Правові основи становлення залізничної мережі на теренах України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 34 (477) “18/19”: 625.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Правові основи становлення залізничної мережі на теренах україни (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

12.00.01 - теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

Корнієнко Петро Сергійович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат юридичних наук , доцент, Тимченко Анатолій Павлович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, професор кафедри теорії та історії держави і права

Офіційні опоненти : доктор юридичних наук, професор Мурашин Олександр Геннадійович Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», директор Інституту права та суспільних відносин

кандидат юридичних наук, доцент Гомонай Василь Васильович Ужгородський національний університет, доцент кафедри конституційного права та порівняльного правознавства

Захист відбудеться 26 лютого 2010 року о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.04 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою 01033, м. Київ , вул. Володимирська, 64.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці у Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою 01033, Київ, вул. Володимирська, 64.

Автореферат розіслано «23 » січня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор юридичних наук, професор Н.Ю. Пришва

будівництво залізниця законодавчий акт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Останні роки в історії нашої країни супроводжуються численними змінами у суспільній практиці. Це викликало необхідність пошуку правильних критеріїв для об'єктивної оцінки подій, які відбуваються. Виявлення таких критеріїв повинно сприяти зваженій і чіткій концепції подальшого соціально-економічного розвитку країни. Цього можна досягти лише за умови всебічного вивчення світового і вітчизняного досвіду соціально-економічних перетворень та їх правового забезпечення.

Зокрема це стосується транспортної мережі, оскільки від ефективності її роботи значною мірою залежить успіх усіх подальших реформ.

Особливо актуально це в наш час, коли ринкові відносини охоплюють усі сфери господарської діяльності, у тому числі в галузі транспорту. У цей період виникає потреба пошуку оптимальних форм фінансування будівництва нових залізничних гілок та модернізації вже існуючих, піднімаються питання приватизації залізниць, що функціонують на території України, оптимізації процесу їх експлуатації. Саме тому одним із пріоритетних напрямків розвитку законодавства в Україні є вдосконалення транспортного законодавства, яке має повніше відповідати завданням, змісту та умовам життєдіяльності зазначеної галузі економіки. Проаналізувати сучасний стан правового регулювання діяльності залізничної мережі можливо лише дослідивши її історію. Тільки завдяки комплексному вивченню законодавчої бази, яка регулювала створення та функціонування залізничної мережі в Україні у кінці ХІХ - на початку ХХ століття, можна зрозуміти ті кардинальні зміни, що відбулися у цій сфері упродовж зазначеного періоду.

Аналіз нормативно-правових актів, які регулювали будівництво та експлуатацію залізниць в Україні, показує, що залишився унікальний досвід, творче осмислення якого може збагатити сучасну історико-правову науку. Адже правові ідеї та поняття, що сформувалися у праві Російської імперії у другій половині ХІХ - на початку ХХ століть щодо правового регулювання створення та функціонування мережі залізниць, пройшли випробування часом і є частиною вітчизняного права, його теоретичною і практичною спадщиною. Але до цього часу ні в науковій, ні в навчальній літературі це питання комплексно не висвітлювалося.

Значний внесок в опрацювання цієї проблеми зробили: І.В. Агієнко, В.І. Ангелейко, П.Н. Андрєєв, Б.І. Андрусишин, С.С. Богатчук, О.О. Борзенко, Н.Л. Брюль, А.А. Бубликов, О. Варнеке, С.Ю. Вітте, І.О. Гуржій, К.І. Гуцевич, П. Деларов, А.І. Камінка, М.А. Кислінський, Г.М. Кірпа, В.Г. Мірошниченко, П.П.Михайленко, Ф.Осецький, П.Писемський, Ю.І. Романенко, Ф. Тернер, А.П. Тимченко, М.Д. Токарський, І.В. Толокньов, В. Ундінцев, А.Ф. Федоров, М. Фідлер, О.О.Шевченко, Г.Ф. Шершеневич та інші відомі вчені.

Наявні наукові праці торкалися проблеми лише побічно, висвітлюючи тільки окремі аспекти правотворчої діяльності в цій галузі. Водночас особливості правового регулювання будівництва та експлуатації залізниць, землевідведення під залізничні лінії, тарифної політики тощо вимагають ґрунтовнішого дослідження. Вони допоможуть дослідити низку маловідомих питань, органічно пов'язаних із будівництвом та функціонуванням мережі залізниць в Україні.

Крім того, тема дисертаційного дослідження, на нашу думку, має велике значення і як окрема наукова проблема, оскільки дозволяє дослідити і маловивчені аспекти історії створення та експлуатації мережі залізниць в Україні, оцінити зв'язок їх будівництва з бурхливим економічним розвитком цього регіону в кінці ХІХ - на початку ХХ століть.

