Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжрегіональна академія управління персоналом

УДК 346.1:330.322

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях

Спеціальність 12.00.04 - господарське право; господарсько-процесуальне право

Каркачова Анжеліка Валеріївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загальноправових дисциплін Донецького державного університету управління, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України економіка інвестиційний правовий

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент БАРБАШОВА Наталя Володимирівна, Донецький державний університет управління, доцент кафедри спеціально-правових дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України ПОДЦЕРКОВНИЙ Олег Петрович, Національний університет «Одеська юридична академія», завідувач кафедри господарського права і процесу;

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник ГОЛОВЧЕНКО Валентин Васильович, Конституційний Суд України, науковий консультант судді.

Захист відбудеться 17.06.2011 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.142.01 у Міжрегіональній академії управління персоналом, за адресою: 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, корпус 23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Міжрегіональної академії управління персоналом за адресою: 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, корпус 24.

Автореферат розісланий 15.05.2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор юридичних наук, доцент М.Н. Курко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Найважливішою передумовою для ефективного функціонування економіки України є створення необхідних умов господарювання. Фінансово-економічна криза, яка охопила економіку провідних країн світу, торкнулася і України. Велика роль у реалізації необхідних заходів щодо запобігання її наслідків належить державі. Держава, приймаючи законодавчі акти (у сфері інвестиційної, інноваційної діяльності, оподаткування тощо), регулює господарські відносини. При цьому, крім загального та спеціального режиму господарської діяльності, застосовується спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях як складова спеціального режиму господарювання. Враховуючи посткризовий стан, питання залучення інвестицій, інноваційна діяльність в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях набувають особливої актуальності.

Поняття «спеціальний режим інвестиційної діяльності» було введене Указом Президента України від 18 червня 1998 р. «Про спеціальні економічні зони й спеціальний режим інвестиційної діяльності у Донецькій області» і Законом України від 24 грудня 1998 р. з аналогічною назвою. За своїм змістом сукупність правових норм, що визначають спеціальний режим інвестиційної діяльності, може розглядатися, з одного боку, як частина загального законодавства про інвестиційну й інноваційну діяльність, у тому числі технологічних парках і технополісах, а з іншого - як частина спеціального режиму господарювання, встановлюваного на окремих територіях. Актуальним є розгляд спеціального режиму інвестиційної діяльності з обох сторін. До теперішнього часу накопичений деякий досвід застосування цього режиму, що потребує аналізу. Певний досвід застосування подібного правового режиму, що заслуговує на увагу, є й у закордонних країнах.

У 90-ті роки ХХ століття Верховною Радою були прийняті Закони України: «Про інвестиційну діяльність», «Про інноваційну діяльність», «Про спеціальний режим інвестиційної й інноваційної діяльності технологічних парків» і низку інших, у яких тією чи іншою мірою містяться норми, що стосуються спеціального режиму інвестиційної діяльності.

У 1998-2001 рр. були прийняті закони про спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях, що містять визначення спеціального режиму інвестиційної діяльності, який характеризується введенням податкових, митних й інших пільг для суб'єктів господарської діяльності, що реалізують інвестиційні проекти.

Роки 2005 і 2007 ознаменувалися скасуванням пільгових режимів у Законах про Державні бюджети України.

У 2010-2011 рр. відбувається процес активізації інвестиційної діяльності в Україні (Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. була затверджена Концепція Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки).

Метою спеціального режиму інвестиційної діяльності є створення економічного механізму для залучення інвестицій, активізації підприємницької діяльності. Незважаючи на позитивний світовий досвід, установлення спеціального режиму інвестиційної діяльності викликає дискусії. Справа не тільки в сумнівах щодо економічної ефективності його введення на окремих територіях, але й у наявності суперечливих і невирішених питань у самому змісті правового режиму. У ряді публікацій висвітлені питання його соціально-економічної ефективності. Однак для господарського законодавства України - це одна з нових проблем, не всі аспекти якої досліджені й вирішені. У зв'язку з цим, дослідження спецрежиму інвестицій становить також інтерес в історико-правовому і порівняльно-правовому плані.

Деякі питання спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях досліджено в роботах О.М. Вінник, О.Р. Зельдіної, В. К. Мамутова, О. П. Подцерковного та ін.

Новизна спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях для українського законодавства й важливе значення для економіки ставить його до ряду проблем, що заслуговують спеціального всебічного розгляду з урахуванням першого досвіду його застосування в Україні. Однак як складна комплексна юридична конструкція спецрежим інвестицій досліджений недостатньо. Вищевикладеними обставинами й визначається актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темою 3.1.10.15 «Економіко-правове забезпечення розвитку виробничо-територіальних систем», підтема «г» «Правове регулювання відносин у системі спеціального режиму господарювання» (державний реєстраційний номер 0100U004746), у рамках якого дисертантом проаналізовані теоретичні й практичні аспекти спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення правових засад введення й функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях й, відповідно, чинного законодавства у даній галузі для підвищення ефективності його практичного застосування.

Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно було вирішити такі задачі:

теоретично обґрунтувати зміст загального режиму інвестиційної діяльності як складового загального режиму господарювання;

визначити поняття та зміст спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях, з одного боку, як частини загального законодавства про інвестиційну й інноваційну діяльність, а з іншого - як елемент спеціального режиму господарювання, встановлюваного на окремих територіях;

виділити основні причини введення спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях;

провести історико-теоретичний аналіз світової практики застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях;

з'ясувати міжнародний досвід стосовно ефективності функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях та можливості його використання в Україні;

визначити єдиний термін функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях;

провести аналіз законодавчих актів, які регулюють діяльність територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, та зробити пропозиції щодо їх удосконалення;

визначити напрями активізації інвестиційної діяльності в Україні шляхом внесення змін та доповнень до чинного господарського законодавства України.

Об'єктом дисертаційного дослідження є господарські відносини, що виникають у процесі створення, функціонування й ліквідації спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях, та законотворча діяльність держави щодо забезпечення їх ефективного правового регулювання.

Предметом дисертаційного дослідження є спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить діалектичний метод пізнання суспільних явищ і процесів. У роботі також використані історичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, метод аналізу й синтезу.

Діалектичний й історичний методи використані у роботі для дослідження розвитку спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях. За допомогою формально-логічного й порівняльно-правового методу аналізуються наукові позиції й погляди українських і зарубіжних вчених-юристів й економістів у сфері правового регулювання відносин, пов'язаних зі створенням і функціонуванням спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях. Метод аналізу й синтезу дозволив дослідити стан законодавства, що регулює спеціальний режим інвестиційної діяльності й, відповідно, можливість внесення змін і доповнень із метою його вдосконалення.

Дисертація виконана на основі аналізу господарського законодавства України, господарської й судової практики відповідно зазначеної проблематики.

У роботі досліджені окремі законодавчі акти Російської Федерації, Республіки Білорусь, Польщі, Німеччини, Великобританії, Сполучених Штатів Америки, присвячені спеціальному режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях.

Теоретичною основою дисертації, крім вищевказаних, є роботи вчених-юристів: С.С. Алексєєва, Ю.Є. Атаманової, Н.В. Барбашової, О.В. Буткевич, В.В. Головченко, Г.Л. Знаменського, О.Р. Кибенко, В.М. Корельського, В.М. Коссака, В.В. Кудрявцевої, О.В. Малько, В.Д. Перевалова, Н.О. Саніахметової, О.Е. Сімсон, Л.В. Таран, В.А. Устименко, В.В. Хахуліна, В.С. Щербини, О.Х. Юлдашева та ін.

Додатково використовувалися наукові досягнення таких вчених-економістів: В.М. Василенка, Н.О. Кухарської, М.А. Левицького, Ю.В. Макогона, В.І. Пили, В.П. Письмака, І.Ю. Сиваченка, О.С. Чмир та ін.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження становлять матеріали управління територіально-господарських систем і міжрегіональних зв'язків Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; матеріали судової практики Господарського суду Донецької області з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях; узагальнення практики Донецької облдержадміністрації з питань залучення інвестицій у спеціальні (вільні) економічні зони й території пріоритетного розвитку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим порівняльно-правовим та історичним дослідженням інституту створення та функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях, у якому, на підставі аналізу законодавства України, чинного законодавства зарубіжних країн, а також використання наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів, були теоретично обґрунтовані й сформульовані положення та рекомендації з подальшого вдосконалення інституту створення та функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях в Україні.

Унаслідок проведеного дослідження отримані й виносяться на захист нижченаведені положення й висновки, що мають наукову новизну.

Вперше:

виокремлено спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях як складову спеціального режиму господарювання, інститут господарського права, що поєднує правові норми про особливості організації та проведення інвестиційної діяльності на окремих територіях (спеціальних (вільних) економічних зонах, територіях пріоритетного розвитку);

обґрунтована наявність юридичної конструкції спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях як устрій, що поєднує господарсько-виробничі й організаційно-господарські правовідносини, які забезпечують здійснення інвестиційної діяльності на пільгових для інвестора умовах під наглядом органів місцевого самоврядування;

на основі історико-теоретичного аналізу світової практики правового регулювання інвестиційної діяльності теоретично обґрунтована доцільність застосування, з'ясовано зміст спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях в Україні;

виявлено і систематизовано законодавство України щодо правового регулювання відносин зі створення і функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях, на підставі дослідження та аналізу нормативно-правових актів окреслена структура законодавства про спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях в Україні;

пропонується прийняти окремий Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях» як базовий акт, погодивши його з відповідними главами Господарського кодексу України. Його відмінність полягатиме в тому, що він буде, з одного боку, єдиним законом про інвестиційну та інноваційну діяльність, у тому числі в технологічних парках і технополісах, а з іншого - частиною законодавства_про спеціальний режим господарювання, що встановлюється на окремих територіях.

Удосконалено:

визначення спеціального режиму інвестиційної діяльності як господарсько-правової конструкції, що забезпечує надання певних пільг майнового й організаційного характеру суб'єктам господарювання, які здійснюють інноваційну діяльність або інвестиції на окремих територіях. Спеціальний режим інвестиційної діяльності являє собою складну, комплексну юридичну конструкцію, яка сприяє залученню інвестицій, що може виступати як складова частина спеціального режиму господарювання, встановлюваного на відповідній території;

теоретичне обґрунтування змісту загального режиму інвестиційної діяльності, який діє на всій території держави, розповсюджується на всіх суб'єктів господарського права та є частиною загального режиму господарювання;

правовий зміст поняття інвестицій, яке міститься у статті 1 Закону України від 18 вересня 1991 р. «Про інвестиційну діяльність»: «Інвестиціями є всі види грошових коштів, майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в будь-які види діяльності, спрямовані на отримання прибутку або соціального ефекту».

