Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України

Академія муніципального управління

УДК 351:004.413

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Функціонально-технологічні механізми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління

25.00.02 - механізми державного управління

Карпенко Олександр Валентинович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - кандидат наук з державного управління, доцент ДУДА Андрій Володимирович,

Національна академія державного управління при Президентові України, доцент кафедри інформаційної політики.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, доцент ТЕРТИЧКА Валерій Володимирович, Національна академія державного управління при Президентові України, професор кафедри державної політики та управління політичними процесами.

кандидат наук з державного управління ДРЕШПАК Валерій Михайлович, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, доцент кафедри державного управління та місцевого самоврядування.

Захист відбудеться 19 травня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.129.01 в Академії муніципального управління за адресою: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 33, к. 220.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії муніципального управління (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 33).

Автореферат розісланий 9 квітня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.П. Піддубна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах становлення громадянського суспільства, проведення політичних реформ та подолання наслідків світової економічної кризи сучасний етап розвитку державотворення України вимагає ефективних механізмів його інформаційно-аналітичного забезпечення, що базується на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях.

Реалізувати відкритість влади можливо завдяки забезпеченню вільного доступу громадськості до її рішень. Тому в українському суспільстві на шляху сучасних політичних, соціальних та економічних перетворень необхідно створити умови для використання відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління. Інформація - це предмет управлінської праці, а більшість важелів впливу суб'єкта управління на об'єкт мають інформаційний характер. Органи державної влади та місцевого самоврядування гостро відчувають відрив від світового інформаційного простору через недостатність, а іноді відсутність інформаційно-аналітичного забезпечення своєї діяльності.

Теоретико-методологічним підґрунтям дисертаційної роботи стали наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з актуальних проблем інформаційно-аналітичного забезпечення у сферах державного управління, менеджменту, політології, психології, економіки та права. Дисертація в частині характеристики механізмів державного управління спирається на роботи В. Авер'янова, Г. Атаманчука, В. Бакуменка, М. Круглова, В. Князєва, В. Козбаненка, В. Малиновського, О. Машкова, Н. Нижник та В. Шамхалова. У процесі аналізу складових політичної та державно-управлінської аналітики використано роботи Ю. Кальниша, В. Ребкала, С. Телешуна, В. Тертички, Ю. Сурміна, а в аспекті ефективності інформаційного та програмного забезпечення державного управління дослідження - В. Брижка, М. Бутка, Т. Гаман, А. Дєгтяра, М. Дітковської, В. Дрешпака, М. Калюжного, Р. Коваля, О. Литвиненка, Є. Лук'янчикова, О. Нестеренка, Г. Почепцова, А. Семенченка, О. Сосніна, В. Троня, М. Швеця, П. Шпиги, Д. Левіса, Р. Лісса та Ю. Шноренберга.

Позитивно оцінюючи здобутки вітчизняних та зарубіжних вчених, якими опрацьовано значний масив наукового знання та опубліковано чимало наукових праць у сфері використання інформаційно-комунікаційних технологій, слід зазначити, що у державно-управлінських дослідженнях й дотепер не вирішено ряд актуальних питань. Зокрема, не знайшло адекватного відображення визначення понятійно-категоріального апарату інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління. Загальні тенденції розвитку сфери державного управління об'єктивно вимагають використання сучасних інформаційних технологій, але задіяти комплексні інформаційні рішення складно через неузгоджене використання різних і суперечливих підходів щодо впровадження програмного забезпечення в органах державного управління.

Для експлуатації функціональної частини інформаційно-аналітичних систем у державному управлінні, поряд із технічним (апаратна складова), лінгвістичним (мовна складова), ергономічним (складова зручності), організаційним та правовим, використовується програмне забезпечення, яке є їхньою технологічною базою. Між вхідними і вихідними елементами обміну інформацією у комп'ютерній системі знаходиться електронний продукт різних рівнів - операційні системи, системи управління базами даних, прикладне забезпечення і сама інформація. Інформаційно-аналітичне забезпечення державного управління вимагає ефективного програмного забезпечення, за допомогою якого вся система державного управління працювала б як єдине ціле. Завданням держави у цьому напрямі є об'єднання всіх підрозділів (окремих ланок управління) у єдину інфраструктуру, що дозволило б налагодити ефективний зв'язок між учасниками інформаційно-комунікаційного процесу. Нова роль держави у створенні такої інфраструктури полягає не у жорсткому управлінні всією системою та її елементами, а у встановленні стратегічних орієнтирів прозорості інформаційних відносин на основі розуміння загальної логіки та тенденцій суспільного прогресу. Для реалізації ефективних і прозорих взаємовідносин між державою та громадянином в інформаційній сфері саме впровадження функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення стає необхідним у системі державного управління України.

