Кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання подружнім вбивствам

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

УДК 343.85

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання подружнім вбивствам

Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Зазимко Оксана Іванівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії прокуратури України, Генеральна прокуратура України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор Кальман Олександр Григорович, Національна академія прокуратури України, завідуючий кафедрою кримінального права та кримінології.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Музика Анатолій Ананійович, Державний науково-дослідний інститут митної справи, заступник директора з наукової роботи;

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Женунтій Володимир Іванович, Національна академія правових наук України, головний науковий співробітник наукового відділу по зв'язках з державними, судовими, правоохоронними органами.

Захист відбудеться «08» вересня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.730.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук в Національній академії прокуратури України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81-б.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії прокуратури України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81-б.

Автореферат розісланий «04» серпня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат юридичних наук Н.В. Лісова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В останні роки набули значного поширення злочини, що вчинюються у сімейно-побутовій сфері. Як свідчать статистичні дані, 30-40 % усіх тяжких насильницьких злочинів вчиняється в сім'ї і переважна їх кількість, близько 70 %, - в подружній діаді. Майнове розшарування суспільства, зниження рівня життя значної частини населення, соціально-побутова невлаштованість, безробіття, безправність, політична нестабільність, алкоголізація і наркотизація населення сприяють посиленню криміналізації суспільства. Крайнім проявом сімейного неблагополуччя є насильство в родині, в тому числі подружні вбивства, масштаб яких набуває реальної загрози для суспільства.

Насильницька злочинність руйнує подружні стосунки, сім'ю та спричиняє значну шкоду моральним засадам, здійснює психотравмуючий та деморалізуючий вплив на дітей. Криміналізація подружніх стосунків генерує зростання злочинності в цілому, підриває процес соціалізації, укріплення та розвиток позитивних суспільних відносин. Наявність подружніх пар, в яких конфлікти вирішуються з позиції сили, призводить до того, що вчинюються тяжкі злочини проти особи, включаючи і подружні вбивства. Тому комплексний науковий аналіз кримінологічно значущих характеристик подружніх вбивств, їх детермінант і розроблення заходів протидії є нагальною потребою сьогодення.

Проблеми протидії та запобігання насильницьким злочинам досліджувалися у працях відомих вітчизняних вчених у галузі кримінології та кримінального права: В. І. Борисова, Л. М. Давиденка, І М. Даньшина, О. М. Джужи, Ю. М. Дьоміна, О. О. Дудорова, А. П. Закалюка, В. С. Зеленецького, А. Ф. Зелінського, О. Г. Кальмана, О. М. Костенка, М. В. Косюти, В. М. Куца, О. М. Литвака, В. О. Навроцького, М. І. Панова, В. М. Поповича, В. В. Сташиса, Є. Л. Стрельцова, В. Я. Тація, В. П. Тихого, В. І. Шакуна, Н. М. Ярмиш, О. Н. Ярмиша.

Починаючи з 70-х років ХХ століття проблемі подружніх вбивств в рамках сімейно-побутової злочинності присвятили свої дослідження такі радянські вчені як: Д. А. Корецький, В. М. Кормщиков, О. О. Костиря, Ю. М. Крупка, В. О. Лобанов, Ф. А. Лопушанський, М. П. Мішляєв, Г. Г. Мошак, Я. Я. Соотак, О. В. Старков, А. Д. Тартаковський, Д. А. Шестаков, С. В. Трофімов. Серед сучасних українських та російських науковців слід назвати таких авторів як: С. В. Аракелян, М. І. Бельцев, А. А. Бова, О. В. Бойко, В. В. Голіна, Б. Г. Головкін, Р. М. Зулканєєв, О. М. Ільяшенко, Л. В. Крижна, Н. В. Машинська, Є. М. Потапчук, В. І. Шахов, О. Д. Шинкаренко, О. Ю. Юрченко та інші.

Варто зазначити, що проблемам подружніх вбивств в рамках сімейної кримінології та гендерного насильства присвятили свої дослідження зарубіжні вчені R. LaRossa, J. Schefer, C. Caetano, S. Smith, L. Salzman, N. Thoennes.

Водночас, більшість досліджень, присвячених подружнім вбивствам, припадає на 70-80-ті роки ХХ століття. За часів незалежної української держави вивчення проблеми подружніх вбивств на рівні дисертаційного дослідження, яке б розкривало кримінологічну природу даного злочину і надало б можливість розробити систему заходів, спрямованих на запобігання подружнім вбивствам, не проводилося.

Тому, в умовах подальшої криміналізації сфери сімейних відносин, очевидною є необхідність ґрунтовного кримінологічного аналізу зазначеної проблеми та розроблення комплексу заходів, спрямованих на запобігання подружнім вбивствам. Саме це обумовлює актуальність і доцільність дослідження кримінологічних аспектів подружніх вбивств на дисертаційному рівні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до вимог Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767, Концепції Державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на 2006-2010 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 р. № 384-р. Дисертаційне дослідження відповідає плану наукових досліджень Національної академії прокуратури України за напрямом „Діяльність органів прокуратури з протидії злочинності” (номер державної реєстрації № РК 0108U009864). Тема узгоджується з Резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи „Парламенти, об'єднані для подолання побутового насильства над жінками”; відповідає пан-європейській кампанії проти насильства над жінками 2006-2008 років, розпочатої відповідно до зазначеної резолюції, та пов'язана із вимогами Всеукраїнської акції проти гендерного насильства, що розпочалася 25 листопада 2006 року, а також темою парламентських слухань з нагоди Міжнародного дня проти насильства щодо жінок.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробленні науково-обґрунтованих рекомендацій, спрямованих на вдосконалення практики запобігання подружнім вбивствам шляхом проведення їх комплексного кримінологічного аналізу.

