Правові та організаційні засади кадрового забезпечення управління в органах внутрішніх справ України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ “УКРАЇНА”

УДК 351.745.5

Правові та організаційні засади кадрового забезпечення управління в органах внутрішніх справ України

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

КУДРЯ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник

кандидат юридичних наук

ЛУПАЛО Олександр Анатолійович,

Національна академія внутрішніх справ,

професор кафедри управління в органах внутрішніх справ

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор

КОПАН Олексій Володимирович,

Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки та оборони України, начальник відділу;

кандидат юридичних наук

БРАТЕЛЬ Сергій Григорович,

Національна академія внутрішніх справ,

заступник начальника кафедри адміністративної діяльності

Захист відбудеться 24 березня 2011 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.129.01 у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини “Україна” за адресою: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Відкритого міжнародного університеті розвитку людини “Україна” за адресою: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 23

Автореферат розісланий 23 лютого 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Лебеденко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Адміністративна реформа, яка сьогодні триває в Україні спрямована на всебічну та комплексну перебудову існуючої системи державного управління. Реалізація її завдань потребує чіткого спрямування діяльності органів виконавчої влади на забезпечення прав громадян при наданні адміністративних послуг. Успішність реалізації цих завдань значною мірою залежить від запровадження у правоохоронних органах, зокрема, в ОВС, принципово нової кадрової політики, яка спирається на стандарти демократичного розвитку. Оскільки основою управлінської діяльності завжди є робота з кадрами, результативність виконання ОВС своїх функцій залежить від якості підбору, розстановки, навчання та мотивації персоналу. Концепція кадрової роботи, яка існувала до цього часу в ОВС, вже не відповідає потребам громадянського суспільства та стратегії розвитку країни.

У сфері управління персоналом в ОВС зараз відбуваються позитивні зрушення: оптимізується штатна чисельність, удосконалюються підходи до відбору та перепідготовки кадрів, змінюються пріоритети в навчанні керівників усіх рівнів, відбувається перехід до гнучкіших систем керівництва підрозділами. Послідовно укріплюється новий погляд на кадровий апарат як на один із ключових управлінських ресурсів.

Прагнення наблизитись до співтовариства європейських держав потребує особливої уваги до усунення негативних явищ і процесів в діяльності ОВС, пов'язаних із розмежуванням їхніх функцій, усуненням дублювання повноважень, посиленням централізації, скороченням штатної чисельності, зменшенням питомої ваги керівного апарату. Так, за статистичними даними, якщо 1991 р. загальна чисельність кадрів ОВС складала 192,3 тис. працівників, то 2010 р. вона зросла майже втричі. Сьогодні в Україні на 100 тис. населення 705 працівників міліції (у будь-якій європейській країні - не більше 300). Майже 22,5 % від штатної чисельності припадає на керівні посади (для порівняння: у Німеччині - 1,2 %, у Франції - 1,5 %, у Бельгії - 2,3 %, у Великобританії - 2,2 %, в Італії -1,8 %)За матеріалами Головного штабу МВС України, 2010 р..

Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі управління персоналом, у тому числі у системі ОВС, а також теорії адміністративного права, зокрема: В.Б. Авер'янова, Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, С.Г. Брателя, І.П. Голосніченка, В.М. Горшеньова, Є.В. Додіна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, А.П. Клюшниченка, В.І. Кнорінга, В.В. Коваленка, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, Я.Ю. Кондратьєва, О.В. Копана, М.В. Корнієнка, О.В. Кузьменко, Б.М. Лазарєва, Н.П. Матюхіної, Н.Р. Нижник, О.Ю. Оболенського, В.І. Олефіра, В.Ф. Опришка, О.М. Омарова, С.В. Пєткова, В.М. Плішкіна, А.О. Селіванова, Ю.М. Старілова, В.В. Сташиса, В.Д. Сущенка, В.Я. Тація, Ю.М. Тихомирова, В.В. Цвєткова, В.І. Шакуна, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи, Г.В. Щокіна, О.Н. Ярмиша та інших дослідників.

Водночас, проблема кадрового забезпечення ОВС, не зважаючи на численні концептуальні підходи до її розв'язання, залишається відкритою. Чимало важливих питань взагалі не вирішені, наприклад, питання стосовно засад управління керівними кадрами ОВС, враховуючи досягнення науки адміністративного права та зарубіжного досвіду. Це актуально, адже запровадження в діяльність правоохоронних органів країн Східної Європи основ управлінської діяльності країн Європейського Союзу та США зумовило підвищення рівня професійної підготовки поліцейських кадрів. Помітні зрушення в кадровій роботі низки держав пострадянського простору також стали можливими завдяки методикам, апробованим у провідних країнах світу.

