Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

УДК 343. 349

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Кримінально-правова охорона атмосферного повітря

12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Харь Інна Олексіївна

Запоріжжя 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Одним з найактуальніших завдань, що стоять сьогодні перед Україною, є проблема збереження, поліпшення та відновлення сприятливого для життя стану атмосферного повітря. Серед пріоритетних завдань, які вирізняються в цьому контексті, є розробка проблем кримінально-правової охорони атмосферного повітря.

Проблеми кримінально-правової охорони атмосферного повітря певною мірою розроблялися в юридичній літературі. Суттєвий внесок у дослідження цих питань зробили, зокрема, С.Б. Гавриш, Н.О. Гуторова, Т.А. Денисова, В.П. Ємельянов, О.Г. Колб, З.Г. Корчева, Н.О. Лопашенко, В.Д. Пакутін, В.Л. Мунтян, В.К. Матвійчук, В.Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко. Утім більшість наукових праць з аналізованої тематики ґрунтуються на застарілій нормативній базі, використанні вузького підходу, тобто питання розглядаються лише з позицій екологічної безпеки та природного блага, без урахування сучасного праворозуміння окреслених екологічних аномалій. Тому існує потреба наукового осмислення чинного кримінального законодавства з позицій сучасного праворозуміння у досліджуваній сфері.

Багато питань, які стосуються теми дисертації, юристами не вивчалися, а деякі розроблені недостатньо. Так, поза увагою науковців залишилися питання витоків та генезису кримінальної відповідальності за забруднення атмосферного повітря. Не досліджувалися поняття і суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст. 241 КК України (далі - ст. 241 КК). Крім того, автори існуючих праць мають значні розбіжності в поглядах щодо суспільних відносин, поставлених під охорону кримінального закону, на структуру об'єкта, на предмет, його місце в складі злочину, щодо інших складоутворюючих цього суспільно небезпечного діяння та їх ознак. Суттєві прогалини існують у теорії й на практиці в спеціальних питаннях кримінальної відповідальності за забруднення атмосферного повітря (в порівняльно-правовому аспекті, у відмежуванні складу злочину забруднення атмосферного повітря від суміжних складів злочинів та аналогічного адміністративно-правового делікту, у розкритті кваліфікуючих ознак цього діяння).

Відсутні ґрунтовні пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства, які стосуються відносин, що забезпечують умови з охорони атмосферного повітря.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота ґрунтується на положеннях Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (прийнята Верховною Радою України 18.03.2004 р. № 1629-ІV), Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 р. (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 880-р.) та виконана у межах Державної комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого законодавства та системи попередження злочинності” (номер державної реєстрації 0186.0.070883). Тема дисертації відповідає основним напрямам наукових досліджень ВНЗ “Національна академія управління” на 2004-2009 рр. і затверджена вченою радою 27.08.2004 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є всебічне дослідження кримінально-правової охорони атмосферного повітря за кримінальним законодавством України та деяких зарубіжних держав і формування на цій основі деяких теоретичних новел та пропозицій щодо вдосконалення відповідних положень КК України.

Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

- з'ясувати витоки і генезис кримінально-правової охорони атмосферного повітря;

- сформулювати поняття і визначити суспільну небезпечність аналізованого діяння;

- розкрити проблему об'єкта та предмета досліджуваного складу злочину з урахуванням сучасних досягнень науки кримінального права;

- удосконалити положення щодо об'єктивної сторони аналізованого діяння;

- запропонувати нові підходи до розуміння суб'єкта та суб'єктивної сторони згаданого діяння;

- визначити співвідношення діяння, передбаченого ст. 241 КК, з іншими суміжними складами злочинів та аналогічними адміністративно-правовими деліктами;

- дослідити особливості кримінальної відповідальності за діяння, передбачені ст. 241 КК, і за такі самі діяння, передбачені законодавством деяких зарубіжних держав;

- надати пропозиції щодо вдосконалення ст. 241 КК.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини з кримінально-правової охорони атмосферного повітря.

Предмет дослідження - законодавчі, теоретичні та практичні положення з кримінально-правової охорони атмосферного повітря.

Методи дослідження -- діалектичний (застосовувався у всіх розділах дисертації, забезпечив дослідження кримінального законодавства України та зарубіжних держав у їх розвитку та взаємозв'язку); історико-правовий (використовувався для аналізу витоків і генезису кримінально-правової відповідальності за цей злочин); порівняльного правознавства (слугував аналізу кримінального законодавства окремих зарубіжних держав для виявлення спільних і відмінних рис відповідних криміналь- но-правових норм цих держав та України у підрозділі 3.2); догматичний (використовувався в усіх підрозділах дисертації для тлумачення юридичних конструкцій, визначення позитивних і негативних рис кримінального законодавства України та деяких зарубіжних держав); системного аналізу (дав змогу з'ясувати внутрішню побудову і місце складу злочину, передбаченого ст. 241 КК в системі складів злочинів, передбачених розділом VIII Особливої частини КК України); соціологічний (використовувався у всіх підрозділах дисертації при вивченні судової практики, проведенні опитування).

