Законодавче регулювання припинення повноважень народного депутата України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

УДК 342.534

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Законодавче регулювання припинення повноважень народного депутата України

Спеціальність 12.00.02. - конституційне право; муніципальне право

Шевченко Тетяна Олександрівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі правового регулювання економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, член - кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Опришко Віталій Федорович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» МОН України, декан юридичного факультету законодавство парламент депутат

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Портнов Андрій Володимирович, заступник Глави Адміністрації Президента України - Керівник Головного управління з питань судової реформи та судоустрою

кандидат юридичних наук Батанов Олександр Васильович, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України

Захист відбудеться 15 червня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук К 26.006.05 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 54/1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 49 г, к. 601.

Автореферат розісланий 11 травня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.П. Бурило

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У світлі проведення парламентської реформи, доволі частих змін складу парламенту, загострення політичної ситуації в країні, питання про необхідність вирішення проблем правового статусу народного депутата України, зокрема, питання припинення повноважень останнього, набули особливого значення, що зумовлено цілою сукупністю невирішених проблем. Так, деякі норми права щодо припинення повноважень народних депутатів України, визначені Конституцією та іншими законодавчими актами, не виконуються через декларативність та неефективність цих норм, а також невизначеність у встановленні відповідальності народних депутатів за їх бездіяльність або неправомірні дії. Тому особливого значення в сучасних умовах набуває проблема досягнення такого рівня правового регулювання депутатської діяльності, за якого норми права не допускають подвійного тлумачення, а є чіткими та однозначними.

Наявність значної кількості рішень Конституційного Суду України з приводу офіційного тлумачення окремих положень Конституції та Закону України «Про статус народного депутата України» свідчить про можливість неоднозначного тлумачення правових норм, які регламентують цей статус. Існування прогалин в окресленій сфері підтверджується численними змінами у законодавстві та довготривалими дискусіями науковців і практиків з цього приводу. Зокрема, необхідність здійснення цілісного аналізу законодавчих норм, які регулюють припинення повноважень народного депутата України, зумовлюється існуванням у даних законодавчих нормах правових колізій та протиріч, які потребують відповідного врегулювання.

Отже, дослідження питань законодавчого регулювання припинення повноважень народного депутата України є надзвичайно актуальним, оскільки: по-перше, зміни складу парламенту та випадки дострокового припинення повноважень народних депутатів України виявили недоліки у законодавчому регулюванні припинення їх повноважень, які потребують відповідного вирішення; по-друге, недосконалість правових норм щодо припинення повноважень народних депутатів призводить до виникнення колізійних ситуацій під час використання цих норм на практиці і, як наслідок, певним чином негативно впливає на стабільність політичної ситуації в парламенті та ефективність його роботи; по-третє, стосовно багатьох аспектів припинення повноважень народних депутатів України не існує єдиної точки зору як серед науковців, так і серед самих народних депутатів, а недостатнє, часто вибіркове, висвітлення в науковій літературі окреслених питань зумовлює необхідність їх цілісного дослідження; по-четверте, дане дослідження сприятиме удосконаленню правового регулювання припинення повноважень народних депутатів України.

Потрібно відмітити значний внесок у розробку теорії парламентаризму та основ статусу парламентаря в загальнотеоретичному плані таких вчених-державознавців як В. Б. Авер'янов, О. М. Баймуратов, Г. А. Василевич, Н. Г. Григорук, Н. І. Грушанська, Г. С. Журавльова, В. С. Журавський, Л. Т. Кривенко, О. В. Майданник, О. О. Майданник, О. В. Мельник, А. А. Мишин, О. М. Мудра, О. С. Лисенкова, Л. Л. Лабенська, Л. Р. Наливайко, В. Ф. Опришко, М. П. Орзіх, В. Ф. Погорілко, Х. В. Приходько, О. І. Радченко, М. Ф. Селівон, Ю. М. Тодика, Т. П. Убері, О. Ф. Фрицький, Г. О. Федоренко, О. В. Чернецька, В. М. Шаповал, Ю. С. Шемшученко, О. І. Ющик тощо. Проте, поряд з багатьма дослідженими проблемами правового статусу народного депутата України, в численних монографіях, дисертаціях, наукових статтях, на жаль, практично не приділено уваги проблемам законодавчого регулювання припинення його повноважень. Отже, у сучасній юридичній науці комплексне дослідження проблем законодавчого регулювання припинення повноважень народного депутата України поки-що відсутнє. Тому дане дисертаційне дослідження є однією з перших спроб аналізу законодавства та практики його застосування з даної проблеми і формулювання на цій основі рекомендацій щодо удосконалення законодавчого регулювання припинення повноважень парламентарів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на юридичному факультеті ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в рамках комплексної цільової програми «Проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку України» (номер державної реєстрації 0102 U 006315). Роль автора у виконанні науково-дослідної роботи полягає у комплексному дослідженні проблем припинення повноважень народного депутата України та формулюванні висновків і пропозицій щодо удосконалення законодавчого регулювання у вказаній сфері.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у проведенні комплексного аналізу законодавства України та ряду зарубіжних країн і практики його застосування в питаннях припинення повноважень парламентарів; виробленні теоретичних і практичних рекомендацій для подальшого удосконалення правового регулювання статусу народного депутата України.

