Вплив засобів масової комунікації на формування злочинної поведінки молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

УДК 343.92

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Вплив засобів масової комунікації на формування злочинної поведінки молоді

12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Напиральська Олена Ігорівна

Запоріжжя - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Класичному приватному університеті.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент ДЕНИСОВ Сергій Федорович, Інститут права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету, професор кафедри кримінального права.

Офіційні опоненти: комунікація інформаційний поведінка

доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України ГУТОРОВА Наталія Олександрівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, директор Кримського юридичного інституту, заслужений юрист України;

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник ЖЕНУНТІЙ Володимир Іванович, Київський регіональний центр Національної академії правових наук України, головний науковий співробітник

Захист відбудеться “03” листопада 2010 р. о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.07 Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий “01” жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.О. Армаш

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сьогодні засоби масової комунікації (далі - ЗМК) відіграють у суспільстві помітну роль - потужних сил, що формують спрямованість і характер соціального розвитку. На етапі поступового переходу до інформаційного суспільства збільшуються масштаби, ускладнюється структура та зміст інформаційних потоків і всього інформаційного середовища. Арсенал впливу сучасних ЗМК складають: телеканали, радіостанції, друковані видання, Інтернет, а в перспективі будуть виникати й нові засоби масової інформації (далі - ЗМІ) і комунікації. Зазначене зумовлює багаторазове посилення й стрімке зростання темпів масово-комунікативного впливу на свідомість і психіку людини. ЗМК, як один з основних чинників соціалізації особистості, можуть бути використані як на благо суспільства, його культури, моральності, так і на шкоду.

Зловживання свободою інформації у сфері масових комунікацій мають високий рівень суспільної небезпеки через їх спроможність проникати в масову свідомість, формувати негативні правові установки індивідів. ЗМК створюють характерні для сучасної масової культури особистісні взірці та норми поведінки, які проектуються на молодіжну субкультуру і привласнюються молодими людьми, впливають на їх ціннісні орієнтації й поведінку. Найбільш беззахисними перед таким впливом виявляються неповнолітні та молодь. Недооцінювання ролі інформаційно-телекомунікаційної системи в суспільстві зумовлює її дисфункціональні, криміногенні й навіть кримінальні ефекти.

У структурах Ради Європи, членом якої є Україна, прийнято більше ніж сто нормативно-правових угод і рекомендацій, спрямованих на врегулювання суспільних відносин в інформаційній сфері. Чимало з них містить положення стосовно нейтралізації негативного впливу ЗМІ на дітей та молодь. Провідні країни світу приділяють цьому напряму запобіжної діяльності велику увагу. На жаль, на відміну від розвинутих західних держав, вітчизняна практика досі не розробила ефективних механізмів захисту молодого споживача від такого медійного впливу.

У різні роки проблема взаємозв'язку ЗМК і злочинності, зокрема молодіжної, знаходила своє відображення у працях Ю.М. Антоняна, Я.І. Гілінського, В.О. Глушкова, В.В. Голіни, Ю.І. Гололобової, Г.М. Горшенкова, Н.О. Гуторової, І.М. Даньшина, С.Ф. Денисова, В.М. Дрьоміна, В.П. Ємельянова, В.І. Женунтія, А.П. Закалюка, А.Ф. Зелінського, К.Є. Ігошева, О.Г. Кальмана, Ю.М. Климової, О.М. Костенка, Ю.О. Легези, О.М. Литвака, Г.М. Міньковського, І.М. Мотринець, В.О. Навроцького, О.Р. Ратинова, О.П. Рябчинської, А.В. Савченка, П.П. Сердюка, А.П. Тузова, В.О. Тулякова, І.К. Туркевич, В.І. Шакуна, Г. Шнайдера, С.С. Яценка та ін. Окремі аспекти впливу ЗМК на особистість та суспільство в цілому досліджені в працях соціологічного (О.В. Волянська, Б.І. Мотузенко), політологічного (О.С. Денисова, Д.Р. Дуцик, В.П. Зінчук, Д.В. Яковлев), психологічного (О.С. Ісаєнко, О.С. Кордобовський), журналістського (І.Р. Боднар, А.І. Марущак, В.В. Різун), педагогічного (О.П. Лящ, Ю.В. Максимчук, С.І. Шандрук) спрямування.

Окремо варто відзначити захищену у 2006 р. О.І. Бугерою дисертацію на тему “Проблеми використання засобів масової інформації для запобігання злочинам серед неповнолітніх”, у якій не лише визначено можливості ЗМІ для запобігання злочинам неповнолітніх, а й досліджено окремі аспекти їх впливу на протиправну поведінку відповідної категорії осіб.

Віддаючи належне працям цих та інших учених, треба визнати, що проблема впливу ЗМК на формування злочинної поведінки молоді досі лишається не розробленою. Увага соціологів, психологів, кримінологів, які вивчають антисуспільні прояви залежно від вікових особливостей суб'єкта, була зосереджена, передусім, на проблемі девіацій серед неповнолітніх. Проте молодіжний вік є надзвичайно важливим періодом з погляду формування особистості, який характеризується безпосередньою взаємодією особи з макросвітом. Вплив ЗМК на молодь має свою специфіку, утім, як і засоби запобігання йому. З іншого боку, виходячи з потужного впливу, який справляють на формування сучасної молодої особистості Інтернет, кіно-, звуко-, відеозаписи, не можна звужувати об'єкт відповідних кримінологічних досліджень до рівня ЗМІ, які є лише частиною системи ЗМК.