Актуальність дисертаційного дослідження визначається недостатньою розробкою ефективних функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, які окремо не розглядалися, а дослідження, пов'язані з вибором пріоритетного програмного забезпечення та його впровадженням в органи державної влади та місцевого самоврядування, не проводились.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося згідно з планом комплексного наукового проекту "Державне управління та місцеве самоврядування" (ДР № 0201U004833) Національної академії державного управління при Президентові України за темами науково-дослідної роботи кафедри інформаційної політики "Розроблення науково-методичного забезпечення зв'язків з громадськістю в органах державної виконавчої влади" (ДР № 0107U005909) та "Зв'язки з громадськістю в державному управлінні: теоретико-прикладний аспект" (ДР № 0108U002020). Внесок автора полягає у розробці механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення служб у зв'язках із громадськістю в органах державного управління.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вирішення актуального наукового завдання галузі державного управління, що виявляється в теоретико-методологічному обґрунтуванні підходів та виробленні рекомендацій з вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління. Для досягнення мети були поставлені завдання дослідження:

- визначити основні дефініції термінологічно-категоріального апарату предметної області "інформаційно-аналітичне забезпечення" та уточнити їхнє трактування у сфері державного управління;

- розробити морфологічну модель формування механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління та визначити тлумачення їхньої функціонально-технологічної складової;

- здійснити класифікацію програмного забезпечення, яке задіяно в органах державної влади;

- дослідити зарубіжний досвід використання відкритих комп'ютерних програм у державних інституціях та запропонувати основні заходи, які доцільно використовувати в Україні під час переходу в державних установах з пропрієтарних на відкриті програмні продукти та комплексні інформаційні рішення;

- виявити негативні психологічні наслідки застосування інформаційно-комунікаційних технологій у сфері державного управління та визначити інструмент їх подолання, в контексті впровадження програмного забезпечення;

- обґрунтувати пріоритетність вибору програмного забезпечення для подальшого користування органами державної влади і місцевого самоврядування України;

- визначити правові, економічні, інституційні та організаційно-технічні механізми впровадження відкритого програмного забезпечення в органи державної влади та місцевого самоврядування та запропонувати основні етапи та послідовність його реалізації;

- обґрунтувати правові засади впровадження функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування.

Об'єкт дослідження - інформаційно-аналітичне забезпечення органів державного управління

Предмет дослідження - функціонально-технологічні механізми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є загальні принципи об'єктивності та практичної доцільності, які передбачають об'єктивне висвітлення та комплексний аналіз політичних і суспільних процесів на основі науково-критичного осмислення різноманітних джерел.

За допомогою логіко-семантичного та порівняльного методу сформовано термінологічну базу, з'ясовано чинники формування інформаційно-аналітичного забезпечення, а під час визначення поняття та сутності його механізмів було задіяно метод моделювання. Методи аналізу та синтезу застосовано на всіх етапах дослідження, а за допомогою методу структурно-функціонального аналізу сформовано морфологічну модель механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні актуального наукового завдання галузі державного управління, що виявляється в теоретико-методологічному обґрунтуванні підходів та виробленні рекомендацій з вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління. Конкретні положення, які визначають наукову новизну отриманих результатів, полягають у тому, що:

вперше:

- сформульовано визначення функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління як сукупність практичних засобів, інструментів та заходів з впровадження програмного забезпечення в органи державного управління для розроблення та застосування комплексних інформаційних рішень;

удосконалено:

- класифікацію програмного забезпечення, яке використовується в органах державної влади, за критеріями: тип ліцензування, область використання та принцип побудови;

- визначення складових інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, до яких віднесено комплексне використання інформаційно-аналітичної діяльності разом з інформаційно-аналітичними системами на базі програмного забезпечення;

- механізми впровадження програмного забезпечення в органах державної влади та місцевого самоврядування, що передбачають пріоритетне застосування відкритих комп'ютерних програм, стандартів та комплексних інформаційних рішень.

дістали подальшого розвитку:

- термінологічно-категоріальний апарат науки державного управління в частині інформаційно-аналітичного забезпечення шляхом здійснення аналізу та надання авторського трактування термінів: "інформаційні процеси", "інформаційні відносини", "інформаційна інфраструктура", "інформаційна сфера", "інформаційна діяльність", "інформаційний продукт", "інформаційне забезпечення", "інформаційно-аналітичні системи", "інформаційно-аналітична робота", "інформаційно-аналітична діяльність", "інформаційно-аналітичне забезпечення", "програмне забезпечення", "пропрієтарне програмне забезпечення" та "відкрите програмне забезпечення";

- наукове обґрунтування необхідності масштабного застосування відкритих програмних продуктів та стандартів в органах державної влади та місцевого самоврядування України на підставі дослідження їхніх можливостей, тенденцій, механізмів та наслідків впровадження;

- нормативно-правове забезпечення інформатизації державних установ через розробку проекту Закону України "Про використання відкритого програмного забезпечення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування".

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні застосування відкритого програмного забезпечення, визначеного на основі проведеного аналізу, та механізмів його впровадження у діяльність органів державної влади. Наступним напрямом імплементації одержаних результатів є використання відкритих комп'ютерних програм як основи функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення. Фактологічний аналіз впровадження став основою законопроекту "Про використання відкритого програмного забезпечення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування" від 24.06.2009 р. № 4704 (довідка про впровадження від 03.11.2009 р. № 04-22/16-1492).

