Державний контроль в системі управління загальноосвітніми навчальними закладами

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Державний контроль в системі управління загальноосвітніми навчальними закладами

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

контроль місцевий самоврядування навчальний

Актуальність теми. Україна проходить складний і незворотний шлях державного та громадянського становлення. Реалізується стратегія забезпечення прискореного та випереджального розвитку освіти і науки, створюються умови для самоствердження та самореалізації особистості, навчання протягом життя.

Можливості держави визначаються здатністю формувати і підтримувати регіональні структури, у рамках яких держава разом з недержавним сектором забезпечує утворення узгодженої та цілеспрямованої системи управління, здатної виробляти і реалізовувати ефективну державну політику, насамперед, у соціальній сфері життєдіяльності суспільства.

Сьогодні відбувається процес формування нової моделі сучасного державного управління та місцевого самоврядування, яка спонукає на забезпечення відтворення людського капіталу, розвитку системи освіти на всіх рівнях, здійснення ефективного контролю за діяльністю навчальних закладів і його посилення на рівні району міста. Зміни, які відбуваються в суспільному розвитку країни, потребують удосконалення методологічних та організаційних аспектів державного контролю на різних рівнях управління, посилення його дієвості. Як одна з основних функцій державного управління та місцевого самоврядування, що забезпечує механізм зворотного зв'язку, контроль в управлінні навчальним закладом дає змогу своєчасно реагувати на небажані відхилення від наміченого з метою досягнення поставлених цілей. Особливої уваги потребує формування концепції забезпечення ефективного державного контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ).

Розвиток науки державного управління сприяв нагромадженню достатнього досвіду із теорії та практики здійснення управління та контролю за діяльністю організацій, навчальних закладів. Різноманітні аспекти розвитку й удосконалення системи державного управління та місцевого самоврядування досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені: В. Авер'янов, О. Андрійко, Г. Атаманчук, В. Афанасьєв, В. Бакуменко, Б. Гурне, О. Іваницька, В. Ільяшенко, О'Доннела, О. Крюков, В. Луговий, О. Машков, М. Мескон, А. Монаєнко, П. Надолішній, Н. Нижник, В. Огаренко, С. Рябова, О. Полінець, О. Сушинський, О. Субтельний, В. Цвєтков, В. Шилова та інші. Розроблені ними методологічні аспекти використовуються в практичній діяльності всіх органів різних сфер і рівнів управління, зокрема, в освітній сфері.

У працях багатьох науковців зазначається, що будь-які зміни в суспільстві починаються із змін у системі освіти. Поступово основним із пріоритетів розвитку освіти стає забезпечення її якості, а однією з головних стратегій формування нового підходу до трансформації освітньої системи і науки, згідно з вимогами громадянського суспільства, є забезпечення рівності в доступі до всіх рівнів освіти, якості освітніх послуг та відповідного ресурсного забезпечення.

Забезпечення якості пов'язане із визначенням стандарту, застосуванням відповідних методів і критеріїв її оцінки. Цей процес супроводжується інспектуванням або оцінюванням, мета яких - перевірка державними органами управління відповідності практичної роботи закладів існуючим стандартам. Організація цього процесу пов'язана насамперед з ефективною концепцією державного контролю в системі освіти та її запровадженням у практику діяльності навчальних закладів.

Проблемі контролю на різних етапах розвитку освіти науковці приділяли значну увагу. Контроль на різних рівнях управління в системі освіти досліджували: Є. Березняк, В. Бондар, Л. Даниленко, Д. Дейкун, П. Дроб'язко, Г. Єльникова, І. Жерносек, О. Зайченко, Л. Калініна, В. Колібабчук, Ю. Конаржевський, С. Крисюк, А. Макаренко, В. Маслов, В. Сухомлинський, М. Поташнік, Є. Хриков, Г. Шамова та ін.

Незважаючи на важливість і цінність отриманих результатів з дослідження державного контролю в освітній галузі, деякі питання ще потребують подальшого вивчення. Крім того, перехід ЗНЗ державної форми власності до самофінансування ставить нові проблеми щодо здійснення контролю, особливо на районному рівні управління, від результатів якого залежить прийняття рішень стосовно подальшого вдосконалення і розвитку всієї галузі.

Актуальність порушеної проблеми, доцільність наукового пошуку шляхів її вирішення зумовили вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Класичного приватного університету в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи «Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націєтворення» (номер державної реєстрації 0105U0002557), в якій автор брав безпосередню участь, досліджуючи питання участі органів місцевого самоврядування та державного управління в організації контрольних заходів за діяльністю ЗНЗ.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування механізмів удосконалення діючої системи державного контролю в системі управління загальноосвітніми навчальними закладами та розробка практичних рекомендацій щодо їх реалізації на районному рівні управління.

Відповідно до зазначеної мети, поставлено такі завдання:

– проаналізувати науково-практичний доробок вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері державного контролю в освітній галузі;

– визначити сутність і значення контролю в системі загальної середньої освіти;

– окреслити основні інструменти державного контролю та їх застосування у практиці державного управління та місцевого самоврядування;

– виділити особливості дії механізмів і методів державного контролю в системі функціонування та розвитку ЗНЗ;

– провести оцінювання чинної системи державного контролю в управлінні ЗНЗ на районному рівні;

– розробити науково-практичні рекомендації щодо застосування механізмів державного контролю для стимулювання розвитку ЗНЗ.

Об'єкт дослідження - процеси запровадження державного контролю за діяльністю загальноосвітніх начальних закладів.

Предмет дослідження - система державного контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів на районному рівні управління.