Викладене зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, визначило його наукову і практичну актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри кримінального права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету на 2005-2010 рр. “Кримінально-правова охорона суспільних відносин та запобіжний вплив на злочинність” (державний реєстраційний номер 0105U002568). Тема дисертації затверджена вченою радою університету (протокол № 3 від 29 листопада 2006 р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у визначенні місця та ролі ЗМК в механізмі злочинної поведінки осіб молодіжного віку для вироблення шляхів мінімізації впливу ЗМК на її формування.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

розкрити поняття, функції та сутність засобів масової комунікації;

дослідити особливості механізму та інтенсивність впливу основних ЗМК на молодь;

проаналізувати особливості масово-комунікативного впливу на соціалізацію особистості;

визначити місце та роль ЗМК в механізмі злочинної поведінки осіб молодіжного віку;

дослідити вплив ЗМК на агресивність молоді;

проаналізувати прогресивний зарубіжний досвід протидії негативному впливу ЗМК на молодь;

розробити конкретні рекомендації щодо мінімізації впливу ЗМК на формування злочинної поведінки молоді.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі впливу ЗМК на формування парадигм суспільного розвитку.

Предметом дослідження є зміст інформаційних потоків у ЗМК, під впливом яких відбувається формування злочинної (девіантної) поведінки осіб молодіжного віку, а також зовнішні прояви цієї поведінки.

Методи дослідження обрані з огляду на поставлену мету, об'єкт і предмет дослідження. Методологічною основою роботи є діалектичний метод пізнання, який застосовується у всіх розділах роботи. За допомогою історико-порівняльного методу з'ясовано історичні передумови появи сучасних ЗМК, їх поширення, визначені перспективи подальшого розвитку ЗМК (підрозділ 1.1.). Системно-структурний метод надав можливість побачити в структурі злочинної поведінки наявність потреб, цінностей та установок, сформованих під впливом ЗМК, а також дослідити ЗМК як невід'ємний елемент соціалізації особистості (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.3). Метод порівняльного правознавства (підрозділ 3.1) використано для дослідження інформаційного законодавства зарубіжних держав (Великобританії, Канади, Російської Федерації, ФРН, США та ін.). У роботі також широко використано методи аналізу й синтезу, конкретно-соціологічні методи - анкетування та інтерв'ювання.

Нормативно-теоретичну базу роботи становлять Конституція України, міжнародно-правові угоди, членом яких є Україна, закони України, кримінальне законодавство України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України та інші документи. У процесі підготовки дисертації вивчено й використано законодавство іноземних держав, а також наукові праці вітчизняних та іноземних учених з кримінології, криміналістики, соціології, психології, журналістики, педагогіки, історії, філософії й інших наук.

Емпіричною базою дисертації стали статистичні й аналітичні дані МВС України, Міністерства юстиції України, Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі. Використано матеріали соціологічних досліджень Лабораторії психології масової комунікації та медіа-освіти ІСПП АПН України, Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова, Незалежного американського інституту з вивчення впливу засобів інформації на сім'ю, досліджень, проведених у рамках міжнародного проекту GLOBAL TGI, та інші емпіричні дані в межах теми дисертації. Проведено анкетування 345 осіб молодіжного віку, 150 правників (працівники органів внутрішніх справ і прокуратури, судді), 137 журналістів телерадіокомпаній та друкованих видань Запорізької області, 115 психологів. Вивчено 195 кримінальних справ про злочини, вчинені молоддю (злочини корисливої, насильницької та корисливо-насильницької спрямованості).

Наукова новизна одержаних результатів. У межах виконаного дослідження одержано такі результати:

вперше:

- обґрунтовано, що девіантні установки та поведінкові відхилення в осіб молодіжного віку, сформовані під впливом змісту й характеру інформаційних потоків у ЗМК, можуть як призвести до вчинення злочину, так і залишитися нереалізованими; доведено, що під впливом ЗМК в процесі соціалізації особистості відбувається формування її потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, тобто структурних елементів мотивації злочинної поведінки, які можуть стати мотивом вчинення злочину;

- висловлено пропозицію щодо впровадження єдиного вікового рейтингу для класифікації всієї аудіовізуальної продукції (застосовується для класифікації теле- та відеофільмів, телепрограм, комп'ютерних ігор, які пропонуються до перегляду, продажу або прокату) на основі того, що інформація, яка передається ЗМК, ніколи не буває нейтральною й об'єктивно впливає на людей, відіграючи провідну роль у формуванні громадської думки та розвитку суспільства. Додатково досліджено механізм негативного впливу інформаційної продукції зі змістом агресії, насильства, жорстокості, елементами кримінальної субкультури на свідомість і поведінку молоді;

удосконалено:

- положення про безперспективність репресивного шляху вирішення проблеми негативного впливу ЗМК на молодь, умотивовано доцільність застосування регуляторних методів її подолання, спрямованих на позитивні зміни у свідомості суспільства та його окремих членів; надано рекомендації щодо заходів кримінологічного запобігання в цій сфері;

- положення про наявність закономірних зв'язків між кількістю й характером інформаційних потоків у ЗМК і стійкими змінами у свідомості та психіці осіб молодіжного віку (суб'єктивний чинник), а також наявність закономірних зв'язків між кількістю й характером інформаційних потоків у ЗМК і структурою та динамікою злочинності осіб молодіжного віку (об'єктивний чинник);

- визначення поняття масової комунікації, яку запропоновано розглядати як соціально зумовлений процес поширення інформації в суспільстві на кількісно великі та розташовані в різних місцях анонімні аудиторії за допомогою спеціальних інститутів, які використовують для цього технічні засоби (інструменти спілкування);

дістали подальшого розвитку:

- концепція про те, що провідне місце в мотивації злочинної поведінки посідають потреби людини, система яких відображає інтереси, ціннісні орієнтації та соціальну позицію особистості. Дисгармонічність, деформація й деградація потреб відбуваються в процесі соціалізації під впливом ЗМК, більш чи менш вираженим;

- положення про те, що особистість виступає як інтеграція свідомого та підсвідомого, тому будь-яке інформаційне повідомлення у ЗМК саме по собі не породжує акту злочинної поведінки, а вибір її варіанта детермінується суб'єктивними властивостями особистості;

- положення про те, що однією з основних умов ефективності запобігання негативному впливу ЗМК на молодь є комплексне використання можливостей масової комунікації для оптимізації середовища функціонування органів внутрішніх справ, активізація співпраці ОВС із ЗМК, а також їх активне використання для залучення громадськості до протидії злочинності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані у:

- науково-дослідній діяльності як підґрунтя для подальших наукових пошуків вирішення відповідних проблем кримінології та інших наук;

- правотворчій діяльності - для вдосконалення чинного законодавства у сфері охорони суспільної моралі, сприяння соціальному становленню й розвитку молоді в Україні, а також законодавства України, що визначає правовий статус та основи діяльності ЗМІ. Розроблено та направлено до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Проект класифікації аудіовізуальної продукції (30.06.2010 № 2016/5-07);

- правозастосовній діяльності - для підвищення ефективності діяльності суб'єктів кримінологічної профілактики, а також мінімізації наслідків негативного впливу ЗМК на молодь;

- навчальному процесі - при викладанні курсу “Кримінологія” (акт впровадження в Інститут права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету від 05.01.2010 р., акт впровадження в Запорізькій юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 11.02.2010 р.), а також при підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників для студентів педагогічних, психологічних, соціологічних, журналістських спеціальностей; запропоновано введення курсу медіа-освіти до навчальних планів середніх шкіл; розроблено й направлено до Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України відповідні пропозиції (вих. № 340 від 10.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, що представлені в дисертаційній роботі, отримано автором самостійно. З публікацій, що написані в співавторстві, використані лише результати, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертації обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми правової соціалізації молоді в сучасних умовах розвитку українського суспільства” (Одеса, 2006); “Піднесення до права” (Запоріжжя, 2006), “Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення” (Львів, 2007), “Міжнародне співробітництво у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин” (Дніпропетровськ, 2006 і 2007), “Від громадянського суспільства - до правової держави” (Харків, 2007), “Актуальні питання реформування правової системи України” (Луцьк, 2007); XV Міжнародній науковій конференції молодих науковців “Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2006); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Удосконалення діяльності ОВС України з попередження й розкриття злочинів та інших правопорушень” (Запоріжжя, 2007), “Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні” (Запоріжжя, 2008), “Запорізькі правові читання” (Запоріжжя, 2007); Міжвузівській курсантській (студентській) науково-практичній конференції “Молодь і право” (Донецьк, 2007); Науково-практичному семінарі “Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні” (Дніпропетровськ, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 19 наукових публікаціях, 5 з яких - у фахових виданнях. Загальний обсяг наукових публікацій - 5,16 авт. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що поділяються на вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 363 найменування, та додатків. Загальний обсяг роботи - 263 сторінки, з яких основний текст - 191 сторінка.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами, його мету, завдання, об'єкт і предмет, методи, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів; подано дані про їх апробацію.

Розділ 1 - “Вихідні положення проблем негативного впливу засобів масової комунікації на молодь” - складається з трьох підрозділів і присвячений загальній характеристиці феномену масової комунікації в суспільстві та особливостям впливу окремих ЗМК на свідомість, установки, моделі поведінки людини на різних вікових етапах її соціалізації.

У підрозділі 1.1. “Поняття, функції та сутність засобів масової комунікації” здійснено аналіз літератури, що стосується дослідження інформаційної сутності масової комунікації та функцій, які виконують ЗМК у суспільстві. Вказано на формування нового напряму сучасної кримінологічної науки - кримінології масових комунікацій.

Зроблено висновок, що терміном “масова комунікація” позначають, як мінімум, три явища: 1) процес передачі та поширення інформації на масову аудиторію; 2) власне інформацію; 3) засоби масової комунікації. Відповідно, визначення масової комунікації відрізняються залежно від бачення проблеми тим чи іншим науковцем.

Констатовано, що засоби масової комунікації визначаються як соціально зумовлений процес поширення інформації в суспільстві на кількісно великі та розташовані в різних місцях анонімні аудиторії за допомогою спеціальних інститутів, які використовують для цього технічні засоби (інструменти спілкування). Формою її соціальної організації є інститути - засоби масової комунікації: преса, телебачення, радіомовлення, Інтернет тощо.

Доведено, що поняття “засоби масової комунікації” та “засоби масової інформації” не є тотожними, оскільки ЗМІ є лише одним з комунікативних засобів суспільства. Поняття “засоби масової комунікації” є значно ширшим і охоплює більше коло носіїв інформації масового призначення.

У підрозділі 1.2. “Особливості механізму та інтенсивності впливу основних засобів масової комунікації на молодь” вказано на широкий набір комунікативних засобів, які відрізняються між собою за своєю природою й функціями, та визначається, що основне місце серед сучасних ЗМК посідають телебачення, преса, радіо й Інтернет, які надають моделі інтерпретації дійсності для масової свідомості та справляють потужний вплив на формування поведінки молоді, зокрема злочинної. Встановлено, що в самих ЗМК центральною ланкою є зміст комунікації, бо саме він несе повідомлення від комунікатора (того, хто передає інформацію) до аудиторії, поєднує їх. Зміст комунікації та її роль не змінюються з появою нових видів ЗМК.

Проаналізовано особливості виникнення основних ЗМК та їх роль у сучасному суспільстві. Результати анкетування, проведеного дисертанткою, підтвердили висновок Лабораторії психології масової комунікації та медіа-освіти ІСПП АПН України, що основним ЗМК сьогодні є телебачення, а найпоширенішим способом проведення вільного часу молоддю є перегляд телепередач. До друкованих видань для отримання інформації молодь звертається рідше (близько 12% опитаних вказали, що не читають періодичних видань; 10% відповіли, що читають дуже рідко; спеціалізовані видання превалюють серед смакових уподобань 26% респондентів; найбільше ж молодь читає інформаційно-розважальні газети та журнали - 52% опитаних). Завдяки своїй фінансовій доступності, жанровому розмаїттю й мобільності популярним молодіжним ЗМК є радіо. Лише 4% респондентів вказали, що взагалі не слухають радіо; кілька опитаних зазначили, що слухають його лише в маршрутках, відповідно, це ті радіостанції, які вмикає водій; решта молодих людей серед своїх уподобань назвали різні FM-радіостанції (“Люкс-FM”, “Європа+”, “Kiss-FM”, “Руське Радіо”, “Радіо Шансон” та ін.). За результатами опитування, 47% молодих людей час від часу мають доступ до мережі Інтернет, а 34% респондентів вказали на можливість постійного доступу до неї (на роботі або вдома), що дає змогу відзначити велику популярність цього виду ЗМК серед відповідної аудиторії.

