Кримінальна відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

12.00.08 - Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Кримінальна відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості

Карпенко Микола Іванович

Запоріжжя 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вищому навчальному закладі «Національна академія управління»

Науковий керівник - доктор юридичних наук, доцент, Матвійчук Валерій Костянтинович, Вищий навчальний заклад «Національна академія управління», завідувач кафедрою кримінального права та процесу, заслужений працівник народної освіти України,

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, Навроцький Вячеслав Олександрович, Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, декан юридичного факультету; кандидат юридичних наук, доцент, Денисов Сергій Федорович, Інститут права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету, професор кафедри кримінального права.

Захист відбудеться «25» березня 2010 р. о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.07 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий «23» лютого 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.О.Армаш

1. Загальна характеристика роботи

військовослужбовець кримінальний правовий статутний

Актуальність теми дослідження. Розбудова та реформування Збройних Сил України та інших військових формувань неможлива без використання людського чинника. Серед пріоритетних завдань, які постають у цьому контексті, є розробка проблем кримінальної відповідальності за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості (далі - нестатутні взаємовідносини між військовослужбовцями).

Відповідні проблеми кримінальної відповідальності за цей злочин розроблялися в юридичній літературі, зокрема, такими вченими, як: Г.В. Андрусев, Л.В. Багрій-Шахматов, В.В. Бондарєв, Н.О. Гуторова, В.С. Давиденко, І.М. Даньшин, Т.А. Денисова, С.І. Дячук, В.П. Ємельянов, О.Г. Колб, В.К. Матвійчук, В.О. Навроцький, М.І. Панов, М.І. Хавронюк, та ін. Утім, більшість наукових праць з аналізованої тематики ґрунтуються на старій нормативній базі, переважно стосуються кримінології, кримінального процесу, криміналістики, коментування цієї норми. Тому існує потреба наукового осмислення чинного кримінального законодавства із позицій сучасного праворозуміння в досліджуваній сфері.

Багато питань, які стосуються теми дисертації, юристами не вивчалися, а деякі розроблені недостатньо. Так, поза увагою науковців залишилися витоки та генезис кримінально-правової охорони відносин, які захищаються ст. 406 КК України. Не досліджувалося поняття злочину «нестатутні взаємовідносини між військовослужбовцями». Крім того, автори існуючих праць мають значні розбіжності в поглядах на суспільні відносини, які поставлені під охорону кримінального закону, на структуру і розуміння об'єкта та інших складоутворюючих цього суспільно небезпечного діяння і їх ознак.

Суттєві прогалини існують у теорії і на практиці відносно спеціальних питань кримінальної відповідальності за цей злочин (у відмежуванні аналізованого діяння від суміжних складів та аналогічного дисциплінарного проступку, у розкритті кваліфікуючих ознак цього діяння та порівняльно-правового дослідження складу злочину, передбаченого ст. 406 КК України (далі - КК) і аналогічних діянь за кримінальним законодавством зарубіжних держав).

Відсутні ґрунтовні пропозиції з удосконалення ст. 406 КК та практики її застосування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Праця ґрунтується на положеннях Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (прийнята Верховною Радою України 18 березня 2004 р. № 1629-IV), виконана у межах Державної комплексної програми «Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого законодавства та системи попередження злочинності» (номер державної реєстрації 0186.0.070883). Тема дисертації відповідає основним напрямам наукових досліджень ВНЗ «Національна академія управління» на 2004 - 2009 рр., затверджена вченою радою 27.08.2004 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є всебічне дослідження кримінальної відповідальності за нестатутні взаємовідносини між військовослужбовцями, відповідно до кримінального законодавства України та деяких зарубіжних держав, і формування на цій основі теоретичних новел та пропозицій з удосконалення ст. 406 КК та практики її застосування.

Для досягнення цієї мети визначено такі основні завдання:

- з'ясувати витоки і генезис кримінальної відповідальності за досліджуваний склад злочину;

- сформулювати поняття і визначити суспільну небезпечність аналізованого діяння;

- з урахуванням сучасних досягнень науки кримінального права розкрити проблему об'єкта цього складу злочину;

- удосконалити положення про об'єктивну сторону досліджуваного діяння;

- запропонувати нові підходи до розуміння суб'єкта та суб'єктивної сторони згаданого діяння;

- визначити співвідношення діяння, передбаченого ст. 406 КК, з іншими суміжними злочинами та аналогічним дисциплінарним проступком;

- сформулювати положення щодо покарання за цей злочин;

- дослідити особливості кримінальної відповідальності за діяння, передбачене ст. 406 КК, і за такі самі діяння за законодавством деяких зарубіжних держав;

- надати пропозиції щодо вдосконалення ст. ст. 401 та 406 КК.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини з нестатутних взаємовідносин між військовослужбовцями під час проходження служби і військових зборів.

Предмет дослідження - кримінальна відповідальність за нестатутні взаємовідносини між військовослужбовцями.

Методи дослідження - діалектичний (застосовувався у всіх розділах дисертації, забезпечив дослідження кримінального законодавства України та зарубіжних держав у їх розвитку і взаємозв'язку); історико-правовий (використовувався для аналізу витоків і генезису кримінальної відповідальності за аналізований злочин); порівняльного правознавства (слугував для аналізу кримінального законодавства окремих зарубіжних держав з метою виявлення спільних і відмінних рис відповідних кримінально-правових норм цих держав та України у підрозділі 2.4); догматичний (використовувався в усіх підрозділах дисертації для тлумачення юридичних конструкцій, визначення позитивних і негативних рис кримінального законодавства України та деяких зарубіжних держав); системного аналізу (дав змогу з'ясувати внутрішню побудову і місце складу злочину, передбаченого ст. 406 КК, у системі складів військових злочинів); соціологічний (у всіх підрозділах дисертації при вивченні судової практики, проведенні опитування).