Емпірична база дослідження - відомості, одержані в результаті вивчення дисертантом кримінальних справ відповідної категорії, розглянутих судами України в 1984-2009 рр. (200 справ); узагальнення практики, зроблені судами, статистичні дані щодо справ кримінальної та адміністративної юрисдикції за 1984-2009 рр.; 200 матеріалів про відмову в порушенні кримінальних справ. Крім того, вивчено 200 адміністративних матеріалів зазначеної категорії за 1984-2009 рр., опитано працівників судів, прокуратури, органів внутрішніх справ (300 осіб).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним і системним дослідженням проблем кримінально-правової охорони атмосферного повітря. Робота містить теоретичні положення та науково обґрунтовані результати в галузі кримінального права, що вирішують важливу наукову та науково-прикладну проблему, задекларовану в меті дослідження. Автором сформульовано низку положень, висновків і пропозицій, нових у концептуальному плані й важливих для юридичної науки. Зокрема,

уперше:

- аргументовано, що витоки діяння забруднення атмосферного повітря на території України починаються з 1983 р. Акцентується увага на тому, що невикористання історичного досвіду криміналізації цього діяння, сприяло створенню колізійної норми (ст. 241 КК);

- запропоновано поняття аналізованого діяння як умисної або необережної, забороненої КК України дії чи бездіяльності суб'єкта, що посягає на встановлені в суспільстві відносини, які забезпечують умови з охорони атмосферного повітря, що полягають у забрудненні, іншій зміні природних властивостей атмосферного повітря, переліченими засобами та джерелами, що призводить до модифікації фізичних, хімічних чи біологічних властивостей цього природного об'єкта, що створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки;

- обґрунтовано, що об'єктивна сторона діяння, передбаченого ст. 241 КК, характеризується як діями, так і бездіяльністю, які мають місце у визначених об'єктивних умовах, у певному місці, походять з визначених джерел і здійснюються певними засобами (для ч. 1 ст. 241 КК) і необхідного причинного зв'язку між діяннями і зазначеними в законі наслідками (для ч. 2 цієї статті) та аргументовано, що інша зміна природних властивостей атмосферного повітря є складовою забруднення атмосферного повітря, тому виділення їх в окреме діяння є необґрунтованим;

- зроблено висновок про те, що спроба законодавця сформулювати діяння в ч. 1 ст. 241 КК з похідними наслідками не створила злочину з матеріальним складом, він так і залишився за конструкцією з формальним складом, оскільки в ньому передбачена криміналізація на можливості (небезпеці) настання наслідків;

- визначено, що порівняльно-правовий аналіз національного кримінального законодавства, міжнародно-правових актів і кримінального законодавства деяких держав в аналізованій сфері є важливим: для тлумачення ст. 241 КК, для кваліфікації аналізованого діяння та для вдосконалення ст. 241 КК;

удосконалено:

- поняття родового об'єкта досліджуваного складу злочину як суспільних відносин з приводу умов (стосунків), що виникають у межах території України, створюють сприятливі умови для життєдіяльності, та є природною умовою життя та забезпечують існування багатофункціональної збалансованої єдиної системи, до якої належить і людина (що утворює навколишнє природне середовище), її охорону, раціональне використання, оздоровлення і відтворення такої системи для теперішніх і майбутніх поколінь, яка гарантуватиме безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище;

- розуміння безпосереднього об'єкта аналізованого діяння як суспільних відносин, що забезпечують умови (стосунки) з охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення атмосферного повітря відкритого простору, яке має безпосередній непорушний зв'язок з навколишнім природним середовищем, в межах території держави Україна, що об'єктивно містить раціональну суміш газів, які створюють сприятливі умови життєдіяльності;

- визначення предмета злочину, передбаченого ст. 241 КК - це атмосферне повітря відкритого простору, яке має природний, непорушний зв'язок з навколишнім природним середовищем, у межах України, що об'єктивно містить раціональну суміш газів, які створюють сприятливі умови життєдіяльності та є природною умовою життя, і не може бути власністю внаслідок фізичного стану і специфічних властивостей;

набули подальшого розвитку:

- обґрунтування положень стосовно того, що суб'єктами цього складу злочину можуть бути не тільки службові, неслужбові але й приватні особи;

- положення, що суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК, характеризується виною у формі прямого умислу, оскільки склад злочину, передбачений цією частиною статті, належить до так званих злочинів з формальним складом. Зазначається, що психічне ставлення особи до діяння і до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 241 КК, може проявлятися з необережною або змішаною формою вини;

- судження про вдосконалення ст. 241 КК, зокрема, в частині оптимізації її назви, внесення змін і доповнень до основного, кваліфікованого і особливо кваліфікованого складів злочинів, структури статті (див.: структурну частину автореферату “Висновки”).

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати, отримані автором у процесі багаторічного дослідження (2004-2009 рр.), були сформульовані у виді пропозицій та певною мірою враховані у:

- правотворчості - для вдосконалення окремих положень КК України, пов'язаних з кримінальною відповідальністю за забруднення атмосферного повітря (лист до Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 31.07.2009 р. № 04-19/14-2272);

- правозастосовній діяльності - при підготовці постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля ” від 10.12.2004 р. № 17 (лист до Верховного Суду України від 17.06.2009 р. № 10-09/240);

- науково-дослідній сфері - стали основою для подальшої розробки теоретичних проблем кримінальної відповідальності за забруднення атмосферного повітря;

- навчальному процесі - результати, висновки та положення дисертації використовуються у процесі викладання навчальної дисципліни “Кримінальне право України”: у ВНЗ “Національна академія управління” (акт впровадження від 21.04.09 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, положення та висновки дисертації були оприлюднені на чотирьох міжнародних конференціях: “Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті Європейських інтеграційних процесів” (м. Київ, 2004 р.); “Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання” (м. Київ, 2005 р.); “Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики” (м. Київ, 2006 р.); “Актуальні проблеми кримінального права та кримінології” (м. Донецьк, 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 наукових статей, з яких 6 - у наукових фахових виданнях, та 3 тез доповідей. Загальний обсяг публікацій становить 4, 7 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 217с., з них додатки займають 13 сторінок, список використаних джерел (280 найменувань) - 30 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано наукову і прикладну актуальність, рівень розробки теми; показано її зв'язок із плановими завданням; сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дисертаційного дослідження; методи, які були використані, теоретичне, законодавче та емпіричне підґрунтя дослідження; визначено особистий внесок здобувача і новизну отриманих результатів, їх значення, рівень апробації і впровадження в практику.

