Цивільне правове регулювання комерційного представництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет внутрішніх справ

Верес Ірина Ярославівна

УДК 347.191.4

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА

12.00.03 - цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

комерційний представництво правовий

Робота виконана на кафедрі цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор

Коссак Володимир Михайлович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри цивільного права і процесу

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

Васильєва Валентина Антонівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,

директор Юридичного інституту,

завідувач кафедри цивільного права;

кандидат юридичних наук, доцент

Дзера Ірина Олександрівна,

Національний університет «Києво-Могилянська академія»,

доцент кафедри галузевих правових наук

Захист відбудеться "____" червня 2010 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.007.06 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1.

Автореферат розіслано "____" травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.Г. Братель

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток в Україні ринкових відносин, ускладнення структури економічних зв'язків зумовили значне поширення відносин комерційного представництва. Вчинення правочинів у сфері підприємницької діяльності комерційним представником є ефективним способом набуття, зміни або припинення прав та обов'язків для учасників цивільних відносин.

Уперше на законодавчому рівні положення про комерційне представництво були передбачені в Цивільному кодексі України 2003 р. Загальним положенням про комерційне представництво присвячена лише стаття 243 Цивільного кодексу України. Окремі положення про комерційне представництво передбачені у главі 68 Цивільного кодексу України «Договір доручення». Варто наголосити на відсутності комплексного правового регулювання особливостей комерційного представництва, зокрема щодо підстав виникнення та припинення даного правовідношення, його структурних елементів (об'єкта, суб'єктів та змісту), цивільно-правової відповідальності суб'єктів комерційного представництва. Суперечності правового регулювання відносин комерційного представництва зумовлені також наявністю в Господарському кодексі України інституту комерційного посередництва (глава 31). На законодавчому рівні відсутнє чітке розмежування комерційного посередництва та комерційного представництва.

Для ефективного використання моделі комерційного представництва важливо дослідити правове регулювання правовідносин, які виникають в окремих сферах підприємницької діяльності та відповідають ознакам комерційного представництва. Зокрема, правовідносини, які виникають при здійсненні брокерської діяльності на товарній біржі та професійної діяльності на фондовому ринку (брокерської діяльності, андеррайтингу).

Інститут комерційного представництва недостатньо вивчений в українській юридичній науці. Окремі питання правового регулювання комерційного представництва досліджувалися у дисертаційних та монографічних роботах В.А. Васильєвої, І.О. Гелецької, І.Ю. Доманової, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Л.І. Шаповал та інших вчених, які присвячені цивільно-правовому регулюванню посередництва, представництва. Разом з тим відсутні комплексні наукові дослідження комерційного представництва.

Вищенаведене зумовило потребу провести теоретичне дослідження комерційного представництва, виробити наукові позиції для вирішення проблемних питань комерційного представництва, щоб сприяти удосконаленню чинного законодавства в цій сфері.

Сформульовані в дисертації теоретичні висновки ґрунтуються на результатах дослідження праць вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців, зокрема: В.К. Андреєва, М.І. Брагінського, В.А. Васильєвої, В.В. Вітрянського, В.В. Галова, І.О. Гелецької, А.О. Гордона, А.В. Грішина, І.Ю. Доманової, О.В. Дзери, І.О. Дзери, А.І. Дрішлюка, А.В. Єгорова, І.В. Жилінкової, Б.Д. Завідова, Ю.О. Заіки, С.А. Зінченка, Л.Н. Казанцева, М.В. Карпичова, В.М. Коссака, С.А. Кузнєцова, А.А. Кузьмішина, В.В. Луця, С.В. Мельника, О.Л. Невзгодіної, Н.О. Нерсесова, В.О. Рясенцева, Г.І. Сальникової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Н.А. Степанової, С.Я. Фурси, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Л.І. Шаповал, Я.М. Шевченко та інших вчених.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до науково-дослідної проблематики кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка на 2005-2008 роки «Удосконалення цивільного законодавства в світлі нового Цивільного кодексу України» (номер державної реєстрації 0105U004945) та на 2009-2011 роки «Гармонізація цивільного законодавства з правом Європейського Союзу» (номер державної реєстрації 0109U004333). Тема дисертації затверджена Вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 11/3 від 28 березня 2007 р/).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у формуванні теоретичної концепції цивільно-правового регулювання комерційного представництва, а також у розробці науково-обґрунтованих пропозицій, спрямованих на удосконалення діючого законодавства та правозастосовної практики.

Для досягнення вказаної мети поставлено такі основні завдання:

з'ясувати правову природу та кваліфікуючі ознаки комерційного представництва, запропонувати авторське визначення комерційного представництва;

здійснити порівняльно-правовий аналіз комерційного представництва та комерційного посередництва, інших суміжних правовідносин;

визначити підстави виникнення комерційного представництва;

розкрити особливості послуг комерційного представника;

визначити законодавчі вимоги до суб'єктів комерційного представництва;

розкрити зміст комерційного представництва;

з'ясувати особливості елементів комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності;

визначити підстави припинення комерційного представництва;

визначити правові наслідки порушення суб'єктами комерційного представництва своїх обов'язків;

сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання комерційного представництва.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері комерційного представництва.