Для досягнення зазначеної мети, в дисертаційному дослідженні поставлені наступні завдання:

- проаналізувати законодавство України, що регулює загальні питання статусу народного депутата України, набуття та припинення повноважень останнього, зокрема, проаналізувати представницьку сутність депутатського мандату, механізм його виникнення та припинення, визначити поняття та ознаки цього статусу, його структуру;

- узагальнити поняття вільного та імперативного типів депутатського мандату і на цій основі проаналізувати існуючий на сьогодні в Україні тип депутатського мандату;

- з'ясувати механізми припинення повноважень народних депутатів за визначеними у Конституції України підставами;

- здійснити аналіз інституту розпуску парламенту як підстави дострокового припинення повноважень парламентарів;

- розкрити зміст і сутність основних проблем законодавчого регулювання припинення повноважень народного депутата України, виявити недоліки у правовій регламентації підстав припинення його повноважень;

- на основі аналізу підстав припинення повноважень парламентарів за законодавством України та деяких зарубіжних країн здійснити класифікацію цих підстав;

- виявити способи заміщення парламентарів, які достроково припинили свої повноваження як за законодавством України, так і за законодавством деяких зарубіжних країн;

- на підставі узагальнення національного досвіду та досвіду деяких зарубіжних країн виробити та обґрунтувати практичні рекомендації та надати пропозиції щодо вдосконалення законодавчого регулювання припинення повноважень народних депутатів України.

Об'єктом дисертаційного дослідження виступають суспільні відносини, пов'язані із законодавчим регулюванням припинення повноважень народного депутата України.

Предметом дисертаційного дослідження є норми законодавства, що регулюють питання діяльності і припинення повноважень парламентарів України та зарубіжних країн, а також практика їх застосування.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складають загальнофілософський, загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Зокрема, у процесі проведення наукового дослідження використовувались такі методи: загальнофілософський діалектичний метод із системно-структурним підходом до аналізу матеріалу було використано для пізнання таких політико-правових явищ як народне представництво, депутатський мандат, статус парламентаря, депутатський імунітет; методи класифікації і групування - при класифікації існуючих підстав припинення повноважень парламентарів; логічний метод, за допомогою якого виявлено прогалини і колізії в законодавстві України щодо законодавчого регулювання припинення повноважень народного депутата України; узагальнення - застосовувався для формулювання рекомендацій і пропозицій щодо удосконалення законодавчого регулювання припинення повноважень народних депутатів України; такі спеціальні методи як порівняльно-правовий та історико-правовий, були використані для дослідження зарубіжного та вітчизняного досвіду законодавчого регулювання припинення повноважень парламентарів, еволюції інституту народного представництва та інституту виборчих систем.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першою в українській юридичній науці спробою комплексного дослідження законодавчого регулювання припинення повноважень народного депутата України, в результаті якого вироблено й теоретично обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правових актів, які регулюють припинення його повноважень. Запропонована робота є авторським поглядом на сучасний стан та перспективи вдосконалення законодавчого регулювання припинення повноважень народного депутата України.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати ряд висновків науково-теоретичного та науково-практичного характеру, що відрізняються певною новизною та одержані особисто здобувачем. Наукова новизна дослідження та особистий внесок здобувача полягають у наступному:

Вперше:

- узагальнено вітчизняну практику та практику деяких зарубіжних країн щодо конституційно-правового регулювання припинення повноважень члена парламенту, що дало змогу виявити недоліки такого регулювання в Україні;

- проаналізовано поняття «припинення» депутатського мандату у порівнянні з іншими дефініціями цього процесу, внаслідок чого зроблено відповідні висновки;

- проведено класифікацію підстав припинення повноважень народного депутата за критеріями ініціаторів таких випадків, способом припинення повноважень, терміном припинення повноважень;

- сформульовано й обґрунтовано конкретні пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення законодавчого регулювання припинення повноважень народного депутата України з метою подальшого підвищення ефективності правового регулювання його статусу;

- проаналізовано способи заміщення членів парламенту в Україні та деяких зарубіжних країнах.

Удосконалено:

- теоретичні положення щодо таких правових категорій як «депутатський мандат», «статус депутата», «депутатська недоторканність»;

- структуру правового статусу народного депутата України;

- пропозиції щодо процедури припинення депутатських повноважень у випадку їх несумісності з іншими видами діяльності.