Гіпотеза дослідження. Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що побудова запропонованої системи механізмів державного управління та їх використання на різних рівнях управління ЗНЗ, насамперед на районному, є необхідною та достатньою умовою ефективного функціонування ЗНЗ, розвитку людського капіталу та відтворення робочої сили.

Методи дослідження. У процесі роботи використано такі методи науково-педагогічних досліджень: системний метод, методи моделювання, індукції та дедукції -- для систематизування теоретичного матеріалу та формулювання висновків; опитування, анкетування, діагностичні стандартизовані методики, педагогічний експеримент -- для вивчення особливостей державного контролю в системі управління ЗНЗ на районному рівні; методи математичної статистики - для кількісного та якісного аналізу одержаних даних і виявлення тенденцій в окресленій сфері; монографічний - для дослідження системи організації контролю за якістю освітнього процесу в окремих ЗНЗ та органах державного управління.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові документи, статистичні дані, експертні оцінки вітчизняних і зарубіжних фахівців з проблеми дослідження, дані соціологічних досліджень, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, матеріали міжнародних організацій.

Наукова новизна одержаних результатів, полягає в тому, що:

вперше:

- обґрунтовано методику визначення районними управліннями освіти (РУО) рівня можливостей ЗНЗ щодо обрання напряму спеціалізації та профілізації школи, окреслено напрями матеріальної й технічної допомоги, мотивації та стимулювання ЗНЗ з боку РУО залежно від критеріїв оцінювання;

– запропоновано методику планування територіального розміщення ЗНЗ з урахуванням їх спеціалізації, рівня підготовки, потреб району міста, яка дає змогу запобігати надмірній концентрації спеціалізованих закладів в одному мікрорайоні і їх нестачі в іншому;

удосконалено:

– підхід до визначення критеріїв оцінювання доцільності вибору спеціалізації ЗНЗ, що полягає у врахуванні якості навчальних досягнень учнів, кадрового і матеріально-технічного забезпечення;

– методику оцінювання роботи ЗНЗ, яка дає змогу розрахувати коефіцієнт раціональності для визначення співвідношення між витраченими ресурсами та отриманим результатом;

– методику підготовки спеціалістів РУО та районного науково-методичного центру (РНМЦ) до здійснення інспектування та експертного оцінювання;

– теоретичне розмежування понять форм і методів контролю, яке полягає у визначенні форм контролю як таких, що спрямовані на оцінювання рівня досягнення мети роботи закладу, а методів контролю - як інструмента оцінювання якості та цілеспрямованості застосування управлінських технологій;

набуло подальшого розвитку:

– окреслення основних понять державного управління сферою освіти, зокрема, «державне управління освітою», «управління загальноосвітнім навчальним закладом», «контроль як функція державного управління» тощо;

– методика застосування кореляційного аналізу в оцінюванні діяльності ЗНЗ та обґрунтування на базі отриманих результатів доцільності відкриття білінгвальних класів, білінгвальних шкіл.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості застосування основних положень, результатів і висновків у роботі навчальних закладів, місцевих органів самоврядування, РУО, Міністерства освіти і науки (МОН) України інших Міністерств і відомств. Отримані результати (методика оптимізації територіального розміщення ЗНЗ, а також оцінка ефективності їх діяльності та забезпечення якісної освіти) використані в діяльності Головного управління освіти і науки у м. Київ (довідка № 17-2/925); управління освіти Дніпровської районної у м. Київ державної адміністрації (довідка № 1-44/1782 від 30.09.2010 р.); управління освіти Голосіївської районної у м. Київ державної адміністрації (довідка № 1-44/1649 від 17.12.2009 р.). Методичні підходи до планування заходів і проведення підготовки спеціалістів відділу розвитку загальної середньої освіти РУО та методистів РНМЦ, які сформульовані в дисертації, були використані в роботі управління освіти Подільської районної у м. Київ державної адміністрації (довідка № 1-44/923 від 21.04.2010 р.).

Основні положення щодо проведення експертного оцінювання навчальної діяльності впроваджено в навчально-виховний процес спеціалізованих санаторіїв, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України (довідка № 04.04-1/691 від 20.07.2010 р.). Засади реалізації державно-громадського контролю взяті до уваги Асоціацією керівників шкіл України (довідка № 53 від 18.05.2010 р.).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі в Київському університеті імені Бориса Грінченка на лекційних, практичних заняттях і тренінгах з курсу «Аудит і оцінювання управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу» Інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 217 від 19.10.2010 р.) та Інституту лідерства та соціальних наук (довідка № 274-А від 01.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, результати, висновки й рекомендації дослідження є результатом самостійно проведених досліджень автором в сфері удосконалення механізмів державного контролю в системі управління ЗНЗ. Внесок автора в опублікованих колективних працях конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні концептуальні положення й результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: міжнародних: «Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); «Як зробити школу успішною» (м. Одеса, 2009 р.); «Директор школи - лідер інноваційних перетворень в освіті» (м. Київ, 2009 р.); всеукраїнських: «Державно-громадське управління сучасною школою: реалії і перспективи» (м. Ужгород, 2007 р.); «Становлення цілісної системи підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників у м. Києві» (м. Київ, 2009 р.); «Організаційно-адаптивне управління навчально-виховним процесом сучасної школи» (м. Стрій, 2009 р.); «Інноваційні підходи до управління загальноосвітніми закладами Закарпаття» (м. Мукачево, 2010 р.); обговорювалися на засіданнях кафедри управління навчальним закладом та педагогіки вищої школи Класичного приватного університету.