Дістали подальший розвиток наукові розробки щодо:

аналізу чинного законодавства у сфері спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях і конкретні пропозиції щодо його вдосконалення, зокрема, визначення єдиного терміну функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях - 25 років для кожної СЕЗ і ТПР;

пропозицій з доповнення розділу VIII Господарського кодексу України «Спеціальні режими господарювання» статтею 4151 «Спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях в Україні»; пропозиції з доповнення розділу VIII Господарського кодексу України «Спеціальні режими господарювання» главою 42 «Захист прав і законних інтересів суб'єктів інвестиційної та інноваційної діяльності з боку держави»: статтею 419 «Гарантії прав суб'єктів інвестиційної та інноваційної діяльності з боку держави», статтею 420 «Гарантії використання результатів інвестиційної та інноваційної діяльності», статтею 421 «Захист інвестицій», статтею 422 «Гарантії від незаконних дій (бездіяльності) державних органів та їх посадових осіб»;

пропозицій з удосконалення Закону України від 13.10.1992 р. «Про загальні засади створення й функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»: внесення змін до розділу V «Система державних гарантій інвесторам» статті 13 «Спеціальний режим інвестиційної діяльності»; пропонується доповнити зазначений Закон статтею 131 «Державні гарантії суб'єктам інвестиційної діяльності», статтею 151 «Запровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності»;

доповнення розділу X «Ліквідація спеціальної (вільної) економічної зони» Закону України від 13 жовтня 1992 р. «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» статтею 26 «Гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності у випадку дострокової ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон», статтею 27 «Захист інвестицій у випадку дострокової ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон», статтею 28 «Компенсація і відшкодування збитків інвесторам», статтею 29 «Умови припинення інвестиційної діяльності».

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки й пропозиції, викладені у дисертації, можуть бути використані у законотворчому процесі.

Основні результати дослідження правового регулювання спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях можуть бути використані у нормотворчій діяльності для вдосконалення законодавства України про регулювання господарсько-правових відносин на цих територіях; використовувались спеціалістами управління спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і враховувались при підготовці відповідних пропозицій (довідка № 22-33/309 від 08.07.03 р.); також використовувались спеціалістами Комітету з питань територій пріоритетного розвитку в Луганській області при підготовці відповідних записок до центральних органів державної влади (довідка № 10/К-230 від 25.07.2003 р.). Положення дисертаційної роботи знайшли відображення також у навчальному процесі при підготовці й проведенні лекційних і практичних занять з дисциплін: «Господарське право», «Інвестиційне право», розробленому дисертантом спецкурсі «Спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях» у Донецькому державному університеті управління (довідка від 09.02.2011 р. № 01-12/136).

Окремі викладені у роботі висновки і рекомендації мають дискусійний характер і можуть використовуватись як підґрунтя для подальших наукових досліджень.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційної роботи отримані автором особисто. Внеском дисертанта у наукову роботу є дослідження питань змісту й застосування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях. Сформульовано теоретичні положення, висновки, пропозиції, отримані у результаті вивчення й аналізу наукових і нормативно-правових джерел, господарських справ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки доповідалися й обговорювалися на засіданні відділу Інституту економіко-правових досліджень НАН України; наукових семінарах і засіданнях кафедри загальноправових дисциплін Донецького державного університету управління; на науково-практичних конференціях «Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 р. (Донецька область 2010)» (28-30 вересня 1999 р., м. Донецьк), «Проблеми правового регулювання діяльності суб'єктів підприємництва» (24 грудня 2000 р., м. Донецьк), «ВЕЗ: механізми функціонування» (21-22 грудня 2000 р., м. Київ), науково-практичному семінарі, присвяченому питанням пільгового режиму оподатковування на території пріоритетного розвитку «Велика Ялта» (15 лютого 2001 р., м. Ялта), міжрегіональній науково-практичній конференції «Маркетингові комунікації і їх сучасна трансформація» (27-28 березня 2002 р., м. Київ), Міжнародному інвестиційному форумі «Вільні економічні зони, території пріоритетного розвитку й технопарки України: досягнення, проблеми, перспективи» (29-31 травня 2002 р., м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції «Наука та її роль в сучасному світі» (25 лютого 2011 р., м. Караганда, Казахстан); Міжнародній науково-практичній конференції «Національні інтереси та проблеми правової системи України» (12-13 березня 2011 р., м. Одеса); науково-практичній конференції «Правове регулювання державного та муніципального управління» (16 квітня 2011 р., м. Донецьк).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 12 наукових праць, з яких 6 статей - у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Структура дисертації обумовлена метою і задачами дослідження. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, 6 підрозділів, висновків, викладених на 168 сторінках комп'ютерного тексту, містить 1 рисунок, список використаних джерел зі 205 найменувань.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь наукової розробки проблеми дослідження; визначається об'єкт, предмет, основна мета й задачі дослідження, його методологічна й теоретична основа; обґрунтовується теоретичне й практичне значення роботи; формулюється наукова новизна й особистий внесок дисертанта.