Емпірична база дослідження - відомості, одержані в результаті вибіркового вивчення дисертантом кримінальних справ відповідної категорії, розглянутих військовими судами в період 1984 - 2009 рр. (300 справ); узагальнення практики, зроблені судами, статистичні дані щодо справ кримінальної юрисдикції. Крім того, вивчені матеріали практичної діяльності колишніх Головного управління виховної роботи МО України, Головного управління з гуманітарних питань та соціального захисту ГШ ЗС України; діючого нині Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи ЗС України стосовно дисциплінарної практики зазначеної категорії за 1992 - 2009 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним і системним дослідженням проблем кримінальної відповідальності за нестатутні взаємовідносини між військовослужбовцями. Праця містить теоретичні положення та науково обґрунтовані результати в галузі кримінального права, що розв'язують важливу наукову та науково-прикладну проблему, задекларовану в меті дослідження. Автором сформульовано низку положень, висновків і пропозицій, нових й важливих для юридичної науки. Зокрема,

уперше:

- аргументовано на основі сучасної концепції суспільного розвитку та державотворення, що витоки діяння нестатутних взаємовідносин між військовослужбовцями на території нашої держави сягають XI ст. і через неврахування історичного досвіду криміналізації досліджуваного діяння, була прийнята недосконала норма (ст. 406 КК України);

- сформульоване поняття аналізованого діяння (в запропонованій редакції статті) як умисної, забороненої КК України дії суб'єкта, що посягає на суспільні відносини, які забезпечують умови з охорони закріпленого в чинному законодавстві порядку взаємовідносин між військовослужбовцями під час військової служби або військовозобов'язаними чи резервістами під час проходження ними зборів або підготовки за відсутності між ними відносин підлеглості, що характеризуються завданням побоїв чи вчиненням іншого насильства, реальною погрозою застосування різних видів фізичного або психічного насильства; вчинення цього діяння за кваліфікуючими чи особливо кваліфікуючими ознаками;

- обґрунтовано, що об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 406 КК, характеризується активними діями, наслідками, необхідним причинним зв'язком між дією і наслідками, які мають місце у визначених об'єктивних умовах: місця, часу, обстановки, а також способами, знаряддями вчинення злочину;

- аргументовано, що за ст. 406 КК підлягають відповідальності дії, які були вчинені: у зв'язку з виконанням потерпілим обов'язків військової служби; не тільки з виконанням таких обов'язків, але і з інших з боку винного мотивів; не у зв'язку і не при виконанні обов'язків військової служби, але супроводжувалися з боку винного проявом явної неповаги до військового колективу, грубим порушенням внутрішнього розпорядку у військовій частині (підрозділі), нормального відпочинку чи дозвілля особового складу;

- доведено, що порівняльно-правовий аналіз діяння, передбаченого ст. 406 КК, та аналогічних складів злочинів за законодавством деяких зарубіжних держав важливий для: тлумачення ст. 406 КК; кваліфікації аналізованого діяння; вдосконалення ст. 406 КК;

удосконалено:

- визначення родового об'єкта досліджуваного складу злочину як суспільних відносин з охорони умов, що забезпечують установлений чинним законодавством України порядок несення або проходження військової служби військовослужбовцями та проходження зборів або підготовки військовозобов'язаними і резервістами;

- розуміння безпосереднього об'єкта аналізованого діяння як суспільних відносин, що забезпечують умови з охорони закріпленого у чинному законодавстві порядку взаємовідносин між військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами, що не перебувають між собою у відносинах підлеглості. Додатковим безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують умови з охорони їх життя, здоров'я, честі, особистої гідності, власності;

- визначення таких ознак об'єктивної сторони аналізованого складу злочину, як знущання, глумлення, вчинення діяння із застосуванням зброї (див.: структурну частину автореферату «Висновки»);

набули подальшого розвитку:

- обґрунтування положень стосовно того, що суб'єктами злочину, передбаченого ст. 406 КК, можуть бути тільки військовослужбовці ЗС України та інших військових формувань, а також інші особи, визначені законом, з віку призову або прийняття на військову службу;

- положення, що суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 406 КК, щодо дій характеризується умисною виною, а стосовно наслідків - прямим або непрямим умислом, або у формі необережності;

- судження про вдосконалення ст. 401 КК (в частині доповнення її змісту новим суб'єктом злочину «резервісти») та 406 КК України стосовно оптимізації назви цієї статті, внесення змін і доповнень до основного, кваліфікованого і особливо кваліфікованого складів злочинів (див.: структурну частину автореферату «Висновки»).

