Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами
Історико-правове дослідження у сфері охорони тваринного світу. Аналіз національної й зарубіжної відповідальності. Розкриття змісту й ознак злочину за ст. 299 КК України. Відмежування від інших суміжних складів. Пропозиції щодо вдосконалення законодавства.
Рубрика | Государство и право |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.07.2015 |
Размер файла | 67,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
12.00.08. - кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЗА ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ З ТВАРИНАМИ
Головко Ірина Анатоліївна
Київ - 2010
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України
Науковий керівник
кандидат юридичних наук, доцент КУЗНЕЦОВ Віталій Володимирович,
Київський національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри кримінального права
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор ЄМЕЛЬЯНОВ В'ячеслав Павлович, Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, завідувач кафедрою кримінально-правових дисциплін
кандидат юридичних наук, доцент ЛЕНЬ Валентин Валентинович,
Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, заступник начальника інституту з наукової роботи
Захист відбудеться “17” 06 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, Солом'янська пл., 1
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: ДП-680, м. Київ, Солом'янська пл., 1
Автореферат розісланий “28” 04 2010 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.В. Савченко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах подальшої розбудови державності в Україні, адаптації до європейської цивілізації всіх соціальних сфер, в суспільстві відбувається падіння морально-духовної культури населення, десоціалізація особи. Це сприяє виникненню і поширенню багатьох негативних явищ, зокрема, злочинів проти громадського порядку та моральності.
Протидія таким злочинам є важливим завданням для становлення України як демократичної та правової держави. Серед таких проблем чільне місце посідає кримінально-правова охорона моральності у сфері захисту тваринного світу, яка потребує вирішення на рівні міжнародного права та на рівні національного права. Світова спільнота підтвердила своє бажання захистити тваринний світ від протиправних посягань. Результатом цього стали такі документи, як Європейська конвенція про захист тварин під час міжнародних перевезень (1968 р.), Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (1973 р.), Всесвітня Декларація прав тварин (1978 р.), Європейська конвенція про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (1986 р.), Європейська конвенція на захист домашніх тварин (1987 р.). На реалізацію положень конвенцій у багатьох країнах світу створено інститут захисту прав тварин, удосконалюються механізми їх реалізації шляхом заснування нових відомств, громадських організацій, прийнято нові нормативно-правові акти, що встановлюють обмеження щодо правил поводження з тваринами.
Згідно зі статистичними даними Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) України, у 2001 р. за статтею 299 Кримінального кодексу (далі - КК) України “Жорстоке поводження з тваринами” було порушено 5 кримінальних справ, у 2002 р. - 31, у 2003 р. - 41, у 2004 р. - 25, у 2005 р. - 35, у 2006 р. - 24, у 2007 р. - 28, у 2008 р. - 57, у 2009 р. - 54. При цьому, відповідно до офіційних даних Державної судової адміністрації України, протягом 2002 - 2009 рр. зафіксовано 47 обвинувальних вироків за жорстоке поводження з тваринами. Але такі, загалом невисокі, показники не відображають реальної кількості вчинених злочинів. Значну кількість випадків учинення жорстокого поводження з тваринами органи внутрішніх справ не фіксують, тому ці діяння мають високий рівень латентності. Про це свідчать результати проведеного анкетування серед пересічних громадян України (42,4 % опитаних осіб указали, що їм відомі такі випадки).
Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлюють ще й такі фактори: недосконалість правових норм, які передбачають відповідальність за жорстоке поводження з тваринами та труднощі у їх практичній реалізації; неврахування зарубіжного досвіду щодо протидії таким злочинам; недостатнє вивчення теоретичних аспектів проблем, пов'язаних із кримінально-правою охороною тваринного світу; відсутність чітких критеріїв розмежування суміжних правопорушень тощо. Зазначені чинники підтверджують результати опитування співробітників суду та працівників органів внутрішніх справ. Так, 28,4 % з усіх опитаних указали, що ст. 299 КК України має певні вади, 55,6 % - недосконала, і тому потребує законодавчих змін.
У науці кримінального права значна увага була приділена дослідженню питань охорони окремих сфер моральності від злочинних посягань. Зокрема, їх розглядали у своїх роботах Ю.В. Александров, Ю.М. Антонян, О.М. Апанович, Т.С. Барило, О.І. Бевза, М.М. Биргеу, М.Ю. Брайчевський, В.М. Броннер, Г.З. Брускін, Ф.Г. Бурчак, С.І. Бушмін, А.Я. Вілкс, В.В. Вітвіцька, С.Є. Гальперин, Я.І. Гілінський, Н.О. Горб, І.М. Даньшин, Р.С. Джинджолія, С.Ф. Денисов, А.І. Долгова, Є.В. Друзь, О.О. Дудоров, О.П. Дьяченко, В.В. Дюков, В.П. Ємельянов, В.Д. Єрмаков, М.А. Єфимов, О.М. Ігнатов, О.М. Костенко, Л.М. Кривоченко, Н.Ф. Кузнецова, В.В. Кузнецов, Л.С. Кучанська, А.В. Ландіна, І.П. Лановенко, В.А. Ломако, Ф.А. Лопушанський, П.С. Матишевський, А.І. Міллер, Г.М. Міньковський, П.П. Михайленко, В.О. Навроцький, В.К. Негоденко, А.М. Плешаков, М.М. Поляков, О.П. Рябчинська, П.П. Сердюк, В.М. Смітієнко, А.Х. Степанюк, К.А. Тарасов, Д.Я. Теліга, І.А. Топольськова, Д.В. Чобіт, М.Д. Шаргородський, С.А. Щерба, С.В. Шлик, А.Є. Шпаков, Н.С. Юзікова, С.С. Яценко та інші.
У теорії кримінального права і кримінології питаннями охорони тваринного світу займалися такі науковці: Т. С. Бакуніна, Ю. С. Богомягков, С.Б. Гавриш, К.Ю. Гаєвська, Р.С. Гіззатуллін, Е.Н. Жевлаков, Б.Н. Звонков, О.С. Колбасов, А.В. Куліченко, Ю.С. Кулик, В.К. Кудрявцев, В.В. Лазарєв, Н.А. Лопашенко, І.І. Лобов, В.Ф. Ломакіна, Ю.І. Ляпунов, В.О. Морозова, В.О. Навроцький, В.С. Нерсесянц, В.Я. Тацій та інші. Як відомо, в Російській Федерації у 2000 р. захищена дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук І. І. Лобовим за темою “Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами'', яка присвячена кримінальним та кримінологічним аспектам протидії такому злочину. В Україні фрагментарно положення щодо протидії жорстокому поводженню з тваринами висвітлені в дисертаціях В. О. Морозової “Адміністративна відповідальність за правопорушення проти громадської моралі” (2003 р.), А.В. Ландіної “Кримінально-правова охорона моральності в Україні” (2005 р.), та Л.С. Кучанської “Поняття та система злочинів проти моральності у кримінальному праві України” (2007 р.).
