Надійне забезпечення країни продовольством має стратегічне значення, оскільки від цього залежать не лише її продовольча, а й національна та економічна безпека. Проблему продовольчої безпеки України в умовах сучасного розвитку економіки необхідно розглядати як складову економічної безпеки. Саме продовольча безпека відіграє визначальну роль, оскільки сприяє реалізації життєво важливих інтересів населення, суспільства і держави та безпосередньо впливає на забезпечення національної безпеки. Тому державна агропродовольча політика потребує вдосконалення в напрямі підпорядкування інтересам людини, створення соціально орієнтованої економіки та забезпечення економічної свободи громадян.

У таких умовах безпосередній вплив на стан продовольчої безпеки справляють такі фактори: рівень розвитку агропромислового комплексу - головного виробника та постачальника продовольства; бідність як неможливість забезпечити економічну доступність до продовольства; наявність необхідної кількості продовольчого резерву; безпека продуктів харчування; стан використання земельних ресурсів; залежність від імпорту продовольства; процес глобалізації, світова фінансова криза та ін.

Ураховуючи інтереси економічної безпеки України та соціально-політичну стабільність у суспільстві, можна стверджувати, що з точки зору продовольчої безпеки агропромисловий комплекс (АПК) завжди буде залишатися її головним фактором, на розвиток якого суттєво впливає соціально-політична нестабільність в державі, дестабілізація агропромислового виробництва, поглиблення диспропорцій у ньому, розлад фінансово-економічної системи, нестабільність виробництва, недосконалість земельних відносин, звуження ринків продовольства, зростання споживчих цін та зниження купівельної спроможності населення. У цих умовах реальною стає загроза продовольчій безпеці держави.

Ситуація в АПК не є локальною, вона притаманна всій національній економіці, де діють недосконалі фінансові механізми, які стали відчутним гальмом у проведенні реформ. Їх розширення деформує економічний простір ринкових відносин. Зазначені обставини негативно впливають на ефективність державного управління із забезпечення продовольчої безпеки. Пошук внутрішніх резервів підвищення рівня продовольчої безпеки показав, що в нинішніх умовах слід зосередити увагу на ефективному та прискореному реформуванні агропромислового комплексу держави, в основу якого має бути покладений комплексний підхід, що дасть змогу на першому етапі стабілізувати, а в подальшому розраховувати на ефективний розвиток АПК.

Найбільш недосконалою на сьогодні є сфера державного управління розвитком агропромислового комплексу, що в умовах докорінних змін в економічному житті держави не сприяє покращанню її продовольчої безпеки. Вирішення цього важливого і складного завдання неможливе без розробки й впровадження нових, адаптованих до зазначених умов та завдань у сфері забезпечення продовольчої безпеки механізмів державного управління розвитком агропромислового комплексу. Зазначені обставини взяті за основу дослідження і визначають актуальність дисертаційної роботи.

На важливість проблем продовольчої безпеки як пріоритету агропродовольчої політики вказують численні теоретичні дослідження і узагальнення вітчизняних вчених, зокрема праці В.Р.Андрійчука, А.А.Бабенка, В.І.Богачова, В.Ю.Богдановича, О.В.Бужина, О.І.Гойчук, В.А.Ільяшенко, О.В.Кочеткова, Ю.П.Лебединського, О.Ю.Лебединської, І.І.Лукінова, Б.М.Міркіна, О.П.Онищенка, Б.Й.Пасхавера, О.Д.Плеханова, П.Т.Саблука, С.В.Савченка, Н.А.Скідана, В.І.Суперсона, В.Г.Ткаченко, В.П.Щербаня, В.В.Юрчишина та ін.

Серед зарубіжних науковців слід згадати В.Агаєва, П.Абалкіна, І.Богданова, З.Ільїну, А.Калініна, Б.Кумахова, У.Кьостера та ін. Проте дослідження проблем продовольчої безпеки із системних позицій державного управління забезпеченням її достатнього рівня в сучасних економічних умовах не можна вважати вичерпаними.

Актуальність проблем продовольчої безпеки та їх недостатня наукова розробка в Україні стали визначальними при виборі теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження підготовлено на кафедрі національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України і пов'язано з виконанням комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (код 0301090 “Прикладні розробки у сфері державного управління”): 1) у період з 1 січня 2007 по 31 грудня 2007 р. з НДР “Теоретико-прикладні аспекти обґрунтування, прийняття та оцінки ефективності управлінських рішень у системі забезпечення національної безпеки держави” (ДР № 0107U005910), у якій як виконавець автор сформував основні напрями удосконалення АПК в інтересах підвищення рівня продовольчої безпеки України; 2) у період з 1 січня 2008 по 31 грудня 2008 р. з НДР “Рекомендації органам державної влади і місцевого самоврядування щодо ефективного реагування на виклики, небезпеки та загрози національній безпеці держави” (ДР № 0108U002019), у якій як виконавець автор обґрунтував пропозиції щодо удосконалення організаційних механізмів реформування агропромислового комплексу з урахуванням вимог продовольчої безпеки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення пріоритетних напрямів підвищення ефективності державного управління розвитком агропромислового комплексу як головного фактора в подоланні негативних тенденцій у сфері забезпечення продовольчої безпеки України на основі комплексного аналізу результативності державної агропродовольчої політики. Відповідно до мети в роботі були поставлені такі завдання:

- провести всебічний аналіз місця та ролі продовольчої безпеки в системі забезпечення національної безпеки України;

- розробити методичний підхід до формалізації завдання державного управління розвитком агропромислового комплексу з урахуванням потреб держави в забезпеченні продовольчої безпеки;

- виявити деструктивні фактори та сформувати систему показників оцінювання впливу агропромислового комплексу на ефективність забезпечення продовольчої безпеки держави;

- дослідити макромодель державного управління розвитком агропромислового комплексу в системі забезпечення продовольчої безпеки держави;

- проаналізувати методику оцінювання ефективності державного управління розвитком агропромислового комплексу з урахуванням стратегії державної продовольчої політики;

- обгрунтувати найбільш доцільні напрями та запропонувати шляхи підвищення ефективності механізмів державного управління розвитком агропромислового комплексу в інтересах підвищення рівня продовольчої безпеки України.

Об'єкт дослідження - державна агропродовольча політика щодо забезпечення продовольчої безпеки України.

Предмет дослідження - механізми державного управління у сфері забезпечення продовольчої безпеки в умовах реформування агропромислового комплексу України.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що підвищення рівня продовольчої безпеки можна досягти шляхом удосконалення державного управління розвитком агропромислового комплексу в сучасних умовах.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становили фундаментальні положення економічної теорії та науки державного управління. З метою вирішення поставлених у дослідженні завдань було застосовано комплексний системний підхід, який дав змогу використати в процесі аналізу різноманітні наукові розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників з питань сучасних світових тенденцій забезпечення продовольчої безпеки, аналітичні матеріали та статистичні дані, законодавчі акти Верховної Ради України, нормативні документи Кабінету Міністрів України, Міністерства агропромислової політики України, а також власний досвід автора.

Для досягнення поставленої мети застосовувались такі теоретичні та емпіричні методи наукового пізнання, як: системний підхід з використанням методів порівняльного аналізу в процесі розгляду результативності державної агропродовольчої політики щодо забезпечення продовольчої безпеки; методи експертного оцінювання, порівняння, синтезу, аналізу ієрархій та прийняття рішень при дослідженні перспективних напрямів розвитку агропромислового комплексу; методи порівняльного аналізу, прогнозування, математичного моделювання в процесі розробки механізмів формування агропродовольчої політики України з урахуванням вимог продовольчої безпеки в процесі удосконалення теоретико-методологічних основ стратегічного планування розвитку агропромислового комплексу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в науці державного управління запропоновано цілісний підхід щодо обгрунтування та розробки науково-методичного апарату оцінки ефективності державного управління у сфері забезпечення продовольчої безпеки держави, а також удосконалено модель управління системою забезпечення продовольчої безпеки за рахунок введення в неї часткової моделі державного продовольчого резерву.

У роботі

вперше сформульована умова визнання державного управління у сфері забезпечення продовольчої безпеки ефективним, якщо система забезпечення продовольчої безпеки здатна на поточний момент часу, в умовах впливу деструктивних внутрішніх і зовнішніх факторів, у необхідних кількісних та якісних параметрах забезпечувати потреби населення в продуктах харчування та створювати достатній резерв продовольства, нестачу окремих видів продовольства компенсувати за рахунок імпорту, а надлишок експортувати в інші країни;

удосконалено:

- систему показників оцінювання впливу агропромислового комплексу на ефективність забезпечення продовольчої безпеки держави шляхом групування часткових показників у більш загальні, математична згортка яких дала змогу формально описати функціонування з допомогою системи критеріїв стабільного доступу до продовольства, фізичної та економічної доступності продовольства, його безпеки на момент оцінювання;

- динамічну модель управління системою забезпечення продовольчої безпеки за рахунок введення в неї часткової моделі державного продовольчого резерву, що дало змогу різнобічно досліджувати процес забезпечення продовольчої безпеки держави з плином часу, а також оцінювати ефективність державної політики з питань забезпечення продовольчої безпеки, прогнозувати сценарії розвитку ситуації у цій сфері залежно від змін у зовнішньому середовищі та умов внутрішнього розвитку;

- методику оцінювання ефективності державного управління розвитком агропромислового комплексу, яка, на відміну від відомих, дає змогу оцінювати ефективність забезпечення продовольчої безпеки за ступенем відповідності отриманого значення ефективності встановленим порогам часткового та повного забезпечення продовольчої безпеки;

дістали подальшого розвитку технології формування вихідних даних для оцінювання ефективності державного управління забезпеченням продовольчої безпеки та методичні підходи до втілення державної продовольчої політики в агропромислову галузь.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені теоретичні положення логічно доведені до рівня конкретних пропозицій, окремі з них упроваджені в управлінську практику, а також науково обґрунтовані методичні підходи та рекомендації щодо підвищення рівня продовольчої безпеки держави.

