Формування державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

25.00.02 - механізми державного управління

УДК 351 : 330.322 : 332.12

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ В РЕГІОНІ

Клименко Оксана

Миколаївна

КИЇВ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Науковий керівник - доктор наук з державного управління, доцент Кондрашов Олександр Миколайович, Академія муніципального управління, професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування, м. Київ.

Офіційні опоненти:доктор наук з державного управління, доцент Пісьмаченко Людмила Миколаївна, Академія митної служби України, м. Дніпропетровськ, професор кафедри обліку і аудиту;

кандидат наук з державного управління Драган Іван Олександрович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, старший науковий співробітник інвестиційної політики і розвитку місцевого самоврядування.

Захист відбудеться 27 жовтня 2010 р o 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.129.01 в Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України за адресою: 01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33, к. 220.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33).

Автореферат розісланий 25 вересня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.П. Піддубна

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток та підвищення ефективності функціонування промислових комплексів регіонів, забезпечення їх конкурентоспроможності зумовлюють необхідність активізації інвестиційної діяльності в промисловості. На часі розроблення та реалізація промислової політики, в якій основним напрямом розвитку є інноваційно-інвестиційна складова, що дозволяє виконувати нею ключову роль у реалізації комплексу заходів, спрямованих на прискорення економічного зростання, модернізацію, диверсифікацію національної економіки та вирішення ряду соціальних і регіональних проблем.

Останніми роками в Україні здійснювалася реалізація масштабних пріоритетних національних проектів галузевих програм у таких сферах, як авіабудування, суднобудування, виробництво фармацевтичних препаратів тощо, що є прикладами реалізації соціально спрямованої промислової політики. Крім великого соціального значення, вони надають істотний економічний ефект, стимулюючи розвиток суміжних галузей і країни в цілому. Разом з тим, на жаль, поки промислова політика має характер окремих, не завжди пов'язаних в систему рішень, нерідко здійснюється без проведення попереднього економічного аналізу, не базується на використанні методів прогнозного економічного розрахунку.

Ефективне планування інвестиційних програм сучасного промислового комплексу передбачає чітке бачення системи пріоритетів держави, тобто, які напрями, галузі, сектори економіки, проекти будуть реалізовуватися першочергово і в які терміни, а також розуміння державної стратегії промислового розвитку країни. При розробці такої стратегії виникає необхідність першочергового вирішення завдання модернізації економіки і подолання технологічної відсталості, залучення вже розроблених, в тому числі за кордоном, технологій, паралельного створення системи наукової розробки і впровадження інновацій. Промислова політика, що реалізується в Україні, повинна мати інноваційно-інвестиційний характер.

Питання розробки та реалізації промислової та інноваційно-інвестиційної політики розглядалися в працях багатьох вчених, таких як О. І. Амоша, О. І. Барановський, В. М. Геєць, Т. С. Греськів, Ю. В. Гончаров, Д. О. Гуменюк, Б. М. Данилишин, О. І. Дацій, М. І. Долішній, І. О. Драган, І. П. Колот, М. Х. Корецький, А. А. Олешко, Л. М. Письмаченко, , М. Г. Чумаченко та багато інших.

Разом з тим, дослідження теоретичних питань промислової та інноваційно-інвестиційної політики не завжди дозволяє оцінити їх взаємозв'язок і розробити рекомендації щодо їх реалізації. Необхідність теоретико-методологічного обґрунтування й розробки практичних пропозицій щодо вдосконалення формування державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні зумовили актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Внесок автора полягає в розробці теоретико-методичних засад формування державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування й розробка практичних пропозицій щодо формування державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні.

Виходячи з визначеної мети, у дисертаційному дослідженні ставилися і послідовно вирішувалися такі завдання:

- дослідити наукові підходи до формування державної промислової політики в сучасних умовах, розкрити сутність поняття «державна інноваційно-інвестиційна промислова політика в регіоні» та розробити класифікацію державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні;

- обґрунтувати роль держави у формуванні державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні з урахуванням позитивного досвіду зарубіжних країн;

- визначити сучасні напрями та проаналізувати основні тенденції реалізації державної політики щодо розвитку промислового комплексу України та її регіонів;

- дослідити розвиток державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні у зв'язку з вимогами СОТ та сформулювати пропозиції та пріоритети розвитку державної інноваційно-інвестиційної промислової політики на регіональному рівні;

- запропонувати складові регіональної програми капітального інвестування та енергозбереження в промисловому комплексі регіону, що сприятимуть підвищенню ефективності її реалізації;

- удосконалити організаційну структуру управління промисловим комплексом регіону.

Об'єктом дослідження є державна промислова політика.

Предметом дослідження є формування державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні.

Методи дослідження. Теоретичну й методологічну основу проведення дослідження склали загальні положення економічної теорії, монографічні дослідження та наукові публікації вітчизняних і закордонних учених в області досліджень інвестиційного, інноваційного та відтворювального процесів у промисловості, правові й нормативні акти України.

У процесі дослідження використано методи: логічного узагальнення і наукової абстракції - для з'ясування сутності поняття «інноваційно-інвестиційна промислова політика»; групування та класифікації - для систематизації інструментів та удосконалення класифікації державної інноваційно-інвестиційної промислової політики; кількісний та якісний аналіз - для обґрунтування особливості розвитку інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні; теорія систем - для опису системи управління інноваційно-інвестиційною промисловою політикою в регіоні; абстрактно-логічний - для теоретичних узагальнень і формулювання висновків дослідження.

