Розвиток інформаційного забезпечення системи державного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

УДК 354:349(477)

25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Соколов Андрій Васильович

КИЇВ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Науковий керівник - доктор наук з державного управління Кондрашов Олександр Миколайович, начальник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, доцент Суходоля Олександр Михайлович, Рада національної безпеки і оборони України, заступник керівника управління;

кандидат економічних наук, Дітковська Марина Юріївна, Чернігівський державний технологічний університет, доцент кафедри менеджменту.

Захист відбудеться 24 листопада 2010 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.129.01 у Академії муніципального управління за адресою: 01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33, к. 220.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії муніципального управління (01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33).

Автореферат розісланий 22 жовтня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.П. Піддубна

Анотації

Соколов А.В. Розвиток інформаційного забезпечення системи державного управління. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Академія муніципального управління, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено розробці та обґрунтуванні теоретичних, методологічних та організаційних засад державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів та відкриття інформації про державну власність. інформаційний державний власність

Визначено особливості інформаційного забезпечення державного управління в умовах глобалізації. Розкрито механізми взаємодії державних регулюючих органів і саморегулюючих організацій. Проаналізовано методичні засади руху інформаційних потоків у державному управлінні. Проаналізовано інфраструктуру інформаційного забезпечення системи державного управління. Визначено основні завдання законодавчого та нормативно-правового регулювання інформаційного забезпечення державного управління. Проаналізовано достовірність і повноту розкриття інформації в державному управлінні. Запропоновано шляхи вдосконалення інфраструктури регулювання інформаційної відкритості в національній економіці. Розроблено практичні рекомендації вдосконалення організаційного механізму державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів. Запропоновано шляхи вдосконалення механізму відкриття інформації про державну власність.

Ключові слова: державне управління, інформаційне забезпечення, державне регулювання, саморегулювальні організації, механізми державного регулювання.

Соколов А.В. Развитие информационного обеспечения системы государственного управления. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Академия муниципального управления, Киев, 2010.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию теоретических, методологических и организационных основ государственного регулирования информационной открытости субъектов предпринимательства и раскрытия информации о государственной собственности.

Особенности информационного обеспечения государственного управления в условиях глобализации дают возможность рассматривать информационное обеспечение не только как одну из функций государственного управления, не только как механизм или средство реализации других функций государственного управления, а как предпосылку, которая дает возможность обеспечить переход к информационному обществу, сформировать единое информационное пространство, подготовить Украину к вступлению в международные организации, реализовать перераспределение реальной власти от традиционных структур к центрам управления информационными потоками и ввести электронное правительство.

Предложено часть функций государства передать саморегулирующимся организациям, которые будут брать на себя часть функций государства по регуляции определенного сегмента рынка, что позволит сократить государственные расходы на регуляцию и контроль в данных сегментах рынка и осуществлять передаточную функцию от членов саморегулирующихся организаций к контролирующим и регулирующим органам с помощью компилирования материальных и информационных потоков.

Доказано, что для повышения эффективности и своевременности принятия управленческих решений необходима рациональная организация информационных баз данных, которые должны иметь свои особенности в каждом направлении государственного управления и организовываться за такими принципами: организация баз данных независимо от уровней информационных систем государственного управления; поддержка сквозного поиска информации; возможность получения информации в любой момент времени по состоянию на любую дату; осуществление доступа к информации исключительно на основе разрешения администратора базы данных и владельца информации.

Выявлены наиболее существенные факторы, которые влияют на развитие инфраструктуры информационного обеспечения системы государственного управления: разнородность существующих схем управления информационными ресурсами на макро- и микроуровнях; неоднородность структур региональных органов власти на областном и районном уровнях государственного управления; создание корпоративных информационных систем районного, особенно областного, уровня; создание ситуационных центров, которые принадлежат к классу систем групповой поддержки решений.

Для совершенствования инфраструктуры регуляции информационной открытости в национальной экономике предлагается использовать институт саморегулирования путем развития в Украине организаций саморегулирования на основе баланса интересов предпринимателей и государства, создав перечень тех сегментов экономики, развитие институтов саморегулирования в которых кажется наиболее приоритетным и оправданным с точки зрения государственных интересов и готовности самих предпринимательских структур к саморегулированию.

