Державно-правові форми впливу на економічні відносини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет внутрішніх справ

УДК 346.22:351.82

12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Державно-правові форми впливу на економічні відносини

Титич Віталій Миколайович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Калюжний Ростислав Андрійович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри управління в органах внутрішніх справ та спеціальних операцій.

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор Стеценко Семен Григорович, Національна академія прокуратури України, завідувач кафедри теорії держави та права;

- кандидат юридичних наук, доцент Варич Ольга Григорівна, Київський університет права НАН України, доцент кафедри теорії та історії держави і права.

Захист відбудеться "24" червня 2010 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.04 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ: ДП-680, м. Київ, пл. Солом'янська, 1.

Автореферат розісланий "22" травня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор історичних наук, професор Н.О. Щербак.

Анотація

Титич В.М. Державно-правові форми впливу на економічні відносини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. - Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2010.

Дисертація присвячена проблемі дослідження державно-правових форм впливу на економічні відносини в сучасній Україні. Дисертантом досліджується еволюція теоретико-правових поглядів до розуміння державно-правового впливу на економічні відносини, аналізується плюралізм підходів до взаємозв'язку та взаємовпливу держави, права та економіки, розкриваються правові форми здійснення економічного впливу держави та особливості її економічної функції. Визначаються суб'єкти та об'єкти, принципи, методи та засоби державно-правового впливу на економічні відносини. Вносяться пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства та практики його застосування.

Ключові слова: держава, право, економіка, суспільні відносини, правові відносини, економічні відносини, економічна функція держави, правові форми, методи та засоби державно-правового впливу.

Аннотация

Титич В.Н. Государственно-правовые формы влияния на экономические отношения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2010.

Диссертация посвящена проблеме исследования государственно-правовых форм влияния на экономические отношения в современной Украине.

В работе исследована эволюция теоретико-правовых подходов к пониманию государственно-правовых форм влияния на экономические отношения на различных исторических этапах развития государственности отдельных стран.

Диссертант анализирует плюрализм подходов к соотношению государства, права и экономики, подчеркивает тесную взаимосвязь этих понятий. В работе сделан вывод о существовании прямых и обратных связях права и экономики, которые проявляются в следующем: а) конкретные экономические отношения, возникающие объективно, порождают необходимость установления адекватной правовой формы, которая их закрепляет, поддерживает и охраняет; б) правоспособности государства, как стимулировать, так и тормозить развитие определенных экономических отношений; в) право определяет цели, задачи, принципы рыночных отношений, закрепляет и в необходимых случаях стимулирует тенденции их развития; г) экономика влияет на право, либо непосредственно, либо опосредованным путем - через государство, его политику, правосознание и т.д.

Диссертант выделяет и анализирует правовые формы осуществления экономического воздействия государства: правотворческую, правоприменительную, правоохранительную и подчеркивает, что они требуют дальнейших теоретических разработок как на уровне общей теории государства и права, так и на уровне отраслевых юридических и экономических наук.

На основании анализа экономических функций государства автор выделяет его основные подфункции: регулирование отношений собственности, регулирование предпринимательства, налоговое, финансовое, валютное и таможенное регулирование. С целью повышения эффективности государственно-правовых форм влияния на экономические отношения автор выделяет и анализирует их субъекты и объекты, принципы, методы и средства достижения необходимых результатов. С этой целью диссертант изучает законодательство и практику его реализации в отдельных передовых зарубежных странах и делает вывод о том, что единой модели вмешательства государства в его экономику не существует.

В связи с этим, автор делает вывод о том, что не следует идеализировать и фетишировать ни одну из существующих схем государственного регулирования экономики, а необходимо создать, с учетом особенностей украинского государства, собственную национальную программу развития экономики. При этом важно предусмотреть постепенную адаптацию зарубежного опыта к конкретным особенностям экономики Украины, которая еще долго, как считает диссертант, будет сохранять признаки экономики переходного периода. Вносятся предложения по совершенствованию действующего законодательства в исследуемой сфере.

Ключевые слова: государство, право, экономика, общественные отношения, правовые отношения, экономические отношения, экономическая функция государства, правовые формы, методы и средства государственно-правового влияния.

Annotation

Tytych V.M. State legal forms of influence on economic relations. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in jurisprudence by specialty 12.00.01 - theory and history of state and law; history of political and legal doctrines. - Kyiv national university of internal affairs, Kyiv, 2010.

The Thesis covers problems of systematic analysis of state legal forms of influence on economic relations in Ukraine. The author examines the evolution of theoretical law views up to understanding of state influence on economic relations, analyses difference of forms of mutual state, law and economy influence. Were distinguished main components of the state regulation, objects, subjects, principles, methods, judicial remedies of the state regulation. The author makes a suggestion for amendments of Ukrainian legislation and it's practical usage.

Key words: state, law, economy, public relations, legal relations, economic relations, state economic function, legal form, methods and means of law and economy influence.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес демократизації суспільства, розвитку державних інституцій і відповідно їх основних функцій, включаючи й економічні. Разом з тим, у сфері здійснення державного правового регулювання економічних відносин спостерігається значна кількість проблем. Продовжуються дискусії з приводу того, якою має бути економічна роль української держави, якими шляхами повинні здійснюватись соціальні реформи. Тому одним з найбільш важливих завдань юридичної науки на сучасному етапі розвитку України є вироблення обґрунтованих наукових рекомендацій щодо ефективного державно-правового впливу на економічні відносини. Це може бути досягнуто за умови всебічного аналізу тенденцій суспільного розвитку, правильного визначення характеру суспільних відносин, що піддаються державно-правовому регулюванню, передбачення соціальних результатів, які мають настати в результаті вибору відповідних державно-правових форм впливу на економічні відносини.