Для досягнення цієї мети вирішувалися такі основні завдання дослідження:

- надати загальну характеристику подружнім вбивствам як правовому і соціальному явищу;

- здійснити кримінологічну характеристику вказаних злочинів;

- надати розгорнуту кримінологічну характеристику особі злочинців, які вчинили подружні вбивства, виявити найбільш типові їх риси;

- сформулювати основні криміногенні фактори детермінації цих злочинів;

- проаналізувати та виокремити причини та умови вчинення подружніх вбивств;

- провести аналіз криміногенних ситуацій та мотивації цих злочинів;

- з'ясувати найбільш характерні віктимологічні особливості потерпілих від подружніх вбивств;

- випрацювати відповідний комплекс запобіжних заходів з детальними пропозиціями і рекомендаціями на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному, індивідуальному рівнях.

Об'єкт дослідження - насильницькі злочини, що вчиняються у сфері конфліктного міжособистісного подружнього спілкування, а також діяльність державних і громадських органів щодо запобігання цим злочинам.

Предмет дослідження - кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання подружнім вбивствам.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертації є вітчизняні і зарубіжні праці в галузі соціології, психології, кримінології та кримінального права, в яких аналізується насильство як загальносоціальне та родове явище, а також розглядається механізм формування насильницької поведінки в житті подружньої діади в конкретних формах її прояву, зокрема у формі вбивства. Методологічним підґрунтям дослідження є положення матеріалістичної діалектики, а також інші загальнонаукові і спеціальні методи сучасні теорії наукового пізнання, зокрема: історичний, порівняльно-правовий, соціально-психологічний, конкретно-соціологічний, статистичний, системно-структурний та формально-логічний методи.

Історичний метод дослідження використовувався при ретроспективному аналізі проявів подружніх вбивств і їх законодавчого визначення. Порівняльно-правовий метод було застосовано при аналізі юридичних норм та практики їх застосування в інших країнах. Соціально-психологічний метод використовувався при дослідженні особи злочинця та потерпілих від цього злочину, криміногенних ситуацій та мотивацій вчинення подружнього вбивства. Конкретно-соціологічний метод застосовувався при зборі, узагальненні та аналізі результатів опитування працівників правоохоронних органів, вивченні факторів детермінації подружніх вбивств. Статистичний метод використовувався при зборі, узагальненні й аналізі показників кримінально-правової статистики, проведенні вибіркового вивчення матеріалів архівних кримінальних справ, що дозволило одержати всебічну і змістовну інформацію про об'єкт та предмет дослідження. Системно-структурний та формально-логічний методи дали змогу розкрити систему факторів детермінації подружніх вбивств, систему суб'єктів запобіжної діяльності, провести типологію осіб, які їх вчинюють і потерпілих.

Емпіричну основу дослідження складають результати вивчення 300 архівних кримінальних справ, розглянутих судами України в період з 2004 по 2009 роки за статтями 115, 116, 118 чинного Кримінального кодексу України; проведеного опитування працівників правоохоронних органів (360 осіб) про причини та заходи запобігання подружнім вбивствам, показники соціальної, економічної, кримінально-правової статистики (2004-2009 рр.).

Окрім того, використані статистичні звіти та довідки Генеральної прокуратури України, Департаменту громадської безпеки Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України. Під час написання дисертації використовувався досвід та результати конкретних кримінологічних, соціологічних та психологічних досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з приводу проблем подружнього насильства, зокрема подружніх вбивств.

Валідність і надійність отриманих результатів дослідження забезпечуються взаємодоповнюваністю використаних методів та репрезентативністю вибіркової сукупності.

Застосування різних методів дозволило комплексно дослідити зазначену проблему і розробити обґрунтовані висновки та пропозиції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає втому, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням кримінологічної характеристики, детермінації і запобігання подружнім вбивства. У результаті проведеного аналізу сформульовано низку концептуальних положень і висновків, що відповідають змістовним ознакам наукової новизни роботи. Основні з них такі:

вперше:

- встановлено специфічні ознаки подружнього вбивства, що відрізняють його від інших вбивств на сімейно-побутовому ґрунті, і запропоновано авторське визначення поняття подружнього вбивства як умисного вбивства, вчиненого одним із подружжя - іншого, які перебувають як в зареєстрованих, так і в незареєстрованих шлюбних відносинах, на ґрунті подружнього конфлікту;

- запропоновано вбивство одного із подружжя або іншого члена сім'ї визнати у чинному кримінальному законі особливо обтяжуючою обставиною, за винятком випадків, передбачених статтями 116 та 118 чинного Кримінального кодексу України;

- здійснено детальну кримінологічну характеристику подружніх вбивств, їх кількісно-якісних показників. Встановлено, що за період з 2004 по 2009 роки інтенсивність подружніх вбивств в Україні проявила чітко виражену тенденцію до збереження відносно масового та сталого характеру; у структурі умисних вбивств, вчинених на побутовому ґрунті, їх питома вага становить 65,0 %, вони є низьколатентними, вчинюються одноосібно;