Отримали подальший розвиток положення конституційного права щодо:

- вільного та імперативного типів депутатського мандату, внаслідок чого зроблено висновок, що існуючий сьогодні в Україні тип депутатського мандату є квазі-імперативним політично структурованим мандатом;

- відповідальності народного депутата України як елемента його конституційно-правового статусу, на основі чого сформульовано наукові висновки, які сприятимуть вирішенню проблем у цій сфері;

- обмеження депутатської недоторканності, яка значно ускладнює застосування на практиці такої підстави дострокового припинення повноважень як набрання законної сили обвинувальним вироком суду.

Загальнотеоретичні висновки і пропозиції, що містяться в роботі, доповнено пропозиціями і рекомендаціями щодо вдосконалення законодавчого регулювання дострокового припинення повноважень народного депутата України.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дослідженні висновки і пропозиції можуть бути використані: у науково-дослідній сфері - для подальшої теоретичної розробки проблем припинення повноважень народних депутатів України та удосконалення механізму дострокового припинення повноважень останніх; у правотворчій сфері - для удосконалення чинного законодавства стосовно правового регулювання припинення повноважень депутата; у навчальному процесі - при розробці навчального посібника зі спеціального курсу «Парламентське право України» в рамках дисципліни «Конституційне право України»; при підготовці підручників і навчальних посібників з курсів «Основи правознавства», «Конституційне право зарубіжних країн» тощо; при викладанні відповідних навчальних дисциплін.

Окремі результати дослідження використовувалися при розробці навчально-методичних матеріалів та викладанні навчальних дисциплін «Конституційне право України» та «Конституційне право зарубіжних країн» в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження № 181/10 від 09 березня 2010 року).

Апробація результатів дисертації. Одержані автором дисертаційного дослідження результати були предметом обговорення на засіданнях кафедри правового регулювання економіки юридичного факультету ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», а також доповідалися на наступних науково-практичних та науково-методичних конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки - 2006» (м. Дніпропетровськ, 17-28 квітня 2006 року; тези опубліковані); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти» (м. Київ, 30 травня 2006 року; тези опубліковані); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 23-24 березня 2007 року; тези опубліковані); Науково-методичній конференції «Проблеми вдосконалення підготовки юристів: професійні та морально-етичні аспекти» (м. Київ, жовтень 2008 року; тези опубліковані).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у восьми наукових статтях, опублікованих у фахових юридичних виданнях, затверджених ВАК, а також у чотирьох публікаціях у збірниках тез науково-практичних та науково-методичних конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 4,7 д.а.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, до яких входять сім підрозділів, висновків, додатку і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 227 сторінок, із яких 179 сторінок основного тексту, 8 сторінок додатку А та 40 сторінок списку використаних джерел (349 найменувань).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, вказується мета і завдання дослідження, його теоретична та методологічна основа, наукова новизна, практичне і теоретичне значення, наводяться дані про апробацію результатів дослідження.

Розділ 1 «Регулювання правового статусу народного депутата України» включає два підрозділи, присвячені висвітленню питань законодавчого регулювання правового статусу народного депутата України.

У підрозділі 1.1. «Народний депутат України - представник народу у Верховній Раді України» на основі узагальнення науково-теоретичного та нормативного матеріалу розглядається науково-правова категорія «депутат», інститут народного представництва, аналізується представницька функція парламенту, її співвідношення із законодавчою та іншими функціями. Автор доходить висновку, що народний депутат України як загальнонародний представник та член вищого органу законодавчої влади - Верховної Ради України - наділений наступними характеристиками: обирається народом України для представлення його інтересів; наділяється комплексом спеціальних властивих тільки для нього повноважень; є членом політичної партії (фракції); його статус та функції тісно взаємопов'язані із статусом та функціями Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні.

Досліджується питання набуття повноважень народним депутатом України, зокрема, присяга народного депутата України як правова категорія.

Частину підрозділу присвячено аналізу типів вільного та імперативного депутатського мандата, визначенню їх недоліків та переваг, відповідності цих двох типів мандата принципам народного представництва. Зроблено висновок про адекватність саме імперативного типу мандата відносинам представництва та про існування на даному етапі в Україні політично структурованого квазі-імперативного мандата.

У підрозділі 1.2. «Нормативно-правове регулювання повноважень народного депутата України - основи його статусу» досліджується система правових норм, що регулюють статус народного депутата України, виникнення і припинення його повноважень. Основну увагу приділено Конституції України, Законам України «Про статус народного депутата України» та «Про Регламент Верховної Ради України».

В результаті дослідження повноважень народного депутата України, автором визначено, що поряд з досить широкою законодавчою регламентацією прав народних депутатів, законодавство не зовсім чітко визначає їх відповідальність. Зокрема, Закон України «Про статус народного депутата України» не містить конкретних положень про відповідальність народного депутата України. Проте, теоретично народного депутата України може бути притягнуто до всіх видів відповідальності.

