Соціально-психологічні методи консолідації населення України: державно-управлінський аспект

Науково-теоретичною та емпіричною базою дисертаційної роботи стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, фундаментальні наукові положення теорії державного управління, дані соціологічних опитувань щодо визначення рівня володіння державними службовцями та посадовцями місцевого самоврядування соціально-психологічними методами державного управління.

Нормативно-правову основу дослідження складають: Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти з питань взаємодії органів влади з громадськістю.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого науково-прикладного завдання історичного та теоретичного обґрунтування моделі консолідації населення України як державоутворюючої спільноти на основі використання соціально-психологічних методів державного управління та налагодженні відкритої взаємодії держави та суспільства.

Новизна наукових результатів конкретизується у таких положеннях:

уперше:

- підхід щодо дійового використання соціально-психологічних методів державного управління шляхом створення нового консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України та підпорядкованого йому центру моніторингу й прогнозування ситуацій, відповідних організаційних структур на регіональному рівні;

- правове підґрунтя та інформаційно-кадрове забезпечення процесу консолідації населення України внесенням відповідних змін і доповнень до законів України „Про місцеві державні адміністрації”, „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про звернення громадян”, змістовним та методичним перезавантаженням професійної підготовки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у зазначеній сфері;

дістали подальший розвиток:

- визначення історичних особливостей налагодження взаємодії держави та суспільства, дослідження об'єднуючих чинників у поведінці українських громадян та існуючих регіональних соціокультурних відмінностей з урахуванням історичного перебування регіонів України у складі різних державних утворень, обґрунтування факторів впливу держави (дієвість використання соціально-психологічних методів державного управління) для консолідації населення як державоутворюючої спільноти;

- тлумачення понять: „державоутворююча спільнота” з точки зору настанов щодо консолідації населення на основі етатичних принципів; „соціально-психологічні методи державного управління” як сукупності прийомів і способів взаємодії держави та суспільства; „соціально-психологічні методи державного управління на регіональному рівні” як дієві інструменти для забезпечення динамічної рівноваги між реалізацією загальнодержавних та регіональних потреб.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування моделі консолідації населення України для удосконалення взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та населення. Результати дослідження можуть бути корисними при розробці заходів щодо мобілізації населення території на активну участь у процесах розбудови незалежної України.

Результати дисертаційного дослідження використано Управлінням культури і туризму Харківської облдержадміністрації для удосконалення підходів до реалізації комплексної Програми розвитку гуманітарної сфери Харківської області на 2009-2013 роки (довідка про впровадження № 01-02/980 від 19.05.2010 р.), Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при розробці навчальної програми, проведенні лекційних та практичних занять за навчальним курсом ”Соціальні та психологічні аспекти державного управління” для слухачів факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів (акт про впровадження від 11.01.2010 р.), Роменською райдержадміністрацією Сумської області (довідка про впровадження № 844 від 25.09.2008 р.), та Головним управлінням зв'язків з громадськістю Сумської облдержадміністрації при розробці Програми економічного та соціального розвитку Сумської області на 2010 рік (довідка про впровадження № 01/38 від 13.01.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота відображає результати наукового дослідження, виконаного самостійно, щодо дійового використання соціально-психологічних методів державного управління при запровадженні моделі консолідації населення України як державоутворюючої спільноти та налагодженні відкритої партнерської взаємодії держави та суспільства. У дисертації не використовувались ідеї та розробки Б. Г. Савченка, у співавторстві з яким опубліковано наукову статтю.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на VI, VIІ, VIІІ міжнародних наукових конгресах „Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2006 р.; м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008 р.), науково-практичних конференціях різного рівня: „Підвищення кваліфікації державних службовців - складова кадрової політики держави” (м. Харків, 2005 р.), „Соціальні та гуманітарні аспекти європейської та євроатлантичної інтеграції” (м. Харків, 2006 р.), „Удосконалення механізмів державного регулювання соціально-економічним розвитком регіону” (м. Харків, 2006 р.), “Тенденції та перспективи розвитку державноуправлінських відносин” (м. Харків, 2007 р.), „Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика” (м. Львів, 2007 р.), „Сприяння проведенню адміністративно-територіальної реформи в Україні” (м. Харків, 2008 р.), „Демократичне врядування: освіта, наука, практика” (м. Київ, 2009 р.), „Удосконалення правового забезпечення державно-службових відносин в Україні: європейський контекст” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в 11 наукових працях, у т. ч. одній колективній монографії, 5 публікаціях у фахових виданнях з державного управління. Загальний обсяг публікацій - 3,5 авт. арк.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, 3 додатків (на 13 сторінках) та списку використаних джерел із 292 найменувань (на 26 сторінках), з них іноземними мовами - 23 назви. Повний обсяг дисертації - 228 сторінок, у тому числі одна таблиця (на 1 сторінці), 9 рисунків (на 5 сторінках).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено стан її наукової розробки, з'ясовано зв'язок з науковими програмами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та оприлюднення.

