Особливості правового регулювання трудової діяльності депутатів Верховної Ради України як суб’єктів трудового права

УДК: 349.2

Гошовський Володимир Сергійович

Луганськ - 2010

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Алфьоров Сергій Миколайович, Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, начальник.

Офіційні опоненти:доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Іншин Микола Іванович, Харківський національний університет внутрішніх справ МВС України, начальник навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання, кандидат юридичних наук, професор Копайгора Іван Данилович, Криворізький економічний інститут Київського Національного економічного університету ім. В. Гетьмана, завідуючий кафедрою правознавства.

Захист відбудеться «22» січня 2011 р. о «10» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.10 Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 1 (8 корпус).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний 20а.

Автореферат розісланий «21» грудня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.І. Шамшина

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Час, що пройшов з моменту визнання України незалежною й суверенною державою, окреслив шлях, яким їй належить іти у своєму становленні й розвитку. За цей період відбулися значні зміни в економічному, політичному й громадському житті країни, що, у свою чергу, зумовило зміни в урегулюванні діяльності народних депутатів. Адже від ефективності їх діяльності багато в чому залежить нормальне функціонування держави й суспільства.

Діяльність народних депутатів України сьогодні розглядається переважно в межах конституційного права як дослідження конституційно-правового статусу парламентарів і в рамках права адміністративного у вигляді дослідження діяльності суб'єктів останнього. Однак народний депутат є не тільки представником Українського народу, а його трудова діяльність проходить у вищому законодавчому органі держави - Верховній Раді Україні. Парламент, у свою чергу, виконує одну з тих основних функцій, які забезпечують функціонування держави, у зв'язку з чим на нього покладаються особливі повноваження. У силу специфіки трудової функції парламентарів і призначення органу, в якому вони працюють, правовому регулюванню трудової діяльності народних депутатів притаманна певна особливість.

Особливостям правової регламентації трудових відносин за участю окремих категорій працівників приділяли увагу такі знані фахівці науки трудового права, як М.Г. Александров, В.С. Венедіктов, М.І. Іншин, І.П. Лаврінчук, Н.М. Неумивайченко, А.Ю. Пашерстник, С.М. Прилипко, В.І. Прокопенко, О.І. Процевський, В.Г. Ротань, Г.І. Чанишева, О.М. Ярошенко та ін. Незважаючи на це, поза увагою науковців до останнього часу знаходилася проблематика правової регламентації трудової діяльності такого особливого суб'єкта трудового права, як народних депутат України. Це вимагає комплексного осмислення порушеної проблеми з урахуванням існуючих реалій, досягнень науки трудового права й потреб правозастосовної практики. Адже ефективність трудової діяльності парламентарів, безперечно, залежить від досконалості правового впорядкування трудових відносин із цією категорією працівників.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Мета і завдання дослідження. Мета поданої до захисту дисертаційної роботи - на підставі всестороннього комплексного аналізу досягнень юридичної науки, вітчизняного законодавства й правозастосовної практики довести, що народні депутати України є суб'єктами трудового права, визначити специфіку правового регулювання їх трудової діяльності, навести рекомендації з подальшого вдосконалення законодавства й правозастосовної практики з досліджуваної проблеми.

Для досягнення поставлених цілей у дисертації поставлені наступні дослідницькі завдання:

- довести, що народні депутати України - це особлива категорія державних службовців;

- розкрити зміст трудо-правового статусу народних депутатів України;

- визначити сучасний стан нормативно-правової регламентації трудової діяльності народних депутатів України;

- обґрунтувати характер та особливості трудових відносин з народними депутатами України;

- визначити умови й підстави виникнення трудових правовідносин з народними депутатами України;

- окреслити трудові права й обов'язки народних депутатів України;

- надати правову характеристику повноваженням народних депутатів України й охарактеризувати їх співвідношення із суміжними юридичними категоріями;

- визначити підстави припинення трудових правовідносин з народними депутатами України;

- сформулювати науково обґрунтовані пропозиції й рекомендації з удосконалення нормативно-правового регламентування трудової діяльності народних депутатів України.

Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються у зв'язку з реалізацією народними депутатами України свого права на працю. народний депутат трудовий повноваження

Предметом дослідження є сукупність правових норм що регулюють трудову діяльність народних депутатів України як суб'єктів трудового права.