Проблеми співвідношення держави, права та економіки розглядались у працях українських і зарубіжних правознавців та економістів, зокрема, Є.І. Бойка, Ю.П. Битяка, В.Д. Бабкіна, Л.К. Воронової, В.М. Гриньова, І.В. Запоточного, В.І. Захарченка, О.В. Зайчука, А.П. Зайця, М.І. Козюбри, А.М. Колодія, О.Л. Копиленка, В.К. Мамутова, О.Г. Мурашина, Н.М. Оніщенко, П.М. Рабіновича, В.М. Селіванова, В.Ф. Сіренка, О.Ф. Скакун, С.Г. Стеценка, С.С. Алексєєва, Г.В. Атаманчука, Д.Н. Бахрака, А.В. Бусигіна, Є.Т. Гайдара, А.І. Іларіонова, В.А. Кучинського, Г.І. Костакі, М.І. Лазарєва, А.В. Малько, Н.І. Матузова, В.С. Мартемьянова, В.С. Нерсесянца, М.А. Сажиної, Ю.О. Тихомирова, С. Брю, П. Друкера, І. Кірцнера, Л. Клейна, К. Макконелла, Н. Менк'ю, К. Поппера, П. Самуельсона, Й. Шумпетера та ін.

Однак, незважаючи на таку досить активну розробку проблематики взаємовпливу держави, права та економіки, слід зазначити, що й досі залишається чимало дискусійних, недостатньо досліджених проблем і аспектів, як загально теоретичного характеру так і в практичній площині. Зокрема, в процесі реалізації владних повноважень суб'єктами в Україні. Це пояснюються, в першу чергу, складністю та суперечливістю економічного становлення та розвитку пострадянських держав, в тому числі України. На формування сучасних уявлень щодо ролі держави у соціальному регулюванні впливають з одного боку наслідки невдалого експерименту з побудови одержавленої економіки в колишньому СРСР з іншого - вкрай не задовільна практика державного будівництва за період існування України як незалежної держави. Так, у свідомості значної кількості населення домінує негативне ставлення до державної власності і державного господарювання. В численних експертних дослідженнях держава Україна позиціонується як неефективний власник. При цьому досі існує небезпечна ілюзія можливості побудови саморегульованої господарської системи та автоматичного переходу до неї. Внаслідок непродуманих, науково необґрунтованих дій зруйновано соціально-економічний потенціал, створений, за рахунок величезних втрат, народом України. Як наслідок зубожіння преважної кількості населення та відповідно загострення соціального напруження. За цих умов у суспільстві реанімуються сили, що прагнуть повернути розвиток економіки України назад до її скомпрометованої моделі.

Практика державного будівництва за період існування України як незалежної держави виявила необхідність трансформації економіки колишньої УРСР як частки, уламка так званого "народногосподарського комплексу СРСР" у самостійну господарську систему, що функціонує на основі поділу праці в Європі та світі. Така трансформація має бути забезпечена структурною перебудовою економіки, соціальної сфери, освіти, науки та інших галузей, завершенням формування національної фінансової, грошово-кредитної, банківської, бюджетної, митної, валютної, податкової систем, національного законодавства. Перед державою стоїть завдання формування національної моделі державного сектора економіки, ринку та ринкової інфраструктури, забезпечення ефективної зайнятості, подолання монополізму та несумлінної конкуренції. Негативні прояви, які мали місце в економіці західних країн ще в XIX ст. - фальсифікація результатів праці, обман покупців, погіршення якості послуг, товарів, їх підробка, встановлення своєрідної форми диктату виробника над покупцем, в повній мірі властиві для нинішньої економіки України. За цих умов важливою економічною функцією держави є регулювання конкурентної боротьби, підтримка малого бізнесу, встановлення та забезпечення державних стандартів якості продукції та соціальних вимог. Аналіз досвіду інших країн свідчить, що національна економіка в умовах жорсткої міжнародної конкуренції, боротьби за ринки збуту продукції не може вижити без заходів державного протекціонізму стосовно вітчизняних виробників. Але, безумовно, такі заходи мають носити зважений характер, щоб на практиці не трансформуватися у захист інтересів певних олігархічних груп.

Економічні відносини, як і будь які інші соціальні взаємозв'язки, можуть стабільно функціонувати, якщо вони закріплені у правовій формі. Тому слід виділити як основну і найбільш значиму форму державно-правового впливу - правотворчу. Її призначення - створення необхідного правового оформлення суспільних відносин у сфері економіки, формування нормативних основ суспільного й державного життя.

Практична реалізація правозастосовної форми впливу держави на економіку країни потребує створення системи узгоджених дій спеціально уповноважених органів, які здійснюють реалізацію інтересів держави у цій сфері через індивідуальне регулювання конкретних економічних відносин у країні.

Така діяльність державних органів повинна провадитися в межах наданих їм повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, бути узгодженою, збалансованою та ієрархічно вибудованою. Це, у свою чергу, вимагає вивчення досягнень української правової науки, узагальнення організаційно-правового досвіду, аналізу та використання закордонного законодавства і відповідних міжнародно-правових актів.