Запропоновані у дисертації авторське визначення термінів ("інформаційне забезпечення", "інформаційно-аналітичні системи", "інформаційно-аналітична робота", "інформаційно-аналітична діяльність", "інформаційно-аналітичне забезпечення", "програмне забезпечення"), правові, економічні, інституційні та організаційно-технічні механізми впровадження відкритого програмного забезпечення використано:

- при запровадженні програмних продуктів та комплексних інформаційних рішень згідно програм розвитку інформатизації Вінницької міської ради (акт про впровадження від 23.02.2009 р. № 111/74-09);

- при підготовці Управлінням з питань внутрішньої політики Дніпропетровської обласної державної адміністрації Положення "Про систему підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів для інформування центральних органів виконавчої влади, голови обласної державної адміністрації" (акт про впровадження від 12.03.2009 р. № 147/01-08);

- при забезпеченні комп'ютерними програмами наукових та функціональних підрозділів Національного інституту стратегічних досліджень (Довідка про впровадження від 11.03.2009 р. № 293/177);

- при підготовці підрозділами Рівненської обласної державної телерадіомовної компанії циклу дискусійних телерадіопрограм з тем: "Сучасне інформаційно-аналітичне забезпечення органів місцевого самоврядування" та "Українські альтернативи іноземному програмному забезпеченню" (акт про впровадження від 12.12.2008 р. № 1001/1);

- при створенні офіційного сайту Городнянської районної державної адміністрації (акт про впровадження від 11.07.2009 р.).

Робота може бути використана при підготовці загальних і спеціальних курсів у вищих закладах освіти, при написанні підручників (посібників) з державної інформаційної політики та інформаційних технологій у сфері державного управління.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею та містить результати, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційного дослідження викладено в наукових доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях, зокрема: на VII, IX міжнародних наукових конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування" (Харків, 2007, 2009) та науково-практичних конференціях за міжнародної участі: "Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні" (Київ, 2006), "Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика" (Львів, 2007), "Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування" (Київ, 2007), "Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади" (Полтава, 2008, 2009), "Демократичні стандарти врядування та публічного адміністрування" (Львів, 2008), "Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації" (Одеса, 2008, 2009), "Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій" (Львів, 2009), "Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України" (Дніпропетровськ, 2009), "Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст" (Дніпропетровськ, 2009), "Демократичне врядування: наука, освіта, практика" (Київ, 2009).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження опубліковано в 15 наукових працях, у тому числі 9 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління та 6 тезах виступів на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 6,2 друк. аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 256 сторінок, з яких 161 сторінка основного тексту. Робота містить 13 таблиць на 10 сторінках, 13 рисунків на 7 сторінках, список використаних джерел із 312 найменувань на 39 сторінках та 6 додатків на 56 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження, його наукову новизну, встановлено теоретичне і практичне значення роботи та наведено відомості про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління" - охарактеризовано наукові та нормативно-правові підходи до тлумачення основних дефініцій інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління; висвітлено здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення в контексті управлінської діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування; визначено механізми інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління.

Обґрунтовано необхідність прийняття тезаурусу (реалізованого у вигляді словника тлумачень основних дефініцій зі зв'язками між ними) у сфері інформаційно-комунікативних технологій для подальшого застосування у нормативно-правових актах, що регулюють відносини, які пов'язані зі здійсненням інформаційної діяльності, формуванням інформаційних ресурсів, наданням інформаційних послуг, створенням механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення.

Визначено та уточнено трактування основних дефініцій термінологічно-категоріального апарату інформаційно-аналітичного забезпечення у сфері державного управління. Зазначено, що інформаційні процеси державного управління є сукупністю дій із відтворення, сприйняття, осмислення та оцінки інформації під час її циркуляції у державному апараті з метою вироблення інформаційних відносин для здійснення процесів управління. Інформаційні відносини у сфері державного управління є складовими інформаційної діяльності суб'єктів і об'єктів управління, яка виникає в інформаційній інфраструктурі державного управління, що в свою чергу є сукупністю інформаційних систем, мереж комунікативного зв'язку (технологічна основа) органів державної влади та місцевого самоврядування, що містять впорядковану інформацію (інформаційну базу) для запровадження механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення. Інформаційну діяльність у державному управлінні слід розуміти як спрямовану діяльність на задоволення інформаційних потреб держави та суспільства. Інформаційне забезпечення державного управління являє собою сукупність інформаційних ресурсів, інформаційних систем, інформаційних технологій та складових елементів інформаційної діяльності, призначених для забезпечення інформацією суб'єктів та об'єктів державного управління.

Інформаційно-аналітична робота у державному управлінні - цільова робота фахівця-аналітика з отримання синтезованої, логічно обґрунтованої, проаналізованої системної інформації.

