Стадії провадження у справах про адміністративні проступки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

СТАДІЇ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ

Спеціальність: 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

ГНАТЮК СТЕПАН СЕРГІЙОВИЧ

Львів 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

адміністративний стадія провадження деліктний

Актуальність теми. У світлі сучасних державотворчих та правотворчих процесів в Україні, зорієнтованих на практичну реалізацію положень Конституції щодо побудови демократичної, соціальної, незалежної, правової держави; визнання особи найвищою соціальною цінністю; реформування організаційно-правової структури та функціонального призначення публічних органів; запровадження моделі партнерських відносин особи та органів держави особливого значення набувають питання правової регламентації змісту та структури адміністративного процесу. Його складний системний характер зумовлюється значним обсягом предметної регламентації, яка охоплює найрізноманітніші сфери діяльності публічної адміністрації та численні категорії індивідуальних справ. Особливої уваги заслуговує питання наукової детермінації окремих утворень адміністративного процесу, адже від того, наскільки динамічно буде розв'язуватися проблема ланок системи адміністративного процесу, залежатиме вся кодифікаційна діяльність в царині адміністративно-процесуального права, а також ефективне функціонування усієї системи державної влади на благо людини, суспільства та держави загалом.

Одними з основоположних напрямів Концепції адміністративної реформи є оновлення інституту державного управління та розв'язання проблем адміністративно-юрисдикційної діяльності державних органів. Це значною мірою зумовлено тим, що вказані органи функціонують у різних сферах суспільного життя, а громадяни практично щодня звертаються до них задля вирішення широкого кола питань, пов'язаних з реалізацією своїх прав. На адміністративний процес покладається важливе завдання регулювання поведінки учасників правовідносин, визначення їх статусу на конкретних стадіях адміністративного провадження.

Стан законодавства України про адміністративну відповідальність, особливо процесуальних норм, які встановлюють порядок притягнення винної особи до відповідальності, на жаль, суперечливий і недосконалий. Необхідність розв'язання цих проблем визріла вже давно, однак без достатньо обґрунтованих наукових розробок в окресленій сфері змінити якість вітчизняного законодавства неможливо.

Актуальність обраної теми визначається необхідністю дослідження проблем наукової детермінації окремих складових адміністративного процесу, чітке наукове визначення та обґрунтування яких є основою для вирішення питань реформування та вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства, зокрема розробки нового Кодексу України про адміністративну відповідальність.

Для підвищення ефективності адміністративно-процесуальної діяльності органів, наділених адміністративно-юрисдикційними повноваженнями, велике значення має науковий пошук найбільш перспективних форм і напрямів реалізації стадій провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Слід зазначити, що сучасні підходи щодо нормативного регулювання стадій адміністративного провадження потребують і теоретичного, і практичного вдосконалення. Так за даними проведеного опитування 58% інтерв'юерів вважають існуючу систему застарілою та такою, що не відповідає демократичним стандартам, 28% з наведеної кількості зазнали утисків від процесуальної невизначеності.

Для проведення наукового дослідження було використано теоретичні праці таких відомих правників, як: В.Б. Авер'янов, С.С. Алєксєєв, Д.М. Бахрах, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, В.М. Горшенєв, І.П. Голосніченко, А.Р. Кірсанов, В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, О.І. Остапенко, В.Д. Сорокін, М.М. Тищенко, Е.Ф. Демський. Однак попри існуючі наукові доробки, проблема змісту стадій провадження у справах про адміністративні проступки спеціально не досліджувалася. В існуючих наукових працях ці питання висвітлювалися фрагментарно, без відповідного комплексного підходу.

Таким чином, дослідження проблем правового регулювання і практичної реалізації стадій провадження у справах про адміністративні проступки набуває особливого змісту й актуальності в умовах здійснення в Україні адміністративної реформи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано в контексті планових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 10 «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності ОВС України на період 2010-2014 років», наказ МВС України від 29.07.2010 р. № 347) і п. 1 Перспективного плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на 2005-2010 рр. за пріоритетними напрямами наукових досліджень, схвалених Вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ («Основні напрями наукових досліджень ЛьвДУВС на 2005-2010 роки», протокол № 1 засідання Вченої ради від 26.08.2005 р.). Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ і безпосередньо пов'язана з адміністративно-правовими аспектами науково-дослідної роботи «Проблеми реформування правової системи України» (Державний реєстраційний номер 0109U007853).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на підставі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації з'ясувати сутність, зміст та особливості стадій провадження у справах про адміністративні проступки.