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати, отримані автором у процесі багаторічного дослідження (з 1992 р.), були сформульовані у вигляді пропозицій та певною мірою враховані у:

- правотворчості - для вдосконалення окремих положень КК, пов'язаних з кримінальною відповідальністю за діяння, передбачене ст. 406 КК (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України №04-19/14-2273 від 31.07.2009 р.);

- правозастосовній діяльності - при підготовці постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)» (лист Верховного Суду України від 17.06.2009 р. № 10-09/240); при розслідуванні кримінальних справ і кваліфікації діянь слідчими військових прокуратур (лист Головного управління військових прокуратур від 09.11.2009 р. №10/6-4968/09); у практичній діяльності Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи ЗС України (акт впровадження від 03.07.2009 р.);

- науково-дослідній діяльності - стали основою для подальшої розробки теоретичних проблем кримінальної відповідальності за діяння, передбачене ст. 406 КК;

- навчальному процесі - опубліковано 13 статей і монографію, які використовуються у процесі викладання навчальної дисципліни «Кримінальне право України» у ВНЗ «Національна академія управління» (акт впровадження від 05.06.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, положення та висновки дисертації були оприлюднені на двох міжнародних конференціях: «Національна безпека України: стан, кризові явища та шляхи їх подолання» (м. Київ, 2005 р.); «Актуальні проблеми кримінального права та кримінології» (м. Донецьк, 2009р.). Також основні ідеї, положення і висновки оприлюднені для військових колективів у Центральному друкованому органі МО України газеті «Народна армія» (м. Київ, серпень-вересень 1999 р. №№ 143-155, 157-164).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 праць, серед них: одна монографія, 7 статей у наукових фахових виданнях, 4 статті в інших виданнях та 2 тез доповідей. Загальний обсяг публікацій становить 20,8 друк. арк.

Структура дисертації складається зі вступу, двох розділів, восьми підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 231 с., з них додатки - 19 сторінок, список використаних джерел - 21 сторінка (228 найменувань).

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано наукову і прикладну актуальність, рівень розробки теми; показано її зв'язок із плановими завданням; сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дисертаційного дослідження; методи, які були використані, теоретичне, законодавче та емпіричне підґрунтя дослідження; визначено особистий внесок здобувача і новизну отриманих результатів, їх значення, рівень апробації і впровадження в практику.

Розділ 1 - «Кримінально-правова характеристика складу злочину порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості» - складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 - «Витоки та генезис кримінально-правової охорони відносин, що стосуються статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості та сучасний стан проблеми» - досліджено генезис законодавства стосовно кримінальної відповідальності за нестатутні взаємовідносини між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості в Україні.

Аргументовано, що кримінально-правова охорона зазначених відносин між військовослужбовцями в нашій державі має глибоке коріння (витоки) - бере початок з XI ст.

Зазначено, що статтею 6 Положення про військові злочини від 08.06.1927 року (ст. 206-6 КК УРСР 1927 р.) було передбачено кримінальну відповідальність за образу військовослужбовцем іншого військовослужбовця за відсутності між ними відносин підлеглості і старшинства, якщо при цьому хоча б один з них був при виконанні службових обов'язків.

Пізніше Законом Союзу РСР від 25.12.1958 р. була виключена кримінальна відповідальність за образу словами чи ненасильницькою дією.

Обґрунтовано, що в подальшому слідча і судова практика довела недосконалість ст. 8 цього Закону, що зумовило необхідність внесення законодавцем 15.12.1983 р. чергових змін, які передбачили кримінальну відповідальність за нестатутні взаємовідносини в разі завдання побоїв, іншого насильства, тілесних ушкоджень та інших небезпечних наслідків.

Стверджується, що на сучасному етапі аналіз питання кримінальної відповідальності за нестатутні взаємовідносини між військовослужбовцями (ст. 406 КК) свідчить, що через не врахування історичного досвіду криміналізації цього діяння була прийнята недосконала норма.

У підрозділі 1.2 - «Поняття та суспільна небезпечність злочину порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості» - зроблено висновок про те, що для з'ясування положень ст. 406 КК та суті цього злочину, необхідно звертатися до законодавства, яке регулює охорону статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями при зазначених ними умовах, а також до об'єктивних і суб'єктивних ознак цього діяння. Враховуючи зазначене, сформульовано кримінально-правове визначення злочину «нестатутні взаємовідносини між військовослужбовцями» (див.: визначення цього злочину в структурній частині автореферату «Висновки»).

На основі дослідження визначено, що суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст. 406 КК, проявляється в руйнуванні суспільних відносин і завданні їм істотної шкоди або в загрозі завдання їм такої шкоди.

Доведено, що на суспільну небезпечність цього злочину впливають такі фактори: 1) висока ступінь суспільної небезпечності цього діяння; 2) відносна поширеність цих злочинів; 3) зв'язок цих злочинів з більш тяжкими злочинами: умисним вбивством, завданням умисних тяжких тілесних ушкоджень, катуванням тощо.

У підрозділі 1.3 - «Об'єктивні ознаки складу злочину порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості» - містяться положення, які дають зрозуміти сутність об'єкта та об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 406 КК України.

Спираючись на концепцію суспільних відносин, ґрунтуючись на взаємозв'язку філософських категорій «загальне - особливе - одиничне», користуючись трьохступеневою класифікацією об'єктів злочинів, ми розглянули об'єкт досліджуваного складу злочину. Обґрунтовуючи, що всі зазначені в дисертації думки авторів стосовно родового об'єкта складу злочину, передбаченого ст. 406 КК, є суперечливими та не охоплюють кола всіх відносин у досліджуваній сфері або призводять до помилкового ототожнення об'єкта складу злочину з правовідносинами, і іноді стосуються діяння чи відповідного стану тощо, ми запропонували визначення родового об'єкта цього діяння як суспільних відносин з охорони умов, що забезпечують установлений чинним законодавством порядок несення або проходження військової служби та проходження зборів або підготовки військовозобов'язаними і резервістами.