Інформаційну й емпіричну базу дослідження склали дані Держкомстату за основними показниками розвитку промислового комплексу Дніпропетровської області, матеріали монографій і періодичних видань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

уперше:

- розроблено методологічні засади формування державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні шляхом уточнення її сутності, визначення класифікаційних ознак, виділення цільових пріоритетів розвитку промисловості та програм капітальних інвестицій і енергозбереження на регіональному рівні;

удосконалено:

- класифікацію державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні за критеріями, які визначають її багатоваріантність, багатоаспектність та обґрунтовують можливість управління: за типом організації, за формою управління, за рівнями управління, за рівнями впливу, за суб'єктами, за підходами до управління, з погляду складу об'єктів регулювання, за терміновістю, за пріоритетністю;

- організаційні структури управління в інноваційно-інвестиційній промисловій політиці регіону шляхом введення до структури обласних державних адміністрацій Головного управління інвестиційної політики, зовнішньоекономічної діяльності та містобудування, а також Ради з інвестицій, Комітету з інвестицій і Комісії з ризиків, Інвестиційного аналітичного відділу, Регіонального консультаційного маркетингового агентства;

дістали подальшого розвитку:

- визначення поняття «державна інноваційно-інвестиційна промислова політика в регіоні», під якою пропонується розуміти систему правових, соціально-економічних, організаційних та інших заходів, що забезпечують обсяг, структуру, напрями інвестицій у найбільш перспективні види діяльності й галузі промисловості на основі нових організаційно-економічних рішень, концентрації інвестицій і підвищення їх ефективності на регіональному рівні;

- напрями активізації державної інноваційно-інвестиційної промислової політики як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні з урахуванням позитивного досвіду зарубіжних країн, зокрема: удосконалення нормативно-правового режиму здійснення підприємницької діяльності з урахуванням досвіду українського, міжнародного права й міжнародної практики організації ефективного промислового виробництва; створення системи більш ефективних гарантій правового захисту діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів, що здійснюють капіталовкладення в підприємства й галузі несировинного сектора економіки; посилення процесів формування державної підтримки, у тому числі на регіональному рівні;

- цільові пріоритети розвитку промисловості регіону, виходячи з того, що регіональна інноваційно-інвестиційна промислова політика як форма реалізації національних інтересів у промисловій сфері має бути адекватною реаліям, цілям і пріоритетам соціально-економічного розвитку країни на основі гнучких механізмів формування та ефективного регулювання умов економічного та інституційного середовища, серед яких: інноваційний, екологічний, соціальний, галузевий.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження щодо удосконалення законодавчої бази у сфері державної інноваційно-інвестиційної промислової політики використані Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (довідка № 009/3-44 від 23.01.2010р.).

Пропозиції щодо заходів здійснення промислової політики, виходячи з сучасних напрямів її реалізації, використані Міністерством промислової політики України (довідка № 338/3-34 від 20.01.2010 р.).

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з державного управління (довідка № 889 від 25.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Усі результати, сформульовані висновки, методичні положення та пропозиції ґрунтуються на особистих дослідженнях автора.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднено на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми і прогресивні напрямки управління економічним розвитком вітчизняних підприємств» (м. Кривий Ріг, 2009); «Формування ринкової економіки. Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи» (м. Київ, 2009); «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів» (м. Запоріжжя, 2009); «Інституційна природа ринкових трансформацій» (м. Чернівці, 2009); «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 2009).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 11 наукових працях загальним обсягом 3,3 обл.-вид. арк., у тому числі в 6 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління та 5 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Її викладено на 197 сторінках, з яких 8 рисунків розміщено на 8 с. та 11 таблиць на 10 с. Список використаних джерел з 182 найменувань розміщений на 16 с.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан питання; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну, встановлено практичну цінність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.

У першому розділі - "Теоретичні засади управління державною інноваційно-інвестиційною промисловою політикою в регіоні" - містяться результати дослідження щодо: розвитку наукових передумов становлення основ управління інноваційно-інвестиційною промисловою політикою; виявлення класифікаційних ознак видів та інструментів державної інноваційно-інвестиційної промислової політики й визначення ролі держави у формуванні державної інноваційно-інвестиційної промислової політики.

Шляхом аналізу наукового доробку виявлено, що такі автори, як
Ю. В. Гончарова, А. А. Олешко та деякі інші під промисловою політикою розуміють сукупність принципів і заходів державного впливу на розвиток промисловості, її галузей і підприємств для реалізації національних і державних інтересів; її метою є забезпечення економічного зростання. Заблодська І. В. визначає промислову політику як комплекс дій держави, спрямованих на зміну структури економіки за рахунок створення більш сприятливих умов для розвитку певних (пріоритетних) секторів і виробництв. М. В. Кічурчак вважає промислову політику частиною (ланкою) структурної політики, підсистемою соціально-економічної політики держави.