У першому розділі - „Держава та суспільство на шляху до партнерської взаємодії: теоретико-історичні аспекти” - розкрито сутність поняття соціально-психологічних методів державного управління та детермінуючих його категорій: „метод” (сукупність прийомів і способів досягнення мети), „метод управління” (логічна послідовність, шлях впливу в управлінській діяльності з наперед визначеною метою), „метод державного управління” (безпосередній чи опосередкований вплив, що здійснюється за допомогою прийомів і способів діяльності й покликаний сприяти реалізації стратегії розвитку держави та досягненню мети державного управління).

Визначення місії соціально-психологічних методів державного управління зумовило необхідність їх упорядкування і класифікації. В розділі вони визначаються як сукупність організаційних, планових, координаційних та контрольних прийомів і способів взаємодії держави та суспільства з урахуванням психологічних закономірностей взаємовпливу.

Аналіз класифікаційних характеристик соціально-психологічних методів свідчить, що в державноуправлінському контексті їх можна класично групувати як переконування, навіювання, змушування, санкціонування, наслідування, заохочування, покарання. Охарактеризовано спільні й відмінні особливості впливу за їх допомогою на індивіда та спільноту.

Історичні особливості формування української спільноти зумовлюються тривалим перебуванням окремих регіонів України у складі інших країн, адаптованістю людей до географічних умов їх постійного мешкання. Як свідчить історичний процес формування об'єднуючих чинників у поведінці українських громадян визначено, що такі умови спонукали до формування настанов соціетальної психіки, які сьогодні визначають специфіку суспільної поведінки в окремих регіонах й впливають на об'єднуючі тенденції.

Встановлено, що однією з цілей використання соціально-психологічних методів державного управління є консолідація населення України як державоутворюючої спільноти, забезпечення соціально-психологічної єдності держави та суспільства шляхом нівелювання регіональних відмінностей у поведінці людей, виробленні єдиного стереотипу поведінки спільноти, підвищенні рівня соціального інтелекту та усвідомленні власної самобутності. Виходячи з цього, доведено необхідність розгляду рівнів консолідації населення, що визначаються наявністю в суспільній поведінці дестабілізаційних або партикулярних проявів. При цьому, об'єднуючий рівень характеризується стабільними проявами єдності спільноти, дестабілізаційний рівень - через наявність перешкод, протиріч у взаємодії держави та суспільства, наслідком чого є громадське невдоволення, масові протести, спротив громадян. Ці прояви поведінки не несуть прямої загрози розпаду держави, і які можна подолати за порівняно нетривалий час. Відцентровий рівень фіксується за умов посилення впливу стратегії на суспільну свідомість, наслідки якого потенційно здатні змінити державний лад, привести до втрати державності, спроб федералізації й автономізації. Згідно з наведеними рівнями мають запроваджуватися заходи щодо формування в суспільній думці об'єднуючих настанов, що потребує посиленої уваги до соціально-психологічних методів державного управління, використання яких має велике значення і не пов'язано зі значними фінансовими витратами.

Історія виникнення та розвитку держав свідчить, що на формування державоутворюючих спільнот завжди впливають етноісторичні фактори. Зокрема, в Росії населення збільшувалося за рахунок втікачів з територій, яким загрожували татаро-монгольські набіги, що давало державі можливість примусового впливу на громадськість. В США влада зароджувалася разом з формуванням стереотипу поведінки людей, що спонукало її діяти шляхом переконування і використання соціально-психологічних методів державного управління. Польська спільнота не розчинилася серед інших європейських спільнот і зберегла свою самобутність завдяки домінуванню шляхти, яка мала власне військо та землеволодіння, над владою виборного короля. У Франції влада короля консолідувала спільноту за допомогою маніпулятивного типу відносин з феодалами. Органи влади Китаю, спираючись на соціально-психологічні методи заохочування та покарання, лояльного ставлення до кожної особи, яка визнавала і дотримувалася загальноприйнятих правил та традицій, об'єднала й розширила спільноту.

З'ясовано, що об'єднуючий стереотип поведінки в суспільній свідомості будь-якої державоутворюючої спільноти зароджується в момент пасіонарного поштовху, але специфічні умови його формування потребують взаємозалежного розвитку правової держави та формування громадянського суспільства як необхідних елементів відкритої партнерської взаємодії.