Предметом дослідження є цивільно-правове регулювання комерційного представництва, наукові дослідження, матеріали судової практики з розгляду спорів, пов'язаних із комерційним представництвом.

Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційного дослідження використано наступні наукові методи: діалектичний - сприяв дослідженню формування та розвитку ідей комерційного представництва і відповідних норм у цивільному праві (підрозділи 1.1., 1.2); історичний - використовувався під час дослідження еволюції комерційного представництва (підрозділ 1.1.); порівняльний - дозволив провести порівняльно-правовий аналіз комерційного представництва з суміжними правовідносинами (підрозділ 1.2); системно-структурного аналізу - застосовувався для з'ясування елементів комерційного представництва (підрозділи 2.1., 2.2., 2.3.); моделювання - використовувався при з'ясуванні особливостей елементів комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності (підрозділ 2.4); аналізу - застосовувався при дослідженні законодавчих положень та наукових концепцій для вироблення і обґрунтування власної позиції автора (підрозділи 1.2., 1.3, 2.1., 2.2, 2.3, 2.4, 3.1,3.2.).

Нормативно - правову базу дослідження склали положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі- ГК України), ряду інших нормативних актів, а також кодекси окремих іноземних держав. Дисертаційне дослідження проведене з урахуванням судової практики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних питань, що стосуються комерційного представництва, та запропоновано нові теоретичні положення і розроблено рекомендації щодо вдосконалення законодавчого регулювання комерційного представництва. На підставі одержаних у процесі виконання дисертаційного дослідження результатів на захист винесено такі положення, що містять елементи наукової новизни.

Вперше:

сформульовано визначення комерційного представництва як правовідношення, в якому одна сторона (комерційний представник) зобов'язана вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності від імені другої сторони (особи, яку представляють), а також здійснювати необхідні при цьому юридичні та (або) пов'язані з ними фактичні дії, а друга сторона зобов'язана сплатити за надані послуги певну грошову суму;

запропоновано такі підстави виникнення комерційного представництва: договір комерційного представництва; інші договори, умовами яких є права та обов'язки сторін, що складають зміст комерційного представництва; видача довіреності особою, яку представляють, та її прийняття комерційним представником;

обґрунтовано доцільність закріплення окремого параграфу глави 68 Цивільного кодексу України, присвяченого договору комерційного представництва. З метою комплексного правового регулювання комерційного представництва слід передбачити поширення норм про договір комерційного представництва на комерційне представництво, підставами виникнення якого є інші договори, умовами яких є права та обов'язки сторін, що складають зміст комерційного представництва; видача довіреності особою, яку представляють, та її прийняття комерційним представником;

запропоновано передбачити в ЦК України відповідальність представника перед третіми особами у випадку вчинення правочину з перевищенням повноважень. Зокрема, якщо особа, яку представляють, не схвалила правочину, представник зобов'язаний відшкодувати збитки другій стороні правочину, завдані у зв'язку із вчиненням ним правочину з перевищенням повноважень.

Удосконалено:

поняття комерційного посередництва як правовідношення, в якому одна сторона вчиняє юридичні дії від імені іншої сторони або від власного імені та (або) необхідні фактичні дії. Дане визначення дозволяє зробити висновок, що комерційне представництво - це лише одна з можливих форм (різновидів) комерційного посередництва.

визначення суб'єктів комерційного представництва. Комерційним представником та особою, яку представляють, можуть виступати фізичні особи-підприємці або юридичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності;

положення про визначення обсягу повноважень комерційного представника. Висловлена позиція, що в договорі про комерційне представництво можуть бути визначені конкретні правочини, на вчинення яких уповноважується комерційний представник, або загальні повноваження комерційного представника на вчинення правочинів від імені особи, яку представляють. Комерційний представник вправі вчиняти юридичні дії та (або) пов'язані фактичні дії, які є необхідними для вчинення правочинів, якщо інше не передбачене договором про комерційне представництво або довіреністю;

положення про припинення комерційного представництва. Зокрема, запропоновано вважати моментом припинення комерційного представництва внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення органу юридичної особи або фізичної особи-підприємця, а також про судове рішення щодо припинення юридичної особи або фізичної особи-підприємця, які виступають комерційним представником або особою, яку представляють; внесення до Єдиного державного реєстру запису про прийняття рішення господарським судом України про визнання юридичної особи або фізичної особи-підприємця, які виступають особою, яку представляють, або комерційним представником, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Дістало подальший розвиток:

положення про те, що повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені довіреністю або договором, в якому визначені повноваження комерційного представника, а його форма відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 245 Цивільного кодексу України;

визначення прав та обов'язків комерційного представника з урахуванням особливостей комерційного представництва;

визначення особливостей комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності, зокрема на товарній біржі та фондовому ринку.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційній роботі положення та практичні рекомендації можуть бути використані в майбутніх науково-теоретичних дослідженнях інституту комерційного представництва; для вдосконалення цивільного законодавства України та практики розгляду судами справ, пов'язаних із комерційним представництвом; у процесі навчання студентів вищих навчальних закладів, для підвищення кваліфікації практичних працівників, при підготовці підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій із курсу «Цивільне право України».

