Державне регулювання якості та обігу нових типів продовольчих товарів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Державне регулювання якості та обігу нових типів продовольчих товарів в Україні

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

Грибко Ольга Владиславівна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - доктор наук з державного управління, доцент

Лозинська Тамара Миколаївна,

Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор

ШАПОРЕНКО Ольга Іванівна,

Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, професор кафедри спеціальної техніки, інформатики та інформаційних технологій;

кандидат економічних наук

СУПРУН Олег Миколайович,

доцент кафедри економічної теорії Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Результатом науково-технічного прогресу в аграрній сфері та індустріалізації сільського господарства стало створення принципово нових технологій виробництва продовольчої сировини та продуктів харчування. Динамічний розвиток біотехнологій сприяв появі на продовольчому ринку генетично модифікованих та "функціональних" продуктів харчування, які, з одного боку, є результатом намагань суспільства ефективніше використовувати обмежені ресурси, а з іншого, - криють у собі невизначеність щодо їх біологічної цінності та безпечності для людини. Унаслідок цього серед споживачів усе частіше виникають протести з приводу недостатньої урегульованості продовольчого ринку з боку держави.

Зазначені обставини вплинули на зростання ролі держав в управлінні діяльністю суб'єктів продовольчої системи, зокрема, сприяли розробці жорстких правил регулювання обігу нових типів продуктів харчування. З огляду на глобалізацію торгівлі продуктами харчування, особливе місце в сукупності інструментів державної політики відводиться заходам, спрямованим на забезпечення якості та безпечності продовольства. Отже, актуальність теми дослідження обумовлюється тим, що в Україні зроблено лише перші кроки в напрямку створення системи управління якістю продовольства, яка б відповідала основним положенням угод Світової організації торгівлі (СОТ) та Європейського Союзу (ЄС) і мінімізувала конфлікти, пов'язані з появою на митній території країни продовольства сумнівної якості, а також необхідністю обґрунтування підходів до формування цілісної системи державного регулювання якості та обігу нових типів продуктів харчування (НТПХ), що є важливим науково-прикладним завданням.

Стан наукової розробки проблеми. Поняття "якість" цікавила вчених з давніх часів, зокрема, відомі філософи та економісти звертали увагу як на її загальнопізнавальні аспекти, так і соціально-економічний зміст (Арістотель, К. Маркс, К. Ісікава та ін.). Зарубіжними фахівцями (С. Вольф, Л. Ревенко, П. Хубнер) і вітчизняними спеціалістами (В. Артиш, П. Лайко) зверталась увага на питання якості продовольчої сировини, що зумовлено тенденціями до глобалізації продовольчого ринку та появою нових типів продовольства.

Висвітлення загальних проблем застосування механізмів державного регулювання знаходимо в працях таких учених, як О. Амосов, Г. Атаманчук, В. Бакуменко, А. Дєгтяр, Д. Карамишев, В. Корженко, Н. Мельтюхова, О. Оболенський, Г. Одінцова, О. Шапоренко та ін.

Особливе значення в контексті даного дослідження мають праці В. Горбуліна, П. Калити, М. Латиніна, Т. Лозинської, О. Супруна, пов'язані з аналізом механізмів і методів регулювання продовольчого ринку сучасної держави. Цими ж питаннями опікуються й окремі представники зарубіжної наукової думки (М. Джовванетті, С. Стоун та ін.).

Проте, більшість наукових розробок безпосередньо не пов'язані з питаннями застосування механізмів державного регулювання саме обігу НТПХ або містять лише концептуальні підходи щодо розробки державної політики регулювання якості та обігу НТПХ, що й спонукало нас до проведення даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Інституту. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі економічної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в межах науково-дослідних робіт: "Механізми державної підтримки розвитку і підвищення ефективності функціонування агропромислового виробництва та пріоритетності соціального розвитку села" - державний реєстраційний номер 0106U012328 (дисертантом узагальнено та доповнено пріоритети державного регулювання розвитку агропромислового виробництва); "Депресивні території: шляхи виходу із кризи" - державний реєстраційний номер 0107U006775 (автором запропоновано заходи щодо використання можливостей аграрного виробництва для вирівнювання розвитку регіонів); "Механізми державного регулювання економічних відносин в умовах глобалізації" - державний реєстраційний номер 0109U004871 (дисертантом виокремлено чинники глобалізації, які безпосередньо впливають на стан продовольчої та біологічної безпеки України).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні засобів удосконалення механізмів державного регулювання якості та обігу нових типів продуктів харчування.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:

- обґрунтувати положення щодо вдосконалення організаційного та правового механізмів державного регулювання продовольчого ринку у зв'язку із появою НТПХ і виокремити пріоритети державного регулювання цієї сфери;

- простежити еволюцію розуміння соціально-економічної сутності категорії "якість" як об'єкта державного регулювання;

- узагальнити особливості трансформації продовольчої системи та системи державного регулювання останньої у зв'язку з розробкою та комерціалізацією НТПХ;

- здійснити класифікацію продовольчих товарів за рівнем природності їх походження;

- запропонувати концептуальний підхід щодо формування організаційно-правових засад налагодження національної системи біобезпеки;

- розробити процедуру оцінки ризиків, пов'язаних із обігом НТПХ, та перелік заходів державного регулювання із запобігання виявленим ризикам;

- окреслити напрямки гармонізації вітчизняного законодавства щодо регулювання якості та обігу НТПХ із міжнародними стандартами.

