Реалізація органами досудового розслідування процесуальних повноважень

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми пов'язана з необхідністю наукового дослідження теорії та практики реалізації органами досудового розслідування процесуальних повноважень на досудових стадіях кримінального процесу.

Потреба в реформуванні кримінально-процесуального законодавства зумовила не лише виникнення діаметрально протилежних поглядів щодо нового змісту інститутів порушення кримінальної справи, компетенції органу дізнання, процесуальних повноважень слідчого та здійснення прокурорського нагляду, але також продемонструвала потребу вироблення єдиних підходів на підставі завдань кримінального процесу.

Тенденції розвитку реалізації процесуальних повноважень органами досудового слідства, його систематизації та функціонування визначаються як пріоритетні напрями у сфері боротьби зі злочинністю.

Проведення судово-правової реформи, підготовки нового Кримінально-процесуального кодексу України ставить питання розширення процесуальних повноважень органів досудового розслідування під час виконання завдань кримінального судочинства, розкриття злочинів, забезпечення інтересів суспільства і держави, що являє собою один з провідних напрямків побудови системи кримінальної юстиції згідно з Концепцією її реформування в Україні.

Разом з тим, сьогодні немає єдності думок щодо визначення нормативного змісту та поняття компетенції, координації процесуальних повноважень органу дізнання, слідчого, прокурора, що при реформуванні кримінального процесу набуває особливого значення.

Подальша розробка теорії та практики процесуальних повноважень, необхідність внесення пропозицій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, норм, які складають змістовне наповнення досліджуваної проблеми, обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є визначення правового змісту кримінального переслідування, його аналіз, класифікація кримінально-процесуальної діяльності оперативно-розшукових, пошукових, слідчих дій.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- визначити поняття та систему процесуальних повноважень органів досудового розслідування, їх класифікацію, ознаки та межі реалізації на досудових стадіях кримінального процесу;

- проаналізувати правове забезпечення реалізації органами досудового розслідування процесуальних повноважень у сучасних умовах;

- виявити провідні напрямки організаційної діяльності органу дізнання, його компетенцію та практику застосування їм його повноважень у разі здійснення оперативно-розшукових, процесуальних, слідчих дій на стадії порушення кримінальної справи та під час проведення досудового розслідування;

- сформулювати авторське визначення правового механізму реалізації процесуальних повноважень на досудових стадіях кримінального процесу, розробити теоретичну модель системи повноважень органу дізнання та процесуальних повноважень слідчого;

- розглянути статус слідчого, місце в ньому його процесуальних повноважень та заходи забезпечення їх реалізації на досудових стадіях кримінального процесу; проаналізувати зміст, гарантії та забезпечення процесуальної самостійності слідчого;

- надати науково обґрунтуванні рекомендації щодо забезпечення правового захисту особи на досудових стадіях кримінального процесу під час проведення процесуальних та слідчих дій, надати характеристику гарантій прав і свобод суб'єктів кримінального судочинства;

- з'ясувати гносеологічні та правові вимоги стосовно постанови процесуальних рішень органу дізнання, слідчого; запропонувати типову модель процесуальних рішень під час реалізації процесуальних повноважень;

- виявити концептуальні положення процесуальних повноважень прокурора щодо здійснення нагляду за додержанням законності на досудових стадіях кримінального процесу; розробити теоретичні та практичні засади вдосконалення процесуальних повноважень прокурора;

- розробити науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення реалізації принципу презумпції невинуватості під час постанови суддею рішення про тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини та громадянина на досудовому розслідуванні.

1. Поняття та загальна характеристика процесуальних повноважень органів досудового розслідування

Розглядаються види органів розслідування, поняття їх процесуальних повноважень та система цих повноважень; поняття та нормативний зміст компетенції органів досудового розслідування, досліджуються методи, структура та механізми правового регулювання процесуальної діяльності органів досудового розслідування.

