Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут держави і права ім. В. М. Корецького

УДК 341.018

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Принципи міжнародного економічного права в умовах глобалізації світових господарських відносин

Спеціальність 12.00.11 - міжнародне право

Харчук Олександр Олександрович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор ДЕНИСОВ Володимир Наумович, Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, завідувач відділу міжнародного права та порівняльного правознавства.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор МЕРЕЖКО Олександр Олександрович, завідувач кафедри міжнародного права Університету економіки та права „Крок”,

кандидат юридичних наук ЖУКОРСЬКА Ярина Михайлівна, старший викладач кафедри публічного права юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету

Захист відбудеться 18 червня 2010 р. о 16 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4. економічний право господарський

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий 15 травня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т. І. Тарахонич

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Характерною рисою розвитку міжнародних відносин в сучасний період є інтернаціоналізація національних економік і встановлення контролю держав за їх економічними відносинами на двосторонній та багатосторонній основі. Важливе місце в цьому процесі належить універсальним та регіональним міжнародним організаціям, що здійснюють функції нормотворчості та координаційної діяльності в різних сферах міжнародних економічних та фінансових відносин.

Метою системи міжнародних економічних відносин, що склалася після Другої світової війни, стало узгодження суперечливих інтересів держав і вироблення спільних правил їх поведінки, закріплених у конкретних міжнародних угодах. У результаті виник комплекс спеціальних правових принципів, які становлять основу міжнародного економічного права. Останні відіграють дедалі зростаючу роль серед джерел міжнародного економічного права, виходячи з того, що в процесі застосування цих принципів держави можуть досягати поєднання правової забезпеченості з економічною ефективністю. Зазначений правовий підхід до розвитку міжнародних економічних відносин базується на ідеології лібералізму, віддзеркалюючи в міжнародному співтоваристві «глобалізацію» обміну.

В той же час, поряд з процесом глобалізації міжнародних економічних відносин, що здійснюється на основі вироблення універсальних правил поведінки держав, до яких відносяться й принципи міжнародного економічного права, існує тенденція до диверсифікації його норм, пов'язана з виходом у 1960 - 1970 рр. на світову арену країн, що розвиваються. Дана тенденція з'явилася як результат невдоволення з боку цих країн правилами регулювання існуючої системи міжнародних економічних відносин, пристосованої головним чином до економік розвинутих країн. Країни, що розвиваються, все більше страждають від нерівності та відмінностей в економічній політиці держав, справедливо вимагаючи створення необхідних умов для подолання зазначеної нерівності між двома групами країн.

Проявом цієї диверсифікації в міжнародному економічному праві стало виникнення в ньому права на розвиток та інших прав країн, що розвиваються, що внесло певні корективи в традиційний каталог його спеціальних економічних принципів. Ці нові норми розглядаються в доктрині як інструменти створення «нового економічного порядку», спрямованого на ліквідацію «природної» або «історичної» нерівності в економічному розвитку цих країн шляхом подолання зазначеної «подвійності» норм міжнародного економічного права. Однак економічна та фінансова криза останніх років, що почалася в розвинутих країнах, настільки ускладнила створення справедливого для всіх міжнародного економічного порядку, що це може призвести до зворотнього процесу. Тим більше, що дедалі настійливіше як в доктрині, так і на практиці лунає критика самої ліберальної моделі розвитку держав і побудованої на її основі міжнародної економічної системи.

Крім того, у зв'язку з майже повним зникненням країн з «одержавленою економікою» їх наступниці, так звані країни з перехідною економікою, до яких відноситься й Україна, становлять окрему категорію і особливий статус яких майже не враховується в міжнародному економічному праві та його спеціальних принципах.

Виходячи із значущості вказаних принципів у міжнародному економічному праві, вважається актуальним дослідження комплексу питань, пов'язаних з визначенням їх природи та змісту і виділенням з них правил, які відповідають потребам суб'єктів економічних відносин у вигляді відповідних стандартів.

Вітчизняна наука міжнародного права почала досліджувати питання принципів міжнародного економічного права з другої половини ХХ ст. Ряд аспектів цієї проблематики розглядався в працях українських учених І. В. Бураковського, В. С. Будкіна, В. М. Вербенської, А. С. Гавердовського, А. З. Георгіци, О. М. Григорова, А. І. Дмитрієва, В. В. Копійки, В. Ю. Крушинського, О. І. Рогача, К. К. Сандровського, В. Р. Сіденка, Г. С. Фединяк, Л. С. Фединяк, А. С. Філіпенка, М. Ю. Черкеса, О. І. Шниркова та ін.

Вагомий внесок у дослідження принципів міжнародного економічного права зробили такі українські вчені-фахівці з міжнародного права, як Г. О. Анцилевич, М. О. Баймуратов, Г. Ю. Бувайлик, Н. М. Буренко, В. Г. Буткевич, В. А. Василенко, С. А. Войтович, І. І. Дахно, В. Н. Денисов, В. І. Євінтов, О.М. Жукорська, В. М. Корецький, Б. І. Кучер, І. І. Лукашук, А. Я. Мельник, О. О. Мережко, В. І. Муравйов, В. Ф. Опришко, О. В. Пирогов, О. О. Покрещук, В. Т. П'ятницький та ін.

Серед російських учених загальні питання міжнародного економічного права розглядали Н. Т. Блатова, І. П. Бліщенко, М. М. Богуславський, Г. К. Єфімов, Г. В. Ігнатенко, О. І. Йориш, Ю. М. Колосов, Е. С. Крівчікова, В. Н. Кудрявцев, А. П. Мовчан, Л. А. Моджорян, Т. М. Нешатаєва, О. І. Тіунов, Л. С. Явич та ін.

