулювати пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності юристів в міліції.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері правоохоронної та внутрішньоорганізаційної діяльності юристів в міліції.

Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади діяльності юристів в міліції.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1-2). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження суб'єктного складу системи контролю та нагляду за діяльністю юристів в міліції (підрозділ 2.2), розгляду особливостей діяльності юристів в міліції (підрозділ 1.5), характеристики правового регулювання основних функцій та завдань юристів в міліції (підрозділ 1.4). Системно-структурний метод використано для уточнення сутності юридичної діяльності міліції та системи суб'єктів його реалізації, визначення системи методів, форм та принципів організації й особливостей функціонування юристів в міліції, розкриття соціального та правового захисту юристів в міліції, сучасній освіті і підготовці юристів в міліції (підрозділи 1.2, 1.3, 1.5, 2.1, 2.3). Статистичний і документальний аналіз дозволити виявити та дослідити недоліки у застосуванні норм адміністративного права в юридичній діяльності міліції (розділи 1-2). Метод абстрагування дозволив у загальному масиві наукової інформації, історичних фактів і правового забезпечення виявити істотне для діяльності юристів в міліції, визначити закономірності, за якими вона здійснюється, тобто розкрити її наукову сутність (підрозділи 1.1, 1.5).

Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації є дослідження вітчизняних фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, а також зарубіжних вчених. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, які визначають адміністративно-правові засади діяльності юристів в міліції. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної реалізації діяльності міліції в цілому, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертації вперше проведено комплексне, системне дослідження практичної юридичної діяльності міліції. На підставі проведеного дослідження запропоновано рішення, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності юристів в міліції. До найбільш вагомих і значущих результатів дослідження, які характеризують особистий внесок дисертанта в розроблення зазначеної проблеми, належать такі:

вперше:

– визначено зміст практичної діяльності юристів в міліції як системної категорії, а також як об'єкта адміністративно-правової науки; визначено поняття практичної юридичної діяльності міліції як різновиду соціальної діяльності, що здійснюється у практичних, освітніх та наукових формах юристами, на професійній основі, за допомогою юридичних засобів з метою отримання відповідного правового результату для забезпечення потреб та інтересів людини і громадянина;

– запропоновано розгорнуту класифікацію функцій діяльності юристів в міліції, яка базується на використанні найбільш значущих для неї критеріїв (за соціальним значенням; за рівнем спеціалізації; за сферами суспільного життя; за сферами застосування праці юристів; за часом юридичного впливу тощо);

удосконалено:

– ознаки, структуру та функції діяльності юристів в міліції в контексті розвитку правової реальності, становлення громадянського суспільства та соціально-правової держави в Україні, її типологізацію та обсяги понять загальної структури юридичної діяльності міліції, серед яких основними залишаються: суб'єкт, об'єкт, мета, форма, засоби;

– підходи до розроблення заходів з посилення контролю і нагляду за забезпеченням законності щодо юридичної практичної діяльності міліції;

– обґрунтування доцільності впровадження в Україні концепції удосконалення адміністративного права шляхом прийняття нового Кодексу України про адміністративні правопорушення;

– правові основи забезпечення прав й свобод людини і громадянина у процесі здійснення діяльності юристами в міліції шляхом пропозицій розроблення та прийняття законів України «Про органи внутрішніх справ», «Про взаємодію і координацію в міліції» тощо;

– характеристику місця, значення та особливостей діяльності юристів в міліції, наслідком чого стали окреслення спеціальних ознак здійснення юридичної практичної діяльності (невизначеність умов, конфліктність, дисципліна, ієрархія), удосконалення класифікації видів діяльності юристів в міліції, організаційної структури, а також перегляд їх ролі та призначення в міліції тощо;

дістали подальшого розвитку:

– характеристика сутності та значення діяльності юристів в міліції, їх особливості, що дозволило відмежувати даний вид від інших подібних за змістом та спрямуванням суспільних функцій;

– причини актуалізації професіоналізації сфери правових робіт, що пояснюється чинником її соціальної обумовленості, історичним виокремленням особливостей професії юриста в міліції серед інших професій у загальній структурі соціальної діяльності та запропоновано відповідний категоріальний апарат;

– система принципів діяльності юристів в міліції, їх зміст, способи формалізації в актах національного та міжнародного права, а також необхідність виокремлення групи так званих «неписаних принципів», які формуються у сфері професійної юридичної діяльності міліції та матеріалізуються в актах її суб'єктів;