Аналіз різних наукових поглядів (О.П. Гуляев, Н.С. Карпов, О.М. Ларін, С.М. Стахівський, О.О. Чувільов) з урахуванням призначення, спрямованості та характеру процесуальної діяльності органів досудового розслідування особливості їх процесуального статусу в кримінальному процесі дає підстави для визначення видів органів досудового розслідування, характеристики їхньої компетенції, повноважень та механізму правового регулювання їх діяльності.

Автор виділяє державні органи та посадових осіб, які проводять досудове розслідування, та поділяє їх на види. По-перше, до структури органу дізнання слід віднести керівника органу дізнання та оперативного співробітника органу дізнання, співробітника органу дізнання, який реалізує повноваження органу дізнання, - дізнавача. Їх діяльність регламентується ст. ст. 101, 103, 104, 108 КПК України. По-друге, органами досудового слідства, які розслідують кримінальну справу, є не тільки слідчий але й начальник слідчого відділу. Їх процесуальний статус регламентовано ст.ст. 102, 114, 114-1 КПК України.

Автор вважає, що поняття «повноваження» та «компетенція» є близькими за змістом, але не тотожними. Компетенція - це сукупність прав та обов'язків по вирішенню завдань та питань, покладених законом на відповідних посадових осіб та органи, які виконують конкретну процесуальну функцію за допомогою своїх професійний знань.

Повноваження, це процесуальні дії, які застосовуються посадовими особами державних органів під час кримінально-процесуального провадження. Вони вирішують встановлені законодавством завдання віднесені до їх компетенції. Повноваження - це комплексне поняття, яке об'єднує у собі як права, так і обов'язки, маючи вигляд «право-обов'язок». Процесуальні повноваження закріплюються у законі у вигляді процесуальних прав, але коли виникає ситуація, передбачена законом, це право трансформується в обов'язок та реалізується вже як обов'язок.

Повноваження поділяються на дві групи: а) повноваження імперативні, коли при виникненні фактичної ситуації, яка передбачена законом, посадова особа зобов'язана здійснити тільки одну конкретну процесуальну дію або постановити конкретне рішення, передбачені законом; б) повноваження диспозитивні, коли при виникненні фактичної ситуації, яка передбачена законом, посадова особа зобов'язана провести процесуальну дію або постановити процесуальне рішення, але процесуальний спосіб реалізації повноваження вона обирає самостійно.

Автор розглядає загальний, спеціальний та конкретний правовий статус суб'єктів кримінального процесу, на підставі яких визначається система процесуальних повноважень органів досудового розслідування.

Система процесуальних повноважень органів досудового розслідування визначається в наступних групах. Перша група охоплює повноваження щодо проведення перевірки матеріалів, оцінки фактичних даних та виявлення ознак злочину. Орган дізнання, слідчий складає постанову про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи. Процесуальні повноваження слідчого перераховуються у ч. 2 ст. 114 КПК України та містять у собі процесуальні рішення стосовно руху кримінальної справи, проведення процесуальних та слідчих дій. Друга - повноваження щодо допуску до участі у кримінальній справі фізичних та юридичних осіб, забезпечення гарантій прав і свобод осіб, що беруть участь у кримінальному процесі.

Розглядая статус суб'єктів кримінального процесу авто виділяє загальний статус, який охоплює найбільш істотні риси цього складного поняття, характерні для будь-яких категорій, що підпадають під нього, а також установ і посадових осіб. Спеціальний статус, який мають керівник органу дізнання, оперативний співробітник органу дізнання, дізнавач, слідчий, начальник слідчого відділу, прокурор. Конкретний статус містить у собі декілька ключових елементів. По-перше, державний орган повинен мати всі необхідні установчі ознаки. По-друге, вона повинна мати відповідну компетенцію та повноваження щодо порушення кримінальної справи та її провадження.

Визначаються виходячи з завдань кримінального процесу, у відповідності до яких орган дізнання, слідчий повинні вжити всіх необхідних заходів щодо всебічного, повного, об'єктивного дослідження обставин справи, виявити особу, що вчинила злочин, та встановити обставини, які викривають або виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання.

