Оцінювання державної політики у сфері етнонаціональних відносин в Автономній Республіці Крим
Комплексний аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на стан етнонаціональних відносин в Автономній Республіці Крим. Зміст методики оцінювання результативності державного управління процесом деескалації напруженості взаємовідносин території.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2015 |
| Размер файла | 60,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
25.00.02 - механізми державного управління
УДК 351:323.1] (477)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління
ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ВІДНОСИН В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ
Тохтарова Ільміра
Меметівна
Київ - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.
Науковий керівник - доктор технічних наук, професор Богданович Володимир Юрійович, Національна академія Служби безпеки України, завідувач спецкафедри.
Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, доцент Сенюшкіна ТетянаОлександрівна, Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, професор кафедри політичних наук;
кандидат наук з державного управління Попова Ірина Миколаївна, Верховна Рада України, помічник-консультант народного депутата України.
Захист відбудеться 24 березня 2010 р. о 14.00 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.02 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.
Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 20).
Автореферат розісланий 22 лютого 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої радиЮ.Ф.Дехтяренко
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Історія розвитку державотворчих процесів в Україні свідчить, що етнонаціональна самоідентифікація українців виступає однією з домінуючих ціннісних орієнтацій власної життєдіяльності. Причому нерідко більш визначальною, ніж економічна або політична. Нині етнонаціональні світоглядні орієнтири вже вийшли за межі побутових взаємовідносин і певним чином впливають на перебіг подій політичного, культурного і навіть економічного життя в нашій державі. Використання національного фактора у виборчих кампаніях на всіх рівнях, прискіплива увага до цього питання з боку наших сусідів з близького і далекого зарубіжжя, мовне питання - це далеко не повний перелік позицій, за якими етнонаціональний чинник набуває дедалі більшого значення в системі державного управління сучасної України.
Згідно зі ст. 7 Закону України “Про основи національної безпеки України” можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних та міжконфесійних відносин є загрозою національній безпеці України. Цей самий Закон одним з основних напрямів державної політики визначає формування і вдосконалення політико-правових, соціально-економічних та духовно-культурних засад етнонаціональної стабільності, відпрацювання ефективних механізмів узгодження інтересів етнічних спільнот і розв'язання міжнаціональних суперечностей.
Для забезпечення внутрішньополітичної стабільності та сталого розвитку суспільства владні структури мають прогнозувати та своєчасно виявляти дестабілізуючі фактори в етнонаціональних відносинах, здійснювати превентивні заходи щодо їх ліквідації або нейтралізації. Це можливо лише за умов формування та реалізації результативної державної політики у сфері етнонаціональних відносин, яка залежить від того, наскільки забезпечуються державою та самими етнічними спільнотами зусилля щодо поєднання їх інтересів на регіональному (локальному) рівні із загальнонаціональними інтересами держави.
Вагомим внеском у вивчення проблем етнополітичного розвитку України стали дослідження відомих вітчизняних науковців О.Антонюка, І.Варзара, М.Вівчарика, В.Даниленка, О.Картунова, Ю.Куца, І.Кураса, О.Малиновської, А.Михненка, Л.Нагорної, П.Надолішнього, І.Онищенко, Ю.Римаренка, Т.Сенюшкіної, В.Скуратівського, Л.Шкляра, М.Шульги, Р.Чілачави та ін.
Незважаючи на те, що в працях таких відомих українських дослідників, як: В.Євтух, Ю.Куц, О.Майборода, П.Надолішний, М.Обушний, М.Пірен, В.Ребкало, В.Трощинський достатньо широко висвітлені управлінські аспекти етнонаціонального питання, цю проблему не можна вважати повністю вирішеною, і тому вона залишається актуальною з наукової та практичної точки зору. Особливо актуальними в цьому контексті продовжують залишатися питання вдосконалення механізмів забезпечення результативності державної політики в інтересах розбудови та підтримання на якісно новому рівні стабільності у сфері етнонаціональних відносин в Україні.
Концептуальним засадам етнополітики, обґрунтуванню й впровадженню ефективних управлінських моделей у сфері регулювання етнонаціональних відносин були присвячені роботи таких зарубіжних учених, як: Г.Ван Амерсфорт, М.Вебер, Ф.Гекманн, Д.Жуто-Лі, Ф.Капоторті, В.Кімлічка, О.Клайнеберг, Е.Сміт, Д.Турка та ін.
У працях російських дослідників Ю.Бромлея, Л.Гумільова, Л.Карапетяна, В.Козлова, Л.Савінова, С.Пунжина, Н.Чебоксарова та ін. багато уваги було приділено відображенню наукових досягнень в питаннях вивчення шляхів удосконалення механізмів державного регулювання міжнаціональних відносин.
Досить багато праць присвячено дослідженню причин виникнення, специфіці перебігу й врегулюванню етнополітичних конфліктів. Серед них, насамперед, варто відзначити роботи Д.Горовіца, Т.Гура, В.Даневей, А.Здравомислова, В.Котигоренка, Д.Лейк, О.Маруховської-Картунової, Д.Ротшильд, В.Хеслі та ін.
Слід погодитися з думкою вітчизняних політологів, що на сьогодні одним із найбільш резонансних регіонів з точки зору рівня етнонаціональної напруженості в Україні є Автономна Республіка Крим (АРК). Багато уваги питанням етнонаціональних взаємовідносин в АРК було приділено в роботах української дослідниці Н.Беліцер. Особливий акцент при цьому було зроблено на проблемах самовизначення корінних народів Криму, зокрема кримських татар, та їхньої інтеграції в українське суспільство.
На території АРК протягом тисячоліть історично склалося унікальне розмаїття національних культур різних етнічних груп. Відповідно до Всеукраїнського перепису населення 2001 р., росіяни становлять 58,5% від загальної чисельності кримського населення, етнічні українці - 24,4%. У результаті масового повернення на півострів кримських татар їх частка в складі населення автономії досягла 12,5%. Представники інших більш ніж 120 етнічних груп Криму становлять до 5% кримського населення.