Розділ 1. «Теоретико-юридичні аспекти загального й спеціального режимів інвестиційної діяльності» складається із двох підрозділів, у яких детально аналізується й теоретично обґрунтовується загальний режим інвестиційної діяльності як складової загального режиму господарювання й спеціальний режим інвестиційної діяльності, з одного боку, як частина законодавства про інвестиційну й інноваційну діяльність, у тому числі в технологічних парках і технополісах, а з іншого - як частина спеціального режиму господарювання, встановлюваного на окремих територіях.

У підрозділі 1.1 «Поняття та зміст загального режиму інвестиційної діяльності» здійснено аналіз концепцій, що стосуються змісту й термінологічних аспектів поняття «правовий режим». Аналіз наукової літератури про поняття правового режиму дозволяє говорити, що будь-який режим, встановлений законодавцем, спрямований на вирішення тих чи інших завдань, для чого використовуються різні правові засоби, способи правового регулювання. Причому переважання тих чи інших правових засобів, способів регулювання зумовлює спрямованість правового режиму. Не можна не відзначити той факт, що різні вчені передбачають можливість закріплення як загального, так і спеціального режиму, обумовленого специфікою тих чи інших суспільних відносин, для ефективного правового регулювання яких недостатньо загальних правових норм. Водночас слід зазначити, що чітко у науковій літературі та законодавстві України не визначаються цілі та особливості господарської діяльності на окремих територіях і в галузях економіки.

Із загальної точки зору на систему права існує два види правових режимів - загальний і спеціальний. Суть загального режиму господарювання у тому, що встановлений порядок регулювання поширюється на всіх суб'єктів господарського права, діє на всій території держави, а загальний режим інвестиційної діяльності є частиною загального режиму господарювання.

Загальний режим інвестиційної діяльності регламентується загальним інвестиційним законодавством. Цей режим регулюється великою кількістю нормативно-правових актів, зокрема, Законом України від 18 вересня 1991 р. «Про інвестиційну діяльність». Загальний режим інвестиційної діяльності спрямований на інвестування економіки України.

Поряд з поняттям «правовий режим» у літературі й у законодавстві використовується також поняття «спеціальний режим господарювання». В.К. Мамутов, О.Р. Зельдіна розглядають спеціальний режим господарювання як інститут господарського законодавства, що визначає особливий порядок здійснення господарської діяльності на певній території або у певній галузі економіки, що відрізняється від загального режиму господарської діяльності, передбаченого законодавством, і вводиться для досягнення цілей, встановлених державою.

У роботах теоретиків права (А.Ф. Черданцев, С.С. Алексєєв, В.В. Головченко та ін.) аналізується такий термін, як «юридична конструкція». У цьому зв'язку дисертантом пропонується розглядати поняття «спеціальний» режим інвестиційної діяльності також як юридичну конструкцію. Цю конструкцію можна схарактеризувати як складну, що має вузли або елементи організаційно-господарського і договірно-господарського характеру.

Досліджується зміст понять «інвестиції», «іноземні інвестиції» і низки інших на основі вивчення положень нормативно-правових актів.

У підрозділі 1.2 «Теоретичне обґрунтування спеціального режиму інвестиційної діяльності» детально проаналізовані прийняті у 90-ті роки ХХ століття Закони України «Про інвестиційну діяльність», «Про інноваційну діяльність», «Про спеціальний режим інвестиційної й інноваційної діяльності технологічних парків» і ряд інших, у яких тією чи іншою мірою наведені норми, що стосуються спеціального режиму інвестиційної діяльності.

Проведений аналіз законодавства дозволяє стверджувати, що спеціальний режим інвестиційної діяльності визначається більшою кількістю нормативно-правових актів, що регулюють організацію й здійснення господарської діяльності. Крім загального режиму інвестиційної діяльності, що закріплений у ряді нормативно-правових актів, зокрема, у Законі України від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», застосовується спеціальний режим інвестування, що відрізняється низкою особливостей.

Значним кроком у розвитку законодавства стало прийняття у 1998-2001 рр. нормативно-правових актів, що регулюють спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях («Про спеціальні економічні зони й спеціальний режим інвестиційної діяльності у Донецькій області», «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області», «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку й спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим» й інших). Всі перераховані вище закони містять схожі визначення спеціального режиму інвестиційної діяльності, що фактично нічим не відрізняються за своїм внутрішнім змістом.

Закон України від 8 жовтня 1999 р. «Про спеціальний режим інвестиційної й інноваційної діяльності технологічних парків» визначає правові й економічні засади введення та функціонування спеціального режиму інвестиційної й інноваційної діяльності технологічних парків. Відмінність цього закону полягає в тому, що у ньому передбачене надання державної підтримки для розвитку інвестиційної й інноваційної діяльності.

