Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ

КАНДИДАТА ЮРИДИЧНИХ НАУК

ПРАВОВА ОХОРОНА ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ЗНАЧЕННЯ

ФРОЛОВА Наталя Валентинівна

УДК 349.6:504.456(477)

Спеціальність 12.00.06 - земельне право; аграрне право;

екологічне право; природоресурсне право

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент

Гуревський Володимир Климентійович,

Одеська національна юридична академія,

доцент кафедри аграрного, земельного

та екологічного права (м. Одеса).

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор,

академік НАПрН України

Погрібний Олексій Олексійович,

Національна академія правових наук України,

головний вчений секретар (м. Харків)

кандидат юридичних наук, доцент

Гвоздик Павло Олександрович,

Апеляційний суд Івано-Франківської

області, голова (м. Івано-Франківськ).

Захист відбудеться “15” жовтня 2010 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “15” вересня 2010 року.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради В.А. Устименко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

державний правовий охорона водний

Актуальність теми. На сучасному етапі в Україні, зокрема, на Чорноморському узбережжі, зникає велика кількість водно-болотних угідь. Найпоширенішими причинами такого зникнення є будівництво загат на великих річках, високі концентрації біогенів, що поступають із сільськогосподарських і міських джерел, інтенсивне використання земель водно-болотних угідь у сільському господарстві, побудові житлових масивів, розміщенні промислового комплексу тощо. Водно-болотні угіддя зазнають деградації, на них порушені екологічні та біологічні процеси. Крім того, серед причин зникнення та деградації водно-болотних угідь варто вказати токсичне навантаження на них, через що відбувається замулення та значно змінюються гідрологічні режими. Використання агрохімікатів та інші сільськогосподарські процеси, вирубування лісових насаджень та накопичення токсичних речовин у тканинах тварин та рослин також порушують природний баланс водно-болотних екосистем. Водно-болотні угіддя є чутливими до будь-яких змін антропогенного характеру, тому необхідно відновлювати їхній природний стан та захищати їх від згубного втручання людини.

В Україні існує ряд нормативно-правових актів, які регулюють питання охорони водно-болотних угідь. Спеціальними нормативно-правовими актами в цій галузі є Закон України «Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища перебування водоплавних птахів» від 29 жовтня 1996 р., Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 29 серпня 2002 р., постанова Кабінету Міністрів «Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення», від 23 листопада 1995 р., постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Структури, змісту та порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення» від 20 січня 2003 р. тощо. Але правова охорона водно-болотних угідь не здійснюється в належній мірі, не виконуються багато важливих положень міжнародно-правових договорів з охорони водно-болотних угідь, стороною яких є Україна. Все це відбувається через відсутність урегулювання багатьох питань в законодавстві.

В науковій юридичній літературі перші кроки в дослідженні питання правової охорони водно-болотних угідь вже зробили вчені: О.Е. Рубель. та Н.В. Балушка. Крім того вказані питання вивчають вчені-екологи, такі як Вильсон М.А., Жарук І.С., Костюшин В.А., Марушевський Г.Б., Мозер М., Русєв І.Т., Стойловський В.П. та ін. Але ґрунтовні комплексні наукові дослідження питаннь правової охорони водно-болотних угідь в Україні відсутні.

Отже, правова охорона водно-болотних угідь потребує поглибленої науково-дослідної роботи, дослідження зарубіжного досвіду і розробки пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання охорони та відтворення водно-болотних угідь в Україні, а тому тема дисертаційного дослідження є актуальною на сьогоднішній день.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до науково-дослідної роботи за плановою тематикою, яка виконується на кафедрі аграрного, земельного та екологічного права та розробляється у межах досліджень Одеської національної юридичної академії за темою: «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави» (державний реєстраційний номер 0101U001195), яка пов'язана з науковими програмами Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України». Дисертатнткою було проведено самостійний аналіз правового регулювання законодавства в сфері охорони водно-болотних угідь та запропонування напрямів їх вирішення.

Особистий внесок здобувачки. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації, пропозиції обґрунтовано дисертанткою на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу наукових та нормативних джерел.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування пропозицій щодо удосконалення правової охорони водно-болотних угідь від забруднення та знищення у зв'язку з виконанням ними великої кількості незамінних функцій, а також внесення пропозицій щодо змін та доповнень у законодавство України згідно з міжнародно-правовими угодами стосовно водно-болотних угідь.

Вищевказаною метою обумовлені поставлені завдання:

відстежити становлення законодавства в сфері правової охорони водно-болотних угідь в Україні та запропонувати шляхи його вдосконалення;

здійснити науковий аналіз поняття водно-болотних угідь, провести їх класифікацію;

відобразити основні засади політики України в сфері збереження та відтворення водно-болотних угідь в Україні, систематизувати принципи правової охорони водно-болотних угідь в Україні шляхом їх узагальнення та упорядкування;

розкрити проблеми права власності на водно-болотні угіддя та обґрунтувати доцільність запровадження по відношенню до водно-болотних угідь міжнародного та загальнодержавного значення єдиної форми власності - власності Українського народу;

провести аналіз правових підстав для використання водно-болотних угідь та запропонувати для використання водно-болотних угідь та їх ресурсів введення поняття спеціального користування водно-болотними угіддями на основі дозволу на спеціальне користування водно-болотними угіддями;

здійснити науковий аналіз системи державного управління в галузі охорони водно-болотних угідь та запропонувати створення спеціальної служби або комісії зі спеціальною компетенцією в галузі правової охорони водно-болотних угідь в складі Мінприроди та окреслення ряду повноважень цієї служби;

обґрунтувати необхідність введення державного кадастру водно-болотних угідь для забезпечення систематизації відомостей стосовно правового, природного та господарського стану водно-болотних угідь;

виявити ознаки та наслідки негативного антропогенного впливу на водно-болотні угіддя та запропонувати встановлення особливого охоронного режиму водно-болотних угідь;

систематизувати заходи з правової охорони водно-болотних угідь шляхом узагальнення та упорядкування заходів з правової охорони водних об'єктів, лісових насаджень, рослинних та тваринних ресурсів;

виявити особливості регулювання охорони водно-болотних угідь міжнародного значення на міжнародному рівні та запропонувати напрямки втілення положень Рамсарської конвенції у законодавство України;

довести доцільність внесення змін та доповнень у існуючі нормативно-правові акти шляхом введення до їх тексту терміну «водно-болотні угіддя» для встановлення режиму посиленої правової охорони по відношенню до земельних, лісових, рослинних, водних та інших природних ресурсів водно-болотних угідь, порівняно з іншими природними ресурсами.

Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини, які виникають в галузі охорони водно-болотних угідь, та практика застосування законодавства в цій сфері.

Предметом дослідження є правова охорона водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові методи наукового пізнання, а також методи, що застосовуються в юридичній науці (історико-правовий, формально-логічний, комплексний, системного аналізу і тлумачення правових норм). За допомогою історичного методу досліджено становлення та розвиток правового регулювання використання, охорони, збереження та відтворення водно-болотних угідь. За допомогою формально-логічного методу проводиться аналіз положень нормативно-правових актів України та міжнародно-правових актів. Правова охорона водно-болотних угідь розглядається за допомогою методу комплексного дослідження нормативно-правових актів України та міжнародно-правових джерел. При розгляді явищ в нерозривному зв'язку із громадсько-політичними процесами, що відбуваються у суспільстві, економічними та соціальними реаліями, застосовувався метод системного аналізу. За допомогою методу тлумачення правових норм проаналізована нормативна база дисертаційної роботи. Застосування окреслених методів допомогло в досягненні поставлених завдань дисертаційного дослідження та підготовці пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання використання та охорони водно-болотних угідь, зокрема, міжнародного значення.

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців та вчених-екологів, що займаються проблемами екологічного права та законодавства, таких як: В.І. Андрейцев, А.О. Андрусевич, Т.В. Баронова, Н.В. Безсмертна, А.Г. Бобкова, Дж. Бонайн, М.М. Бринчук, П.О. Гвоздик, А.П. Гетьман, В.К. Гуревський, І.І. Каракаш, І.О. Костяшкін, С.А. Карпенко, С.М. Кравченко, В.В. Кулініч, Н.Р. Малишева, А.М. Мірошниченко, В.В. Носік, В.М. Присяжний, В.В. Петров, О.О. Погрібний, О.О. Сурілова, С.В. Таращук, А.М. Третяк, Т.Ю. Туниця, М.А. Хвесик, Є.О. Шевкунова, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга та ін.

Наукова новизна отриманих результатів. Дисертаційна робота є першим в Україні комплексним і всебічним дослідженням правової охорони водно-болотних угідь України, в якому на основі проведеного широкого наукового аналізу міжнародно-правових джерел та національного законодавства в даній сфері обґрунтовано нові положення щодо правової охорони водно-болотних угідь в Україні.

Новизна дослідження характеризується положеннями, висновками й пропозиціями, найважливішими з яких є такі:

Вперше:

надано пропозиції щодо створення в Україні спеціальної служби у складі Мінприроди для управління охороною водно-болотних угідь згідно з рекомендаціями Рамсарської конвенції та запропоновано перелік повноважень вказаної служби;

аргументовано встановлення по відношенню до водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення єдиної форми власності - власності Українського народу;

надано пропозиції щодо введення державного кадастру водно-болотних угідь для забезпечення систематизації відомостей стосовно правового, природного та господарського стану таких угідь;

запропоновано прийняття закону про водно-болотні угіддя, предметом регулювання якого має бути правова охорона водно-болотних угідь;

запропоновано введення поняття дозволу на спеціальне використання водно-болотних угідь як офіційного документу, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на користування водно-болотними угіддями.

Удосконалено:

класифікацію водно-болотних угідь, зокрема з відмежуванням поняття водно-болотних угідь міжнародного значення, водно-болотних угідь загальнодержавного значення та водно-болотних угідь місцевого значення;

питання переводу територій з розташованими на них водно-болотними угіддями у склад земель іншого природоохоронного призначення із складу земель інших категорій.

Дістали подальшого розвитку:

система принципів правової охорони водно-болотних угідь шляхом компіляції таких принципів, запропонованих вченими-екологами;

система заходів з правової охорони водно-болотних угідь шляхом узагальнення та упорядкування заходів з правової охорони водних об'єктів, лісових насаджень, рослинних та тваринних ресурсів;

положення про втілення в національне законодавство України вимог Рамсарської конвенції щодо раціонального використання водно-болотних угідь;

положення щодо важливості розповсюдження серед населення інформації щодо правової охорони водно-болотних угідь шляхом поширення знань про екологічну значимість водно-болотних угідь.

Практичне значення отриманих результатів. Сформульовані у дисертаційному дослідженні висновки, положення і пропозиції є певним внеском у теорію екологічного права і можуть бути використані у подальшій нормотворчій діяльності в галузі екологічного права та суміжних галузях вітчизняного права.

Викладені в роботі положення, узагальнення, пропозиції та висновки можуть бути використані: у науково-дослідній сфері - положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути рекомендовані для подальших наукових досліджень проблеми удосконалення правового регулювання використання, охорони, збереження та відтворення водно-болотних угідь; у правотворчій сфері - в процесі подальшого вдосконалення екологічного законодавства України, при розробці нових нормативно-правових актів, зокрема, запропонованого у дисертації проекту Закону України «Про водно-болотні угіддя»; у сфері правозастосування - запропоновані рекомендації можуть бути використані для професійної підготовки фахівців в галузі правової охорони водно-болотних угідь; у навчальному процесі - при викладенні курсу «Екологічне право України».

Рекомендації, пропозиції та висновки дисертаційного дослідження були використані в практичній діяльності Одеської обласної ради (довідка № 165 від 31.03.2010 р.), впроваджені в учбовому процесі Одеського державного екологічного університету та Одеської національної юридичної академії (акти впровадження).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були апробовані у наукових статтях і доповідях на наукових та науково-практичних конференціях, а саме: 9-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2006); 10-й ювілейній звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2007); ІІ Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2007); 12-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2009).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки викладені у 10 друкованих наукових працях загальним обсягом 5,7 д.а., з яких 7 праць надруковані у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України. Всі праці належать авторці особисто.

Структура дисертації обумовлена метою й завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які включають одинадцять підрозділів, висновків. Загальний обсяг роботи становить 159 сторінок комп'ютерного тексту. Робота також містить список використаних джерел з 230 найменувань та додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Правовий режим водно-болотних угідь в Україні складається з трьох підрозділів. У розділі здійснено загальний огляд розвитку законодавчої бази та науково-теоретичних досліджень у сфері правової охорони водно-болотних угідь України, розкрито зміст основних понять у цій сфері, розглянуто класифікацію водно-болотних угідь та їх роль в екосистемі, викладено основні напрямки та засади політики України в сфері збереження та відновлення водно-болотних угідь.

У підрозділі 1.1. «Формування та становлення законодавства в сфері правової охорони водно-болотних угідь в Україні» зазначається, що водно-болотні угіддя як екологічно важливі та досить вразливі території потребують посиленої правової охорони, що обумовлюється їх екологічними, гідрологічними, регулятивними, ресурсними, екосистемними, рекреаційними та іншими функціями.

Встановлено, що в Україні існує ряд нормативно-правових актів, які тим чи іншим чином регулюють питання охорони, використання, відтворення та збереження водно-болотних угідь, зокрема водно-болотних угідь міжнародного значення. В законодавстві України вже проголошено особливий охоронний режим водно-болотних угідь як земель іншого природоохоронного призначення. Крім того, охорона та відтворення природних водно-болотних угідь вказані в якості заходів з охорони земель, крім того, водно-болотні угіддя включені в екологічну мережу. Наголошується, що напрямки збереження та відтворення водно-болотних угідь в Україні на сьогодні не є чітко сформульованими в законодавстві, ця сфера потребує теоретичного удосконалення. Наступним кроком має бути чітка регламентація правового режиму водно-болотних угідь, деталізація режиму їх охорони та відтворення. Здійснення цього кроку можливо шляхом прийняттю нормативно-правового акту щодо охорони, використання та відтворення водно-болотних угідь. Обґрунтовано необхідність прийняття єдиного нормативно-правового акта, який регулюватиме усі питання, пов'язані із використанням, охороною, збереженням та відтворенням водно-болотних угідь України, зокрема, водно-болотних угідь міжнародного та загальнодержавного значення. Таким нормативно-правовим актом має стати майбутній закон «Про водно-болотні угіддя», прийняття якого є доцільним на сьогоднішній день.

У підрозділі 1.2. «Поняття водно-болотних угідь та їх класифікація» досліджено різні визначення поняття «водно-болотні угіддя», як на законодавчому, так і на науковому рівнях, вказується що водно-болотні угіддя підтримують неможливе без них життя дикої природи на планеті, виконуючи багато функцій: екологічну, гідрологічну, регулятивну, екосистемну, ландшафтно-біотопічну, соціально-культурну, ресурсну, рекреаційну, науково-освітню тощо. Приведено різні варіанти класифікації водно-болотних угідь, запропоновано критерії поділу водно-болотних угідь України на угіддя загальнодержавного та місцевого значення.

Встановлено, що особливу роль в правовій охороні водно-болотних угідь відіграє участь України в Рамсарській конвенції, але законодавство України ще не в повній мірі відповідає вимогам цього міжнародно-правового документу. Тому для встановлення особливого охоронного правового режиму водно-болотних угідь, пропонується визначення в законодавстві України поняття водно-болотних угідь міжнародного значення та водно-болотних угідь загальнодержавного значення, їх відокремлення від водно-болотних угідь місцевого значення, оскільки найбільш суворішому правовому режиму підлягають саме перші дві категорії. Водно-болотними угіддями міжнародного значення визнаються водно-болотні угіддя, внесені до Рамсарського переліку, тобто ті, які відповідають критеріям Рамсарської конвенції. А водно-болотними угіддями загальнодержавного значення пропонується вважати: 1) водно-болотні угіддя міжнародного значення; 2) водно-болотні угіддя в межах внутрішніх морських вод або територіального моря; 3) водно-болотні угіддя в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; 4) водно-болотні угіддя, які розташовані в межах лікувальних місцевостей або курортів загальнодержавного значення, або на території яких розташовані бальнеологічні ресурси загальнодержавного значення; 5) водно-болотні угіддя, на території яких виходять на поверхню підземні води загальнодержавного значення; 6) водно-болотні угіддя, на території яких проростають рослини, занесені до Червоної книги України та/або рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України; 7) водно-болотні угіддя на території яких розташовані масиви заплавних лісів загальнодержавного значення; 8) водно-болотні угіддя, які є середовищем перебування для тварин, занесених до Червоної книги України. Всі інші водно-болотні угіддя відносяться до водно-болотних угідь місцевого значення. Вказана класифікація має бути представлена в майбутньому законі України про водно-болотні угіддя для правового регулювання охорони водно-болотних угідь різних категорій та для встановлення найбільш суворого правового режиму для водно-болотних угідь міжнародного та загальнодержавного значення.

У підрозділі 1.3. «Основні засади політики України в сфері правової охорони водно-болотних угідь в Україні» вказується, що охорона, збереження та відтворення водно-болотних угідь відбувається на основі загальних норм екологічного законодавства, норм, що стосуються охорони окремих об'єктів.

Встановлено, що охорона, збереження та відтворення водно-болотних угідь забезпечується шляхом організації систематичних спостережень за станом природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони водно-болотних угідь під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму охорони та використання водно-болотних угідь; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження водно-болотних угідь; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження водно-болотних угідь.

На основі аналізу законодавства та літератури з даної тематики сформульовано та викладено основні засади політики України в галузі використання, збереження та відтворення водно-болотних угідь, серед яких основне місце посідає принцип раціонального використання водно-болотних угідь та їх ресурсів. На основі досліджень вчених-екологів серед спеціальних принципів в галузі охорони водно-болотних угідь в роботі виділяються наступні принципи: раціонального використання водно-болотних угідь; визнання значущості водно-болотних угідь, визнання їх загальнонародним надбанням; посилення координації та міжгалузевого співробітництва щодо збереження водно-болотних угідь; інформування та залучення недержавних установ і організацій та населення до природоохоронної політики; інтегрованого підходу до управління розвитком водно-болотних угідь; збереження ділянок водно-болотних угідь, яких ще не торкнулося інтенсивне освоєння, у природному стані; використання екологічно чистих матеріалів при будівництві в прибережній зоні; прогнозування небезпечних природних явищ, таких як ерозія берегів тощо; залучення громадськості до управління водно-болотними угіддями; розробки та втілення цілісної національної політики щодо охорони та збереження водно-болотних угідь.

Розділ 2. Правове регулювання використання водно-болотних угідь в Україні складається з чотирьох підрозділів. У розділі розглянуто питання права власності на водно-болотні угіддя, правові підстави для використання водно-болотних угідь та їх ресурсів, питання державного управління в галузі використання та охорони водно-болотних угідь та правові засади ведення державного кадастру водно-болотних угідь.

У підрозділі 2.1 «Право власності на водно-болотні угіддя України» констатується, що одним з важливих питань у регулюванні правової охорони водно-болотних угідь України є питання права власності на такі угіддя.

Виявлено, що нормативно-правові акти не називають чітко, в яких формах власності можуть перебувати водно-болотні угіддя, та з урахуванням екологічної важливості цих природних комплексів, запропоновано водно-болотні угіддя загальнодержавного та міжнародного значення залишити у власності Українського народу, а по відношенню до водно-болотних угідь місцевого значення дозволити їх перебування в усіх формах власності. Тим більше, що на сьогодні водно-болотні угіддя місцевого значення переважно перебувають у складі земель водного фонду, лісогосподарського призначення та у складі земель сільськогосподарського призначення будь-якої форми власності, а водно-болотні угіддя загальнодержавного та міжнародного значення зазвичай перебувають у складі територій природно-заповідного фонду та знаходяться під особливою охороною з боку держави, у зв'язку з чим багато з них перебувають у державній власності. Ділянки водно-болотних угідь місцевого значення можуть набуватися у власність способами, передбаченими Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 р., але, враховуючи потреби сьогодення, необхідно детально регламентувати набуття у власність водно-болотних угідь із врахуванням особливостей та обмежень у цій сфері.

У підрозділі 2.2. «Правові підстави для використання водно-болотних угідь» констатується, що використання водно-болотних угідь та їх ресурсів здійснюється за правилами, які визначають загальний порядок використання природних ресурсів, і поки що в Україні немає єдиного нормативно-правового акта, який регулював би правові підстави використання, охорони та відтворення водно-болотних угідь як окремого природного об'єкту та територій з особливим природоохоронним положенням.

В роботі пропонується ввести у законодавство та в практичну діяльність поняття спеціального користування водно-болотними угіддями та поняття дозволу на спеціальне користування водно-болотними угіддями, який видаватиметься: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі користування водно-болотними угіддями загальнодержавного та міжнародного значення та використання їх ресурсів; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі користування водно-болотними угіддями місцевого значення та використання їх ресурсів.

Також в підрозділі пропонується встановити такі форми спеціального використання водно-болотних угідь: 1) збір грибів, дикорослих плодів, лікарських рослин, заготівля очерету, випасання худоби; 2) рибальство; 3) мисливство; 4) збирання промислової сировини; 5) забір води; 6) використання корисних властивостей природних ресурсів водно-болотних угідь для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, освітньо-виховних та туристичних цілей; 7) проведення науково-дослідних робіт; 8) заготівля пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків; 9) видобування торфу та інших корисних копалин, якщо це не суперечить вимогам збереження водно-болотних угідь.

У підрозділі 2.3. «Державне управління в галузі використання та охорони водно-болотних угідь та їх ресурсів» констатується, що державне управління в галузі використання та охорони водно-болотних угідь та їх ресурсів є складовою частиною державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Встановлено, що державне управління у сфері відносин з охорони та використання водно-болотних угідь та їх ресурсів здійснюється шляхом: 1) формування та визначення основних напрямів державної політики у сфері відносин з охорони та використання водно-болотних угідь та їх ресурсів, затвердження державних екологічних програм в галузі охорони та використання водно-болотних угідь та їх ресурсів; 2) визначення законом повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі охорони, захисту, використання та відтворення водно-болотних угідь; 3) встановлення порядку і правил у сфері охорони, захисту, використання та відтворення водно-болотних угідь; 4) здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням водно-болотних угідь.

Наголошується, що система органів державного управління в галузі використання та охорони водно-болотних угідь та їх ресурсів потребує вдосконалення, зокрема, необхідним є створення спеціальної служби або комісії в складі Мінприроди, що матиме спеціальну компетенцію в галузі правової охорони водно-болотних угідь. Це вдосконалення системи органів державного управління в сфері охорони водно-болотних угідь має бути започатковане в майбутньому законі про водно-болотні угіддя, прийняття якого є необхідним для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері відносин з охорони та використання водно-болотних угідь та їх ресурсів. Це має бути служба, яка діятиме у складі Мінприроди і йому підпорядковуватиметься.

У підрозділі 2.4. «Правові засади ведення державного кадастру водно-болотних угідь» розглянуто стан обліку водно-болотних угідь та обґрунтовано необхідність ведення державного кадастру водно-болотних угідь для забезпечення систематизації відомостей стосовно правового, природного та господарського стану водно-болотних угідь, оскільки державний кадастр водно-болотних угідь необхідний для забезпечення реалізації державної політики у сфері відносин з охорони та використання цих найцінніших природних територій та їх ресурсів, забезпечення виконання загальнодержавних і державних програм з охорони, захисту, використання та відтворення водно-болотних угідь.

Запропоновано підґрунтям державного кадастру водно-болотних угідь визнати інвентаризацію водно-болотних угідь, яка забезпечує моніторинг якісних та кількісних змін природних ресурсів водно-болотних угідь та являється інструментом для оцінки ефективності національної, регіональної та місцевої політики та заходів з управління водно-болотними угіддями. При веденні державного кадастру водно-болотних угідь потрібно надати пріоритет угіддям за їх важливістю: водно-болотні угіддя міжнародного значення; водно-болотні угіддя, які Україна пропонує внести до Переліку рамсарських угідь; водно-болотні угіддя, які мають загальнодержавне значення; місцеві водно-болотні угіддя. При започаткуванні ведення державного кадастру водно-болотних угідь доречно взяти за основу базу даних водно-болотних угідь України, створену Чорноморською програмою Ветландс Інтернешнл, оскільки вона вже містить близько 286 описів водно-болотних угідь.

Розділ 3. Правове регулювання збереження та відтворення водно-болотних угідь за українським законодавством та міжнародними актами складається з чотирьох підрозділів. У розділі розглянуто ознаки та наслідки негативного антропогенного впливу на водно-болотні угіддя, заходи щодо правової охорони природних ресурсів водно-болотних угідь, правовий режим водно-болотних угідь міжнародного значення, шляхи вдосконалення законодавства щодо правового режиму таких угідь.

У підрозділі 3.1. «Ознаки та наслідки негативного антропогенного впливу на водно-болотні угіддя» констатується, що інтенсивна антропогенна діяльність здійснює значний негативний вплив на водно-болотні угіддя, зокрема, особливо небезпечними видами антропогенного впливу на природні ресурси водно-болотних угідь є осушувально-меліоративна діяльність, зміна гідрологічного режиму водно-болотних угідь, індустріальний розвиток та хімізація сільського господарства, будівництво доріг, дамб, каналів тощо, а також видобування корисних копалин на територіях водно-болотних угідь, скиди забруднених вод та надмірна, інтенсивна експлуатація природних ресурсів водно-болотних угідь, особливо тваринного та рослинного світу.

Рішення даної проблеми вбачається в наступному: у зв'язку із встановленням особливого охоронного режиму водно-болотних угідь на територіях більшості з них має бути заборонена діяльність, яка не пов'язана з обслуговуванням водно-болотних угідь, а саме: 1) на території усіх водно-болотних угідь має бути заборонено використання агрохімікатів та пестицидів; 2) на території водно-болотних угідь, за виключенням риборозводних ставків та рисових чеків, має бути заборонена сільськогосподарська діяльність; 3) природні ресурси водно-болотних угідь мають використовуватися помірно, з урахуванням їх вичерпності та виснажливості; 4) на території водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення має бути заборонено видобування корисних копалин; 5) водно-болотні угіддя загальнодержавного та міжнародного значення мають бути звільнені від будь-якого урбанізаційного та індустріального впливу на них, а скиди стічних вод мають здійснюватися в суворій відповідності до законодавства; 6) водно-болотні угіддя міжнародного значення мають бути залишені у природному стані, антропогенний вплив на них має бути мінімальним. Також в межах водно-болотних угідь має бути заборонена зміна гідрологічного режиму.

У підрозділі 3.2. «Заходи щодо правової охорони природних ресурсів водно-болотних угідь» зазначається, що користувачі водно-болотних угідь зобов'язані дотримуватися екологічно безпечного режиму господарювання і користування природними ресурсами в межах водно-болотних угідь згідно з вимогами природоохоронного законодавства, взятими на себе охоронними зобов'язаннями, дотримуватися всіх норм і правил щодо обмеження господарської діяльності на територіях водно-болотних угідь та вести систематичні спостереження за станом водно-болотних угідь та їх ресурсів для забезпечення недопущення погіршення їх якості.

В підрозділі констатується, що поняття правової охорони водно-болотних угідь включає в себе правову охорону водно-болотних угідь як цілісних найцінніших природних комплексів та правову охорону їх ресурсів. Правова охорона водно-болотних угідь як природних комплексів полягає у виділенні цих територій з метою обмеження в їх межах господарської діяльності, зокрема в оголошенні цих територій водно-болотними угіддями міжнародного значення.

Аналізуючи діюче екологічне законодавство виокремлено наступні заходи щодо охорони водно-болотних угідь та запропоновано їх перелічити у майбутньому законі про водно-болотні угіддя. Серед цих заходів вказуються: організація систематичних спостережень за станом природних комплексів та об'єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони водно-болотних угідь під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, проведення екологічних експертиз; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони; встановлення підвищеної відповідальності за порушення цього режиму, а також за знищення та пошкодження водно-болотних угідь; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження водно-болотних угідь. А також, в межах водно-болотних угідь морського, річкового, гирлового, озерного типу, в межах штучних водно-болотних угідь необхідно забезпечити виконання всіх водоохоронних заходів згідно з вимогами Водного кодексу України.

У підрозділі 3.3. «Правовий режим водно-болотних угідь міжнародного значення» вказується що міжнародна співдружність приділяє велику увагу правовій охороні водно-болотних угідь.

Встановлено, що основним міжнародно-правовим актом в сфері охорони зазначених водно-болотних угідь є Рамсарська Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища перебування водоплавних птахів, що прийнята 2 лютого 1971 р. у м. Рамсар (Іран), згідно з якою кожна держава, яка є стороною конвенції, вносить в Рамсарський перелік принаймні одну територію для надання їй режиму водно-болотного угіддя міжнародного значення. В підрозділі розглянуто також правове положення інституцій, що забезпечують механізм дії Рамсарської Конвенції - Конференції Сторін і Бюро Конвенції. Крім того, в підрозділі вказується, за якими критеріями водно-болотним угіддям надається режим водно-болотних угідь міжнародного значення: 1) за типовістю, рідкісністю або унікальністю - природним чи напівприродним (штучним) типам водно-болотних угідь біогеографічного регіону; 2) за видами рослин і тварин, які перебувають під загрозою зникнення в усьому світі: середовищам існування вразливих видів, видів та екологічних угруповань, які, перебувають під загрозою зникнення; особливо цінним як середовища для підтримання біологічного різноманіття регіону; особливо цінним як середовищам існування видів рослин і тварин на критичних стадіях їх життєвого циклу; 3) за регулярним перебуванням водно-болотних птахів: місцям регулярного перебування понад 20 тисяч особин водно-болотних птахів; місцям регулярного перебування не менш як 1% біогеографічної популяції одного виду або підвиду водоплавних птахів; 4) за станом іхтіофауни: особливо цінним як середовищам для підтримання певного співвідношення видів риб, їх вікової структури, що загалом визначає цінність водно-болотних угідь, їх біологічне різноманіття; важливим місцям нересту, нагулу чи зимівлі місцевих видів риб, які мають вирішальне значення для підтримання їх популяцій.

У підрозділі 3.4. «Шляхи вдосконалення законодавства щодо правового режиму водно-болотних угідь» зазначається, що першочерговим заходом в галузі правової охорони водно-болотних угідь має бути прийняття закону «Про водно-болотні угіддя», який має вказувати заходи щодо охорони, науково обґрунтованого, невиснажливого використання і відтворення водно-болотних угідь України. Завданнями закону України «Про водно-болотні угіддя» має стати регулювання відносин у галузі охорони і відтворення водно-болотних угідь, а також використання їх ресурсів; збереження та поліпшення стану водно-болотних угідь; забезпечення умов збереження характерної для водно-болотних угідь флори і фауни.

Окрім цього, наголошується, що зміни та доповнення стосовно охорони водно-болотних угідь потрібно внести також і до інших нормативно-правових актів України (Земельного, Водного та Лісового кодексів України, Кодексу України про надра, законів України «Про меліорацію земель», «Про охорону земель», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про пестициди та агрохімікати», «Про питну воду і питне водопостачання», «Про рибу, інші водні живі ресурси і харчову продукцію з них», «Про мисливське господарство та полювання», «Про курорти», «Про туризм» тощо), оскільки національна політика щодо водно-болотних угідь, згідно з Резолюцією VII.16, має включати охорону водно-болотних угідь як інтегрований компонент національного біорізноманіття, до водоохоронних та інших національних стратегій.

Також в підрозділі вказується, що водно-болотні угіддя, які знаходяться у складі земель з будь-яким іншим цільовим призначенням (землі водного фонду або землі лісогосподарського призначення тощо), необхідно відносити до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а більш конкретно - до земель водно-болотних угідь. Саме правовий режим земель водно-болотних угідь, зокрема водно-болотних угідь міжнародного значення, має стати запорукою охорони цих найцінніших природних комплексів, оскільки вказаний правовий режим посиленої охорони має відповідати вимогам Рамсарської конвенції та містити всі необхідні елементи захисту від згубного антропогенного навантаження.

Наголошується також на необхідності сприяння поширенню екологічних знань серед місцевих жителів та громадськості, маючи на увазі, що найбільш важлива та складна робота - це робота з населенням, що проживає поблизу чи на території водно-болотних угідь на жаль, частіше за все воно сприймає будь-які природоохоронні заходи як зазіхання на їх економічні інтереси.

ВИСНОВКИ

У дисертації відображено основні засади політики України в сфері правової охорони водно-болотних угідь; проведено аналіз правових підстав для використання водно-болотних угідь; виявлено особливості регулювання охорони водно-болотних угідь міжнародного значення на міжнародному рівні та запропоновано напрямки втілення положень Рамсарської конвенції у законодавство України.

Дослідження в рамках дисертації правової охорони водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення дозволяє сформулювати такі висновки:

1. Проаналізовано діюче українське законодавство в галузі водно-болотних угідь та встановлено, що в сучасному законодавстві хоча й відбувся розвиток у регулюванні охорони водно-болотних угідь, в тому числі, міжнародного значення, але достатнього рівня це регулювання ще й досі не має.

2. Систематизовано екологічні функції водно-болотних угідь шляхом їх узагальнення та проведено класифікацію водно-болотних угідь, що полягає у поділі їх на водно-болотні угіддя міжнародного, загальнодержавного та місцевого значення, для встановлення різних режимів правової охорони для кожної з вказаних категорій.

3. Проаналізовано основні засади політики України в сфері збереження та відтворення водно-болотних угідь в Україні; систематизовано принципи правової охорони водно-болотних угідь в Україні шляхом їх узагальнення.

4. Обґрунтована доцільність по відношенню до водно-болоњўних угідь міжнародного та зЅюгЅюльнодержавного значення запровадження однієї форми власності - власності Українського народу - з метою недопущення перебування найцінніших природних комплексів у власності окремих осіб. Від імені Українського народу права власника водно-болотних угідь загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України, при цьому кожний громадянин має право користуватися водно-болотними угіддями - об'єктами права власності Українського

5. Запропоновано для використання водно-болотних угідь та їх ресурсів ввести спеціальне користування водно-болотними угіддями на основі дозволу, який видаватиметься: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі користування водно-болотними угіддями загальнодержавного та міжнародного значення та використання їх ресурсів; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі користування водно-болотними угіддями місцевого значення та використання їх ресурсів.народу - відповідно до законодавства України.

6. Запропоновано створення спеціальної служби або комісії зі спеціальною компетенцією в галузі правової охорони водно-болотних угідь в складі Мінприроди та запропоновано ряд повноважень цієї служби.

7. Запропоновано введення державного кадастру водно-болотних угідь для забезпечення систематизації відомостей стосовно правового, природного та господарського стану водно-болотних угідь на основі державного земельного кадастру, матеріалів землевпорядкування, інвентаризації, обстежень та обліку ресурсів водно-болотних угідь окремо по власниках водно-болотних угідь і постійних користувачах.

8. Запропоновано встановлення особливого охоронного режиму водно-болотних угідь та заборонення на територіях водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення діяльності, яка не пов'язана з їх обслуговуванням.

9. Проаналізовано заходи з правової охорони водно-болотних угідь шляхом узагальнення та упорядкування заходів з правової охорони водних об'єктів, лісових насаджень, рослинних та тваринних ресурсів.

10. Систематизовано заходи з правової охорони водно-болотних угідь міжнародного значення згідно з положеннями Рамсарської конвенції.

11. Доводиться доцільність внесення змін та доповнень у існуючі нормативно-правові акти: до Земельного, Лісового, Водного кодексів та до Кодексу України про надра до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону земель», «Про природно-заповідний фонд», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ» шляхом введення до тексту вказаних нормативно-правових актів терміну «водно-болотні угіддя» для встановлення режиму посиленої правової охорони по відношенню до земельних, лісових, рослинних, водних та інших природних ресурсів водно-болотних угідь, порівняно з іншими природними ресурсами. Запропоновано прийняття закону про водно-болотні угіддя, який закріплюватиме встановлення режиму посиленої охорони водно-болотних угідь.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фролова Н.В. Шляхи вдосконалення законодавства щодо правового статусу водно-болотних угідь / Н.В. Фролова // Актуальні проблеми політики: зб. наук. праць. - Одеса: ОНЮА, 2008. - Вип. 33. - С. 232-237.

2. Фролова Н.В. Законодавче закріплення права власності на водно-болотні угіддя / Н.В. Фролова // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. - Одеса: ОНЮА, 2008. - Вип. 33. - С. 225-228.

3. Фролова Н. Принципи та заходи щодо збереження та відновлення водно-болотних угідь в Україні / Н. Фролова // Юридический вестник. - 2008. - № 2. - С. 40-44.

4. Фролова Н.В. Необхідність ведення державного кадастру та обліку водно-болотних угідь / Н.В. Фролова // Актуальні проблеми політики: зб. наук. праць. - Одеса: ОНЮА, 2008. - Вип. 35. - С. 68-72.

5. Фролова Н.В. Приєднання та участь України у міжнародно-правовій охороні водно-болотних угідь / Н.В. Фролова // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. - Одеса: ОНЮА, 2007. - Вип. 30. - С. 177-182.

6. Фролова Н.В. Державне управління в галузі використання та охорони водно-болотних угідь та їх ресурсів / Н.В. Фролова // Актуальні проблеми політики: зб. наук. праць. - Одеса: ОНЮА, 2007. - Вип. 32. - С. 214-219.

7. Фролова Н.В. Правове регулювання використання водно-болотних угідь в Україні / Н.В. Фролова // Південноукраїнський правничий часопис. - 2007. - № 4. - С. 211-212.

8. Фролова Н.В. Правовая охрана водно-болотных угодий международного значения в Украине / Н.В. Фролова // Правове життя сучасної України: тези допов. 9-ї звітної наук. конф. профес.-виклад. і аспірант. складу (Одеса, 26 квітн. 2006 р.) / МОН України. Одеська національна юридична академія. - Одеса: Фенікс, 2006. - С. 320-322.

9. Фролова Н.В. Рамсарська конвенція та механізм здійснення її положень / Н.В. Фролова // Збірник тез наукових робіт учасників ІІ Всеукраїнської цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів (Одеса, 30-31 берез. 2007 р.) / МОН України. Одеська національна юридична академія. - Одеса: Фенікс, 2007. - С. 382-383.

10. Фролова Н.В. Право власності на водно-болотні угіддя / Н.В. Фролова // Правове життя сучасної України: тези допов. 10-ї ювілейної звіт. наук. конф. профес.-виклад. і аспірант. складу (Одеса, 27-28 квіт. 2007 р.) / МОН України. Одеська національна юридична академія. - Одеса: Фенікс, 2007. - С. 421-424.

АНОТАЦІЯ

Фролова Н.В. Правова охорона водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06. - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2010.

Дисертація містить дослідження юридичної природи, понятійного апарату у сфері правового регулювання використання, охорони та відтворення водно-болотних угідь як особливо охоронюваних територій. Розглянуто основні напрями розвитку законодавства щодо водно-болотних угідь в руслі його відповідності вимогам Рамсарської конвенції.

В результаті проведеного аналізу узагальнено основні засади політики України в сфері збереження та відтворення водно-болотних угідь; надано пропозиції щодо класифікації водно-болотних угідь; виявлено юридичні особливості використання та охорони водно-болотних угідь; визначено юридичний зміст прав на водно-болотні угіддя та порядок їх набуття; викладено пропозиції щодо вдосконалення системи державного управління в сфері використання та охорони водно-болотних угідь; викладено пропозиції щодо вдосконалення законодавства щодо правової охорони водно-болотних угідь міжнародного та загальнодержавного значення.

Ключові слова: водно-болотні угіддя, особливо охоронювані території, класифікація водно-болотних угідь, правова охорона.

АНОТАЦИЯ

Фролова Н.В. Правовая охрана водно-болотных угодий общегосударственного и международного значения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.06. - земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсное право. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2010.

Диссертация содержит комплексное исследование юридической природы, понятийного аппарата в сфере правового регулирования использования, охраны и восстановления водно-болотных угодий как территорий, подлежащих особой охране со стороны государства. Рассмотрены основные направления развития научных исследований правовых вопросов в этой сфере.

В результате проведенного анализа определены основные принципы политики Украины в сфере сохранения и восстановления водно-болотных угодий; поданы предложения относительно классификации водно-болотных угодий; выявлены юридические особенности использования и охраны водно-болотных угодий; определено юридическое содержание прав на водно-болотные угодья и порядок их приобретения; изложены предложения по совершенствованию системы государственного управления в сфере использования и охраны водно-болотных угодий, представлены предложения по ведению государственного кадастра и учета водно-болотных угодий; изложены предложения по совершенствованию законодательства в сфере правовой охраны водно-болотных угодий международного и общегосударственного значения.

В первом разделе диссертации исследовано становление законодательства в области охраны водно-болотных угодий, даны определения основных понятий в области правовой охраны водно-болотных угодий, приведены варианты классификаций водно-болотных угодий. Предложена классификация водно-болотных угодий на водно-болотные угодья общегосударственного и местного значения, согласно которой к водно-болотным угодьям общегосударственного значения предложено относить: (1) водно-болотные угодья международного значения; (2) водно-болотные угодья в пределах внутренних морских вод или территориального моря; (3) водно-болотные угодья в пределах территорий природно-заповедного фонда общегосударственного значения; (4) водно-болотные угодья в пределах лечебных местностей или курортов общегосударственного значения, водно-болотные угодья, на территории которых расположены бальнеологические ресурсы общегосударственного значения; (5) водно-болотные угодья, на территории которых выходят на поверхность подземные воды общегосударственного значения; (6) водно-болотные угодья, на территории которых произрастают растения, занесенные в Красную книгу Украины, и/или растительные группировки, занесенные в Зеленую книгу Украины; (7) водно-болотные угодья, на территории которых расположены массивы плавневых лесов общегосударственного значения; (8) водно-болотные угодья, которые являются средой обитания для животных, занесенных в Красную книгу Украины. Также в первом разделе выведена система принципов правовой охраны водно-болотных угодий международного значения путем обобщения и систематизации предложенных ранее в экологической литературе принципов охраны и защиты водно-болотных угодий.

...