Стан медіа-грамотності та медіа-культури сучасної молоді визначено як незадовільний: незважаючи на тривалість безпосередніх контактів із ЗМК, більшість молодих людей наперед не планує, що й коли вони будуть дивитися, не мають чітко визначених медійних уподобань, недооцінюють рівень впливу ЗМК на формування їх світосприйняття, не вміють критично оцінювати інформаційні повідомлення.

У підрозділі 1.3. “Особливості масово-комунікативного впливу на соціалізацію особистості”, виходячи з мети й завдань дослідження запропоновано як стадії соціалізації розглядати такі вікові періоди розвитку особистості: 1) соціалізація дитинства (до 7 років); 2) соціалізація раннього та середнього шкільного періоду (7-12 років); 3) підліткова соціалізація (12-18 років); 4) молодіжна соціалізація (18-35 років); 5) соціалізація зрілого періоду (після 35 років).

Послідовно досліджено рівень та інтенсивність впливу змісту й характеру інформаційних потоків у ЗМК на формування інтересів, потреб, соціальних установок людини на різних стадіях її соціалізації. Встановлено, що ЗМК справляють подвійний, взаємовиключний вплив на внутрішній світ, спосіб життя та поведінку молоді: з одного боку, вони виступають як носії етичних норм, знань, моральних цінностей, народних традицій, джерела правового інформування, фактор, що стимулює здоровий спосіб життя молоді; з іншого - провокують розвиток шкідливих звичок, сприяють розвитку психологічного дискомфорту, підвищенню рівня вербальної й фізичної агресії, нав'язують певні стереотипи поведінки тощо.

Зроблено висновок про те, що вплив ЗМК відбувається не через окремі повідомлення, а через їх кумулятивний ефект, наслідки якого для формування молодої особистості є вельми значними для мотивації її поведінки.

Розділ 2 - “Засоби масової комунікації в механізмі злочинної поведінки молоді” - складається з трьох підрозділів та присвячений дослідженню місця й ролі ЗМК в механізмі індивідуальної злочинної поведінки та основним формам негативного впливу ЗМК на молодь.

У підрозділі 2.1. “Місце та роль засобів масової комунікації в механізмі злочинної поведінки осіб молодіжного віку” проаналізовано основні підходи до визначення понять “індивідуальна злочинна поведінка”, “механізм злочинної поведінки”, “особистість злочинця”. Автор приєднується до визначення механізму злочинної поведінки як зв'язку й взаємодії зовнішніх факторів об'єктивної дійсності та внутрішніх психічних процесів і станів, що детермінують рішення особи вчинити злочин, скеровують і контролюють його вчинення (О.Г. Кальман). Розуміння особистості злочинця як сукупності соціально-психологічних властивостей особи, що за певних ситуативних обставин (або поза ними) призводять до вчинення злочину (Ю.В. Александров), дало змогу визначити якості особистості, які є передумовами злочинних дій, отже, виявити негативні якості особистості злочинців молодіжного віку, що зумовлюють вчинення ними злочинів, і на їх основі простежити особливості та механізм впливу інформаційних потоків у ЗМК на їх формування і стійкість.

ЗМК здатні впливати на формування девіантних установок та різноманітних поведінкових відхилень в осіб молодіжного віку, проте, такі відхилення можуть як призвести до вчинення злочину, так і залишитися нереалізованими. Спираючись на доктринальні положення щодо боротьби (конкуренції) мотивів у злочинній поведінці (І.М. Ісаєв, В.М. Кудрявцев), факт, що далеко не всі особи молодіжного віку скоюють злочини, можна пояснити тим, що в більшості випадків коливань між правопорушенням та дотриманням закону перемагає останнє.

Зміст і форми інформаційних потоків у ЗМК розглядаються як умова вчинення злочинів через доведеність об'єктивно існуючого механізму їх впливу на формування суб'єктивних властивостей особистості, зокрема й у випадках, коли особа вже має психічні відхилення або певні девіації, а інформаційне повідомлення у ЗМК виступає каталізатором зовнішнього прояву цієї девіантності, оскільки сфера дії причин - це, передусім, стадії мотивації та прийняття рішення, коли йдеться про формування мотиву, мети, визначення засобів її досягнення саме як злочинних (А.І. Долгова).

Вплив ЗМК на формування злочинної поведінки молоді простежено шляхом пошуку: 1) закономірних зв'язків між кількістю й характером інформаційних потоків у ЗМК, з одного боку, та стійкими змінами у свідомості та психіці осіб молодіжного віку - з іншого (суб'єктивний чинник); 2) закономірних зв'язків між кількістю й характером інформаційних потоків у ЗМК, з одного боку, та структурою й динамікою злочинності осіб молодіжного віку - з іншого (об'єктивний чинник).

У контексті аналізу суб'єктивного чинника зроблено висновок, що в регуляції поведінки людини безперервно взаємодіють усвідомлювані та неусвідомлювані, раціональні та емоціональні компоненти. Виходячи з того, що провідне місце в мотивації злочинної поведінки посідають потреби людини, система яких відображає інтереси, ціннісні орієнтації та соціальну позицію особистості (М.Г. Іванов, В.М. Кудрявцев, В.П. Філонов), визначено, що дисгармонійність, деформація й деградація потреб особистості відбувається в процесі її соціалізації, одним із значущих агентів якої є ЗМК.