Методи дослідження. Представлені в дисертаційній роботі основні положення й результати здобуті з оперуванням загальними і спеціальними методами наукового пізнання, зокрема: а) діалектичний метод пізнання дозволив провести дослідження правового регулювання трудової діяльності народних депутатів як державних службовців в єдності й тісному взаємозв'язку з державною службою (підрозділ 1.1); б) системно-структурний дав можливість вивчити трудову діяльність парламентарів як цілісне правове явище й визначити її загальні ознаки і специфічні риси (підрозділ 1.1, 1.2, 2.1); в) методи класифікації, групування і структурування застосовувалися для вирізнення підстав та умов виникнення і припинення трудових відносин з досліджуваною категорією працівників(підрозділ 2.1, 2.2); г) порівняльний допоміг виділити трудові відносини із народним депутатом в окремий вид відносин у сфері праці (підрозділ 2.2);

д) історичний став у нагоді в процесі аналізу розвитку правового впорядкування трудової діяльності парламентарів; е) метод документального аналізу дав можливість сформулювати пропозиції й методичні рекомендації щодо подальшого розвитку правового регламентування трудової діяльності державних службовців цієї категорії. Положення й висновки дисертаційного дослідження ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих і підзаконних нормативно-правових актах, що становлять правовий фундамент регулювання праці народних депутатів. Інформаційні й емпіричні підвалини дисертації - це політико-правова публіцистика, довідкові видання і статистичні матеріали з порушеної проблематики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ході проведення дисертаційного дослідження вперше розглянуто народних депутатів України як особливої категорії суб'єктів трудового права, а також виявлено особливості правового регулювання трудової діяльності зазначеної категорії працівників. За його результатами сформульовано авторські основні положення, які виносяться на захист і які містять елементи наукової новизни. Назвемо основні з них:

Уперше:

- діяльність народних депутатів України розглядається як професійна трудова діяльність невиробничого характеру з владним впливом на життя Українського народу, що здійснюється відповідно до Регламенту Верховної Ради й оплачується за рахунок бюджетних коштів, яку реалізує уповноважена фізична особа, яка має статус народного депутата, відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством;

- запропоновано виокремити на підставі порівняння трудових відносин з народними депутатами і службово-трудових відносин з державними службовцями відносини парламентсько-трудові. Це регламентовані правом відносини, що виникають з приводу трудової діяльності народного депутата, яка здійснюється від імені Українського народу та в його інтересах відповідно до встановленого трудового розпорядку, визначеного Конституцією й Регламентом Верховної Ради України, і яка оплачується з коштів Державного бюджету;

- обґрунтовано, що підставою виникнення трудових правовідносин народних депутатів є обрання на посаду. Як фактичний юридичний склад, останнє становить собою сукупність таких юридичних фактів: (а) реєстрація кандидата в народні депутати; (б) проведення виборів; (в) їх позитивні результати, що виражаються в прийнятті ЦВК рішення про реєстрацію народного депутата й видачі йому тимчасового посвідчення;

- сформульовано трудові права й обов'язки народних депутатів України;

- запропоновано виділяти нормативну та юридико-фактичну підстави припинення трудових правовідносин з народними депутатами.

Удосконалено:

- розуміння суб'єктного складу парламентсько-трудових відносин: якщо на стороні найманого працівника виступає один суб'єкт - народний депутат, то на стороні роботодавця - два суб'єкти: Український народ і держава. Парламентарій отримує роботу завдяки народного вибору, діє від імені народу і є його представником при вирішенні функцій і завдань держави, за виконання яких він і отримує заробітну плату;

- наукове обґрунтування пропозиції про підвищення рівня виконання народними депутатами покладених на них обов'язків щодо роботи з виборцями.

Дістали подальший розвиток:

- позиція, що особливості трудової діяльності парламентарія є наслідком диференціації правового регулювання трудових і пов'язаних з ними відносин;

- точка зору щодо доцільності розмежування адміністративно-правового і трудо-правового статусу парламентського діяча. Установлено, що трудо-правовий статус виникає з моменту реєстрації обраної особи народним депутатом.

Практичне значення одержаних результатів знаходить своє вираження в тому, що викладені в дисертаційному дослідженні висновки і пропозиції можуть бути використані:

а) у науково-дослідницькій роботі - для подальшого опрацювання питань правового регулювання й організації трудової діяльності народних депутатів;

б) у правотворчості - при розробці нового Трудового кодексу України, вдосконаленні Закону “Про статус народного депутата України” й Регламенту Верховної Ради України;

в) у правозастосуванні - під час використання конкретних рекомендацій і пропозицій щодо правової регламентації праці народних обранців у практичній діяльності керівництва парламенту, суду, центральних органів виконавчої влади та ін.;

г) у навчальному процесі - в юридичних закладах освіти при вивченні дисципліни “Трудове право України”, а також при підготовці науково-практичних посібників і методичних рекомендацій з трудового права.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи оприлюднювалися на наукових і науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах» (м. Харків, 27 листопада 2008 р.); «Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення» (м. Харків, 22-23 квітня 2009р.); «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини : вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Луганськ, 21-22 квітня 2010 р.).

Публікації. Головні положення й результати даної роботи містяться у 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, і в 3 тезах доповідей та наукових повідомлень на наукових конференціях.

Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, 2-х розділів, що включають 6 підрозділів, висновків і списку використаних джерел - усього 158 найменувань. Загальний обсяг роботи 180 сторінок, з яких основного тексту 165 сторінок.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються його мета й завдання, методологічні й теоретичні засади проведеного наукового пошуку, новизна дисертаційної роботи, а також висвітлюються питання щодо апробації наукових результатів, їх теоретична і практична значимість.

