Особливості розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі
Аналіз слідчої практики для виявлення особливостей, які виникають при розслідуванні злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. Слідчі ситуації та їх вплив на планування початкового етапу розслідування.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.07.2015 |
| Размер файла | 43,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ
УДК 343.98.06:343.59/41
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ОСОБИ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ НА ҐРУНТІ РАСОВОЇ, НАЦІОНАЛЬНОЇ ЧИ РЕЛІГІЙНОЇ ВОРОЖНЕЧІ
Спеціальність 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність
Ларкін Михайло Олександрович
Київ - 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі кримінального права та правосуддя юридичного факультету Запорізького національного університету.
Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент
Сабадаш Віктор Петрович,
Запорізький національний університет, завідувач кафедри кримінального права та правосуддя.
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Лисенко Володимир Васильович,
Національний університет державної податкової служби України, перший заступник начальника Науково-дослідного центру з проблем оподаткування;
кандидат юридичних наук, доцент Ахтирська Наталія Миколаївна,
Київський національний університет ім. Т.Шевченка, доцент кафедри криміналістики.
Захист відбудеться «15» червня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.122.01 в Академії адвокатури України (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії адвокатури України (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27).
Автореферат розісланий «14» травня 2011 року.
В.о. вченого секретаря
спеціалізованої вченої ради
кандидат юридичних наук, доцент В.І. Бояров
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
слідчий расовий ворожнеча розслідування
Актуальність теми. Україна як держава тільки-но стає на шлях європейського розвитку й має бути готовою до цивілізованої співпраці з усіма країнами Європи та світу, із їх громадянами (студентами, науковцями, журналістами, туристами тощо), приймати в себе іммігрантів із різних країн, особливо «третього світу». Але виявляється, що не всі українці здатні політкоректно сприймати представників усіх інших рас, націй та релігій, у тому числі й громадян України. Світова криза, яка розпочалася в першому десятиріччі ХХІ ст., сьогодні зумовлює таку соціально-політичну обстановку в країні, яка характеризується рядом негативних явищ, серед яких одну з ключових позицій посідає не тільки зростання злочинності, але й її тенденції, спрямованість, «модифікація», прояви, тобто все те, що визначає саме «якісні» зміни злочинності. Адже саме сучасні ознаки будь-якої протиправної дії, а тим більше злочину, їхнє своєчасне усвідомлення правоохоронними органами України сприятимуть побудові такої системи розслідування злочинів, яка ґрунтуватиметься на реальному досвіді й науково-теоретичних розробках, що стосуються захисту прав і свобод людини й громадянина, охорони правопорядку та забезпечення конституційних гарантій.
Ось чому набувають своєї необхідності ретельне наукове дослідження й розробка сучасних практичних рекомендацій щодо розслідування злочинів проти особи, які вчиняються на ґрунті расової, національної та релігійної ворожнечі, які ще декілька років тому були для України так би мовити «нехарактерними», а сьогодні, на жаль, прогресують.
Досвід же боротьби зі злочинами, вчинюваними на ґрунті расової, національної та релігійної ворожнечі, є специфічним для кожної окремо взятої країни. Саме через це доцільним є проведення власних наукових досліджень, які б враховували регіональну специфіку нашого населення, його складу, уподобань, пріоритетів, традицій, рівня освіти, професійної й кримінальної спрямованості тощо. Тільки тоді розслідування злочинів даної категорії може принести швидкий позитивний результат.
На жаль, сьогодні в Україні не ведеться офіційна статистика по злочинах проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної та релігійної ворожнечі.
Теоретичним підґрунтям дослідження особливостей розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної (етнорелігійної) ворожнечі, стали наукові фундаментальні розробки, присвячені розслідуванню злочинів проти життя та здоров'я особи, здійснені відомими вченими-юристами. Наукові засади організаціїї розслідування зазначених злочинів були закладені працями таких вчених-криміналістів, як: Т.В. Авер'янова, Ю.М. Антонян, Н.М. Ахтирська, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, В.І. Бояров, О.М. Васильєв, Л.Г. Відонов, В.К. Гавло, В.Г. Гончаренко, Л.Я. Драпкін, А.В. Дулов, В.А. Журавель, В.Д. Зеленський, Г.Г. Зуйков, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, В.П. Лавров, В.К. Лисиченко, І.М. Лузгін, В.Г. Лукашевич, Є.Д. Лук'янчиков, Г.А. Матусовський, В.О. Образцов, О.Р. Ратінов, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков та ін.
