Адміністративно-правове регулювання у сфері житлово-комунального господарства України в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Eнаціональна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

УДК 342.951:332.8(477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Адміністративно-правове регулювання у сфері житлово-комунального господарства України в сучасних умовах

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Кущ Олексій Євгенович

Харків 2010

Дисертація є рукопис

Робота виконана на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Тищенко Микола Маркович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри адміністративного права

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Лук'янець Дмитро Миколайович, Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», завідуючий кафедрою кримінально-правових дисциплін

кандидат юридичних наук, доцент Дмитрик Ольга Олександрівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри фінансового права

Захист відбудеться 01 березня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70)

Автореферат розісланий 27 січня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. Ю. Шепітько

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розбудова правової держави в Україні та формування ринкових відносин потребують удосконалення роботи усіх державних органів, в тому числі й тих, що діють у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ). Ця сфера є однією із найбільш важливих, оскільки вона пов'язана із забезпеченням належних умов існування людини, створенням максимально комфортних та безпечних умов її життєдіяльності. При цьому адміністративно-правове регулювання було і залишається одним із найважливіших чинників забезпечення належного стану суспільних відносин у цій сфері. Саме адміністративно-правові норми регулюють найбільш широкий спектр відносин, пов'язаних з отриманням відповідних соціальних благ, реалізацією прав і обов'язків їх численних суб'єктів. Безсумнівно, що ефективність адміністративно-правового регулювання є вирішальним фактором забезпечення прав і свобод громадян, дотримання балансу їх інтересів з інтересами держави та суспільства в цілому. Наразі в Україні здійснюється велика робота щодо створення сучасної системи управління в сфері житлово-комунального господарства, розширення відповідних послуг, надання їм нового, якісно більш високого рівня. Результативність цієї роботи багато в чому залежить від осмислення накопиченого досвіду, проведення наукового аналізу реалій правового регулювання в цій сфері, а також відпрацювання напрямків його удосконалення.

Різні аспекти житлово-комунального господарства були предметом багатьох досліджень, у тому числі й дисертаційних. Переважна їх більшість провадилася вченими-економістами, зокрема: Г. О. Крамаренко, С. М. Мельником, А. А. Муренко, В. І. Срібним, О. П. Хом'яком, Т. В. Чижовою, А. Л. Шутенком та ін. Проблематикою розвитку житлово-комунального господарства опікувались і фахівці у галузі господарського, цивільного права, державного управління, зокрема Д. А. Джабраілов, І. В. Жилінкова, С. В. Корнійчук, Н. І. Олійник та ін. Окремі питання адміністративно-правового регулювання у сфері житлово-комунального господарства знайшли своє відображення в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких В. Б. Авер'янов, О. Ф. Андрійко, Г. В. Атаманчук, О. М. Бандурка, А. І. Безлюдов, Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, І. П. Голосніченко, В. В. Зуй, Ю. М. Козлов, В. К. Колпаков, О. О. Кравчук, Б. М. Лазарєв, Д. М. Лук'янець, А. О. Селіванов, Ю. О. Тихомиров, М. М. Тищенко. На рівні дисертаційних досліджень М. В. Глух, Є. В. Пряхін, І. В. Чеховська вивчали окремі напрями функціонування житлово-комунального господарства. Одна із перших спроб комплексно дослідити галузь житлово-комунального господарства з позиції адміністративно-правового забезпечення була здійснена О. М. Буханевичем у роботі «Адміністративно-правове забезпечення житлово-комунального господарства в Україні». У першу чергу вчений робить акцент на правових засадах реформування та розвитку зазначеної галузі, зокрема, на аналізі Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, а також на негативних факторах в цій сфері. Значну увагу приділено ефективному використанню податкових інструментаріїв регулювання у аналізованій галузі.

Однак, науково-практичні напрацювання в сфері житлово-комунального господарства майже не розкрили недоліків нормативно-правового регулювання як галузі в цілому, так і окремих її підгалузей та інститутів. Потребує удосконалення адміністративно-правове регулювання у сфері управління галуззю. Не знайшли свого належного висвітлення питання оптимізації взаємовідносин громадян з суб'єктами управління у сфері житлово-комунального господарства, а також питання адміністративної відповідальності у досліджуваній сфері.