Ще однією з обставин, що обумовлює необхідність дослідження викладених питань, є потреба сприяти усуненню недоліків, що мають місце у діяльності державних органів, які забезпечують контрольні, правоохоронні функції держави в економіці країни. Від "якості" реалізації державою та її органами своїх повноважень, у наведених вище правових формах, безумовно залежить стан економіки країни, її зростання або стагнація та занепад.

Вищезазначене доводить, що існує потреба подальшого дослідження необхідності посилення ролі української держави, зміцнення її інститутів, вибір ефективних державно-правових форм впливу на економічні відносини. Все це обумовило вибір даної теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано в рамках Концепції розвитку законодавства України на 1997-2005 роки, відповідно до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18 березня 2004 р. №1629-IV, а також до: Пріоритетних напрямів наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 роки (затверджені наказом МВС України №755 від 5 липня 2004 р.); б) планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ на 2007-2009 роки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розв'язання загальнотеоретичних питань вибору найбільш оптимальних державно-правових форм впливу на економічні відносини, що повинні сприяти їх ефективному науковому осмисленню та практичному застосуванню.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

- висвітлити етапи еволюції теоретико-правових підходів до розуміння державно-правових форм впливу на економіку;

- систематизувати наукові позиції авторів, методологічні підходи щодо висвітлення взаємозв'язків держави, права та економіки;

- розкрити поняття і зміст державно-правового впливу на економічні відносини та визначити найбільш ефективні правові форми здійснення економічного впливу на ці відносини;

- доповнити систему наукових знань щодо основних властивостей та змісту економічної функції держави, як напряму державно-правового впливу на економіку;

- охарактеризувати особливості методів та засобів державно-правового впливу на економічні відносини;

- визначити об'єкт та коло суб'єктів державно-правового впливу на економічні відносини.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що впливають на економічну функцію сучасної держави.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти державно-правових форм впливу на економічні відносини.

Світоглядною основою дисертації є ідеї правової, соціальної держави, гуманізму, справедливості та законності. У ході дослідження використано також основні положення діалектичної теорії пізнання, яка включає елементи формальної логіки: аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію, узагальнення, системно-структурний метод, фундаментальні положення теорії держави та права, інших юридичних та економічних наук.

Методи дослідження обрані з урахуванням мети та завдань, об'єкта і предмета дослідження. Методологічну основу дисертації складає система загальнонаукових та конкретнонаукових методів пізнання правових та економічних явищ. Так, зокрема, у підрозділах 1.1, 1.2 дисертації застосовувався історичний метод, який дозволив дослідити еволюцію теоретико-правових підходів до розуміння державно-правових форм впливу на економічні відносини, та досвід практичної реалізації правового впливу держави на прикладі країн з стабільною ринковою економікою. У підрозділах 1.2, 1.3 - інституціональний метод, за допомогою якого вивчалися стійкі форми організації і регулювання суспільного життя в зв'язку з існуючою системою права та окремою сукупністю правових норм, що регулюють економічні відносини та державно-правові форми впливу на них. Системно-структурний метод лежить в основі дослідження складових державно-правового впливу на економіку у розділі 2 та використовувався для аналізу цілісності економічних відносин, виокремлення їх різновидів та властивих їм взаємозалежностей (внутрішніх зв'язків) в підрозділі 1.5.

Крім вищезазначених, на всіх етапах дослідження застосовувались аксіологічний, функціональний, порівняльно-правовий. Так, з'ясуванню соціального значення, суспільної та правової цінності економічних відносин сприяв аксіологічний метод. Функціональний метод використовувався з метою виявлення функцій, місця і ролі держави в системі розвитку економічних відносин. Порівняльний метод спрямовувався на співставлення юридичних понять, явищ і процесів, пов'язаних з державно-правовими формами впливу на економічні відносини, виявлення між ними спільного та відмінного.

Використання різних методів дослідження дало змогу проаналізувати нормативну базу, що регламентує економічні відносини та державно-правові форми впливу на них.

Нормативну базу дослідження складають Конституція України, чинне в Україні міжнародне законодавство, закони України, постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини в сфері економіки.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена актуальністю теми дисертації, її змістом та питаннями, що безпосередньо досліджуються в роботі.

Дисертація являє собою комплексне дослідження державно-правових форм впливу на економічні відносини, заповнює окремі прогалини в знаннях із проблем взаємовпливу держави, права та економіки, сформульовано концептуальні положення, що відрізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення. А саме,

вперше:

- виділено та досліджується три державно-правові форми впливу на економічні відносини: правотворчу, правозастосовну та правоохоронну;

- державно-правові форми впливу на економічні відносини отримали теоретико-методологічне обґрунтування та концептуальне наповнення, виходячи із специфіки (особливостей) розвитку економіки сучасної української держави. Вони визначаються як однорідні за своїм характером заходи багатоаспектної діяльності спеціально уповноважених органів держави, що здійснюються ними у процесі правового регулювання економічних відносин у межах своєї компетенції, з урахуванням економічних потреб та специфіки розвитку економіки української держави;

- досліджено правотворчу форму реалізації державно-правового впливу на економіку в широкому розумінні, що відображає її динамічний аспект. Такий підхід підкреслює діяльну природу впливу держави та межу відмінності між нею й формами права;

- дається визначення принципам державно-правового впливу на економічні відносини, під якими автор розуміє керівні ідеї, об'єктивно властиві економічним відносинам, відправні начала, незаперечні вимоги, які ставляться до учасників суспільних відносин в економічній сфері з метою гармонійного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів;