На сьогодні частина одержаних у роботі наукових результатів відображена в науково-практичних розробках органів державної влади, програмах, аналітичній та практичній роботі установ, на які покладається забезпечення продовольчої безпеки окремих регіонів України, зокрема:

– рекомендації щодо вдосконалення організації та проведення моніторингу ефективності забезпечення продовольчої безпеки регіону використані фахівцями Головного управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації при підготовці Програми соціально-економічного розвитку області на 2010 рік (акт про впровадження від 23.09.2009 р.);

– положення дисертаційного дослідження стосовно методики оцінювання ефективності державного управління розвитком агропромислового комплексу застосовані в навчальному процесі Житомирського національного агроекологічного університету співробітниками кафедри менеджменту організацій при підготовці та викладанні курсу лекцій з навчальної дисципліни “Основи менеджменту” (акт про впровадження від 09.09.2009 р.);

– пропозиції щодо удосконалення організаційних механізмів реформування агропромислового комплексу з урахуванням вимог продовольчої безпеки, теоретико-методологічне обґрунтування основних напрямів удосконалення АПК в інтересах підвищення рівня продовольчої безпеки України використані в наукових дослідженнях Національної академії - в процесі виконання науково-дослідних робіт “Теоретико-прикладні аспекти обґрунтування, прийняття та оцінки ефективності управлінських рішень у системі забезпечення національної безпеки держави” та “Рекомендації органам державної влади і місцевого самоврядування щодо ефективного реагування на виклики, небезпеки та загрози національній безпеці держави” (довідка від 12.10.2009 р. № 174).

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки і рекомендації також можуть бути використані:

- у науково-дослідних роботах і навчальному процесі вищих навчальних закладів та інститутів підвищення кваліфікації у процесі розробки освітніх програм з питань державного управління агропромисловим комплексом, а також підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

- у діяльності органів державної влади з реалізації продовольчої політики (центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування) при формуванні механізмів державного управління в агропромисловій сфері;

- під час удосконалення нормативно-правової та методичної бази у сфері забезпечення продовольчої безпеки, узгодження інтересів суб'єктів господарювання та держави, використання власної ініціативи підприємств АПК;

- у діяльності органів управління агропромисловими підприємствами (управліннями агропромислового розвитку регіонів) при формуванні механізмів державного управління у цій галузі.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора. Усі наукові результати, наведені в дисертації, отримані автором особисто. У дисертації не використовувались ідеї або розробки, що належать В.Ю.Богдановичу, разом з яким були опубліковані дві наукові статті. У працях у співавторстві авторським є: 1) у статті “Концептуальні засади розробки динамічної моделі функціонування агропромислового комплексу” [1] - обґрунтування концептуальних засад розробки узагальненої (макро)моделі державного управління розвитком АПК; 2) у статті “Моделювання державного управління розвитком АПК в системі забезпечення продовольчої безпеки держави” [7] - удосконалення структурної схеми динамічної моделі управління системою забезпечення продовольчої безпеки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації доповідались і обговорювались на міжкафедральному семінарі на кафедрі національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України (Київ, 2007), на науково-практичних конференціях за міжнародною участю в Національній академії “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007) та “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, зокрема 7 статей у наукових журналах та збірниках наукових праць, а також 2 у тезах науково-практичних конференцій та семінару. У фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України з державного управління, надруковано 6 статей.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 209 сторінок, з них 184 сторінки основного тексту. Дисертація містить 18 рисунків, 7 таблиць, 1 додаток. Список використаних джерел складається із 215 найменувань.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та гіпотезу дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх впровадження, апробації й опублікування.

У першому розділі - “Аналіз основних чинників, що впливають на стан продовольчої безпеки України в сучасних умовах” - здійснено огляд літератури за темою дослідження та проаналізовано понятійно-категорійний апарат державної політики у сфері продовольчої безпеки, стан, сучасні тенденції в державному управлінні, фактори та причини, що утруднюють забезпечення продовольчої безпеки України, загрози продовольчій безпеці України та шляхи їх усунення, показано роль та місце продовольчої безпеки в системі забезпечення національної безпеки України, розглянуто можливі напрями підвищення ефективності державного управління у сфері забезпечення продовольчої безпеки України, формалізовано постановку завдання дослідження.

У результаті аналізу встановлено, що економічні реформи, які проводилися в АПК України, не були комплексними та не дали бажаного ефекту. Тому не вдалося досягти стратегічної мети аграрних перетворень. Не сформовано ефективне стабільне агропромислове виробництво, яке забезпечувало б країну продуктами харчування, сільськогосподарською сировиною та гарантувало продовольчу безпеку країни. Не створено умови для комплексного соціального облаштування села і розвитку сільських територій. Розрив у рівнях життя сільського та міського населення й дедалі більше поглиблюється. Агропродовольча політика потребує науково обґрунтованого удосконалення і має бути підпорядкована інтересам людини. Необхідно впроваджувати соціально орієнтовану економіку, пристосувати виробництво до запитів споживача, забезпечити економічну свободу громадян, умови для стимулювання працелюбності, творчості та ініціативи, високої продуктивності праці. Слід продовжити реформування земельних відносин, своєчасно коригувати методи і форми цього процесу. Разом з тим має зростати роль державного впливу на них. Держава має створити економічні і моральні мотиви для широких верств населення, що спонукатимуть до ефективного використання земель як одного з національних багатств країни. В основу реформування системи державного управління АПК має бути покладений комплексний підхід, що дасть змогу на першому етапі стабілізувати, а в подальшому - розраховувати на ефективний розвиток аграрно-промислового комплексу. На всіх рівнях державного управління необхідно більш активно піклуватися про продовольчу безпеку громадян, адекватно реагувати на небезпеки та загрози у цій сфері.