На підставі проведеного дослідження можна сказати, що спеціальний режим інвестиційної діяльності визначається безліччю нормативно-правових актів, що регулюють особливості здійснення господарювання в умовах даного режиму. Таким чином, можна сформулювати наступне визначення: спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях - це господарсько-правова конструкція, що забезпечує надання певних пільг майнового характеру суб'єктам господарювання, які здійснюють інвестиційну та інноваційну діяльність. На окремих територіях (територіях пріоритетного розвитку, спеціальних (вільних) економічних зонах) спеціальний режим інвестиційної діяльності виступає як складова частина спеціального режиму господарювання, встановлюваного на відповідній території. Ця господарсько-правова конструкція може бути використана як один із засобів, що сприятиме формуванню інноваційної моделі розвитку країни. Спільна розробка юристами та економістам подібного роду спеціальних конструкцій допоможе у вирішенні деяких задач соціально-економічного розвитку.

Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти з одержанням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери й територій може встановлюватися спеціальний режим інвестиційної діяльності.

У даному розділі проведено аналіз і наводиться обґрунтування понять загального й спеціального режимів інвестиційної діяльності. Дослідження підтверджують, що поряд із загальними нормами, що регулюють відносини у тій або іншій сфері господарювання, доцільно встановити норми спеціальні, які враховують необхідність особливого регулювання у специфічних умовах. Необхідно використати спеціальний режим інвестиційної діяльності для вирішення проблем ефективного функціонування економіки України, інтеграції національної економіки у світову.

Розділ 2. «Світовий досвід правового регулювання інвестиційної діяльності на окремих територіях» складається із двох підрозділів, у яких проведений аналіз світової практики правового регулювання інвестиційної діяльності на окремих територіях країн Європи, а також США й КНР.

У підрозділі 2.1 «Європейський та американський досвід використання спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях» показується, що перші прообрази спеціального режиму на окремих територіях виникли ще в Давній Греції, де була розвинена вільна торгівля, великим центром якої був, зокрема острів Делос, що став у II столітті до н.е. вільним портом. Своєрідними прообразами територій зі спеціальним режимом були портові торговельні міста, які виникли у Північному Причорномор'ї на контактах античної, генуезької і степових культур. У XIV-XV століттях багато європейських міст стали самостійними містами-комунами. Створюються торговельні союзи вільних міст. Особливої популярності набув Ганзенський союз - торговельний союз із центром у Любеку. Із середини XVI століття почалася епоха «вільних портів». Вони являли собою територію безмитного складування товарів на період пошуку покупців і створювалися для розширення міжнародної торгівлі. Наприклад, зона «порто-франко» Трієст (Італія) - довгожителька в Європі, їй понад 280 років. У кінці ХІХ-на початку XX ст. «порто-франко» існували на Мальті, в Гібралтарі, Сінгапурі, Адені, а також на території Російської імперії в Одесі, Батумі, Амурському та Уссурійському краях, в Мурманську, в гирлах річок Об, Лена, Єнісей. У II половині XX ст. СЕЗ почали швидко створюватися в країнах Європи: Ірландії, Югославії, Румунії, Угорщині, Болгарії та Польщі. Безпосередньо СЕЗ почали створюватися після ліквідації «вільних портів», у зв'язку із зростанням монополізації ринку і посиленням протекціоністської політики держав. У таких зонах все більшого значення набула переробка товарів. На початку СЕЗ вважалася територія великого морського порту, залізничного вузла, аеропорту (або прилеглого до них району), виділеним на митній території країни для вільного і безмитного ввезення та вивезення іноземних товарів. Засновниками такого типу СЕЗ були англійці П. Халл і С. Хоув, а також американець С. Бутлер.

Аналізуючи сучасний етап розвитку територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності можна констатувати, що він почався у 1959 р. створенням зони міжнародного вільного підприємництва «Шеннон». Це була промислово-експортна зона на основі одержання іноземних інвестицій. СЕЗ «Шеннон» - вдалий приклад розвитку відкритої економіки на основі сучасної інфраструктури та спільного підприємництва в туризмі, повітряних перевезеннях, експортному виробництві та індустрії обслуговування.

Головна причина довголітньої та успішної діяльності вільного порту Гамбург не в особливих привілеях у підприємництві, а в наявності великої кількості генеральних вантажів, високому обсязі імпорту і транзитних функціях.

Аналіз американського досвіду показує, що у США є окремі території зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності (зони зовнішньої торгівлі, головна перевага яких полягає у тому, що вони не входять у митну територію країни, а також зони підприємництва, які користуються особливими додатковими пільгами). Спеціальний режим установлений для ряду наукових технопарків.

В епоху НТР виникли науково-технічні зони або технополіси, у яких об'єдналися наука й виробництво високих технологій.