удосконалено:

– критерії систематизації еволюції теоретико-правових підходів до розуміння державно-правових форм впливу на економіку на різних історичних етапах під впливом соціально-економічних особливостей окремих країн та існуючих наукових підходів;

– систему наукових теоретичних знань про економічну функцію держави, як напряму державно-правового впливу на економіку;

– основні методи державно-правового впливу на економічні відносини, а також сукупність засобів, за допомогою яких органи державної влади мають досягати мети правового регулювання у сфері економіки;

дістало подальший розвиток:

- дослідження взаємозв'язку ефективності форм державно-правового впливу на економічні відносини з реальними позитивними результатами в соціально-економічній сфері;

- позиція щодо розуміння необхідності та межи втручання держави в економічну сферу життя суспільства. Наведено додаткову авторську інтерпретацію щодо системи найбільш характерних для української економіки принципів державно-правового впливу на економічні відносини, розкрито їх зміст.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, можуть бути використані:

а) в науково-дослідній сфері - у процесі подальших розробок загальнотеоретичних питань державно-правового впливу на економічні відносини;

б) у правотворчій роботі - для подальшого вдосконалення нормативно-правового регулювання діяльності держави у сфері економічних відносин;

в) в правозастосовній діяльності - при прийнятті державно-владних рішень стосовно економічних питань розвитку держави і суспільства та впровадженні комплексних заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності органів держави і громадськості у сфері економіки;

г) в навчальному процесі - при викладанні курсів теорії держави та права, економічної теорії, галузевих та міжгалузевих юридичних та економічних дисциплін, підготовці відповідних розділів підручників та навчальних посібників.

Результати дослідження використовувались дисертантом при розробці рекомендацій до проектів законів України для Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України, в процесі підготовки експертного висновку для Конституційного Суду України, стосовно тлумачення положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертації обговорювалися на чотирьох міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Региональная преступность: проблемы и перспективы борьбы" (25-26 мая 2005 г., г. Кишинэу); "Динаміка наукових досліджень - 2005" (20-30 червня 2005 р., м. Дніпропетровськ); "Соціальний захист в Україні (правовий аспект)" (17 лютого 2006 р., м. Київ); "Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті європейської інтеграції" (21-22 квітня 2006 р., м. Київ). Основні тези дослідження покладені в основу виступів автора на спеціалізованих круглих столах: "Невідповідність українського законодавства європейським стандартам: наслідки для бізнесу, громадян, суспільства" в комітеті ВР України з європейської інтеграції (24 листопада 2009 р.), "Усунення колізій у регулюванні процедур банкрутства та виконавчого провадження" Міністерства юстиції України (18 квітня 2008 р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано вісім наукових статей та тез виступів на наукових конференціях, із них чотири статті надруковано у виданнях, затверджених ВАК України як фахових.

Структура дисертації визначається її метою та завданням і складається зі вступу, двох розділів, дев'яти підрозділів, висновків, трьох додатків, списку використаних джерел (219 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 220 сторінок.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації; визначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, головні завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; наведено дані про їх апробацію та впровадження, а також щодо публікацій, структури й обсягу роботи.

Розділ 1 "Державно-правовий вплив на економічні відносини: загальнотеоретичні аспекти" складається із п'яти підрозділів, присвячених аналізу еволюції теоретико-правових підходів до розуміння державно-правових форм впливу на економіку та відповідно існуючим підходам до розуміння єдності держави, права та економіки, розкриттю поняття державно-правового впливу на економічні відносини та його змісту, розгляду і характеристиці існуючих сучасних правових форм здійснення економічного впливу та розкриттю особливостей сучасної економічної функції держави.

У підрозділі 1.1. "Еволюція теоретико-правових підходів до розуміння державно-правових форм впливу на економіку" автор виділяє та аналізує два історичні етапи формування поглядів щодо впливу держави та права на економіку. На першому етапі основні погляди зводились до твердження, що головне завдання держави полягає в тому, щоб звільнитись від всіх форм економічного примусу феодальної держави для реалізації власних підприємницьких інтересів. Прагнення нового класу, буржуазії, до максимальної свободи від втручання держави в свої економічні справи, знайшло свій вираз у принципі вільної конкуренції, який в подальшому став основою ринкової економіки і так званого вільно підприємницького капіталізму. Юридичним виразом такого підходу стала теорія держави - "нічного сторожа" чи "мінімальної держави", що сформульована представниками класичного лібералізму, які вбачали головним завданням держави забезпечення порядку в країні при мінімальному втручанні в приватне життя громадян.