В економічній літературі поняття державної інноваційно-інвестиційної промислової політики зустрічається досить рідко. Окремі науковці, такі як Чумаченко М. Г., Аптекар С. С., Білопольський М. Г., під нею розуміють інвестиційну політику в цілому, яка визначається в самому загальному виді як комплекс заходів держави щодо керування інвестиційною системою країни. Інші ж виділяють у промисловій політиці інвестиційну або інноваційно-інвестиційну складову. Так, Захарін С. В., Греськів Т. С., Лемішко О. О. визначають інвестиційну політику як напрям промислової політики, що забезпечує і стимулює капіталовкладення в розвиток виробництва і виробничої інфраструктури. І тільки Ю. Н. Лапигін вводить визначення промислово-інвестиційної політики як «системи заходів, що забезпечують обсяг, структуру, напрямки інвестицій у найбільш перспективні напрями діяльності на основі нових організаційно-економічних рішень, концентрації інвестицій і підвищення їх ефективності», тим самим поширюючи його на всі галузі реального сектора економіки.

З нашої точки зору, державна інноваційно-інвестиційна промислова політика (ІІПП), будучи одночасно як джерелом формування, так і основним напрямом промислової політики, являє собою систему правових, соціально-економічних, організаційних та інших заходів, що забезпечують обсяг, структуру, напрями інвестицій у найбільш перспективні сфери діяльності й галузі промисловості на основі нових організаційно-економічних рішень, концентрації інвестицій і підвищення їх ефективності.

При управлінні державною інноваційно-інвестиційною промисловою політикою необхідно реалізувати системний підхід, що припускає визначення цілей (пріоритетів), завдань, суб'єктів, об'єктів, розробку етапів, методів, інструментів, механізмів (моделей) і т.д. Управління інноваційно-інвестиційною промисловою політикою являє собою динамічний системний процес, що включає управлінські дії, метою яких є організація, аналіз, планування, прогнозування, мотивація, регулювання, моніторинг і контроль за інноваційно-інвестиційним середовищем у промисловому комплексі, покликані забезпечити досягнення оптимальних обсягів промислового виробництва у відповідності з обраними пріоритетами.

У дисертаційній роботі доповнена система класифікації ІІПП, що дозволяє краще представити багатоваріантність, багатоаспектність ІІПП (табл.1) і в такий спосіб обґрунтувати можливість управління ІІПП.

Таблиця 1 Класифікація видів державної інноваційно-інвестиційної промислової політики

Критерії	Вид ІПП
За типом організації	Формалізована Неформалізована
За формою управління	Централізована Ліберальна
За рівнями управління	Державна Регіональна Муніципальна
За рівнями впливу	Макрорівнева Мезорівнева Мікрорівенева
За підходами до управління	Програмно-цільова Галузева Територіальна
З погляду складу об'єктів регулювання	Системна Селективна
За терміновістю	Довгострокова Середньострокова Короткострокова
За пріоритетністю	Загальногосподарська Соціальна Екологічна Політична Інформаційна Безпекова

Виявлено, що на стадії глобалізації відбувається певне своєрідне зближення поглядів різних економічних шкіл на необхідність посилення впливу держави на соціально-економічні процеси.

На підставі проведених досліджень зроблено висновок, що епоха глобалізації не тільки не «перенесла» проблему організації ефективної економічної діяльності й забезпечення гідного, що відповідає загальноприйнятим сучасним стандартам, життя населення з національно-державного на глобальний рівень, вона максимально підвищила роль національно-державних механізмів. Для забезпечення промислового зростання держава повинна формувати інноваційно-інвестиційну промислову політику як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні.

На нашу думку, для формування дієздатних інститутів на території українських регіонів необхідно:

- продовжувати вдосконалювати нормативно-правовий режим здійснення підприємницької діяльності з урахуванням досвіду українського, міжнародного права й міжнародної практики організації ефективного промислового виробництва;

- створити систему більш ефективних гарантій правового захисту діяльності інвесторів, причому як вітчизняних, так й іноземних, які здійснюють капіталовкладення в підприємства й галузі несировинного сектора економіки;

- підсилити процес формування державної підтримки.

У другому розділі - "Стан здійснення державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні" - визначено особливості реалізації державної політики щодо розвитку промислового комплексу, досліджено сучасний стан промислового розвитку і особливості інвестиційних процесів у промисловому регіоні та розвиток державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні у зв'язку з вимогами СОТ.

На розвиток промислового комплексу регіону, насамперед, впливає державна політика у промисловості. Її аналіз проведено за окремими напрямами. За напрямом прискорення інституціональних перетворень у промисловості та підвищення рівня державного впливу на роботу галузей промисловості відповідно до пріоритетів промислової політики відбувалося створення масштабних галузевих виробничих комплексів. За напрямом удосконалення структури промислового виробництва, розроблено ряд проектів концепцій та законів, у яких враховані чинні державні програми розвитку авіаційної галузі, машинобудування, радіоелектронної та приладобудівної промисловості, гірничо-металургійного комплексу, оборонно-промислового комплексу.

Для стабілізації роботи галузей промисловості розроблені програми розвитку відповідних галузей, реалізуються заходи, спрямовані на запобігання банкрутству промислових підприємств та поліпшення їх фінансового стану.

У напрямі посилення інноваційної спрямованості розвитку промисловості була здійснена підтримка розвитку виробництва високотехнологічної та наукоємної продукції на інноваційній основі, підвищення рівня наукового забезпечення розвитку промислових галузей та інноваційної активності підприємств.