Зазначене дає підстави констатувати, що особливості адміністративно-правового регулювання в сфері житлово-комунального господарства вивчені далеко не повністю, і це актуалізує більш глибокі наукові розробки широкого кола питань у цій сфері. Багато в чому ці обставини і обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрями дослідження є складовою частиною наукових планів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і відповідають цільовій комплексній програмі «Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» на 2006-2010 рр. № 0106u002285. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 6 від 16 грудня 2005 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнення теоретичних напрацювань та правозастосовної практики, вітчизняного та зарубіжного досвіду встановити сутність та особливості адміністративно-правового регулювання у сфері житлово-комунального господарства України в сучасних умовах, а також виробити науково обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності правового регулювання в цій сфері.

Відповідно до мети було поставлено такі основні завдання:

- розкрити поняття та сутність житлово-комунального господарства, його місце і роль у загальній системі народного господарства;

- охарактеризувати нормативно-правове регулювання в сфері житлово-комунального господарства України, визначити його особливості;

- проаналізувати адміністративно-правове регулювання в сфері житлово-комунального господарства зарубіжних країн;

- окреслити особливості адміністративно-правового регулювання в сфері управління житлово-комунальним господарством та розробити напрями його оптимізації;

- встановити особливості адміністративно-правового регулювання взаємовідносин громадян та суб'єктів управління в сфері житлово-комунального господарства;

- проаналізувати адміністративну відповідальність за порушення загальнообов'язкових правил та норм у сфері житлово-комунального господарства;

- виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення теоретико-правових засад та практичних аспектів адміністративно-правових відносин у сфері житлово-комунального господарства.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері житлово-комунального господарства України.

Предмет дослідження становить адміністративно-правове регулювання житлово-комунального господарства України.

Методи дослідження обрані з огляду на наукову мету роботи і окреслені завдання, об'єкт та предмет. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів та прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми, здійснити комплексний аналіз адміністративно-правового регулювання житлово-комунального господарства України в сучасних умовах. У роботі використовувались також спеціальні методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та особливості житлово-комунального господарства, державної політики в сфері житлово-комунального господарства (підрозділ 1.1); формально-юридичний метод став у пригоді при аналізі законодавства, що регулює житлово-комунальне господарство, а також при встановленні недоліків у цих актах і внесенні пропозицій стосовно їх усунення (підрозділи 1.2, 2.2 та 2.3); порівняльно-правовий та структурно-логічний методи допомогли у вивченні зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання у досліджуваній сфері (підрозділи 1.3, 2.1 та 2.3); статистичний метод використано у ході дослідження сучасного стану житлово-комунального господарства, правопорушень у цій сфері (підрозділи 1.1, 2.2 та 2.3). Методи класифікації, системно-структурний та системно-функціональний застосовувались для характеристики методів та органів управління житлово-комунальним господарством (далі - ЖКГ), груп адміністративних процедур, притаманних сфері ЖКГ (підрозділи 2.1 та 2.2).

Теоретичне підґрунтя для виконання роботи склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління, конституційного та адміністративного права, інших галузевих правових наук. Нормативною базою дисертації є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти держави, які регулюють житлово-комунальне господарство. Інформаційну й емпіричну основу дослідження становлять також політико-правова публіцистика, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень адміністративно-правового регулювання в сфері житлово-комунального господарства України в сучасних умовах. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

уперше:

- надано визначення поняття державної політики в сфері житлово-комунального господарства як невід'ємної складової внутрішньої політики держави, що обумовлена конкретними цілями і ґрунтується на певних принципах, визначає зміст діяльності держави і її компетентних органів у сфері житлово-комунального господарства, має чітке правове оформлення і потребує відповідного економічного, науково-технічного та правового забезпечення;

- запропоновано класифікацію нормативно-правових актів у сфері житлово-комунального господарства: за сферою дії - загальні (розповсюджуються на усі відносини у сфері ЖКГ) та спеціальні (діють у певних підгалузях чи інститутах: утримання та використання житла; водопостачання та водовідведення; теплопостачання; електроенергетика; благоустрій населених пунктів; міський транспорт; побутове обслуговування населення);

- встановлено особливості правового регулювання в сфері ЖКГ: значна кількість нормативно-правових актів; підзаконний характер більшості з них; множинність суб'єктів прийняття зазначених нормативно-правових актів, тощо.