Проте практична реалізація цієї концепції в процесі економічного розвитку держав дала підставу дійти висновку, що ринок не є саморегулюючою чи самокорегуючою системою. Заснований на принципі вільної, нічим не обмеженої конкуренції, він не здатний вирішити важливі проблеми, які стоять перед суспільством. Виявилось, що на ринку, який функціонує без впливу держави, при певних умовах може переважати "закон джунглів", у відповідності з яким виживає і перемагає найбільш пристосований до життя, а сильний безкарно подавлює слабкого. Саме після глибокого усвідомлення зазначених проблем та з формуванням відповідних соціально-економічних та політичних умов в кінці ХІХ століття наступає другий етап розвитку форм впливу держави і права на економіку, коли людство усвідомлює необхідність визначення як де-факто, так і де-юре меж та способів втручання держави в економічне і соціальне життя. На думку дисертанта, значним поштовхом для зміни поглядів щодо державно-правових форм впливу на економіку стала економічна криза в США 1929-1933 рр., яка не тільки виявила ілюзорність уявлень про вільну конкуренцію, а й різко змінила погляди вчених економістів, соціологів, юристів, політологів на зазначені проблеми. Серед наукових праць першої половини ХХ століття, слід виокремити теорію державного регулювання економіки Дж. Кейнса, згідно з якою своє соціальне призначення держава реалізує шляхом: а) націоналізації найважливіших галузей промисловості; б) впливу на ринок шляхом політики цін, інвестицій державних замовлень, кредитної політики тощо; в) планування і прогнозування економічного та соціального розвитку; г) здійснення широкої політики соціальних послуг, соціального забезпечення, страхування, допомоги малозабезпеченим, підтримки високого рівня законності; д) захисту працівників від надмірної експлуатації з боку роботодавців. Модель державного регулювання, запропонована Дж. Кейнсом, дозволила ослабити циклічні коливання протягом більш ніж двох післявоєнних десятиріч. Однак, приблизно з початку 70-х років стала виявлятися невідповідність між можливостями державного регулювання та об'єктивними економічними умовами. Тому на базі зазначеної теорії було створено ряд модернізованих сучасних теорій (неокласична теорія монетаристів, теорія неокейнсіанства, теорія соціальної держави тощо), що з урахуванням місцевих умов передбачають різноманітні як правові, так і не правові форми впливу держави на економіку та успішно використовуються практично всіма індустріально розвиненими країнами.

У підрозділі 1.2. "Єдність держави, права та економіки: плюралізм підходів" підкреслюється тісний взаємозв'язок зазначених категорій, оскільки система державного регулювання економіки забезпечує розвиток основних напрямів соціально-економічної діяльності країни з метою створення сприятливих умов життя населення. На підставі аналізу взаємодії права, економіки та держави автор дійшов висновку, що особливого значення ці питання набувають у періоди соціально-економічних та суспільно-політичних перетворень. Досвід так званих "нових індустріальних країн" показує, що перехід до ринкової економіки та її стрімкий розвиток відбуваються за активної ролі права та участі держави.

Обґрунтовується думка про те, що необхідність державного регулювання економіки зумовлена нездатністю ринкового механізму забезпечити необхідні пропорції відтворювальних процесів у суспільному виробництві. Міра втручання державних органів влади в економічний розвиток країни визначається досягнутим рівнем економіки, а також поточними і перспективними цілями.

На підставі аналізу економічної ситуації в нашій державі, дисертант дійшов висновку, що становлення ринкових відносин в Україні вимагає, передусім формування принципово нового господарського механізму, у якому значну увагу варто приділити державному регулюванню економічних відносин на всіх рівнях. Це аргументується тим, що післявоєнне ефективне реформування Японії та Німеччини, а також кардинальні зміни в економічному розвитку ряду країн Південно-Східної Азії й Південної Америки відбувалися саме за активної свідомої участі держави. Забезпечити трансформацію одержавленої в минулому економіки в ринкову, уникнувши хаосу і стихійних руйнівних процесів, що відкидають країни далеко назад, на думку дисертанта, може лише держава, яка, маючи чітку стратегію і програму реформування та використовуючи весь арсенал форм, методів та засобів впливу на економічні відносини, що є в її розпорядженні, здатна у відносно короткі строки і з меншими втратами створити умови для становлення цивілізованих соціально-економічних відносин і найповнішого задоволення потреб суспільства.

У підрозділі 1.3. "Поняття та зміст державно-правового впливу на економічні відносини" дисертант зазначає, що теоретично існує дві моделі впливу права на економіку: 1) командна, заснована переважно на державній власності, де держава імперативними нормами визначає весь економічний процес; 2) ринкова, заснована на приватній власності на засоби виробництва та на приватному підприємництві, де диспозитивними нормами окреслені межі для учасників господарських відносин.

Проаналізувавши схему роботи командної системи в економічній сфері, дисертант формулює її недоліки та переваги. На його думку, недоліками такої системи є: нездатність забезпечити підвищення ефективності господарської діяльності; породжувана державним монополізмом дефіцитність економіки; вкрай незначна кількість економічних стимулів у суб'єктів економіки; високий ступінь ідеологізації економіки; розростання бюрократичного апарату; вкрай повільне і малоефективне впровадження досягнень науково-технічної революції; апатія, байдужність та економічний нігілізм серед населення.

Стосовно переваг зазначеної системи то, на нашу думку, можна виділити тільки одну: така система може себе виправдати тільки в екстремальній ситуації, коли необхідні тверді й рішучі, а часом й єдині заходи (війна, стихійне лихо загальнодержавного масштабу тощо).

Зазначається, що існує різниця між ринковою економікою вільної конкуренції, яка в теперішній час практично не існує і сучасною ринковою економікою, що є найпоширенішою на сьогодні. Підтримується думка про те що, сучасна ринкова економіка є продуктом конвергенції командної системи й системи вільної конкуренції.

Аналіз терміну "ринок", дає підстави дисертанту виділити декілька значень: ринок - це обмін, організований за законами товарного виробництва й обігу, сукупність відносин при обміні товарів; ринок - це механізм взаємодії продавців і покупців, баланс попиту та пропозиції; ринок - сфера обміну усередині країни, регіону, міста та між ними, що тісно пов'язує виробників і споживачів продукції; ринок - сфера обміну, у якій через взаємодію пропозиції та попиту утворюються ціни.