Обґрунтовується нагальна необхідність удосконалення правової регламентації та посилення усіх видів відповідальності народного депутата для створення розумного балансу його прав та обов'язків, гарантій їх реалізації та відповідальності. Автор доходить висновку, що дострокове припинення повноважень народного депутата України є формою його конституційної відповідальності, а достроковий розпуск Верховної Ради України - формою солідарної конституційної відповідальності народних депутатів, оскільки спричиняє зміну їх конституційного статусу.

Оскільки така гарантія депутатської діяльності як депутатський імунітет істотно впливає на дострокове припинення повноважень народного депутата, їй приділено особливу увагу. Досліджено взаємозв'язок депутатського імунітету з такою підставою дострокового припинення повноважень народного депутата, як вирок суду, що вступив у законну силу.

Проаналізувавши положення діючого законодавства України, а також парламентську практику з цього питання, автор доводить, що притягнути народного депутата України до відповідальності, хоча б до початкового її етапу - позбавлення депутатського імунітету, практично неможливо, тому що законодавство України передбачає депутатський імунітет, не обмежений жодними рамками. Так, якщо до справи причетний народний депутат України, навіть при наявності відповідних відомостей та фактів про вчинення злочину правоохоронні органи не мають можливості проводити необхідну оперативно-розшукову діяльність без отримання дозволу Верховної Ради України: збирати докази, проводити допити, порушувати кримінальну справу, пред'являти обвинувачення тощо. У той же час, ст. 218 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» визначає, що подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата повинно бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти і докази, що підтверджують факт вчинення зазначеною в поданні особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, інакше воно буде повернуте Генеральному прокуророві.

Автором обґрунтовується нагальна необхідність обмеження обсягу депутатської недоторканності. З цією метою подаються конкретні практичні пропозиції по удосконаленню законодавчих норм, що регулюють це питання, зокрема, викладення ч. 3 ст. 80 Конституції України у новій редакції.

Розділ 2 «Підстави і порядок припинення повноважень парламентарів» включає три підрозділи, присвячені розгляду, аналізу та класифікації законодавчих підстав припинення повноважень парламентарів в Україні та деяких країнах світу, правовій характеристиці особливостей припинення повноважень парламентарів за визначеними у законодавстві підставами.

У підрозділі 2.1. «Припинення повноважень народного депутата України за його власною ініціативою» визначено, що припинення повноважень народного депутата України за ініціативою безпосередньо самого народного депутата настає тільки в разі складення повноважень за його особистою заявою. Дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі припинення його громадянства або виїзду на постійне місце проживання за межі України, в разі порушення ним вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, в разі невходження народного депутата України до складу депутатської фракції або виходу із складу такої фракції теж опосередковано можна вважати такими, що трапляються за власною ініціативою народного депутата, адже останній здійснює вище перелічені дії за допомогою власного волевиявлення, усвідомлюючи, що дані дії є юридичними фактами, що визначені в Конституції України як підстави дострокового припинення його повноважень.

Значну увагу приділено практичному застосуванню такої підстави дострокового припинення повноважень народного депутата як порушення вимог щодо несумісності депутатського мандату з іншими видами діяльності, що виявило ряд проблем, які потребують відповідного вирішення. Зокрема, внаслідок того, що Закон України «Про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають депутатський мандат з іншими видами діяльності» визнаний неконституційним, законодавче регулювання цієї підстави дострокового припинення повноважень народного депутата залишається остаточно невизначеним. Авторкою висувається пропозиція внесення до Конституції України норми, згідно якої рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадку порушення ним вимог щодо несумісності приймається не судом, а постановою Верховної Ради України.

Аналізується науково-теоретичний матеріал та розглядається полеміка щодо такої підстави дострокового припинення повноважень як невходження народного депутата України, обраного від політичної партії, до складу депутатської фракції цієї політичної партії або виходу із складу такої фракції, зроблено висновок про необхідність її існування. Надається правова характеристика цієї підстави припинення повноважень як заходу конституційно-правової відповідальності; обґрунтовується важливість партійної приналежності депутата та її значення для ефективного виконання функцій народного представника.

Підрозділ 2.2. «Припинення повноважень народного депутата України за інших обставин» містить дослідження законодавчого регулювання та особливостей застосування на практиці підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України, які відбуваються незалежно від його волевиявлення: набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього, визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім, його смерті.

На основі науково-теоретичного та практичного матеріалу проведено аналіз практичного застосування дострокового припинення повноважень народного депутата на підставі обвинувального вироку суду, визначено його недоліки. Значна увага зосереджена на його передумовах - притягненні народного депутата до кримінальної відповідальності.

Обґрунтовується необхідність створення дієвого механізму притягнення народного обранця до кримінальної відповідальності, для чого вироблено та надано пропозиції по внесенню змін і доповнень до норм чинного законодавства України, що регулюють дане питання.

Розглянуто інститут розпуску парламенту як підставу дострокового припинення повноважень народних депутатів України відповідного скликання. Визначено, що дострокове припинення повноважень народних депутатів в результаті розпуску парламенту є солідарною конституційною відповідальністю народних депутатів. З огляду на практику застосування інституту розпуску Верховної Ради України, зроблено висновок, що цей інститут потребує удосконалення правового регулювання.