У другому розділі - “Теоретико-методологічні засади підвищення ефективності державної політики у сфері забезпечення продовольчої безпеки” -встановлено, що ситуація, яка склалася у вітчизняному АПК, не є локальною, а притаманна всій національній економіці, де діють недосконалі фінансові та організаційні механізми, які гальмують проведення реформ. Основні зусилля органів виконавчої влади необхідно зосередити на підвищенні ефективності державного управління із забезпечення продовольчої безпеки. Наведена загальна методика дисертаційного дослідження, проведена формалізація процесу забезпечення продовольчої безпеки держави з урахуванням основних внутрішніх та зовнішніх факторів, виявлені фактори, що деструктивно впливають на ефективність забезпечення продовольчої безпеки, сформована система показників оцінювання впливу АПК на забезпечення продовольчої безпеки держави, удосконалені модель державного управління розвитком агропромислового комплексу в системі забезпечення продовольчої безпеки держави та методика оцінювання ефективності державного управління розвитком агропромислового комплексу в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій, на основі якої обґрунтовані основні напрями удосконалення державної продовольчої політики.

У формалізованому вигляді державне управління у сфері забезпечення продовольчої безпеки U(t) визнається ефективним, якщо забезпечується умова: продовольча пропозиція держави Ппд (t) на поточний момент часу t забезпечує потреби населення Пн (t) у продуктах харчування та створює достатній резерв продовольства Рп (t), нестачу окремих видів продовольства ДПімп(t) держава компенсує за рахунок імпорту, а надлишок ДПекп (t) експортує в інші країни:

U(t)= + ,

якщо

Ппд (t) + ДПімп (t) - ДПекп (t) = Пн (t) + Рп (t). (1)

Запропонований методичний підхід дав змогу формалізувати мету, цільову функцію, структуру та вибрати основні критерії функціонування системи забезпечення продовольчої безпеки держави, а також систематизувати зовнішні і внутрішні фактори, що визначально постійно або тимчасово справляють деструктивний вплив на функціонування системи, виявити та ранжувати за напрямами основні загрози продовольчій безпеці держави.

Цільова функція системи забезпечення продовольчої безпеки являє собою згортку досягнення критеріїв

ЦФПБ = Ш { Дф(t) _ Де(t) _ Сд(t) _ Бх(t) , t }, (2)

де _ - взаємозалежність критеріїв; Дф(t) - критерій фізичної доступності продовольства - продукти харчування мають бути в наявності на всій території країни в кожен момент часу t й не менш ніж у мінімально необхідному асортименті; Де(t) - критерій економічної доступності продовольства - кожен громадянин повинен мати достатній рівень доходу для придбання мінімального набору продуктів харчування; Сд(t) - критерій стабільного доступу до продовольства - соціально-економічна система країни має гарантувати доступність продовольства кожному громадянинові не тільки в коротко-, а й у довгостроковій перспективі; Бх(t) - критерій безпечного харчування - соціально-економічна система країни має гарантувати мінімальні вимоги до безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.

Найкращий режим державного регулювання продовольчої пропозиції визначається правильно вибраною метою та пріоритетами державної продовольчої політики, а його рівень - комбінацією таких основних факторів, як політична воля органів державного управління, можливості бюджету та соціально-економічна стабільність.

У результаті узагальнення часткових показників ефективності реалізації державної політики забезпечення продовольчої безпеки був уточнений вектор показників (індикаторів) стосовно кожного часткового критерію, математична згортка яких описує вибрану цільову функцію системи забезпечення продовольчої безпеки держави.

Рівнями продовольчої безпеки вибрано повне і часткове її забезпечення, а також визначено умови, за яких не забезпечується продовольча безпека держави.

Для моделювання процесу реалізації цільової функції системи запропонована комплексна динамічна модель забезпечення продовольчої безпеки держави (рис. 1).

Динамічна модель досліджуваного процесу відображає явища, що відбуваються в часі як у системі в цілому, так і в її функціональних складових. Крім того, динамічне моделювання дає змогу готувати необхідні вхідні дані щодо здійснення прогнозів стосовно перебігу тих чи інших процесів, оцінювати ефективність управлінських рішень, ризики та негативні наслідки, пов'язані з їх упровадженням.

Рис. 1 Динамічна модель управління системою забезпечення продовольчої безпеки

У формальному вигляді функція, що описує динамічний стан (зміни у часі) системи забезпечення продовольчої безпеки, має вигляд

dA/dt = F{ X(t), A [ I(t), U(t), ZАПК (t), ZР (t), ZДПР (t)], S(t), FЗ, FВН, Y(t), t }, (3)

де F{*} - функціонал, що описує еволюцію системи забезпечення продовольчої безпеки у часі; A [*] - функціонал, що описує стан системи забезпечення продовольчої безпеки; X(t) - функція, що описує вхідну інформацію; I(t) - функція, що описує стан інформаційної підсистеми; U(t) - функція, яка описує стан підсистеми управління галузями, що забезпечують продовольчу безпеку, у тому числі державне управління у сфері забезпечення продовольчої безпеки; ZАПК (t) - функція, що описує стан агропромислового комплексу; ZР (t) - функція, що описує стан ринку сільськогосподарської продукції та продуктів споживання; ZДПР (t) - функція, що описує стан державного продовольчого резерву; S(t) - функція, що описує ресурсний продовольчий потенціал держави; FЗ - функція, що описує вплив зовнішніх факторів; FВН - функція, що описує вплив внутрішніх умов функціонування системи забезпечення продовольчої безпеки; Y(t) - функція, що описує досягнутий у момент часу t поточний рівень продовольчої безпеки.

