Засоби забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ

Виконав Сергєєв Роман Сергійович

Дніпропетровськ - 2010

АНОТАЦІЯ

Сергєєв Р.С. Засоби забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпропетровськ, 2010.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню теоретичних та правових засад застосування адміністративних засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні.

Визначено поняття засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, здійснено їх класифікацію, основним критерієм якої є поділ зазначених заходів залежно від характеру функцій, які вони виконують на: засоби переконання; засоби заохочування або стимулювання та засоби адміністративного примусу.

Окреслені пріоритетні напрямки стимулювання збереження електричної енергії, розкрито їхній зміст та визначено порядок впровадження. Встановлено, що адміністративно-примусові засоби забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії застосовуються з метою: запобігання порушенням правил, норм та стандартів щодо вироблення, використання і збереження електричної енергії; припинення порушень в електроенергетичній сфері; покарання осіб, які вчинили такі правопорушення.

Запропоновано внести доповнення до Закону України "Про енергозбереження", Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією.

Ключові слова: електроенергетична сфера, енергозбереження, засоби забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, адміністративна відповідальність в галузі електроенергетики.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

адміністративний правовий законодавство юридичний

Актуальність теми зумовлена необхідністю визначення прогалин у науковій, практичній і законодавчій сферах енергозбереження з тим, щоб запропонувати власне бачення основних проблем адміністративно-правового регулювання використання електричної енергії в Україні та визначити напрямки удосконалення адміністративно-правових засобів забезпечення збереження електричної енергії в Україні.

Розвиток відносин у галузі енергозбереження на ринкових засадах об'єктивно вимагає внесення суттєвих змін до чинного законодавства, приведення правової бази у відповідність до реальних механізмів державного регулювання діяльності у сфері енергозбереження на основі застосування економічних, нормативно-технічних заходів управління. Аналіз нормативно-правової бази, яка регулює суспільні відносини у сфері електроенергетики, дозволяє зробити висновок про те, що механізм правового впливу на загальнодержавну політику України у галузі збереження електроенергії має суттєві недоліки. Цей висновок підтверджується тим, що адміністративно-правові норми, які регулюють політику енергозбереження і, зокрема, збереження електричної енергії, надзвичайно розпорошені. У сфері енергозбереження на сьогодні діють близько 100 нормативно-правових актів, різноманітних державних стандартів та величезна кількість нормативно-методичних документів, що спричиняє невизначеність у багатьох істотних аспектах адміністративно-правового регулювання енергозбереження та енергопостачання, особливо у питаннях застосування заходів забезпечення раціонального використання та збереження електроенергії. Останні є важливою складовою механізму адміністративно-правового регулювання сфери використання електроенергії в Україні, безпосередній прояв яких реалізується через застосування заходів переконання, заохочення як стимулюючих засобів впливу на суб'єктів відносин енергопостачання та використання електричної енергії, а також застосування заходів адміністративного примусу як засобів реагування на порушення законодавства у цій сфері. На необхідності удосконалення системи заходів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні та порядку їх застосування постійно наголошується в різних нормативних актах, якими визначаються загальнодержавні програми енергозбереження в Україні, зокрема: Енергетичній стратегії України на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 р.; Плані пріоритетних напрямів діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження на 2008-2009 роки, затверджених розпорядженням КМУ від 16 жовтня 2008 р.

Разом із тим при всій очевидній теоретичній і практичній значущості засобів забезпечення раціонального використання і збереження електроенергії їх комплексного адміністративно-правового дослідження в Україні ще не проводилось. На терені незалежної України на дисертаційному рівні в цілому досліджувались питання правового регулювання енергетичної сфери та організації державного управління у галузі електроенергетики в роботах: П.Д. Гуйван «Правовое регулирование снабжения электрической энергией» (Харків, 2000 р.); О.В. Клітко «Формування механізму оцінки передпроектних рішень в енергозбереженні» (Київ, 2001); О.М. Губрієнко «Організаційно-правові засади державного управління в галузі електроенергетики в Україні» (Ірпінь, 2006); В.М. Костюхіної «Організаційно-правові засади галузевого управління: на прикладі електроенергетики» (Київ, 2010). Дослідженню проблем удосконалення організаційних і правових аспектів збереження електричної енергії постійно приділяється увага в юридичній літературі як на загальнотеоретичному рівні, так і в науці адміністративного права у роботах науковців: А.М. Шафир, О.Ю. Блавдзевича, Є.І. Галиновського, Д.К. Турченко, О.В. Клітко, Ц.В. Бичкова, С.М. Корнєєва, В.В. Вітрянського, А.К. Шидловського та ін. Проблеми адміністративної відповідальності за порушення в енергетичній сфері протягом тривалого часу досліджувались науковцями-юристами, зокрема, в Україні: А.С. Васильєвим, А.І. Миколенко, Л.В. Ковалем, С.Т. Гончаруком, Ю.П. Битяком, А.Т. Комзюком - та в Росії: Б.М. Лазарєвим, А.Б. Агаповим, Д.Н. Бахрахом, І.А. Галаганом, В.С. Анохіним та іншими.