- здійснено розгорнуту кримінологічну характеристику особи суб'єкта подружнього вбивства; за глибиною і стійкістю їх антисоціальної спрямованості виокремлено чотири їх типи: 1) випадковий, 2) нестійкий, 3) стійкий, 4) злісний;

- визначено загальносоціальні фактори вчинення подружніх вбивств, а також групу чинників, що характеризують морально-психологічну складову відносин конфліктуючих подружніх пар, серед яких: сімейне неблагополуччя; пристрасть одного з членів подружжя до алкогольних напоїв; незадоволення сексуальних потреб; незадоволення потреби у самовираженні, цінності та значущості власного „Я”; деформація позитивних емоцій; відсутність взаєморозуміння та взаємодопомоги; недостатнє фінансове забезпечення;

- розроблено авторський комплекс соціально-психологічних умов, які сприяють подружнім вбивствам: перебування подружжя у незареєстрованому шлюбі; порушення гендерної рівності у сімейних відносинах; особисті якості подружжя, які призводять до психологічної несумісності; стереотипи конфліктного спілкування; гендерні відмінності стратегій подолання життєвих труднощів; непідготовленість до подружнього життя; недостатнє знання подружжям одне одного; низька культура спілкування подружжя; провокуюча поведінка потерпілого;

- вироблено цілісне уявлення щодо оптимізації діяльності державних установ і громадських організацій щодо запобігання подружнім вбивствам у сучасних умовах;

- обґрунтовано необхідність внесення змін і доповнень до: Закону України „Про попередження насильства сім'ї”, передбачивши нормативні підстави і механізм правового захисту подружжя; Кримінально-процесуального кодексу України про скорочення процесуальних строків розгляду заяв подружжя про вчинення щодо них насильства; Сімейного кодексу України щодо визнання застосування насильства як однієї з підстав розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав особи, яка вчинила цей злочин, надання органу опіки і піклування права ініціювати у судовому порядку тимчасове виселення із помешкання особи, яка вчинює насильство в сім'ї.

удосконалено:

- класифікацію чинників подружніх вбивств за рівнем їх функціонування;

- характеристику конкретної криміногенної ситуації і мотивації злочинної поведінки при вчиненні подружніх вбивств. Встановлено, що така ситуація може бути ініційована злочинцем, потерпілим або обопільно. Мотивами подружніх вбивств переважно були: особиста неприязнь, ревнощі або помста;

- віктимологічну характеристику потерпілих від подружнього вбивства. Встановлено, що це переважно особи жіночої статі, молодого і середнього віку, низького соціального статусу, на момент злочину перебували в стані алкогольного сп'яніння.

дістало подальшого розвитку:

- система заходів загальносоціального запобігання подружнім вбивствам, що охоплює комплекс соціальних практик довготривалого характеру у вигляді реалізації заходів соціально-економічної, правої, культурно-виховної, духовної, медичної, шлюбної сфер, спрямованих на усунення протиріч і конфліктів у подружньому житті;

- теоретичні положення щодо кола суб'єктів спеціально-кримінологічного запобігання подружнім вбивствам, у рамках якого охарактеризовано діяльність спеціалізованих і неспеціалізованих суб'єктів запобігання вказаним злочинам і запропоновано комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності їх роботи, основними з яких є: запровадження підготовки спеціалістів кримінолого-психологічного профілю, створення координаційного центру, проведення наукових досліджень, впровадження виховних програм, організація центрів сімейної терапії тощо;

- заходи індивідуального запобігання подружнім вбивствам, серед яких першочергове значення мають заходи психологічного впливу - психогігієна, психопрофілактика і психотерапевтична робота;

- система заходів віктимологічної профілактики цим суспільно-небезпечним діянням, що спрямована на корекцію поведінки потенційних жертв і їх захисту;

- обґрунтування закріплення в Законі України „Про попередження насильства в сім'ї” офіційного попередження про неприпустимість віктимної поведінки і прийняття Закону України „Про профілактику злочинів”, який містив би розділ стосовно здійснення віктимологічної профілактики.

Практичне значення отриманих результатів полягає у наступному:

у науково-дослідній сфері - отримані результати дозволять розширити теоретико-методологічну базу для подальшого розроблення шляхів вирішення проблем запобігання подружнім вбивствам (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у науково-аналітичну роботу Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при РНБО України, 29 грудня 2008 року);

у практичній діяльності - розроблені положення та рекомендації можуть бути використані в практичній діяльності правоохоронних органів, установ і організацій, що займаються соціальною роботою з подружніми парами у життєдіяльності яких зафіксовані асоціальні прояви;

у навчальному процесі - можуть бути використані при викладанні дисципліни „Кримінологія” для юридичних, соціологічних, соціологічно-психологічних та психологічних факультетів, підготовці підручників і навчальних посібників із кримінології, профілактики злочинів, кримінального права та спеціальних курсів, факультативних лекційних курсів та тренінгів, факультативних курсів в середніх школах, при підготовці навчально-інформаційних курсів тощо;

у законотворчій діяльності - при внесенні змін і доповнень до чинного законодавства (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в роботі Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при вдосконаленні норм чинного Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України „Про попередження насильства в сім'ї”, 31 травня 2007 року). подружній криміногенний злочин

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були викладені у тезах на науково-практичних конференціях „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (лютий 2004 р., м. Львів) та „Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства” (квітень 2004 р., м. Львів), міжнародній науково-практичній конференції „Механізм кримінально-правового впливу: український та зарубіжний досвід” (квітень 2010 року, м. Одеса).