Виходячи з того, що цільова функція системи являє собою згортку чотирьох критеріїв (2), то баланс продовольчого забезпечення держави має вигляд

ЦФПБ (t) = Ш { Дф(t) _ Де(t) _ Сд(t) _ Бх(t) , t }== F{ X(t), A [ I(t), U(t), ZАПК (t), ZР (t), ZДПР (t)], S(t), FЗ, FВН, Y(t), t }.

Звідси місія системи забезпечення продовольчої безпеки з урахуванням вимог забезпечення сталого розвитку держави (обмеження національної безпеки держави) має полягати в тому, щоб досягти позитивної динаміки в часі dA/dt ? 0.

Ситуація, коли dA/dt = 0, означає, що система функціонує стабільно, своєчасно виявляються, усуваються або нейтралізуються деструктивні зовнішні та внутрішні впливи, а досягнуті критерії забезпечення продовольчої безпеки зберігаються незмінними протягом періоду, що розглядається.

Ситуація, коли dA/dt > 0, означає, що спостерігається підвищення рівня продовольчої безпеки держави.

Таким чином, удосконалена структурна схема динамічної моделі управління системою забезпечення продовольчої безпеки дає змогу різнобічно досліджувати процес забезпечення продовольчої безпеки держави з плином часу, в умовах дії різних зовнішніх та внутрішніх впливів, у тому числі надзвичайних ситуацій, природних аномалій тощо. Крім того, модель також дає змогу оцінювати ефективність державної політики з питань забезпечення продовольчої безпеки, прогнозувати сценарії розвитку ситуації у цій сфері залежно від змін у зовнішньому середовищі, умов внутрішнього розвитку, більш раціонально використовувати ресурси, що виділяються на державному рівні для реалізації завдань продовольчої безпеки України.

Для обґрунтування заходів щодо адекватного державного впливу на забезпечення продовольчої безпеки запропонована методика оцінювання ефективності державного управління розвитком агропромислового комплексу (рис. 2), яка дає змогу враховувати складну взаємодію таких, що одночасно функціонують, державних і недержавних акторів на ринку продовольства, їх цілі та функції, що збігаються, різну активність і вплив на забезпечення потреб населення та держави у продуктах харчування, їх імпорт та експорт як в окремих місцевостях, так і в державі в цілому.

Підсумковий рівень продовольчої безпеки визначається за технологією методу аналізу ієрархій (МАІ) з використанням комп'ютерної технології М7 (трирівнева ієрархія):

КПБ (t) = ( Lі Рі ) / max ( Lі Рі ) , (5)

де k - кількість матриць на третьому рівні ієрархії (кількість критеріїв); Li - пріоритети критеріїв; Pi - пріоритети показників.

Отриманий підсумковий рівень ефективності забезпечення продовольчої безпеки тепер уже як функція згортки вибраних критеріїв записується у вигляді:

КПБ (t) = Ш { Дф(Рф ,t) _ Де(Ре ,t) _ Сд(Рд ,t) _ Бх(Рх ,t) , t }, (6)

порівнюється з установленими порогами забезпечення продовольчої безпеки, які кількісно можуть бути визначені за цією самою процедурою на етапі стратегічного планування у сфері забезпечення продовольчої безпеки держави.

Числовий експеримент, проведений з використанням відомої моделі М7, показав, що рівень продовольчої безпеки, який забезпечується в регіоні, досить низький. Значення часткових показників ефективності державного регулювання АПК свідчить про занедбаність галузі в цілому і про те, що без акумуляції управлінських та фінансових зусиль покращити стан справ в АПК неможливо. Підвищення ефективності державного управління лише по одному з критеріїв забезпечує приріст рівня продовольчої безпеки від 6,7 до 20,2%.

Результати моделювання підтвердили, що для найбідніших верств населення визначальним є рівень економічної доступності до продовольства, оскільки він визначається рівнем їх доходів, або, інакше кажучи, матеріальним станом. Підвищення тарифів на комунальні послуги (2006 р.), зростання цін на продовольчі товари (вересень 2007 р.), негативний вплив світової фінансової кризи (вересень 2008 р.) при практично незмінних доходах переважної більшості населення показують, що в бюджетах саме цієї категорії громадян буде використовуватися менша частина коштів на закупівлю продуктів харчування, якість яких постійно погіршується. Це, в свою чергу, буде призводити до погіршення фізичного здоров'я, передусім працездатного населення, втрати його працездатності на більш тривалі проміжки часу, що безпосередньо впливатиме на забезпечення сталого розвитку і, відповідно, національної безпеки України. Зроблено висновок, що для забезпечення продовольчої безпеки України необхідно розробити стратегію захисту державних інтересів, таких як соціально-економічна стабільність, задоволення потреб у харчуванні, незалежність від імпорту, розвиток власного виробництва продовольчих товарів, створення резервних запасів для стабілізації продовольчого забезпечення населення та країни.