Отже, актуальність теми дисертації зумовлена об'єктивною потребою наукового розроблення правових та організаційних засад кадрового забезпечення управління в ОВС України, а також практичним значенням результатів дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810; Указу Президента України від 09 лютого 1999 р. № 145 “Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади”; Рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про стан злочинності у державі та координацію діяльності органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції”, введеного в дію Указом Президента України від 27 жовтня 2009 р. № 870/2009; Програми науково-дослідних робіт з проблем виховання особового складу органів внутрішніх справ, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 липня 2010 р. № 639; пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347).

Конкретне наукове завдання щодо дослідження за цією темою міститься в плані науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2009-2010 роки. Тема дисертації розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України та включена до Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (№ 441, 2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення науково обґрунтованих організаційних і правових засад кадрового забезпечення управління в ОВС України та формулювання на цій основі пропозицій щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання цього напряму державної діяльності.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

охарактеризувати розвиток доктринальних поглядів на формування та розвиток функції кадрового забезпечення управління в ОВС України;

визначити поняття, цілі та зміст кадрового забезпечення управління в ОВС України;

розглянути форми та методи кадрового забезпечення управління в ОВС України;

розкрити організаційні та правові засади формування резерву кадрів для висунення працівників на керівні посади в ОВС України;

виокремити особливості правового регулювання кадрового забезпечення керівної ланки ОВС України та визначити перспективи його покращення в сучасних умовах розвитку системи МВС України;

здійснити порівняльний аналіз нормативно-правових і організаційних моделей формування управлінського персоналу міліції (поліції) в Україні та інших країнах.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у сфері кадрового забезпечення управління в ОВС України.

Предмет дослідження - правові та організаційні засади кадрового забезпечення управління в ОВС України.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить сукупність філософських, загальнонаукових і спеціальних наукових методів пізнання правових явищ, використання яких забезпечило обґрунтованість і достовірність результатів наукового пошуку. Враховуючи особливості предмета, мети і завдань дослідження здобувачем застосовувались такі методи: історико-правовий - з метою розкриття основних засад формування функцій кадрового забезпечення управління в ОВС (підрозділ 1.1), а також еволюції нормативно-правового регулювання процесу управління окремими підрозділами (підрозділ 1.2); порівняльно-правовий дозволив проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід підготовки керівного складу ОВС і поліції зарубіжних країн (підрозділи 3.1, 3.2); системний застосовано під час вивчення основних засад і вдосконалення діяльності кадрового апарату ОВС (розділи 1, 2); структурний - для аналізу діючих нормативно-правових актів (підрозділи 1.1, 1.2), а також при дослідженні організаційної структури та функцій системи управління керівним складом (підрозділ 2.2); моделювання - у процесі розробки сучасних моделей керівника ОВС, формування резерву керівного складу органів державної влади та професійного навчання управлінського персоналу (підрозділи 2.2, 3.1); логіко-семантичний - при тлумаченні правових категорій, за його допомогою поглиблено та уточнено понятійний апарат (підрозділи 1.2, 2.1, 3.1, 3.2).

Емпіричну базу дослідження становлять систематизовані статистичні матеріали про результати роботи ОВС за 2004-2010 роки; зведені дані опитування 185 працівників підрозділів кадрового забезпечення ГУ МВС України в м. Києві, Київській області та 360 слухачів Академії управління МВС за програмою підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за спеціальностями “управління у сфері правопорядку”, “правоохоронна діяльність”, “правознавство”; використано аналітичні звіти щодо основних результатів діяльності підрозділів кадрового забезпечення МВС України, головних управлінь та управлінь МВС України. При підготовці дисертації автор використав власний досвід кадрової роботи у підрозділах МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше систематизовано існуючі наукові положення щодо кадрового забезпечення управління та отримано нові науково обґрунтовані результати, які можуть допомогти вирішити проблему вдосконалення правових і організаційних засад кадрового забезпечення управління в ОВС України та визначають перспективи розвитку цього напряму управлінської діяльності в сучасних умовах. Дисертант сформулював наукові положення, які мають суттєве значення для подальшого розвитку теорії адміністративного права, зокрема:

вперше:

систематизовано існуючі наукові підходи до розв'язання проблем кадрового забезпечення управління в ОВС України;

