Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів i природокористування України

УДК: 351.743 (477)

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ДИСЦИПЛІНИ В ДЕРЖАВІ

Мамчур Дмитро Віталійович

Київ - 2010

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, Кабінет Міністрів України

- доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Гаращук Володимир Миколайович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри адміністративного права;

- кандидат юридичних наук, доцент Константінов Сергій Федорович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративної діяльності.

Захист відбудеться "28" квітня 2010 р. о "12.00" на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.16 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, корп. 3, кім. 65

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету біоресурсів та природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, корп. 4, кім. 28

Автореферат розісланий "27" березня 2010р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Ю. Піддубний

Анотації

Мамчур Д.В. Адміністративно-правові засади забезпечення транспортної дисципліни в державі - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна, Київ, 2010.

В роботі з'ясовується сутність та значення державної дисципліни в державі, визначається поняття та особливості транспортної дисципліни, характеризуються її правові основи, уточнюється система суб'єктів забезпечення транспортної дисципліни в державі, її об'єкт та предмет, гарантії, засоби, форми та методи, окремо розглядаються питання організації діяльності щодо забезпечення транспортної дисципліни в державі. Надаються пропозиції та рекомендації з досліджуваних питань.

Ключові слова: органи виконавчої влади України, державна дисципліна, транспортна дисципліна, правові основи, суб'єкти, об'єкт, предмет, гарантії, засоби, форми та методи забезпечення транспортної дисципліни, організація діяльності.

Мамчур Д.В. Административно-правовые основы обеспечения транспортной дисциплины в государстве - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук за специальностью 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Украина, Киев, 2010.

В работе уточнены сущность и значение государственной дисциплины, усовершенствован перечень ее признаков, на основе которых сформулировано ее понятие. Обосновано, что одним из видов государственной дисциплины является транспортная, которая определена как неотъемлемая составная, условие и средство обеспечения безопасности дорожного движения, деятельность, которая предусматривает соблюдения (выполнения) общеобязательных правил, норм, стандартов и требований в сфере производства и эксплуатации транспортных средств, осуществления контроля и надзора за их функционированием. Впервые определены цель и назначение транспортной дисциплины в государстве, предложен перечень ее признаков, а также осуществлено ее отмежевание от безопасности дорожное движение.

Получило дальнейшее развитие размежевания понятий "законность" и "дисциплина", в связи, с чем сделан вывод, что в отличие от законности, транспортная дисциплина предусматривает соблюдение (выполнение) и таких правовых актов, которые в научной литературе получили название конклюдентных, а также устных приказов (распоряжений, указаний, требований) должностных и других лиц, которые, например, отвечают за эксплуатацию и техническое состояние транспортных средств.

Усовершенствованы правовые основы обеспечения транспортной дисциплины в государстве, центральным элементом которых являются правовые акты, предложены критерии их классификации, среди которых: юридическая сила; предмет регулирования; сфера законодательства; количество субъектов которым они адресованы; форма выражения; сущность предписаний, которые предусмотрены правовыми актами; функции, которые они выполняют.

Впервые определена система субъектов обеспечения транспортной дисциплины, предложены критерии их классификации, а также акцентировано внимание на том, что их субъектный состав имеет особенности и отличия сравнительно с субъектами государственного управления в целом и субъектами обеспечения дорожного движения в частности.

Уточнены объект и предмет обеспечения транспортной дисциплины, проведено между ними размежевания.

Предложено определение понятия гарантий обеспечения транспортной дисциплины, к которым отнесенные: правовые, экономические, идеологические (воспитательные), организационные и служебно-профессиональные, а также обоснована целесообразность объединения гарантий обеспечения транспортной дисциплины и в такие группы, как: 1) гарантии создания условий для реализации прав и свобод человека в сфере транспорта (регистрационная, разрешительная и прочие виды деятельности); 2) гарантии охраны прав и свобод человека в сфере транспорта (профилактика правонарушений, поощрения за правомерное (дисциплинированное поведение); 3) защита прав и свобод человека в сфере транспорта (восстановления права, применения мер принуждения, привлечения к юридической ответственности).

Дальнейшее развитие получила характеристика средств обеспечения транспортной дисциплины, которые определены как юридически значимые действия процедурного характера, что осуществляются с целью обеспечения реализации прав, свобод и законных интересов лиц, их охраны и защиты, предупреждения, выявления или прекращения правонарушений в этой сфере, восстановления нарушенных прав и привлечение виновных к ответственности. Продолжена характеристика форм обеспечения транспортной дисциплины в государстве, сформулировано их теоретическое понятие, а также предложены критерии классификации. Впервые охарактеризованы методы обеспечения транспортной дисциплины, которые объединены в две группы: методы прямого и косвенного (опосредствованного) влияния, определено их значение и особенности.

Получила дальнейшее развитие характеристика организации деятельности относительно обеспечения транспортной дисциплины в государстве, результатом которой стало объединения организационных действий (мероприятий) в такие группы: решения организационно-структурных (учредительных) вопросов; кадровая работа; информационное обеспечение; работа с документами; экономическое обеспечение; планирования мероприятий по обеспечению транспортной дисциплины; предоставления методической и практической помощи; проведения совещаний и других массовых мероприятий; взаимодействие и координация с другими субъектами обеспечения транспортной дисциплины.