– характеристика сучасного стану дослідження діяльності юристів в міліції у науковій, освітній та практичній сферах, перспективи їх розвитку, виходячи з тенденцій, які склалися у функціонуванні правоохоронної системи України;

– положення про необхідність використання різноманітних класифікацій у формуванні комплексної характеристики діяльності юристів в міліції;

– питання правового та соціального захисту юристів в міліції, запропоновано нові визначення їх понять, уточнено ознаки та окреслено перспективні шляхи їх вирішення;

– сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання юридичної практичної діяльності міліції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

– в науково-дослідній сфері ці результати, які в сукупності є частиною теорії правоохоронної діяльності, можуть бути основою для подальшого розроблення теоретико-правових та організаційних питань становлення, розвитку і функціонування юридичної діяльності в міліції;

– у сфері правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, які регулюють діяльність юристів в міліції;

– у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність діяльності юристів в міліції в ході надання адміністративних послуг для забезпечення прав і законних інтересів громадян;

– у навчальному процесі - матеріали дисертації доцільно використовувати під час підготовки підручників і навчальних посібників із дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес» та «Адміністративна діяльність ОВС». Деякі рекомендації, надані дисертантом, уже використовуються в навчальному процесі Міжрегіональної Академії управління персоналом та на кафедрі адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених автором та за його участю (акт впровадження від 25 жовтня 2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на восьми міжнародних та науково-практичних конференціях і конгресах, основними з яких є наступні: «Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ ст.: соціалізація та соціальна адаптація особистості» (Київ, 2010), «Корпоративный юрист-2009» (Київ, 2009), «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (Одеса, 2009), «Становление, современное состояние и перспективы развития управленческого образования в МВД России» (Москва, 2009), «Актуальні питання управління органами внутрішніх справ у сучасних умовах» (Київ, 2009) тощо.

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у восьми наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, а також тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях, круглих столах, семінарах.

Структура дисертації відповідає предмету, меті, завданням та методології дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які об'єднують вісім підрозділів, та становить 205 сторінок, з яких 165 сторінок займає основний текст, 40 сторінок - список використаних джерел (346 найменувань).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету і завдання, об'єкт та предмет дослідження, його методи, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надано інформацію про апробацію основних положень дисертації, публікації та структуру роботи.

Розділ 1 «Теоретико-правова характеристика та етапи формування діяльності юристів в міліції» складається з п'яти підрозділів, де окреслено місце та роль юристів в міліції, вивчено історичні аспекти та адміністративно-правові основи становлення і розвитку юридичної діяльності, досліджено і проаналізовано завдання, функції та особливості діяльності юристів в міліції.

У підрозділі 1.1 «Історико-правові аспекти становлення діяльності юристів в міліції» зазначено, що процеси реформування міліції завжди супроводжувалися зростаючою потребою людей пізнати минуле, щоб зрозуміти сенс подій, які відбуваються. Ретроспективний погляд на розвиток системи ОВС, вивчення історичних джерел її становлення та розвитку сприятиме не лише якісному пошуку ефективних способів реформування міліції України, але й усвідомленню взаємозв'язку урядового освітнього курсу з реалізацією планів по реорганізації суспільства.

Короткий екскурс в історію становлення міліції в Україні свідчить про активне становлення і розвиток фаховості працівників міліції, які стали провідним суб'єктом правоохорони держави, створили надійні підстави надання гарантій забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Аналіз історичних фактів під час розгляду юридичної професійної діяльності міліції дозволяє стверджувати, що юридична професія як вид соціальної діяльності має давню історію, яка нерозривно пов'язується з історією розвитку права. Її спеціалізація та професіоналізація складається поступово разом із виокремленням соціального прошарку кваліфікованих юристів. юрист міліція правоохорона

Таким чином, разом із становленням та розвитком права, окремих правових інститутів, зокрема міліції, відбувалося зародження професійного соціального прошарку юристів, існування якого було об'єктивною умовою регламентування правовідносин.

У підрозділі 1.2 «Місце і роль діяльності юристів-міліціонерів в сфері правоохорони» наголошено на тому, що з моменту юридичної легітимації української міліції її організаційно-правовий статус, обсяг і зміст повноважень перебувають у стані перманентного реформування. До певної міри цей процес обумовлений об'єктивними обставинами, пов'язаними зі становленням і розвитком нової української державності та її правової системи, модернізацією виконавчої влади.

