Удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на шахтах Центрального району Донбасу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 351.82:622.012.2 (477.62)

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ НА ШАХТАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО РАЙОНУ ДОНБАСУ

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

ТИХОНОВА НАТАЛЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор

Сілаєв Віктор Іванович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк), професор кафедри менеджменту у виробничій сфері.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Іллюшенко Валентин Григорович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк), завідувач кафедри загального та адміністративного менеджменту;

кандидат наук з державного управління Пушкарьова Наталія Олександрівна, Донбаська національна академія будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Макіївка), доцент кафедри менеджменту організацій.

Захист відбудеться 26 травня 2011 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м. Донецьк, просп. Б.Хмельницького, 108, к. 201.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 21 квітня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування в Україні ринкових відносин тісно пов'язане із забезпеченням енергетичної безпеки та соціальної стабільності в державі. В таких умовах важко переоцінити роль вугільної промисловості як основи паливно-енергетичного комплексу країни та важливість удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами в вугільній галузі, яка значною мірою є основою соціальної сфери вуглевидобувних районів.

До соціальних процесів на шахтах, механізми державного управління якими мають бути удосконалені, слід віднести процеси охорони праці та зниження рівня травматизму, розв'язання трудових конфліктів, підвищення престижності шахтарської праці, працевлаштування вивільнених працівників, їх адаптації та соціального захисту, комплексного розвитку вуглевидобувних районів. Вирішити цю проблему неможливо без глибокого вивчення й оцінки соціально-економічного потенціалу, який мають або в певних умовах можуть мати вугільні підприємства України.

Тенденції останніх років свідчать про те, що механізми державного управління соціальними процесами в вугільній промисловості в сучасних умовах вимагають більш глибокого вивчення й удосконалення їхнього застосування.

Питання реструктуризації галузі та пов'язані із нею проблеми створення нових робочих місць та соціального захисту населення вуглевидобувних регіонів, управління державними вугільними підприємствами, причини соціально-трудових конфліктів та визначення шляхів їх розв'язання, проблеми соціального розвитку шахтарських міст завжди були в центрі уваги вчених і практиків і знайшли широке відображення в наукових працях багатьох науковців та фахівців, а саме: А.Д. Алексєєва, О.І.Амоші, Ю.А.Бойка, Б.А.Грядущего, Г.К.Губерної, В.Г.Іллюшенка, А.І.Кабанова, О.В.Кузьмича, В.І.Логвиненка, О.Ф.Ляшенка, Ю.М.Малишева, І.І. Мохначука, І.В.Петенко, Г.Г.Пивняка, С.Ф.Поважного, В.І.Саллі, В.І.Сілаєва, Л.Л.Стариченка, М.С.Сургая, К. Хіршхаузена, С.В.Янка, Ю.П.Ященка та інших.

Однак окремі питання вимагають більш детального дослідження. Так, в особливо тяжкому стані перебувають державні вуглевидобувні підприємства Центрального району Донбасу (ЦРД), які забезпечують від 17 до 50% податків та зборів у місцеві бюджети. Видобуток вугілля ведеться в надзвичайно складних гірничо-геологічних умовах із нестачею промислово-виробничого персоналу, високим рівнем травматизму та найнижчим в галузі рівнем механізації, собівартість вугільної продукції набагато перевищує її ціну. Шахти ЦРД нерентабельні, проте є містоутворюючими підприємствами та основою соціальної сфери району; для промисловості країни вони забезпечують значний обсяг видобутку коксівного вугілля.

Внаслідок існуючого в галузі порядку дотування трудові колективи шахт незацікавлені в поліпшенні результатів діяльності, рівень державної підтримки шахт занадто високий і не пов'язаний з результатами господарювання. Питома вага обсягу видобутку в ЦРД становить 5% від загальногалузевого обсягу, а рівень державної підтримки сягає 25% від загальногалузевого фінансування. Втім, крім скорочення бази оподаткування, надходжень у місцеві бюджети, втрати фахівців, робочого потенціалу, скорочення робочих місць в районі без створення нових, необміркована ліквідація таких підприємств призведе до загострення економічних та екологічних проблем.

Тому актуальною є проблема удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на шахтах ЦРД при закритті шахт із відпрацьованими запасами та використання внутрішніх резервів для суттєвого поліпшення результатів діяльності та розвитку вуглевидобувних підприємств, що в свою чергу забезпечить соціально-економічний розвиток ЦРД.

Актуальність проблеми, її практичне значення й недостатня теоретична й практична розробка обумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної теми наукового дослідження Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Дослідження та оцінка виробничого потенціалу підприємств регіону» (2005-2008 р., номер державної реєстрації 0101U002856), а також у процесі участі автора в роботі Державного підприємства «Донбаський науково-дослідний і проектно-конструкторський вугільний інститут» Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Програма подальшої експлуатації вугільних підприємств Центрального району Донбассу» (2006 р., номер державної реєстрації 0106U009632), виконаної відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2005 г. № 544 «Про затвердження заходів при виконанні Програми «Українське вугілля». В межах цих тем автором розроблено теоретичні і методичні положення комплексного підходу до вирішення завдання управління вуглевидобувними підприємствами в сучасних умовах.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на шахтах Центрального району Донбасу.

Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені такі завдання:

розглянути трансформацію механізмів державного управління вуглевидобувними підприємствами країни з визначенням наслідків реструктуризації галузі для соціальної сфери та причин, які викликали соціальну нестабільність в галузі;

провести аналіз стану шахт ЦРД з урахуванням соціального й економічного факторів, виявити специфіку державного управління шахтами і оцінити перспективи подальшої експлуатації вуглевидобувних підприємств;

розробити концепцію розвитку шахт ЦРД, яка містить механізми державного управління соціальними процесами при створенні нових робочих місць, адаптації населення до нових умов в процесі закриття шахт із відпрацьованими запасами і стратегію розвитку вуглевидобувної промисловості району;

сформулювати стратегії поведінки шахт ЦРД з соціальними наслідками за різними сценаріями державного управління вугільними підприємствами;

розробити рекомендації з удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на шахтах ЦРД.

Об'єктом дослідження є процес державного управління соціальними процесами на вуглевидобувних підприємствах Центрального району Донбасу в умовах ринкової економіки.

Предметом дослідження є удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на вугільних підприємствах ЦРД.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у дисертації завдань використані наступні методи проведення досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення й формування висновків), статистичні, аналітичні (аналіз техніко-економічного стану вугільних підприємств та впливу механізмів державного управління вугільною галуззю на соціальні процеси в галузі), експертні (експертне опитування, анкетування), моделювання (дослідження соціальних процесів, розробка стратегій поведінки шахт, обґрунтування основних напрямків удосконалення механізмів державного управління шахтами району).

Інформаційною базою дослідження є закони й підзаконні акти, нормативні документи органів виконавчої влади, публікації, матеріали науково-практичних конференцій, дані статистичної звітності, звіти підприємств, а також результати досліджень закордонних і національних наукових центрів України з питань теми дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні механізмів державного управління соціальними процесами на шахтах Центрального району Донбасу.

Цей результат розкривається в наступних положеннях:

вперше:

запропоновано концепцію розвитку шахт ЦРД, в якій, на відміну від існуючих галузевих програм, не лише передбачено підвищення техніко-економічних показників діяльності шахт, але й запропоновано нові механізми державного управління соціальними процесами для випереджаючого розвитку соціальної складової району й підкреслено необхідність посилення впливу держави як власника на економічні результати господарювання вуглевидобувних підприємств для забезпечення позитивного розвитку соціальних процесів в районі;

удосконалено:

оцінку перспектив подальшої експлуатації шахт ЦРД з визначенням тенденцій розвитку соціальних процесів в умовах ринкової економіки для забезпечення соціального розвитку району за рахунок ефективної експлуатації вуглевидобувних підприємств;

стратегії поведінки вуглевидобувних підприємств із зазначенням можливого розвитку соціальних процесів на підприємствах, спрямовані на

збереження шахтного фонду та робочих місць, що забезпечить наповнення місцевих бюджетів, підвищення безпеки праці, цільове використання державних дотацій та зменшення навантаження на державний бюджет за різними сценаріями державного управління;

принципи застосування механізмів державного управління вуглевидобувними підприємствами як засобу забезпечення соціальної сфери в регіоні, спрямованих на зменшення дотацій з державного бюджету та концентрацію наявних ресурсів для розвитку підприємств, та механізм адаптації населення до нових умов після закриття шахт через розширення функцій державних центрів зайнятості, розвиток консультаційно-правових служб та підприємництва;

дістали подальшого розвитку:

пропозиції щодо зміни напрямків трансформації механізмів державного управління соціальними процесами у вуглевидобувній галузі;

механізми управління соціальними ризиками при створенні нових робочих місць з залученням приватного капіталу.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на вугільних шахтах Центрального району Донбасу, що дозволить знизити негативні наслідки закриття вуглевидобувних підприємств та розвинути соціальний потенціал району.

Результати досліджень використані у роботі виконавчого комітету Горлівської міської ради при підготовці програми перспективного розвитку міста (довідка від 29.10.2009 р. № 2-3549); в розробці ДП «Донбаський науково-дослідний і проектно-конструкторський вугільний інститут» «Програма подальшої експлуатації вугільних підприємств Центрального району Донбасу», 2006 р. (довідка від 19.08.2009 р. №01-413а), в діяльності ДП «Артемвугілля» (довідка від 26.10.2009 р. № 41-11/289 ) при розробці стратегії розвитку підприємства й розробці заходів, спрямованих на підвищення безпеки праці та соціальний захист працівників, зниження витрат на виробництво продукції й підвищення її якості; у роботі відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Горлівському регіону при розробці планів у сфері охорони навколишнього середовища у м.Горлівка (довідка від 03.11.2009 р. №12-01/277).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові положення, розробки та висновки, які виносяться на захист, є результатом самостійно проведеного автором дослідження в сфері удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на вугільних підприємствах. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження і їхнє практичне застосування були представлені й отримали позитивні оцінки на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи Донецького

державного університету управління (м.Донецьк, 2005-2010 р.), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Іноваційна модель розвитку промислового регіону: проекти, управління, результати» (м.Донецьк, 2007 р.), на VII Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми й перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), на вченій раді ДонНДІ (м.Горлівка, 2006 р.), науково-технічній раді ДП «Артемвугілля» (м.Горлівка, 2009 р.).