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 15 публікаціях, зокрема 5 одноосібних працях, з них: 3 статті у фахових наукових виданнях, 2 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (185 найменувань), які наведено на 18 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 201 сторінка, з них основного тексту - 167 сторінок. Дисертація містить 17 таблиць і 15 рисунків на 17 сторінках, 14 додатків на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано гіпотезу, охарактеризовано методи дослідження, розкрито його наукову новизну і практичне значення, а також наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження, структуру дисертації.

У розділі 1 - «Система державного контролю в освітній сфері як наукова проблема державного управління» - розкрито основні теоретичні засади дослідження проблеми контролю в системі державного управління у сфері освіти.

Освіта ХХІ ст. ґрунтується на засадах загальної теорії управління: системному підході, ієрархічній структурі управління, циклічності управлінських процесів, інформації, принципах прямого та зворотного зв'язків, колегіальності, демократичності.

Система освіти є складним соціальним утворенням, яке як об'єкт управління має свої особливості. Теоретичні та практичні питання державного управління освітою досліджували А. Гошко, М. Дарманський, Г. Дмитренко, С. Крисюк, Т. Лукіна, В. Огнев'юк, Н. Протасова, С. Хаджирадєва. Вони окреслили основні засади державного управління та місцевого самоврядування в системі освіти, водночас фокусуючи увагу на формуванні належних заходів та інструментів державного управління діяльністю ЗНЗ.

Незважаючи на значний доробок, створений науковцями, існує кілька невизначених аспектів висвітлення системи державного управління в освітньому середовищі. Зокрема, у науковому плані не окреслено співвідношення основних понять «управління» та «керівництво» в системі освіти. В одних наукових джерелах управління відносять до органів державного управління, керівництво - до внутрішньошкільного управління, в інших навпаки, а в практичній діяльності ці поняття ототожнюють. У дисертації під системою державного управління освітньою сферою розуміється система органів державного управління та місцевого самоврядування, інших суб'єктів управління, які забезпечують цілеспрямований вплив на учасників освітнього процесу з метою всебічного розвитку людського капіталу, забезпечення наступності роботи всіх її рівнів, підвищення якості навчально-виховних процесів (НВП).

Державне управління освітою визначається як цілеспрямований, планомірний процес, пов'язаний з розробкою, прийняттям, упровадженням у практичну діяльність навчальних закладів й органів державного управління рішень, спрямованих на реалізацію політики забезпечення якості освіти та задоволення потреб ринку праці на міжнародному, національному, регіональному та місцевому рівнях. Управління освітою - це цілеспрямована діяльність, що пов'язана із покращенням станів НВП і суб'єктів освітньої сфери.

Управління сучасним ЗНЗ з боку державних органів - це планомірний вплив на педагогічний колектив загалом і кожного педагогічного працівника зокрема з метою ефективної організації НВП, спрямування на подальший розвиток колегіальності та врахування вимог суспільства.

Метою державного впливу є сприяння суб'єкту управління ЗНЗ (директору та/або його заступникам) в розробці системи заходів, метою яких є стабільний розвиток колективу освітнього закладу (об'єкту управління), іншого його ресурсного потенціалу через функції планування, організацію, контроль, регулювання. У цьому аспекті контроль - це багатовимірне методологічне поняття, яке різнобічно характеризує всі життєво значущі для розвитку закладу освіти сторони його діяльності та сприяє прийняттю формальних і неформальних управлінських рішень.

Контроль - обов'язкова функція державного управління, елемент зворотного зв'язку, що дає змогу своєчасно відреагувати на будь-які відхилення від запланованого шляху досягнення поставлених цілей розвитку держави, її регіонів, окремих територій та об'єктів, а також основних напрямів та видів діяльності закладу. Зворотний зв'язок необхідний для запобігання або коригування, якщо цьому неможливо запобігти, розбіжностей між метою й отриманими результатами.

Виділено принципи, що безпосередньо стосуються функції контролю у сфері державного управління освітою: публічності; орієнтації контролю на майбутнє; ефективності; наявності нормативів і стандартів; комплексності; системності; об'єктивності; компетентності; дієвості; гласності; паралельних повноважень; зворотного зв'язку.

На сьогодні в Україні відсутня повноцінна система оцінювання якості освіти, яка була б адекватна стратегічним завданням трансформації не лише освіти, а й суспільства загалом, створення через освіту умов інноваційного розвитку держави, побудованої на «економіці знань».

Контроль у системі освіти підпорядковується ієрархічним зв'язкам освітньої системи, тому оцінюванню результатів діяльності підлягають усі суб'єкти й об'єкти управлінського впливу. Особливо важливим є реалізація контролю у формі атестації та інспектування на рівні районних, міських і обласних відділів освіти, які безпосередньо взаємодіють із ЗНЗ.

Для забезпечення ефективності інспектування функції контролю розподілені між різними рівнями управління таким чином: керівники шкіл здійснюють контроль за педагогічними працівниками, психологами, бібліотекарями та іншими працівниками школи; інспектори районних (міських) відділів освіти перевіряють роботу директора та його заступників (з метою вивчення дієвості їх контролю за організацією НВП у навчальному закладі), вчителів та інших педагогічних працівників; інспектори обласних відділів освіти перевіряють діяльність районних (міських) відділів освіти, роботу навчальних закладів відповідного підрозділу; інспектори МОН перевіряють діяльність обласних відділів з певної проблеми.

До основних завдань державного контролю належно: систематична перевірка виконання закладами освіти вимог Конституції України, постанов Верховної Ради України й указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, нормативних документів Міністерства освіти і науки України з питань освіти й виховання; визначення реального потенціалу закладів освіти та ефективності використання фінансових і матеріальних ресурсів, що виділяються на розвиток освіти; встановлення відповідності рівня освітньої підготовки випускників закладів освіти державним вимогам і стандартам; своєчасне забезпечення органів управління аналітичною інформацією про стан і наслідки реалізації управлінських рішень.