Діяльність юристів-міліціонерів здійснюється у будь-якій із основних сфер життя суспільства. Визначено, що юридична практична діяльність міліції - це різновид соціальної діяльності, що здійснюється у практичній, освітній та науковій формах юристами-міліціонерами на професійній основі за допомогою юридичних засобів з метою отримання відповідного правового результату для забезпечення прав та законних інтересів людини і громадянина.

Основними ознаками діяльності юристів в міліції є те, що вона здійснюється у сфері права; її суб'єктами є юристи - спеціально підготовлені фахівці; спрямовується на організацію діяльності інших суб'єктів права; її кінцевою метою є впорядкування та узгодження суспільних відносин; здійснюється за допомогою юридичних засобів; регламентується як правовими, так і іншими соціальними нормами; здійснюється у специфічних формах практичної, наукової та освітньої діяльності.

Наголошено на тому, що головною метою діяльності юристів в міліції є позбавлення будь-якої організації або органу держави можливості обмежувати особу в тих правах і свободах, що гарантуються їй законом; розроблення необхідних наукових і правових положень щодо захисту законних інтересів як громадян, так і міліції в цілому.

Зроблено висновок, що особливість юридичної діяльності міліції полягає в її соціальній ролі та призначенні в системі правоохоронних органів держави як провідного суб'єкта забезпечення внутрішньої безпеки держави, що обумовлює її організаційну структуру, завдання, функції та повноваження її структурних підрозділів, а також використання ними відповідних форм та методів правоохоронної діяльності.

Обґрунтовано, що діяльність юристів в міліції полягає в охороні норм права від будь-яких правопорушень, проведенні оперативно-розшукових заходів, контрольно-ревізійних перевірок, консультування, правового виховання тощо і має на меті контроль за правомірністю діяльності суб'єктів, відповідністю їх діяльності правовим нормам. Правозастосовна діяльність юристів в міліції полягає у застосуванні передбачених законом юридичних заходів для відновлення правопорядку, в тому числі - застосуванні державного примусу до правопорушників і усунення умов, що провокують правопорушення.

Акцентовано увагу на тому, що з огляду на сучасні тенденції розвитку правової держави і ролі юристів в міліції у реалізації державних приписів вона повинна стати активним суб'єктом надання різноаспектних благ і послуг населенню, обсяг яких залежить від її владних повноважень.

У підрозділі 1.3 «Принципи діяльності юристів в міліції» проаналізовано головні, пануючі засади, на яких ґрунтується сучасний порядок організації та здійснення практичної діяльності юристами в міліції.

Під принципами практичної діяльності юристів в міліції запропоновано розуміти вихідні, основні положення, що концентрують у собі досягнення теорії та практики юридичної діяльності, виражають соціальні інтереси та спрямовані на забезпечення виконання функції загальнонормативного орієнтира здійснення діяльності юристами у сфері правоохорони.

Зазначено, що до головних принципів діяльності юристів в міліції слід віднести: законність, верховенство права, рівність суб'єктів перед правом та законом; незалежність; системність; неупередженість і обґрунтованість рішень; професіоналізм; справедливість; гуманність тощо.

Зроблено висновок про існування принципів, що діють у межах окремих видів професійної юридичної діяльності міліції. Запропоновано для забезпечення ефективності діяльності юристів в міліції принципи їх практичної реалізації відобразити у формі конкретних вимог, які ставляться до конкретного виду юридичної діяльності міліції, на рівні законодавчого акта. Це дозволить привести до єдиного знаменника діяльність усіх суб'єктів юридичної діяльності міліції. Разом із тим такі принципи, як законність, верховенство права, справедливість, гуманізм, повага до людини, професійність стосуються всіх напрямів та спеціалізацій у сфері здійснення юридичної діяльності міліції.

У підрозділі 1.4 «Правова регламентація основних функцій та завдань юристів в міліції» зазначено, що категорії «функції» і «завдання» є одними із центральних категорій теоретичної науки, за допомогою яких у науковій літературі розкриваються питання сутності соціального призначення явищ, висвітлюється спрямованість впливу.

Акцентовано увагу на тому, що юридичну діяльність міліції необхідно характеризувати за притаманними їй ознаками та функціями, за допомогою яких вона здійснюється. Вбачається важливим не тільки розкрити змістовий аспект діяльності юристів в міліції, що дозволить виокремити це явище з низки інших, але й з'ясувати призначення цього інституту. Юристи в міліції здійснюють свою діяльність з реалізації відповідних функцій у встановлених формах, певними юридичними методами та відповідно до поставлених завдань. Згідно з науковою теорією адміністративного права під функціями юристів в міліції слід розуміти основні напрями їх впливу на правову реальність.