Рис. 2 Блок-схема методики оцінювання ефективності державного управління забезпеченням продовольчої безпеки

У третьому розділі - “Підвищення механізмів ефективності державного управління у сфері забезпечення продовольчої безпеки держави” - наведені рекомендації щодо удосконалення механізмів державного управління агропромисловим комплексом в інтересах підвищення рівня продовольчої безпеки України, зокрема обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення організації та проведення моніторингу ефективності забезпечення продовольчої безпеки держави і розроблені рекомендації щодо формування програми моніторингу та організації проведення експертного оцінювання. Головною метою моніторингу небезпек та загроз продовольчій безпеці держави пропонується вважати отримання інформації щодо переліку небезпек і загроз, їх якісних та кількісних характеристик (індикаторів) для подальшого відповідного реагування системою забезпечення продовольчої безпеки держави. Надані пропозиції щодо класифікації небезпек та загроз.

У рекомендаціях щодо підвищення рівня економічної доступності продовольства основна увага зосереджена на необхідності підвищення ефективності виробництва та забезпечення конкурентоспроможності продукції українського АПК. Запропоновано переглянути практику адміністративного контролю за функціонуванням об'єктів інфраструктури ринку, що впливає на ціноутворення, вибір партнерів та каналів збуту, відмовитися від адміністративних важелів впливу на укладання угод лише через біржі чи інші формування.

На рівні регіону необхідно створити систему оперативного моніторингу цін на рівні сільськогосподарських виробників щодо всіх видів продукції. Для підвищення рівня продовольчої безпеки населення України, крім державної підтримки і стимулювання розвитку національного аграрно-продовольчого сектору і вжиття заходів щодо скорочення масштабів бідності, запропоновано розробити і законодавчо закріпити механізми підвищення доступності продовольства виходячи із невідкладних завдань щодо підвищення здоров'я нації.

Рекомендації щодо забезпечення стабільного доступу до продовольства передбачають розробку програми надання дотацій сільському господарству з цільових джерел, встановлення мінімальних закупівельних цін, визначення нормативних торговельних націнок для підприємств оптової, роздрібної торгівлі відносно реалізації продуктів харчування першої необхідності тощо.

Визначено фактори, що впливають на рівень безпечного харчування населення, посилення контролю якості сільськогосподарської продукції, продовольчої сировини та продовольства спрямовані на розширення нормативно-правової бази, що визначає державний контроль за якістю продуктів харчування, впровадження системи швидкого інформування споживачів про безпеку та якість продуктів харчування та визначення незалежних випробувальних центрів, які можуть проводити достовірний контроль продукції за показниками якості та безпеки. Заропоновані заходи щодо вдосконалення розвитку АПК дозволять сформувати ефективне конкурентоздатне агропромислове виробництво, що забезпечить продовольчу безпеку держави.

Висновки

У дисертаційній роботі завдяки застосуванню комплексного аналізу результативності державної політики щодо забезпечення населення продовольством вирішено нове наукове завдання, що полягає у визначенні стратегічних пріоритетних напрямів та розробці науково-методичного апарату оцінки ефективності механізмів державного управління розвитком АПК як головного чинника забезпечення продовольчої безпеки України.

Апробація одержаних результатів, їх використання в практичній діяльності органів державної влади підтверджують гіпотезу та методологію, покладені в основу дослідження. Отримані узагальнюючі положення дають можливість сформулювати висновки, рекомендації та розробити окремі пропозиції.

1. Проведений всебічний аналіз місця та ролі продовольчої безпеки в системі забезпечення національної безпеки України показав, що вона є складовою економічної безпеки. Продовольча безпека відіграє визначальну роль, оскільки забезпечує реалізацію життєво важливих інтересів населення, суспільства й держави та справляє безпосередній вплив на забезпечення національної безпеки. Тому державна агропродовольча політика потребує удосконалення в напрямі підпорядкування інтересам людини, впровадження соціально орієнтованої економіки, забезпечення економічної свободи громадян та високої продуктивності праці. В основу реформування системи державного управління АПК має бути покладений комплексний підхід, що дасть змогу на першому етапі стабілізувати стан аграрно-промислового комплексу, а в подальшому розраховувати на його ефективний розвиток. На всіх рівнях державного управління необхідно більш активно піклуватися про продовольчу безпеку громадян та адекватно реагувати на небезпеки і загрози у цій сфері.

2. Запропоновано методичний підхід до формалізації завдання державного управління розвитком агропромислового комплексу з урахуванням потреб держави у забезпеченні продовольчої безпеки. Це дало змогу математично описати процес забезпечення продовольчої безпеки та сформулювати умову визнання державного управління у сфері забезпечення продовольчої безпеки ефективним, якщо система забезпечення продовольчої безпеки здатна на поточний момент часу, в умовах впливу деструктивних внутрішніх та зовнішніх факторів, у необхідних кількісних та якісних параметрах забезпечувати потреби населення в продуктах харчування та створювати достатній резерв продовольства, нестачу окремих його видів компенсувати за рахунок імпорту, а надлишок експортувати в інші країни.

3. Виявлено зовнішні та внутрішні фактори, що визначально постійно або тимчасово справляють деструктивний вплив на функціонування системи та спричиняють основні загрози продовольчій безпеці держави. Систематизація та ранжування факторів дали змогу сформувати систему показників оцінювання впливу агропромислового комплексу на ефективність забезпечення продовольчої безпеки та вибрати основні критерії оцінки ефективності її функціонування: критерій фізичної доступності продовольства - продукти харчування мають бути в наявності на всій території країни в кожен момент часу t й не менш ніж у мінімально необхідному асортименті; критерій економічної доступності продовольства - кожен громадянин повинен мати достатній рівень доходу для придбання мінімального набору продуктів харчування; критерій стабільного доступу до продовольства - соціально-економічна система країни має гарантувати доступність продовольства кожному громадянинові не тільки в коротко-, а й у довгостроковій перспективі; критерій безпечного харчування - соціально-економічна система країни має гарантувати мінімальні вимоги до безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини.