Для досягнення поставленої мети слід вирішити такі завдання:

- дослідити сучасний стан наукової розробки змісту адміністративного процесу;

- з'ясувати сутність та особливості структурних елементів адміністративного процесу;

- встановити сутність та специфічні ознаки, притаманні адміністративно-деліктному процесу;

- дослідити особливості детермінації стадій адміністративно-деліктного процесу;

- теоретично обґрунтувати зміст стадій проваджень в адміністративному процесі;

- розглянути структуру стадій провадження у справах про адміністративні проступки;

- на основі аналізу чинного законодавства запропонувати шляхи вдосконалення правового регулювання стадій провадження у справах про адміністративні проступки.

Об'єктом дослідження є адміністративно-процесуальні відносини, що виникають у провадженні в справах про адміністративні проступки.

Предмет дослідження - адміністративно-правове регулювання стадій провадження у справах про адміністративні проступки.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їхнє застосування зумовлюється системним підходом, що дає змогу досліджувати проблеми в єдності соціального змісту та юридичної форми.

За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат шляхом обґрунтування дефініцій понять «адміністративний процес», «адміністративно-деліктний процес», «адміністративне провадження», «стадія» (підрозділи 1.1., 1.2., 2.1.), виокремлено види адміністративного процесу (підрозділ 1.1.); здійснено аналіз особливостей і структури адміністративно-деліктного процесу, стадії як структурного елементу адміністративного провадження (підрозділи 1.2., 2.1.). Для дослідження змісту провадження у справах про адміністративні проступки як структурного виду адміністративно-деліктного процесу використано методи аналізу та синтезу (підрозділ 1.3.). Системно-структурний, логіко-семантичний, структурно-функціональний методи застосовано для виокремлення ознак притаманних адміністративно-деліктному процесу (підрозділ 1.2.); детермінації стадій провадження в адміністративно-деліктному процесі (підрозділ 2.1.). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження зарубіжного досвіду правового регулювання стадій провадження у справах про адміністративні проступки (підрозділи 3.1., 3.2., 3.4.). За допомогою структурно-логічного методу здійснено аналіз нормативно-правового регулювання провадження у справах про адміністративні проступки (підрозділ 1.3.). Методи класифікації, групування, структурно-логічний застосовано для дослідження структури адміністративного процесу, адміністративно-деліктного процесу, стадій провадження у справах про адміністративні проступки (підрозділи 1.1., 2.1., 2.2.). Метод документального аналізу застосовано для вироблення пропозицій стосовно вдосконалення законодавства, що регулює діяльність публічної адміністрації щодо розгляду справ про адміністративні проступки (підрозділи 3.3., 3.4.). Використання соціологічного та статистичного методів дало змогу виявити недоліки правового регулювання стадій провадження у справах про адміністративні проступки (підрозділи 3.1., 3.2., 3.3., 3.4.); узагальнити юридичну практику; проаналізувати емпіричну базу публічних органів управління, на які покладено функції розгляду справ про адміністративні проступки, (зокрема, судів загальної юрисдикції за 2006-2010 рр., МВС України за 2007-2010 рр.).

Застосування зазначених методів дозволило всебічно проаналізувати адміністративно-правове регулювання стадій провадження у справах про адміністративні проступки, систематизувати емпіричні дані та отримати відповідні результати.

Науково-теоретичною базою дисертаційного дослідження стали наукові публікації з теорії держави і права, державного будівництва, теорії юридичного процесу, адміністративного права, адміністративного процесу, цивільного процесу, кримінального процесу, фінансового права, правової статистики тощо.

Нормативно-правову основу дисертаційного дослідження становить Конституція України, міжнародно-правові акти, Закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти, що регулюють відносини, які виникають на стадіях провадження у справах про адміністративні проступки.

Емпіричну базу дослідження сформували узагальнення практики застосування адміністративного законодавства та довідково-статистичні матеріали МВС України, Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, а також результати опитування співробітників підрозділів громадської безпеки МВС України (278 працівників у 5 областях).

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним з перших комплексних досліджень природи та змісту стадій провадження у справах про адміністративні проступки, задля подальшого забезпечення дотримання прав та свобод громадян у процесі реалізації індивідуально-конкретних справ.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем:

уперше:

- запропоновано і обґрунтовано визначення понять «публічно-правовий процес», «адміністративно-судовий процес»;

- виділено і охарактеризовано види адміністративного процесу: публічно-правовий, адміністративно-судовий, адміністративно-деліктний;

- визначено критерії групування адміністративно-деліктних проваджень;

- сформульовано теоретичні підстави конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні проступки;

удосконалено:

- дефініції понять «адміністративно-процесуальне право», адміністративно-деліктний процес», «адміністративна стадія»;

- структурну класифікацію стадій провадження у справах про адміністративні проступки;

набули подальшого розвитку:

- система ознак, притаманних адміністративному процесу, адміністративно-деліктному процесу, провадженню у справах про адміністративні правопорушення та стадіям адміністративного провадження;

- особливості порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення;

- твердження про нормативне закріплення обов'язковості роз'яснення правопорушнику порядку та умов виконання постанови про накладення адміністративного стягнення;

- пропозиція про необхідність правового закріплення регламентації результатів підготовки справи про адміністративний проступок до розгляду уповноваженим органом (посадовою особою).

