Міжнародно-правові проблеми функціонування транснаціональних корпорацій

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Спеціальність 12.00.11 - Міжнародне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Міжнародно-правові проблеми функціонування транснаціональних корпорацій

Кметик Христина Володимирівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного права Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Міністерства фінансів України.

Науковий керівник

доктор юридичних наук, професор КОСТИЦЬКИЙ Василь Васильович, Національна експертна комісії України з питань захисту суспільної моралі, Голова, член-кореспондент Національної академії правових наук України, Заслужений юрист України

Офіційні опоненти

доктор юридичних наук, професор МИКІЄВИЧ Михайло Миколайович, Львівський національний університет імені І. Франка, завідувач кафедри європейського права;

кандидат юридичних наук, доцент СИРОЇД Тетяна Леонідівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри конституційного та міжнародного права.

Захист відбудеться «02» червня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.03 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків 24, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків 24, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розісланий «27» квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.М. Прилипко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність теми дослідження. Транснаціональні корпорації (ТНК) є одним з найважливіших елементів розвитку світової економіки та міжнародних економічних відносин. Вони функціонують через свої структурні підрозділи в багатьох країнах світу відповідно до єдиної науково-виробничої та фінансової стратегії, мають величезний науково-виробничий і ринковий потенціал, що забезпечує високий динамізм розвитку.

Виникнення ТНК на початку ХХ ст. та їх динамічне поширення після Другої світової війни породило численні дослідження цього феномену як в економічному, так і в приватно-правовому плані. ТНК є різноманітними за своєю організаційною будовою, сферами діяльності, формами і методами роботи на ринку, що ускладнює завдання їх юридичної типологізації, а багато аспектів їх правового статусу досі ще не досліджені або досліджені недостатньо. Це ускладнює процес вироблення уніфікованих підходів до поняття «транснаціональна корпорація», визначення юридичної природи ТНК у теорії та практиці міжнародного права.

Наука міжнародного права на сучасному етапі свого розвитку зіткнулася з необхідністю комплексного обґрунтування статусу ТНК як особливих суб'єктів міжнародного економічного права, адекватних способів міжнародно-правового регулювання їх діяльності, вироблення оптимальних форм взаємодії з ними з боку держав та міжнародних організацій.

Окремі аспекти діяльності ТНК вивчали такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як В. Ф. Антипенко, Г. О. Анцелевич, Ю. С. Безбородов, М. В. Буроменський, О. Ф. Висоцький, А. С. Гавердовський, Ф. Джессап, А. І. Дмитрієв, Г. В. Ігнатенко, В. В. Костицький, В. А. Ліпкан, І. І. Лукашук, В. І. Муравйов, Б. І. Осмінін, Л. Оппенгейм, О. О. Покрещук, О. В. Тарасов, О. І. Тіунов, Г. І. Тункін, Ж. Тускоз, Д. І. Фельдман, С. В. Черниченко, В. М. Шумілов та ін.). Проте загальний рівень наукового осмислення міжнародно-правового статусу ТНК поки що не відповідає їх значимості як учасників міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації. Наукові розробки українських учених з цієї проблематики присвячені переважно теоретичному аналізу різних підходів до визначення поняття «транснаціональна корпорація» та дискусії навколо питання щодо міжнародно-правової правосуб'єктності ТНК.

Міжнародно-правові проблеми функціонування ТНК поки що не були предметом комплексного дослідження в українській науці міжнародного права, тому ця дисертаційна робота певною мірою покликана заповнити прогалини у даній галузі юридичних знань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Міністерства фінансів України на кафедрі міжнародного права. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Української академії зовнішньої торгівлі (протокол № 23 від 22.03.2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-правових засад функціонування транснаціональних корпорацій як учасників міжнародних економічних відносин та вдосконалення міжнародно-правової бази їх статусу.

Мета дисертаційного дослідження зумовлює його завдання:

розкрити зміст та обсяг поняття «транснаціональна корпорація», що застосовується у міжнародно-правових актах;

з'ясувати міжнародно-правову природу ТНК;

обґрунтувати міжнародну правосуб'єктність ТНК;

дослідити еволюцію міжнародно-правового регулювання статусу ТНК;

розкрити роль та значення універсальних та регіональних міжнародних інституцій у регулюванні діяльності ТНК;

з'ясувати принципову позицію Міжнародного суду ООН у справах щодо міжнародної правосуб'єктності ТНК;

визначити перспективи розвитку міжнародної правосуб'єктності ТНК в умовах глобалізації. транснаціональний корпорація суд правовий

Об'єктом дослідження є правовідносини, які виникають у зв'язку з необхідністю міжнародно-правового регулювання діяльності ТНК, що функціонують у світовій економіці.