- окреслено процедурні аспекти взаємовідносин громадян та суб'єктів управління в сфері житлово-комунального господарства і напрямки їх удосконалення;

- сформульовано пропозиції по вдосконаленню нормативно-правових актів щодо здійснення адміністративних процедур у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стосовно порядку надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, доступу в жиле приміщення громадянина у випадках проведення контролю за додержанням відповідних правил; низки нормативно-правових актів, що регулюють порядок формування тарифів в сфері ЖКГ тощо;

удосконалено:

- характеристику житлово-комунального господарства і його значення для забезпечення належних умов існування громадян, реалізації їх відповідних прав і свобод;

- характеристику системи управління житлово-комунальним господарством, напрямки його оптимізації та вдосконалення адміністративно-правового регулювання в цій сфері;

дістали подальшого розвитку:

- шляхи поліпшення нормативно-правового регулювання у сфері житлово-комунального господарства, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення, Житлового кодексу, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» тощо;

- аналіз зарубіжного досвіду реформування сфери житлово-комунального господарства з урахуванням можливостей його використання в сучасних умовах України

- розробка механізмів упровадження економного використання водо- тепло- ресурсів у сфері житлово-комунального господарства, забезпечення споживачів відповідними приладами обліку;

- перерозподіл функцій по управлінню та утриманню житла, а саме між власником, управляючою житловою організацією та ресурсопостачальними підприємствами;

- обґрунтовування необхідності введення нових складів правопорушень у досліджуваній сфері.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес. Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - при подальшій розробці теоретико-правових питань адміністративно-правового регулювання у сфері житлово-комунального господарства України;

- у правотворчості - при підготовці нових відповідних нормативно-правових актів та внесенні змін і доповнень до вже діючих нормативно-правових актів у сфері житлово-комунального господарства;

- у правозастосовній діяльності - для покращення практичної діяльність органів та підприємств житлово-комунального господарства, яка регулюється адміністративно-правовими нормами;

- у навчальному процесі - при викладенні дисциплін «Адміністративне право України», «Адміністративна відповідальність», при підготовці методичних і навчальних посібників, а також відповідних розділів підручників.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася за розділами і в цілому на засіданнях кафедри адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Результати дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: «Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення (м. Сімферополь, 7-8 грудня 2006 р.); «Сучасні проблеми юридичної науки та практики» (м. Харків, 2007 р.); «Сучасні проблеми юридичної науки» (м. Харків, 2008 р.); «Соціальна безпека і гуманітарний захист в Україні на початку ХХІ ст.: проблеми теорії і практики» (Чернігів, 4-5 грудня 2009 р.)

Публікації. Основні положення дисертації відображено у трьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, а також у тезах чотирьох доповідей та наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена змістом наукової проблеми та спрямована на досягнення мети дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що містять 6 підрозділів, висновків, трьох додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 229 сторінок. Кількість використаних джерел складає 252 найменування і займає 28 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт та предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Житлово-комунальне господарство як об'єкт адміністративно-правового регулювання» містить три підрозділи.

Підрозділ 1.1. «Поняття, сутність житлово-комунального господарства та державна політика в цій сфері» розкрито значення житлово-комунального господарства для забезпечення життєдіяльності людини, для ефективної діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій, що розташовані на певній території, розвитку територіальної інфраструктури, вплив ЖКГ на інвестиційну привабливість регіонів.