4. Досліджено та удосконалено макромодель державного управління розвитком агропромислового комплексу, яка являє собою динамічну модель управління системою забезпечення продовольчої безпеки за рахунок введення в неї часткової моделі державного продовольчого резерву, яка на основі проведеної декомпозиції загального процесу на більш прості функціонально необхідні підпроцеси, такі як: отримання та обробка інформації; прийняття та впровадження управлінських рішень; досягнення об'єктами управління параметрів, що визначені управлінськими рішеннями; оцінювання результатів забезпечення продовольчої безпеки дала змогу різнобічно досліджувати процес забезпечення продовольчої безпеки держави з плином часу, а також оцінювати ефективність державної політики з питань забезпечення продовольчої безпеки, прогнозувати сценарії розвитку ситуації у цій сфері залежно від змін у зовнішньому середовищі та умов внутрішнього розвитку.

Проведене моделювання з використанням динамічної моделі управління показало, що досягнення необхідного балансу продовольчого забезпечення держави з позитивною динамікою у часі можливе лише за умови, що в системі своєчасно виявляються, усуваються або нейтралізуються деструктивні зовнішні та внутрішні впливи.

5. Проаналізовано та удосконалено методику оцінювання ефективності державного управління розвитком агропромислового комплексу з урахуванням стратегії державної продовольчої політики на основі використання методу аналізу ієрархій (МАІ). Завдання оцінювання представлене у вигляді трирівневої ієрархії: перший рівень - мета оцінювання; другий рівень - критерії забезпечення продовольчої безпеки; третій рівень - показники ступеня реалізації вибраних часткових критеріїв. Оцінювання проводиться за стандартною процедурою МАІ. Удосконалення стосуються отримання підсумкового рівня ефективності забезпечення продовольчої безпеки, який формується у вигляді функції згортки вибраних критеріїв (другий рівень ієрархії) та в подальшому порівнюється з установленими порогами забезпечення продовольчої безпеки, які кількісно можуть бути визначені за цією самою процедурою на етапі стратегічного планування у сфері забезпечення продовольчої безпеки держави. Ефективність державного управління забезпеченням продовольчої безпеки в методиці оцінюється за ступенем відповідності отриманого значення підсумкового рівня ефективності встановленим порогам часткового та повного забезпечення продовольчої безпеки.

Особа, що приймає рішення щодо реалізації державної продовольчої політики, у разі використання запропонованої методики отримує “інструментарій” як оцінки результативності політики, так і прогнозування рівня продовольчої безпеки, що, у свою чергу, дає змогу приймати більш обґрунтовані управлінські рішення та раціонально використовувати наявні людські, фінансові і матеріальні ресурси для забезпечення продовольчої безпеки України.

Крім того, на основі запропонованої методики для органів державного управління, що відповідають за забезпечення продовольчої безпеки, відкриваються нові можливості: оперативно уточнювати систему показників оцінювання рівня продовольчої безпеки; організовувати та здійснювати процес оцінювання та прогнозування рівня продовольчої безпеки; визначати комплексний показник рівня продовольчої безпеки; виявляти потенційні джерела загроз для продовольчої безпеки України; визначати вектори показників оцінювання продовольчої безпеки держави; надавати прогноз розвитку ситуації у сфері продовольчої безпеки найближчу (1-6 міс.) та віддалену перспективу (до кількох років); оцінювати можливості України щодо забезпечення продовольчої безпеки в умовах появи нових сприятливих і деструктивних чинників та готувати пропозиції керівництву держави щодо забезпечення продовольчої безпеки країни.

Таким чином, запропонований методичний апарат, на відміну від існуючих, дає змогу комплексно проводити як оцінювання рівня продовольчої безпеки на встановлений момент часу, так і здійснювати прогноз його змін залежно від динаміки розвитку ситуації у сфері забезпечення продовольчої безпеки.

Результати числового експерименту щодо оцінювання та прогнозування рівня продовольчої безпеки з використанням удосконаленого методичного апарату свідчать про його достатній рівень адекватності процесу забезпечення продовольчої безпеки.

6. З використанням розробленого науково-методичного апарату визначено найбільш доцільні механізми удосконалення стратегії розвитку агропромислового комплексу в інтересах підвищення рівня продовольчої безпеки України, зокрема обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення організації та проведення моніторингу ефективності забезпечення продовольчої безпеки держави, розширення нормативно-правової бази забезпечення продовольчої безпеки. Запропоновано розробити і законодавчо закріпити механізми підвищення доступності продовольства виходячи із невідкладних завдань підвищення здоров'я нації.

Проведене моделювання показало, що в разі підвищення рівня економічної доступності за рахунок упровадження запропонованих рекомендацій лише на одну градацію шкали оцінювання рівень продовольчої безпеки зростає на 8,4%, а в разі покращення стабільного доступу до продовольства - на 2,8%.