Розділ 1. “Загальна характеристика трудових відносин з народними депутатами України” об'єднує 2 підрозділи.

У підрозділ 1.1. “Народні депутати України - особлива категорія державних службовців” обстоюється точка зору, що за своїм правовим статусом парламентарій є державним службовцем. Народним депутатам надано право бути, так би мовити, мозковим центром держави. На них покладено обов'язок формувати, координувати й реалізовувати державну політику. Цей обов'язок обумовлюється наділенням парламентарів службовими функціями владного характеру, об'єктом впливу при виконанні яких є люди. Діяльність народного депутата є невиробничою, впливає на свідомість людей, на їх економічне життя, на організацію й діяльність трудових колективів. При здійсненні повноважень народними депутатами під владний вплив попадає не тільки певна група людей, об'єднаних за деякими критеріями, а взагалі все населення держави - Український народ.

Народний обранець є державним політичним посадовцем. Його посада - це різновид державної служби, що відрізняється від інших особливістю її виникнення, здійснення і припинення повноважень за нею. З метою чіткого з'ясування, що народним депутатам як державним службовцям, які знаходяться на державній політичній посаді, притаманна низка суттєвих особливостей, вважаємо за необхідне для їх позначення законодавчо ввести поняття “державний діяч”. Цей термін не виключає належності парламентарія до державних службовців, проте вказує на його особливий статус і спеціальне правове регулювання його діяльності.

Зроблено висновок, що депутат Верховної Ради України виконує професійну трудову діяльність невиробничого характеру з владним впливом на життя всього Українського народу. Вона здійснюється відповідно до Регламенту парламенту й оплачується за рахунок бюджетних коштів. Її реалізує уповноважена фізична особа, яка має статус народного депутата, відповідно до встановленого чинним законодавством порядку.

Отже, депутат Верховної Ради України - це державний діяч, який відповідно до встановленої законодавством процедури займає державну політичну посаду в центральному законодавчому органі з метою платного виконання державних функцій, завдань і повноважень.

У підрозділі 1.2. “Характер та особливості трудових відносин з народними депутатами України” наголошується, що сутність діяльності парламентарія полягає в інтенсивній розумовій праці з прийняття важливих рішень у процесі її здійснення. Внаслідок того, що ці рішення за своїм правовим характером є владними, діяльність цих державних діячів належить до владно-організаційної. Управлінський елемент робить досліджувані відносини схожими на службово-трудові.

У процесі дослідження виявлено певні суттєві особливості, що відрізняють трудові відносини з народними депутатами від службово-трудових з держслужбовцями, а саме:

- в той час, як народні депутати діють від імені Українського народу й виступають його представниками, державні службовці після набуття такого статусу наділяються правом діяти від імені держави й за її дорученням;

- після набуття статусу народного депутата виникає зв'язок: народ - держава - народний депутат, а після набуття статусу державного службовця виникає зв'язок: державний службовець - держава;

- наймодавцем для народного депутата виступає Український народ;

- щодо парламентарія, то він не має безпосереднього начальника, тобто особи, яка може давати доручення, ставити завдання для виконання тощо. Доручення й завдання надаються в іншій формі, аніж це відбувається у звичайних службово-трудових відносинах. Взаємовідносини Голови Верховної Ради й народних депутатів за своєю суттю - це співпраця де сторони мають узгоджувати свої позиції. Не можна віднести до умовного начальника народних депутатів також Президента, який має право розпускати парламент, оскільки, по-перше, депутати теж можуть виразити свою недовіру до нього, по-друге, в такий спосіб реалізується система стримувань і противаг у державі. Характерною ознакою трудових відносин з народними депутатами є відсутність вертикальної ієрархічної підпорядкованості;

- трудові відносини з народними депутатами виникають за відсутності трудового договору й акта призначення на посаду, а підставою виникнення відносин службово-трудових служить фактичний юридичний склад, який, зазвичай, поєднує трудовий договір і призначення на посаду;

До характерних ознак трудових відносин з народними депутатами належать:

а) їх соціальний характер: народні депутати виконують свою діяльність у межах чітко організованої структури - парламенту. Вона здійснюється відповідно до Конституції, Регламенту Верховної Ради України і в інтересах суспільства;

б) заборона зайняття будь-якою діяльністю, окрім тих її видів, що прямо визначені законом. Якщо народний депутат займає іншу, не сумісну з депутатським мандатом посаду, він повинен скласти депутатські повноваження;

в) виникнення трудових відносин супроводжується реалізацією парламентарями своїх прав та обов'язків як представників Українського народу;

г) трудові відносини народних обранців чітко регламентовані в часі: встановлюються дні, коли депутат зустрічається з виборцями; визначається час проведення пленарних засідань; регламентується робота в комітетах;

д) припинення трудових відносин відбувається тільки у випадках, спеціально передбачених законом для цієї категорії працівників.

У зв'язку з тим, що трудові відносини з народними депутатами значно відрізняються від службово-трудових держслужбовців, обстоюється думка про доцільність виокремлення перших в окремий вид трудових відносин і визначення їх як парламентсько-трудові.