На підставі висновків внесено відповідні пропозиції про вдосконалення та доповнення процесуальної частини Кодексу України про адміністративні правопорушення. У тексті дисертації аргументовано необхідність запропонованих змін і доповнень, а також подано зміст пропозицій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному:

- у науково-дослідній сфері - положення і висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблематики вдосконалення адміністративно-правового регулювання стадій провадження у справах про адміністративні проступки;

- у правотворчості - у результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема, до Кодексу про адміністративні проступки, які прийняті для удосконалення законодавчої роботи у Комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (лист-відповідь від 23.07.2007 р.);

- у навчальному процесі - матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці лекцій та проведенні занять з курсів «Адміністративний процес», «Адміністративне право України», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», які читаються в Львівському державному університеті внутрішніх справ (акт впровадження № 9 від 22.03.2010 р.);

- у правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність публічних органів управління, на які покладено функції по розгляду справ про адміністративні проступки з метою забезпечення максимальної ефективності її функціонування. Основні положення дослідження впроваджені автором у практику діяльності УГБ ГУМВС України у Львівській області, та ВГБ УМВС України на Львівській залізниці (акти впровадження від 16.02. 2010 р., та 15.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації, пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу наукових, нормативних і статистичних джерел.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації були обговорені та схвалені на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ упродовж 2006-2010 рр. Підсумки розробки проблеми загалом, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на 8 науково-практичних заходах різних рівнів, зокрема на: круглому столі «Тактика дій підрозділів ОВС України під час припинення масових порушень громадського порядку» (Донецьк, 21 квітня 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми підготовки та вдосконалення професійної діяльності працівників міліції громадської безпеки» (Івано-Франківськ, 19 травня 2006 р.), всеукраїнській науковій конференції ад'юнктів, аспірантів т а здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (Львів, 28 вересня 2007 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Взаємодія громадян та правоохоронних органів в контексті формування правової держави: правові, історичні, філософські та психологічні аспекти» (Львів, 15 травня 2008 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням в умовах проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу» (Львів, 20 листопада 2009 р.), наукових читаннях «Загальні проблеми правотворення в Україні» (Львів, 26 березня 2010 р.), VI міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (Луцьк, 19-20 березня 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових статей у виданнях, що включені до переліку ВАК України як фахові з юридичних наук, тезах 7 виступів, що ввійшли у збірники науково-практичних заходів.

Результати дисертаційного дослідження використані у виданні посібника: Адміністративне право України (структурно-логічні схеми): Навч. посібник / С.С. Гнатюк, В.В. Новіков, Л.Г. Чистоклетов, В.В. Шишко. - Л.: ЛьвДУВС, 2006. - 196 с. (особистий внесок - 20% тексту, с. 133-171).

Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, об'єкта і предмета дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев'ять підрозділів, висновків. Загальний обсяг дисертації - 228 сторінок, з яких 184 сторінки - основний текст, 32 сторінки - список використаних джерел (365 найменувань), 5 сторінок - додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, ступінь дослідження проблеми, визначається її зв'язок з державними науковими програмами, планами і темами, а також мета, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкривається наукова новизна, висвітлюється теоретична та емпірична бази, практичне значення одержаних результатів, подаються відомості про їхню апробацію та впровадження.

Розділ 1 «Адміністративно-деліктний процес у структурі адміністративного процесу» складається з трьох підрозділів, в яких проаналізовано трактування основних концепцій змісту адміністративного процесу, обґрунтовано проведення подальшого дослідження на основі «широкого» підходу до розуміння його змісту.

У підрозділі 1.1. «Адміністративний процес та його види» здійснено аналіз стану наукового дослідження адміністративного процесу, проведено аналіз пропонованих науковцями концепцій змісту адміністративного процесу, на основі яких виділено основні критерії та уточнено ознаки, притаманні адміністративному процесу. Висвітлено основні наукові підходи щодо видової класифікації адміністративного процесу.

Наведено перелік закріплених нормативно проваджень як первинного структурного елементу адміністративного процесу, на основі критерію функціонального призначення діяльності органів публічної адміністрації, на підставі чого обґрунтовано виділення таких видів адміністративного процесу: публічно-правовий, адміністративно-деліктний, адміністративно-судовий; виокремлено і згруповано провадження, які вони об'єднують.

У підрозділі «1.2. Особливості та структура адміністративно-деліктного процесу» з'ясовано співвідношення адміністративно-деліктного права як підгалузі адміністративного права та його процесуального супутника адміністративно-деліктного процесу, що визначає встановлений процесуальними нормами юридичний порядок реалізації адміністративної відповідальності. Наведено перелік специфічних ознак, притаманних адміністративно-деліктному процесу, який визначається як врегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність в адміністративних справах деліктного характеру.

Використавши, як основний критерій, наявність спору про право, проаналізовано позиції провідних учених, що дало змогу визначити коло проваджень, які входять до структури адміністративно-деліктного процесу, а саме: провадження у справах про адміністративні проступки, дисциплінарне, виконавче, провадження з розгляду скарг, із застосування заходів адміністративного примусу, не пов'язані з відповідальністю тощо.

У підрозділі 1.3. «Провадження у справах про адміністративні проступки в структурі адміністративно-деліктного процесу» воно визначене як центральне, домінуюче у структурі адміністративно-деліктного процесу. Здійснено науковий аналіз існуючих дефініцій, змісту та особливостей цього явища. Зважаючи на існуючі розбіжності позицій вчених, констатовано, що їхні погляди збігаються в одному: зазначений вид адміністративного процесу складається з кількох фаз розвитку, що змінюють одна одну. Отже, провадження у справах про адміністративні правопорушення є системним утворенням, що характеризується комплексом взаємопов'язаних і взаємно зумовлених процесуальних дій, які утворюють певну сукупність адміністративно-процесуальних відносин, викликають необхідність встановлення усіх обставин справи, їхньої фіксації та закріплення отриманих результатів у відповідних процесуальних документах. Відносини всередині провадження є динамічними, що зумовлюється наявністю відповідних стадій та строків.

Розділ 2 «Детермінація стадій провадження в адміністративно-деліктному процесі» складається з двох підрозділів і присвячений аналізу розуміння поняття «стадія» та стадійності у процесуальних відносинах. Значну увагу приділено визначенню основних детермінант, що впливають на формування цього терміну, його змісту та структури. Проаналізовано існуючі наукові підходи щодо видів стадій, обґрунтовано бачення структури та особливостей стадій провадження у справах про адміністративні проступки.

У підрозділі 2.1. «Стадія як структурний елемент адміністративного провадження» констатовано, що не існує єдиних підходів щодо визначення цього поняття. З'ясовано доцільність семантичних ознак у визначенні терміну «стадія», (період, певний ступінь, фаза розвитку чого-небудь). Встановлено відсутність і в теорії права, і в галузевих науках єдиної концепції не тільки у використанні термінів, а й у розумінні поняття «стадія». Виділено як специфічні так і факультативні ознаки, притаманні цій правовій категорії, що підкреслюють її автономність та специфіку.

Обґрунтовано бачення змісту стадії як динамічної сукупності нормативно закріплених вимог здійснення процесуальних дій та форми як просторової межі, часових моментів, проміжків здійснення певних стадій у логічній та функціональній послідовності. Доведено, що зміст стадій адміністративно-деліктного процесу зумовлюється специфікою функціональної діяльності, яка має правоохоронний характер. На теперішній час структура стадії провадження така: стадія - етап - дія (сукупність дій утворює етап, сукупність етапів утворює стадію).

У підрозділі 2.2. «Види стадії провадження в справах про адміністративні проступки» вказується на відсутність чіткого визначення законодавчого закріплення стадій провадження у справах про адміністративні проступки, чим зумовлюється те, що не існує єдиних теоретично обґрунтованих підходів до системи стадій провадження у справах про адміністративні проступки, через що виникає надмірна кількість підходів до визначення їх видів. Це зумовило детальний аналіз певного конгломерату закріпленого процесуальними нормами дій та обґрунтування на його основі авторської позиції щодо видів стадій провадження у справах про адміністративні проступки на основі чотиристадійної системи. Визначено основні етапи стадій та узагальнено порядок дій, що відбуваються у межах провадження у справах про адміністративні проступки.

Розділ 3 «Загальна характеристика стадій провадження в справах про адміністративні проступки» складається з чотирьох підрозділів, у ньому дається загальна характеристика структури стадій провадження, обґрунтовуються підходи до з'ясування його етапів, доводиться необхідність вдосконалення нормативно-правового регулювання їх реалізації та взаємозв'язку з метою виконання завдань, поставлених перед провадженням у справах про адміністративні проступки.

У підрозділі 3.1. «Порушення та адміністративне розслідування справи про адміністративний проступок» здійснено детальний аналіз цієї стадії, охарактеризовано її етапи, першим з яких визначено попереднє адміністративне розслідування. У викладеному авторському баченні співвідношення понять «справа про адміністративний проступок» та «порушення справи про адміністративний проступок» охарактеризовано підстави порушення справи; визначено момент порушення справи, на підставі чого запропоновано їхнє нормативне закріплення; визначено першочергові процесуальні дії, що можуть мати місце до складання першого процесуального документу. Викладено особливості етапу розслідування справи, складання та змісту протоколу про адміністративний проступок; наведено обґрунтування розмежування понять «збір доказів» та «доказування». Запропоновано авторський підхід до етапу передачі справи за підвідомчістю з вирішенням питання змісту матеріалів справи, їх опису, строків її надсилання.

У підрозділі 3.2. «Розгляд та винесення постанови по справі про адміністративний проступок» визначено, що головною особливістю цієї стадії є те, що саме тут правозастосовна діяльність впливає на соціальну ефективність реалізації процесуальної компетенції. Встановлено, що на першому етапі цієї стадії відбувається перевірка результатів процесуальної діяльності, отриманих на попередній стадії; проаналізовано нормативно-правову регламентацію етапу підготовки справи до розгляду, на підставі чого запропоновано шляхи вдосконалення його юридичної конструкції. Охарактеризовано основні дискусійні моменти наявності певних обов'язкових правил на етапі розгляду справи, до яких належать строки розгляду справи, місце та порядок розгляду; запропоновано заходи оптимізації та конкретизації строків розгляду справи. Підкреслено неприпустимість розгляду справи у службових кабінетах, що унеможливлює її відкрите ведення. Обґрунтовано доцільність фіксації у відповідному процесуальному документі розгляду справи, визначено етап прийняття рішення по справі та особливості доведення змісту постанови правопорушнику.

У підрозділі 3.3. «Перегляд постанови по справі про адміністративний проспупок» вказана стадія характеризується як невід'ємна складова гарантії забезпечення законності у діяльності органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні проступки щодо захисту прав громадян. Визначено, що основним процесуальним механізмом вирішення протесту, чи скарги є перегляд постанови, тобто новий розгляд справи. Підтверджено доцільність нормативно-правової деталізації підстав опротестування та оскарження постанови по справі. Обґрунтовано встановлення змісту скарги, особливості оскарження основного і додаткового стягнення, надання права поновлення строку оскарження потерпілому, питання невизначеності права та порядку оскарження рішення по скарзі. Запропоновано вдосконалення послідовності проходження інстанцій та дотримання порядку, в якому може бути оскаржена постанова.

У підрозділі 3.4. «Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення» з'ясовано, що на цій стадії досягається реальне виконання прийнятого по справі рішення та спрацьовує механізм виховного впливу на свідомість правопорушника, відновлюється порушений правопорядок. На підставі аналізу наукових позицій обґрунтовано обов'язковість виконання постанови по справі, визначено момент, з якого постанова підлягає безпосередньому виконанню, розглянуто добровільний та примусовий порядок її виконання, а також важливість роз'яснення правопорушнику порядку виконання постанови органом, який звернув її до виконання. Обґрунтовано необхідність визначення місця безпосереднього виконання постанови, можливість відтермінування та розтермінування її виконання. Встановлено оптимальні строки виконання постанови, здійснено їхню уніфікацію, зокрема визначено їх граничний строк. Запропоновано конкретні шляхи вдосконалення нормативно-правового регулювання цієї стадії.

ВИСНОВКИ

На основі аналізу чинного законодавства України, теоретичного осмислення низки наукових праць із зазначеної проблематики сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання стадій провадження у справах про адміністративні проступки.

1. Адміністративний процес - це врегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених суб'єктів публічної адміністрації, спрямована на реалізацію норм відповідних матеріальних галузей права під час розгляду і вирішення конкретних індивідуальних справ. Водночас адміністративно-процесуальне право - це система юридичних норм, які регламентують державно-владні, суспільні відносини, що виникають у зв'язку з реалізацією їх адміністративно-процесуальної форми із застосуванням норм відповідних матеріальних галузей права.

2. Адміністративний процес характерезується певними ознаками: по-перше, він розглядається як встановлена процесуальними нормами права діяльність органів публічного управління, під час якої вирішуються конкретні індивідуальні справи; по-друге, ця процесуальна діяльність має загальнообов'язковий характер; по-третє, вона виражається у цілеспрямованій взаємопов'язаній системі дій, операцій з нормами права, результатом яких майже завжди є юридичні наслідки; по-четверте, має складну внутрішню будову; по-п'яте, для неї характерна чітка внутрішня структура; по-шосте, загалом цей процес - складне, динамічне явище, яке розвивається у просторі та часі шляхом проходження нормативно-визначених стадій.

3. Адміністративний процес складається з публічно-правовового, адміністративно-деліктного та адміністративно-судового процесів.

Публічно-правовий процес - це врегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність публічних органів, яку вони здійснюють у межах своєї компетенції, що має правові наслідки. Він охоплює такі провадження, як: нормотворчі, реєстраційні, дозвільні, атестаційні, заохочувальні, контрольно-наглядові, з розгляду пропозицій та заяв тощо.