Разработан организационный механизм регуляции информационной открытости хозяйствующих субъектов с привлечением государственных структур и участников рыночных отношений. При этом обязательный контроль качества информации будет осуществляться как на государственном, так и на саморегулированом уровне с обязательным участием государственной службы, которая должна осуществлять контроль качества и полноты раскрытия информации о производственной деятельности и структуре собственности.

Учитывая особенности раскрытия информации для государства как владельца, разработан механизм регуляции раскрытия информации корпорациями с государственной собственностью и государственными предприятиями с привлечением саморегулирующихся организаций. Независимая комиссия, которая состоит из аудиторских, оценочных компаний и профессиональных участников рынка ценных бумаг (регистраторы, организаторы торгов), даст возможность получить государству достоверную и качественную информацией для принятия оптимального решения о приватизации, продаже или акционировании государственной собственности.

Ключевые слова: государственное управление, информационное обеспечение, государственное регулирование, саморегулирующиеся организации, механизмы государственного регулирования.

Sokolov A.V. The development of the information support system of the public administration. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of sciences from state administration after speciality 25.00.02 are mechanisms of state administration. Academy of municipal management, Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to the development and grounding of theoretical, methodological and organizing principles of the governmental regulation of the informational openness of the economy subjects and the revelation of the information, concerning the government property.

Peculiarities of the information support of the public administration under globalization conditions are defined. The mechanisms of the interference of the state regulation agencies and self-regulated organizations are discussed. Methodical bases of the movement of the information streams in the public administration are analyzed. The infrastructure of the information support system of the public administration is analyzed. The main tasks of legislative and regulatory and legal regulation of the support system of the public administration are defined. Reliability and fullness of the disclosure of information in the public administration are analyzed. The ways of improvement of the infrastructure of the information openness regulation in the national economy are proposed. Practical recommendations for the improvement of the mechanism of the information openness of the economy subjects regulation are developed. The ways of the improvement of the mechanism of the information about state property openness are proposed.

Key words: public administration, information support, public regulation, self-regulated organizations, public regulation mechanisms.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В Україні, як і у всьому світі, відбувається стрімкий розвиток сучасних інформаційних технологій його вплив на всі сфери життєдіяльності суспільства постійно зростає. Інформація стає найважливішим стратегічним ресурсом. Одним із видів суспільної діяльності, в яких інформаційні технології набирають вирішальної ролі, є державне управління. Під впливом цих технологій відбуваються корінні зміни в технологіях управління в системах органів державної влади та місцевого самоврядування, в автоматизації процесів прийняття рішень, організації їх виконання. Вирішення завдань формування і розвитку інформаційної інфраструктури та інтеграції в глобальне інформаційне суспільство стає необхідною умовою стійкого розвитку держави. На сучасному етапі розвитку систем державного управління в умовах трансформаційних процесів в Україні особлива роль приділяється новітнім інформаційним технологіям. У зв'язку з цим посилюється необхідність наукового обґрунтування нової методології дослідження процесів формування та розвитку систем інформаційно-аналітичного забезпечення в системах державного управління.

Інформаційні системи в державному управлінні вивчали І.В. Клименко, О.Г. Осауленко, А.М. Панчук, Є.О. Ралдугін, М.А. Сендзюк, В.П. Тронь. Розгляду інформаційного суспільства приділяли увагу такі автори, як У. Дайвард, М. Кастельс, Дж. Мартін, Е. Тоффлер.

Проблемам розвитку державного управління в умовах інформатизації присвячено чисельні наукові праці вітчизняних вчених, зокрема О.І. Амоші, В.Д. Бакуменка, М.П. Бутка, В.М. Геєця, Б.М. Данилишина, О.І. Дація, М.Ю. Дітковської, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, А.О. Єпіфанова, О.М. Кондрашова, М.Х. Корецького, В.І. Куценко, А.С. Лисецького, Я.Б. Олійника, О.М. Суходолі, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченка.

Вивченню ролі інформації в управлінні соціально-економічним розвитком України присвячені праці Л.О. Бакаєва, О.О. Бакаєва, Я.Г. Берсуцького, А.Я. Берсуцького, В.М. Глушкова, О.М. Іваницької, Р.А. Калюжного, М.М. Лепи, Т.А. Писаревської, В.М. Порохні, В.Ф. Ситника, М.І. Татарчука, Ю.П. Шарова.