Публікації. Положення та результати дисертаційного дослідження відображено у 4 наукових працях, опублікованих у фахових наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, а також трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена її метою, завданнями, об'єктом та предметом дослідження і включає перелік умовних скорочень, вступ, три розділи, висновки, список літературних джерел та додатки. Загальний обсяг дисертації становить 217 сторінок, з яких основний текст - 182 сторінки, список використаних джерел - 22 сторінки (237 найменувань) та додатки (2 додатки) на 11 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, його методологічна та емпірична бази, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, формулюються основні положення, що виносяться на захист та становлять наукову новизну дослідження, розкривається теоретичне і практичне значення отриманих результатів, наводяться дані про їх апробацію.

Розділ І „Кримінологічна характеристика подружніх вбивств” складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню специфіки життя подружжя як об'єкта кримінально-правого захисту, з'ясуванню сучасних тенденцій та особливостей кількісно-якісних показників, дослідженню особливостей особистісних характеристик злочинця.

У підрозділі 1.1. „Життя подружжя як об'єкт кримінально-правового захисту” визначено, що серед основоположних прав людини, право на життя є, без сумніву, одним з найбільш безперечних прав людини. Однак суспільна правосвідомість, чинне кримінальне законодавство щодо форм і методів боротьби із соціально-небезпечними посяганнями на основні цінності суспільства, які потребують кримінально-правового захисту, не достатньо враховують специфіку кримінально-правового захисту подружнього життя. Наголошується, що на відміну від практики переважної більшості європейських країн, у Кримінальному кодексі України не міститься спеціальної норми, яка б здійснювала кримінально-правовий захист життя подружжя, відсутні визначення подружнього вбивства, не визнано воно і в якості обтяжуючої обставини.

Встановлені специфічні ознаки подружнього вбивства, які відрізняють ці злочини від інших вбивств на сімейно-побутовому ґрунті, і запропоновано авторське визначення поняття подружнього вбивства як умисного вбивства, що вчинене одним із подружжя, - іншого, які перебувають, як в зареєстрованих, так і в незареєстрованих шлюбних відносинах на ґрунті подружнього конфлікту.

Враховуючи високий рівень суспільної небезпеки подружнього вбивства, обґрунтовується пропозиція визнати вбивство одного із подружжя або іншого члена сім'ї в якості особливо обтяжуючої обставини умисного вбивства, окрім випадків, передбачених статтями 116 та 118 чинного Кримінального кодексу України.

У підрозділі 1.2. „Кримінологічна характеристика подружніх вбивств” дисертантом досліджено сучасні тенденції та кількісно-якісні показники подружніх вбивств. Аналіз показників кримінологічної характеристики подружніх вбивств дозволив встановити такі тенденції: вони стали досить розповсюдженим негативним соціальним явищем, а в структурі умисних вбивств, вчинених на побутовому ґрунті, становлять 65,0 %; зберігається їх відносна масовість і сталий характер; подружні вбивства є низьколатентними, вчинюються в сімейно-побутовій сфері, переважно одноосібно, в житловому приміщенні, у весняно-літній період, вечірній час (з 18.00 до 24.00 год.), а також робочий день (53,0 %), із застосуванням різних колючо-ріжучих предметів, у більшості випадків кухонних ножів.

У підрозділі 1.3. „Кримінологічна характеристика осіб, що вчинили подружні вбивства” розкрито особистісні особливості вказаних осіб та запропоновано типологію злочинців. Встановлено, що найбільша криміногенна активність характерна для осіб чоловічої статі у віці 30-50 років, із переважно середнім рівнем освіти, низьким соціальним статусом, більшість (89,0 %) із них низькокваліфіковані робітники, пенсіонери та особи, які ніде не працювали і не навчались; з морально-психологічної сторони злочинці характеризуються стійкою антисоціальною спрямованістю особистості, викривленою системою цінностей та потреб, зловживанням алкогольними напоями, наявністю психічних аномалій (переважно хронічний алкоголізм), їм притаманні стійкі відхилення в емоційно-вольовій, ціннісно-нормативній та психологічній сферах.

Особистість злочинців, які вчинили подружні вбивства, характеризується соціально-правовою і морально-психологічною деформацією.

За глибиною і стійкістю антисоціальної спрямованості осіб, які вчинили подружні вбивства виокремлено чотири їх типи: 1) випадковий, 2) нестійкий, 3) стійкий, 4) злісний.

Випадковий тип (30,0 %) в цілому характеризується позитивно. Подружнє вбивство було вчинено ними вперше під впливом конфліктної ситуації, яка виникла не з їх вини та не випливала із попередньої поведінки.

Нестійкий тип (27,0 %), як правило, характеризується негативно. Особам нестійкого типу притаманне неналежне виконання вимог суспільно встановлених соціальних норм поведінки. Ними раніше допускалися порушення моральних норм та вчинення різного роду правопорушень.

Особи стійкого типу (25,0 %) характеризуються чіткою і стійкою агресивно-насильницькою спрямованістю з усталеними стереотипами застосування грубої сили, що формувалися в середовищі, де порушення суспільної моралі було нормою. Деструктивний злочинний спосіб вирішення подружнього конфлікту для даного типу злочинців використовувався як засіб досягнення різних цілей і носив інструментальний характер.

Злісний тип (18,0 %) особи злочинця характеризуються яскраво вираженою агресивно-насильницькою спрямованістю особи, яка мала домінуючий характер. Вчинення подружнього вбивства для них було закономірним проявом агресивної поведінки у всіх сферах суспільного життя.

Розділ 2 „Криміногенна детермінація подружніх вбивств” містить три підрозділи.

У підрозділі 2.1. „Фактори детермінації подружніх вбивств” визначено і теоретично обґрунтовано класифікацію факторів, що зумовлюють криміногенні детермінанти подружніх вбивств, встановлено причинно-наслідкові зв'язки між дією зазначених факторів і завданнями здійснення запобіжної діяльності. Зазначається, що факторами подружніх вбивств є реальні умови життя людей, в основі яких знаходяться протиріччя суспільства. Протиріччя між особою та суспільством, які реалізуються у подружньому вбивстві, мають соціальну, психологічну або змішану природу. Фактори подружніх вбивств конкретизуються через різні причини та умови, які негативно характеризують економічну, соціальну, духовну і політичну сферу життєдіяльності суспільства.

Серед факторів, що обумовлюють подружні вбивства, є ті, що детермінують насильницьку злочинність в цілому, і розглядуваний вид злочину зокрема. Це соціально-економічні, культурно-виховні, соціально-психологічні, правові та організаційно-управлінські фактори, що пов'язані між собою складними кореляційними зв'язками, і носять здебільшого ймовірний характер, хоча у своїй взаємодії обумовлюють вчинення злочинів, що досліджуються.

У підрозділі 2.2. „Причини та умови вчинення подружніх вбивств” дисертантом доведено, що на рівні вчинення конкретного злочину подружні вбивства зумовлені: антисуспільною насильницькою спрямованістю особи, сімейним неблагополуччям, зловживанням алкоголем, перебуванням подружжя у несприятливих незареєстрованих шлюбних стосунках.

Визначено авторський комплекс соціально-психологічних умов, що сприяють подружнім вбивствам, а саме: перебування подружжя у незареєстрованому шлюбі, порушення гендерної рівності у сімейних відносинах, особисті якості подружжя, які призводять до психологічної несумісності, стереотипи конфліктного спілкування, гендерні відмінності стратегій подолання життєвих труднощів, непідготовленість до подружнього життя, недостатнє знання подружжям одне одного, низька культура спілкування подружжя, провокуюча поведінка потерпілого.

Аналіз причин та умов подружніх вбивств дозволив виявити глибокий і складний характер взаємозв'язку негативних особистісних проявів із динамікою і формами конфліктної взаємодії подружжя. При цьому підкреслюється, що психологічний фактор є домінуючим, первинним у характері подружніх взаємовідносин, дія якого посилює вплив факторів соціального-економічного характеру.

У підрозділі 2.3. „Криміногенна ситуація та мотивація подружніх вбивств” зазначено, що в механізмі злочинної поведінки осіб, які вчинили подружнє вбивство, особливе місце займає конкретна життєва ситуація. Підкреслюється, що для розробки заходів, спрямованих на запобігання подружнім вбивствам, важливе значення має класифікація криміногенних ситуацій Встановлено, що така ситуація може бути ініційована злочинцем, потерпілим або обопільно. У зв'язку із цим, криміногенно значущим виявляється характеристика потерпілих від досліджуваних злочинів.

Виходячи з типової мотивації поведінки потерпілих від подружніх вбивств, виділено окремі їх типи: потерпілі з позитивно-нейтральною поведінкою, потерпілі з аморально-спонукаючою поведінкою, потерпілі з агресивно-провокуючою поведінкою.

Потерпілі з позитивно-нейтральною поведінкою (30,0 %) не створювали конфліктних ситуацій. Подружні вбивства щодо даної категорії потерпілих є наслідком сталої глибокої асоціальної та деструктивної, насильницької спрямованісті злочинця, створенням конфліктних ситуацій для прояву своєї агресії.

Потерпілі з аморально-спонукаючою поведінкою (24,0 %) в більшості своїй вели паразитичний спосіб життя, їм притаманна схильність до конфліктів, аморальних способів їх вирішення, некоректне та зневажливе ставлення до злочинця, що й стимулювало в останнього виникнення злочинного умислу і сприяло вчиненню злочину.

Потерпілі з агресивно-провокуючою поведінкою (46,0 %) в конфліктних ситуаціях вели себе зухвало, нагнітали емоційну напругу, висловлювали образи щодо злочинця, першими наносили удари. Їх поведінка була передумовою вчинення подружнього вбивства, призводила до конфліктів з високою напруженістю і при відповідних деструктивних орієнтирах злочинця вела саме до злочинного вирішення конфліктних ситуацій.

Розділ 3 „Запобігання подружнім вбивствам” містить чотири підрозділи, присвячених розгляду теоретичних і практичних питань протидії даному виду злочину.

У підрозділі 3.1. „Запобігання подружнім вбивствам - основний напрямок протидії подружнім вбивствами” зазначається, що запобігання подружнім вбивствам як один із напрямків протидії злочинності представляє собою складний соціальний процес, систему взаємопов'язаних заходів діяльності держави, громадських організацій і окремих громадян, направлених на усунення факторів, причин і умов, які детермінують цей вид злочинності, на макро- і мікрорівнях.

Запобігання подружнім вбивствам має здійснюватися на трьох рівнях: загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному.