Зважаючи на дискусійність питання про безпосередній об'єкт діяння, передбаченого ст. 406 КК, пропонуємо визначати його як суспільні відносини, що забезпечують умови з охорони закріпленого у чинному законодавстві порядку взаємовідносин між військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами, що не перебувають між собою у відносинах підлеглості. Додатковим безпосереднім об'єктом цього складу злочину є суспільні відносини, що забезпечують умови з охорони їх життя, здоров'я, честі, особистої гідності, власності.

Значне місце в дисертації належить аналізу об'єктивної сторони цього складу злочину. На основі дослідження, з урахуванням недоліків, визначених під час аналізу сутності об'єктивної сторони цього діяння й необхідності окреслення меж дослідження, визначені ознаки зовнішньої сторони вказаного складу злочину. Об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 406 КК, на думку автора, характеризується не тільки активними діями, наслідками, необхідним причинним зв'язком між дією і наслідками, які наявні у визначених об'єктивних умовах, а й місцем, часом, обстановкою, способом, а також знаряддями вчинення злочину.

Аргументовано, що згідно зі ст. 406 КК підлягають відповідальності дії, які, по-перше, вчинені у зв'язку з виконанням потерпілим обов'язків військової служби; по-друге, вчинені не тільки у зв'язку з виконанням потерпілим обов'язків військової служби, а й з інших з боку винного мотивів тощо.

Пропонується передбачити в примітці до аналізованої статті або в роз'ясненні до відповідної постанови Пленуму Верховного Суду України визначення понять «інше насильство», «знущання», «глумлення».

Обґрунтовується необхідність криміналізації в ч. 1 ст. 406 КК реальної погрози стосовно фізичного або психічного насильства.

У підрозділі 1.4 - «Суб'єктивні ознаки складу злочину порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості» - зазначено, що суб'єктом злочину, передбаченого ст. 406 КК, є військовослужбовці ЗС України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також інші особи, визначені законом, що є громадянами України, з віку призову або прийняття на військову службу (18 років). Стверджується, що в зв'язку з тим, що на військову службу (навчання) як курсанти (слухачі) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі структурні підрозділи з підготовки офіцерського складу, можуть прийматися призовники віком від 17 років, в тому числі і ті, яким 17 років виповнюється у рік зарахування на навчання, то вони також можуть бути суб'єктами цього складу злочину. Пропонуються зміни до ч. 1 ст. 401 КК стосовно відповідальності резервістів.

На основі дослідження зроблено висновок, що суб'єктивна сторона складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 406 КК України (з формальним складом), ч. 2 ст. 406 КК України за ознаками вчинення щодо кількох осіб, що має характер знущання або глумлення (з формальним складом), ч. 3 ст. 406 КК України за ознаками вчинення групою осіб або із застосуванням зброї, суб'єктивна сторона характеризується виною у виді прямого умислу. Доведено, що суб'єктивна сторона злочинів, передбачених ч. 2 ст. 406 КК, за ознаками заподіяння легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень та ч. 3 цієї ж статті за ознакою спричинення тяжких наслідків характеризується виною у виді прямого умислу до дій, а до наслідків у виді прямого або непрямого умислу, або у формі необережності.

Аргументовано, що мотиви дій винного на кваліфікацію злочину, передбаченого ст. 406 КК, не впливають.

Розділ 2 - «Спеціальні питання кримінальної відповідальності за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості» - включає чотири підрозділи.

У підрозділі 2.1 - «Кваліфікуючі ознаки складу злочину порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості» - послідовно проаналізовано всі кваліфікуючі ознаки. З метою усунення суперечностей положень ст. 32 КК і ч. 2 ст. 406 КК пропонується в ч. 2 ст. 406 КК слова «якщо воно вчинене» доповнити такою ознакою, як «повторно».

Наведено перелік дій, які б однозначно характеризували такі ознаки об'єктивної сторони цього складу злочину, як знущання, глумлення, особлива жорстокість. Акцентується увага, що знущання - це дії, пов'язані із чисельним завданням фізичного болю, у тому числі із застосуванням термічного впливу, з позбавленням їжі, води, сну тощо, або завданням моральних страждань потерпілому, які продовжуються тривалий час.

На основі дослідження стверджується, що глумлення - це дії, які супроводжуються демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, проявом безсоромності, які полягають у вчиненні образливих дій стосовно потерпілого або в примушенні останнього вчиняти такі дії, які цинічно принижують його честь і гідність і потерпілий не в змозі їх припинити через свій безпомічний стан.

Доведено, що в слідчій і судовій практиці наявні надзвичайно, виключно жорстокого характеру насильницькі дії, які потребують законодавчого вирішення в ч. 3 ст. 406 КК.

Стосовно такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення цього злочину групою осіб, ми дотримуємося приписів ч.ч. 1 і 2 ст. 28 КК та на основі дослідження доводимо, що всі інші особи, які не є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 406 КК, які приєднуються до вчинення аналізованого діяння, можуть бути лише співучасниками.

Уточнено розуміння такого знаряддя вчинення злочину, як зброя, та визначено, що застосування зброї - це використання її поражаючих властивостей, зумовлених її конструкцією і призначенням відносно потерпілого.