Констатуючи значний науковий внесок учених у розробку зазначених аспектів, зауважимо, що їхні дослідження стосувалися лише окремих питань теорії і практики застосування ст. 299 КК України. Комплексного ж дослідження зазначеної теми в Україні до цього часу не здійснювалося. Фактично залишилася теоретично не обґрунтованою низка ключових питань, що пов'язані з вивченням кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 299 КК України. Теоретична розробка таких питань сприятиме правотворчій та правозастосовній діяльності, а тема дослідження є актуальною для науки кримінального права.
Теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи стали також праці П.П. Андрушка, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, І.Г. Богатирьова, П.А. Вороб'я, В.К. Грищука, О.М. Джужи, О.Г. Колба, М.Й. Коржанського, В.В. Леня, С.Я. Лихової, П.С. Матишевського, М.І. Мельника, А.А. Музики, В.І. Осадчого, М.І. Панова, А.В. Савченка, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.П. Тихого, А.М. Трайніна, П.Л. Фріса, М.І. Хавронюка, В.І. Шакуна, Н.М. Ярмиш та інших провідних вчених.
Зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає тематиці Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2004-2009 рр. (наказ МВС України від 5 липня 2004 р. № 755), Комплексній програмі профілактики правопорушень на 2007-2009 рр. (постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767) та ґрунтується на положеннях Концепції реформування кримінальної юстиції України (Указ Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008), Плану заходів щодо реалізації цієї Концепції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 115-р).
Тема дисертації затверджена Вченою радою КНУВС (протокол № 1 від 30 січня 2007 р.), передбачена планами проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ на 2009 р. (п. 142). Тема дослідження внесена до Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (2007 р.), схвалених відділеннями Академії правових наук України (п. 575).
Мета і завдання дослідження.
Метою дослідження є комплексний кримінально-правовий аналіз жорстокого поводження з тваринами за законодавством України та окремих зарубіжних країн, а також формулювання обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення законодавства та правозастосовної діяльності.
Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
-провести історико-правове дослідження кримінального законодавства у сфері охорони тваринного світу;
-здійснити порівняльно-правовий аналіз національного та зарубіжного законодавства про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;
-визначити об'єкт та предмет злочину, передбаченого ст. 299 КК України;
-розкрити зміст об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 299 КК України;
-встановити ознаки суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 299 КК України;
-визначити ознаки осіб, які можуть бути суб'єктом злочину, передбаченого ст. 299 КК України;
-провести відмежування цього злочину від інших суміжних складів злочинів та інших правопорушень;
-розглянути дискусійні питання призначення покарання за жорстоке поводження з тваринами;
-сформулювати пропозиції щодо вдосконалення національного кримінального законодавства про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері охорони моральності.
Предмет дослідження становить кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
Методи дослідження. Специфікою теми, мети та завдань дисертації зумовлено комплексний підхід до вибору методів дослідження: історичний - використовувався при ретроспективному аналізі відповідальності за правопорушення в сфері охорони тваринного світу, зокрема, захисту їх від жорстокого поводження як у дореволюційному, так і післяреволюційному законодавстві (підрозділ 1.1.); порівняльно-правовий - для дослідження законодавчої регламентації відповідальності за жорстоке поводження з тваринами в кримінальному законодавстві 36 зарубіжних країн (підрозділи 2.2.; 2.3.; 3.2.); системного аналізу - при характеристиці елементів і ознак складів злочинів, передбачених ст. ст. 194, 248, 296, 299 КК України і правопорушення, передбаченого ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (розділи 2 та 3); догматичний (формально-юридичний) - при аналізі юридичної конструкції складу злочину, передбаченого ст. 299 КК України, а також при визначенні змісту юридичних термінів, що в ній вживаються (розділ 2); метод опитування - при проведенні опитування серед співробітників суду, працівників органів внутрішніх справ та різних категорій цивільних осіб (підрозділ 1.2.; розділ 2; розділи 3 та 4); статистичний метод - для аналізу й узагальнення емпіричної інформації, що стосується теми дослідження (застосовувався в усіх розділах); метод моделювання - для побудови проектів статей КК України та КУпАП (розділ 3).