В работе сформулирован ряд конкретных предложений и рекомендаций, направленных на усовершенствование нормативных актов по исследуемым вопросам, а именно к: законам Украины "О милиции", "О дорожном движении", "Об автомобильном транспорте", ряду подзаконных правовых актов, а также обоснована целесообразность принятия Закона Украины "Об обеспечение транспортной дисциплины в государстве", основным назначением которого должна стать систематизация нормативных актов по вопросам обеспечения транспортной дисциплины, что является необходимым условием обеспечения безопасности дорожного движения в целом.

Ключевые слова: органы исполнительной власти Украины, государственная дисциплина, транспортная дисциплина, правовые основы, субъекты, объект, предмет, гарантии, средства, формы и методы обеспечения транспортной дисциплины, организация деятельности.

Mamchur D.V. Administrative-legal Bases of Safeguarding Transport Discipline in the State. - Manuscript.

Dissertation for candidate of law degree by specialty 12.00.07 -Administrative Law and Process; Financial Law; Informational Law - Kyiv. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv, 2010.

The work ascertains essence and significance of state discipline in the state, determines the notion and peculiarities of transport discipline, characterizes legal bases, specifies system of subjects in safeguarding transport discipline in the state, object and subject of transport discipline, guarantees, means, forms and methods; a particular attention is paid to the questions of organizing an activity for safeguarding transport discipline of the state. Dissertation gives certain propositions and recommendations in issues covered by the research.

Key words: organs of executive branch of Ukraine, state discipline, transport discipline, legal bases, subjects, object, subject of transport discipline, guarantees, organizational activity.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Необхідною умовою життєдіяльності будь-якої держави, забезпечення стабільності суспільних відносин є дисциплінованість її суб'єктів. Державна дисципліна, окремим видом якої є транспортна, дуже різноманітна. Сьогодні прийнято низку нормативних актів з питань фінансової, планової, службової, договірної, військової та багатьох інших видів дисципліни. Цим та іншим видам державної дисципліни присвячено низку наукових розробок, чого не можна сказати про такий її вид як транспортна дисципліна, яка використовується у багатьох законодавчих актах, за її порушення особи притягуються до відповідальності, у той час як її нормативне визначання, і як наслідок - одноманітне тлумачення відсутнє.

У чинному законодавстві та науковій літературі можна помітити деяке ототожнення таких категорій, як "безпека дорожнього руху" та "транспортна дисципліна", що, на нашу думку, є необґрунтованим, оскільки остання із вказаних категорій є значно вужчою за змістом. На відміну від забезпечення безпеки дорожнього руху, забезпечення транспортної дисципліни має менший суб'єктно-об'єктний склад, а також є необхідною умовою ефективного забезпечення безпеки дорожнього руху, одним із його засобів (способів).

Разом з тим, рівень транспортної дисципліни в державі залишається досить низьким, свідченням чого є високі смертність та травматизм на дорогах України, численні та систематичні зловживання службовим становищем під час виробництва, стандартизації і оцінки відповідності автомобільного транспорту, його ліцензування, ввезення на територію України, переобладнання транспортних засобів, їх реєстрації та перереєстрації (обліку), проведення державного технічного огляду транспортних засобів, а також здійснення контролю та нагляду за ними.

Переважна більшість наведених вище та інших проблем накопичилось у зв'язку із відсутністю комплексних наукових досліджень у цій сфері. Частково до аналізу окремих напрямків забезпечення транспортної дисципліни в державі звертались такі вітчизняні науковці як С.М. Гусаров, М.М. Долгополова, О.В. Домашенко, Д.П. Калаянов, В.І. Коноплянко, В.А. Мисливий, О.Л. Міленін, В.В. Новіков, О.Ю. Салманова, Х.П. Ярмакі та ін. Проте, у вітчизняній юридичній науці адміністративно-правові засади забезпечення транспортної дисципліни в державі висвітлені недостатньо, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої правової проблематики, без комплексного підходу, а існуючі окремі публікації з цих питань стосуються окремих форм, способів та методів забезпечення транспортної дисципліни.

Зазначеним вище і обумовлюється актуальність і важливість комплексного дослідження адміністративно-правових засад забезпечення транспортної дисципліни в державі.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до основних положень: Розпорядження Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху" від 19 грудня 2005 року № 1289, Указу Президента України "Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху" від 20 листопада 2007 року № 1121, Програми забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 456, Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2009-2012 роки, схваленої Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 1384-р.