У підрозділі 3.2. „Загальносоціальне запобігання подружнім вбивствам” підкреслюється, що загальносоціальне запобігання подружнім вбивствам охоплює комплекс соціальної практики, який носить довготривалий характер у вигляді взаємозв'язку різних за змістом заходів соціально-економічної, правової, культурно-виховної, духовної, медичної, шлюбної сфер, спрямованих на усунення протиріч у міжособистому подружньому спілкуванні. Заходи загальносоціального характеру мають виключно широкий діапазон і впливають на всі види, групи, різновиди причин та умов, детермінуючих подружні вбивства. Вони спрямовані на вдосконалення законодавства, боротьбу з бідністю, подолання демографічної кризи, покращення соціально-економічних умов життєдіяльності сім'ї, підвищення ефективності соціального захисту сім'ї, вирішення питань житлового благоустрою, розвиток і укріплення культури і духовності, забезпечення здоров'я населення, протидія наркоманії, алкоголізму, тютюнопалінню, ВІЛ/СНІДу.

У підрозділі 3.3. „Спеціально-кримінологічне запобігання подружнім вбивствам” наголошується, що для реалізації цих заходів важливим є внесення змін до чинного законодавства, а саме: 1) до Закону України “Про попередження насильства в сім'ї”, передбачивши нормативні підстави і механізм правового захисту подружжя; 2) до Кримінально-процесуального кодексу України про скорочення процесуальних строків розгляду заяв подружжя про вчинення щодо них насильства; 3) до Сімейного кодексу України: щодо визнання застосування насильства як однієї з підстав розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав особи, яка вчинила цей злочин, надання органу опіки і піклування права ініціювати у судовому порядку тимчасове виселення із помешкання особи, яка вчинює насильство в сім'ї.

З метою реалізації спеціально-кримінологічного запобігання подружнім вбивствам організаційного характеру пропонується: 1) в навчальні плани з підготовки педагогів, психологів, соціальних робітників, правоохоронців тощо ввести спеціальний курс із проблем запобігання насильства в сім'ї; 2) створити координаційний центр із запобігання насильства між подружжям; 3) організовувати проведення наукових досліджень щодо протидії подружньому насильству; впровадження виховних програм підвищення культури подружнього життя; 4) запровадити активну правову пропаганду, спрямовану на роз'яснення норм чинного сімейного законодавства, а також відповідальності за вчинення злочинів проти членів сім'ї; 4) організувати центри сімейної терапії; 5) запровадити підготовку спеціалістів кримінолого-психологічного профілю, здатних для роботи, спрямованої на усунення криміногенних факторів у сімейних відносинах.

У підрозділі 3.4. „Індивідуальне запобігання подружнім вбивствам” зазначається, що індивідуальне запобігання подружнім вбивствам - це робота із особами, поведінка яких свідчить про можливість вчинення ними злочину. Запобіжна діяльність на індивідуальному рівні потребує: виявлення кола осіб, від яких варто очікувати вчинення злочину; визначення специфічних негативних джерел, що впливають на свідомість цих осіб; прогнозування злочинної поведінки потенційних злочинців; коригування поведінки даних осіб. Сутність індивідуально-профілактичного впливу полягає в тому, щоб запобігти формуванню конфліктної, криміногенної ситуації в сім'ї і мотивації злочинної поведінки.

Процес індивідуальної профілактичної роботи має складатися із двох етапів. Перший етап включає виявлення та з'ясування кола осіб щодо яких необхідно застосовувати запобіжні заходи; на другому етапі реалізуються заходи корегування мотиваційної сфери з метою унеможливлення вчинення подружніх вбивств.

З метою підвищення запобіжної діяльності обґрунтовується необхідність створення банку даних, який містив би інформацію про конфліктні подружні діади, а також запровадження статистичного обліку конфліктуючих подружніх пар.

Зроблено висновок, що важливе значення має застосування до осіб, поведінка яких свідчить про можливість вчинення ними подружнього вбивства, заходів психологічного впливу, корекції мотиваційної сфери, які можуть застосовуватися за проханням або за згодою особи.

Особливої уваги на рівні індивідуальної профілактики подружніх вбивств вимагають особи, які звільнилися з місць позбавлення волі, особливо ті, які вчинили насильницькі злочини проти особи або одного із подружжя, членів сім'ї/родини.

Окремо розглядається віктимологічна профілактика подружніх вбивств, яка охоплює не лише заходи, спрямовані на корекцію поведінки потенційних жертв, але й запровадження віктимологічної програми запобігання подружнім вбивствам, яка повинна містити заходи щодо захисту жертв подружніх вбивств. Обґрунтовано, що офіційне попередження про неприпустимість віктимної поведінки в сім'ї необхідно закріпити в Законі України „Про попередження насильства в сім'ї”. Автор приєднується до думки тих науковців, які вважають за необхідне прийняти Закон України „Про профілактику злочинів”, який містив би розділ стосовно здійснення віктимологічної профілактики. В ньому варто визначити поняття злочину, порядок отримання інформації про допомогу та її види, порядок і підстави отримання матеріальної допомоги від заподіювача шкоди, причому як безпосередніми жертвами, так і рикошетними.

Висновки

Проведене дослідження дозволило по-новому вирішити важливе для кримінології наукове завдання щодо надання кримінологічної характеристики подружнім вбивствам, аналізу факторів, що детермінують вчинення цих злочинів, розроблення заходів, спрямованих на їх запобігання.

Головними теоретичними та прикладними результатами роботи є такі висновки.