Змістом парламентсько-трудових відносин є парламентсько-трудові права й обов'язки державного діяча. Вони реалізуються у таких якісно відмінних видах правовідносин, як-от: (а) права й обов'язки, що виникають внаслідок набуття статусу народного депутата і складаються у його відносинах з іншими особами; (б) права й обов'язки, що виникають шляхом набуття статусу народного депутата й реалізуються у його відносинах з державою в межах того державного органу, де він займає посаду (у даному разі - Верховна Рада України).

Розглядаючи особливості суб'єктного складу парламентсько-трудових відносин підкреслимо, якщо на стороні найманого працівника виступає один суб'єкт - народний депутат, то на стороні роботодавця - два - Український народ і держава, які доповнюють один одного. Народний депутат одержує роботу завдяки вибору Українського народу, діє від його імені та є його представником при вирішенні функцій і завдань держави, за виконання яких він отримує заробітну плату.

Об'єктом парламентсько-трудових відносин є трудова діяльність парламентарія. Це розумова праця невиробничого характеру з владним впливом на життя всього Українського народу, що здійснюється відповідно до Конституції України й Регламенту Верховної Ради України й оплачується за рахунок Державного бюджету.

Розділ 2. “Особливості правового регулювання трудової діяльності народних депутатів України” об'єднує 4 підрозділи.

У підрозділі 2.1. “Умови й підстави виникнення трудових правовідносин з народними депутатами України” визначено, що відповідно до умов виникнення трудових правовідносин з народними депутатами особа може бути визнана кандидатом у народні депутати. Ці умови містять загальні і спеціальні вимоги до кандидатів. Загальні з них сформульовані в Законі України “Про державну службу”. Спеціальні вимоги до кандидатів у народні депутати встановлюються Конституцією й Законом України “Про вибори народних депутатів України”. Основними умовами виникнення трудових правовідносин з парламентарієм є: (а) громадянство України; (б) досягнення встановленого віку законодавством - 21 року; (в) наділення правом голосу; (г) проживання в Україні протягом останніх п'яти років. Стверджується, що трудова діяльність народного депутата є професійною. Професіоналізм парламентарія вимагає наявності таких якостей, як компетентність, організаторські й управлінські здібності, постійне заняття тільки своїми прямими обов'язками, визначеними Конституцією, чіткість і самодисциплінованість у роботі. Окрім професіоналізму, народні обранці мають відповідати високим моральним якостям, культурі спілкування і правилам поведінки.

Виникнення трудових правовідносин з народними депутатами неможливе без певних передумов, якими є юридичні акти, що передують і зумовлюють настання відповідних правових наслідків, а також забезпечують виконання конкретних дій для їх настання. Реєстрація кандидата в народні депутати - обов'язкова передумова участі громадянина у виборах, а у подальшому - передумова виникнення трудових правовідносин.

Підставою виникнення трудових правовідносин із цими державними діячами є обрання на посаду, що означає весь процес набуття кандидатом статусу народного депутата після проведення процедури виборів. Обрання на посаду породжує такий правовий наслідок, як набуття особою статусу державного службовця. Обрання на посаду народного депутата, як фактичний юридичний склад, становить собою сукупність таких юридичних фактів: (а) реєстрація кандидата в народні депутати; (б) проведення виборів; (в) позитивні результати останніх, що виражаються в прийнятті ЦВК рішення про реєстрацію народного депутата й видачу йому тимчасового посвідчення.

У підрозділі 2.2. “Підстави припинення трудових правовідносин з народними депутатами України” обґрунтовано необхідність розрізнення нормативної і юридико-фактичної підстав припинення трудових відносин з народними депутатами.

Нормативною підставою припинення трудових правовідносин з народними депутатами є норма права, відповідно до якої відбувається припинення повноважень народного обранця. Особливістю таких нормативних підстав є те, що вони визначаються виключно Конституцією України. Ніяким іншим законодавчим актом підстави припинення повноважень парламентарів передбачатися не можуть.

Наявність однієї лише норми права, що визначає підстави припинення повноважень народного депутата, сама по собі не породжує цього припинення. Для цього необхідним є факт реальної дійсності, який може викликати припинення повноважень парламентарями згідно з певною правовою нормою. Юридико-фактична підстава припинення трудових правовідносин становить собою об'єктивний факт реальної дійсності, який тягне за собою припинення зазначених відносин.

Наголошується на тому, що трудові правовідносини з народними депутатами є строковими, що залежить від строку виконання повноважень Верховною Радою України. За загальним правилом, трудові правовідносини з парламентарями припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України. У подібному випадку юридико-фактичною підставою припинення трудових правовідносин з народним депутатом є факт обрання на посаду народного депутата наступного скликання.