В той же час недостатньо висвітленою залишається система заходів, спрямованих на раціональне використання та зберігання електричної енергії в Україні, які здійснюються в межах адміністративно-правового регулювання відносин у цій сфері.

Зазначені обставини обумовили вибір теми дослідження та свідчать про її актуальність для теоретичного аналізу та практики діяльності державних органів щодо контролю за використанням та збереженням електричної енергії в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження підготовлене на кафедрі адміністративного та господарського права економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та є частиною наукових досліджень як пріоритетний напрям відповідно до Плану науково-дослідних робіт Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова на 2010 р. (п. 4.15). Актуальність цього напряму досліджень випливає з Національної енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 р. № 145-р. Тема дисертаційного дослідження зареєстрована в Управлінні координації та планування наукових досліджень Академії правових наук (п. 452, 2008 р.).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова 29 жовтня 2007 р. (протокол № 2).

Мета і завдання дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу наукових джерел, узагальнення нормативно-правових актів та практики їх застосування вирішити наукове завдання щодо визначення адміністративно-правових засад використання електроенергії, систематизації заходів забезпечення раціонального використання і збереження електроенергії в Україні та вироблення пропозицій щодо удосконалення законодавства в окресленій сфері.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення завдань, спрямованих на:

- визначення поняття та розкриття змісту адміністративно-правових відносин у сфері використання електричної енергії;

- здійснення аналізу адміністративно-правового регулювання відносин у сфері використання електричної енергії;

- визначення поняття адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, здійснення їх класифікації;

- виокремлення місця заходів переконання та заохочення в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні;

- визначення місця адміністративного примусу в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні та розкриття його змісту;

- виявлення особливостей застосування заходів адміністративної відповідальності за порушення законодавства в галузі електроенергетики.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері використання електричної енергії.

Предметом дослідження є засоби забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів та прийомів наукового пізнання. Загальний діалектичний метод пізнання було використано при дослідженні сутності та змісту адміністративно-правових відносин у сфері використання електричної енергії (підрозділи 1.1-1.3). Його застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності соціального змісту та юридичної форми. В дисертаційному дослідженні були використані загальнонаукові методи: історико-правовий - для дослідження процесу формування та розвитку наукових концепцій щодо визначення засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії (підрозділи 2.1 і 2.2), для з'ясування існуючої системи адміністративних стягнень, що застосовуються за порушення в електроенергетичній сфері (підрозділ 3.2); методи аналізу та синтезу - для з'ясування суті і співвідношення категорій "енергозбереження", "заходи адміністративно-правового примусу", "заходи адміністративної відповідальності" - використані (підрозділи 2.3, 3.1.); системно-структурний, структурно-функціональний, аналізу і синтезу - для дослідження заходів, що входять у систему заходів адміністративно-правового стимулювання та примусу (підрозділи 2.3, 3.1); класифікації, групування, структурно-логічний - для дослідження видів засобів забезпечення раціонального використання електроенергії (підрозділ 2.1). Серед спеціальних методів використовувався: порівняльний метод - під час здійснення аналізу різних точок зору провідних науковців щодо природи правового регулювання засобів забезпечення раціонального використання електричної енергії (підрозділи 1.1, 1.2). За допомогою статистичного методу та документального методу визначено недоліки та прогалини законодавчої бази, яка регулює порядок застосування вищезазначених засобів (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1).

Емпіричну основу дослідження складають узагальнення практичної діяльності Міністерства палива та енергетики України, Національної комісії регулювання електроенергетики в Україні, Державної інспекції по експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; матеріали опитування керівників 120 підприємств, із них 35 - у галузі машинобудування, харчової промисловості, підприємств у сфері житлово-комунального господарства з метою визначення системності застосування заходів збереження електричної енергії; аналіз наукових публікацій, довідкових видань щодо застосування засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в українській юридичній науці комплексних досліджень адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні.

У роботі сформульовано наукові положення, висновки, пропозиції, що відображають її наукову новизну, зокрема:

вперше:

- обґрунтовано пріоритетність адміністративно-правового регулювання електроенергетичної галузі з урахуванням її публічно-правової специфіки, походження, джерел, предмета регулювання та суб'єктів відносин;

- визначено поняття засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії як адміністративно-правової категорії, під якими слід розуміти урегульовану нормами адміністративного права сукупність прийомів та способів впливу суб'єктів владних повноважень на діяльність господарюючих суб'єктів, юридичних та фізичних осіб з метою дотримання останніми вимог щодо ефективного видобування, переробки, транспортування, зберігання, вироблення та використання електричної енергії;