Розділ 1 - “Поняття, витоки, історія кримінально-правової охорони атмосферного повітря та сучасний стан проблеми”- складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1 -“Витоки, історія кримінально-правової охорони атмосферного повітря та сучасний стан проблеми” - висвітлено генезис законодавства з кримінально-правової охорони атмосферного повітря в Україні. Констатовано, що пошук витоків такої охорони атмосферного повітря на теренах нашої держави необхідно здійснювати, починаючи з 30.06.1983 р.

Звертається увага, що диспозиція ч. 1 ст. 228 КК УРСР була доповнена таким змістом: “…а так само забруднення атмосферного повітря шкідливими для здоров'я людей відходами промислового виробництва”. Натомість, ч. 2 ст. 228 КК набула такого змісту: “…ті самі діяння, якщо вони завдали значної шкоди здоров'ю людей або сільськогосподарському виробництву чи спричинили масову загибель риби”.

Законом від 6.03.1996 р. були внесені істотні зміни до ст. 228 КК, ч. 1 якої набула такого змісту: “…а так само забруднення атмосферного повітря промисловими та іншими шкідливими речовинами якщо розмір заподіяних збитків перевищує п'ятсот мінімальних розмірів заробітної плати”, а в ч. 2 ст. 228 КК змінилися кваліфікуючі ознаки: “ті самі дії, якщо вони призвели до захворювання людей, масового знищення об'єктів тваринного і рослинного світу або розмір заподіяних збитків перевищує тисячу мінімальних розмірів заробітної плати”.

На сучасному етапі окремою ст. 241 КК України 2001 р. передбачена кримінальна відповідальність за забруднення атмосферного повітря, яка досліджена в розділах 2 і 3 дисертації.

У підрозділі 1.2 - “Поняття і суспільна небезпечність злочину забруднення атмосферного повітря” - дисертант стверджує, що залишкове ставлення до збереження атмосферного повітря в чистоті може стати фатальним для життєвого циклу. З цією метою слід вивчити діяння, що призводять до такого стану для відпрацювання екологічної стратегії, покликаної запобігати порушенню природної рівноваги внаслідок таких злочинних діянь.

Аргументується, що в юридичній літературі ще недостатньо розроблені питання, які стосуються поняття “забруднення атмосферного повітря”, та взагалі не розроблені поняття “кримінально-правове забруднення атмосферного повітря” й “інша зміна природних властивостей атмосферного повітря” як злочинного діяння, їх зміст та ознаки.

Автор на підставі дослідження запропонував загальноправове визначення забруднення атмосферного повітря як протиправного насичення атмосферного повітря, як правило, для нього не характерними фізичними, хімічними або біологічними агентами чи перевищення внаслідок людської протиправної діяльності природного рівня (у межах крайніх коливань концентрацій, викидів, впливів, перелічених агентів в атмосферному повітрі, що змінює природні властивості та склад атмосферного повітря), що завдає шкідливого впливу на людину, флору і фауну або спричинює часткову чи повну непридатність цього природного об'єкта для використання. Це правове поняття використано для вдосконалення чинного законодавства, що стосується атмосферного повітря, а також для вдосконалення положень ст. 241 КК України.

Такий дослідний фундамент та аналіз об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину, передбаченого ст. 241 КК, дав змогу сформулювати кримінально-правове визначення забруднення атмосферного повітря, під яким слід розуміти: 1) умисну для ч. 1 ст. 241 КК, заборонену цим Кодексом дію чи бездіяльність суб'єкта, що полягає в забрудненні атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей та для навколишнього природного середовища речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва, що призводить до модифікації фізичних, хімічних чи біологічних властивостей складу цього повітря і створює небезпеку для життя, здоров'я людей чи навколишнього природного середовища (як можливого й реального в майбутньому наслідку); 2) умисну для ч. 2 ст. 241 КК до діяння, або необережну до діяння форму вини і лише необережну до наслідків форму вини, заборонену цим Кодексом дію чи бездіяльність, що полягає в забрудненні атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей та для навколишнього природного середовища речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва, що призвело до загибелі людей або їх захворюваності, масової загибелі об'єктів тваринного або рослинного світу.

Обґрунтовується, що інша зміна природних властивостей атмосферного повітря відбувається шляхом діянням, що супроводжується шкідливим фізичним впливом на цей природний феномен, тобто шкідливим впливом шумів, вібрації, іонізуючого опромінювання, температурою й інших фізичних факторів, що змінюють температурні, енергетичні, хвильові, радіаційні та інші фізичні властивості атмосферного повітря, на життя, здоров'я людини і навколишнє природне середовище (а також зміни компонентів атмосферного повітря, що входять до їх складу).