Розглянуто структурну побудову житлово-комунального господарства, притаманні цій галузі особливості. До таких особливостей віднесено: поєднання виробничих та невиробничих функцій, пов'язаних з виготовленням продукції та наданням послуг; особлива соціальна значимість, що посилює необхідність державного регулювання й контролю з боку споживача; поєднання великого (виробництво енергії, водопостачання тощо) й малого бізнесу (невеликі ремонтні фірми); зосередження центрів надання послуг відповідно до системи розселення, що зумовлює особливу роль місцевих органів самоврядування; різноманітність споживачів (громадяни, їх асоціації, підприємства, бюджетні організації); поєднання комерційних (орієнтованих на отримання прибутку) та некомерційних організацій; наявність у галузі як природних монополій (транспортування енергії та рідин), так і підгалузей, в яких можлива й необхідна конкуренція (виробництво товарів та послуг); різноманітність організаційно-правового статусу підприємництва (зі створенням та без створенням юридичної особи) та форм власності; особлива значущість екологічного та санітарно-епідеміологічного контролю; необхідність гарантованого забезпечення мінімуму послуг незалежно від платоспроможності населення. Проаналізовано динаміку основних показників, що характеризують діяльність галузі житлово-комунального господарства, та причини, котрі впливають на її належне функціонування. Доведено, що житлово-комунальне господарство - це одна з найбільш важливих соціальних галузей, котру складає широка мережа підприємств, установ та організацій, діяльність яких спрямована на виконання виробничих і невиробничих функцій, пов'язаних з належним рівнем життєдіяльності людей, шляхом забезпечення населення адміністративно-територіальних одиниць необхідними ресурсами та надання широкого спектру послуг щодо належного утримання житла, рівня благоустрою населених пунктів та розвитком відповідної інфраструктури. Наголошено, що динаміка подальшого розвитку житлово-комунального господарства пов'язана з формуванням та реалізацією ефективної державної політики в цій сфері. Державна політика у ЖКГ- це невід'ємна складова внутрішньої політики держави, що обумовлена конкретними цілями і ґрунтується на певних принципах, визначає зміст діяльності держави і її компетентних органів у сфері житлово-комунального господарства, має чітке правове оформлення і потребує відповідного економічного, науково-технічного та правового забезпечення.

Дисертант підкреслює, що така політика має комплексний характер і повинна враховувати не тільки відповідні соціальні аспекти, а й відповідати економічним реаліям та сучасним науково-технічним досягненням.

У підрозділі 1.2. «Нормативно-правове регулювання у сфері житлово-комунального господарства» досліджено питання правового регулювання в сфері ЖКГ, розроблено класифікацію відповідних нормативно-правових актів, подано їх загальну характеристику. Поряд з цим, окремі нормативно-правові акти проаналізовано з урахуванням окремих особливостей підгалузевих напрямів з надання житлово-комунальних послуг. Зокрема, акцентовано увагу на нормативно-правових актах, що регулюють питання правового становища житла, його утримання та використання; водопостачання та водовідведення; централізованого опалення; електроенергетики; благоустрою населених пунктів; транспорту; побутового обслуговування населення. До особливостей правового регулювання в сфері ЖКГ віднесено: значна кількість нормативно-правових актів, що діють у цій сфері; наявність великого масиву нормативних актів підзаконного характеру, стандартів та нормативів; множинність суб'єктів прийняття зазначених нормативно-правових актів; доволі широке використання цивільно-правових норм, особливо у відносинах з надання житлово-комунальних послуг; наявність поряд з імперативним і диспозитивного методу правового регулювання. Обґрунтовано необхідність удосконалення окремих положень відповідних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів з метою поліпшення діяльності органів та організацій ЖКГ, забезпечення прав та інтересів громадян, підвищення значення та дієвості громадського контролю у цій сфері.

Підрозділ 1.3. «Зарубіжний досвід регулювання відносин у сфері житлово-комунального господарства» присвячено аналізу функціонування житлово-комунального господарства у розвинутих країнах світу та можливості запозичення позитивного досвіду у ході реформування цієї галузі в Україні. Досліджуються різні підходи щодо побудови та функціонування системи житлово-комунального господарства. Зокрема, англійська модель ґрунтується на повній приватизації об'єктів житлово-комунального господарства та максимальній підтримці конкуренції. У Франції об'єкти житлово-комунального господарства перебувають переважно у муніципальній власності і широко використовується їх передача у концесію. На рівні уряду встановлюються стандарти забезпечення житлових будинків, а в кожному контракті між муніципалітетом та експлуатаційною компанією визначаються конкретні умови роботи системи, включаючи майбутні тарифи на послуги. Схожою є схема функціонування ЖКГ у Польщі. Німецька модель також базується на приватизації муніципального та державного житлового фонду, на створенні міських й комунальних компаній у формі акціонерних товариств, які надають повний спектр відповідних послуг. Пріоритетним є забезпечення прозорих схем діяльності підприємств ЖКГ. Для Латвії характерна участь у наданні відповідних послуг приватних підприємств і підприємств, що знаходяться у комунальній власності. В Естонії пріоритетним напрямком реформування ЖКГ є приватизація підприємств комунального господарства. Але регулювання цін на тепло, електрику та воду - це прерогатива місцевої влади, а все інше регулюється конкурентним середовищем.