1. Суспільна правосвідомість, чинне кримінальне законодавство щодо форм і методів боротьби із подружніми вбивствами недостатньо враховують специфіку кримінально-правового захисту подружнього життя. У зв'язку з цим пропонується вбивство одного із подружжя або іншого члена сім'ї визнати особливо обтяжуючою обставиною, окрім випадків, передбачених статтями 116 та 118 чинного Кримінального кодексу України.

2. В результаті аналізу показників кримінально-правової статистики, а також проведеного вибіркового дослідження встановлено, що за останні роки інтенсивність подружніх вбивств в Україні проявила чітко виражену тенденцію до збереження їх відносно масового та сталого характеру.

3. З морально-психологічного боку злочинці характеризуються стійкою антисоціальною, насильницькою спрямованістю, викривленою системою цінностей та потреб, зловживанням алкогольними напоями, наявністю психічних аномалій, переважно хронічного алкоголізму, наявністю стійкого відхилення в емоційно-вольовій, ціннісно-нормативній та психологічній сферах. Виділено окремі типи злочинців: 1) випадковий, 2) нестійкий, 3) стійкий, 4) злісний. Така типологія має бути врахованою при проведенні профілактичної роботи.

4. До обставин, які обумовлюють подружні вбивства, відносяться соціально-економічні, культурно-виховні, правові, соціально-економічні та організаційно-управлінські фактори, які пов'язані між собою і з особою злочинця складними кореляційними зв'язками. На рівні вчинення конкретного злочину подружнє вбивство зумовлене антисуспільною, насильницькою спрямованістю особи. При цьому психологічні фактори виступають у якості домінуючих у характері подружніх взаємин і посилюють дію факторів соціального характеру.

5. Подружні вбивства мають свою специфіку, яка виділяє їх із загальної маси умисних вбивств: відносини між злочинцем і жертвою у ситуації подружнього вбивства набагато складніші, ніж у ситуації “простого” вбивства. Подружнім вбивствам притаманна така ситуація за якої злочинець і жертва настільки тісно взаємодіють, що заздалегідь невідомо хто стане жертвою, а хто злочинцем, тобто подружні вбивства носять здебільшого інверсивний характер. Мотивами подружніх вбивств переважно виступають ревнощі або помста, особисті неприязні стосунки.

6. Виходячи з криміногенної ситуації і мотивації поведінки потерпілих виділено окремі їх типи. Зроблено висновок, що віктимологічна профілактика подружніх вбивств має передбачати, перш за все, усунення негативних, провокуючих, аморальних проявів поведінки потенційних жертв.

7. Запобігання подружнім вбивствам має здійснюватися на трьох рівнях: загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному. Заходи загальносоціального рівня мають впливати на всі види, групи факторів, детермінуючих подружні вбивства, їх причини та умови, створювати належні умови функціонування сім'ї.

8. Для реалізації заходів спеціально-кримінологічного рівня важливим є розробка і реалізація заходів, спрямованих на недопущення вчинення цього злочину на різних стадіях реалізації злочинного умислу. Спеціально-кримінологічному запобіганню подружніх вбивств має сприяти низка запропонованих організаційних заходів.

9. Індивідуальна профілактика подружніх вбивств має бути спрямована на корекцію морально-психологічної сфери особи, її потреби і настанови. До основних заходів індивідуальної профілактики належать: психогігієна, психопрофілактика і психотерапевтична робота.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Зазимко О. І. Кримінологічна характеристика суб'єкта подружнього вбивства / О. І. Зазимко // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. - Вип. 24. - С. 524-529.

2. Зазимко О. І. Кримінологічна характеристика особистості потерпілого від подружнього вбивства / О. І. Зазимко // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. - Вип. 27. - С. 504-509.

3. Зазимко О. І. Особливості запобігання подружнім убивствам на індивідуальному рівні / О. І. Зазимко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) : науково-практичний журнал. - К., 2008. - № 18. - С. 180-188.

4. Зазимко О. І. Деякі суб'єктивні ознаки винного у вчиненні подружнього вбивства / О. І. Зазимко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) : науково-практичний журнал. - К., 2008. - № 19. - С. 171-176.

5. Зазимко О. І. Кримінологічна характеристика суб'єкта подружнього вбивства : матеріали Х регіональної наук.-практ. конф., (Львів, 5-6 лют. 2004 р.). - Львів, 2004. - С. 423-425.

6. Зазимко О. І. Кримінологічна характеристика подружнього вбивства : матеріали наук.-практ. конф., (Львів, 30 квіт. 2004 р.). - Львів, 2004. - С. 242-246.

7. Зазимко О. І. Деякі питання вдосконалення кримінальної відповідальності за вчинення подружніх вбивств : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (Одеса, 9 - 10 квіт. 2010 р.). - Одеса, 2010. - С. 455-460.

Анотація

Зазимко О. І. Кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання подружнім вбивствам. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Національна академія прокуратури України. - Київ, 2010.

У дисертації викладено результати поглибленої кримінологічної характеристики подружніх вбивств, їх детермінації та запобігання. У роботі досліджується життя подружжя як об'єкта кримінально-правового захисту, дається поглиблена кримінологічна характеристика подружніх вбивств, їх кількісно-якісних показників, досліджується особистість злочинця. Визначені загальносоціальні фактори вчинення подружніх вбивств; а також групу чинників, які характеризують морально-психологічну складову відносин конфліктуючих подружніх пар, ґрунтовно проаналізовані криміногенна ситуація, роль потерпілого у генезисі даного злочину, мотиви подружніх вбивств. Виходячи із специфіки подружніх вбивств, вироблено цілісне уявлення щодо оптимізації діяльності державних установ і громадських організацій із запобігання подружнім вбивствам в сучасних умовах.