Емпіричну базу дослідження склали дані статистичної звітності і аналітичні документи МВС України; узагальнення матеріалів судової та слідчої практики за період 2001-2009 рр. Вивчено понад 60 кримінальних справ за фактами правопорушень такого виду у слідчих підрозділах та архівах судів різних регіонів. Проведено анкетування 250 співробітників суду та працівників органів внутрішніх справ з питань, що досліджуються. Проанкетовано 250 респондентів з числа пересічних громадян.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що вона є першим в Україні комплексним дослідженням питань кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Особистий внесок дисертанта полягає в обґрунтуванні низки нових теоретичних висновків, уточненні змісту окремих термінів та понять, які мають важливе наукове і практичне значення. У дослідженні:
уперше:
– комплексно висвітлено тенденції розвитку кримінального законодавства щодо охорони тваринного світу від часів Київської Русі до сьогодення. Визначено основні етапи становлення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами: 1) давньоруський (XI - XII ст.ст.); 2) період розпаду (дроблення) Київської Русі (XII - XV ст.ст.); 3) польсько-литовський (середина XV - початок XVIII ст.ст.); 4) монархічний (XVIII - початок XX ст.ст.); 5) післяреволюційний (1917 - 1991 рр.); 6) період розбудови незалежної Української держави і права (1991 - 2001 рр.); 7) сучасний (з 2001 р.);
– установлено, що спосіб (жорстокі методи) вчинення злочину, передбаченого ст. 299 КК, невід'ємний від змісту суспільно небезпечного діяння;
– обґрунтовано позицію, що при визначенні кола діянь, які становлять зміст поняття “жорстоке поводження з тваринами”, необхідно враховувати протиправні діяння щодо порушення середовища перебування тваринного світу;
– запропоновано законодавчо передбачити наслідки при жорстокому поводженні з тваринами (каліцтво або загибель тварини) і зарахувати злочин, передбачений ст. 299 КК, до злочинів з матеріальним складом;
– аргументовано необхідність виділення в ст. 299 КК України таких кваліфікуючих ознак, як учинення діяння в присутності неповнолітнього, або групою осіб, або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за жорстоке поводження з тваринами (ч. 2 ст. 299 КК України);
– обґрунтовано необхідність уживання більш суворих заходів кримінально-правового реагування за досліджуваний злочин. За результатами комплексного аналізу, найбільш ефективними з погляду досягнення юридичного виправлення особи визнано такі покарання, як штраф, арешт, громадські роботи, обмеження волі, позбавлення волі;
удосконалено:
– поняття моральності як охоронюваної законом про кримінальну відповідальність специфічної системи суспільних відносин, що традиційно склалися в процесі суспільного розвитку і відображають етичні, культурні, національні та релігійні особливості буття людини;
– критерії відмежування жорстокого поводження з тваринами від суміжних злочинів та правопорушень: показники ступеня суспільної небезпечності діянь; загальні розмежувальні ознаки, визначені в статті КК України; спрямованість умислу винного, мотиви, цілі та обставини вчиненого діяння;
– формулювання назви ст. 89 КУпАП “Жорстоке поводження з тваринами”. Запропоновано змінити її на “Порушення встановлених правил поводження з тваринами”;
набуло подальшого розвитку:
– кримінально-правова характеристика понять “жорстокість”, “знущання над тваринами”, “знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів”, “нацькування тварин одна на одну”;
– положення, що безпосереднім об'єктом жорстокого поводження з тваринами є суспільні відносини, які складаються у сфері охорони моральності стосовно тваринного світу; додатковим обов'язковим безпосереднім об'єктом - суспільні відносини в галузі охорони, відтворення і використання тваринного світу; додатковим факультативним безпосереднім об'єктом - відносини власності; суспільні відносини у сфері нормального розвитку та виховання малолітніх;
– ознаки, що характеризують тварину як предмет злочину, передбаченого ст. 299 КК України: біологічні, середовищні, територіальні;
– розмежування форм насильства над тваринами, які охоплює поняття “знущання”: заподіяння болю, заподіяння страждань, заподіяння мук, мучення, мордування, катування, садизм;
– аргументація про те, що для суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 299 КК України, характерна умисна форма вини. Додатково аргументовано, що при жорстокому поводженні з тваринами, яке спричинило каліцтво або загибель тварини, можливі як умисел, так і необережність.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки, рекомендації та пропозиції дисертації впроваджено в навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження КНУВС від 19 червня 2009 р.) та Східноєвропейського університету економіки і менеджменту (акт впровадження СУЕМ від 21 серпня 2008 р.); їх використовують у законодавчій сфері (акт впровадження в законотворчий процес Комітету з питань правової політики Верховної Ради України від 24 вересня 2009 р. № 09-27/9-341) та практичній діяльності Головного слідчого управління МВС України (акт впровадження ГСУ МВС України від 2 грудня 2008 р. № 13/2 - 3678) і органів досудового слідства УМВС України в Кіровоградській області (акт впровадження СУ УМВС України у Кіровоградській області від 12 березня 2009 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення та висновки, сформульовані в роботі, оприлюднено на науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: “Формування правової держави в Україні. Проблеми і перспективи” (Тернопіль, 13 квітня 2007 р.), “Актуальні проблеми удосконалення кримінального законодавства України” (Київ, 25 травня 2007 р.), “Шості юридичні читання” (Хмельницький, 26-27 жовтня, 2007 р.), “Розвиток України в ХХІ ст.: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми” (Тернопіль, червень, 2008 р.) “Проблеми кримінально-правових наук: історія, сучасність, міжнародний досвід (пам'яті професора П.П. Михайленка)” (Київ, 2009 р.) .
Публікації. За теоретичною проблематикою, що знайшла своє відображення в дисертації, опубліковано 9 наукових праць, з них 4 - статті в наукових фахових виданнях України, та 5 - тези виступів на конференціях.
Структура і зміст роботи. Структура дисертації визначена предметом та зумовлена метою і завданнями дослідження, відповідає логіці наукового пошуку і вимогам ВАК України. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (239 найменувань) та 18 додатків на 31 сторінці. Загальний обсяг дисертації становить 256 сторінок, із них основний текст - 203 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідження обраної теми, зв'язок теми дослідження з науковими планами, темами та програмами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, його емпіричну базу, сформульовано наукову новизну, розкрито наукове та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості щодо апробації результатів дослідження й публікації, в яких викладено основні положення дисертації.
Розділ 1 “Історичні й порівняльно-правові аспекти кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами” складається з двох підрозділів і містить історичні та порівняльно-правові аспекти дослідження кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами.
У підрозділі 1.1. “Історичний розвиток кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами” проаналізовано історичний процес становлення норми про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами у вітчизняному законі про кримінальну відповідальність, який відбувався в різні історичні періоди, починаючи від найдавніших часів до сьогодення.
За допомогою історико-правового методу автор дослідив склад жорстокого поводження з тваринами за різними нормативними пам'ятками минулого. У роботі наведені окремі приклади та положення з Біблії, Руської Правди, Статуту князя Ярослава про церковні суди, Статуту про земські справи, Судебника князя Казимира 1468 р., Литовських статутів 1529, 1569, 1588 рр., Соборного уложення 1649 р., Артикула військового 1715 р., Прав, за якими судиться малоросійський народ 1743 р., Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р., Статуту про покарання, які накладені мировими суддями 1864 р., Уголовного Уложення 1903 р. Вперше побиття тварин визнано самостійним злочином, що посягає на порядок гуманного відношення до тварин, у ХVІІ ст., за часів Петровських реформ, основним джерелом яких визнано Артикул Військовий Петра І від 25 березня 1715 р. Подальші вітчизняні закони про кримінальну відповідальність середини XVI - середини XX ст.ст., включаючи КК УРСР 1922, 1927 рр., спеціальних норм, які б встановлювали відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, не містили. Аналізована стаття з'явилася лише у КК УРСР 1960 р., який у 1988 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР був доповнений ст. 207-1 “Жорстоке поводження з тваринами”. У КК України 2001 р. відповідна норма, що встановлює відповідальність за жорстоке поводження з тваринами (ст. 299 КК України), зазнала певних змін. Зокрема, була скасована адміністративна преюдиція як умова відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Спираючись на поділ кримінальних правопорушень на злочини та кримінальні проступки (відповідно до Концепції реформування кримінальної юстиції України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008), автор доводить недоцільність передбачення аналізованої норми в Розділі VII “Кримінальні проступки проти громадського порядку та моральності” (ст. 549).
