Правоохоронна діяльність у сфері державних фінансів в УРСР у роки нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження Фінанси будь-якої держави є однією з основ її економічної могутності, здатності самостійно розв'язувати соціальні проблеми, підтримувати позитивну динаміку розвитку суспільних відносин, створювати належні умови для повноцінної реалізації громадянами суб'єктивних прав, свобод і законних інтересів.

Фінансова система України, як молодої, незалежної, суверенної держави з кожним роком розвивається, стає більш адаптованою до умов ринкової економіки і, таким чином, пристосованою до світових фінансових тенденцій і традицій. Проте, численні монетарні інновації, які впроваджувалися у функціонування фінансово-економічної системи Української держави за роки незалежності, часто не знаходили належної правової регламентації. Наслідком цього стала неспроможність держави захистити від протиправних посягань нові для країни і важливі для суспільства фінансові відносини. Закономірно, що за таких умов широкого розповсюдження набули такі небезпечні для країни явища, як зловживання державними фінансовими ресурсами, корупція, відмивання коштів, злочинні махінації у банківсько-кредитних операціях, сфері оподаткування, митній справі. Такий стан справ зобов'язує активізувати діяльність правоохоронних органів України у сфері захисту державних фінансів, налагодити ефективну взаємодію між собою, виробити науково обґрунтовану концепцію протидії фінансовим злочинам.

Беручи до уваги наведене вище, актуальним завданням юридичної науки є проведення історико-правових досліджень правоохоронної діяльності у галузі державних фінансів України у той чи інший період її розвитку. Виходячи з потреб правоохоронної практики, корисним буде накопичення і використання історичного досвіду протидії протиправним діянням у сфері державних фінансів періоду нової економічної політики (неп) в Українській Соціалістичній Радянській Республіці (УСРР) в 1921-1929 роках.

Хронологічні межі роботи охоплюють період нової економічної політики 1921-1929 рр. Водночас, хронологічні рамки дослідження інколи ширші та виходять за вказані дати, оскільки для більшої об'єктивності досягнутих результатів виникає необхідність проаналізувати положення нормативно-правових актів чинних на той час, які тим чи іншим чином регулювали окремі аспекти непу і формально залишалися чинними після 1929 р., коли курс нової економічної політики було згорнуто.

Територіальні рамки дослідження обумовлені фактором адміністративно-територіальних кордонів тієї частини території України, яка у 20-х рр. ХХ ст. складала УСРР, і з 1922 р. входила до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Територія УСРР на початку 20-х рр. охоплювала межі десяти тогочасних українських губерній (Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Харківської, Чернігівської, Катеринославської, Херсонської, Таврійської (без Криму) та Донецької). До їх складу входила більшість українських етнічних земель, окрім західного регіону. У середині 1920-х рр. замість названих губерній були створені округи, однак територія УСРР не зазнала суттєвих змін. До складу УСРР з 1924 р. також включалася Автономна Молдавська Соціалістична Радянська Республіка.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі системного аналізу історичної і загальнотеоретичної літератури, українських і російських наукових публікацій і підручників, нормативних актів колишніх УСРР та СРСР дослідити правоохоронну діяльність у сфері державних фінансів у роки непу (1921-1929 рр.) задля наукового забезпечення протидії протиправній діяльності у фінансово-економічному секторі сучасної України.

Мета обумовила наступні завдання дослідження:

Ї визначити ступінь наукової дослідженості обраної проблематики шляхом опрацювання наявної історичної і юридичної літератури, архівних і спеціальних наукових джерел;

Ї встановити хронологічні і територіальні рамки дослідження;

Ї дослідити особливості фінансових відносин в УСРР у роки непу;

Ї охарактеризувати цивільно-правову, адміністративно-правову та кримінально-правову охорону державних фінансів УСРР у 20-х роках ХХ ст., а також визначити основні риси нормативно-правового регулювання правоохоронної діяльності у галузі державних фінансів;

Ї з'ясувати правові основи забезпечення правоохоронної діяльності у сфері державних фінансів УСРР в період з 1921 по 1929 р.;