Головні зусилля державного управління були сконцентровані на подоланні наслідків фінансово-економічної кризи у роботі промислових підприємств. Незважаючи на позитивні аспекти здійснення промислової політики, окремі проблеми залишилися невирішеними. Зокрема, потребують подальшого опрацювання такі заходи: досягнення макроекономічної стабілізації; оздоровлення і відновлення нормального функціонування фінансових ринків, а також відновлення довіри до банківської системи; мінімізація негативних соціальних наслідків; посилення економічної активності та відновлення економічного зростання; створення умов для посткризового розвитку промисловості; підвищення її технологічного рівня.

За об'єкт дослідження обрано Дніпропетровський регіон, оскільки він є одним з найбільших промислових регіонів України. У структурі промисловості області основне місце займають галузі важкої індустрії. Найбільший розвиток отримали чорна металургія, машинобудування і металообробка, хімічна промисловість.

З 2005 р. спостерігається падіння темпів виробництва продукції у промисловості області. Найвищим індекс промислової продукції був у 2004 р. (110,3%), а найменшим - у 2008 р. (91,4%).

За інвестиціями в основний капітал у розрахунку на одну особу Дніпропетровська область посідає 4-5 місце. Частка Дніпропетровської області за обсягом інвестицій в основний капітал складає 7,7% від загальної кількості інвестицій в основний капітал в цілому по Україні. Інвестиції в основний капітал складають більше 80% капітальний інвестицій. У звязку із кризою відбулося скорочення інвестування. В 2008 р. було освоєно лише 98,5% інвестицій в основний капітал попереднього року.

Основним джерелом інвестицій в основний капітал є власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно біля трьох чвертей загального обсягу. За рахунок коштів державного і місцевих бюджетів в 2000-2008 рр. використано відповідно від 1,5 до 5,5% та від 1,7 до 4,0% усіх вкладень.

Аналіз основних тенденцій у промисловості області свідчить про зумовленість основних проблем промислового сектора системними недоліками господарського середовища в регіоні та в країні в цілому. Це, у свою чергу, потребує нової якості державної економічної політики, а саме - державної інноваційно-інвестиційної промислової політики, яка має бути спрямована на створення сприятливих умов для розвитку пріоритетних галузей і виробництв із позицій інтересів всієї національної економіки.

За результатами досліджень розроблено SWOT-аналіз промислового та інноваційно-інвестиційного потенціалів у Дніпроперовській області, за допомогою якого виявлені сильні й слабкі сторони державної інноваційно-інвестиційної промислової політики (табл.2).

За результатами SWOT-аналізу з метою стимулювання інвестиційної активності суб'єктів господарювання пропонуються такі заходи:

- заохочувати фірми створювати спільні інноваційно-інвестиційні фонди шляхом зменшення для них суми податкових виплат з прибутку; поетапно знижувати податкове навантаження на товаровиробників у пріоритетних сферах;

- розвивати практику субсидування відсоткових ставок за кредитами комерційних банків для залучення інвестицій у найбільш перспективні проекти, що пройшли фахову та прозору державну експертизу;

- використовувати інструмент державних гарантій для підтримки особливо важливих інвестиційних проектів.

Таблиця 2 Зведена матриця SWOT-аналізу промислового та інноваційно-інвестиційного потенціалів у Дніпропетровській області

Сильні сторони	Слабкі сторони
Потужний виробничий потенціал. Сировинні ресурси. Трудові ресурси. Значний науковий потенціал. Достатньо високий інноваційний та конкурентний потенціал окремих високотехнологічних видів промислової діяльності. Наявність налагоджених технологій у промислових виробництвах, що базуються переважно на вітчизняній сировинній базі. Орієнтація на якість продукції та підвищення конкурентоспроможності. Нагромадження потенціалу грошових заощаджень як одне із джерел фінансування.	Значні коливання інвестиційної активності, нестабільність інвестиційного процесу по галузях промисловості. Недосконалість та протиріччя законодавчої бази Висока питома вага власних коштів у джерелах фінансування інвестиційних процесів. Висока частка збиткових підприємств у промисловості. Низька частка амортизації в собівартості і неповне її використання на інвестиційні цілі. Низька питома вага банківських кредитів, позикових коштів інших організацій, коштів позабюджетних джерел і бюджетних коштів серед джерел фінансування інвестиційної діяльності. Нерозвиненість базових інститутів промислової інфраструктури (фондового ринку, товарних бірж, структур інформаційно-консалтингового та венчурного бізнесу тощо)
Можливості	Погрози
Розвинений промисловий потенціал. Розвинена мережа фінансово-кредитних установ. Світова економічна інтеграція. Проведення ефективних приватизаційних програм. Існування пакета законодавчих документів, що регулюють інвестиційну діяльність. Великий рівень зношеності основних засобів вимагає залучення значних обсягів інвестицій. Створення інформаційної бази даних інвестиційних та інноваційних пропозицій регіону.	Макроекономічна та політична нестабільність. Недостатня активність малого бізнесу. Слабка судова система. Зростаючий дефіцит енергетичних та сировинно-матеріальних ресурсів. Відставання розвитку національних науково-технічної та інноваційної систем від світових параметрів та внутрішніх потреб.