У підрозділі 1.2. “Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами: зарубіжний досвід” міститься аналіз положень кримінального законодавства 36 зарубіжних країн різних правових сімей. Зроблено висновок, що не у всіх із проаналізованих зарубіжних КК передбачена відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Так, у КК Республіки Азербайджан, Республіки Білорусь, Республіки Болгарія, Республіки Вірменія, Королівства Данія, Китайської Народної Республіки, Республіки Молдова, Республіки Корея, Республіки Польща, Республіки Таджикистан, Республіки Туркменістан, Республіки Узбекистан, Федеративної Республіки Німеччина, Швейцарської Конфедерації, Держави Японія взагалі не передбачається відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
У КК більшості розглянутих країн відповідні норми утворюють самостійні склади злочинів. Автор дійшов висновку, що коло злочинних діянь, які стосуються посягань на тваринний світ, зокрема, захисту їх від жорстокого поводження, за КК зарубіжних країн є більш широким у порівнянні з КК України. При цьому, регламентація відповідальності за злочин, передбачений ст. 299 КК України, найбільш наближена до кримінального законодавства більшості країн колишнього СРСР, ніж решти розглянутих країн.
З'ясовано, що, порівняно з КК України, об'єктом відповідних злочинів у КК іноземних держав є не лише громадський порядок та моральність (КК Республіки Грузія, Пенітенціарного кодексу (далі - ПК) Республіки Естонія, КК Республіки Казахстан, КК Республіки Киргизстан, КК Республіки Латвія, КК Республіки Литва, КК Російської Федерації (далі - РФ), а й: відносини власності (КК Республіки Аргентина, КК Республіки Вануату, КК Королівства Нідерланди, КК Держави Ізраїль, КК Республіки Кірібаті); порядок поводження з тваринами (КК Австрійської Республіки, КК Французької Республіки); релігія, етика, благопристойність, спокій та загальні інтереси (КК Королівства Іспанія, КК Королівства Норвегія, КК штату Техас (США), КК Королівства Швеція, КК Островів Кука). Ознаки тварин, які можуть бути предметом аналізованих злочинів, у кримінальних законодавствах країн колишнього СРСР, не конкретизовані. В кримінальних законодавствах інших іноземних держав тварина як предмет злочину визначена за допомогою ознак, які дозволяють ідентифікувати її як самостійний природний об'єкт, щодо якого законодавством встановлено правовий режим.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони відповідних складів злочинів є: а) час (вчинення такого діяння під час: незаконних заходів - в КК Королівства Іспанія; під час тренувань та змагань собак - КК штату Техас (США), б) спосіб вчинення злочину (застосування садистських методів - КК Російської Федерації, КК Республіки Казахстан); в) місце вчинення злочину (будівля, приміщення, кімната, арена - КК штату Техас (США); вчинення діяння в громадському місці - за ПК Республіки Естонія).
Конструкція складу злочину “Жорстоке поводження з тваринами” в кримінальних законодавствах розглянутих іноземних країн поділяється на три види: матеріальний (КК Республіки Аргентина, КК Королівства Нідерланди, КК Держави Ізраїль, КК РФ, КК Республіки Киргизстан, КК Республіки Казахстан, КК Республіки Кірібаті, КК Соломонових островів); формальний (КК Австрійської Республіки, КК Королівства Іспанія, КК Королівства Норвегія, КК Французької Республіки, КК Королівства Швеція, ПК Республіки Естонія, КК Островів Кука) та формально-матеріальний (КК Республіки Вануату, КК штату Техас (США), КК Турецької Республіки, КК Республіки Грузія, КК Республіки Литва, КК Республіки Латвія).
Вивчення зарубіжного досвіду щодо протидії аналізованому злочину дало підстави дисертанту: а) переглянути поняття та ознаки тварини як предмету злочину, передбаченого ст. 299 КК України; б) зробити висновок про доцільність внесення змін до ст. 299 КК України, що стосуються моменту закінчення злочину; в) виокремити нові кваліфікуючі ознаки жорстокого поводження з тваринами.
Розділ 2 “Кримінально-правова характеристика складу злочину, передбаченого ст. 299 КК України “Жорстоке поводження з тваринами” складається з чотирьох підрозділів.
У підрозділі 2.1. “Об'єкт і предмет складу злочину” розкрито основні ознаки об'єкта жорстокого поводження з тваринами. Визначаючи об'єкт злочину, який передбачений ст. 299 КК України, дисертант притримується позиції (М.Й. Коржанський, О.М. Піонтковський, В.Я. Тацій), за якою об'єктом злочину є суспільні відносини, що перебувають під охороною закону про кримінальну відповідальність. Автор стверджує, що родовим об'єктом злочину, передбаченого ст. 299 КК України, необхідно вважати суспільні відносини, що складаються у сфері охорони моральності. Видовим об'єктом цього злочину виступає моральність як специфічна система суспільних відносин, які традиційно склалися в процесі суспільного розвитку і відображають культурні, національні, релігійні особливості буття людини. Проаналізувавши сформульовані в кримінально-правовій науці позиції щодо сутності основного безпосереднього об'єкта цього злочину, дисертантом визначено, що злочин, передбачений ст. 299 КК України, є багатооб'єктним. Відтак, запропоновано основним безпосереднім об'єктом цього злочину визначати суспільні відносини, що складаються у сфері охорони моральності саме у ставленні до тваринного світу. відповідальність злочин тварина
Додатковим обов'язковим безпосереднім об'єктом злочину визначено суспільні відносини у галузі охорони, відтворення і використання тваринного світу. Додатковим факультативним безпосереднім об'єктом жорстокого поводження з тваринами можуть виступати як відносини власності, так і суспільні відносини у сфері нормального розвитку та виховання малолітніх.