Об'єктом дослідження є державноуправлінська діяльність у сфері продовольчого забезпечення.

Предмет дослідження - механізми державного регулювання якості та обігу НТПХ в Україні.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційного дослідження слугували фундаментальні положення теорії державного управління, економічної теорії, наук, що мають міждисциплінарний характер (екологічний менеджмент, метафізика економіки, теорія систем тощо), а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань державного управління соціально-економічною сферою та регулювання продовольчого ринку.

Дисертаційне дослідження ґрунтується на використанні системного підходу, що дозволяє, по-перше, розглядати державні інституції, які забезпечують регуляторний вплив, як невід'ємну частину сучасної продовольчої системи, по-друге, уникати багатьох складнощів, які виникають у зв'язку з використанням дискретного регулювання окремих сегментів продовольчого ринку. У дисертації використовувались такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу - для виявлення сукупності чинників, що впливають на розвиток продовольчого ринку; абстрактно-логічний - з метою узагальнення теоретичних положень, встановлення причинно-наслідкових зв'язків і формулювання висновків; єдності історичного і логічного - в дослідженні генези та розвитку підходів до розуміння категорії "якість", становлення сучасної продовольчої системи; логіко-семантичний - для розкриття змісту окремих категорій сфери науки державного управління; статистичного аналізу - для встановлення залежності між окремими елементами (кореляційного зв'язку), темпів змін окремих чинників (індексний), значення окремих параметрів товару для споживачів (ранжування) тощо; порівнянь - для виявлення відмінних рис, закономірностей, особливостей та спільних характеристик у використані механізмів державного регулювання якості та обігу НТПХ у різних країнах.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні підходів до вдосконалення механізмів державного регулювання якості та обігу НТПХ і конкретизується в таких положеннях:

уперше:

- обґрунтовано концептуальний підхід щодо формування організаційно-правових засад державного регулювання якості та обігу НТПХ, відмінною рисою якого є спрямованість на створення національної системи біологічної безпеки України відповідно до положень Картахенського протоколу (2000 р.), ратифікованого Верховною Радою України;

удосконалено:

- класифікацію продуктів харчування за рівнем їх природності, що сприятиме розробці адекватних заходів державного регулювання їх обігу, які враховують специфічні вимоги щодо зберігання, транспортування та збуту цих товарів, а також ставлення споживачів до властивостей окремих типів харчових продуктів;

- систему принципів і пріоритетів державного регулювання якості та обігу НТПХ, особливістю якої є врахування суперечливості процесу комерціалізації генетично модифікованих організмів (ГМО), як-от: прозорість регулювання, принцип перестороги, відповідальність виробника, дотримання загальної безпеки, соціальна відповідальність, безперервність процесу регулювання;

- загальнометодичні підходи щодо здійснення експертизи НТПХ, зокрема ГМО, та оцінки ризиків їх комерційного використання, які є складовими організаційного механізму державного регулювання та надають можливість усім зацікавленим сторонам брати участь в обговоренні та оцінці їх переваг і недоліків;

дістало подальший розвиток:

- уточнення змістовної характеристики категорії "якість", в якій враховується єдність двох аспектів - об'єктивного (сукупність властивостей, безпечних для людини за умови споживання рекомендованої кількості продукту, які можуть бути виміряними за допомогою кількісних показників) та суб'єктивного (здатність задовольняти наявні та ймовірнісні потреби певної категорії споживачів), що дозволяє зосередити увагу на розробці тих заходів державного регулювання якості НТПХ, які повніше відповідають суб'єктивним вимогам споживачів;

- періодизація процесу розробки та комерціалізації НТПХ з метою виявлення особливостей окремих його етапів та розроблення заходів державного регулювання обігу та якості нових типів продовольства, які враховують об'єктивні умови, характерні для певного періоду;