Аналіз структури та динаміки молодіжної злочинності дав змогу дійти висновку, що в ній переважають корисливі та некорисливі насильницькі посягання, а пік кримінальної активності припадає на період 18-24 роки. Якісні показники молодіжної злочинності характеризуються зниженням віку правопорушників, жорстокістю, зухвалістю, “безмотивованістю” при вчиненні злочинів, груповим характером злочинності. Значна питома вага хуліганства, порушень громадського порядку, злочинів проти особи в структурі молодіжної злочинності свідчить про підвищений рівень агресивності, зневажливе ставлення до норм суспільної моралі, знецінення в уявленнях молоді людського життя, зумовлені, зокрема, змістом інформаційних потоків у ЗМК.

У підрозділі 2.2. “Вплив засобів масової комунікації на агресивність молоді” проаналізовано літературу, присвячену проблемам кореляції агресії з рівнем споживання медіа-насильства. Більшість досліджень, проведених у різних країнах світу, виявляє безпосередній зв'язок між медіа-насильством і реальним насильством у суспільстві. Проте в ряді випадків такий зв'язок не спостерігався (М. Браун, Г. Дал, С. Делавіджина, В. Макґваєр, Р. Фелсон, Дж. Фрідман), що можна пояснити дослідженням лише короткострокового та середньострокового ефектів, а, виходячи з місця й ролі ЗМК в механізмі злочинної поведінки, його варто шукати саме в довгостроковому ефекті, хоча останнім часом збільшується також кількість випадків вчинення суспільно небезпечних діянь під безпосереднім впливом побаченого або прочитаного (“злочинів імітації”).

Сцени вербальної та фізичної агресії у ЗМК призводять до пересичення, звикання і прилаштування до агресивності, втрати емоційної сприйнятливості до чужого болю. Більшість респондентів ставляться до них швидше нейтрально, ніж позитивно або негативно (на це вказали 42% опитаних). Водночас понад 80% респондентів заявили, що рівень впливу ЗМК на формування їх світогляду й поведінки є незначним, що дає підстави вказати на недооцінювання молоддю негативного впливу ЗМК, зумовленого його опосередкованістю та психологічним характером. Доведено, що проблема насильства у ЗМК не обмежується лише збільшенням загального рівня агресивності молоді: ця агресія виявляється в реальній дійсності у вигляді злочинних проявів, що підтверджують численні приклади правозастосовної практики.

Зроблено висновок про небезпечність впливу на молодь сучасних комп'ютерних ігор, понад 80% яких включають сцени катастроф, фізичної й вербальної агресії (Г.В. Бахирєва, А.В. Федоров). Насильство, зображене у відео- і комп'ютерних іграх, може бути ще більш небезпечним, ніж телевізійне, оскільки гравець вживається в роль персонажів, що його чинять.

Комплексно проблема захисту людини від факторів негативного зовнішнього впливу не врахована в чинній законодавчій базі України, тому захист від цього впливу ефективно не відбувається. У зв'язку із цим особливий інтерес становить проект Закону України “Про захист людини від психологічної агресії”, предметом якого стали обов'язок держави стосовно захисту громадян від психологічної агресії та засоби контролю й профілактики розповсюдження психологічної агресії в суспільстві.

У підрозділі 2.3. “Поширення кримінальної субкультури через засоби масової комунікації та її вплив на формування правової свідомості молоді” досліджено феномен кримінальної субкультури, її історію, обґрунтовано, що сьогодні в молодіжному середовищі має місце зростання криміногенної свідомості, популяризація протиправних діянь, “деформація” ціннісних орієнтацій, у зв'язку із чим особливе занепокоєння викликають ЗМК, які активно поширюють елементи кримінальної субкультури в масову свідомість.

Установлено, що спілкування з однолітками є значною мотивацією молодіжної дозвіллєвої активності, що виявляється в спільному прослуховуванні музики, яке можна визначити як фонове споживання інформації. Популярний серед молоді “шансон” та подібні до нього напрями не лише пропагують злочинний спосіб життя, додаючи до нього елемент романтики, яка приваблює й надихає молоде покоління.

Поширення злочинної субкультури відбувається також через інші ЗМК, зокрема друковані ЗМІ, телебачення, художні фільми й літературу. У зв'язку із цим дуже важливим є значення, якого вони надають девіантній і кримінальній поведінці, як вони їх інтерпретують, оскільки ЗМІ в результаті впливають на суспільні стереотипи, а останні згодом втручаються в міжособистісні стосунки. Формування правосвідомості молоді, вироблення відповідного ставлення до правопорушень і правоохоронних органів значною мірою залежить від джерела інформації.

Указано на тенденцію ушляхетнювання криміналу через використання у ЗМК відповідної термінології, масове зараження мови кримінальним жаргоном, романтизацію у ЗМК татуювань та інших елементів кримінальної субкультури, що негативно позначається на правосвідомості молоді. Зроблено висновок про те, що криміналізація розповсюдження кримінальної субкультури через ЗМК у сучасних умовах не зможе ефективно протидіяти цьому явищу. Вирішити проблему можна лише шляхом реалізації системи комплексних виховних, суспільних та адміністративно-правових заходів.

Розділ 3 - “Протидія впливу засобів масової комунікації на формування злочинної поведінки молоді” - включає два підрозділи та присвячений визначенню заходів протидії негативному впливу ЗМК на молодь.

У підрозділі 3.1. “Зарубіжний досвід протидії впливу засобів масової комунікації на формування злочинної поведінки молоді” вивчено прогресивний зарубіжний досвід у сфері захисту дітей і молоді від інформаційного продукту ЗМК, який може негативно вплинути на процес їх соціально-етичного становлення. Проаналізовано відповідні національні закони та практику Великобританії, Канади, Російської Федерації, США, ФРН та деяких інших держав.

Зроблено висновок про те, що традиція законодавчо захищати духовне й фізичне здоров'я неповнолітніх та молоді існує як у міжнародному праві, так і в законодавстві країн розвинутої демократії, у яких права свободи преси і свободи інформації обмежуються для забезпечення захисту громадської моралі, честі та гідності особи, інтересів молодого покоління. Доведено ефективність використання окремими державами системи вікових рейтингів аудіовізуальної продукції, технологій електронного блокування каналів з передачами, що містять насильство.

