Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Судовий захист немайнових прав суб'єктів господарювання

Спеціальність 12.00.04 - господарське право,

господарсько-процесуальне право

Гурова Анастасія Ігорівна

Донецьк - 2010

Робота виконана в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор,

член-кореспондент НАПрН України

Бобкова Антоніна Григоріївна,

Донецький національний університет МОН України, завідувачка кафедри

господарського права (м. Донецьк).

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент

Кібенко Олена Рувімівна,

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого МОН України,

професор кафедри господарського права (м. Харків)

кандидат юридичних наук, доцент

Ніколенко Людмила Миколаївна,

Маріупольський державний гуманітарний університет МОН України,

професор кафедри правознавства (м. Маріуполь).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах постійного росту конкуренції право на ділову репутацію та інші немайнові права суб'єкта господарювання визначають його реальне економічне благополуччя, оскільки є відбиттям діяльності господарюючого суб'єкта, приваблюють покупців, ділових партнерів і інвесторів. При цьому такі права все частіше порушуються, а практика їх захисту має суперечливий характер, оскільки є відносно новою, як для самих суб'єктів господарювання, так і для судових органів. Згідно зі звітами про результати розгляду судових справ Господарським судом Донецької області за 2007 - 2009 роки цим судом розглянуло справ щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням немайнових прав суб'єктів господарювання, у 2007 році - 7, у 2008 році - 10, у 2009 році - 15, тобто за 2 роки кількість справ цієї категорії збільшилась більш ніж в два рази. За даними 2009 року по цій категорії спорів сума коштів, заявлених до стягнення становила 22 615 658 грн., а сума коштів присуджених до стягнення - 332 456 грн. Це свідчить про наявність проблем щодо розрахунку, обґрунтування та доказування розміру відшкодування моральної шкоди, спричиненої порушенням немайнових прав суб'єктів господарювання.

При цьому у Господарському кодексі України (далі - ГК) увага приділяється тільки формам вираження немайнових прав, таким як право на комерційне найменування, торговельну марку, яким присвячено кілька статей глави 16 «Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності». Цивільний кодекс України (далі - ЦК) більш детально регулює немайнові права, однак обмежується тільки правами фізичних осіб. Особистим немайновим правам юридичних осіб присвячена лише ст. 94 ЦК, яка дає перелік цих прав, але не розкриває їхнього змісту та захисту. Недостатньо вирішені в законодавстві і питання захисту немайнових прав, зокрема, розрахунку розміру збитків, заподіяних порушенням немайнових прав, розміру та підстав компенсації немайнової шкоди суб'єктам господарювання. Таке регулювання не відбиває належним чином економічної цінності та значимості немайнових прав суб'єктів господарювання.

У науці проблеми, пов'язані з немайновими правами, досліджувалися досить широко, але в основному цивілістами і у матеріально-правовому аспекті. Їм присвячені роботи таких відомих діячів дореволюційного й радянського періодів розвитку правової науки, як М.М. Агаркова, С.М. Братуся, О.С. Іоффе, О.О. Красавчикова та Л.О. Красавчикової, Л.І. Петражицького, В.С. Покровського, К.А. Флейшиц, Г.Ф. Шершеневича, а також сучасних вітчизняних авторів: Д.В. Бобрової, І.М. Забари, Л.О. Корчевної, О.О. Підопригори, П.М. Рабіновича, А.О. Церковної, Я.М. Шевченко та ін. Однак дослідження розглянутих питань тільки із цивільно-правових позицій не відбиває особливостей цієї категорії прав суб'єктів господарювання, види порушень таких прав, їх захист у господарських судах.

Внеском у розробку розглянутих питань у науці господарського права є дисертації С.А. Кузьміної (розглянуто механізм захисту інтересів суб'єкта господарювання від недобросовісної конкуренції), В.С. Кулішенко (досліджено поняття й види неправомірного використання ділової репутації, відповідальність за таке використання), І.Ф. Коваль (розглянуто зміст права на ділову репутацію суб'єктів господарювання і порядок його позасудового захисту від неправомірного використання). Зазначені автори розглядали немайнові права суб'єктів господарювання в аспекті захисту від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України, разом з тим особливості судового захисту цих прав залишаються не дослідженими.

Таким чином, актуальність теми дисертації обумовлена проблемами, які виникають на практиці в процесі судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання, недосконалістю чинного законодавства з питань захисту немайнових прав, а також недостатністю досліджень цих проблем в українській науковій літературі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов'язаний із планами науково-дослідних робіт Донецького національного університету МОН України за темою «Господарсько-правове забезпечення розвитку економіки України» (державна реєстрація № 0108U003267), у рамках якої авторкою проведено аналіз теоретичних і практичних аспектів судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання й підготовлено пропозиції з удосконалення такого захисту.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування нових теоретичних положень щодо судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання та підготовка пропозицій з удосконалення законодавства і практики його застосування в даній сфері.