До найпоширеніших функцій юридичної діяльності міліції належать: збір юридичної інформації; надання правової оцінки різним діям або юридичним фактам у сфері правоохорони; розгляд скарг, заяв, повідомлень; розроблення аналітичних матеріалів, складання довідок, формулювання пропозицій і положень здійснення дій; організаційно-управлінська діяльність; виступи перед офіційними і неофіційними групами людей, засобами масової інформації; тлумачення правових текстів, консультування з правових питань, а також патрулювання, виїзд на місце події, обшуку й інші дії, що стосуються охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки.

Підкреслено, що основною формою закріплення функцій, як основних напрямів діяльності юристів в міліції, є нормативні акти.

Зроблено висновок, що основним джерелом визначення обсягу та змісту функцій і завдань діяльності юристів в міліції є законодавство та інші джерела нормативного регулювання. При цьому розширене тлумачення функцій не припускається. Відповідно до завдань, що постають перед юристами в міліції, основними діями, які є змістом їх функцій, є аналіз фактичних обставин справи, вибір та аналіз правових норм, вирішення юридичної справи, тлумачення правових текстів, консультування з правових питань тощо.

Аналіз характеру практичних завдань та функцій юристів в міліції надав можливість визначити основні напрямки удосконалення діяльності міліції у цілому, серед яких: забезпечення єдності й керованості системи; приведення організаційно штатної структури міліції у відповідність до нових соціальних пріоритетів; активізація кадрової політики в міліції, перегляд основних напрямків роботи з особовим складом; зміцнення співробітництва з іншими правоохоронними органами; налагодження взаємодії з населенням, громадськими організаціями, підприємствами й установами всіх форм власності, засобами масової інформації; розширення та поглиблення міжнародного співробітництва у сфері правоохоронної діяльності; налагодження належного фінансового й матеріально-технічного забезпечення міліції; розроблення науково визначеної системи оцінювання ефективності оперативно-службової діяльності підрозділів, служб, окремих працівників міліції

У підрозділі 1.5 «Особливості діяльності юристів в міліції» зазначено, що особливість діяльності юристів в міліції зумовлюється обсягом їх компетенції при здійсненні юридичної діяльності, а також покладенням на неї основного тягаря боротьби зі злочинністю та роботи з профілактики і запобігання злочинам з метою реалізації єдиної державної політики в цій сфері.

Акцентовано увагу на тому, що юридична діяльність міліції в демократичному контексті передбачає ряд концептуальних проблем, основною з яких є оптимальне співвідношення покладених на міліцію завдань, наділення їх у зв'язку з цим примусовими повноваженнями, застосування яких можливе з урахуванням поваги до прав, свобод і законних інтересів громадян.

Юристи в міліції, представники органу виконавчої влади, наділені рядом специфічних ознак та повноважень, які характеризуються тим, що: порядок формування міліції у цілому, її структура і компетенція закріплені нормами права; юристи в міліції наділені правом прийняття юридичних приписів, що є обов'язковими для виконання; установлені цими приписами розпорядження забезпечуються заходами переконання, виховання і можливістю застосування примусової сили держави; юристи в міліції спираються на матеріальне забезпечення своїх розпоряджень, використовуючи можливості розпоряджатися певною частиною коштів з державного бюджету.

Підкреслено, що проголошення політичної незаангажованості юристів в міліції нічим не підкріплене. Механізми, які б реально її забезпечили, не були розроблені в МВС України. Запропоновано в системі МВС України визначити коло посад, які мають «політичне значення», і законодавчо закріпити механізм їх заміщення.

Характерною особливістю діяльності юристів в міліції є те, що вони у стосунках з окремою особою враховують інтереси всього суспільства і, захищаючи його інтереси, нерідко змушені в рамках, встановлених законом, вдаватися до обмеження прав та свобод окремої особи. Але таке обмеження випливає виключно з поваги прав i свобод інших осіб, дотримання вимог моралі, громадського порядку, загального благополуччя.

Запропоновано діяльність юристів в міліції оцінювати, насамперед, за ефективністю забезпечення і захисту прав і свобод громадян. Гарантування прав і свобод є універсальним критерієм оцінювання позитивної ролі юристів-міліціонерів у сфері правопорядку.