У зв'язку зі вступом України до СОТ сформульовані наступні актуальні пропозиції, спрямовані на вирішення проблемних питань:

- розроблення стратегії розвитку для кожного регіону за пріоритетними галузями промисловості і товарами вжитку;

- відпрацювання стратегії на пріоритетних галузях, що мають взаємовідносини з країнами-членами СОТ;

- узгодження інтересів регіонів, виходячи з пріоритетів ринків збуту конкурентноспроможної продукції.

За напрямом стандартизації на регіональному рівні необхідно : розробити плани виробництва товарів із застосуванням стандартів ЄС, їх адаптацією до державних та галузевих стандартів України; гармонізувати стандарти та випробувальне обладнання і програмне автоматизоване забезпечення, з метою взаємного визнання результатів сертифікації виробництва та контролю якості продукції та послуг; вжити дієві заходи щодо підготовки та збереження кваліфікованих фахівців та наукових кадрів у промисловості. На підприємствах гірничо-металургійного комплексу необхідно розробити галузеві програми як експорту продукції на світові ринки за європейськими цінами, так і розширення у загальному обсязі експорту регіонів в країни СНД, Європи, Азії, Африки, Америки.

У третьому розділі - "Напрями удосконалення державної інноваційноінвестиційної промислової політики в регіоні" - обґрунтовано концептуальні засади та пріоритети державної інноваційно-інвестиційної промислової політики на регіональному рівні, розвиток програм капітального інвестування та енергозбереження в промисловому комплексі регіону, розвиток організаційних структур управління в інноваційно-інвестиційній промисловій політиці регіону.

Регіональна інноваційно-інвестиційна промислова політика як форма реалізації національних інтересів у промисловій сфері має бути адекватною реаліям, цілям і пріоритетам соціально-економічного розвитку країни на основі гнучких механізмів формування та ефективного регулювання умов економічного та інституційного середовища.

Стратегічні цілі, пріоритетні напрями, завдання та об'єкти регіональної державної інноваційно-інвестиційної промислової політики мають формуватися на основі ідентифікації конкурентних переваг, обмежень і загроз розвитку, науково обґрунтованого геоекономічного та виробничо-ринкового позиціювання (поточного і перспективного) промисловості регіону у світовій економіці, що інтернаціоналізується та глобалізується.

Цільовими пріоритетами розвитку промисловості Дніпропетровської області, як і країни в цілому, є інноваційний, екологічний, соціальний та галузевий пріоритети. державний промисловий капітальний інвестування

Враховуючи відносно малі бюджетні можливості щодо забезпечення такого прориву, державні ресурси мають бути сконцентровані на підтримці обмеженої кількості прогресивних (проривних) технологій.

Головними завданнями державної інноваційно-інвестиційної промислової політики щодо стимулювання інновацій мають стати:

- стимулювання сукупного інноваційного попиту національних споживачів та надання вигідних умов виробникам відповідної продукції для його задоволення на зовнішніх ринках;

- ефективна державна підтримка виробників та експортерів високих технологій і продуктів, вироблених з їх використанням;

- розширення платоспроможного попиту сектора кінцевого споживання як більш динамічного та чутливого до новітніх зразків продукції та послуг;

- сприяння здійсненню ефективної взаємодії промисловості з усіма структурами національної інноваційної системи, що формується.

Екологічний пріоритет розвитку промисловості зумовлений вимогою екологізації промислового виробництва у комплексному розумінні як з точки зору поліпшення екологічних характеристик технологічних процесів, так і виробленої продукції.

Основними напрямами забезпечення екологічної модернізації промислового комплексу як запоруки сталого розвитку регіону та національної економіки мають стати:

- активізація та підвищення ефективності впровадження ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій;

- освоєння новітніх технологій альтернативної енергетики та поширення використання відновлювальних джерел енергії;

- удосконалення економічного механізму забезпечення екологічної рівноваги у регіонах і країні в цілому.

Соціальний пріоритет державної інноваційно-інвестиційної промислової політики пов'язаний з такою глобальною закономірністю суспільного розвитку, як соціалізація економічної сфери. Однією з її вимог є суспільне сприйняття економічних, у тому числі промислових, стратегій і проектів через активний політичний, бізнесовий і громадський діалог.

Відповідно до цього мають зазнати суттєвих змін усі процеси і технології, пов'язані як із формуванням державної інноваційно-інвестиційної промислової політики щодо вибору концепцій, механізмів, інструментів, так і з її здійсненням у сфері контролю за виконанням цілей і завдань, поточних коригувань тощо. Держава повинна окреслити пріоритети, дати відповідний сигнал бізнесу і забезпечити відкриту проінформованість про стратегічні наміри держави.

Галузевими пріоритетами регіональної державної інноваційно-інвестиційної промислової політики у середньостроковій перспективі мають стати:

- наукоємні машинобудівні виробництва (авіаційна та ракетно-космічна галузь, сільськогосподарське машинобудування, енергетичне і транспортне машинобудування, високотехнологічне обладнання для добувної та металургійної промисловості);

- приладобудування (високотехнологічні прибори, системи широкого функціонального та галузевого призначення);

- виробництво екологічно та біологічно чистих харчових продуктів;

- видобуток паливно-енергетичних корисних копалин та новітні види виробництв з їх комплексного використання та переробки;

- виробництво електроенергії, у тому числі на основі відтворювальних і нетрадиційних ресурсних джерел;

- базові переробні виробництва (металургія, хімія та нафтохімія).