Публикації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 11 роботах (6 у фахових виданнях), з них 1 стаття у науковому журналі, 6 - у збірниках наукових праць, 4 публікації у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,2 д.а, в тому числі особисто автору належить 3,1 д.а.

Структура. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 182 сторінки, у тому числі 15 рисунків і 7 таблиць на 11 сторінках, 2 додатки на 10 сторінках, список використаних джерел із 198 найменувань на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Вплив політики державного управління вугільною промисловістю на соціальні процеси в галузі. В сучасних умовах енергетичний сектор виступає не тільки стратегічною частиною економіки України, основою енергетичної та національної безпеки держави, але й важливим засобом забезпечення соціальної сфери вуглевидобувних регіонів. З урахуванням того, що в галузі існує висока концентрація робочих місць, тісний зв'язок між виробничими процесами та соціальною сферою, а тяжкі підземні умови роботи не стали для працівників основою міцного матеріального стимулу, створеного державою, найбільш гучні соціальні конфлікти відбуваються саме в вугільній промисловості. Будь-які реформи в даному секторі економіки мають велике суспільне значення, тому що працівники вугільної промисловості є потужною групою виборців та можуть серйозно вплинути на хід політичних подій у країні.

Негативні результати реструктуризації вугільної промисловості є наслідком непослідовної державної політики та незавершеності структурних реформ галузі, які неповною мірою відповідали розвитку ринкових відносин та не враховували важливість соціальних процесів у галузі. В той же час держава не забезпечила сприятливий інвестиційний клімат для розвитку перспективних і пріоритетних галузей промисловості в шахтарських регіонах, приватного сектора та підприємницької активності вивільнених із галузі працівників, не надала місцевим органам влади необхідних для цього повноважень. З реформуванням галузі зросла роль економічних та соціальних проблем, тому що воно було спрямовано на закриття низки шахт, як засобу ліквідації осередків напруги в шахтарських регіонах, без вирішення соціальних проблем, що призвело до значного скорочення виробничих потужностей без розробки механізмів адаптації та працевлаштування вивільнених працівників та населення району. Аналіз численних змін організаційно-правових форм в процесі реструктуризації галузі показав, що головним порушенням стало недотримання вимог трудового законодавства щодо працевлаштування вивільнених працівників ліквідованих підприємств. Низка прийнятих нормативно-правових актів щодо пом'якшення соціальних наслідків структурної перебудови вугільної промисловості неповною мірою застосовувалася на практиці.

Діюча політика реструктуризації вугільної промисловості створила багатоповерхову вертикаль адміністративної надбудови управління, яка ліквідовувала самостійність роботи шахт та об'єднань, сприяла росту керівного апарату, зменшила ефективність роботи підприємств. Наслідком погіршення техніко-економічних результатів діяльності шахт стало скорочення робочих місць, значне зниження престижності шахтарської праці, підвищення рівня травматизму, зменшення надходжень до місцевих бюджетів та видатків на потреби соціальної сфери, несвоєчасність соціальних виплат шахтарям, міграція працездатного населення для пошуку роботи, масові акції протесту.

Визначено, що небезпека поглиблення кризових явищ у вугільній промисловості в умовах незавершеності процесу її реструктуризації набуває сили. Головні проблеми визначаються в недостатній і неефективній участі держави як власника в управлінні галуззю та її реструктуризації, відсутності комплексної програми розвитку галузі та її соціальної складової, забезпеченої необхідними ресурсами, погодженої і підтриманої як державою, так і самими підприємствами. Значні позитивні економічні результати від реструктуризації галузі досягнуті не були, проте в соціальній сфері вона призвела до виникнення глибоких негативних наслідків: втрати трудового і наукового потенціалу, зниження рівня життя, соціальної захищеності, розвитку кризових явищ в вуглевидобувних регіонах.

Перехід вугільної промисловості до ринкових відносин має певні обмеження: подальше реформування галузі неможливо без втрати ринків збуту й закриття багатьох шахт, а одержання зростаючих державних дотацій вуглевидобувним підприємствам та соціальних виплат шахтарям нереально через складність наповнення бюджету країни. Незважаючи на деяке покращення стану, вугільна промисловість залишається однією із проблемних галузей економіки України, соціальні процеси якої характеризуються підвищеним рівнем конфліктності, рівень соціального захисту шахтарів залишається низьким, що робить вугільну промисловість соціально нестабільною та вимагає негайного рішення накопичених проблем.

Дослідження виявило, що в сучасних умовах розміри державних дотацій і обсягів виробництва вугільної промисловості не є взаємопов'язаними між собою, не спрямовані на поліпшення результатів господарювання, що вимагає зміни загальних підходів до використання бюджетних коштів. Як наслідок, соціальний стан вугільної галузі України незадовільний і має стійкі тенденції до погіршення, що свідчить про неефективність механізмів державного управління соціальними процесами в вуглевидобувній галузі й обумовлює необхідність їх удосконалення в умовах структурної перебудови вугільної промисловості України.

Встановлено, що вугільній промисловості з особливостями її функціонування властива низька ефективність управління соціальними та економічними процесами. Доведено, що сценарне планування як метод стратегічного планування в складних соціально-економічних системах дозволяє найбільш повно розглянути напрямки й можливі результати розвитку вугільної промисловості та соціальних процесів в умовах невизначеності і мінливого зовнішнього середовища.

Розділ 2. Дослідження техніко-економічного стану та перспектив розвитку соціальних процесів на шахтах Центрального району Донбасу. Дослідження виявило, що соціально-економічна ситуація на шахтах ЦРД має більш критичний характер у порівнянні із вугільною промисловістю України в цілому, до загальногалузевих проблем додаються й специфічні. Внаслідок великої глибини вугільних родовищ і невеликої потужності пластів з великим кутом падіння, нестачі засобів механізації, неукомплектованості промислово-виробничим персоналом шахти з невеликими обсягами видобутку мають високий рівень травматизму, а також велику кількість професійних захворювань, вимагають значних державних дотацій на техніко-економічні потреби та соціальні виплати. Нерівні умови при регулюванні цін на вугілля і продукцію інших галузей промисловості призвели до падіння пріоритету в оплаті праці шахтарів. Це створило напружену ситуацію у трудових колективах і викликало загострення соціальних відносин. Складне економічне становище стало причиною тривалих соціальних невдоволень та протестів. За останні п'ять років загальна чисельність працюючих на шахтах ЦРД знизилася на 2584 чол. (10%), при цьому чисельність промислово-виробничого персоналу на 2283 чол. (9,5%) (рис.1). В умовах, які не відповідають санітарним нормам, працює 72% гірників.

Рис. 1. Динаміка зниження чисельності працюючих на шахтах ЦРД

Виділення в неповному обсязі коштів державного бюджету на підвищення рівня безпеки та охорони праці, механізацію робіт є однією з причин високого рівня травматизму та професійних захворювань на шахтах ЦРД. Розмір щомісячних страхових виплат по втраті працездатності потерпілим на шахтах ЦРД сягає майже 15 млн. грн., збільшується кількість судових позовів гірників з відшкодування моральної шкоди, зростає кількість випадків причинно-слідчого зв'язку між профзахворюваннями й смертю шахтарів. Слід зауважити, що більша частина працюючих - люди передпенсійного віку й пенсіонери.

Найбільш складними серед негативних наслідків реструктуризації є значне вивільнення працівників галузі, більшість яких є інвалідами в працездатному віці, втрата прошарку досвідчених та кваліфікованих вуглярів, мотивації до пошуку роботи, стрімке збільшення безробіття у шахтарських регіонах, руйнування трудового потенціалу регіону через повільне створення робочих місць. Саме тому необхідне забезпечення реалізації прав працівників у сфері зайнятості, професійної перепідготовки, працевлаштування, соціального забезпечення, утримання об'єктів і надання послуг соціально-культурного і соціально-побутового призначення.

Незважаючи на значні промислові запаси коксівного вугілля цінних марок й низький ступінь використання виробничої потужності, через непідготовленість фронту очисних робіт реальні терміни експлуатації шахт ЦРД обмежені. Проте в програмах перспективного розвитку міст не зазначені заходи щодо підтримки соціальних процесів на вуглевидобувних підприємствах, працевлаштування працівників, які вивільняються з ліквідованих або закритих шахт та ін. Поки державою остаточно не розроблені та не впроваджені механізми працевлаштування вивільнених з закритих шахт гірників, в ЦРД існують нелегальні шахти, працівники яких не мають жодних соціальних гарантій.

Дослідження довело, що шахти не виконують основну умову надання державної підтримки - зменшення собівартості вугільної продукції. Зроблено висновок, що визначення обсягів коштів для надання державної підтримки і їхній розподіл здійснюється суб'єктивно, без урахування ринкових механізмів. Визначено, що прийнятий механізм призначення державної підтримки не стимулює товаровиробника до зниження собівартості продукції, тому що за структурою управління шахти не мають власних коштів та розрахункових рахунків, вони позбавлені права розпоряджатися своєю продукцією й вчасно одержувати за неї гроші, через що не мають можливостей розвивати виробництво та вирішувати соціальні питання в регіоні, де вуглевидобувні підприємства мають містоутворюючу функцію. Відповідно до пропозицій Донецької облдержадміністрації 9 шахт ЦРД із 16 не мають глобальної перспективи, але вони повинні доробити свої запаси, поступово згортаючи виробничу діяльність за умов виділення держпідтримки на покриття витрат із собівартості та утримання основних фондів; 6 варто тимчасово законсервувати й 1 негайно ліквідувати. Проте зазначені пропозиції не регламентують порядок адаптації, створення робочих місць та працевлаштування робітників, які вивільняються, та не містять механізми альтернативного наповнення місцевих бюджетів через скорочення бази оподаткування.

З огляду на специфіку району, раціональним буде направити посилену державну підтримку на впровадження сучасних засобів механізації вуглевидобутку. Тому з боку держави необхідно термінове застосування механізмів управління, пов'язаних як з організацією праці на шахтах регіону, так і з залученням недержавних інвестиційних ресурсів.

Аналіз виявив, що проблеми в державному управлінні шахтами ЦРД призвели до значного погіршення техніко-економічного становища підприємств, що стало джерелом соціальної напруги та нестабільності в районі і потребує розробки механізмів подолання цього явища. Взаємозв'язок економічних та соціальних аспектів визначила необхідність розробки рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на шахтах ЦРД.

Розділ 3. Розробка рекомендацій з удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на шахтах Центрального району Донбасу. Виважена державна політика повинна бути спрямована на здійснення практичних заходів щодо стабілізації роботи району, вирішення накопичених виробничо-економічних питань, ліквідацію проблеми загострення соціальної напруги й вирішення питання соціального захисту працівників, які вивільняються з шахт. Для вирішення цього питання була розроблена концепція розвитку вуглевидобувних підприємств ЦРД, яка приділяє значну увагу розвитку соціальних процесів на підприємствах галузі, передбачає підвищення пріоритетності рішення проблем адаптації працівників шахт, що закриваються, а також концентрацію наявних можливостей для поліпшенні роботи містоутворюючих підприємств, яким є шахти. В ній, на відміну від існуючих галузевих програм, не лише обґрунтовано необхідність підвищення техніко-економічних показників діяльності шахт, але й підкреслено важливість випереджаючого розвитку соціальної складової району, необхідність посилення впливу держави як власника на економічні результати господарювання, надання певної фінансової самостійності групі опорних шахт для розвитку виробництва та розв'язання соціальних питань.

Концепція містить заходи з удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на шахтах ЦРД: з метою забезпечення позитивного розвитку соціальних процесів та зайнятості населення району пропонується провести диверсифікацію виробництва; надати пільги тим приватним структурам, які створюють робочі місця на підприємствах з використанням нових технологій переробки вугілля та техногенних ресурсів; на конкурсній основі проводити фінансування НДДКР в сфері розробки інноваційного гірничого обладнання та засобів індивідуального захисту для поліпшення умов праці шахтарів; посилити економічний вплив держави на роботу шахт з метою підвищення зацікавленості трудового колективу в кінцевих результатах господарювання. Державні пріоритети при реалізації концепції розвитку шахт ЦРД наведені в табл.1.

Визначено, що ключовими причинами нерозвиненості ринку праці ЦРД є не стільки монопродуктова структура промисловості регіону, скільки незнання.

Таблиця 1

Основні елементи державної політики в сфері управління шахтами ЦРД

людьми своїх можливостей з працевлаштування через низьку роз'яснювальну роботу державних служб та громадських організацій. Розробка механізмів державного управління соціальними процесами в вугільній галузі потребує взаємодії з соціальною політикою держави (рис.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Це вирішується шляхом удосконалення системи соціального захисту населення, окремих його верств і професійних груп та включає захист від безробіття, гарантії по отриманню доходів від трудової діяльності, надання різних видів пільг, мінімального гарантованого рівня забезпечення основних потреб людини, інших напрямків соціального захисту. Пропонується ввести в програми місцевого саморозвитку плани щодо соціальної адаптації та працевлаштування шахтарів-інвалідів працездатного віку, які є досить великим сегментом на ринку праці ЦРД. Пропонується застосування механізмів державного управління, спрямованих на розвиток господарської діяльності приватних промислових структур в сфері використання вугілля в енергозберігаючих технологіях: видобутку шахтного метану, виробництва синтетичного палива й переходу доменних печей з природного газу на пиловугільне паливо, що зменшить екологічне навантаження та створить нові робочі місця в районі.

Таким чином, найбільше значення мають методи забезпечення зайнятості у галузі, складання соціальних планів галузі та підприємства, моніторинг соціальних наслідків реструктуризації у вуглевидобувних регіонах, застосування практики розробки комплексних програм розвитку шахтарських міст, а також реалізація заходів соціального захисту працюючих та вивільнених з шахт гірників. Доведено, що реалізація концепції розвитку шахт ЦРД дозволить підвищити ефективність господарювання вуглевидобувних підприємств ЦРД, що створить передумови для соціального розвитку району.

З метою визначення основних тенденцій розвитку шахт ЦРД розглянуто 3 сценарії розвитку вуглевидобувної промисловості району на найближчі 5-7 років та стратегії їх реалізації:

1. Збереження шахтного фонду в державній власності із мінімальними втратами й підтримка обсягу видобутку, що потребує значної державної фінансової підтримки вугільних підприємств. При цьому кошти повинні виділятися на капітальне будівництво й технічне переозброєння шахт із більш високим інноваційним потенціалом.

Шахти з низьким потенціалом необхідно підтримувати до відпрацьовування запасів, що збільшить витрати на видобуток, але дозволить уникнути соціальної напруженості в районі і дефіциту коксівного вугілля для економіки. Дотування витрат із собівартості доцільно проводити на 1 т готової товарної продукції, що буде сприяти підвищенню якості вугілля. Для зниження рівня соціально-трудової конфліктності та забезпечення необхідної чисельності промислово-виробничого персоналу на шахтах з низьким рівнем механізації очисних робіт необхідно підвищити рівень заробітної плати та соціальні гарантії працівникам.

2. Приватизація вугільних підприємств, головною метою якої є створення конкурентного вугільного ринку в країні, суб'єкти якого - здебільше приватні вугільні компанії - забезпечували б своє самофінансування в тривалій перспективі й повністю задовольняли потреби внутрішнього ринку України у вугільній продукції через створення вертикально-інтегрованих структур за принципом «вугілля-електроенергія» і «вугілля-кокс-метал». Позитивні соціальні наслідки слід очікувати від створення власником нових робочих місць з заміною застарілого устаткування та підвищенням рівня заробітної плати та охорони праці.

3. Впровадження сучасних засобів механізації вуглевидобутку при посиленій фінансовій підтримці держави, яке передбачає виділення державної підтримки в підвищеному обсязі для механізації очисних вибоїв, тому що при постійному зменшенні числа забійників і ГРОВ підтримувати колишні обсяги видобутку в ЦРД неможливо. Таким чином, одноразове значне збільшення витрат на придбання й заміну устаткування дасть можливість у перспективі збільшити обсяги видобутку, знизити рівень травматизму, витрати на виробництво, покращити умови праці й підвищити рівень безпеки гірничих робіт. Стабільна робота вуглевидобувних підприємств позитивно відіб'ється на соціально-економічному розвитку району та дасть змогу зберегти та підтримувати виробничо-соціальний потенціал ЦРД.

В дослідженні проаналізовано три варіанти впровадження засобів механізації, виходячи з обсягів державного фінансування. Широкомасштабне промислове впровадження на шахтах ЦРД сучасних засобів механізації за умови вкладення бюджетних коштів у сумі 122,9 млн. грн. призведе до збільшення кількості механізованих очисних вибоїв з 11 до 25, або в 2,3 рази, й зменшенню вибоїв з відбійними молотками з 44 до 37, або на 15%. Реалізація впровадження засобів механізації дозволить збільшити добовий видобуток вугілля на шахтах ЦРД із 4767 т/доб. до 6703 т/доб., або на 40,6%, і довести його до 2,41 млн. т/рік. Оптимізація діяльності шахт за прийнятим критерієм призведе до зниження собівартості з 738,12 грн./т до 587,32 грн./т, або на 20,4%, і зменшення державної підтримки та економії коштів держбюджету на 342,2 млн. грн.

Запропоновано застосування механізму добровільного страхування соціального ризику - ризику безробіття працівників вугільного підприємства. Для цього пропонується вуглевидобувному підприємству зробити внески до добровільного фонду соціального страхування, далі ці кошти мають бути використаними у господарській діяльності підприємств з більш високим рівнем рентабельності - вертикально-інтегрованих компаній «шахта-ТЕС» і «шахта-коксохимзавод-метзавод». Стимулами для введення цієї системи страхування можуть бути податкові пільги для підприємств, які впровадили таку схему. Таким чином в умовах складності наповнення державного бюджету зменшується навантаження на бюджет, в такий спосіб з держави знімається відповідальність єдиного гаранта соціальних прав громадян в разі безробіття.

Реалізація запропонованих в дослідженні механізмів державного управління допоможе зменшити ризики втрати робочих місць при закритті шахт із відпрацьованими запасами, дозволить акумулювати кошти для соціальної адаптації у зв'язку з реструктуризацією вугільної промисловості району, шахтам ЦРД налагодити більше ефективну виробничу діяльність, підвищити обсяги видобутку, якість вугільної продукції й підвищити безпеку ведення гірничих робіт.

ВИСНОВКИ

Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні механізмів державного управління соціальними процесами на шахтах Центрального району Донбасу.

Цей результат розкривається в наступних положення:

1. Доведено, що проблема державного управління соціальними процесами на вуглевидобувних підприємствах є комплексною і потребує системного підходу до її ефективного вирішення. Енергетична безпека є невід'ємною складовою економічної й національної безпеки, необхідною умовою існування й розвитку держави; вуглевидобувні підприємства виступають основою соціальної сфери вуглевидобувних районів. Будь-які реформи в даному секторі економіки мають велике суспільне значення, тому що працівники вугільної промисловості є могутнім соціальним прошарком та можуть серйозно вплинути на хід політичних подій у країні, що обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

2. Узагальнено, що в країні дотепер не вироблені цілісна ідеологія й загальна програма реструктуризації галузі, через це здійснені соціально-економічні перетворення були непослідовними й суперечливими, негативно позначилися на соціальній сфері галузі. Економічна криза в вугільній промисловості, недостатня увага держави до соціальних процесів в галузі, пов'язані з цим несвоєчасна виплата заробітної плати, високий рівень виробничого травматизму, нестача робочих місць, зниження рівня життя населення стали причинами соціальної нестабільності в вуглевидобувних регіонах. Попри деякі позитивні зміни, рівень соціального захисту шахтарів залишається низьким, що робить вугільну промисловість соціально нестабільною та вимагає негайного рішення накопичених проблем.

3. Аналіз роботи шахт ЦРД довів, що району, крім загальногалузевих проблем, властиві й специфічні, а саме: дефіцит робочої сили при низькому рівні механізації робіт, низька продуктивність праці, підвищений рівень травматизму і професійних захворювань при низькому рівні оплати праці,

висока собівартість вугілля, відсутність коштів на розробку нових горизонтів і технічне переозброєння, що уповільнює розвиток підприємств. Складне економічне становище в галузі стало причиною тривалих соціальних невдоволень та протестів. Швидка ліквідація вугільних підприємств без створення робочих місць працівникам, які вивільняються, недостатні соціальний захист та фінансування заходів з пом'якшення соціальних наслідків закриття шахт негативно позначились на стані вуглевидобувного регіону - значно збільшився рівень безробіття, майже знищено комунальні системи, медичне та транспортне забезпечення, що призвело до високого рівня конфліктності в соціальній сфері вугільних підприємств. Масовий характер шахтарських страйків в ЦРД має масовий характер та несе соціальну небезпеку для району.

4. Розроблено концепцію розвитку шахт Центрального району Донбасу, сутність якої полягає в широкому застосування механізмів державного управління, спрямованих на реалізацію соціального потенціалу ЦРД, створення нових робочих місць, збереження, розвиток та використання в повному обсязі сировинної бази вуглевидобувного району як складової енергетичної безпеки країни. Значна увага приділяється соціальним процесам на підприємствах галузі, передбачає підвищення пріоритетності рішення проблем соціального захисту та адаптації працівників шахт, що закриваються, а також концентрацію наявних можливостей для поліпшенні роботи підприємств, пов'язану з переходом вугільної промисловості України до ринкових відносин.

5. Розроблено стратегії розвитку шахт ЦРД на основі різних сценаріїв державного управління галуззю. Розглянуто та оцінено три варіанти впровадження засобів механізації, виходячи з планових обсягів фінансування, що дозволить знизити навантаження на державний бюджет та уникнути дефіциту робочої сили та обґрунтовано, що посилену державну підтримку слід сконцентрувати на групі опорних шахт, які мають перспективи розвитку. Їм пропонується надати розрахунковий рахунок для відповідальності за кінцеві результати діяльності. Інші нерентабельні шахти ЦРД слід підтримувати до відробки запасів при поступовому згортанні виробничої діяльності, створенні робочих місць поза вугільною промисловістю.

6. Розроблено рекомендації з удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на вуглевидобувних підприємствах, спрямовані на диверсифікацію виробництва з метою забезпечення зайнятості населення, запропоновано принципи управління ризиками при створенні нових робочих місць. Для вирішення проблеми соціального захисту населення пропонується створення в місцевих центрах зайнятості відповідних підрозділів, які б співпрацювали з профспілками та громадськими об'єднаннями регіону для збору інформації та координування діяльності щодо працевлаштування вивільнених шахтарів на діючі та створювані робочі місця, надавали послуги юридичного характеру для розвитку приватної бізнес-ініціативи, сприяли культурно-історичному розвитку регіону та ін. На вуглевидобувних підприємствах необхідно посилення державного контролю охорони праці з використанням досягнень науки для зниження рівня професійних захворювань шахтарів. Доцільно активізувати залучення недержавних інвесторів для загальної виробничої діяльності та входження шахт у вертикально-інтегровані компанії за принципом «вугілля-кокс-метал» та «вугілля-ТЕС», що забезпечить підвищення обсягів видобутку та наповнення місцевих бюджетів, знизить ризики при створенні робочих місць.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Тихонова Н.А. Проблемы и способы повышения эффективности управления государственным сектором экономики Украины / Н.А.Тихонова // Проблеми державного управління розвитком промислового потенціалу регіону: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2005. - т.VI, вип. 52, серія «Державне управління». - С.42-54.

2. Тихонова Н.А. Экономико-математическая модель оптимизации результатов деятельности шахты / В.И.Силаев, Н.А.Тихонова // Проблеми державного управління розвитком промислового потенціалу регіону: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2006. - т.VII, вип. 70, серія «Державне управління». - С.49-54.

Особистий внесок автора: розроблено економіко-математичні моделі мінімізації збитків та витрат на видобуток з урахуванням збитковості шахт.

3. Тихонова Н.А. Направления совершенствования механизмов государственного управления шахтами Центрального района Донбасса / Н.А.Тихонова // Менеджер. - 2008. - № 2. - С.19-25.

4. Тихонова Н.А. Оценка инновационного потенциала шахт ГП «Артемуголь» / Н.А.Тихонова // Інновації в державному управлінні та місцевому самоврядуванні: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2007. - т.VIII, вип.88, серія «Державне управління». - С.231-239.

5. Тихонова Н.О. Соціальні наслідки закриття шахт Центрального району Донбасу: досвід та перспективи / Н.Тихонова // Розвиток та управління економічними системами: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2009. - т.Х, вип.144, серія «Державне управління». - С.209-214.

6. Тихонова Н.О. Підвищення безпеки праці на шахтах як один з пріоритетів державної політики соціального захисту гірників / Н.О.Тихонова // Проблеми державного управління розвитком промислового потенціалу регіону: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2010. - т.ХІ, вип.151, серія «Державне управління». - С.155-163.

Матеріали наукових конференцій, статті в інших виданнях:

7. Тихонова Н.О. Деякі питання приватизаційних процесів в Україні / Н.О.Тихонова // Дні науки - 2005: Міжнар. наук.-практ. конф., 15-27 квіт. 2005 р.: тез. доп. - Дніпропетровськ, 2005. - С.44-46.

8. Тихонова Н.А. Направления трансформации социально-производственной структуры ЦРД / Н.А.Тихонова // Дні науки - 2006: Міжнар. наук.-практ. конф., 17-28 квіт. 2006 р.: тез. доп. - Дніпропетровськ, 2006. - С.78-79.

9. Тихонова Н.А. Использование сценарного планирования в условиях неопределенности / Н.А.Тихонова // Инновационная модель развития промышленного региона: проекты, управление, результаты: ІІ Междунар. науч.-практ. конф. , 20 апр. 2007 г.: тез. докл. - Донецк, 2007. - С. 330-333.