Певну увагу дослідженню окремих питань, що стосуються принципів міжнародного економічного права, приділяли такі вчені-міжнародники, як Б. М. Ашавський, Р. Л. Бобров, Г. М. Вельямінов, І. Н. Герчікова, І. І. Дюмулен, А. М. Купчішин, В. І. Лісовський, Д. Б. Льовін, Є. Т. Рулько, О. І. Тіунов, Г. І. Тункін, Є. Т. Усенко, М. О. Ушаков, І. С. Шабан, Л. М. Шестаков, О. О. Шибаєва, В. Г. Шкода, Шовкат Нур, В. М. Шумілов та ін.

Проте питання принципів міжнародного економічного права у вітчизняній літературі висвітлювалися переважно в загальносистемному аспекті та прив'язці до загального міжнародно-правового нормативного масиву.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять: праці вітчизняних та зарубіжних спеціалістів з міжнародного права, міжнародного економічного права, права міжнародних організацій та міжнародно-правові акти і установчі документи таких організацій, як Організація Об'єднаних Націй, Світова Організація Торгівлі (СОТ), Європейський Союз (ЄС) та ін.

Серед зарубіжних фахівців природу принципів міжнародного економічного права досліджували Б. Балашша, Я. Броунлі, К. Вольфке, Дж. Джексон, Р. Дженінгс, В. Дженкс, Ф. Джессеп, П. Жюар, Д. Каро, А. Карті, П. Кьоніг, Н. Лау, Дж. Мангон, В. Менг, К. Райт, А. Сергунін, Ф. Сміт, Станіслав Л. Ткаченко, В. Фрідман, Г. Шварценбергер та ін. Хоча в їх працях приділяється увага тим чи іншим аспектам тлумачення принципів міжнародного економічного права, велика мінливість міжнародних відносин постійно впливає на їх характеристики, ставлячи для науки міжнародного економічного права нові завдання, зокрема, виявлення специфіки стандартів, що діють в ньому, визначення сфери дії так званого м'якого права, або встановлення зв'язку між дотриманням цих принципів з досягненням результату. Саме зростаюча теоретична і практична значущість цієї проблематики зумовлюють необхідність проведення системного аналізу еволюції принципів міжнародного економічного права в умовах глобалізації світових господарських відносин.

Емпіричну базу дослідження становлять доктринальні підходи до розвитку міжнародного економічного права, акти, що характеризують виникнення його принципів, практика їх застосування на двосторонньому та багатосторонньому (інституційному) рівнях, сучасна практика України як учасниці світових господарських відносин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках комплексної програми науково-дослідної роботи відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України „Міжнародно-правові проблеми співробітництва України із світовими та європейськими інституційними структурами” (номер державної реєстрації 0101U007291).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексна теоретична розробка проблем, пов'язаних із визначенням ролі і особливостей розвитку принципів міжнародного економічного права в умовах глобалізації світових господарських відносин, проведенням їх класифікації та виявленням специфіки застосування в практиці держав і міжнародних організацій, включаючи співпрацю України з різноманітними суб'єктами міжнародних економічних відносин на основі цих принципів.

Зазначена мета зумовила постановку і вирішення таких наукових завдань:

визначити роль принципів міжнародного економічного права в регулюванні міжнародних економічних відносин;

проаналізувати інституціональні підходи до еволюції принципів міжнародного економічного права в суперечливих умовах глобалізації світових господарських відносин;

розкрити зміст принципів міжнародного економічного права стосовно особливостей їх застосування різними групами країн;

розробити критерії класифікації принципів міжнародного економічного права з урахуванням новітньої практики функціонування міжнародної економічної системи;

визначити поняття стандарту міжнародного економічного права як окремої міжнародно-правової категорії, пов'язаної з практикою здійснення спеціальних економічних принципів;

висвітлити роль принципів міжнародного економічного права в процесі створення та розвитку міжнародної інституційної системи;

показати особливості дії принципів міжнародного економічного права в правовій системі Європейського Союзу;

висвітлити місце і роль принципів міжнародного економічного права в договірній практиці України.

Об'єктом дисертаційного дослідження є міжнародні економічні правовідносини, що характеризують виникнення та функціонування принципів міжнародного економічного права в умовах глобалізації міжнародних відносин.

Предметом дисертаційного дослідження є принципи міжнародного економічного права, що узгоджуються державами на двосторонньому та багатосторонньому рівнях, а також стандарти, що є практикою застосування цих принципів.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить комплекс філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціальних наукових методів, які сприяли виконанню мети та завдань досліджуваної теми. Це зумовило використання насамперед нормативного, історичного, порівняльного та соціологічного методів дослідження, а також звернення до філософських категорій загального та особливого, суті та явища, абстрактного та конкретного. Широко використовувалися діалектичний та системно-функціональний методи дослідження, яким належить важливе місце в сучасній методології міжнародного права.

Нормативний та функціональний методи, які в даному випадку багато в чому взаємодіють, застосовані при визначенні природи і змісту принципів міжнародного економічного права, а також при дослідженні процесів їх нормоутворення, так і застосуванні на практиці.

Історичний метод використаний у процесі переходу від окремих торговельних принципів, що базувалися у ХІХ ст. на ліберальному національному законодавстві держав, до виникнення у другій половині ХХ ст. сучасного каталогу принципів міжнародного економічного права, який діє на двосторонньому та багатосторонньому (інституціональному) рівнях. Цей каталог змінюється під впливом глобалізації міжнародних економічних відносин, що призводить до конфліктних ситуацій у застосуванні його принципів різними групами країн.

