Використання автоматизованих робочих місць експерта в судово-експертних дослідженнях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Використання автоматизованих робочих місць експерта в судово-експертних дослідженнях

12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза;

оперативно-розшукова діяльність

Мазниченко ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівниккандидат юридичних наук, доцентСадченко Олександр Олексійович,Київський національний університет внутрішніх справ, завідувач кафедри криміналістичних експертиз.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Лук'янчиков Євген Дмитрович

Національний технічний університет України “КПІ”, професор кафедри інформаційного та підприємницького права;

кандидат юридичних наук, доцент

Одерій Олексій Володимирович,

Донецький юридичний інститут Луганського державного університету ім. Е.О.Дідоренка, начальник кафедри криміналістики.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В період соціально-економічних та суспільних змін у державі одним із головних завдань органів внутрішніх справ є забезпечення захисту конституційних прав громадян, їхнього життя, здоров'я та власності, суспільних і державних інтересів. У державі спостерігається зростання злочинності. Так, у 2009 р. на території держави зареєстровано 434678 злочинів, виконано експертиз - 221114, розкрито злочинів з використанням результатів проведених експертиз - 140431. Ефективна боротьба органів внутрішніх справ зі злочинністю можлива лише за умови подальшого розвитку спеціальних наукових знань, розроблення дієвих методів і сучасних науково-технічних засобів отримання, оброблення та аналізу доказової інформації.

Стає актуальним питання щодо удосконалення інформаційного забезпечення підрозділів експертної служби Міністерства внутрішніх справ (МВС) України шляхом використання автоматизованих робочих місць (АРМ) експерта. Ця інформаційна технологія дозволяє швидко отримувати та обробляти значні обсяги криміналістично значущої інформації; ефективно розшукувати, виділяти й аналізувати ознаки в зображеннях об'єктів, що досліджуються; моделювати динамічні процеси, імовірні ситуації; інтегрувати стадії експертного дослідження; сприяти прийняттю експертного рішення; загалом підвищувати наукову обґрунтованість та об'єктивність висновків експертів, оптимізувати їхню форму й зміст.

Результати проведеного анкетування 219 експертів МВС та Міністерства юстиції (МЮ) України свідчать, що можливості інформаційних технологій використовуються ще не повною мірою. Про це висловились 58% опитаних. Зокрема, автоматизовані банки даних (АБД) використовує 31,1% експертів, автоматизовані інформаційно-пошукові системи (АІПС) - 32%; АРМ - 31,1%. Анкетування виявило також і пріоритетні напрями автоматизації експертної діяльності, а саме: судово-експертні дослідження (49,8% опитаних), ведення криміналістичних обліків (30,1%).

Аналіз сучасного стану судово-експертної діяльності свідчить, що проблема створення і використання спеціалізованих АРМ експерта для забезпечення експертних досліджень вивчена недостатньо. На сьогодні не розроблено концептуальні засади створення та використання АРМ експерта, немає загальної методології проведення автоматизованих судово-експертних досліджень, не напрацьовано методики використання АРМ експерта у ході розв'язання експертних завдань навіть у традиційних напрямах досліджень. АРМ експерта у складі автоматизованих ідентифікаційних систем (АІС), які функціонують в експертній службі МВС України, різняться як за структурою програмних засобів та можливостями їхнього застосування, так і за форматами даних, що не дозволяє конвертувати банки даних з однієї автоматизованої системи в іншу.

Вагомий доробок у формування наукових засад інформатизації судово-експертної діяльності у різний час внесли такі відомі вчені-криміналісти, як:

Т.В.Аверьянова, Л.Е.Ароцкер, В.П.Бахін, Д.Д.Бєгов, Р.С.Бєлкін, С.Ф.Бичкова, П.Д.Біленчук, В.В.Бірюков, В.Г.Гончаренко, Г.Л.Грановський, Л.І.Громовенко, А.І.Вінберг, Л.Г.Еджубов, Ю.Ф.Жаріков, А.В.Іщенко, Є.П.Іщенко, Г.І.Кірсанова, Н.І.Клименко, В.П.Колмаков, Л.М.Компанієць, Ю.Г.Корухов, І.П.Красюк, P.M. Ланцман, В.К.Лисиченко, І.М.Лузгін, Є.Д.Лук'янчиков, В.С.Митричев, Д.Я.Мірський, О.В.Одерій, Ю.Ю.Орлов, М.С.Польовий, Г.М.Прохоров-Лукін, О.В.Рибальський, О.Р.Росинська, О.О.Садченко, М.В.Салтевський, М.Я.Сегай, В.Г.Хахановський, В.Ю. Шепитько, О.Р.Шляхов та інші.

Дослідження вчених в основному проводилось у чотирьох напрямах: а)з'ясування можливості використовувати математичні методи та засоби обчислювальної техніки в експертній практиці; б)розв'язання проблеми, пов'язаної зі зручними формами пошуку, збереження, оброблення та передачі криміналістичної інформації; в) визначення ролі й місця окремих комп'ютерних технологій в інформаційному забезпеченні судової експертизи; г) вивчення та оцінка типових труднощів, які мають організаційний, правовий, науковий і психологічний характер на етапі автоматизації окремих видів судової експертизи.

Як правило, питання, пов'язані із застосуванням АРМ у ході проведення судово-експертних досліджень, висвітлювалися поверхово, в порядку постановки проблеми, виходячи з рівня розвитку комп'ютерної техніки минулого століття та у зв'язку зі спробами використання їх у складі АІС, призначених для ведення криміналістичних обліків.

Віддаючи належне науковому рівню та широті розроблених проблем використання засобів автоматизації експертних досліджень, зазначимо, що у наукових працях не знайшли достатнього відображення як методичні, так і суто криміналістичні проблеми використання таких автоматизованих систем як АРМ експерта. Залишається недостатньою координація діяльності розробників та користувачів АРМ експерта у розв'язанні наукових і практичних проблем, що не дозволяє вирішити з їхньою допомогою методологічні проблеми пізнавальних процедур експерта.