Нормативними підставами дострокового припинення трудових правовідносин із народними депутатами служать підстави, визначені ст. 81 Конституції України. Юридико-фактичними підставами припинення трудових відносин з народними депутатами також є: (а) особиста заява парламентарія про дострокове складення повноважень; (б) обвинувальний вирок щодо нього; (в) рішення суду про визнання народного депутата недієздатним або безвісно відсутнім; (г) указ Президента України про припинення громадянства парламентарія; (д) відмітка про виїзд народного депутата за кордон на постійне місце проживання; (е) запис у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян або рішення суду про визнання особи померлою; (є) рішення суду про порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності; (ж) відсутність підпису народного депутата під текстом присяги.

У підрозділі 2.3. “Особливості трудової діяльності народних депутатів України” зазначено, що зміст трудової діяльності парламентарія, як і будь-якого іншого працівника, полягає у виконанні відповідної трудової функції, що зумовлює його права й обов'язки. Розкриваючи зміст трудової діяльності парламентського діяча, слід застосовувати термін “повноваження”, а не “компетенція”. Народні депутати наділяються саме повноваженнями, на що безпосередньо вказує й термінологія законодавства, яке визначає статус народного депутата України. Термін “компетенція” належить застосовувати тільки до державних органів як суб'єктів адміністративного права, оскільки компетенцією є загальні можливості державних органів виконувати владні дії.

З урахуванням покладених на парламентарів обов'язків і наданих їм повноважень, діяльність народного депутата Верховної Ради України здійснюється за трьома напрямками: а) участь у пленарних засіданнях; б) робота в комітеті; в) робота з виборцями.

Зроблено висновок, що сфера забезпечення діяльності народного депутата і створення йому умов для належного виконання покладених на нього державою функцій повністю врегульована й чітко визначена.

У підрозділі 2.4. “Напрямки вдосконалення правового регулювання праці народних депутатів України” обстоюється позиція, що з метою підвищення заінтересованості народного депутата щодо присутності на пленарних засіданнях необхідно законодавчо (а) встановити додаткову відповідальність за його відсутність з неповажної причини, а також (б) передбачити документальне підтвердження не тільки транспортних перешкод, а й усіх інших випадків поважності причин. Відповідні зміни й доповнення пропонується внести до ст. 26 Регламенту Верховної Ради України.

Для належного виконання народними депутатами покладених на них обов'язків щодо роботи з виборцями у ст. 24 Закону “Про статус народного депутата України” треба зафіксувати обов'язок народного депутата провадити особистий прийом громадян у дні, визначені Верховною Радою України для роботи з виборцями. З метою забезпечення виконання цього обов'язку у засобах масової інформації заздалегідь (за місяць) оприлюднювати дні, години й місце прийому виборців, інших громадян. Окрім того, також доречно: а) внести до Регламенту Верховної Ради України поправки, що стосуються закріплення депутатів кожної фракції за областями, вимоги щодо ведення особистого прийому, листування, роботи депутатських приймалень; б) партіям і депутатським фракціям упорядкувати належним чином процедуру прийому виборців; в) заздалегідь сповіщати місцеві ради про адреси і графік прийому, опубліковувати цю інформацію в засобах масової інформації; г) оприлюднити повну контактну інформацію про помічників і приймальні дні в місцевих засобах масової інформації; д) надавати виборцям звіти про свою роботу протягом сесії.

Статтю 7 Закону “Про статус народного депутата України” слід доповнити положенням, згідно з яким парламентарій один раз на рік повинен надавати детальну інформацію про свою діяльність за час перебування у складі Верховної Ради України у вигляді звіту, який належить поширити через офіційні засоби масової інформації. Парламенту треба затвердити нормативно-правовий акт, який регламентував би подання звіту про основні напрямки діяльності народного депутата. У ньому мають міститися: (а) внесені державним діячем пропозиції щодо розробки нормативно-правових актів; (б) кількісно-якісна участь у розробці й прийнятті певних нормативно-правових актів; (в) дані про кількість зустрічей з виборцями; (г) присутність на пленарних засіданнях та ін. Також указаний акт має: (а) передбачати порядок перевірки за ініціативою виборців достовірності відомостей, що містяться в ньому; (б) визначати суб'єктів, які мають здійснювати перевірку, та (в) установлювати порядок оприлюднення цих відомостей. Має бути також передбачена відповідальність за надання недостовірних даних.

Висновки

У дисертації подане теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо проблем правового регулювання трудової діяльності народних депутатів України як суб'єктів трудових правовідносин, яке виявляється у вдосконаленні понятійного апарату і формулюванні науково-практичних рекомендацій, які мають бути покладені в основу якісного перетворення механізму правового регулювання трудової діяльності народних депутатів України.

1. Діяльність народного депутата України - це професійна трудова діяльність невиробничого характеру з владним впливом на життя Українського народу, що здійснюється відповідно до Регламенту Верховної Ради й оплачується за рахунок бюджетних коштів, яку реалізує уповноважена фізична особа, яка має статус народного депутата, відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством.

2. У зв'язку з тим, що трудові відносини з народними депутатами значно відрізняються від службово-трудових з держслужбовцями, доцільно виділяти їх в окремий вид і визначати як “парламентсько-трудові”, що відбиває їх сутність і специфіку.