За допомогою порівняльного методу здійснено аналіз договірної практики України у сфері міжнародних економічних відносин з договірною практикою Азербайджану, Бразилії, Великобританії, Греції, Грузії, Литви, Узбекистану та інших країн.

Соціологічний метод застосований при визначенні факторів, які впливають на структуру каталогу принципів міжнародного економічного права, а також на його функціональну спрямованість та універсальність. В умовах глобалізації міжнародних економічних відносин та останньої економічної і фінансової кризи, що охопила майже всі країни світу, зазначені принципи в тих чи інших випадках застосовуються неоднозначно, набуваючи суперечливого характеру.

Наукова новизна одержаних результатів характеризується тим, що дана дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням, в якому здійснено спробу системного підходу до еволюції принципів та стандартів міжнародного економічного права в умовах глобалізації світових господарських відносин, поєднаного зі здійсненням їх класифікації та виявленням особливостей використання цих принципів у договірній практиці держав, в тому числі України.

Наукову новизну становлять наступні висновки, положення та рекомендації, які визначають особистий внесок автора в дослідження даної проблеми:

уперше:

- дано характеристику принципів міжнародного економічного права як міжнародно-правових категорій, які більш ніж інші норми міжнародного права піддаються впливу соціальних та політичних факторів, що призводить до «подвійності» норм цієї галузі міжнародного права;

- запропоновано критерії класифікації принципів міжнародного економічного права, а саме за: рівнем нормативного узагальнення; способом регулювання міжнародних економічних відносин; цільовою спрямованістю; сферою дії; обсягом регулятивних властивостей; способом правового закріплення; колом суб'єктів, які беруть участь у створенні цих принципів;

- показано в комплексному значенні особливості природи стандарту міжнародного економічного права як його окремої категорії, який визначено як правило (принцип), основу якого становить метод співставлення та порівняння умов, що визначається суб'єктами міжнародного економічного права на договірній основі і застосовується для встановлення відповідного правового режиму, який відповідає конкретним потребам сторін;

- показано правовий зв'язок принципів міжнародного економічного права з його стандартами, в рамках яких функціонують такі договірні режими, як: найбільшого сприяння, національний, мінімальний, преференційного ставлення, рівноправного ставлення, а також принцип відкритих дверей у сучасному його значенні;

- розкрито тенденції трансформації правових режимів внутрішніх ринків країн, що розвиваються, та ринків країн з перехідною економікою у ринки з правовими режимами, в яких діють ті чи інші елементи економічної глобалізації, внаслідок участі в них транснаціональних корпорацій;

- обґрунтовано положення про необхідність розробки та надання обов'язковості принципу справедливості, що має увійти до системи міжнародного економічного права;

- визначено специфіку застосування принципів міжнародного економічного права в договірній практиці України на двосторонній та багатосторонній основі;

дістало подальший розвиток:

- характеристика процесів глобалізації, які в умовах існування різних за рівнем економічного розвитку країн послаблюють функціональну та універсальну спрямованість принципів і стандартів міжнародного економічного права, поглиблюючи елементи нерівноправності у світових господарських відносинах, що позбавляє останні належної керованості та збалансованості, посилюючи розбалансування міжнародної торгівлі та розвитку промисловості;

- виявлення факторів повільного ставлення держав до створення нового міжнародного економічного порядку для забезпечення справедливого та більш ефективного здійснення його принципів. Зокрема, це існування нерівності держав в їх економічному розвитку, посилення політики протекціонізму та лобіювання в міжнародних інституціях інтересів транснаціональних корпорацій у ключових сферах економік незахищених у правовому відношенні країн, розхитування надійності та передбачуваності багатосторонньої торговельної системи;

удосконалено:

- розуміння процесу еволюції принципів міжнародного економічного права, які в умовах глобалізації світових господарських відносин дедалі частіше входять у суперечність з принципом суверенітету держав і це обмежує свободу країн, що розвиваються, обирати власну економічну політику та пріоритети, які наголошують на постійному суверенітеті держав над власними природними ресурсами та їхній юрисдикції регулювати економічну діяльність;

- положення про посилення в рамках ГАТТ/СОТ структурних та нормативних суперечностей, які стосуються дії принципів міжнародного економічного права та побудованих на їх основі відповідних правових режимів, зокрема режиму найбільшого сприяння, що виражається, серед іншого, в появі нетарифного протекціонізму для обмеження експорту;

- розуміння появи у багатьох державах нової тенденції орієнтуватися на регіональну економічну інтеграцію, що піддає загрозі принципи ліберальної торговельної системи, яка прагне діяти на багатосторонній (універсальній) основі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення і висновки можуть бути використані зовнішньополітичними та економічними структурами України, діяльність яких пов'язана з її членством в міжнародних організаціях, насамперед такими, як ООН та її органи, особливо в Економічній і соціальній раді (ЕКОСОР), Конференції ООН з питань торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Світовій Організації Торгівлі (СОТ), Міжнародному валютному фонді (МВФ), Міжнародному банку реконструкції і розвитку (Світовий банк), співпрацею з Європейським Союзом (ЄС) та ін. Вони можуть бути використані зазначеними структурами України також для тлумачення змісту цих принципів в процесі їх правозастосовної діяльності.

Положення дисертації можуть знайти застосування у навчальному процесі при розробці посібників, підручників та методичних матеріалів, а також при викладанні курсів “Міжнародне публічне право”, “Міжнародне економічне право”, “Право міжнародних організацій”.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького. Результати дослідження були оприлюднені на науково-практичних конференціях: “Проблеми кодифікації законодавства України” (м. Київ, 14 травня 2003 р.; тези опубліковані); Всеукраїнській науковій конференції: Другі юридичні читання (м. Київ, 18 травня 2005 р.; тези опубліковані).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені у 5 статтях, чотири з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та у 2-х опублікованих тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Мета та завдання дослідження визначили його структуру. Робота складається з вступу, трьох розділів, поділених на одинадцять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 209 сторінок, список використаних джерел складає 31 сторінку (308 найменувань).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, характеризується зв'язок з науковими програмами, планами та темами, формулюються мета і завдання, визначаються предмет та методи, розкриваються положення наукової новизни, показується практичне значення отриманих результатів, надаються відомості про апробацію результатів дослідження та публікації у відповідних виданнях, а також наводиться структура та обсяг роботи.

Розділ 1 „Особливості розвитку міжнародного економічного права та його принципів в умовах глобалізації світових господарських відносин” складається з трьох підрозділів, присвячених дослідженню специфіки міжнародного економічного права, його інституціональної складової та системи принципів.

У підрозділі 1.1. „Особливості становлення і розвитку міжнародного економічного права” окреслюються основні наукові підходи до найбільш відомих концепцій визначення міжнародного економічного права.

Одна з них визначає міжнародне економічне право як галузь міжнародного публічного права, тобто визнає існування достатньо стрункого нормативного комплексу, який має власну систему принципів та норм, що відрізняє її від інших галузей міжнародного права (П. Верлорен Ван Темаат, П. Піконе, Г. Шварценбергер). За допомогою такого підходу визначається діапазон повноважень держави, економічна діяльність якої відбувається на її території і гарантується її здійснення. Друга концепція допускає існування «центральної основи» економічної діяльності, яка регулює відносини не лише між державами, а й держави з юридичними та фізичними особами у сфері виробництва та обміну товарами і послугами і, отже, зазначена основа розглядається лише як один з розділів міжнародного права (П. Вейл, Г. Ерлер, П. Фішер, В. Фікентшер).

Окрема увага приділена здобуткам вітчизняної науки міжнародного права, зокрема методології визначення інституційних підходів, до встановлення особливостей правового регулювання світових економічних відносин та дії в них відповідних принципів. Ця методологія насамперед знайшла втілення в новаторських і оригінальних ідеях В. М. Корецького, який вказав на реалістичні шляхи розвитку міжнародного господарського права як полісистемної та багатоваріативної структури регулювання міжнародних економічних відносин. Його ідеї знайшли підтримку у працях Б. М. Ашавського, М. М. Богуславського, Г. Ю. Бувайлика, В.Н.Денисова, І. С. Перетерського, Г. І. Тункіна, Е. Т. Усенка, Д. І. Фельдмана, Г. М. Вельямінова, В. І. Лісовського та ін. Як відзначає В.Н. Денисов, В.М. Корецький, задовго до Філіпа Джессепа, який у своїй праці, опублікованій у 1956 р., констатував появу транснаціонального права, ще у 1928 р. обґрунтував ряд ідей щодо створення міжнародного господарського права, які багато в чому збігаються з ідеями американського вченого.

Аналіз джерел міжнародного економічного права призвів до висновку, що в них відсутні норми загального міжнародного права, оскільки їх правову основу становлять принципи та норми, що містяться у двосторонніх та багатосторонніх договорах. Показано розвиток принципів міжнародного економічного права, який, з одного боку, посилився в ході глобалізації світових господарських відносин, а, з іншого боку, глобалізація все більше вносить в цей процес чимало суперечностей. Виходячи з практики застосування вказаних принципів, обґрунтовується необхідність створення нової парадигми міжнародного економічного порядку, яка має враховувати інтереси всіх без винятку країн. В умовах нинішньої фінансової та економічної кризи дедалі більше набуває сили тенденція до встановлення різного роду обмежень на універсальному рівні регулювання світової економіки, що, перш за все, позначається на правовому порядку СОТ, який починає розхитуватися, що негативно впливає на ефективність принципів міжнародного економічного права. Внаслідок цього посилюється критика сучасного міжнародного економічного порядку з точки зору цивілізаційного розвитку суспільств та міжнародного співтовариства в цілому.

У підрозділі 1.2. „Створення інституційної системи міжнародного економічного права” висвітлена роль нормотворчої функції міжнародних економічних організацій на створення і застосування принципів міжнародного економічного права та показано вплив на цю функцію процесу глобалізації в таких міжнародних організаціях та їх органах, як Генеральна Асамблея ООН та її Комітет з економічних і фінансових питань (Другий комітет), ЕКОСОР, ЮНКТАД, ЮНІДО, ЮНСІТРАЛ.

Досліджено сферу нормотворення в окремих міжнародних економічних організаціях, діяльність яких безпосередньо не пов'язана з ООН, але є надзвичайно важливою для подальшої універсалізації принципів міжнародного економічного права. Такою організацією передусім виступає багатостороння система СОТ та передуюча їй багатостороння угода регулювання зовнішньої торгівлі - ГАТТ, в рамках якої вперше були встановлені загальні принципи та правила зниження митних тарифів. Засадничим принципом цієї Організації є режим найбільшого сприяння, що надається для усунення дискримінації у відносинах між торговими партнерами. Подібні принципи та правила зі своєю специфікою діють також у межах Північноамериканської асоціації вільної торгівлі (НАФТА), Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАСТ), Південноамериканського спільного ринку (МЕРКОСУР), Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Ліги Арабських Держав (ЛАГ), Африканського Союзу (АС), Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).

Пошук якісно нових шляхів взаємовигідної співпраці з економічних питань між суб'єктами міжнародного економічного права як на універсальному, так і регіональному рівнях можливий лише на основі інституційних структур міжнародного економічного права, яким притаманна функція нормотворення, в рамках якої виробляються принципи та правила спільної співпраці держав.

У підрозділі 1.3. „Виникнення та розвиток системи принципів міжнародного економічного права” дано аналіз системи принципів міжнародного економічного права.

Дано характеристику принципів міжнародного економічного права, які базуються на підставах взаємності держав, відбиваючи загальний принцип міжнародної торгівлі quid pro quo (дещо за дещо). Охарактеризована структура цих принципів, що відбиває еволюцію міжнародного економічного права, та представлено сучасний каталог його принципів. Досліджено правові зв'язки та механізми взаємодії, що існують між принципами міжнародного економічного права, та визначено місце їх окремих груп в його структурі. Зроблено висновок про те, що принципи міжнародного економічного права, які входять до цього каталогу, носять виключно факультативний характер, ґрунтуючись на двосторонніх та багатосторонніх договорах.

У Розділі 2 „Класифікація та характеристика принципів міжнародного економічного права”, який складається з п'яти підрозділів, дана характеристика загальних та спеціальних принципів міжнародного економічного права, визначено критерії їх класифікації та значення стандартів для здійснення цих принципів.

У підрозділі 2.1. „Класифікація принципів міжнародного економічного права” запропоновано власний підхід до класифікації принципів міжнародного економічного права. Він базується на критеріях, що віддзеркалюють рівень нормативного узагальнення, спосіб міжнародно-правового регулювання міжнародних економічних відносин, їх цільову спрямованість, сферу дії та обсяг регулятивних властивостей, спосіб правового закріплення, коло суб'єктів, що беруть участь у створенні цих принципів. Застосування згаданих критеріїв як основи здійснення класифікації зазначених принципів може сприяти виявленню закономірностей та тенденцій розвитку міжнародного економічного права. Зазначені принципи узгоджуються з основними принципами міжнародного права відповідно до Статуту ООН, і останні, таким чином, також входять до каталогу принципів міжнародного економічного права.

У підрозділі 2.2. „Характеристика загальних принципів міжнародного економічного права” визначено місце, роль та зміст цих принципів у системі міжнародного економічного права з наголошенням на їх значенні в діяльності міжнародних організацій. Виходячи з доктрини міжнародного права та практики міжнародних організацій, в першу чергу ООН, до цих принципів відносяться такі принципи, як: суверенна рівність держав, незастосування сили, територіальна цілісність та недоторканність держав, мирне врегулювання спорів, невтручання, повага прав людини, рівноправ'я та самовизначення народів, співробітництво держав та добросовісне дотримання міжнародних зобов'язань. Вони, як відомо, належать до основних принципів міжнародного права відповідно до Статуту ООН, які є загальновизнаними принципами міжнародного права, тобто такими, що мають статус jus cogens. Зроблено висновок, що загальновизнані принципи міжнародного економічного права є саме тими міжнародно-правовими нормами, які закладають основи формування даної галузі міжнародного права.

У підрозділі 2.3. „Характеристика спеціальних принципів міжнародного економічного права” констатується, що в доктрині відсутній загальновизнаний каталог спеціальних принципів міжнародного економічного права. Натомість, існують різні підходи до віднесення тих чи інших принципів міжнародного права до категорії спеціальних принципів міжнародного економічного права, які виходять переважно з аналізу їх місця та ролі у сфері правового регулювання міжнародних економічних відносин, тобто ці підходи зумовлюються міркуваннями, що випливають з практики держав та міжнародних організацій. Співставляючи та узагальнюючи ці підходи, в дисертації виділено такі спеціальні принципи міжнародного економічного права: невід'ємний суверенітет держав над своїми природними ресурсами, свобода вибору форм організації зовнішньоекономічних зв'язків, юридична рівність і недискримінація, співробітництво у сфері міжнародних економічних і науково-технічних відносин, економічна співпраця на справедливих засадах, взаємна вигода, свобода вибору соціально-економічної системи, незастосування економічної сили, право на розвиток, стабілізація експортних надходжень до країн, що розвиваються, рівноправна участь країн, що розвиваються в міжнародних економічних організаціях, принцип справедливого розподілу вигод від «загальної спадщини людства». Поряд з цими принципами, існує тенденція до виникнення принципу контролю за діяльністю транснаціональних корпорацій, як і принципу справедливості, які мають забезпечити більш високий рівень рівноправності країн, що розвиваються, та гарантованості здійснення ними своїх законних економічних інтересів у співставленні з розвинутими країнами. Показано взаємозв'язок цих принципів міжнародного економічного права з основними принципами міжнародного права відповідно до Статуту ООН, яким вони підпорядковані і не можуть суперечити.

У підрозділі 2.4. „Характеристика стандартів міжнародного економічного права” запропоновано визначення стандарту міжнародного економічного права як правила (принципу), зміст якого встановлюється шляхом співставлення і порівняння умов, що містяться в договірних відносинах держав і застосування яких призводить до встановлення відповідного правового режиму. До них відносяться: режими найбільшого сприяння, національний та преференційний. Ці стандарти мають загальний характер, застосовуючись у тій чи іншій матеріальній сфері економічних інтересів суб'єктів залежно від необхідності або вимог права. Стандарти виступають способом реалізації спеціальних принципів міжнародного економічного права. Кожен з них виражає певні домагання та вимоги, що можуть висуватися в межах визнаних прав та обов'язків держав. Виходячи з цього, стандарт є нормою міжнародного економічного права, яка безпосередньо застосовується державами та міжнародними організаціями, базуючись на відповідному принципі міжнародного економічного права.