Предметом дослідження є міжнародно-правові норми різного характеру, що регулюють функціонування ТНК.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складає система взаємопов'язаних загальнонаукових, спеціальних методів наукового дослідження, застосування яких забезпечує досягнення поставленої мети і вирішення поставлених завдань. Зокрема, діалектичний метод дозволив комплексно дослідити міжнародно-правові проблеми функціонування ТНК; історико-правовий метод дав змогу простежити еволюцію підходів до визначення поняття «транснаціональна корпорація»; системно-структурний метод дозволив з'ясувати, по-перше, теоретичні аспекти питання міжнародної правосуб'єктності ТНК як активних учасників міжнародних економічних відносин, і, по-друге, перспективи розвитку міжнародної правосуб'єктності ТНК в умовах глобалізації, а також проаналізувати роль та значення міжнародних інституцій у процесі регламентації діяльності ТНК. Автором було використано метод порівняльного аналізу та метод емпірично-статистичної обробки міжнародно-правових документів універсального та регіонального значення, рішень Міжнародного суду ООН. Прогностичний метод застосовувався при визначенні перспектив розвитку правосуб'єктності ТНК та вдосконалення міжнародно-правового регулювання функціонування ТНК. При формулюванні висновків використано метод формальної логіки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є першим у вітчизняній юридичній науці цілісним монографічним дослідженням, в якому комплексно, системно опрацьовано загальнотеоретичні аспекти функціонування транснаціональних корпорацій як учасника міжнародних економічних відносин та об'єкта міжнародно-правового регулювання, зокрема:

вперше:

запропоновано основні юридичні ознаки ТНК, які відрізняють ТНК від інших міжнародних монополій;

розкрито особливості та значення норм міжнародного «м'якого права» в механізмі міжнародно-правового регулювання функціонування ТНК;

досліджено історію розвитку міжнародно-правового регулювання функціонування ТНК, що дало змогу автору систематизувати майже всі відомі на момент написання дисертації міжнародно-правові акти, положення яких регулюють правовий статус та діяльність ТНК як цілісного утворення;

зроблено висновок про необхідність розробки та запровадження кодифікованого міжнародно-правового акта про статус транснаціональних корпорацій, який міг би стати базисом для подальшої комплексної регламентації діяльності ТНК на універсальному та регіональному рівнях;

в результаті вивчення винесених Міжнародним судом ООН рішень у справах щодо ТНК, зроблено висновок, що практика вказаного Суду виконує допоміжну функцію у механізмі міжнародно-правового регулювання діяльності ТНК;

дістало подальшого розвитку:

поняття «транснаціональна корпорація», до змісту якого включено всі основні ознаки ТНК як суб'єкта права та суб'єкта господарської діяльності;

на основі дослідження історичних закономірностей виникнення ТНК зроблено висновок про те, що вони є «спадкоємцями» таких організаційно-правових форм концентрації капіталу, як цехи, картелі, синдикати;

удосконалено:

наукові підходи до розуміння правової природи ТНК;

аргументацію щодо визнання міжнародної правосуб'єктності ТНК та перспектив її розвитку в умовах глобалізації.

Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю та новизною піднятих проблем, орієнтованістю на подальший розвиток теорії міжнародного права, поглиблення знань про транснаціональні корпорації як учасників міжнародних економічних відносин.

Слід вирізнити такі аспекти застосування результатів дисертації:

науково-дослідний: положення і висновки дисертації певною мірою покликані заповнити прогалини у вітчизняній літературі міжнародного права з питання проблем міжнародно-правового регулювання функціонування ТНК, які зумовлені недостатністю національних фундаментальних праць у даній сфері, а також необхідністю застосування праць іноземних науковців;

науково-освітній: використання розроблених у дисертації наукових положень під час викладання курсів «Міжнародне право», «Міжнародне економічне право»;

науково-методичний: для вдосконалення навчальних програм з міжнародного публічного права, при підготовці підручників і навчально-методичних посібників;

правотворчий: для розроблення міжнародних багатосторонніх та двосторонніх договорів, що регулюють діяльність ТНК, які є результатом співробітництва держав у цій сфері, а також для формування та вдосконалення економічної політики України щодо світових ТНК та можливості правовими методами захистити економіку України від нерегламентованого втручання глобальних ТНК.

Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дисертації обговорено на таких наукових конференціях: Х Міжнародній науково-практичній конференції «Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти» (м. Київ, 30 травня 2007 р.); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право» (м. Київ, 30 травня 2008 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Україна у світовому економічному просторі: шляхи подолання кризи (економіка, фінанси та право)» (м. Київ, 27 березня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Організаційно-управлінські, економічні та нормативно-правові аспекти забезпечення діяльності органів управління та підрозділів МНС України» (м. Черкаси, 28 квітня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «V Прибузькі юридичні читання» (м. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення в 11 публікаціях, у тому числі у 6 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових періодичних виданнях з юридичних наук, затверджених Вищою атестаційною комісією України, а також у тезах 5 доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації містить перелік умовних позначень, вступ, два розділи (чотири підрозділи), висновки та список використаних джерел, який нараховує 192 позиції і займає 22 сторінки. Загальний обсяг дисертації - 183 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається стан наукової розробки проблеми, з'ясовується його зв'язок з науковими програмами, планами, темами, формулюється мета, завдання, визначається об'єкт, предмет і методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про їх апробацію.

Розділ 1 «Поняття «транснаціональні корпорації» та питання їх правосуб'єктності» складається з двох підрозділів і висновків до розділу.

У підрозділі 1.1. «Поняття та правова природа транснаціональних корпорацій» порушено проблемне питання щодо уніфікації поняття «транснаціональна корпорація» у теорії міжнародного права. Автором відзначено, що у зв'язку зі зростаючим економічним впливом ТНК та їх активною участю у сучасних міжнародних економічних відносинах термін «транснаціональна корпорація» широко застосовується у правовій та економічній літературі, міжнародних документах та актах міжнародного «м'якого права». Однак до сьогодні немає сталого та загальновизнаного визначення цього поняття.

На основі аналізу правової та економічної доктрини, міжнародних правових актів, автор робить висновок про те, що найбільш вдалим є визначення поняття «транснаціональна корпорація», закріплене у проекті Кодексу поведінки транснаціональних корпорацій, розробленого в рамках ООН. Зокрема, ТНК - це підприємство, незалежно від країни походження та форми власності, включаючи приватні, державні або змішані підприємства, з підрозділами у двох чи більше країнах, незалежно від юридичної форми та сфери діяльності цих підрозділів, які функціонують відповідно до певної системи прийняття рішень, що дозволяє здійснювати узгоджену політику та загальну стратегію через один або кілька центрів прийняття рішень, і в межах яких підрозділи пов'язані між собою відносинами власності або такими відносинами, у яких одне або кілька з підрозділів може чи можуть суттєво впливати на діяльність інших, користуватися спільними знаннями та ресурсами і розподіляти відповідальність з іншими підрозділами. Розгляд наведеного поняття дає змогу виокремити основні юридичні ознаки ТНК, які відрізняють ТНК від інших міжнародних монополій.

Комплексно проаналізовано правову природу транснаціональної корпорації через сутність її складових частин, характер зв'язків між ними та юридичне оформлення цих зв'язків. Зазначено, що структура транснаціональних корпорацій може мати певну специфіку, яка зумовлена країною їхнього походження, а також охарактеризовано їх організаційно-правові форми.

У підрозділі 1.2. «Питання міжнародної правосуб'єктності транснаціональних корпорацій» відзначається, що питання міжнародної правосуб'єктності ТНК є центром уваги багатьох правознавців, які досліджують правовий статус суб'єктів міжнародного права, а також цивілістичні питання правового статусу груп компаній (міжнародне приватне право). Міжнародне право традиційно охоплювало державних суб'єктів і міждержавні відносини. Події другої половини ХХ ст. змусили наукову громадськість переглянути свої погляди на проблему міжнародної правосуб'єктності у зв'язку з виникненням низки нових явищ у цій сфері. На сьогодні спостерігається стійка тенденція: міжнародне право, у своєму перетвореному, глобалізованому вигляді, регламентує дедалі ширше коло відносин, в тому числі відносини щодо державних та регіональних органів, міжнародних неурядових організацій, професійних спілок, комерційних структур, приватних осіб тощо.