Таким чином, практична актуальність і недостатнє наукове розроблення зазначених проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження. електронний обчислювальний діагностичний автоматизований

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота узгоджується з розділом 3 Закону України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015рр.” від 09.01.2007 №537-V, виконана відповідно до положень Комплексної програми профілактики злочинності на 2007-2009рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1767, Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 рр.”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 №1153, розділу 2 “Концепції реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів”, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 649-р, наказу МВС України “Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність в роботу органів внутрішніх справ на період 2004-2009рр.” від 05.07.2004 № 755, а також зі щорічними планами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ (КНУВС), планом науково-дослідних робіт кафедри криміналістичних експертиз КНУВС і включена до переліку тем дисертаційних досліджень Управління координації та планування наукових досліджень Академії правових наук України за 2003 рік №828.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і методичних засад створення, впровадження, використання та удосконалення АРМ експерта для забезпечення пізнавальних процесів у судово-експертних дослідженнях.

Реалізація цієї мети забезпечується шляхом розв'язання наступних завдань:

- висвітлити основні етапи і напрями використання математичних методів та електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) в судово-експертній діяльності; актуальність їхнього застосування та необхідність спеціального дослідження;

- встановити загальнонаукові передумови і методологічне значення інтеграції наукових знань в судово-експертному пізнанні;

- з'ясувати та проаналізувати інформаційну сутність судово-експертної діяльності;

- визначити поняття “АРМ експерта”; дати класифікацію АРМ і показати переваги АРМ, у порівнянні з іншими інформаційними технологіями у процесі судово-експертних досліджень;

- охарактеризувати сучасні й окреслити перспективні напрями використання АРМ експерта в судово-експертних дослідженнях;

- запропонувати технологію створення типового АРМ експерта;

- розкрити зміст типової експертної методики проведення досліджень з використанням АРМ експерта та визначити його роль і місце в її структурі;

- обґрунтувати здатність АРМ експерта оптимізувати експертні методики у ході проведення ідентифікаційних, діагностичних та ситуаційних досліджень.

Об'єкт дослідження - система організаційних, технологічних і правових відносин, що складаються в процесі створення та застосування АРМ експерта в судово-експертній діяльності.

Предмет дослідження - використання АРМ експерта в судово-експертних дослідженнях.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дослідження становить система загальнонаукових та спеціально-наукових методів. Зокрема, були використані наступні методи: діалектико-матеріалістичний - застосовувався у всіх розділах дисертації, забезпечив дослідження окремих ключових категорій та понять, явищ і процесів, розвитку та взаємозв'язку об'єктів реальної дійсності; статистичний - застосовувався при оцінці результатів анкетування - у вступі, аналізі ефективності використання автоматизованих дактилоскопічних ідентифікаційних систем (АДІС) - у підрозділі 1.3; історичний метод - дозволив виділити і дати характеристику етапам розвитку, застосування та удосконалення математичних методів та ЕОМ в експертній діяльності, розкрити актуальність їх застосування та обґрунтувати необхідність спеціального наукового дослідження експертних АІС - у підрозділі 1.1; формально-логічний - дозволив виявити структуру зв'язків між організаційними, технологічними і правовими відносинами при використанні інформаційних технологій в експертних дослідженнях - у підрозділах 1.2, 2.1, 2.2; системно-структурний - для класифікації інформаційних технологій та АРМ, що використовуються спеціалізованими експертними установами та визначення їх структури - у підрозділах 2.1, 2.2; метод порівняння й узагальнення - в ході аналізу можливостей та відмінностей в обробці інформації з допомогою спеціалізованих АІС - у підрозділах 2.1, 2.2; прогнозування - у процесі аналізу перспективних напрямів впровадження АРМ в судову експертизу - у підрозділах 1.1, 2.1; функціонально-логічний - при розгляді на функціонально-модульному рівні організаційної структури АІС, типових АРМ експерта та пропозицій щодо використання АРМ в загальнодержавній системі інформаційного забезпечення спеціалізованих експертних установ - у підрозділах 1.3, 2.2, 2.3; функціонально-логічний - у ході визначення співвідношення та відповідності засобів, методів і методик здійснення судово-експертних досліджень з характером експертних завдань та при оцінці критеріїв об'єктивності висновку експерта, отриманого з використанням АРМ експерта - у підрозділах 2.3, 2.4; метод програмного моделювання - у процесі аналізу системи пошуку оптимальних експертних рішень - у підрозділ 2.4.

Емпіричною базою дослідження стали статистичні звіти Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) МВС України за 2002-2009 рр., звіти про наукову роботу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) МЮ України, результати анкетування 219 фахівців експертної служби МВС України та судових експертів КНДІСЕ щодо проблем інформатизації судово-експертної діяльності, висновки експертів, виконані із застосуванням АІС у підрозділах ДНДЕКЦ МВС України за останні 5 років.

