Особливості застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НаціональнИЙ УНІЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА

академія України ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

ЧАЙКІНА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 342.95:351

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИМУСУ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків - 2011

ДИСЕРТАЦІЯ Є РУКОПИСОМ

Робота виконана в Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

доктор юридичних наук, професор Настюк Василь Якович, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», професор кафедри адміністративного права, член-кореспондент НАПрН України.

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор Кузніченко Сергій Олександрович, Кримський юридичний інститут Одеського університету внутрішніх справ, заступник начальника інституту з наукової роботи.

- кандидат юридичних наук, доцент Перепелиця Марія Олександрівна, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», доцент кафедри фінансового права;

Захист відбудеться 29 червня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» за адресою: 61024, м. Харків, вулиця Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розіслано 25 травня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ю. Шепітько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З початком ХХІ століття Україна продовжила шлях розбудови демократичної держави з належним рівнем безпеки відповідно до міжнародно-визнаних стандартів. Такий процес вимагає реформування законодавства про державну безпеку, організаційно-правової структури і функціонального призначення суб'єктів її забезпечення.

Практика свідчить про недосконалість і неефективність адміністративно-правового регулювання процесуальних питань застосування заходів адміністративного примусу у розглядуваній сфері. Суб'єкти юрисдикційних повноважень не мають достатніх механізмів правового впливу на стан забезпечення безпекового правопорядку в Україні, що у першу чергу пов'язано з відсутністю відповідних положень законодавства. Наявність таких прогалин впливає на стан теоретичних розробок вирішення проблеми, які, на жаль, не завжди відповідають рівню вимог законодавця.

Також, спостерігаються неточності понятійно-категорійного апарату, системи суб'єктів юрисдикційної діяльності, їх повноважень, складів правопорушень, підстав відкриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення, недостатня ефективність гарантій законності. Все це підкреслює актуальність дослідження, в якому дисертантом з позицій системного підходу розглядаються адміністративно-правові аспекти комплексної проблеми забезпечення державної безпеки.

Важливий науковий внесок у дослідження адміністративного примусу і його заходів, практики його застосування і питанням забезпечення законності такої юрисдикційної діяльності, а також його удосконалення як методу адміністративно-політичного управління, зробили такі вчені-фахівці, як: В. Б. Авер'янов, О. М. Бандурка, Д. М. Бахрах, Ю. П. Битяк, С. Г. Березовська, В. В. Богуцький, А. Т. Боннер, Р. Ф. Васильєв, В. М. Гаращук, І. П. Голосніченко, С. Т. Гончарук, Є. В. Додін, М. І. Єропкін, А. Т. Зима, В. В. Зуй, В. Т. Квіткін, А.П. Клюшніченко, Л.В. Коваль, Ю. М. Козлов, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, С. О. Кузніченко, П. О. Недбайло, Н. Б. Писаренко, П. М. Рабінович, Л. М. Розін, Н. Г. Саліщева, Ю. М. Старілов, М. М. Тищенко, В. К. Шкарупа, В. А. Юсупов, О. М. Якуба, Х. П. Ярмакі та інші. Останнім часом спостерігається підвищена актуалізація проблем національної безпеки та її забезпечення. Не виключенням є і сфера державної безпеки, серед дослідників якої необхідно навести В. В. Ласточкіна, В. О. Ліпкана, В. Я. Настюка, В. Г. Пилипчука, Г. О. Пономаренко, В. В. Тихого та інших.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні напрями дослідження є складовою частиною наукових планів Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» і відповідають цільовій комплексній програмі «Права людина та проблеми організації і функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» на 2006-2010 роки (номер державної реєстрації № 0106U002285). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 4 від 21.12.2007 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на підставі аналізу теоретичних здобутків, чинного законодавства України, узагальнення практики його реалізації з'ясувати сутність заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки, визначити їх місце в системі забезпечення державної безпеки, дати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення. Для її досягнення вирішувалися такі основні завдання:

- показати сучасний стан правового регулювання безпекових правовідносин у сфері забезпечення державної безпеки;

- провести теоретичний аналіз методу адміністративного примусу щодо забезпечення державної безпеки;

- виявити й розглянути специфічні характеристики адміністративного примусу та його заходів у сфері державної безпеки;

- здійснити класифікацію заходів адміністративного примусу, що застосовуються для забезпечення державної безпеки;

- назвати суб'єктів, уповноважених застосовувати заходи адміністративного примусу у сфері державної безпеки, і з'ясувати їх адміністративно-юрисдикційні повноваження;

- запропонувати власний погляд на класифікацію суб'єктів, до яких застосовуються заходи адміністративного примусу в досліджуваній сфері;

- проаналізувати особливості процедури застосування зазначених заходів у розглядуваній сфері;

- розкрити принципи й міжнародно-правові стандарти, що стосуються використання заходів адміністративного примусу для забезпечення державної безпеки;

- теоретично обґрунтувати сутність і розкрити проблеми адміністративно-правового регулювання застосування цих заходів у контексті забезпечення державної безпеки;

- сформулювати власний підхід до адміністративно-правового регулювання сфери забезпечення державної безпеки й визначити його сутність;

- з'ясувати способи забезпечення законності застосування названих заходів, що стосуються державної безпеки;

- розробити рекомендації, спрямовані на вдосконалення системи заходів адміністративного примусу та практики оперування ними у сфері державної безпеки.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки.