Ї установити основних суб'єктів здійснення управлінської діяльності у сфері державних фінансів УСРР у період проведення непу та визначити роль і значення їх діяльності для стабільності функціонування фінансової системи тогочасної України;

Ї висвітлити основні напрямки діяльності та специфіку функціонування каральних і контролюючих державно-владних інституцій у сфері державних фінансів УСРР у 1921-1929 рр.;

Ї доповнити і збагатити існуючу в Україні теоретичну базу наукових знань про правоохоронну діяльність у державно-фінансовому секторі УСРР у 20-тих роках ХХ століття задля подальшого використання накопиченої інформації у процесі навчання та підготовки (перепідготовки) працівників правоохоронних органів України, проведення вітчизняними вченими наукових досліджень з подібної (суміжної) проблематики у подальшому тощо.

1. Історіографія проблеми та джерельна база дослідження

Автор аналізує основні досягнення науковців, які у своїх наукових працях досліджували різноманітні аспекти правоохоронної діяльності в сфері державних фінансів уповноважених органів влади на території радянської України в період проведення Нової економічної політики (1921-1929 рр.).

Дисертантом встановлено, що наукова розробка означеної вище проблематики почалася практично одразу з початком реалізації заходів непу на початку 1920-тих років ХХ століття (С.М. Дубровський, І.В. Качинський, Р.С. Мулукаєв) і продовжувалася в довоєнний і післявоєнний період. У роботі зазначається, що характерною особливістю тогочасних праць, в яких започатковувався науковий доробок різноманітних аспектів правової охорони державних фінансів тогочасної України, є те, що деякі з них не носили суто наукового характеру, були політико-пропагандистськими за змістом, мали публіцистичну форму видання і стосувалися розгляду питань не лише державно-правової галузі, а й інших виробничих і невиробничих сфер народного господарства.

Підкреслюється, що активізація дослідження саме правоохоронної діяльності у сфері державних фінансів в роки проведення непу на Україні простежується у 1980-тих роках минулого століття, а також після проголошення Україною державної незалежності в 1991 р. У сучасний період значних результатів в науковій розробці цих питань досягли такі вітчизняні вчені як С.І. Власенко, М.І. Мичка, В.М. Куріцин, О.Н. Ярмиш, О.М. Головко, О.А. Сокіл та ін.

Наголошено, що історико-правова специфіка предмету дослідження зумовила необхідність опрацювання, окрім існуючих у широкому науковому обігу підручників і монографій, значної кількості законодавчих та інших нормативно-правових актів, предметом регулювання яких були відносини у сфері оподаткування, грошових зборів, боротьби з фінансовими правопорушеннями. Основними джерелами подібної інформації, стали Збірники узаконень і розпоряджень Робітничо-селянського уряду України, Збірники законів та розпоряджень Робітничо-селянського уряду СРСР, Збірники наказів начальника міліції та розшуку республіки УСРР, а також офіційні видання тієї історичної доби («Вісті ВУЦВК», «Відомості ЦК КП(б)У»).

Автором опрацьовано достатньо широке коло матеріалів з фондів Центрального державного архіву вищих органів державної влади та управління України (ЦДАВО), Центрального державного архіву громадських об'єднань України (ЦДАГО), Державного архіву Харківської області (ДАХО), Державного архіву Одеської області (ДАОО), Державного архіву Полтавської області (ДАПО) та ін. Науково-інформаційну базу дослідження доповнюють також доповіді посадових осіб сектору державних фінансів УСРР різних рівнів, публікації у журналах, які зберігаються у книгосховищах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

2. Правові засади охоронної діяльності у сфері державних фінансів

З урахуванням історичних передумов проголошення партійно-державним керівництвом СРСР курсу Нової економічної політики, аналізуються особливості реалізації її заходів на теренах України протягом всього періоду проведення, -- від початку у 1921 р. і до згортання у 1929 р.