У зв'язку з тим, що стосовно інших тяжких наслідків слідча і судова практика має суттєві розбіжності в аспекті кваліфікації вбивства, тяжких тілесних ушкоджень тощо, виникла необхідність доповнити ст. 406 КК частиною четвертою, яка сприятиме однозначному застосуванню цієї статті на практиці (див.: зміст ч. 4 ст. 406 КК у структурній частині автореферату «Висновки»).

У підрозділі 2.2 - «Відмежування складу злочину порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості від суміжних складів злочинів, аналогічного дисциплінарного проступку, та окремі питання кваліфікації» - значну увагу приділено правовим підставам такого відмежування. Автор вважає, що найбільш правильним є послідовне розмежування аналізованого складу злочину від суміжних за елементами та ознаками цих діянь, на основі кваліфікації дій, вчинених в умовах реальної та ідеальної сукупності при умисному вбивстві, заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень, насильницькому задоволенні статевої пристрасті неприродним способом, опорі начальникові або примушуванні його до порушення службових обов'язків, погрозі або насильстві щодо начальника, при порушенні правил несення спеціальних видів служби, передбачених ст.ст. 418-421 КК, вчинених у стані необхідної оборони.

Аргументовано, що найістотнішу відмінність діяння, передбачене ст. 406 КК, від суміжних складів злочинів має за ознаками об'єктивної сторони.

Доведено, що за об'єктивною стороною склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 406 КК, відрізняється від дій, передбачених ч. 1 ст. 126 і ч. 1 ст. 127 КК; дії ч. 2 ст. 406 КК - від дій, передбачених ч. 2 ст. 122, ст. 125, ч. 2 ст. 126, ч.ч. 1 і 2 ст. 127, ч. 1 ст. 296 КК. Відмежування діяння, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК, показало відмінність його від дій, передбачених ч. 2 ст. 126 КК (вчинені групою осіб), ч. 2 ст. 127 КК (вчинені за попередньою змовою групою осіб), ч. 2 ст. 296 КК (вчинені групою осіб).

У дисертації також здійснено відмежування складу злочину, передбаченого ст. 406 КК, від аналогічного дисциплінарного проступку. Аргументується, що таке розмежування необхідно проводити як на основі кількісних характеристик, у тому числі ступені суспільної небезпечності, так і з використанням об'єктивних і суб'єктивних ознак порівнюваних діянь.

У підрозділі 2.3 - «Деякі питання, що стосуються покарання за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості» - наголошується, що стрижневим питанням кримінально-правової політики поряд з іншими питаннями є покарання. Наведено аргументи стосовно того, що метою кримінально-правової політики має залишатися не тільки виправлення, а й перевиховання військовослужбовців. Доведено, що це особливо актуально в разі вчинення злочинів, передбачених ч.ч. 1 і 2 ст. 406 КК, коли не наступило тяжких наслідків.

Запропоновано передбачити мінімальний розмір покарання за ч. 2 ст. 406 КК щодо застосування тримання у дисциплінарному батальйоні, що буде сприяти більш диференційованій мірі покарання за зазначеною диспозицією складу цього злочину і забезпечуватиме більш конкретну індивідуалізацію покарання залежно від наслідків, що наступили.

На основі дослідження зроблено висновок, що за порушення кримінального закону, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК, до військовослужбовців за вироком суду, як правило, вірно застосовуються додаткові покарання у виді позбавлення військового звання. Стверджується, що його застосування пов'язано не тільки з моральним впливом на винного, а й зумовлює серйозні правові наслідки.

У підрозділі 2.4 - «Порівняльно-правова характеристика складу злочину порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості за законодавством України та законодавством деяких зарубіжних держав» - зазначено, що переваги і недоліки в конструюванні норм, передбачених ст. 406 КК, виявилися в процесі їх порівняння з аналогічними нормами кримінальних кодексів інших держав.

Увага акцентується на тому, що аналіз цих діянь у кодексах зарубіжних держав свідчить, що об'єктом цих злочинів є суспільні відносини з охорони особи військовослужбовця, що законодавчо визначено у відповідних статтях кримінальних кодексів Республіки Білорусь, Республіки Молдова, України. Менш вдало, на думку дисертанта, це зроблено в кримінальних кодексах Латвійської Республіки, Республіки Болгарія, Республіки Польща.

Розглянуто позицію законодавця Російської Федерації, оскільки в ст.ст. 335 і 336 КК передбачено розмежування порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості та образ військовослужбовця. Такий поділ зазначених правопорушень, на нашу думку, є зайвим і буде створювати додаткові труднощі при кваліфікації вказаних дій у правозастосовній практиці.

Щодо кваліфікуючих ознак складу злочину, що аналізується, то найбільш повно і змістовно вони викладені в кримінальних кодексах Республіки Білорусь, Російської Федерації, України.