Робота виконана також відповідно до пріоритетних напрямів наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України в контексті проведення у нашій державі адміністративно-правової реформи.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу законодавчих актів України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність, значення, систему та особливості забезпечення транспортної дисципліни, удосконалити її організаційні та правові засади, а також надати науково-обґрунтовані пропозиції та рекомендації до нормативно-правових актів із зазначених питань.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

- з'ясувати сутність та значення державної дисципліни в державі;

- визначити поняття та особливості транспортної дисципліни в державі;

- охарактеризувати правові основи забезпечення транспортної дисципліни в державі;

- уточнити систему суб'єктів забезпечення транспортної дисципліни в державі;

- здійснити характеристику об'єкта та предмета забезпечення транспортної дисципліни в державі;

- удосконалити класифікацію гарантій та засобів забезпечення транспортної дисципліни в державі;

- визначити форми та методи забезпечення транспортної дисципліни в державі;

- розглянути проблемні питання організації діяльності щодо забезпечення транспортної дисципліни в державі;

- на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації з досліджуваних питань.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються під час забезпечення транспортної дисципліни в державі.

Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади забезпечення транспортної дисципліни в державі.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (Розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано для з'ясування сутності та значення дисципліни в державі, розмежування транспортної дисципліни та безпеки дорожнього руху, характеристики правових основ забезпечення транспортної дисципліни в державі (підрозділи 1.1-1.3). Системно-структурний метод використано для уточнення системи суб'єктів забезпечення транспортної дисципліни в державі, характеристики об'єкта та предмета забезпечення транспортної дисципліни, класифікації гарантій та засобів її забезпечення, а також визначення форм та методів забезпечення транспортної дисципліни в державі (підрозділи 2.1-2.4). Статистичний і документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувались для розгляду проблемних питань організації діяльності щодо забезпечення транспортної дисципліни в державі, визначення інших недоліків у цій сфері (Розділи 1, 2).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців в галузі загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук.

Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають адміністративно-правові засади забезпечення транспортної дисципліни в державі. Інформаційну і емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності суб'єктів забезпечення транспортної дисципліни, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали з питань забезпечення транспортної дисципліни.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням адміністративно-правових засад забезпечення транспортної дисципліни в державі. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

- уточнено сутність та значення державної дисципліни, удосконалено перелік її ознак, на основі яких її визначено як дотримання (виконання) усіма суб'єктами суспільних відносин загальнообов'язкових вимог (правил, стандартів, обмежень), які містяться у законодавчих та підзаконних актах, а в деяких випадках передбачені й іншими соціальними нормами;

- обґрунтовано, що одним із видів державної дисципліни є транспортна, яку визначено як невід'ємну складову, умову та засіб забезпечення безпеки дорожнього руху, діяльність яка передбачає дотримання (виконання) загальнообов'язкових правил, норм, стандартів та вимог у сфері виробництва та експлуатації транспортних засобів, здійснення контролю та нагляду за їх функціонуванням;

- вперше визначено мету та призначення транспортної дисципліни в державі, запропоновано перелік її ознак, а також здійснено її відмежування від безпеки дорожнього руху;

- дістало подальший розвиток розмежування понять "законність" та "дисципліна", у зв'язку з чим зроблено висновок, що на відміну від законності, транспортна дисципліна передбачає дотримання (виконання) й таких правових актів, які у науковій літературі отримали назву конклюдентних, а також усних наказів (розпоряджень, вказівок, вимог) посадових та інших осіб, які, приміром, відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів;

- удосконалено правові основи забезпечення транспортної дисципліни в державі, центральним елементом яких є правові акти, запропоновано критерії їх класифікації, серед яких: юридична сила; предмет регулювання; галузь законодавства; кількість суб'єктів яким вони адресовані; форма вираження; сутність приписів, які передбачені правовими актами; функції, які виконують;

- вперше визначено систему суб'єктів забезпечення транспортної дисципліни, запропоновано критерії їх класифікації, а також акцентовано увагу на тому, що їх суб'єктний склад має особливості, а отже і відмінності у порівнянні із суб'єктами державного управління у цілому і суб'єктами забезпечення дорожнього руху зокрема;

- уточнено об'єкт та предмет забезпечення транспортної дисципліни, проведено між ними розмежування;

- запропоновано визначення поняття гарантій забезпечення транспортної дисципліни, до яких віднесені: правові, економічні, ідеологічні (виховні), організаційні та службово-професійні, а також обґрунтовано доцільність об'єднання гарантій забезпечення транспортної дисципліни і у такі групи, як: 1) гарантії створення умов для реалізації прав і свобод людини у сфері транспортної дисципліни (реєстраційна, дозвільна та інші види діяльності); 2) гарантії охорони прав і свобод людини у сфері транспортної дисципліни (профілактика правопорушень, передбачення засобів заохочення за правомірну (дисципліновану) поведінку); 3) захист прав і свобод людини у сфері транспортної дисципліни (відновлення порушеного права, застосування заходів примусу, притягнення до юридичної відповідальності);

- подальший розвиток дістала характеристика засобів забезпечення транспортної дисципліни, які визначено як юридично значимі дії процедурного характеру, що здійснюються з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів осіб, їх охорони та захисту, попередження, виявлення чи припинення правопорушень у цій сфері, відновлення порушених прав та притягнення винних до відповідальності;

- продовжено характеристику форм забезпечення транспортної дисципліни в державі, сформульовано їх теоретичне поняття, а також запропоновано критерії класифікації;