7. Органам виконавчої влади та місцевого самоврядування рекомендовано організувати і провести низку заходів щодо стабільного забезпечення населення якісними та безпечними продуктами харчування відповідно до фізіологічно-нормативних потреб. Державне управління у сфері продовольчої безпеки має бути спрямоване на забезпечення можливості здійснювати постійний моніторинг стану продовольчої ситуації в регіоні, прогнозувати та нейтралізовувати відповідні загрози продовольчій безпеці, а також запобігати їй.

Визначені основні напрями коригування державної агропродовольчої політики: 1) органи державного управління повинні відстежувати параметри продовольчої безпеки за вибраними критеріями фізичної та економічної доступності продовольства, його безпечності, незалежності, надійності і стійкості національної продовольчої системи; 2) система критеріїв і показників продовольчої безпеки має узгоджуватися з основними макрокритеріями економічної ситуації в країні та оцінювати відповідність агропродовольчої політики цілям і завданням продовольчої безпеки.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Руликівський В. П. Концептуальні засади розробки динамічної моделі функціонування агропромислового комплексу / В. П. Руликівський, В. Ю. Богданович // Вісн. НАДУ. - 2007. - № 3. - С. 343-350. - Авторські с. 4.

2. Руликівський В. П. Роль та місце продовольчої безпеки в системі забезпечення національної безпеки України / В. П. Руликівський // Державне управління: теорія і практика : Електрон. фах. журн. - 2007. - № 2. - Режим доступу до журн . : www.nbuv.gov.ua/e-journals/.../index.html

3. Руликівський В. П. Система показників оцінювання впливу агропромислового комплексу на ефективність забезпечення продовольчої безпеки держави / В. П. Руликівський // Вісн. НАДУ.- 2009. - № 1. - С. 114-121.

4. Руликівський В. П. Узагальнена структурна схема динамічної моделі процесу забезпечення продовольчої безпеки держави / В. П. Руликівський // Економіка і Держава. - 2009. - № 7. - С. 122-124.

5. Руликівський В. П. Методичний підхід до формалізації задачі державного управління розвитком агропромислового комплексу з врахуванням потреб держави у забезпеченні продовольчої безпеки / В. П. Руликівський // Економіка і Держава. - 2009. - № 8. - С. 99-101.

6. Руликівський В. П. Методика оцінювання ефективності державного управління розвитком АПК / В. П. Руликівський // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. В. П. Приходька. - К. : Вид-во НАДУ, 2009. - Вип. 1. - С. 98-105.

7. Руликівський В. П. Моделювання державного управління розвитком АПК в системі забезпечення продовольчої безпеки держави / В. П. Руликівський, В. Ю. Богданович // Арсенал 21 століття. - 2007. - № 2. - С. 35-39. - Авторські с. 3.

8. Руликівський В. П. Державне управління як чинник забезпечення продовольчої безпеки України / В. П. Руликівський // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р. : у 4 т. / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. - К. : Вид-во НАДУ, 2007. - Т 4. - С. 58-60.

9. Руликівський В. П. Модель державного управління розвитком АПК в інтересах забезпечення продовольчої безпеки України / В. П. Руликівський // Демократичне врядування: наука, освіта, практика : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 29 трав. 2009 р. : у 4 т. / за заг. ред. В. П. Приходька, С. В. Загороднюка. - К. : Вид-во НАДУ, 2009. - Т. 4. - С. 39-43.

Анотація

Руликівський В. П. Державне управління в сфері забезпечення продовольчої безпеки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. Національна академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена розробці науково-методичного апарату оцінки ефективності державного управління забезпеченням продовольчої безпеки держави.

В дисертаційній роботі здійснений аналіз основних чинників, що впливають на стан продовольчої безпеки України в сучасних умовах, визначені роль та місце продовольчої безпеки в загальній системі національної безпеки держави, висвітлені можливі напрями удосконалення державного управління забезпеченням продовольчої безпеки України; розроблені методичний підхід до формалізації забезпечення продовольчої безпеки держави; модель та методика оцінювання ефективності державного управління розвитком агропромислового комплексу з урахуванням стратегії державної продовольчої політики на основі використання методу аналізу ієрархій; рекомендації щодо удосконалення організації та проведення моніторингу ефективності забезпечення продовольчої безпеки держави, розширення її нормативно-правової бази. Запропоновано також розробити і законодавчо закріпити механізми підвищення доступності продовольства виходячи із невідкладних завдань щодо підвищення здоров'я нації.

Проведене моделювання показало, що в разі підвищення рівня економічної доступності за рахунок впровадження запропонованих рекомендацій лише на одну градацію шкали оцінювання рівень продовольчої безпеки зростає на 8,4%, а при покращенні стабільного доступу до продовольства - на 2,8%.

Ключові слова: державне управління, продовольча безпека, продовольча політика, агропромисловий комплекс, економічна доступність продовольства, модель оцінювання ефективності забезпечення продовольчої безпеки.

Аннотация

Руликовский В. П. Государственное управление в сфере обеспечения продовольственной безопасности Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Национальная академия государственного управления при Президенте Украины. - Киев, 2010.

В диссертации с позиций системного подхода проведен анализ основных факторов, влияющих на состояние продовольственной безопасности Украины в современных условиях, определены роль и место продовольственной безопасности в общей системе экономической и национальной безопасности государства, обоснованы перспективные направления совершенствования государственного управления обеспечением продовольственной безопасности Украины.