Автор зазначає, що ринок займає найважливіше місце у :всій системі суспільного відтворення (виробництво, розподіл, обмін і споживання) та є одним з найважливіших здобутків людської цивілізації, яке було досягнуто шляхом неймовірно тривалого процесу.

У підрозділі 1.4. "Правові форми здійснення економічного впливу держави" підкреслюється, що вплив держави на економічну сферу суспільства носить складний, опосередкований характер, відображає як рівень пізнання державою економічних закономірностей, так і особливості устрою держави, є важливим показником ступеня, способів і меж втручання держави в економічні відносини.

Автор виділяє три державно-правові форми впливу на економічні відносини: правотворчу, правозастосовну та правоохоронну.

При аналізі правотворчої форми впливу на економічні відносини зроблено висновок, що її призначення полягає в створенні необхідного правового оформлення суспільних відносин у сфері економіки, формування нормативної основи суспільного й державного життя. Автор досліджує правотворчу форму реалізації державно-правового впливу на економіку в широкому та вузькому розумінні, що відображають статичний і динамічний її аспект. За такого підходу, на думку автора, більш прийнятним є динамічне розуміння цієї категорії, що відображає діяльну природу впливу держави. А при розгляді правотворчої форми здійснення впливу держави на економіку в статиці як сукупності певних нормативно-правових актів стирається межа відмінностей між нею й формами права.

Під правозастосовною формою впливу держави на економіку країни дисертант розуміє певним чином оформлені дії спеціально уповноважених на те державних органів по прийняттю конкретних правозастосовних рішень, спрямованих на індивідуальне регулювання конкретних економічних відносин у країні.

Аналіз правоохоронної правової форми впливу держави на економіку країни дає підставу автору розглянути її як форму впливу спеціально уповноважених на те державних органів по охороні економічних відносин, що урегульовані правом.

Правові форми впливу держави на економіку країни мають загальні ознаки і їх конкретна специфіка залежить від змісту конкретної економічної функції, реалізація якої відбувається за допомогою зазначених правових форм. Залежить це також і від об'єктивних факторів: об'єкта впливу, інтересів суспільства та окремих груп, політичного й економічного становища в державі у конкретний період часу. У такому розумінні поняття, класифікація, основні принципи і зміст правових форм впливу держави на економіку країни вимагають подальших значних теоретичних розробок як на рівні загальної теорії держави і права так і на рівні галузевих юридичних і економічних наук.

У підрозділі 1.5. "Економічна функція держави як напрямок державно-правового впливу на економіку" зазначається, що серед всіх функцій держави економічній функції належить одне з провідних місць. Розвиток економіки - це складний і багатоаспектний сектор державної діяльності. Зростання значення економічної функції в період переходу до ринкових відносин пояснюється не тільки зростаючими масштабами індустріалізації та науково-технічного прогресу, але і надзвичайним ускладненням організаційної структури економіки, появою різних форм власності, організаційно-правових форм. правовий економічний державний

На основі аналізу тенденцій розвитку економічної функції держави в період переходу до ринкових відносин дисертант виділяє її основні риси. Зокрема, на даному етапі розвитку держави для цієї функції характерні: поступовий відхід від тотального регулювання економіки в рамках держави; пошук співвідношення державного регулювання економіки та саморегулювання, а також визначення нових меж втручання держави в економіку держави; збільшення ролі саморегулювання економіки та визначення оптимального рівня централізації та децентралізації в управлінні економікою; подальше вдосконалення форм непрямого впливу на економіку держави; перехід до різноманіття форм власності та типів господарювання, чиї рухливість і гнучкість надають сучасній економіці поліфонічний характер, роблять її здатною до швидкого та ефективного самоперетворення і самонастроювання в тій мірі, наскільки це є необхідним в сучасних умовах; ускладнення економічного регулювання на основі поєднання конкурентно-ринкової, корпоративної та державної його форм; різке збільшення нових ринкових інститутів та пошук найбільш раціонального поєднання адміністративних і економічних методів управління економічними процесами; удосконалення економічної політики держави на науковій основі з урахуванням особливостей розвитку держави та удосконалення правових форм реалізації економічного механізму.

Розділ 2 "Складові державно-правового впливу на економічні відносини та їх властивості" складається з чотирьох підрозділів, присвячених принципам, методам та засобам, суб'єктам та об'єктам державно-правового впливу на економічні відносини.

У підрозділі 2.1. "Принципи державно-правового впливу на економічні відносини" зазначається, що економічні відносини будуються і функціонують на підставі певних принципів, які відіграють важливе значення при формуванні законодавства в економічній сфері та його реалізації. В них відображаються головні властивості і особливості економічних відносин, вони є критерієм оцінки економічної діяльності та методологічною основою її подальшого удосконалення.

Дисертант дає власне визначення принципам державно-правового впливу на економічні відносини, під якими розуміє керівні ідеї, об'єктивно властиві економічним відносинам, відправні начала, незаперечні вимоги, які ставляться до учасників суспільних відносин в економічній сфері з метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів. Вони розглядаються дисертантом як своєрідна система координат, у рамках якої розвивається економіка держави і одночасно є вектором, який визначає напрямок економічного розвитку держави. Зазначені принципи акумулюють в собі найбільш характерні риси економічної діяльності, визначають її юридичну природу. Вони мають історичний характер та є плодом багатовікового економічного розвитку суспільства, результатом осмислення закономірностей розвитку суспільства в цілому, втіленням в економічне життя демократичних та гуманістичних традицій.