Адміністративно-деліктний процес - це врегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність публічних органів з розслідування, розгляду, вирішення та винесення постанов, їх виконання в адміністративних справах деліктного характеру. До нього входять провадження у справах про адміністративні проступки, дисциплінарне, виконавче, провадження з розгляду скарг.

Адміністративно-судовий процес - це врегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність адміністративних судів з розгляду справ адміністративної юрисдикції з вирішення адміністративно-правових спорів у сфері публічно-правових відносин.

4. Адміністративно-деліктному процесу як процесуальному інституту притаманні такі ознаки: має владний характер; реалізовується суб'єктами адміністративно-деліктних відносин; тяжіє до повної регламентації адміністративно-процесуальними нормами; процесуальні дії фіксуються офіційними документами, які мають перехідний та підсумковий характер; основним призначенням є вирішення справ адміністративно-деліктного характеру. Адміністративно-деліктні провадження можна згрупувати за критеріями: наявність спору про право; суб'єктом юрисдикції; порядком здійснення процесуальних дій; правовим статусом правопорушника; застосуванням заходів примусу.

5. Провадження у справах про адміністративні правопорушення характеризується комплексом процесуальних дій, що утворюють певну сукупність адміністративно-процесуальних відносин, які мають зв'язок з відповідними матеріальними правовідносинами, зумовлюють необхідність встановлення та доказування усіх обставин справи, закріплення процесуальних результатів. Відносини всередині провадження є динамічними, їх рух зумовлюється наявністю стадій і строків.

6. Стадія як структурний елемент адміністративного провадження - це динамічна, відносно замкнута сукупність закріплених в адміністративно-правових нормах способів, методів, форм, що виражають або визначають обов'язкове здійснення процедурно-процесуальних вимог, які відображають просторово-часові особливості процесуальної діяльності та забезпечують логічно-функціональну послідовність здійснення конкретних дій, спрямованих на досягнення зумовленого матеріальними нормами права, процесуального результату.

7. Стадія адміністративного провадження характеризується певними ознаками: завданнями і функціями, притаманними конкретній стадії; певним колом обставин, що безпосередньо забезпечують перехід з однієї стадії в іншу; специфікою правового становища учасників процесу; специфічністю здійснюваних операцій та характером юридичних наслідків; особливостями закріплених у процесуальному документі матеріально-правових результатів.

8. При дослідженні провадження у справах про адміністративні проступки як провадження адміністративно-деліктного процесу виділено такі стадії: 1) порушення та адміністративне розслідування по справі; 2) розгляду та винесення постанови (рішення) по справі; 3) перегляду постанови у справі про адміністративний проступок; 4) виконання рішення по справі.

9. Стадія порушення та адміністративне розслідування справи про адміністративний проступок - це система процесуальних дій, які проводять органами адміністративної юрисдикції для кваліфікації та фіксації протиправного діяння. Ця стадія наповнена такими етапами: попереднє адміністративне розслідування (дізнання): виявлення та припинення правопорушення, збір та фіксація доказів, опитування очевидців, встановлення свідків, доставляння підозрюваного; розслідування: складання протоколу, відбирання пояснень, вилучення речей та документів, особистий огляд, медичне освідування, проведення експертизи, фіксація результатів розслідування у процесуальних документах; передача справи за підвідомчістю для розгляду: формування матеріалів справи та виконання вимог діловодства щодо документообігу в органах публічної влади.

10. Стадія розгляду та винесення постанови (рішення) по справі про адміністративний проступок - це система процесуальних дій, спрямованих на вивчення та оцінку матеріалів справи, встановлення об'єктивної істини та винесення постанови по суті справи. У ній можна виділити етапи: прийняття та підготовка справи до розгляду: вирішення питання про належність до компетенції, вивчення матеріалів справи, витребування необхідних додаткових матеріалів, сповіщення відповідних суб'єктів про час і місце розгляду справи, з'ясування, чи підлягають задоволенню заявлені клопотання; розгляд справи: відкриття розгляду справи; оголошення протоколу про адміністративний проступок, заслуховування осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів та вирішення клопотань; винесення рішення по справі: винесення однієї з передбачених постанов; внесення пропозицій щодо ліквідації причин та умов правопорушення; доведення рішення до відома суб'єктів провадження; повідомлення адміністрації, громадської організації за місцем роботи, навчання чи проживання правопорушника.

11. Стадія перегляду постанови у справі про адміністративний проступок - це система процесуальних дій, спрямованих на забезпечення законності дотримання прав та законних інтересів суб'єктів провадження, перевірки обґрунтованості та правильності прийнятого рішення. Вона складається з етапів: оскарження постанови по справі; опротестування постанови по справі; перевірка законності постанови, винесення рішення по перегляду; апеляційне оскарження, опротестування; реалізація рішення.

12. Право на оскарження може реалізовуватися у такій послідовності: оскарження постанови органу (посадової особи), що виніс постанову, у вищий орган або суд; оскарження рішення вищестоячого органу (посадової особи), що прийняв рішення по скарзі до суду; звернення з апеляційною скаргою на постанову судді по справі про адміністративний проступок; звернення з апеляційною скаргою на рішення суду по скарзі, протесту.

13. Стадія виконання постанови по справі про адміністративний проступок - це регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених суб'єктів, спрямована на практичну реалізацію заходу покарання, призначеного правопорушнику за вчинення відповідного протиправного діяння. Ця стадія складається з етапів: звернення постанови до виконання: прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання безпосереднім виконавцем, вирішення питань пов'язаних з виконанням постанови; безпосереднє виконання або передача матеріалів для примусового виконання: проведення виконавчих дій відповідно до виду накладеного адміністративного стягнення; контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови.

14. Аналіз чинного законодавства, яким врегульовано стадії провадження у справах про адміністративні проступки, дає змогу запропонувати такі зміни та доповнення, а саме доповнити КУпАП:

- ст. *** «Зміст провадження у справах про адміністративні проступки», закріпивши нормативно у ній дефініцію цього провадження;

- ст. *** «Порушення справи про адміністративний проступок», у якій передбачити підстави для порушення справи;

- ст. *** «Доручення та запити у справі про адміністративні правопорушення», у якій вказати на доцільність витребування необхідних доказів, інших додаткових матеріалів;

- ст. *** «Компетенція уповноваженої посадової особи щодо прийняття рішення за результатами підготовки справи до розгляду», в якій чітко регламентувати варіанти рішень, що приймаються;

- ст. *** «Роз'яснення правопорушнику порядку та умов виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності», в якій встановити обов'язок роз'яснення правопорушнику порядку та умов виконання постанови, про що робити відповідну відмітку у матеріалах справи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Гнатюк С.С. Правова детермінація стадій провадження у справах про адміністративні делікти / С.С. Гнатюк // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. - 2004. - Вип. 2. - С. 279-290.

Гнатюк С.С. Виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення: проблеми правового регулювання / С.С. Гнатюк // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. - 2004. - Вип. 3. - С. 100-110.

Гнатюк С.С. Виділення інституту адміністративно-деліктного процесу - основа дослідження стадій провадження в справах про адміністративні правопорушення // С.С. Гнатюк // Митна справа. - 2005. - № 2. - С. 64-70.

Гнатюк С.С. Поняття «стадія» в адміністративно-процесуальному праві: аспект уточнення / С.С. Гнатюк // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. Серія юридична. - 2005. - Вип. 2. - С. 19-26.

Гнатюк С.С. Система проваджень адміністративно деліктного процесу: теоретичний аспект / С.С. Гнатюк // Життя і право. - 2005. -
№ 6-7. - С. 40-49.

Гнатюк С.С. Провадження адміністративно-деліктного процесу: питання систематизації / С.С. Гнатюк // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. Серія юридична. - 2005. - Вип. 3. - С. 137-147.

Гнатюк С.С. Зміст та ознаки адміністративного процесу (теоретичний аспект) / С.С. Гнатюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2006. - Вип. 3. - С. 135-144.

Гнатюк С.С. Стадія як структурна частина адміністративно-деліктних проваджень / С.С. Гнатюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2007. - Вип. 3. - С. 169-180.

Гнатюк С.С. Виконавче провадження в структурі адміністративно деліктного процесу його стадії / С.С. Гнатюк // Університетські записки. - 2008. - Вип. 3 (1) - С. 188-190.

Гнатюк С.С. Проблеми нормативного регулювання етапу підготовки справи про адміністративний проступок до розгляду. / С.С. Гнатюк // Наука і правоохорона. - 2009. - № 4. - С. 137-141.

АНОТАЦІЯ

Гнатюк С.С. Стадії провадження у справах про адміністративні проступки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2010.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню стадій провадження у справах про адміністративні проступки. Проаналізовано основні концепцій змісту адміністративного процесу. Визначено основні детермінанти, що впливають на формування відповідної дефініції. Запропоноване авторське бачення структури та особливостей стадій провадження у справах про адміністративні проступки. Здійснено аналіз структури стадій провадження, проаналізовано пропоновані підходи до вирішення питання її етапів. Запропоновано шляхи вдосконалення нормативно-правового регулювання їх реалізації з метою виконання поставлених перед провадженням у справах про адміністративні проступки завдань.

Ключові слова: адміністративний процес, адміністративно-деліктний процес, провадження, стадія, адміністративний проступок, розслідування, розгляд, перегляд, виконання.

АННОТАЦИЯ

Гнатюк С.С. Стадии производства по делам об административных проступках. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и административный процесс; финансовое право; информационное право. - Львовский государственный университет внутренних дел, Львов 2010.

Диссертация посвящена комплексному исследованию стадий производства по делам об административных проступках. Проведен анализ основных концепций и подходов к содержанию административного процесса, аргументировано проведение дальнейшего исследования на основе «широкого» понимания его сущности. Выделено основные критерии и уточнены признаки, присущие административному процессу.

Приведен перечень нормативно закрепленных производств как первичного структурного элемента административного процесса, беря за основу критерий функционального назначения деятельности органов публичной администрации, что дало возможность обосновать выделение видов административного процесса: публично-правовой, административно-деликтный, административно-судебный, выделено и систематизировано производства, которые они объединяют.

Рассмотрены предлагаемые учеными-административистами позиции относительно основных положений административно-деликтного процесса. Предложены критерии, которые дают возможность определить объем и структуру административно-деликтного процесса.

Производство по делам об административных проступках определено как центральное, доминирующее в структуре административно-деликтного процесса. Оно является системным образованием, которое характеризуется комплексом взаимосвязанных и взаимно обусловленных процессуальных действий, которые образуют определенную совокупность административно- процессуальных отношений, вызывают необходимость установления всех обстоятельств дела, их фиксации и закрепления полученных результатов, в соответствующих процессуальных документах.

Выяснена целесообразность семантических признаков в определении понятия «стадия» (период, определенная степень, фаза развития чего-либо). Установлено отсутствие, как в теории права, так и в отраслевых науках единственной концепции не только в использовании, но и в понимании понятия «стадия». Наряду с особенными признаками, присущими стадии, имеют место и факультативные признаки, которые проявляются в отдельной стадии административного процесса, подчеркивая ее автономность и специфичность.

Обосновано подход к содержанию стадии как динамической совокупности нормативно закрепленных требований осуществления процессуальной формы и действий, а также как пространственного рубежа, временных промежутков осуществления стадий, в логической и функциональной последовательности. Доказано, что содержание стадий административно-деликтного процесса обусловливается спецификой функциональной деятельности, которая имеет правоохранительный характер.

Проанализировано структуру стадий производства, аргументируются подходы к выделению его этапов, аргументируется необходимость совершенствования нормативно-правового регулирования его реализации с целью выполнения заданий, поставленных перед производством по делам об административных проступках.

Уточнено соотношения понятий «дело об административном проступке» и «возбуждении дела об административном проступке». Предложен авторский подход к этапу передачи дела за подведомственностью с решением вопроса содержания материалов дела, их описания, сроков ее послания.

Главной особенностью стадии рассмотрение и вынесение постановления по делу об административном правонарушении есть то, что именно здесь правоприменительная деятельность воздействует на социальную эффективность реализации процессуальной компетенции.

Стадия пересмотра постановления по делу об административных проступках характеризируется как неотъемлемая составляющая гарантии обеспечения законности в деятельности органов, уполномоченных, рассматривать дела об административных проступках относительно защиты прав граждан. Определено, что основным процессуальным механизмом решения протеста, или жалобы есть пересмотр постановления, а именно новое рассмотрение дела. Предложено совершенствование последовательности прохождения инстанций, в которых может быть обжаловано постановление.

Установлено, что на стадии исполнение постановления о наложении административного взыскания срабатывает механизм воспитательного влияния на сознание правонарушителя, возобновляется нарушенный правопорядок. Обосновано обязательность выполнения постановления по делу, определено момент, с которого постановление подлежит непосредственному выполнению, а также важность разъяснения правонарушителю порядка выполнения постановления органом, который обратил ее к выполнению.

Ключевые слова: административный процесс, административно-деликтный процесс, производство, стадия, административный проступок, расследование, рассмотрение, пересмотр, исполнение.

SUMMARY

Hnatyuk S.S. The stages of production in matters about administrative misconducts. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of a Candidate of juridical sciences, Specialization 12.00.07 - administrative law and procedure; financial law; information law. - Lviv State University of Internal Affairs, Lviv 2010.

The thesis is devoted to a complex research of the stages of realization in matters about administrative misconducts. The basic conceptions of maintenance of administrative process are analyzed.

The basic determinants that influence on the formation of the definition of this term are determined. The author's vision of a structure and features of the stages of realization is offered in matters about administrative misconducts.

The analysis of the structure of the stages of realization is carried out, the offered approaches to the decision of question of his stages are analyzed. The ways of perfection of the normative legal adjusting of their realization are offered with the purpose of implementation of given tasks before realization in matters about administrative misconducts.

Key words: administrative process, administrative-delicate process, proceeding, stage, administrative misconduct, investigation, consideration, revision, execution.

Размещено на Allbest.ru

...