З урахуванням загальнодержавних пріоритетів пропонується сформувати Регіональну програму капітальних інвестицій та енергозбереження в промисловому комплексі на середньостроковий період, складовими якої мають стати: перелік інвестиційних проектів, реалізація яких здійснюватиметься із залученням бюджетних коштів і під державним контролем; організаційні заходи з реалізації програми; механізми моніторингу реалізації програми; фінансові джерела й бюджетні механізми реалізації програми; інституційна структура, яка забезпечуватиме моніторинг реалізації програми й підготовку пропозицій щодо її корегування за результатами моніторингу.

Запропоновано нову структуру органів регіонального управління, орієнтованого на розвиток виробничого потенціалу промисловості (рис. 2).

З метою покращення координації діяльності органів державного управління та підвищення ефективності роботи з інвесторами у структурі обласної державної адміністрації пропонуємо створити Головне управління інвестиційної політики, зовнішньоекономічної діяльності та містобудування, а також Раду з інвестицій, Комітет з інвестицій, Комісію з ризиків, Інвестиційний аналітичний відділ та Регіональне консультаційне маркетингове агенство.

Запропонований підхід до побудови організаційної структури забезпечуватиме максимальне урахування вимог і запитів споживачів; врахування особливостей роботи територіальних органів в умовах наявності конкуренції на зовнішніх ринках; підвищення конкурентоздатності регіону, залучення зовнішніх і внутрішніх інвесторів за рахунок поліпшення характеристик регіону і більш детального пророблення інвестиційних проектів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання теоретико-методологічного обґрунтування й вдосконалення забезпечення організаційно-економічного механізму формування та реалізації державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в Україні, що дозволило зробити наступні висновки:

1. У науковій літературі поняття державної інноваційно-інвестиційної промислової політики зустрічається досить рідко. Найчастіше мова йде про інвестиційну політику в цілому, яка визначається в найзагальнішому вигляді як комплекс заходів держави щодо управління інвестиційною системою країни, або про інвестиційну складову в промисловій політиці. На підставі аналізу основних теоретичних підходів до визначення поняття «інноваційно-інвестиційна політика» та «промислова політика» розкрито сутність поняття «державна інноваційно-інвестиційна промислова політика в регіоні» як системи правових, соціально-економічних, організаційних та інших заходів, що забезпечують обсяг, структуру, напрями інвестицій у найбільш перспективні види діяльності й галузі промисловості на основі нових організаційно-економічних рішень, концентрації інвестицій і підвищення їх ефективності на регіональному рівні.

2. Розроблено класифікацію державної інноваційно-інвестиційної промислової політики за такими критеріями: за типом організації; за формою управління; за рівнями управління; за рівнями впливу; за суб'єктами; за підходами до управління; з погляду складу об'єктів регулювання; за терміновістю; за пріоритетністю. Вона дозволяє краще представити багатоваріантність і багатоаспектність державної інноваційно-інвестиційної промислової політики і в такий спосіб обґрунтувати можливість управління нею.

3. Доведено, що для забезпечення промислового зростання держава повинна формувати інноваційно-інвестиційну промислову політику як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні. Використовуючи позитивний досвід зарубіжних країн щодо реалізації державної інноваційно-інвестиційної промислової політики запропоновано посилення державного регулювання за наступними напрямами: удосконалення нормативно-правового режиму здійснення підприємницької діяльності з урахуванням досвіду українського, міжнародного права й міжнародної практики організації ефективного промислового виробництва; створення системи більш ефективних гарантій правового захисту діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів, що здійснюють капіталовкладення в підприємства й галузі несировинного сектора економіки; посилення процесів формування державної підтримки, у тому числі на регіональному рівні.

4. Визначено сучасні напрями реалізації державної політики щодо розвитку промислового комплексу України, а саме: прискорення інституціональних перетворень у промисловості та підвищення рівня державного впливу на роботу галузей промисловості; розробка програм розвитку відповідних галузей; посилення інноваційної спрямованості розвитку промисловості; подолання наслідків фінансово-економічної кризи у роботі промислових підприємств. Виявлено, що потребують подальшого опрацювання такі заходи: досягнення макроекономічної стабілізації; оздоровлення і відновлення нормального функціонування фінансових ринків, а також відновлення довіри до банківської системи; мінімізація негативних соціальних наслідків; посилення економічної активності та відновлення економічного зростання; створення умов для посткризового розвитку промисловості; підвищення її технологічного рівня.

5. Проналізовано основні тенденції у промисловості Дніпропетровської області, що свідчать про зумовленість основних проблем промислового сектора системними недоліками господарського середовища в регіоні та в країні в цілому. Показано, що розв'язання існуючих проблем можливе шляхом системної реалізації державної інноваційно-інвестиційної промислової політики, використання ресурсів держави, регіонів і приватного бізнесу з метою інноваційно-інвестиційного розвитку промисловості; зростання рівня погодженості інтересів та консолідації зусиль держави і бізнесу. Державна інноваційно-інвестиційна промислова політика має бути спрямована на створення сприятливих умов для розвитку пріоритетних галузей і виробництв із позицій інтересів всієї національної економіки.