Проте, незважаючи на стрімке зростання наукових досліджень у напряму розвитку державного управління, увага до інформаційної підтримки цих процесів не втратила своєї актуальності, оскільки відповідає об'єктивним потребам держави, де спостерігається відставання від провідних країн світу.

Недостатня розробленість наукових основ інформатизації в системі державного управління спричинила недостатнє використання інформаційного поля, в якому діють керівники, інформаційні потоки мають низький рівень узгодженості як на різних рівнях управління, так і в межах окремих підрозділів, що призводить до зниження ефективності функціонування системи.

Все це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління "Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування" (номер державної реєстрації 0108U008164). У виконанні науково-дослідних робіт участь автора полягає в удосконаленні механізмів державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів.

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних, методологічних та організаційних засад державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів та відкриття інформації про державну власність.

Реалізація мети дослідження зумовила необхідність визначення і розв'язання наступних завдань:

визначити особливості інформаційного забезпечення державного управління в умовах глобалізації;

визначити механізми взаємодії державних регулюючих органів і саморегулюючих організацій;

проаналізувати методичні засади руху інформаційних потоків у державному управлінні;

проаналізувати діючу систему інформаційного забезпечення державного управління;

запропонувати шляхи вдосконалення інфраструктури регулювання інформаційної відкритості в національній економіці;

розробити практичні рекомендації вдосконалення організаційного механізму державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів;

запропонувати шляхи вдосконалення механізму відкриття інформації про державну власність.

Об`єктом дослідження є процес інформатизації системи державного управління.

Предметом дослідження є розвиток інформаційного забезпечення системи державного управління.

Методи дослідження. Дослідження теоретичних і методологічних положень дисертаційної роботи ґрунтуються на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань державного управління в умовах інформатизації, ролі інформації в економіці та управлінні, застосування інформаційних систем в державному управлінні.

Дoсліджeння спиралoся на систeмний підхід дo фoрмування, функціoнування і рoзвитку інфoрмаційнoгo забeзпeчeння в систeмі дeржавнoгo управління. У рoбoті викoристанo: істoричний та лoгічний мeтoди - для дoсліджeння eвoлюції прoблeми, місця і рoлі інфoрмаційних систeм у дeржавнoму управлінні; абстрактнo-лoгічний - для тeoрeтичнoгo узагальнeння й фoрмування виснoвків; eкoнoмікo-статистичний - для аналізу сучаснoгo стану і тeндeнцій рoзвитку інфoрмаційних систeм у дeржавнoму управлінні; мeтoди аналізу і синтeзу, рoзрахункoвo-кoнструктивний і графічний мeтoди - для рoзрoбки oснoвних напрямів удoскoналeння інфoрмаційнoгo забeзпeчeння в систeмі дeржавнoгo управління.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять вітчизняні та зарубіжні публікації, законодавчі й нормативні акти з питань державного управління, офіційні статистичні й аналітичні дані, результати власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є наступні:

удосконалено:

- механізми взаємодії державних регулюючих органів і саморегулюючих організацій, які беруть на себе частину функцій держави щодо регулювання певного сегмента ринку, через покладання на останні функцій регулювання й контролю у даних сегментах ринку та здійснення передатної функції від членів саморегулюючих організацій до контролюючих і регулюючих органів за допомогою компілювання матеріальних й інформаційних потоків від своїх членів на адресу державних органів;

- організаційний механізм регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів на державному і саморегулюючому рівні шляхом залучення державної служби, яка має здійснювати контроль якості й повноти розкриття інформації про виробничу діяльність і структуру власності;

- механізм відкриття інформації корпораціями з державною власністю й державними підприємствами з залученням саморегулюючих організацій на засадах створення незалежної комісії у складі аудиторських, оцінних компаній і професійних учасників ринку цінних паперів (реєстратори, організатори торгів);

дістали подальший розвиток:

- підхід до визначення інформаційного забезпечення державного управління в умовах глобалізації не лише як механізму чи засобу реалізації інших функцій державного управління, а як передумови, яка дає змогу забезпечити перехід до інформаційного суспільства, сформувати єдиний інформаційний простір, підготувати Україну до вступу в міжнародні організації, реалізувати перерозподіл реальної влади від традиційних структур до центрів управління інформаційними потоками та запровадити електронне врядування;

Поступальний розвиток ринкової економіки в Україні свідчить про об'єктивну необхідність підкріплення цих процесів формуванням відповідних інститутів громадянського суспільства, які могли б гармонізувати підприємницький і суспільний інтерес за рахунок організації саморегулювання.