Інформаційно-аналітичне обслуговування державного управління - інформаційна, аналітична, експертна та прогностична робота спеціально уповноважених підрозділів державного органу за допомогою технічних (комп'ютерно-програмних, телекомунікаційних та ін.) засобів, яка: своєчасно та повністю задовольняє запити перших осіб (керівників органу, департаменту, управління, служби тощо) на одержання необхідної інформації для компетентного прийняття управлінських рішень; безпосередньо розподіляє серед державних службовців внутрішньо-спеціалізовану інформацію, необхідну для виконання посадових обов'язків; систематично надає інформацію щодо функціонування та діяльності державної установи як усередині (усім без винятку зацікавленим посадовим особам), так і за її межами (ЗМІ, юридичним особам, громадянам).

Інформаційно-аналітична діяльність у державному управлінні - це комплекс дій фахівця-аналітика у сфері державного управління, що пов'язаний з виявленням, отриманням, ознайомленням, обробкою, опрацюванням первинних даних та відомостей з метою перетворення їх на необхідні знання для забезпечення прийняття управлінських рішень. Інформаційно-аналітичну діяльність доцільно розглядати як сукупність основної, управлінської і забезпечувальної складових та їхні взаємозв'язки. Сутність основної складової полягає в інформаційно-аналітичній роботі (може розглядатись як автономна діяльність) з метою отримання інформаційно-аналітичного продукту. Управлінська та забезпечувальна складові є супровідними видами діяльності по відношенню до основної. Перша спрямована на формування та реалізацію управлінського рішення для досягнення мети основної складової. Виконання основних та управлінських функцій завжди потребує певних механізмів забезпечення їх реалізації, якими є забезпечувальні функції (забезпечувальна складова).

Інформаційно-аналітичне забезпечення державного управління - це комплекс забезпечувальних заходів реалізації інформаційно-аналітичної діяльності, які передбачають дослідження об'єктів і суб'єктів управлінських рішень (за допомогою їх розкладання на елементи та виявлення характеру зв'язків між ними), що відбуваються в інтересах підвищення ефективності державного управління та мають на меті: пізнання сутності, причин та тенденцій розвитку подій або явищ зовнішнього і внутрішнього середовища; розгляд та оцінювання ситуацій; вироблення на основі аналізу та обробки отриманої інформації висновків, рекомендацій та коментарів.

Суб'єктом інформаційно-аналітичного забезпечення у державному управлінні виступає аналітик-фахівець, а об'єктом - сукупність факторів, які безпосередньо або опосередковано впливають на стан, розвиток та результати суспільно-політичних відносин, визначають види, напрями, форми, методи та засоби державної політики.

Зазначено, що інформаційно-аналітична діяльність та її основний цілепокладаючий напрям - інформаційно-аналітична робота, у комплексі з інформаційно-аналітичними системами утворюють інформаційно-аналітичне забезпечення органів державного управління.

Розроблено загальну морфологічну модель формування механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління (рис.1), визначено їхні складові за типом та змістом (організаційні та функціонально-технологічні). Така модель стала основою трактування терміну "механізми інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління" як сукупності методів і засобів практичного здійснення процесів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування.

Інформаційне та аналітичне забезпечення для здійснення оперативності та публічності прийняття державно-управлінських рішень вимагає відповідних структурно-організаційних змін. Пропонується створити окремі інформаційно-аналітичні структурні підрозділи у кожному органі державної влади та місцевого самоврядування, які виступатимуть основою організаційних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління. Узагальнено такі механізми слід трактувати як послідовність аналітичного обґрунтування реалізації конкретного управлінського рішення або систему аналітичного обґрунтування основних функцій органу державної влади управління; практичні заходи з аналітичного забезпечення функцій внутрішньо-організаційного управління: аналізу, планування, регулювання, обліку, контролю, мотивації та комунікації.

Сформульовано основну дефініцію даного дисертаційного дослідження: "функціонально-технологічні механізми інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління" - це практичні засоби, інструменти та заходи з впровадження програмного забезпечення в органи державного управління для розроблення та застосування комплексних інформаційних рішень.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Морфологічна модель формування механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління

У другому розділі - "Особливості впровадження програмного забезпечення в органах державної влади та місцевого самоврядування" - розглянуто класифікацію програмного забезпечення як основи функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління; проаналізовано міжнародний досвід використання програмного забезпечення у державних інституціях, зокрема реалізацію механізмів переходу від пропрієтарного до відкритого програмного забезпечення в державних установах країн СНД (на прикладі Білорусі, Російської Федерації та Республіки Узбекистан); визначено пріоритетні комп'ютерні програми для подальшого використання в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Запропоновано класифікацію програмного забезпечення, яке використовується в органах державної влади, за типом ліцензування, за областю використання (як системне та прикладне), за принципами побудови (як пропрієтарне та відкрите), уточнено та подано авторське тлумачення дефініцій: "програмне забезпечення у державному управлінні", "пропрієтарне (закрите) програмне забезпечення" та "відкрите програмне забезпечення".