У підрозділі 2.2 «Спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях в КНР» детально проаналізовано тенденції сучасного розвитку китайського законодавства. Китай є лідером у застосуванні спеціального режиму інвестиційної діяльності у світі. Це підтверджує ефективність даного режиму при його правильному використанні на практиці. Спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях у КНР показує, що на цих територіях відбулася лібералізація інвестиційного клімату, створення ринкової інфраструктури. Концепція відкритої економіки з китайською специфікою на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності виходить із наступного поетапного стратегічного курсу: вільні (у китайській термінології «спеціальні» або «особливі») економічні зони, відкриті приморські міста, відкриті приморські райони, відкриті внутрішні райони країни. Спрямовуючу ідеологію держави у створенні зон економічного і технічного розвитку можна узагальнити наступним чином: а) відкриття прибережних міст має надати пріоритет технічному перетворенню підприємств і поступовому створенню зон економічного і технічного розвитку; б) зони економічного та технічного розвитку повинні розвивати, головним чином, виробничі та науково-технічні проекти з використанням іноземного капіталу; в) зони економічного та технічного розвитку є складовою частиною міського економічного розвитку; г) зони економічного та технічного розвитку мають імпортувати передову технологію, необхідну для Китаю. Створення зон економічного і технічного розвитку є головним проривом у системі розробок і користування землею. Землю можна забудовувати великими ділянками. Великі інвестиції в землю, на якій можна розмістити кілька десятків, сотень підприємств. Земля стала в один ряд з ринковими товарами. Таким чином, вперше в Китаї земля стала «капіталом», що має вартість і що створює нове багатство держави. Це колосальна зміна в концепції системи землекористування: інтенсифікація використання землі та раціональніше її використання, підвищення її економічної ефективності. Особливо сприятливі можливості для розвитку економічного співробітництва України з найбільш розвиненими провінціями Китаю, де реформи проводяться більш системно, а економіка залишається керованою, поєднуючи державне керівництво і самостійність суб'єктів господарювання. СЕЗ у Китаї є додатковими каналами встановлення господарських зв'язків у різних сферах, це складна організаційно-правова структура, до її створення треба підходити дуже серйозно й обережно. Не можна залишати поза увагою, що при створенні і при функціонуванні СЕЗ існує глибинний зв'язок між обраним типом та її організаційно-правовою структурою. Їх оптимальне поєднання дає не тільки ефект, але і дозволить ефективно «вплести» всі відтворювальні ланки в господарські зв'язки з можливим подальшим винесенням деяких ланок цього ланцюга за національні рамки і створити єдиний економічний простір.

Багатий досвід різних держав показує, що навіть найбільш перспективні й ефективні моделі не можуть трансформуватися у середовище України без урахування національних, правових й економічних особливостей. Необхідно використати спеціальний режим інвестиційної діяльності для інтеграції національної економіки у світову, вивчати світовий досвід і складати перспективні програми розвитку економіки з урахуванням тенденцій світового ринку.

Розділ 3. «Проблеми реалізації спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях в Україні» складається із двох підрозділів, в яких аналізуються законодавчі акти, що регулюють спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях, і практика їх застосування в Україні.

У підрозділі 3.1 «Особливості правового регулювання спеціального режиму інвестиційної діяльності в окремих регіонах України» показується, що сьогодні Україна стоїть перед об'єктивною необхідністю активізації інвестиційної діяльності. Концепція Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки передбачає проведення активної державної політики зі стимулювання розвитку інвестиційної діяльності в Україні, зокрема, на основі розвитку системи державних інвестицій, підвищення ефективності та посилення прозорості функціонування механізмів державно-приватного партнерства, стимулювання залучення інвестицій в державу. Наша держава ще не створила належної правової та економічної бази для залучення іноземних капіталів. Тому найважливішими умовами залучення іноземних інвестицій є удосконалення законів та підзаконних нормативно-правових актів та соціально-економічна стабілізація в країні.

27 квітня 2010 року Верховна Рада України відмінила обмеження відносно залучення іноземних інвестицій. Це позитивний крок назустріч іноземним інвесторам. На 1 січня 2011 року інвестиції поступили з 125 країн світу. В сімку основних країн-інвесторів входять Кіпр, Німеччина, Нідерланди, Росія, Австрія, Франція, Великобританія.

Складний комплексний характер спецрежиму інвестиційної діяльності як правової конструкції значною мірою визначений складністю системи правового регулювання самої інвестиційної діяльності у сучасній економіці.

Прийняття нового Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні» сприятиме підвищенню ефективності боротьби з корупцією, отже і припливу інвестицій, тому що корупція в органах виконавчої влади стримує інвестиційну діяльності. Цій же меті сприятиме і ухвалення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення дозвільної системи у сфері господарської діяльності». Цей закон спрямований на вдосконалення, відповідно до європейських стандартів, процедур здійснення контролю за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру. Завдяки цьому стає легшою процедура внесення інвестиційних внесків у виробництво і підтримку інвестиційних проектів.

У підрозділі 3.2 «Удосконалення законодавства про спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях» наголошується на необхідності доповнити Розділ VIII «Спеціальні режими господарювання» Господарського кодексу України статтею 4151 «Спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях в Україні», главою 42 «Захист прав і законних інтересів суб'єктів інвестиційної та інноваційної діяльності з боку держави»: статтею 419 «Гарантії прав суб'єктів інвестиційної та інноваційної діяльності з боку держави», статтею 420 «Гарантії використання результатів інвестиційної та інноваційної діяльності», статтею 421 «Захист інвестицій», статтею 422 «Гарантії від незаконних дій (бездіяльності) державних органів та їх посадових осіб».