Парламентсько-трудові відносини регламентовані правом, виникають з приводу трудової діяльності народного депутата, яка здійснюється від імені Українського народу й у його інтересах відповідно до встановленого трудового розпорядку, визначеного Конституцією й Регламентом Верховної Ради України, і яка оплачується з коштів Державного бюджету.

3. Розгляд особливостей суб'єктного складу парламентсько-трудових відносин показав: якщо на стороні найманого працівника виступає один суб'єкт - народний депутат, то на стороні роботодавця - два - Український народ і держава, які доповнюють один одного. Народний депутат отримує роботу завдяки вибору Українського народу, діє від його імені, є його представником при вирішенні функцій і завдань держави, за виконання яких він одержує заробітну плату.

4. Об'єктом парламентсько-трудових відносин є трудова діяльність народного депутата, яка є розумовою працею невиробничого характеру з владним впливом на життя всього Українського народу. Вона здійснюється відповідно до Конституції та Регламенту Верховної Ради України й оплачується за рахунок Державного бюджету.

5. Відповідно до умов виникнення трудових правовідносин з парламентаріями особа може бути визнана кандидатом у народні депутати. Ці умови містять загальні і спеціальні вимоги до кандидатів.

Загальні вимоги до них сформульовані в Законі України “Про державну службу”. Спеціальні вимоги до кандидатів у народні депутати встановлюються Конституцією й Законом України “Про вибори народних депутатів України”. Реєстрація кандидата в народні депутати є обов'язковою передумовою участі громадянина у виборах, а у подальшому - виникнення трудових правовідносин.

6. Підставою виникнення трудових правовідносин з парламентаріями є обрання на посаду. Як фактичний юридичний склад, воно становить собою сукупність таких юридичних фактів:

а) реєстрація кандидата в народні депутати; б) проведення виборів;

в) позитивні їх результати, що виражаються в прийнятті ЦВК рішення про реєстрацію народного депутата й видачу йому тимчасового посвідчення.

7. Факт складення присяги народним депутатом - обов'язкова умова його перебування на державній службі. Відмова її скласти має наслідком втрату депутатського мандата.

Складення присяги не є умовою виникнення трудових правовідносин, а умовою для виникнення в особи повноважень парламентарія. Трудо-правовий статус виникає з моменту реєстрації обраної особи народним депутатом. З моменту прийняття присяги особа набуває конституційно-правого статусу народного депутата, внаслідок чого вона наділяється відповідними владними повноваженнями.

8. Юридичною підставою виникнення трудових правовідносин з народними депутатами є рішення ЦВК про реєстрацію особи як народного депутата України за підсумками проведених виборів. За правовим характером це рішення подібне до акту призначення, тобто видається в односторонньому порядку, а від парламентарія не вимагається ніякого підтвердження його волевиявлення.

9. Для підвищення ефективності виконання повноважень народними депутатами, вдосконалення правового регулювання їх трудової діяльності, а також для узгодження між собою положень чинного законодавства необхідно включити цю категорію працівників до сфери регламентації нормами трудового законодавства шляхом укладення з особами, стосовно яких ЦВК прийнято рішення про їх реєстрацію як народних депутатів, трудового договору на визначений строк.

Цей правочин має підписувати парламентарій після прийняття ЦВК рішення про реєстрацію його як народного депутата до видачі йому тимчасового посвідчення.

10. Нормативною підставою припинення трудових правовідносин з народними обранцями є норма права, відповідно до якої відбувається припинення повноважень народного депутата. Особливістю нормативних підстав припинення трудових правовідносин з ними є те, що останні визначаються виключно Конституцією України. Ніяким іншим законодавчим актом підстави припинення повноважень парламентарів передбачатися не можуть.

11. Трудові правовідносини з цими державними діячами припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України. У цьому разі юридико-фактичною підставою припинення трудових правовідносин парламентарія є факт обрання його народним депутатом наступного скликання.

12. Нормативними підставами дострокового припинення трудових правовідносин з парламентськими діячами є підстави, визначені ст. 81 Конституції України.

Юридико-фактичними підставами дострокового припинення трудових відносин з народними депутатами є: а) особиста заява парламентарія про дострокове складення повноважень;

б) обвинувальний вирок щодо народного депутата; в) рішення суду про визнання його недієздатним або безвісно відсутнім; г) указ Президента України про припинення громадянства народного депутата; д) відмітка про виїзд парламентарія за кордон на постійне місце проживання; е) запис у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян або рішення суду про визнання особи померлою; є) рішення суду про порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності; ж) відсутність підпису народного депутата під текстом присяги.

13. З метою підвищення заінтересованості народного депутата щодо присутності на пленарних засіданнях необхідно законодавчо (а) встановити додаткову відповідальність за відсутність з неповажної причини, а також (б) передбачити документальне підтвердження не тільки транспортних перешкод, а й усіх інших випадків поважності причин. Відповідні зміни й доповнення рекомендується внести у ст. 26 Регламенту Верховної Ради України.

14. Для належного виконання народними депутатами покладених на них обов'язків щодо роботи з виборцями п. 14 ст. 24 Закону України “Про статус народного депутата України” слід викласти в такій редакції:

“14) здійснювати особистий прийом громадян у дні, визначені Верховною Радою України для роботи з виборцями. З метою забезпечення виконання цього обов'язку за один місяць у засобах масової інформації оприлюднювати дні, години й місце прийому виборців та інших громадян”.

Окрім того також доречно:

а) внести до Регламенту Верховної Ради України поправки, що стосуються закріплення депутатів кожної фракції за областями, вимоги щодо особистого прийому, листування, роботи депутатських приймалень;

б) партіям і депутатським фракціям належним чином упорядкувати процедуру прийому виборців;

в) заздалегідь сповіщати місцеві ради про адреси і графік прийому, опубліковувати цю інформацію в засобах масової інформації;

г) оприлюднювати повну контактну інформацію про помічників депутатів і про роботу приймалень у місцевих засобах масової інформації;

д) надавати виборцям звіти про свою роботу протягом сесії.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Гошовський В.С. Сутність та особливості діяльності депутата Верховної Ради України / В.С. Гошовський // Форум права. - 2008. - № 1. - С. 104-107 [Електронний ресурс].

2. Гошовський В.С. Народний депутат - державна політична посада / В.С. Гошовський // Південноукраїнський правничий часопис. - 2008. - №2. - С. 47-50.

3. Гошовський В.С. Поняття та сутність парламентсько-трудових відносин / В.С. Гошовський // Актуальні проблеми права: теорія і практика: Збірник наукових праць. - Луганськ: Східноукраїнський національний ун-т імені Володимира Даля. - 2010. - № 16. - С. 334-340.

4. Гошовський В.С. Укладення строкового трудового договору із народними депутатами як необхідна умова підвищення ефективності правового регулювання діяльності парламентарів / В.С. Гошовський // Актуальні проблеми права: теорія і практика: Збірник наукових праць. - Луганськ: Східноукраїнський національний ун-т імені Володимира Даля. - 2010. - № 17. - С. 101-112.

5. Гошовський В.С. Умови виникнення трудових відносин із народними депутатами / В.С. Гошовський // Актуальні проблеми права: теорія і практика: Збірник наукових праць. - Луганськ: Східноукраїнський національний ун-т імені Володимира Даля. - 2010. - № 18. - С. 285-291.

6. Гошовський В.С. До питання парламентсько-трудових відносин / В.С. Гошовський // Правові засоби забезпечення та захисту прав людини : вітчизняний та зарубіжний досвід. Матеріали науково-практичної конференції. м. Луганськ, 21-22 квітня 2010 р. - Луганськ. - С.96-101.

7. Гошовський В.С. Особливості діяльності депутат Верховної Ради / В.С. Гошовський // Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах. Матеріали науково-практичної конференції. м. Харків, 27 листопада 2008 р. - Харків. - С. 274-279.

8. Гошовський В.С. Правове регулювання діяльності депутата Верховної Ради як суб'єкта трудових правовідносин / В.С. Гошовський // Актуальні проблеми розвитку законодавства про працю та соціальне забезпечення. Матеріали науково-практичної конференції. м. Харків, 22-23 квітня 2009 р. - Харків. - С.274-277.

Анотації

Гошовський В.С. Особливості правового регулювання трудової діяльності депутатів Верховної Ради України як суб'єктів трудового права. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення / Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню правового регулювання трудової діяльності депутатів Верховної Ради України як суб'єктів трудового права й розкриттю його особливостей.

Діяльність народного депутата України - це професійна трудова діяльність невиробничого характеру із владним впливом на життя Українського народу, що здійснюється відповідно до Регламенту Верховної Ради й оплачується за рахунок бюджетних коштів, яку реалізує уповноважена фізична особа, яка має статус народного депутата, відповідно до встановленого чинним законодавством порядку.

У зв'язку з тим, що трудові відносини з парламентаріями значно відрізняються від службово-трудових відносин з держслужбовцями, вони виділяються в окремий вид і визначаються як “парламентсько-трудові”, що віддзеркалює їх сутність і специфіку.

Підкреслюється особливість суб'єктного складу парламентсько-трудових відносин: якщо на стороні найманого працівника виступає один суб'єкт - народний депутат, то на стороні роботодавця - два - Український народ і держава. Народний депутат одержує роботу як обранець Українського народу, діє від його імені й є його представником при вирішенні функцій і завдань держави, за виконання яких він отримує заробітну плату. Об'єктом таких відносин виступає трудова діяльність народного обранця, яка є розумовою працею невиробничого характеру з владним впливом на життя всього Українського народу, що здійснюється відповідно до Конституції та Регламенту Верховної Ради України й оплачується за рахунок Державного бюджету. Змістом парламентсько-трудових відносин є парламентсько-трудові права й обов'язки народного депутата.

На підставі проведеного аналізу внесено пропозиції й рекомендації з удосконалення нормативно-правового регламентування трудової діяльності народних депутатів України.

Ключові слова: народний депутат, Верховна Рада України, державна служба, трудові права й обов'язки, повноваження, трудова діяльність.

Гошовский В.С. Особенности правового регулирования трудовой деятельности депутатов Верховной Рады Украины как субъектов трудового права. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспечения / Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. - Луганск, 2010.

Диссертация посвящена исследованию правового регулирования трудовой деятельности депутатов Верховной Рады Украины как субъектов трудового права и раскрытию его особенностей. Деятельность народного депутата Украины - это профессиональная трудовая деятельность непроизводственного характера с властным влиянием на жизнь Украинского народа, осуществляемая согласно Регламенту Верховной Рады и оплачиваемая за счет бюджетных средств, которую реализует уполномоченное физическое лицо, имеющее статус народного депутата, в соответствии с установленным действующим законодательством порядком.

В связи с тем, что трудовые отношения с парламентариями значительно отличаются от служебно-трудовых отношений с госслужащими, целесообразно их рассматривать как отдельный вид и именовать “парламентско-трудовыми”, что будет отражать их сущность и специфику.

Подчеркивается особенность субъектного состава этих отношений: если на стороне наемного работника выступает один субъект - народный депутат, то на стороне работодателя - два - Украинский народ и государство. Народный депутат имеет работу как избранник Украинского народа, действует от его имени и является его представителем при разрешении задач государства, за выполнение которых он и получает заработную плату. Объектом парламентско-трудовых отношений является трудовая деятельность народного депутата. Это умственный труд непроизводственного характера с властным влиянием на жизнь всего Украинского народа, осуществляемый согласно Конституции и Регламенту Верховной Рады Украины и оплачиваемый за счет Государственного бюджета. Содержание парламентско-трудовых отношений - это парламентско-трудовые права и обязанности народного депутата.

Основанием возникновения трудовых правоотношений с парламентариями является избрание на должность. Как фактический юридический состав, оно представляет собой совокупность таких юридических фактов: а) регистрация кандидата в народные депутаты; б) проведение выборов; в) положительные результаты последних, выражающие в принятии ЦИК решения о регистрации народного депутата и выдачи ему временного удостоверения.

С учетом возложенных на парламентариев обязанностей и предоставленных им полномочий работа народного депутата осуществляется по трем основным направлениям: а) участие в пленарных заседаниях; б) работа в комитете; в) работа с избирателями.

Народный депутат является государственным политическим должностным лицом. Его должность - это разновидность государственной службы, которая отличается от других спецификой ее возникновения, осуществления и прекращения полномочий. Для того чтобы подчеркнуть специфический статус народного депутата как государственного служащего, который находится на государственной политической должности, а также для выделения ряда существенных особенностей присущих ему, считаем необходимым ввести в действующее законодательство понятие “государственный деятель”. Это понятие не исключает принадлежности парламентария к государственным служащим, однако указывает на его особенный статус и специальное правовое регулирование его деятельности.

На основании проведенного анализа внесены предложения относительно усовершенствования действующих и разработки новых нормативно-правовых актов в сфере нормативно-правовой регламентации трудовой деятельности народных депутатов Украины.

Ключевые слова: народный депутат, Верховная Рада Украины, государственная служба, трудовые права и обязанности, полномочия, трудовая деятельность.

Hoshovskyi V.S. Peculiarities of Legal Regulation of Labour Activity of Deputies of the Supreme Council of Ukraine as Subjects of Labour Law. - Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Law, specialty 12.00.05 - labour law; law of social security / Volodymyr Dahl East Ukrainian National University. _ Luhansk, 2010.

Activity of a people's deputy of Ukraine is a professional labour activity of non-productive character with an authoritative influence over the life of Ukrainian people, which is conducted according to the Regulations of the Supreme Council of Ukraine, is paid at the expense of state funds, realized by an authorized individual with a status of a people's deputy in conformity with the current legislation.

Considering that labour relations with parliamentarians considerably differ from those with state employees, they are distinguished in a separate type and defined as “parliamentary-labour”, which reflects their essence and specific character.

The emphasis is laid on peculiarity of subject structure of parliamentary-labour relations: an employee is represented by one subject - a people's deputy while an employer is represented by two subjects - Ukrainian people and the state. A people's deputy obtains his job as an elect of Ukrainian people, acts in its name and represents it while carrying out functions and instructions of the state, gets wages for his activity. The object of such relations is labour activity of a people's elect, which is a mental labour of non-productive character with an authoritative influence over the life of Ukrainian people, conducted according to the Constitution and the Regulations of the Supreme Council of Ukraine and is paid at the expense of State budget. The essence of parliamentary-labour relations consists of parliamentary-labour rights and obligations of a people's deputy.

Key words: people's deputy, the Supreme Council of Ukraine, state service, labour rights and obligations, authorities, labour activity.

Размещено на Allbest.ru