Автор пропонує уточнити положення ст.ст. 22, 64 КПК України та закріпити у законі межі досудового розслідування. Положення цих статей мають встановити, що: орган дізнання порушує кримінальну справу, проводить дізнання, а слідчий проводить досудове слідство щодо підозрюваного, підслідного та встановлює обставини та особу яка скоїла злочин до встановлення істини у кримінальній справі та виключення всіх сумнівів у винності підслідного.

Межі повноважень органу дізнання слід визначити наступним чином. До порушення кримінальної справи орган дізнання проводить оперативно-розшукові заходи, встановлює ознаки злочину або обставини, які виключають можливість провадження кримінальної справи, та складає постанову про порушення або відмову в порушенні кримінального провадження по ст. 6 ч. 2 КПК України. Після порушення кримінальної справи орган дізнання має повноваження, які визначаються ст. 103 КПК України, а саме проведення слідчих дій та постанова процесуальних рішень у строки встановлені законом. Межі повноважень органа дізнання закінчуються передачею матеріалів кримінальної справи через прокурора слідчому.

Межі повноважень слідчого починаються з отримання матеріалів перевірки від органа дізнання або постанови про порушення кримінальної справи. Слідчий складає постанову про порушення кримінальної справи або постанову про прийняття кримінальної справи до свого провадження. Установлює певну особу, яка скоїла злочин, та складає постанову про притягнення її як підслідного. Межі повноважень слідчого закінчуються складанням обвинувального висновку та передачею матеріалів кримінальної справи через прокурора до суду.

2. Реалізація повноважень органу дізнання у досудовому провадженні

Надається аналіз ознак компетенції органу дізнання від його повноважень на стадії порушення кримінальної справи.

Компетенція - це сукупність прав та обов'язків, які сформульовані у кримінально-процесуальному законодавстві та вирішуються органом дізнання під час виконання функції кримінального переслідування за допомогою своїх професійний знань.

Орган дізнання у стадії порушення кримінальної справи згідно з його компетенцією має право: прийняти заяву про вчинення або приготування злочину, перевірити її. У випадку, якщо будуть встановлені ознаки злочину, орган дізнання повинен скласти постанову про порушення кримінальної справи. Постанову про порушення кримінальної справи повинен складати тільки керівник органу дізнання.

Якщо ознаки злочину відсутні, орган дізнання складає постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. Таким чином завдання, які йому поставлені кримінально - процесуальним законодавством, орган дізнання реалізує через свої повноваження, застосовуючи процесуальні засоби, якщо виникає фактична ситуація, передбачена законом.

Повноваження органу дізнання охоплюють проведення оперативно-розшукових, пошукових заходів, надання допомоги слідчому у разі проведення слідчих дій за кримінальною справою.

Повноваження органу дізнання під час проведення оперативно - розшукових заходів суттєво зачіпають права і свободи особи, тому що оперативне супроводження здійснюється за межами кримінального процесу. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» не містить чіткого механізму передачі оперативних матеріалів від органу дізнання до слідчого. Автор встановлює механізм передачі оперативних матеріалів від органу дізнання до слідчого.

Реалізація повноважень органом дізнання у ході досудового слідства встановлено у КПК України: прийняття заяви про злочин, порядок його розгляду, направлення заяви за належністю (ст. 97 КПК України); збирання фактичних даних (ст. 66 КПК), їх оцінка як доказів (ст. 67 КПК України); повноваження щодо затримання підозрюваного у вчиненні злочину (ст. 106 КПК України); порушення або відмова в порушенні кримінальної справи (ст.ст. 98, 99 КПК України).

Механізм реалізації повноважень органу дізнання під час досудового слідства передбачає складання постанови про порушення кримінальної справи або відмову в її порушенні, проведенням процесуальних та слідчих дій за кримінальною справою, а також передачею матеріалів кримінальної справи через прокурора слідчому.

Повноваження органа дізнання на стадії досудового слідства треба визначити через його функцію кримінального переслідування, яка охоплює встановлення обставин злочину, особи, яка скоїла злочин, проведення процесуальних та слідчих дій по закріпленню фактичних даних як доказів.