- вперше охарактеризовано методи забезпечення транспортної дисципліни, які об'єднано у дві групи: методи прямого та непрямого (опосередкованого) впливу, визначено їх значення та особливості;

- дістала подальший розвиток характеристика організації діяльності щодо забезпечення транспортної дисципліни в державі, результатом якої стало об'єднання організаційних дій (заходів) у такі групи: вирішення організаційно-структурних (установчих) питань; кадрова робота; інформаційне забезпечення; робота з документами; економічне забезпечення; планування заходів щодо забезпечення транспортної дисципліни; надання методичної та практичної допомоги; проведення нарад та інших масових заходів; взаємодія та координація з іншими суб'єктами забезпечення транспортної дисципліни;

- сформульовано низку конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення нормативних актів з досліджуваних питань, а саме до: законів України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про автомобільний транспорт", низки підзаконних правових актів, а також обґрунтовано доцільність прийняття Закону України "Про забезпечення транспортної дисципліни в державі", основним призначенням якого повинна стати систематизація нормативних актів з питань забезпечення транспортної дисципліни що є необхідною умовою забезпечення безпеки дорожнього руху у цілому.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

– у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань як забезпечення безпеки дорожнього руху у цілому, так і транспортної дисципліни в державі, зокрема;

– у правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів з питань забезпечення транспортної дисципліни в державі;

– у правозастосовчій діяльності - використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність діяльності суб'єктів забезпечення транспортної дисципліни в державі;

- у навчальному процесі, при викладанні курсу адміністративного права, спеціальних курсів та тем для студентів та фахівців на відповідних курсах підвищення кваліфікації правознавчих, спеціальностей, а також при підготовці і написанні підручників, посібників, практикумів із цих дисциплін.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на трьох науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених" (Харків, 2008); "Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах" (Харків, 2008) та "Актуальні проблеми безоплатної юридичної допомоги: теорія і практика" (Харків, 2009) а також на теоретичних семінарах Національного університету біоресурсів та природокористування України. державний транспортний дисципліна травмування

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у чотирьох наукових статтях в наукових журналах і збірниках наукових праць, а також у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів‚ поділених на вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 197 сторінок. Список використаних джерел складається із 205 найменувань і займає 19 сторінок.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами‚ мета і завдання‚ об'єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 "Теоретико-методологічні засади забезпечення транспортної дисципліни в державі" присвячено з'ясуванню сутності та значення державної дисципліни в державі, визначенню поняття та особливостей транспортної дисципліни як окремого виду дисципліни в державі, характеристиці її правових основ.

В підрозділі 1.1 "Сутність та значення дисципліни в державі" державну дисципліну визначено як дотримання (виконання) усіма суб'єктами суспільних відносин загальнообов'язкових вимог (правил, стандартів, обмежень), які містяться у законодавчих та підзаконних актах, а в деяких випадках передбачені й іншими соціальними нормами.

Визначено значення та загальні ознаки державної дисципліни. Зокрема до останніх віднесено такі: 1) регламентується нормами законодавчих та підзаконних актів, а в деяких випадках й іншими соціальними нормами (нормами моралі, релігії, звичаями), у зв'язку з чим тісно пов'язана із такими категоріями, як "законність" та "правопорядок", оскільки вони мають загальну мету у сфері державного управління - упорядкування суспільних відносин, хоча дещо відрізняються за своїм змістом, спрямуванням та характером правової регламентації; 2) передбачає велику кількість видів та підвидів, основним критерієм поділу яких є їх спрямованість, у зв'язку з чим розрізняють фінансову, трудову, військову, службову, транспортну, планову, організаційно-штатну, договірну та інші види державної дисципліни; 3) виконавчий зміст державної дисципліни, який полягає у сумлінному ставлення фізичних та юридичних осіб до виконання (реалізації) покладених на них повноважень; 4) передбачає два аспекти реалізації: об'єктивний (сукупність правових положень, норм, вимог, правил, стандартів тощо з питань дисципліни); суб'єктивний (фактичне їх виконання чи невиконання); 5) носить як заохочувальний, так і каральний характер, оскільки за дисциплінованість особа може бути заохочена, а за порушення дисципліни притягнена до одного з видів дисциплінарного впливу, у тому числі і громадського; 6) передбачає три види дисциплінарних відносин: охоронні, заохочувальні та виховні; 7) об'єктом державної дисципліни є поведінка людини, яка може бути: активною або пасивною; правомірною чи неправомірною, а предметом - одна чи декілька сфер державного управління; 8) передбачає особливі форми зв'язків і стосунків між суб'єктами дисциплінарних відносин, серед яких переважають відносини підпорядкування та субординації.

В підрозділі 1.2 "Поняття та особливості забезпечення транспортної дисципліни в державі" зроблено загальний висновок про те, що забезпечення транспортної дисципліни охоплюється таким поняттям, як "забезпечення безпеки дорожнього руху" підтвердженням чого є законодавче закріплення поміж "заходів щодо безпеки дорожнього руху" і такого, як "забезпечення транспортної дисципліни" (ст.13 Закону України "Про дорожній рух").