- обґрунтування пріоритетних заходів розвитку правового та організаційного механізмів державного регулювання якості та обігу НТПХ, а саме: визначення ГМ-сорту як нового; уточнення правових положень стосовно категорій "виробник харчового продукту" та "біологічна безпека"; визначення та нормативне закріплення умов вирощування ГМ-культур та залучення громадськості до процесу опрацювання управлінських рішень у сфері державного регулювання якості та обігу НТПХ.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розширенні та поглибленні існуючих уявлень щодо застосування механізмів державного регулювання у сфері обігу НТПХ, розроблення методичних підходів до регламентації розробки та комерційного використання НПТХ, опрацювання стратегічних пріоритетів державного регулювання продовольчого ринку, виходячи із цінностей і потреб споживачів. Основні положення та висновки дослідження можуть бути використаними в практичній діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, спрямованій на продовольче забезпечення населення, при розробленні програм розвитку галузей продовольчої сфери, здійсненні моніторингу продовольчої та біологічної безпеки, налагодженні сучасної інфраструктури продовольчого ринку.

Пропозиції щодо вдосконалення організаційного та правового механізмів державного регулювання продовольчого ринку впроваджено в діяльність Постійної комісії з питань аграрної політики, земельних відносин та природокористування Харківської обласної ради для налагодження взаємодії із спеціально уповноваженими органами в галузі охорони навколишнього середовища, метрології та сертифікації (акт про впровадження № 05-25/162 від 30.11.2009 р.) і використані в діяльності Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при розробці методичного забезпечення навчальних програм із дисциплін "Торговельна політика" та "Державне управління аграрними відносинами" (акт про впровадження № 01-1028/06-03 від 1.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить результати дослідження в галузі науки "державне управління", отримані дисертантом особисто та опубліковані в одноосібних наукових працях. У роботі не використовувалися ідеї, які належать співавторам публікацій та співвиконавцям НДР.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження оприлюднені на VІІ, VІІІ, ІХ та Х міжнародних наукових конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування" (м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008 р.; м. Харків, 2009 р. та м. Харків, 2010 р.), науково-практичних конференціях "Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика" (м. Львів, 2007 р.), "Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України" (м. Харків, 2007 р.), "Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження" (м. Одеса, 2008 р.), "Інвестиційна складова сталого розвитку регіону" (м. Харків, 2008 р.), "Державне регулювання соціального підприємництва та соціально відповідального бізнесу" (м. Харків, 2010 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях з державного управління, 7 тезах доповідей та 2 методичних рекомендаціях. Загальний обсяг публікацій за темою дослідження складає 3,3 авт. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 195 сторінок, у т. ч. 10 рисунків (на 6 стор.), 4 таблиці (на 4 стор.), 5 додатків (на 20 стор.). Список використаних джерел складається із 202 найменувань (на 21 стор.), з них 36 - іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, відображено її зв'язок з науковими програмами, планами та темами, визначено мету і завдання, наведено загальну характеристику методів дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, вміщено інформації про їх апробацію.

У першому розділі - "Теоретичні основи трансформації системи державного регулювання якості продовольчих товарів" - розглядається ґенеза та еволюція категорії "якість", виокремлено підходи щодо її визначення, проаналізовано вплив науково-технічного прогресу на становлення сучасної продовольчої системи, здійснено класифікацію продуктів харчування за критерієм природності.

Якість споживчих товарів і, насамперед продовольчих, є вагомою складовою їх конкурентоспроможності, оскільки прихильність споживачів до тих чи інших товарів визначається переважно їх якістю. Зростання ролі суб'єктивного чинника щодо визначення властивостей товарів значно вплинуло на розуміння сутності категорії "якість".

З середини ХХ ст. на противагу інтегральному підходу до розуміння сутності якості, започаткованому діалектикою Гегеля, почав поширюватися функціональний підхід, покладений в основу сучасних систем управління якістю (системи Е. Демінга та Дж. Джурана, тотального управління якістю (TQM), ІSО).

Та все ж внутрішня визначеність предмету (товару), його об'єктивні властивості не можуть бути проігноровані зовсім, особливо з огляду на те, що можливості сучасної біотехнології дають змогу змінювати саме їх. Тому якість харчового продукту доцільно розглядати у двох аспектах - об'єктивному (сукупність його властивостей) та суб'єктивному (ступінь задоволення наявних та ймовірнісних потреб певної категорії споживачів).

Зміна властивостей продовольчих товарів за допомогою генетичної модифікації та інших технологій стала підставою для їх класифікації залежно від ступеня такої зміни, тобто ступеня їх природності (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Класифікація продуктів харчування за ступенем їх природності

Така класифікація враховує наявність зміни генетичної структури, вміст поживних речовин, присутність штучних домішок тощо. Природні мутації, що можуть мати місце і при органічному способі виробництва продовольчої сировини, не враховуються, адже їх частка в сукупній масі продукції є незначною.