Предмет дослідження є особливості застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження стала сукупність загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, метод системного аналізу тощо) та спеціальних (документальний, порівняльно-правовий тощо) методів та прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх змісту та юридичної форми.

В основу методології дослідження покладено комплексний підхід до аналізу адміністративного примусу, зумовлений специфікою теми роботи і пов'язаний з використанням загальнонаукових і спеціально наукових методів. На всіх стадіях опрацювання теми автор використовував метод матеріалістичної діалектики з метою з'ясування сутності адміністративного примусу, особливостей його застосування і правового регулювання. На окремих етапах дослідження автор використовував наступні методи. Системний і структурно-функціональний методи дослідження застосовувалися, зокрема, при дослідженні суб'єктів застосування заходів адміністративного примусу, механізму правового регулювання процесу їх застосування, провадження у справах про застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки, встановленні їх елементів, з'ясуванні взаємного функціонального впливу останніх. Методи тлумачення використовувалися для з'ясування змісту норм, що закріплюють інститут державної безпеки, історико-правовий - при зверненні до генезису предмету дослідження. Методом порівняльно-правового аналізу досліджувались нормативні правові акти, що врегульовують засади формування і діяльності органів державної безпеки інших країн. Метод моделювання та прогнозування використовувався при розробці теоретичних конструкцій окремих елементів механізму правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу. Широке застосування в роботі знайшли категорії та способи формальної логіки: поняття, визначення, доказ і спростування, судження, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що подана на захист дисертація в українській юридичній науці є однією з перших спроб комплексно, за допомогою сучасних методів пізнання, з урахуванням новітніх наукових досягнень дослідити адміністративно-законодавче регулювання застосування заходів адміністративного примусу у сфері забезпечення державної безпеки, виявити проблемні питання дотримання законності в зазначеній діяльності і сформулювати авторський підхід на шляхи їх вирішення.

У результаті здійсненої дослідницької роботи проаналізовано механізм адміністративно-правового регулювання застосування названих заходів у розглядуваній сфері. Проведене дослідження дало змогу сформулювати наступні основні наукові положення, які й виносяться на захист.

Уперше:

- з'ясовано особливості застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки, що охоплюють наступні ознаки останніх: офіційність, державно-владність; примусовість; правовий прояв; цільову спрямованість; фіксування юрисдикційними, правозастосовними актами; персоніфікованість; відсутність службового підпорядкування між учасниками виникаючих правовідносин; зовнішній примусовий вплив у виді різноманітних обмежень; специфічний адміністративно-процесуальний порядок його забезпечення; особливість юридичних підстав застосування адміністративного примусу; поєднання судових і позасудових процедур; оперативність; застосування режимно-правових заходів; наявність особливих об'єктів захисту; застосування специфічних видів адміністративного примусу;

- сформульовано визначення деяких конструкцій понятійного апарату в досліджуваній сфері, як-то: (а) «адміністративний примус у сфері забезпечення державної безпеки»; (б) «заходи адміністративного примусу у сфері державної безпеки»; (в) «режим забезпечення державної безпеки»; (г) «адміністративно-правове регулювання застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки»; (д) «безпекові правовідносини» та ін.;

- визначено сутність і механізм адміністративно-правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки, як сукупність форм і методів правового впливу держави на відповідні відносини та на їх учасників, що здійснюється з метою забезпечення належного рівня державної безпеки, відвернення реальних і потенційних загроз її об'єктам, недопущення порушень режиму законності й захисту прав та свобод людини і громадянина;

- розглянуто взаємодію принципів, міжнародних стандартів та основних способів забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу в розглядуваній сфері, оскільки вони спрямовані на дотримання й досягнення пріоритету прав та свобод людини і громадянина, верховенства права, своєчасності й адекватності заходів захисту об'єктів державної безпеки від реальних і потенційних загроз, що вимагає чіткого розмежування повноважень і взаємодії суб'єктів забезпечення державної безпеки;

- виокремлено процедурні питання здійснення проваджень по застосуванню досліджуваних заходів у сфері державної безпеки, фундаментальною конструкцією яких визначено процедурну дію - передбачену законодавством діяльність уповноважених суб'єктів, спрямовану на (а) забезпечення державної безпеки; (б) виявлення й відвернення реальних і потенційних загроз її об'єктам; (в) захист прав, свобод і законних інтересів учасників безпекових правовідносин, а також на розгляд і вирішення виникаючих у цій сфері адміністративних справ;

- обґрунтовано необхідність внесення змін до Стратегії національної безпеки України положень щодо (а) застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки і (б) захисту прав та свобод людини і громадянина.

Удосконалено:

- визначення суб'єктів забезпечення державної безпеки як системи, що включає: (а) органи загальної компетенції, діяльність яких спрямована на визначення політики і здійснення державного управління у досліджуваній сфері; (б) органи спеціальної компетенції, діяльність яких спрямована на забезпечення державної безпеки; (в) суди; (г) інші суб'єкти, які можуть брати участь у забезпеченні державної безпеки або сприяють цьому;

- перелік серед указаних суб'єктів тих, які уповноважені застосовувати заходи адміністративного примусу у сфері державної безпеки, а саме органів груп (б) і (в), як-то СБУ, ДПС України, Держмитслужба, суб'єкти державного фінансового моніторингу, суди та ін.;

- положення стосовно обсягу повноважень органів державної безпеки при застосуванні заходів адміністративного примусу, в тому числі і щодо необхідності їх розширення;

- наукові погляди стосовно здійснення проваджень по застосуванню розглядуваних заходів у сфері забезпечення державної безпеки у разі необхідності попередження або припинення в ній протиправних дій, відвернення реальних і потенційних загроз її об'єктам, притягнення осіб, які вчинили правопорушення до відповідальності. Указані провадження тлумачаться як (а) правове утворення, що об'єднує різноманітні процесуальні блоки у виді окремих проваджень, процедур, процесуальних норм, (б) юрисдикційне провадження, (в) «втручальна» адміністративна процедура;

- класифікацію способів забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Дістали подальшого розвитку:

- наукові положення про механізм застосування адміністративного примусу в системі вказаних правових заходів по забезпеченню державної безпеки;

- формулювання базових категорій і понять, змісту адміністративного примусу в досліджуваній сфері;

- підходи правознавців до визначення суб'єктів правовідносин, до яких застосовуються заходи адміністративного примусу у сфері державної безпеки (фізичні і юридичні особи);

- окреслення тенденцій розвитку законодавства з питань адміністративного примусу у сфері державної безпеки й узагальнення міжнародного досвіду захисту прав та свобод людини і громадянина.

У результаті дослідження також було сформульовано рекомендації, спрямовані на удосконалення теоретично-правових засад і практики застосування заходів адміністративного примусу у сфері забезпечення державної безпеки, в тому числі щодо уточнення окремих положень відповідного законодавства, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Стратегії національної безпеки України, Законів України «Про Службу безпеки України», «Про основи національної безпеки і оборони», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму», тощо.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

- у науково-дослідній сфері - результати дисертаційного дослідження можуть бути основою для подальшої розробки проблем адміністративно-правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки, а також юридичних гарантій прав і свобод людини та громадянина;

- у сфері правотворчості - висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, будуть сприяти удосконаленню правового регулювання діяльності суб'єктів забезпечення державної безпеки, а також визначенню та впорядкуванню окремих положень КУпАП й інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність по застосуванню заходів адміністративного примусу;

- у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність уповноважених органів щодо застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки та їхнім посадовим особам підвищить її ефективність;

- у навчальному процесі матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників і навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Правові основи національної безпеки», «Адміністративна відповідальність» і в частині професійного навчання посадових осіб органів державної безпеки.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на кафедрі адміністративного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на восьми науково-практичних і наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції «Четверті юридичні читання» (НАН України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова та інші, м. Київ, 3-4.04.2008р.), Всеукраїнській науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів «Юридична наука очима молодих вчених» (Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, м. Харків, 16-17.05.2008р.), Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених «Осінні юридичні читання», Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, м. Харків, 12-13.11.2008р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Організаційні та правові проблеми забезпечення державного суверенітету» (НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, м. Харків, 27.03.2009р.). Висновки дослідження були представлені на двох наукових і науково-практичних семінарах, зокрема: Міжнародному науковому семінарі «Проблеми державно-правового розвитку в умовах європейської інтеграції і глобалізації» (НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування ПАПрН України, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, м. Харків, 16.05.2008р.), Науково-практичному семінарі молодих учених та здобувачів «Проблеми судової реформи в Україні» (Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, м. Харків, 2008р.).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення в 11 наукових публікаціях, зокрема, в 4 статтях, опублікованих у наукових фахових періодичних виданнях з юридичних наук, затверджених ВАК України, і 7 тезах наукових доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Робота складається з переліку умовних позначень, вступу, 2-х розділів, які об'єднують 6 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (266 найменувань) і 2-х додатків. Загальний обсяг роботи - 214 сторінок, з них список використаних джерел 25 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

адміністративний примус державний безпека

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, формулюються мета і завдання дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані щодо їх апробації.

Розділ 1 «Сутність адміністративного примусу у сфері державної безпеки, значення та особливості його застосування» складається з 3-х підрозділів, в яких аналізуються поняття і ознаки адміністративного примусу, проводиться класифікація його заходів, виявляються суб'єкти забезпечення державної безпеки і їх повноваження щодо адміністративно-примусової діяльності, розглядається механізм правового регулювання такої діяльності та визначається позиція автора щодо місця адміністративного примусу у сфері державної безпеки.

У підрозділі 1.1. «Визначення і класифікація заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки» на підставі аналізу праць учених-адміністративістів і норм чинного законодавства про державну безпеку, дисертантом обґрунтовується місце адміністративного примусу у забезпеченні державної безпеки, а також досліджується класифікація його заходів.

Дисертант вважає, що адміністративному примусу у сфері державної безпеки як самостійному різновиду примусу, притаманні такі ознаки: 1) офіційний, державно-владний характер; 2) примусовий вплив; 3) правовий прояв 4) цільова спрямованість; 5) фіксація юрисдикційними, правозастосовчими актами; 6) персоніфікованість; 7) відсутність службової підпорядкованості; 8) зовнішній примусовий психічний та/або фізичний вплив у вигляді обмежень особистого, організаційного, майнового характеру; 9) особливий адміністративно-процесуальний порядок його забезпечення; 10) специфічна юридична природа підстав його застосування; 11) поєднання судових і позасудових процедур; 12) оперативний і відносно простий порядок; 13) застосування режимно-правових заходів; 14) наявність особливих об'єктів захисту безпекових правовідносин; 15) застосування особливих видів адміністративного примусу.

У підрозділі 1.2. «Суб'єкти застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки» досліджується правовий статус суб'єктів забезпечення державної безпеки і їх повноваження щодо застосування заходів адміністративного примусу.

У дисертації запропонована класифікація суб'єктів забезпечення державної безпеки. Це, зокрема: 1) органи загальної компетенції, діяльність яких спрямована на визначення політики і здійснення державного управління у сфері державної безпеки (ВРУ; КМУ; Президент України; РНБО й інші); 2) органи спеціальної компетенції, діяльність яких спрямована власне на забезпечення державної безпеки (СБУ; розвідувальні органи України (СЗР України, ГУР Міноборони України, РУ ДПС); УДО України; ДПС України; Держмитслужба; суб'єкти державного фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг, Держфінпослуг, ДКЦПФР України, НБУ, та інші); Держспецзв'язку; Збройні Сили України); 3) суди (система судів адміністративного судочинства, що уповноважені розглядати справи, які стосуються забезпечення державної безпеки; суди загальної юрисдикції, які ухвалюють рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень у сфері державної безпеки); 4) інші суб'єкти, які можуть брати участь у забезпеченні державної безпеки, або сприяють цьому. Останню групу поділено на два види: перший - ті, що беруть участь у її забезпеченні (Внутрішні війська, організації), другий - ті, що сприяють її забезпеченню (громадяни, інші особи).

У підрозділі 1.3. «Механізм правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки» досліджується питання адміністративно-правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки, його механізм і елементи.

У дисертації наголошується, що державна безпека є самостійним об'єктом адміністративно-правового регулювання, а застосування заходів адміністративного примусу у її сфері має відбуватись системно і впорядковано, оскільки така діяльність за своєю природою є правозастосовною, і пов'язана з відповідними обмеженнями прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина. Саме тому адміністративно-правове регулювання застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки в межах дослідження визначено як сукупність форм і методів правового впливу держави на відповідні правовідносини, їх учасників, що здійснюється з метою забезпечення безпекового правопорядку, державної безпеки, а також недопущення порушень режиму законності й встановлення його гарантій у ній.

Обґрунтовано, що застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки є специфічним процесуальним юридичним фактом з яким пов'язується трансформація правосуб'єктності в суб'єктивне право й юридичний обов'язок. Автор визначає, що це спосіб активного організуючого правового впливу, від якого залежить виникнення, зміна і припинення правовідносин у сфері державної безпеки; а також правова форма діяльності уповноважених органів, яка являє собою специфічне здійснення юридичних повноважень шляхом запровадження відповідних юрисдикційних правових дій, направлених на забезпечення режимів державної безпеки і законності у ній.

Розділ 2. «Процесуально-правове забезпечення застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки» складається з трьох підрозділів, які визначають процесуальний порядок застосування заходів адміністративного примусу, способи забезпечення законності під час їх застосування, а також містять позицію автора відносно шляхів підвищення ефективності такої діяльності.

Підрозділ 2.1. «Провадження у справах про застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки» присвячений характеристиці особливостей порядку застосування заходів адміністративного примусу.

У дисертації відзначається, що заходи адміністративного примусу у сфері державної безпеки застосовуються у визначеному законодавством порядку, який у науковій літературі отримав назву «провадження». Автор дослідження вважає, що на сьогодні законодавче визначення поняття «адміністративний процес» закріплено в КАС України. Адміністративні провадження складаються з послідовних процедурних дій, і відповідають певній адміністративній процедурі. Така концепція вбачається і в проекті Адміністративно-процедурного кодексу України. Дисертант обґрунтовує позицію, згідно з якою провадження по застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки мають особливий характер, що випливає як з специфіки відповідних правовідносин, так і з статусу їх учасників.

Провадження по застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки здійснюється у разі необхідності попередження або припинення протиправних дій, реальних і потенційних загроз, забезпечення державної безпеки, а також притягнення осіб, які вчинили правопорушення, до відповідальності. У дисертації запропоновано визначати їх як юрисдикційну діяльність уповноважених суб'єктів щодо застосування заходів фізичного, психічного, організаційно-правового і майнового характеру, які спрямовані на попередження і припинення правопорушень у сфері державної безпеки, ліквідацію їх негативних наслідків, охорону прав й інтересів учасників розглядуваних правовідносин, відвернення реальних і потенційних загроз об'єктам державної безпеки.

Дисертант також наголошує, що провадження по застосуванню заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки, необхідно розглядати з урахуванням їх існуючих класифікацій. У залежності від видів заходів адміністративного примусу, які застосовуються суб'єктами забезпечення державної безпеки, виділено такі провадження: 1) по застосуванню заходів адміністративного попередження; 2) по застосування заходів адміністративного припинення; 3) по притягнення до адміністративної відповідальності; 4) по застосуванню до суб'єктів господарювання заходів впливу за порушення законодавства у сфері державної безпеки. В окрему групу автор відносить провадження, пов'язані з оскарженням застосування заходів адміністративного примусу і впливу. До проваджень у сфері державної безпеки, які мають певні особливості, дисертант відносить провадження про адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства у випадку, якщо їх перебування загрожує інтересам забезпечення безпеки України і провадження по застосуванню заходів впливу за порушення законодавства про державну безпеку.

У підрозділі 2.2. «Способи забезпечення законності при застосуванні заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки» автором охарактеризовано основні способи забезпечення законності при застосуванні заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки, а саме контроль, нагляд і звернення.

На думку дисертанта, специфіка контролю як способу забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки проявляється у тому, що він: по-перше, є необхідною вимогою впровадження міжнародних стандартів захисту прав, свобод і інтересів; по-друге, державний контроль, прокурорський нагляд, судовий контроль входять в єдину систему, яка отримала назву «система демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»; по-третє, засади, принципи, система, суб'єкти його здійснення закріпленні в окремому законодавчому акті; по-четверте, створення системи демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави є вимогою Комплексного огляду сектору безпеки України.

Продовжуючи дослідження, дисертант класифікує судовий контроль за законністю застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки за різними напрямами, зокрема за видом суду, яким він здійснюється і за формою втручання. Розглянуто судовий контроль у вузькому і у широкому значеннях. Що ж стосується питання про суб'єктів здійснення судового контролю у сфері державної безпеки, автор вважає що ними є Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції - звичайні й спеціалізовані. На думку дисертанта, найбільш ефективним видом судового контролю за законністю застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки є адміністративне судочинство.

У підрозділі 2.3. «Шляхи підвищення ефективності застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки» розглянуто проблеми підвищення ефективності застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки.

Визначається, що загальною мірою ефективності правозастосування у сфері державної безпеки є положення, наскільки повно і реально користуються учасники відповідних відносин правами, передбаченими законом, які забезпечуються органами державної безпеки, наскільки точно вони виконують свої обов'язки. Дисертант вважає, що правозастосування у сфері державної безпеки виступає засобом для досягнення тих цілей, які стоять перед безпековим законодавством. Головною ж умовою ефективності застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки має бути максимальне врахування в кожному випадку фактичних обставин для вибору раціонального варіанта рішення. Такі вимоги можуть бути передбачені законодавством про державну безпеку, або нормами права іншої сфери. До умов ефективності автор відносить і високу якість безпекового законодавства і особистих якостей уповноваженої особи суб'єкта забезпечення державної безпеки, яка виносить акт застосування, умов його праці і відпочинку, її зацікавленості у винесенні об'єктивних рішень.

Методологічною основою для підвищення ефективності правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу і забезпечення законності на думку дисертанта може бути кодифікація. Її суть полягає у докорінному переопрацюванні всіх чинних законодавчих актів, які регулюють (у контексті дослідження) суспільні відносини з приводу застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки. Як спосіб якісного упорядкування безпекового законодавства, вона спрямована саме на забезпечення його узгодженості і компактності, на вилучення застарілих норм, що не виправдали себе. Кодифікація має бути забезпечити максимальну повноту регулювання безпекових відносин, замінити застарілі норми новими.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та з нових позицій розв'язано наукове завдання, що полягає у розробці відповідно до мети, завдань дисертаційної роботи у межах визначеного предмету, наукового пошуку і методів наукового дослідження, концептуального підходу в розробці основних теоретичних положень і практичних питань особливостей застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки. Отримані результати дослідження можуть бути сформульовано у вигляді таких положень теоретичного характеру:

1. У роботі вивчено й узагальнено наукові погляди на поняття «адміністративний примус», що дозволило запропонувати використання в сучасній юридичній науці конструкції «адміністративний примус у сфері забезпечення державної безпеки» як діяльності органів державної безпеки з правомірного легального застосування до учасників безпекових правовідносин незалежно від їх волі й бажання системи заходів у вигляді моральних, особистих, майнових, організаційних, технічних та інших обмежень прав, свобод і законних інтересів з метою профілактики й припинення протиправних діянь, притягнення винних осіб до відповідальності, а також попередження й ліквідації реальних і потенційних загроз і викликів об'єктам державної безпеки.

2. Проведеним дослідженням адміністративного примусу у сфері державної безпеки дозволили дисертанту виділити такі його основні особливості: офіційний, державно-владний характер, примусовий вплив, легальний (правомірний) прояв, цільова спрямованість, фіксація за допомогою юрисдикційних, правозастосовних актів, персоніфікованість, відсутність службової підпорядкованості, зовнішній психічний та/або фізичний вплив у виді різноманітних обмежень - особистих, організаційних, майнових та ін., специфічний адміністративно-процесуальний порядок їх забезпечення, особлива юридична природа підстав такого впливу, поєднання судових і позасудових процедур, оперативний і відносно простий порядок, застосування режимно-правових заходів, наявність специфічних об'єктів захисту безпекових правовідносин, застосування особливих видів адміністративного примусу.

3. З метою змістовного наукового дослідження потенціалу заходів адміністративного примусу у розглядуваній сфері здійснено їх класифікацію з урахуванням доктринальних положень адміністративного права. За основу обрано класичну класифікацію заходів адміністративного примусу й надано їх визначення.

4. Дослідження та вивчення системи суб'єктів забезпечення державної безпеки дозволило виділити наступні критерії для їх класифікації: (а) органи загальної компетенції, діяльність яких спрямована на визначення політики і здійснення державного управління у сфері державної безпеки (ВРУ; КМУ; Президент України; РНБО й ін.); (б) органи спеціальної компетенції, діяльність яких конкретно спрямована на забезпечення державної безпеки - СБУ, розвідувальні органи України (СЗР України, ГУР Міноборони України, РУ ДПС України), УДО України; ДПС України, Держмитслужба, суб'єкти державного фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг, Держфінпослуг, ДКЦПФР України, НБУ та ін.); Держспецзв'язок, Збройні Сили України, (в) суди - при застосуванні заходів адміністративного примусу або заходів впливу за порушення безпекового законодавства; (г) інші суб'єкти, які можуть брати участь у забезпеченні державної безпеки (Внутрішні війська, Державна податкова служба України, Державна міграційна служба України тощо), або сприяють цьому (громадяни, об'єднання громадян, юридичні особи та ін.).

5. Адміністративний примус слід вважати лише одним з правових заходів забезпечення безпекових відносин. При цьому лише частина суб'єктів, які належать до системи забезпечення державної безпеки, наділена юрисдикційними повноваженнями: це органи спеціальної компетенції й суди. Інші ж виконують функції сприяння або координації останнім. До суб'єктів застосування заходів адміністративного примусу у цій сфері належать: СБУ, розвідувальні органи (СЗР України, ГУР Міноборони України, РУ ДПС України), УДО України, ДПС України, Держмитслужба, суб'єкти державного фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг, Держфінпослуг, ДКЦПФР України, НБУ та ін.), Держспецзв'язку, Збройні Сили України, суди - в частини відправлення правосуддя щодо застосування заходів адміністративного примусу і заходів впливу за порушення безпекового законодавства. До суб'єктів, щодо яких застосовуються заходи адміністративного примусу у сфері державної безпеки віднесено всіх осіб фізичних - громадян України, іноземців, осіб без громадянства, біженців, і суб'єктів господарювання - осіб юридичних і фізичних осіб-підприємців.

6. Механізм адміністративно-правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки визначено як сукупність форм і методів правового впливу держави на безпекові відносини, їх учасників, що здійснюється з метою забезпечення безпекового правопорядку, державної безпеки, недопущення порушень режиму законності й установлення його гарантій. Структура цього регулювання складається з різних за змістом елементів - норм права, інтерпретаційних актів, актів застосування, принципі, юридичних фактів, правосвідомості, режиму законності та ін.. Нормативним підґрунтям, серцевиною механізму адміністративно-правового регулювання досліджуваної сфери визначено норму права. Його ж режимна основа є установчим елементом, оскільки саме від неї залежить розвиток безпекових явищ, задіяних у цьому процесі.

7. У чинному законодавстві України з питань державної безпеки запропоновано закріпити комплексну категорію «режим забезпечення державної безпеки» й визначити її як стан режимно-правового регулювання суспільних відносин, що виникають з приводу захищеності життєво важливих інтересів держави, державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного, інноваційного й оборонного потенціалу країни від зовнішніх і внутрішніх загроз, при якому реалізуються й гарантуються права та свободи людини і громадянина, забезпечуються збереження й розвиток матеріальних і духовних цінностей суспільства, нормальне функціонування механізму державного управління.

8. Забезпечення механізму правового регулювання застосування заходів адміністративного примусу в досліджуваній сфері вимагає використання у взаємовідносинах між учасниками безпекових правовідносин тих стандартів і принципів, що стали нормами життя в цивілізованих країнах. При цьому вони співвідносяться між собою як частина (принцип) й ціле (стандарт). Метою їх впровадження є однакове регулювання безпекових відносин, що можуть виникати в процесі юрисдикційної діяльності уповноважених органів. Принципи й міжнародні стандарти застосування цих заходів у сфері державної безпеки необхідно розглядати з урахуванням 4-х аспектів: (а) адміністративного процесу, (б) принципів і міжнародних стандартів адміністративних процедур і проваджень, (в) принципів галузі адміністративного права, (г) національних принципів у цій сфері, яких повинні дотримуватись органами державної безпеки.

9. Адміністративні провадження у сфері державної безпеки тісно пов'язані з державним управлінням адміністративно-політичною діяльністю, є похідними від нього, складають його юридичну форму, охоплюючи при цьому ту частину діяльності, яка об'єктивно потребує правового регулювання. З огляду на види суб'єктів адміністративної юрисдикції, на особливості процедури застосування окремих адміністративних стягнень та низку інших чинників робиться висновок, що розглядувані провадження можна класифікувати за різними критеріями.

10. Забезпечення законності в застосуванні заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки, як один з елементів механізму правового регулювання, тлумачиться як спеціальний правовий режим, за якого уповноважені суб'єкти, виконуючи покладені на них адміністративно-юрисдикційні повноваження, з одного боку, діють у межах, на підставі й у спосіб, що визначені законодавством, а з другого вимагають від учасників безпекових правовідносин дотримання положень законодавства з питань державної безпеки (наприклад, про державну таємницю, державний кордон, суверенітет, конституційний лад, тощо). Основними способами забезпечення законності при вжитті цих заходів є контроль, нагляд і звернення громадян.

11. Особливості контролю за законністю застосування заходів адміністративного примусу у досліджуваній сфері містяться у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави». Його система охоплює такі види контролю: парламентський; президентський; урядовий; громадський; з боку органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування; з боку органів судових.

12. Право на звернення як спосіб забезпечення законності застосування таких заходів є спеціальним видом звернень, а право на оскарження - спеціальним видом скарги. Особливості названих звернень: (а) наявність спеціальних джерел правового регулювання підстав і порядку роботи з ними; (б) специфічні підстави для їх оскарження; (в) особливий адміністративно-правовий статус їх адресатів - органів забезпечення державної безпеки й суб'єктів звернень; (г) специфіка проваджень за зверненням (скаргою) у цій сфері; (д) відповідний функціональний режим забезпечення безпекового правопорядку й законності, що пов'язано зі специфічними об'єктами державної безпеки - суверенітетом, державною таємницею, державним кордоном тощо. Виділено два порядки подання скарг учасників безпекових правовідносин з питань застосування заходів адміністративного примусу органами державної безпеки - адміністративний і судовий.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Давидова О. В. Поняття й ознаки адміністративного примусу у сфері державної безпеки України / О.В. Давидова// Пробл. законності: респ. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В.Я. Тацій. Х: Нац. юрид. акад. України, 2009. Вип. 101. С. 247-254.

Давидова О. В. До питання повноважень Державного комітету фінансового моніторингу у системі органів забезпечення державної безпеки / О.В. Давидова // Право і безпека. - Х.: ХНУВД. - 2009. - № 2. - С. 46-51.

Давидова О. В. Державна безпека як об'єкт адміністративно-правового регулювання / О.В. Давидова// Підприємництво, господарство і право. - № 8. - 2009.- С. 74-77.

Давидова О. В. Державний контроль як спосіб забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу в сфері державної безпеки / О.В. Давидова// Юридична Україна. - № 9. - 2010. -- С. 43-48.

Давидова О. В. Проблеми застосування адміністративного примусу у сфері державної безпеки / О.В. Давидова // Четверті юридичні читання: матеріали Міжнар. наук. конференції 3-4 квітня 2008 р. - К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. - С. 190-193.

Давидова О. В. Розвиток безпокознавства в Україні: науково-правовий аспект / О.В. Давидова// Юридична наука очима молодих вчених: Тези доповідей та наукових повідомлень Всеукр. науково-практичної конференції молодих учених та здобувачів / За заг. ред. проф. А. П. Гетьмана. - Х.: Вид-во «Кроссроуд», 2008. - С. 48-51.

Давидова О. В. Проблеми забезпечення економічного суверенітету держави в діяльності Служби безпеки України/ О.В. Давидова // Проблеми державно-правового розвитку в умовах європейської інтеграції і глобалізації: Матеріали міжнар. наук. семінару, м. Харків, 16 травня 2008р. / Редкол.: Ю.П. Битяк, І.В. Яковюк, Г.В. Чапала. - Х.: Право, 2008. - С. 136-139.

Давидова О. В. Конституційне право на звернення громадян у сфері забезпечення державної безпеки / О.В. Давидова// Осінні юридичні читання: Тези доповідей та наукових повідомлень Всеукр. Наук. конф. молодих вчених 12-13 листопада 2008р. / За заг. ред. А.П. Гетьмана. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - С. 174-177.

Давидова О. В. Судовий контроль за законністю у сфері державної безпеки / О.В. Давидова // Збірник тез доповідей та наукових повідомлень учасників науково-практичного семінару молодих учених та здобувачів «Проблеми судової реформи в Україні» / Під. заг. ред. А.П. Гетьмана. - Х.: Вид-во „Кроссроуд”, 2008. - С. 92-95.

Давидова О. В. Державний суверенітет України як об'єкт захисту у сфері державної безпеки України / О.В. Давидова // Організаційні та правові проблеми забезпечення державного суверенітету: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 27 березня 2009р. / Редкол.: Ю.П. Битяк, І. В. Яковюк, Г. В. Чапала. - Х.: Видав.: ФОП Вапнярчук Н. М., 2009. - С. 105-107.

Давидова О. В. Актуальні проблеми застосування законодавства про адміністративний примус у сфері державної безпеки/ О.В. Давидова // Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні. Матеріали науково-практичної конференції. 29квітня - 1 травня 2010р. - К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2010. - С. 158-159.

АНОТАЦІЇ

Чайкіна О. В. Особливості застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». - Харків, 2011.

Дисертацію присвячено аналізу теоретико-методологічних засад, підстав, процедури застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки, а також забезпечення законності такої діяльності.

У роботі досліджено місце адміністративного примусу в сфері державної безпеки. Визначено повноваження органів державної безпеки щодо застосування заходів адміністративного примусу. Проаналізовано концептуальні підходи щодо сутності адміністративного примусу, здійснено класифікацію його заходів та виділено специфіку їх застосування у сфері державної безпеки.

На основі проведеного дослідження сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, направлені на підвищення ефективності застосування заходів адміністративного примусу у сфері державної безпеки.

Ключові слова: адміністративний примус, заходи адміністративного примусу, органи державної безпеки, державна безпека, законність, правове регулювання.

АНОТАЦИЯ

Чайкина О. В. Особенности применения мер административного принуждение в сфере государственной безопасности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07. -административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальный университет «Юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого». - Харьков, 2011.

Диссертация посвящена анализу теоретико-методологической базы, оснований, процедуры применения мер административного принуждения в сфере государственной безопасности, а также обеспечения законности такой деятельности.

Работа является одной из первых попыток комплексно, с использованием современных методов познания, исследовать проблемные вопросы административного принуждения в законодательстве о государственной безопасности. В результате проведенного исследования обосновано существование административного принуждения в сфере государственной безопасности. Сформулировано авторское определение административного принуждения и его мер в сфере государственной безопасности, выделены его особенности, проведена их классификация.

Рассмотрены органы обеспечения государственной безопасности как субъекты применения мер административного принуждения. Детально освещены полномочия субъектов применения мер административного принуждения в сфере государственной безопасности.

Представлено авторское видение механизма правового регулирования применения мер административного принуждения в сфере государственной безопасности. Делается вывод, что не смотря на большое количество нормативно-правовых актов, предусматривающих применение мер административного принуждения в сфере государственной безопасности, на сегодня отсутствует унифицированный понятийно-категориальный аппарат надлежащего уровня. Автор обосновывает видение государственной безопасности как самостоятельного объекта административно-правового регулирования. С учетом процессов адаптации и имплементации международного права в национальное право Украины автор выделяет принципы и стандарты применения мер административного принуждения в сфере государственной безопасности.

Обоснованы способы обеспечения законности применения мер административного принуждения в сфере государственной безопасности. Отмечено особенности государственного и судебного контроля, реализации права на обжалования.

Сформулирован ряд конкретных предложений и рекомендаций, направленных на совершенствование теоретико-правовых основ и повышения эффективности применения мер административного принуждения в сфере государственной безопасности, в том числе относительно уточнения ряда законодательных, КоАП Украины.

Ключевые слова: административное принуждение, административные взыскания, правонарушения, применение, органы государственной безопасности, государственная безопасность, законность, правовое регулирование.

SUMMARY

Chaikina O. V. Features of application of measures administrative compulsion in state security sphere. - Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the candidate of jurisprudence on a speciality 12.00.07. - administrative law and process; the financial law; the information law. - National University «Law academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise». - Kharkov, 2011.

The dissertation is devoted the analysis of theoretical-methodological base, the bases, procedures of application of measures of administrative compulsion in state security sphere, and also maintenance of legality of such activity. Work is one of the first attempts to comprehensively, using modern methods of knowledge, to investigate problem questions of administrative compulsion in the legislation on state security.

...