6. Сформульовано пропозиції щодо розвитку державної інноваційно-інвестиційної промислової політики регіонів у відповідності до вимог СОТ, серед яких: розробити стратегії розвитку кожного регіону за пріоритетними галузями промисловості; відпрацювати стратегії на пріоритетних галузях, що мають взаємовідносини з країнами-членами СОТ; узгодити інтереси регіонів у пріоритетах ринків збуту конкурентоспроможної продукції. За напрямом стандартизації на регіональному рівні необхідно : розробити плани виробництва товарів із застосуванням стандартів ЄС, їх адаптацією до державних та галузевих стандартів України; гармонізувати стандарти, випробувальне обладнання і програмне автоматизоване забезпечення, з метою взаємного визнання результатів сертифікації виробництва та контролю якості продукції та послуг; вжити дієві заходи щодо підготовки та збереження кваліфікованих фахівців та наукових кадрів у промисловості. На підприємствах гірничо-металургійного комплексу необхідно розробити галузеві програми: експорту продукції на світові ринки за європейськими цінами; розширення у загальному обсязі експорту регіонів у країни СНД, Європи, Азії, Африки, Америки.

7. Сформульовано цільові пріоритети розвитку промисловості Дніпропетровської області - інноваційний, екологічний, соціальний, галузевий, - виходячи з того, що регіональна інвестиційна промислова політика як форма реалізації національних інтересів у промисловій сфері має бути адекватною реаліям, цілям і пріоритетам соціально-економічного розвитку країни на основі гнучких механізмів формування та ефективного регулювання умов економічного та інституційного середовища. Це дозволяє ідентифікувати конкурентні переваги, обмеження і загрози розвитку, науково обґрунтувати геоекономічне та виробничо-ринкове позиціювання промисловості регіону в світовій економіці, що інтернаціоналізується та глобалізується.

8. З урахуванням цільових пріоритетів запропоновано формування Регіональної програми капітального інвестування та енергозбереження в промисловому комплексі на середньостроковий період на основі таких складових, як: перелік інвестиційних проектів, реалізація яких здійснюватиметься із залученням бюджетних коштів і під державним контролем; організаційні заходи з реалізації програми; механізми моніторингу реалізації програми; фінансові джерела й бюджетні механізми реалізації програми; інституційна структура, яка забезпечуватиме моніторинг реалізації програми й підготовку пропозицій щодо її корегування за результатами моніторингу.

9. Удосконалено організаційну структуру управління промисловим комплексом регіону, яка дозволить більш ефективно вирішувати питання функціонування базових галузей і формувати регіональну інвестиційно-промислову політику. Відповідно до нової структури державних органів запропоновано ввести у структуру обласних державних адміністрацій Головне управління інвестиційної політики, зовнішньоекономічної діяльності та містобудування, а також Раду з інвестицій, Комітет з інвестицій і Комісію з ризиків, Інвестиційний аналітичний відділ, Регіональне консультаційне маркетингове агентство.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Клименко О. М. Методичні підходи до оцінки механізму інвестування інноваційної діяльності в промисловості регіону / О. М. Клименко // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 4(10). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. - К. : Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. - 2009. - С.395-404.

2. Клименко О. М. Управління інвестиційно-промисловою політикою в регіоні / О. М. Клименко // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2009. - № 3

3. Клименко О. М. Формування інвестиційного потенціалу промисловості в регіональних системах держави / О. М. Клименко // Науковий вісник Академії муніципального управління : Серія «Управління» Вип. 1. Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. - К. : Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. - 2010. - С. 336-341.

4. Клименко О. М. Загальнодержавна політика інвестиційно-промислової активності в регіоні / О. М. Клименко // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 6. - С. 7-6.

5. Клименко О. М. Управління інвестиційно-промисловою політикою / О. М. Клименко // Інвестиції : практика та досвід. - 2010. - № 3. - С. 11-13.

6. Клименко О. М. Види, методи та інструменти державної інвестиційно-промислової політики / О. М. Клименко // Економіка та держава. - 2010. - №3. - С. 114-116.

7. Клименко О. М. Забезпечення конкурентоспроможності підприємства шляхом підвищення ефективності його виробничого потенціалу / О. М. Клименко // Актуальні проблеми і прогресивні напрямки управління економічним розвитком вітчизняних підприємств: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (21-22 травня 2009 р.). У 2 т. Том. 1 / Редкол. : П. П. Мазурок, О. В. Плотников, А. П. Наливайко та ін. - Кривий Ріг : КЕІ КНЕУ, 2009. - С. 310-311.

8. Клименко О. М. Державне регулювання інвестиційного процесу в промисловості на рівні регіону / О. М. Клименко // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. - Спец. вип. Регіональний розвиток України : проблеми та перспективи. - К. КНЕУ, 2009. - С.291-294.

9. Клименко О. М. Інвестиції як головна складова посилення потенціалу промислових регіонів / О. М. Клименко // Матеріали ІV Міжнародної конференції «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів». - Запоріжжя : Видавництво ЗНУ, 2009. - С. 358-361.

10. Клименко О. М. Розвиток інноваційної діяльності промисловості регіону / О. М. Клименко // Інституційна природа ринкових трансформацій: Матеріали ХІХ міжнародної науково-практичної конференції (15-16 жовтня 2009 р.) - Чернівці : ДрукАрт, 2009. - С.198-200.