Розділ 2 «Шляхи удосконалення діяльності юристів в міліції» складається з трьох підрозділів, де встановлено та окреслено правове становище контролю і нагляду за правозастосовною діяльністю юристів-міліціонерів, поглиблено проаналізовано процес соціального та правового захисту юристів в міліції, запропоновано вирішення зазначених проблем шляхом удосконалення освітньої підготовки юристів та чинного законодавства у сфері правоохорони.

• У підрозділі 2.1 «Контроль і нагляд за діяльністю юристів в міліції» на підставі вивчення реального стану юридичної діяльності міліції зазначено, що важливе значення в процесі виконання юристами-міліціонерами своєї професійної діяльності мають такі функції, як контроль і нагляд.
• Підкреслено, що вивчення наукової юридичної літератури дозволяє говорити про те, що до характеристики сутності поняття «контроль» у науковців немає єдиного підходу. Контроль, зокрема, визначається і як засіб, і як форму, і як функцію управління, і як діяльність, і як систему, і як умову, і як явище, і як інститут тощо.
• Запропоновано під контролем діяльності юристів в міліції розуміти спостереження за діяльністю юристів-міліціонерів з метою одержання певної інформації, що в процесі здійснення контролюючих заходів може бути використана для виявлення позитивних і негативних моментів у їх юридичній діяльності, а також обставин, що сприяють їх виникненню та реалізації.
• Суб'єктами державного контролю за юридичною діяльністю міліції можуть бути Президент України, Верховна Рада України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, суд України, Рахункова палата України, Державна контрольно-ревізійна служба, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України. Нагляд за діяльністю юристів в міліції здійснює Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.
• Аналіз законодавства України підтверджує, що контроль ведеться на всіх рівнях управлінської діяльності, відрізняється за масштабами і місцем, яке посідає відповідний орган у системі правоохоронних органів держави. Особливостями контролю є те, що суспільні відносини в ході його реалізації виступають варіантом відносин влади-підпорядкування, що характерно для адміністративно-правового регулювання, також державний контроль реалізується не лише за діяльністю підрозділів і їхніх посадових осіб, але й за окремо взятими напрямками діяльності юристів в міліції щодо своєчасності й ефективності виконання конкретних норм правових актів. Громадський контроль за діяльністю юристів в міліції можуть здійснювати, відповідно, громадяни України, громадські організації, що утворені згідно з Конституцією України, та засоби масової інформації щодо захисту прав і свобод людей та задоволення їх політичних, економічних, соціальних і культурних інтересів.
• Зроблено обґрунтований висновок про необхідність розроблення проекту відповідного нормативного правового акта у вигляді інструкції або типового положення про проведення контролю в системі органів внутрішніх справ.
• У підрозділі 2.2 «Соціальний та правовий захист юристів в міліції» зазначено, що, на відміну від громадян, які не перебувають на державній службі, для юристів в міліції передбачені певні обмеження та заборони, що обумовлює відповідне законодавче закріплення підвищених гарантій їх правового та соціального захисту.
• До ознак державного захисту юристів в міліції віднесено такі: він складається із сукупності конкретних заходів (правових, економічних, соціальних, організаційних та ін.); такі заходи визначаються органами державної влади і реалізуються відповідно до певних процедур; основною метою державного захисту є забезпечення морального, матеріального і фізичного благополуччя працівників міліції, а також створення належних умов для ефективного виконання ними своїх обов'язків і реалізації прав; дія деяких заходів державного захисту поширюється не тільки на працівників міліції, але й на членів їхніх родин, а іноді й на інших осіб.
• Зазначені вище ознаки дали змогу визначити державний захист юристів в міліції як діяльність держави щодо прийняття і застосування заходів правового, економічного, організаційного характеру, спрямованих на створення сприятливих умов для ефективної реалізації юристами-міліціонерами своїх прав і обов'язків, а також відновлення порушених прав, усунення небезпеки їхнього порушення та забезпечення особистої безпеки і підтримки гідного рівня життя членів їхніх родин.
• Соціальний захист юристів в міліції визначено як систему соціальних гарантій, що забезпечують задоволення матеріальних і духовних потреб та компенсують певні обмеження, встановлені законодавством щодо цієї категорії осіб. Соціальний захист зазначених працівників міліції прямо пов'язаний з їх соціальним статусом, престижністю професії. Від соціального захисту залежить авторитет персоналу міліції, її престиж у свідомості населення.