Процес адаптації репатріантів до соціально-економічної, політичної та етнокультурної інфраструктури Криму проходить не завжди толерантно. Основними факторами у виникненні конфліктних ситуацій виступають складні економічні та побутові умови. Досить часто напруженість виникає з вини політиків, які опікуються насамперед власним іміджем і своїми егоїстичними діями або висловлюваннями провокують конфліктні ситуації.
Особливої уваги потребує духовно-релігійна та міжконфесійна ситуація в АРК. За даними Республіканського комітету у справах національностей і депортованих осіб Ради міністрів АРК, сьогодні на півострові зареєстровано і діє більш ніж 1,2 тис. релігійних організацій, які представляють 47 конфесій, течій і релігійних напрямів. Є всі підстави стверджувати про досить великий вплив на розвиток кримського ісламу державних і неурядових ісламських організацій Туреччини та арабських країн. Останнім часом активізувалася діяльність, пов'язана з поширенням ідей релігійно-політичної партії “Хізб-ут-Тахрір”. Це створює реальну загрозу національній безпеці України та впливає на формування у мусульман АРК радикально-ісламських світоглядних позицій.
Зазначені фактори можуть зіграти роль каталізатора негативних процесів у міжетнічній сфері АРК, хоча в цілому поки що немає достатніх підстав вважати іслам визначальним інструментом політичного впливу на півострові.
Із моменту проголошення незалежності України з'явилися нові фактори, які суттєво вплинули на стан етнонаціональних відносин в автономії. Насамперед, це активне повернення депортованих народів на свою історичну батьківщину.
На жаль, за роки незалежності українські законодавці не прийняли жодного нормативно-правового документа щодо реабілітації осіб, депортованих за національною ознакою, який би вводив у дію необхідні юридичні дефініції. Відсутність законодавчої бази, яка б повністю забезпечувала і гарантувала права корінних народів, призводить до загострення етнонаціональних відносин. Проекти законів України “Про реабілітацію і забезпечення прав осіб із числа національних меншин, які піддалися репресіям і були депортовані” і “Про статус кримськотатарського народу” були розроблені ще в 1991-1994 рр., але так і не були прийняті.
Беручи до уваги ті процеси, що відбуваються сьогодні в етнонаціональній сфері на півострові, слід зазначити, що наукове забезпечення формування і реалізації державної етнополітики в Криму є недосконалим і потребує якомога скорішого якісного покращання. Існуюча практика розробки державної етнонаціональної політики базується на відомих методах спроб та помилок, що в умовах докорінних змін в етнонаціональній, політичній, економічній та інших сферах життєдіяльності не сприяє розробці та впровадженню найбільш ефективних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення сталого розвитку АРК.
Вирішення цього важливого та складного завдання неможливо без розробки і впровадження відповідного науково-методичного апарату, зокрема методів, критеріїв, моделей та методик оцінювання результативності управлінських рішень щодо деескалації напруженості у сфері етнонаціональних відносин. Крім того, необхідно налагодити прогнозування розвитку ситуації, обґрунтування та вибору адекватних стратегій, програм та заходів, які б сприяли підвищенню результативності державної політики у цій сфері.
Наведені аргументи і визначають актуальність теми дисертаційної роботи та необхідність вирішення наукового завдання, яке полягає в розробленні методики оцінювання результативності державної політики щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження підготовлено на кафедрі національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України і пов'язано з виконанням комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (код 0301090 “Прикладні розробки у сфері державного управління”) у межах таких НДР, як: 1) “Актуальні проблеми державного управління в системі забезпечення національної безпеки України та обґрунтування шляхів їх вирішення” (ДР № 0106U004363), у якій здобувачем розкрито особливості етнонаціональних відносин в АРК як складової політичної безпеки держави, а також обґрунтовано пропозиції щодо підвищення ефективності державної політики у цій сфері; 2) “Теоретико-прикладні аспекти обґрунтування, прийняття та оцінки ефективності управлінських рішень у системі забезпечення національної безпеки держави” (ДР № 0107U005910) - у якій автор взяв участь у розробці комплексної методики оцінювання ступеня реалізації державної політики в системі забезпечення національної безпеки держави (етнополітичний аспект); 3) “Рекомендації органам державної влади і місцевого самоврядування щодо ефективного реагування на виклики, небезпеки та загрози національній безпеці держави” (ДР № 0108U002019) - у якій дисертантом розроблено та запропоновано до впровадження практичні рекомендації центральним і місцевим органам державної влади щодо покращання їх діяльності у сфері етнополітичних та міжконфесійних відносин, недопущення протистояння на етнічному та релігійному ґрунті.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи - на підставі комплексного аналізу впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на стан етнонаціональних відносин в АРК розробити методику оцінювання результативності державної політики та комплекс заходів щодо регулювання міжетнічних і міжнаціональних відносин, які сприятимуть зниженню рівня конфліктності у сфері етнонаціональних відносин на півострові.
Відповідно до мети були поставлені такі завдання:
- проаналізувати ступінь розробленості проблеми розвитку етнонаціональних відносин в АРК в українських і зарубіжних наукових джерелах;
- здійснити комплексний аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на стан етнонаціональних відносин в АРК;
- розробити методичний підхід до формалізації процесу формування та реалізації державної політики, спрямованої на нейтралізацію факторів, що спричиняють зростання напруженості у сфері етнонаціональних відносин та порушують соціально-політичну стабільність у регіоні;
- сформувати систему показників та розробити модель і методику оцінювання результативності державного управління процесом деескалації напруженості у сфері етнонаціональних відносин в АРК;
- обґрунтувати комплекс заходів (механізмів) з підвищення результативності державної політики щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК;
- запропонувати рекомендації з впровадження практичних заходів для підвищення результативності державної політики щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК.
Об'єкт дослідження - державна політика у сфері етнонаціональних відносин.
Предмет дослідження - механізми оцінювання результативності державної політики у сфері етнонаціональних відносин в Автономній Республіці Крим.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що розробка і впровадження авторської методики оцінювання результативності державної політики і комплексу заходів щодо регулювання міжетнічних та міжнаціональних відносин сприятимуть зниженню рівня конфліктності у сфері етнонаціональних відносин в Автономній Республіці Крим.
Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань було використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема: аналіз наукових українських і зарубіжних джерел, нормативно-правових документів; системний підхід з використанням методів порівняльного аналізу в процесі розгляду результативності державної політики у сфері етнонаціональних відносин в АРК; експертне оцінювання, порівняння, синтез, аналіз ієрархій та прийняття рішень в умовах апріорної невизначеності під час дослідження перспективних напрямів удосконалення державної політики у сфері етнонаціональних відносин в АРК; прогнозування та математичне моделювання в процесі вдосконалення теоретико-методологічних основ оцінювання результативності державної політики у сфері етнонаціональних відносин.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в науці державного управління на підставі комплексного аналізу впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на стан етнонаціональних відносин в Автономній Республіці Крим розроблено авторську модель та методику оцінювання результативності реалізації державної політики щодо забезпечення етнонаціональної стабільності на півострові.
У роботі вперше:
- запропоновано методичний підхід до формалізації процесу формування державної політики щодо нейтралізації факторів, що спричиняють зростання напруженості у сфері етнонаціональних відносин в АРК;
- розроблено модель та методику оцінювання результативності реалізації державної політики щодо забезпечення етнонаціональної стабільності на основі методу аналізу ієрархій (МАІ), що передбачає визначення загального рівня етнонаціональної напруженості шляхом комплексного аналізу часткових показників, а також характеризує стан етнонаціональних відносин в обраних сферах суспільно-політичної, культурної та духовно-релігійної життєдіяльності АРК;
удосконалено систему показників та критеріїв оцінювання рівня етнонаціональної напруженості щодо обраних пріоритетних сфер життєдіяльності автономії, які найбільш суттєво впливають на рівень етнонаціональної напруженості в АРК;
дістали подальшого розвитку:
- методичний підхід до обґрунтування системи заходів щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК;
- методичні рекомендації щодо організації моніторингу етнонаціональної ситуації у визначених сферах суспільного життя в АРК.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблена в дисертації модель та методика оцінювання результативності реалізації державної політики щодо забезпечення етнонаціональної стабільності в регіоні мають усі підстави бути широко впровадженими в практичну діяльність органів державного управління не лише в АРК, а й загалом в Україні. Теоретичні положення й практичні рекомендації роботи доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть бути використані у процесі вдосконалення інституційних та нормативно-правових регуляторів у сфері етнонаціональних відносин. У дослідженні сформульовано низку пропозицій, спрямованих на вдосконалення засобів і механізмів реалізації державної етнополітики України на загальнодержавному та регіональному рівнях.
Теоретичні положення й практичні рекомендації дисертації доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть бути використані в практичній діяльності Державного комітету України у справах національностей та релігії, його структурних підрозділах в обласних державних адміністраціях, а також при розробці доповнень та змін до проекту Концепції державної політики України щодо корінних народів.
Результати дисертаційного дослідження були використані і пройшли апробацію у Бахчисарайській районній державній адміністрації АРК у процесі розробки й реалізації протягом 2006-2008 рр. регіональної програми забезпечення етнонаціональної стабільності та міжрелігійної злагоди (акт про впровадження від 3 червня 2008 р.); Республіканським комітетом у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян Ради Міністрів АРК під час реалізації положень “Програми розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які повернулись на постійне місце проживання до України, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2010 року” використано авторську модель та методику оцінювання результативності державного управління щодо забезпечення етнонаціональної стабільності (довідка про впровадження від 2 березня 2009 р. № 11-07/78).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в ній не використовувалися ідеї та розробки, що належать В.Ю.Богдановичу, разом з якими було підготовлено одну наукову публікацію. У статті “Методика оцінювання ефективності державного управління забезпеченням етнонаціональної стабільності в Автономній Республіці Крим” автором розроблено методику, обґрунтовано критерії та послідовність оцінювання ефективності державного управління забезпеченням етнонаціональної стабільності в АРК.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи оприлюднені на: науково-практичних конференціях за міжнародною участю “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006), “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009); на науково-практичній конференції “Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження” (Одеса, 2006). Результати роботи над дисертацією пройшли апробацію на двох науково-методологічних семінарах кафедри національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Результати дисертаційної роботи оприлюднені у 8 наукових працях, із них 5 у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України з державного управління, а також у 2 збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та чотирьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 189 сторінок. Робота містить 10 таблиць та 15 рисунків. Список використаних джерел налічує 169 найменувань.
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та гіпотезу дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їх впровадження, апробації й оприлюднення.
У першому розділі - “Етнонаціональні відносини в державній політиці як науково-практична проблема” - проведено огляд літератури за темою дисертаційної роботи та понятійно-категорійного апарату дослідження державної політики у сфері етнонаціональних відносин. Проаналізовано стосовно АРК: вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на стан етнонаціональних відносин; результативність державної політики щодо нейтралізації факторів, що порушують соціально-політичну стабільність, а також наведено можливі напрями вдосконалення державної політики щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК.
На зростання напруженості в етнонаціональних відносинах в АРК найбільший деструктивний вплив справляють геополітичний чинник, етнічна та демографічна ситуація, яка характеризується значною етнічною розмаїтістю з домінуванням у складі населення росіян. АРК також притаманне багате релігійне та міжконфесійне різноманіття. Крим є зоною взаємного впливу і зіткнення цивілізацій, де стикаються християнство й іслам, разом проживають слов'яни і тюрки.
Підставою деструктивного розвитку міжконфесійних відносин є ігнорування органами місцевої влади проблем, пов'язаних із відродженням релігійних святинь різних конфесій, пам'ятників історії національного значення, та активізація діяльності щодо поширення ідей релігійно-політичної партії “Хізб-ут-Тахрір”. Усе це створює загрозу внутрішньому розвитку кримського ісламу та призводить до формування в мусульман радикального світогляду.
Однією з найбільш гострих соціально-економічних і політичних проблем залишається стан облаштування депортованих громадян. Зростанню напруженості в етнонаціональній сфері також сприяє наявна практика розподілу земель Криму, особливо в приморській зоні.
У другому розділі - “Теоретико-методологічні засади оцінювання результативності державної політики у сфері етнонаціональних відносин” - наведено загальну методику проведення дисертаційного дослідження, здійснено формалізацію процесу формування та реалізації державної політики щодо нейтралізації факторів, що спричиняють зростання напруженості у сфері етнонаціональних відносин та порушують соціально-політичну стабільність в АРК. Обрано систему показників оцінювання результативності державного управління процесом деескалації напруженості у сфері етнонаціональних відносин. Розроблено модель та методику оцінювання результативності державного управління процесом забезпечення етнонаціональної стабільності.
Засадничим постулатом при цьому виступає формула: державна політика у сфері етнонаціональних відносин в АРК має бути спрямована на недопущення зростання напруженості в етнонаціональній сфері до рівня, за якого порушується соціально-політична стабільність в автономії.
Сталий розвиток АРК, який за прийнятим у роботі припущенням залежить від рівня напруженості у сфері етнонаціональних відносин, можна представити монотонно зростаючою фазовою траєкторією Ft (рис. 1).
Відповідно до діаграми до моменту t1 у суспільстві зберігалася соціально-політична стабільність, але зростав рівень етнонаціональної напруженості N(t), що уповільнювало темпи економічного розвитку й спричиняло інші негативні процеси та явища в регіоні. Коли поточний рівень етнонаціональної напруженості перевищив поріг терпіння (Pps - поріг порушення соціально-політичної стабільності), у регіоні настала криза. Врегулювання кризи почало давати результати з моменту t2 (мають прояв ознаки зниження рівня етнонаціональної напруженості). Для повернення до передкризового стану необхідно понизити рівень N(t) до такого значення Pvs (Pvs - поріг відновлення соціально-політичної стабільності), за якого буде унеможливлено чергове порушення соціально-політичної стабільності. Звідси виходить, що соціально-політичну стабільність можна оцінювати двома станами: забезпечується або не забезпечується.
Виходячи із зазначеного державна етнонаціональна політика має бути орієнтована на недопущення зростання рівня етнонаціональної напруженості в АРК до критичного рівня
Проведений аналіз соціально-політичної ситуації в АРК показав, що соціальна напруженість на сьогодні найбільший прояв має у політичній Ps, економічній Es, соціальній Ss, релігійній Rs та геополітичній Gs сферах. Накопичення етнонаціональної напруженості в зазначених сферах відбувається нелінійно, зі складним взаємовпливом, що не піддається чіткому математичному опису. Тому результуючий рівень етнонаціональної напруженості доцільно представити у вигляді функціоналу
N (t) = F{NPs(t), NEs(t), NSs(t), NRs(t), NGs (t), t},
де NPs(t), NEs(t), NSs(t), NRs(t), NGs (t) - рівень етнонаціональної напруженості, що проявляється в політичній, економічній, соціальній, релігійній та геополітичній сферах відповідно.
З урахуванням сказаного цільова функція дослідження може бути подана загальною формулою
N (t) = F{NPs(t), NEs(t), NSs(t), NRs(t), NGs (t), t}<Pps.
У кожній s-й сфері (s = 1,S) були виокремлені основні показники (фактори) {ПNs}, що спричиняють зростання напруженості (табл. 1).
Оскільки процес забезпечення соціально-політичної стабільності має всі ознаки складної системи, у якому чітко проявляються багатоцільове призначення, ієрархічність та складність управління, то для оцінювання впливу заходів, що висуваються в етнонаціональній сфері, на забезпечення соціально-політичної стабільності на конкретний момент часу можна використати відомий метод аналізу ієрархій (МАІ) та науково-методичний апарат дослідження проблем національної безпеки.
Комплексна модель будується за технологією МАІ, згідно з якою задача оцінювання представлена у вигляді трирівневої ієрархії (рис. 2):
на першому рівні відображається мета оцінювання: оцінювання рівня етнонаціональної напруженості в АРК;
на другому рівні розташована множина вибраних сфер (s = 1,S), у яких спостерігаються прояви зростання етнонаціональної напруженості (див. табл. 1);
на третьому рівні формується вектор показників ПNs оцінювання рівня етнонаціональної напруженості стосовно кожної з визначених на другому рівні ієрархії сфер (див. табл. 1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
1
Рис. 2. Ієрархія задачі оцінювання рівня етнонаціональної напруженості
Оцінювання ступеня впливу на рівень етнонаціональної напруженості за кожним показником згідно з методом МАІ здійснюється із застосуванням експертного оцінювання за відомою процедурою, завдяки чому модель реалізує визначення результуючого рівня етнонаціональної напруженості у вигляді функціоналу (2). При цьому цільова функція дослідження (3) дає змогу зробити висновок щодо коректності та адекватності розробленої моделі. Практичне використання розробленої моделі в системі державного управління у сфері етнонаціональних відносин дає змогу готувати більш обґрунтовані рішення, прогнозувати їх результативність та внесок у зниження загального рівня етнонаціональної напруженості в АРК.
При обґрунтуванні варіантів управлінських рішень щодо деескалації етнонаціональної напруженості необхідно оцінювати їх вплив на кінцевий результат - на результативність забезпечення соціально-політичної стабільності в автономії з урахуванням вимог щодо досягнення сталого економічного розвитку як регіону, так і держави в цілому. Для цього в роботі запропоновано методику оцінювання результативності державного управління забезпеченням етнонаціональної стабільності з урахуванням стратегії державної етнонаціональної політики.
Методика як послідовність певних операцій, спрямованих на отримання кінцевого результату згідно з розробленою комплексною моделлю, передбачає проведення таких основних етапів.
Етап № 1. Відбір, систематизація та впорядкування вхідних даних. Визначення керованих змінних, констант та обмежень. На цьому етапі вивчаються дані ЗМІ щодо ситуації в АРК із застосуванням методів обробки статистичних даних; використовуються методи контент-аналізу, обробки статистичних даних та екстраполяції.