Також у роботі використано особистий досвід наукової роботи дисертанта на кафедрі систем автоматизованого проектування Київського політехнічного інституту, практичної експертної роботи у Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі (НДЕКЦ) при ГУМВС України в м. Києві, навчальної роботи у процесі викладання дисципліни “Інформаційні технології в експертних дослідженнях”, спеціальних курсів “Дактилоскопічні дослідження” та “Трасологічні дослідження” на кафедрі криміналістичних експертиз КНУВС.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є першою в Україні роботою, в якій на монографічному рівні обгрунтовано теоретичні засади створення та використання спеціалізованих АРМ експерта в судово-експертних дослідженнях. У результаті проведеного дослідження сформульовано й аргументовано рекомендації щодо підвищення ефективності АРМ судового експерта у процесі проведення ідентифікаційних, діагностичних та ситуаційних досліджень, визначено перспективні напрями їхнього використання для забезпечення потреб експертної практики, а також окреслено шляхи їх удосконалення, а саме:

вперше:

- визначено поняття “АРМ експерта”, під яким розуміють проблемно-орієнтований програмно-технічний комплекс, що охоплює технічні й програмні засоби, інформаційне та методичне забезпечення для розв'язання експертом завдань безпосередньо на його робочому місці;

- встановлено етапи розвитку та використання АРМ експерта в судово-експертній діяльності;

- доведено, що АРМ експерта є складовою структури експертної методики;

- запропоновано алгоритм тестування судових експертів державних спеціалізованих експертних установ за допомогою інформаційно-довідкової програми “Робоче місце експерта з дактилоскопічних досліджень”;

удосконалено:

- положення про те, що АРМ експерта розробляється як спеціальний засіб судової експертизи, призначений для автоматизованого оброблення криміналістично значущої інформації за спеціальною експертною методикою на одній чи кількох стадіях дослідження;

- положення про інформаційну модель сприйняття та відображення криміналістичної інформації в експертному пізнанні шляхом уточнення процедур формалізації дій експерта на різних стадіях дослідження;

- класифікацію АРМ експерта за критеріями, що визначаються напрямами використання їх в експертних дослідженнях;

- структуру автоматизованого вирішення експертного завдання;

дістало подальшого розвитку положення про те, що:

- тенденція використання АРМ експерта полягає у створенні прикладних програм, алгоритм роботи яких максимально наближений до реальних процедур експертних досліджень, що дозволяє автоматизувати більшість формальних операцій, а саме: формування та впорядкування математичної моделі, налагодження алгоритмів, редагування кінцевих результатів тощо;

- теза про те, що АРМ експерта є відкритою структурою, під якою розуміють можливість організації постійних зв'язків його внутрішніх функціональних компонентів (модулів) з іншими системами чи завершеними програмними модулями;

- інтеграція знань у судову експертизу здійснюється за предметом, об'єктом, засобом і методом дослідження.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що на концептуальному рівні запропоновано єдину методологію створення і використання АРМ експерта в судово-експертних дослідженнях. Сформульовано комплекс практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності використання АРМ експерта шляхом оптимізації його технічного, інформаційного, методичного та математичного забезпечення.

Висновки й рекомендації, викладені в дисертації, використовуються у:

-практичній діяльності для інформаційного забезпечення дактилоскопічних досліджень в підрозділах експертної служби МВС України, а саме: в ДНДЕКЦ МВС України (акт впровадження №1 від 03.04.2007), НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (акт впровадження №2 від 05.04.2007), НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області (акт впровадження №5 від 27.04.2007);

-навчальному процесі КНУВС для забезпечення навчально-методичними та інформаційно-довідковими матеріалами спеціальних курсів “Інформаційні технології в експертних дослідженнях” та “Дактилоскопічні дослідження” (акти впровадження № 3 та № 4 від 18.04.2007);

-науково-дослідній роботі в ході підготовки навчальної інформаційно-довідкової програми “Робоче місце експерта з дактилоскопічних досліджень” (авторське свідоцтво України на твір №19810, зареєстроване 07.03.2007).

Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації положення, що складають наукову новизну, є результатом самостійної роботи автора, відображеної у навчальній інформаційно-довідкової програмі “Робоче місце експерта з дактилоскопічних досліджень” (особистий внесок здобувача у створенні згаданого програмного продукту - 80%.) та у 5-му томі Міжнародної поліцейської енциклопедії у 25 авторських анотаціях, присвячених використанню АРМ експерта для автоматизації судово-експертної діяльності. Також автором розроблена евристична програма відбору оптимальних рішень для системи автоматизованої підтримки прийняття експертного рішення. Наукові ідеї та розробки, які належать співавторам опублікованих праць, у дисертаційному дослідженні не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено і обговорено на засіданні кафедри криміналістичних експертиз КНУВС; оприлюднено на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: “Теорія та практика судової експертизи й криміналістики” (м. Харків, 19-20.06.2002), “Актуальні проблеми сучасної криміналістики” (м. Сімферополь, 19-21.09.2002), “Україна шляхами віків” (м. Київ, 11-12.11.2002), “Актуальні проблеми судової балістики” (м. Київ, 17-18.10.2002), “Актуальні проблеми держави і права” (м. Одеса, 08-09.04.2003), “Использование дактилоскопической информации в раскрытии и расследовании преступлений: проблемы и пути совершенствования” (м. Київ, 29.09-01.10.2004); “Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності” (м. Київ, 20-21.04.2005 та 26-27.11.2009), на Всеукраїнській регіональній науковій конференції “Рейдерство в Україні: правові, кримінологічні й управлінські засади запобігання та протидії” (м.Київ, 19.02.2007); на міжнародному науково-практичному семінарі “Актуальні проблеми сучасної криміналістики” (м. Київ, 30.03.2002); на семінарі “круглого столу” “Актуальні проблеми діяльності слідчих та криміналістів” (м. Київ, 14.10.2004); на науково-практичних семінарах “Криміналістичні читання”: “Інтеграція природничих знань у сферу судочинства“ (м. Київ, 14.05.2007); на семінарі, присвяченому 10-річчю утворення ДНДЕКЦ МВС України (м. Київ, 23.04.2008).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки відображено у шістнадцяти наукових публікаціях, серед яких вісім статей - у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових, п'ять - у збірниках тез науково-практичних конференцій, а також у навчально-практичному посібнику, навчальній інформаційно-довідковій програмі та в анотації у 5-му томі Міжнародної поліцейської енциклопедії.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, 10 додатків (на 24 сторінках),списку використаних джерел (202 найменування). Повний обсяг дисертації становить 226 сторінок, з них загального тексту -- 177 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації; показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначається мета і завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про їх апроба-цію та впровадження, а також щодо публікацій, структури та обсягу роботи.