Розкриваються положення взаємодії як процесуальної форми реалізації процесуальних повноважень органу дізнання та слідчого, визначаються організаційні засади, взаємозв'язок, координація та механізм реалізації повноважень органа дізнання і слідчого у складі слідчо-оперативної групи.

У кримінальному процесі термін «координація» точніше та повніше відображає види та форми взаємодії органа дізнання із слідчим. Координація роботи органу дізнання та слідчого охоплює всі рівні взаємодії і не обмежується розслідуванням кримінальної справи.

У проекті нового КПК України міститься окрема стаття «створення спільних слідчо-оперативних груп», в якій використовуються терміни «взаємодія» та «координація», але зміст цих термінів не визначається. Аналіз проекту КПК дозволяє зробити висновок, що взаємодією є сама діяльність слідчо-оперативної групи, а координація - це узгодження цієї діяльності між слідчим та співробітниками органу дізнання, які входять до складу слідчо-оперативної групи.

Аналіз взаємодії між органом дізнання податкової міліції та фінансовими органами дає підстави стверджувати, що цю діяльність у законодавстві не врегульовано, тому пропонується прийняти відомчі розпорядження, які повинні регламентувати взаємодію між слідчим та фінансовими органами під час досудового розслідування.

3. Реалізація процесуальних повноваження слідчого на досудових стадіях кримінального процесу

Аналізуються процесуальні повноваження слідчого та пропонуються рекомендації та пропозиції щодо нормативно-правової регламентації статусу слідчого.

На стадії порушення кримінальної справи слідчій, отримавши матеріал від органу дізнання або прокурора, повинен перевірити фактичні дані, встановити обставини злочину, приводи та підстави для порушення кримінальної справи.

Спосіб реалізації повноважень на стадії порушення кримінальної справи охоплює процедурний порядок проведення перевірки. Процедуру перевірки матеріалу не врегульовано ні в законодавстві, ні відомчими нормативними актами. Автором розроблена теоретична модель проведення процедури перевірки.

Аналіз теорії та практики стадії порушення кримінальної справи надає можливість виявити прогалини ст.ст. 94, 98 КПК України. Автором встановлюються та надаються практичні рекомендації щодо вирішення процесуальних проблем стадії порушення кримінальної справи, коли слідчий не має підстав порушити кримінальну справу або відмовити в її порушенні. У цьому разі слідчий повинен відправити матеріал перевірки органу дізнання, зі своєю постановою про проведення додаткової перевірки. Орган дізнання повинен додатково перевірити фактичні данні та постановити рішення згідно ст. ст. 97, 98, 99 КПК України.

Розкривається система процесуальних повноважень, яка містить у собі проведення процесуальних та слідчих дій з установлення обставин злочину, винної особи яка скоїла злочин, складання постанови про притягнення особи як підслідного; складання обвинувального висновку або постанови про закриття кримінальної справи, направлення кримінальної справи з обвинувальним висновком через прокурора до суду.

Система механізму реалізації процесуальних повноважень слідчого під час досудового слідства існує в наступних формах. Перша випливає із закону і встановлює підстави провадження слідчих дій у кримінальній справі та підстави постанови процесуальних рішень. Друга - це юридичний факт (фактична ситуація), з яким закон пов'язує виникнення обов'язку у слідчого на складання постанови на проведення слідчих дій.

Процесуальний статус обвинуваченого треба визначити як статус підслідного. Підслідний не вважається винним, доки його вина не буде доведена в передбаченому законом порядку та встановлена обвинувальним вироком суду, який набрав законної чинності. Ці положення треба закріпити в ст. 132 КПК України.

Розкриваються процесуальні гарантії у кримінальному процесі та їх забезпечення формами прокурорського нагляду та контролю.