Автором проаналізовано проблеми відсутності народних депутатів на засіданнях Верховної Ради України, передачі реєстраційних карток іншим депутатам, голосування одним депутатом за іншого.

У підрозділі 2.3. «Зарубіжний досвід щодо припинення повноважень парламентарів» узагальнено та проаналізовано законодавство та науково-теоретичні джерела з питань припинення повноважень парламентарів у деяких країнах світу, здійснено авторську класифікацію підстав припинення повноважень парламентарів.

Визначено, що під підставами припинення повноважень парламентаря в конституціях країн світу розуміють юридичні факти, через які парламентар втрачає свій представницький мандат. Вичерпний перелік таких підстав зазвичай чітко визначений у законодавстві країни, найчастіше у конституційному.

Виходячи з системного аналізу та порівняння підстав припинення повноважень парламентарів за законодавством України та деяких зарубіжних країн, автором вперше зроблено спробу класифікувати підстави припинення повноважень парламентарів за наступними критеріями: ініціаторами таких випадків, способом припинення повноважень, терміном припинення повноважень парламентарів.

Розділ 3 «Правові питання заміщення парламентаря, повноваження якого припинено» складається з двох підрозділів, у яких досліджено способи заміщення парламентарів, які достроково припинили повноваження, за законодавством України та деяких зарубіжних країн.

Підрозділ 3.1. «Заміщення народного депутата, повноваження якого припинено, за законодавством України» містить комплексне дослідження способів заміщення народних депутатів України, які достроково припинили свої повноваження. Оскільки тип виборчої системи, що існує у країні, відіграє значну роль для визначення способу заміщення парламентарів, які достроково припинили свої повноваження, приділено увагу розгляду типів виборчих систем. Визначено, що пропорційна виборча система повністю відповідає стандартам Європейського Союзу, сприяє швидкому заміщенню народних депутатів, які достроково припинили свої повноваження, політичній структуризації та підвищенню контролю за діяльністю народного депутата з боку партії, веде до формування коаліційної, різнопартійної більшості в парламенті.

Враховуючи існування в Україні пропорційної виборчої системи, заміщення народного депутата України, повноваження якого припинено, відбувається двома шляхами: 1) визнання Центральною виборчою комісією обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку відповідної партії (блоку); 2) обрання народного депутата на чергових або позачергових виборах (у тому випадку, якщо черговість для отримання депутатського мандата у виборчому списку відповідної партії (блоку) вичерпана).

У підрозділі 3.2. «Заміщення парламентаря, повноваження якого припинено, за законодавством деяких зарубіжних країн» визначено, що крім визнання обраним парламентарем наступного кандидата у списку партії та проведення дострокових виборів для обрання парламентарів замість тих, які припинили повноваження достроково, у законодавстві деяких зарубіжних країн (Франція, Швеція, Норвегія, Венесуела) передбачено такий спосіб заміщення як обрання заступників парламентарів одночасно з обранням самих парламентарів. Зазначається, що обрання заступників парламентарів одночасно з обранням самих парламентарів є доволі ефективним та дієвим способом заміщення з огляду на можливість негайного заміщення народного представника, який припинив свої повноваження або не може бути присутнім на парламентській сесії; забезпечення присутності у сесійній залі повного складу парламенту; мінімізації практики голосування парламентарів картками своїх відсутніх колег тощо.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми удосконалення законодавчого регулювання припинення повноважень народного депутата України як складової його статусу, що виявляється у виробленні та обґрунтуванні практичних рекомендацій та зводиться до наступних положень:

1. На підставі аналізу норм чинного законодавства, наукових джерел та практики діяльності народних обранців в Україні, дисертанткою доведено необхідність удосконалення існуючих в Україні законодавчих механізмів припинення повноважень народних обранців. Зокрема, у ході дослідження обґрунтовано, що удосконалення законодавчого регулювання потребують питання депутатського імунітету, відповідальності народного депутата, механізмів припинення його повноважень за визначеними у Конституції України підставами.

2. Визначено, що оптимальну модель представницького мандату народного депутата України можна створити обмеженням вільного депутатського мандату за рахунок удосконалення законодавчого регулювання підстав припинення повноважень народного депутата України, підвищення рівня відповідальності народного депутата та скорочення обсягу депутатської недоторканності.

3. Доведено, що дострокове припинення повноважень народного депутата в разі його невходження до депутатської фракції або виходу зі складу такої фракції є заходом як конституційної, так і політичної відповідальності народного депутата України. Вказана конституційна норма у деякій мірі закріплює імперативність мандату парламентаря, але такий мандат не є імперативним у класичному вигляді, оскільки виборці не мають права відкликати народного депутата. Зроблено висновок, що існуючий сьогодні в Україні тип депутатського мандату є квазі-імперативним мандатом - політично структурованим мандатом, який нерозривно пов'язаний з пропорційною виборчою системою, існуючою в Україні, передбачає складання жорстких списків кандидатів у депутати тієї чи іншої партії, обрання певної політичної платформи та обов'язок її реалізації народним депутатом після виборів.