• У підрозділі 2.3 «Сучасна освіта та підготовка юристів в міліції» обґрунтовано важливість ефективної системи юридичної освіти для працівників міліції. На сьогодні фактичний стан справ у системі юридичного навчання міліціонерів сприймається через призму двох стандартів: по-перше, нормативно визначених у документах національного та міжнародного рівня; по-друге, доктринально розглянутих у працях представників науково-педагогічної еліти. Щодо першого слід зазначити, що ці стандарти стосуються більшою мірою стратегічних питань, щодо другого - зауважити, що викладачі, науковці й практики обговорюють більше проблеми тактики.
• Зазначено, що для забезпечення на достатньому та необхідному рівні потреби практики у фахівцях юридичної професії слід провести певну ревізію (перереєстрацію) існуючих навчальних закладів юридичного профілю в системі МВС України відповідно до державних стандартів з організації навчання, здатності забезпечення необхідного рівня у наданні освітніх послуг.
• Підкреслено, що такої сукупності завдань і проблем, котрі постають сьогодні у сфері правоохорони, система ОВС ще не знала. Для вдосконалення освітньої підготовки юристів в міліції необхідно вдосконалити систему юридичної освіти за такими основними напрямками:
• - розвиток нормативної та організаційно-структурної складової (удосконалення законодавчої та відомчої нормативно-правової бази, підвищення ефективності організаційно-управлінської діяльності, удосконалення структури та управління в межах конкретного відомчого вищого закладу освіти та ін.);
• - підвищення ефективності навчального процесу (покращення якості викладання, розроблення і впровадження нових методик навчання, удосконалення методичної роботи, поліпшення якості педагогічного процесу, застосування нових методів організації навчального процесу, широке залучення новітніх технологій, передусім інформаційних, тощо);
• - удосконалення соціальної, психологічної, виховної роботи (підвищення ефективності професійної орієнтації та професійного відбору, психологічного супроводження навчального процесу, соціальної роботи та соціальних досліджень).
• Висновки
• У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання - визначення сутності, специфіки правового регулювання діяльності юристів в міліції. На підставі проведеного дослідження сформульовано ряд висновків та пропозицій, спрямованих на виконання поставлених завдань, які наведено нижче.
• Охарактеризовано історичні джерела виникнення та становлення діяльності юристів в міліції, які свідчать, що юридична професія як вид соціальної діяльності має давню історію, нерозривно пов'язану з історією розвитку права. Її спеціалізація та професіоналізація складається поступово разом із виокремленням соціального прошарку кваліфікованих юристів.
• Таким чином, разом із становленням та розвитком права, окремих правових інститутів, зокрема міліції, відбувалося зародження професійного соціального прошарку юристів, існування якого було об'єктивною умовою регламентування правовідносин.
• Здійснено системний аналіз сутності юридичної діяльності міліції та окреслено коло суб'єктів її реалізації. Запропоновано під юридичною діяльністю міліції розуміти різновид соціальної діяльності, що здійснюється у практичних, освітніх та наукових формах юристами, на професійній основі, за допомогою юридичних засобів з метою отримання відповідного правового результату для забезпечення потреб та інтересів людини і громадянина.
• Проаналізовано стан наукових розробок і визначено існуючі проблеми діяльності юристів в міліції з метою їх конкретизації та дослідження. Зазначено, що рівень адміністративно-правових засад юридичної діяльності міліції не є адекватним стану громадського порядку в державі та не відповідає світовим стандартам організації і здійснення заходів юристами у сфері правопорядку при дотриманні прав і свобод людини та громадянина.
• Сформульовано та удосконалено поняття, цілі та принципи організації і функціонування юристів в міліції і визначена можливість їх ефективного застосування з метою забезпечення належного виконання завдань ОВС. До елементів механізму правового регулювання юридичної діяльності міліції віднесено норми адміністративного права, правовідносини між суб'єктами й об'єктами, акти застосування норм адміністративного права та способи правового регулювання у вигляді дозволів та заборон; як структурні складові єдиного механізму юридичного впливу на суспільні відносини вони тісно пов'язані між собою.
• Визначено місце і роль діяльності юристів в міліції в сучасних умовах. Зазначено, що юристи в міліції сьогодні намагаються самостійно вирішувати проблеми поліпшення регламентації своєї діяльності. Провідні фахівці активно працюють над удосконаленням законодавчої бази правоохоронної галузі. Щороку вони готують і подають до Верховної Ради України, її комітетів десятки науково обґрунтованих законопроектів, поправок та доповнень до чинних законодавчих актів. Ця робота потребує подальшої координації, адже неприпустимо, щоб слушні і потрібні суспільству і міліції пропозиції фахівців найвищої кваліфікації губилися в коридорах влади, а самі автори залишались непочутими. Позитивним уявляється той факт, що працівники міліції багато й плідно працюють над вдосконаленням своєї (відомчої) нормативної бази. Такі напрями діяльності необхідно посилити й активізувати.