Зроблено висновки, які мають значення для законотворчої діяльності, для теорії кримінального права та практики застосування ст. 406 КК України: 1) аналогічні діяння в кримінальних кодексах інших держав побудовані в основному за описанням об'єктивної сторони в частинах перших як злочини з формальним складом; 2) найбільш вдало за технікою побудови сконструйовані правові норми досліджуваного складу злочину в КК Республіки Білорусь, Республіки Молдова, Російської Федерації, України. Менш досконало виглядає конструкція ч. 3 ст. 339 КК Латвійської Республіки, яка передбачає відповідальність за досліджуваний злочин лише за образу честі військовослужбовця.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у всебічному дослідженні кримінальної відповідальності за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості за кримінальним законодавством України та деяких зарубіжних держав і формулювання на цій основі теоретичних новел та пропозицій з удосконалення ст. 406 КК України та практики її застосування, зокрема:

1. Витоки діяння нестатутних взаємовідносин між військовослужбовцями на теренах нашої держави відносяться до XI ст. Неврахування історичного досвіду криміналізації цього діяння, призвело до прийняття недосконалої норми (ст. 406 КК).

2. Під діянням, передбаченим ст. 406 КК, слід розуміти умисні, заборонені цією статтею дії суб'єкта, які посягають на суспільні відносини, що забезпечують умови з охорони закріпленого в чинному законодавстві порядку взаємовідносин між військовослужбовцями під час несення або проходження військової служби або військовозобов'язаними чи резервістами під час проходження ними зборів або підготовки за відсутності між ними відносин підлеглості, які характеризуються: завданням побоїв чи вчиненням іншого насильства; реальною погрозою застосування різних видів фізичного або психічного насильства; повторністю таких дій відносно однієї або кількох осіб; заподіянням легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень; знущанням або глумленням; вчиненням таких дій групою осіб або із застосуванням зброї; завданням тяжких наслідків; спричиненням самогубства або замахом на самогубство, тяжких тілесних ушкоджень або смерті.

3. Родовим об'єктом досліджуваного складу злочину є суспільні відносини з охорони умов, що забезпечують установлений чинним законодавством порядок несення або проходження військової служби та проходження зборів або підготовки військовозобов'язаними і резервістами.

4. Безпосереднім об'єктом складу злочину, передбаченого ст. 406 КК України, є суспільні відносини, що забезпечують умови з охорони закріпленого в чинному законодавстві порядку взаємовідносин між військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами, що не перебувають між собою у відносинах підлеглості. Додатковим безпосереднім об'єктом цього діяння є суспільні відносини, що забезпечують умови з охорони їх життя, здоров'я, честі, особистої гідності, власності.

5. Об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 406 КК, характеризується не тільки активними діями, наслідками, необхідним причинним зв'язком між дією і наслідками, які наявні у визначених об'єктивних умовах, а й місцем, часом, обстановкою, способами, а також знаряддями вчинення злочину. На основі визначення конкретизовано різновиди дій і умови вчинення цього злочину.

6. Згідно зі ст. 406 КК, підлягають відповідальності дії, які були вчинені у зв'язку з виконанням потерпілим обов'язків військової служби; не тільки з виконанням таких обов'язків, а й інших з боку винного мотивів; не у зв'язку і не при виконанні обов'язків військової служби, проте супроводжувалися з боку винного проявом явної неповаги до військового колективу, грубим порушенням внутрішнього розпорядку у військовій частині (підрозділі), нормального відпочинку чи дозвілля особового складу.

7. Під знущанням слід розуміти дії, пов'язані із чисельним завданням фізичного болю, у тому числі із застосуванням термічного впливу або моральних страждань потерпілому, пов'язаного з позбавленням їжі, води, сну тощо, які продовжуються тривалий час і вперто не припиняються.

8. Глумлення - це дії, які супроводжуються демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, проявом безсоромності, які полягають у вчиненні образливих стосовно потерпілого дій або в примушенні останнього вчиняти такі дії, які цинічно принижують його честь і гідність і потерпілий не в змозі їх припинити через свій безпомічний стан.

9. Передбачити мінімальний розмір покарання за ч. 2 ст. 406 КК щодо застосування тримання у дисциплінарному батальйоні, що буде сприяти більш диференційованій мірі покарання за зазначеною диспозицією складу цього злочину і забезпечуватиме більш конкретну індивідуалізацію покарання залежно від наслідків, що наступили.

10. Порівняльно - правове дослідження ст. 406 КК України та аналогічних складів злочинів за законодавством зарубіжних держав важливе, оскільки: а) подібні дослідження важливі для тлумачення ст. 406 КК; б) їх результати можна використовувати при кваліфікації діяння, передбаченого ст. 406 КК; в) деякі положення законодавства інших держав можуть бути використані для вдосконалення ст. 406 КК.

11. Законодавець, ввівши ст. 32 КК повторність злочину, залишив суперечливе формулювання ознаки ч. 2 ст. 406 КК «вчинене щодо кількох осіб», що не відповідає приписам ст. 32 КК та граматичному тлумаченню терміна «кілька осіб», який означає три і більше особи.

12. Така ознака об'єктивної сторони цього складу злочину, як вчинення діяння із застосуванням зброї, передбачає наявність предметів, спеціально призначених для знищення живої цілі або для нанесення тілесних ушкоджень, як заводського виготовлення, так і саморобні, а також засобів психологічного впливу при іншому насильстві, коли винний із застосуванням чи шляхом погрожування зброєю примушує потерпілого здійснити дії, які з боку винного є порушенням статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.

13. Суб'єктами злочину, передбаченого ст. 406 КК, можуть бути тільки військовослужбовці ЗС України та інших військових формувань, а також інші особи, визначені законом з віку призову або прийняття на військову службу (з 18 років), курсанти і слухачі вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають структурні підрозділи, що за програмами здійснюють підготовку офіцерського складу починаючи із 17 років, у тому числі тих, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби у разі зарахування їх на перший та наступні курси навчання.

14. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 406 КК, ч. 2 ст. 406 КК - за ознаками вчинення щодо кількох осіб, що має характер знущання або глумлення, ч. 3 ст. 406 КК - за ознаками вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, характеризується умисною виною, а стосовно злочинів, передбачених ч. 2 ст. 406 КК, за ознаками заподіяння легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, ч. 3 ст. 406 КК - за ознакою спричинення тяжких наслідків, характеризується виною у виді прямого умислу до дій, а щодо наслідків - у виді прямого або непрямого умислу, або у формі необережності.

15. Частину 1 ст. 401 КК після слів «спеціальних зборів» доповнити: «та резервістами під час проходження передбачених чинним законодавством підготовки та зборів».

16. На основі систематизації окремих пропозицій, дослідження та аналізу досягнень зарубіжного кримінального законодавства пропонуємо таку редакцію ст. 406 КК:

«Стаття 406. Нестатутні взаємовідносини між військовослужбовцями або військовозобов'язаними чи резервістами за відсутності відносин підлеглості

1. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями під час несення або проходження військової служби, військовозобов'язаними чи резервістами під час проходження ними встановлених чинним законодавством зборів або підготовки за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні побоїв чи вчиненні іншого насильства, а так само реальної погрози застосування різних видів фізичного або психічного насильства, -

карається арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплінарній військовій частині на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно вчинене повторно щодо однієї або кількох осіб, або заподіяло легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також таке, що має характер знущання або глумлення над військовослужбовцем, або військовозобов'язаним чи резервістом, - карається триманням у дисциплінарній військовій частині на строк від одного до двох років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені групою осіб або із застосуванням зброї, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, або вчинені з особливою жорстокістю, - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

4. Діяння, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили доведення військовослужбовця до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з ним поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження його людської честі і гідності; умисне тяжке тілесне ушкодження або умисне вбивство військовослужбовця, або військовозобов'язаного чи резервіста під час проходження передбачених чинним законодавством зборів або підготовки, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.».

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Карпенко М. І. Кримінальна відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) / За заг. ред. Матвійчука В. К. : Монографія. - К. : КНТ, 2006. - 232 с.

2. Карпенко М. І. Суб'єкти нестатутних взаємовідносин: кримінально-правовий аспект / М. І. Карпенко // Право України. - 2000. - № 2. - С. 90 - 93.

3. Карпенко М. І. Чи буде "поборена" "дідівщина" у військових формуваннях України / М. І. Карпенко // Право України. - 2000. - № 11. - С. 131 - 144.

4. Карпенко М. І. Кримінальна відповідальність за нестатутні взаємовідносини / М. І. Карпенко // Право України. - 2002. - № 3. - С. 147 - 150.

5. Карпенко М. І. Хто він, суб'єкт злочину, передбаченого ст. 406 КК України? / М. І. Карпенко // Вісник прокуратури. - 2007. - № 9. - С. 32-42.

6. Карпенко М. І. Які суспільні відносини охороняються ст. 406 Кримінального кодексу України? / М. І. Карпенко // Право України. - 2007. - № 12. - С. 105 - 109.

7. Карпенко М. І. До питання щодо подальшого вдосконалення диспозиції частини 1 статті 406 Кримінального кодексу України / М. І. Карпенко // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 12. - С. 163 - 165.

8. Карпенко М. І. Форма вини суб'єктивної сторони «дідівщини»: яка вона ? / М. І. Карпенко // Вісник прокуратури. - 2008. - № 3. - С. 58 - 66.

9. Карпенко М. І. До проблеми нестатутних взаємовідносин у військових формуваннях України / М. І. Карпенко // Наука і оборона. - 2001. - № 1. - С. 50 - 54.

10. Карпенко М. І. Кримінальна відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями / М. І. Карпенко // Право військової сфери. - 2005. - № 9. - С. 3 - 8.

11. Карпенко М. І. До питання про кримінальну відповідальність за «дідівщину» / М. І. Карпенко // Право військової сфери. - 2006. - № 11 (22). - С. 8 - 13.

12. Карпенко М. І. Кінець «дідівщини» чи продовження боротьби з нею ?

/ М. І. Карпенко // Право військової сфери. - 2008. - № 1 (36). - С. 16 - 19.

13. Карпенко М.І. Кримінологічні аспекти попередження злочинів стосовно кримінальної відповідальності за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості / М. І. Карпенко // Національна безпека України : стан, кризові явища та шляхи їх подолання. Міжнародна науково - практична конференція (Київ, 7 - 8 грудня 2005 р.) : збірник наукових праць / Редкол.: С.А. Єрохін, С. І. Пирожков, В. А. Гошовська, В.Ф. Погорілко та ін. - К. : Національна академія управління - Центр перспективних соціальних досліджень, 2005. - С. 269 - 276.

14. Карпенко М.І. Стаття 406 Кримінального кодексу України потребує законодавчого удосконалення // Актуальні проблеми кримінального права та кримінології : матеріали всеукраїнської науково - практичної конференції (м. Донецьк, 24 квітня 2009 р.) / Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. - Донецьк : «Норд Комп'ютер» 2009. - С. 151 - 153.

Анотація

Карпенко М.І. Кримінальна відповідальність за порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2010.