Транспортну дисципліну визначено як невід'ємну складову, умову та засіб забезпечення безпеки дорожнього руху, діяльність яка передбачає дотримання (виконання) загальнообов'язкових правил, норм, стандартів та вимог у сфері виробництва та експлуатації транспортних засобів, здійснення контролю та нагляду за їх функціонуванням.

Звертається увага на те, що для транспортної дисципліни, як одного із видів державної дисципліни в державі характерні усі ознаки останньої, які ми визначили вище. Проте, вона має і спеціальні ознаки (риси), які виокремлюють її у самостійний вид державної дисципліни та допомагають відмежувати від близької до неї за змістом категорії "забезпечення безпеки дорожнього руху".

В підрозділі 1.3 "Правові основи забезпечення транспортної дисципліни в державі" зазначається, що велика кількість та різноманітність правових актів, які у сукупності є правовими основами забезпечення транспортної дисципліни в державі потребує відповідної їх класифікації. Зроблено висновок, що найважливішим серед критеріїв (підстав) класифікації правових актів є такий, як їх юридична сила, відповідно з яким усі правові акти з питань забезпечення транспортної дисципліни об'єднано у дві групи: законодавчі та підзаконні акти, аналіз яких, надав змогу запропонувати й інші критерії (підстави) їх класифікації, серед яких: предмет регулювання; галузь законодавства; кількість суб'єктів яким вони адресовані; форма вираження; сутність приписів, які передбачені правовими актами; функції, які виконують.

Обґрунтовано, що ідеальною з правової точки зору, логічною та семантично вірною була б ситуація, відповідно з якою такі терміни, як "закон", "законодавство", "законодавчий акт" (акт законодавства), коренем яких є "закон" означали б лише закони, та інші прирівняні до них правові акти (Кодекси, Основи законодавства, Статути), які приймаються найвищим законодавчим органом України - Верховною Радою. Відповідно - усі інші правові акти повинні називатись підзаконними. Проте наголошено, що така пропозиція буде підставою внесення чисельних змін та доповнень до правових актів та змінить усталені уявлення про зазначені правові явища.

Розділ 2 "Система забезпечення транспортної дисципліни" присвячено уточненню системи суб'єктів забезпечення транспортної дисципліни в державі, характеристиці об'єкта та предмета забезпечення транспортної дисципліни, гарантій, засобів, форм та методів її забезпечення, розгляду проблемних питань організації діяльності щодо забезпечення транспортної дисципліни в державі.

В підрозділі 2.1 "Суб'єкти забезпечення транспортної дисципліни в державі" наголошується на тому, що забезпечення транспортної дисципліни в державі, так само, як і забезпечення безпеки дорожнього руху є обов'язком, а інколи і правом значної кількості суб'єктів, яких визначено як систему загальнодержавних чи відомчих, загальних чи спеціалізованих, колективних чи індивідуальних органів (підрозділів, служб, окремих осіб), основним завданням яких є контроль та нагляд за дотриманням (виконанням) правил, норм, стандартів, вимог, які стосуються використання (експлуатації) транспортних засобів, їх випуску та ремонту, реєстрації, перереєстрації та обліку, технічного огляду, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків, або дотримання самодисципліни із зазначених та інших питань, що пов'язані із функціонуванням транспортних засобів.

Акцентовано увагу на тому, що суб'єктний склад забезпечення транспортної дисципліни потребує певного уточнення, оскільки має деякі особливості, а отже і відмінності у порівнянні із суб'єктами державного управління у цілому і суб'єктами забезпечення дорожнього руху зокрема.

Визначено систему суб'єктів забезпечення транспортної дисципліни.

В підрозділі 2.2 "Об'єкт та предмет забезпечення транспортної дисципліни в державі" підкреслюється, що об'єктом забезпечення транспортної дисципліни є: 1) водії відносно яких приймаються правила (вимоги, стандарти, нормативи), які вони повинні виконувати (дотримуватись) підчас експлуатації транспортного засобу, нагляд та контроль за дотриманням (виконанням) яких покладено на спеціальних суб'єктів; 2) такий вид транспорту як автомобільний, підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту, які повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат, а дотримання яких буде свідченням дотримання транспортної дисципліни.

Обґрунтовано, що предметом забезпечення транспортної дисципліни є: поведінка водіїв, а саме дотримання (виконання) ними правил (вимог, стандартів) у цій сфері; стандартизація і оцінка відповідності автомобільного транспорту; ліцензування автомобільного транспорту; реалізація тарифної політики на автомобільному транспорті; діяльність органів (служб, підрозділів) посадових осіб щодо виробництва транспортних засобів або їх складових частин; ввезення на територію України транспортних засобів; переобладнання транспортних засобів; реєстрація та перереєстрація (облік) транспортних засобів; проведення державного технічного огляду транспортних засобів; зберігання транспортних засобів; здійснення нагляду та контролю за використанням транспортних засобів.