Розділ 1 “Наукові передумови і значення використання комп'ютерних технологій в судово-експертній діяльності” складається з трьох підрозділів. У розділі розглянуті основні етапи розвитку та використання математичних методів і ЕОМ у судово-експертній діяльності, форми інтеграції наукових знань в експертному пізнанні, а також роль і місце АРМ в інформаційному забезпеченні експертних досліджень.

У підрозділі 1.1 “Основні етапи розвитку та використання математичних методів та електронно-обчислювальних машин в судово-експертній діяльності” на підставі історичного аналізу становлення, використання та розвитку математичних методів і ЕОМ в експертній діяльності, розкрита сутність процесів, пов'язаних з інформатизацією експертних досліджень, а також стан наукової розробленості цієї проблеми.

Перший етап (1950-1960 рр.) характеризується трансформацією ідей та принципів кібернетики в судову експертизу, дослідженням можливостей використання математичних методів та ЕОМ у судово-експертних дослідженнях.

Другий етап (1960-1980 рр.). У цей період проводиться розробка, створення, експериментальна перевірка та впровадження спеціалізованих засобів і систем автоматизації в судово-експертну діяльність.

Третій етап (1980-1990рр.). Поряд з експериментальними дослідженнями здійснюється широке впровадження ЕОМ третього покоління в експертну діяльність. Одночасно адаптується та розробляється прикладне програмне забезпечення для автоматизації судово-експертних досліджень.

Четвертий етап (сучасний) розпочинається з 1990 року. Це етап створення та впровадження інтегрованих АІС, інтерактивних систем, комп'ютерних мереж та систем штучного інтелекту.

На думку автора, четвертий етап - це етап “комп'ютеризації судово-експертної діяльності”, який характеризується:

- переходом до ЕОМ четвертого покоління;

- створенням та запровадженням в експертні дослідження інтегрованих АБД, інтелектуальних інтерактивних (діалогових) інформаційних систем;

- розробкою відомчих комп'ютерних мереж різних рівнів, об'єднаних в одне “інформаційне поле” - єдину загальнодержавну систему інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності;

- становленням АІС нового покоління на основі штучного (гібридного) інтелекту шляхом моделювання окремих розумових функцій людини.

Розглядаючи історичні аспекти становлення, розвитку та впровадження математичних методів та ЕОМ в експертну діяльність, автор визначив сфери застосування інформатики, математики, обчислювальної техніки, узагальнив вітчизняний та зарубіжний досвід їх використання і показав технічні та методичні можливості судово-експертного пізнання різних явищ, об'єктів і процесів за допомогою АРМ експерта.

У підрозділі 1.2 “Інформатизація та комп'ютеризація досліджень як форма інтеграції наукових знань у судову експертизу” на підставі вивчення наукових джерел з криміналістики, судової експертології, інформатики показано, що сьогодення характеризується виникненням все більших протиріч, пов'язаних із використанням досягнень науково-технічного прогресу в експертній практиці. З одного боку, у базових та прикладних науках робиться значна кількість відкриттів та винаходів, практичних розробок, з іншого боку - шлях їхнього впровадження у практичну діяльність все ще тривалий та недостатньо ефективний.

Виходячи з аналізу інформаційного забезпечення судово-експертної діяльності, автор з'ясував чинники, що перешкоджають інтеграції наукових досягнень в експертну практику:

- відсутність інформації про новітні розробки або неможливість своєчасного ознайомлення з нею експерта;

-складність переходу від лабораторних досліджень до практичних науково-дослідних, дослідно-конструкторських розробок та впровадження у промислове виробництво;

-економічна необґрунтованість розробки та використання найскладніших методик та технологій, сумнівних з точки зору широкого застосування;

-недосконалість методів, які пропонує сучасна криміналістика й інші юридичні науки, для інтеграції в єдину систему знань із різноманітних галузей науки.

Досліджуючи інтегративну функцію інформатики, автор відзначає, що сама по собі інформатика та сучасні засоби реалізації її можливостей є у певному сенсі “продуктом” або результатом інтеграції досягнень природничих, технічних і гуманітарних наук, проте, обслуговуючи сфери науково-пізнавальної та практичної діяльності людини, інформатика у порядку зворотного зв'язку суттєво впливає на удосконалення цієї діяльності. Вона стає за своєю суттю універсальним засобом вирішення наукових та практичних завдань, ініціюючи та забезпечуючи інформаційні зв'язки. Ця функція інформатики виявляється у відображенні не тільки деякої об'єктивної спільності інформаційних процесів, а й їхньої нерозривної єдності, нероздільності.

Автор наголошує, що досягнення інформатики, кібернетики, інтегруючись у криміналістику, судову експертологію, виступають як каталізатори подальшого розвитку її традиційних засобів та методів на основі досягнень природничих, технічних і гуманітарних наук.

Позитивний вплив використання інформатики в експертній практиці досягається, по-перше, за рахунок раціоналізації пізнавальних процедур; по-друге, завдяки покращенню автоматизації діяльності; по-третє, шляхом оптимізації прийняття складних рішень з використанням систем, заснованих на базі знань.

Виходячи з того, що комп'ютеризація, як спосіб інформатизації, - це одна зі складових науково-технічного прогресу, автор формулює поняття “комп'ютеризація”, як сукупність технічних засобів, математичних методів та спеціального програмного забезпечення, що використовується для управління, розрахунків, отримання різних інформаційних послуг.

У підрозділі 1.3 “Інформаційна сутність судово-експертної діяльності” автор конкретизує поняття “діяльність” як практичну активність, що спрямована на досягнення конкретної мети. Цим визначенням охоплюються матеріально-практичні, інтелектуальні та ручні операції, внутрішні інтуїтивно-асоціативні процеси, творчість, процес пізнання в тому ж сенсі, що і поведінка людини.