Для вдосконалення інфраструктури регулювання інформаційної відкритості в національній економіці пропонується використовувати інститут саморегулювання шляхом розвитку в Україні організацій саморегулювання на основі балансу інтересів підприємців і держави, створивши перелік тих сегментів економіки, розвиток інститутів саморегулювання в яких видається найбільш пріоритетним і виправданим.

На сучасному етапі високий ступінь інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів у національній економіці говорить про прозорість економіки країни в цілому, але дослідження світових рейтингових агентств констатують незадовільний ступінь транспарентності вітчизняних підприємств, що негативно позначається на надходженні зовнішніх інвестицій.

Доведено, що серед причин, що приводять до розкриття підприємствами неповної й недостовірної інформації, виділяють дві основних. Перша - це відсутність діючої системи взаємодії інститутів державного й саморегулювання в області регулювання інформаційної відкритості вітчизняних підприємств. Друга полягає в тому, що на сьогодні немає окремо розробленого механізму регулювання відкриття повної й достовірної інформації підприємствами, що перебувають у державній власності, який дозволяв би державі як власникові здійснювати контроль.

Для підвищення інформаційної відкритості вітчизняних корпорацій запропонована схема взаємодії суб'єктів регулювання інформаційної відкритості корпорацій у національній економіці (Рис. 2). Вона докорінно відрізняється від існуючої тим, що в ній:

- по-перше, розподілені обов'язки щодо контролю над інформаційною прозорістю корпорацій між новими суб'єктами державного регулювання;

- по-друге, показано перерозподіл контрольних функцій між державними органами й органами саморегулюючих організацій (передбачається, що на СРО професійних організацій, що засвідчують якість і повноту інформації корпорацій, здійснює контроль над діяльністю даних організацій, при цьому СРО інших зацікавлених осіб мають право здійснювати спостереження за діяльністю СРО професійних організацій);

- по-третє, уводиться офіційний спостережний орган - Рада по контролю за інформаційною прозорістю підприємств, - на який покладено обов'язок за спостереженням за регулюванням інформаційної прозорості корпорацій на рівні державних контролюючих органів.

На підставі запропонованої схеми суб'єктів регулювання інформаційної відкритості корпорацій розроблено механізм регулювання інформаційної відкритості, в якому мають брати участь і державні структури, і учасники ринкових відносин. При цьому обов'язковий контроль якості інформації повинен здійснюватися як на державному, так і на саморегулюючому рівні.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Схема взаємин суб'єктів регулювання відкриття інформації в національній економіці

На відміну від існуючого механізму контролю над інформаційною відкритістю, у якому також відбувається частковий поділ функцій контролю між державою й ринком, ми вводимо обов'язкову участь певного органу державної служби (імовірно, це буде служба фінансового моніторингу), яка має здійснювати контроль якості й повноти розкриття інформації про виробничу діяльність і структуру власності. Даний контроль, на нашу думку, повинен здійснюватися після завершення звітного періоду (року) і нарівні з фінансовою звітністю повинен пропонуватися на обговорення зборам акціонерів.

Враховуючи особливості розкриття інформації для держави як власника, розроблено механізм регулювання розкриття інформації корпораціями з державною власністю й державними підприємствами (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Механізм регулювання розкриття інформації державних підприємств й акціонерних підприємств із державною часткою власності

Доведено, що існуючий механізм посвідчення якості й повноти фінансової інформації дозволяє одержувати користувачеві недостовірну державу інформацію низької якості. Тому створення нового механізму з залученням саморегулюючих організацій та незалежної комісії, яка складається з аудиторських, оцінних компаній і професійних учасників ринку цінних паперів (реєстратори, організатори торгів), дозволить державі як власникові володіти достовірною та якісною інформацією для ухвалення адекватних рішень щодо приватизації, продажу або акціонування державної власності.

Висновки

У дисертації наведено вирішення важливого науково-практичного завдання, що полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних, методологічних та організаційних засад державного регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів та відкриття інформації про державну власність. Отримані в процесі дослідження результати дають змогу сформулювати наступні висновки.