В підрозділі 2.3 "Гарантії та засоби забезпечення транспортної дисципліни в державі" зазначається, що наукова розробка питань, пов'язаних з подальшим розвитком системи гарантій та засобів забезпечення транспортної дисципліни має важливе не лише теоретичне, а й практичне значення, оскільки допоможе удосконалити правові норми в цій сфері, насамперед, шляхом їх систематизації та групування, що сприятиме ефективному забезпеченню безпеки дорожнього руху у цілому.

Гарантії забезпечення транспортної дисципліни визначено як систему правових та неправових умов та заходів, які передбачені або застосовуються для належного та правомірного використання (функціонування) транспортних засобів, забезпечують фактичну реалізацію, охорону та захист прав, свобод та законних інтересів суб'єктів відповідних правовідносин.

До гарантій забезпечення транспортної дисципліни запропоновано віднести: правові, економічні, ідеологічні (виховні), організаційні та службово-професійні. Крім того, гарантії забезпечення транспортної дисципліни об'єднано і у такі групи, як: 1) гарантії створення умов для реалізації прав і свобод людини у сфері транспортної дисципліни (реєстраційна, дозвільна та інші види діяльності); 2) гарантії охорони прав і свобод людини у сфері транспортної дисципліни (профілактика правопорушень, передбачення засобів заохочення за правомірну (дисципліновану) поведінку); 3) захист прав і свобод людини у сфері транспортної дисципліни (відновлення порушеного права, застосування заходів примусу, притягнення до юридичної відповідальності).

Засоби забезпечення транспортної дисципліни визначено як юридично значимі дії процедурного характеру які здійснюються з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів осіб, їх охорони та захисту, попередження, виявлення чи припинення правопорушень у цій сфері, відновлення порушених прав та притягнення винних до відповідальності.

До засобів забезпечення транспортної дисципліни віднесені: 1) контроль, який може бути загальнодержавним, міжвідомчим, внутрівідомчим, судовим та громадським); 2) вирішення (розгляд) звернень громадян; 3) прокурорський нагляд.

В підрозділі 2.4 "Форми та методи забезпечення транспортної дисципліни в державі", перші визначено як зовнішнє вираження окремих дій, що здійснюються відповідними суб'єктами у межах наданих їм повноважень, і можуть бути підставою настання чи ненастання правових наслідків.

Аналіз підходів науковців щодо визначення поняття "форма управління" (форма управлінської діяльності), визначення значення форм управління, вимог, яким вони повинні відповідати, а також їх класифікації, дозволив до форм забезпечення транспортної дисципліни віднести: 1) правові, серед яких: а) видання нормативних та індивідуальних актів управління; б) укладення адміністративних договорів (угод); в) здійснення інших юридично значимих дій; 2) неправові форми забезпечення транспортної дисципліни, серед яких: а) проведення організаційних заходів: б) здійснення матеріально-технічних операцій, які хоча і здійснюються на правовій основі, проте, не спрямовані на досягнення юридичного результату, не створюють правового ефекту, носять допоміжний характер.

Автор поділяє думку тих вчених, які методи управління об'єднують у дві загальні групи: методи прямого та непрямого (опосередкованого) впливу. На його думку, доцільність поділу методів управління саме за характером впливу визначається загальнопоширеною думкою про те, що методи управління - це способи та прийоми впливу суб'єктів управління на відповідні об'єкти. Зазначені групи методів взято за основу для характеристики методів забезпечення транспортної дисципліни в державі.

В підрозділі 2.5 "Організація діяльності щодо забезпечення транспортної дисципліни в державі", охарактеризувавши теоретико-методологічні підходи науковців з питань визначення сутності, змісту та видів організаційних дій (заходів) як неправової форми управління зроблено такі висновки: по-перше, слова "тощо" або "та інші" у кінці переліку організаційних заходів чи видів організаційної діяльності науковці використовують невипадково, оскільки перерахувати усі види організаційних дій, на нашу думку, неможливо; по-друге, в державному управлінні та адміністративному праві термін "організація діяльності" розуміється, як: один із принципів діяльності органів державної влади, функція та метод управління, форма (вид, напрямок) управлінської діяльності; по-третє, метою організаційних дій є забезпечення чіткої й ефективної роботи відповідних систем управління; по-четверте, вони мають внутрішньо-апаратне значення; по-п'яте, здійснюються систематично, постійно але не породжують, не змінюють і не припиняють адміністративних правовідносин; по-шосте, їх різноманітність залежить від галузі управління, особливостей керованих об'єктів, їх статусу, натомість переважна більшість із них має універсальний характер, як то: кадрове, інформаційне, документальне, матеріально-технічне забезпечення; по-сьоме, вони є передумовою закріплення правових гарантій, засобів, форм та методів забезпечення транспортної дисципліни.

Наголошено, що застосування того чи іншого організаційного заходу залежить від суб'єкта його реалізації, зокрема наданих йому повноважень, об'єкта щодо якого їх необхідно застосувати, а також низки інших обставин (відведеного часу на вирішення поставленого завдання, сил та засобів, економічного забезпечення, досвіду тощо). Натомість, незважаючи на це можна визначити низку альтернативних організаційних дій, які: по-перше, можна об'єднати у певні групи; по-друге, які будуть характерні для будь-якої організації діяльності, зокрема і для організації діяльності щодо забезпечення транспортної дисципліни в державі. До таких груп організаційних дій запропоновано віднести: вирішення.