Досліджено тенденції, механізми та наслідки впровадження програмного забезпечення з відкритим кодом (відкритих стандартів) у державні інституції країн ЄС (зокрема Франції, Німеччини, Іспанії, Нідерландів та Бельгії), Швейцарії, США, Аргентини, Бразилії, Індії, Китаю, Південної Кореї, Малайзії та ПАР. Аналіз міжнародного досвіду показав, що в органах державного управління: суттєво знижено ліцензійні платежі та зменшено використання бюджетних коштів на закупівлю засобів інформатизації; реалізовано відкритість доступу до самостійної модифікації комп'ютерних програм, що дозволило державним установам контролювати, змінювати та виправляти комп'ютерні програми, пристосовуючи їх до вимог відповідної діяльності; підвищено рівень інформаційної безпеки завдяки унеможливленню зовнішнього втручання у код комп'ютерних програм.

Сформульовано основні умови, інструменти та заходи щодо переходу від пропрієтарних до відкритих комп'ютерних програм в Україні на підставі узагальнення досвіду Російської Федерації та Республіки Узбекистан, а саме: офіційне визнання вільних програм з відкритим вихідним кодом на державному рівні шляхом прийняття відповідної Цільової програми та нормативно-правової бази; визначення спеціалізованого державного органу, який буде відповідальним за координацію, обмін інформацією та реалізацію стратегії впровадження Open Source; визнання соціальних цінностей, які базуватимуться не тільки на економічних перевагах впровадження, але й на соціальних потребах розвитку вітчизняного потенціалу людських ресурсів, розширення доступу населення до нових технологій та інформаційних ресурсів; розробка навчально-методичних програм та матеріалів для роботи державних службовців з вільними програмними продуктами; навчання, перепідготовка і сертифікація користувачів, системних адміністраторів та керівників ІТ-підрозділів державних установ; реалізація пілотних ініціатив за допомогою апробації відкритих програмних продуктів в деяких освітніх та державних органах; проведення наукових досліджень в області відкритих стандартів, шляхом визначення перспективних досліджень технологій Open Source; створення базового пакету вільних комп'ютерних програм (операційної системи та прикладних програм) для вирішення типових завдань державного управління; встановлення пільг та виділення бюджетних коштів на перехід від пропрієтарного програмного забезпечення до відкритого; масштабне впровадження технологій Open Source в освітніх установах та державних органах; застосування кращих вітчизняних пілотних ініціатив зі створення інформаційно-аналітичних систем у державних установах; удосконалення функціональності рішень на основі відкритих стандартів підрозділами органів державного управління у відповідності до покладених завдань.

Проведено порівняльний аналіз ефективного використання комп'ютерних програм в органах державної влади та місцевого самоврядування, за результатами якого встановлено, що відкрите програмне забезпечення є пріоритетним за пропрієтарне щодо користування, розробки і впровадження програмних продуктів і комплексних інформаційних рішень у сфері державного управління. Узагальнено основні передбачувані вигоди:

- захист інформації: відкритість вихідного коду комп'ютерних програм унеможливить вразливість інформації та програмних продуктів від зовнішнього втручання сторонніх осіб (у тому числі виробника програмного забезпечення), що підвищить рівень інформаційної безпеки державного органу; дефініція інформаційний програмний влада

- технологічна незалежність: відкритість вихідного коду дозволяє контролювати, змінювати і виправляти комп'ютерну програму, пристосовуючи її до специфічних потреб державних установ, що надає можливість фахівцям ІТ-підрозділів аналізувати всі проблеми, що виникають, і за необхідності поліпшувати розробки, спираючись на легально доступну світову базу програмного забезпечення;

- зниження витрат та легалізація програмного забезпечення: внаслідок закупівлі програмних продуктів з відкритим кодом досягається зниження бюджетних витрат на інформатизацію органів державного управління за рахунок низької вартості (або безкоштовності) відкритих комп'ютерних програм, перенесення комерційних відносин із сфери продажу їх ліцензії до сфери надання послуг з розробки та супроводу (удосконалення), зниження масштабів дублювання фінансування та легальне встановлення на необмеженій кількості робочих місць. Ефектом впровадження відкритого програмного забезпечення є усунення причин застосування неліцензійних програмних продуктів;

- запобігання монополізму, розвиток вітчизняного виробництва та підвищення творчого потенціалу: перехід від пропрієтарного на відкрите програмне забезпечення в органах державного управління стимулюватиме збільшення пропозицій вітчизняних виробників комп'ютерних програм на ринку інформаційних технологій, що дасть можливість знищити монополію одного виробника, відновить конкуренцію та сприятиме підвищенню наукового та творчого потенціалу українських фахівців через розробки сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

У третьому розділі - "Удосконалення функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління" - обґрунтовано та рекомендовано: запровадження відкритих комп'ютерних програм як інструменту подолання негативних психологічних наслідків інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у державне управління; механізми впровадження відкритого програмного забезпечення в органах державної влади та місцевого самоврядування України; розвиток правового забезпечення використання відкритих комп'ютерних програм у сфері державного управління.