10. Тихонова Н.А. Усиление роли государства в управлении шахтами Центрального района Донбасса / Н.А.Тихонова // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: міжнар. наук.-практ. конф., 22-24 травн. 2008 р.: тез.доп. - Дніпропетровськ, 2008. - С.126-128.

11. Тихонова Н.О. Створення робочих місць як один з найголовніших напрямків соціального захисту гірників закритих шахт / Н.О.Тихонова // Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням регіональної економіки: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2010. - т.ХІ, вип.147, серія «Економіка». - С.411-417.

АНОТАЦІЯ

Тихонова Н.О. Удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами на шахтах Центрального району Донбасу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за фахом 25.00.02 - Механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Донецьк, 2011.

У дисертаційній роботі отримали подальший розвиток питання удосконалення механізмів державного управління соціальними процесами у вугільній промисловості, яка значною мірою є основою соціальної сфери вуглевидобувних районів.

Розроблено концепцію розвитку вугільних підприємств Центрального району Донбасу, яка містить механізми державного управління соціальними процесами для випереджаючого розвитку соціальної складової району й підкреслює необхідність посилення впливу держави як власника на економічні результати господарювання вуглевидобувних підприємств для забезпечення позитивного розвитку соціальних процесів в районі.

Запропоновано стратегії поведінки вугільних підприємств із зазначенням можливого розвитку соціальних процесів на підприємствах, спрямовані на збереження шахтного фонду та робочих місць, що забезпечить наповнення місцевих бюджетів, підвищення безпеки праці, цільове використання державних дотацій та зменшення навантаження на державний бюджет.

Ключові слова: соціальні процеси, механізми державного управління, вугільна промисловість, концепція розвитку, адаптація населення.

АННОТАЦИЯ

підприємство вугледобувний управління державний

Тихонова Н.А. Усовершенствование механизмов государственного управления социальными процессами на шахтах Центрального района Донбасса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Донецк, 2011.

В диссертационной работе получили дальнейшее развитие вопросы усовершенствования механизмов государственного управления социальными процессами в угольной промышленности, которая является основой социальной сферы угледобывающих регионов. К социальным процессам на шахтах относятся процессы охраны труда и снижения уровня травматизма, решение трудовых конфликтов, повышение престижности труда шахтеров, трудоустройство высвобождающихся работников, их адаптацию и социальную защиту, комплексное развитие угледобывающего района.

Негативные последствия реструктуризации угольной отрасли явились результатом непоследовательной государственной политики и структурных реформ, неполной мерой отвечавших требованиям рынка и не учитывающих важности социальных процессов на предприятиях. Государство не создало эффективную систему социальной защиты шахтеров после закрытия шахт, не обеспечило в угледобывающих районах благоприятный инвестиционный климат для развития приоритетных отраслей промышленности и предпринимательской активности уволенных из отрасли трудящихся, не наделило местные органы власти необходимыми для этого полномочиями.

Анализ показал, что социально-экономическая ситуация на шахтах ЦРД имеет более критический характер по сравнению с угледобывающей промышленностью Украины в целом. Вследствие большой глубины разработки и малой мощности пластов, отсутствия средств механизации, неукомплектованности промышленно-производственным персоналом, несбалансированности цен на уголь шахты нерентабельны, имеют высокий уровень травматизма и профессиональных заболеваний, требуют значительных государственных дотаций, что является причиной длительных акций протестов, забастовок и несет социальную и политическую нестабильность.

Из-за неподготовленности фронта очистных работ реальные сроки эксплуатации шахт ЦРД ограничены, однако в программах перспективного развития городов не определены мероприятия, направленные на трудоустройство и социальную защиту увольняемых работников.

Для решения вопроса разработана концепция развития угледобывающих предприятий ЦРД, предполагающая широкое использование механизмов государственного управления, направленных на реализацию социального потенциала ЦРД, создание рабочих мест, сохранение, развитие и использование в полном объеме сырьевой базы угледобывающего района как составляющей энергетической безопасности государства. Особое внимание уделено социальным процессам на предприятиях отрасли, предусматривается повышение приоритетности решения проблем социальной защиты и адаптации работников закрывающихся шахт, что связано с переходом угольной промышленности Украины к рыночным отношениям.

Для обеспечения позитивного развития социальных процессов при закрытии шахт с отработанными запасами и адаптации населения к новым условиям жизнедеятельности предложено проводить диверсификацию производства (добыча шахтного метана, производство синтетического топлива и переход доменных печей с природного газа на пылеугольное топливо) с целью обеспечения занятости населения, в программах местного развития в сотрудничестве с государственными органами и профсоюзами предусматривать проведение ряда мероприятий по социальной поддержке работников шахт, которые сворачивают производственную деятельность, поддержке предпринимательских и социальных инициатив для обеспечения занятости населения, повышению уровня жизни, улучшению экологического состояния, сохранения и развития культуры и истории района.

Предложено предоставление льгот тем структурам, которые создают рабочие места на производствах с использованием новых технологий переработки угля и техногенных ресурсов; на конкурсной основе проводить финансирование НИОКР в сфере разработки инновационного горного оборудования и средств индивидуальной защиты для улучшения условий труда горняков.