Висновки

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правових засад забезпечення транспортної дисципліни в державі.

1. Насамперед акцентовано увагу на тому, що забезпечення транспортної дисципліни охоплюється таким поняттям, як "забезпечення безпеки дорожнього руху" підтвердженням чого є законодавче закріплення поміж "заходів щодо безпеки дорожнього руху" і такого, як "забезпечення транспортної дисципліни" (ст.13 Закону України "Про дорожній рух"). Проте, на відміну від забезпечення безпеки дорожнього руху, забезпечення транспортної дисципліни має менший об'єктний та суб'єктний склад, а також є необхідною умовою ефективного забезпечення безпеки дорожнього руху, одним із його засобів (способів).

2. Транспортну дисципліну визначено як невід'ємну складову, умову та засіб забезпечення безпеки дорожнього руху, діяльність яка передбачає дотримання (виконання) загальнообов'язкових правил, норм, стандартів та вимог у сфері виробництва та експлуатації транспортних засобів, здійснення контролю та нагляду за їх функціонуванням.

3. Так само як і законність, транспортна дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) спеціальним колом суб'єктів (осіб) правил (норм, стандартів, вимог), які передбачені законодавчими та підзаконними актами. Проте, на відміну від законності, транспортна дисципліна передбачає дотримання (виконання) й таких правових актів, які у науковій літературі отримали назву конклюдентних, а також усних наказів (розпоряджень, вказівок, вимог) посадових та інших осіб, які, наприклад, відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів.

4. Зазначено, що забезпечення транспортної дисципліни в державі утворює певну систему, до складових якої в дисертації віднесені: мета, принципи та завдання цієї системи; суб'єкти забезпечення транспортної дисципліни; об'єкти та предмет забезпечення транспортної дисципліни; гарантії та засоби забезпечення транспортної дисципліни; форми та методи забезпечення транспортної дисципліни, а також організація діяльності щодо забезпечення транспортної дисципліни.

5. До суб'єктів забезпечення транспортної дисципліни віднесено: органи державної влади (у тому числі судові органи та органи прокуратури); органи місцевого самоврядування; спеціалізовані органи (служби, підрозділи) з питань забезпечення безпеки дорожнього руху; водіїв та власників транспортних засобів; перевізників; осіб, які ввозять на територію України транспортні засоби, переобладнують транспортні засоби; посадових осіб, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів; осіб, відповідальних за випуск та ремонт транспортних засобів, їх реєстрацію, перереєстрацію та облік, оформлення і видачу реєстраційних документів, номерних знаків на них, проведення технічного огляду тощо; осіб, які здійснюють нагляд та контроль за безпекою дорожнього руху (в першу чергу працівників ДАІ).

6. Беручи до уваги те, що самоуправління (самодисципліна) водіїв є такою ж необхідною умовою забезпечення транспортної дисципліни як і діяльність державних та громадських структур, які наділені владними повноваженнями у сфері забезпечення дорожнього руху, вони (водії) одночасно є як суб'єктами, так і об'єктами забезпечення транспортної дисципліни.

7. Об'єктом забезпечення транспортної дисципліни є: 1) водії відносно яких приймаються правила (вимоги, стандарти, нормативи), які вони повинні виконувати (дотримуватись) підчас експлуатації транспортного засобу, нагляд та контроль за дотриманням (виконанням) яких покладено на спеціальних суб'єктів; 2) такий вид транспорту як автомобільний, підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту, які повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат, а дотримання яких буде свідченням дотримання транспортної дисципліни.

8. Предметом забезпечення транспортної дисципліни є: поведінка водіїв, а саме дотримання (виконання) ними правил (вимог, стандартів) у цій сфері; стандартизація і оцінка відповідності автомобільного транспорту; ліцензування автомобільного транспорту; реалізація тарифної політики на автомобільному транспорті; діяльність органів (служб, підрозділів) посадових осіб щодо виробництва транспортних засобів або їх складових частин; ввезення на територію України транспортних засобів; переобладнання транспортних засобів; реєстрація та перереєстрація (облік) транспортних засобів; проведення державного технічного огляду транспортних засобів; зберігання транспортних засобів; здійснення нагляду та контролю за використанням транспортних засобів.

9. Гарантії забезпечення транспортної дисципліни визначено як систему правових та неправових умов та заходів, які передбачені або застосовуються для належного та правомірного використання (функціонування) транспортних засобів, забезпечують фактичну реалізацію, охорону та захист прав, свобод та законних інтересів суб'єктів відповідних правовідносин.