Окремі аспекти злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, досліджувалися такими авторами, як: Ю.М. Антонян, У.Н. Ахмедов, К.М. Бабіченко, І.М. Білоус, М.Д. Давітадзе, А.М. Зюков, В.С. Капіца, О.М. Коршунова, А.Ф. Мінекаєва, Р.А. Халілєв, О.В. Холопов, О.В. Шлегель, Л.Г. Шнайдер та ін.
Систематизоване наукове дослідження щодо розслідування злочинів, вчинених на ґрунті расової, національної та релігійної ворожнечі, у сучасній вітчизняній криміналістиці не здійснювалося, тобто є першим в Україні. Важливість його проведення не підлягає сумніву, оскільки сучасні науково-практичні результати даного дисертаційного дослідження мають стати корисними в оперативній, слідчій, експертній та судовій практиці.
Саме цим й зумовлений вибір теми дисертації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планів досліджень кафедри кримінального права та правосуддя юридичного факультету Запорізького національного університету, спеціальної науково-дослідної теми «Основні напрями реформування законодавства України у контексті Європейської інтеграції» (номер державної реєстрації 0104U004048) та затверджена науково-технічною радою Запорізького національного університету (протокол № 4 від 18.12.2008 р.). Крім того, тема дисертації пов'язана з Планом заходів із протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві на 2010-2012 роки, затвердженим 05.02.2010 р. Державним комітетом України у справах національностей та релігій; Планом заходів МВС України щодо протидії расизму та ксенофобії на період до 2012 р., затвердженим розпорядженням МВС від 18.02.2010 р. № 94.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка рекомендацій теоретичного і практичного характеру, які покликані підвищити ефективність розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі.
Для досягнення зазначеної мети під час дослідження поставлено такі завдання:
? вивчити слідчу практику для виявлення складностей і особливостей, які виникають при розслідуванні злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі;
? визначити сутність расової, національної чи релігійної ворожнечі як об'єкта криміналістичного дослідження;
? розробити криміналістичну характеристику даного виду злочинів, розкрити зміст її основних елементів;
? виявити особливості порушення кримінальних справ по злочинах проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі;
? визначити типові слідчі ситуації та встановити їх вплив на планування початкового етапу розслідування;
? розробити рекомендації щодо тактики проведення основних слідчих дій на початковому етапі розслідування зазначених злочинів;
? сформулювати основи (напрями) профілактичної діяльності щодо злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, у межах яких реалізується діяльність з розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі.
Предметом дослідження є проблемні теоретичні та практичні питання, а також закономірності, які визначають специфіку розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає система філософських, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів пізнання, які використано у взаємозв'язку і взаємозалежності, що дало можливість провести всебічне, повне та об'єктивне дослідження. Основою дослідження є діалектичний метод, за допомогою якого предмети (явища) вивчалися в єдності та суперечності їх протилежностей та в їх розвитку. Крім того, використано такі спеціальні методи дослідження:
? формально-логічний, логіко-юридичний та порівняльно-правовий методи, які застосовувались під час дослідження правових норм і розробки пропозицій щодо вдосконалення процесу розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі;
? історичний метод - при дослідженні виникнення і розвитку окремих теорій, концепцій, поглядів учених-криміналістів із проблем розслідування злочинів, а саме: криміналістичної характеристики злочинів, поняття та змісту слідчих ситуацій, планування розслідування;
? системно-структурний - під час аналізу організаційних та тактико-психологічних засад провадження окремих слідчих дій у кримінальних справах по злочинах проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі;
? системно-аналітичний - для вивчення судової і слідчої практики, опрацювання офіційних, наукових та бібліографічних джерел, збору та узагальнення думок практичних працівників ? суддів, прокурорів, слідчих і науковців у процесі створення фактологічного підґрунтя предмета дослідження.
Нормативною базою дисертаційного дослідження є положення Конституції України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, закони та нормативно-правові акти України.
Емпіричну основу дослідження становлять дані, отримані при аналізі матеріалів 200 кримінальних справ про злочини, пов'язані з проявами етнорелігійної ворожнечі (ненависті), розглянутих судами Київської, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської, Донецької областей та Автономної Республіки Крим, матеріали опублікованої судової практики, статистичні звіти й довідки Головного слідчого управління МВС України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, а також результати анкетування 150 слідчих, прокурорів, cуддів та 1000 студентів запорізьких вищих навчальних закладів (Запорізького національного університету, Запорізького національного технічного університету, Запорізького державного медичного університету).
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше в Україні на монографічному рівні проведено наукове дослідження, присвячене особливостям розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі.