запропоновано авторську дефініцію поняття “керівний склад ОВС України”, яке тлумачиться як сукупність усіх працівників, які очолюють структурні підрозділи незалежно від їхньої організаційної побудови та підпорядкованості, мають певний обсяг прав і обов'язків щодо участі в реалізації функцій управлінської діяльності підлеглих, наділені повноваженнями приймати управлінські рішення та здійснювати організацію їхнього виконання;

обґрунтовано підхід до класифікації принципів кадрового забезпечення управління в ОВС, що забезпечують синергетичний ефект. Зокрема, виокремлено наявність розвиненої системи адаптації управлінського персоналу до системи організації праці; орієнтацію результатів управлінської діяльності на потреби суспільства; застосовування гнучкої системи організації діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ; удосконалення системи стимулювання праці відповідно до економічного стану держави; забезпечення всебічного обліку персонального рівня професійної компетенції осіб керівного складу; підтримання високого рівня зацікавленості керівного складу, а також підлеглих у спільній розробці та прийнятті управлінських рішень; існування належної системи комунікації, що забезпечує дво- та багатосторонні вертикальні, горизонтальні та діагональні зв'язки у системі ОВС;

до наукового обігу введено поняття “кадровий потенціал керівного складу ОВС України”, що розглядається як управлінський ресурс, який має оптимальну структуру та можливість раціонального використання наданих управлінських повноважень для найефективнішого досягнення поставленої мети;

доведено, що кадровий потенціал керівного складу ОВС України є невід'ємною складовою системи управління в ОВС, оскільки дозволяє визначити перспективи формування управлінських кадрів нового покоління та сприяє розв'язанню проблем зміцнення кадрового потенціалу загалом;

удосконалено:

критерії співвідношення категорій “кадри ОВС” і “персонал ОВС”;

теоретичне обґрунтування принципів і методів кадрового забезпечення керівного складу ОВС України;

підходи до класифікації функцій кадрового забезпечення керівного складу ОВС України, поліаспектність яких зумовлена завданнями щодо підвищення ролі, статусу та професіоналізму керівників ОВС України всіх рівнів;

систему критеріїв добору керівників ОВС на основі вивчення їхніх професійних і особистих якостей, стилю управління, мотивації до служби, здібностей, компетенції, набутого досвіду, відповідної кваліфікації тощо;

дістали подальшого розвитку:

поняття та категорії адміністративного права стосовно управління керівним персоналом у сфері державної служби;

підходи до визначення кадрового забезпечення управління в ОВС як процесу, що розподіляється за нормативно-правовими підставами, змістом, рівнями, функціональним призначенням і суб'єктами;

положення, що визначають пріоритетні напрями розвитку кадрової політики в системі ОВС України у контексті адаптації державної служби до європейських стандартів;

пропозиції запозичення зарубіжного досвіду кадрового забезпечення управління керівним складом ОВС на основі здійсненого порівняльно-правового аналізу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові результати, отримані протягом дослідження, впроваджено:

у законотворчий процес - щодо внесення змін та доповнень до законодавства України у сфері кадрового забезпечення управління ОВС України (лист від 8 грудня 2010 р. № 04-19/14-2714);

у правоохоронну діяльність - щодо удосконалення роботи підрозділів кадрового забезпечення МВС України (акт УМВС України в Тернопільській області від 10 грудня 2010 р. № 57/3486);

у навчальний процес - для підготовки навчально-методичних матеріалів і викладання навчальних дисциплін “Адміністративне право України”, “Адміністративна діяльність ОВС”, “Управління в ОВС” (акт Національної академії внутрішніх справ від 07 грудня 2010 р.). Крім того, отримані результати можуть бути використані для подальших наукових досліджень проблем кадрового забезпечення органів виконавчої влади.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорені на засіданнях кафедри управління в ОВС Національної академії внутрішніх справ, а також оприлюднено на трьох міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: “Концептуальні засади формування менеджменту в Україні” (Київ, 2007 р.); “Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічні і стратегічні можливості України” (Київ, 2009 р.); “Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави” (Одеса, 2009 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано вісім наукових праць, серед яких чотири - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, три - у збірниках тез конференцій, а також методичні рекомендації.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають шість підрозділів, висновків, 6 додатків на 16 сторінках, списку використаних джерел (172 найменування). Повний обсяг дисертації становить 207 сторінок, з них загальний обсяг тексту - 165 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації; визначено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; охарактеризовано мету, головні завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, а також наведено дані про їхню апробацію.

Розділ 1 “Загальна характеристика кадрового забезпечення управління в органах внутрішніх справ України” складається з двох підрозділів і присвячений аналізу підходів до вивчення кадрового забезпечення процесу управління в ОВС на різних етапах історичного розвитку.

У підрозділі 1.1. “Історично-правові засади формування та розвитку функції кадрового забезпечення управління в органах внутрішніх справ” розглянуто особливості створення та еволюція функції кадрового забезпечення керівного складу ОВС.

Доведено, що з IV тис. до н.е. до поч. ХХІ ст. підходи щодо розуміння функції кадрового забезпечення управління в органах влади пройшли шлях від мозаїчного викладу управлінських ідей у вигляді так званих “одновимірних вчень” стосовно окремих елементів управління (цілей, функцій, методів тощо) до “синтетичних вчень” або цілісної системи поглядів на управління організацією або окремими соціальними групами.

У цій системі важливе місце відводиться людині, яка керує процесом управління та забезпечує його як кадровими, так і матеріально-технічними ресурсами. Відповідні засади відобразилися в діяльності правоохоронних органів, але домінуюче місце поліції в контролі над суспільством поступово зменшувалося відповідно до зростання пріоритету прав і свобод людини. На ефективність сучасної системи кадрового забезпечення управління в ОВС здебільшого впливають якісні характеристики управлінського персоналу.

У підрозділі 1.1. обґрунтовано, що сучасна кадрова політика в правоохоронних органах поступово позбавляється історичної спадщини тоталітарних режимів влади, притаманних царській, а пізніше - радянській політичній системі, що визначає наявність застарілих методів і засобів її здійснення. Прогресивні зміни кадрової парадигми щодо системи управління в ОВС, яка склалася протягом останнього десятиліття, пов'язані з розширенням суспільнокорисної діяльності всіх правоохоронних інститутів суспільства, подальшою гуманізацією цієї діяльності з одночасним підвищенням відповідальності керівного складу. Громадянське суспільство все більше усвідомлює, що ці органи повинні бути відкритими, соціально доступними у захисті прав і свобод громадян. Це помітний прорив ументальності людей, які поколіннями вважали міліцію лише карально-репресивним апаратом.

У підрозділі 1.2. “Поняття та зміст функції кадрового забезпечення управління та її нормативна регламентація в системі органів внутрішніх справ” вивчається специфіка функцій кадрового забезпечення управління в сучасній Україні.

Незважаючи на відсутність чітких критеріїв і постійну зміну показників, якість кадрового забезпечення є комплексним поняттям, що відображає відданість управлінського персоналу принципам законності, поваги до прав і свобод людини та громадянина.

Водночас, кадровій політиці в ОВС усе ще бракує наукового обґрунтування критеріїв добору, підготовки та розстановки управлінських кадрів, розроблення й реалізації стратегії й тактики цього напряму діяльності. Сьогодні потрібно переглянути основні та спеціальні функції, організаційну побудову, форми, стилі та методи керівництва, розробити та закріпити в нормативно-правових актах наукові підходи до модернізації системи кадрового забезпечення управлінської діяльності міліції.

Кадрове забезпечення керівного складу міліції (поліції) визнано однією з найважливіших функцій правоохоронних систем у всьому світі. Воно спрямоване на забезпечення високої якості роботи поліцейських організацій для досягнення найбільшого задоволення потреб як зовнішніх, так і внутрішніх споживачів, які відіграють ключову роль в оцінці якості управління та вдосконаленні вимог до процесу кадрового забезпечення. Врахування стратегічного розвитку системи ОВС України робить кадрову політику активною. Сьогодні відбувається переорієнтація усієї системи управління персоналом на індивідуальну роботу.

Розділ 2 “Правове регулювання кадрового забезпечення управління в органах внутрішніх справ України” складається з двох підрозділів, у яких висвітлено правові засади кадрового забезпечення управління в Україні.

У підрозділі 2.1. “Принципи здійснення кадрового забезпечення управління в органах внутрішніх справ України” окреслено головні принципи кадрового забезпечення управління в ОВС України.

Встановлено, що розв'язання проблем кадрового забезпечення управління в ОВС передбачає реалізацію системних організаційних і правових заходів на основі використання вітчизняного досвіду та адаптації визнаних світовою громадськістю стандартів управління у сфері правоохоронної діяльності. Підготовка керівного управлінського складу ОВС потребує запровадження чітких механізмів конкурсного відбору найбільш підготовлених працівників, які виявили здатність як на етапі здобуття професійної освіти, так і під час виконання службових завдань. Крім традиційних методів оцінки кандидатів на службу потребують запровадження нові методи, пов'язані з аналізом думки безпосередніх керівників і колег по роботі, використанням спеціальних психологічних знань, допомогою професійних консультантів, періодичним опитуванням громадськості тощо.

Підтверджено, що кадрове забезпечення як складова управлінської діяльності в ОВС дає відчутний ефект в разі наявності таких умов:

система адаптації працівників до організації праці повинна ґрунтуватися на принципах індивідуального планування кар'єри, підготовки та перепідготовки особового складу, вдосконалення організаційних заходів щодо стимулювання професійного зростання та ротації керівного складу;

гнучка система організації діяльності підрозділів на основі вивчення та запровадження в практичну діяльність основ наукової організації праці, створення тимчасових творчих груп з науковців і практиків щодо вдосконалення методів і способів оперативно-службової діяльності;

підтримання високої зацікавленості керівного складу ОВС, а також окремих працівників у розробці та прийнятті управлінських рішень;

добре організована система комунікації, що забезпечує дво- та багатосторонні вертикальні, горизонтальні та діагональні зв'язки.

У підрозділі 2.2.“Організаційні засади формування резерву кадрів для висунення працівників на керівні посади в органах внутрішніх справ” розглядаються особливості організації створення резерву кадрів.

Кадровий потенціал керівного складу ОВС України можна визначити як наявний кадровий управлінський ресурс, який має оптимальну структуру та компетенцію раціонального використання засобів і методів управлінської діяльності для досягнення поставленої мети. На відміну від управління персоналом, управління людськими ресурсами переорієнтовано на потреби організації в робочій силі. Тому пріоритети кадрового забезпечення визначають, передусім, результати функціонального аналізу робочих місць, а не існуючий кадровий потенціал організації.

Доведено, що система управління кадровими ресурсами керівного складу ОВС повинна функціонувати на основі програмно-цільових принципів, а управлінська діяльність повинна зосереджуватися на кінцевому результаті. Це забезпечується завдяки запровадженню інноваційних форм підготовки керівників, безперервності підвищення їхньої кваліфікації та освіти, безперервної адаптації поведінки до змін у суспільстві, формування уміння виступати перед широкою аудиторією та враховувати її особливості, здатності управляти поведінкою в екстремальних ситуаціях, підтримання належної фізичної підготовки.

Встановлено, що норми, які регулюють підбір, розстановку та навчання управлінського персоналу ОВС не завжди конкретні та узгоджені, нерідко мають характер відсилання до інших нормативно-правових актів. Здебільшого норми, що визначають правовий статус управлінського складу, аморфні чи призупинені іншими нормами. Крім того, до цього часу відсутні чіткі механізми реалізації соціально-правових гарантій працівників при виконанні ними службових обов'язків.

Розділ 3 “Порівняльно-правовий аналіз кадрового забезпечення управління в правоохоронних органах зарубіжних країн та перспективи використання їх досвіду в Україні” складається з двох підрозділів і присвячений вивченню позитивного зарубіжного досвіду кадрового забезпечення управління в ОВС.

У підрозділі 3.1. “Нормативно-правові та організаційні засади формуванняуправлінського персоналу правоохоронних органів у країнах англо-американської та європейської правових систем” увага зосередженао на аналізі передового досвіду кадрового забезпечення управління в європейських країнах.

Обґрунтовано, що підходи до правового й організаційного забезпечення управлінської діяльності у правоохоронних органах різних країн мають національні особливості. На основі порівняльного дослідження виокремлено низку схожих цілей кадрового забезпечення управлінських кадрів поліції в різних країнах, її завдань, організації, змісту, форм, методів і засобів реалізації, що визначаються також спільними завданнями щодо протидії злочинності та охорони громадського порядку.

Встановлено, що поліцейські підрозділи країн західної Європи (Іспанія, Нідерланди, Німеччина, Франція) серед основних напрямів формування кадрового резерву вбачають пріоритетним пошук працівників, які мають інтерес до творчого розв'язання професійних проблем, прагнуть розширення світогляду, орієнтуються на перспективу, успіх і звершення, готові до обґрунтованого ризику і конфліктів на користь справі.

У країнах англо-американської групи (Великобританія, Канада, США, Австралія) домінує тенденція до пошуку осіб, які мають організаторські здібності, є самостійними в ухваленні рішень, сприйнятливі до інновацій, вміють вести складні переговори, аргументувати і відстоювати власну позицію.

Більшість поліцейських організацій розрізняють оперативний управлінський резерв (працівників, які готові приступити до роботи негайно або після нетривалої підготовки) та стратегічний резерв, який розраховується на 3-5 років (працівники, які мають належний професійний і лідерський потенціал, але не мають достатнього практичного або життєвого досвіду).

У підрозділі 3.2. “Напрями вдосконалення кадрового забезпечення управління в органах внутрішніх справ України на основі зарубіжного досвіду” визначено можливі варіанти використання в Україні позитивного зарубіжного досвіду кадрового забезпечення управління.

Наведено авторську позицію стосовно того, що інтенсивний процес інтеграції України в загальносвітову спільноту, якісно новий рівень вимог щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина зумовили потребу вдосконалення кадрового забезпечення керівного складу органів і підрозділів внутрішніх справ, які забезпечують та несуть персональну відповідальність за організацію ефективної охорони громадського порядку та протидії злочинності.

Згаданий напрям реалізації кадрової політики пов'язаний з необхідністю оптимізації та гармонізації засад внутрішнього організаційного управління, його уніфікацією із загальноприйнятими у міжнародній практиці стандартами, забезпеченням належного правового та соціального захисту працівників, визначення оптимальних критеріїв оцінки ефективності діяльності різних служб і підрозділів ОВС.

ВИСНОВКИ

У дисертації містяться узагальнення дослідницької роботи та отримані особисто автором нові науково обґрунтовані результати в якісних і кількісних показниках, які в сукупності, по-новому, розв'язують конкретне наукове завдання щодо розробки пропозицій, спрямованих на вдосконалення правових і організаційних засад кадрового забезпечення управління в ОВС. Важливе значення результатів дослідження для адміністративно-правової науки підтверджується актами впровадження. Систематизація отриманих результатів дозволила сформулювати низку підсумкових узагальнень, які конкретизовані в наступних висновках.

1. Кадрове забезпечення управління як складова процесу управління персоналом в ОВС - це система організаційних, економічних, соціальних, правових і психологічних відносин, унаслідок чого стає можливою ефективна реалізація повноважень особи управлінського складу як в інтересах органу в цілому, так і в інтересах керівника.

Поняття якості кадрового забезпечення є комплексним, оскільки воно відображає не лише ефективність усіх сторін діяльності правоохоронних органів, але й відданість управлінського персоналу принципам законності, поваги до прав і свобод людини та громадянина.

Ефективне управління ОВС неможливе без науково обґрунтованого планування процесу кадрового забезпечення керівної ланки органів і підрозділів, що включає формування якісного резерву кадрів для висунення на керівні посади та його реалізацію.

2. Кадровий потенціал керівного складу ОВС України є важливою складовою системи управління в ОВС, що дозволяє обґрунтувати перспективи формування управлінських кадрів нового типу та сприяє вирішенню проблем, пов'язаних із реалізацією кадрової функції ОВС України загалом. Сучасні підходи до кадрового забезпечення керівного складу мають враховувати вимоги щодо стимулювання працівників до результативної праці, постійного професійного зростання, а також покращення умов їхньої праці.

3. Оновлена система організаційно-правових заходів щодо реалізації кадрової функції керівного складу в ОВС передбачає сильну, адаптивну, організаційну, корпоративну культуру, яка б стимулювала розвиток атмосфери взаємної відповідальності підлеглого та керівника за рахунок підтримання ініціативи на всіх рівнях системи, постійних організаційних новацій, відкритого обговорення всіх проблем функціонального характеру.

4. Під кадрами ОВС у вузькому значенні слід розуміти працівників ОВС, яким в установленому порядку присвоєні спеціальні звання рядового та начальницького складу ОВС, а також неатестованих посадових осіб, державних службовців, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

5. Основними принципами кадрового забезпечення управління в ОВС є дієздатність і ефективність керівних кадрів, їхній професіоналізм і компетентність, політична нейтральність і відданість справі, доброчесність і відповідальність, прозорість і підзвітність управлінської діяльності, вмотивованість праці, баланс управлінської свободи та службової дисципліни.

6. Основними напрямами вдосконалення правового регулювання службової кар'єри керівників ОВС є підвищення ролі закону в регулюванні службових стосунків з одночасним упорядкуванням відомчих нормативно-правових актів. Ефективність правового регулювання управління в ОВС визначається рівнем правової підготовки суб'єктів управлінського процесу, ступенем їхньої дисциплінованості та відповідальності, а також стійкими навиками правової поведінки у звичайних і екстремальних ситуаціях.

7. Динамізм нормотворчої роботи у сфері міжнародного поліцейського співробітництва характерний як для міжнародного права, так і для адміністративного права України. Не зважаючи на розбіжності в підходах до кадрового забезпечення управлінського персоналу в різних країнах, чітко простежується прагнення до вирівнювання, стандартизації та узгодженості в цій сфері діяльності національних органів поліції та міжнародних поліцейських організацій.

Водночас, головний акцент робиться на необхідності приведення внутрішнього законодавства, що визначає організаційно-правові засади кадрового забезпечення керівного складу ОВС, у відповідність до міжнародних норм. У цьому контексті значний інтерес представляють правові основи формування бази керівного складу, а також питання проходження ними служби, ротації керівного складу, організація його навчання, забезпечення інтересів працівників поліції за допомогою професійних об'єднань тощо.

8. Системне реформування ОВС України щодо вдосконалення кадрової роботи повинне спрямовуватися на розв'язання таких першочергових завдань: організація роботи з персоналом на основі використання досягнень науки, передового вітчизняного та зарубіжного досвіду; здійснення заходів із впровадження контрактного та конкурсного добору кадрів на службу в міліції, удосконалення кваліфікаційних вимог до кандидатів і працівників, підвищення ефективності системи службової та професійно-психологічної підготовки персоналу; удосконалення нормативної бази кадрової роботи, створення оптимальної системи науково-методичного й інформаційного забезпечення роботи з персоналом; удосконалення управління кадровими процесами на основі сучасної системи науково-аналітичного та інформаційного забезпечення; підготовка кваліфікованих і компетентних кадрів для підрозділів міліції; реалізація соціальних прав і гарантій працівників; коригування штатної чисельності працівників згідно з нормативними навантаженнями; створення ефективного механізму взаємної відповідальності навчальних закладів і практичних підрозділів за якість добору кандидатів на навчання; наукове визначення потреб міліції у фахівцях різних спеціальностей і спеціалізацій з унормуванням державних стандартів щодо їхньої підготовки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кудря В. О. Історико-правові передумови формування функції кадрового забезпечення в ОВС України / В. О. Кудря // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. - 2008. - № 3. - С. 193-200.

Кудря В. О. Деякі аспекти правового регулювання кадрового забезпечення в органах внутрішніх справ України / В. О. Кудря, О.А. Лупало // Право і суспільство. - 2009. - № 2. - С. 45-51.

Кудря В. О. Проблеми реформування кадрової системи ОВС України / В. О. Кудря // Південноукраїнський правничий часопис. - 2010. - № 3. - С. 241-245.

Кудря В. О. Поняття та зміст функції кадрового забезпечення управління в органах внутрішніх справ України / В. О. Кудря // Митна справа. - 2010. - № 6. - С. 335-343.

Кудря В. О. Відбір кадрів на службу до органів внутрішніх справ з виявленням мотиваційних характеристик кандидатів : [наук. пропоз.] / [Ірхін І. Б., Кудря В. О., Полудьона Н. С. та ін.] ; за ред. О. М. Джужі. - К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2007. - 76 с.

Кудря В. О. Деякі аспекти історико-правових засад формування кадрової функції управління в органах внутрішніх справ України / В. О. Кудря // Концептуальні засади формування менеджменту в Україні : ІІ Всеук. наук.-практ. конф., 16-17 листопада 2007 р. : тези доп. - К., 2007. - С. 286-290.

Кудря В. О. Основні системи професійної підготовки управлінських кадрів поліції в зарубіжних країнах та їх правове регулювання / В. О. Кудря // Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічні і стратегічні можливості України : наук.-практ. конф., 19-20 лютого 2009 р. : тези доп. - К., 2009. - С. 235-238.

Кудря В. О. Деякі підходи до визначення терміну “кадри” в органах внутрішніх справ та співвідношення його з поняттям „персонал” / В. О. Кудря, О. А. Лупало // Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави : міжнар. наук.-практ. конф., 10 квітня 2009 р. : тези доп. - Одеса, 2009. - С. 362-363.

АНОТАЦІЯ

Кудря В.О. Правові та організаційні засади кадрового забезпечення управління в органах внутрішніх справ України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”. - Київ, 2011.

Дисертація є комплексним монографічним дослідженням, присвяченим вивченню правових і організаційних засад кадрового забезпечення управління в органах внутрішніх справ. Запропоновано авторську дефініцію поняття “керівний склад ОВС України” як сукупності всіх працівників, які очолюють структурні підрозділи незалежно від їхньої організаційної побудови та підпорядкованості. Запроваджено поняття “кадровий потенціал керівного складу ОВС України”, яке тлумачиться як управлінський ресурс, що має оптимальну структуру та можливість раціонального використання наданих управлінських повноважень для найефективнішого досягнення поставленої мети. Доведено, що кадровий потенціал керівного складу є невід'ємною складовою системи управління в ОВС України, оскільки дозволяє визначити перспективи формування управлінських кадрів нового покоління та сприяє зміцненню кадрового потенціалу. Здійснено порівняльний аналіз зарубіжного досвіду кадрового забезпечення управління керівним складом ОВС з обґрунтуванням перспектив його використання у правоохоронній системі України.