У другому розділі - "Стан системи державного регулювання якості та обігу нових типів продуктів харчування" - досліджено стан розроблення нормативно-правових засад державного регулювання якості та обігу НТПХ та узагальнено зарубіжний досвід у цій сфері, виокремлено ризики, які пов'язані із обігом значної частини НТПХ - генетично модифікованих продуктів (ГМП).

У цілому нормативне забезпечення державного регулювання такого специфічного сегменту продовольчого ринку, як субринок НТПХ в Україні перебуває у стадії становлення (2 Закони України та 7 підзаконних актів), тому проблема гармонізації нормативних актів до відповідних вимог ЄС має розв'язуватись ще на стадії їх розробки.

Оскільки осередком науково-дослідної роботи з вивчення функціональних властивостей ГМП є їх розробники - великі біотехнологічні компанії, в суспільстві та серед урядовців існує сумнів щодо об'єктивності результатів подібних досліджень. Хоча, з огляду на нетривалий період досліджень, не доведено, що ГМО мають суттєвий негативний вплив на навколишнє середовище та організм людини, ризики, пов'язані з їх обігом, є суттєвими. До них можна віднести такі:

- агротехнічні (ризик втрати сортового різноманіття; поява бур'янів, стійких до гербіцидів);

- харчові (шкідлива дія токсичних та алергенних білків ГМО на організми людей та тварин; накопичення гербіцидів у стійких до них видах рослин);

- економічні (зниження ефективності використання ГМО через кілька років масового застосування; зростання вартості виробництва та монополізація виробництва насінницького матеріалу біотехнологічними корпораціями);

- екологічні (поява нових фітовірусів та нових якостей рослин у результаті мутацій; враження токсичними білками комах-нешкідників).

Крім того, слід зауважити, що з появою ГМО на ринок виходить не лише певний продукт, але й з'являється власність на нього, адже результати досліджень є об'єктом інтелектуальної власності. Отже, країни, які не є лідерами в галузі біотехнологій, будуть змушені купувати патенти на нові технології. Це зумовлює необхідність збільшення обсягів фінансування біотехнологічних досліджень за рахунок державного бюджету.

У третьому розділі - "Напрями удосконалення державного регулювання якості та обігу нових типів продуктів харчування в Україні" - викладено пропозиції стосовно гармонізації вітчизняного законодавства щодо державного регулювання якості та обігу НТПХ із міжнародними стандартами, обґрунтовано організаційно-функціональні засади становлення системи біобезпеки України, розроблено програму заходів із запобігання ризикам у сфері обігу НТПХ.

В Україні безпосередньо регулювання якості та обігу НТПХ здійснюють 4 міністерства, 4 комітети Верховної Ради України, 3 інші спеціалізовані центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) та Комісія з питань біобезпеки при Раді національної безпеки та оборони (РНБО) України. Причому переважного права приймати остаточне рішення не має жоден із зазначених суб'єктів регулювання, тому об'єктивною необхідністю є створення окремого органу державного управління - Комітету з питань регулювання якості та обігу НТПХ. Комітет пропонується створити на базі існуючої Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО України із залученням тих спеціалістів відповідних міністерств, які займаються цією проблематикою. Для уникнення дублювання функцій державних органів, які буде покладено на Комітет у встановленому порядку, доцільно вилучити їх із компетенції відповідних міністерств.

Основними завданнями комітету мають бути такі: забезпечення контролю та моніторингу обігу НТПХ та ГМО; підготовка проектів нормативних актів та державних цільових програм у галузі генно-інженерної діяльності та сфері обігу НТПХ; співпраця з іншими органами державної влади (у т.ч. зарубіжними) та міжнародними агенціями у сфері якості та обігу НТПХ; оцінка ризиків комерціалізації НТПХ; забезпечення реєстрації ГМО та ГМП, дотримання щодо них прав інтелектуальної власності; просвіта та інформування громадськості з питань якості та обігу НТПХ.

Разом зі створенням організаційних основ державного регулювання якості та обігу НТПХ виникає також потреба в удосконаленні правого механізму. Так, потребують змін:

- Закон України "Про охорону прав на сорти рослин" в частині визначення права інтелектуальної власності на ГМ-сорти, оскільки за ст. 39, п.4 ГМ-сорти вважаються "похідними від вихідного сорту", тоді як за нормами ЄС та США ГМ-сорти визнаються новими і є об'єктами прав інтелектуальної власності;

- процедура реєстрації ГМО - необхідним є збільшення терміну експертизи (з трьох до шести місяців); залучення громадськості до процесу прийняття рішень про поширення ГМП; встановлення чітких обмежень щодо комерційного використання ГМО; складання реєстру ГМ-культур.

Доцільним є прийняття нормативного акту, який би безпосередньо регламентував вирощування ГМ-культур і зазначав підстави для створення зон, вільних від ГМО.