Визначено та обґрунтовано використання відкритого програмного забезпечення як ефективного інструменту подолання негативних наслідків впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в органи державної влади в частині персоніфікації користувачем комп'ютеру завдяки: простоті та надійності у користуванні; адекватності в уявлені користувача образів необхідності дій, покликаних на досягнення поставленої мети; принципу цілісності (в інтерфейсі функціональних можливостей всі елементи - ілюстрації, заголовки, текст, логотипи, гіперпосилання, "кнопки" та "іконки" - повинні тісно взаємодіяти, та в рамках єдиної сукупності визначати загальний ефект зручності та зрозумілості програмного продукту).

Визначено правові, економічні, інституційні та організаційно-технічні механізми впровадження відкритого програмного забезпечення в органи державної влади та місцевого самоврядування, запропоновано основні етапи та послідовність його реалізації, зокрема: прийняття Закону України "Про використання відкритого програмного забезпечення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування" та Цільової програми впровадження відкритого програмного забезпечення у сферу державного управління; створення при Міністерстві зв'язку та транспорту України (або при Державному комітеті інформатизації України) Національного інформаційно-аналітичного центру-репозитарію з координації дій державних органів із розробки, впровадження, використання та розвитку програмного забезпечення; проведення Міністерством економіки оцінки економічної ефективності від впровадження відкритого програмного забезпечення; забезпечення реалізації політики технологічної сумісності інформаційно-аналітичних систем шляхом використання відкритих стандартів; обов'язкове використання органами державної влади та органами місцевого самоврядування міжнародних стандартів: ISO/IEC 26300:2006 "Open Document Format for Office Applications (OpenDocument)" (ODF-формату) для зберігання електронного документу; ISO/ IEC 15445:2000 "Hypertext Markup Language (HTML)" (веб-браузер) для використання клієнтського інтерфейсу; реалізація поступової адаптації державних службовців до програмного забезпечення з відкритим кодом, шляхом використання програм "Firefox", "OpenOffice" та "Thunderbird" на базі операційної системи "Windows"; створення (локалізація) Національної операційної системи "Linux-Україна" та початок її впровадження; здійснення ефективної державної політики популяризації відкритого програмного забезпечення у сфері освіти шляхом переорієнтування навчальних процесів від механічних навичок роботи з конкретними програмами до розуміння принципів такої роботи різних програмних продуктів; заборона виробникам комп'ютерної техніки попередньо-примусового встановлення будь-якої операційної системи, з метою розповсюдження (продажу) останньої за окремою ціновою пропозицією; внесення змін у законодавство України щодо надання податкових пільг для здійснення діяльності виробників відкритого програмного забезпечення, які продукують свої рішення на умовах вільної ліцензії; масштабне впровадження відкритого програмного забезпечення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

На основі аналізу нормативно-правової бази з питання можливої реалізації впровадження та використання програмного забезпечення з відкритим кодом розроблено правову основу реалізації функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління - проект Закону України "Про використання відкритого програмного забезпечення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування", який регулюватиме використання програмного забезпечення в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних закладах освіти та науки, запобігатиме утворенню монополій при постачанні програмних продуктів і комплексних інформаційних рішень. Концептуальними основами цього документа стали:

- визначення термінів: суб'єкти державного сектору, користувач, програмне забезпечення у державному управлінні, відкритий технічний стандарт, виконання програми, компіляція, вихідний код, відкрите програмне забезпечення, пропрієтарне (закрите) програмне забезпечення, програмний продукт, ліцензійне (легальне) програмне забезпечення, ліцензійна копія програмного забезпечення, контрафактне (неліцензійне) програмне забезпечення та придбання (отримання) програмного продукту;

- основні принципи державної політики щодо використання програмного забезпечення в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, закладах науки та освіти: обов'язкове застосовування відкритих технічних стандартів; пріоритетне придбання, розробка та впровадження відкритих комп'ютерних програм; заборона на користування контрафактними (неліцензійними) програмними продуктами;

- вимоги щодо проведення закупівель програмного забезпечення за рахунок коштів державного бюджету: під час проведення тендерів на закупівлю або отримання замовлень на розробку, адаптацію та трансляцію першочергово повинні братись до уваги пропозиції вітчизняних виробників програмних продуктів та комплексних інформаційних рішень; заборона участі в тендері різних учасників-дилерів однієї монопольної компанії-розробника.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в теоретико-методологічному обґрунтуванні підходів та виробленні рекомендацій з вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити такі висновки.

1. На основі аналізу наукових розробок вітчизняних та зарубіжних вчених з актуальних проблем інформаційно-аналітичного забезпечення у сфері державного управління показано зниження ефективності застосування комплексних інформаційних рішень через неузгоджене використання різних і суперечливих підходів щодо впровадження програмного забезпечення в органах державного управління.

Ефективне програмне забезпечення є технологічною основою інформаційно-аналітичного забезпечення, що створює дієздатність, гнучкість, динамізм державної служби та покликано змінити характер роботи державного службовця, посиливши інформаційну та аналітичну складову в процесі прийняття управлінських рішень.

Доведено, що на сучасному етапі розвитку державного управління необхідні науково обґрунтовані механізми інформаційно-аналітичного забезпечення, які б передбачали широке використання програмних продуктів та комплексних інформаційних рішень в органах державного управління.