Серед дієвих заходів у сфері протидії негативному впливу ЗМК на молодь в іноземних державах (насамперед, Великобританії та США) названо медіа-освіту, яка, за визначенням ЮНЕСКО, пов'язана зі всіма видами медіа (друкованими та графічними, звуковими, екранними тощо) і різними технологіями; вона надає можливість людям зрозуміти, як масова комунікація використовується в їх соціумах, опанувати здібності використання медіа в комунікації з іншими людьми.

Актуальність зарубіжного досвіду для України полягає у специфіці механізму впливу ЗМК на людину, який не залежить від національних, мовних, статевих ознак. Отже, його можна успішно впроваджувати в запобіжну діяльність суб'єктів кримінологічної профілактики України.

Підрозділ 3.2. “Протидія впливу засобів масової комунікації на формування злочинної поведінки молоді в Україні” присвячений запобіганню негативному впливу ЗМК на молодь в Україні та визначенню умов ефективності практичної реалізації таких засобів.

Ураховуючи соціально-психологічні властивості злочинців молодіжного віку, акцент зроблено на ранньому, запобіжному впливі на середовище, що оточує молоду людину, складовою якого є ЗМК. Авторка відстоює думку, що особливості комплексу кримінологічно-запобіжних заходів, запропонованих у роботі, зумовлені необхідністю мінімізації загального негативного впливу ЗМК на молодь, а тому не виходять з необхідності визначення заходів профілактики окремих суспільно небезпечних діянь.

Проблему організації запобігання негативному впливу ЗМК на молодь пропонується вирішувати шляхом поетапної реалізації комплексу правових, організаційних, соціально-економічних, культурно-виховних, інформаційно-пропагандистських заходів, спрямованих на нейтралізацію причин і умов, що спричиняють такий вплив. Основним засобом зменшення його інтенсивності є загальносоціальне запобігання. У цьому плані основними напрямами запобігання негативному впливу ЗМК на молодь є: 1) підвищення загального економічного, соціального й духовно-культурного рівня життя населення; 2) правове виховання та правова пропаганда; 3) організація дозвілля молоді й пропаганда, зокрема через ЗМК, здорового способу життя; 4) участь молоді в прийнятті рішень; 5) соціальна робота з молоддю; 6) збільшення кількості та якості освітніх і просвітницьких молодіжних телепрограм; 7) упровадження в навчальні плани курсів медіа-освіти; роз'яснення механізмів впливу ЗМК на людину та ознайомлення зі шляхами протидії йому; 8) удосконалення системи контролю за доступом дітей до ЗМК; 9) віктимологічне запобігання негативному впливу ЗМК на молодь та протидія масовій віктимізації населення через ЗМК; 10) реформування законодавства України у сфері обмеження негативного впливу ЗМІ на молодь; 11) розробка ефективної державної політики у сфері регулювання суспільних відносин в Інтернеті; 12) упровадження єдиного вікового рейтингу класифікації всієї аудіовізуальної продукції; 13) установлення обмежень доступу до окремих видів інформаційної продукції в комп'ютерних залах; 14) удосконалення механізмів контролю за дотриманням суспільної моралі; 15) зміни в підходах до підготовки інформаційної продукції та її змісту, впровадження самообмежувальних норм для журналістів; 16) пропаганда у ЗМК негативного ставлення до злочинності та злочинної субкультури; 17) підвищення ефективності співробітництва ОВС із ЗМК.

Висновки

За результатами дослідження викладено основні теоретичні підсумкові положення та практичні рекомендації й пропозиції, а саме:

1. Підтверджено, що поняття “засоби масової комунікації” є складовою поняття “засоби масової інформації”. Як соціально зумовлений процес, масова комунікація поширює інформацію в суспільстві на кількісно великі та розташовані в різних місцях анонімні аудиторії за допомогою спеціальних інститутів, які використовують для цього технічні засоби (інструменти спілкування). Проаналізовано поняття та функції ЗМК.

2. Обґрунтовано здатність змісту й характеру інформаційних потоків у ЗМК впливати на формування девіантних установок та поведінкових відхилень в осіб молодіжного віку. Проте такі відхилення можуть як призвести до вчинення злочину, так і залишитися нереалізованими. Зроблено висновок, що механізм впливу ЗМК на особистість реалізується значною мірою в підсвідомості, зумовлюючи формування її потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, тобто структурних елементів мотивації злочинної поведінки, які можуть стати мотивом вчинення злочину. Вплив ЗМК найбільше простежується в статусно-рольових та морально-психологічних ознаках особистості злочинця. Особистість виступає як інтеграція свідомого та підсвідомого, тому будь-яке інформаційне повідомлення у ЗМК саме по собі не породжує акту злочинної поведінки, а вибір її варіанта детермінується суб'єктивними властивостями особистості

3. Запропоновано таку вікову періодизацію процесу соціалізації: 1) соціалізація дитинства (до 7 років); 2) соціалізація раннього й середнього шкільного періоду (7-12 років); 3) підліткова соціалізація (12-18 років); 4) молодіжна соціалізація (18-35 років); 5) соціалізація зрілого періоду (після 35 років). Дістала подальшого розвитку концепція про те, що провідне місце в мотивації злочинної поведінки посідають потреби людини, система яких відображає інтереси, ціннісні орієнтації та соціальну позицію особистості. Дисгармонійність, деформація й деградація потреб відбуваються в процесі соціалізації під впливом ЗМК, більш чи менш вираженим.

4. Аргументовано, що поширення злочинної субкультури через ЗМК справляє подвійний негативний вплив на споживачів інформаційної продукції: з одного боку, це істотно “підживлює” причинний комплекс злочинності через масову віктимізацію населення; з іншого - стає взірцем для наслідування в молодіжному середовищі, виходячи зі специфіки дозвіллєвого характеру злочинності осіб молодіжного віку.