У підрозділі 2.5. „Взаємодія принципів та стандартів міжнародного економічного права” звертається увага на те, що їх взаємодія має договірний характер, спрямований на встановлення конкретних прав та обов'язків сторін, які випливають із спеціальних принципів міжнародного економічного права. В процесі виникнення цих договірних відносин може враховуватися подібна міжнародно-правова практика інших суб'єктів, у результаті чого й відбувається формування загального для всіх учасників міжнародних економічних відносин відповідного стандарту. Цим досягається органічна узгодженість усієї системи принципів міжнародного економічного права: основних принципів міжнародного права, спеціальних принципів та стандартів.

У Розділі 3 „Особливості застосування принципів міжнародного економічного права в практиці держав і міжнародних організацій”, який складається з трьох підрозділів, подано характеристику дії цих принципів у двосторонніх відносинах держав та у міжнародних організаціях, перш за все в СОТ та Європейському Союзі.

У підрозділі 3.1. „Особливості застосування принципів міжнародного економічного права у двосторонніх відносинах держав” відзначається доцільність поділу міжнародних економічних договорів на три види: договори про дружбу і співробітництво; двосторонні торгівельно-економічні договори; та двосторонні договори зі спеціальних питань співробітництва. Саме в цих видах договорів проявляються ті чи інші особливості застосування зазначених принципів, зумовлених конкретним волевиявленням сторін. Констатовано, що, незалежно від виду договору та мети його укладання, в кожному з них сторони набувають прав та обов'язків, виходячи з тих чи інших економічних принципів та стандартів, закріплюючи між собою відповідний правовий режим, який встановлює рівень розвитку економічних відносин між ними. Існують дві форми встановлення правового режиму: загальне формулювання без конкретизації і необхідності в подальшому укладання додаткової угоди та безпосереднє включення у договір положення про способи забезпечення виконання сторонами відповідного правового режиму. Практика свідчить, що значно частіше держави надають перевагу першій договірній формі. Водночас існують сфери економічної співпраці держав, на які не поширюються договірні правові режими, що, як правило, зазначається в договорах. У таких випадках відповідний стандарт може мати певні винятки зі сфери своєї дії.

У підрозділі 3.2. „Особливості застосування принципів міжнародного економічного права в рамках міжнародних організацій” дано аналіз практики СОТ, яка має чітко виражений спеціалізований характер. Показано, що в її структурах широко застосовуються спеціальні принципи міжнародного економічного права, які діють як системостворюючі принципи, а саме принципи недискримінації, найбільшого сприяння, національного режиму та режиму преференцій. Так само, як у двосторонніх договорах держав, у системі ГАТТ/СОТ також застосовуються винятки з тих чи інших принципів при укладанні угод про надання преференційного режиму, зокрема з окремими регіональними об'єднаннями. Практика свідчить, що ООН, ЮНКТАД, СОТ та інші міжнародні організації є найважливішою сферою співробітництва держав, в якій широко застосовуються принципи міжнародного економічного права.

У підрозділі 3.3. „Специфіка застосуваня принципів міжнародного економічного права в правовій системі Європейського Союзу” сконцентровано увагу на доктрині Суду ЄС, яка характеризує правовий зв'язок Союзу з цими принципами. ЄС, будучи прихильником відкритих торговельних режимів, що діють на універсальному рівні, перш за все в СОТ, визнає принципи міжнародного економічного права як частини своєї правової системи. Водночас ЄС проводить непослідовну політику щодо їх застосування як принципів прямої дії. Суд, зокрема, відмовився ухвалювати рішення стосовно невідповідності актів Співтовариства положенням ГАТТ на підставі «великої гнучкості» її системи як такої, що дає йому певні можливості здійснювати обмеження при наданні переваг його торговельним партнерам по СОТ. У ряді випадків це створює правові підстави, які дозволяють ЄС вдаватися до зобов'язуючих держав-членів протекціоністських заходів, незважаючи на те, що вони є учасницями універсальної багатосторонньої системи СОТ.

Щодо угод ЄС з третім країнами з економічних питань, то в них, як правило, застосовуються ті чи інші правові режими, що відповідають принципам міжнародного економічного права. В угодах з країнами Співдружності Незалежних Держав широкого застосування набув режим найбільшого сприяння, який з тими чи іншими особливостями діє в кожній з них. Разом з тим ЄС практикує чіткий диференційований підхід до цих країн, зокрема для кожної з них визначаються свої етапи переходу від асиметричних торговельних режимів преференційної торгівлі до взаємних збалансованих умов її ведення.

В угоді ЄС з Україною діє режим найбільшого сприяння та національний режим. В новій угоді, що розробляється сторонами, вирішуватимуться питання підвищення рівня співпраці, перш за все в економічній сфері, що пов'язано з подальшим усуненням торговельних бар'єрів на основі застосування відповідних правових режимів.

У висновках сформульовані найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, наведено теоретичні узагальнення та вирішення наукового завдання щодо розвитку принципів міжнародного економічного права в умовах глобалізації світових господарських відносин:

Сучасне міжнародне економічне право розвивається під впливом наростаючих протиріч між державною організацією суспільств і глобалізацією світової економіки, що особливо загострила можливості доступу до справедливого розподілу вигод пропорційно всіма країнами. Цей процес негативно впливає на існуючий правопорядок, який потребує перебудови на основі врахування інтересів всіх без винятку країн, як тих чиї, інтереси знайшли своє вираження в праві, так і тих, чиї інтереси не враховані. За цих умов необхідно свідомо та цілеспрямовано розвивати механізми міжнародного економічного права в напрямку закріплення можливостей рівноправного доступу країн до системи міжнародного поділу праці. Як наслідок, в умовах глобалізації міжнародних економічних відносин зростає значення принципів міжнародного економічного права, які застосовуються в практиці держав та міжнародних організацій. Принципи міжнародного економічного права, характеризуючись глибоким взаємопроникненням нормативного змісту, виступають як внутрішньо узгоджена система.