Зокрема, результати дисертаційного дослідження були впровадженні в навчальний процес Львівського національного університету імені Івана Франка шляхом їх використання під час проведення лекційних та семінарських занять з дисципліни «Цивільне право» та спецкурсу «Зобов'язальне право» (акт впровадження від 30.03.2010 р. № 1186-н) та законопроектну діяльність (акт впровадження від 29.03.2010 р. № 04-19/14-685).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення, що характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержано особисто та є наслідком аналізу, узагальнення та критичного осмислення наукових положень, чинного законодавства та судової практики.

Апробація результатів дисертації. Обговорення і рецензування дисертаційного дослідження здійснено на засіданні кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол від 16.06.2009 р. №16).

Основні положення та висновки дисертаційної роботи апробовані на Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених» (м. Запоріжжя, 23 березня 2007 року, тези опубліковано); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 1-2 червня 2007 року, тези опубліковано); XIV Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 6 лютого 2008 року, тези опубліковано), Міжнародній науково-практичній конференції «Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Одеса, 30 травня 2008 року, тези опубліковано), Міжнародній науковій конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28-29 листопада 2008 року, тези опубліковано), XV Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 4-5 лютого 2009 року, тези опубліковано).

Публікації. Результати дослідження опубліковані у 4 статтях у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, та в тезах 6 доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації обумовлена завданнями та предметом дослідження Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують дев'ять підрозділів, висновків до кожного розділу, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок, з яких основного тексту - 173 сторінки, список використаних джерел налічує 21 сторінку та містить 211 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, його науково-теоретичну базу, зв'язок роботи з науковими планами та програмами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, сформульовано положення, що містять елементи наукової новизни, окреслено практичне значення дисертації, кількість публікацій, а також апробацію результатів і структуру роботи.

Перший розділ «Загальна характеристика комерційного представництва» складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню еволюції інституту комерційного представництва; з'ясуванню питання про поняття комерційного представництва, підстави виникнення комерційного представництва.

Підрозділ 1.1. «Еволюція інституту комерційного представництва» присвячений вивченню історичного розвитку комерційного представництва. Проаналізовано ґенезу комерційного представництва починаючи з римського права; особливості інституту комерційного представництва в романо-германській та англосаксонській правових системах; розвиток законодавчих положень у сфері комерційного представництва в приватному праві Російської імперії та в цивільному праві Радянського Союзу; правове регулювання комерційного представництва в законодавстві України.

Автором визначається, що українським законодавством запозичені моделі комерційного представництва, які притаманні як романо-германській, так і англосаксонській правовим системам. Зокрема, відносини, характерні романо-германській правовій системі, іменуються як комерційне представництво і закріплені в Цивільному кодексі України; відносини, характерні англо-американській правовій системі, визначені в Господарському кодексі України як комерційне посередництво. Такий підхід законодавця не сприяє виробленню єдиних засад правового регулювання комерційного представництва. В роботі запропоновано комплексне регулювання комерційного представництва в Цивільному кодексі України.

У підрозділі 1.2. «Поняття комерційного представництва» з'ясовується правова природа представництва. Проаналізовано три існуючі в юридичній літературі підходи щодо визначення правової природи представництва, зокрема «представництво - дія»; «представництво - юридичний прийом»; «представництво - правовідношення». Особлива увага присвячена питанню про структуру представницького правовідношення. Автором підтримується позиція, згідно якої представництво - це правовідношення, яке виникає між представником та особою, яку представляють. В межах даного правовідношення представник зобов'язаний або має право вчинити правочин від імені особи, яку представляють, а особа, яку представляють, зобов'язана визнати юридичні наслідки дій представника, вчинені в межах наданих йому повноважень.

В дисертаційній роботі автор розмежовує ознаки комерційного представництва, які характерні будь-якому представницькому правовідношенню; ознаки комерційного представництва як різновиду добровільного представництва; а також специфічні ознаки комерційного представництва.

Для комерційного представництва як представницького правовідношення характерні такі ознаки: у межах правовідносин комерційного представництва обов'язковим є вчинення комерційним представником правочину; комерційний представник має право діяти лише від імені особи, яку він представляє; комерційний представник діє тільки в межах наданих йому повноважень; комерційний представник діє в інтересах особи, яку він представляє, та за її рахунок.

Характерною ознакою комерційного представництва як різновиду добровільного є те, що передумовою його виникнення є волевиявлення особи, яку представляють, та комерційного представника, відображене у договорі про комерційне представництво або в односторонніх правочинах особи, яку представляють, та комерційного представника (видача та прийняття довіреності). Автором не підтримується позиція про визначення вчинення комерційним представником правочинів в межах правовідносин комерційного представництва як його право, що обумовлено добровільним характером підстав виникнення комерційного представництва. З моменту укладення договору про комерційне представництво або вчинення односторонніх правочинів особою, яку представляють, та комерційним представником (видача та прийняття довіреності) виникає зобов'язальне правовідношення - комерційне представництво, в якому комерційний представник зобов'язується вчиняти правочин (правочини) від імені особи, яку він представляє.

Кваліфікуючими ознаками комерційного представництва є такі: комерційного представника уповноважують не лише на вчинення правочинів у сфері підприємницької діяльності, а й на здійснення юридичних або (та) фактичних дій, якщо вони є пов'язаними та необхідними для вчинення правочинів; комерційним представником та особою, яку представляють, може виступати лише фізична особа - підприємець або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності; послуги комерційного представника мають відплатний характер.

Дисертантом запропоноване визначення комерційного представництва як правовідношення, в якому одна сторона (комерційний представник - фізична особа-підприємець або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності) зобов'язана вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності від імені другої сторони (особи, яку представляють - фізичної особи-підприємця або юридичної особи, яка є суб'єктом підприємницької діяльності), а також здійснювати необхідні при цьому інші юридичні дії та (або) пов'язані з ними фактичні дії, а друга сторона зобов'язана сплатити за надані послуги певну грошову суму.

В дисертаційній роботі автором обґрунтовується позиція, що комерційне представництво слід вважати різновидом комерційного посередництва. Проведено також порівняльно-правовий аналіз комерційного представництва та окремих видів комерційного посередництва, зокрема маклерства, ріелторства, правовідношення, яке виникає на підставі договору комісії, консигнації. Автором також наголошується на необхідності розмежування комерційного представництва та дилерства, дистриб'юторства.

У підрозділі 1.3. «Підстави виникнення комерційного представництва» обґрунтовується авторська позиція щодо визначення підстав виникнення комерційного представництва. Зокрема, автором запропоновано наступні підстави виникнення комерційного представництва: договір комерційного представництва; інші договори, умовами яких є права та обов'язки сторін, що складають зміст комерційного представництва; видача довіреності особою, яку представляють, та її прийняття комерційним представником.

У дисертаційній роботі відстоюється позиція про доцільність закріплення в Цивільному кодексі України окремої договірної конструкції - договору комерційного представництва як самостійного різновиду договору доручення. За договором комерційного представництва одна сторона (комерційний представник) зобов'язується вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності від імені другої сторони (особи, яку представляють), а також здійснювати необхідні інші юридичні дії та (або) пов'язані з ними фактичні дії, а друга сторона зобов'язана сплатити за надані послуги певну грошову суму. З метою забезпечення комплексного правового регулювання комерційного представництва слід передбачити поширення положень про договір комерційного представництва також на правовідношення, які виникають на підставі інших договорів, умовами яких є права та обов'язки сторін, що складають зміст комерційного представництва; а також на підставі видачі довіреності особою, яку представляють, та її прийняття комерційним представником.

Здійснено також аналіз договорів, умовами яких є права та обов'язки сторін, які складають зміст комерційного представництва, зокрема договору транспортного експедирування, договору про брокерське обслуговування, договору андеррайтингу.

Автором обґрунтована також позиція про те, що повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені договором про комерційне представництво, в якому визначені повноваження комерційного представника, а його форма відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 245 Цивільного кодексу України.

Другий розділ «Елементи комерційного представництва» складається з 4 підрозділів, які присвячені дослідженню об'єкта, суб'єктів, змісту комерційного представництва; а також з'ясуванню особливостей елементів комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності.

У підрозділі 2.1. «Об'єкт комерційного представництва» автор приходить до висновку, що специфіка послуги як об'єкта правовідношення комерційного представництва полягає у вчиненні комерційним представником правочинів у сфері підприємницької діяльності від імені особи, яку він представляє. Комерційний представник може здійснювати юридичні та (або) фактичні дії, якщо вони є пов'язані та необхідні для вчинення правочинів.

В роботі також обґрунтовується позиція, що у договорі про комерційне представництво або в довіреності можуть бути визначені або конкретні правочини, на вчинення яких уповноважено комерційного представника, або загальні повноваження комерційного представника на вчинення правочинів від імені особи, яку представляють. Комерційний представник має право вчиняти юридичні дії та (або) фактичні дії, які необхідні для вчинення правочинів, якщо це не суперечить правовій природі комерційного представництва і якщо інше не передбачене договором про комерційне представництво або довіреністю.

У підрозділі 2.2. «Суб'єкти комерційного представництва» визначаються вимоги до суб'єктів комерційного представництва - комерційного представника та особи, яку представляють.

В дисертації обґрунтовується точка зору, згідно з якою комерційним представником та особою, яку представляють, можуть виступати фізичні особи-підприємці, а також юридичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності. Підкреслюється, що актами цивільного законодавства можуть бути передбачені спеціальні вимоги для осіб, які здійснюють комерційне представництво в окремих сферах підприємницької діяльності, зокрема про одержання ліцензій для здійснення брокерської діяльності на фондовому ринку, андеррайтингу. Автор акцентує увагу на тому, що особа, яку представляють, повинна одержати ліцензію, якщо правочин, який вчиняє комерційний представник від її імені, пов'язаний із здійсненням певних видів діяльності, які згідно із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підлягають ліцензуванню.

У підрозділі 2.3. «Зміст комерційного представництва» проаналізовані права та обов'язки комерційного представника та особи, яку представляють.

Автором запропоновано виділяти наступні обов'язки комерційного представника:

повідомляти особу, з якою комерційний представник вступає у відносини від імені особи, яку представляє, про свій статус комерційного представника;

повідомляти особу, яку представляють, про обставини виконання зобов'язання, які істотно можуть вплинути на її інтереси, зокрема про вчинені від її імені правочини, а також на вимогу особи, яку представляють, про інші відомості виконання зобов'язання;

дотримуватись вказівок особи, яку представляють, про виконання зобов'язання;

надавати звіт та виправдальні документи після виконання зобов'язання;

передавати особі, яку представляють, все одержане від неї та третіх осіб у зв'язку з виконанням своїх зобов'язань;

повернути довіреність негайно після припинення комерційного представництва;

не розголошувати конфіденційну інформацію, яка стала відома при здійсненні повноважень, у тому числі після припинення правовідносин комерційного представництва;

інші обов'язки, які передбачені актами цивільного законодавства або визначені за згодою сторін.

В дисертаційній роботі проаналізовано наступні права комерційного представника:

на плату за надані послуги з моменту прийняття особою, яку представляють, звіту про виконання комерційним представником своїх зобов'язань; відшкодування витрат, необхідних для виконання зобов'язання;

відступати в інтересах особи, яку представляють, від змісту доручення без попереднього запиту про це, якщо це передбачено договором про комерційне представництво або довіреністю;

здійснювати комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за їхньою згодою, яка висловлена в договорі про комерційне представництво або в довіреності;

притримувати речі, які мають бути передані особі, яку представляють, для забезпечення вимог оплати за надані послуги;

інші права, які передбачені актами цивільного законодавства або визначені за згодою сторін.

У підрозділ 2.4. «Особливості елементів комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності» на основі аналізу елементів правовідношення, яке виникає при здійсненні брокерської діяльності на товарній біржі та професійної діяльності на фондовому ринку (брокерської діяльності, андеррайтингу), автором визначені умови, за яких дані правовідношення слід вважати комерційним представництвом в окремих сферах підприємницької діяльності.

На думку автора правовідношення, в якому одна сторона (біржовий брокер) здійснює біржові операції (укладає біржові договори, вчиняє односторонні правочини та необхідні фактичні дії) від імені другої сторони - члена біржі (фізичної особи-підприємця або юридичної особи, яка є суб'єктом підприємницької діяльності), слід вважати різновидом комерційного представництва. Професійну діяльність із торгівлі цінними паперами - брокерську діяльність слід визначати як діяльність, яка може здійснюватися в рамках комерційного представництва лише за умови, що вона полягає у вчиненні брокером (господарським товариством, банком) правочинів із цінними паперами від імені клієнта (фізичної особи-підприємця або юридичної особи, яка є суб'єктом підприємницької діяльності), а також у здійсненні пов'язаних з ними фактичних дій. Щодо такого виду професійної діяльності з торгівлі цінними паперами як андеррайтинг, то він відповідає ознакам діяльності, яка здійснюється в рамках комерційного представництва за умови, якщо розміщення цінних паперів здійснюється від імені емітента - юридичної особи, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Третій розділ «Припинення комерційного представництва та правові наслідки порушення суб'єктами своїх обов'язків» складається з двох підрозділів, які присвячені дослідженню підстав припинення комерційного представництва та правових наслідків порушення суб'єктами комерційного представництва своїх обов'язків.

Підрозділ 3.1. «Підстави припинення комерційного представництва» присвячений з'ясуванню особливостей підстав припинення правовідношення комерційного представництва, яке виникає на підставі договору про комерційне представництво; видачі довіреності особою, яку представляють, та її прийнятті комерційним представником.

Автором проаналізовані наступні підстави припинення комерційного представництва: належне виконання зобов'язання комерційного представництва; закінчення строку договору про комерційне представництво, довіреності; одностороння відмова комерційного представника або особи, яку він представляє, від договору про комерційне представництво, скасування довіреності особою, яку представляють, або відмова комерційного представника від вчинення дій, що були визначені в довіреності; ліквідація юридичної особи або фізичної особи - підприємця, які у правовідносинах комерційного представництва виступають як комерційний представник або особа, яку представляють; смерть фізичної особи-підприємця, оголошення її померлою; обмеження цивільної дієздатності фізичної особи-підприємця, визнання її недієздатною.

В дисертаційній роботі також досліджується питання про правові наслідки вчинення особою правочинів після припинення представництва. Автор стверджує, що оскільки комерційне представництво припинилося, правові наслідки вчинення правочину представником, які передбачені у ч. 1 ст. 239 Цивільного кодексу України, виникати не можуть. В даному випадку слід вважати, що особа діє від власного імені. У дисертаційній роботі проаналізовані правові наслідки вчинення даного правочину залежно від того, чи особа, яка вчинила правочин, та третя особа знали або повинні були знати про припинення представництва.

У підрозділі 3.2. «Правові наслідки порушення суб'єктами комерційного представництва своїх обов'язків» проаналізовані випадки порушення комерційним представником зобов'язання, зокрема не вчинення правочину від імені особи, яку представляють, в межах наданих повноважень, за умови відсутності відмови від здійснення представництва; вчинення правочину з перевищенням повноважень; вчинення правочину, який формально відповідає положенням договору або довіреності, але суперечить волевиявленню особи, яку представляють, висловленому комерційному представникові у формі вказівок.

При з'ясуванні правових наслідків вчинення комерційним представником правочину від імені особи, яку представляють, з перевищенням повноважень автором підтримується точка, згідно якої у разі відсутності наступного схвалення правочину особою, яку представляють, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень створює, змінює, припиняє права та обов'язки для особи, яку представляють, лише в частині, яка відповідає наданим нею повноваженням представнику. Запропоновано передбачити обов'язок представника відшкодувати збитки другій стороні правочину, з якою він вчинив правочин з перевищенням повноважень.

В дисертаційній роботі досліджуються також умови договірної цивільно-правової відповідальності комерційного представника.

Автором зазначається, що комерційний представник не відповідає перед особою, яку представляють, за невиконання або неналежне виконання третьою особою договору, укладеного з нею від імені представленої особи, крім випадків, коли договором про комерційне представництво передбачений відповідний вид забезпечення виконання зобов'язання.

При дослідженні особливостей правових наслідків порушення зобов'язань особою, яку представляють, акцентується на неможливості вимагати виконання нею таких обов'язків, як видача довіреності, забезпечення представника іншими засобами, необхідними для виконання комерційним представником зобов'язань. Особа, яку представляють, може порушити грошові зобов'язання, зокрема з виплати комерційному представнику винагороди, з відшкодування витрат. Визначення правових наслідків даного порушення повинне здійснюватись з урахуванням положень Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення грошового зобов'язання (ч. 2 ст. 625).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення проблем комерційного представництва та запропоноване нове бачення правового регулювання комерційного представництва в Цивільному кодексі України.

За результатами проведеного комплексного дослідження були сформульовані наступні висновки.

1. Особливості комерційного представництва як самостійного різновиду добровільного представництва повинні бути відображені у ст. 243 Цивільного кодексу України (Комерційне представництво) шляхом законодавчого визначення поняття даного правовідношення. Зокрема, в ч.1 ст. 243 Цивільного кодексу України доцільно закріпити визначення комерційного представництва як правовідношення, в якому одна сторона (комерційний представник - фізична особа-підприємець або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності) зобов'язана вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності від імені другої сторони (особи, яку представляють - фізичної особи-підприємця або юридичної особи, яка є суб'єктом підприємницької діяльності), а також здійснювати необхідні при цьому юридичні дії та (або) пов'язані з ними фактичні дії, а друга сторона зобов'язана виплатити за надані послуги певну грошову суму.

2. Необґрунтовано на законодавчому рівні ототожнювати комерційне представництво і комерційне посередництво. Комерційне представництво є лише однією з можливих форм (різновидів) комерційного посередництва. На відміну від комерційного представництва, такі різновиди комерційного посередництва, як маклерська, ріелторська діяльність передбачають здійснення виключно фактичних дій, які сприяють вчиненню правочину. Комісіонер та консигнатор, на відміну від комерційного представника, діють від власного імені. Комерційне представництво слід також відрізняти від інших суміжних правовідносин, зокрема дилерства, дистриб'юторства. На відміну від комерційного представника, дилер та дистриб'ютор діють від власного імені, за власний рахунок, у власних інтересах.

3. У ч. 2 ст. 243 Цивільного кодексу України слід передбачити, що комерційне представництво виникає на підставі договору комерційного представництва; інших договорів, умовами яких є права та обов'язки сторін, що складають зміст комерційного представництва; видачі довіреності особою, яку представляють, та її прийняття комерційним представником.

4. Послуга як об'єкт правовідношення комерційного представництва полягає у вчиненні комерційним представником правочинів у сфері підприємницької діяльності від імені особи, яку він представляє, а також у здійсненні необхідних при цьому юридичних та (або) пов'язаних з ними фактичних дій.

5. Комерційним представником та особою, яку представляють, (сторонами комерційного представництва) можуть виступати фізичні особи-підприємці або юридичні особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності. Застосування терміну «юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності» означає можливість для юридичних осіб, які згідно Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України створені для здійснення підприємницької діяльності, бути комерційними представниками та особами, яких представляють. У випадку вчинення фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, правочинів від імені фізичної особи або юридичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності відсутнє комерційне представництво. На дані правовідносини слід поширювати загальні положення про добровільне представництво.

6. Особливості змісту правовідношення комерційного представництва можна прослідкувати при дослідженні прав комерційного представника. Згідно з ЦК України комерційний представник вправі відступати в інтересах особи, яку він представляє, від змісту доручення без попереднього запиту, якщо це передбачено договором про комерційне представництво або довіреністю; здійснювати комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін. Доцільно на законодавчому рівні передбачити також наступні права комерційного представника: на плату за надані послуги з моменту прийняття особою, яку представляють, звіту про виконання комерційним представником своїх зобов'язань; на відшкодування витрат, необхідних для виконання зобов'язання; на притримування речі, яка має бути передана особі, яку представляють, для забезпечення вимог оплати надання послуг.

7. Правовідносини, що виникають при здійсненні брокерської діяльності на товарній біржі та професійній діяльності на фондовому ринку (брокерської діяльності, андеррайтингу), за певних умов характеризуються ознаками комерційного представництва. Тому правове регулювання даних правовідносин повинно здійснюватись з урахуванням інституту комерційного представництва;

8. Обґрунтовано позицію, що моментом припинення комерційного представництва треба вважати:

а) вчинення комерційним представником правочинів в межах наданих повноважень;

б) закінчення строку договору про комерційне представництво, довіреності;

в) повідомлення другої сторони про односторонню відмову від договору про комерційне представництво (довіреності);

г) внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення органу юридичної особи, фізичної особи-підприємця або про судове рішення щодо припинення юридичної особи або фізичної особи-підприємця, яка виступає комерційним представником або особою, яку представляють;

д) внесення до Єдиного державного реєстру запису про прийняття рішення господарським судом України про визнання юридичної особи або фізичної особи-підприємця, яка виступає особою, яку представляють, або комерційним представником, банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

е) смерть фізичної особи-підприємця;

є) набрання законної сили рішенням суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи-підприємця, визнання її недієздатною, безвісно відсутньою.

9. Запропоновано доповнити ст. 241 Цивільного кодексу України частиною третьою, яку викласти в наступній редакції: «Якщо особа, яку представляють, не схвалила правочину, то правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки представленої особи лише в обсязі тих повноважень, які вона надала представникові. Представник зобов'язується відшкодувати збитки стороні правочину, з якою він вчинив правочин з перевищенням повноважень».

10. З метою комплексного закріплення особливостей комерційного представництва як зобов'язального правовідношення доцільно закріпити в Цивільному кодексі України норми про договір комерційного представництва в окремому параграфі глави 68. Важливо передбачити, що норми даного параграфу є загальними при регулюванні комерційного представництва, яке виникає на підставі інших договорів, умовами яких є права та обов'язки сторін, що складають зміст комерційного представництва; видача довіреності особою, яку представляють, та її прийняття комерційним представником. Норми про договір комерційного представництва повинні визначати особливості повноважень комерційного представника, вимоги до суб'єктів комерційного представництва, закріплювати перелік прав та обов'язків комерційного представника, підстави припинення комерційного представництва.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Климовська І.Я. Особливості послуг комерційного представника/ І.Я. Климовська // Вісник Львівського університету. Серія юридична. - 2008. - Випуск 46. - С. 120-126.

2. Климовська І.Я. Підстави виникнення комерційного представництва/ І.Я. Климовська // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2008.- Випуск 3. - С. 121-129.

3. Климовська І.Я. Підстави припинення комерційного представництва/ І.Я. Климовська // Часопис Хмельницького університету управління та права «Університетські наукові записки». - 2009. - № 1 (29). - С. 128-133.

4. Климовська І.Я. Особливості цивільно-правової відповідальності комерційного представника / І. Я. Климовська // Юридична Україна. - 2009. - №2 (74).- С. 52-58.

5. Климовська І.Я. Ознаки комерційного представництва / І.Я. Климовська// Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених: Тези доповідей Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 23 березня 2007 р. / За заг. ред. С. М. Тимченко і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - С. 64-66.

6. Климовська І.Я. Поняття комерційного представництва / І.Я. Климовська // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матеріалами IV Міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, 2007 р., 1-2 червня: У 2-х т. / Уклад. Т. Д. Климчук, І. М. Якушев. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. Держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - Т. 1. - С. 399-402.

7. Климовська І.Я. Суб'єкти комерційного представництва / І.Я. Климовська // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XIV регіональної науково-практичної конференції 6 лютого 2008 р.- Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. - С. 148-150.

8. Климовська І.Я. Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину / І. Я. Климовська // Міжнародна науково-практична конференція «Правота економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Одеса, 30 травня 2008 р.) / ОНУ ім. І. І. Мечникова. - Одеса: Астропринт, 2008.- С.174-178.

9. Климовська І.Я. Забезпечення майнових інтересів особи, яку представляє комерційний представник / І.Я. Климовська // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез міжнародної наукової конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28-29 листопада 2008 р.) - Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2008.- С.348-349.

10. Климовська І.Я. Договірні підстави виникнення комерційного представництва / І. Я. Климовська // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XV регіональної науково-практичної конференції 4-5 лютого 2009 р. - Львів: Юридичний факультет національного університету імені Івана Франка, 2009. - С. 194-195.