2. Визначено основні дефініції термінологічно-категоріального апарату предметної області "інформаційно-аналітичне забезпечення" та уточнено їхнє трактування у сфері державного управління, а саме: інформаційні процеси, інформаційні відносини, інформаційна інфраструктура, інформаційна сфера, інформаційна діяльність, інформаційний продукт, інформаційне забезпечення, інформаційно-аналітичні системи, інформаційно-аналітична робота, інформаційно-аналітична діяльність, інформаційно-аналітичне забезпечення. Зазначено, що інформаційно-аналітична діяльність та її основний цілепокладаючий напрям - інформаційно-аналітична робота, у комплексі з інформаційно-аналітичними системами утворюють інформаційно-аналітичне забезпечення органів державного управління.

3. Розроблено морфологічну модель формування функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління. Дану модель покладено в основу визначення узагальнюючого терміну "механізми інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління" як сукупності засобів практичного здійснення процесів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування та базової дефініції дисертаційного дослідження: "функціонально-технологічні механізми інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління" як практичних засобів, інструментів та заходів з впровадження програмного забезпечення в органи державного управління для розроблення та застосування комплексних інформаційних рішень.

4. Здійснено класифікацію програмного забезпечення, що використовується в органах державної влади, як основи функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення: за типом ліцензування, за областю використання (як системне та прикладне), за принципами побудови (як пропрієтарне та відкрите).

5. Досліджено зарубіжний досвід використання відкритих комп'ютерних програм (відкритих стандартів) у державних інституціях. На підставі узагальнення тенденцій, механізмів та наслідків впроваджень Франції, Німеччини, Іспанії, Нідерландів, Бельгії, Швейцарії, США, Аргентини, Бразилії, Індії, Китаю, Південної Кореї, Малайзії, ПАР, Російської Федерації та Республіки Узбекистан запропоновано низку заходів, які доцільно використовувати в Україні під час переходу в державних установах з пропрієтарних на відкриті програмні продукти та комплексні інформаційні рішення, а саме: здійснити офіційне визнання відкритих програм на державному рівні; визначити спеціалізований державний орган, який буде відповідальним за координацію, обмін інформацією та реалізацію стратегії впровадження відкритого програмного забезпечення; розробити систему податкових пільг вітчизняним ІТ-виробникам та програм фінансування (виділення бюджетних коштів на міграцію у відкрите програмне середовище); використовувати технології Open Source в освітніх установах; створити базовий пакет вільних комп'ютерних програм (операційної системи та прикладних програм) для вирішення типових завдань державного управління; застосувати кращі вітчизняні ініціативи зі створення інформаційно-аналітичних систем у державних установах, завдяки чому зменшити витрати коштів на інформатизацію органів влади.

6. Виявлено негативні психологічні наслідки застосування інформаційно-комунікаційних технологій у сфері державного управління в частині персоніфікації користувачем комп'ютеру та визначено, що використання відкритого програмного забезпечення є ефективним інструментом їх подолання завдяки простоті, надійності у користуванні, адекватності в уявлені та принципу цілісності.

На основі проведеного порівняльного аналізу обґрунтовано пріоритетність відкритого програмного забезпечення для подальшого користування в органах державної влади та місцевого самоврядування України, завдяки: підвищенню рівня інформаційної безпеки (унеможливлюється вразливість інформації та програмних продуктів від зовнішнього втручання); можливості фахівців ІТ-підрозділів аналізувати, контролювати, змінювати та виправляти комп'ютерну програму, пристосовуючи її до специфічних потреб державних установ, спираючись на легально доступну світову базу програмного забезпечення; зниження бюджетних витрат на інформатизацію; усунення причин застосування нелегальних копій пропрієтарних комп'ютерних програм; запобіганню монополізму, розвитку вітчизняного виробництва комп'ютерних програм на ринку інформаційних технологій та підвищенню наукового та творчого потенціалу українських фахівців-розробників.

7. Визначено низку правових, економічних, інституційних та організаційно-технічних механізмів масштабного впровадження відкритого програмного забезпечення в органи державної влади та місцевого самоврядування, а також рекомендовано основні етапи та послідовність його реалізації, а саме: прийняття Закону України "Про використання відкритого програмного забезпечення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування" та Цільової програми впровадження відкритого програмного забезпечення у сферу державного управління; формування Національного інформаційно-аналітичного центру-репозитарію з координації дій державних органів із розробки, впровадження, використання та розвитку програмного забезпечення; забезпечення реалізації політики технологічної сумісності інформаційно-аналітичних систем шляхом використання відкритих стандартів; створення та впровадження Національної відкритої операційної системи; реалізація ефективної державної політики популяризації відкритого програмного забезпечення у сфері освіти завдяки переорієнтуванню навчальних процесів від механічних навичок роботи з конкретними програмами до розуміння принципів роботи з різними програмними продуктами; законодавча заборона виробникам комп'ютерної техніки попередньо-примусового встановлення будь-якої операційної системи, з метою розповсюдження (продажу) останньої за окремою ціновою пропозицією; внесення змін у законодавство України, щодо надання податкових пільг для здійснення діяльності виробників відкритого програмного забезпечення, які продукують свої рішення на умовах вільної ліцензії.