Обґрунтовано, що жорстоке поводження з тваринами має місце тоді, коли такі дії вчиняються не тільки щодо тварин, які належать певним особам (власникам), але й будь-яких інших. Тобто, дія ст. 299 КК України поширюється на хребетних тварин, які: а) є домашніми; б) вільно мешкають (дикі); в) використовуються в розважальних, видовищних, кінематографічних, спортивних та спеціальних заходах; г) використовуються в експериментальних цілях. Умовно зазначені ознаки згруповані на три види: біологічні, середовищні та територіальні.
Пропонується ч. 1 ст. 299 КК України викласти без конкретизації будь-яких ознак тварини. Дисертант з'ясував, що таку думку підтримують 59,2 % опитаних співробітників суду та працівників органів внутрішніх справ.
У підрозділі 2.2. “Об'єктивна сторона складу злочину” детально розкрито основні форми об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 299 КК України: 1) знущання над тваринами; 2) нацькування тварин одна на одну. Автор визначив, що жорстоке поводження з тваринами як свідомий вольовий вчинок людини, виражений у формі знущання над тваринами, може вчинятися дією або бездіяльністю. А нацькування тварин одна на одну можливе лише дією. У чинній редакції норми, яка передбачає відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з форм діяння, що утворює об'єктивну сторону. Аналізований склад злочину в чинній редакції за своєю конструкцією є формальним, однак були досліджені й суспільно небезпечні наслідки, що можуть настати у разі його вчинення. Такий структурно-системний аналіз об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 299 КК України, надав можливість зробити висновки та конкретні рекомендації щодо удосконалення цієї норми та практики її застосування.
Дисертант визначив, що знущання, вчинене із застосуванням жорстоких методів, - це інтенсивний насильницький спосіб поводження з твариною, що характеризується заподіянням їй особливих фізичних страждань. Відповідно, під нацькуванням тварин одна на одну необхідно розуміти таку активну поведінку людини, спрямовану на те, щоб примусити одну тварину вчинити безпідставний напад на іншу, тобто викликати таку негативну реакцію, що отримує вираз у агресивній бійці.
У роботі звернено увагу на те, що в кримінальному праві поняття “жорстокість”, “знущання над тваринами”, “нацькування тварин одна на одну” належать до числа оціночних понять, тобто вимагають звернення до інших нормативно-правових актів, що зумовлює певні складнощі у правозастосуванні ст. 299 КК України.
Автор визначає каліцтво тварини як тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, або таке, що спричинило втрату органу чи його функцій. Під загибеллю тварини розуміється передчасне припинення життєдіяльності її організму, смерть, що пов'язується з моментом припинення біологічного обміну речовин в організмі або його частині.
У роботі зазначено, що під час проведення заходів щодо охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу, а також під час здійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовище існування диких тварин та стан тваринного світу, повинно забезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів: збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі; недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин, а також збереження цілісності природних угруповань диких тварин. Тому дисертант пропонує при тлумаченні кола діянь, що охоплюються поняттям “жорстоке поводження з тваринами”, враховувати і протиправні діяння, які стосуються порушення середовища перебування тваринного світу.
Спосіб (жорстокі методи) визнаний обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину у першій з його форм. Автор вважає, що така ознака вчинення злочину знаходиться у досить тісному взаємозв'язку з самим діянням, оскільки вони одне без одного не можуть існувати. При жорстокому поводженні з тваринами як злочину не повинно бути двох діянь, одне з яких - основне (знущання над тваринами), а інше - додаткове до основного (знущання, вчинене із застосуванням жорстоких методів). Ми повинні кваліфікувати цей злочин як єдине діяння, що містить жорстокі методи як невід'ємний елемент у змісті вказаної поведінки.
Матеріали вивчення кримінальних справ такої категорії за період 2001 - 2009 рр. надали можливість встановити способи спричинення шкоди тварині: фізичний вплив (удари руками, ногами); використання зброї (холодної, вогнепальної); використання предметів господарсько-побутового призначення (сокира, лопата, вила, молоток тощо); використання інших предметів (палиця, каміння тощо); використання біологічних, хімічних, отруйних речовин, хімікатів.
Кваліфікуючою ознакою, пов'язаною з об'єктивною стороною вказаного злочину, визначено таку, як вчинення жорстокого поводження з тваринами у присутності малолітнього, тобто особи, яка не досягла 14-річного віку.
Автором також обґрунтовано низку пропозицій по удосконаленню диспозиції ст. 299 КК України, а саме: передбачення таких кваліфікуючих ознак цього злочину, як вчинення у присутності неповнолітнього, групою осіб, або якщо було вчинено особою, раніше судимою за жорстоке поводження з тваринами.
У підрозділі 2.3. “Суб'єкт складу злочину” розкрито основні ознаки суб'єкта складу злочину, передбаченого ст. 299 КК України.
Дисертантом обґрунтовано думку про те, що суб'єкт злочину, передбаченого чинною редакцією ст. 299 КК України, є загальний. Автор стверджує, що суб'єкт цього злочину може бути й спеціальний. При врахуванні пропозицій, висловлених в роботі, під спеціальним суб'єктом злочину необхідно розуміти таку особу, яка має додаткові ознаки: пов'язані з порушенням спеціально покладених на неї обов'язків; характеризують роль, положення суб'єкта та його взаємовідносини з предметом злочину: власник, дресирувальник, ветеринар, а також особа, яка порушує правила поводження з тваринами, що використовуються у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля.
За результатами вивчення кримінальних справ виявлено, що серед осіб, які вчинили жорстоке поводження з тваринами, кількість чоловіків сягає 82 %, жінок - 18 %. За віковими категоріями ці особи розподілилися в такий спосіб: 14 - 16 р. - 9, 7 %, 16 - 18 р. - 21, 8 %, 18 - 30 р. - 26, 3 %, 30 - 40 р.- 24, 4 %, 40 - 50 р. - 11, 3 %, старше 50 р. - 6, 5 %. За участю неповнолітніх у 2001 р. вчинено 3 злочини даної категорії, у 2002 р. - 2, 2003 р. -7, 2004 р. - 7, 2005 р. - 1, 2006 р. - не виявлено, 2007 р. - 2, 2008 р. - 6, 2009 р. - 4. Спостережено високий відсоток вчинення жорстокого поводження з тваринами у стані алкогольного сп'яніння (76 % від загальної кількості вивчених кримінальних справ). Дисертантом також встановлено: громадянство осіб, засуджених за цей злочин, рівень освіти, ставлення до праці, наявність судимості та фактори, що сприяли формуванню агресії та жорстокості.