До найбільш важливих результатів, які відображають наукову новизну дисертаційної роботи, можна віднести такі положення:
вперше:
? запропоноване визначення расової, національної чи релігійної ворожнечі як об'єкта криміналістичного дослідження;
? розроблена і досліджена криміналістична характеристика злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі;
? проаналізовані окремі питання порушення кримінальних справ досліджуваної категорії злочинів;
? виділені типові слідчі ситуації та встановлений їх вплив на планування початкового етапу розслідування;
? розроблені рекомендації щодо тактики проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі;
удосконалено:
? поняття «конфлікту в контексті злочинів на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі». Конфлікт у контексті злочинів на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі - це динамічне явище прояву суперечностей між особою (особами) та зовнішніми обставинами або оточуючим середовищем, що виникають унаслідок боротьби політичних, економічних, соціальних, міжнаціональних, конфесійних інтересів, потреб, поглядів тощо;
? поняття «криміналістична характеристика злочинів», під якою слід розуміти типову інформаційну систему, яка містить дані про ключові елементи механізму злочинної поведінки і слугує основою для планування розслідування і висування слідчих версій;
? поняття «мотив расової, національної чи релігійної ворожнечі», під яким слід розуміти усвідомлену внутрішню установку особистості винного, яка виникає внаслідок деформації його потреб, зумовлених впливом суспільства, і має на меті продемонструвати власну перевагу і водночас неповноцінність потенційної жертви - представника іншої раси, національності чи віросповідання;
дістали подальшого розвитку:
? теоретичні положення розслідування злочинів;
? питання профілактики злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що отримані висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані:
? у науково-дослідній роботі - для подальшої розробки загальної теорії криміналістики та методики розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі;
? у правотворчості - з метою вдосконалення чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства, інших нормативно-правових актів;
? у діяльності правоохоронних органів - для оптимізації слідчої діяльності при розслідуванні злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі;
? у навчальному процесі - при викладанні курсів «Криміналістика» і «Кримінальний процес», підготовці підручників, навчальних та довідкових посібників, методичних матеріалів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, що самостійно виконане автором. Особистим внеском здобувача є комплексне дослідження особливостей розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, та викладені на цій основі конкретні рекомендації з узагальненого теоретичного і практичного матеріалу, що можуть бути використані в діяльності правоохоронних органів при розслідуванні цих злочинів.
Щодо публікації, яку підготовлено у співавторстві з В.П. Сабадашом (Ларкін М.О. Етнорелігійна ворожнеча в ракурсі криміналістичного дослідження / В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. - № 1. - С. 191-196) - участь здобувача складає 60%.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення, результати та висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрі кримінального права та правосуддя юридичного факультету Запорізького національного університету і доповідалися на Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених» (27 березня 2009 р., м. Запоріжжя), щорічних Міжнародних науково-практичних конференціях «Запорізькі правові читання» (15-16 травня 2009 р.; 14-15 травня 2010 р.; м. Запоріжжя), Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток правової свідомості сучасного суспільства» (6 жовтня 2009 р., м. Тернопіль), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах» (30 жовтня 2009 р., м. Запоріжжя), Міжнародній науково-практичній конференції «П'яті Прибузькі юридичні читання» (27-28 листопада 2009 р., м. Миколаїв), ІІ Международной научно-практической конференции «Государство и право в условиях глобализации: реалии и перспективы» (16-17 апреля 2010 г., г. Симферополь), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів» (28-29 жовтня 2010 р., м. Запоріжжя).
Публікації. Основні висновки авторських досліджень знайшли відображення в шістнадцяти опублікованих наукових статтях та тезах доповідей на науково-практичних конференціях, вісім з яких надруковані в юридичних фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації визначається метою, завданнями і предметом дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, які поділяються на десять підрозділів, висновків (до кожного розділу та загальних висновків до всієї роботи), додатків, списку використаної літератури (321 найменування). Повний обсяг рукопису дисертації становить 244 сторінки, із них основний текст - 199 сторінок, додатки - 10 сторінок, обсяг списку використаних джерел - 35 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, наведено відомості про зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, вказані дані про їх апробацію та публікації.
Розділ 1. «Криміналістична характеристика злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі» містить розгляд питань щодо расової, національної чи релігійної ворожнечі як об'єкта криміналістичного дослідження та аналізу елементів криміналістичної характеристики і складається з двох підрозділів.
У підрозділі 1.1. «Расова, національна чи релігійна ворожнеча як об'єкт криміналістичного дослідження» розглянуто зміст соціально-філософських категорій, які характеризують злочини на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. Проаналізована статистика країн європейського союзу відносно злочинів на расовому ґрунті, яка свідчить про щорічне зростання їх загальної кількості.