Таким чином, актуальність обраної теми дисертації визначається як сучасним значенням залізничних шляхів сполучення для Української держави, так і потребою ширшого історико-правового дослідження стану нормативно-правового регулювання будівництва і функціонування залізничної мережі України у кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Вивчення організаційних і правових засад, основних закономірностей будівництва та функціонування мережі залізниць України спрямовано на виконання Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту України, ухваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 651-р.

Дисертацію виконано як планове дослідження у рамках науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за напрямом «Дослідження проблем гуманітарних наук» (ініціативна тематика; протокол № 5 засідання Вченої Ради університету від 27.01.2005 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у виявленні організаційних і правових засад, основних закономірностей будівництва та функціонування мережі залізниць України в кінці ХІХ - на початку ХХ століть, з'ясуванні технологічної підготовки основних законодавчих актів та їх значення для процесу розбудови та експлуатації залізничної мережі в Україні.

Для досягнення мети автор ставив перед собою такі завдання:

· визначити ступінь наукової розробки проблеми, виконати повніший, ніж це зроблено попередниками, історіографічний аналіз наукової літератури за темою дослідження;

· висвітлити найважливіші соціально-економічні та політичні передумови, що зумовили необхідність становлення та розбудови залізничної мережі в Україні;

· виявити правову основу забезпечення фінансування будівництва залізниць;

· з'ясувати основні шляхи і методи законодавчого забезпечення будівництва та експлуатації мережі залізниць;

· виявити особливості правового статусу приватних залізничних товариств, відстежити еволюцію правової регламентації будівництва та експлуатації залізничної мережі;

· визначити основні механізми реалізації відповідних нормативно-правових актів, способи контролю та юридичної відповідальності посадових осіб за їх невиконання;

· висвітлити та проаналізувати систему нормативно-правових актів, які регулювали відведення землі під будівництво залізниць;

· розкрити особливості правового регулювання здійснення вантажних та пасажирських перевезень на теренах України в другій половині ХІХ - на початку ХХ століть;

· дослідити тарифи на послуги залізничного транспорту та їх правове регулювання;

· з'ясувати значення законодавства у галузі будівництва та експлуатації залізниць (друга половина ХІХ - початок ХХ століть) для розвитку залізничної мережі в сучасній Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які склалися в процесі правового регулювання становлення і розвитку залізничної мережі України у другій половині ХІХ - початку ХХ ст.

Предметом дослідження є правові основи становлення залізничної мережі на теренах України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період інтенсивного будівництва залізничної мережі на теренах України - друга половина ХІХ - початок ХХ століть. Саме в цей час відбувалася активна правотворча діяльність у галузі, яка припинилася у 1917 році. Упродовж 1917-1920 рр. жодному з урядів, що діяли на території України, не вдалося створити нових нормативно-правових актів, які б регламентували будівництво та експлуатацію залізничної мережі. У дисертації розглядаються процеси, пов'язані з правовим регулюванням становлення та розвитку залізничної мережі на території дев'яти українських губерній, які у згадану добу входили до складу Російської імперії (Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Поліської, Полтавської, Таврійської, Херсонської та Чернігівської).

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає комплекс філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів. Визначальними у цій системі з урахування специфіки історико-правового дослідження є наступні методи: формально-юридичний метод - забезпечив правове моделювання дійсності, тобто її пізнання з позицій і в межах поняття права, виявлення та описання її ознак за допомогою правових характеристик (розділ ІІ підрозділ 2.2); історико-правовий метод - використовувався при виявленні факторів, що зумовили зростання залізничної мережі на теренах України у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття (розділ ІІ підрозділ 2.1); історико-системний метод - у нашому дослідженні зумовлений необхідністю цілісного охоплення найважливішого за своїми наслідками законодавства в галузі залізничного транспорту другої половини ХІХ - початку ХХ століть (розділ І); статистичний метод - застосовувався на попередніх етапах дослідження, пов'язаних із виявленням та опрацюванням джерельної бази дисертації (розділ І); порівняльний метод аналізу та синтезу - покладено в основу пошуку зв'язків (наступності) із попередніми історичними періодами, зокрема в законодавчій та правозастосувальній (процесуальній) сфері (розділ ІІ підрозділ 2.3); хронологічний метод - забезпечив можливість визначити послідовність проведення дослідження та структури викладення матеріалу; структурний та структурно-функціональний методи - застосовувалися при аналізі нормативно-правових актів, договорів, статутів залізниць та рішень органів влади.