Таблиця 1 Основні показники (фактори), що спричиняють зростання напруженості
|
Сфери (s = 1, S) |
Показники (фактори) {ПNs} |
|
|
Політична |
ПNp1 - ступінь прагнення з боку кримськотатарського населення створити кримськотатарську автономію. ПNp2 - рівень недовіри до влади з боку населення. ПNp3 - ступінь неприйняття окремими етноспільнотами або їх представниками визначеного Україною політичного курсу. ПNp4 - ступінь недосконалості механізму організації ефективної взаємодії Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади з Радою міністрів АРК та іншими органами виконавчої влади АРК для оперативного розв'язання проблем регіону |
|
|
Економічна |
ПEp1 - рівень економічної експансії зарубіжних країн (енергетичної залежності від Росії). ПEp2 - рівень ефективності використання коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших коштів, що виділяються на облаштування осіб, депортованих за національною ознакою, які повертаються до АРК. ПEp3 - ступінь нерівномірності економічного розвитку етнонаціональних спільнот (історичні передумови). ПEp4 - неоднаковий рівень доступу різних етнонаціональних груп до природних ресурсів та матеріальних благ у регіоні (бізнесові інтереси) |
|
|
Соціальна |
ПSp1 - рівень загострення проблеми культурно-мовного питання (визначення російської мови як другої державної). ПSp2 - ступінь загострення ситуації навколо розподілу земель південного узбережжя та центрального району автономії. ПSp3 - рівень дискримінації за національною ознакою певними роботодавцями при прийомі на роботу. ПSp4 - рівень незадоволення з боку певної групи репатріантів існуючою ситуацією з їх облаштуванням. ПSp5 - рівень загострення криміногенної ситуації. ПSp6 - широта висвітлення історичних подій негативного змісту для однієї етноспільноти з боку представників іншої. ПSp7 - рівень протидії громадських об'єднань за етнічними ознаками |
|
|
Релігійна |
ПRp1 - ступінь розпалювання протиріччя серед віруючих через ігнорування владою проблем, які виникли з приводу релігійних святинь та ін. ПRp2 - рівень активізації релігійно-політичної течії “Вахабізм” та організації “Хізб-ут-Тахрір” |
|
|
Геополітична |
ПGp1 - рівень зовнішнього впливу на міжетнічні процеси, особливо з боку держав, що використовують діаспору для досягнення власних експансіоністських цілей. ПGp2 - рівень проросійських настроїв у Криму. ПGp3 - ступінь геополітичної зацікавленості автономією з боку турецького та арабського світу. ПGp4 - рівень сепаратистських настроїв у Севастополі. ПGp5 - ступінь розбіжності етнічних і політичних кордонів |
Етап 2. Побудова трирівневої ієрархії задачі оцінювання рівня етнонаціональної напруженості в АРК. Побудова ієрархії здійснюється за технологією методу аналізу ієрархій (рис. 2).
Етап № 3. Виокремлення сфер, у яких накопичується напруженість в етнонаціональних відносинах, та визначення їх пріоритетів. У процесі оцінювання використовується МАІ та науково-методичний апарат дослідження проблем національної безпеки.
Етап № 4. Визначення множин показників оцінювання рівня етнонаціональної напруженості стосовно кожної із вибраних сфер.
Етап № 5. Встановлення пріоритетів визначених показників для кожної із вибраних сфер. При цьому використовується згаданий вище науково-методичний апарат дослідження проблем національної безпеки.
Етап 6. Заповнення матриць парних порівнянь для вибраних сфер та показників за технологією методу аналізу ієрархій.
Етап 7. Синтез інтегрального критерію оцінювання рівня етнонаціональної напруженості. У формальному вигляді цей критерій ототожнюється з описаною вище цільовою функцією (3), яку реалізує модель державного управління забезпеченням етнополітичної стабільності.
В результаті розрахунків отримуємо значення:
де k - кількість матриць на третьому рівні ієрархії (кількість показників), буде характеризувати рівень етнонаціональної напруженості, який, у свою чергу, відображає результативність реалізації державної етнонаціональної політики. Числове значення рівня етнонаціональної напруженості перебуває в межах від 0 до 1. Етнонаціональна політика вважається ефективною, якщо в регіоні, що розглядається, етнонаціональна напруженість не перевищує поріг порушення соціально-політичної стабільності, числове значення якого визначається за окремою відомою методикою. етнонаціональний державний управління деескалація
Етап № 8. Обґрунтування комплексу заходів для реагування системою забезпечення соціально-політичної стабільності на загрози, що розглядаються, з використанням науково-методичного апарату досліджень проблем національної безпеки.
Етап № 9. Формування вихідних даних. Отримані дані по кожному варіанту систематизуються та видаються у формі таблиць, графіків, діаграм тощо, які подаються особі (органу), що приймає рішення. Використовуються методи узагальнення, синтезу та прогнозування.
Слід зазначити, що отримувана за допомогою наведеної методики інформація має рекомендаційний характер для осіб (органів), що приймають рішення у сфері державного управління забезпеченням соціально-політичної стабільності як у регіоні, так і в державі.
Практична перевірка запропонованої методики проведена в процесі вивчення динаміки рівня етнонаціональної напруженості в АРК у 2006-2007 рр., під час якого було охоплено всі сфери життєдіяльності суспільства автономії, цілісне бачення яких дало можливість надати адекватну оцінку існуючій внутрішньополітичній ситуації в регіоні. Для проведення аналізу такої динаміки було залучено групу експертів та проведено моделювання з використанням відомої моделі, яка описана в [1; 5].
Отримані результати показали, що соціальна напруженість на сьогодні найбільш відчутно проявляється в політичній - Ps, економічній - Es, соціальній - Ss, релігійній - Rs, геополітичній - Gs сферах. При цьому, за даними експертів, вагомими сферами за шкалою оцінювання рівня напруженості визнані економічна та політична. Було підтверджено, що в регіоні спостерігається ескалація рівня етнонаціональної напруженості.
- У третьому розділі - “Державна політика щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в Автономній Республіці Крим” - наведені рекомендації щодо: вдосконалення організації та проведення моніторингу етнонаціональної ситуації в АРК; удосконалення правового забезпечення державної політики у сфері етнонаціональних відносин; покращання взаємодії центральних органів виконавчої влади з Радою міністрів АРК, органами місцевого самоврядування в регіоні з метою раннього усунення деструктивних впливів на стабільність у сфері етнонаціональних відносин.