Автором розкрито особливості податкової політики в УСРР на початку 20-тих років ХХ століття, аналізується правовий режим дотримання фінансової дисципліни в країні, висвітлюються фінансово-правові аспекти проходження служби чиновниками державного апарату. Розкривається сутність фінансової реформи 1924-1925 рр. як найбільш результативного досягнення непу, а також встановлюється її вплив на загальну державну фінансову політику. Зокрема підкреслюються позитивні наслідки реформи для розвитку виробничих сфер народного господарства і соціальної сфери держави, впорядкування системи оподаткування (введення єдиного сільськогосподарського податку на селі, запровадження єдиного промислового податку). Акцентовано увагу на особливостях правового режиму приватного підприємництва («торговельно-промислового сектору») на Україні в роки непу, а також висвітлено його особливості.

Підкреслюється негативний вплив процесів одержавлення економіки, які розпочалися в УСРР у 1927 р. на фінансово-правові відносин, які сформувалися в результаті реалізації заходів непу. Розкриваються особливості їх видозмінення, які розпочалися внаслідок переходу держави від ринкових методів управління економікою до адміністративних, а також через розгортання кампанії форсованої індустріалізації та насильницької колективізації в країні.

Детально викладено правові засади захисту сфери державних УСРР у роки непу. Зокрема, проаналізовано правові аспекти дотримання податкового законодавства суб'єктами оподаткування, визначено заходи адміністративно-правового і кримінально-правового впливу на суб'єктів вчинення правопорушень у фінансовій сфері, а також встановлено коло державних органів, які мали на той час право притягати до відповідальності і застосовувати відповідні примусові заходи.

Наголошується, що вже на початкових стадіях розгортання неп, Декретом «Про урегулювання сплати продовольчого податку» від 25.05.1921 р. і низкою інших документів було встановлено склади адміністративних правопорушень у фінансово-податковій сфері, а також визначено санкції за вчинення кожного виду правопорушень. Підкреслюється, що основними адміністративними стягненнями за вчинення фінансових правопорушень були штраф, пеня, неустойка, опис майна, арешт та ін. Відповідно, застосування кожного з них передбачало наявність відповідних підстав і здійснювалося в особливому процесуальному порядку.

Заходи кримінально-правової охорони державних фінансів в УСРР в часи непу були передбачені Кримінальними кодексами 1922 і 1927 рр. Ці законодавчі акти містили перелік складів податкових злочинів. Серед них виокремлювалися такі як: приховування об'єктів обкладення податками, неподання у встановлений термін декларації про доходи, затримка наймачами внесення до державних кас сум, що утримані з найманих працівників у рахунок прибуткового податку, несплата податків при наявності відповідних коштів, ухиляння від сплати податків за умов воєнного стану.

На основі вивчення норм законодавства про адміністративно-правову і кримінально-правову охорону державних фінансів в УСРР в часи непу, робиться висновок про його недосконалість. Наголошується на тому, що воно носило класовий характер, мало ідеологічну компоненту і створювало значні волюнтаристські можливості для правозастосовчих органів. Відповідно, практична реалізація правової охорони державних фінансів систематично супроводжувалася зловживаннями і перевищенням повноважень працівниками компетентних державних органів. Ця обставина, сама по собі, була фактором підвищення рівня криміналізації фінансової галузі і дискредитувала практичне дотримання принципу законності у діяльності радянських правоохоронних інституцій того періоду.

3. Апарат управління державними фінансами та карально-наглядові органи УСРР у боротьбі з фінансовими правопорушеннями

Розкрито основні напрями діяльності Народного комісаріату фінансів УСРР (Наркомфіну) як головного органу управління у сфері державних фінансів України в період непу. Зокрема автором висвітлено компетенцію, організаційно-функціональну побудову органів вказаного відомства всіх ланок (від центрального апарату і до податкових дільничних комісій), а також розкрито існуючу на той час номенклатуру посад.

Досліджено динаміку трансформаційних змін у структурній побудові системи органів Народного комісаріату фінансів УСРР і часткової зміни пріоритетних напрямків функціонування служб і підрозділів відомства за період з 1921 по 1929 рр. Акцентовано увагу на тому, що проведення відповідних змін відбувалося у зв'язку з реорганізацією податкової політики держави, а особливо - через збільшення переліку податків і суб'єктів оподаткування.