Мета наукового дослідження обумовила такі завдання наукового пошуку:

проаналізувати поняття, ознаки немайнових прав суб'єкта господарювання та сформулювати визначення таких прав, доповнити їх перелік;

виявити та уточнити співвідношення між немайновими правами суб'єкта господарювання та правами інтелектуальної власності на комерційне найменування і торговельну марку;

проаналізувати типові порушення прав суб'єкта господарювання на комерційне найменування й торговельну марку та докази розміру збитків, заподіяних таким порушенням, а також запропонувати алгоритм збору доказів і обґрунтування розміру збитків;

виявити зв'язок немайнової шкоди, заподіяної суб'єкту господарювання, з майновою шкодою, запропонувати шляхи визначення розміру компенсації немайнової шкоди господарюючому суб'єкту;

дослідити способи захисту немайнових прав суб'єкта господарювання та обґрунтувати можливість застосування ним таких спеціальних способів захисту, як спростування неправдивих, неточних, неповних відомостей, поширених про нього та його діяльність, та відповідь суб'єкта господарювання, немайнові права якого порушено;

проаналізувати та доопрацювати питання про призначення експертизи, особистість експерта, предмет доказування та необхідні докази, а також коло питань, що виносяться експертові для надання висновку в ході попереднього судового засідання при участі сторін спору на стадії підготовки справи до судового розгляду;

дослідити та уточнити порядок застосування заходів забезпечення позову у справах про захист немайнових прав суб'єктів господарювання;

обґрунтувати пропозиції з удосконалення законодавства і практики його застосування в сфері судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при реалізації та захисті немайнових прав суб'єктів господарювання.

Предметом дослідження є судовий захист немайнових прав суб'єктів господарювання.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальні та спеціальні методи наукового пізнання, а також такі, що застосовуються в юридичній науці: методи аналізу і синтезу, формально-логічний, системний, порівняльно-правовий, статистичний тощо. Методи аналізу і синтезу використовувалися для обґрунтування визначення немайнових прав суб'єктів господарювання. За допомогою формально-логічного методу проведено аналіз законодавства про судовий захист немайнових прав суб'єктів господарювання з метою виявлення його недоліків і розробки пропозицій щодо їх усунення. Системний метод використовувався при дослідженні способів судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання. Через призму порівняльно-правового методу проведено аналіз положень вітчизняного та зарубіжного законодавства про судовий захист немайнових прав суб'єктів господарювання. При проведенні такого аналізу використовувався досвід Європейського Союзу, а також Великобританії, Німеччини, Російської Федерації, США, Франції.

Теоретичну основу дослідження склали загальнотеоретичні положення юридичної науки про правове регулювання господарських відносин, відображені у роботах О.А. Беляневич, А.Г. Бобкової, О.М. Вінник, Г.Л. Знаменського, О.Р. Кібенко, В.К. Мамутова, В.С. Щербини та ін. Питання щодо об'єктів немайнових прав розглядалися на підставі робіт, крім раніше зазначених, О.В. Безуха, М.С. Малеїна, М.М. Малеїної, В.П. Паліюка, Р.О. Стефанчука. Особливості відносин судового захисту аналізувалися з урахуванням робіт М.О. Абрамова, М.В. Амельченко, Л.Є. Гузь, Л.М. Ніколенко, Д.М. Притики та ін.

У процесі дослідження використовувалися нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, статистичні дані Вищого господарського суду України, господарського суду Донецької області, Донецького апеляційного господарського суду, а також матеріали практики, які містяться у вітчизняній і закордонній науковій літературі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі наукових здобутків, законодавства та практики його реалізації проведено одне з перших після кодифікації господарського законодавства системне, комплексне дослідження відносин судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання та обґрунтовано пропозиції з удосконалення такого захисту.

Наукова новизна результатів дослідження конкретизується в наступних висновках і пропозиціях:

Уперше:

запропоновано визначення поняття «немайнові права суб'єкта господарювання» як суб'єктивні права, спрямовані на індивідуалізацію суб'єкта господарювання, об'єктом яких є блага, що характеризуються поєднанням нематеріального характеру і економічної цінності, за змістом нерозривно пов'язані із носієм (за виключенням можливості використання ділової репутації суб'єкта господарювання іншими особами у випадку укладення договору комерційної концесії);

запропоновано алгоритм збору доказів і обґрунтування розміру збитків, спричинених порушенням прав суб'єкта господарювання на комерційне найменування і торговельну марку, а саме: 1) збір первинної інформації про порушення і порушників вищеназваних прав; 2) аналіз величини можливих збитків суб'єкта господарювання, спричинених порушенням прав на комерційне найменування і торговельну марку; 3) розрахунок та обґрунтування відшкодування збитків на основі визначення величини можливих збитків; 4) аналіз достатності даних для розрахунків збитків власними силами суб'єкта господарювання (за недостатності даних ухвалюється рішення про проведення експертиз) 5) проведення експертиз (товарознавчої, про походження товару, про оцінку збитків за допомогою незалежного оцінювача); 6) одержання документів за результатами спеціальних видів експертиз; 7) підготовка позову на підставі зібраних доказів і розрахунків;

запропоновано визначати розмір компенсації немайнової шкоди з урахуванням вартості нематеріальних активів - немайнових прав суб'єкта господарювання, а у випадку, якщо вони не поставлені на облік - розміру збитків, інших наслідків правопорушення, характеру діяння особи, яка заподіяла немайнову шкоду, її поведінки після порушення й інших обставин.

Удосконалено положення щодо:

порядку застосування заходів забезпечення позову у справах про захист немайнових прав суб'єктів господарювання, з уточненням, що таке застосування припустиме тільки у випадках, коли суд має справу із встановленим фактом порушення цих прав, і неприпустиме у випадках, коли предметом позову є легітимність посвідчення, що підтверджує право сторони на використання знака для товарів і послуг або комерційного найменування;

попереднього судового засідання при участі сторін по справі про захист немайнових прав суб'єктів господарювання на стадії підготовки справи до судового розгляду, з уточненням, що на ньому потребують вирішення такі питання як: призначення експертизи, визначення предмету доказування, необхідних доказів, вимоги до особистості експерта та кола питань, що виносяться експертові для надання висновку.

Одержали подальший розвиток:

перелік немайнових прав суб'єктів господарювання, шляхом віднесення до них окрім прав передбачених ст. 94 ЦК, права на недоторканість службового (офісного) приміщення суб'єкта господарювання, права на вільний вибір місця службового (офісного) приміщення, права на вибір роду діяльності, права на участь у господарських товариствах;

критерії встановлення причинного зв'язку між порушенням немайнових прав суб'єкта господарювання і настанням збитків, заподіяних таким порушенням, а саме: а) порушення немайнових прав суб'єкта господарювання повинне бути необхідною та достатньою умовою для настання збитків (тобто дане конкретне порушення здатне викликати виникнення тих видів збитків, стягнення яких вимагає потерпіла сторона, і порушення є тією умовою, без якої збитки не настали б); б) порушення немайнових прав повинне бути єдиною причиною настання збитків у конкретній ситуації (тобто дане порушення повинно утворювати можливість для настання збитків та перетворювати її в реальність);

положення щодо нормативного та методичного забезпечення збору доказів для обґрунтування оцінки розміру збитків правовласників комерційних найменувань і торговельних марок, що включає національний та галузевий рівні;

перелік способів захисту прав суб'єктів господарювання, шляхом доповнення їх таким, як «матеріальна компенсація немайнової шкоди» з внесенням відповідних змін до ч. 2 ст. 20 ГК та заміни у ч. 1 ст. 225 ГК слів «матеріальна компенсація моральної шкоди» на слова «матеріальна компенсація немайнової шкоди»;

положення щодо способів захисту немайнових прав суб'єкта господарювання шляхом доповнення їх такими, як спростування неправдивих, неточних, неповних відомостей, поширених про нього та його діяльність, та відповідь суб'єкта господарювання, немайнові права якого порушено.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в ході дослідження пропозиції доповнюють теорію науки господарського та господарсько-процесуального права щодо судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання.

Результати дослідження можуть бути використані у нормотворчій діяльності, а саме з удосконалення законодавства про захист прав суб'єктів господарювання, насамперед Господарського та Господарського процесуального кодексів.

Положення дисертації використовуються в навчальному процесі при викладанні навчальної дисципліни «Господарське процесуальне право» для студентів спеціальності «Правознавство» Донецького національного університету МОН України (довідка № 631/01-27/6.8.0 від 05.05.2010 р.). Окремі результати дисертаційної роботи використовуються Господарським судом Донецької області (довідка № 01-14/56 від 20.04.2010 р.); Донецьким апеляційним господарським судом (довідка № 01-16/144 від 19.04.2010 р.) при підготовці пропозицій стосовно відповідних проектів законів України, у практичній діяльності ДП «Сантехкомплект» при підготовці позовів про захист немайнових прав (довідка № 1628 від 15.03.2010 р.).

Окремі положення і висновки, сформульовані в дисертації, що мають дискусійний характер, можуть скласти підґрунтя для подальших наукових досліджень.

Особистий внесок здобувачки. У дисертації викладено наукові результати, отримані особисто авторкою під час науково-дослідних робіт протягом 2007-2009 рр. Дисертація виконана авторкою самостійно. Внесок у публікацію, підготовлену у співавторстві з І.Ф. Коваль, полягає в уточненні критеріїв визначення розміру компенсації немайнової шкоди, заподіяної суб'єкту господарювання.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації, отримані в процесі дослідження, доповідалися й обговорювали на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (Донецьк, 2008); V Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України» (Дніпропетровськ, 2008); Першій міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Економіко-правові дослідження в XXІ сторіччі: історія, сучасний стан і перспективи вдосконалення господарського законодавства» (Донецьк, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Законодавче забезпечення економічної політики держави і юридична освіта» (Донецьк-Святогорськ, 2009).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 7 наукових працях, загальним обсягом 2,2 д.а., з яких особисто здобувачці належить 2 д.а., у тому числі 3 публікації у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг дисертації становить 148 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 220 найменувань та додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. «Загальна характеристика судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання» містить три підрозділи, в яких досліджується поняття і правова основа такого захисту, його об'єкт, підстави здійснення та обґрунтовуються відповідні пропозиції.

У підрозділі 1.1. «Характеристика немайнових прав суб'єкта господарювання як об'єкта захисту» досліджуються підходи, що містяться у науці, щодо поняття суб'єктивних, немайнових прав, нематеріальних благ, та на їх основі обґрунтовується поняття немайнових прав суб'єктів господарювання, розкривається правова природа зазначених прав, доповнюється їх перелік.

З урахуванням загальних підходів до немайнових прав систематизуються ознаки нематеріальних благ суб'єкта господарювання, серед яких: 1) поєднання нематеріального характеру та економічної цінності; 2) невіддільність від носія (за виключенням можливості використання ділової репутації суб'єкта господарювання іншими особами у випадку укладення договору комерційної концесії).

Запропоновано доповнити перелік немайнових прав суб'єктів господарювання, які слідують із ст. 94 ЦК, такими як право на вільний вибір місця службового (офісного) приміщення, на недоторканість службового (офісного) приміщення суб'єкта господарювання, на вибір роду діяльності, на участь у господарських товариствах; підготовлено пропозиції стосовно закріплення переліку немайнових прав суб'єктів господарювання у ГК, шляхом доповнення статті 55 ГК після частини третьої новою частиною.

Наголошується, що закріплене у ст. 94 ЦК, право на недоторканість ділової репутації не повністю відтворює сутність відповідного права, оскільки коли за суб'єктом закріплюють виключно гарантії недоторканості певного блага, то цьому має передувати закріплення за ним права на саме благо. Тому запропоновано визнавати за суб'єктом господарювання право на ділову репутацію, а не право на її недоторканість.

Проаналізовано основні немайнові права суб'єктів господарювання, такі як право на ділову репутацію та право на найменування, виявлено їх співвідношення з правами інтелектуальної власності на комерційне найменування і торговельну марку, яке полягає у тому, що останні є формами матеріального вираження ділової репутації, тому порушення названих прав приводить до порушення немайнових прав господарюючих суб'єктів, а захист - до відновлення та визнання цих прав.

У підрозділі 1.2. «Поняття, підстави та принципи судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання» досліджуються підходи до поняття та форм захисту прав, що містяться у науці, та на їх основі виявляються особливості судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання. Наголошується, що тільки в процесі судового захисту господарюючий суб'єкт може звернутися за відшкодуванням збитків і компенсацією немайнової шкоди.

Проаналізовано підстави судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання, якими є порушення таких прав, що полягають як у неправомірному використанні немайнових благ, так і в поширенні неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання.

Досліджено принципи судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання, до яких відносяться принципи диспозитивності, законності, справедливого, розумного і добросовісного здійснення захисту цих прав, та з'ясовано їх прояв щодо захисту зазначених прав.

У підрозділі 1.3. «Правова основа судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання» аналізуються загальні та спеціальні нормативно-правові акти України та інших країн, в яких регламентовано захист немайнових прав суб'єктів господарювання.

Виявлено, що правова основа судового захисту немайнових прав суб'єктів господарювання представлена безліччю норм права різних нормативно-правових актів, серед яких основоположне значення мають: норми ГК, що містять положення про гарантії, підстави, способи захисту прав суб'єктів господарювання, у тому числі і немайнових; норми ЦК України, що містять перелік немайнових прав юридичної особи; норми Господарського процесуального кодексу України, які регламентують порядок розгляду господарськими судами справ про захист прав суб'єктів господарювання тощо.

Обґрунтовано, що зазначена правова основа потребує удосконалення за такими напрямками як: способи захисту немайнових прав суб'єктів господарювання, відшкодування немайнової шкоди господарюючому суб'єкту. Для підвищення ефективності захисту зазначених прав запропоновано закріпити у ГК їх перелік та положення щодо способів їх захисту, зміст яких буде представлено у подальшому.

Розділ 2. «Способи судового захисту немайнових прав суб'єкта господарювання» містить три підрозділи, в яких проаналізовано, систематизовано та допрацьовано положення щодо таких способів.

У підрозділі 2.1. «Відшкодування збитків, заподіяних порушенням немайнових прав суб'єкта господарювання» досліджено основні складові збитків, такі як реальний збиток і упущена вигода, стосовно відшкодування їх суб'єкту господарювання при порушенні його немайнових прав.

Аргументована доцільність створення дворівневої системи нормативного і методичного забезпечення збору доказів для оцінки розміру збитків правовласників комерційних найменувань і торговельних марок, що включає національний і галузевий рівні: на національному рівні пропонується закріплення вимог по проведенню експертиз з оцінки збитків, уніфіковані терміни і методи, визначення об'єкта оцінки і виду оцінюваної вартості; на галузевому - створення організаційно-правових методик, що передбачають методи, умови та порядок оцінки збитків з урахуванням особливостей конкретної галузі.

Запропоновано алгоритм прийняття рішень у процесі збору доказів та обґрунтування розміру збитків, спричинених порушенням прав суб'єкта господарювання на комерційне найменування і торговельну марку, а саме: 1) збір первинної інформації про порушення і порушників вищеназваних прав; 2) аналіз величини можливих збитків суб'єкта господарювання, спричинених порушенням прав на комерційне найменування і торговельну марку; 3) розрахунок та обґрунтування відшкодування збитків на основі визначення величини можливих збитків; 4) аналіз достатності даних для розрахунків збитків власними силами суб'єкта господарювання (за недостатності даних ухвалюється рішення про проведення експертиз) 5) проведення експертиз (товарознавчої, про походження товару, про оцінку збитків за допомогою незалежного оцінювача); 6) одержання документів за результатами спеціальних видів експертиз; 7) підготовка позову на підставі зібраних доказів і розрахунків.

У підрозділі 2.2. «Компенсація немайнової шкоди суб'єкту господарювання» досліджуються підходи до поняття моральної шкоди та немайнової шкоди, що містяться в науці, аналізуються особливості відшкодування зазначеної шкоди суб'єкту господарювання та шляхи обчислення її розміру.

Встановлено, що поняття «моральна шкода» не відповідає змісту нематеріальних втрат суб'єкта господарювання, оскільки воно означає насамперед фізичні чи моральні страждання. Для такого суб'єкта порушення немайнових прав спричиняє інші наслідки, які більш вдало позначені поняттям «немайнова шкода». На цій основі пропонується у ч. 1 ст. 225 ГК слова «матеріальна компенсація моральної шкоди» замінити на слова «матеріальна компенсація немайнової шкоди» і доповнити главу 25 ГК новою статтею «Матеріальна компенсація немайнової шкоди, заподіяної суб'єктам господарювання», та доповнити перелік способів захисту прав суб'єктів господарювання в ч. 2 ст. 20 ГК таким, як «матеріальна компенсація немайнової шкоди».

Аргументується доцільність при визначенні розміру компенсації немайнової шкоди враховувати вартість нематеріальних активів - немайнових прав суб'єкта господарювання, а у випадку, якщо вони не поставлені на облік - розмір збитків, інші наслідки правопорушення, характер діяння особи, яка заподіяла немайнову шкоду, її поведінку після порушення та інші обставини.

У підрозділі 2.3. «Інші способи захисту немайнових прав суб'єктів господарювання» проаналізовано такі способи захисту зазначених прав, як припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, а також визнання наявності або відсутності прав, та розроблено відповідні пропозиції.

Обґрунтовано, що оскільки будь-яке порушення прав інтелектуальної власності на комерційне найменування та торговельну марку суб'єкта господарювання призводить до порушення немайнового права на ділову репутацію, окрім загальних способів захисту, передбачених ст. 20 ГК, способами захисту цього права можуть розглядатися способи захисту прав інтелектуальної власності на комерційне найменування та торговельну марку, а саме: вилучення з обороту товарів, виготовлених або введених в оборот з порушенням права інтелектуальної власності, застосування разового грошового стягнення за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності, опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення такого права та змісту судового рішення щодо порушення.

Запропоновано до способів захисту немайнових прав суб'єктів господарювання відносити такі способи, як спростування неправдивих, неточних, неповних відомостей, поширених про нього чи його діяльність, та відповідь потерпілого суб'єкта господарювання, а також доповнити ст. 20 ГК після частини 2 новою частиною, яка буде надавати право суб'єкту господарювання захищати свої немайнові права за допомогою вищеназваних способів.

Розділ 3. «Порядок розгляду господарськими судами справ про порушення немайнових прав суб'єктів господарювання» містить два підрозділи, в яких проаналізовано питання подання позову про захист немайнових прав суб'єктів господарювання, порушення провадження у справі, підготовки матеріалів справи до розгляду у суді першої інстанції, прийняття рішення у справі та розроблено відповідні пропозиції.

У підрозділі 3.1. «Подання позову про захист немайнових прав суб'єктів господарювання і порушення провадження у справі» розглянуто основні види позовів про захист прав на знаки для товарів і послуг, виявлено особливості подання позовів про захист ділової репутації суб'єкта господарювання, основна з яких полягає у необхідності надання у додатках до позову з приводу компенсації немайнової шкоди, заподіяної поширенням неправдивих, неточних, неповних відомостей, доказів попереднього спростування таких відомостей.

Досліджено питання підвідомчості та підсудності при поданні такого позову, що залежить від визначення відповідача в ситуації, коли джерелом неправдивої, неповної, неточної інформації про суб'єкта господарювання є керівник підприємства. Запропоновано відносити позов до підвідомчості господарських судів у разі, якщо вислів керівника зроблено від імені підприємства, а у випадку, коли керівник висловив особисту думку як фізична особа, відносити такий позов до підвідомчості місцевих судів.

Наголошується, що важливість такої стадії, як подача позовної заяви, полягає в тому, що від правильного складання цього процесуального документу залежить доля подальшого провадження у справі. Розроблено пропозиції щодо правильного формулювання предмета позову по цій категорії справ. немайновий торгівельний інтелектуальний порушення

У підрозділі 3.2. «Підготовка матеріалів справи про захист немайнових прав суб'єктів господарювання до розгляду у суді першої інстанції та прийняття рішення по цій категорії справ» проаналізовано проблеми застосування заходів щодо забезпечення позову у справах про захист немайнових прав суб'єктів господарювання. З урахуванням того, що вжиття таких заходів обмежує господарську діяльність відповідача, обґрунтовано, що їх припустимо використовувати у випадках, коли суд має справу із встановленим фактом порушення немайнових прав, і неприпустимо у випадках, коли предметом позову є легітимність посвідчення, що підтверджує право сторони на використання знака для товарів і послуг або комерційного найменування.

Проаналізовано наукові підходи до інституту попереднього судового засідання. Запропоновано питання про призначення експертизи, особистість експерта, предмет доведення, необхідні докази, та визначення кола питань, що виносяться експертові для надання висновку, вирішувати в ході попереднього судового засідання при участі сторін спору на стадії підготовки справи до судового розгляду.

вИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукового завдання, яке полягає у визначенні напрямків удосконалення судового захисту немайнових прав суб'єкта господарювання. Для вирішення наукового завдання обґрунтовано нові наукові положення та пропозиції з удосконалення законодавства і практики діяльності господарських судів України з метою підвищення ефективності здійснення та захисту немайнових прав суб'єктів господарювання. На підставі проведеного дослідження одержано наступні висновки та пропозиції:

1. Обґрунтовано визначення поняття «немайнові права суб'єкта господарювання» як суб'єктивні права, спрямовані на індивідуалізацію суб'єкта господарювання, об'єктом яких є блага, що характеризуються поєднанням нематеріального характеру і економічної цінності, за змістом нерозривно пов'язані із носієм (за виключенням можливості використання ділової репутації суб'єкта господарювання іншими особами у випадку укладення договору комерційної концесії). Доповнено перелік немайнових прав суб'єктів господарювання правами на вільний вибір місця службового (офісного) приміщення, на недоторканість службового (офісного) приміщення суб'єкта господарювання, на вибір роду діяльності, на участь у господарських товариствах.

2. Аргументована доцільність створення дворівневої системи нормативного і методичного забезпечення збору доказів для оцінки розміру збитків правовласників комерційних найменувань і торговельних марок, що включає національний і галузевий рівні. Запропоновано алгоритм збору доказів і обґрунтування розміру збитків, спричинених порушенням прав суб'єкта господарювання на комерційне найменування і торговельну марку, що включає сім етапів, починаючи зі збору первинної інформації про порушення і порушників вищеназваних прав та закінчуючи підготовкою позову на підставі зібраних доказів і розрахунків.

3. Запропоновано критерії встановлення причинного зв'язку між порушенням немайнових прав суб'єкта господарювання та настанням збитків, заподіяних таким порушенням, а саме: а) порушення немайнових прав суб'єкта господарювання повинне бути необхідною і достатньою умовою для настання збитків (тобто дане конкретне порушення здатне викликати виникнення тих видів збитків, стягнення яких вимагає потерпіла сторона, а також порушення є тією умовою, без якої збитки не настали б); б) порушення немайнових прав повинне бути єдиною причиною настання збитків у конкретній ситуації (тобто дане порушення повинно утворювати можливість для настання збитків та перетворювати її в реальність).

4. Запропоновано при визначенні розміру компенсації немайнової шкоди враховувати вартість нематеріальних активів - немайнових прав суб'єкта господарювання, а у випадку, якщо вони не поставлені на облік - розмір збитків, інші наслідки правопорушення, характер діяння особи, яка заподіяла немайнову шкоду, її поведінка після порушення та інші обставини.

5. Запропоновано до способів захисту немайнових прав суб'єктів господарювання відносити спростування неправдивих, неточних, неповних відомостей, поширених про нього чи його діяльність, та відповідь потерпілого суб'єкта господарювання; доповнити перелік способів захисту прав суб'єктів господарювання таким, як «матеріальна компенсація немайнової шкоди» з внесенням відповідних змін до ч. 2 ст. 20 ГК; замінити у ч. 1 ст. 225 ГК слова «матеріальна компенсація моральної шкоди» на слова «матеріальна компенсація немайнової шкоди»; доповнити главу 25 ГК новою статтею «Компенсація немайнової шкоди, заподіяної суб'єктам господарювання».

6. Обґрунтовується, що застосування заходів забезпечення позову у справах про захист немайнових прав суб'єктів господарювання припустиме лише у випадках, коли суд має справу із встановленим фактом порушення цих прав, і неприпустиме у випадках, коли предметом позову є легітимність посвідчення, що підтверджує право сторони на використання знака для товарів і послуг або комерційного найменування.

7. Аргументовано доцільність прийняття рішення щодо призначення експертизи, визначення особистості експерта, предмету доведення, необхідних доказів та кола питань, що виносяться експертові для надання висновку, в ході попереднього судового засідання при участі сторін спору на стадії підготовки справи до судового розгляду.

8. Запропоновано закріпити перелік немайнових прав суб'єктів господарювання у ГК, шляхом доповнення ст. 55 після частини 3 новою частиною наступного змісту: «Суб'єкти господарювання мають право на ділову репутацію, на таємницю кореспонденції, на інформацію, на вільний вибір місця службового (офісного) приміщення, на недоторканість службового (офісного) приміщення суб'єкта господарювання, на вибір роду діяльності, на участь у господарських товариствах та інші немайнові права». У зв'язку з цим частини 4-5 відповідно викласти як частини 5-6.

Запропоновано доповнити ст. 20 ГК після частини 2 новою частиною такого змісту: «Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх немайнових прав шляхом спростування неправдивих, неточних, неповних відомостей, поширених про нього та його діяльність, та відповіді у друкованих або інших засобах масової інформації на неправдиві, неточні, неповні відомості, поширені про нього та його діяльність». У зв'язку з цим частину 3 відповідно викласти як частину 4.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гурова А. К вопросу о расчете и доказывании размера убытков, причиненных нарушением неимущественных прав субъектов хозяйствования / А. Гурова // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 1. - С. 38-40.

2. Гурова А.И. Подготовка материалов дела о защите неимущественных прав субъектов хозяйствования к рассмотрению в суде первой инстанции / А.И. Гурова // Экономика и право. - 2008. - №. 3 (22). - С. 124-127.

3. Темкіжева А.І. Компенсація немайнової шкоди, заподіяної суб'єктам господарювання / І.Ф. Коваль, А.І. Темкіжева // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: зб. наук. праць. - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2007. - № 2. - С. 310-318. (Особистий внесок - уточнення критеріїв визначення розміру компенсації немайнової шкоди, заподіяної суб'єкту господарювання).

4. Гурова А.И. К вопросу о развитии законодательства о неимущественных правах субъектов хозяйствования / А.И. Гурова // Экономико-правовые исследования в XXI веке: история, современное состояние и перспективы совершенствования хозяйственного законодательства: материалы Первой междунар. науч.-практ. интернет-конф. (Донецк, 16-18 февраля 2009 г.) / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. - Донецк: Вебер, 2009. - С. 96-99.

5. Гурова А.И. К вопросу о способах защиты неимущественных прав субъектов хозяйствования / А.И. Гурова // Законодательное обеспечение экономической политики государства и юридическое образование: материалы междунар. науч.-практ. конф. (Донецк-Святогорск, 16-17 апреля 2009 г.) / МОН Украины. Донецкий национальный университет. - Донецк: Юго-Восток, Лтд.,2009. - С. 269-271.

6. Гурова А.И. Об оценке размера убытков, причиненных нарушением прав субъекта хозяйствования на фирменное наименование и торговую марку / А.И. Гурова // Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України: зб. наук. праць за матеріалами V Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 15-16 травня 2008 р.). - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - Т.4: Стратегія підприємства на сучасному етапі становлення економіки України. -
С. 40-43.

7. Гурова А.И. Общая характеристика неимущественных прав субъекта хозяйствования / А.И. Гурова // Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України: зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф. (Донецьк, 14 листопада 2008 р.). - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2008. - Ч. 2: Господарсько-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України. - С. 97-100.

АНОТАЦІЯ

Гурова А.І. Судовий захист немайнових прав суб'єктів господарювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - господарське право, господарсько-процесуальне право. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню актуальних проблем теоретичного та правозастосовчого характеру, пов'язаних із судовим захистом немайнових прав суб'єктів господарювання. У дисертації сформульовано поняття немайнових прав суб'єктів господарювання, виявлено їх ознаки, доповнено перелік та уточнено зміст. Запропоновано шляхи удосконалення способів захисту цих прав; розроблено пропозиції з підвищення ефективності дій суду на стадії підготовки матеріалів справи до розгляду у суді першої інстанції. Доводиться доцільність створення системи забезпечення збору доказів для оцінки розміру збитків правовласників комерційних найменувань та торговельних марок, що включає національний і галузевий рівні. Сформульовано алгоритм збору доказів і обґрунтування розміру збитків, заподіяних порушенням прав суб'єкта господарювання на комерційне найменування та торговельну марку. Розглянуто основні види позовів про захист прав на знаки для товарів і послуг - категорії справ у сфері захисту немайнових прав суб'єкта господарювання, що найчастіше розглядаються, виявлено особливості подання позовів цієї категорії. Досліджено питання підвідомчості та підсудності при поданні позову про захист немайнових прав суб'єктів господарювання. Проаналізовано проблеми застосування заходів щодо забезпечення позову у таких справах. Запропоновано основні напрямки вдосконалення нормативно-правових актів щодо захисту немайнових прав суб'єктів господарювання.