1. Виявлено, що стратегія Європейського Союзу має відверто соціальну спрямованість та надає пріоритетну роль інформаційній сфері. В Україні темпи впровадження новітніх інформаційних технологій ще не відповідають світовим тенденціям розвитку, тому державні органи управління повинні чітко визначати та конкретизувати дії, спрямовані на розвиток інформаційних технологій та інформатизації. На шляху інтеграції України до світової спільноти постали завдання формування єдиного ефективного інформаційного простору державного управління, а також механізмів його забезпечення.

2. Визначено особливості інформаційного забезпечення державного управління в умовах глобалізації, які дають змогу розглядати інформаційне забезпечення не лише як одну з функцій державного управління, не лише як механізм чи засіб реалізації інших функцій державного управління, а й як передумову, яка дає змогу забезпечити перехід до інформаційного суспільства, сформувати єдиний інформаційний простір, підготувати Україну до вступу в міжнародні організації, реалізувати перерозподіл реальної влади від традиційних структур до центрів управління інформаційними потоками та запровадити електронне врядування.

3. Запропоновано частину функцій держави передати саморегулюючим організація, які виконуватимуть дві основні функції. З одного боку, вони братимуть на себе частину функцій держави щодо регулювання певного сегмента ринку, на якому здійснюють діяльність члени саморегулюючих організацій, що дозволяє скоротити державні видатки на регулювання й контроль у даних сегментах ринку. З іншого боку, саморегулювальні організації здійснюють передатну функцію від членів саморегулюючих організацій до контролюючих і регулюючих органів, за допомогою компілювання матеріальних й інформаційних потоків, спрямованих на адресу державних органів.

Показано, що створення саморегулюючих організацій за функціональною ознакою (аудит, оцінка, учасники ринку цінних паперів і т.п) є найбільш ефективним. При цьому саморегулювальні організації будуть виконувати не тільки функції саморегулювання, але й функції організації ринку й стануть конкурентами по відношенню один до одного.

4. Доведено, що для підвищення ефективності й своєчасності прийняття управлінських рішень необхідна раціональна організація інформаційних баз даних, які повинні мати свої особливості в кожній інформаційній системі, в кожному напрямі державного управління та мають організовуватися за такими принципами: організація баз даних незалежно від рівнів інформаційних систем державного управління; підтримка наскрізного пошуку інформації; можливість одержання інформації в будь-який момент часу за станом на будь-яку дату; здійснення доступу до інформації винятково на основі дозволу адміністратора бази даних і власника інформації.

5. Виявлено найбільш суттєві чинники, що впливають на розвиток інфраструктури інформаційного забезпечення системи державного управління, серед яких: різнорідність існуючих схем управління інформаційними ресурсами на макро- і мікрорівнях; неоднорідність структур регіональних органів влади на обласному і районному рівнях державного управління; створення корпоративних інформаційних систем районного, особливо обласного, рівня; створення ситуаційних центрів, які належать до класу систем групової підтримки рішень.

6. Враховуючи сучасний стан законодавчого та нормативно-правового регулювання інформаційного забезпечення державного управління, обґрунтовано розроблення нової редакції базового Закону України "Про інформацію", а також вдосконалення законодавчого врегулювання таких правових інститутів, як доступ до публічної інформації; захист персональних даних та комерційної таємниці, авторських прав, права інтелектуальної власності; статус засобів масової інформації; регулювання відносин, пов'язаних з використанням глобальної інформаційної мережі Інтернет. Через зростання значущості та активне накопичення інформаційного ресурсу доцільно виокремити самостійну галузь права - інформаційне право.

7. Проаналізовано стандарти фінансової звітності, що дає підстави для загального висновку про те, що вони в цілому забезпечують акціонерам та державі можливість отримувати досить повну і достовірну інформацію про стан фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства. Водночас канали надходження цієї інформації до адресатів недостатньо розгалужені й відпрацьовані, виявляється недостатнім рівень підготовки персоналу, неналежне технічне та інформаційне забезпеченням цієї сфери. Але за умови активного виходу українських установ і організацій на зовнішні ринки капіталу та впровадження інституту саморегулюючих організацій можна очікувати швидкого прогресу в сфері підвищення якості й повноти розкриття інформації, у т.ч., що надходитиме до органів державного управління.

8. Запропоновано для вдосконалення інфраструктури регулювання інформаційної відкритості в національній економіці використовувати інститут саморегулювання шляхом розвитку в Україні організацій саморегулювання на основі балансу інтересів підприємців і держави та створення переліку тих сегментів економіки, розвиток інститутів саморегулювання в яких видається найбільш пріоритетним і виправданим з точки зору державних інтересів і готовності самих підприємницьких структур до саморегулювання з метою ініціації розробки проектів законів у спеціалізованих галузях.