На підставі аналізу положень нормативних актів і опрацювання значного обсягу фактологічної інформації, акцентовано увагу на позитивних результатах загальної фінансової політики, що здійснювалася системою органів Народного комісаріату фінансів УСРР в період проведення непу. Серед них: організаційне оформлення вертикалі державних органів управління фінансовою сферою з чіткою субординацією між її ланками, налагодження роботи з оподаткування на місцевих рівнях. Встановлено, що незважаючи на очевидні позитивні досягнення в сфері управління державними фінансами, рівень ефективності функціонування органів Народного комісаріату фінансів УСРР періоду непу частково був незадовільним. Однією з головних причин цього було неоптимальне співвідношення посад керівного і місцевого податкового апарату, загальний дефіцит кваліфікованого персоналу і перевантаження службовців на місцях роботою, часта зміна керівників вищого і середнього ґатунку в системі органів Наркомфіну, нераціональність командно-планових методів управління сферою державних фінансів.

Зазначається, що розгортання непу на початку 1920-тих років сприяло активізації процесу організації служб та відділів органів внутрішніх справ (міліції), а також визначення основних ліній їх роботи. Так, поступова реалізація курсу на нову економічну політику значним чином зумовила вдосконалення нормативно-правової бази функціонування міліції і прискорило завершення процесу структурної організації органів і служб, підпорядкованих Народному комісаріату внутрішніх справ УСРР.

Зазначено, що органи міліції були однією із головних державно-владних інституцій, на яку на протязі всього періоду проведення непу покладалися важливі функції по лінії роботи з протидії фінансовим правопорушенням. Встановлено, що робота з виконання цього завдання відбувалась у наступних напрямках: надання сприяння в роботі податкових органів і їх посадових осіб зі стягнення податків шляхом фізичної охорони фінансових інспекторів, організація боротьби із незаконним виробленням та продажем підакцизних товарів (насамперед, спирту, пива, меду), забезпечення державної спиртової монополії шляхом боротьби із самогоноварінням, нагляд за дотриманням правил торгівлі, виявлення порушень фінансової дисципліни при розробці і заготівлі корисних копалин, лісу, виявлення осередків незаконного обігу грошових ресурсів (азартні ігри) та інші.

Зроблено висновок, що у зв'язку з неукомплектованістю працівників податкового апарату на місцях, функції податківців іноді покладалися на «спеціальні міліцейські загони». На практиці ця обставина іноді призводила до ситуації, коли органи внутрішніх справ і служби Наркомфіну не могли чітко розмежувати компетенцію і дублювали функції один одного.

Висвітлено роль і значення діяльності прокуратури УСРР у забезпеченні законності фінансових відносин в нашій країні. Встановлено, що від часу створення у травні 1922 р., діяльність прокуратури радянської України була спрямована на успішне здійснення завдань нової економічної політики. Зокрема, у 1920-тих роках ХХ століття, прокуратура була головною інституцією здійснення контролю і нагляду за дотриманням законності в галузі оподаткування. При цьому, враховуючи те, що одним з найважливіших видів податків був продовольчий податок на селі, прокуратура слідкувала як за діями суб'єктів оподаткування, так і за своєчасністю сплати податків сільськогосподарськими виробниками. Крім того, прокуратура надавала сприяння органам місцевого самоврядування у вилученні продовольчого і кормового хліба, а також розглядала скарги громадян-платників податків на неправомірні дії фінансово-податкових органів.

Вказується, що незважаючи на значний внесок у забезпечення соціалістичної законності, окремі посадові особи прокуратури УСРР на всіх рівнях в період непу дещо зловживали контрольно-наглядовими повноваженнями. На практиці це проявлялося у тому, що, приміром, губернські прокуратури намагалися встановити необґрунтований тотальний адміністративний нагляд за всіма секторами народного господарства на території відання. Ця обставина викликала обурення працівників державних установ і населення в окремих регіонах і місцевостях тодішньої України.