У дисертації виділено два аспекти здійснення операцій контролю за роботою ЗНЗ: перший пов'язаний із загальними показниками, які вивчаються, узагальнюються на рівні ЗНЗ; другий - із специфічними показниками, які аналізуються лише на районному рівні управління.

Основними об'єктами, які постійно аналізуються керівниками всіх рівнів управління, є: аспекти НВП; колективна діяльність учнів у позаурочний час; співпраця педагогів та учнів як співучасників освітньої діяльності; вплив громадських організацій на функціонування ЗНЗ; підсумки семестру, навчального року; кадровий потенціал; організація науково-методичної роботи з педагогічними кадрами тощо.

У роботі детально розглянуто основні форми контролю (зовнішній аудит (інспектування), моніторинг, атестація ЗНЗ) і методи контролю, які набули значного поширення в системі державного управління та самоврядування: кваліметричні дослідження, спостереження, електронна обробка даних, експертне оцінювання, автоматизований контроль, анкетування, тестування, самоекспертиза ЗНЗ.

Підвищенню ефективності контролю, як це показано в дисертації, є оновлення змісту освіти, інформатизація, проектна та інноваційна діяльність у сфері освіти, впровадження нетрадиційних методик навчання та виховання і моніторинг цих процесів при проведенні атестації ЗНЗ і педагогічних працівників як основної форми державного контролю.

Сучасна система державного контролю за діяльністю ЗНЗ на регіональному (районному, міському) рівні потребує поглиблення наукових знань з цієї проблеми. Це безпосередньо пов'язано зі зміною змісту управлінської діяльності органів державного управління і місцевого самоврядування, певних характерних для нього закономірностей. Виникла необхідність оновлення механізмів і форм державного контролю в системі освіти, розвитку відповідної інфраструктури управління на регіональному рівні, удосконалення, конкретизації та нормативного урегулювання його категорійного апарату.

У розділі 2 - «Державний контроль в системі управління загальноосвітніми навчальними закладами в Україні» - висвітлено результати дослідження системи побудови державного контролю за діяльністю ЗНЗ в Українській державі.

Для послідовного проведення державної політики в освітній галузі, яка включає парламентсько-президентський, урядово-центральний, обласний, міський і районний рівні, в Україні створено відповідні державні органи управління системою освіти.

У дисертації проаналізовано напрями і дієвість державної освітньої політики на парламентсько-президентському рівні. Вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює управління освітою як безпосередньо, так і через МОН України, міністерства і відомства, яким підпорядковані заклади освіти, є Кабінет Міністрів України. Визначено, що більшість планових, керівних і контрольних функцій управління освітою належать МОН України.

Місцеві органи виконавчої влади разом з органами місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти забезпечують реалізацію державної освітньої політики на відповідній території, контролюючи при цьому додержання вимог законів, нормативно-правових актів у галузі освіти, виконання Державного стандарту загальної середньої освіти.

Для запровадження в освітню сферу громадського самоврядування при районних (міських) відділах освіти створюються районні (міські) ради з питань освіти, піклувальні ради, опікунські ради, ради директорів ЗНЗ тощо.

Законом України «Про освіту» встановлено Державний стандарт загальної середньої освіти. Цей документ визначає зміст навчальних програм ЗНЗ, регламентує діяльність освітніх закладів, визначає загальні параметри системи освіти в цілому.

Слід відзначити, що немає конкретного дослідження, яке б поєднувало всі рівні управління освітою та розкривало системний підхід до виконання цільових функцій на різних рівнях на основі загальної науки управління.

У роботі проаналізовано зміст основних нормативно-законодавчих актів, що стосуються питань контролю та реалізації його форм і методів, зокрема Закон України «Про освіту», Наказ МОН України «Про затвердження Примірного статуту ЗНЗ» № 284 від 29.04.2002 р., Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку» № 646 від 12.04.2000 р. та ін.

За наявності загальних основ оцінювання якості освіти на кожному рівні системи управління загальною середньою освітою (ланцюг «учень - вчитель - ЗНЗ - район (місто) - регіон») необхідно розробити власні технологічні підходи до розв'язання окресленої проблеми, вибудувати свою стратегію управління даним процесом, розробити критерії оцінювання діяльності ЗНЗ як основної ланки в системі управління якістю взагалі.

Як показує практика, важливим аспектом управління якістю освіти є вибір стратегії контролю, яка б поєднувала в собі зовнішній державний контроль із внутрішнім стимулюванням. «Зверху» - на регіональному і муніципальному рівнях управління освітою - вибудовується науково-методична основа, нормативна база, здійснюється підготовка відповідних кадрів, розробляються технології і методики, формується інформаційне забезпечення тощо. Власне контроль реалізується «внизу» - на локальному рівні, рівні конкретної інституції (рис. 1).



Рис. 1.Структура державного управління в системі загальної середньої освіти

Основною формою державного контролю за діяльністю ЗНЗ є атестація. Дослідження довели, що атестація має ряд недоліків: не визначається належним чином об'єкт, предмет і функції контролю на різних рівнях управління ЗНЗ; нормативно встановлений мінімум інспекторів не дає змоги забезпечити якісний контроль за всіма аспектами діяльності школи; відзначається недостатній рівень компетентності управлінських кадрів при здійсненні аналізу та самоаналізу діяльності ЗНЗ; через слабку фінансово-матеріальну базу ЗНЗ не забезпечені належним чином комунікаційними засобами зв'язку з органами влади, зокрема, не всі заклади освіти підключені до загальної мережі Інтернет.

До невирішених завдань у системі наукового пошуку проведення атестації навчальних закладів належать обґрунтування оптимальної технології її впровадження; розробка критеріїв оцінювання діяльності ЗНЗ; визначення теоретико-нормативної бази атестаційної експертизи школи та функцій органів державного управління щодо здійснення контролю; обґрунтування доцільності використання сучасних засобів комунікації.

У розділі 3 - «Застосування механізмів державного контролю для стимулювання розвитку загальноосвітніх навчальних закладів на районному рівні управління» - наведено пропозиції щодо вдосконалення системи державного контролю за діяльністю ЗНЗ на районному рівні управління та залучення органів місцевого самоврядування до державно-громадського контролю. Зокрема, викладено зміст методик, які пропонуються: для оцінювання якості підготовки випускників і доцільності вибору спеціалізації та профілізації ЗНЗ; оптимізації мережі спеціалізованих ЗНЗ на рівні району; підготовки спеціалістів РУО та РНМЦ до інспектування та атестації освітніх закладів.

Формуючи нормативно-правову базу сфери загальної середньої освіти, державні інституції не визначають чіткі критерії оцінювання її якості. На сьогодні в Україні не існує параметрів визначення рівня навчальних досягнень, загальних компетентностей випускників навчальних закладів. Усе це ускладнює оцінювання якості освіти, її зв'язки з практичними потребами ринку праці.

Так, РУО виконують важливу функцію реалізації державно-громадського контролю разом з іншими контактними аудиторіями (батьками, радами з питань освіти, неурядовими організаціями, органами учнівського самоврядування тощо). Особливо актуальним є вирішення РУО питань стосовно організації контролю за діяльністю ЗНЗ; вибору методик, які при цьому найраціональніше використати, критерії, що дадуть змогу найоб'єктивніше визначити результати професійної діяльності керівників закладів освіти, педагогів.

До того ж РУО необхідно здійснювати коригування та прийняття рішень щодо таких параметрів роботи ЗНЗ, яку відповідність рівня підготовки випускників державним стандартам; забезпечення стабільності роботи закладу; установка ЗНЗ на довготривале функціонування; доцільність зміни статусу та характеру спеціалізації / профілізації.

У дисертації застосована методика О. Єрманського згідно з його концепцією фізіологічного оптимуму. Основний постулат цієї теорії - закон організаційної суми, яка, за визначенням автора, більша, ніж арифметична сума її складових. Дослідник також сформулював головний принцип теорії раціонального управління - принцип фізіологічного оптимуму, який може слугувати критерієм раціональності будь-якої діяльності. За цим критерієм визначається коефіцієнт раціональності як співвідношення використаної енергії та отриманого ефекту:

, (1)

де Кр - коефіцієнт раціональності;

Пр - корисний результат;

Е - витрати енергії.

Описаний підхід може бути застосований і щодо оцінювання діяльності ЗНЗ. Проведене дослідження функцій, завдань і напрямів роботи РУО довело, що контроль за діяльністю ЗНЗ має включати широкий комплекс механізмів, які мають бути організовані поетапно. Нижче наведено оригінальну методику, яка розроблена дисертантом і включає опис етапів формування системи контролю та оцінювання результативності діяльності ЗНЗ з боку РУО.

На першому етапі визначаються коефіцієнти раціональності за формулою (1). Це дає РУО змогу оцінити правильність обраної спеціалізації з точки зору спрямування учнів на обрання певної професії, що пов'язана із запропонованим профілем школи. З наведеної формули вводиться таке трактування параметрів: Е - кількість випускників конкретного ЗНЗ; Пр - кількість випускників, що вибрали для тестування предмет спеціалізації (наприклад, іноземну мову). При цьому Кр описується як коефіцієнт ефективності підготовки учнів у закладі певної спеціалізації для подальшого використання ними здобутих знань у практичній діяльності.

Отже, при такому підході можна оцінити показники діяльності ЗНЗ, їх керівників та педагогів щодо підготовки випускників з погляду адекватності стратегічним завданням закладу і потребам ринку.

Значення Кр показує, наскільки правильно ЗНЗ, результати діяльності якого аналізуються, орієнтований на потреби ринку. Якщо Кр=1, то всі випускники цього ЗНЗ вибрали для зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) предмет спеціалізації (іноземну мову). Отже, на їх думку, це необхідно в подальшому навчанні чи діяльності. Це свідчить про правильність обрання цього профілю школою, а також про високий рівень мотивації випускників. Якщо Кр=0, це означає, що ніхто з випускників не вибрав предмет спеціалізації, тобто заклад неправильно зорієнтований на потреби ринку, і з певних причин (погане викладання, недостатнє матеріально-технічне забезпечення, слабка мотивація випускників) необхідності для вибору зазначеної спеціалізації не було.

За даними аналізу відділом управління освіти на рівні району приймається відповідне рішення про з'ясування причин і надання рекомендацій. Першим може бути рішення про проведення позачергової атестації закладу освіти з дотриманням усіх критеріїв щодо експертних вимірювань. За певних умов РУО проводить інспекторську перевірку щодо зміни спеціалізації, характеру НВП, рівня кваліфікації вчителів, наявності відповідної матеріально-технічної бази тощо.

Якщо Кр належить до інтервалу [0; 0,4), результат слід вважати незадовільним (критичний рівень). Передбачається, що на підставі отриманих результатів аналізу наступними діями буде проведення низки корекційних заходів (управлінських, організаційних, методичних, психолого-педагогічних тощо) з боку РУО. Зокрема, встановлюються основні причини такого рівня навчальних досягнень випускників з профільного предмета конкретного ЗНЗ; визначаються можливості покращення ситуації або зміни статусу ЗНЗ.

Якщо значення Кр перебуває у межах [0,4; 0,6), рівень навчальних досягнень вважається задовільним (середнім). При цьому інспекторська служба РУО встановлює причини ситуації, що склалася. За таких умов не тільки конкретний ЗНЗ приймає відповідні рішення, а й РУО має вдосконалювати науково-теоретичну, методичну підготовку, професійний і загальнокультурний рівень освітян, виконуючи при цьому компенсаторну й адаптаційну функції. Як інформаційну базу для прийняття управлінських рішень варто розглянути самоаналіз діяльності ЗНЗ з наступним аналізом спеціалістами відділу з питань загальної середньої освіти і вжиттям заходів щодо покращення роботи.

Якщо Кр знаходиться у межах [0,6; 0,8), то отриманий результат можна вважати достатнім рівнем. Для подальшого розвитку або збереження стабільності РУО разом із ЗНЗ розробляють систему заходів, що спрямовані на впровадження спецкурсів, факультативних курсів. У межах цих взаємовідносин розглядаються питання про подальше стимулювання закладу: надання школі статусу школи повного дня, повного року навчання, підвищення рівня фінансування, введення спеціальних курсів, додаткових штатних одиниць до штатного розпису ЗНЗ тощо.

Якщо Кр належить до інтервалу [0,8; 1), це означає високий рівень роботи закладу, що розкриває потенціал ЗНЗ, великі можливості щодо подальшого його функціонування у зв'язку з правильним вибором спеціалізації. Для заохочення подальшої ефективної роботи закладу йому надається низка привілеїв, зокрема, розглядається питання щодо переведення його на самофінансування, самоконтроль та підвищення рівня його автономності.

На другому етапі РУО проводить зріз знань учнів за певними предметами, переважно за напрямом спеціалізації, до проведення ЗНО або перед атестацією. Метою цього напряму контролю є, по-перше, визначення рівня засвоєння учнями предметів, які відповідають спеціалізації ЗНЗ; по-друге, встановлення кореляційного зв'язку між окремими циклами предметів для уточнення спеціалізації та подальшого функціонування і розвитку ЗНЗ, зміни його статусу.

На третьому етапі РУО проводить аналіз результатів ЗНО відповідно до напряму спеціалізації. На цьому етапі РУО може зробити висновки щодо якості НВП та ефективності управління ЗНЗ.

Четвертий етап є завершальним. Він дає РУО змогу прийняти рішення щодо того, наскільки доцільним є надання дозволу на автономність ЗНЗ. Високий рівень менеджменту цього закладу дає можливість переведення його на самофінансування та автономність, посилює вплив закладу на громаду та державно-громадське самоврядування.

Запропонована методика апробована на кількох районах м. Київ. Поглиблене дослідження проводилось у Дніпровському та Голосіївському районах столиці на матеріалах спеціалізованих шкіл, гімназій і ліцеїв. Результати дослідження свідчать про високий рівень достовірності гіпотези, яка була покладена в основу реалізації методики. Водночас було встановлено, що ефективність заходів регулювання діяльності ЗНЗ з боку РУО значно підвищується при оптимізації мережі закладів і створенні освітніх округів, оптимальних за розміром та цілеспрямуванням.

Сучасний стан місцерозташування ЗНЗ у багатьох районах потребує суттєвого вдосконалення. Спостерігається високий рівень концентрації спеціалізованих ЗНЗ в одних мікрорайонах і відсутність або незначна їх кількість у новозбудованих мікрорайонах-гігантах (Микільський град, Лівобережний центр тощо) ( рис. 2.)



Рис. 2. Місцерозташування ЗНЗ у Дніпровському районі м. Київ

Для формування освітніх округів запропоновано методику, яка дає можливість визначити основні критерії ефективності науково-методичної роботи та запропонувати напрями її вдосконалення. На державному рівні загальновизнаних показників не існує. Керівники на різних рівнях управління школою звертаються до педагогічної експертизи, основою якої має бути визначення характеру НВП, матеріально-технічної та фінансової спроможності закладу, а також управлінської і педагогічної майстерності колективу закладу.

Для оцінювання науково-методичної роботи в ЗНЗ автором запропоновано використовувати такі показники щодо: розвитку навичок науково-дослідної роботи педагогів та учнів; створення програми діяльності, цілей, завдань науково-методичної роботи; запровадження інноваційних підходів до практичної індивідуальної та колективної діяльності; роботи над обраною науково-методичною темою; аналізу одержаних результатів; діагностики етапів дослідження; аналізу стану викладання навчальних предметів, кінцевих результатів НВП загалом; реалізації принципу безперервності освіти; підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; роботи з атестації педагогічних працівників; оцінювання участі педагогів у проектній та науково-дослідній роботі.

Одним із державних завдань розвитку системи загальної середньої освіти є підготовка, перепідготовка та підвищення професійної майстерності спеціалістів РУО та методистів РНМЦ як професіоналів державних органів управління. Ця підготовка має передусім бути спрямована насамперед на організацію та проведення моніторингових досліджень, атестаційної експертизи діяльності ЗНЗ.

Автором запропоновано методичний підхід до організації та проведення підготовки спеціалістів РУО та методистів РНМЦ до інспектування, експертного оцінювання й атестації ЗНЗ і розробки методичного супроводу контрольних заходів. Застосування авторської методики дає змогу поетапно здійснювати цикл підготовки спеціалістів відповідно до потреб районного рівня державного управління освітою.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення вирішення проблеми здійснення контролю за діяльністю ЗНЗ. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а мета та завдання дослідження дають змогу зробити такі загальні висновки.

1. Сучасна наукова парадигма розглядає державний контроль в освітній галузі як: багатовимірне методологічне поняття (функція управління, вид управлінської діяльності, процес, результат, «дія та протидія», управлінська послуга, засіб адміністративного впливу тощо), що різнобічно характеризує всі життєво значущі для розвитку закладу освіти сторони його діяльності та сприяє прийняттю неформальних управлінських рішень. Контроль виступає обов'язковою функцією державного управління, елементом зворотного зв'язку, який дає змогу своєчасно відреагувати на будь-які відхилення від запланованого шляху досягнення поставлених цілей розвитку держави, її регіонів, окремих територій та об'єктів, основних напрямів і видів діяльності. В освітній галузі функція контролю виконується на засадах: публічності; орієнтації контролю на майбутнє; ефективності; наявності нормативів і стандартів; комплексності; системності; об'єктивності; компетентності; дієвості; гласності; паралельних повноважень.

2. У системі управління ЗНЗ здійснення контролю має свої особливості, які полягають у тому, що якість освіти великою мірою визначає якість життя людини, суспільства. Сучасний розвиток вимагає розробки нових підходів до оцінювання якості освіти загалом і повної загальної середньої зокрема. Потрібно вирішувати питання, щодо визначення об'єктивної оцінки якості освіти, дати теоретичне обґрунтування критеріям та методам, які використовуються для оцінювання діяльності ЗНЗ, професійної діяльності кожного педагога.

3. Науковий підхід до розкриття сутності контролю передбачає розмежування понять форм і методів контролю в освітній сфері, яке полягає у визначенні форм контролю як таких, що спрямовані на оцінювання рівня досягнення мети роботи закладу, а методів контролю - як інструмента оцінювання якості та цілеспрямованості застосування управлінських технологій. У роботі досліджено основні форми контролю, до яких належать зовнішній аудит (інспектування), моніторинг, атестація ЗНЗ; методи контролю, які доцільно застосовувати в системі державного управління та самоврядування, а саме: кваліметричні дослідження, спостереження, електронна обробка даних, експертне оцінювання, автоматизований контроль, анкетування, тестування, самоекспертиза ЗНЗ. Основними об'єктами, які постійно аналізуються керівниками всіх рівнів управління, є: аспекти НВП; колективна діяльність учнів у позаурочний час; співпраця педагогів та учнів як співучасників освітньої діяльності; вплив громадських організацій на функціонування ЗНЗ; підсумки семестру, навчального року; кадровий потенціал; організація науково-методичної роботи з педагогічними кадрами тощо.

4. Інституційним механізмом передбачено створення вертикалі органів управління: адміністрація ЗНЗ; районні управління освіти; обласні управління освіти; Головне управління освіти і науки (у м. Київ); МОН України; Кабінет Міністрів України. У роботі виділено загальні показники, які систематизуються на рівні ЗНЗ, і специфічні, що аналізуються на районному та інших рівнях державного управління та самоврядування.

Інституціональний механізм формується такими законодавчо-нормативними актами: Концепція розвитку освіти в Україні на 2006-2010 рр., Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»; Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження комплексного плану заходів щодо розвитку загальної середньої освіти в 1999-2012 роках», «Про затвердження Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку», Положення про загальноосвітній навчальний заклад тощо.

5. Районні управління освіти відіграють ключову роль у системі державного контролю за діяльністю ЗНЗ. У ході дослідження доведено необхідність посилення ролі РУО та РНМЦ у напрямі врахування вимог ринку праці, що безпосередньо впливає на спеціалізацію та профілізацію ЗНЗ. З цією метою проаналізовано роботу Дніпровського і Голосіївського районних управлінь освіти м. Київ. Установлено, що проблемами чинної системи контролю є такі: відсутність уніфікації умов проведення атестації ЗНЗ і педагогічних працівників; недосконала система розмежування повноважень контрольних органів; недостатня розробленість критеріїв оцінювання діяльності ЗНЗ та відповідного методичного супроводу; слабкість методичної основи оцінювання спеціалізації та профілізації закладів освіти; брак контролю за територіальним розташуванням закладів освіти, особливо спеціалізованих.

6. Для вирішення поставлених завдань обґрунтована необхідність участі РУО у процедурі визначення рівня можливостей ЗНЗ, яка здійснюється поетапно: на першому етапі визначається коефіцієнт раціональності, що дає змогу оцінити ступінь відповідності між обранням випускниками професійного спрямування, яке відповідає профілізації школи; на другому - якість навчальних досягнень учнів; на третьому - аналіз результатів ЗНО; на четвертому - вирішення питання щодо надання автономності і фінансової самостійності освітній установі. Кожний етап супроводжується методичною, технічною, інформаційною, консалтинговою підтримкою з боку РУО. Розроблена методика дає змогу вдосконалити механізм експертного оцінювання і посилити взаємозв'язок між ЗНЗ, РУО та місцевими органами управління зайнятістю населення. Запропонований підхід дає можливість ввести у процедуру контролю якісні і кількісні оцінки.

7. Запропоновано методику контролю за плануванням територіального розміщення ЗНЗ з урахуванням їх спеціалізації, рівня підготовки, потреб району міста, яка дає змогу запобігти надмірній концентрації спеціалізованих закладів в одному мікрорайоні і їх нестачі в іншому за допомогою застосування картографічного методу дослідження. Після проведення дослідження на основі вказаної методики можна здійснювати розробки щодо створення освітніх округів.