Ключові слова: кримінологічна характеристика, подружні вбивства, конфліктне між особисте подружнє спілкування, детермінація подружніх вбивств, криміногенна ситуація, мотиви, запобігання подружнім вбивствам.

Аннотация

Зазимко О. И. Криминологическая характеристика, детерминация и предупреждение супружеских убийств. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Национальная академия прокуратуры Украины. - Киев, 2010.

В диссертации излагаются результаты детальной криминологической характеристики супружеских убийств, их детерминация и предупреждение. Определены специфические признаки супружеского убийства, отличающие эти преступления от убийств, совершенных в семейно-бытовой сфере, и предложено авторское определение супружеского убийства, как умышленного, противоправного убийства, совершенного одним из супругов - другого, которые состоят как в зарегистрированном, так и в незарегистрированном браке, на почве супружеского конфликта. Предложено убийство оного из супругов или иного члена семьи признать в качестве особо отягощающего обстоятельства.

Автором приводится детальная криминологическая характеристика супружеских убийств, их количественно-качественные показатели. Установлено, что в период с 2004 по 2009 года интенсивность супружеских убийств в Украине проявила четко выраженную тенденцию к сохранению относительно массового и стойкого характера, в структуре умышленных убийств на бытовой почве они составляют 65,0 %, являются низколатентными, совершаются единолично. Диссертантом предложена детальная криминологическая характеристика личности субъекта супружеского убийства, по глубине и стойкости их антисоциальной направленности выделено четыре типа: 1) случайный, 2) нестойкий, 3) стойкий, 4) злостный.

В исследовании определены общесоциальные факторы совершения супружеских убийств, а также группу факторов, которые характеризуют морально-психологическую составляющую отношений конфликтующих супружеских пар. Репрезентирован авторский комплекс социально-психологический условий, способствующих совершению супружеских преступлений: незарегистрированные супружеские отношения, гендерное неравенство в супружеских отношениях, личностные качества супругов, которые приводят к психологической несовместимости, стереотипы конфликтного общения, гендерные отличия совладания с жизненными трудностями, неподготовленность к супружеской жизни, низкая культура общения супругов, провоцирующее поведение потерпевшего.

В исследовании проведен анализ криминогенной ситуации и мотивации преступного поведения при совершении супружеских убийств. Определено, что такая ситуация может инициироваться преступником, потерпевшим или обоюдно. Мотивом супружеских убийств в большинстве были личная неприязнь, ревность или месть. Исходя из роли потерпевшего в генезисе супружеских убийств выделено типы потерпевших: 1) потерпевшие с позитивно-нейтральным поведением, 2) потерпевшие с аморально-побуждающим поведением, 3) потерпевшие с агрессивно-провоцирующим поведением.

Установлено, что система мер общесоциального предупреждения супружеских убийств охватывает комплекс социальных практик длительного характера в виде реализации мер социально-экономической, правовой, культурно-воспитательной, духовной, медицинской, брачной сфер, направленных на устранение противоречий и конфликтов в супружеской жизни. Предложен комплекс мер, направленных на повышение эффективности работы субъектов предупредительной деятельности, основными среди которых являются: подготовка специалистов криминолого-психологического профиля, создание координационного центра, организация центров семейной терапии и т.д.

В диссертации сделан вывод о том, что среди мер индивидуального предупреждения супружеских убийств первоочерёдное значение имеют меры психологического воздействия: психогигиена, психопрофилактика и психотерапевтическая работа.

Подготовлены предложения по оптимизации деятельности государственных органов и общественных организаций по предупреждению супружеских убийств в современных условиях. Обоснована необходимость внесения изменений в Закон Украины „О предупреждении насилия в семье”, предусмотрев в них нормативные основания и механизм правовой защиты супругов, в Уголовно-процессуальный кодекс Украины - о сокращении процессуальных сроков рассмотрения заявлений супругов о совершении по отношению к ним насилия, в Семейный кодекс Украины - о признании насилия одним из оснований расторжения брака, лишения родительских прав лица, совершившего это преступление.

Ключевые слова: криминологическая характеристика, супружеские убийства, конфликтное межличностное общение супругов, детерминация супружеских убийств, криминогенная ситуация, мотивы, предупреждение супружеских убийств.

Annotation

Zazymko О. І. Criminal characteristic, determination and family murder prevention. - Manuscript.

Dissertation for receiving scientific degree - candidate of juridical science, speciality 12.00.08 - criminal law and criminology; criminal-executive law. - National Prosecution Academy of Ukraine. - Kyiv, 2010.

There was described the results of deep criminological characteristic of family murders, its determination and prevention. During the work there was researched the family way of life as an object of criminal-legal protection, given deep criminal characteristic of family murders, its quantity-quality results, learned murder's personality. Also there was defined the main social factors of family murdering, which characterised the moral-psychological feature of family couples' conflict relations, analysed criminal situation details, victim's role in the murder genesis and family murders reasons. Coming from specific of family murders, there was produced the integral understanding for activities optimisation of the governmental organs and NGOs for family murder prevention in the modern conditions of prevention.

Key words: criminological characteristic, family murder, family conflict interpersonal communication, family murder determination, criminal situation, reasons, family murder prevention.

Размещено на Allbest.ru

...