Ключові слова: судовий захист, спосіб захисту, підстави захисту, суб'єкт господарювання, немайнові права суб'єкта господарювання.

Гурова А.И. Судебная защита неимущественных прав субъектов хозяйствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 - хозяйственное право, хозяйственно-процессуальное право. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена исследованию актуальных проблем теоретического и правоприменительного характера, связанных с судебной защитой неимущественных прав субъектов хозяйствования. В диссертации сформулировано определение неимущественных прав хозяйствующих субъектов, определены их признаки и содержание, дополнен их перечень. Предложены пути усовершенствования способов защиты этих прав; разработаны предложения по повышению эффективности действий суда на стадии подготовки материалов дела к рассмотрению в суде первой инстанции. Обосновывается целесообразность создания системы сбора доказательств для оценки размера убытков правообладателей коммерческих наименований и торговых марок, которая включает национальный и отраслевой уровни. Сформулирован алгоритм сбора доказательств и обоснования размера убытков, причиненных нарушением прав субъекта хозяйствования на фирменное наименование и торговую марку. Предложены основные направления усовершенствования нормативно-правовых актов относительно защиты неимущественных прав субъектов хозяйствования.

В первом разделе работы исследуются общие положения о судебной защите неимущественных прав субъектов хозяйствования: понятие такой защиты, ее правовая основа, объект, основания и принципы. На основе выявленных признаков неимущественных прав субъектов хозяйствования разработано их определение. Под неимущественными правами субъекта хозяйствования предлагается понимать субъективные права, направленые на его индивидуализацию, объектом которых являются блага, характеризующиеся сочетанием нематериального характера и экономической ценности, по содержанию неразрывно связанны с носителем (за исключением возможности использования деловой репутации субъекта хозяйствования другими лицами в случае заключения договоров коммерческой концессии). Проанализированы основные неимущественные права субъектов хозяйствования, такие как право на деловую репутацию, на наименование, на информацию. Дополнен перечень рассматриваемых прав правами на свободный выбор места служебного (офисного) помещения, на неприкосновенность служебного (офисного) помещения субъекта хозяйствования, на выбор рода деятельности, на участие в хозяйственных обществах.

Проанализировано законодательство о судебной защите неимущественных прав субъектов хозяйствования, разработаны предложения по его усовершенствованию.

Во втором разделе исследованы способы судебной защиты неимущественных прав субъектов хозяйствования. Проанализированы основные виды убытков, такие как реальный ущерб и упущенная выгода, относительно возмещения их субъекту хозяйствования при нарушении его неимущественных прав. Предложен алгоритм сбора доказательств и обоснования размера указанных убытков.

Анализируются особенности возмещения неимущественного вреда субъекту хозяйствования и пути расчета его размера. Аргументируется целесообразность учитывать стоимость нематериальных активов - неимущественных прав субъекта хозяйствования при определении размера компенсации неимущественного вреда, а в случае, если они не поставлены на учет - размер убытков, другие последствия правонарушения, характер деяния лица, которое причинило неимущественный вред, его поведение после нарушения и другие обстоятельства.

В третьем разделе диссертационной работы исследован порядок рассмотрения хозяйственными судами дел о защите неимущественных прав субъектов хозяйствования.

Охарактеризованы основные виды исков по данной категории дел. Исследованы вопросы подведомственности и подсудности при подаче таких исков, которая зависит от определения ответчика в ситуации, когда источником неправдивой, неполной, неточной информации о субъекте хозяйствования является руководитель предприятия. Проанализированы проблемы применения мер по обеспечению иска в делах о защите неимущественных прав субъектов хозяйствования. На основе анализа процессуальных норм хозяйственного законодательства разработаны предложения по повышению эффективности действий суда на стадии подготовки материалов дела о защите неимущественных прав субъектов хозяйствования к рассмотрению в суде первой инстанции.

Ключевые слова: судебная защита, способ защиты, основания защиты, субъект хозяйствования, неимущественные права субъекта хозяйствования.

Gurova A.I. Judicial protection of the non-property rights of subjects of managing. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of a legal studies candidate, specialization 12.00.04. - economic law, commercial litigation procedure. - Institute of economic and legal research of the National Academy of Science of Ukraine, Donetsk, 2010.

The thesis is devoted to research of legal issues of the judicial protection of the non-property rights of subjects of managing. The main inherent features of such protection are classified and the definition is argued. The interconnection between given protection and protective legal relationships have been revealed. The object and legal grounds of judicial protection of the non-property rights of subjects of managing have been analyzed. The means of the protection have been classified as well. The expediency of creation of three-level system of normative and methodical maintenance of an estimation of the size of losses of legal owners of commercial names and trade marks which includes national, branch and corporate levels has been proved. The algorithm of decision-making during gathering proofs and substantiations of the size of the losses caused by infringement of the rights of the subject of managing on the company name and the trade mark has been formulated. The main directions of improvement of law in sphere of enterprises non-property rights protection have been developed.

Key words: judicial protection, means of protection, legal grounds of protection, subject of managing, non-property rights of the subject of managing.

Размещено на Allbest.ru

...