Враховуючи зазначене вище, автором обґрунтовується думка, що сьогодні немає перепон для появи в міжнародному праві ТНК як суб'єкта права, хоча й з вельми обмеженою правосуб'єктністю. Яскравим свідченням міжнародної правосуб'єктності ТНК є міжнародне економічне право, міжнародне торговельне право. Держави, зрозуміло, мають право безпосередньо брати участь у зовнішньоекономічній цивільно-правовій, комерційній діяльності. Водночас для полегшення співпраці вони владні наділяти правосуб'єктністю міждержавні економічні й інші організації, включаючи ТНК. Зважаючи на це, правосуб'єктність ТНК є як похідною, оскільки вона надається і контролюється державами чи міжнародними організаціями (можна прослідкувати на прикладі Європейського Союзу), так і функціональною, оскільки ТНК створюються для вирішення певних великих економічних завдань: отримання іноземних дешевих джерел сировини та робочої сили, освоєння нових ринків збуту, подолання протекціоністських бар'єрів, отримання максимальних транснаціональних прибутків тощо. Держави, по-перше, створюють так звані материнські компанії, що здійснюють керівництво всією корпорацією у світовому масштабі і розробляють її загальну стратегію розвитку, і, по-друге, на території держав розташовані структурні підрозділи ТНК (регіональні відділи, зональні центри, дочірні компанії зі 100 %-ю участю, спільні підприємства, що наділені статусом окремих юридичних осіб, філіали і представництва, які не мають такого статусу).

Необхідно констатувати, що сама практика міжнародного співробітництва руйнує уставлені стереотипи й ортодоксальні наукові постулати щодо сутнісних ознак та видового розмаїття суб'єктів міжнародного права. Те, що ТНК не беруть безпосередньої участі у міжнародному нормотворенні, жодним чином не заперечує їх міжнародно-правової правосуб'єктності в силу того, що ці структури фактично задіяні в процесі міжнародно-правової комунікації.

У Розділі 2 «Інституційно-правове регулювання діяльності транснаціональних корпорацій», який складається з двох підрозділів та висновків до розділу, комплексно охарактеризовано особливості інституційно-правового регулювання діяльності ТНК як активного учасника сучасних міжнародних економічних відносин на універсальному та регіональному рівнях. Досліджено історію розвитку міжнародно-правового регулювання функціонування транснаціональних корпорацій, що дало змогу систематизувати майже всі існуючі на момент написання дисертації міжнародно-правові акти, положення яких регулюють правовий статус та діяльність ТНК як цілісного утворення.

У підрозділі 2.1. «Роль універсальних міжнародних інституцій у процесі правової регламентації діяльності транснаціональних корпорацій» проаналізовано діяльність універсальних міжнародних організацій системи ООН, спрямованої на розробку та запровадження єдиного правового інструмента регулювання багатосторонньої діяльності ТНК у вигляді універсальних міжнародно-правових норм. Зроблено висновок про необхідність розробки та запровадження кодифікованого міжнародно-правового акта про статус транснаціональних корпорацій, який міг би стати базисом для подальшої комплексної регламентації діяльності ТНК на універсальному та регіональному рівнях.

Доводиться, що найбільш результативною у сфері регламентації функціонування ТНК на міжнародному рівні є діяльність двох органів ООН - Економічної і соціальної ради (ЕКОСОР) та Міжнародної організації праці (МОП) - спеціалізованої установи ООН, яка розробляє рекомендації та встановлює міжнародні стандарти у сфері праці, зайнятості, професійної підготовки, умов праці, соціального забезпечення, безпеки праці й здоров'я. З 1972 р. у рамках ООН робилися спроби розробити універсальний міжнародно-правовий документ, який би регулював відносини між ТНК, країнами їхнього базування та приймаючими країнами. Одним з таких документів став проект Кодексу поведінки транснаціональних корпорацій, розроблений Комісією з транснаціональних корпорацій - консультативним органом при ЕКОСОР та Інформаційно-дослідницьким центром ООН з транснаціональних корпорацій, метою якого було сприяння ЕКОСОР у вирішенні питань, пов'язаних з діяльністю ТНК. Проект цього Кодексу визнано найбільш комплексним документом, оскільки його положення охопили значну частину відносин за участю ТНК. Ще одним важливим напрямом діяльності ООН у цій сфері були соціально-економічні аспекти діяльності ТНК та питання захисту навколишнього середовища.

У 1977 р. МОП розробила Тристоронню декларацію про принципи, що стосуються багатонаціональних підприємств та соціальної політики. Вона оцінюється як важливий крок у напрямі вироблення та запровадження стандартів поведінки ТНК, який полягає у прагненні закріпити так званий «діалог» між ТНК, з одного боку, та урядами країн базування і приймаючих країн, з другого. Ефективність Тристоронньої декларації ґрунтується на згоді всіх її трьох сторін дотримуватися основної мети, яка полягає у заохоченні позитивного внеску ТНК в економічний і соціальний прогрес.

Розкрито особливості та значення норм міжнародного «м'якого права» в механізмі міжнародно-правового регулювання функціонування ТНК. Робиться висновок на здатності норм міжнародного «м'якого права» бути досить дієвим регулятором міжнародних відносин та їх вагомій ролі у міжнародному нормотворчому процесі. Водночас вони можуть бути проміжною стадією створення норм міжнародного права або способом закріплення чинної міжнародно-правової норми звичаєвого характеру.

Проаналізовано практику Міжнародного суду ООН у процесі міжнародно-правової регламентації діяльності ТНК. Відзначається, що від часу свого створення, тобто з 1946 р., Міжнародний суд ООН розглянув понад 120 справ, 80 % з яких - це спори між державами, а 20 % - прохання органів або спеціалізованих установ ООН винести консультативний висновок. Однак за весь цей час ТНК фігурували лише у п'ятьох справах, які розглядалися Міжнародним судом ООН.

У центрі дослідження знаходяться:

справа про Англо-Іранську нафтову компанію (АІНК) (Anglo-Iranian Oil Co.) (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії проти Ірану). У цьому спорі Сполучене Королівство, з одного боку, звернулося до Міжнародного суду ООН з метою захисту інтересів АІНК, реалізуючи своє право дипломатичного захисту. З другого боку, Іран захищав свої державні інтереси, оскільки АІНК, яка вже функціонувала як велика ТНК, не лише ігнорувала закони іранської держави, а й втручалася в економічне та політичне життя іранської держави, порушуючи при цьому загальновизнані норми міжнародного права, відповідно до яких виключно держава має суверенне право регулювати діяльність установ та підприємств, розташованих на її території;

справа про компанію «Interhandel» (Швейцарія проти США). У цьому спорі Швейцарія як держава-позивач виступила на боці своєї корпорації «Interhandel», права якої були порушені Сполученими Штатами Америки. Крім того, ця справа включала питання, пов'язані зі спеціальними вимогами до вичерпання місцевих засобів судового захисту та принципу взаємності, відповідно до якого жодна держава не може бути примушена без її згоди передати свій спір з іншою державою на розгляд Міжнародного суду ООН або будь-якому іншому міжнародному судовому органу. Встановлення наявності такої згоди та відповідно своєї юрисдикції стосовно спору, є першочерговим завданням Міжнародного суду ООН у кожній справі;

справа про компанію «Barcelona Traction, Light and Power Company, Limited» (Бельгія проти Іспанії). У цій справі, так само, як і у справі компанії «Interhandel», відстоювалися інтереси ТНК та її акціонерів. Спір стосувався трьох держав - Бельгії, Іспанії та Канади, тому Міжнародний суд ООН розв'язував його винятково на основі тристоронніх відносин між цими державами. Міжнародний суд ООН підтвердив найважливіший принцип дипломатичного захисту ТНК, який полягає в тому, що ТНК повинна захищатися державою її громадянства, а не державою громадянства її акціонерів.

Зазначено, що сьогодні постає питання про те, як активізувати діяльність Міжнародного суду ООН. Зважаючи на ту обставину, що держави вже не є єдиними учасниками міжнародних відносин, одним з аспектів цієї проблематики є питання про доступ до Міжнародного суду ООН нових учасників міжнародних відносин, серед яких вказують ТНК (хоча і з вагомими обмеженнями). Такі нововведення потребують внесення поправок до Статуту Міжнародного суду ООН і Статуту ООН.

У підрозділі 2.2. «Регіональне співробітництво держав у сфері регулювання функціонування транснаціональних корпорацій в сучасних умовах розвитку міжнародного права» на основі аналізу міжнародно-правового регулювання правового статусу та діяльності ТНК в рамках окремих міжнародних регіональних інституцій (ОЕСР, ЄС, ЛАЕС, СНД) робиться висновок, що вони внесли свій вагомий вклад у регламентацію діяльності ТНК.

Підкреслюється, що найбільш ефективними серед міжнародних регіональних організацій є спроби Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у регламентації функціонування ТНК, а її діяльність можна протиставити здобуткам універсальних міжнародних організацій у цій сфері. Керівні принципи для багатонаціональних підприємств, як одна з чотирьох частин Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства 1976 р., є основою регулювання діяльності ТНК у рамках ОЕСР.

Доводиться, що роль таких міжнародних регіональних інституцій, як СНД, ЄС, Андська група, у створенні міжнародно-правової бази регулювання діяльності ТНК полягає в тому, що це був фактично перший досвід регламентації діяльності ТНК виключно у межах цих географічних регіонів. Аргументовано, що у Конвенції про транснаціональні корпорації країн СНД 1998 р. сутність явища ТНК трактується принципово по-іншому у порівнянні з традиційними ТНК, які виникли історично в результаті концентрації та централізації капіталу наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. та продовжують виникати у світі винятково на ринкових засадах. З'ясовано, що ТНК, передбачені Конвенцією про транснаціональні корпорації країн СНД 1998 р., більше відповідають сутності такого явища, як транснаціональні промислово-фінансові або фінансово-промислові групи, як розглядаються деякими науковцями як різновид традиційних ТНК.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукових завдань, що полягають у розробці теоретико-правових засад функціонування транснаціональних корпорацій як учасників міжнародних економічних відносин та вдосконаленні міжнародно-правової бази їх статусу. Науковим і практичним результатом дослідження є такі основні висновки:

Більшість представників економічної та юридичної науки відносять виникнення сучасних ТНК до кінця ХІХ - початку ХХ ст. У цей час загальним чинником появи ТНК як форми міжнародного бізнесу став розвиток процесів інтернаціоналізації, основою якого були поглиблення міжнародного поділу праці та впровадження нових технологій, які зробили можливим просторове роз'єднання окремих технологічних процесів та транснаціоналізацію капіталу.

Найпоширенішим серед позначень, які використовуються для означення міжнародних монополій, що провадять свою діяльність за межами однієї країни, є термін «транснаціональна корпорація». Комплексний аналіз та узагальнення підходів до визначення поняття «транснаціональна корпорація» у правовій науковій літературі, міжнародно-правових документах та актах міжнародного «м'якого права», свідчить про відсутність сталого визначення поняття «транснаціональна корпорація» на міжнародно-правовому рівні. Це пояснюється тим, що першопочатково діяльність ТНК була в центрі дослідження виключно економічної науки, а не юридичної. Сьогодні дефініції поняття «транснаціональна корпорація» здебільшого формулюються у роботах представників міжнародного приватного, міжнародного фінансового та міжнародного економічного права. Це ускладнює процес вироблення єдиного підходу до визначення цього поняття та з'ясування правової природи ТНК.

Найбільш досконале у науково-правовому розумінні є визначення поняття «транснаціональна корпорація», які містяться у п. 1 (а) проекту Кодексу поведінки транснаціональних корпорацій, розробленого в рамках ООН, та п. 3 розділу 3 першого додатку до Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства 1976 р. - Керівних принципах для багатонаціональних підприємств. Так, ТНК - це підприємство, незалежно від країни походження та форми власності, включаючи приватні, державні або змішані підприємства, з підрозділами у двох чи більше країнах, незалежно від юридичної форми та сфери діяльності цих підрозділів, які функціонують відповідно до певної системи прийняття рішень, що дозволяє здійснювати узгоджену політику та загальну стратегію через один або кілька центрів з прийняття рішень, і в межах яких підрозділи пов'язані між собою відносинами власності або такими відносинами, у яких одне або кілька з підрозділів може чи можуть суттєво впливати на діяльність інших, користуватися спільними знаннями та ресурсами і розподіляти відповідальність з іншими підрозділами.

Основними ознаками ТНК є: 1) можливість існування ТНК будь-якої форми власності, включаючи державну; 2) існування підрозділів ТНК у двох чи більше країнах незалежно від їхньої правової форми і сфери діяльності. Такі підрозділи можуть бути чи не бути юридичними особами і цей факт не впливає на їхню кваліфікацію як підрозділів ТНК; 3) наявність особливої системи прийняття рішень, у якій діють усі підрозділи ТНК, що дозволяє провадити узгоджену політику для цих підрозділів та загальну стратегію всієї ТНК; 4) існування одного чи більше центрів прийняття рішень, що визначають стратегію діяльності всієї ТНК та її окремих підрозділів в різних країнах. Правова форма таких центрів також не має значення; 5) наявність особливих зв'язків між всіма ланками ТНК, за допомогою яких одна з них може відчутно впливати на діяльність інших, зокрема через надання знань, ресурсів, відповідальності тощо.

Транснаціональна корпорація - це ієрархічне утворення, єдність якого полягає в обов'язковості рішень центру управління цього утворення для всіх його структурних підрозділів. Транснаціональна корпорація, яка за своєю правовою природою є материнською компанією, якій підпорядковані численні закордонні підрозділи, з організаційного та економічного погляду є єдиним цілим, однак вона не є цілісним юридично оформленим утворенням і тому не підпадає під правове поле окремої держави.

Нині у доктрині міжнародного права залишається дискусійним питання належності сучасних ТНК до суб'єктів міжнародного права, а також питання міжнародної правосуб'єктності ТНК в умовах глобалізації. На сучасному етапі розвитку міжнародного права ТНК не мають класичної міжнародної правосуб'єктності і належать до «нетипових» суб'єктів міжнародного права. Як учасники міжнародних економічних відносин вони є суб'єктом нечисленних правовідносин у межах галузі чи інституту міжнародного права, що свідчить про наявність у них спеціальної правосуб'єктності. Загальна теорія міжнародного права не враховує реальних тенденцій сучасності і не співпадає з сучасною практикою, оскільки де-факто ТНК перейшли від об'єкта міжнародно-правового регулювання до суб'єкта міжнародного права внаслідок інтенсивного зростання їх кількості і впливу. Це потребує подальшого детального дослідження явища ТНК в доктрині міжнародного права.

Основною умовою виникнення у ТНК міжнародної правосуб'єктності де-юре може стати наявність у джерелах міжнародного права норм, які би визначали їх правосуб'єктність. Передумовами розроблення цих норм можуть стати норми міжнародного «м'якого права», які, по-перше, мають значну моральну та політичну цінність як для регламентації діяльності ТНК, так і для регулювання міжнародних правовідносин загалом, і, по-друге, сприяють виробленню бажаних стандартів поведінки ТНК у різних сферах їх діяльності.

У процесі вироблення міжнародно-правових норм, завданням яких є регулювання функціонування ТНК, потрібно застосовувати комплексний підхід на основі поєднання форм і методів правового регулювання для забезпечення ефективного міжнародно-правового регулювання діяльності ТНК.

Сьогодні залишається необхідною розробка та запровадження кодифікованого міжнародно-правового акту про статус транснаціональних корпорацій, який міг би стати базисом для подальшої комплексної регламентації діяльності ТНК на універсальному та регіональному рівнях.

Рішення Міжнародного суду ООН є елементом загального механізму міжнародного нормотворення і в цьому сенсі рішення можуть виконувати функцію допоміжного засобу для становлення міжнародно-правового регулювання діяльності ТНК. Починаючи з 1989 р. у Міжнародному суді ООН більше не розглядаються справи, в яких хоча б частково зачіпалися інтереси ТНК. Ця ситуація є результатом значного впливу корпорацій на уряди приймаючих країн та країн базування, поширеним явищем корупції, що практикується ТНК, а також, відсутністю чітких міжнародно-правових норм, які б регламентували діяльність ТНК, визначаючи механізм розгляду спорів за їх участю та механізм притягнення ТНК до відповідальності.

Для підвищення ролі Міжнародного суду ООН у сфері становлення верховенства права в міжнародних відносинах необхідно розширити коло суб'єктів, які можуть бути потенційними сторонами у спорах. Зокрема, до таких суб'єктів слід віднести й ТНК. Розширення меж повноважень Міжнародного суду ООН залежить від безпосередньої зацікавленості держав у цьому питанні та активності таких держав у зверненнях до послуг Міжнародного суду ООН.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кметик Х. В. Зобов'язання транснаціональних корпорацій та інших підприємств у сфері прав людини / Х. В. Кметик // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 12. - С. 15-19

Кметик Х. В. Юридична природа транснаціональних корпорацій / Х. В. Кметик // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2008. - № 6 (41). - С. 155-161.

Кметик Х. В. Практика міжнародного права у становленні правового регулювання діяльності транснаціональних корпорацій / Х. В. Кметик // Вісник Академії адвокатури України. - 2009. - № 3 (16). - С. 136-144.

Кметик Х. В. Справа про Англо-іранську нафтову компанію (Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії проти Ірану) / Х. В. Кметик // Тези Міжнар. наук.-практ. конф. «Держава і право : de lege praeterita, instante, futura» (Миколаїв, 27-28 лист. 2009 р.). - Миколаїв : Ілліон, 2009. - С. 372.

АНОТАЦІЯ

Кметик Х. В. Міжнародно-правові проблеми функціонування транснаціональних корпорацій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 - міжнародне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2010.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню міжнародно-правових проблем функціонування транснаціональних корпорацій (ТНК) як учасників міжнародних економічних відносин.