- визначено місце адміністративного примусу в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії та розкрито його сутність, що виявляється в застосуванні суб'єктами владних повноважень передбачених адміністративно-правовими нормами заходів впливу морального, майнового, особистісного (фізичного) та іншого характеру з метою охорони відносин у сфері використання і збереження електричної енергії шляхом попередження і припинення правопорушень, а також покарання за їх вчинення;

удосконалено:

- класифікацію засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, в результаті чого виокремлено основний критерій їх поділу в залежності від характеру функцій, які вони виконують на: засоби переконання; засоби заохочування або стимулювання та засоби адміністративного примусу;

- класифікацію адміністративно-правових засобів стимулювання раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні за такими групами: розробка державних цільових програм розвитку інноваційних технологій у електроенергетичній сфері; запровадження спрощеної системи оподаткування для підприємств, які використовують устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, альтернативних видах палива; запровадження пільгового кредитування заходів щодо забезпечення раціонального використання та економії електроенергетичних ресурсів; надання цільових державних та інших видів субсидій на виконання пошукових науково-дослідних робіт у сфері енергозберігаючих технологій і нетрадиційних видів енергії; інвестування в енергозберігаюче обладнання; проведення державної політики щодо застосування енергетично ефективних освітлювальних приладів;

дістали подальшого розвитку:

- дослідження сутності електроенергетичної галузі як об'єкта адміністративно-правового регулювання через уточнення таких її елементів: енергетичних ресурсів; об'єкта електроенергетики; суб'єкта електроенергетики; споживачів енергії; органів державної влади та місцевого самоврядування, які забезпечують контроль за раціональним використанням та споживанням електроенергії і діяльністю щодо виробництва, переробки, передачі та використання електроенергії;

- теоретичні підходи до розуміння сутності адміністративно-правового регулювання функціонування електроенергетики як комплексного і системного за змістом адміністративно-правого режиму, утвореного системою нормативних регуляторів, що закріплюють організаційно-правову структуру управління галуззю, цілі і завдання діяльності суб'єктів електроенергетики; встановлюють відповідальність за порушення встановлених правил; передбачають конкретні процедури вирішення завдань галузі;

- науково-методичні підходи до класифікації нормативно-правової бази функціонування електроенергетики за такими ознаками, як: ієрархія нормативно-правових актів за юридичною силою; наявність як регуляторів міжнародних нормативно-правових актів та міжурядових угод; комплексний міжгалузевий характер правого регулювання; поєднання матеріальних та процесуальних адміністративно-правових норм.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:

- науково-дослідній роботі - для подальшого наукового дослідження засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні;

- правотворчості - для вдосконалення Закону України «Про енергозбереження», «Про електроенергетику», Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють порядок застосування засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні;

- правозастосовній діяльності - для вдосконалення адміністративно-правового регулювання порядку застосування засобів забезпечення раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні (акт впровадження результатів дослідження в адміністративно-господарську діяльність ВАТ «Одесаобленерго» від 31.05.2010 року);

- навчальному процесі - при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право України» в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова (акт впровадження від 31.05.2010 р.).



2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкрито сутність і стан досліджування окресленої проблеми, обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну, об'єкт і предмет дослідження, встановлено теоретичну та практичну цінність дослідження, наведено відомості щодо апробації результатів дослідження.

Розділ 1. «Адміністративно-правові засади забезпечення раціонального використання і збереження електроенергії в Україні» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Електроенергетична галузь як об'єкт адміністративно-правового регулювання» здійснюється загальноправова характеристика електроенергетичної галузі та визначаються особливості її адміністративно-правового регулювання.

Встановлено, що галузь сучасної електроенергетики доцільно представляти як складну багаторівневу ієрархічну структуру, що призначена забезпечувати комфортні умови проживання населення, нормальне функціонування промислових підприємств, виробництв та установ. Політична та економічна незалежність України багато в чому визначається її енергетичною забезпеченістю. Усе це пов'язано з безперервним циклом електроенергії - виробництвом, споживанням та збереженням.

Визначено, що електроенергетична галузь - це галузь економіки, яка охоплює електроенергетичні ресурси, виробництво, переробку, передачу та використання різних видів електроенергії, що становить частину паливно-енергетичного комплексу. Встановлено, що елементами електроенергетичної галузі є: а) енергетичні ресурси - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; б) об'єкт електроенергетики - електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об'єднаної енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа; в) суб'єкти електроенергетики - суб'єкти господарської діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні; г) споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю; д) органи державної влади та місцевого самоврядування, які забезпечують контроль за раціональним використанням і споживанням електроенергії та діяльністю щодо виробництва, переробки, передачі та використання електроенергії.

Визначено, що адміністративно-правове регулювання в галузі електроенергетики здійснюється шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на ринку електричної енергії.