Процесуальні повноваження прокурора слід поділити на наступні групи: процесуальні повноваження, спрямовані на ухвалення процесуальних рішень слідчого та органу дізнання - «згоден», «затверджую». Процесуальні повноваження щодо надання органу дізнання, слідчому письмових вказівок про встановлення обставин злочину, проведення процесуальних та слідчих дій. Процесуальні повноваження щодо скасування незаконних процесуальних рішень органів досудового розслідування. Прокурор викриває порушення закону в діях органу дізнання та надає вказівку про усунення виявлених порушень.

Процесуальні повноваження по перевірки кримінальної справи з обвинувальним висновком. Прокурор затверджує обвинувальний висновок та надсилає кримінальну справу до суду, або складає новий обвинувальний висновок. У разі виявлених порушень кримінально-процесуального закону прокурор повертає кримінальну справу для проведення додаткового розслідування.

Висновки

процесуальний кримінальний досудовий прокурор

У дисертації здійснено комплексне дослідження процесуальних повноважень органів досудового розслідування на досудових стадіях кримінального процесу.

Наукові й практичні результати дослідження є наступними:

1. Компетенція органу дізнання - це коло завдань та процесуальних питань, які сформульовані у кримінально-процесуальному законодавстві та вирішуються під час виконання органом дізнання функції кримінального переслідування.

Органу дізнання у стадії порушення кримінальної справи згідно з його компетенцією належить право прийняти заяву про вчинення або приготування злочину, перевірити обставини злочину, порушити кримінальну справу своєю постановою. Якщо ознаки злочину відсутні, орган дізнання виносить постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за ст. 6 п. 2 КПК України.

2. Статус органу дізнання містить у собі декілька ключових моментів. Загальний статус охоплює найбільш істотні риси цього збірного поняття, характерні для будь-яких категорій, що підпадають під нього, установи і посадових осіб. Спеціальний статус мають керівник органу дізнання, оперативний співробітник органу дізнання, дізнавач.

Механізм передачі оперативних матеріалів від органу дізнання до слідчого згідно зі ст. 130 КПК України здійснюється на підставі постанови, яку повинен складати тільки керівник органу дізнання.

3. Статус слідчого та система його процесуальних повноважень на досудовому слідстві повинні містити наступні положення: проведення процесуальних та слідчих дій з встановлення обставин злочину, винної особи, яка скоїла злочин; складання постанови про притягнення особи як підслідного; складання обвинувального висновку або постанови про закриття кримінальної справи; направлення кримінальної справи через прокурора до суду.

Система механізму реалізації процесуальних повноважень слідчого під час досудового слідства існує в наступних формах. Перша випливає із закону і встановлює підстави провадження слідчих дій у кримінальній справі та підстави постанови процесуальних рішень. Друга - це юридичний факт (фактична ситуація), з яким закон пов'язує виникнення обов'язку в слідчого на проведення конкретних слідчих дій та постанова конкретних процесуальних рішень.

4. Визначено наступні групи повноважень слідчого: повноваження слідчого щодо перевірки матеріалів; процесуальні повноваження щодо проведення процесуальних та слідчих дій за кримінальною справою; повноваження, які забезпечують гарантії прав і свобод людини та громадянина; повноваження передачі матеріалів кримінальної справи з обвинувальним висновком до прокурора.

5. До порушення кримінальної справи слідчий проводить перевірку матеріалів, згідно зі ст.ст. 95, 97 КПК України. Термін процедури перевірки не може перевищувати 10 діб. Після порушення кримінальної справи процесуальні повноваження слідчого охоплюють здійснення процесуальних та слідчих дій, які передбачені КПК України.

Слідчий, отримавши оперативні матеріали, які надійшли до нього від органу дізнання, повинен перевірити фактичні дані та визначити їх як докази, склавши постанову згідно зі ст. 130 КПК України.

Якщо слідчий під час перевірки фактичних даних за матеріалами перевірки органа дізнання виявить недопустимість їх як доказів, то він повинен скласти постанову про повернення матеріалу для проведення додаткової перевірки згідно зі ст. 130 КПК України.

6. Процесуальний статус обвинуваченого треба визначити як статус підслідного. Підслідний вважається невинним, доки його вина не буде доведена в передбаченому законом порядку та встановлена вироком суду. Ці положення треба закріпити у ст. 132 КПК України.