Для виявлення конфліктних ситуацій в АРК рекомендується здійснювати поглиблений моніторинг стану конфліктності в міжнаціональних відносинах. Автором запропоновано загальні методичні рекомендації щодо організації такого моніторингу та узагальнено послідовність розробки й впровадження його схеми. Під час формування експертної групи, яка залучатиметься до дослідження питань результативності державного управління у сфері етнонаціональних відносин, запропоновано керуватися такими основними вимогами щодо її складу: загальна чисельність групи - 10-12 осіб; наявність наукового ступеня (ученого звання) - у 75-80% експертів групи; представництво експертів різних сфер діяльності.
Автором запропоновано проводити моніторинг етнонаціональної ситуації в АРК з урахуванням такої періодичності: під час систематичних спостережень - раз на рік (напередодні національних свят тощо); під час періодичного спостереження - раз на чотири роки (в ході передвиборчої кампанії на виборах Президента України, народних депутатів України та АРК тощо); під час одноразового спостереження - в разі виникнення кризових ситуацій, певних подій у країні, світі (наприклад проголошення незалежності Косово, Південної Осетії тощо); під час випадкового спостереження - залежно від ситуації, що складається.
Для відображення результатів моніторингу запропоновані звітні документи у вигляді формалізованих таблиць для кожної сфери (табл. 2).
За даними експертного оцінювання, яке проводилося за допомогою розробленої методики, покращання економічної ситуації АРК, на думку експертів, дасть змогу знизити вплив економічної сфери, а відповідно, і показників усієї сфери на одну градацію шкали оцінювання, що, у свою чергу, приведе до зниження рівня N(t) на N(t) = 0,853 - 0,81 = 0,043, що становить 4,3%.
Таблиця 2 Карта моніторингу етнонаціональної напруженості (на прикладі політичної сфери)
|
Найменування індикатора (ПNs) |
Результати спостереження |
Експерти (ПІБ) |
Примітка |
|||||
|
Об'єкти моніторингу |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||
|
ПNp1 - ступінь прагнення з боку кримськотатарського населення створити кримськотатарську автономію |
||||||||
|
ПNp2 - рівень недовіри до влади з боку населення |
||||||||
|
ПNp3 - ступінь неприйняття окремими етноспільнотами або їх представниками визначеного Україною політичного курсу |
||||||||
|
ПNp4 - ступінь недосконалості механізму ефективної взаємодії органів виконавчої влади для розв'язання проблем регіону |
||||||||
Примітка.У графах “Об'єкти моніторингу” цифрами позначені: 1 - ЗМІ (телебачення, радіо, преса); 2 - органи державної влади; 3 - громадські організації; 4 - незалежні експерти; 5 - інші.
Проведене за допомогою розробленої методики оцінювання впливу стану нормативно-правового забезпечення на рівень соціальної напруженості в АРК показало, що вдосконалення правового забезпечення державної політики у сфері етнонаціональних відносин за рахунок лише прийняття згаданих вище законопроектів дасть можливість, на думку експертів, знизити вплив політичної сфери та її показників мінімум на одну градацію шкали, а це, у свою чергу, приведе до зниження рівня N(t) на N(t) = 0,853-0,749 = 0,104, що становить 10,4%.
Крім того, показано, що недосконалість взаємодії центральних органів виконавчої влади з Радою міністрів АРК, органами місцевого самоврядування у сфері етнонаціональних відносин деструктивно впливає на стабільність у регіоні і потребує першочергового вдосконалення.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розробленні методики оцінювання результативності державної політики щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК. На підставі результатів дослідження можна зробити узагальнюючі висновки, що мають теоретичне та практичне значення.
1. Аналіз теоретичних напрацювань за темою дослідження показав, що одним із головних завдань державної політики є забезпечення мирного співіснування між етнічними та конфесійними групами в межах держави. Проте оцінюванню державної політики у сфері етнонаціональних відносин в АРК приділено недостатньо уваги. У роботах вітчизняних та зарубіжних учених, які присвячені етнополітичним відносинам в АРК, державна етнополітика розглядається на вербальному рівні, результати аналізу та обґрунтування не підтверджувалися моделюванням, що не давало змоги оцінювати кількісно результативність державної етнонаціональної політики, прогнозувати ті “критичні” рівні, при досягненні яких порушується соціально-політична стабільність у регіоні.
У процесі дослідження автором показано, що результативність державної політики щодо нейтралізації зовнішніх та внутрішніх факторів, які порушують соціально-політичну стабільність в АРК, характеризується станом і тенденціями міжнаціональних відносин у різних сферах (етнодемографічна та етноконфесійна ситуація, забезпечення прав національних меншин, стан облаштування депортованих громадян тощо).
2. Комплексний аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на стан етнонаціональних відносин в АРК показав, що результативність державної політики щодо нейтралізації факторів, які порушують соціально-політичну стабільність в автономії, характеризується станом і тенденціями міжнаціональних відносин у різних сферах, а саме: етнодемографічною ситуацією; етноконфесійною ситуацією; забезпеченням прав національних меншин; станом облаштування депортованих громадян.
3. Показано, що процес забезпечення соціально-політичної стабільності, складовою якого є деескалація рівня напруженості в етнонаціональній сфері, являє собою процес з ознаками складної системи, починаючи від ієрархічної побудови, впливу великої кількості факторів різної природи і закінчуючи множиною ієрархічних показників оцінювання ефективності, тому об'єднуючим на всіх етапах дослідження методом у роботі обрано системний підхід.
4. Доведено, що запропонований методичний підхід до формування та реалізації державної політики щодо нейтралізації факторів, що спричиняють зростання напруженості у сфері етнонаціональних відносин, забезпечує формальне представлення процесу державного управління підтримкою соціально-політичної стабільності, дає змогу обґрунтовувати пропозиції та коригувати державну політику у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки щодо деескалації етнонаціональної напруженості в регіоні, а також сприяти сталому соціально-політичному розвитку держави.
5. Встановлено, що соціальна напруженість на сьогодні найбільш відчутно проявляється в політичній, економічній, соціальній, релігійній та геополітичній сферах. Для оцінювання результативності державного управління процесом деескалації напруженості у сфері етнонаціональних відносин в АРК у роботі запропонована відповідна система показників (табл. 1).
6. Розроблено комплексну модель оцінювання результативності державного управління процесом забезпечення етнонаціональної стабільності, яка побудована за технологією методу аналізу ієрархій.
7. Запропоновано відповідну авторську методику оцінювання результативності державного управління деескалацією етнонаціональної напруженості в конкретний момент часу. Вона дає змогу не тільки аналізувати результативність різних варіантів управлінських рішень, а й вибирати найбільш прийнятні за кількома показниками з урахуванням їх впливу на інтегральний показник рівня етнонаціональної напруженості в регіоні.
Завдяки відкритому характеру методики існує можливість удосконалення та нарощування часткових моделей, які використовуються на основних її етапах. У перспективі можливо введення локальних оптимізаційних моделей та діалогового режиму оцінювання ефективності.
8. Визначено необхідність удосконалення механізмів реалізації основних напрямів державної політики щодо суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в АРК для забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин через запровадження низки першочергових заходів.
9. Рекомендовано здійснювати моніторинг стану конфліктності в міжнаціональних відносинах із залученням фахівців, які представляють як експерти різні галузі знань для виявлення конфліктних ситуацій в АРК. У роботі визначено загальні методичні рекомендації щодо організації такого моніторингу та запропоновано узагальнену послідовність розробки й впровадження його схеми.
10. Під час контролю за етнонаціональною ситуацією в АРК доцільно проводити моніторинг у п'яти сферах (політична, економічна, соціальна, релігійна та геополітична) за визначеними в роботі індикаторами (показниками).
Проведене за допомогою розробленої методики оцінювання впливу стану нормативно-правового забезпечення на рівень соціальної напруженості в АРК з використанням комп'ютерної технології М7 показало, що в разі практичного впровадження законодавчих рекомендацій лише з удосконалення нормативно-правового забезпечення поточний рівень етнонаціональної напруженості може знизитися на 10,4%, а рекомендацій щодо поліпшення економічної ситуації - на 4,3%.
11. З метою покращання взаємодії центральних органів виконавчої влади з Радою міністрів АРК, а також органами місцевого самоврядування автономії для усунення деструктивних впливів на стабільність у сфері етнонаціональних відносин на ранніх стадіях рекомендується:
а)органам місцевого самоврядування в регіоні доцільно залучати дорадчі органи з представників громадських організацій національних меншин та незалежних експертів до здійснення оцінки результативності державної політики у сфері етнонаціональних відносин для прийняття ефективних управлінських рішень. Рішення органів місцевого самоврядування, які стосуються національних меншин, повинні погоджуватися з дорадчими органами, зокрема з питань забудови історичних місць, охорони пам'яток історії та культури національних меншин, освіти та проведення культурологічних заходів;
б)у роботі державних органів та громадських організацій, підприємств, установ, які розташовані в місцях компактного проживання національної меншини, необхідно передбачати використання її мови поряд з українською. Двома мовами доцільно видавати нормативні акти органів місцевого самоврядування в таких місцевостях, а також оприлюднювати закони України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти органів виконавчої влади тощо. Посадові особи органів місцевого самоврядування під час прийому та надання письмових відповідей на запити осіб із числа національних меншин можуть здійснювати спілкування мовами національних меншин. Назви вулиць, площ у містах і селах компактного проживання національних меншин, за рішенням органів місцевого самоврядування, доцільно позначати двома мовами - національною та українською;
в)у діяльності центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій передбачити впровадження навчального модулю щодо оцінювання результативності державної політики у сфері етнонаціональних відносин.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Тохтарова І. М. Розробка моделі оцінювання ефективності державного управління щодо забезпечення етнонаціональної стабільності в АР Крим / І. М. Тохтарова // Статистика України. - 2007. - № 4. - С. 113-115.
2. Тохтарова І. М. Формалізація процесу формування державної політики щодо нейтралізації факторів, що спричиняють зростання напруженості у сфері етнонаціональних відносин в АР Крим / І. М. Тохтарова // Зб. наук. пр. НАДУ. - К. : Вид-во НАДУ, 2007. - Вип. 1. - С. 101-114.
3. Тохтарова І. М. Особливості впливу геополітичного чинника на етнополітичну ситуацію в Автономній Республіці Крим / І. М. Тохтарова // Державне управління: теорія та практика : електрон. наук. фах. вид. - 2006.
4. Тохтарова І. М. Формалізація процесу розробки державної політики щодо деескалації етнонаціональної напруженості в АР Крим / І. М. Тохтарова // Арсенал-ХХІ века. - 2007. - № 2. - С. 63-67.
5. Богданович В. Ю. Методика оцінювання ефективності державного управління забезпеченням етнонаціональної стабільності в Автономній Республіці Крим / В. Ю. Богданович, І. М. Тохтарова // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. - Одеса : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2007. - № 4 (32). - С. 4-10.
6. Тохтарова І. М. Динаміка рівня етнонаціональної напруженості в АР Крим / І. М. Тохтарова // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. - Одеса : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 4 (36). - С. 310-317.
7. Тохтарова І. М. Етнонаціональний аспект у державному управлінні / І. М. Тохтарова // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 2006 р., Київ / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, В. М. Князєва. - К. : Вид-во НАДУ, 2006. - Т. 2. - С. 385-386.
8. Тохтарова І. М. Деескалація етнонаціональної напруженості в АР Крим як фактор збереження сталого розвитку регіону / І. М. Тохтарова // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження : матеріали щоріч. загальноінститут. наук.-практ. конф., 2006 р., Одеса. - Одеса : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. 168-170.
АНОТАЦІЇ
Тохтарова І. М. Оцінювання державної політики у сфері етнонаціональних відносин в Автономній Республіці Крим. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Національна академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2010.