Автор доводить, що у випадку вчинення жорстокого поводження з тваринами службовою особою, яка з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах зловживає владою або своїм службовим становищем, такі дії потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів: жорстоке поводження з тваринами (ст. 299 КК України) та зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України).
У підрозділі 2.4. “Суб'єктивна сторона складу злочину” зазначено, що злочин, передбачений ст. 299 КК України, вчиняється умисно. При цьому, умисел може бути як прямим, так і непрямим. У випадку вчинення жорстокого поводження з тваринами, що спричинило наслідки у вигляді каліцтва або загибелі тварини, може мати місце і необережна форма вини. У дослідженні також обґрунтована авторська позиція, що жорстоке поводження з тваринами можна визнати злочином із складною формою вини, тобто, коли вчинення суспільно небезпечного діяння є умисним, а ставлення до наслідків - необережним.
Хуліганський мотив у жорстокому поводженні з тваринами автор визначив як відкрите, демонстративне нехтування сформованими в суспільстві моральними засадами буття, що полягає у намаганні винної особи виявити явну неповагу до людини, суспільства, держави шляхом знущання над тваринами, заподіяння їм фізичних страждань, які можуть призвести до каліцтва чи загибелі. При цьому дисертант висловив позицію, що законодавець у диспозиції ст. 299 КК України вказівкою на хуліганський мотив звузив межі криміналізації злочинних діянь, тому запропоновано його виключити зі ст. 299 КК України.
Дослідження корисливого мотиву у злочині, передбаченому ст. 299 КК України, дало змогу встановити, що вчинення такого роду діянь (нацькування тварин одна на одну з корисливих мотивів) необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів: заняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 203 КК України) та жорстоке поводження з тваринами (ст. 299 КК України). На цій підставі висловлена позиція, що передбачення корисливого мотиву у цій нормі є недоцільним.
Розділ 3 “Особливості кваліфікації та призначення покарання за жорстоке поводження з тваринами” складається з двох підрозділів.
У підрозділі 3.1. “Відмежування жорстокого поводження з тваринами від суміжних складів злочинів та інших правопорушень” визначені суміжні до жорстокого поводження з тваринами злочини та правопорушення: незаконне полювання, умисне знищення або пошкодження майна, хуліганство, а також адміністративне правопорушення, передбачене ст. 89 КУпАП. Автором запропоновано перелік ознак, які дозволяють відмежувати вказані діяння.
Головним критерієм розмежування злочину, передбаченого ст. 299 КК України, і правопорушення, передбаченого ст. 89 КУпАП, є характер та ступінь їх суспільної небезпечності. Обґрунтовано необхідність удосконалення юридичних конструкцій зазначених норм. З метою усунення колізії пропонується у ч. 1 ст. 299 КК України передбачити настання наслідків у вигляді каліцтва або загибелі тварини і визнати його як злочин з матеріальним складом. Дисертант підтримує думку (В.В. Кузнецов), що у такому разі не залишаються поза увагою кримінально-правової оцінки певні наслідки злочинного діяння, що наявне в ст. 299 КК України. У ст. 89 КУпАП пропонується виключити наслідки і тим самим визнати його як правопорушення з формальним складом. Назву статті 89 КУпАП запропоновано сформулювати як ”Порушення встановлених правил поводження з тваринами”. На думку дисертанта, такий текстуальний виклад норми адекватно відобразить її зміст та віднесення до адміністративних провопорушень у галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони памяток історії та культури.
Встановлено, що однією із сфер, де виникає колізія інтересів людини і тварини, є сфера розмежування правомірної та протиправної поведінки, коли загрозлива поведінка тварини і є зовнішньою підставою вчинення суспільно небезпечного діяння. Зроблено висновок, що загибель або каліцтво тварини у випадках, коли вона використовується як знаряддя посягання її власником або іншою особою, повинно розглядатися за правилами необхідної оборони, а у випадках нападу без участі особи - за правилами крайньої необхідності.
У підрозділі 3.2. “Особливості призначення покарання за жорстоке поводження з тваринами” зазначено, що віднесення жорстокого поводження з тваринами до злочинів невеликої тяжкості, на думку дисертанта, є невиправданим. У цілому, воно відповідає міжнародній практиці встановлення покарання за аналогічний злочин, за виключенням того, що законодавство більшості розглянутих у роботі держав передбачають за подібні злочини покарання у виді позбавлення волі (ст. 222 КК Австрійської Республіки, ст. 136 КК Республіки Вануату, ст. 350 КК Королівства Нідерланди, ст. 259 КК Республіки Грузія, ст. 321 КК Кірібаті, ст. 170 Островів Кука, ст. 276 КК Республіки Казахстан, ст. 230 КК Республіки Латвія, ст. 354 КК Королівства Норвегія, ст. 328 КК Соломонових островів, ст. 13 КК Королівства Швеція,), у виді виправних робіт (ст. 259 КК Республіки Грузія, ст. 276 КК Республіки Казахстан), у виді громадських робіт (ст. 264 КК Республіки Киргизстан, ст. 310 КК Республіки Литва), у виді конфіскації майна (ст. 230 КК Республіки Латвія).
Обґрунтовано необхідність зміни санкції жорстокого поводження з тваринами. Збільшення верхніх меж санкції злочину, передбаченого ст. 299 КК України, а також її розширення за рахунок таких інших видів покарання, як громадські роботи та позбавлення волі, є перспективним напрямком удосконалення кримінального законодавства України у цій сфері.
ВИСНОВКИ
У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні теоретичних і практичних питань кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами та розробленні пропозицій щодо вдосконалення законодавства. Найбільш важливими є такі висновки:
1. Основні історичні етапи становлення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами зумовлені змінами об'єктивних факторів державного розвитку, культури суспільної свідомості, правосвідомості та правової ідеології з урахуванням національно-етнічних особливостей суспільства, і пов'язані, головним чином, з розвитком законодавства післяреволюційного періоду.
2. У результаті вивчення зарубіжного досвіду протидії жорстокому поводженню з тваринами було встановлено суттєві відмінності від чинного закону України про кримінальну відповідальність. Ці відмінності полягають у встановленні більш широкого кола діянь, що визнаються злочинами, які посягають на тваринний світ, в об'єкті та моменті закінчення злочину, а також у встановленні віку кримінальної відповідальності за вчинення такого виду суспільно небезпечних діянь.