Окремі положення міжнародних документів та дослідження науковців дали підстави розглядати поняття "біобезпека" як гарантоване державою запобігання прояву певних біологічних загроз, завдяки розробці відповідної нормативно-правової бази, управлінню ризиками у сфері продовольчого забезпечення та екологічними ризиками. Тобто в дослідженні не розглядаються такі аспекти біологічної безпеки як наслідки використання біологічної зброї, захист від нових та існуючих штамів мікроорганізмів, наслідки можливих екологічних катастроф, розповсюдження чужорідних видів у стійких біоценозах тощо.

На рис. 2 наведено основні функціональні елементи пропонованої системи біологічної безпеки.

Так, перший комплекс заходів може бути виконаний на базі Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, Інституту фізіології рослин та генетики НАН України, Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна та підрозділів УААН як за державний кошт, так і за кошти інвесторів. Він стосується розробки та реалізації стратегічних напрямів розвитку вітчизняної біотехнології, зокрема, створення власних ГМО.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Функціональна основа пропонованої системи біобезпеки України

^*ГМО - генетично модифікований організм.

Другий та третій комплекс заходів (стосується безпосереднього державного регулювання якості та обігу НТПХ) може бути забезпечений співпрацею низки ЦОВВ (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Пропоноване інституційне забезпечення запобігання ризикам обігу НТПХ

^*ГМО - генетично модифікований організм, ^**НТПХ - нові типи продуктів харчування, ^***ТНК - транснаціональні корпорації

Таким чином, дослідження сучасного стану державного регулювання обігу НТПХ в Україні та загальних принципів функціонування регуляторної системи в країнах ЄС дали підстави для висновку про доцільність покладення в основу формування національної системи державного регулювання якості та обігу НТПХ концепції жорсткого контролю виробництва, торгівлі та обігу ГМП, що обумовлено невизначеністю їх впливу на життя і здоров'я людей та навколишнє середовище.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження знайшли відображення в положеннях і висновках дисертації, що свідчить про досягнення мети і вирішення поставленого науково-прикладного завдання щодо вдосконалення організаційного та правового механізмів державного регулювання якості та обігу НТПХ. Висновки дослідження конкретизовано в такому.

1. Поступовий перехід від субстратного та предметного розуміння якості (згідно з яким остання практично ототожнювалась із певними властивостями окремих предметів) до інтегрального та функціонального її розуміння (такого, що передбачає цілісне охоплення всіх її проявів) сприяло впровадженню в господарську діяльність систем управління якістю продукції, а згодом - і формуванню системи державного регулювання якості продукції в багатьох країнах.

Суб'єктивний аспект якості продовольства на початку ХХІ ст. став вагомим чинником впливу на розробку механізмів держаного регулювання обігу продовольства, запровадження яких має забезпечити: створення умов для задоволення наявних і ймовірнісних потреб споживачів; конкурентоспроможність вітчизняної продовольчої продукції на світовому ринку; біологічну та продовольчу безпеку всередині країни.

2. Наприкінці ХХ ст. - на початку ХХІ ст. значно зросла роль держави в забезпеченні продовольчої та біологічної безпеки, оскільки зміни у продовольчій системі (тенденція до поглиблення переробки продовольчої сировини, збільшення обсягів використання штучних речовин та зміни самої первинної структури продукту, зокрема, методами генної інженерії) набули вельми різнорідного характеру - від пропагування органічного землеробства до впровадження технологій генетичної модифікації.

Ураховуючи стрімкість процесу комерціалізації ГМО, можна наполягати на необхідності опрацювання спеціальних правил їх обігу, які мають бути покладені в основу державного регулювання якості та обігу НТПХ, що виділяються в окремий сегмент продовольчого ринку й розглядаються значною частиною вчених і практиків як інновація з підвищеним рівнем ризику.

3. Подальший розвиток продовольчої системи та розподіл продовольства за способом його виробництва вимагають опрацювання механізмів державного регулювання для кожного із виокремлених груп продовольчих товарів: а) природні продукти, які на всіх стадіях свого виробництва зазнають мінімального впливу штучних речовин; б) змішані продукти, що мають значний вміст штучних речовин, але зберігають свою природну структуру; в) технологічні продукти - ті, що втрачають свою природну структуру за допомогою генної інженерії, нанотехнологій чи інших технологій.

4. Світовий досвід державного регулювання якості та обігу НТПХ характеризується застосуванням значної кількості заборон та обмежень, що притаманно адміністративному механізму державного управління, використання якого в ринковій економіці намагаються обмежити. Зміщення акцентів у бік використання адміністративних методів регулювання обігу НТПХ та, в першу чергу, ГМО обумовлено занепокоєнням громадськості щодо можливого негативного впливу їх на здоров'я людей та біологічне різноманіття. Пріоритетність людських цінностей зумовила необхідність розроблення, в першу чергу, організаційного та правового механізмів державного регулювання.