11. Клименко О. М. Стимулювання промислових підприємств щодо інвестиційної активності на регіональному рівні / О. М. Клименко // Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України: Тези Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. (Дніпропетровськ, 16-26 листопада 2009 р.). У 2 т. - Т І. - Дніпропетровськ : ДДФА, 2009. - С.194-197.

АНОТАЦІЇ

Клименко О.М. Формування державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Академія муніципального управління, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню й розробці практичних пропозицій щодо вдосконалення формування державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні.

Досліджено наукові підходи до формування промислової політики в сучасних умовах. Розкрито сутність поняття «державна інноваційно-інвестиційна промислова політика». Удосконалено класифікацію державної інвестиційної промислової політики. Визначено роль держави у формуванні державної інноваційно-інвестиційної промислової політики з урахуванням позитивного досвіду зарубіжних країн. Визначено заходи здійснення промислової політики щодо розвитку промислового комплексу. Досліджено сучасний стан промислового розвитку і особливості інвестиційних процесів у Дніпропетровській області. Досліджено розвиток державної інноваційно-інвестиційної промислової політики в регіоні у зв'язку з вимогами СОТ. Обґрунтовано концептуальні засади та пріоритети державної інноваційно-інвестиційної промислової політики на регіональному рівні. Запропоновано складові програми капітального інвестування та енергозбереження в промисловому комплексі регіону. Розроблено нову структуру державних органів інвестиційного управління промисловим комплексом регіону.

Ключові слова: державна інноваційно-інвестиційна промислова політика, промисловий комплекс регіону, промисловий розвиток, інвестиційні процеси, структура органів інвестиційного управління промисловим комплексом регіону

Клименко О.Н. Формирование государственной инновацинно-инвестиционной промышленной политики в регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Академия муниципального управления, Киев, 2010.

В процессе исследования дано определение госудаственной инновационно-инвестиционной промышленной политики, под которой предложено понимать систему правовых, социально-экономических, организационных и других мер, которые обеспечивают объем, структуру, направления инвестиций в наиболее перспективные виды деятельности и отрасли промышленности на основе новых организационно-экономических решений, концентрации инвестиций и повышения их эффективности.

Разработана классификация государственной инновационно-инвестиционной промышленной политики по критериям, которая позволяет лучше представить многовариантность и многоаспектность государственной инновационно-инвестиционной промышленной политики и таким способом обосновать возможность управления ею.

Используя положительный опыт зарубежных стран относительно реализации государственной инновационно-инвестиционной промышленной политики, предлагается усиление государственного регулирования в следующих направлениях: совершенствование нормативно-правового режима осуществления предпринимательской деятельности с учетом опыта украинского, международного права и международной практики организации эффективного промышленного производства; создание системы более действенных гарантий правовой защиты деятельности как отечественных, так и иностранных инвесторов, которые осуществляют капиталовложения в предприятия и отрасли несырьевого сектора экономики; усиление процессов формирования государственной поддержки, в том числе на региональном уровне.

Анализ основных тенденций в промышленности Днепропетровской области свидетельствует об обусловленности основных проблем промышленного сектора системными недостатками хозяйственной среды в регионе и в стране в целом. Решение существующих проблем возможно путем системной реализации государственной инновационно-инвестиционной промышленной политики, использования ресурсов государства, регионов и частного бизнеса с целью инновационно-инвестиционного развития промышленности. Должен вырасти уровень согласованности интересов и консолидации усилий государства и бизнеса. Государственная инновационно-инвестиционная промышленная политика должна быть направлена на создание благоприятных условий для развития приоритетных отраслей и производств, исходя из интересов всей национальной экономики.

Сформулированы актуальные предложения относительно развития государственной инновационно-инвестиционной промышленной политики регионов в соответствии с требованиями ВТО: разработать стратегии развития каждого региона в соответствии с приоритетными отраслями промышленности; разработать стратегии по приоритетным отраслям, которые имеют взаимоотношения со странами-членами ВТО; согласовать интересы регионов в приоритетах рынков сбыта конкурентоспособной продукции. По направлению стандартизации на региональном уровне необходимо: разработать планы производства товаров с применением стандартов ЕС, механізм их адаптации к государственным и отраслевым стандартам Украины; гармонизировать стандарты, испытательное оборудование и программное автоматизированное обеспечение с целью взаимного признания результатов сертификации производства и контроля качества продукции и услуг; принять действенные меры относительно подготовки и сохранения квалифицированных специалистов и научных кадров в промышленности.

Сформулировано целевые приоритеты развития промышленности Днепропетровской области: инновационный, экологический, социальный, отраслевой. Это позволяет идентифицировать конкурентные преимущества, ограничения и угрозы развития, научно обосновать геоэкономическое и производственно-рыночное позиционирование промышленности региона в мировой экономике, которая интернационализируется и глобализируется.

С учетом целевых приоритетов предложенна Региональная программа капитальных инвестиций и энергосбережения в промышленном комплексе на среднесрочный период, составляющими которой должны стать: перечень инвестиционных проектов, реализация которых будет осуществляться с привлечением бюджетных средств и под государственным контролем; организационные мероприятия по реализации программы; механизмы мониторинга реализации программы; финансовые источники и бюджетные механизмы реализации программы; институционная структура, которая будет обеспечивать мониторинг реализации программы и подготовку предложений относительно ее корректирования по результатам мониторинга.

...