10. До гарантій забезпечення транспортної дисципліни запропоновано віднести: правові, економічні, ідеологічні (виховні), організаційні та службово-професійні. Крім того, доцільним є об'єднання гарантій забезпечення транспортної дисципліни і у такі групи, як: 1) гарантії створення умов для реалізації прав і свобод людини у сфері транспортної дисципліни (реєстраційна, дозвільна та інші види діяльності); 2) гарантії охорони прав і свобод людини у сфері транспортної дисципліни (профілактика правопорушень, передбачення засобів заохочення за правомірну (дисципліновану) поведінку); 3) захист прав і свобод людини у сфері транспортної дисципліни (відновлення порушеного права, застосування заходів примусу, притягнення до юридичної відповідальності).

11. Засоби забезпечення транспортної дисципліни визначено як юридично значимі дії процедурного характеру які здійснюються з метою забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів осіб, їх охорони та захисту, попередження, виявлення чи припинення правопорушень у цій сфері, відновлення порушених прав та притягнення винних до відповідальності. До засобів забезпечення транспортної дисципліни віднесені: 1) контроль, який може бути загальнодержавним, міжвідомчим, внутрівідомчим, судовим та громадським); 2) вирішення (розгляд) звернень громадян; 3) прокурорський нагляд.

12. Форми забезпечення транспортної дисципліни визначено як зовнішнє вираження окремих дій, що здійснюються відповідними суб'єктами у межах наданих їм повноважень, і можуть бути підставою настання чи ненастання правових наслідків.

13. Аналіз підходів науковців щодо визначення поняття "форма управління" (форма управлінської діяльності), визначення значення форм управління, вимог, яким вони повинні відповідати, а також їх класифікації, дозволив до форм забезпечення транспортної дисципліни віднести: 1) правові, серед яких: а) видання нормативних та індивідуальних актів управління; б) укладення адміністративних договорів (угод); в) здійснення інших юридично значимих дій; 2) неправові форми забезпечення транспортної дисципліни, серед яких: а) проведення організаційних заходів: б) здійснення матеріально-технічних операцій, які хоча і здійснюються на правовій основі, проте, не спрямовані на досягнення юридичного результату, не створюють правового ефекту, носять допоміжний характер.

14. Ми приєднуємося до думки тих вчених, які методи управління об'єднують у дві загальні групи: методи прямого та непрямого (опосередкованого) впливу. На нашу думку, доцільність поділу методів управління саме за характером впливу визначається загальнопоширеною думкою про те, що методи управління - це способи та прийоми впливу суб'єктів управління на відповідні об'єкти. Зазначені групи методів взято за основу для характеристики і методів забезпечення транспортної дисципліни в державі.

15. Організацію діяльності щодо забезпечення транспортної дисципліни в державі визначено як сукупність різноманітних за напрямками і формами, суб'єктним складом, об'єктом впливу груп організаційних дій (заходів), які здійснюються систематично, постійно, не породжують, не змінюють і не припиняють адміністративних правовідносин, і метою яких є упорядкування та забезпечення чіткого та ефективного функціонування цієї системи.

16. Беручи до уваги те, що правовою основою діяльності міліції є правові акти й інших крім МВС міністерств та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань віднесених до їх компетенції, а також те, що у ієрархії правових актів, "Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку, які охоплюються таким терміном, як "міжнародні договори", ст. 4 Закону України "Про міліцію" пропонуємо викласти у такій редакції: "Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти, у тому числі і міжнародні договори ратифіковані у встановленому порядку, правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань віднесених до їх компетенції".

17. Запропоновано ст.5 Закону України "Про автомобільний транспорт" доповнити і такими суб'єктами контролю за виконанням вимог та правил транспортної дисципліни, як: Верховна Рада України (парламентський контроль); Президент України (президентський контроль), підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також посадові особи, що відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів (відомчий контроль); спеціалізовані органи (служби, підрозділи) з питань забезпечення безпеки дорожнього руху (міжвідомчий контроль); судові органи (судовий контроль); громадські об'єднання (громадський контроль); власники транспортних засобів, водії та автомобільні перевізники (самоконтроль).

18. Беручи до уваги те, що забезпечення транспортної дисципліни є важливим засобом забезпечення безпеки дорожнього руху, попередження ризику, пов'язаного з травмуванням або загибеллю людей, заподіянням збитків навколишньому середовищу, а також те, що на сьогодні у чинному законодавстві суб'єкти, об'єкт та предмет забезпечення транспортної дисципліни, а також інші її складові є несистематизованим, а навпаки розпорошеним у багатьох нормативних актах, зокрема і законодавчих, пропонуємо такі невід'ємні елементи цієї системи, як: суб'єкти забезпечення транспортної дисципліни; об'єкти та предмет забезпечення транспортної дисципліни; гарантії, засоби, форми та методи її забезпечення; а також засади організації діяльності щодо забезпечення транспортної дисципліни визначити в окремому законодавчому акті, приміром - Законі України "Про забезпечення транспортної дисципліни в державі", основним призначенням якого була б систематизація нормативних актів з питань забезпечення транспортної дисципліни, його основні положення зосереджені в одному законодавчому акті, а метою підвищення дисциплінованості у цій сфері, що є необхідною умовою забезпечення безпеки дорожнього руху у цілому.