5. Концептуальний підхід щодо формування організаційно-правових засад створення системи біобезпеки як гарантії держави щодо запобігання прояву біологічних загроз базується на оцінці потенційних ризиків та управління ними, оскільки пріоритетною метою функціонування системи біобезпеки є саме попередження ризиків і гарантування безпеки життя та здоров'я людей. Регуляторні функції держави щодо попередження ризиків, згідно з підписаними Україною угодами СОТ по сільському господарству, мають виконуватись переважно методами непрямого впливу (розроблення стандартів якості, сертифікація, укладання державних контрактів на закупівлю продукції, пільгове кредитування тощо). Але встановлення норм, заборон, дозволів, квот на певну діяльність, вимог щодо граничних концентрацій вмісту певних речовин та маркування продуктів харчування, які належать до методів прямого впливу на об'єкт регулювання, є важливими складовими адміністративного механізму державного регулювання, застосування якого є вкрай необхідним на початковому етапі становлення ринку НТПХ і в умовах невизначеності їх впливу на здоров'я людей та навколишнє середовище.

6. Входження України до СОТ та посилення взаємозалежності країн у продовольчій сфері викликають необхідність гармонізації вітчизняного законодавства зі світовими та європейськими стандартами у сфері державного регулювання якості та обігу НТПХ. Основними напрямками такої гармонізації мають стати такі:

- формування єдиного органу з питань регулювання якості та обігу НТПХ, що сприятиме посилення відповідальності за прийняття рішень у сферах, які стосуються генно-інженерної діяльності, забезпечить спрощення організаційного механізму державного регулювання якості та обігу НТПХ й уніфікацію його правил та процедур;

- внесення змін до чинної нормативної бази в частині охорони прав інтелектуальної власності на біотехнологічні винаходи;

- посилення участі громадськості у прийнятті управлінських рішень з питань якості та обігу НТПХ;

- забезпечення всебічного інформування споживачів такої продукції щодо її властивостей;

- уточнення змістовних характеристик понять "виробник" і "біологічна безпека", які подаються в нормативно-правових актах України;

- вироблення схеми здійснення експертизи певного виду НТПХ і, зокрема, ГМО та оцінки ризиків їх комерційного використання;

- прийняття спеціального нормативного акта, який би безпосередньо регулював процес вирощування ГМ-культур та визначав підстави для створення зон, вільних від ГМО.

7. Виходячи із наявних зобов'язань щодо забезпечення прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України, та потреби зменшення залежності вітчизняних виробників від транснаціональних компаній - власників прав на ГМО, окреслено стратегічні пріоритети державного регулювання якості та обігу НТПХ. Можна наполягати, що такі пріоритети мають ґрунтуватись не лише на економічній, але й соціальній складовій механізмів державного регулювання обігу НТПХ. Якщо економічна складова передбачає підтримку та стимулювання розвитку генної інженерії в Україні та водночас забезпечення збереження біологічного різноманіття, то соціальна - стосується проблем безпеки громадян, що виникають у зв'язку із поширенням комерційного використання ГМО, наслідки якого поки що важко передбачити.

8. Механізми державного регулювання якості та обігу НТПХ мають включати заходи, переважна частина яких спрямована на запобігання потенційним ризикам від використання НТПХ, оскільки в суспільстві та серед спеціалістів існують сумніви щодо цілковитої безпечності НТПХ, що є причиною опору споживачів їх стрімкому поширенню. Зважаючи на ці обставини, до першочергових заходів слід віднести такі:

- фінансування дослідження можливості появи бур'янів, стійких до хімічних засобів, та нанесення іншої шкоди навколишньому середовищу та здоров'ю людей унаслідок комерційного використання ГМО;

- установлення імперативної вимоги щодо відповідальності за нанесену шкоду навколишньому середовищу та здоров'ю людей компанії-розробника та безпосереднього виробника;

- нормативне встановлення максимальних площ посіву ГМ-культур і зон їх розповсюдження, створення "острівців безпеки" на ГМ-посівах;

- забезпечення обов'язкової сертифікації ГМП, призначеної для безпосереднього вживання людиною;

- попередження споживачів щодо можливих наслідків вживання ГМП.

Запровадження превентивних заходів із запобігання ризикам комерціалізації НТПХ найбільшою мірою відповідає очікуванням споживачів щодо наслідків дії державного регулювання їх якості та обігу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грибко О. В. Вплив науково-технічного прогресу на формування сучасної продовольчої системи / О. В. Грибко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. - 2007. - Вип. 4 (32).- С. 288 - 294.