Встановлено, що по мірі поступового згортання непу прокуратура перетворювалася з контрольно-наглядового органу за дотриманням законності в сфері державних фінансів на один з головних «караючих мечів революції». На кінець 1920-тих років даний орган чітко виконував завдання партійного керівництва у сфері боротьби з правопорушеннями фінансового характеру. Нагляд за законністю почав суттєво поступатись об'єктивно необґрунтованій функції кримінального переслідування активних суб'єктів господарювання, які становили буцімто загрозу розбудові соціалізму.

Розкриваються основні напрямки функціонування органів соціалістичного державного контролю на чолі з Народним комісаріатом Державного контролю УСРР (НКДК) щодо правової охорони фінансів на теренах України в період проведення непу. Зазначається, що згодом від комісаріату відокремилася Верховна соціалістична інспекція, яка у 1919 р. була перетворена на окремий орган, який практично здійснював боротьбу з фінансовими правопорушеннями -- Народний комісаріат соціалістичної радянської інспекції (НКСРІ). Основними організаційно-правовими формами протидії фінансовим правопорушенням у державному секторі періоду непу були запобіжна ревізія, фактична ревізія, наступна ревізія, перевірка кошторисів і господарсько-оперативних планів, перевірка порядку грошового обігу та обігу матеріальних цінностей суб'єктів господарювання, здійснення нагляду за правильністю бухгалтерського рахівництва і звітності.

Зазначено, що у 1920 р. було створено ще одну інституцію робітничо-селянського контролю за законністю в галузі державних фінансів -- Всеукраїнську робітничо-селянську інспекцію (РСІ), яку улітку 1922 р. було реорганізовано у Народний комісаріат Робітничо-селянського Державного контролю УСРР (НКРСДК УСРР) В структурі НКРСДК УСРР були утворені такі інспекції: фінансово-кредитна, народного господарства, лісозаготівельна, постачання, культурно-освітня, адміністративна, транспорту, воєнний відділ, відділ масових обслідувань. Фінансово-кредитна інспекція була одним із найголовніших відгалужень РСІ, адже дотримання фінансово-розрахункової дисципліни відігравало значну роль у наповненні державної скарбниці і формування загальносоюзного продовольчого резерву. Вказується, що окрім наглядових, органи НКРСДК УСРР мали застосовувати і державний примус стосовно осіб, які порушували фінансову дисципліну.

Зроблено висновок, що компетенція органів робітничо-селянського контролю УСРР багато в чому була подібною до компетенції органів прокуратури і міліції. Це було пов'язано з відсутністю чітко визначених програмних цілей функціонування існуючих на час проведення неп контрольних інституцій.

Висновки

фінансовий радянський владний каральний

У дисертації вирішено нове для української юридичної науки завдання, що полягало у дослідженні правоохоронної діяльності у сфері державних фінансів в УСРР в роки проведення Нової економічної політики. Здійснене дослідження дає змогу зробити наступні висновки:

1. Наукове (історико-правове) дослідження правоохоронної діяльності у сфері державних фінансів в УСРР в роки нової економічної політики (1921- 1929 рр.) показало, що увага наукової спільноти сучасної України до дослідження тих чи інших аспектів правоохоронної політики у означеній сфері в 20-х роках ХХ століття є недостатньою. Крім того, на сьогодні у широкому науковому і популярному обігу відсутні інформаційні джерела (монографії, підручники, посібники), які б містили систематизовані, науково опрацьовані фактологічні дані щодо висвітленої у роботі тематики.

2. Хронологічні межі дослідження охоплюють історичний період з 1921 по 1929 рік, коли на території УСРР було розгорнуто заходи нової економічної політики. Саме період проведення непу, не дивлячись на невелику тривалість, відзначився в історії радянської України як час суттєвих господарських зрушень, формування стійкої економічної і фінансової систем, закладення підвалин для формування позитивного іміджу радянських державних органів в очах народних мас.