• З'ясовано особливості адміністративно-правового забезпечення практичної діяльності юристів в міліції. Зазначено, що особливість діяльності юристів в міліції зумовлюється обсягом їх компетенції при здійсненні юридичної діяльності, а також тим, що на неї покладається основний тягар боротьби зі злочинністю та роботи з профілактики і запобігання злочинам з метою реалізації єдиної державної політики у цій сфері.
• Юристи в міліції, представники органу виконавчої влади, наділені рядом специфічних ознак та повноважень, які характеризуються тим, що: порядок формування міліції в цілому, її структура і компетенція закріплені нормами права; юристи в міліції наділені правом прийняття юридичних приписів, що є обов'язковими для виконання; установлені цими приписами розпорядження забезпечуються заходами переконання, виховання і можливістю застосування примусової сили держави; юристи в міліції опираються на матеріальне забезпечення своїх розпоряджень, використовуючи можливості розпоряджатися певною частиною коштів з державного бюджету.
• Запропоновано діяльність юристів в міліції оцінювати, насамперед, за ефективністю забезпечення і захисту прав і свобод громадян. Гарантування прав і свобод є універсальним критерієм оцінювання позитивної ролі юристів-міліціонерів у сфері правопорядку.
• Визначено форми та методи практичної діяльності юристів в міліції та запропоновано пропозиції щодо їх удосконалення. Доведено, що сукупність юридичних засобів у тій чи іншій комбінації міститься в механізмі адміністративно-правових засад діяльності юристів в міліції, а в ході реалізації цих засобів вони набувають специфіки, яка визначається особливостями предмета, методу та правового регулювання зазначеної галузі права.
• Розглянуто механізм контролю і нагляду за діяльністю юристів в міліції та надано пропозиції щодо підвищення його дієвості. Нагляд органів прокуратури за діяльністю юристів в міліції визнано гарантією забезпечення прав і свобод громадян у всіх сферах життя, а діяльність прокуратури залишається одним із найвагоміших чинників дотримання законності та правопорядку, підвищення правової захищеності громадян у відносинах з міліцією, посадовими та службовими особами цих органів. Надано пропозицію щодо необхідності розроблення проекту відповідного нормативного правового акта у вигляді інструкції або типового положення про проведення контролю в системі органів внутрішніх справ.
• Запропоновано вирішення проблем соціального, правового, кадрового, матеріально-технічного, фінансового та інформаційного забезпечення діяльності юристів в міліції як основного суб'єкта правоохорони. Доведено необхідність зближення національного законодавства у сфері правоохорони із сучасною європейською системою права.
• Під час розроблення правового забезпечення діяльності юристів в міліції вважається необхідним враховувати соціально-економічні, політико-ідеологічні, морально-духовні зміни, що мають місце в українському суспільстві.
• Сформульовано пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення адміністративно-правових засад діяльності юристів в міліції. Обґрунтовано необхідність розроблення та прийняття Концепції реформування міліції, яка повинна відображати світогляд політичної еліти держави з питань соціальної ролі юристів в міліції, їх місця в суспільстві, уточнення їх цілей, завдань, форм і методів діяльності у сфері забезпечення правопорядку.
• Висновки, пропозиції і рекомендації, сформульовані на основі результатів дисертаційного дослідження, мають сприяти розвитку теорії адміністративного права, особливо в частині реалізації діяльності юристами в міліції, а також удосконаленню структури ОВС і підвищенню ефективності їх юридичної діяльності у сфері правопорядку в сучасних умовах розбудови незалежної та демократичної держави.
• Список опублікованих праць за темою дисертації
• 1. Христинченко Н. П. Місце і роль правової культури в розвитку особи / Н. П. Христинченко // Юриспруденція: теорія і практика. - 2008. - № 2. - С. 28-33.
• 2. Христинченко Н. П. Правова свідомість громадянина як фактор впливу на формування соціальної демократичної, правової держави / Н. П. Христинченко // Юриспруденція: теорія і практика. - 2008. - № 3. - С. 27-32.
• 3. Христинченко Н. П. Особливості юридичної діяльності адвоката / Н. П. Христинченко // Юриспруденція: теорія і практика. - 2008. - № 4. - С. 26-29.
• 4. Христинченко Н. П. Адміністративно-правова категорія управління через призму юридичної діяльності / Н. П. Христинченко // Кримський юридичний вісник. - 2010. - Вип. № 2-9 (Ч. І). - С. 12-17.