2. Грибко О. В. Налагодження державної системи запобігання ризиків, пов'язаних із обігом генетично модифікованих організмів / О. В. Грибко // Теорія та практика державного управління : зб. наук. праць. - 2006. - Вип. 3 (15).- С. 270 - 275. продовольчий ринок якість ризик

3. Грибко О. В. Вплив аграрного виробництва на розвиток регіонів / Т. М. Лозинська, О. В. Грибко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. - № 1 (33). - 2008. - С. 326 - 333.

Особистий внесок здобувача полягає в розробленні заходів стосовно розміщення експериментальних ГМ-посівів на території депресивних регіонів.

4. Грибко О. В. Світовий досвід регулювання обігу нових типів продовольчих товарів / О. В. Грибко // Державне будівництво [Електронне видання]. - 2009. - № 1. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua

5. Грибко О. В. Гармонізація організаційно-правового механізму державного регулювання якості та обігу нових типів продуктів харчування з міжнародними вимогами / О. В. Грибко // Держава та регіони : наук.-виробн. журнал. - 2010. - № 3. - С. 188 - 192. - (Серія "Державне управління").

6. Грибко О. В. Державне регулювання обігу нових видів продовольства / О. В. Грибко // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України : матеріали наук.-практ. конфер. 27.11.2007 р. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2008. - С. 326 - 330.

7. Грибко О. В. Державне регулювання обігу нових типів продуктів харчування: питання інтелектуальної власності / О. В. Грибко // Державне управління та місцеве самоврядування : тези Х міжнар. наук. конгресу, 26 березня 2010 р. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2010. - С. 266-267.

8. Грибко О. В. Етапи становлення державного регулювання якості нових типів продовольства / О. В. Грибко // Державне управління та місцеве самоврядування : тези ІХ міжнар. наук. конгресу, 26-27 березня 2009 р. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2009. - С. 287-288.

9. Грибко О. В. Категорія "якість" у філософському та економічному розумінні / О. В. Грибко // Державне управління та місцеве самоврядування : тези VІІ міжнар. наук. конгресу - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2007. - С. 36-37.

10. Грибко О. В. Нові види продуктів харчування та державне регулювання їх обігу в Європейському Союзі / О. В. Грибко // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика : матеріали міжнар. наук.-практ. конфер. (22.03.2007 р.) : у 2 ч.- Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2007. - Ч. 2. - С. 307 - 310.

11. Грибко О. В. Розвиток регіонів під впливом аграрного виробництва / О. В. Грибко // Інвестиційна складова сталого розвитку регіону : матеріали наук.-практ. конфер., 10.12.2008 р. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр". - С. 279 - 282.

12. Грибко О. В. Громадський контроль у сфері обігу нових типів продуктів харчування / О. В. Грибко // Державне регулювання соціального підприємництва та соціально відповідального бізнесу : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конфер., 25.11.2010 р. / за заг. ред. д.е.н., проф. О. Ю. Амосова. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2010. - С. 40 - 42.

13. Теоретико-методологічні засади державного управління: формування понятійного апарату : метод. реком. / В. В. Корженко, О. Ю. Амосов, О. В. Грибко та ін. / за заг. ред. В. В. Корженка. - К. : НАДУ, 2009. - 56 с.

Особистий внесок здобувача полягає у подальшому розвитку змістовного наповнення категорії "Державне регулювання".

14. Депресивні території: шляхи виходу із кризи : метод. реком. / В. В. Говоруха, А. О. Дєгтяр, О. В. Грибко та ін. - К. : НАДУ, 2008. - 56 с.

АНОТАЦІЯ

Грибко О. В. Державне регулювання якості та обігу нових типів продовольчих товарів в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2011.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню механізмів державного регулювання продовольчого ринку, необхідність трансформації яких викликане появою НТПХ, розробці практичних заходів з удосконалення організаційного та правового механізмів державного регулювання якості та обігу НТПХ, а також положень щодо забезпечення біобезпеки, основи якої викладені у Картахенському протоколі (2000 р.), ратифікованому Верховною Радою України.

Категорія "якість" у роботі розглядається у двох аспектах - об'єктивному (сукупність властивостей продукту) та суб'єктивному (здатність задовольняти наявні та ймовірні змінні у часі потреби певної категорії споживачів).

Визначено, що найбільш доцільним на сучасному етапі розвитку продовольчої системи в Україні є розробка заходів організаційного та правового спрямування щодо державного регулювання якості та обігу НТПХ. Основні заходи організаційного характеру полягають у створенні на базі Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО України Комітету з питань якості та обігу НТПХ за рахунок вилучення відповідних функцій з компетенції 4 міністерств та 3 інших ЦОВВ. Заходи правового характеру включають: визначення та нормативне закріплення умов вирощування ГМ-культур та залучення громадян до процесу розробки управлінських рішень у сфері обігу НТПХ; уточнення категорій "ГМ-сорт" і "виробник харчового продукту" у законодавстві України; прийняття нормативно-правового акту, який би визначав підстави для створення зон, вільних від ГМО.