У підрозділі 1.2. «Поняття та зміст адміністративно-правових відносин в електроенергетичній галузі» обґрунтовано складові цих правовідносин та їх ознаки. В результаті проведеного дослідження запропоновано авторське визначення поняття адміністративно-правових відносин в електроенергетичній галузі, досліджено зміст зазначених відносин за допомогою визначення їх складових елементів: суб'єктів, об'єктів та юридичних фактів.

Встановлено, що адміністративно-правові відносини в електроенергетичній галузі мають свої особливості, викликані об'єктивними умовами функціонування галузі: постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України; централізованим теплопостачанням споживачів теплоелектроцентралями і котельнями, які входять до об'єднаної енергетичної системи України.

На підставі дослідження суб'єктів державного управління галузі електроенергетики зроблено висновок, що електроенергетична галузь, яка входить до єдиного господарського комплексу України, зазнає державного керівного впливу з боку різноманітних державних органів, які здійснюють керівництво економікою країни. Причому цей вплив на галузь передбачає, по-перше, пряме втручання органів державної виконавчої влади в діяльність енергопостачальних організацій, що виявляється у здійсненні державою стосовно відповідних суб'єктів господарювання юридично-владних і оперативно-розпорядчих дій, а також реалізацію функцій планування, прогнозування, організації господарської діяльності та контролю за ефективністю цієї діяльності, по-друге, непряме втручання (яке в електроенергетиці виконує значну роль), що виявляється в регулюванні діяльності енергопостачальних організацій шляхом встановлення загальних правил, нормативів та стандартів господарської і виробничої діяльності, яких повинні суворо дотримуватися усі підприємства та організації електроенергетичної галузі.

Запропоновано створення умов для діяльності відповідних суб'єктів за такими напрямами: імпорт-експорт енергопродуктів; реалізація та розвиток транзитного потенціалу; участь у розробленні енергетичних ресурсів та спорудженні енергетичних об'єктів за межами України тощо.

У підрозділі 1.3. "Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин в електроенергетичній галузі" здійснено аналіз нормативно-правових актів, що регулюють специфіку діяльності електроенергетичної галузі України. Визначено, що ця специфіка полягає не тільки в тому, що ця галузь визначається державним регулюванням електроенергетики - держава встановлює тарифи на електроенергію й ухвалює ключові рішення з питань реформування галузі, - але й у самому виробництві електроенергії. Основу виробництва складає такий товар, який не може накопичуватись та зберігатись на оптових базах. Електроенергія виробляється та споживається одночасно. У зв'язку з цим правовий масив документів, що регулюють відносини у галузі постачання електроенергії господарюючих суб'єктів та громадян, включає в себе велику кількість нормативно-правових актів, частина яких містить велику кількість специфічних юридико-течнічних та організаційних норм.

Встановлено, що сьогодні адміністративно-правове регулювання галузі електроенергетики має несистемний характер. Значною і безперечною перевагою існуючих нормативно-правових актів є те, що вони шляхом прямого та опосередкованого правового впливу на відносини у сфері енергозбереження дали змогу створити структуру державного управління та контролю у сфері енергозбереження, запровадили систему нормування паливно-енергетичних ресурсів, передбачили поняття енергетичного аудиту та систему державної експертизи з енергозбереження і національних стандартів з енергозбереження, одночасно встановивши санкції за порушення законодавства у сфері енергозбереження. При цьому провідними актами у системі адміністративно-правового регулювання галузі електроенергетики є Закон України "Про енергозбереження" та Закон України «Про електроенергетику». Однак останній закон (як і більшість законів, прийнятих у той час) не є законом прямої дії. Значна кількість (а то й більшість) його норм мають декларативний або бланкетний (відсильний) характер. Причому характерним недоліком цього закону є відсутність чітко визначених методів адміністративно-правового регулювання у сфері енергозбереження та енергопостачання, що зводить практично нанівець ефективність його застосування.

Здійснено відмежування адміністративно-правових норм від норм інших галузей права у сфері регулювання електроенергетичної галузі.

Розділ 2. «Адміністративно-правові засоби забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні» містить три підрозділи, в яких розкрито види адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії.

У підрозділі 2.1. «Поняття та види адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні» зроблено аналіз змісту поняття адміністративно-правові засоби забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, запропоновано їх класифікацію.

Встановлено, що засоби забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, завдяки розмаїтості своїх ознак, досить неоднорідні, що і дає підстави для проведення їх класифікації за різними критеріями:

1) за характером правового впливу: особистісні (такі, що застосовуються до особи), організаційні та майнові;

2) залежно від підстав застосування та способу впливу: загальні та спеціальні;

3) залежно від мети застосування: основні та допоміжні;

4) залежно від форми їх процесуального вираження: усні, письмові й такі, що виражаються в певних матеріально-технічних діях;

5) залежно від тривалості застосування: разові та тривалої дії;

6) залежно від суб'єкта, щодо якого їх застосування відбувається: щодо фізичних осіб; щодо юридичних осіб; змішані;

7) залежно від характеру функцій, які вони виконують: засоби переконання; засоби заохочування або стимулювання та засоби адміністративного примусу. Останній критерій класифікації має прикладне значення, тому взятий за основу дослідження правових підстав та порядку їх застосування.