Розкрито сутність поняття «транснаціональна корпорація» та правову природу ТНК в системі міжнародного права. Акцентується увага на питанні міжнародної правосуб'єктності ТНК в умовах глобалізації. Комплексно проаналізовано та систематизовано особливості інституційно-правового регулювання діяльності ТНК на міжнародному універсальному та регіональному рівнях. Розглянуто досвід Міжнародного суду ООН у процесі міжнародно-правової регламентації діяльності ТНК через вивчення винесених вказаним Судом рішень у справах щодо ТНК. Розкрито значення норм міжнародного «м'якого права» в аспекті міжнародно-правового регулювання функціонування ТНК.

Ключові слова: поняття «транснаціональна корпорація», міжнародна правосуб'єктність ТНК, правова природа ТНК, інституційно-правове регулювання діяльності ТНК, практика Міжнародного суду ООН.

АННОТАЦИЯ

Кмэтык Х. В. Международно-правовые проблемы функционирования транснациональных корпораций. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 - международное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2010.

Диссертация посвящена комплексному исследованию международно-правовых проблем функционирования транснациональных корпораций (ТНК) как участника международных экономических отношений.

Раскрыта сущность понятия «транснациональная корпорация» и правовая природа ТНК в системе международного права. Акцентируется внимание на вопросе о международной правосубъектности ТНК в условиях глобализации. Комплексно проанализированы и систематизированы особенности институционно-правового регулирования деятельности ТНК на международном универсальном и региональном уровнях. Проанализирован опыт Международного суда ООН в процессе международно-правовой регламентации деятельности ТНК через выяснение сущности вынесенных указанным Судом решений по делам касательно ТНК. Раскрыто значение норм международного «мягкого права» в аспекте международно-правового регулирования функционирования ТНК.

Ключевые слова: понятие «транснациональная корпорация», международная правосубъектность ТНК, правовая природа ТНК, международно-правовое регулирование функционирования ТНК, практика Международного суда ООН.

SUMMARY

Kmetyk Kh.V. International and Legal Aspects of Transnational Corporation Business. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of Candidate of Legal Sciences, specialty 12.00.11 - International Law. - The Yaroslav Mudryi National Law Academy of Ukraine. - Kharkiv, 2010.

This dissertation proposes comprehensive research into the legal theoretical fundamentals of transnational corporation (TNC) business involved in modern international economic relations and subject to international legal regulation.

The author investigates the historical aspects of TNC formation and development. The general factor behind the appearance of TNC from the end of the 19th century - beginning of the 20th century is specified, which was the development processes of internationalization based on the deepening international divisions of labor and the introduction of new technologies, which made possible the broad separation of different technological processes from the transnationalization of capital.

The problematic issue of unifying the “transnational corporation” concept in international law theory is raised. Up until the present day, there has been no stable and generally accepted definition of this concept in scholarly legal literature and international legal acts. The author proposes to use the definition of the concept of “transnational corporation” contained in the Draft United Nations Code of Conduct on Transnational Corporations developed within the UNO and outlines the basic legal features of TNCs, which differentiates TNCs from other international monopolies.

Emphasis is placed on the issue of the international legal capacity of TNCs as participants of international economic relations, the prospects of its growth within the globalization of the world economy. A general characterization of the concept of various scholars with respect to the international legal capacity of TNCs is provided. The necessity of rethinking the issue of international legal capacity has been demonstrated, as today, general theory of international law does not account for actual modern trends and does not fit present-day practice. The author analyzes the problem of giving large TNCs the status of subjects of modern international law.

The history of the development of the international legal regulation of the functioning of transnational corporation business has been researched, which made it possible to systematize almost all international legal acts known at the moment of the dissertation, the provisions of which legal acts regulate the legal status and business of TNCs as an integral organization. A conclusion is made about the necessity to develop and adopt a codified international legal act on the status of transnational corporations as the basis for further comprehensive TNC business regulation at the global and regional levels.

The importance of international “soft law” norms in the process of TNC business regulation has been substantiated. It has been stressed that they may be an intermediate stage for the creation of international law norms or a method for confirming current conventional international legal norms.

The expertise of the International Court of Justice in international legal regulation of TNC business has been considered. As a result of an examination of decisions in cases involving TNCs, it has been concluded that the practice of the mentioned Court performs a support function in the mechanism of international legal regulation of TNC business.

Key words: “transnational corporation” concept, legal nature of TNCs, international legal capacity of TNCs, institutional legal regulation of TNC business, practice of the International Court of Justice.

Размещено на Allbest.ru