Виділено фактори, які варто враховувати при вдосконаленні відносин у сфері житлово-комунального господарства України в сучасних умовах, зокрема: необхідність відпрацювання виваженої політики у питанні фінансування галузі ЖКГ на відповідному рівні, визначення оптимального співвідношення різних форм власності на об'єкти ЖКГ, встановлення прозорих тарифів та налагодження належної конкуренції послуг у сфері ЖКГ. Встановлено, що визначальним фактором успішності та ефективності реформ ЖКГ в зарубіжних країнах є їх виваженість і системність.

Розділ 2 «Особливості адміністративно-правового регулювання у сфері житлово-комунального господарства» містить три підрозділи.

Підрозділ 2.1. «Адміністративно-правове регулювання у сфері управління житлово-комунальним господарством та напрями його оптимізації» присвячено розгляду організаційно-правових засад діяльності системи управління житлово-комунальним господарства України та реалізації відповідних функцій в сучасних умовах. Звернуто увагу на особливості побудови та функціонування системи управління житлово-комунальним господарством: подвійне підпорядкування; наявність трьох рівнів: загальнодержавного, регіонального та муніципального; обслуговування муніципального ЖКГ підприємствами регіонального, загальнодержавного рівня підпорядкування та приватними підприємствами; безпосередній вплив підприємств більш високого рівня підпорядкування на фінансовий стан, на окремі управлінські рішення, що приймаються на більш низькому рівні підпорядкування; залежність від діяльності та рівня цін інших секторів економіки; багатоваріантність структурної побудови систем управління в різних містах України. Зазначено, що на сучасному етапі реформування ЖКГ особливого значення набуває оптимізація методів державного регулювання галузі, які поділяються на прямі та непрямі. До прямих методів віднесено управління державною власністю, ліцензування, стандартизацію. До непрямих методів - пільгове оподаткування та кредитування, спрощена система оподаткування та обліку, регулювання цін та тарифів, приватизація державного майна, передача майна з державної до комунальної власності. Підкреслено значущість контролю як елементу державного управління. Проаналізовано повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в сфері ЖКГ і доведено, що реформування житлово-комунального господарства потребує не тільки координації зусиль органів виконавчої влади, але й перенесення центру ваги щодо управління цією галуззю на органи місцевого самоврядування. Розглянуто досвід діяльності органів місцевого самоврядування в цій сфері, сформульовані пропозиції щодо покращання їх діяльності. Ефективність управління ЖКГ пов'язуються з необхідністю створення та вдосконалення діяльності об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, обґрунтовано конкретні пропозиції з цього приводу.

У підрозділі 2.2. «Удосконалення адміністративно-правового регулювання взаємовідносин громадян та суб'єктів управління у сфері житлово-комунального господарства» розглянуто питання взаємовідносин громадян з органами державної влади, які мають повноваження в сфері житлово-комунального господарства, окреслено шляхи оптимізації таких взаємовідносин. Виділено групи адміністративних процедур, що притаманні сфері ЖКГ: щодо відпрацювання та прийняття підзаконних нормативних актів; ухвалення індивідуальних актів управління; визначення та встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги; замовлення певних послуг та оцінювання якості наданих послуг; отримання дозволів; реєстраційні; ліцензійні; визначення чи зміни статусу; контроль за технічним станом житлового фонду та додержанням правил і норм користування жилими будинками тощо; контрольні процедури щодо виконання споживачами житлово-комунальних послуг обов'язків з належного користування та своєчасної оплати житлово-комунальних послуг та дотримання правил в сфері ЖКГ; отримання пільг, субсидій та компенсацій на будівництво та утримання житла, оплату житлово-комунальних послуг; процедури прийняття та розгляду звернень громадян у сфері ЖКГ. Наголошено на особливому значенні вдосконалення адміністративних процедур саме у житлово-комунальному господарстві. При цьому акцент зроблено на розширенні можливостей громадян щодо реалізації відповідних прав. Доведено необхідність першочергового врахування таких принципів взаємовідносин як економічна обґрунтовність, належна поінформованість громадян, врахування громадської думки; забезпечення житлового фонду засобами обліку житлово-комунальних послуг. Обґрунтовано необхідність прийняття відповідної державної Програми та конкретні пропозиції щодо її змісту.

У підрозділі 2.3. «Адміністративна відповідальність за порушення загальнообов'язкових правил та норм у сфері житлово-комунального господарства» охарактеризовано адміністративну відповідальність в сфері ЖКГ як важливий інструмент охорони і захисту правопорядку та забезпечення законності в цій сфері. Вивчено зарубіжний досвід адміністративної відповідальності, проаналізовані існуючі проекти нового КУпАП. Подальше вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність в сфері ЖКГ слід насамперед пов'язувати з осмисленням та чітким визначенням конкретних складів адміністративних правопорушень, тож у зв'язку з цим запропоновано доповнити КУпАП новою статтею: «Ненадання або неналежне надання послуг у сфері ЖКГ». Обґрунтовано необхідність унесення змін та доповнень до статей КУпАП щодо відповідальності в галузі житлово-комунального господарства. Зокрема, запропоновано доповнити статтю 150 КУпАП частиною другою; а також нова редакція ст. 154 КУпАП. Розроблено таку структуру глави КУпАП, що передбачає відповідальність у галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою: Порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень; Ненадання або неналежне надання послуг в сфері ЖКГ; Порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями; Самоправне зайняття жилого, нежилого, або технічного приміщення; Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів; Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів; Порушення правил тримання домашніх тварин.

Підкреслено, що належна реалізація положень законодавства, якими передбачається адміністративна відповідальність у сфері ЖКГ, значною мірою обумовлена чіткою процесуальною регламентацією провадження у справах даної категорії. Зокрема, для активізації боротьби з адміністративними правопорушеннями, передбаченими у ст. 150 КУпАП, доведено необхідність закріплення в законодавстві положення, що протоколи про них можуть складати і працівники органів внутрішніх справ, зокрема дільничні інспектори міліції. Суттєвим чинником підвищення ефективності адміністративно-юрисдикційної діяльності може стати залучення як суб'єктів такої діяльності посадових осіб Державної житлово-комунальної інспекції. Підкреслено необхідність розширення можливостей громадського контролю на весь спектр правовідносин у сфері житлово-комунального господарства.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні сутності та особливостей адміністративно-правового регулювання у сфері житлово-комунального господарства України в сучасних умовах, розробленні і обґрунтуванні пропозицій та рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності правового регулювання в цій сфері, що уможливило такі висновки:

1. Житлово-комунальне господарство - це одна з найбільш важливих соціальних галузей, котру складає широка мережа підприємств, установ та організацій, діяльність яких спрямована на виконання виробничих і невиробничих функцій, пов'язаних з належним рівнем життєдіяльності людей, шляхом забезпечення населення адміністративно-територіальних одиниць необхідними ресурсами та надання широкого спектру послуг щодо належного утримання житла, рівня благоустрою населених пунктів та розвитком відповідної інфраструктури.

2. Наявність житла, нарівні із забезпеченням безпечного для життя та здоров'я людини навколишнього середовища, належних умов для охорони життя та здоров'я людини є особливо важливою передумовою забезпечення життєдіяльності індивіда в цілому, у зв'язку з чим набуває пріоритетну спрямованість у здійсненні державної політики. Державна політика у ЖКГ - це невід'ємна складова внутрішньої політики держави, що обумовлена конкретними цілями і ґрунтується на певних принципах, визначає зміст діяльності держави і її компетентних органів у сфері житлово-комунального господарства, має чітке правове оформлення і потребує відповідного економічного, науково-технічного та правового забезпечення.

3. Фактори, що визначають особливості правового регулювання в сфері ЖКГ: 1) право власності на той чи інший об'єкт житлово-комунального господарства: 2) приналежність відносин, що регулюються, до тієї чи іншої підгалузі чи інституту ЖКГ; 3) технічний стан об'єктів ЖКГ, наявність та розгалуженість житлово-комунальних комунікацій.

4. Для вибору оптимальної моделі функціонування ЖКГ в Україні слід вирішити конкретні завдання, які дозволять вивести галузь на належний рівень функціонування, зокрема: підвищення ліквідності у діяльності підприємств шляхом здійснення точного розрахунку споживання, контролю платежів, швидкого надходження коштів; прозорість і ефективність фінансових потоків на підприємствах ЖКГ; орієнтація галузі на споживача, ведення клієнтської бази, запровадження різних схем оплати й додаткових послуг залежно від потреб клієнтів, задоволення їх запитів, створення кадастру земельних ділянок.

5. У контексті забезпечення прав громадян у сфері ЖКГ доцільне внесення змін та доповнень до низки чинних нормативно-правових актів. Зокрема, до Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, Порядку встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості та режимів надання житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, тощо.