Розроблено організаційну та функціональну основу системи біобезпеки, основним завданням якої є запобігання ризикам, пов'язаним із обігом НПТХ, або їх локалізація.

Ключові слова: механізми державного регулювання, якість продукту харчування, нові типи продуктів харчування, генетично модифікований організм, біологічна безпека, Картахенський протокол.

Грибко О. В. Государственное регулирование качества и обращения новых типов продовольственных товаров в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Харьков, 2011.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию механизмов государственного регулирования продовольственного рынка, необходимость трансформации которых вызвано появлением новых типов продуктов питания (НТПП), разработке практических мероприятий по усовершенствованию организационного и правового механизмов государственного регулирования качества и обращения НТПП. В работе также рассматриваются положения относительно обеспечения биологической безопасности, основы которой изложены в Картахенском протоколе (2000 г.), ратифицированном Верховной Радой Украины.

Категория "качество" в работе рассматривается в двух аспектах: объективном (как совокупность свойств продукта) и субъективном (как способность удовлетворять имеющиеся и вероятные переменные во времени потребности определенной категории потребителей), что позволяет сосредоточить внимание на разработке мероприятий государственного регулирования качества НТПП, которые более полно отвечают субъективным требованиям потребителей.

Автором выделено три группы продуктов питания на продовольственном рынке: а) естественные, которые испытывают минимальное влияние искусственных веществ на всех стадиях своего производства; б) смешаные, которые имеют значительное содержание искусственных веществ, но сохраняют свою естественную структуру; в) технологические - те, которые теряют свою естественную структуру при помощи генной инженерии, нанотехнологий или других технологий.

Определено, что наиболее целесообразным на современном этапе развития продовольственной системы в Украине является разработка мероприятий организационного и правового механизмов государственного регулирования качества и обращения НТПП. Основные мероприятия организационного характера заключаются в создании на базе Комиссии по биобезопасности и биологической защите при Совете национальной безопасности и обороны Украины Комитета по вопросам качества и обращения НТПП за счет исключения соответствующих функций из сферы компетенции 4 министерств и 3 других центральных органов исполнительной власти. Мероприятия правового характера включают: определение и нормативное закрепление условий выращивания ГМ-культур и привлечение граждан к процессу разработки управленческих решений в сфере обращения НТПП; уточнение категорий "ГМ-сорт" и "производитель пищевого продукта" в законодательстве Украины; принятие нормативно-правового акта, который бы определял основания для создания зон, свободных от ГМО.

Обобщены подходы к пониманию категории "биологическая безопасность", разработана организационная и функциональная основа системы биобезопасности, основным заданием которой является предотвращение или локализация обнаруженных рисков, связанных с обращением НППП.

Ключевые слова: механизмы государственного регулирования, качество продукта питания, новые типы продуктов питания, генетически модифицированный организм, биологическая безопасность, Картахенский протокол.

Grybko O. V. State regulation of new types of food stuff quality and their circulation in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of Candidate of Sciences in Public Administration, specialty 25.00.02 - Mechanisms of Public Administration. - Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine. - Kharkiv, 2011.

The dissertation is devoted to theoretical substantiation of the government control mechanisms for the food market, transformation of which is caused by emergence of new types of food stuffs (NTFS), with a special attention to developing practical measures for improvement of organizational and legal mechanisms of government control over NTFS quality and circulation. The work analyses the provisions of ensuring biological safety based on Cartagena protocol (2000) ratified by Verhovna Rada of Ukraine.

The category of "quality" is considered in two aspects - objective (aggregate product properties), and subjective (ability to satisfy demands of a specific consumer category - current and those liable to change with time).

It was found that elaboration of organizational and legal mechanisms for the state regulation of NTFS quality and circulation is the most expedient task at the modern stage of Ukraine's food market development. Basic measures of organizational character consist in creation of Biosecurity Committee on the basis of Commission on biological safety and biological defence (by eliminating the appropriate functions from the jurisdiction of 4 ministries and 3 other higher executive authorities). The measures of legal character include: determining and legalization of GM-crops cultivation conditions and citizens' participation in the process of administrative decision-making as to NTFS circulation; specification of such categories as "GM-cultivar" and "producer of food product" in the Ukrainian legislation; adopting a normative-legal act, which would determine grounds for creation of areas, free from GMO.

The organizational and functional basis for the biological safety system is developed, with its basic task being prevention or localization of the detected risks related to the NTFS circulation.

Keywords: mechanisms of state regulation, quality of food stuff, new types of food stuffs, genetically modified organism, biological safety, Cartagena protocol.

Размещено на Allbest.ru

...