Дисертація присвячена розробці методики оцінювання результативності державної політики та обґрунтуванню комплексу заходів (механізмів) щодо регулювання міжетнічних та міжнаціональних відносин, які сприятимуть зниженню рівня конфліктності у сфері етнонаціональних та міжконфесійних відносин в Автономній Республіці Крим (АРК).
Проведено аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на стан етнонаціональних відносин в АРК. Досліджено результативність державної політики щодо нейтралізації факторів, які негативно впливають на соціально-політичну стабільність в АРК, порушують міжконфесійну толерантність. Висвітлено можливі напрями вдосконалення державної політики щодо забезпечення стабільності у сфері етнонаціональних відносин в АРК, недопущення конфліктів на міжетнічному та релігійному ґрунті.
...Подобные документы
Особливості місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим. Особливості оренди комунального майна (правова основа, суб’єкти та об’єкти орендних відносин, порядок укладання та істотні умови договору оренди). Повноваження місцевого самоврядування.
реферат [25,3 K], добавлен 08.11.2008Сутність, зміст та специфіка державного управління, його співвідношення з сучасною державною владою в Україні. Характеристика функціональної та організаційної структури державного управління, її аналіз та оцінювання, методи та шляхи вдосконалення.
курсовая работа [44,2 K], добавлен 19.08.2010Проблема оцінювання розвитку міст, напрямки та методи її дослідження сучасними вченими, перспективи розв’язання. Три поняття ефективності управління та порядок об’єктивного оцінювання. Індикатори виконання функцій міст як відображення рівня їх розвитку.
творческая работа [28,0 K], добавлен 08.04.2013Поняття преамбули Конституції України, її принципові положення. Конституційні основи державного, суспільного ладу, правової системи, національної безпеки та міжнародної діяльності. Автономна Республіка Крим – невід’ємна складова частина України.
контрольная работа [32,9 K], добавлен 14.01.2008Поняття та зміст державного регулювання в сфері встановлення земельних сервітутів. Правовий режим земель охоронних зон в Україні. Державне регулювання та реєстрація правових відносин в сфері встановлення обмежень у використанні земельних ділянок.
магистерская работа [120,4 K], добавлен 19.11.2014Забезпечення органами державної виконавчої влади регулювання та управління фінансами в межах, визначених чинним законодавством та Конституцією України. Діяльність держави у сфері моделювання ринкових відносин. Принцип балансу функцій гілок влади.
контрольная работа [214,7 K], добавлен 02.04.2011Земельні відносини в Україні в минулому. Розвиток земельних відносин у незалежній Україні. Поняття, зміст і функції управління. Земельний фонд України як об'єкт правового регулювання. Система органів управління у галузі використання та охорони земель.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 27.05.2014Аналіз природи відносин економічної конкуренції як різновиду суспільних відносин з різних наукових позицій. Законодавчі акти і норми права, що спрямовані на захист, підтримку та розвиток конкурентних відносин, на запобігання порушенням в даній сфері.
реферат [8,1 K], добавлен 27.03.2014Сучасні принципи державного управління, джерела їх виникнення та порядок формування. Поняття та зміст звернення громадян та вимоги, що висуваються до них. Основні напрямки державної регіональної політики на сучасному етапі. Регіональна економічна політика
контрольная работа [22,9 K], добавлен 14.12.2004Модель взаємодії органів державної влади України у правоохоронній сфері. Суб’єкти державного управління у правоохоронній сфері. Правоохоронна сфера як об’єкт державного управління. Європейські принципи і стандарти в діяльності органів державної влади.
дипломная работа [129,4 K], добавлен 30.04.2011Соціальна гуманітарна політика як це система відносин з людиною і суспільством, що здійснюється через органи державної виконавчої, законодавчої та судової влади. Аналіз сучасного стану гуманітарної політики держави, перспективи її подальшого розвитку.
контрольная работа [22,6 K], добавлен 03.12.2012Теоретичні основи державного управління зайнятістю населення. Аналіз зайнятості, шляхи удосконалення державної політики в регіоні. Індивідуальні завдання щодо охорони праці та цивільної оборони, забезпечення життєдіяльності населення в сучасних умовах.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 22.05.2010Аналіз процесу прийняття нової нормативно-правової бази щодо аудіовізуальних засобів масової інформації в Україні та Республіці Польща. Роль римо-католицької церкви у формуванні аудіовізуального сектору на засадах демократичних принципів у 1990-х роках.
статья [20,4 K], добавлен 10.08.2017Вищі органи державного управління економікою в Україні. Основні функції державного управління економікою. Національні особливості державного регулювання економічними процесами. Основні форми державного управління економікою.
курсовая работа [28,4 K], добавлен 18.03.2007Аналіз пріоритетності застосування окремих державно-правових засобів впливу у сфері підприємництва. Система органів державного контролю у цій сфері. Співвідношення повноважень органів виконачої влади щодо участі у реалізації конкурентної політики.
реферат [35,8 K], добавлен 27.12.2011Види правоохоронних відносин та специфіка їх суб’єктного складу. Види юридичних фактів і їхній вплив на динаміку правоохоронних відносин. Зміст понять "правова презумпція", "правова преюдиція" та "юридична фікція". Аспекти правоохоронної діяльності.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 15.10.2014Характеристика державного управління як виду соціального управління. Аналіз функцій та принципів державного управління. Функції та організація санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 04.01.2008Дослідження завдань органів державного управління у сфері управління оборонним замовленням. Характеристика основних повноважень Верховної Ради України. Здійснення функцій правосуддя та контролю судовою владою. Аналіз генерального штабу Збройних Сил.
статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017Державна кадрова політика у сфері державної служби. Розробка концепції державної кадрової політики, визначення її змісту, системи цілей та пріоритетів. Механізми управління службовцями. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи з кадрами.
реферат [26,4 K], добавлен 23.12.2010Аналіз та механізми впровадження державної політики. Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС та наближення до європейських стандартів. Методи визначення ефективності державної політики, оцінка її результатів, взаємовідносини гілок влади.
доклад [36,5 K], добавлен 27.05.2010