9. Розроблено для підвищення інформаційної відкритості вітчизняних корпорацій схему взаємодії суб'єктів регулювання інформаційної відкритості корпорацій у національній економіці, в якій: розподілено обов'язки щодо контролю над інформаційною прозорістю корпорацій між новими суб'єктами державного регулювання; показано перерозподіл контрольних функцій між державними органами й органами саморегулюючих організацій; введено офіційний спостережливий орган - Раду по контролю за інформаційною прозорістю підприємств, - на який покладено обов'язок за спостереженням регулювання інформаційної прозорості корпорацій на рівні державних контролюючих органів.

Розроблено організаційний механізм регулювання інформаційної відкритості господарюючих суб'єктів із залученням державних структур й учасників ринкових відносин. При цьому обов'язковий контроль якості інформації здійснюватиметься як на державному, так і на саморегулюючому рівні з обов'язковою участю певного підрозділу державної служби, що має здійснювати контроль якості й повноти розкриття інформації про виробничу діяльність і структуру власності.

10. Показано, що існуючий механізм посвідчення якості й повноти фінансової інформації не дозволяє одержувати державі якісну й достовірну інформацію. Враховуючи особливості розкриття інформації для держави як власника, розроблено механізм регулювання розкриття інформації корпораціями з державною власністю й державними підприємствами з залученням саморегулюючих організацій. Незалежна комісії, яка складається з аудиторських, оцінних компаній і професійних учасників ринку цінних паперів (реєстратори, організатори торгів) дасть змогу отримати державі достовірну і якісну інформацією для ухвалення оптимального рішення про приватизацію, продаж або акціонування державної власності.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Соколов А.В. Інформаційні технології в організації інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління / А.В. Соколов // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 5. - С. 29-31.

2. Соколов А.В. Інформаційно-аналітичне забезпечення державного управління розвитком малого підприємництва / А.В. Соколов // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 4. - С. 23-27.

3. Соколов А.В. Основні етапи розробки державної інформаційної політики / А.В. Соколов // Економіка та держава. - 2010. - № 4. - С. 45-48.

4. Соколов А.В. Регулююча роль держави у розвитку інформаційної сфери суспільства / А.В. Соколов // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія "Управління" Вип. 4(10). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. - 2009. - С. 317-326.

5. Соколов А.В. Теоретичні положення запровадження інформаційних систем в сфері управління [Електронний ресурс] / А.В. Соколов // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2009. - № 4. - Режим доступу до журналу: http://www.dy.nayka.com.ua.

6. Соколов А.В. Державна інформаційна політика розвитку ринку інформаційних технологій / А.В. Соколов // Стратегія економічного розвитку країн в умовах глобалізації: матеріали Всеукр. наук. - практ. конф. молодих учених та студентів, 26-27 листоп. 2009 р.: в 4 т. - Т.2 - Дніпропетровськ: Біла К.О., 2009. - С.106-108.

7. Соколов А.В. Державна політика щодо підтримки розвитку інформаційної сфери / А.В. Соколов // Інституційна природа ринкових трансформацій: Матеріали ХІХ міжнародної науково-практичної конференції (15-16 жовтня 2009 р.) - Чернівці: ДрукАрт, 2009. - С.45-47.

8. Соколов А.В. Основні проблеми регіону в створенні систем інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень / А.В. Соколов // Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України: Тези Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. (Дніпропетровськ, 16-26 листопада 2009 р.). у 2 т. - Т І. - Дніпропетровськ: ДДФА, 2009. - С.109-111.

9. Соколов А.В. Розширення інформаційного простору в державному управлінні / А.В. Соколов // Проблеми формування нової економіки ХХІ століття: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. коф., 25-26 груд. 2009 р.: в 5-т. - Т. 5. - Дніпропетровськ: Біла К.О., 2009. - С.39-41.

10. Соколов А.В. Структура системи науково-технічної інформації країни / А.В. Соколов // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези Х Міжнародного наукового конгресу, Харків, 26 березня 2010 р. - Х.: Вид. Хар. РІ НАДУ "Магістр", 2010 - С. 276-277.

Размещено на Allbest.ru