8. Важливе значення має реалізація системного підходу до оцінювання науково-методичної роботи в ЗНЗ силами РУО та РНМЦ. З метою досягнення системного вдосконалення контрольних заходів пропонується використовувати комплекс показників щодо: розвитку навичок науково-дослідної роботи педагогів та учнів; створення програми науково-методичної роботи; запровадження інноваційних підходів до практичної діяльності; діагностики етапів дослідження; аналізу кінцевих результатів НВП загалом; реалізації принципу безперервності освіти; підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; робота з атестації педагогічних працівників; оцінювання участі педагогів у проектній та науково-дослідній роботі. Для забезпечення ефективності проведення контрольних заходів розроблено методика планування заходів і проведення підготовки спеціалістів відділу розвитку загальної середньої освіти та методистів РНМЦ РУО.

9. До напрямів подальших розвідок належить проблематика оцінювання соціального авторитету ЗНЗ відповідно до проведеного опитування зацікавлених осіб (батьків, учнів, випускників закладів, громадськості, представників РУО). Доцільно було б також окреслити основні вимоги до подання нових форм звітності районним управлінням освіти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Панченко А.Г. Контроль у системі регіонального (районного) та внутрішньошкільного управління загальноосвітніми навчальними закладами / А.Г. Панченко // Держава та регіони. - 2009. - № 3. - С. 133-138.

2. Панченко А.Г. Атестація загальноосвітніх навчальних закладів як форма державного контролю / А.Г. Панченко // Управління : зб. наук. праць АМУ / редкол.: В.Д. Бакуменко (голова ред.) та ін. - К., -2009. - Вип. 4. - С. 281-287.

3. Панченко А.Г. Контроль у системі державного регіонального і внутрішньошкільного управління загальноосвітнім навчальним закладом / А.Г. Панченко // зб. наук.пр. ДонДУУ: “Соціальний менеджмент та управління інформаційними процесами” - Т. Х. - Вип. 117. - 2009. - С. 258-265.

4. Панченко А.Г. Державний менеджмент в системі загальної середньої освіти / О.М. Іваницька, А.Г. Панченко // Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Д., 2009. - С. 108-109.

5. Панченко А.Г. Експертне оцінювання методичної роботи в загальносвітньому навчальному закладі [Електронний ресурс] / А.Г. Панченко // Освітологічний дискурс. - 2010. - № 3. - Режим доступу: http://innovations.kmpu.edu.ua/ENFV/index.html

6. Панченко А.Г. Книга внутрішньошкільного контролю / Упоряд. Л. Глазунова, А. Панченко. - 3-є вид., стереотипне. - К. : Шкіл. світ: Вид. Л. Галіцина, 2008. - 128 с. (авторські с. 1-64).

7. Панченко А.Г. Робоча книга заступника директора з виховної роботи / упоряд. Л. Глазунова, А. Панченко.- 2-ге вид., стереотипне. - К. : Шкіл. світ: Вид. Л. Галіцина, 2008. - 128 с. (авторські с. 1-64).

8. Панченко А.Г. Робоча книга педагога-організатора / упоряд. Л. Глазунова, А. Панченко. - 2-ге вид., стереотипне. - К. : Шкіл. світ: Вид. Л. Галіцина, 2008. - 128 с. (авторські-- с. 1-64).

9. Панченко А.Г. Робоча книга директора комплексу «Школа-дитячий садок» / упоряд. Л. Глазунова, А. Панченко, Л. Юхименко. - К. : Шкіл. світ: Вид. Л. Галіцина, 2006. - 128 с. (авторські - 1-46)

10. Панченко А.Г. Теорія і практика управління. Випуск 1.: автори-упорядники Глазунова Л.М., Панченко А.Г. - 4-є видання, стереотипне. - К. : КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2003. - 16 с. (авторські - 1-10)

11. Панченко А.Г. Мета відвідування уроків. Аналіз уроку / упоряд. Н. Мурашко. - К. : Шк. світ, 2008. - 128 с. - (Бібліотека «Шкільного світу»). - С. 104-108.

12. Панченко А.Г. Інноваційна діяльність в загальноосвітньому навчальному закладі. / Л. Глазунова, А. Панченко // Порадник методиста. - Х. : Вид. група «Основа», 2006. - 240 с. - С. 8-20. (авторські с. 8-16).

13. Панченко А.Г. Математика. 5-11 класи: Інструктивно-методичні матеріали Міністерства освіти і науки України: Календарно-тематичне планування навчального матеріалу на 2004/05 навчальний рік / уклад.:Н.С. Прокопенко, Н.П. Щекань, В.М. Михайленко, А.Г. Панченко, А.В. Панченко. - Х. :Світ дитинства, 2004. - 112 с. (авторські - с. 77-97)

14. Панченко А.Г. Математика: Календарно-тематичне планування навчального матеріалу на 2006-2007 навчальний рік. 5-11 класи/ упоряд. Н.С. Прокопенко, Н.П. Щекань, Л.В. Мальчевська, В.М. Михайленко, А.Г. Панченко, А.В. Панченко Вид. 2-е, доповн. - Х. :ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. - 240 с. (авторські - с. 5-34)

15. Панченко А.Г. Педагогічний аналіз як функція керівника школи (за матеріалами КМПУ імені Б.Д. Грінченка) / Аналіз уроку: планування, методика, технологія проведення, аналіз. - Х. : Основа, 2006. - 144 с. - (Б-ка журн. «Управління школою»; Вип. 2(38)). - С.67-96.

Размещено на Allbest.ru

...