У підрозділі 2.2. "Переконання та заохочення в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні" здійснено аналіз стимулюючих засобів раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні.

За результати опитування 120 керівників юридичних осіб, переважно у галузі машинобудування, харчової промисловості та ЖКГ, на підставі аналізу наукових публікацій та практики діяльності суб'єктів електроенергетики визначено, що пріоритетними напрямками стимулювання збереження електричної енергії є:

а) надання податкових пільг підприємствам - виробникам енергозберігаючого обладнання, техніки і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами електричних ресурсів, виробникам обладнання для використання нетрадиційних та поновлюваних джерел електричної енергії і альтернативних видів палива (це зазначили 22,2 % респондентів);

б) надання податкових пільг підприємствам, які використовують устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах електричної енергії, альтернативних видах палива (21,4 %);

в) надання пріоритетного кредитування заходів щодо забезпечення раціонального використання та економії електричних ресурсів, зокрема: проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, виготовлення дослідних зразків та експериментальних установок, впровадження у виробництво високоефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів щодо ефективного вироблення та використання електроенергії; придбання з ініціативи підприємств - споживачів електроенергії енергозберігаючих технологій, обладнання, матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами електроенергії, а також інвестиції у створення енергозберігаючих технологій (34,3 %);

г) встановлення підвищених норм амортизації енергозберігаючих основних фондів (3,5 %);

д) надання цільових державних та інших субсидій і безповоротного асигнування на виконання пошукових науково-дослідних робіт у сфері електрозбереження (8,9 %);

е) встановлення пільг в оплаті споживання електроенергії споживачам, які здійснюють регулярну вчасну та повну оплату за її споживання (9,7 %).

У підрозділі 2.3. «Місце адміністративного примусу в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні» встановлено, що адміністративно-примусові засоби забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії застосовуються з метою:

1) запобігання порушенням правил, норм та стандартів щодо вироблення, використання і збереження електричної енергії;

2) припинення порушень в електроенергетичній сфері;

3) покарання осіб, які вчинили такі правопорушення.

Встановлено, що метою застосування адміністративно-запобіжних заходів раціонального використання і збереження електричної енергії є їхня спрямованість на: недопущення, відвернення правопорушень у цій сфері; забезпечення ефективного та раціонального використання електроенергії; попередження настання шкідливих наслідків у процесі експлуатації об'єктів електроенергетичної сфери. До таких заходів віднесено: перевірку законності функціонування об'єктів електроенергетичної сфери (перевірку документів); огляд приміщень та обстеження обладнання контролю використання електроенергії; відвідування підприємств, установ та організацій, входження на земельні ділянки, у жилі та інші приміщення громадян для перевірки правил експлуатації об'єктів електроенергетики; внесення приписів про усунення причин та умов, які сприяють вчиненню порушень правил, норм та стандартів щодо використання і збереження електричної енергії; тимчасове обмеження доступу громадян на окремі ділянки об'єктів експлуатації електричної сфери.

На підставі аналізу практики діяльності державних контролюючих органів у сфері енергозбереження дисертант доходить висновку, що з метою припинення порушень у сфері використання і збереження електричної енергії у 2009 р. застосовувалися такі засоби: вимога про припинення порушень правил експлуатації об'єктів електроенергетичної сфери (застосовано 15567 вимог та попереджень); заборона чи зупинення експлуатації цих об'єктів (щодо 569 об'єктів); огляд та вилучення предметів й електроенергетичного обладнання (щодо 1286 предметів обладнання та засобів контролю за використанням електроенергії) та ін.

Розділ 3. «Особливості застосування заходів адміністративної відповідальності за порушення законодавства в галузі електроенергетики» присвячено аналізу норм адміністративно-деліктного законодавства України у сфері використання та збереження електричної енергії.

У підрозділі 3.1. «Поняття та види адміністративних деліктів в галузі електроенергетики» визначено, що адміністративна відповідальність в галузі електроенергетики - це правовідносини з приводу накладення уповноваженою особою Національної комісії регулювання електроенергетики України на фізичну особу (громадянина чи посадову особу учасника енергетичного ринку), яка допустила адміністративне правопорушення, пов'язане з діяльністю на ринку в галузі електроенергетики, адміністративного стягнення.