АНОТАЦІЯ

Верес І.Я. Цивільно-правове регулювання комерційного представництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.03- цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Київський національний університет внутрішніх справ. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню питань правового регулювання комерційного представництва. Проаналізувавши правову природу «представництва» та кваліфікуючі ознаки комерційного представництва, автором запропоновано власне визначення комерційного представництва. Проведено розмежування «комерційного представництва» та «комерційного посередництва». Детально досліджено підстави виникнення та припинення комерційного представництва. Здійснено аналіз елементів комерційного представництва (об'єкта, суб'єктів, змісту правовідношення). Визначено особливості елементів комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності. Розглянуто питання про правові наслідки порушення суб'єктами комерційного представництва своїх обов'язків. Особливу увагу приділено дослідженню правових наслідків вчинення комерційним представником правочинів з перевищенням повноважень, а також вчинення особою правочинів від імені другої особи після припинення комерційного представництва.

На основі проведених у дисертації досліджень обґрунтовано висновки та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України в сфері правового регулювання комерційного представництва.

Ключові слова: комерційне представництво, комерційне посередництво, довіреність, договір комерційного представництва.

АННОТАЦИЯ

Верес И.Я. Гражданско-правовое регулирование коммерческого представительства.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Киевский национальный университет внутренних дел. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена комплексному исследованию института коммерческого представительства.

В первом разделе диссертационной работы осуществлена общая характеристика коммерческого представительства в римском праве, романо-германской и англо-саксонской правовых системах, международном частном праве, отечественном гражданском праве; изучена правовая природа и квалификационные признаки коммерческого представительства; предложено авторское определение коммерческого представительства. В частности, предложено определение коммерческого представительства как правоотношения, в котором одна сторона (коммерческий представитель - физическое лицо - предприниматель либо юридическое лицо - субъект предпринимательской деятельности) обязана совершать сделку (сделки) в сфере предпринимательской деятельности от имени другой стороны (представляемого лица), а также осуществлять необходимые при этом другие юридические и (либо) связанные с ними фактические действия, а вторая сторона обязана оплатить предоставленные услуги.

В работе также осуществлен сравнительно-правовой анализ коммерческого представительства и смежных правоотношений. В частности, проведено разграничение коммерческого представительства и коммерческого посредничества, дилерства, дистрибьюторства. В работе определены следующие основания возникновения коммерческого представительства: договор коммерческого представительства; договора, составляющим элементом которых является коммерческое представительство; выдача доверенности представляемым лицом и ёё принятие коммерческим представителем.

Второй раздел посвящен исследованию элементов коммерческого представительства. Определены особенности услуги как объекта правоотношения коммерческого представительства; субъектного состава коммерческого представительства, прав и обязанностей субъектов коммерческого представительства. Особенное внимание уделено определению особенностей элементов коммерческого представительства в отдельных сферах предпринимательской деятельности.

В третьем разделе исследованы основания прекращения коммерческого представительства и правовые последствия нарушения субъектами коммерческого представительства своих обязанностей. Проанализированы следующие основания прекращения коммерческого представительства: надлежащее исполнение обязательства коммерческого представительства; истечение срока действия договора о коммерческом представительстве, доверенности; односторонний отказ коммерческого представителя либо представляемого лица от осуществления юридических действий, которые были определены в доверенности; ликвидация юридического лица или физического лица - предпринимателя, которое в правоотношениях коммерческого представительства выступают как коммерческий представитель либо представляемое лицо; смерть физического лица - предпринимателя, оглашение его умершим, признание его недееспособным, ограниченно дееспособным или безвестно отсутствующим. В работе исследуется вопрос о правовых последствиях совершения лицом сделок после прекращения коммерческого представительства. Автором исследованы условия договорной ответственности коммерческого представителя, представляемого лица. Проанализированы правовые последствия совершения коммерческим представителем сделок с превышением полномочий.

На основании проведенных в диссертации исследований сделаны выводы и предложения относительно совершенствования действующего законодательства Украины в сфере правового регулирование коммерческого представительства.

Ключевые слова: коммерческое представительство, коммерческое посредничество, доверенность, договор коммерческого представительства.

SUMMARY

Veres I.Ya. Civil legal regulation of commercial representation. - Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Legal Sciences in speciality 12.00.03 - Civil law and civil procedure; Family law; International private law. - Kyiv National University of Internal Affairs. - Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to research of issues on legal regulation of commercial representation. Based on analysis of legal nature of “representation” and qualifying features of commercial representation, the author offered his own definition of commercial representation. Division between “commercial representation” and “commercial mediation” is performed. Grounds for appearance and termination of commercial representation are researched in detail. Analysis of commercial representation elements is carried out (object, subjects, content of legal relationship). Peculiarities of commercial representation elements are defined in separate spheres of entrepreneurial activity. A question about legal consequences of duties violation by subjects of commercial representation is considered. Special attention is devoted to research of legal consequences upon performance by commercial representative of legal actions exceeding his/her powers, as well as upon performance of legal actions by the person on behalf of the other person upon termination of commercial representation.

...