У принципах зосереджено світовий досвід розвитку державно-правового впливу на економічні відносини, досвід різних цивілізацій. Тому принципи державно-правового впливу на економічні відносини автор вважає стрижнем правової економічної діяльності, які виступають в якості своєрідної опорної конструкції, на якій базуються і реалізуються не тільки окремі норми права, інститути чи галузі права, але і вся система законодавства в сфері економіки.

Дисертант виділяє та аналізує наступні принципи державно-правового впливу на економічні відносини: соціальної спрямованості та пріоритету суспільних потреб; підвищення ефективності суспільного виробництва; пропорційності і збалансованості виробництва для всебічного задоволення економічних потреб; пріоритетності вибору найбільш важливих напрямів економічної діяльності з урахуванням особливостей економіки держави.

У підрозділі 2.2. "Методи державно-правового впливу на економічні відносини" розкриті особливості кожного із виділених дисертантом методів. Під методами здійснення державно-правових форм впливу на економічні відносини дисертант розуміє прийоми або способи цілеспрямованого державного впливу на економічні процеси в рамках реалізації державних цільових економічних орієнтирів.

Зазначається, що методи здійснення державного впливу завжди мають правову форму або опосередкованість, але вони розрізняються за характером впливу: пряме регулювання, непрямий вплив, що передує правовому регулюванню тощо. Цей спектр є найбільш широким при активному впливі держави на економічні відносини.

Виділяються загальні особливості методів, що відображають специфіку реалізації державно-правового впливу сучасної української держави.

У дослідженні розкрито два основних методи впливу держави на ринкову економіку: переконання та примусу. Сутність переконання полягає в тому, що це такий вид цілеспрямованої діяльності, у результаті якого ідеї, цінності та установки стосовно конкретного суб'єкта є спочатку зовнішніми стосовно нього, а потім стають його внутрішніми ідеями, установками та цінностями.

Позитивний примус розглядається автором як створення такої сукупності умов і ситуацій, що унеможливлюють непокору, коли суб'єкт не має змоги діяти по-іншому або не встановлений інший порядок, сприяє більш широким можливостям його застосування в економічній сфері, зокрема, в податковому регулюванні.

Поряд з вищезазначеними традиційними (генеральними) методами державно-правового впливу на економічні відносини - переконання та примусу, виділяються також метод заохочення та метод координації.

Сутність заохочення проявляється в спонуканні суб'єктів до здійснення певних дій, корисних з погляду суспільства і держави, шляхом створення зацікавленості у суб'єктів економічних відносин в одержанні додаткових благ.

Метод координації як метод державно-правового впливу визначається автором як цілеспрямований спосіб діяльності держави, що полягає в узгодженні економічної діяльності та цілей її здійснення для розв'язання найближчих, проміжних і стратегічних завдань держави в економічній сфері. Основна специфіка цього методу полягає в необхідності скоординувати можливості для одержання взаємовигідного варіанта результату економічної діяльності.

Крім перерахованих методів державно-правового впливу, з урахуванням мети дослідження дисертант виділяє та характеризує також і економічні методи, які він розглядає як цілеспрямовані способи діяльності держави, які за допомогою непрямого правового впливу створюють певні вигоди або переваги для учасників суспільних відносин, в основі яких лежить економічний інтерес.

У підрозділі 2.3. "Засоби державно-правового впливу на економічні відносини" розкриваються особливості цих засобів та їх взаємозв'язок з методами державно-правового впливу.

Зазначається, що, не дивлячись на те, що значна кількість дослідників ототожнює поняття методів і засобів, існує нагальна потреба розмежувати ці поняття державно-правового впливу, оскільки використання їх у тому самому розумінні збіднює правову науку, позбавляє дослідників можливості більш детально вивчати державний вплив на суспільні відносини, зокрема економічні.

Серед засобів державно-правового впливу (регулювання) на економічні відносини виділено наступні: приватизація та націоналізація, встановлення процедур конкурсного процесу та банкрутство підприємств, державне регулювання цін, ліцензування окремих видів діяльності, фіскальна політика, емісія цінних паперів, приватизація державної власності та розкриває особливості кожного з них.

Особливе місце в системі засобів державно-правового впливу на економічні відносини, на думку дисертанта, займає діяльність суб'єктів державно-правового впливу у сфері неспроможності та банкрутства. Це пояснюється тим що, принцип вільної конкуренції, який лежить в основі функціонування ринкової економіки об'єктивно створює передумови комерційних ризиків для виробників товарів та послуг. Можливими наслідками впливу таких ризиків є стан неплатоспроможності суб'єктів господарювання та в подальшому їх банкрутства.

Такий вплив має здійснюватися відповідно до продуманої і науково обґрунтованої стратегії, як через прийняття відповідних нормативних актів, так і шляхом безпосередньої участі суб'єктів владних повноважень у конкретних процедурах банкрутства.

У Європі банкрутство, конкурсний процес вважається важливим чинником створення дійсно ринкового середовища для економічної діяльності, фундаменту чесної конкуренції в умовах ринку, процедури банкрутства є важливим інструментом ринкових перетворень. Нажаль, в Україні, важливість такого комплексного засобу впливу держави на економіку не отримала належної оцінки суб'єктами владних повноважень. А національна доктрина конкурсного процесу потребує ґрунтовного наукового корегування.