Дисертант аргументує, що якісний склад атмосферного повітря змінюється також і від його засмічення, тобто насичення його нерозчинними предметами, речовинами, що впливають на погіршення властивостей атмосферного повітря, а також можуть призводити до модифікації аеродинамічного та інших режимів атмосферного повітря і викликати інші несприятливі наслідки (у тому числі й означені в ч. 2 ст. 241 КК).

Суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст. 241 КК, характеризується такими факторами: 1) високим ступенем суспільної небезпечності цього діяння; 2) відносною поширеністю цих злочинів; 3) величезною шкідливістю цих злочинів.

Розділ 2 - “Кримінально-правова характеристика складу злочину забруднення атмосферного повітря” - складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 - “Об'єктивні ознаки складу злочину забруднення атмосферного повітря“ - містяться положення, які дають зрозуміти сутність об'єкта, предмета та об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 241 КК.

Автор, спираючись на концепцію суспільних відносин, обґрунтовує, що всі зазначені в дисертації погляди авторів стосовно родового об'єкта складу злочину, передбаченого ст. 241 КК, є суперечливими та не охоплюють кола всіх відносин в досліджуваній сфері, або призводять до помилкового ототожнення об'єкта складу злочину з його предметом чи з правовідносинами, а іноді стосуються діяння чи відповідного стану тощо. Дисертант запропонував визначення родового об'єкта цього діяння, зазначаючи, що ним є суспільні відносини з приводу умов (стосунків), що виникають у межах території України і створюють сприятливі умови життєдіяльності та є природною умовою життя і забезпечують існування багатофункціональної, збалансованої єдиної системи, до якої належить і людина (що утворює навколишнє природне середовище), її охорону, раціональне використання, оздоровлення і відтворення такої системи для нинішніх і майбутніх поколінь, що гарантуватиме безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище.

Автор, визначаючи дискусійність питання про безпосередній об'єкт цього діяння, використовуючи всі позитивні підходи до розуміння досліджуваних суспільних відносин та аналізуючи структурні елементи цих відносин, пропонує визначення такого об'єкта як суспільних відносин, що забезпечують умови (стосунки) з охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення атмосферного повітря відкритого простору, яке має безпосередній непорушний зв'язок з навколишнім природним середовищем в межах території України, що об'єктивно містить раціональну суміш газів, які створюють сприятливі умови життєдіяльності та є природною умовою життя, з метою протидії його забрудненню та іншій зміні природних властивостей, а також засміченню. Додатковим безпосереднім об'єктом цього складу злочину, що знайшло підтвердження в дисертації, можуть бути відносини, що забезпечують умови (стосунки) з охорони життя, здоров'я або власності.

Доведено, що для атмосферного повітря (як предмета складу злочину), властиві такі ознаки: 1) природний, непорушний зв'язок з навколишнім природним середовищем; 2) не може бути власністю (через фізичний стан і специфічних властивостей); 3) на нього поширюється право територіального верховенства України (виключне використання в межах України); 4) у кількісному вимірі не враховується (має нормативно закріплений державний обмін шкідливих впливів на атмосферне повітря); 5) природний ресурс, який об'єктивно містить раціональну суміш газів, що створює сприятливі умови життєдіяльності тощо. Запропоновано визначення предмета аналізованого складу злочину (див.: структурну частину автореферату “Висновки”).

Значне місце в дисертації займає аналіз об'єктивної сторони цього складу злочину. Стан проблеми свідчить про те, що зовнішня сторона злочину, передбаченого ст. 241 КК, до цього часу не знайшла свого достатнього дослідження. Тому на підставі вищевикладеного, з урахуванням недоліків та упущень, визначених дисертантом під час аналізу сутності об'єктивної сторони цього діяння, запропоновано дефініцію зовнішньої сторони вказаного складу злочину. Об'єктивна сторона аналізованого складу злочину, на думку автора, характеризується активними діями або бездіяльністю, які наявні у визначених об'єктивних умовах, у певному місці, здійснюються певними засобами і з певних джерел, що створили небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля (ч. 1 ст. 241 КК), а також діяннями й зазначеними наслідками у вигляді загибелі людей, захворювання людей, масової загибелі об'єктів тваринного і рослинного світу, інших тяжких наслідків й необхідного причинного зв'язку між діяннями та наслідками (ч. 2 ст. 241 КК).

Аргументується, що поняття “забруднення атмосферного повітря” та “інша зміна природних властивостей атмосферного повітря”, означені в диспозиції цієї статті, асоціюються з обов'язковими ознаками об'єктивної сторони названого складу злочину - дією або бездіяльністю. Це твердження спирається на закон. Дисертант акцентує увагу на тому, що такі діяння можуть мати місце лише при порушенні встановлених законодавством та підзаконними нормативними актами нормативів, стандартів, вимог, лімітів, що стосуються: а) екологічної безпеки атмосферного повітря; б) гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарними джерелами тощо.

Пропонується вилучити з ч. 1 ст. 241 КК слова “порушення спеціальних правил”, оскільки їх в чинному законодавстві немає, а є нормативи, стандарти, вимоги, ліміти.

Обґрунтовано, що спроба законодавця сформулювати діяння в ч. 1 ст. 241 КК з похідними наслідками не створила злочину з матеріальним складом (він так і залишився за конструкцією з формальним складом), оскільки в ньому передбачена криміналізація лише за можливості (небезпеки) настання наслідків, які зазначені в ч. 2 ст. 241 КК.

Досліджується поняття створення небезпеки, яке дає додаткові аргументи для підтримки авторської позиції.