У другому розділі - „Соціально-психологічна взаємодія органів влади та суспільства як основа консолідації населення України” - проаналізовано сучасний стан соціально-психологічної взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та територіальних громад щодо консолідаційних процесів в Україні.

Результати дослідження етнокультурних процесів на території України підтвердили закономірність перебування державного управління в перехідній стадії розвитку, але тривала невизначеність у виборі стратегії породжує негативні для державотворення тенденції.

Аналіз стану державного управління процесом консолідації населення України показав, що в організаційно-функціональному, інформаційному та кадровому забезпеченні існує низка перешкод, які потребують комплексного подолання. Сучасний стан організаційно-функціонального забезпечення характеризується декларативністю значної частини нормативно-правових актів та розширенням мережі інститутів держави та громадянського суспільства. Створення відповідних інститутів влади передбачається без додаткового фінансування витрат шляхом перерозподілу окремих повноважень між органами державного управління та їх структурними підрозділами. Захист населення від негативного впливу на суспільну свідомість диктує необхідність внесення певних змін та доповнень до відповідних законотворчих та нормативно-правових актів.

До перешкод у інформаційному забезпеченні зазначеного процесу віднесено наявність маніпулятивного типу взаємодії держави та суспільства, де істотну роль відіграють ЗМІ, а також фрагментарність у роботі структурних підрозділів з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю. Кадровому забезпеченню органів влади перешкоджає недосконалість загальних правил поведінки державних службовців та відсутність таких для посадових осіб місцевого самоврядування. Окремої уваги потребує вирішення проблеми зростання рівня корумпованості в органах влади. поведінка консолідація населення державоутворюючий

В системі державного управління має місце неузгодженість критеріїв оцінювання його інформаційного забезпечення, термінів та джерел одержання інформації. Незавершеність структурування інформаційних потоків негативно впливає на аналіз рівнів консолідації населення України. При вивченні регіональної специфіки стереотипу суспільної поведінки слід враховувати недосконалість методик збору інформації за окремими показниками, що не гарантує її достовірність.

Встановлено, що одна з проблем кадрового забезпечення державного управління процесом консолідації населення України полягає у відсутності необхідної спеціальної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з питань впливу на суспільну свідомість.

Характеристика інститутів громадянського суспільства свідчить про посилення тенденцій налагодження відкритої взаємодії між ними та населенням, але жоден з інститутів ще не має повноважень щодо вирішення питань консолідації населення України як державоутворюючої спільноти.

Результати експертного опитування у південно-східних регіонах України (Сумська, Полтавська, Луганська, Харківська області) дали змогу визначити недостатній рівень знань про зміст та особливості використання державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування соціально-психологічних методів державного управління. Зокрема, в арсеналі державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування сьогодні переважають адміністративні методи державного управління, що зводить управлінських процес до однобічної реалізації функцій державного управління, знижує ефективність управлінських рішень та робить формальним виконання посадових обов'язків. Крім того, не зафіксовано значної різниці між рівнем відкритості взаємодії в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, що пояснюється схожістю управлінських умов; встановлено низький рівень відкритості взаємодії регіональної влади та населення, що характеризується перевагою у виборі соціально-психологічних методів маніпулятивного типу; державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають недостатньо теоретичних знань щодо змісту та особливостей соціально-психологічних методів державного управління.

У третьому розділі - „Напрямки використання соціально-психологічних методів консолідації населення України як державоутворюючої спільноти” - обґрунтовано необхідність створення моделі державного управління цим процесом. Запропонована модель передбачає взаємодію компонентів державного управління процесом консолідації населення України: організаційно-функціонального забезпечення (центральні та регіональні органи влади, громадські ради з питань консолідації населення України, центри моніторингу й прогнозування ситуацій), кадри (професійно кваліфікаційне зростання посадовців, формування консолідаційних настанов), інформація (світоглядний, історичний, ідеологічний рівні), соціально-психологічні методи державного управління (переконування, навіювання, змушування, санкціонування, наслідування, заохочування, покарання) (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

36

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель консолідації населення України як державоутворюючої спільноти

Встановлено, що дієвість використання соціально-психологічних методів залежить від удосконалення кожного з елементів системи державного управління, у зв'язку з чим запропоновано здійснити конкретні організаційно-функціональні, інформаційні та кадрові заходи у взаємодії держави та суспільства.