Зазначається, що расова, національна чи релігійна ворожнеча як об'єкт криміналістичного дослідження не може розглядатися осторонь визначення рівня толерантності, форми та причин появи її антиподів загалом у світі та українському суспільстві, зокрема. Результати анкетування 1000 студентів запорізьких вищих навчальних закладів (Запорізького національного університету, Запорізького національного технічного університету, Запорізького державного медичного університету) показали, що 327 (32,7 %) опитаних мають упередженість щодо осіб неслов'янської зовнішності, а 129 (12,9 %) відчувають ненависть до осіб, які належать до негроїдної та монголоїдної рас, 234 опитаних (23,4 %) відповіли, що відчувають неприязнь до осіб, що сповідують інші релігії.
Визначено, що стрижневим елементом механізму злочину на ґрунті етнорелігійної ворожнечі є мотив злочину, він впливає на спосіб, місце, час, знаряддя, засоби та інші обставини вчинення злочину. При цьому мотив його вчинення зумовлює вибір жертви і форму вини.
Злочини проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, відрізняються від інших злочинів не тільки своєю мотивацією, але й своїми наслідками для жертви. Злочинець обирає свою жертву за ознакою приналежності її до певної групи, із чого витікає, що один представник цієї групи може бути замінений іншим. На відміну від жертв багатьох інших кримінальних діянь, жертва злочинів, що вчиняються на ґрунті етнорелігійної ненависті, обирається не як особистість, а саме як представник потенційного ворога. При цьому ненависть, ворожнеча та їхні злочинні прояви проектуються на певні прошарки суспільства, на певні спільноти та меншини, що стає кличним сигналом до кримінальної активізації корінного населення проти «чужинців».
У підрозділі 1.2. «Елементи криміналістичної характеристики злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі» проаналізовані основні складові зазначеної характеристики як типової інформаційної системи, яка містить дані про ключові елементи механізму злочинної поведінки і слугує основою для планування розслідування і висування слідчих версій. Вона, зокрема, представлена мотивом злочину, особою злочинця і потерпілого, місцем та часом скоєння злочину; способом вчинення; знаряддями, використаними при посяганні.
Мотив злочину розглядається як системоутворюючий елемент криміналістичної характеристики злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. У мотиві конкретизуються потреби, які не тільки визначають мотив, але у свою чергу змінюються і збагачуються разом зі зміною і розширенням кола об'єктів, що слугують їх задоволенню. Потреба дає поштовх до виникнення мотиву. Мотив расової, національної чи релігійної ворожнечі виникає в злочинця внаслідок деформації свідомості і появи помилкових потреб, так званих «квазіпотреб». Такими «квазіпотребами» стають: уявна необхідність «захисту» від представників інших рас, національностей, релігій; бажання показати «перевагу» представників однієї раси над іншими (наприклад, європеоїдної раси над представниками негроїдної та монголоїдної рас); бажання показати неповноцінність окремих осіб через сповідування ними відповідних релігій.
Зокрема, характеризуючи осіб, які постраждали від злочинних дій, зазначається, що багато які психофізіологічні та особистісні якості потерпілого не мають суттєвого криміналістичного значення для злочинців, що вчиняють посягання з мотивів етнорелігійної ворожнечі. Найбільш значущим чинником є приналежність потерпілого до будь-якої протилежної раси, національності, релігійної групи, крім тієї, до якої належить злочинець. При здійсненні посягання на життя або здоров'я потерпілими можуть бути особи обох статей і різні за віком.
Дані кримінальної практики показали, що 90,5 % злочинів із мотивів расової, національної чи релігійної ворожнечі були вчинені групою осіб і тільки 9,5 % злочинів були вчинені однією особою. У 89 % випадків до складу групи входили тільки чоловіки; в 11 % випадків - як чоловіки, так і жінки. У момент вчинення злочину більшість членів групи знаходилася в стані алкогольного та/або наркотичного сп'яніння.
Встановлено, що більшість злочинів проти особи з мотивів расової, національної чи релігійної ворожнечі вчиняються членами неформальних молодіжних угруповань (віком 14-35 років), що сповідують насилля, жорстокість, расизм, ксенофобію, антисемітизм, націоналістичну або неонацистську ідеологію, релігійну нетерпимість.
Розглянуті також особливості місця та часу скоєння злочину; способу вчинення; знарядь, використаних при посяганні.
Розділ 2. «Порушення кримінальної справи та планування початкового етапу розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі» складається з двох підрозділів.