3. Родовим об'єктом жорстокого поводження з тваринами є суспільні відносини, що складаються у сфері охорони моральності. Видовим об'єктом цього злочину є моральність як специфічна система суспільних відносин, які традиційно склалися в процесі суспільного розвитку і відображають культурні, національні, релігійні особливості буття людини. Основним безпосереднім об'єктом злочину є конкретні суспільні відносини, що складаються у сфері охорони моральності саме в ставленні до тваринного світу. Додатковим обов'язковим безпосереднім об'єктом - суспільні відносини в галузі охорони, відтворення і використання тваринного світу, додатковим факультативним безпосереднім об'єктом - відносини власності; суспільні відносини в сфері нормального розвитку та виховання малолітніх.
Предметом злочину, передбаченого ст. 299 КК України, є хребетні тварини. Ураховуючи сферу суспільних відносин, яку охороняє закон, у випадку вчинення цього злочину, запропоновано ч. 1 ст. 299 КК України викласти без конкретизації будь-яких ознак тварини. Уточнено юридично-значимі ознаки предмету злочину: біологічні, середовищні, територіальні.
4. Жорстоке поводження з тваринами, учинене із застосуванням жорстоких методів, можливе як у формі дії, так і бездіяльності. Нацькування тварин одна на одну вчиняється лише дією. Жорстоке поводження з тваринами в чинній редакції статті 299 КК України є злочином з формальним складом. Обстоюється позиція про визнання його злочином з матеріальним складом.
Обґрунтовано доцільність установлення такої кваліфікуючої ознаки цього злочину, як учинення жорстокого поводження з тваринами в присутності неповнолітнього. За результатами аналізу кваліфікуючих ознак у законодавстві зарубіжних країн, узагальнення результатів анкетування та судової практики, автором запропоновано передбачити в ст. 299 КК України ознаки, що стосуються форм співучасті та виду множинності.
5. Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 299 КК України, може бути фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а також особа, яка має ще й додаткові ознаки: пов'язані з порушенням спеціально покладених на неї обов'язків; характеризують роль та правове положення суб'єкта; характеризують взаємини суб'єкта з предметом злочину.
6. Установлено, що злочин, передбачений чинною редакцією ст. 299 КК України, може бути вчиненим як з прямим, так і непрямим умислом. У випадку настання наслідків у вигляді каліцтва чи загибелі тварини злочин може мати й складну форму вини, тобто, коли вчинення суспільно небезпечного діяння є умисним, а ставлення до наслідків - необережним.
Доведено недоцільність перевантаження норми, що встановлює відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, вказівками на мотиви вчинення злочину.
7. Розроблено критерії відмежування жорстокого поводження з тваринами від ряду суміжних злочинів та правопорушень: показники ступеня суспільної небезпечності діянь та загальні розмежувальні ознаки, визначені у відповідній статті КК України.
Комплексний системний аналіз складу злочину і правопорушення, у яких передбачено відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, а також практики їх застосування засвідчив існування суттєвих недоліків у їх законодавчій регламентації. Запропоновано конкретизувати форми правопорушення, передбаченого ст. 89 КУпАП.
8. За результатами узагальнення судової практики призначення покарання за вчинення жорстокого поводження з тваринами констатовано необхідність удосконалення санкції ст. 299 КК України.
9. Запропоновано такі зміни й доповнення:
1) викласти ст. 299 КК України у такій редакції:
“Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами
“1. Знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів, або нацькування тварин одна на одну, що спричинили каліцтво або загибель тварини, -
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від 160 до 240 годин, або арештом до шести місяців.
2. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в присутності неповнолітнього, або групою осіб, або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за жорстоке поводження з тваринами, -
караються штрафом до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк''.
2) ст. 89 КУпАП необхідно викласти в такій редакції:
“Стаття 89. Порушення встановлених правил поводження з тваринами
Порушення встановлених правил поводження з тваринами, -
карається штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Головко І.А. До питання щодо правової охорони тваринного світу / І.А. Головко // Формування правової держави в Україні. Проблеми і перспективи : зб. тез доп. Всеукр. наук.-практ. конф. - Тернопіль, 2007. - Ч. 2. - 2007. - С. 177-180.
2. Головко І.А. Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами за законодавством України та Російської Федерації (порівняльно-правовий аналіз) / І.А. Головко // Актуальні проблеми удосконалення кримінального законодавства України : тези доп. міжвідом. наук.-практ. конф. (Київ, 25 трав. 2007 р.) / Ред. кол. : Є.М. Моісеєв, О.М. Джужа, О.М. Костенко та ін. - К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2007. - С. 107-109.
3. Головко І.А. Жорстокість: сутність та кримінально-правове значення / І.А. Головко // Іменем Закону. Науковий вісник. - 2007. - № 2. - С. 13-16.
4. Головко І.А Жорстокість як загальносоціальне та кримінально-правове явище / І.А. Головко // Шості юридичні читання : зб. тез доп. міжнар. наук. конф. : Актуальні проблеми юридичної науки. - Ч. 3. - Хмельницький, 2007. - С. 144-146.
5. Головко І.А. Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами за законодавством Київської Русі / І.А. Головко // Іменем Закону. Науковий вісник. - 2008. - № 1. - С. 43-44.
6. Головко І.А. Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами: зарубіжний досвід / І.А. Головко // Підприємництво. Господарство. Право. - 2008. - № 6. - С. 128-130.
7. Головко І.А. Суб'єкт злочину, передбаченого ст. 299 КК України / І.А. Головко // Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми : зб. тез доп. II міжнарод. наук.-практ. інтернет-конф. - [секція 5-8]. - Тернопіль : ПП Созанський А. М., 2008. - С. 48-50.
8. Головко І.А. Відмежування жорстокого поводження з тваринами від незаконного полювання / І.А. Головко // Часопис Хмельницького університету управління та права : Університетські наукові записки. - 2008. - № 3. - С. 269-271.
9. Головко І.А. Об'єкт жорстокого поводження з тваринами / І.А. Головко // Проблеми кримінально-правових наук : історія, сучасність, міжнародний досвід (пам'яті професора П.П. Михайленка) : тези доп. наук.-теорет. конф. - К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2009. - С. 110-112.