Використані методи дослідження дозволили отримати різносторонню наукову інформацію для аналізу історичного досвіду нормативно-правового регулювання створення та експлуатації залізничної мережі в Україні й відповідно до мети і завдань роботи представити висновки.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що на основі значного обсягу виявлених джерел вперше в Україні проведено комплексне ретроспективне дослідження проблеми правового регулювання будівництва та експлуатації залізничної мережі на теренах України у другій половині ХІХ - на початку ХХ століть.

На основі опублікованих матеріалів, періодичних видань та архівних джерел автором вперше:

- розкрито особливості розбудови залізничної мережі на теренах України шляхом уведення концесійної системи виникнення залізничних акціонерних товариств;

- виявлено й охарактеризовано нормативно-правові акти, які регулювали відведення землі під будівництво залізниць у другій половині ХІХ - на початку ХХ століть;

- здійснено порівняльний аналіз статутів залізничних товариств, які визначали особливості будівництва та експлуатації залізничної мережі в Україні.

При цьому встановлено:

- регулювання будівництва та експлуатації залізничної мережі в Україні у кінці ХІХ - на початку ХХ століть здійснювалося за нормами акціонерного, торговельного, фінансового та цивільного права;

- реальні суспільно-економічні процеси випереджали нормопроектування у галузі будівництва й експлуатації залізниць в Україні у кінці ХІХ - на початку ХХ століть;

- масштаби та недоліки приватного будівництва та експлуатації залізниць і вплив урядових структур на цей процес;

- процес землевідведення та відчуження казенних і приватних земель під будівництво залізниць, його правове регулювання .

На основі цього дістали подальший розвиток та обґрунтування:

- положення про те, що з розвитком мережі залізниць з'явилася проблема нормативно-правового регулювання тарифів на їх послуги у зв'язку з тим, що товариства самовільно знижували тарифи з метою залучення до перевезення більшої кількості вантажів;

- положення , що однією з причин бурхливого розвитку залізничного будівництва у 60-80-х рр. ХХ ст. була участь держави у цьому процесі;

- положення про те, що тарифи формувалися під впливом трьох факторів: 1) роздробленості залізничної мережі між багатьма залізничними товариствами; 2) повної свободи та самостійності кожного з них у справі встановлення тарифів; 3) широкою конкуренцією між товариствами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висвітлені в роботі положення та рекомендації використовуються у процесі удосконалення правового регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, зокрема у сфері залізничного транспорту, експертуванні проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України» (акт впровадження Міністерства юстиції України від 07.11.2008 р. № 18-52/80). Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова при викладанні та підготовці навчально-методичних матеріалів із дисципліни «Історія держави і права України» (акт впровадження № 07-10/565 від 11.03.2009 р.) та Центром нормопроектного забезпечення діяльності Президента України Національного інституту стратегічних досліджень при підготовці проекту Закону України «Про мирні зібрання» (акт впровадження № 2/64 від 17.11.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, першим спеціальним дослідженням становлення залізничної мережі на теренах України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Усі сформульовані в ній положення і наукові результати обґрунтовані на базі особистих досліджень, мають як наукове, так і практичне значення. У роботі на основі аналізу широкої бази нормативно - правових актів і документів обґрунтовані деякі теоретичні положення , а також практичні рекомендації щодо подальшого удосконалення законодавства про залізничний транспорт.

Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Інституту політології та права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Результати дисертаційного дослідження було оприлюднено на Всеукраїнській науковій конференції «Другі юридичні читання» (м. Київ, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 18 травня 2005 р.); Міжнародній науковій конференції «Правова система, громадянське суспільство та держава» (м. Львів, Львівський національний університет імені Івана Франка, 4-6 травня 2006 р.); Міжнародній науковій конференції «Треті юридичні читання» (м. Київ, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 25-26 квітня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції «Четверті юридичні читання» (м. Київ, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 3-4 квітня 2008 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відбиток у п'яти наукових статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України.

Структуру дисертації визначено метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури (287 позиції) та двох додатків. Загальний обсяг роботи складає 213 сторінок, із яких 25 сторінок займає список використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь наукової розробки проблеми дослідження, визначено предмет, об'єкт, основну мету та завдання дослідження, його методологічну та теоретичну основу, обґрунтовано теоретичне та практичне значення роботи, формулюється наукова новизна та особистий внесок дисертанта, викладено основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі «Стан наукової розробки та джерельна база дослідження» подано характеристику напрацювань зарубіжних і вітчизняних учених у галузі історії держави і права, сфері розбудови та функціонування мережі залізниць в Україні у кінці ХІХ - на початку ХХ століть та становлення законодавства, яке регулювало цей процес.

Увесь обсяг наукової літератури, присвяченої правовому регулюванню створення, формування та експлуатації залізничної мережі в Україні, поділяємо на три періоди: роботи представників дорадянської історичної та правознавчої науки (80-ті рр. ХІХ ст. - 1918 р.); праці радянських істориків права та економістів (20-ті рр. ХХ ст. - 1991 рік); дослідження сучасних науковців (90-ті роки ХХ ст. - початок ХХІ століть).