У підрозділі 2.1. «Особливості порушення кримінальних справ по злочинах проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі» визначені особливості порушення кримінальних справ по даній категорії злочинів.
Зазначається, що своєчасне порушення кримінальної справи по злочинах проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, залежить, перш за все, від своєчасності виявлення ознак вчиненого злочину правоохоронними органами. Дослідження кримінальних справ показало, що більшість злочинів зазначеної групи, а саме 78 %, виявляється протягом доби. Причинами виявлення таких злочинів у строк більше однієї доби є: незвернення або більш пізнє звернення потерпілого до медичної установи; приховування потерпілим у медичній установі дійсних обставин, за яких ним була отримана травма або ушкодження; навмисне неповідомлення співробітниками медичного закладу про звернення потерпілим по медичну допомогу, яке, як правило, є результатом домовленості між лікарем і потерпілим (його близькими родичами) або лікарем та особою, яка завдала потерпілому тілесні ушкодження.
Дисертантом на основі узагальнення матеріалів кримінальних справ проаналізовані приводи до порушення кримінальних справ по досліджуваній категорії злочинів. Встановлено, що найбільш поширеним приводом до порушення кримінальної справи (71,5 % від загальної кількості справ) є повідомлення медичних установ правоохоронним органам про звернення по медичну допомогу потерпілих осіб.
У підрозділі 2.2 «Типові слідчі ситуації та планування початкового етапу розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі» виділені типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та визначено особливості його планування.
Дисертантом на основі аналізу емпіричного матеріалу виділено три типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування злочинів.
Визначені етапи планування початкового етапу розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі та система загальних версій. Основною версією є версія про те, що смерть або заподіяння тілесних ушкоджень - результат протиправних, спрямованих саме на завдання шкоди здоров'ю, дій по відношенню до потерпілого (потерпілих) з боку певної особи (осіб) за мотивом расової, національної чи релігійної ненависті.
Окреслені групи обставин (питань), які підлягають установленню (доказуванню) і по яких висуваються версії. Це: 1) обставини, які стосуються події злочину; 2) обставини, що відносяться до механізму події, яка сталася, та її наслідків; 3) обставини, що стосуються особи потерпілого; 4) обставини, що стосуються особи підозрюваного; 5) обставини, пов'язані з мотиваційною складовою злочину; 6) обставини, пов'язані з характером і розміром завданої шкоди.
Розділ 3. «Тактика проведення окремих слідчих дій та профілактика злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі» присвячено розгляду особливостей проведення невідкладних слідчих дій і окремим питання профілактики злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі.
У підрозділі 3.1. «Огляд місця події» зазначається, що огляд місця події по розглянутій категорії злочинів є першочерговою, невідкладною слідчою дією.
Визначено коло процесуальних дій, якими повинен супроводжуватися огляд місця події, склад слідчо-оперативної групи, специфічні сліди, які можуть свідчити про наявність мотиву расової, національної чи релігійної ворожнечі.
Зазначається, що при огляді великої за площею території у випадках вчинення злочинів проти особи за мотивом расової, національної чи релігійної ворожнечі в місцях видовищних заходів, метрополітені, площах, стадіонах, парках і т.п. найбільш ефективними методами огляду місця події є фронтальний і секторний. Використання цих методів дозволяє зібрати максимальну кількість матеріальних слідів злочину (знаряддя та засоби вчинення злочину, випадково загублені злочинцем речі й предмети, наприклад, такі, як специфічні прикраси, нашивки, ланцюжки, набійки).
У підрозділі 3.2. «Допит потерпілих та свідків» розглядаються особливості допиту зазначеної групи осіб.
Розглянуто особливості встановлення психологічного контакту, визначені мотиви надання неправдивих свідчень потерпілими і свідками та визначено обов'язкове коло питань, які мають бути з'ясовані в даних осіб.
У підрозділі 3.3. «Допит підозрюваного (обвинуваченого)» приділено увагу питанням підготовки та проведенню допиту підозрюваного (обвинуваченого).
Наголошується, що ефективність допиту підозрюваного (обвинуваченого) по злочинах проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, багато в чому залежить від ретельної підготовки. Проаналізовані етапи підготовки до допиту підозрюваного (обвинуваченого). Окреслено обов'язкове коло питань, що мають бути з'ясовані в підозрюваного (обвинуваченого).
У підрозділі 3.4. «Обшук і виїмка» розглянуто особливості тактики проведення цих слідчих дій.
Під час проведення особистого обшуку в підозрюваного необхідно звернути увагу на його одяг, зачіску, татуювання та висловлювання, які б могли свідчити про ненависть до представників інших рас, національностей, релігій.
Наголошується, що при проведенні обшуку за місцем проживання підозрюваного та в нежитлових приміщеннях (гаражі, підвали) слід звернути увагу на фотографії, відеозаписи, малюнки, що можуть свідчити про наявність мотиву расової, національної чи релігійної ворожнечі, наявність програм, статуту неформальної організації екстремістського характеру. Листи, записи в щоденниках можуть також відображати погляди, переконання, інтереси підозрюваного, коло його друзів та знайомих, особисті якості тощо. Особливу увагу слід звернути на різного роду друковані видання - книги, брошури, статті. Визначено перелік авторів, на книги (роботи) яких слід звернути увагу під час проведення обшуку та виїмки.
При наявності в підозрюваного персонального комп'ютера необхідним є вивчення вмісту жорсткого диска (текстової інформації, зображень, малюнків, відеозаписів, посилань на переглянуті Web-сторінки). Слід вивчити інформацію, яка міститься на дискетах, дисках, флеш-картах.
У підрозділі 3.5. «Призначення судових експертиз» розглянуто питання призначення судових експертиз, які є типовими для зазначеної категорії злочинів.
До типового комплексу експертиз, які призначаються під час розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, входить призначення наступних експертиз: судово-медичної, судово-біологічної, криміналістичних, судово-психіатричної, судово-психологічної.
Зазначається, що доцільним є проведення лінгвістичної, соціогуманітарної, конфліктологічної та гуманітарної експертиз.
У підрозділі 3.6. «Профілактика злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі» розглядаються питання профілактики злочинів зазначеної категорії.
Наголошується на необхідності створення в Україні системи всеосяжної профілактики злочинів взагалі і злочинів, які вчиняються на ґрунті расової, національної або релігійної ворожнечі, зокрема. Визначені загальні засади її створення.
Пропонується внести зміни до кримінального законодавства (ч.5 ст.49 КК України) щодо незастосування строків давності відносно осіб, які вчиняють злочини на ґрунті расової, національної або релігійної ворожнечі, та доповнити КК України статтею 260-1, яка б передбачала кримінальну відповідальність за створення неформальної групи (руху), що пропагує расову, національну чи релігійну нетерпимість.
Зазначається, що основою профілактики злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, повинно бути введення обов'язкового для всіх навчальних закладів (шкіл, училищ, коледжів, технікумів, інститутів, університетів, академій) такого навчального курсу, як «Етнорелігійна толерантність». Метою даного курсу повинно бути виховання молодих людей у дусі терпимості та поваги до представників різних рас, національностей, конфесій.
На думку дисертанта, необхідним є створення системи автоматичного блокування сайтів у мережі Internet, які пропагують екстремізм, расизм, фашизм, антисемітизм, релігійну нетерпимість.
Висновки
Проведене комплексне дисертаційне дослідження особливостей розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі в Україні, дозволяє зробити наступні висновки:
1. Конфлікт у контексті злочинів на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі - це динамічний прояв суперечностей між особою (особами) та зовнішніми обставинами або оточуючим середовищем, що виникають унаслідок боротьби політичних, економічних, соціальних, міжнаціональних, конфесійних інтересів, потреб, поглядів тощо.
2. Расова, національна чи релігійна ворожнеча як об'єкт криміналістичного дослідження це складне соціальне явище, що є мотиваційною складовою злочинів (злочинної діяльності) зазначеної категорії і яке не тільки впливає на поведінку, ставлення і почуття людей (потерпілі, злочинці, свідки, сторонні спостерігачі і загалом суспільство), а й є ключовою складовою доказової інформації, яка повинна бути виявлена, зібрана, зафіксована під час криміналістичної діяльності.
3. До ключових елементів криміналістичної характеристики злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі, як типової інформаційної системи, яка містить дані про ключові елементи механізму злочинної поведінки і слугує основою для планування розслідування і висування слідчих версій, відносяться: мотив злочину; особа потерпілого; особа злочинця; місце та час скоєння злочину; спосіб його вчинення; знаряддя, використані при посяганні.
4. Мотив расової, національної чи релігійної ворожнечі - це усвідомлена внутрішня установка особистості винного, яка виникає внаслідок деформації його потреб, зумовлених впливом суспільства, і має на меті продемонструвати власну перевагу і водночас неповноцінність потенційної жертви - представника іншої раси, національності чи віросповідання.
5. Типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування злочинів проти особи, які вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі:
· встановлені факт вчинення вбивства або нанесення тілесного ушкодження, завдання удару, побоїв чи погрози вбивством; особа потерпілого (потерпілих); мотив злочинного посягання і особистість підозрюваного (підозрюваних) не відомі - 64,5 % випадків;
· встановлені факт вчинення вбивства або нанесення тілесних ушкоджень, завдання удару, побоїв чи погрози вбивством; особа потерпілого (потерпілих); мотив злочинного посягання. Дані щодо особистості підозрюваного (підозрюваних) не відомі - 24 % випадків;
· встановлені факт вчинення вбивства або нанесення тілесних ушкоджень, завдання удару, побоїв чи погрози вбивством; особа потерпілого; мотив злочинного посягання. Підозрюваний (підозрювані) затриманий на місці вчинення злочину або після його вчинення - 11,5 % випадків.
6. Важливою умовою ефективного огляду місця події є оптимальний склад слідчо-оперативної групи, до якої мають входити слідчий (слідчі), оперативні працівники, експерти-криміналісти, судово-медичний експерт або лікар, спеціалісти з різних галузей знань - судової психології, соціології, біології, генетики, спеціаліст у галузі міжетнічних відносин, спеціаліст, який вивчає формування і діяльність молодіжних неформальних груп.
7. При проведенні огляду місця події, крім пошуку й дослідження слідів, традиційних для злочинів проти життя й здоров'я, особлива увага повинна бути приділена пошуку тих слідів, які б свідчили про мотив расової, національної чи релігійної ворожнечі. Такими слідами можуть бути написи, малюнки (фашистські символи) на потерпілому, землі, асфальті, стінах; записки, розкидані листівки расистського, націоналістичного характеру тощо.
8. Окреслене обов'язкове коло питань, що мають бути з'ясовані при допиті потерпілого, свідка, підозрюваного при розслідуванні злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. Мотивами надання неправдивих свідчень потерпілими виступають: добросовісна помилка (36,5%), страх помсти з боку злочинця (злочинців) (23,5%), бажання отримати від заінтересованих осіб матеріальну чи іншу вигоду (18,5%), негативне ставлення до діяльності правоохоронних органів (14%), прагнення самостійно помститися винним особам (7,5%). Мотивами надання неправдивих показань свідками є: страх помсти з боку злочинця (злочинців), його родичів, членів неформального екстремістського угруповання (29,5%), фізичний, психологічний тиск з боку заінтересованих осіб (21%), небажання брати участь у проведенні слідчих дій (15%), прагнення допомогти підозрюваному у зв'язку з сімейними, дружніми відносинами (13,5%), расові, національні, релігійні упередження (9%), бажання отримати матеріальну чи іншу вигоду від заінтересованих осіб (7,5%), добросовісна помилка (4,5%).
9. Особлива увага при проведенні обшуку в підозрюваного (за місцем його проживання та приміщеннях, якими він користується) повинна бути приділена виявленню та пошуку предметів, речей, які могли б підтвердити існування мотиву етнорелігійної ворожнечі в його діях (фотографії, відеозаписи, малюнки, книги, програми, брошури, статті, статути неформальних організацій екстремістського характеру тощо). При наявності в підозрюваного персонального комп'ютера необхідним є вивчення вмісту жорсткого диска (текстової інформації, зображень, малюнків, відеозаписів, посилань на переглянуті Web-сторінки). У даному випадку слідчому доцільно скористатися допомогою спеціаліста з комп'ютерних та інформаційних технологій.
10. Типовий комплекс судових експертиз, які призначаються під час розслідування злочинів даної категорії, передбачає призначення судово-медичної, судово-біологічної, судово-психіатричної, судово-психологічної, криміналістичних експертиз. Доцільним є проведення таких специфічних експертиз, як лінгвістична, соціогуманітарна, конфліктологічна, гуманітарна.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Ларкін М.О. Етнорелігійна ворожнеча в ракурсі криміналістичного дослідження / В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. - № 1. - С. 191-196 (Особистий внесок здобувача складає 60 %).
2. Ларкін М.О. Сучасний підхід до визначення проблеми розслідування злочинів на ґрунті расової ворожнечі / М.О. Ларкін // Вісник Запорізького юридичного інституту ДДУВС. - 2009. - № 2. - с.179-184.
3. Ларкін М.О. Криміналістична характеристика злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті етнорелігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Вісник Запорізького юридичного інституту ДДУВС. - 2009. - № 4. - с.196-202.
4. Ларкін М.О. Потерпілий від злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Право і суспільство. - 2009. - № 6. - с.145-148.
5. Ларкін М.О. Мотив як елемент криміналістичної характеристики злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 1. - С.256-262.