4. Обґрунтовано, що крім прав, обов'язків та відповідальності, визначених преамбулою Закону України «Про статус народного депутата України», до структури правового статусу народного депутата України входять також гарантії реалізації депутатських повноважень; строк депутатського мандату; підстави виникнення і припинення дії депутатського мандату.

5. З метою створення розумного балансу прав і обов'язків, гарантій і відповідальності народного депутата України, доведено необхідність визначення у Законі України «Про статус народного депутата України» видів юридичної відповідальності, до якої може бути притягнуто народного депутата, її підстав та механізмів такого притягнення.

6. Для усунення існуючої колізії щодо можливого незадоволення Верховною Радою України заяви народного депутата про дострокове припинення його повноважень, пропонується у випадку подання народним депутатом України заяви про складення повноважень не приймати рішення Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата, а приймати його заяву до відома з відповідними наслідками дострокового припинення повноважень народного депутата з дня прийняття Верховною Радою України до відома його заяви.

7. Для того, щоб дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього було не тільки декларативною нормою Конституції, а і відповідно виконувалось на практиці, потрібно створити дієві механізми притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, для чого слід обмежити обсяг та строк дії депутатської недоторканності, а також спростити процедуру надання Верховною Радою України згоди на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, а зокрема: 1) правом надання дозволу на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності наділити Голову Верховної Ради України з наступним затвердженням прийнятого рішення Верховною Радою України; 2) оскільки ч. 2 ст. 27 Закону України «Про статус народного депутата України» значно розширює трактування депутатського імунітету, передбачене ст. 80 Конституції України (стосовно можливості обшуку, огляду особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності), необхідно привести дану норму у відповідність до Конституції України; 3) для усунення протиріччя між ч. 1 ст. 27 та ч. 2 цієї ж статті Закону України «Про статус народного депутата України» щодо вимоги отримання згоди Верховної Ради на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності у разі необхідності його затримання, потрібно виключити з ч. 2 ст. 27 цього Закону слово «затримання»; 4) внести зміни і доповнення до Закону України «Про статус народного депутата України», Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, якими визначити, що строки давності притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності призупиняються до закінчення терміну його повноважень народного депутата України; 5) викласти положення п. 3 ст. 80 Конституції України у наступній редакції: «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані на період сесії Верховної Ради України, окрім затримання на місці скоєння злочину, скоєння державної зради або злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох років».

8. Для вирішення існуючої проблеми дострокового припинення повноважень народного депутата у випадку порушення ним вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, запропоновано внести доповнення до ст. 81 Конституції України, де зазначити, що таке припинення відбувається автоматично - за постановою Верховної Ради України, якщо депутат протягом двадцяти календарних днів з дня призначення на посаду, що є несумісною з депутатським мандатом, порушує вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, тобто не здійснив дій, що свідчать про його волевиявлення щодо обрання депутатського мандата або іншої посади.

9. Обґрунтовано, що розпуск парламенту як підстава дострокового припинення повноважень парламенту є санкцією за недодержання певних вимог Конституції, а отже, заходом конституційно-правової відповідальності. Доведено, що цей вид відповідальності є солідарною конституційною відповідальністю народних депутатів, наслідком притягнення до якої є дострокове припинення повноважень одночасно всіх парламентарів. З огляду на практику застосування цього інституту конституційного права в Україні, визначено, що законодавче регулювання механізму розпуску Верховної Ради України потребує негайного удосконалення.

10. Для вирішення проблеми відсутності народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України запропоновано доповнити ст. 81 Конституції України ще однією підставою дострокового припинення повноважень народного депутата: у разі відсутності його без поважних причин більш як на двадцяти пленарних засіданнях Верховної Ради України протягом календарного року.

11. Доведено, що у тих випадках, де йдеться про дострокове завершення повноважень парламентаря, доречніше вживати не терміни «закінчення мандату» або «погашення мандату», а термін «припинення», який означає, що парламентар не довів до кінця строк свого представницького мандату і припинив повноваження достроково.

12. Виходячи з аналізу підстав припинення повноважень парламентарів за законодавством України та деяких зарубіжних країн, запропоновано класифікувати ці підстави за критеріями ініціаторів таких випадків, способом припинення повноважень та терміном припинення повноважень.

В залежності від ініціатора припинення повноважень парламентарів виділено: 1) припинення повноважень за ініціативою безпосередньо самого парламентаря: в разі складення повноважень за його особистою заявою, а також опосередковано в разі припинення його громадянства або виїзду на постійне місце проживання за межі країни, в разі порушення ним вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, в разі його невходження до складу депутатської фракції або виходу із складу такої фракції; 2) припинення повноважень парламентаря за інших обставин, які відбуваються незалежно від його волевиявлення: набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього, визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім, його смерті.