Ця дисертація є першим в Україні комплексним і системним дослідженням проблем кримінально-правової охорони порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості. В ній проаналізовано витоки та генезис кримінально-правової охорони відносин, що стосуються статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.

Досліджено поняття, суспільна небезпечність, об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 406 КК, виявлено недоліки чинного кримінального законодавства та практики його застосування. Розглянуто проблеми кримінально-правової кваліфікації цього злочину, питання відмежування його від суміжних злочинів, здійснено його порівняльно-правову характеристику за законодавством України та законодавством деяких зарубіжних держав.

Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення положень кримінального законодавства України та практики його застосування.

Ключові слова: військові злочини, елементи та ознаки складу злочину, порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, нестатутні взаємовідносини між військовослужбовцями.

Аннотация

Карпенко Н.И. Уголовная ответственность за нарушение уставных правил взаимоотношений между военнослужащими при отсутствии отношений подчиненности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2010.

Работа является первым в Украине комплексным и системным исследованием проблем уголовной ответственности за нарушение уставных правил взаимоотношений между военнослужащими при отсутствии отношений подчиненности. В ней с учетом международного, отечественного и зарубежного опыта выдвинуто ряд новых теоретических, практических и законодательных положений и выводов относительно уголовной ответственности за преступление, предусмотренное ст. 406 УК Украины.

В диссертации исследованы истоки, генезис уголовно-правовой ответственности за нарушение уставных правил взаимоотношений между военнослужащими при отсутствии отношений подчиненности; найдены новые подходы к определению родового и непосредственного объектов состава преступления, предусмотренного ст. 406 УК Украины; очерчены и проанализированы элементы и признаки исследуемого деяния и предложены авторские суждения относительно этих элементов и признаков, в том числе и в отношении общественных отношений, поставленных под охрану уголовного закона; предложено понятие родового и непосредственного объектов состава преступления, предусмотренного ст. 406 УК Украины; сформулировано понятие объективной стороны состава преступления нарушения уставных правил взаимоотношений между военнослужащими при отсутствии отношений подчиненности; определено, что деяние, предусмотренное ч. 1 ст. 406 УК, ч. 2 ст. 406 УК за признаками совершения относительно нескольких лиц, что имеет характер истязания или глумления, ч. 3 ст. 406 УК за признаками совершенные группой лиц или с применением оружия, относится к так называемым преступлениям с формальным составом, а преступления, предусмотренные ч. 2 ст. 406 УК, за признаками причинения легких или средней тяжести телесных повреждений, ч. 3 ст. 406 УК за признаком причинения тяжких последствий, относятся к преступлениям с материальным составом; приведены весомые аргументы, что согласно ст. 406 УК подлежат ответственности лица и их действия, которые были совершены в связи с исполнением потерпевшим обязанностей воинской службы и не только с исполнением таких обязанностей, но и по другим мотивам, а также не в связи и не при выполнении обязанностей воинской службы, но сопровождались проявлением явного неуважения к воинским коллективам, грубым нарушением внутреннего распорядка и т.п.; раскрыты субъективные признаки состава преступления нарушения уставных правил взаимоотношений между военнослужащими при отсутствии отношений подчиненности; сформулированы авторские понятия субъекта и субъективной стороны преступления, предусмотренного ст. 406 УК Украины; конкретизированы положения в этом плане и ст. 401 УК Украины; исследованы квалифицирующие признаки состава преступления, предусмотренного ст. 406 УК и предложены авторские их определения; проведено отграничение состава преступления, предусмотренного ст. 406 УК Украины, от смежных составов и аналогичного дисциплинарного проступка; исследованы положения относящиеся к наказанию за преступление, предусмотренное ст. 406 УК; проведено сравнительно-правовое исследование состава преступления, предусмотренного ст. 406 УК Украины, и аналогичных составов некоторых зарубежных стран; предложена новая редакция ст. 406 УК Украины.

Ключевые слова: воинские преступления, элементы и признаки состава преступления, нарушение уставных правил взаимоотношений между военнослужащими при отсутствии отношений подчиненности, неуставные взаимоотношения между военнослужащими.

Annotation

Karpenko M.I. Criminal liability for violation of statutory rules of relationships between military men under the absence of subordination regulations. - Manuscript.

Thesis submitted for conferment of the degree of Candidate of Sciences in Law, speciality 12.00.08 - Criminal Law and Criminology; Criminal Law of Enforcement. - Classical Private University. - Zaporizhzhia, 2010.

The paper is the first comprehensive and systemic study in Ukraine covering the criminal and legal issues of protection of violation of statutory rules of relationships between military men under the absence of subordination regulations. It provides the analysis of the sources and genesis of criminal and legal protection of relations with reference to statutory rules of relationships between military men under the absence of subordination regulations.

The concept, social danger, objective and subjective attributes of the corpus delicti envisaged under the Article 406 of the Criminal Code of Ukraine have been investigated, shortcomings of the current criminal law and practice of its application have been identified. The study considers the problems of criminal and legal qualification of the above crime and the issues of its delimitation from other related criminal offences, and also offers a comparative legal characteristic of the given crime under the laws of Ukraine and some other foreign countries.

Proposals as to the improvement of the provisions of Criminal law of Ukraine and its implementation practice have been defined.

Key words: military crimes, elements and attributes of corpus delicti, violation of statutory rules of relationships between military men under the absence of subordination regulations, non-statutory rules of relationships between military men.

Размещено на Allbest.ru

...