• 5. Христинченко Н. П. Адміністративно-правове регулювання державного управління нормотворчою діяльністю / Н. П. Христинченко // Вісник Академії управління МВС України. - 2010. - № 3(15). - С. 19-24.
• 6. Христинченко Н. П. Запровадження адміністративної юстиції в Україні / Н. П. Христинченко // Форум права. - 2010. - № 2. - С. 559-563 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10xnpjvu.pdf.
• 7. Христинченко Н. П. Адміністративно-правові та організаційні засади підготовки юристів / Н. П. Христинченко // Наука і правоохорона. - 2010. - № 2. - С. 253-259.
• 8. Христинченко Н. П. Адміністративна відповідальність, її місце та роль у контексті юридичної відповідальності на сучасному етапі розвитку правової системи України : альманах права : наук.-практ. вид. / Н. П. Христинченко. - К., 2010. - С. 176-179.
• 9. Христинченко Н. П. Вища освіта в Україні: специфіка, проблеми та шляхи адаптації до Болонського процесу : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. «Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ ст.: соціалізація та соціальна адаптація особистості» / Н. П. Христинченко. - К. : МАУП, 2010. - С. 118-121.
• Анотації
• Христинченко Н. П. Адміністративно-правові засади діяльності юристів в міліції. - Рукопис.
• Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2010.
• У дисертації здійснено комплексне дослідження адміністративно-правових засад діяльності юристів в міліції. На основі аналізу компетенції міліції щодо юридичної діяльності запропоновано охарактеризувати історичні джерела виникнення та становлення діяльності юристів в міліції; здійснити системний аналіз сутності юридичної діяльності міліції та окреслити коло суб'єктів її реалізації; проаналізувати стан наукових розробок і визначити існуючі проблеми діяльності юристів в міліції з метою їх конкретизації та дослідження; сформулювати та удосконалити поняття, цілі та принципи організації і функціонування юристів в міліції і визначити можливість їх ефективного застосування з метою забезпечення належного виконання завдань ОВС; визначити місце і роль діяльності юристів в міліції в сучасних умовах; з'ясувати особливості адміністративно-правового забезпечення практичної діяльності юристів в міліції; визначити форми та методи діяльності юристів в міліції та розробити пропозиції щодо їх удосконалення. Крім того, запропоновано авторські положення з питань діяльності юристів в міліції, частина з яких направлена до Верховної Ради України.
• У дисертації з'ясовано сутність та уточнено значення державного та громадського контролю, нагляду за юридичною діяльністю міліції, надано пропозиції щодо підвищення їх дієвості, визначено місце та значення кадрового, матеріально-технічного, фінансового та інформаційного забезпечення діяльності юристів в міліції.
• Ключові слова: адміністративно-правові засади, юрист, міліція, норми адміністративного права, юридична діяльність, забезпечення прав людини, охорона громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, контроль.
• Христинченко Н. П. Административно-правовые основы деятельности юристов в милиции. - Рукопись.
• Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07. - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2010.
• В диссертации проведено комплексное исследование административно-правовых основ деятельности юристов в милиции. На основе анализа компетенции милиции относительно юридической деятельности предложено охарактеризовать исторические источники развития и становления деятельности юристов в милиции; провести системный анализ сущности юридической деятельности милиции и очертить круг субъектов ее реализации; проанализировать состояние научных разработок и определить существующие проблемы деятельности юристов в милиции с целью их конкретизации и исследования; сформулировать и усовершенствовать понятия, цели и принципы организации и функционирования юристов в милиции, определить возможность их эффективного применения в целях обеспечения надлежащего выполнения задач ОВД; определить место и роль деятельности юристов в милиции в современных условиях; уяснить особенности административно-правового обеспечения практической деятельности юристов в милиции, определить формы и методы деятельности юристов в милиции и разработать предложения по их усовершенствованию. Кроме того, предложены авторские положения по вопросам деятельности юристов в милиции, часть из которых направлена в Верховную Раду Украины.
• Определено содержание деятельности юристов в милиции как системной категории, а также как объекта административно-правовой науки, определены понятия юридической деятельности милиции как разновидности социальной деятельности, осуществляемой в практических, образовательных и научных формах юристами на профессиональной основе с помощью юридических средств с целью получения соответствующего правового результата для обеспечения потребностей и интересов человека и гражданина.
...