Вкрай важливим та нагальним для поточного соціально-економічного сану України є дерегуляція економіки. Під цим терміном автор розуміє систему організаційно-інституційних заходів держави, спрямованих на усунення адміністративних, економічних та організаційних перешкод, які стримують розвиток підприємництва: а) спрощення процедури реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензування; б) скорочення кількості державних органів та зміна їх функцій; в) децентралізація управління та розвиток місцевого самоврядування; г) ліквідація бюрократизму, свавілля і корумпованості державного апарату тощо.

У підрозділі 2.4. "Суб'єкти та об'єкти державно-правового впливу на економічні відносини" дисертант аналізує існуючі наукові підходи до визначення суб'єктів та об'єктів.

На підставі здійсненого аналізу зроблено висновок, що єдиним суб'єктом державного впливу виступає демократична держава як цілісна політико-управлінська система. Зазначено, що перед економікою України стоять складні й важливі проблеми, від вирішення яких залежить майбутнє країни. Зокрема, які функції повинна виконувати держава, як суб'єкт впливу на економічні відносини при трансформації економіки; які форми, методи і засоби регулювання вона має для цього застосовувати; якою має бути специфіка управління розвитком соціально-економічних процесів в окремих сферах і секторах економіки.

Найважливішою складовою частиною цілісного механізму державного регулювання є об'єкти, тобто сфери, галузі, окремі регіони, а також явища, ситуації та умови соціально-економічного життя країни, де виникли або можуть виникати проблеми, які не вирішуються автоматично або невідкладно, як того вимагають умови нормального функціонування економіки та підтримання соціальної стабільності. Розглядаючи українську національну економіку як комплексний об'єкт регулювання, автор аналізує її не тільки з позицій загальних теоретичних підходів, а й з урахуванням особливостей економічного розвитку інших країн, сучасної економічної ситуації в Україні, рівня розвитку продуктивних сил та виробничих відносин.

Висновки

У дисертаційному дослідженні здійснено спробу проаналізувати загальнотеоретичні питання вибору найбільш оптимальних державно-правових форм впливу на економічні відносини, наведено авторське бачення шляхів їх розв'язання. Висновки, зроблені в роботі, відповідають поставленим для досягнення мети дослідження завданням.

Серед них найважливішими є наступні:

1. Автор виділяє в новітній історії та аналізує два етапи формування поглядів щодо впливу держави та права на економіку. На першому етапі державі відводиться роль забезпечення порядку в країні при мінімальному втручанні в приватне життя громадян. На другому - обґрунтовується необхідність втручання держави в економічне і соціальне життя, в певних межах і формах.

2. На сучасному етапі розвитку правової науки проблема взаємозв'язку і взаємовпливу держави, права і економіки є однією із найбільш актуальних.

На підставі вивчення еволюції теоретико-правових підходів до розуміння державно-правових форм впливу на економіку, аналізу взаємодії права, економіки та держави автор дійшов висновку, що перехід до ринкової економіки та її стрімкий розвиток відбуваються за активної ролі права та участі держави.

Дисертантом зазначається, що існує різниця між ринковою економікою вільної конкуренції, яка в теперішній час практично не існує і сучасною ринковою економікою, що є найпоширенішою на сьогодні. Автор підтримує думку тих вчених, які називають сучасну ринкову економіку змішаною, тобто вбачають у ній продукт конвергенції командної системи та системи вільної конкуренції.

Дисертант обґрунтовує свою думку про те, що необхідність державного регулювання економіки зумовлена нездатністю ринкового механізму забезпечити необхідні пропорції відтворювальних процесів у суспільному виробництві. Міра втручання державних органів влади в економічний розвиток країни визначається досягнутим рівнем економіки, а також поточними і перспективними цілями.

3. Аналізуючи правові форми здійснення економічного впливу держави дисертант дійшов висновку, що вплив держави на економічну сферу суспільства носить складний, опосередкований характер, відображає як рівень пізнання державою економічних закономірностей, так і особливості устрою держави, є важливим показником ступеня, способів і меж втручання держави в економічні відносини.

Автор виділяє та аналізує три державно-правові форми впливу на економічні відносини: правотворчу, правозастосовну та правоохоронну. Призначення правотворчої форми полягає в створенні необхідного правового оформлення суспільних відносин у сфері економіки, формування нормативної основи суспільного й державного життя. Під правозастосовною формою впливу держави на економіку країни дисертант розуміє певним чином оформлені дії спеціально уповноважених на те державних органів по прийняттю конкретних правозастосовних рішень, спрямованих на індивідуальне регулювання конкретних економічних відносин у країні. Аналіз правоохоронної правової форми впливу держави на економіку країни дає підставу автору розглянути її як форму впливу спеціально уповноважених на те державних органів по охороні економічних відносин, які урегульовані правом.

4. Вплив держави на економічну сферу суспільства носить складний, опосередкований характер, відображає як рівень пізнання державою економічних закономірностей, так і особливості устрою держави, є важливим показником ступеня, способів і меж втручання держави в економічні відносини.

Своєрідність і необхідність державного впливу на економічні процеси випливає із сутності й призначення демократичної держави як соціального інституту, покликаного виражати й захищати загальну волю й інтереси більшості населення, забезпечувати потреби суспільства, які останнім не можуть бути в силу різних причин задоволені.

...