Акцентується увага на тому, що інша зміна природних властивостей атмосферного повітря є не чим іншим, як складовою забруднення цього природного феномену, і її виділення в окреме діяння є необґрунтованим. Пропонується ст. 241 КК доповнити також такою обов'язковою ознакою об'єктивної сторони, як засмічення атмосферного повітря.

Доводиться, що досліджуваний склад злочину сконструйований так, що вчинити його неможливо без застосування засобів вчинення злочинів. Їх перелік обмежений у законі. Пропонується їх конкретизувати в межах виробничої і невиробничої сфери - джерел (див.: Зміни і доповнення до ст. 241 КК рубрики автореферату “Висновки”).

У підрозділі 2.2 - “Суб'єктивні ознаки складу злочину забруднення атмосферного повітря” - дисертант, дотримуючись запропонованої в юридичній літературі класифікації суб'єктів на службових, неслужбових і приватних осіб та спираючись на визначення й обґрунтування ознак суб'єкта через функціональну діяльність особи, зазначає, що ця позиція потребує ще й врахування відповідного статусу суб'єкта.

Стверджується, що визначення неслужбової особи не буде повним, коли воно, крім функцій такого суб'єкта, не буде доповнене ознакою статусу. Це важливо, щоб не допустити ототожнення службової і неслужбової особи. Автор приєднується до думки, що приватна особа вчиняє діяння за своєю особистою ініціативою, у своїх приватних інтересах, але дещо з уточненням: “така особа вчиняє злочин поза функціями та статусом службової та неслужбової особи, діючи як приватна особа не в інтересах суспільної діяльності”.

Аргументується, що вчинення злочину, передбаченого ст. 241 КК, службовою особою підлягає кваліфікації за сукупністю діянь - за ст. 241 КК та, відповідно, за ст. 364 або 365 КК.

Піддавши критичному аналізу існуючі судження та судову практику стосовно суб'єкта аналізованого складу злочину, дисертант дає його визначення та констатує, що забруднення атмосферного повітря може вчиняти фізична, осудна або обмежено осудна службова, неслужбова та приватна особа, якій виповнилося до моменту вчинення злочину 16 років.

Розкриваючи суб'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 241 КК, стверджується, що вона має встановлюватися через перелік юридично значимих ознак об'єктивної сторони цього діяння, на основі яких проводиться поділ злочинів з формальними або матеріальними складами.

У дисертації критично проаналізовано існуючі погляди на суб'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 241 КК, та висловлено власну позицію.

Доведено, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 241 КК належать до так званих злочинів з формальним складом, а отже, він може вчинятися лише з прямим умислом. У роботі акцентується увага на тому, що психічне ставлення особи до діяння, визначеного ч. 2 ст. 241 КК, можливе як з умисною, так і з необережною формою вини та з необережною формою вини до наслідків.

На підставі дослідження встановлено суть мети та мотивів злочинів, передбачених ст. 241 КК. Стверджується, що мотив і мета вчинення цих злочинів є психологічною основою, на якій зароджується вина.

У підрозділі 2.3 -“Кваліфікуючі ознаки складу злочину забруднення атмосферного повітря” - послідовно проаналізовано всі кваліфікуючі ознаки. Аргументується, що така ознака (наслідок), як спричинення загибелі людей, визначена в ч. 2 ст. 241 КК, є суперечливою в теорії кримінального права та на практиці. Стверджується, що законодавець мав би ці наслідки диференціювати щодо загибелі людини і людей в ч. 2 цієї статті, а в ч. 3 - стосовно масової загибелі людей, що відповідало б ступеню суспільної небезпечності цих наслідків. правовий охорона атмосферний повітря

Доводиться, що розуміння такої кваліфікуючої ознаки, як інші тяжкі наслідки, в юридичній літературі не ґрунтується на всебічному дослідженні. Акцентується увага на тому, що законодавець невиправдано вдався до оціночних понять, при описі цієї кваліфікуючої ознаки там, де цього робити не потрібно, не врахував різну ступінь тяжкості наслідків.

Аргументується, що таку складову інших тяжких наслідків, як захворювання людей, необхідно замінити ширшим поняттям - як завдання шкоди здоров'ю людей.

Наводиться авторське роз'яснення складової ознаки “інші тяжкі наслідки”- масова загибель об'єктів тваринного й рослинного світу: 1) це загибель такої кількості тварин, а також рослин сільськогосподарського призначення, і що знаходяться в дикій природі, які є рівними з розмірами загальної популяції відповідного виду тварин чи рослин; 2) це падіж значної кількості тварин чи всієї кількості, що знаходиться в приватному, в колективному, мисливському або рибному господарстві тощо.

Дисертант запропонував своє бачення кваліфікуючих ознак, яке ґрунтується на дослідженні в підрозділах 2.2 - 3.2. дисертації (див.: повний перелік кваліфікуючих ознак у запропонованій редакції ст. 241 КК у рубриці автореферату “Висновки”).

Розділ 3 - “Спеціальні питання кримінальної відповідальності за забруднення атмосферного повітря” - включає два підрозділи.

У підрозділі 3.1 - “Відмежування складу злочину забруднення атмосферного повітря від суміжних складів злочинів, передбачених ст.ст. 113, 271 та 441КК і аналогічного адміністративного делікту“ - приділено увагу правовим підставам такого відмежування. Дисертант вважає, що найбільш прийнятним є послідовне їх розмежування за елементами та ознаками складів злочинів.

Стверджується, що ці склади злочинів мають істотні відмінності за об'єктивними та суб'єктивними ознаками і конкретизується така відмінність. Зазначається, що чітке відмежування складу злочину, передбаченого ст. 241 КК, важливе для правильної кваліфікації означеного діяння й однозначного застосування закону на практиці.

У дисертації також проводиться відмежування злочину забруднення атмосферного повітря і аналогічних адміністративно-правових деліктів, передбачених ст.ст. 78, 78№, 79, 80, 81 КУпАП. Аргументується, що таке розмежування необхідно проводити не лише на підставі кількісних характеристик - ступеня суспільної небезпечності, але й з використанням об'єктивних і суб'єктивних ознак порівнюваних діянь, тобто необхідно ще крім істотної шкоди долучатися до діяння, засобів, наслідків тощо. У роботі конкретизуються ці відмежувальні ознаки стосовно злочину, передбаченого ст. 241 КК і переліченими аналогічними адміністративними деліктами. Стверджується, що ступінь суспільної небезпечності діяння істотно змінюється залежно від зміни характеру виду забороненої поведінки.

У підрозділі 3.2 “Порівняльно-правова характеристика складу злочину забруднення атмосферного повітря за законодавством України та законодавством деяких зарубіжних країн” - наголошується, що порівняльно-правове дослідження законодавства стосовно аналізованого складу злочину з аналогічними складами злочинів деяких зарубіжних держав є корисним з такого погляду: 1) такі дослідження важливі для тлумачення положень ст. 241 КК України; 2) їх результати можна використати для кваліфікації аналізованого діяння; 3) це необхідно для вдосконалення ст. 241 КК України. Здобувач пропонує використати положення ст. 158 КК Естонської республіки, зазначивши в ст. 241 КК України засоби таким чином: “шкідливі засоби для життя, здоров'я людей або довкілля”.

Акцентується увага на тому, що приписи ч. 1 ст. 103 КК Латвійської республіки стосовно діяння є переконливішими, ніж у ч. 1 ст. 241 КК України, а тому в ч. 1 ст. 241 КК України вони мають бути відображені так: “Забруднення, засмічення, фізичний або інший вплив на атмосферне повітря”.

Обґрунтовується, що положення ч. 1 ст. 180 КК Австрії з опису злочину з формальним складом, яке криміналізує діяння “яке може призвести до небезпеки”, можна використати для ст. 241 КК України замість “створило небезпеку”.

Стверджується, що мають важливі значення приписи зарубіжного кримінального законодавства для максимальної формалізації наслідків у ст. 241 КК України тощо.

Висновки

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у всебічному дослідженні кримінально-правової охорони атмосферного повітря за кримінальним законодавством України та деяких зарубіжних держав і формування на цій основі теоретичних новел та пропозицій щодо відповідних положень КК України та практики його застосування, зокрема:

1. Витоки діяння забруднення атмосферного повітря розпочинаються з 30.01.1983 р. Ігнорування історичного досвіду криміналізації цього діяння сприяло створенню колізійної норми, передбаченої ст. 241 КК України.

2. Кримінально-правове забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря - це умисна або необережна, заборонена КК України дія чи бездіяльність суб'єкта, який посягає на встановлені суспільні відносини, що забезпечують умови з охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення цього феномену, які полягають у забрудненні або іншій зміні природних властивостей атмосферного повітря переліченими засобами та джерелами, що призводить до модифікації фізичних, хімічних чи біологічних властивостей цього природного об'єкта і створює небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля або спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

3. Інша зміна природних властивостей атмосферного повітря - це діяння, що супроводжується фізичним шкідливим впливом на цей природний феномен, тобто шкідливим впливом шумів, вібрації, іонізуючого опромінювання, температурою й інших фізичних факторів, що змінюють температурні, енергетичні, хвильові, радіаційні та інші фізичні властивості, атмосферного повітря, на життя, здоров'я людини і навколишнє природне середовище (а також зміни компонентів атмосферного повітря, що входять до його складу).

4. Родовим об'єктом аналізованого складу злочину є суспільні відносини з приводу умов (стосунків), що виникають у межах території України, створюють сприятливі умови життєдіяльності та є природною умовою життя і забезпечують існування багатофункціональної, збалансованої єдиної системи, до якої належить і людина (що утворює навколишнє природне середовище), її охорону, раціональне використання, оздоровлення і відтворення такої системи для нинішніх і майбутніх поколінь, яка гарантуватиме безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище.

5. Безпосереднім об'єктом означеного складу злочину є суспільні відносини, що забезпечують умови (стосунки) з охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення атмосферного повітря відкритого простору, яке має безпосередній непорушний зв'язок з навколишнім природним середовищем в межах території України, що об'єктивно містить раціональну суміш газів, які створюють сприятливі умови життєдіяльності та є природною умовою життя з метою протидії його забрудненню, іншій зміні природних властивостей, а також його засміченню.

6. Предметом цього складу злочину є атмосферне повітря відкритого простору, яке має природний непорушний зв'язок з навколишнім природним середовищем у межах території України й об'єктивно містить раціональну суміш газів, які створюють сприятливі умови життєдіяльності та є природною умовою життя, і не може бути власністю через фізичний стан і специфічні властивості.

7. Об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 241 КК, характеризується активними діями або бездіяльністю, які мають місце у визначених об'єктивних умовах, у певному місці, походять з певних джерел, здійснюються певними засобами, що створили небезпеку для життя, здоров'я людей чи для навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 241 КК), а також діяннями й зазначеними наслідками у вигляді загибелі людей, захворювання людей, масової загибелі об'єктів тваринного і рослинного світу, інших тяжких наслідків й необхідного причинного зв'язку між діяннями та наслідками (ч. 2 ст. 241 КК).

8. Діяння, передбачене ч. 1 ст. 241 КК, належать до так званих злочинів з формальним складом, оскільки в ньому криміналізована небезпека (можливості) настання наслідків. Також зазначається, що інша зміна природних властивостей атмосферного повітря є не чим іншим, як складовою забруднення атмосферного повітря і її виділення в окреме діяння є необґрунтованим.

9. Забруднення, інша зміна природних властивостей атмосферного повітря є дією або бездіяльністю, що підтверджується описом об'єктивної сторони в названому складі злочину.

10. Необхідно відмовитися від застосування в диспозиції ст. 241 КК терміна “порушення спеціальних правил”, оскільки порушуються не спеціальні правила, а встановлені законодавством та підзаконними актами нормативи, стандарти, вимоги і ліміти, що стосуються атмосферного повітря.

11. Суб'єктами складу злочину забруднення атмосферного повітря можуть бути службові, неслужбові або приватні особи, яким до моменту вчинення злочину виповнилося 16 років.

12. Суб'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК, характеризується виною у формі прямого умислу. Психічне ставлення до діяння може проявлятися як з умисною, так і з необережною формою вини, а до наслідків - лише з необережністю (ч. 2 ст. 241 КК).

13. Таку складову інших тяжких наслідків, як захворювання людей, необхідно замінити ширшим - “спричинення шкоди здоров'ю людей”.

14. Склади злочинів, передбачені ст.ст. 113, 271, 241, 441 КК, мають істотні відмінності за об'єктивними та суб'єктивними ознаками. Відмежування означених суміжних злочинів і аналогічних адміністративно-правових деліктів слід здійснювати за внутрішніми об'єктивними і суб'єктивними ознаками та ступенем суспільної небезпечності.

15. Систематизуючи окремі пропозиції на основі систематизації окремих положень зарубіжного кримінального законодавства в ході дослідження пропонується така редакція ст. 241 КК України:

“Ст. 241. Забруднення, засмічення, фізичний або інший вплив на атмосферне повітря

1. Забруднення, засмічення, фізичний або інший вплив на атмосферне повітря шкідливими засобами виробничої або невиробничої сфери для життя, здоров'я людей або для навколишнього природного середовища внаслідок порушення встановлених законодавством та підзаконними нормативними актами нормативів, стандартів, вимог або лімітів, яке може призвести до небезпеки для життя, здоров'я людей чи для навколишнього природного середовища, - карається…

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людини або людей чи завдали шкоду здоров'ю людини або людей, чи навколишньому природному середовищу, яке завдало збитки, що в тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або призвели до втрати унікальних і рідкісних об'єктів природи, занесених до Червоної книги України, вчинені з необережною формою вини до зазначених наслідків, - карається…

3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили масову загибель або масове захворювання людей чи масову загибель об'єктів тваринного або рослинного світу, що завдало збитки, які в десять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або спричинили екологічну катастрофу, вчинені з необережною формою вини до зазначених наслідків, - карається… ”.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Харь І. О. Предмет складу злочину забруднення атмосферного повітря, як найважливіша складова безпеки діяльності всього живого / І. О. Харь // Право і безпека. Науковий журнал. - 2005. - № 4, 6. - С. 109-112.

2. Харь І. О. Деякі дискусійні питання кримінальної відповідальності за забруднення атмосферного повітря / І. О. Харь // Юридична Україна. - Київ : Юрінком Інтер. - 2006. - № 4. - C. 82-87.

3. Харь І. О. Порівняльно - правова характеристика складу злочину забруднення атмосферного повітря за законодавством України та законодавством деяких зарубіжних країн / І. О. Харь // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. - № 8. - С. 73-80.

4. Харь І. О. Кваліфікуючі ознаки складу злочину забруднення атмосферного повітря: теоретичні та практичні аспекти / І. О. Харь // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2007. - № 6. - С. 102-110.

5. Харь І. О. Суб'єкт злочину забруднення атмосферного повітря / І. О. Харь // Юридична Україна. - Київ : Юрінком Інтер. - 2007. - № 8. - С. 94-100.

6. Харь І. О. Суб'єктивна сторона складу злочину забруднення атмосферного повітря / І. О. Харь // Вісник Прокуратури. - 2007. - № 9. - С. 49-55.

7. Харь І. О. Розмежування складу злочину, передбаченого ст. 241 КК України від суміжних діянь / І. О. Харь // Актуальні проблеми кримінального права та кримінології. - Донецьк, 2009. - С. 105-107.

8. Харь І. О. Єдність стандартів Європейських держав щодо визначення предмета складу злочину забруднення атмосферного повітря / І. О. Харь // Реформування правової системи України: Проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтеграційних процесів : міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 28-29 квітня 2004 р.). - К. : Національна академія управління, 2004. - С. 480-488.

9. Харь І. О. Інша зміна природних властивостей атмосферного повітря в контексті особистої безпеки людини та суспільної небезпечності такого діяння / І. О Харь // Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання : міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 7-8 грудня 2005 р.). Збірник наукових праць. - К. : Національна академія управління, 2005. - С. 237-242.

10. Харь І. О. Відмежування адміністративно-правових деліктів, передбачених ст.ст. 78, 78№, 79, 80, 81 КУпАП від злочинного забруднення атмосферного повітря / І. О. Харь // Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики : зб. матер. міжнародної наукової практичної конференції (м. Київ, 22 грудня 2006 р.). - К. : КНІВС, 2006. - С. 140-142.

Анотація

Харь І.О. Кримінально-правова охорона атмосферного повітря. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2010.

Праця є першим в Україні комплексним і системним дослідженням проблем кримінально-правової охорони атмосферного повітря. У ній з урахуванням міжнародного, вітчизняного та зарубіжного досвіду висунуто низку нових теоретичних, практичних та законодавчих положень і висновків стосовно кримінально-правової охорони атмосферного повітря в Україні. Для досягнення цієї мети проведено дослідження витоків і генезису норм, які встановлювали кримінальну відповідальність за забруднення атмосферного повітря на теренах України; з'ясовано поняття і суспільну небезпечність аналізованого злочину; досліджено об'єктивні, суб'єктивні та кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ст. 241 КК України.

Здійснено відмежування цього складу злочину від суміжних складів злочинів та аналогічного адміністративно-правового делікту, а також порівняльно-правову характеристику цього діяння за законодавством України та законодавством деяких зарубіжних країн.

Ключові слова: кримінально-правова охорона, атмосферне повітря, навколишнє природне середовище, забруднення, інша зміна природних властивостей, об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу, порушення спеціальних правил.

Аннотация

Харь И.А. Уголовно-правовая охрана атмосферного воздуха. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2010.

Работа является первым в Украине комплексным и системным исследованием проблем уголовно-правовой охраны атмосферного воздуха. В ней с учетом международного, отечественного и зарубежного опыта выдвинуто ряд новых теоретических практических и законодательных положений и выводов относительно уголовно-правовой охраны атмосферного воздуха.

В диссертации исследованы: истоки, генезис уголовно-правовой ответственности за загрязнение атмосферного воздуха; предложено понятие уголовно-правового загрязнения или иного изменения атмосферного воздуха; найдены новые подходы к решению родового и непосредственного объектов состава преступления загрязнение атмосферного воздуха; очерчены и проанализированы элементы и признаки указанного деяния и предложены авторские суждения относительно этих признаков; определены признаки предмета преступления, предусмотренного ст. 241 УК Украины и предложено его определение; сформулировано понятие объективной стороны состава преступления “загрязнение атмосферного воздуха”; определено, что деяние, предусмотренное ч. 1 ст. 241 УК Украины относится к так называемым преступлениям с формальным составом.

Аргументируется, что иное изменение природных свойств атмосферного воздуха есть ничто иное, как составная часть загрязнения атмосферного воздуха; приведено весомые аргументы о том, что загрязнение или иное изменение атмосферного воздуха является действием или бездействием.

На основании исследования приведены аргументы о необходимости исключения из диспозиции ст. 241 УК Украины термина “нарушение специальных правил”, поскольку нарушаются не специальные правила, а установленные законодательством и подзаконными нормативными актами нормативы, стандарты, требования и лимиты.

Автором даны определения последствий, описанных в ч. 2 ст. 241 УК Украины, например, гибель людей, составные иных тяжких последствий: заболевание людей, нанесение ущерба здоровью людей, массовая гибель людей, массовое заболевание людей, массовая гибель объектов животного и растительного мира.

В работе определены правила (порядок) отграничения состава преступления загрязнение атмосферного воздуха от таких смежных составов преступления, которые предусмотрены ст.ст. 113, 271, 441 УК Украины, и аналогичных административно-правовых деликтов; аргументируется значение классификации субъекта этого состава преступления на частного, должностного и недолжностного лица.

В диссертации рассмотрены вопросы субъективной стороны состава преступления загрязнение атмосферного воздуха относительно ч. 1 ст. 241 УК Украины, части второй этой же статьи; проанализированы иные составляющие признаки указанного состава преступления (в частности, средства преступления, источники преступления, способы совершения преступления); исследованы проблемы относительно иных последствий указанного состава преступления.

Предложены изменения и дополнения в законодательстве, предусматривающем уголовную ответственность за совершение преступления загрязнение или иное изменение природных свойств атмосферного воздуха.

Ключевые слова: уголовно-правовая охрана, атмосферный воздух, окружающая природная среда, загрязнение, иное изменение природных свойств, объективные и субъективные признаки состава преступления, нарушение специальных правил.

Annotation

Khar I.O. Criminal and legal aspects of air protection. - Manuscript.

Thesis submitted for conferment of the degree of Candidate of Sciences in Law, speciality 12.00.08 - Criminal Law and Criminology; Criminal Law of Enforcement. - Classical Private University. - Zaporizhzhia, 2010.

The paper is the first comprehensive and systemic study of criminal and legal issues of air protection in Ukraine. Based upon the international, national and foreign experience, it offers a number of new theoretical, practical and legislative provisions and conclusions regarding the criminal and legal aspects of air protection in Ukraine. To achieve the goal, a research has been provided exploring the sources and genesis of norms that establish criminal penalties for air pollution on the territory of Ukraine, the concept and the social danger of the above crime have been analysed, the objective, subjective and qualifying features of the corpus delicti envisaged under the Article 241 of the Criminal Code of Ukraine have been disclosed.

The study highlights the delimitation of the corpus delicti of the above crime from other related criminal offences and from the same administrative tort, and also offers a comparative legal characteristic of the given crime under the laws of Ukraine and some other foreign countries.

Key words: criminal and legal protection, air, natural environment, pollution, other modification of natural characteristics, objective and subjective features of the corpus delicti, violation of special regulations.

Размещено на Allbest.ru

...