Екстраполюючи поняття “діяльність”, автор сформулював визначення “судово-експертна діяльність”. При її дослідженні використовує системний підхід, що дозволяє в структурі судово-експертної діяльності, як цілісній системі, поряд з правовими виділити притаманні їй функціональні підсистеми.

Аналізуючи шляхи, засоби і методи реалізації завдань судово-експертної діяльності, дисертант визначає характерні риси такої діяльності, асаме: а) пізнавальні; б) перетворюючі; в) посвідчуючі; г) пояснюючі; ґ)оціночні. Досліджуючи судово-експертну діяльність з позицій інформаційних процесів, характерних для систем, які вивчаються, робиться наголос на їх спільну мету - слугувати засобом отримання криміналістичної інформації, на основі якої експерт будує інформаційну модель відображення злочинної діяльності в навколишньому середовищі і реалізує її у вигляді висновку експерта.

Розділ 2 “Автоматизоване робоче місце експерта у структурі експертної методики” складається з чотирьох підрозділів, що охоплюють чотири взаємопов'язані групи проблем: організаційно-методичні питання створення АРМ експерта; наукові основи класифікації АРМ експерта; теорія іпрактика експертного пізнання за допомогою АРМ експерта; науково-технічні та процесуальні питання оптимізації експертних методик за допомогою АРМ.

У підрозділі 2.1 “Інформаційні технології і їх роль у побудові АРМ експерта” шляхом дослідження практики використання інформаційних технологій доведено, що системний підхід до різних явищ і процесів, збільшення обсягу інформації потребують вирішення питань про систематизоване збереження інформації.

Інформаційні технології визначаються як організована сукупність інформації, інформаційних процесів та інформаційних систем для вирішення спеціальних завдань. Автор до них відносить: АБД; АІПС; АРМ експерта; програмно-апаратні комплекси (ПАК); програмно-технічні комплекси (ПТК); експертні системи (улітературі їх часто називають системи автоматизованого прийняття рішення (САПР)), системи підтримки прийняття рішення (СППР) або системи підтримки судової експертизи (СПСЕ).

Вихідним критерієм для розмежування експертних інформаційних технологій може слугувати лише ступінь завершеності вихідного інформаційного продукту, який отриманий експертом шляхом використання конкретної технології. Здобувач пропонує узагальнену структурну схему використання інформаційних технологій в побудові АРМ експерта: а)комп'ютеризація судово-експертної діяльності; б) інформаційні технології в судово-експертній діяльності; в) автоматизовані робочі місця експерта.

Подальший прогрес експертних технологій буде визначатися рівнем інтелектуалізації спеціалізованого прикладного програмного забезпечення, зокрема, АРМ експерта за різними напрямами досліджень і САПР з елементами штучного інтелекту, об'єднаних єдиною інтелектуальною комп'ютерною мережею державних спеціалізованих установ.

Виходячи із призначення інформаційних технологій, їх можливостей та структури, автор доходить висновку, що АРМ експерта можуть бути побудовані на основі використання прикладного програмного забезпечення, що нині використовується у вигляді окремих АБД, інформаційно-пошукових систем, експертних систем, інформаційно-довідкових програм, електронних каталогів тощо, шляхом інтеграції їх з новими спеціально розробленими модульними прикладними програмами, які мають високорозвинені діалогові засоби. А також, враховуючи відкриту архітектуру АРМ, шляхом залучення як окремих програмно-апаратних комплексів та АРМ, сумісних за інтерфейсами, так і розподілених у локальній комп'ютерній мережі спеціалізованих експертних установ.

У підрозділі 2.2“Поняття, структура та класифікація АРМ експерта” сформульовано поняття “АРМ експерта” і на основі аналізу експертної практики показано, що зростання обсягів інформації про об'єкти та методи дослідження, багатоплановість, складність та унікальність експертних завдань потребували пошуку нових засобів їх обробки з використанням математичних методів та АРМ експерта.

АРМ експерта автор визначає як проблемно-орієнтований програмно-технічний комплекс, що включає технічні і програмні засоби, інформаційне та методичне забезпечення для вирішення експертом завдань безпосередньо на його робочому місці.

Виходячи з аналізу практики створення АРМ експерта в експертній службі МВС України, дисертант сформулював принципи їх створення: а)системна єдність; б) можливість розвитку; в) комплексність; г)інформаційна єдність; ґ) сумісність; д) інваріантність.

Для кращого пізнання суті систематизації АРМ експерта автором удосконалено їх класифікацію, підставами якої є: а) прикладне застосування; б) цільове призначення; в) масштабність завдань, що вирішуються; г)характер базової підсистеми.

Автор з'ясував, що окремі види забезпечення функціонування АРМ експерта, а саме: а) технічне; б) програмне; в) інформаційне; г) лінгвістичне; ґ) методичне; д) організаційне, мають свою специфіку, що визначається експертним завданням.

У підрозділі 2.3 “АРМ експерта та його значення для оптимізації експертних методик” висвітлені загальнонаукові передумови, показано значення використання в експертній методиці АРМ експерта. Аналізуючи літературу щодо методичного забезпечення судової експертизи, автор наголошує про недостатність уваги з боку науковців і практиків до вивчення закономірностей формування методик експертного дослідження.

З числа актуальних проблем науково-методичного забезпечення експертної діяльності, виявлених при розробці методик, здобувач вказує три основні: а) класифікація судових експертиз; б) принципова можливість єдиного стандартизованого підходу до методик в рамках різних родів і видів експертиз; в) паспортизація методик обмежує інтелектуальні й операційні можливості поведінки експертів.

Автор доводить, що методи і методики експертного дослідження, які пропонуються, у багатьох випадках невиправдано складні у технічному відношенні, потребують використання дорогого унікального обладнання, що не завжди задовольняє вимоги специфіки експертного дослідження, не забезпечує експресивності отримання результатів, їх достатньої наочності та відтворюваності, а також не адаптовано до можливостей користувача-експерта.

Здобувач констатує, що 75% експертної практики піддається нормуванню. Проведення експертиз на практиці здійснюється відповідно до адаптованих експертних технологій. Такий підхід скорочує терміни провадження, підвищує якість експертиз, оптимізує їх структуру та зменшує обсяг висновків експерта і зовсім не обмежує методологічну і методичну самостійність експерта як дослідника.

Досліджуючи проблеми паспортизації та стандартизації експертних методик, здобувач зазначає, що найбільш схильні до цієї ідеї фахівці у галузі криміналістичної експертизи матеріалів, речовин та виробів, що використовують складне обладнання, експлуатація якого вимагає дотримання багатьох стандартизованих умов.

Дисертант дотримується тієї думки, що кожна експертна методика, яка ґрунтується на використанні АРМ, має свою специфіку й орієнтована на дослідження різних об'єктів. Водночас їм притаманні наступні спільні риси: а) в основі всіх методик знаходяться принципи правової інформатики, а саме принцип системної організованості об'єкту пізнання, кількісних визначень, використання математичного апарату, функціональний і алгоритмічний підхід до процесу пізнання і самого об'єкту; б)методологічною передумовою комп'ютеризації будь-якого експертного завдання є математичне моделювання та розробка алгоритму його вирішення, яке включає у себе не тільки процес побудови моделі вирішення завдання, а й створення моделі порівняння об'єктів, ознак тощо. Ці моделі мають створюватися не математиками чи фізиками, а експертами конкретної спеціалізації; в) кожна розроблена методика має визначену структуру; г)жодна методика не може повністю бути реалізована за допомогою комп'ютера. Автор констатує, що застосування АРМ робить об'єктивним процес пізнання і доповнює якісний підхід до процесу дослідження.

Найстриманіше ставлення до ідеї уніфікації методик у представників тих експертних спеціальностей, які у меншій мірі використовують при дослідженні та оцінці ознак інструментальний аналіз, і більше покладаються на суб'єктивний фактор.

У підрозділі 2.4 “Особливості застосування методик для вирішення експертних завдань з використанням АРМ експерта” розкривається практика, процедура і особливості використання АРМ експерта у судовій експертизі.

Наголошується, що АРМ експерта є новітньою експертною технологією, яка незабаром визначатиме методологію всіх без винятку напрямів судово-експертних досліджень та дозволить забезпечити:

- істотне підвищення наукового рівня експертних досліджень;

- надання експерту своєчасної та повної довідкової інформації;

- оптимізацію форми та змісту висновку експерта;

- підвищення об'єктивності висновків експерта;

- системну інтеграцію стадій експертного дослідження;

- скорочення термінів дослідження за незмінної штатної чисельності персоналу.

Розробка АРМ експерта проводиться з урахуванням можливостей автоматизації стадій проведення судової експертизи: попереднє дослідження; роздільне дослідження; порівняльне дослідження; прийняття рішення; оформлення висновку.

Аналізуючи практику застосування АРМ експерта, автор зазначає, що серед спеціалізованих АРМ експерта особливе місце належить АРМ експерта з дактилоскопічних досліджень, які найбільш представлені в арсеналі “техніки для експертів”, завдяки впровадженню сучасних автоматизованих дактилоскопічних ідентифікаційних систем (АДІС) у всіх регіональних НДЕКЦ МВС України. Насамперед це стосується АДІС “Дакто 2000” та “Сонда”. Вказані АДІС це програмно-технічні комплекси, що складаються з кількох спеціалізованих АРМ: “АРМ введення слідів та дактилокарт”, “АРМ експерта”, “АРМ адміністратора”. Кожне таке АРМ експерта є АІС для вирішення певного класу експертних завдань з використанням людино-машинних алгоритмів, тобто потребує активної участі експерта.

На сьогодні у ДНДЕКЦ МВС України успішно використовуються наступні АРМ: АРМ експерта-фоноскопіста у складі лабораторії “Логос”; АРМ експерта з технічного дослідження документів ”ТЭД-34”; АРМ експерта з автотехнічних досліджень “Вій-4А”; АРМ експерта-вибухотехніка ”Вибухівка”; АРМ експерта-балістика “Куля” та “Гільза” у складі автоматизованої балістичної ідентифікаційної системи “Таис 03”.

Згадані АРМ експерта показали високу ефективність, що підтверджено численними розкриттями тяжких злочинів за результатами проведених експертних досліджень.

Автором пропонується створення навчального АРМ експерта з дактилоскопічних досліджень, яке забезпечує:

- закріплення теоретичних знань, здобутих під час вивчення навчальної дисципліни “Основи інформатики та обчислювальної техніки”, а також спеціальних курсів “Дактилоскопічні дослідження”, “Інформаційні технології в експертних дослідженнях”, “Криміналістичні обліки” та “Технічні засоби криміналістичних досліджень” безпосередньо при відпрацюванні практичних завдань у навчальних комп'ютерних програмах;

- отримання практичних навичок у роботі зі слідами пальців рук та дактилокартами на “АРМ введення” та “АРМ експерта”, що входять до складу програмно-технічних комплексів АДІС “Дакто 2000” і “Сонда”;

- формування інформаційної культури під час роботи з електронними каталогами, підручниками, посібниками, методичними рекомендаціями, методиками, інформаційними листками.

Досліджуючи процес використання АРМ експерта в судово-експертній діяльності, дисертант з'ясував найсуттєвіші проблеми:

а) проблеми організаційного характеру;

б) проблеми правового характеру;

в) проблеми наукового характеру;

г) проблеми психологічного характеру.