Доцільно внести зміни у розділ V «Система державних гарантій інвесторам» Закону України від 13.10.1992 р. «Про загальні засади створення й функціонування спеціальних (вільних) економічних зон». Пропонується статтю 13 «Спеціальний режим інвестиційної діяльності» викласти у наступній редакції: «Спеціальний режим інвестиційної діяльності - це сукупність правових заходів, застосовуваних державою для заохочення інвестиційної діяльності. Спеціальний режим інвестиційної діяльності встановлюється для інвестиційних програм і проектів будівництва, які визнані необхідними для розвитку економіки, відповідає економічним і соціальним планам розвитку». Також пропонується доповнити базовий закон України від 13.10.1992 р. статтею 131 «Державні гарантії суб'єктам інвестиційної діяльності», де закріпити державні гарантії законодавчого забезпечення спеціального режиму інвестиційної діяльності, незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і країни походження суб'єктів інвестиційної діяльності. Крім того, зазначений закон варто доповнити статтею 151 «Введення спеціального режиму інвестиційної й інноваційної діяльності». За допомогою цього доповнення окремі території після введення пільгових інвестиційних й інноваційних режимів одержують можливість для відродження науково-промислового комплексу країни. Підприємства й організації, що працюють в умовах спеціального режиму, у рамках технологічного парку можуть займатися розвитком науки й нових технологій, розробляти нові види продукції та устаткування.

Пропонується доповнити розділ X «Ліквідація спеціальної (вільної) економічної зони» Закону України від 13 жовтня 1992 р. «Про загальні засади створення й функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» статтею 26 «Гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності у випадку дострокової ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон», статтею 27 «Захист інвестицій у випадку дострокової ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон», статтею 28 «Компенсація й відшкодування збитків інвесторам», статтею 29 «Умови припинення інвестиційної діяльності».

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і здійснене розв'язання наукової задачі, що полягає в обґрунтуванні напрямків удосконалення правового регулювання відносин, які стосуються створення та функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях в Україні, з метою більш широкого його використання як ефективного інструменту вирішення макроекономічних завдань держави. У результаті дисертаційного дослідження особливостей використання інституту створення та функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях сформульовані основні теоретичні висновки, найважливішими з яких є наступні:

1. Зміст загального режиму господарювання полягає в тому, що встановлений порядок регулювання розповсюджується на всіх суб'єктів господарського права, діє на всій території держави, а загальний режим інвестиційної діяльності є складовою загального режиму господарювання. Загальний режим інвестиційної діяльності регламентується великою кількістю нормативно-правових актів і направлений на інвестування економіки України.

2. Спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях - це господарсько-правова конструкція, що забезпечує надання певних пільг майнового характеру суб'єктам господарювання, що здійснюють інвестиційну та інноваційну діяльність. На окремих територіях спеціальний режим інвестиційної діяльності виступає як складова частина спеціального режиму господарювання, встановлюваного на відповідній території. Ця господарсько-правова конструкція може бути використана як одного із засобів, що сприяє формуванню інноваційної моделі розвитку країни.

3. Основними причинами введення спеціального режиму інвестиційної діяльності є: а) масове закриття підприємств, зростання кількості безробітних; б) подолання наслідків екологічних, техногенних катастроф; в) реструктуризація і перепрофілювання підприємств, які раніше працювали на військово-промисловий комплекс; г) необхідність розвитку інноваційної діяльності, створення нових технологій, забезпечення переходу на інноваційну модель розвитку.

4. Європейський, американський та азіатський досвід створення територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності визначає такі основні умови їх ефективного функціонування: а) стабільна й повна законодавча база, що визначає економічні, адміністративно-управлінські, фінансово-податкові та інші питання їх функціонування; вплив факторів розміщення (сприятливі природно-географічні ресурси, близькість до транспортних магістралей); б) наявність конкретної програми розвитку; в) розвинена інфраструктура зв'язку, транспорту, соціальних умов, енергетики; розвинена комерційна інфраструктура, у тому числі інвестиційні фірми; г) наявність ефективної структури управління.

5. Для оцінки ефективності роботи спеціального режиму інвестиційної діяльності треба розуміти, що експерименти набагато простіше і менш ризиковано проводити на невеликій території, ніж змінювати законодавство всієї країни (наприклад, більшу частину економічного успіху Китаю забезпечили СЕЗ, ренесанс економіки Ірландії відбувся завдяки створенню СЕЗ Шеннон).

6. Розглянувши зарубіжний досвід використання спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях з точки зору використання його в Україні, важливо відзначити, що найбільш ефективні та перспективні моделі не повинні трансформуватися в наше середовище без зваженого підходу до цього процесу та без урахування особливостей політичної, економічної та географічної специфіки. Спеціальний режим інвестиційної діяльності створює можливості для різного роду економічних злочинів, зловживань, ухилення повністю чи частково від податків. В офшорних зонах створюється унікальна можливість для відмивання «тіньових» грошей, які потім направляються, наприклад, у вигляді інвестицій, але вже захищених статусом іноземних (Кіпр, Віргінські острови, Панама та інші).

7. Відмінною рисою окремих територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності є різні терміни дії спеціального режиму інвестиційної діяльності - від 15 до 60 років. Тому пропонується визначити єдиний термін функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях - 25 років для кожної СЕЗ і ТПР. Необхідно зазначити, що термін дії спеціального режиму інвестиційної діяльності має велике значення при виборі інвестором територій для вкладання коштів.