Всі адміністративні правопорушення в галузі електроенергетики, враховуючи об'єктивні ознаки їх юридичного складу, виокремлено в такі групи:

1) марнотратне витрачання електроенергетичних ресурсів, тобто систематичне, без виробничої потреби, недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теполустаткування; безгосподарне використання електричної енергії для освітлення;

2) недотримання вимог щодо обов'язкового проведення державної експертизи об'єктів з енергозбереження;

3) невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної інспекції з енергозбереження щодо усунення порушень законодавства про енергозбереження, ненадання їм передбаченої законодавством інформації або надання недостовірної інформації щодо ефективності використання електроенергетичних ресурсів, створення перешкод для доступу до енергоспоживаючих об'єктів та до приладів обліку споживання електроенергії;

4) експлуатація енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання, або приладів енергетичного контролю, передбачених проектом, або у разі їх несправності.

Обґрунтовано необхідність об'єднання адміністративних правопорушень в електроенергетичній сфері в окрему главу КУпАП на підставі спільності видового об'єкта посягання.

У підрозділі 3.2 "Види санкцій за порушення в галузі електроенергетики та порядок їх застосування" досліджено заходи адміністративної відповідальності, що застосовуються до суб'єктів електроенергетики та споживачів електроенергії.

Визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання в галузі електроенергетики такі адміністративно-господарські санкції, як: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання. Зокрема, у 2007 р. в Україні тільки Державною інспекцією з енергозбереження за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів складено 1535 протоколів та накладено штрафи на підприємства за порушення правил експлуатації електрозберігаючого обладнання в розмірі 196,6 тис. грн, а у 2008 та 2009 рр. - відповідно 1795 та 1800 протоколів (розмір штрафів - 44,2 та 51,2 тис. грн.), що відзначається тенденціями: позитивними - збільшення кількості виявлених порушень; негативними - зменшення штрафних санкцій.

Аналіз правової природи санкцій (сутності, фактичних і юридичних підстав, порядку, строків застосування та ін.), що застосовуються у сфері електроенергетики в процесі діяльності господарюючих суб'єктів, дає підстави стверджувати, що правова природа адміністративно-господарських санкцій адміністративна. Тому ні місце їх розташування в ГК, ні сфера їх застосування, ні та обставина, що згідно з КУпАП і рішеннями Конституційного Суду України юридичні особи не є суб'єктами адміністративної відповідальності, не можуть бути достатніми аргументами, щоб заперечувати проти адміністративно-правової природи зазначених санкцій.



ВИСНОВКИ

У результаті здійсненого дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його застосування, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, була досягнута мета дослідження, яка полягає у визначенні адміністративно-правових засад використання електроенергії, систематизації заходів забезпечення раціонального використання і збереження електроенергії в Україні та вироблення пропозицій щодо удосконалення законодавства в окремій сфері.

У результаті дослідження сформульовано виявники, пропозиції і рекомендації, спрямовані на досягнення поставленої мети. Серед них найбільш суттєвими є:

1. Під адміністративно-правовими відносинами в електроенергетичній галузі слід розуміти урегульовані адміністративно-правовими нормами суспільні відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії.

2. Вадами адміністративно-правового регулювання відносин у сфері використання електричної енергії є: недостатня правова регламентація застосування засобів забезпечення раціонального використання та зберігання електроенергії на законодавчому рівні і, як наслідок, підміна законодавчої регламентації підзаконними нормативними актами; неузгодженість норм підзаконних правових актів з нормами законів України у цій сфері; відсутність належної систематизації нормативно-правових актів, що ускладнює їх ефективне застосування.

3. Напрямки удосконалення нормативного забезпечення сфери використання електричної енергії вбачаються у:

1) необхідності доповнення Закону України "Про енергозбереження" нормами, які б розширювали коло засобів забезпечення раціонального використання та зберігання електричної енергії, зокрема: популяризація економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері; поєднання методів економічного стимулювання та фінансової відповідальності; встановлення плати за прямі втрати і нераціональне використання електроенергетичних ресурсів; стимулювання раціонального використання електроенергетичних ресурсів шляхом комбінованого виробництва електричної та теплової енергії (когенерації), а також шляхом надання пільг в оплаті послуг за електропостачання сумлінним споживачам та надання безвідсоткових кредитів платникам таких послуг (фізичним та юридичним особам); поступовий перехід до масового застосування приладів обліку та регулювання споживання електроенергетичних ресурсів; обов'язковість визначення постачальниками і споживачами обсягу відпущених електроенергетичних ресурсів за показаннями приладів обліку споживання електроенергетичних ресурсів у разі їх наявності; запровадження системи енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення;

2) приведенні норм Закону України «Про енергозбереження» у відповідність з іншими нормативними актами, в першу чергу нормами Закону України «Про електроенергетику», ГКУ, КУпАП, щодо чіткого відмежування засобів раціонального використання і зберігання електроенергії та інших заходів впливу на господарюючі суб'єкти;

3) необхідності законодавчої систематизації засобів раціонального використання та зберігання електроенергії відповідно до їх правової природи, підстав застосування та способу впливу на суб'єктів електроенергетики та споживачів електроенергії;

4) необхідності спрямування підзаконних нормативних актів на визначення чітких форм та алгоритмів діяльності компетентних органів щодо застосування конкретних засобів раціонального використання та зберігання електроенергії.