Ключові слова: кадри, кадровий потенціал, управління в ОВС, керівний склад, кадрове забезпечення, органи внутрішніх справ.

АННОТАЦИЯ

органи внутрішніх справ управління

Кудря В.А. Правовые и организационные основы кадрового обеспечения управления в органах внутренних дел Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Открытый университет развития человека “Украина”. - Киев, 2011.

Диссертация является первым в Украине комплексным монографическим исследованием, посвященным изучению правовых и организационных основ кадрового обеспечения управления в органах внутренних дел. Предложена авторская дефиниция понятия “руководящий состав ОВД Украины” как совокупности всех работников, которые возглавляют структурные подразделения независимо от их организационного построения и подчиненности. Введено понятие “кадровый потенциал руководящего состава ОВД Украины”, под которым понимается управленческий ресурс, имеющий оптимальную структуру и возможность рационального использования предоставленных управленческих полномочий для самого эффективного достижения поставленной цели. Доказано, что кадровый потенциал руководящего состава ОВД является неотъемлемой составляющей системы управления в ОВД Украины, поскольку позволяет определить перспективы формирования управленческих кадров нового поколения, и способствует решению проблем в укреплении кадрового потенциала. Осуществлен сравнительный анализ зарубежного опыта кадрового обеспечения управления руководящим составом ОВД с обоснованием перспектив его использования в правоохранительной системе Украины.

Современная кадровая политика в правоохранительных органах поэтапно избавляется исторического наследия тоталитарных режимов власти, присущих царской, а позже советской политической системе, что определяет наличие устаревших методик и способов ее осуществления. Прогрессивные изменения кадровой парадигмы относительно системы управления в ОВС, которая сложилась в течение последнего десятилетия, связаны с расширением общественно полезной деятельности правоохранительных институтов общества, последующей гуманизацией этой деятельности с одновременным повышением ответственности руководящего состава. Общество все более осознает, что эти органы должны становиться открытыми, социально доступными в защите прав и свобод граждан. Это заметный прорыв в ментальности людей, которые поколениями рассматривали милицию как сугубо карательно-репрессивный аппарат.

Современное управление кадровыми ресурсами руководящего состава ОВД должно функционировать на основе управленческой деятельности, сосредоточенной на конечном результате. Это обеспечивается благодаря внедрению инновационных форм подготовки руководителей, в частности путем непрерывного повышения их квалификации и образования, адаптации к изменениям в обществе, формирования умения выступать перед широкой аудиторией и учитывать ее особенности, воспитания способности управлять поведением в условиях экстремальных ситуаций, поддерживать надлежащую физическую форму.

Обосновано, что подходы к правовому и организационному обеспечению управленческой деятельности в правоохранительных органах разных стран имеют национальные особенности. На основе сравнительного исследования выделен ряд общих целей кадрового обеспечения управленческих кадров полиции, его заданий, организации, содержания, форм, методов и средств реализации, что определяются также общими заданиями по противодействию преступности и охране общественного порядка.

Ключевые слова: кадры, кадровый потенциал, управление в ОВД, руководящий состав, кадровое обеспечение, органы внутренних дел.

SUMMARY

Kudria V.O. Legal and organizational principles of human resources of the key administrative personnel of the Internal Affairs Bodies of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Law. Specialty 12.00.07 - Administrative Law and Process; Financial Law; Information Law. - The Opened International University of Human Development “Ukraine”. - Kyiv, 2011.

The dissertation is a complex monographic work dedicated to the study of the legal and organizational basis of providing of staffing of the Internal Affairs Bodies. The author defines the term "key administrative personnel of the Internal Affairs Bodies" as the set of all employees who head units regardless of their organizational structure and subordination. The term "human resources of the key administrative personnel of the Internal Affairs Bodies" that means a management resource with the optimal structure and possibility of rational use of the administrative powers granted to achieve goals in the most effective way is offered to use. It is proved that human resources of the key administrative personnel is an integral part of the management in the Internal Affairs Bodies of Ukraine as it determines the future formation of a new generation of the key administrative personnel and enhance the human resources potential. The comparative analysis of the foreign experience in human resources of the key administrative personnel of the Internal Affairs Bodies is made and certain ways of its use in the judicial system of Ukraine are offered.

Key words: personnel, human resources, management of the Internal Affairs Bodies, key administrative personnel, human resources, the Internal Affairs Bodies.

Размещено на Allbest.ru

...