3. Основними особливостями фінансових відносин в Україні за часів проведення непу було:

а) надання легітимності елементам капіталістичного способу господарювання в умовах планової адміністративно-командної економіки;

б) намагання держави всебічно заідеологізувати фінансово-економічний сектор;

в) непродумана і необґрунтована податкова політика, що носила протекціоністський характер;

г) примусове втручання держави у ринковий механізм економічних відносин.

4. Станом на середину 20-тих років в УСРР було сформовано певну правову базу, яка ставила під адміністративно-правову і кримінально-правову охорону відносин у сфері державних фінансів. Зокрема на законодавчому рівні було сформульовано конкретні склади адміністративних правопорушень і злочинів за посягання на фінансові інтереси держави. Крім того, було визначено найсуттєвіші кваліфікуючи ознаки таких правопорушень і злочинів, а також закріплено вид і міри покарання за їх вчинення.

5. Основу правового забезпечення правоохоронної діяльності у сфері державних фінансів у роки проведення непу на Україні складали нормативно-правові акти різної юридичної сили. У більшості випадків вони мали статус підзаконних нормативно-правових актів («положення», «постанови», «настанови») і відрізнялися приблизно однаковим предметом правового регулювання, який складало оподаткування в республіці.

6. Основним суб'єктом управлінської діяльності у сфері державних фінансів УСРР в роки непу були Народний комісаріат фінансів УСРР Ї на найвищому рівні, а також підпорядковані йому місцеві податкові і фінансові органи. За період проведення непу система органів управління фінансами досить часто зазнавала сутнісних системних перетворень у формі ліквідації і створення нових відділів і штатних одиниць, заснуванні і скасуванні окремих посад у фінансовому апараті держави, зміненні стандартів роботи.

7. Основними суб'єктами контролюючої і каральної діяльності в сфері державних фінансів УСРР в період з 1921 по 1929 роки були міліція, прокуратура і органи робітничо-селянського контролю. Їх юрисдикція поширювалася на всі сфери фінансово-економічних відносин, які формувалися у державі за часів непу. Головними лініями роботи цих інституцій у державно-фінансовій сфері було слідкування за дотриманням податкової дисципліни, виявлення і боротьба з нецільовим використанням фінансових ресурсів держави, здійснення нагляду за діяльністю органів і посадових осіб, яким надано право у порядку реалізації посадових повноважень збирати, розподіляти і використовувати державні фінансові ресурси.

Сутнісною особливістю функціонування міліції, прокуратури і інших досліджених у роботі правоохоронних інституцій була загальна політико-ідеологічна заангажованість. Це призводило до того, що посадові особи правоохоронних органів часто керувалися у своїй роботі не об'єктивною необхідністю захистити закон, а політичною доцільністю, що знижувало їх імідж у суспільстві.

8. Історико-правове дослідження правоохоронної діяльності у сфері державних фінансів доби проведення в Україні нової економічної політики (1921-1929 рр.), репрезентоване у даному дослідженні, є інформаційно-науковим підґрунтям для науковців і спеціалістів, котрі у перспективі будуть продовжувати дослідження подібної (суміжної) проблематики. Аналіз питань і явищ, пов'язаних з правоохоронною діяльністю у сфері державних фінансів на певних історичних етапах розвитку України, у подальшому є неможливим без пізнання того спектру аспектів, що досліджені і викладені у роботі.

Література

1. Чамлай В.В. Правові засади боротьби органів прокуратури УСРР з податковими правопорушеннями у перші роки НЕПу / В.В. Чамлай // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. -- 2008. --№ 41.-- С. 95-103.

2. Чамлай В.В. Органи внутрішніх справ УСРР у боротьбі з фінансовими правопорушеннями в період НЕПу / В.В. Чамлай // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. -- 2008. -- № 43. -- С.63-71.

3. Чамлай В.В. Боротьба органів робітничо-селянсько інспекції УСРР з фінансовими правопорушеннями у перші роки непу (1921-1923 рр.) / В.В. Чамлай // Форум права. -- 2009.-- № 3.

Размещено на Allbest.ru