7. Автор пропонує закріпити межі досудового слідства у ст.ст. 22, 64 КПК України. Межі повноважень органу дізнання починаються після встановлення обставини злочину. Орган дізнання проводить оперативно-розшукові, пошукові заходи, перевірочні дії, встановлює обставини події злочину. Якщо обставини події виключають провадження, керівник органу дізнання складає постанову про відмову в порушенні кримінального провадження по ст. 6 п. 2 КПК України. Межі повноважень органу дізнання на стадії досудового розслідування закінчуються складанням керівником органу дізнання постанови про порушення кримінальної справи та передачі матеріалів кримінальної справи через прокурора слідчому.

Межі процесуальної самостійності слідчого визначено як застосування необхідних заходів до всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення обставин, що викривають або виправдовують, пом'якшують чи обтяжують покарання.

Межі процесуальних повноважень слідчого на стадії досудового слідства починаються з моменту отримання матеріалів кримінальної справи, складання постанови про прийняття кримінальної справи до свого провадження і закінчуються складанням обвинувального висновку, який прокурор затверджує та направляє матеріали кримінальної справи до суду.

8. Взаємодія слідчого з органом дізнання визначається, з одного боку, як процесуальна, з іншого - як організаційна взаємодія або як взаємозв'язок, координація. У кримінальному процесі більш точним та повним визначенням терміну «взаємодія» є «координація». Координація охоплює всі рівні взаємодії, які не обмежуються кримінальною справою.

9. Слідчо-оперативні групи класифікуються за наступними ознаками: слідча група - бригада, яка складається для розслідування та розкриття злочинів, скоєних організованими злочинними угрупуваннями; чергова слідчо-оперативна група, яка складається для забезпечення негайного реагування на повідомлення про скоєний злочин, провадження процесуальних та слідчих дій та оперативно-розшукових заходів; слідча група, в якій встановлюється взаємодія слідчого з державними та не державними структурами: банками, контрольно ревізійними управліннями Міністерства фінансів України, страховими компаніями, засобами масової інформації.

10. Процесуальні повноваження прокурора слід поділити на наступні групи: процесуальні повноваження, спрямовані на ухвалення процесуальних рішень слідчого та органу дізнання; процесуальні повноваження щодо скасування незаконних процесуальних рішень органів, що здійснюють провадження за кримінальною справою; процесуальні повноваження щодо своєчасного надання органу дізнання, слідчому письмових вказівок щодо провадження за справою; процесуальні повноваження за справою, яка надійшла до прокурора з обвинувальним висновком.

Література

1. Бандурка С.О. Теорія та практика процесуальних гарантій у кримінальному процесі / С.О.Бандурка // Форум права. - 2010. - № 4. - С. 33-36.

2. Бандурка С.О. Процесуальні повноваження органу дізнання / С.О.Бандурка // Форум права. - 2011. - № 1. - С. 56 -59.

3. Бандурка С.О. Принципи кримінального процесу / С.О.Бандурка // Европейські перспективи. -К.- № 1. - 2011. - С. 72 - 75.

4. Бандурка С.О. Взаємодія органу дізнання з іншими підрозділами в ході досудового слідства / С.О. Бандурка // Вісник Запорізького юридичного ін-ту. - Запоріжжя. - № 1. - 2011. - С. 46-53.

5. Бандурка С.О. Межі процесуальної самостійності органу дізнання / С.О.Бандурка // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному та цивільному судочинстві (14-15.03.2003 р. м. Харків). - Х.: ХНУВС, 2003. - С. 180 -181.

6. Бандурка С.О. Компетенція органу дізнання / С.О. Бандурка // Молодь у юридичній науці : зб. тез міжнародної наукової конференції молодих вчених «Четверті осінні юридичні читання» (21-22.10.2005 р. м. Хмельницький). - Хмельницький, 2005. -Ч.2 - С. 329-330.

Размещено на Allbest.ru