8. Обґрунтовано правові засади впровадження функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування та запропоновано проект Закону України "Про використання відкритого програмного забезпечення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування", який визначає основні принципи державної політики щодо використання програмного забезпечення в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, державних закладах науки та освіти, регулює використання комп'ютерних програм та запобігає утворенню монополій при постачанні програмних продуктів і комплексних інформаційних рішень.

Окреслено перспективні напрями подальших досліджень за тематикою дисертаційної роботи, серед яких: розробка універсальних державних інформаційно-аналітичних систем на базі відкритих стандартів; створення та локалізація Національної операційної системи регіональними мовами національних меншин (кримськотатарською, угорською, румунською, польською) та її подальше впровадження в органи місцевого самоврядування.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Карпенко О. Переваги використання програмного забезпечення з відкритим кодом в місцевих органах державного управління / О. Карпенко // Упр. сучас. містом. - 2006. - № 1-2/1-6 (21-22). - С. 95-99.

2. Карпенко О. В. Механізми впровадження програмного забезпечення в органах державного управління / О. В. Карпенко // Державне управління: теорія і практика [Електронний ресурс] : електрон. наук. фах. вид. - 2006. - № 1. Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ej3/txts/TEXNOLOGIYA/05-KARPENKO.pdf

3. Карпенко О. Міжнародний досвід використання програмного забезпечення з відкритим кодом в органах державного управління / О. Карпенко // Вісн. НАДУ. - 2006. - № 3. - С. 289-295.

4. Карпенко О. Механізми переходу від пропрієтарного до відкритого програмного забезпечення в державних установах Республіки Узбекистан / О. Карпенко // Вісн. НАДУ. - 2007. - № 1. - С. 195-204.

5. Карпенко О. Психологічні наслідки інтеграції інформаційних технологій у державне управління : шляхи подолання негативних чинників / О. Карпенко // Вісн. НАДУ. - 2007. - № 4. - С. 260-268.

6. Карпенко О. Законодавчі підходи до тлумачення базових термінів державної інформаційної політики окремих країн СНД / О. Карпенко // Вісн. НАДУ. - 2008. - № 2. - С. 193-201.

7. Карпенко О. В. Особливості впливу інститутів держави на розвиток комп'ютерних технологій та інформаційного забезпечення населення Республіки Білорусь / О. В. Карпенко // Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 3 (8). - С. 34-40.

8. Карпенко О. Механізми впровадження відкритого програмного забезпечення в органах державної влади України : визначення основних заходів і етапів реалізації / О. Карпенко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. Одес. регіон. ін-ту держ. упр. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. - Вип. 2 (38). - С. 136-140.

9. Карпенко О. Понятійно-категоріальний апарат науки державного управління у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів виконавчої влади / О. Карпенко // Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. - Д. : ДРІДУ НАДУ. - 2009. - Вип. 2 (2). - С. 139-150.

10. Карпенко О. В. Сучасні умови, вимоги та засоби інформаційно-аналітичного забезпечення публічного врядування / О. В. Карпенко // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (22 березня 2007 р.): у 2 ч. - Львів : ЛРІДУ НАДУ. - 2007. - Ч. 2. - С. 434-437.

11. Карпенко О. В. Особливості інформаційно-аналітичного забезпечення підрозділів по зв'язках з громадськістю в органах державної влади / О.В. Карпенко // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади", 4 грудня 2007 р. - Полтава : РВВ ПУСКУ. - 2008. - С. 153-156.

12. Карпенко О. В. Психологічні аспекти сприйняття державними службовцями програмного забезпечення з відкритим кодом в умовах реформування системи державного управління / О. В. Карпенко // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2007 р. : У 4 т. / За заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. - К. : Вид-во НАДУ. - 2007. - Т. 4. - С. 111-113.

13. Карпенко О. В. Складові інформаційно-аналітичної роботи в системі місцевого самоврядування / О. В. Карпенко // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали підсумкової наук.-практ. конф. за міжнар. участю. 31 жовтня 2008 р. - Одеса : ОРІДУ НАДУ. - 2008. - С. 432-434.

14. Карпенко О. В. Удосконалення термінології у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління / О. В. Карпенко // Державне управління та місцеве самоврядування : тези IХ Міжнар, наук. конгресу, 26-27 березня 2009 р. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр". - 2009. - С. 36-37.

15. Карпенко О. В. Морфологічна модель формування механізмів реалізації інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління / О. В. Карпенко // Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту : європейський контекст : матеріали наук..-практ. конф., Дніпропетровськ, 15-16 трав. 2009 р. / за заг. ред. С. М. Серьогіна. - Д. : ДРІДУ НАДУ. 2009. - С. 46-47.

Анотація

Карпенко О.В. Функціонально-технологічні механізми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління. - Рукопис.