Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія управління міністерства внутрішніх справ

УДК 340.6:159.95

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічні чинники розв'язування майнових та немайнових спорів господарськими судами України

19.00.06 - юридична психологія

Бучко Василь Богданович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі психолого-педагогічних дисциплін Національного університету «Острозька академія»

Науковий керівник

доктор психологічних наук, професор Пасічник Ігор Демидович, Національний університет «Острозька академія», професор кафедри психолого-педагогічних дисциплін, ректор.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Сафін Олександр Джамільович, професор кафедри військової педагогіки та психології Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка;

кандидат юридичних наук, доцент Лов'як Олег Орестович, Академія управління Міністерства внутрішніх справ, кафедра цивільно-правових дисциплін, начальник кафедри.

Захист відбудеться “14” травня 2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.731.01 в Академії управління МВС (02121, м. Київ, вул. Колекторна, 4).

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії управління МВС за адресою: 02121, м. Київ, вул. Колекторна, 4.

Автореферат розісланий “30” березня 2010 р.

Т. в. о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Т.Ю. Ваврик

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Психологічні чинники розв'язування майнових та немайнових конфліктів впливають на конструктивність вирішення спору як у судовому процесі, так і поза ним. Такі чинники, як самооцінка раціональної поведінки, психологічні стани (тривожність, фрустрація, ригідність, агресія тощо), установки, стратегії поведінки, емоційний інтелект тощо здатні значно змінити як хід, так і результат вирішення майнового чи немайнового спору в господарському суді, під час переговорів, процесу посередництва.

Розуміння психологічних особливостей розв'язування майнових та немайнових конфліктів надає можливість судді здійснювати цілеспрямований вплив на учасників і передбачати його наслідки з врахуванням їхніх індивідуальних особливостей, а для сторін - це можливість вибрати конструктивний шлях подолання непорозумінь, досягти спільних інтересів. Розв'язування майнових та немайнових конфліктів господарським судом буде конструктивним за умови відсутності негативного емоційного фону, когнітивного дисонансу, мотивації уникнення тощо. Розуміння та вдале застосування психологічних чинників розв'язування господарських спорів учасниками конфліктної взаємодії збільшить кількість досягнутих домовленостей у судовому засіданні, або, поза ним, шляхом переговорів і посередництва. Конструктивне розв'язування майнових та немайнових спорів зменшить кількість апеляційних та касаційних скарг, розвантажить господарські суди справами, які будуть вирішуватись альтернативними способами шляхом переговорів чи медіації (посередництва).

В опрацьованій зарубіжній та вітчизняній літературі недостатньо уваги приділено дослідженням, присвяченим вивченню психологічних чинників розв'язування майнових та немайнових конфліктів господарськими судами України, не обґрунтовано запровадження медіації та переговорів у господарському процесі як альтернативного способу вирішення майнових та немайнових спорів. Відтак, недостатня розробленість у праві та юридичній психології згаданої проблеми визначили актуальність і вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах міжгалузевого дослідження і відповідає планам науково-дослідних робіт Національного університету „Острозька академія”, а також державній політиці України, зокрема Постанові Верховної Ради України „Про Рекомендації парламентських слухань „Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування”; Указу Президента України „Про затвердження Річної національної програми на 2009 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору” вiд 07.08.2009 № 600/2009; Указу Президента „Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів” вiд 10.05.2006 № 361 / 2006; Указу Президента України „Про Концепцію формування системи безоплатної правової допомоги в Україні” вiд 09.06.2006 № 509/2006 та іншим нормативним актам України.

Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології (протокол № 5 від 22 травня 2007 р.).

Джерельну базу дослідження становлять положення, що містяться в працях вітчизняних та зарубіжних вчених, які стосуються методологічних основ та методів юридичної психології, психологічного впливу, теоретичного підходу до розуміння конфлікту як зіткнення протилежно спрямованих тенденцій, теоретико-експериментальної бази для розуміння психології внутрішньоособистісних конфліктів (К. О. Абульханова-Славська, Л. І. Божович, О.Ф. Бондаренко, Л. Ф. Бурлачук, В. В. Васильєв, Ф. Ю. Василюк, А. М. Гірник, О. О. Донченко, М. І. Єнікеєв, Б. В. Зейгарник, Л. І. Казміренко, О. В. Киричук, М. Ю. Кондратьєв, М. В. Костицький, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, В. С. Мерлін, В. М. Мясищев, М. І. Пірен, С. Л. Рубінштейн, В. В. Столін, Т. М. Титаренко, А. А. Файзуллаєв та ін.).

У роботі також використані дослідження вчених із юридичної психології (В. І. Барко, В. Л. Васильєв, А. В. Дулов, Я. Ю. Кондратьєв, М. В. Костицький, В. М. Кудрявцев, Г. О. Юхновець та ін.). Теоретичний підхід до конфлікту як зіткнення протилежно спрямованих тенденцій досліджувався у працях Р. Дарендорфа, Л. Козера, Г. В. Ложкіна, С. Д. Максименка, М. І. Пірен та ін.

Об'єкт дослідження - психологічні аспекти конфлікту та господарського процесу.

Предмет дослідження - психологічні чинники, які мають місце в процесі вирішення майнових та немайнових спорів господарськими судами України.

Мета дослідження: здійснити теоретичний та експериментальний аналіз психологічних чинників розв'язування майнових та немайнових конфліктів господарськими судами України і довести можливість їх корекції в учасників конфліктної взаємодії; обґрунтувати необхідність запровадження інституту медіації в господарському процесі.

Завдання дослідження:

- розкрити психологічні та правові аспекти визначення поняття майнових та немайнових спорів;

- проаналізувати дослідження психологічних чинників розв'язування конфліктів у психолого-юридичній літературі;

- виявити психологічні чинники, які мають найбільший вплив на розв'язування майнових та немайнових спорів господарськими судами;

- теоретично та експериментально дослідити когнітивні, емоційні та мотиваційні чинники розв'язування майнових та немайнових конфліктів;

- виявити можливість та шляхи корекції когнітивних, емоційних та мотиваційних чинників розв'язування майнових та немайнових конфліктів;

- обґрунтувати доцільність застосування медіації (посередництва) та переговорів у господарському процесі як альтернативних способів розв'язування майнових та немайнових конфліктів;

- розробити тренінгову програму, спрямовану на формування і розвиток в учасників конфліктної взаємодії уявлення про психологічні чинники розв'язування господарських спорів, а також способи їх коригування для профілактики та конструктивного розв'язування конфліктів.

Методологічну основу дослідження становлять загальнопсихологічні положення про мотивацію, емоції, когнітивну сферу (Б. Г. Ананьєв, В. К. Вилюнас, К. Е. Ізард, Є. П. Ільїн, А. Н. Леонтьєв, С. Д. Максименко, І. Д. Пасічник), положення про психологію розв'язування конфліктів (В. Й. Андреєв, А. Я. Анцупов, С. В. Баклановський, Н. В. Гришина, Н. І. Пов'якель), про правову сутність економічних спорів (О. В. Бринцев), про концепцію ведення переговорів, посередницьку діяльність (М. Дойч, Р. Фішер, М. В. Цюрупа, Р. Шмідт, У. Юрі та ін.).

При написанні дисертаційного дослідження брались до уваги такі фундаментальні принципи психологічної науки: детермінізму і розвитку, єдності свідомості і діяльності (О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн); досліджувався розвиток особистості в правовій діяльності (В. І. Барко, М. В. Костицький, О. Є. Маноха).

Методи дослідження: для розв'язання поставлених завдань та перевірки гіпотез використовувалась система теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичний аналіз господарських конфліктів, аналіз нормативної бази, зокрема Господарського процесуального кодексу України, законів, Указів Президента та інших нормативних актів; аналіз науково-теоретичних джерел з проблем даного дослідження, класифікація, систематизація та узагальнення отриманої інформації; метод порівняння медіації та переговорів як альтернативних способів розв'язування майнових та немайнових конфліктів, порівняння юридичних та психологічних аспектів майнових та немайнових спорів; експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний), бесіди, тестування для визначення оцінки агресивності у відносинах (за методикою А. Ассингера), діагностики соціально-психологічних установок особистості у сфері мотивацій і потреб (розроблена О. Ф. Потьомкіною) та ін., інтерв'ю, аналіз продуктів діяльності (аналіз закінчених провадженням спорів господарських судів України, судової практики з господарського судочинства, теоретичних аспектів господарського права та процесу), методи математичної статистики.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена адекватним методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, репрезентативністю вибірки, поєднанням якісного і кількісного аналізу одержаних емпіричних даних.

Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні психологічних чинників розв'язування господарських спорів та способів їх корекції. Зокрема, автором:

вперше:

- розкрито психологічні та правові аспекти визначення поняття майнових та немайнових спорів;

- встановлено шляхом експертного опитування та факторного аналізу чинники, що мають найвагоміший вплив на розв'язування господарських спорів;

- експериментально досліджено когнітивні, емоційні та мотиваційні чинники розв'язування майнових та немайнових спорів господарськими судами, встановлено шляхи їх корекції в учасників конфліктної взаємодії;

- обґрунтовано доцільність та перспективи застосування медіації та переговорів у господарському процесі як альтернативного способу конструктивного розв'язування майнових та немайнових спорів;

- обґрунтовано пропозицію внести відповідні зміни в чинне законодавство України щодо запровадження інституту медіації в господарському процесі;

- розроблено тренінгову програму, спрямовану на формування і розвиток уявлення в учасників конфліктної взаємодії про психологічні чинники розв'язування господарських спорів, а також способи їх коригування для профілактики та конструктивного розв'язування конфліктів.

удосконалено:

- уявлення про психологічні чинники, які впливають на конструктивність вирішення майнових та немайнових спорів;

набули подальшого розвитку:

- наукові погляди на застосування медіації та переговорів як альтернативних способів розв'язування майнових та немайнових конфліктів у господарському процесі;

- теоретичні дослідження когнітивних, емоційних та мотиваційних чинників розв'язування майнових та немайнових спорів;

- наукові уявлення про застосування психологічих чинників розв'язування конфліктів для запобігання виникненню господарських спорів або уникненню їх ескалації.

Теоретичне значення дослідження полягає в наступному:

- здійснено факторний аналіз психологічних чинників розв'язування майнових та немайнових спорів;

- експериментально доведено можливість корекції когнітивних, емоційних та мотиваційних чинників;

- обґрунтовано доцільність впровадження посередництва (медіації) та переговорів у господарський процес як альтернативних способів розв'язування майнових та немайнових конфліктів;

- розроблено тренінгову програму, спрямовану на формування і розвиток уявлення в учасників конфліктної взаємодії про психологічні чинники розв'язування господарських спорів, а також способи їх коригування.

Теоретична цінність одержаних результатів полягає в тому, що вони доповнюють юридичну психологію методами дослідження психологічних чинників розв'язування конфліктів, способами їх корекції. На основі аналізу експериментальних результатів ми пропонуємо внести зміни в чинне законодавство України.

Практичне значення одержаних результатів визначається їх застосуванням у господарському судочинстві сторонами та суддями при розв'язуванні майнових та немайнових спорів. Ця робота є базою для подальшого науково-теоретичного та практичного дослідження психологічних чинників розв'язування господарських спорів. Дослідження та практичне застосування психологічних чинників розв'язування майнових та немайнових конфліктів у господарському процесі сприятиме конструктивному вирішенню господарських справ в судовому та досудовому порядку, зменшенню негативного емоційного фону, збільшенню довіри до суду і між сторонами, зменшенню кількості апеляційних та касаційних скарг і, таким чином, сприятиме розвантаженню судової системи.

Отримані дисертаційні результати можуть бути використані при викладанні курсу „Юридична психологія”, „Психологія конфлікту”, „Конфліктологія”; при проведенні тренінгів та семінарів для адвокатів, суддів господарських судів, юристів тощо. Окремі положення дисертаційного дослідження вже впроваджені у практичну діяльність Рівненської обласної громадської організації „Право на захист” (акт впровадження від 02.12.09); закритого акціонерного товариства „Рівнеінвестпроект” (акт впровадження від 10.12.09) та Національного університету „Острозька академія” (акт впровадження від 30.10.09). На адресу Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя та Вищого господарського суду України направлено листи (№ 173 від 08.12.09 та № 174 від 07.12.09) із пропозиціями посприяти внесенню змін у чинний Господарський процесуальний кодекс України в частині запровадження інституту медіації в господарському процесі, а також запропоновано застосовувати в практичній діяльності результати дослідження психологічних чинників розв'язування майнових та немайнових спорів.

Апробація роботи. Основні положення дисертації викладені у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях „Конфліктологічна експертиза: теорія та методологія” (Київ, 2007), „Національні інтереси України: компроміс влади, бізнесу та громадянського суспільства” (Сімферополь, 2007), „Психологічні аспекти Національної безпеки” (Львів, 2007), „Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2007), „Акмеологія - наука XXI століття” (Київ, 2007), „Зміни в країнах Центральної та Східної Європи внаслідок розширення Європейського Союзу та світової глобалізації” (Будапешт, 2007), „Від конфлікту до порозуміння: теорія і практика громадянського суспільства” (Львів, 2007), „Конфліктологічна експертиза: теорія та методологія” (Київ, 2008); „Сучасні дослідження когнітивної психології” (Острог, 2009), „Розвиток демократії та демократична освіта в Україні” (Київ, 2009), заслуховувались на семінарах „Особливості викладання курсу „Право Європейського Союзу” (Київ, 2007) та „Мережа лідерів громадянського суспільства. Роль правозахисних організацій у Вірменії, Азербайджані, Грузії, Молдові та Україні” (Кишинів, Київ, Одеса, 2009), а також протягом участі в програмі „Студії Східної Європи” при Варшавському університеті (Варшава, 2008).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються при викладанні навчальної дисципліни „Психологія конфлікту”.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (265 найменувань, із них 79 іноземними мовами) та одного додатка. Загальний обсяг дисертації - 266 сторінок друкованого тексту, із них 189 сторінок - основна частина. Робота включає 11 таблиць, 16 графіків і 5 рисунків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет і завдання дослідження, сформульовано гіпотези, розкрито методологічну основу дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи.

У першому розділі „Характеристика базових понять дослідження (констатуючий експеримент)” висвітлено психологічні та правові аспекти визначення поняття майнових та немайнових спорів, відображено дослідження психологічних чинників розв'язування конфліктів у психолого-юридичній літературі, наведено результати констатуючого етапу експерименту.

Поняття майнового та немайнового спору розглядається із психологічної та юридичної точки зору. Майнові спори ? це спори, що мають грошове або матеріальне вираження. Відтак, немайнові спори - усі інші, що не несуть у собі економічного змісту, не мають грошової оцінки. Перші та другі є складовими господарських спорів, і, як показує статистика, є їх домінантною частиною.

Розглядаючи структуру та поняття майнових і немайнових спорів, варто зазначити, що вони мають як спільні, так і відмінні психологічні та правові аспекти. До спільних правових аспектів належать: зв'язок із правовими відносинами учасників конфліктної взаємодії; процес висування та заперечення позовних вимог; спосіб розв'язування: самостійно, через посередника або в позовному порядку.

До відмінних правових аспектів належать: різні підстави виникнення спорів; відмінні предмети спорів, їх майнове чи немайнове вираження; різні наслідки вжиття заходів забезпечення позову; на відміну від немайнових спорів, економічні явища (інфляція, зміна облікової ставки Національного банку України тощо) впливають на цінове вираження майнових спорів. Майнові спори становлять домінантну частину господарських спорів.

До спільних психологічних аспектів визначення поняття майнових та немайнових спорів належать: міжособистісний характер спорів, оскільки вони виникають та розв'язуються в процесі соціальної взаємодії; перцепція несумісності як результат усвідомлення реальних суперечностей, інтересів, намірів, а також наявність негативних емоцій є необхідною та достатньою умовою виникнення майнових та немайнових спорів. Індикатором ескалації майнових та немайнових спорів є динаміка когнітивних процесів, мотивації, емоцій в учасників конфліктної взаємодії.

До відмінних психологічних аспектів майнових та немайнових спорів належать: немайновий спір є конфліктом між суб'єктами, які перебувають у стані протиборства з приводу розбіжностей своїх немайнових прав та законних немайнових інтересів, а майновий спір - між суб'єктами, які перебувають у стані протиборства з приводу розбіжностей своїх майнових прав та законних майнових інтересів; грошове чи матеріальне вираження майнових спорів порівняно з немайновими сприяє чіткішому усвідомленню їх впливу на базові потреби учасників конфліктної взаємодії. Рішення судів, предметами яких є немайнові спори, є більш асиметричними, ніж у майнових спорах, спричиняють більшу динаміку негативних емоцій, когнітивних дисонансів тощо, а, відтак, з'являється більша потреба в альтернативних способах розв'язування немайнових конфліктів; немайнові спори тісніше, порівняно з майновими спорами, переплітаються з темою „справедливості та несправедливості”; емоційні стани та стратегії вирішення немайнових спорів значною мірою залежать від усвідомлення учасником конфліктної взаємодії їх значущості для нього, його поглядів, переконань, очікувань тощо. Емоційний стан сторін при розв'язування немайнових конфліктів більшою мірою залежить від когнітивного усвідомлення приблизної вартості спору, ніж при розв'язуванні майнових конфліктів, де вартість чітко визначена.

Для виокремлення тих психологічних чинників, які мають вагомий вплив на розв'язування майнових та немайнових конфліктів, нами проведено експертне опитування серед місцевих та апеляційних суддів господарських судів: група кваліфікованих експертів - 48 суддів, із них 38 місцевих судів та 10 апеляційних. Отримавши оцінки кожного чинника від усіх експертів, ми визначили з 38 запропонованих чинників 20 найбільш вагомих. Провівши факторний аналіз, визначили факторні навантаження та здійснили інтерпретацію факторів.

Фактор 1 (емоційний): тривожність (0,911), конформна поведінка (0,89), емоційна стійкість сторін (0,871), почуття образи (0,862), фрустрація (0,848), психологічна комунікація (мова, міміка, жести) (0,771), симпатія - антипатія (0,596).

Фактор 2 (альтернативні способи розв'язування конфліктів): переговори між сторонами (0,817), вирішення спору за участю посередника (0,718), усвідомлення можливості укласти мирову угоду (0,692), участь третьої сторони в судовому процесі (0,679).

Фактор 3 (мотиваційний): установка на результат / процес діяльності (0,839), мотивація досягнення успіху (0,709), стратегії поведінки сторін (0,701), егоїзм - альтруїзм (0,687).

Фактор 4 (когнітивний): самооцінка раціональної поведінки в конфлікті (0,864), самооцінка агресивності у відносинах (0,845), попередній досвід (навички поведінки при розв'язуванні конфліктів) (0,664).

Наступним завданням після визначення основних психологічних чинників, які мають місце при розв'язуванні майнових та немайнових спорів, було їх дослідження. Експеримент проводився в три етапи: констатуючий, формуючий та контрольний.

До участі в контрольному експерименті залучено 100 юристів, які вирішують майнові та немайнові спори в господарських судах України. Загальний вік учасників експерименту становить від 22 до 59 років, серед них 50 чол. - віком від 22 до 31 року; 30 чол. - від 29 до 40 років; 20 чол. - більше 40 років. За юридичним стажем та практикою розв'язування майнових та немайнових конфліктів у господарських судах учасники становлять три групи: 50 чол. - стаж до 5 років; 30 чол. - зі стажем від 5 до 10 років; 20 чол. - зі стажем понад 10 років. Серед них 45 осіб жіночої та 55 - чоловічої статі.

Для отримання показників психологічних чинників використовувались валідні методики, наприклад “Самооцінка психічних станів” Г. Айзенка, “Діагностика соціально-психологічних установок особистості у сфері мотивацій і потреб”, розроблена О. Ф. Потьомкіною, “Діагностика схильності особистості до конфліктної поведінки (адаптація Н. В. Гришиної)” К. Томаса та інші.

Результати констатуючого етапу експерименту показали, що 24% учасників не володіють достатніми навичками раціональної поведінки в конфлікті, наявні прямі кореляційні зв'язки між тривожністю та фрустрацією (+0,524), обернений кореляційний зв'язок між тривожністю та ригідністю (-0,573), а також між фрустрацією та ригідністю (-0,487). Слід припустити, що кореляційні зв'язки мають місце у зв'язку з досить високим рівнем ригідності, фрустрації та тривожності у сторін. Результати тестування показали високий рівень агресивності у 48% опитаних, середній рівень - у 36%, і низький - у 16%. У 44% учасників констатуючого етапу експерименту виражена установка на егоїзм і у 56% - на альтруїзм, середнє значення установки на процес діяльності більше від середнього значення установки на результат діяльності. Отримані середні значення стратегій поведінки показують, що в учасників конфліктної взаємодії достатньо виражені стратегії на компроміс та співпрацю, однак також значною мірою виражена схильність до суперництва, уникнення та пристосування.

Відтак, в учасників констатуючого експерименту виявлено недостатні навички раціональної поведінки в конфлікті, високий рівень тривожності, фрустрації, агресивності, ригідності, високий рівень самооцінки агресивності у відносинах, значне вираження установки на процес діяльності порівняно з установкою на результат діяльності, чітке вираження у багатьох учасників експерименту стратегії на суперництво, уникнення, пристосування, а не на співпрацю та компроміс. У процесі формуючого експерименту проводилось більш глибоке дослідження вищезазначених психологічних чинників, робилась спроба їх коригування шляхом здійснення формуючого впливу та вимірювались отримані зміни показників.

У другому розділі „Експериментальне дослідження психологічних чинників розв'язування майнових та немайнових спорів” наведено теоретичні аспекти когнітивних, емоційних та мотиваційних чинників, описано навчаючий (формуючий) етап експерименту, за допомогою методів математичної статистики опрацьовано емпіричні дані та проведено їх інтерпретацію.

Мета формуючого експерименту - сприяння формуванню та розвитку в учасників експерименту уявлення про когнітивні, емоційні, мотиваційні чинники, альтернативні способи розв'язування майнових та немайнових спорів шляхом переговорів та через посередника (медіатора), а також способи коригування цих чинників.

Основні завдання:

1) надати учасникам теоретичну інформацію про психологічні чинники розв'язування майнових та немайнових спорів господарськими судами;

2) сформувати та розвинути уявлення про когнітивні, емоційні та мотиваційні чинники розв'язування майнових та немайнових спорів;

3) сформувати та пропрацювати моделі розв'язування спорів шляхом медіації та переговорів;

4) розвинути комунікативну компетентність, міжособистісну чутливість, самосвідомість в учасників тренінгу;

5) поліпшити розвиток психічних процесів, зокрема мислення та сенсорної спостережливості;

6) оптимізувати базові життєві уявлення, світогляд, покращити суб'єктивне самопочуття;

7) сформувати і надати учасникам експерименту практичні рекомендації щодо основних принципів розв'язування господарських спорів, формування активного слухання опонента, його позитивного сприйняття, щодо значення міміки та жестів;

8) надати практичну інформацію щодо толерантного спілкування, ефективної критики, ведення переговорів;

9) створити пакет рекомендацій щодо профілактики ескалації та неконструктивного розв'язування майнових та немайнових спорів;

10) виробити пропозиції щодо удосконалення профілактики ескалації майнових та немайнових спорів господарськими судами, медіаторами та юристами.

Методика навчального експерименту була спрямована на те, щоб детальніше дослідити когнітивні, емоційні та мотиваційні чинники, зробити спробу коригування їх в учасників експерименту шляхом доцільно підібраних теоретичних та практичних занять, проведення модельованих судових процесів, ігор, тренінгів; навчити їх адекватно реагувати на негативні емоції, керувати ними, підвищити їх емоційний інтелект, посилити установку на результат діяльності, сприяти сильнішому вираженню стратегії компромісу та співпраці. Теоретичні та практичні заняття будувались з використанням психологічної та юридичної літератури, судової практики, рекомендацій фахівців права та психології.

Учасники експерименту - юристи м. Рівного та Рівненської області, які практикують вирішення майнових та немайнових спорів у господарських судах України (адвокати, юрисконсульти, штатні юристи підприємств, установ та організацій). Всього 50 учасників, їх розподіл за статтю, віком та стажем становить: загальний вік - від 22 до 55 років, серед них 25 чол. віком від 23 до 31 року; 15 чол. - від 29 до 38 років; 10 чол. - більше 40 років. За юридичним стажем та практикою вирішення спорів ув господарських судах учасники становлять три групи: 25 чол. - стаж до 5 років; 15 чол. - зі стажем від 5 до 10 років; 10 чол. - зі стажем понад 10 років. Серед них 23 особи жіночої та 27 - чоловічої статі.

Зміна досліджуваних когнітивних, емоційних та мотиваційних чинників в учасників навчаючого експерименту та контрольної групи встановлювалась шляхом порівняння отриманих результатів ретесту (проведеного після семи тижнів із моменту завершення формуючого впливу) з результатами констатуючого експерименту. Число учасників констатуючого експерименту дорівнює 100 чол., з них 50 чол. стали учасниками навчаючого експерименту, а 50 чол. - контрольною групою. Відбір респондентів до контрольної групи проводився пропорційно із врахуванням віку, стажу та статі учасників навчаючого експерименту. Розподіл учасників контрольної групи за віком, статтю та стажем такий: загальний вік - від 22 до 59 років, із них 25 чол. віком від 22 до 30 років; 15 - від 30 до 40, 10 - більше 40 років. За юридичним стажем та практикою розв'язування спорів у господарських судах 25 чол. зі стажем до 5 років, 15 чол. - від 5 до 10 років та 10 чол. - більше 10 років. Серед них 23 особи жіночої та 27 - чоловічої статі.

Порівняння емпіричних даних та визначення статистичної значимості відмінностей проводилось шляхом встановлення коефіцієнта кореляції Пірсона та t-критерію Ст'юдента за допомогою програмного забезпечення для обробки статистичних даних „SPSS 13.0”.

Результати ретесту показали наявність статистично значимих відмінностей у рівні самооцінки раціональної поведінки в конфлікті, у психічних станах (агресії, тривожності, ригідності, фрустрації), в оцінці рівня агресії, в установках на процес та результат діяльності, у стратегіях поведінки (суперництво, пристосування уникнення, компроміс і співпраця) між контрольною та експериментальною групою після навчаючого етапу експерименту, а також у самій експериментальній групі до та після експерименту на рівні 1%, окрім вираження установки на альтруїзм та егоїзм, де зміни відбулися лише на рівні 5%. У контрольній групі не виявлено ніяких статистично значимих змін у порівнянні з результатами констатуючого експерименту. Це підтвердило можливість коригування на статистично значиму величину когнітивних, емоційних та мотиваційних чинників розв'язування майнових та немайнових спорів, а разом з тим підтвердило ефективність та стійкість методики формуючого впливу.

У третьому розділі “Перспективи застосування альтернативних способів розв'язування майнових та немайнових спорів у господарському процесі” на основі проведеного експерименту та проаналізованої літератури доводиться необхідність запровадження у господарському процесі альтернативних способів розв'язування майнових та немайнових конфліктів шляхом переговорів та медіації (посередництва).

Проведені експериментальні дослідження показали, що формуючий вплив, в тому числі щодо практичного застосування медіації та переговорів, спричинив статистично значиму зміну рівня агресивності у відносинах учасників експерименту; рівень самооцінки сторонами раціональної поведінки в конфлікті, вираженість установок на “процес та результат діяльності”. Проводячи процедуру медіації чи переговори, обираючи курс на співпрацю, учасники експерименту рідше застосовували стратегію суперництва, уникнення та пристосування, а частіше ? стратегію досягнення компромісу та співпраці. Сам факт застосування процедури медіації та переговорів на мотиваційному рівні спрямовував очікування учасників домовитись про спільне розв'язування конфлікту. Позивач при цьому був готовий поступитись позовними вимогами в бік їх зменшення, відповідач ? визнати певні позовні вимоги та задовільнити їх самостійно в повному обсязі або частково.

Таким чином, медіацію і переговори слід вважати конструктивними формами вирішення господарських спорів, тобто такими, де виграш перекриває витрати, зближує учасників, покращує відносини (взаємну довіру) між ними та, в кінцевому результаті, приводить до позитивних змін в учасників конфліктної взаємодії. Аналіз наукової літератури щодо використання медіації як альтернативної форми вирішення майнових та немайнових спорів дає підстави стверджувати про ефективне сприйняття учасниками конфліктної взаємодії пропозицій третіх осіб, з більшою зацікавленістю, ніж з власної ініціативи. Пропозиції посередника, на відміну від пропозицій самих сторін, викликають більше довіри, перш за все через його статус, роль та досвід. Однак посередництво та переговори можливі тільки тоді, коли обидві сторони добровільно погодились на їх проведення.

Вирішення господарських спорів шляхом переговорів та медіації (посередництва) в господарському процесі має відбуватися шляхом зупинення провадження у справі. Це не позбавлятиме сторін права вирішити спір у судовому порядку після відновлення провадження у справі (у разі невдалих переговорів чи посередництва). За таких умов роль суду полягатиме в тому, щоб інституціоналізувати розв'язання конфлікту, тобто перевірити угоду, прийняту шляхом медіації чи переговорів, на відсутність порушень прав та законних інтересів сторін та третіх осіб, надати їй правове закріплення і форму обов'язкового виконання. Для цього необхідно імплементувати інститут посередництва (медіації) та переговорів у Господарський процесуальний кодекс України. Окрім того, такі правовідносини повинні детально регулюватись окремим законом - Законом України „Про медіацію”, який би передбачав розробку порядку та організацію безпосередньої підготовки медіаторів, їхню реєстрацію, створення умов для проведення медіації тощо.

майновий конфлікт мотиваційний медіація

Загальні висновки

1. Майнові і немайнові спори мають як спільні психологічні та правові аспекти, так і відмінні. До спільних правових аспектів слід віднести пов'язаність учасників із правовими відносинами, спосіб висунення та заперечення вимог, спосіб розв'язування спору. До відмінних правових аспектів слід віднести способи виникнення та предмети спорів, їх матеріальне (нематеріальне) вираження, наслідки вжиття заходів забезпечення позовів, вплив економічних явищ на предмет спору.

2. До спільних психологічних аспектів майнових та немайнових спорів належать такі: це спори міжособистісного характеру, виникають та розв'язуються в процесі соціальної взаємодії; перцепція несумісності, що є результатом усвідомлення реальних суперечностей, інтересів, намірів; наявність негативних емоцій, що є необхідною та достатньою умовою виникнення майнових та немайнових спорів; зміна динаміки когнітивних процесів, мотивації, емоцій в учасників конфліктної взаємодії, яка є індикатором ескалації майнових та немайнових спорів.

3. До відмінних психологічних аспектів майнових та немайнових спорів належать: різні предмети та підстави виникнення протиборства; грошове чи матеріальне вираження майнових спорів порівняно з немайновими, що сприяє чіткішому усвідомленню їх впливу на базові потреби учасників конфліктної взаємодії; рішення судів, предметами яких є немайнові спори, є більш асиметричними, ніж у майнових спорах, можуть спричинити більшу динаміку негативних емоцій, когнітивних дисонансів тощо, а відтак з'являється більша потреба в альтернативних способах розв'язування немайнових конфліктів; немайнові спори тісніше, порівняно з майновими, переплітаються з темою „справедливості”; емоційні стани та стратегії вирішення немайнових спорів значною мірою залежать від усвідомлення учасником конфліктної взаємодії їх значущості для нього, його поглядів, переконань, очікувань тощо.

4. Шляхом експертного опитування та факторного аналізу встановлено, що найбільший вплив на розв'язування майнових та немайнових конфліктів господарськими судами мають когнітивні, емоційні, мотиваційні чинники, а також альтернативні способи розв'язування спорів. Емоційна група факторів включила в себе тривожність, конформну поведінку, емоційну стійкість сторін, почуття образи, фрустрацію, психологічну комунікацію, (мову, міміку, жести), симпатію / антипатію. Мотиваційна група факторів об'єднала установку на результат або процес діяльності, мотивацію досягнення успіху, стратегії поведінки сторін, егоїзм - альтруїзм. До когнітивних факторів увійшли самооцінка раціональної поведінки в конфлікті, самооцінка агресивності у відносинах, попередній досвід (навички поведінки при розв'язуванні конфліктів). Альтернативні способи розв'язування конфліктів включили в себе переговори між сторонами, вирішення спору за участю посередника, укладення мирової угоди та участь третьої сторони в судовому процесі.

5. Констатуючий етап експерименту виявив в учасників конфліктної взаємодії недостатні навички раціональної поведінки в конфлікті, високий рівень тривожності, фрустрації, агресивності, ригідності, високий рівень оцінки агресивності у відносинах, значне вираження установки на процес діяльності порівняно з установкою на результат діяльності, чітке вираження у багатьох учасників експерименту стратегії на суперництво, уникнення, пристосування, а не на співпрацю та компроміс.

6. Методика формуючого етапу експерименту передбачала систему групових вправ і дискусій, інтерактивні міні-лекції, мізкові штурми, бесіди, ділові ігри, практичні заняття, модельовані судові процеси з метою формування та розвитку в учасників експерименту уявлення про когнітивні, емоційні, мотиваційні чинники, альтернативні способи розв'язування майнових та немайнових спорів шляхом переговорів, а також з метою коригування цих чинників, навчання учасників експерименту адекватно реагувати на негативні емоції, керувати ними, підвищити їх емоційний інтелект, посилити установку на результат діяльності, сприяти сильнішому вираженню стратегії компромісу та співпраці.

7. Результати ретесту, проведеного після семи тижнів, починаючи з моменту завершення здійснення формуючого впливу на учасників експериментальної групи, показали наявність статистично значимих відмінностей у рівні самооцінки раціональної поведінки в конфлікті, у психічних станах (агресії, тривожності, ригідності, фрустрації), в оцінці рівня агресії, в установках на процес та результат діяльності, у стратегіях поведінки (суперництво, пристосування, уникнення, компроміс і співпраця), у вираженні установок на процес та результат діяльності між контрольною та експериментальною групами до і після навчаючого етапу експерименту, а також в самій експериментальній групі. Що стосується установок на альтруїзм-егоїзм - відмінності отримано на рівні 5%. Проведене тестування контрольної групи показало результати, які були наближені до емпіричних даних констатуючого етапу експерименту. Звідси слід зробити висновок про те, що проведення теоретичних та практичних занять сприяє конструктивному розв'язуванню майнових та немайнових спорів господарськими судами, а методика формуючого впливу є стійкою та ефективною.

8. Результати теоретичних та експериментальних досліджень підтверджують доцільність запровадження інституту медіації та переговорів у господарському процесі шляхом внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України. Такого роду відносини повинні детально регулюватись окремим законом - Законом України „Про медіацію”, який би передбачав, зокрема, порядок безпосередньої підготовки медіаторів, їхню реєстрацію, створення умов для проведення медіації тощо.

9. Вирішення майнових та немайнових спорів шляхом медіації (посередництва) та переговорів у господарському процесі має відбуватися шляхом зупинення провадження у справі. Це не позбавлятиме сторін права вирішити спір у судовому порядку у разі невдалого посередництва чи переговорів, а у разі вдалого - укладена спільна угода отримає гарантію обов'язкового виконання через затвердження її судом. Запровадження інституту медіації та переговорів у господарському процесі створить потенційну можливість уникнути тривалих судових процесів, наслідками яких, як правило, є ескалація конфліктів, суттєві матеріальні витрати, неможливість вплинути відповідачем на кінцевий результат розв'язування майнових та немайнових спорів, а це, в свою чергу, є причиною стресу, фрустрації, негативних емоцій тощо.

10. На основі проведеного теоретичного та експериментального дослідження розроблено тренінгову програму, спрямовану на формування і розвиток уявлення в учасників конфліктної взаємодії про психологічні чинники розв'язування господарських спорів, а також способи їх коригування для профілактики та конструктивного розв'язування майнових та немайнових конфліктів.

11. Результати дисертаційного дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми. Подальшого розвитку потребують дослідження: гендерного чинника, усіх можливих шляхів корекції когнітивних, емоційних та мотиваційних чинників розв'язування майнових та немайнових спорів для профілактики їх виникнення, доцільності запровадження в господарському процесі конфліктологічної експертизи як виду судово-психологічної.

Основний зміст дисертації відображений у таких публікаціях

1. Бучко В. Б. Когнітивні чинники розв'язування майнових конфліктів // Соціальна психологія. - 2008. - № 5 (31). - С. 181-188.

2. Бучко В. Б. Психологічні аспекти конструктивного вирішення господарських спорів в контексті національної безпеки // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. Збірник наукових праць / Головний редактор В. Л. Ортинський. - Львів : ЛьвДУВС, 2008. - Вип. 1. - С. 28 - 37.

3. Бучко В. Б. Когнітивний чинник у розв'язуванні судових спорів // Наукові записки. Серія “Психологія і педагогіка”. Тематичний випуск: “Сучасні дослідження когнітивної психології”. - Острог : Вид-во Національного університету “Острозька академія”, 2009. - Вип. 12. - С. 73 - 82.

4. Бучко В. Б. Медіація як форма вирішення господарських спорів // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії і практики. Міжнародний міжвузівський збірник наукових робіт: Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Московский Государственный Социальный Университет, Одеський національний університет ім. І. І. Мечнікова, Гуманитарный университет “Запорожский институт государственного и муниципального управления”; ред. кол.: О.Л. Скидин и др. - Запорожье : узд. Г.У. “ЗИМУ”, 2007. - Выпуск 35. - С. 29-35.

5. Бучко В. Б. Плюралізм концепцій визначення поняття господарського спору // Наукові записки. Серія “Психологія і педагогіка”. - Острог : Вид-во Національного університету “Острозька академія”, 2007. - Вип. 8. - С. 64 - 77.

6. Бучко В. Б. Практичне значення конфліктологічної експертизи спорів між юридичними особами, однією з яких є орган державного управління / Конфліктологічна експертиза: теорія і методика / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Т-во конфліктологів України; Редкол. : А. М. Гірник (голов. ред.) та ін. - Київ, 2007. - С.25-33.

7. Бучко В. Б. Принципи конфліктної діяльності та вирішення спорів // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. / за ред. Максименка С. Д. - К. : “Логос”, 2007. - т.7. - вип. 10. - С. 38 - 49.

8. Бучко В. Б. Психологічні аспекти конструктивного вирішення економічних конфліктів в контексті національних інтересів України / Национальные интересы Украины. / Под. ред. д.ф.н., проф. О.А. Габриеляна. - Сімферополь : ООО «Энергия Дельта», 2007. - С. 147-154.

9. Бучко В. Б. Роль емоцій у розв'язуванні господарських спорів / Наукові записки. Серія „Психологія і педагогіка”. - Острог : Вид-во Національного університету „Острозька академія”, 2009. - Вип. 13. - С. 51 - 61.

Анотація

Бучко В. Б. Психологічні чинники розв'язування майнових та немайнових спорів господарськими судами України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія. - Академія управління Міністерства внутрішніх справ, Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню психологічних чинників розв'язування майнових та немайнових спорів господарськими судами України. За допомогою експертного опитування визначено найвпливовіші психологічні чинники, а за допомогою факторного аналізу здійснено їх класифікацію, котра включає в себе когнітивний, емоційний, мотиваційний блок факторів та альтернативні способи розв'язування майнових та немайнових конфліктів.

Проведене теоретичне та експериментальне дослідження психологічних чинників підтверджує можливість їх коригування на статистично значиму величину, що значно впливатиме на конструктивність розв'язування конфліктів. Окрім того, в роботі робиться висновок про доцільність застосування медіації та переговорів як альтернативних способів вирішення майнових та немайнових спорів у господарському процесі. Для цього необхідно внести відповідні зміни в чинне законодавство України.

Ключові слова: господарський спір, майновий спір, немайновий спір, розв'язування конфліктів, когнітивні, емоційні та мотиваційні чинники, альтернативні способи розв'язування конфліктів, медіація (посередництво), переговори.

Аннотация

Бучко В. Б. Психологические факторы разрешения имущественных и неимущественных споров хозяйственными судами Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. - Академия управления Министерства внутренних дел, Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию психологических факторов разрешения имущественных и неимущественных споров хозяйственными судами Украины. С помощью экспертного опроса определено самые влиятельные психологические факторы, а с помощью факторного анализа выделены четыре группы факторов и осуществлена их интерпретация на основе анализа переменных, которые составляют тот или иной фактор.

Первый фактор - эмоциональный: тревожность (0,911), конформное поведение (0,89), эмоциональная стойкость сторон (0,871), чувство обиды (0,862), фрустрация (0,848), психологическая коммуникация (язык, мимика, жесты) (0,771), симпатия - антипатия (0,596).

Второй фактор - альтернативные способы разрешения конфликтов: переговоры между сторонами (0,817), решение спора при участии посредника (0,718), осознание возможности заключить мировое соглашение (0,692), участие третьей стороны в судебном процессе (0,679).

Третий фактор - мотивационный: установка на результат / процесс деятельности (0,839), мотивация достижения успеха (0,709), стратегии поведения сторон (0,701), эгоизм - альтруизм (0,687).

Четвертый фактор - когнитивный: самооценка рационального поведения в конфликте (0,864), самооценка агрессивности в отношениях (0,845), предыдущий опыт (навыки поведения при разрешении конфликтов) (0,664).

Констатирующий этап эксперимента показал недостаточные навыки рационального поведения участников имущественных и неимущественных конфликтов, высокий уровень тревожности, фрустрации, агрессивности, ригидности, высокий уровень самооценки агрессивности в отношениях, значительное выражение установки на процесс деятельности в сравнении с установкой на результат деятельности, четкое выражение у многих участников эксперимента стратегии на соперничество, избежание, приспособление, а не на сотрудничество и компромисс. Поэтому следующим заданием эксперимента было осуществить попытку откорректировать вышеупомянутые факторы, и эта попытка была удачной. Все факторы, кроме установки на альтруизм-эгоизм, были изменены на статистически значимую величину на уровне 1% у участников формирующего этапа эксперимента. В контрольной группе изменения не состоялись, и это еще раз подчеркнуло значительность именно формирующего влияния. Следовательно, возможность корреляции психологических факторов на статистически значимую величину будет значительно влиять на конструктивность разрешения имущественных и неимущественных конфликтов.

Опрос участников конфликтного взаимодействия показал, что для подкрепления мотивации решения спора чрезвычайно важной является реализация основных ожиданий сторон, то есть честности, справедливости, ответственности суда. В противном случае, когда стороны не видят или не могут увидеть из-за объективных или субъективных причин в деятельности суда соблюдения справедливости, мотивация спадает, наступает неуверенность.

Теоретические и эмпирические исследования когнитивных, эмоциональных и мотивационных факторов являются доказательством целесобразности применения посредничества и переговоров как альтернативных способов разрешения имущественных и неимущественных конфликтов. Для этого необходимо на законодательном уровне утвердить институт медиации, например, путем принятия Закона Украины «О медиации», который предусматривал бы порядок и организацию подготовки медиаторов, их регистрацию, создание условий для проведения посредничества и тому подобное. Судьям на законодательном уровне следует позволить предлагать сторонам решать спор путем переговоров или через посредника. Решение имущественных и неимущественных споров путем посредничества или переговоров уменьшает фрустрацию и тревожность сторон и таким образом влияет на ригидность (в констатирующем этапе эксперимента доказана прямая корреляционная зависимость между фрустрацией и тревожностью, а также обратная корреляционная зависимость между ригидностью и фрустрацией, ригидностью и тревожностью).

Необходимо внести изменения в хозяйственный процессуальный кодекс Украины, в частности, одним из оснований остановки проведения в деле следует предусмотреть инициируемое сторонами решение спора путем переговоров или посредничества (медиации). Это позволит проводить переговоры или процедуру медиации не теряя срок, предусмотренный на решение того или иного дела, процедура переговоров и посредничества в хозяйственном процессе обретет законный статус, на психологическом уровне наличие альтернативы будет способствовать уменьшению уровня фрустрации у сторон. С целью предупреждения необоснованого затягивания процесса переговоров или медиации в результате остановки проведения в деле, переход на стадию судебного решения спора следует начинать из представления хотя бы одной из сторон ходатайства о возобновлении проведения в деле. Такое положение также нужно предусмотреть в Хозяйственном процессуальном кодексе Украины.

Ключевые слова: хозяйственный спор, имущественный спор, неимущественный спор, разрешение конфликтов, когнитивные, эмоциональные и мотивационные факторы, альтернативные способы разрешения конфликтов, медиация (посредничество), переговоры.

Summary

Buchko V. B. Psychological Factors of Solving Property and Non-property Disputes by Economic Courts of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation to gain candidate degree in psychological sciences, Speciality - 19.00.06 - juridical psychology. - The Academy of Management of the Ministry of Internal Affairs, Kyiv, 2010.

...