4. Під адміністративно-правовими засобами забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії слід розуміти урегульовану нормами адміністративного права сукупність прийомів та способів впливу суб'єктів владних повноважень на діяльність господарюючих суб'єктів, юридичних та фізичних осіб з метою дотримання останніми вимог щодо ефективного видобування, переробки, транспортування, зберігання, вироблення та використання електричної енергії, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у сфері енергозбереження. В основу класифікації засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, що має прикладне значення, покладено критерій їх поділу в залежності від характеру функцій, які вони виконують: засоби переконання; засоби заохочування або стимулювання та засоби адміністративного примусу.

5. Визначено основні напрямки державної політики щодо стимулювання раціонального використання та збереження електричної енергії в Україні, зокрема: фінансування заходів, спрямованих на раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів; розробка державних цільових програм, впровадження податкових пільг підприємствам, які використовують устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, альтернативних видах палива; пільгове кредитування заходів щодо забезпечення раціонального використання та економії електроенергетичних ресурсів; встановлення підвищених норм амортизації енергозберігаючих основних фондів; цільові державні та інші субсидії на виконання пошукових науково-дослідних робіт у сфері енергозберігаючих технологій і нетрадиційних видів енергії, на виробництво та опанування нових видів енергозберігаючої техніки та технології; інвестування в енергозберігаюче обладнання; проведення державної політики щодо застосування енергетично ефективних освітлювальних приладів; обґрунтування системи тарифів з тим, щоб додаткові витрати споживачів, викликані регулюванням режимів споживання, компенсувалися зниженою тарифною ставкою; розробка відповідних навчальних програм та проведення широкої інформаційної кампанії через засоби масової інформації стосовно ідеї енергозбереження.

6. Адміністративний примус в системі адміністративно-правових засобів забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії в Україні знаходить своє вираження через застосування заходів адміністративного попередження, адміністративного припинення та адміністративних санкцій. Серед заходів адміністративного попередження, що використовуються в сфері забезпечення раціонального використання і збереження електричної енергії, найбільш ефективними є ті, що знаходять свій прояв у: приписах, рішеннях, постановах, розпорядженнях органів, які здійснюють державний контроль в галузі раціонального використання і збереження електроенергії (Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій); роз'ясненнях, листах Національної комісії регулювання електроенергетики України; наказах, вказівках, розпорядженнях та листах Міністерства палива та енергетики України, Держенергонагляду та НКРЕ. Найбільш ефективними заходами адміністративного попередження в цій сфері є такі: вимога про припинення порушень правил експлуатації об'єктів електроенергетичної сфери; заборона чи зупинення експлуатації цих об'єктів; огляд та вилучення предметів (електроенергетичного обладнання); анулювання дозволу на здійснення певного виду діяльності, пов'язаної з експлуатацією об'єктів електроенергетичної сфери.

7. На основі аналізу юридичного складу адміністративних правопорушень у сфері раціонального використання та збереження електричної енергії зроблено висновок про необхідність їх об'єднання в окрему главу Кодексу України про адміністративні правопорушення - «Адміністративні проступки у сфері раціонального використання та збереження електричної енергії України», у якій необхідно викласти їх послідовно згідно з належністю до певної складової паливно-енергетичного комплексу України з урахуванням об'єкта посягання та із зазначенням відповідних видів адміністративних санкцій за їх вчинення.

8. До адміністративних санкцій, що застосовуються за правопорушення у сфері використання і збереження електричної енергії України, належать: адміністративні стягнення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення; інші адміністративні санкції, що передбачені Законом України "Про енергозбереження", Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією. На основі їх юридичного аналізу та практики застосування визначено необхідність підвищення їх ефективності, зокрема шляхом збільшення штрафних санкцій та можливості їх застосування переважно в судовому порядку.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Сергеев Р.С. Санкции за превышение договорных величин - штраф или повышение тарифа? / Р.С. Сергеев // Вісник Одеського Національного університету. -- 2007. -- Т. 12. Вип. 11 «Правознавство». -- С. 43-48.

2. Сергєєв Р.С. Спірні питання про «три відсотки річних» та пеню в електроенергетиці / Р.С. Сергєєв // Підприємництво, господарство і право. -- 2008. -- № 7. -- С. 29-32.

3. Сергеев Р.С. Безучетное потребление электроэнергии - убытки или ущерб? / Р.С. Сергеев // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Одеський Національний університет ім. І. І. Мечникова. -- 2008. -- Т. 11. Вип. 20. -- Ч. 1. -- С. 144-150.

4. Сергєєв Р.С. Прогалини щодо питання стягнення збитків із споживачів електроенергії / Р.С. Сергєєв // Підприємництво, господарство і право. -- 2008. -- № 8. -- С. 37-39.