Розглядаючи історико-правову та економічну літературу, у якій висвітлюється процес правового регулювання будівництва, формування та експлуатації залізничної мережі, дисертант зазначив, що значний внесок у розробку теоретичних засад залізничного права внесли класики дореволюційної юриспруденції, а саме: А. Борзенко, П. Деларов, А. Камінка, П. Писемський, М. Плавтов, Ф. Тернер, Г. Шершеневич та інші.

Низку аспектів залізничного права відображено у роботах істориків та економістів - С.Ю. Вітте, А. Головачова, М.А. Кіслінського, Н. Петрова, П. Чегодаєва та інших. Серед праць універсального характеру особливе місце займає фундаментальне тритомне дослідження начальника канцелярії Комітету Міністрів М.А. Кіслінського «Наша найновіша залізнична політика за документами архіву Комітету Міністрів» (СПб, 1902), у якому автор аналізує процес створення залізничної мережі Російської імперії, у тому числі на території України.

Взірцем правового дослідження акціонерних товариств і акцій можна вважати працю П. Писемського «Акціонерні компанії з погляду цивільного права» (М., 1876), у якій автор послідовно викладає зміст інститутів акціонерного права європейських країн, розглядає історію акціонерних компаній, окремі теорії західноєвропейських учених із різних питань акціонерного законодавства, обґрунтовує пропозиції щодо реформи акціонерного права Російської імперії.

У правовій літературі післяреволюційного періоду (1920-1991 рр.) проблеми правового регулювання будівництва та експлуатації залізниць в Україні не стали предметом докладного аналізу. Тому саме правознавча література кінця ХІХ - початку ХХ століть служить теоретичним та історико-правовим підґрунтям ретроспективного відтворення процесу правового регулювання будівництва та експлуатації залізниць.

За радянської доби питаннями правового регулювання будівництва та експлуатації залізничної мережі у кінці ХІХ - на початку ХХ століть правознавці спеціально не займалися. Але, на особливу увагу заслуговує робота А.М. Соловйової (Залізничний транспорт Росії у ІІ половині ХІХ ст. - М., 1975), де вперше в радянській історіографії подано широкий аналіз розвитку залізничної мережі в Російській імперії та деякі аспекти правового регулювання цього процесу.

Серед праць українських науковців найбільш значущими та близькими до теми дисертаційної роботи є дослідження О.О. Несторенка (Розвиток промисловості на Україні. - В 2-х т. - Т. 1. - К, 1959), де фрагментарно даються відомості щодо нормативно-правових актів, які регламентували будівництво та експлуатацію залізничної мережі. Крім того, заслуговують на увагу роботи В.І. Ангелейка (Залізниці України в 1865-1965 рр. - К., 1962), Л.Г. Мельника (Технічний переворот на Україні у ХІХ ст. - К., 1972), які містять цінні відомості з історії будівництва окремих гілок залізничної мережі України та дають можливість проаналізувати нормативно-правові акти, що регламентували цей процес.

Здобуття Україною незалежності зумовило третій етап у дослідженні історії залізничного транспорту, хоча слід зазначити, що і в цей період не з'явилися роботи, у яких би комплексно висвітлювалися питання правового регулювання будівництва та експлуатації залізничної мережі у досліджуваний період.

На окрему увагу заслуговує колективне дослідження Г.М. Кірпи, О.М. Пшінки та І.В. Агієнка (Залізниці України. - Дніпропетровськ, 2001), де на основі значного масиву історико-економічних джерел досліджено основні етапи розбудови залізничної мережі України.

Джерельною базою дисертації є архівні та опубліковані матеріали. За інформаційним потенціалом та цільовим призначенням використані джерела умовно можна поділити на кілька груп.

Першу групу складають нормативно-правові акти кінця ХІХ - початку ХХ століть, які регламентували процес будівництва та експлуатації залізничної мережі. Ці правові акти входили до Зводу законів Російської імперії: Звід законів цивільних. - Т. Х, ч. І., видання 1857 року; т. ХІ, ч. І - Статути: кредитних установ, торговий та про фабрично-заводську і ремісничу промисловість; т. ХІ, ч. ІІ, куди ввійшли Статут шляхів сполучення та Загальний статут російських залізниць.

Другу групу джерел складають статистичні видання, які дають можливість проаналізувати шляхи та результати застосування нормативно-правових актів при будівництві та експлуатації залізничної мережі. Найповніша зведена залізнична статистика знаходиться у щорічних «Статистичних збірниках Міністерства шляхів сполучення».