З метою підвищення ефективності АРМ експерта автор підготував методичні рекомендації щодо покращення взаємодії експерта та програміста при їх створенні та удосконаленні, розробив навчальну програму зі спеціального курсу “Інформаційні технології в експертних дослідженнях”, навчально-методичний комплекс і курс лекцій, які пройшли апробацію в Навчально-науковому інституті підготовки слідчих і криміналістів КНУВС.

ВИСНОВКИ

У висновках на основі проведеного повного й системного дослідження відображені результати, що свідчать про досягнення мети дослідження та виконання всіх поставлених завдань. Автором розроблені теоретичні та практичні рекомендації, що сприяють вирішенню проблемних питань, пов'язаних зі створенням та використанням АРМ експерта у судовій експертизі, а саме:

1. Висвітлені основні етапи і напрями використання математичних методів та ЕОМ в судово-експертній діяльності, показана актуальність їх застосування та необхідність спеціального дослідження АРМ, наведена характеристика їх сучасного стану; з'ясовано, що використання АРМ експерта є найперспективнішою інформаційною технологією з огляду на підвищення ефективності судово-експертних досліджень.

2. Інтеграція знань в судову експертизу здійснюється за предметом, об'єктом, суб'єктом, засобом і методом дослідження. Значущість інтеграції знань в судовій експертизі на пізнавальному рівні полягає у тому, що вона виступає у якості засобів і джерела формування окремої наукової методології. В практичній діяльності значущість інтеграції знань полягає в цільовій діяльності щодо розробки нових засобів судової експертизи та нових методів їх впровадження в практику розкриття злочинів, а також постановкою нових експертних завдань й розробкою засобів та методів їх вирішення. Значущість інтеграції знань природничих і технічних наук у судовій експертизі щодо науково-дослідницької діяльності полягає в подальшому вдосконаленні загальної теорії судової експертизи.

3. На підставі системного підходу визначено та проаналізовано інформаційну сутність поняття “судово-експертна діяльність” як цілісної системи правових та функціональних підсистем, що є засобом отримання криміналістичної інформації, на основі якої експерт будує інформаційну модель відображення злочинної діяльності з подальшою реалізацією її у формі висновку експерта.

4. Визначено поняття “АРМ експерта” як проблемно-орієнтований програмно-технічний комплекс, що включає технічні і програмні засоби, інформаційне та методичне забезпечення для вирішення експертом завдань безпосередньо на його робочому місці. Показано, що основними перевагами АРМ експерта, як засобу автоматизації судово-експертних досліджень, у порівнянні з іншими АІС є: а) системна та інформаційна єдність; б)можливість розвитку; в) комплексність; г)сумісність; ґ) відкритість.

5. Встановлено, що сучасний стан використання АРМ експерта характеризується значним розвитком цього виду інформаційних технологій в дактилоскопічних, судово-балістичних та фоноскопічних дослідженнях. Найперспективнішим у даний час є створення та впровадження АРМ експерта для інженерно-технічних досліджень з огляду на великий обсяг дослідницьких процедур, пов'язаних з моделюванням складних об'єктів та динамічних процесів при проведенні автотехнічних, вибухотехнічних, пожежотехнічних експертиз тощо.

6. Визначено, що найдоцільнішими критеріями класифікації АРМ експерта є приналежність їх до певного напряму експертних досліджень та ступінь завершеності вихідного інформаційного продукту.

7. Запропоновано технологію створення типового АРМ експерта на основі завершених функціональних модулів, що виконують наступні процедури: введення та оброблення вихідної інформації; виділення та аналіз ознак; прийняття експертного рішення; формування висновку експерта та ілюстративних матеріалів. Наведена узагальнена структура програмних засобів типового АРМ експерта, що дозволяє шляхом нарощування інформаційних ресурсів перейти від локального до комплексного АРМ.

8. Розкрито зміст типової експертної методики проведення досліджень з використанням АРМ експерта, яка побудована за принципом опису формальних процедур пізнавальної діяльності експерта з урахуванням можливостей конкретних засобів та методів оброблення криміналістично значущої інформації. Підтверджено, що АРМ експерта відіграє ключову роль у формуванні окремих експертних методик і є невід'ємною складовою у їх структурі.

9. Обґрунтована здатність АРМ експерта оптимізувати експертні методики при проведенні ідентифікаційних, діагностичних та ситуаційних досліджень, яка полягає у раціональній інтеграції окремих процедур та операцій на всьому ланцюжку “експертної технології”. Особливе місце належить оптимізації діалогових засобів АРМ, створення “дружнього інтерфейсу” користувача, як основного робочого інструменту експерта.

10. З'ясовано, що аналіз цінності інформації дозволяє встановити пріоритети в першочерговості обробки інформації з використанням АРМ та оптимізувати роботу алгоритму. При цьому застосовується паритетний принцип, який полягає у тому, що спочатку експерт за суб'єктивними критеріями визначає цінність інформації, а прийняття рішення про послідовність та подальшу її обробку виконується машиною автоматично.

11. Доведено, що створення АРМ експерта полягає у розробленні спеціалізованих пакетів прикладних програм, алгоритм роботи яких максимально наближений до реальних процедур експертних досліджень.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. МазниченкоЮ.О. Особливості створення навчального автоматизованого робочого місця експерта з дактилоскопічних досліджень / Ю.О.Мазниченко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. К. : НАВСУ. 2005. № 5. - С. 211-216.

2. МазниченкоЮ. Автоматизоване робоче місце експерта як засіб забезпечення диспозитивності судових доказів / Ю. О. Мазниченко // Право України. 2005. №11. - С. 111-113.

3. МазниченкоЮ.О. Метод оптимального відбору рішень при багатоваріантному результаті пошуку в криміналістичних базах даних / Ю.О. Мазниченко // Криміналістичний вісник : наук.-практ. зб. - Київ, ДНДЕКЦ МВС України, Нац. акад. внутр. справ України. - 2002. - Вип. 3. - С. 146-151.