5. Зроблено висновок, що інформаційне поле впливає на будь-якого індивіда, незалежно від його бажання та наявності безпосереднього контакту із ЗМК, оскільки інформація проникає у підсвідомість інших індивідів, а від них, через їхні слова або вчинки, так чи інакше проникає у свідомість або підсвідомість навіть тих осіб, які не читають преси, не дивляться телебачення тощо. Через виявлення закономірних зв'язків між кількістю та характером інформаційних потоків у ЗМК, з одного боку, і стійкими змінами у свідомості та психіці осіб молодіжного віку - з іншого, у механізмі впливу ЗМК на поведінку молоді визначений суб'єктивний чинник. Закономірні зміни у структурі та динаміці молодіжної злочинності у зв'язку з кількістю й характером інформаційних потоків у ЗМК зумовили виділення об'єктивного чинника.

6. Визначено, що аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень проблем кореляції агресії з рівнем споживання медіа-насильства, як тих, що доводили такий зв'язок, так і тих, у яких він не простежувався, дав змогу дійти висновку, що наявність тривалого впливу інформаційних потоків у ЗМК та їх значущість як агентів соціалізації не може не впливати на особистість. Особа не обов'язково вчиняє злочин, проте в її свідомості відбувається фіксація насильства як прийнятного явища, а в майбутньому воно може бути обране як засіб вирішення життєвих проблем.

7. Розроблено конкретні рекомендації щодо протидії формуванню злочинної поведінки молоді через негативний вплив змісту та характеру інформаційних потоків у ЗМК. У профілактичній діяльності держави повинна знайти відображення система взаємопов'язаних і взаємозумовлених заходів протидії, спрямована на підвищення загального позитивного впливу ЗМК на молодь у процесі її соціалізації. Доведено, що одним з ефективних напрямів протидії негативному впливу ЗМК на молодь є комплексне використання можливостей масової комунікації в оптимізації середовища функціонування органів внутрішніх справ, активізація співробітництва ОВС із ЗМК, а також їх активне використання для залучення громадськості до протидії злочинності. Вказано на необхідність запровадження єдиного вікового рейтингу для позначення всієї аудіовізуальної продукції. Запропонований Проект класифікації аудіовізуальної продукції застосовується для класифікації теле- та відеофільмів, телепрограм, комп'ютерних ігор, які пропонуються до перегляду, продажу або прокату.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Напиральська О.І. Формування особистості злочинця молодіжного віку / О.І. Напиральська, С.Ф. Денисов // Держава та регіони. Серія: Право. - 2007. - № 1. - С. 43-47.

(Особистий внесок здобувача: визначено поняття та види молодих злочинців.)

2. Напиральська О.І. Психолого-правовий вплив засобів масової комунікації на осіб молодіжного віку / О.І. Напиральська // Вісник Запорізького юридичного інституту ДДУВС. - 2008. - № 1. - С. 137-144.

3. Напиральська О.І. Позитивний вплив засобів масової комунікації на осіб молодіжного віку / О.І. Напиральська // Вісник Запорізького юридичного інституту ДДУВС. - 2008. - № 2. - С. 114-121.

4. Напиральська О.І. Негативний вплив засобів масової комунікації на молодих злочинців / О.І. Напиральська // Вісник Запорізького юридичного інституту ДДУВС. - 2008. - № 4. - С. 169-178.

5. Напиральська О.І. Вплив засобів масової комунікації на агресивну поведінку молоді через показ актів насильства і жорстокості / О.І. Напиральська // Держава та регіони. Серія: Право. - 2009. - № 3. С. 121 124.

6. Напиральська О.І. Запобігання негативному впливу засобів масової комунікації на молодь в Україні / О.І. Напиральська // Кримський юридичний вісник. - 2010. - № 1 (8). - Ч. 1. - С. 132-142.

7. Напиральська О.І. Про окремі аспекти запобігання злочинності неповнолітніх та молоді / О.І. Напиральська, С.Ф. Денисов // Проблеми правової соціалізації молоді в сучасних умовах розвитку українського суспільства : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (14-15 липня 2006 р., м. Одеса) / за заг. ред. Г.Х. Яворської, М.М. Цимбалюка. - Одеса : ГУ МВС України в Одеськ. обл., 2006. - С. 269-274.

(Особистий внесок здобувача: визначено поняття запобігання злочинності неповнолітніх.)

8. Напиральська О.І. Молодіжна наркоманія та засоби масової комунікації / О.І. Напиральська, С.Ф. Денисов // Міжнародне співробітництво у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (3-4 листопада 2006 року, м. Дніпропетровськ). - Дніпропетровськ : ДДУВС, 2007. - С. 271-277.

(Особистий внесок здобувача: визначено поняття та вплив засобів масової комунікації на осіб молодіжного віку.)

9. Напиральська О.І. Роль засобів масової комунікації у формуванні громадської думки щодо застосування кримінальних покарань / О.І. Напиральська // Піднесення до права : збірник доповідей та тез щорічної Міжнар. наук.-практ. конф. (21-22 грудня 2006 року, м. Запоріжжя). - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - С. 173-178.

10. Напиральська О.І. Youth and mass media / О.І. Напиральська // Молодь і право : матеріали VІІІ міжвузівської курсантської (студентської) наук.-практ. конф. - Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2007. - С. 195-197.

11. Напиральська О.І. Вплив засобів масової комунікації на суспільство / О.І. Напиральська // Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (13-15 квітня 2007 р., м. Львів) : у 2 ч. - Л. : ЛДУВС, 2007. - Ч. 1. - С. 221-224.

12. Напиральська О.І. Організована злочинність та засоби масової комунікації / О.І. Напиральська, С.Ф. Денисов // Від громадянського суспільства - до правової держави : тези ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (25 квітня 2007 року, м. Харків). - Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. - С. 355-359.

(Особистий внесок здобувача: визначено поняття та завдання засобів масової комунікаціїі.)

13. Напиральська О.І. Молодь - особлива група в суспільстві / О.І. Напиральська // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників ХV Міжнар. наук. конф. молодих науковців (17-18 травня 2007 р., м. Запоріжжя) : у 3 ч. / ГУ “ЗІДМУ”. - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - Ч. 3. - С. 247-248.