5. Сергєєв Р.С. Правові особливості договору про постачання електроенергії / Р.С. Сергєєв // Правова держава. Одеський Національний університет ім. І. І. Мечникова. -- 2008. -- № 10. -- С. 56-61.

6. Сергєєв Р.С. Організаційно-правові засоби державного управління в галузі енергозбереження / Р.С. Сергєєв // Південноукраїнський правничий часопис. -- 2009. -- № 1. -- С. 69-71.

7. Сергєєв Р.С. Використання адміністративних засобів в енергопостачальній галузі України / Р.С. Сергєєв // Вісник господарського судочинства. -- 2009. -- № 2. -- С. 104-107.

8. Сергєєв Р.С.Межі адміністративної відповідальності юридичних осіб-споживачів електроенергії / Р .С. Сергєєв // Вісник господарського судочинства. -- 2009. -- № 4. -- С. 91-94.

9. Сергєєв Р.С. Інфляційні витрати в галузі електроенергетики - санкції або збитки? / Р.С. Сергєєв // Стратегічні питання світової науки - 2008 : Матер. ІV міжнар. наук.-практ. конф. (м. Пшемишль, 15-28 лют. 2008 р.). -- Т. 6 «Право. Історія. Політологія». -- Пшемишль, 2008. -- С. 48-52.

10. Сергєєв Р.С. Чи може Акт про порушення ПКЕЕН бути предметом позову? / Р.С. Сергєєв // Наукова думка інформаційного століття - 2008 : Матер. ІV міжнар. наук.-практ. конф. (м. Софія, 15-31 берез. 2008 р.). -- Т. 6 «Закон». -- Софія, 2008. -- С. 94-95.

11. Сергєєв Р.С. Заборона до вчинення певних дій -- предмет позову чи захід до забезпечення позову? / Р.С. Сергєєв // Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми : Матер. міжнар. інтернет-конференції Тернопільського Державного університету (м. Тернопіль, 15 берез. 2008 р.). -- Тернопіль, 2008. -- С. 127-129.

12. Сергєєв Р.С. Механізм відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику / Р.С. Сергєєв // Наукові дні - 2008 : Матер. ІV міжнар. наук.-практ. конф. (м. Софія, 1-15 квітня 2008 р.). -- Т. 7 «Закон. Філософія. Політика». -- Софія, 2008. -- С. 37-39.

13. Сергєєв Р.С. Щодо питання розмежування непереборної сили та форс-мажору в галузі електроенергетики / Р.С. Сергєєв // Науковий простір Європи - 2008 : Матер. ІV міжнар. наук.-практ. конф. (м. Софія, 15-30 квіт. 2008 р.). -- Т. 20 «Закон». -- Софія, 2008. -- С. 93-95.

14. Сергєєв Р.С. Наслідки порушення споживачами законодавства в електроенергетиці / Р.С. Сергєєв // Проблеми та перспективи розвитку права в Україні : Матер Першої наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих науковців Міжнародного гуманітарного університету (м. Одеса, 18 квіт. 2008 р.). -- Одеса. 2008. -- С. 4.

15. Сергєєв Р.С. Організаційно-правові проблеми енергозбереження / Р.С. Сергєєв // Збірник наукових статей студентів, аспірантів та здобувачів економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (м. Одеса, 23-25 квіт. 2008 р.). -- Т. 7. -- Одеса, 2008. -- С. 125-127.

16. Сергєєв Р.С. Відповідальність споживачів електроенергії за порушення енергетичного законодавства / Р.С. Сергєєв // Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку : Матер. міжнар. наук.-практ. конф. Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (м. Одеса, 30 трав. 2008 р.). -- Одеса, 2008. -- С. 456-459.

17. Сергєєв Р.С. Стандартизація як метод державного регулювання в електроенергетиці / Р.С. Сергєєв // Наукові дослідження - 2009 : Матер. V міжнар. наук.-практ. конф. (м. Софія, 17-25 лют. 2009 р.). -- Т. 4 «Економіка. Державна адміністрація. Закон». -- Софія : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2009. -- С. 76-77.

18. Сергєєв Р.С. Засоби державно-правового впливу на енергопостачальні компанії / Р.С. Сергєєв // Наукові технології: шлях до майбутнього - 2009 : Матер. V міжнар. наук.-практ. конф. (м. Прага, 27 лют.-5 берез. 2009 р.). -- Т. 6 «Правова наука». -- Прага, 2009. -- С. 31-33.

19. Сергєєв Р.С. Щодо адміністративної відповідальності в електроенергетиці / Р.С. Сергєєв // Наукова думка інформаційного століття -- 2009 : Матер. V міжнар. наук.-практ. конф. (м. Пшемишль, 7-15 берез. 2009 р.). -- Т. 7 «Право». -- Пшемишль, 2009. -- С. 36-37.

Размещено на Allbest.ru

...