8. Аналіз законодавчих актів і практики їх застосування свідчить про те, що множинність нормативно-правових актів, які регулюють діяльність територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності ускладнює правове регулювання їх діяльності. Тому доцільно сформувати окремий Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях» як базовий акт, узгодивши його з відповідними главами Господарського кодексу України. Його відмінність буде полягати в тому, що він буде, з одного боку, єдиним законом про інвестиційну й інноваційну діяльність, у тому числі в технологічних парках і технополісах, а з іншого - частиною законодавства про спеціальний режим господарювання, встановлюваного на окремих територіях.

9. Для активізації інвестиційної діяльності в Україні пропонується доповнити чинне національне господарське законодавство нормами, які передбачають сприятливі правові умови для державного інвестування, спрощення режиму здійснення іноземного інвестування з наданням інвесторам державних гарантій і підтримки.

За результатами дослідження розроблені пропозиції щодо внесення доповнень до Господарського кодексу України, змін і доповнень до Закону України «Про загальні засади створення й функціонування спеціальних (вільних) економічних зон».

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Каркачева А.В. Правовое регулирование привлечения инвестиций в условиях специального режима инвестиционной деятельности на отдельных территориях / А.В. Каркачева // Вісник Донецького національного університету. - 2010. - № 2. - С. 158-164.

2. Каркачева А.В. Понятие и содержание специального режима хозяйственной деятельности, его модификации / А.В. Каркачева // Экономика и право. - 2004. - № 1. - С. 129-132.

3. Каркачова А.В. Правовий досвід європейських і азіатських країн у створенні та функціонуванні територій із спеціальним правовим режимом господарської діяльності / А.В. Каркачова // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: зб. наук. ст. / Донецький інститут внутрішніх справ. - Донецьк: ДІВС, 2000. - № 1. - С. 117-127.

4. Каркачева А.В. Правовой режим создания и функционирования СЭЗ: опыт Донецкой области / А.В. Каркачева // Вісник Донецького університету. - 2000. - № 1. - С. 168-172.

5. Каркачева А.В. Правовой режим территорий приоритетного развития в контексте евроазиатских интеграционных процессов / А.В. Каркачева // Юридический вестник. - 2002. - № 3. - С. 96-100.

6. Каркачева А.В. Трансформация систем маркетинговых коммуникаций на территориях со специальным режимом хозяйствования / А.В. Каркачева // Вісник Донецького університету. - 2002. - № 2-2. - С. 35-39.

В інших наукових виданнях та матеріалах конференцій

7. Каркачева А.В. Правовые вопросы активизации инвестиционной деятельности в Украине в посткризисный период / А.В. Каркачева: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Національні інтереси та проблеми правової системи України»], (Одеса, 12-13 березня 2011 р.) / Причорноморська Фундація Права. - Одеса: Причорноморська фундація права, 2011. - Ч.1. - С. 94-96.

8. Каркачева А.В. Улучшение инвестиционного климата в условиях специального режима инвестирования на отдельных территориях / А.В. Каркачева // Проблеми правового забезпечення реалізації функцій державного управління і місцевого самоврядування: зб. наук. пр. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Донецький держ. ун-т управління. - Донецьк: ДонДУУ, 2010. - Т. ІІІ. - С. 131-140. - (Серія «Право»; вип. 3).

9. Каркачева А.В. Правовые особенности создания СЭЗ в Донецкой области / А.В. Каркачева: материалы региональной науч.-практ. конф. [«Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 р. (Донецька область 2010)»], (Донецьк, 28-30 вересня 1999 р.). - Донецк: ИЭПИ НАН Украины; Юго-Восток, 2000. - С. 157-162.

10. Каркачова А.В. Правові основи діяльності у вільних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку: навч.-метод. посібник / А.В. Каркачова. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - 191 с.

11. Каркачева А.В. Правовые и экономические предпосылки создания и функционирования территорий со специальным правовым режимом хозяйственной деятельности в Украине / А.В. Каркачева // Менеджер. - 2001. - № 4. - С. 131-135.

12. Каркачева А.В. Правовые основы создания и функционирования специальных экономических зон Донецкой области / А.В. Каркачева // Менеджер. - 1998. - №1. - С. 62-69.

Анотація

Каркачова А.В. Спеціальний режим інвестиційної діяльності на окремих територіях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - господарське право; господарсько-процесуальне право. - Міжрегіональна академія управління персоналом. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях. Здійснений аналіз концепцій, що стосуються змісту й термінологічних аспектів поняття «правовий режим». У роботі теоретично обґрунтований спеціальний режим господарювання, розкриті поняття та зміст спеціального режиму інвестиційної діяльності. Проведений детальний аналіз українського законодавства про інвестиційну діяльність, обґрунтоване соціально-економічне призначення спеціального режиму інвестиційної діяльності як складової спеціального режиму господарювання. Зокрема, вдосконалене поняття спеціального режиму інвестиційної діяльності як господарсько-правової конструкції, яка забезпечує надання певних пільг майнового та організаційного характеру суб'єктам господарювання, що здійснюють інноваційну діяльність або інвестиції на окремих територіях (спеціальних (вільних) економічних зонах, територіях пріоритетного розвитку). Велика увага в дисертації приділяється розробленню пропозицій відносно удосконалення спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях.