Адміністративно-правова діяльність чергової служби органів внутрішніх справ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

УДК 342.951 : 351.741

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬЧЕРГОВОЇ СЛУЖБИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Кривий Андрій Олександрович

Дніпропетровськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Морозова Вікторія Олексіївна, Дніпропетровський гуманітарний університет, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Дубко Юрій Валентинович, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права та адміністративного процесу;

кандидат юридичних наук, доцент Юнін Олександр Сергійович, Кіровоградський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності.

Захист відбудеться “27” травня 2011 р. о 14.00 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.727.02 Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 26).

Автореферат розісланий “26” квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.М. Школа

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси в українському суспільстві передбачають створення дієвого механізму забезпечення правопорядку та протидії злочинності. Органи внутрішніх справ (далі - ОВС) України, як частина цього механізму, виконують відповідальні завдання щодо негайного реагування на порушення прав і свобод людини, посягання на інтереси фізичних і юридичних осіб та держави.

У структурі ОВС підрозділом, який безперервно та цілодобово стежить за оперативною обстановкою на території обслуговування, організовує реагування на заяви та повідомлення про правопорушення та їх документування, об'єктивний розгляд обставин щодо доставлених громадян при суворому дотриманні законності, а також здійснює оперативне управління силами та засобами при звичайній обстановці та виникненні надзвичайних подій, є чергова служба.

На сьогодні в системі МВС України створено 1196 чергових частин, з яких у: територіальних ОВС (у т.ч. ГУМВС, УМВС, УМВСТ, МУ, РУ, ЛУ, МВМ, СВМ) - 987; галузевих службах (БОЗ, ДАІ, ДСО та ін.) - 128; стройових підрозділах ОВС (ПС МВС України, БМОП «Беркут» та ін.) - 63; навчальних закладах системи МВС - 18. По штату у черговій службі ОВС закріплено 9357 працівників.

Протягом 2010 р. зареєстровано 4086289 повідомлень про злочини та інші події (понад 4300 повідомлень з ознаками злочину щоденно), 30 % злочинів розкрито протягом чергової доби. При цьому забезпечення черговими частинами прибуття сил міліції на місце події впродовж 4-5 хвилин з моменту отримання повідомлення про неї забезпечує розкриття протягом першої доби від 60 до 80 % злочинів, а в разі вчинення вбивства - до 90 %; збільшення часу на реагування до 10 хвилин знижує таку ймовірність до 35 %.

За таких обставин актуалізується необхідність докорінної перебудови чергової служби ОВС з метою її перетворення на сучасні центри оперативного реагування й управління силами і засобами міліції та інших суб'єктів охорони громадського порядку і безпеки, що здатні ефективно реагувати на негативні зміни в оперативній обстановці на території відповідних населених пунктів.

Науковим підґрунтям дисертації є праці В. Б. Авер'янова, С. С. Алексєєва, О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, І. П. Голосніченка, С. М. Гусарова, Є. В. Додіна, Ю. В. Дубка, Р. А. Калюжного, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, М. В. Корнієнка, О. В. Кузьменко, Є. В. Курінного, О. В. Негодченка, Д. В. Приймаченка, В. П. Пєткова, С. В. Пєткова, О. П. Рябченко Х. П. Ярмакі та ін.

Організаційне забезпечення діяльності чергової служби ОВС висвітлювались у працях вчених радянської доби В. К. Гіжевського, В. С. Довгого, І. В. Ложкіна, В. Д. Малкова, А. Х. Міндагулова, Г. А. Пахомова, І. Я. Петрова, В. І. Севрюкова, Д. В. Рівмана та ін.

Окремі дослідження діяльності чергових частин ОВС Російської Федерації присвячені таким аспектам: завданням, функціям, правовому регулюванню та основним напрямкам роботи чергових частин ОВС (А. І. Кардашов, О. А. Кобозєв); криміналістичним засадам організації розкриття злочинів черговими частинами ОВС «по гарячих слідах» (В. О. Захарова); професіографічному аналізові діяльності працівників чергових частин та критеріям психологічної придатності їх до служби (О. О. Кисельова); історичному розвиткові функції чергової служби радянській міліції у період 1918-1991 рр. (О. В. Васюкова).

В Україні організаційно-правові питання діяльності чергових частин ОВС щодо забезпечення громадського порядку та безпеки в межах секретної дисертації розглянуто В. І. Ігнатенком (2005р.).

Втім поза увагою залишаються питання визначення поняття та призначення чергової служби, параметрів сучасної та бажаної моделі чергової служби ОВС України, особливостей змісту основних принципів, функцій, форм та методів діяльності чергової служби ОВС України. Відсутність відповідної монографічної літератури свідчить як про складність цих питань, так і про недостатню увагу до них з боку вчених-правознавців.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до Указу Президента України від 28.03.2008 № 276 «Про додаткові заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, громадського порядку та посилення боротьби зі злочинністю», п. 34 Додатку № 13 Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 р., затвердженого наказом МВС України від 29.07.2010 № 347, а також до п. 3.15 Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2009 р.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 31 січня 2008 р. (протокол № 1).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у визначенні змісту адміністративно-правової діяльності чергової служби ОВС України та розробці науково-обґрунтованих рекомендацій для її вдосконалення.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:

– визначити етапи становлення та розвитку чергової служби ОВС і законодавства, що регулювало її діяльність;

– сформулювати поняття «адміністративно-правова діяльність чергової служби ОВС», «чергова служба ОВС» та встановити співвідношення останнього з поняттям «чергова частина ОВС»; розкрити роль чергової служби ОВС у сфері охорони громадського порядку, її місце в системі МВС; систематизувати завдання, функції та принципи діяльності чергової служби ОВС;

– класифікувати нормативно-правові акти, що регулюють діяльність чергової служби ОВС;

– охарактеризувати сучасну модель чергової служби ОВС та її елементи;

– висвітлити основні форми та методи діяльності чергової служби ОВС;

– встановити специфіку взаємодії чергової служби органів внутрішніх справ з іншими підрозділами ОВС, органами державної влади і місцевого самоврядування, підприємствами, установами та громадськістю;

– обґрунтувати пропозиції для вдосконалення адміністративно-правової діяльності чергової служби ОВС.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що формуються у процесі діяльності чергової служби органів внутрішніх справ.

Предметом дослідження є адміністративно-правова діяльність чергової служби органів внутрішніх справ.

Методи дослідження. У дисертації використано комплекс методів наукового пізнання. Системний підхід є основою методологічної конструкції дисертаційної роботи і визначає стратегію дослідження характеристик адміністративно-правової діяльності чергової служби ОВС України. За допомогою логіко-семантичного методу визначено поняття чергової служби ОВС України та її адміністративно-правової діяльності тощо (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3). Метод порівняльного правознавства дозволив вивчити досвід адміністративно-правової діяльності чергової служби ОВС (поліції) інших держав (підрозділ 1.2, 2.1). Аналіз і синтез використано для характеристики структурних елементів моделі чергової служби ОВС МВС України (підрозділ 2.1). Історико-правовий метод застосовувався під час дослідження становлення та розвитку чергової служби МВС України (підрозділ 1.1). Методи класифікації, групування й системно-структурний метод використовувалися для розробки критеріїв поділу завдань, функцій та принципів чергової служби ОВС на певні групи, з'ясування та класифікації основних форм та методів адміністративно-правової діяльності чергової служби ОВС (підрозділи 2.2, 2.3). Системно-структурний метод, моделювання та узагальнення використано для визначення напрямків удосконалення адміністративно-правової діяльності чергової служби (підрозділ 2.4). Соціологічні і статистичні методи застосовано для з'ясування недоліків існуючої моделі чергової служби ОВС України, виявлення причин та умов, що їм сприяють, та обґрунтування пропозицій для їх усунення (розділи 1, 2).

Нормативною основою дослідження є Конституція України, Закон України «Про міліцію» та інші правові акти, що регламентують організацію діяльності чергової служби ОВС України. Для розробки пропозицій щодо вдосконалення адміністративно-правової діяльності ОВС України використовувалося законодавство Російської Федерації, США, Великобританії, Канади, Франції та ін.

Емпіричну базу дослідження склали: статистичні дані та методичні документи Департаменту інформаційних технологій МВС України, Головного штабу МВС України, штабу ГУМВС України в Дніпропетровській області за 2005-2011 рр.; матеріали опитування 347 працівників міліції та 336 громадян з Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської, Чернігівської, Донецької і Тернопільської областей; публікації у засобах масової інформації, а також особистий досвід роботи автора в чергових частинах ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших в Україні комплексних монографічних досліджень адміністративно-правової діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України. На основі проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, зокрема:

вперше:

– доведено, що запровадження інституту чергової служби в структуру ОВС забезпечило виникнення синергетичного ефекту - підвищення ефективності діяльності міліції за рахунок інтеграції окремих її складових в єдину систему охорони громадського порядку і безпеки громадян, особливо щодо розкриття злочинів по «гарячих слідах»;

– сформульовано поняття чергової служби ОВС як оперативної правоохоронної підсистеми ОВС, яка на чолі чергових частин цілодобово та безперервно об'єднує та координує діяльність служб і підрозділів ОВС, взаємодіє з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами і громадськістю з метою забезпечення прав і свобод людини, захисту інтересів суспільства і держави від протиправних посягань;

– розроблено проекти: Інструкції щодо взаємодії чергової служби та інших підрозділів ОВС з недержавними підприємствам, які надають охоронні послуги, та підприємствами-перевізниками (таксі) щодо охорони громадського порядку і розкриття злочинів «по гарячих слідах»; Типового положення про оперативні групи реагування; Типової інструкції про порядок проведення та зміст інструктажу добового наряду ОВС; Положення про інтерактивну чергову частину;

удосконалено:

– модель чергової служби ОВС шляхом сформульованих обґрунтованих пропозицій щодо: виокремлення її в самостійний підрозділ системи МВС з вертикальним підпорядкуванням та переорієнтації її діяльності на виконання публічно-сервісної функції;

– систему принципів діяльності чергової служби шляхом доповнення такими спеціальними принципами, як: ініціативність, взаємозамінність, постійна взаємодія, алгоритмізація, інноваційність;

– поняття адміністративно-правової діяльності чергової служби ОВС з виділенням її основних ознак: урегульованість переважно нормами адміністративного права; підзаконність; забезпечення цілодобової та безперервної охорони громадського порядку і безпеки; визначеність території обслуговування; спрямованість на захист прав громадян та інтересів держави;

дістало подальшого розвитку:

– характеристика особливостей імперського, радянського та пострадянського етапів становлення і розвитку чергової служби органів внутрішніх справ, ключовою та об'єднуючою ознакою яких є концепція створення підрозділу, що діє оперативно, безперервно та цілодобово;

– виокремлення та класифікація системи основних: завдань (оперативні, інформаційні, робота з доставленими, організаційно-технічні, контрольні) і функцій (оперативного реагування та розкриття злочинів по «гарячих слідах», інформаційно-аналітична, забезпечення введення ступенів готовності та спеціальних оперативних планів, оперативного управління силами та засобами ОВС; внутрівідомчого контролю; розгляду обставин щодо правопорушників) діяльності чергової служби ОВС;

– розгляд форм взаємодії чергової служби органів внутрішніх справ з іншими підрозділами ОВС, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та громадськістю, основними з яких є: участь у проведенні спільних інструктажів, семінарів, навчально-тренувальних та практичних занять; узгодження порядку несення служби, у тому числі під час проведення масових заходів, а також операцій із затримання злочинців; несення служби з охорони громадського порядку в системі Єдиної дислокації; взаємний обмін інформацією про стан оперативної обстановки; координація діяльності слідчо-оперативних груп (СОГ), оперативних груп реагування (ОГР), громадських формувань;

– визначення напрямів удосконалення адміністративно-правової діяльності чергової служби ОВС та подальшого її розвитку, серед яких головні: удосконалення правового забезпечення чергової служби ОВС шляхом внесення змін до чинних правових актів та прийняття нових (зокрема, наказів МВС України «Положення про чергову службу ОВС», «Про застосування спеціальних технічних засобів в ОВС з метою недопущення порушень прав людини», «Про впровадження в діяльність чергових частин ОВС геоінформаційних систем управління патрульними нарядами», «Про організацію проведення інструктажів добового наряду ОВС», «Про надання платних адміністративних послуг черговими частинами ОВС» та ін.); підвищення ефективності управління службовими нарядами, що задіяні в охороні громадського порядку (збільшення кількості сил та засобів ОВС, запровадження геоінформаційних систем управління нарядами та інших спеціальних технічних засобів); удосконалення системи інформаційного забезпечення чергової служби (впровадження інтегрованих банків даних, стаціонарних постів міліції, систем відеоспостереження та ін.); поліпшення кадрового забезпечення чергової служби та вдосконалення організації професійної підготовки особового складу (навчання працівників чергових частин на курсах підвищення кваліфікації (перекваліфікації), запровадження інноваційних форм навчання - тренінги, інтерактивна чергова частина); покращення матеріально-технічного забезпечення чергової служби (надання платних адміністративних послуг черговою службою);

– пропозиції щодо внесення змін та доповнень до: ст. 3 та п. 3 ст.10 Закону України «Про міліцію»; ст. ст. 148³, 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення; положень наказу МВС України від 28.04.2009 № 181 „Про організацію діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:

- правотворчості - для розробки і вдосконалення нормативних актів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання діяльності чергової служби ОВС України (Лист Верховної Ради України від 29.09.2010 № 04-19/14-2096);

- правозастосовчій діяльності - для вдосконалення діяльності чергової служби ОВС України (Акти впровадження ГУМВС України в Дніпропетровській області від 11.02.2011 № 715, УБОЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 29.12.2010 № 879);

- навчальному процесі - при викладанні у вищих навчальних закладах МВС України навчальних дисциплін „Адміністративна діяльність ОВС”, „Основи управління в ОВС”, „Тактико-спеціальна підготовка (модулі 1, 2)” (Акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 03.12.2009 № 24);

- науково-дослідній роботі - для подальших досліджень адміністративно-правових засад діяльності чергової служби ОВС України та інших правоохоронних органів (Акт впровадження Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 15.07.2010 № 16).

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських науково-практичних, конференціях: «Актуальні питання охорони громадського порядку під час проведення міжнародних спортивно-масових заходів» (Донецьк, 2008), «Проблеми протидії злочинності у сфері громадської безпеки» (Дніпропетровськ, 2008), «Актуальні проблеми протидії правопорушенням та злочинам у сфері громадського порядку» (Дніпропетровськ, 2009), «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах» (Запоріжжя, 2009), «Актуальні питання сучасних державотворчих та правотворчих процесів» (Запоріжжя, 2010), «Теорія і практика сучасного права» (Херсон, 2010), «Проблеми протидії злочинності у сфері громадської безпеки» (Дніпропетровськ, 2010).

Публікації. Основні положення й результати дисертації викладено у чотирьох статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, та семи тезах доповідей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 300 сторінок, з яких: 198 - основний текст, 72 - додатки, 30 - список використаних джерел (306 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації та вказано на її зв'язок з науковими планами та програмами, визначаються мета і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, використані методи, нормативна та емпірична бази, основні теоретичні положення, що обумовлюють наукову новизну роботи, визначається практичне значення одержаних результатів та їх апробація.

Розділ 1. «Теоретичні та правові засади адміністративної діяльності чергової служби органів внутрішніх справ» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Становлення та розвиток чергової служби ОВС та законодавства, що регулює її діяльність» розглянуто ґенезу законодавства про діяльність чергової служби ОВС України.

Визначено три етапи розвитку чергової служби ОВС: імперський (1718-1917 рр.) - зародження чергової служби як напрямку діяльності поліції царської Росії; радянський (1918-91 рр.) - зародження, створення та розвиток чергової служби радянської міліції; пострадянський (сучасний) (1992-2011 рр.) - удосконалення діяльності чергової служби ОВС незалежної України.

Так, імперський період розвитку чергової служби ОВС характеризувався зародженням чергової функції в органах поліції. Згідно з положеннями Статуту благочиння від 08.04.1782, Інструкціями околодочним наглядачам Санкт-Петербурга (1867 р.), Києва (1875 р.) та Москви (1906 р.) окремі функціональні обов'язки щодо прийому заяв і повідомлень громадян, допиту доставлених правопорушників, узяття під варту злочинців, доповіді керівництву добового зведення виконувалися різними поліцейськими органами: караульщиками, частними приставами, квартальними наглядачами, околодочними наглядачами, а також двірниками, нічними сторожами і трактирниками.

В радянський період затвердженням Наркомом внутрішніх справ 05.03.1926 «Правил внутрішньої служби міліції для підтримання в місті порядку, спокою і громадської безпеки» вводилося чергування відповідального чергового міліції по місту. З 01.01.1930 у міліції запроваджено телефонний екстрений зв'язок «01», з 15.03.1931 - «02».

У 1972-81 рр. було прийнято основні нормативно-правові акти, що регулювали діяльність чергових частин міліції, та відбулося закріплення її організаційної структури. Так, наказом МВС СРСР від 11.12.1972 «Про корінне поліпшення роботи чергових частин ОВС» та Положенням про чергову частину відділення міліції» (1973) передбачалося: створення штатних чергових частин у міськрайорганах, покращення їх матеріально-технічного стану, збільшення штатних чергових змін до 4-х, передача в їх оперативне підпорядкування додаткових сил та засобів, підвищення кваліфікаційних вимог до працівників.

Зроблено висновок, що запровадження інституту чергової служби в структуру радянської міліції забезпечило виникнення синергетичного ефекту - підвищення ефективності діяльності міліції за рахунок інтеграції окремих її складових в єдину систему охорони громадського порядку і безпеки громадян, особливо щодо розкриття злочинів по «гарячих слідах». Так у 1976 р. по «гарячих слідах» черговою службою розкривалося 52,2 % злочинів та інших правопорушень; протягом 1981 р. у 20 областях України та м. Києві покращено розкриття злочинів на 9,6 %, ніж у 1980 р. шляхом злиття чергових частин та патрульних нарядів в єдину оперативну правоохоронну підсистему ОВС.

Головні особливості сучасного етапу розвитку чергової служби ОВС України полягають у необхідності продовження реформування ОВС, що об'єктивно повинно сприяти вдосконаленню моделі чергової служби ОВС.

Наголошено, що чергова служба ОВС на всіх етапах своєї еволюції характеризується поступовим розвитком від допоміжної до самостійної служби ОВС, і навіть за умов докорінного реформування ОВС залишиться її невід'ємною складовою, що відповідає сучасним світовим поліцейським стандартам щодо структури поліції.

У підрозділі 1.2. «Поняття, завдання, функції та принципи адміністративно-правової діяльності чергової служби органів внутрішніх справ» з'ясовуються основні підходи до розуміння поняття «чергова служба ОВС», характеризуються її завдання, функції та принципи. Розглянуто етимологію поняття «чергова служба ОВС», співвідношення термінів «чергова частина» та «чергова служба».

Чергову службу ОВС запропоновано розуміти як оперативну правоохоронну підсистему ОВС, яка на чолі чергових частин цілодобово та безперервно об'єднує й координує діяльність служб і підрозділів ОВС, взаємодіє з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та громадськістю з метою забезпечення прав і свобод людини, захисту інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.

Встановлено, що завдання чергової служби ОВС доцільно розподілити на: оперативні (організація негайного реагування на заяви і повідомлення про злочини, інші правопорушення й події; забезпечення оперативного управління силами й засобами ОВС; забезпечення введення ступенів готовності та спеціальних оперативних планів); інформаційні (проведення інструктажів службових нарядів; прийняття та реєстрація заяв і повідомлень про злочини, інші правопорушення й події; збір, опрацювання й доповідання керівництву ОВС відомостей про оперативну обстановку на території, що обслуговується, та їх передача; здійснення довідкової роботи); щодо роботи з доставленими (розгляд обставин щодо правопорушників, доставлених до чергової частини; поміщення (звільнення) доставлених осіб у кімнати для затриманих та доставлених, забезпечення нагляду за поведінкою цих осіб під час їх перебування в черговій частині); організаційно-технічні (забезпечення збереження службової документації, зброї, спеціальних засобів та іншого майна, що зберігається в черговій частині); контрольні (контроль за діяльністю службових нарядів, задіяних на охорону громадського порядку, оцінка їх діяльності; контроль за дотриманням обліково-реєстраційної дисципліни; контроль за станом охорони адмінбудинків ОВС, ІТТ і на прилеглій до них території та ін.).

Залежно від характеру обов'язків осіб добового наряду чергової частини виокремлено такі функції чергової служби ОВС: оперативного реагування та розкриття злочинів по «гарячих слідах»; інформаційно-аналітична; забезпечення введення ступенів готовності та спеціальних оперативних планів; оперативного управління силами та засобами ОВС; внутрівідомчого контролю; додержання правил пожежної безпеки й санітарних правил в адміністративній будівлі ОВС та на прилеглій території; розгляду обставин щодо правопорушників, доставлених до чергової частини; забезпечення довідкової роботи; забезпечення збереження службової документації, нормативних актів, оперативної й криміналістичної техніки, засобів зв'язку, зброї, спеціальних засобів захисту, іншого майна.

Натомість подальша демократизація суспільних відносин в Україні, втілення в практику діяльності ОВС пріоритету прав, свобод та законних інтересів особи над державними актуалізують перегляд основної мети діяльності чергової служби ОВС, якою повинна стати обслуговування суспільства і його потреб. Іншими словами - переорієнтація її діяльності на виконання публічно-сервісної функції.

Серед принципів діяльності чергової служби ОВС виокремлено та охарактеризовано такі їх різновиди: загальні (законність, гуманізм, соціальна справедливість, демократизм) та спеціальні (постійна висока бойова готовність; оперативність; спадкоємність у роботі; збереження державної і службової таємниці; об'єктивність і повнота розгляду правопорушень; етика і уважне ставлення до громадян).

Розкрито зміст та запропоновано додати до групи її спеціальних принципів такі, як: ініціативність, взаємозамінність, постійна взаємодія, алгоритмізація, інноваційність.

У підрозділі 1.3. «Правові основи адміністративної діяльності чергової служби ОВС» систематизовано законодавчі та підзаконні акти, що регулюють адміністративну діяльність чергових частин ОВС.

Зазначається, що провідна роль норм адміністративного права у регулюванні діяльності чергової служби полягає у визначенні її системи та структури, завдань, функцій, принципів, форм та методів діяльності.

Встановлено, що правова основа адміністративно-правової діяльності чергових частин ОВС складається з міжнародного і конституційного рівнів регламентації окремих напрямків їх діяльності; законів України, актів Президента та Кабінету Міністрів України.

Наголошено, що безпосередньо діяльність чергової служби регламентується понад 30-ма нормативними актами МВС України, які запропоновано розподілити на акти, що визначають: роль і місце чергової служби ОВС в системі органів внутрішніх справ, а також основи організації її діяльності (її принципи, завдання та функції, структура, штати та ін.); типові дії чергової служби в різних ситуаціях (у повсякденній діяльності та в надзвичайних умовах); діяльність за основними напрямками (реагування на повідомлення про правопорушення, оперативного інформування та інформаційного забезпечення в ОВС; забезпечення обліково-реєстраційної діяльності ОВС; взаємодії чергової служби з іншими правоохоронними органами, органами державної влади і місцевого самоврядування, підприємствами, установами та громадськістю і підвищення ефективності діяльності чергової служби ОВС).

Запропоновано здійснити удосконалення правових засад діяльності чергової служби ОВС України у таких напрямках: внести зміни та доповнення до чинних нормативних актів України; розробити і прийняти нові нормативні акти, що відповідають сучасним вимогам до чергової служби ОВС.

Розділ 2. «Організація, форми та методи адміністративно-правової діяльності чергової служби органів внутрішніх справ» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Система та структура чергової служби органів внутрішніх справ» проаналізовано внутрішню побудову чергової служби МВС України.

Чергової служба ОВС є системою, до складу якої входять посади та підрозділи, що закріплені у штатному розписі, зокрема: чергова частина МВС; чергові частини територіальних органів (головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; міських управлінь, районних управлінь, міських, районних відділів, відділень міліції, відділів та відділень спеціальної міліції); чергові частини транспортних органів (управлінь МВС на залізницях; лінійних управлінь на залізницях; лінійних відділів, відділень, пунктів на станціях; лінійних управлінь, управлінь, відділів, відділень, пунктів у портах, аеропортах, метрополітені); чергові частини (комендатури) вищих навчальних закладів, що у своїй діяльності керуються нормативно-правовими актами МВС України і перебувають у прямому підпорядкуванні проректорів по службі; чергові частини стройових підрозділів та училищ професійної підготовки працівників міліції та інших навчальних закладів МВС, що перебувають в оперативному підпорядкуванні ГУМВС, УМВС, на території обслуговування яких вони знаходяться.

Обґрунтовано, що до системи чергової служби доцільно включати й так звані спеціалізовані чергові підрозділи, які виконують функції оперативного інформування та управління, створені в структурі окремих головних управлінь МВС, УМВС (наприклад, чергові частини УІТ, УКР, БМПО «Беркут», УДСБЕЗ та ін.). Останнє зумовлене необхідністю забезпечення єдиного інформаційного простору підрозділів і служб МВС, оперативного проходження інформації та прийняття рішень.

Сучасну чергову службу розглянуто як чотирьохрівневу структуру: перший рівень - загальнодержавний (чергова служба МВС); другий - регіональний (обласний), що включає чергові служби ГУМВС, УМВС, УМВСТ, спеціалізовані чергові частини та комендатури навчальних закладів МВС; третій - місцевий (чергові служби МУ, ЛУ); четвертий - районний (чергові служби міськрайлінорганів).

З'ясовано, що основними недоліками моделі чергової служби ОВС є: невідповідність адміністративно-правового статусу чергової служби та місця в системі МВС України; недостатнє фінансування ОВС України в цілому та чергових частин, зокрема; некомплект особового складу чергових частин ОВС, що на 2011 р. складає 1183 особи (12,6 %).

При цьому систему чергової служби ОВС визнають досконалою лише 32,12 % опитаних працівників ОВС; 34,58 % респондентів вважають, що чергова служба ОВС працює неефективно; 53,60 % респондентів висловлюються за виділення чергової служби ОВС в самостійну службу з вертикальним підпорядкуванням.

Наголошено, що подальший розвиток чергової служби ОВС може відбуватися у таких напрямах: відокремленні чергових частин у самостійні підрозділи з вертикальним підпорядкуванням; об'єднанні чергових частин (наприклад МУ, ДАІ, ПС); введення чергової служби ОВС до служби порятунку за єдиним номером екстреного виклику (як, приклад, у США - «911», країнах ЄС - «112»).

У підрозділі 2.2. «Форми та методи адміністративно-правової діяльності чергової служби органів внутрішніх справ» встановлено, що завдання чергової служби реалізуються через основні форми її адміністративно-правової діяльності за допомогою відповідних методів.

Форми (правові та організаційні) адміністративної діяльності чергової служби розглянуто як дії, що: характеризуються однорідністю, переважно алгоритмізовані; мають зовнішній і внутрішній вираз; здійснюються відповідно до закону; спрямовані на забезпечення синергії в органах внутрішніх справ.

Правова форма адміністративної діяльності чергової служби ОВС розподілена на правотворчу та правозастосовну. Правотворча форма полягає у виданні черговою службою ОВС, в межах своєї компетенції, індивідуальних актів. Для більшості з них установлено письмову форму (графіки добового наряду, які затверджуються начальником ОВС на місяць; направлення для огляду на стан сп'яніння; направлення на предмет установлення характеру тяжкості тілесних ушкоджень; талон-повідомлення, який видається заявнику, про реєстрацію злочину до журналу реєстрації повідомлень про злочини, що вчинені або готуються).

Розглянуто компетенцію начальника чергової частини МВС України щодо розроблення нормативно-правових актів для вдосконалення системи оперативного інформування та реагування на повідомлення про злочини і надзвичайні події.

Правозастосовна форма адміністративної діяльності чергової служби ОВС у загальному вигляді являє собою владну, організуючу діяльність чергової служби ОВС та її посадових осіб щодо застосування норм права (наприклад, оперативне управління силами та засобами ОВС, здійснення внутрівідомчого контролю за діяльністю нарядів та дотриманням обліково-реєстраційної дисципліни, складання персоналом чергової служби ОВС протоколів про адміністративне правопорушення щодо порушників громадського порядку, тощо). Запропоновано в межах правозастосовної діяльності розрізняти такі її підвиди: регулятивну (оперативно-виконавчу), правоохоронну, контрольну.

Охарактеризовано повноваження чергової служби як суб'єкта внутрівідомчого контролю в ОВС щодо: гласного та негласного контролю за несенням служби нарядами міліції; якістю збору матеріалів у процесі реагування на злочини та події; дотримання службової дисципліни працівниками міліції тощо.

Встановлено, що організаційні форми адміністративної діяльності чергової служби ОВС мають допоміжний характер і забезпечують безпосереднє здійснення правових форм та поділяються на: форми вираження матеріально-технічних дій (повсякденна, поточна організаційна робота, спрямована на розв'язання тих чи інших функціональних завдань, оперативна робота щодо техніко-організаційного забезпечення функціонування чергової служби ОВС) та форми вираження організаційних дій чергової служби ОВС (повсякденна оперативно-пропагандистська, роз'яснювальна робота щодо ідеологічного забезпечення виконання черговою службою ОВС своїх функцій).

Визначено риси, притаманні методам адміністративної діяльності міліції та, зокрема, чергової служби. Сформульовано поняття методів адміністративної діяльності чергової служби ОВС як способів, прийомів та засобів цілеспрямованого впливу на керовані об'єкти, що використовуються черговою службою ОВС та її працівниками з метою виконання завдань і реалізації функцій ОВС України.

Особливу увагу приділено методам переконання та адміністративного примусу, що застосовується в діяльності чергової служби ОВС, визначено їх співвідношення.

Наголошено на необхідності запобігання порушенням забезпечення прав та свобод людини, серед яких респондентами виділяються такі: нереагування на заяви (повідомлення) - 21,1 %; незаконне затримання - 20,8 %; прояви грубості та нетактовності - 23, 2 %, жорстокість - 16,36 %.

Сьогодні у чергових частинах ОВС функціонує 1533 кімнати для затриманих та доставлених (КЗД), з яких у задовільному стані знаходиться 769 кімната, та тільки 347 (23 %) з них відповідають стандартам Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покарання (ЄКПТ). За 2010 рік у КЗД зафіксовано 1 втечу (Чернігівська обл.) та 5 раптових смертей затриманих (по 1 у Запорізькій обл. та м. Севастополі, 3 - у м. Києві).

Запропоновано ряд заходів, спрямованих на приведення у відповідність до рекомендацій ЄКПТ приміщень для утримання затриманих та доставлених осіб, а також запобігання надзвичайним подіям у чергових частинах.

У підрозділі 2.3. «Взаємодія чергової служби органів внутрішніх справ з іншими підрозділами міліції, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та громадськістю» зазначається, що налагодження співпраці між черговою службою ОВС з іншими суб'єктами взаємодії сприятиме більш ефективній боротьбі з правопорушеннями.

Зокрема, щодня у добовий наряд до чергових частин ОВС України заступають в середньому 21850 працівників - 6670 нарядів підрозділів ПС, БМОП «Беркут», ДСО, ДАІ, ГУВВ. Для ефективної реалізації функції чергової служби чергові частини як її важливі управлінські ланки відіграють координаційну та організуючу роль у процесі правоохоронної діяльності ОВС України.

Основними формами взаємодії чергової служби ОВС є: участь у проведенні спільних інструктажів; проведення спільних навчально-тренувальних та практичних занять; узгодження порядку несення служби, у тому числі під час проведення масових заходів, а також операцій із затримання злочинців; несення служби з охорони громадського порядку в системі Єдиної дислокації; взаємний обмін інформацією про стан оперативної обстановки зі структурними підрозділами ОВС та іншими суб'єктами взаємодії; координація діяльності СОГ, ОГР, громадських формувань.

Встановлено, що взаємодія чергової служби з підрозділами ОВС на високому рівні здійснюється з: дільничними інспекторами міліції (56,8 % опитаних підвередили цей висновок); патрульною службою МВС (68,6%); карним розшуком (59,37%). При цьому 73,5 % респондентів вважає, що основна заслуга у розкритті злочинів по „гарячих слідах” належить високопрофесійній роботі оперативних чергових, сил та засобів ОВС, які йому підпорядковані, та інших можливих суб'єктів взаємодії. Разом з тим 80,12 % респондентів рівень взаємодії з громадськими формуваннями та 76,95 % - з підприємствами (приватними охоронними службами, автотранспортними підприємствами, комунальними підприємствами та ін.) визначили як низький. Також 89,32% опитаних працівників чергових частин міськрайлінорганів зазначили, що при достатньо високому рівні взаємодії їм бракує сил та засобів ОВС, що залучаються до охорони громадського порядку та оперативно підпорядковані їм протягом доби, особливо нарядів патрульної служби.

З урахуванням досвіду країн СНД запропоновано механізм залучення громадських формувань, приватних організацій, що надають охоронні послуги, та підприємств-перевізників (служб таксі) до активної взаємодії з черговими частинами шляхом включення їхніх мобільних сил до плану «Єдиної дислокації» з єдиним центром управління в черговій службі ОВС.

Наголошено, що основною формою взаємодії є комплексне використання сил та засобів органів внутрішніх справ за планом Єдиної дислокації, де чергова служба відіграє провідну роль інформаційного центру та центру оперативного управління.

У підрозділі 2.4. «Удосконалення адміністративно-правової діяльності чергової служби органів внутрішніх справ» на підставі проведеного аналізу за результатами опитування працівників ОВС з'ясовано, що подальший розвиток чергової служби ОВС пов'язаний з розв'язанням нагальних проблем: недостатня матеріальна-технічна база (86,74 % респондентів); недосконалість правового регулювання адміністративної діяльності ОВС (24,78 %); недостатність сил та засобів (89,32 %); некомплект кадрів чергових частин (44,67 %); д) низький рівень професійної підготовки кадрів чергових частин (27,38 %); недостатньо високий рівень інформаційного забезпечення чергової служби (42,93 % респондентів); недосконалість форм взаємодії з громадськими формуваннями та підприємствами щодо охорони громадського порядку (38,9 % респондентів).

Подальший розвиток чергової служби ОВС має відбуватися за такими напрямками: удосконалення правового забезпечення чергової служби ОВС шляхом внесення змін до чинних правових актів та прийняття нових (зокрема, наказів МВС України «Положення про чергову службу ОВС», «Про застосування спеціальних технічних засобів в ОВС з метою недопущення порушень прав людини», «Про впровадження в діяльність чергових частин ОВС геоінформаційних систем управління патрульними нарядами», «Про організацію проведення інструктажів добового наряду ОВС», «Про надання платних адміністративних послуг черговими частинами ОВС» та ін.); вдосконалення організації та покращення функціонування моделі чергової служби (відокремлення чергової служби в самостійну структуру, переорієнтація на виконання публічно-сервісной функції); підвищення ефективності управління службовими нарядами, що задіяні на охорону громадського порядку (збільшення кількості сил та засобів ОВС, запровадження геоінформаційних систем управління нарядами та інших спеціальних технічних засобів); удосконалення системи інформаційного забезпечення чергової служби (впровадження інтегрованих банків даних, стаціонарних постів міліції та ін.); удосконалення форм взаємодії чергової служби з іншими підрозділами ОВС, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами та громадськістю (розробка інструкцій щодо взаємодії; пошук форм мотивації щодо взаємодії); поліпшення кадрового забезпечення чергової служби та удосконалення організації професійної підготовки особового складу (навчання працівників чергової служби на курсах підвищення кваліфікації (перекваліфікації), запровадження інноваційних форм навчання (тренінги, інтерактивна чергова частина); поліпшення соціального захисту, прав та інтересів працівників чергової служби; науково-методичне забезпечення діяльності чергової служби (розробка науково-методичних рекомендацій, посібників, Довідника начальника чергової частини ОВС та ін.); покращення матеріально-технічного забезпечення чергової служби (надання платних адміністративних послуг черговою службою).

ВИСНОВКИ

черговий служба законодавство влада

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо з'ясування змісту адміністративно-правової діяльності чергової служби ОВС та розробки науково-обґрунтованих рекомендацій для її вдосконалення в умовах подальшого реформування вітчизняних органів внутрішніх справ.

У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Серед них найбільш суттєвими є такі.

1. З'ясовано, що зародження функцій сучасної чергової служби ОВС України відбулося ще в структурі поліції часів Російської імперії, що було цілком природною закономірністю, оскільки вже на той час виникала державна необхідність в поліцейських органах, здатних оперативно реагувати на зміни оперативної обстановки в будь-який час доби. В історії становлення та розвитку чергової служби ОВС України визначено 3 етапи: імперський (1718-1917 рр.) - зародження чергової служби як напрямку діяльності поліції царської Росії; радянський (1918-91 рр.) - зародження, створення та розвиток чергової служби радянської міліції, в) пострадянський (1992 р. - по теперішній час) - новітній етап розвитку чергової служби ОВС незалежної України.

Доведено, що запровадження інституту чергової служби в систему ОВС забезпечило виникнення синергетичного ефекту в діяльності органів внутрішніх справ з охорони громадського порядку і безпеки громадян, особливо щодо розкриття злочинів по «гарячих слідах».

2. Чергову службу ОВС запропоновано розуміти як оперативну правоохоронну підсистему ОВС, яка на чолі чергових частин цілодобово та безперервно об'єднує та координує діяльність служб і підрозділів ОВС, взаємодіє з органами державної влади і місцевого самоврядування, підприємствами, установами та громадськістю з метою забезпечення прав і свобод людини, захисту інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.

На думку дисертанта, поняття «чергова служба», враховуючи існуючі погляди з цієї проблематики, можна розглядати як: особливий вид організації діяльності ОВС; оперативну підсистему ОВС - систему всіх підрозділів, які здійснюють чергову службу на чолі чергової(вих) частини(н); самостійний комплексний структурний підрозділ системи МВС з вертикальним підпорядкуванням (при реалізації ідеї створення такої оновленої служби в майбутньому).

Під адміністративно-правовою діяльністю чергової служби ОВС варто розуміти врегульовану переважно нормами адміністративного права підзаконну державно-владну діяльність чергової служби ОВС щодо практичного забезпечення цілодобової та безперервної охорони громадського порядку і безпеки на території обслуговування, недопущення порушення й відновлення порушених прав громадян та інтересів держави.

Доведено, що особлива роль та місце чергової служби ОВС в системі Міністерства внутрішніх справ України визначаються рядом особливостей. По-перше, спеціальними завданнями, що на неї покладаються, такими як: забезпечення оперативного управління силами та засобами ОВС щодо охорони громадського порядку. По-друге, спеціальними принципами роботи: оперативності, підтримання високої бойової готовності, постійної взаємодії та ін. По-третє, кінцевими результатами роботи кожної зміни чергової служби ОВС, одним із критеріїв оцінки якої є ефективне виконання таких її функцій: оперативного реагування на повідомлення про злочини та інші події; оперативного управління силами та засобами, задіяних на охорону громадського порядку; розкриття злочинів по „гарячих слідах”, функції внутрівідомчого контролю та ін.

3. Правова основа адміністративно-правової діяльності чергових частин ОВС складається з міжнародного і конституційного рівнів регламентації окремих напрямків їх діяльності; законів, указів та розпоряджень Президента України, постанов Кабінету Міністрів України. Безпосередньо діяльність чергової служби регламентується понад 30-ма нормативними актами МВС України, які запропоновано розподілити на акти, що визначають: роль і місце чергової служби ОВС в системі органів внутрішніх справ, а також основи організації її діяльності; типові дії чергової служби в різних ситуаціях, у повсякденній діяльності та в надзвичайних умовах; діяльність за основними напрямками.

4. Сучасну чергову службу розглянуто як чотирьохрівневу структуру: перший рівень - загальнодержавний (чергова служба МВС); другий - регіональний, або обласний (чергові служби ГУМВС, УМВС, УМВСТ, спеціалізовані чергові частини, та комендатури навчальних закладів системи МВС); третій - місцевий (чергові служби МУ, ЛУ); четвертий - районний (чергові служби міськрайлінорганів).

До основних недоліків існуючої моделі чергової служби ОВС віднесено: невідповідність адміністративно-правового статусу чергової служби та місця в системі МВС України; недостатнє фінансування органів внутрішніх справ України в цілому та чергових частин, зокрема; некомплект особового складу чергових частин ОВС.

Наголошено, що подальший розвиток чергової служби ОВС може відбуватися у таких напрямах: відокремлення чергових частин у самостійні підрозділи з вертикальним підпорядкуванням; об'єднання чергових частин (наприклад, МУ, ДАІ, ПС); введення чергової служби ОВС до служби порятунку за єдиним номером екстреного виклику (як, приклад, у США -«911», країнах ЄС - «112»).

5. Форми адміністративної діяльності чергової служби поділено на правові та організаційні і розглянуто як дії, що: характеризуються однорідністю, переважно алгоритмізовані; мають зовнішній і внутрішній вираз; здійснюються відповідно до закону; спрямовані на забезпечення синергії в ОВС. Визначено риси, притаманні методам адміністративної діяльності чергової служби. Сформульовано поняття методів адміністративної діяльності чергової служби ОВС як способів, прийомів та засобів цілеспрямованого впливу на керовані об'єкти, що використовуються черговою службою ОВС та її працівниками з метою виконання завдань і реалізації функцій ОВС України. Особливу увагу приділено методам переконання та адміністративного примусу, що застосовується в діяльності чергової служби ОВС, визначено їх співвідношення.

6. Основними формами взаємодії чергової служби ОВС з іншими суб'єктами є: участь у проведенні спільних інструктажів; проведення спільних навчально-тренувальних та практичних занять; узгодження порядку несення служби, у тому числі під час проведення масових заходів, а також операцій із затримання злочинців; несення служби з охорони громадського порядку в системі Єдиної дислокації; взаємний обмін інформацією про стан оперативної обстановки; координація діяльності СОГ, ОГР, громадських формувань. Наголошено, що основною формою взаємодії є комплексне використання сил та засобів ОВС за планом Єдиної дислокації, де чергова служба відіграє провідну роль інформаційного центру та центру оперативного управління.

7. Визначено шляхи удосконалення адміністративно-правової діяльності чергової служби ОВС. Це насамперед: удосконалення правового забезпечення чергової служби ОВС; удосконалення організаційної структури та покращення функціонування моделі чергової служби; підвищення ефективності управління службовими нарядами, що задіяні на охорону громадського порядку; удосконалення системи інформаційного забезпечення чергової служби; удосконалення форм взаємодії чергової служби з іншими підрозділами ОВС, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами та громадськістю; поліпшення кадрового забезпечення чергової служби та вдосконалення організації професійної підготовки особового складу; покращення соціального захисту, гарантій прав та інтересів працівників чергової служби; науково-методичне забезпечення діяльності чергової служби; покращення матеріально-технічного забезпечення чергової служби.

8. З метою вдосконалення правового регулювання адміністративної діяльності чергової служби ОВС запропоновано :

- доповнити ст. 3 Закону України «Про міліцію» ч. 4 такого змісту: «Міліція забезпечує постійну високу бойову готовність та оперативність своїх сил і засобів, що надає можливість їх негайно привести в дію і ефективно використовувати, зокрема в особливих умовах. Під час несення служби працівники міліції повинні діяти ініціативно, активно і цілеспрямовано. Міліція діє за принципом інновації, тобто постійно вдосконалює свою діяльність на основі наукової організації управління і праці, пошуку і впровадження її перспективних форм і методів, інформаційних технологій та спеціальних технічних засобів»;

-п. 3 ст. 10 Закону України «Про міліцію» викласти у такій: «цілодобово та безперервно приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, забезпечувати по них негайне реагування та своєчасне прийняття рішень»;- доповнити ст. 148³ КУпАП ч. 3 і 4, виклавши її в такій редакції:

Використання засобів зв'язку з метою, що суперечить інтересам держави, з метою порушення громадського порядку та посягання на честь і гідність громадян, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені з використанням ліній екстреного зв'язку чергових частин підрозділів МВС, підрозділів МНС, швидкої медичної допомоги МОЗ України або аварійних служб державного і комунального господарства та стосовно працівників екстрених служб, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

...