14. Напиральська О.І. Запобігання молодіжній злочинності та засоби масової комунікації / О.І. Напиральська, С.Ф. Денисов // Запорізькі правові читання : матеріали щорічної Міжнар. наук.-практ. конф. (17-18 травня 2007 року, м. Запоріжжя) / за заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя : ЗНУ, 2007. - С. 286-287.

(Особистий внесок здобувача: визначено функції засобів масової комунікації.)

15. Напиральська О.І. Молодіжна злочинність та засоби масової комунікації - частина нашого сьогодення / О.І. Напиральська, С.Ф. Денисов // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. за матеріалами ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (1-2 червня 2007 року, м. Луцьк) : у 2 т. / уклад. Т.Д. Климчук, І.М. Якушев. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - Т. ІІ. - С. 190-194.

(Особистий внесок здобувача: визначено та описано види засобів масової комунікації.)

16. Напиральська О.І. Інформація як один із засобів протидії наркоманії / О.І. Напиральська, С.Ф. Денисов // Міжнародне співробітництво у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин : Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (12 жовтня 2007 року, м. Дніпропетровськ, ДДУВС). - Д. : ДДУВС, 2007. - С. 184-197.

(Особистий внесок здобувача: визначено поняття інформації та її вплив на свідомість наркоманів.)

17. Напиральська О.І. Використання засобів масової комунікації у визначених напрямках запобігання злочинності / О.І. Напиральська // Удосконалення діяльності ОВС України з попередження й розкриття злочинів та інших правопорушень : збірник тез доповідей учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (02 листопада 2007 року, м. Запоріжжя). - Запоріжжя : ЗЮІ ДДУВС, 2007. - С. 36-38.

18. Напиральська О.І. Особливості кримінологічної інформації / О.І. Напиральська // Актуальні проблеми протидії злочинності в Україні : матеріали наук.-практ. семінару. - Дніпропетровськ : ДДУВС, 2008. -
С. 152-154.

19. Напиральська О.І. Засоби масової комунікації та право / О.І. Напиральська // Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Запоріжжя : ЗЮІ ДДУВС, 2008. - С. 64-66.

Анотація

Напиральська О.І. Вплив засобів масової комунікації на формування злочинної поведінки молоді. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2010.

Дисертація присвячена проблемам впливу ЗМК на формування злочинної поведінки молоді. Розкрито поняття “засоби масової комунікації”, їх сутність та функції. Досліджено дисфункціональні та криміногенні ефекти впливу змісту й характеру інформаційних потоків у ЗМК на особистість на різних етапах її соціалізації. Визначено роль і місце ЗМК у механізмі індивідуальної злочинної поведінки. Розглянуто питання зростання рівня агресивності сучасної молоді, деформації її правосвідомості та інших негативних наслідків впливу на неї ЗМК, вивчено провідний зарубіжний досвід у сфері протидії йому. Теоретично обґрунтовано заходи запобігання негативному впливу ЗМК на молодь, а також заходи нейтралізації вже заподіяної шкоди в умовах сучасних українських реалій.

Ключові слова: засоби масової комунікації, злочинність молоді, механізм злочинної поведінки, особистість злочинця, агресія, кримінальна субкультура, кримінологічне запобігання.

Аннотация

Напиральская Е.И. Влияние средств массовой коммуникации на формирование преступного поведения молодежи. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2010.

В работе уточнены понятия “массовая информация”, “массовая коммуникация”, “средства массовой информации”, “средства массовой коммуникации”, определены их функции в современном обществе.

Отмечается, что в условиях глобального наступления информационных технологий требуется пересмотр потенциала СМК как основного источника аудиовизуальных образов мира для современной молодежи, переоценка значимости их роли в процессе социализации личности. Констатируется, что сегодня состояние культуры, политики, экономики и даже преступности напрямую корреспондируется с информационной картиной, создаваемой СМК, которые практически не несут ответственности за глобальные последствия своей деятельности и не выполняют своей правовоспитательной функции. Сцены насилия и жестокости в СМК, распространение криминальной субкультуры в молодежной среде посредством соответствующих фильмов, публикаций, музыки, художественной литературы, реклама, вызывающая желание любой ценой владеть определенным продуктом, низкая культура медиа-потребления содействуют формированию преступных поведенческих установок молодежи.

Предложена новая периодизация стадий социализации личности, которая включает: социализацию детства (до 7 лет); социализацию раннего и среднего школьного периода (7-12 лет); подростковую социализацию (12-18 лет); молодежную социализацию (18-35 лет); социализацию зрелого периода (после 35 лет). Раскрыт механизм влияния СМК на индивида. Отстаивается мнение, что недооценка степени опасности влияния на ребенка экранного насилия и жестокости, эротических сцен в СМК, невозможности адекватной оценки содержания той или иной информации, неограниченного доступа к компьютерным играм постепенно приводят к повышению уровня агрессивности личности, гиперактивности или, наоборот, замкнутости, снижению порога чувствительности к страданиям окружающих, использованию физической и вербальной агрессии для разрешения реальных жизненных ситуаций, формированию неадекватного восприятия преступности. По достижению молодежного возраста деструктивное влияние СМК лишь усиливается с учетом тех негативных изменений, которые уже произошли с личностью на более ранних этапах социализации, поэтому эффективное противодействие таким процессам возможно лишь при условии комплексного воздействия.

Определены место и роль СМК в механизме индивидуального преступного поведения, влияние которых наиболее просматривается в статусно-ролевых и морально-психологических качествах личности преступника. Установлено, что под воздействием СМК в процессе социализации личности происходит формирование ее потребностей, интересов, ценностных ориентаций, то есть структурных элементов мотивации преступного поведения, которые впоследствии могут стать мотивом совершения преступления. Доказано, что содержание и формы влияния массово-информационных потоков на личность необходимо рассматривать как условие совершения преступления вследствие доказанности объективно существующего механизма их влияния на формирование субъективных свойств личности.

...