Третю групу джерел складають спеціалізовані та загальні періодичні видання ХІХ - початку ХХ століть, які містять основний масив інформації, аналіз якої дозволив дисертанту найбільш повно розкрити більшість важливих питань досліджуваної теми. Це періодичні видання фінансово-економічної («Промисловість і торгівля»), технічної («Журнал Міністерства шляхів сполучення», «Інженер») та юридичної («Журнал цивільного та кримінального права») спрямованості.

Емпіричну базу підґрунтя дисертаційного дослідження становить масив архівних документів. Дисертантом вивчено та введено до наукового обігу низку документів із Центрального державного історичного архіву України. Цінні документальні матеріали з історії будівництва ряду залізничних ліній містяться у Державному архіві Харківської області.

Комплексне вивчення наведених груп джерел дало змогу провести історико- правове дослідження проблеми дисертаційної роботи, досягти мети та виконати поставлені завдання.

У другому розділі «Правове регулювання будівництва залізничної мережі на теренах України (друга половина ХІХ - початок ХХ століть)» розглянуто процеси розробки та прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на створення економічних і технічних умов розбудови залізничної мережі в Україні.

Перший підрозділ «Соціально-економічні передумови створення мережі залізниць» присвячено характеристиці соціально-економічного становища України в середині ХІХ - на початку ХХ століть та обґрунтовано необхідність будівництва залізниць на території України. Дисертантом виділено такі чинники необхідності створення залізничної мережі в Україні: прискорений розвиток капіталістичного господарства; створення нових промислових районів загальноімперського значення; відсталість транспортних шляхів та стратегічні військово-політичні наміри уряду.

У другому підрозділі «Особливості нормативно-правового регулювання процесу будівництва залізничної мережі на теренах України (друга половина ХІХ - початок ХХ століть)» підкреслюється, що в кінці ХІХ - на початку ХХ століть відносини у сфері будівництва та експлуатації залізничної мережі в Україні регламентувалися нормативно-правовими актами, які складали систему так званого залізничного права. Вона включала нормативно-правові акти, якими регулювався процес будівництва та експлуатації залізничної мережі. У досліджуваний період на території України діяла загальноімперська правова система. Джерелами залізничного права служили загальні закони: «Про примусове відчуження нерухомого майна»; «Про винагороду за шкоду та збитки, спричинені залізницями», «Про акціонерні компанії»; спеціальні узаконення - Загальний статут російських залізниць, «Положення про Раду із залізничних справ», «Тимчасове положення про залізничні тарифи та тарифні справи» та сепаратні нормативно-правові акти - статути залізничних товариств.

У третьому підрозділі «Правова основа забезпечення фінансування будівництва залізниць» висвітлюється історія правового регулювання фінансування будівництва та функціонування мережі залізниць в Україні. Цей процес можна розділити на чотири етапи: період спорудження залізниць коштом держави (1855-1965 рр.); період приватного (концесійного) будівництва (1866-1880 рр.); період державного будівництва та експлуатації (1880-1890 рр.); повернення до приватного будівництва (початок ХХ ст. - до 1917 р.).

Через те, що всі залізничні товариства, які споруджували залізниці, діяли як акціонерні компанії, важливого значення набуває застосування норм акціонерного права у процесі їх діяльності. Автор вважає, що характерною рисою цих документів було те, що вони визначали здебільшого питання заснування акціонерних товариств та надання їм привілеїв. У російському праві це були концесії, які визначалися як дозвіл на певні привілеї.

Четвертий підрозділ «Характеристика нормативно-правових актів, які регулювали відведення землі під будівництво залізниць у другій половині ХІХ - на початку ХХ століть» присвячено висвітленню процедури землевідведення під залізничні лінії та споруди.

Автор зазначає, що в другій половині ХІХ століття всі категорії земель, за винятком монастирських та церковних, були об'єктом купівлі продажу. Щодо казенних земель, то вони надходили до продажу та віддавалися в оренду тільки за згодою уряду та з дозволу імператора.

Відчуження земель під будівництво залізничної мережі в Україні регулювалося як загальними, так і спеціальними законами Російської імперії, а також сепаратними нормативно-правовими актами, тобто статутами залізничних товариств. Ці документи обов'язково містили параграфи про порядок відведення земель під будівництво залізничних ліній. Крім того, відведення землі під будівництво кожної окремої залізниці відбувалося згідно з рішенням уряду та затверджувалося імператором.

Розділ третій «Нормативно-правове регулювання експлуатації залізниць в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ століть)» складається із трьох підрозділів. У першому підрозділі «Особливості правового регулювання здійснення вантажних та пасажирських перевезень в Україні» аналізуються нормативно- правові акти, які регламентували правове поле діяльності залізничної мережі Російської імперії, у тому числі побудованих на території України залізниць.

Створення залізничної мережі означало вступ залізничної справи в абсолютно новий етап. Вона поступово набувала рис солідного бізнесу, у якому вирішальна роль належала умінню ефективно управляти залізницями, тобто правильно організовувати процес експлуатації залізничної мережі.

Вперше у російській юриспруденції визначення поняття «експлуатація» зробив відомий правознавець П. Деларов. На основі аналізу праць відомих юристів П. Деларова, Ф. Осецького та А.Ф. Корбе зроблено висновок, що експлуатація - це утримання та використання залізниці для здійснення її основної мети, тобто перевезення пасажирів та вантажів.

Нормативно-правові акти, якими регламентувався процес експлуатації залізниць, були як загальними, так і спеціальними. До загальних законів належали Закони цивільні Російської імперії (т. Х, ч. І Зводу законів Російської імперії), а до спеціальних - «Загальний статут російських залізниць», «Статут шляхів сполучення», «Тимчасове положення про тарифи» та Закон «Про винагороду постраждалих від нещасних випадків залізничних службовців, майстрів та робітників, а також членів їх сімей» та інші законодавчі акти.

Матеріал, уміщений у другому підрозділі «Нормативно-правова регламентація фінансової діяльності залізниць», показує, що, згідно з чинним законодавством досліджуваного періоду після відкриття дороги, право підприємця на виключну її побудову перетворювалося на право виключної експлуатації, причому це право одночасно було і його обов'язком не припиняти на ній рух протягом усього часу дії концесії.

На основі аналізу історико-економічної та правової літератури досліджуваного періоду автором встановлено, що експлуатація залізниць виключно приватними залізничними товариствами в економічному відношенні мала досить невтішні результати. Після спорудження приватними товариствами великої кількості залізниць виявилося, що більшість із них були неприбутковими чи навіть збитковими. Таке явище пояснювалося, по-перше, тим, що вартість будівництва доріг була надзвичайно завищеною. З іншого боку, власники залізниць не мали ніяких стимулів для боротьби за рентабельність експлуатації. Урядова гарантія на акціонерний капітал призводила до того, що всі збитки покладалися на державу, а власники акцій отримували гарантований прибуток. Усе це призводило до зростаючої збитковості та заборгованості приватних товариств.

У третьому підрозділі «Тарифи на послуги залізниць та їх правове регулювання» з'ясовуються обставини розробки та затвердження тарифів на перевезення пасажирів і вантажів.

Виходячи із положень законодавства, діючого у цей період, автором зроблено висновок, що під тарифами розумілася вся сукупність плат за перевезення вантажів та пасажирів із додатковими зборами, які стягувалися на залізницях, а також правила застосування цих плат та зборів. Тарифи мали встановлюватися з таким розрахунком, щоб «провізні ціни, як один із елементів ринкової цінності товарів, перебували у раціональному співвідношенні до сукупності решти численних елементів, які впливають на визначення цінності товарів, які надходять в обіг», - зазначав С.Ю.Вітте Витте С.Ю. Принципы железнодорожных тарифов по перевозке грузов. - СПб., 1910. - С. 128..

Уряд неодноразово намагався зосередити тарифну справу в руках держави. Остаточно тарифну реформу закріпили законом від 8 березня 1889 р. про залізничні тарифи, який діяв із незначними змінами включно до 1917 р. Тарифна реформа 1889 р. утвердила державну монополію на залізничні тарифи, надавши уряду все керівництво діями залізниць щодо встановлення тарифів із метою захисту інтересів населення, промисловості, торгівлі й казни.

ВИСНОВКИ

1. Всебічний аналіз нормативно-правових актів та історіографії дозволив вперше здійснити комплексне дослідження проблеми нормативно-правового регулювання створення та експлуатації мережі залізниць на теренах України в другій половині ХІХ - на початку ХХ століть.

2. Попри негативні явища, що спостерігалися під час будівництва залізниць, а також те, що процес розбудови залізничної мережі в нашій державі розпочався значно пізніше, ніж у більшості розвинутих країн Європи, на кінець ХІХ - початок ХХ століть в Україні було створено досить розгалужену мережу залізниць. Залізниці надійно сполучили Україну з центром Російської імперії та Прибалтійськими портами, Білоруссю та Польщею, докорінно змінивши промислову географію Російської імперії.

3. Одним із основних чинників ефективного розвитку та експлуатації залізничної мережі є формування прогресивної нормативно-правової бази. Правовідносини у сфері функціонування залізничної мережі у кінці ХІХ - на початку ХХ століть регулювалися загальноімперськими нормативно-правовими актами й не мали істотних відмінностей у їх реалізації на всій території Російської імперії.

4. Створення та експлуатація залізничної мережі в Україні регламентувалася загальним та сепаратним законодавством. Загальне законодавство регулювало здебільшого питання заснування залізничних компаній та надання їм привілеїв, будучи скоріше інститутом адміністративного (публічного), ніж цивільного (приватного) права. Сепаратне законодавство, навпаки, було інститутом приватного права, регулюючи власне цивільно-правові питання.

5. Протягом досліджуваного періоду спостерігався постійний розвиток і вдосконалення правових норм, які регулювали процес будівництва та експлуатації залізничної мережі в Україні, що багато в чому визначалося потребами економіки країни, яка бурхливо розвивалася.

6. Аналіз досвіду спорудження та експлуатації мережі залізниць в Україні у розглянуту добу вказує на те, що в умовах економічних реформ та переходу до ринкових відносин, залізнична мережа, яка інтенсивно розвивалася, обов'язково потребувала державної підтримки у вигляді надання пільг та участі казни у фінансуванні спорудження нових залізничних ліній. Крім того, система державного гарантування цінних паперів різних емітентів сприяла залученню коштів приватних осіб для забезпечення фінансування такого довгострокового економічного проекту, як створення та експлуатації залізничної мережі. Досвід Російської імперії підтверджує ефективність державного гарантування масштабних економічних проектів, втілення в життя яких відповідає національним інтересам.

Проведене дослідження свідчить про те, що деякі елементи «залізничного права», розроблені в кінці ХІХ - на початку ХХ століть, знайшли своє втілення на сучасному етапі реформування транспортного законодавства й можуть бути використані в процесі вдосконалення сучасного нормативно-правового регулювання діяльності залізничної мережі України.

Зокрема автор пропонує:

1. Створити на базі Укрзалізниці державну акціонерну компанію як єдиний виробничо-технологічний комплекс;

2. Внести зміни до закону України «Про залізничний транспорт», зокрема доповнити п. 1 ст. 5 вказаного закону таким формулюванням: «що не підлягає приватизації»;

3. Доповнити положення «Про Міністерство транспорту та зв'язку України», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2006 року № 789, таким формулюванням: «Укрзалізниця погоджує тарифи на перевезення пасажирів та транзитних вантажів територією України з Мінтрансзв'язку;

4. Пункт 8 пп. 16 положення «Про Міністерство транспорту та зв'язку України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2006 року № 789, викласти у наступній редакції: «...укладає та розриває контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства»;

5. Передати функції державного управління, які сьогодні виконує Укрзалізниця, Мінтрансзв'язку зі створенням у його складі урядового органу державного управління з безпосереднім підпорядкуванням йому виробничих підприємств, медичних, освітніх та соціально-культурних закладів у сфері залізничного транспорту.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО АВТОРОМ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Корнієнко П.С. Нормативно-правове регулювання залізничного транспорту в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) / П.С. Корнієнко // Журнал Верховної Ради України «Віче». - 2007. - № 16. - С. 14-15.

Корнієнко П.С. Нормативно-правове регулювання компенсації збитків, спричинених експлуатацією залізниць у кінці ХІХ - на початку ХХ століть / П.С.Корнієнко // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2007. - № 12 (74). - С. 106-112.

Корнієнко П.С. Проблема залізничного законодавства у правовій літературі кінця ХІХ - початку ХХ століть / П.С.Корнієнко // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 38. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. - С. 210-216.

Корнієнко П.С. Правові питання землевідведення під будівництво залізниць на території України у другій половині ХІХ - на початку ХХ століть / П.С.Корнієнко // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2008. - № 4 (78) - С. 102-108.

Корнієнко П.С. Залізничні тарифи та їх правове регулювання на території України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. / П.С.Корнієнко // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2008. - № 11-12 (85-86). - С. 127-134.

АНОТАЦІЯ

Корнієнко П.С. Правові основи становлення залізничної мережі на теренах України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - Теорія та історія держави і права ; історія політичних і правових учень. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ. - 2010.

У дисертації на основі широкої джерельної бази та наукової літератури комплексно досліджено процес створення та становлення нормативно-правового регулювання розбудови та організації експлуатації мережі залізниць на території України. Розглянуто економічні та соціальні передумови будівництва залізничних магістралей та гілок; виділено основні етапи процесу будівництва та експлуатації залізничної мережі і, відповідно, її правового регулювання: період державного спорудження залізниць (1855-1865 рр.); період приватного (концесійного) будівництва (1866-1880 рр.); період державного будівництва та експлуатації (1880-1890 рр.); повернення до способу приватного будівництва залізниць (початок ХХ століття).

Зазначено, що створення та експлуатація залізничної мережі на території України перебували під жорстким контролем державних органів. Весь досліджуваний період вони залишалися продуктом адміністративної ініціативи верховної державної влади, якою приймалися і затверджувалися законодавчі акти, якими регулювалися всі сторони функціонування залізниць.

Велику увагу приділено питанням правового регулювання створення акціонерних залізничних товариств, відчуження землі та майна під будівництво залізничних магістралей та гілок, фінансування будівництва та експлуатації залізниць, введення та застосування тарифів.

Ключові слова: залізнична мережа, залізничні акціонерні товариства, сепаратне законодавство, концесія, землевідведення, експлуатація, тарифи на послуги залізниць.

АННОТАЦИЯ

Корниенко П.С. Правовые основы становления железнодорожной сети на территории Украины (вторая половина ХІХ - начало ХХ вв.). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. -Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев. - 2010.

В диссертации на основе широкого круга источников и научной литературы комплексно исследовано процесс создания и становления нормативно-правового регулирования строительства и организации эксплуатации железнодорожной сети на территории Украины.

Проанализированы экономические и социальные условия, создавшиеся на территории Украины в конце ХІХ - в начале ХХ веков, вызвавшие необходимость строительства железнодорожных магистралей и ветвей, выделены основные этапы процесса строительства и эксплуатации железных дорог и, соответственно, его правового регулирования: период государственного сооружения железных дорог (1855-1865 гг.); период частного (концессионного) строительства (1866-1880 гг.); период казенного строительства и эксплуатации (1880-1890 гг.); возвращение к частному способу строительства и эксплуатации (начало ХХ века).

Указано, что создание и эксплуатация железнодорожной сети на территории Украины находились под жестким контролем государственных органов. Они постоянно оставались продуктом административной инициативы верховной государственной власти, которая принимала и утверждала законодательные акты, регулирующие все стороны функционирования железных дорог.

В работе констатируется, что основные понятия законодательного регулирования строительства и эксплуатации железных дорог были заложены еще во второй половине ХІХ века. Они составили своеобразную систему «железнодорожного права», которая включала нормативно-правовые акты, регламентирующие все аспекты функционирования железнодорожной сети.

Источниками железнодорожного права служили общие законы Российской империи и сепаратные нормативно-правовые акты (уставы железнодорожных обществ, утвержденные императором). Общее законодательство регулировало в основном вопросы образования железнодорожных обществ и предоставление им привилегий и являло собой скорее институт административного (публичного) права.

В работе особое внимание уделено правовому регулированию создания акционерных железнодорожных обществ, отчуждения земли и имущества под строящиеся железнодорожные магистрали и линии, финансирования строительства и эксплуатации железных дорог, введения и применения тарифов на перевозки пассажиров и грузов.

Кроме того, в работе детально рассмотрен вопрос законодательного регулирования железнодорожных тарифов.

Также отмечается, что работа по созданию нормативно-правовых актов, регулирующих деятельность железных дорог на территории Украины, совершалась достаточно успешно, обеспечивая высокие темпы развития экономики государства.

Проведенное исследование свидетельствует о том, что некоторые элементы «железнодорожного права», принятые в конце ХІХ - в начале ХХ веков, нашли свое отражение на современном этапе реформирования транспортного законодательства.

Ключевые слова: железнодорожная сеть, железнодорожные акционерные общества, сепаратное законодательство, концессия, землеотведение, эксплуатация, железнодорожные тарифы.

ANNOTATION

Korniyenko P.S. Legal ground of the railway net formation throughout Ukraine (the end of XIX - beginning of XX cc). Manuscript.

The PhD thesis in Law (12.00.01 - State and Low theory and history. aw and policy teachings History). Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv.-2010.

The process of formation and stabilization of Legal regulation of building and organizing maintenance of the railway net in Ukraine is thoroughly investigated in the thesis.

Economical and social conditions in Ukraine during late XIX and early XX cc are analyzed. The conclusion is made, that these very conditions made it possible to build railway lines and their branches. The main stages of the process of railway building and maintenance and its legal ground are considered respectively. They are as follows: the period of state building of railways (1855-1865); the period of concessional building (1866-1880); the period of government building and maintenance (1880-1890); the return to concessional way of building and maintenance (early XX c). The fact that the foundation and maintenance of the railway net throughout Ukraine was strictly controlled by the state power which adopted legal documents and acts regulating all possible items of functioning the railways is proved in the thesis.

It is highlighted that the main function of the Ukrainian railways of the late XIX, early XX cc was to create optimal conditions for their uninterrupted maintenance.

Great attention is paid to the problems of legal regulation of creating railway joint-stock companies, disposal of property and land for building of railways and their branches, financing construction and maintenance railways, introducing and exercising fares.

Key words: railway net, railway joint-stock companies, railway maintenance fares, concessional building, optimal conditions. Размещено на Allbest.ru

...