4. МазниченкоЮ.А. К вопросу о классификации информационных технологий, которые используются в судебно-экспертных учреждениях / Ю.О.Мазниченко // Криминалистика и судебная експертиза : межвед. науч.-метод. сб. - К. : Министерство юстиции Украины, 2008. - Вып. 54. - С.11-27.

5. МазниченкоЮ.О. Евристичний метод оптимального пошуку в криміналістичних базах даних / Ю. О. Мазниченко // Україна шляхами віків : матеріали міжнар. наук. конф. - Ч. 1. - Вісник Академії праці і соціальних відносин. - Київ, 2002. - № 2. - С. 140-143.

6. МазниченкоЮ.А. Алгоритм автоматизированного проектирования оптимальных структур цифровых фильтров / Ю. А. Мазниченко // Проблемы автоматизации в электронике : материалы науч. конф. молодых ученых и специалистов Киевского политехнического института. - К., 1986. - С. 29-32.- Рус. - Деп. в ГНТБ Украины 02.01.86, № 30. - Ук. 86.

7. МазниченкоЮ.А. Корелляционный метод идентификации речевых фонограмм / Ю.А.Мазниченко // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. - Харків : Право. - 2002. - Випуск 2.- С. 311-315.

8. МазниченкоЮ.О. Перспективи застосування автоматизованихкриміналістичних баз даних оперативно-пошукового призначення / Ю.О.Мазниченко // Актуальні проблеми сучасної криміналістики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. : У 2-х ч. - Кримський юрид. ін-т. - Сімферополь : Доля, 2002. - Ч. 1. - С. 203-210.

9. МазниченкоЮ.О. Компьютерная идентификация (диагностика) следов выстрела / Ю.О.Мазниченко // Криміналістичний вісник : наук.-практ. зб. - Київ, ДНДЕКЦ МВС України, Нац. акад. внутр. справ України. - 2002. - Вип. 4. - С. 182-188.

10. МазниченкоЮ.О. До питання про створення єдиної автоматизованої системи криміналістичної реєстрації в Україні / Ю.О.Мазниченко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. - Одеса : Юридична література, 2003. - Вип. 20. - С. 142-144.

11. МазниченкоЮ.О. Концептуальні засади використання автоматизованих робочих місць в судово-експертній діяльності / Ю.О.Мазниченко // Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності : матеріали міжнар. наук.-практ. конф.- К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. - Ч. 1. - С. 156-164.

12. МазниченкоЮ.О. АРМ судового експерта та його роль у підвищенні об'єктивності доказів / Ю.О.Мазниченко // Использование дактилоскопической информации в раскрытии и расследовании преступлений: проблемы и пути совершенствования : сб. материалов междун. науч.-практ. конф. / ГНИЭКЦ МВД Украины. - К., 2005. С.185-189.

13. МазниченкоЮ.О. Використання інтелектуальних інформаційних технологій у техніко-криміналістичному забезпеченні слідчих дій та оперативно-розшукових заходів / Ю. О. Мазниченко // Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності : матеріали ІV міжнар. наук.-практ. конф. - К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2009. - С. 182-183.

14. Мазниченко Ю.О.Інформаційні технології в експертній практиці : навч.-практ. посіб. / Ю.О.Мазниченко. - К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2007. - 152с.

15. Cвідоцтво про авторське право на твір №19810 Україна. Робоче місце експерта з дактилоскопічних досліджень : навчальна інформаційно-довідкова програма / Ю.О.Мазниченко та ін. Заявник і власник Київський нац. ун-т внутр. справ; зареєстр. 07.03.2007.

16. МазниченкоЮ.О. Автоматизоване робоче місце експерта в судово-експертній діяльності (концептуальні засади використання) / Ю.О.Мазниченко // Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відп. ред. : Є.М.Моісеєв, Ю.І.Римаренко [та ін.] - К. : Атіка, 2009. - Кримінально-процесуальна та криміналістична діяльність поліцейських організацій. Т. 5. - С. 12-15.

АНОТАЦІЯ

Мазниченко Ю. О. Використання автоматизованих робочих місць експерта в судово-експертних дослідженнях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. - Київський національний університет внутрішніх справ. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методичних та правових проблем, пов'язаних з використанням автоматизованих робочих місць експерта в судово-експертних дослідженнях. За результатами узагальнення досвіду впровадження та використання інформаційних технологій в експертній службі МВС України, статистичних даних, матеріалів сучасної експертної практики, анкетування експертів-криміналістів та літературних джерел розроблені рекомендації та пропозиції, що сприяють ефективному використанню автоматизованих робочих місць експерта в судово-експертних дослідженнях.

Ключові слова: автоматизоване робоче місце експерта, автоматизовані інформаційні системи, судово-експертні дослідження, інформаційні технології, інформаційне забезпечення, експертні системи, криміналістична інформація.

МазниченкоЮ.А. Использование автоматизированных рабочих мест эксперта в судебно-экспертных исследованиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза, оперативно-розыскная деятельность. - Киевский национальный университет внутренних дел. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методических и правових проблем, связанных с использованием автоматизированных рабочих мест эксперта в судебно-экспертных исследованиях.

В работе рассмотрены исторические аспекты использования математических методов и электронных вычислительных машин в экспертной деятельности. Проанализированы понятия “информация”, “информационные процессы” с современных позиций кибернетики, системотехники, информатики, вычислительной техники и криминалистики.

Установлено, что интеграция знаний в судебную экспертизу осуществляется по предмету, объектам, субъектам, средствам и методам исследования. Значимость интеграции знаний в судебную экспертизу на познавательном уровне состоит в том, что она выступает в качестве средств и источника формирования отдельной научной методологии. Впрактической деятельности значимость интеграции знаний состоит в целевой деятельности по разработке новых средств судебной экспертизы и новых методов их внедрения в практику раскрытия преступлений, а также постановкой новых экспертных заданий и разработкой средств и методов их решения.

...