В залежності від способу припинення повноважень парламентарів виділено дві наступні групи підстав: 1) підстави індивідуального припинення повноважень парламентаря; 2) підстави колективного припинення повноважень парламентарів. До першої групи відносяться випадки, коли процедура припинення повноважень застосовується щодо окремого парламентаря за наявності відповідних законодавчих підстав. До другої ж групи відноситься лише випадок розпуску парламенту, який, у свою чергу, відбувається в один із таких способів: 1) в разі розпуску парламенту (палати) главою держави (уряду) або за їх безпосередньої ініціативи; 2) в разі саморозпуску парламенту (палати).

В залежності від терміну припинення повноважень парламентарів поділено всю існуючу сукупність підстав припинення повноважень на дві групи: 1) підстави припинення повноважень парламентаря у зв'язку із закінченням конституційного строку його повноважень (у звичайному порядку); 2) підстави дострокового припинення повноважень парламентаря (у випадках смерті, відставки, позбавлення мандата палатою, розпуску палати тощо).

13. Встановлено залежність між способами заміщення парламентарів, які достроково припинили свої повноваження, та типом виборчої системи, що існує у країні. Так, у країнах із пропорційною виборчою системою переважає такий спосіб заміщення, як визнання обраним парламентарем наступного кандидата у списку партії; у країнах із мажоритарною або змішаною виборчою системою застосовуються такі способи як проведення дострокових виборів для обрання парламентарів замість тих, які припинили повноваження достроково, та обрання заступників парламентарів одночасно з обранням самих парламентарів.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Шевченко Т. О. Представницька функція парламенту України / Т. О. Шевченко // Правове регулювання економіки: Збірник наукових праць. - Київ: ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», - 2006. - № 6 - С. 157 - 166.

2. Шевченко Т. О. Розпуск парламенту як випадок колективного припинення повноважень народних депутатів України / Т. О. Шевченко // Часопис Київського університету права. - 2007. - № 1. - С. 77 - 82.

3. Шевченко Т. О. Дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі його не входження до складу депутатської фракції політичної партії або виходу із складу такої фракції / Т. О. Шевченко // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - №5 (137). - С. 108 - 112.

4. Шевченко Т. О. Законодавче регулювання припинення повноважень парламентарів: Україна та світовий досвід / Т. О. Шевченко // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - №3 (147). - С. 15 - 18.

5. Шевченко Т. О. Депутатський мандат парламентаря України / Т. О. Шевченко // Правове регулювання економіки: Збірник наукових праць. - Київ: ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», 2008. - № 8. - С. 328 - 341.

6. Шевченко Т. О. Конституційні підстави припинення повноважень народних депутатів України / Т. О. Шевченко // Право України. - 2008. - № 9. - С. 14 - 18.

7. Шевченко Т. О. Порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності як підстава дострокового припинення повноважень народного депутата України / Т. О. Шевченко // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - №9 (165). - С. 37 - 40.

8. Шевченко Т. О. Обвинувальний вирок суду як підстава дострокового припинення повноважень народного депутата України / Т. О. Шевченко // Правове регулювання економіки: Збірник наукових праць. - Київ: ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», 2009. - № 9. - С. 147 - 159.

В інших виданнях:

9. Шевченко Т. О. Конституційні підстави припинення повноважень народних депутатів у країнах світу / Т. О. Шевченко // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Дні науки - 2006». Том 29. - Право. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - 111 с. - С. 52 - 56.

10. Шевченко Т. О. Пропорційна виборча система України в контексті інтеграції до Європейського Союзу / Т. О. Шевченко // Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти: Збірник матеріалів ІХ Міжнародної науково-практичної конференції, 30 травня 2006 р. - Київ: Українська академія зовнішньої торгівлі, 2006. - 332 с. - С. 78 - 80.

11. Шевченко Т. О. Проблема відсутності народних депутатів на засіданнях Верховної Ради України та шляхи її вирішення / Т. О. Шевченко // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: Зб. тез наук. доповідей за матеріалами ІІІ Міжнародної наук.-практ. конференції, м. Луцьк, 23-24 березня 2007 р. - 392 с. - С. 132 - 133.

12. Шевченко Т. О. Класифікація підстав припинення повноважень парламентарів / Т. О. Шевченко // Проблеми вдосконалення підготовки юристів: професійні та морально-етичні аспекти: Зб. матеріалів наук.-метод. конференції, жовтень 2008 р. - Київ: КНЕУ, 2008. - 272 с. - С. 254 - 258.

Анотації

Шевченко Т.О. Законодавче регулювання припинення повноважень народного депутата України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 - конституційне право; муніципальне право. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». - Київ, 2010.

У дисертаційній роботі здійснено комплексний аналіз теоретичних та практичних проблем законодавства України з питань правового регулювання припинення повноважень народного депутата України. Проаналізовано законодавство деяких зарубіжних країн стосовно припинення повноважень парламентарів.

Вперше з'ясовано механізми припинення повноважень за визначеними у ст. 81 Конституції України підставами та виявлено проблеми їх застосування на практиці. Здійснено класифікацію підстав припинення повноважень парламентарів. З'ясовано способи їх заміщення за законодавством України та деяких зарубіжних країн. Сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення конституційних та інших законодавчих норм, які регулюють припинення повноважень народного депутата України.

Ключові слова: народний депутат України, парламентар, статус, законодавче регулювання, припинення повноважень.

Шевченко Т.О. Законодательное регулирование прекращения полномочий народного депутата Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 - конституционное право; муниципальное право. - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана». - Киев, 2010.

Диссертация посвящена анализу законодательных норм, регулирующих прекращение полномочий народного депутата Украины, а также обобщению и анализу сложившейся в Украине практики по этому вопросу. Значительное внимание уделено механизму прекращения полномочий народного депутата Украины согласно оснований, предусмотренных Конституцией Украины. Обобщена отечественная практика и практика ряда зарубежных стран по вопросу конституционно-правового регулирования прекращения полномочий члена парламента, что дало возможность обнаружить недостатки такого регулирования в Украине. Сформулированы и обоснованы конкретные предложения и рекомендации относительно совершенствования законодательного регулирования прекращения полномочий народного депутата Украины. Выдвинуты предложения относительно процедуры прекращения депутатских полномочий в случае их несовместимости с другими видами деятельности. Проведена классификация оснований прекращения полномочий народного депутата по критериям инициаторов таких случаев, способу прекращения полномочий, сроку прекращения полномочий.

Проанализировано понятие «прекращения» депутатского мандата в сравнении с другими дефинициями этого процесса, в результате чего сделаны соответствующие выводы. Усовершенствованы определения таких правовых категорий как «депутатский мандат», «статус депутата», «гарантии реализации депутатских полномочий», «депутатская неприкосновенность». Предлагается авторское видение структуры правового статуса парламентария, классификации депутатских полномочий и гарантий их реализации. Получили последующее развитие положения юридической науки относительно таких элементов конституционно-правового статуса народного депутата Украины, как гарантии реализации депутатских полномочий и ответственность. Предлагается усилить все виды ответственности народного депутата Украины, ограничить депутатскую неприкосновенность, которая значительно усложняет применение на практике такого основания досрочного прекращения полномочий как вступление в законную силу обвинительного приговора суда. Приведено обоснование необходимости дополнения ст. 81 Конституции Украины дополнительным основанием прекращения полномочий депутата: в случае его отсутствия без уважительных причин на двадцати пленарных заседаниях Верховной Рады Украины в течение календарного года.

В результате исследования свободного и императивного типов депутатского мандата сделан вывод, что существующий сегодня в Украине тип депутатского мандата является квази-императивним политически структурированным мандатом.

Проанализированы и классифицированы способы замещения членов парламента в Украине и некоторых странах мира, что дало возможность обнаружить недостатки и преимущества таких способов. В контексте замещения парламентариев, которые досрочно прекратили свои полномочия, исследованы типы избирательных систем. Сделан вывод о целесообразности внедрения в Украине пропорциональной избирательной системы, в том числе и в контексте ускорения процедуры замещения народного депутата, полномочия которого были досрочно прекращены.

Общетеоретические выводы и предложения, которые содержатся в работе, дополнены предложениями и рекомендациями относительно совершенствования и сбалансирования законодательного регулирования досрочного прекращения полномочий парламентария и правового положения народного депутата Украины в целом.

Ключевые слова: народный депутат Украины, парламентарий, статус, законодательное регулирование, прекращение полномочий.

Shevchenko T.O. Legislative regulation of powers termination of the People's Deputy of Ukraine. - the Manuscript.

Thesis for a Ph. D. degree in law, speciality 12.00.02 - Constitutional law; Municipal law. - SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economic University». - Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to the comprehensive analysis of theoretical and practical problems of Ukrainian legislation concerning the termination of powers of the people's deputy. The legislation of some foreign countries concerning the termination of powers of members of parliament is also defined and outlined in this work.

For the first time the author analyze the mechanisms of the termination of people's deputy's powers on the basis of article 81 of the Constitution of Ukraine. The problems of their practical application are defined in the thesis. The bases of powers termination of people's deputies are classified. The ways of their replacement under the legislation of Ukraine and some foreign countries are examined. According to the results, received in the process of the thesis research, scientific provisions were formulated and definite propositions were expressed, directed to improvement and concrete definition of constitutional and other legislative norms which regulate termination of powers of the people's deputy.

Keywords: people's deputy of Ukraine, member of parliament, status, legislative regulation, the termination of powers.

Размещено на Allbest.ru

...