До організаційно-функціональних заходів відноситься створення громадської ради з питань консолідації населення України як державоутворюючої спільноти, підпорядкованих їм центрів моніторингу та прогнозування ситуацій, їх регіональних підрозділів та створення спеціальних відділів (посад, призначення уповноважених осіб) з питань координації цих дій без додаткового фінансування витрат шляхом перерозподілу окремих повноважень між органами державного управління та їх структурними підрозділами.

Функціонування зазначеної моделі залежить від внесення змін і доповнень до окремих законодавчих актів, насамперед, до законів України „Про місцеві державні адміністрації”, „Про місцеве самоврядування в Україні” та „Про звернення громадян” у частині визначення основних понять, пов'язаних з використанням соціально-психологічних методів державного управління процесом консолідації населення.

Кадрове обслуговування моделі можливе через удосконалення підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у зазначеній сфері. Для створення необхідних умов набуття державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування теоретичних знань, прикладних умінь і навичок використання соціально-психологічних методів державного управління пропонується створення в Національній академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутах кафедр соціальної психології в державному управлінні.

Результативність використання соціально-психологічних методів державного управління в підвищенні рівнів консолідації населення України як державоутворюючої спільноти й відкритість взаємодії держави та суспільства залежить також від комплексного інформаційного забезпечення цих процесів. З цією метою запропоновано залучити до співпраці експертів, аналітиків, розробників відповідних методик, які б сприяли позитивним змінам інформаційного середовища щодо взаємодії держави та суспільства через формування баз даних із використанням зарубіжного досвіду.

Напрямами державної політики, в реалізації яких використання соціально-психологічних методів державного управління сприятиме формуванню консолідаційних настанов, визначено: соціальний захист, соціально-геронтрологічний, міграційний, охорони здоров'я, економічний, культурний, молодіжний, зайнятості населення, сімейний, освітній.

Таким чином, дієвість використання соціально-психологічних методів державного управління для консолідації населення України як державоутворюючої спільноти та налагодження відкритої взаємодії держави та суспільства залежить від запровадження запропонованої моделі, що потребує комплексних змін кожного з її компонентів.

Висновки

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтувано та розроблено модель консолідації населення України як державоутворюючої спільноти на основі використання соціально-психологічних методів державного управління, налагодження відкритої партнерської взаємодії держави та суспільства, на підставі чого сформульовано положення і висновки:

1. Посилення партикулярних та дестабілізаційних тенденцій в Україні замість об'єднання населення відбувається з причин несвоєчасного запровадження заходів щодо їх запобігання, недосконалої науково-теоретичної бази з питань використання суб'єктами державного управління соціально-психологічних методів для впливу на населення як державоутворюючу спільноту й актуалізує наукові дослідження з цього напрямку навколо ідеї розбудови незалежної держави.

Поняття „соціально-психологічні методи державного управління” пропонується розглядати як сукупність організаційних, планових, координаційних та контрольних прийомів і способів взаємодії держави та суспільства з урахуванням психологічних особливостей впливу на людей і мобілізацію їх на реалізацію завдань соціально-економічного розвитку. Визначено детермінуючі його категорії.

„Державоутворюючою спільнотою” можна вважати сукупність населення, яка ідентифікує й реалізує себе через державу та завдяки їй на основі етатичних принципів шляхом формування єдиного стереотипу поведінки.

Обґрунтовано можливість диференціації державоутворюючої спільноти за „рівнями консолідації населення”, що визначаються наявністю в суспільній поведінці дестабілізаційних або партикулярних проявів, які детермінують використання соціально-психологічних методів державного управління

2. Специфіка використання соціально-психологічних методів державного управління на регіональному рівні полягає в такій організації управлінської практики, яка враховує громадську думку, настанови, мотиви та стереотипи поведінки людей, сформовані в процесі історичного перебування регіонів України в складі різних державних утворень.

При виборі форм і методів налагодження відкритої взаємодії органів влади та населення запропоновано враховувати сучасні процеси та регіональні соціокультурні відмінності, що виникли внаслідок історичного перебування регіонів України в складі різних державних утворень. Проаналізовано історичні етапи державотворення України та процес виникнення української спільноти.

3. Ґенеза державотворення свідчить, що процес консолідації населення в кожній з країн має свою специфіку: об'єднання у XV ст. суспільства для забезпечення захисту від зовнішнього ворога (Росія); домінування в державному управлінні шляхти відіграє ключову роль у визначенні самобутності держави (Польща); визнання населенням штатів, не залежно від етнічного походження, так званого американського способу життя як об'єднуючої настанови (США); маніпулятивний вплив короля на феодалів у VІІІ ст. для збереження абсолютної влади (Франція); використання методів заохочування та покарання для забезпечення консолідованості спільноти (Китай). Тобто об'єднання населення як державоутворюючої спільноти неможливе без повного врахування історичних, географічних, соціально-економічних, ментальних факторів.

4. На ефективність використання соціально-психологічних методів державного управління суттєво впливає ряд перешкод, які потребують комплексного подолання. Чинна в Україні нормативно-правова база, недосконалість якої гальмує процеси консолідації населення й запровадження заходів щодо запобігання деструктивним тенденціям, що посилюються внаслідок зовнішньої та внутрішньої маніпуляції суспільною свідомістю.

Неврегульованими в правовому відношенні залишаються питання безпосередньої діяльності органів державної влади щодо забезпечення консолідації в т. ч. шляхом використання соціально-психологічних методів державного управління. Крім того, вади щодо реалізації державних та регіональних цільових програм з цього напрямку послаблюють взаємодію органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що потребує правового врегулювання питань удосконалення організаційно-функціонального, кадрового та інформаційного забезпечення зазначених процесів.

Результати експертного опитування щодо рівня володіння соціально-психологічними методами державного управління, практичними навичками їх використання державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування південно-східних регіонів України підтвердили, що респонденти мають низький рівень теоретичних знань щодо специфіки впливу на громадян за допомогою соціально-психологічних методів державного управління на регіональному рівні. Такий стан породжує їх неефективне використання на практиці, розкоординованість у діях територіальних громад, органів самоорганізації населення, засобів масової інформації та ін.

5. Удосконалено підхід до здійснення організаційно-функціональних заходів шляхом створення консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України (громадської ради) та підпорядкованих йому центрів моніторингу й прогнозування ситуацій з визначенням їх компетенції. Аналогічні організаційні структури запропоновано створити й на регіональному рівні.

Інформаційне забезпечення державного управління консолідацією населення України передбачає об'єднання зусиль органів державної влади й управління, громадських структур, приватних осіб, різних груп населення, максимально враховуючи інтереси всіх зацікавлених сторін, із залученням до співпраці експертів, аналітиків, розробників відповідних методик, що сприятиме успішній реалізації державної політики.

Ефективне використання соціально-психологічних методів державного управління на регіональному рівні потребує удосконалення кадрового забезпечення через розширення знань, умінь і навичок посадовців у зв'язку з чим виникає необхідність у створенні в Національній академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутах кафедр соціальної психології в державному управлінні.

Доведено необхідність використання в усіх формах взаємодії органів влади та населення не лише адміністративних та економічних методів державного управління, а й соціально-психологічних, які сприятимуть нейтралізації негативних проявів поведінки населення України без значних фінансових затрат. З цією метою визначено напрямки використання соціально-психологічних методів державного управління.

Першочергового значення в сучасних умовах набуває удосконалення процесу консолідації населення України внесенням відповідних змін і доповнень до законів України „Про місцеві державні адміністрації”, „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про звернення громадян”.

6. Теоретично обґрунтовано модель консолідації населення України, що передбачає взаємодію компонентів державного управління цим процесом: організаційно-функціонального забезпечення (центральні та регіональні органи влади, громадські ради з питань консолідації населення України, центри моніторингу й прогнозування ситуацій), кадрове забезпечення (професійно кваліфікаційне зростання посадовців, формування консолідаційних настанов), інформаційне забезпечення (світоглядний, історичний, ідеологічний рівні), соціально-психологічні методи державного управління (переконування, навіювання, змушування, санкціонування, наслідування, заохочування, покарання).

У запропонованій моделі комплексно враховано особливості суспільної поведінки населення (станів, властивостей, процесів) з використанням соціально-психологічних методів державного управління.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Білосорочка С. І. Підготовка фахівців державного управління з питань світової та європейської інтеграції / С. І. Білосорочка // Підвищення кваліфікації державних службовців на регіональному рівні : монографія / [О. Ф. Мельников, Б. Г. Савченко, С. І. Білосорочка та ін.] ; за заг. ред. В. Ф. Золотарьова. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2007. - С. 110 - 118.

2. Білосорочка С. І. Суть і причини національної ідентифікації / С. І. Білосорочка // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. - № 2 (28), Ч. 1. - С. 354 - 360.

3. Білосорочка С. І. Адміністративно-територіальне реформування: досвід Франції / Б. Г. Савченко, С. І. Білосорочка // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2006. - Вип. 3 (30). - С. 410 - 417.

Особисто дисертантом проаналізовано досвід Франції з питань урівноваження загальнодержавних та регіональних інтересів.