6. Подальше вдосконалення системи управління в сфері ЖКГ пов'язане з оптимізацією діяльності тих її ланок, які безпосередньо реалізують відповідні функції і є найбільш наближеними до громадян. Зокрема, це стосується питань створення певних структур на місцевому рівні та розвитку форм участі громадян в управлінні житловим фондом та їх співпраці з відповідними структурами ЖКГ. Необхідно чітко визначити в законодавстві статус таких суб'єктів управлінської діяльності в сфері ЖКГ, як управитель будинку та будинковий комітет.

7. Особливої уваги потребують питання вдосконалення правової регламентації окремих процедур, що прямо пов'язані із задоволенням відповідних потреб громадян у сфері ЖКГ. Це торкається розширення можливостей громадян щодо реалізації відповідних прав.

8. Актуальним в умовах сьогодення є введення нових складів та відпрацювання й вдосконалення як матеріальних, так і процесуальних аспектів існуючих складів адміністративних правопорушень у сфері житлово-комунального господарства, зокрема шляхом доповнення КУпАП статтею «Ненадання або неналежне надання послуг у сфері ЖКГ» у такій авторській редакції: «Ненадання послуги, яка повинна бути надана або безпідставна відмова у наданні послуги або надання послуги в обсязі меншому, ніж передбачено, порушення строків надання послуг, що призвело до заподіяння шкоди споживачу, або надання послуги неналежної якості підприємствами та організаціями, уповноваженими надавати ці послуги». Частиною другою зазначеної статті запропоновано ввести відповідальність за дії, передбачені частиною першою, які призвели до порушення прав та інтересів значної кількості осіб, а також вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

10. Статтю 150 КУпАП доцільно доповнити частиною другою у такій редакції: «Дії, передбачені частиною першою, що призвели до погіршення технічного стану житлового будинку в цілому, окремих внутрішньобудинкових систем водо-, газо-, теплопостачання, інших комунікаційних систем, або порушили права інших мешканців будинку».

11. Статтю 154 КУпАП слід викласти в наступній редакції: «Порушення правил тримання домашніх тварин - Тримання собак, котів та інших домашніх тварин у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин або без такої і накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин або без такої».

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кущ О. Є. Організаційно-правові питання боротьбі з порушеннями правил користування жилими будинками й жилими приміщеннями / О. Є. Кущ // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - Вип. 89. - С. 55-59.

2. Кущ О. Є. Правові підстави здійснення контролю за додержанням правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій / О. Є. Кущ // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2007. - Вип. 39. - С. 245-249.

3. Кущ О. Є. Правове регулювання тримання тварин у населених пунктах: аспекти вдосконалення / О. Є. Кущ // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В.Я.Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2010. - Вип. 107. - С. 238-244.

4. Кущ О. Є. До питання про удосконалення порядку притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями / О. Є. Кущ // Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення: мат. міжнар. наук.-практ. конф.: у 2-х ч.( м. Сімферополь, 7-8 грудня 2006 р.) - Сімферополь, 2006. - Ч. 2. - С. 252-254.

5. Кущ О. Є. Про вдосконалення контролю за додержанням правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями / О. Є. Кущ // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: Тези доп. та наук. повідомл. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - С. 276-277.

6. Кущ О. Є. До питання про державну політику у сфері житлово-комунального господарства / О. Є. Кущ // Сучасні проблеми юридичної науки: тези доп. та наук. повідомл. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів /за заг. ред. А. П. Гетьмана. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - С. 141-143.

7. Кущ О. Є. Деякі аспекти вдосконалення адміністративної відповідальності за порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями / О. Є. Кущ // Соціальна безпека і гуманітарний захист в Україні на початку ХХІ ст.: проблеми теорії і практики: матер. міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 4-5 грудня 2009 р.) - Чернігів, 2009. - C. 171-173.

Анотація

Кущ О. Є. Адміністративно-правове регулювання у сфері житлово-комунального господарства України в сучасних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків. - 2010.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу питань адміністративно-правового регулювання у сфері житлово-комунального господарства України. Уточнено поняття та сутність житлово-комунального господарства як об'єкту адміністративно-правового регулювання. Проаналізовано нормативно-правові акти, що діють у сфері житлово-комунального господарства. Досліджено зарубіжний досвід реформування житлово-комунального господарства. Значна увага приділена удосконаленню системи управління житлово-комунальним господарством. Обґрунтовано механізми оптимізації адміністративних процедур у сфері житлово-комунального господарства. Здійснено аналіз адміністративної відповідальності у сфері житлово-комунального господарства. З урахуванням необхідності належного забезпечення прав і свобод громадян, сформульовано пропозиції щодо змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до низки інших нормативно-правових актів.