Основні принципи міжнародного права та спеціальні принципи міжнародного економічного права становлять комплексну систему норм, яка характеризується всезагальністю дії, виконуючи функцію внутрішньогалузевої структури міжнародного економічного права. Як загальновизнані, так і спеціальні принципи міжнародного економічного права є основою регулювання міжнародних економічних відносин, здійснюючи безпосередній вплив на міждержавні відносини. Вони несуть основне навантаження у забезпеченні загального регулювання міждержавних економічних відносин як безпосередньо, так і опосередковано, компенсуючи недоліки в більш конкретних загальнообов'язкових нормах.

Потребуючи конкретизації як засобу забезпечення їх ефективного здійснення, спеціальні принципи міжнародного економічного права сприяють підвищенню рівня узгодженості конкретно-нормативного регулювання. Принципи міжнародного економічного права виражають якісні особливості і керівні ідеї розвитку міжнародного права. Це самостійне поняття, зумовлене внутрішнім і логічним зв'язком.

Системність принципів, що розглядаються, - суттєвий фактор удосконалення міжнародно-правового регулювання всього комплексу міжнародних економічних відносин. Володіючи значним інтегративним потенціалом, спеціальні принципи міжнародного економічного права надають міжнародно-правовому регулюванню міжнародних економічних відносин внутрішньої єдності, підвищуючи тим самим ефективність дії міжнародно-правових норм, що формуються на їх основі.

Керуючись високим рівнем нормативного узагальнення, а також особливостями їх регулятивного впливу на міждержавні економічні відносини, використавши критерій множинності та метод співставлення, класифікацію принципів міжнародного економічного права можна представити таким чином: рівень нормативного узагальнення - основні принципи міжнародного економічного права відповідно до Статуту ООН, спеціальні принципи міжнародного економічного права, стандарти міжнародного економічного права; спосіб міжнародно-правового регулювання міжнародних економічних відносин - забороняючі, приписуючі; цільова спрямованість - принципи поваги державного суверенітету в галузі зовнішньоекономічних зв'язків, принципи економічної співпраці держав, принципи міжнародної економічної безпеки; сфера дії - універсальні, регіональні, партикулярні; обсяг регулятивних властивостей - загальнорегулятивні, спеціальнорегулятивні; спосіб правового закріплення - договором, звичаєм; коло суб'єктів, що беруть участь у створенні принципів, - створені первинними суб'єктами міжнародного права, суб'єктами змішаного типу.

Проведене дослідження дозволило виокремити і дати визначення якісно новій правовій категорії - стандарту міжнародного економічного права. Це універсальне правило (принцип), в основу якого покладено метод співставлення і порівняння умов, що застосовується на договірній основі між суб'єктами міжнародного економічного права і застосування якої призводить до встановлення відповідного правового режиму між договірними сторонами. До них відносяться: мінімальний стандарт; стандарт преференційного ставлення; стандарт нації найбільшого сприяння; національний стандарт; стандарт тотожного ставлення; стандарт відкритих дверей; стандарт рівноправного ставлення. Стандарти знаходять своє закріплення в договорах, які стають основою запровадження і дії відповідного правового режиму між сторонами. Водночас стандарти діють в поєднанні з основними та спеціальними принципами міжнародного економічного права, що робить таку систему органічно узгодженою.

Інституційний механізм міжнародного економічного права нерозривно пов'язаний із системою його принципів та норм. Незалежно від форми інституційного утворення, останнє підпадає під дію згаданих норм і принципів. Боротьба з дискримінацією в торгівлі, зниження митних тарифів, запровадження правових режимів, лібералізація зовнішньої торгівлі, зняття обмежень в імпорті тощо - все це було і залишається головними проблемами, які потребують міжнародно-правового врегулювання на універсальному рівні. Побудова регулятивного механізму неможлива без створення основних засад чи своєрідних векторів. Роль цих векторів виконують принципи міжнародного економічного права. Подальша розбудова має відбуватися на основі конкретно визначених принципів.

Отже, основоположну роль у міжнародному економічному праві відіграють саме його принципи. Вони - основа, своєрідний „каркас” міжнародного економічного права для подальшої співпраці його суб'єктів. Договірний механізм регулювання міжнародних економічних відносин дає змогу окремо застосовувати принципи-стандарти міжнародного економічного права. Гнучкість застосування останніх додає зручності механізму регулювання відносин між суб'єктами міжнародного економічного права. Зміст принципів міжнародного економічного права зазнає постійних змін в умовах глобалізації світових господарських відносин.

Особливістю застосування принципів міжнародного економічного права у двосторонніх відносинах держав виступає можливість встановлення між сторонами відповідних правових режимів у формі загального формулювання, безпосередньому включенні до договору чи встановленні винятків з їх дії. Кожна із форм віддзеркалює особливості застосування принципів міжнародного економічного права сторонами.

Договірно-правові механізми ООН, СОТ ЮНКТАД, ЮНІДО, ЄС та ін. - основні важелі впровадження в життя універсального міжнародно-правового регулятивного механізму. За умов його впровадження стане більш можливим досягнення одного із головних завдань - створення стабільної і передбачуваної багатосторонньої торгівельної системи, яка базується на повазі і виконанні принципів міжнародного економічного права.

Явище глобалізації, в свою чергу, зумовлює особливості застосування принципів у практиці держав і міжнародних організацій. Окремі особливості дії принципів міжнародного економічного права проявляються в правовій системі Європейського Союзу, який практикує відмінності у встановленні правових режимів співпраці з різними групами країн. Перед Україною постає завдання мінімізації торговельних бар'єрів у співпраці з ЄС, шляхом включення до тексту майбутньої угоди відповідних умов, що дадуть змогу збалансувати ведення торгівлі між сторонами.

Список опублікованих праць на тему дисертації

1. Харчук О. О. Критерії класифікації принципів міжнародного економічного права / О. О. Харчук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. - Ужгород : Поліграф центр „Ліра”, 2006. - Вип. 6. - С. 47-51.

2. Харчук О. О. Визначення природи та змісту спеціальних принципів міжнародного економічного права / О. О. Харчук // Часопис Київського університету права. - 2006. - № 3. - С. 164-171.

3. Харчук О. О. Дія принципів міжнародного економічного права в правовій системі Європейського Союзу / О. О. Харчук // Часопис Київського університету права. - 2006. - № 4. - С. 155-160.

4. Харчук О. О. Особливості застосування принципів міжнародного економічного права у двосторонніх відносинах держав / О. О. Харчук // Зовнішня торгівля: право та економіка : наук. журнал. - К. : Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, 2008. - № 1. - С. 123-129.

5. Харчук О. О. Особливості застосування принципів міжнародного економічного права в межах міжнародних організацій / О. О. Харчук // Порівняльно-правові дослідження: Україно-грецький міжнародний науковий юридичний журнал. - К. : Вид-во „Логос”, 2006. - № 2. - С. 134-141.

6. Харчук О. О. До питання кодифікації принципів міжнародного економічного права de lege ferenda / О. О. Харчук // Проблеми кодифікації законодавства України : матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, 14 травня 2003 р.). - К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. - С. 153-156.

7. Харчук О. О. До питання визначення природи стандартів міжнародного економічного права / О. О. Харчук // Другі юридичні читання : зб. матеріалів Всеукраїнської наук. конф. (м. Київ, 18 травня 2005 р.). - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. - С. 681-682.

Анотації

Харчук О. О. Принципи міжнародного економічного права в умовах глобалізації світових господарських відносин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 - міжнародне право. - Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена комплексному аналізу розвитку принципів міжнародного економічного права з огляду на новітні тенденції розвитку міжнародних економічних відносин, з урахуванням вітчизняних та зарубіжних доктринальних джерел, дослідження договірної практики суб'єктів міжнародного економічного права та проводить комплексну класифікацію та характеристику принципів міжнародного економічного права.

У роботі, зокрема, розкрито юридичний зміст таких міжнародно-правових понять, як принципи міжнародного економічного права, стандарти міжнародного економічного права, проаналізовано природу принципів міжнародного економічного права, дано визначення стандарту міжнародного економічного права, з'ясовано місце стандартів у системі принципів міжнародного економічного права, розкрито процеси взаємодії принципів та стандартів міжнародного економічного права. Розглянуто питання особливостей застосування принципів міжнародного економічного права в практиці держав і міжнародних організацій. Розкрито питання особливостей дії принципів міжнародного економічного права в правовій системі Європейського Союзу.

Ключові слова: міжнародне економічне право, принципи, класифікація принципів міжнародного економічного права, стандарти, міжнародна економічна організація, Європейський Союз, Світова організація торгівлі, режим найбільшого сприяння, національний режим, преференційний режим.

Харчук А. А. Принципы международного экономического права в условиях глобализации мировых хозяйственных отношений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 - международное право. - Институт государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена комплексному анализу развития принципов международного экономического права с учетом тенденций развития международных экономических отношений, исходя из отечественных и зарубежных доктринальных источников, исследования договорной практики субъектов международного экономического права и проводит комплексную классификацию и характеристику принципов международного экономического права.

В работе раскрыто юридическое содержание таких международно-правовых понятий, как принципы международного экономического права, стандарты международного экономического права, проанализировано природу принципов международного экономического права, дано определение стандарта международного экономического права, определено место стандартов в системе принципов международного экономического права. Автором охарактеризовано процессы взаимодействия принципов и стандартов международного экономического права. Рассматрено вопросы особенностей применения принципов международного экономического права в практике государств.

Отдельный раздел работы посвящен вопросам взаимодействия принципов международного экономического права и его стандартов как первичных регуляторов международных экономических отношений. Системность международных экономических отношений проявляется в согласованности их составных элементов. Действия субъектов международного экономического права должны соответствовать его принципам, но в то же время участники имеют возможность самостоятельно выбирать пути сотрудничества на договорной основе.

Особое внимание обращено на специфику применения принципов международного экономического права в деятельности международных организаций. Вопросы борьбы с дискриминацией в международной торговле, снижение таможенных пошлин, либерализация внешней торговли - все это было и остается главными проблемами, требующими международного правового регулирования с помощью международных организаций. Именно привлечение государств к сотрудничеству в рамках международных экономических организаций создает необходимые условия для согласования позиций и принятия нормативных документов отрасли.

В диссертации раскрыто вопросы действия принципов международного экономического права в правовой системе Европейского Союза. Особое внимание обращено на дальнейшие формы экономического сотрудничества между Украиной и Европейским Союзом. Обосновывается необходимость достижения надлежащего уровня экономической и интеграционной зрелости как одного из главных условий возможной интеграции.