АНОТАЦІЯ
Головко І.А. Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Київський національний університет внутрішніх справ. - Київ, 2010.
Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням питань кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Розглянуто історичні та порівняльно-правові аспекти регламентації відповідальності за жорстоке поводження з тваринами; проаналізовано термінологічні та змістові ознаки цього злочину; досліджено проблемні і суперечливі питання об'єктивних і суб'єктивних ознак; уточнено визначення кваліфікуючих ознак; проведено відмежування діянь, передбачених ст. 299 КК України, від суміжних складів злочинів та інших правопорушень. Обґрунтовано нове визначення предмета злочину, передбаченого ст. 299 КК України. Аргументовано необхідність розширення санкції ст. 299 КК України за рахунок збільшення верхніх меж, а також інших видів покарання. Виявлено певні недоліки в конструкції окремих правових норм та сформульовано пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства.
Ключові слова: кримінальна відповідальність, моральність, жорстокість, знущання над тваринами, жорстокі методи, нацькування.
АННОТАЦИЯ
Головко И.А. Уголовная ответственность за жестокое обращение с животными. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08. - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Киевский национальный университет внутренних дел. - Киев, 2010.
...Подобные документы
Наукове визначення і розкриття змісту кримінально-правових ознак хуліганства (ст. 296 КК), з'ясування особливостей конструкції юридичних складів цього злочину. Історичні аспекти генезису кримінальної відповідальності за хуліганство на теренах України.
автореферат [28,6 K], добавлен 11.04.2009Аналіз проблем правового регулювання кримінальної відповідальності держави, розробка обґрунтованих пропозицій для його вдосконалення. Визначення кримінальної відповідальності: суперечки щодо поняття. Підстави притягнення до кримінальної відповідальності.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 01.02.2015Особливості розробити пропозиції щодо вирішення практичних проблем кримінальної відповідальності за самоправство. Аналіз Закону України "Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу".
диссертация [8,2 M], добавлен 23.03.2019Місце злочину в системі кримінального законодавства. Характеристика об’єкта, предмета злочинного посягання. Об’єктивна сторона злочину, поняття матеріальної шкоди. Застосування кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 12.10.2015Склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України - "Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки", як підстава кримінальної відповідальності. Узагальнення пропозицій щодо необхідності вдосконалення даної кримінальної норми.
статья [29,5 K], добавлен 31.08.2017Правові відносини з використання, власності, управління та охорони тваринного світу в Україні. Види права користування. Державне управління та контроль у галузі використання та охорони тваринного світу. Відповідальність за порушення законодавства.
курсовая работа [79,3 K], добавлен 06.12.2013Поняття трудової відповідальності за порушення трудового законодавства і її види. Догана чи звільнення як основні методи дисциплінарних стягнень. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про працю. Види адміністративної відповідальності.
реферат [22,4 K], добавлен 22.03.2015Ознаки причетності до злочину. Кримінальна відповідальність за приховування злочину. Недонесення про злочин, загальне поняття про посадове потурання. Шляхи вдосконалення законодавчої регламентації кримінальної відповідальності за причетність до злочину.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 11.04.2012Розробка методичних принципів вдосконалення юридичної відповідальності за правопорушення, що скоюються щодо авторських та суміжних прав. Правові засоби забезпечення прав і свобод фізичних та юридичних осіб щодо захисту авторського права та суміжних прав.
дипломная работа [150,2 K], добавлен 10.12.2010Застосування дисциплінарної відповідальності за порушення законодавства про надра. Правові підстави цивільної та адміністративної відповідальності, відшкодування збитків. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства, суспільна небезпека.
реферат [19,7 K], добавлен 23.01.2009Правове регулювання та державна політика України в галузі охорони праці жінок, молоді та інвалідів як однієї із основних гарантій їхніх прав і свобод. Дисциплінарна, матеріальна, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства.
дипломная работа [241,0 K], добавлен 17.08.2011Знайомство з особливостями визнання юридичної особи суб’єктом злочину. Осудність як наступна обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Загальна характеристика злочинів, за які може наставати кримінальна відповідальність з 14 років: насильницькі, майнові.
дипломная работа [68,7 K], добавлен 27.11.2014Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи. Кримінально-правовий аналіз і відмежування від суміжних складів злочинів, та існуючі санкції. Відмінні особливості розгляду справ у відношенні повнолітній та неповнолітніх осіб.
дипломная работа [225,8 K], добавлен 20.09.2016Дослідження у послідовності загального поняття суб'єкта злочину та його ознак, а саме, що це є фізична особа, оскільки лише вона може бути притягнута до відповідальності і піддана кримінальному покаранню, згідно з принципу особистої відповідальності.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 10.03.2008Становлення і розвиток законодавства про погрозу або насильство щодо захисника чи представника особи на теренах сучасної України. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки погрози або насильства. Відмежування погрози або насильства від суміжних складів злочинів.
диссертация [964,3 K], добавлен 23.03.2019Дослідження поняття та ознак кримінальної відповідальності. Єдина підстава кримінальної відповідальності, її фактичні та юридичні сторони. Форми її реалізації: призначення покарання, правова природа та підстави звільнення від нього та від його відбування.
курсовая работа [68,4 K], добавлен 22.03.2015Аналіз системи заходів щодо охорони дитинства. Удосконалення чинного законодавства та проекту Трудового кодексу України у сфері оборони материнства. Визначення основних робочих прав як можливостей людини у сфері праці, закріплених у міжнародних актах.
статья [19,8 K], добавлен 11.09.2017Дослідження основних проблем у процесі імплементації європейських стандартів у національне законодавство. Основні пропозиції щодо удосконалення законодавчої системи України у сфері соціального захисту. Зміцнення економічних зв’язків між державами.
статья [20,0 K], добавлен 19.09.2017Умови правомірності проведення різних видів донорства. Характеристика об'єкту та суб'єкту насильницького донорства, його основні ознаки та відмежування від суміжних складів злочинів. Покарання за насильницьке вилучення крові у людини з метою її продажу.
курсовая работа [116,8 K], добавлен 14.04.2014Вивчення поняття словесної, письмової, жестової погрози - встановлення реального наміру заподіяти особі або її близьким фізичну, майнову або моральну шкоду. Юридичний аналіз складу та суб’єкту злочину. Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством.
реферат [40,0 K], добавлен 31.03.2010