Ключові слова: правове регулювання, житлово-комунальне господарство, державна політика, адміністративна процедура, адміністративна відповідальність, управління.

Аннотация

Кущ А.Е. Административно-правовое регулирование в сфере жилищно-коммунального хозяйства Украины в современных условиях. - Рукопись.

Диссертация посвящена комплексному анализу вопросов административно-правового регулирования в сфере жилищно-коммунального хозяйства Украины. В работе рассматриваются вопросы, касающиеся сущности жилищно-коммунального хозяйства, формулируется новое определение жилищно-коммунального хозяйства с учетом всех его особенностей. Подчеркивается важность отношения государства к сфере жилищно-коммунального хозяйства, определяется понятие государственной политики в сфере жилищно-коммунального хозяйства и направления дальнейшего развития этой политики.

Выявлены особенности правового регулирования жилищно-коммунальным хозяйством, приводится классификация нормативно-правовых актов, действующих в сфере жилищно-коммунального хозяйства.

Анализируется зарубежный опыт реформирования жилищно-коммунального хозяйства, на основе которого и с учетом местных особенностей формулируются конкретные предложения дальнейшего развития жилищно-коммунального хозяйства Украины.

Анализируется система управления жилищно-коммунальным хозяйством, особенности ее построения и функционирования. Акцентируется внимание на необходимости координации усилий не только органов государственной власти, но и органов местного самоуправления для действенного реформирования жилищно-коммунального хозяйства.

Значительное внимание уделено процедурным аспектам взаимоотношений граждан с органами управления жилищно-коммунальным хозяйством. Выделено административный процедуры, присущие именно сфере жилищно-коммунального хозяйства. Сформулированы предложения по оптимизации ряда административных процедур в сфере жилищно-коммунального хозяйства с точки зрения достижения баланса интересов всех ее участников, и в первую очередь граждан.

Дальнейшее развитие получили вопросы совершенствования административной ответственности в сфере жилищно-коммунального хозяйства. Аргументируется необходимость введения нового состава административного правонарушения «Непредоставление или не надлежащее предоставление услуг в сфере жилищно-коммунального хозяйства». Предлагается структура главы Кодекса Украины об административных правонарушениях относительно ответственности в сфере жилищно-коммунального хозяйства. Подчеркивается важность надлежащей процессуальной регламентации производства по делам об административных правонарушениях.

С учетом необходимости надлежащего обеспечения прав и свобод граждан, сформулировано предложения о внесении изменений и дополнений в Кодекс Украины об административных правонарушениях, Жилищный кодекс, Закон Украины «О жилищно-коммунальных услугах», а также в ряд других нормативно-правовых актов.

Ключевые слова: правовое регулирование, жилищно-коммунальное хозяйство, государственная политика, административная процедура, административная ответственность, управление.

Annotation

Kushch O.E. The administrative-legal regulation of housing and communal economy in Ukraine

Dissertation for a Candidate's degree in Law. Speciality 12.00.07 - administrative law and process; financial law; information law/ - Yaroslav the Wise National Law Academy of Ukraine. - Kharkiv, 2010.

The dissertation is devoted to the complex analysis of administrative regulatory matter in the area of housing and communal economy of Ukraine. The concept and essence of housing and communal economy as the object of administrative-legal control was specified. It was analysed regulatory legal texts which operate in housing and communal economy area. It is investigated foreign experience of the reforming of housing and communal economy. The essential attention was given to the improvement of a control system of housing and communal economy. The mechanisms of optimisation of administrative procedures in housing and communal economy area were grounded. It was realized the analysis of administrative responsibility in housing and communal economy area. Taking into account necessity of appropriate maintenance of the rights and freedom of citizens, it was formulated offers on modification and additions in the Code of Ukraine about administrative offences, and also a number of other regulatory legal texts.

Key words: legal regulation, housing and communal economy, a state policy, administrative procedure, administrative responsibility, management.

Размещено на Allbest.ru