6. Ларкін М.О. Злочини на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі: профілактичний аспект / М.О. Ларкін // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет. - 2010. - № 1. - с.198-203.
7. Ларкін М.О. Аналіз приводів до порушення кримінальних справ по злочинах проти життя та здоров'я особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Держава і право. - 2010. - Вип.49. - С.533-538.
8. Ларкін М.О. Тактико-криміналістичні особливості проведення огляду місця події при розслідуванні злочинів проти життя та здоров'я особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Вісник Академії адвокатури України. - 2010. - № 3 (19) - С.122-128.
9. Ларкін М.О. Етнозлочин як різновид «Hate crime» / М.О. Ларкін // Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених: Тези доповідей Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 27 березня 2009 року / За заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. - С. 282-284.
10. Ларкін М.О. Потерпілий від злочинів етнорелігійного характеру / М.О. Ларкін // Запорізькі правові читання: Тези доповідей щорічної Міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 15-16 травня 2009 року: у 2-х томах / За заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. - Т.1. - с.249-252.
11. Ларкін М.О. Особа злочинця при розслідуванні злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Розвиток правової свідомості сучасного суспільства: матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (6 жовтня 2009 р.) [Електронний ресурс]. - Тернопіль, 2009, частина ІІ. - с.41-43. - Режим доступу: www.lex-line.com.uа.
12. Ларкін М.О. Визначення етнорелігійного мотиву при розслідуванні злочинів / М.О. Ларкін // Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Всеукраїнська науково-практична конференція, 30 жовтня 2009 року, Запоріжжя: матеріали: у 2 ч. - Запоріжжя: Юридичний ін-т ДДУВС, 2009. - Ч. II. - С. 186-189.
13. Ларкін М.О. Типові слідчі ситуації при розслідуванні злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті етнорелігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Держава і право: de lege praeterita, instante, futura: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 р. / М-во освіти і науки України, Одеська нац. юрид. акад., Миколаївський навч. центр.- Миколаїв: Іліон, 2009. - C.335-336.
14. Ларкін М.О. Деякі особливості проведення огляду місця події при розслідуванні вбивств, скоєних на ґрунті етнорелігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Государство и право в условиях глобализации: реалии и перспективы. Сборник научных трудов. Материалы II Международной научно-практической конференции (16-17 апреля 2010 г.) / М-во образов. и науки Украины, Одесск. нац. юрид. акад., эконом.-прав. ф-т в г.Симферополе / Отв. за вып. Поляков И.И. - Симферополь: КРП «Издательство «Крымучпедгиз», 2010. - с.405-406.
15. Ларкін М.О. Експертизи при розслідуванні злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Запорізькі правові читання: Тези доповідей Щорічної міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 14-15 травня 2010 року: у 2-х томах / За заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. - Т.1. - с.203-205.
16. Ларкін М.О. Соціально-психологічні проблеми розслідування злочинів, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної нетерпимості / М.О. Ларкін // Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 28-29 жовтня 2010 року / За заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. - С. 276-278.
АНОТАЦІЯ
Ларкін М.О. Особливості розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі . - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. - Академія адвокатури України. - Київ, 2011.
Дисертація є дослідженням, у якому розглянуті проблеми розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. У рукописі визначено расову, національну чи релігійну ворожнечу як об'єкт криміналістичного дослідження та проаналізовані елементи криміналістичної характеристики злочинів проти особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі.
Визначено особливості порушення кримінальних справ; типових слідчих ситуацій та планування початкового етапу розслідування; особливості проведення окремих слідчих дій (огляд місця події, допит, обшук), призначення типового комплексу судових експертиз, основи профілактики злочинів. Результатом дослідження є формування пропозицій, спрямованих на вдосконалення діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинами проти особи, які вчинені на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі.
Ключові слова: расова, національна, релігійна ворожнеча, розслідування злочинів, криміналістична характеристика, типова слідча ситуація, планування розслідування, проведення окремих слідчих дій, призначення судових експертиз, профілактика злочинів.
АННОТАЦИЯ
Ларкин М.А. Особенности расследования преступлений против личности, совершаемых на почве расовой, национальной или религиозной вражды. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. - Академия адвокатуры Украины. - Киев, 2011.
Диссертация посвящена теоретическим и практическим проблемам расследования преступлений против личности, совершаемых на почве расовой, национальной или религиозной вражды.
В диссертации на основе обобщения практических материалов и данных научных исследований приведены результаты комплексного анализа научных основ расследования данного вида преступлений; расовая, национальная или религиозная вражда рассмотрена как объект криминалистического исследования. В работе определено содержание основных элементов криминалистической характеристики преступлений против личности, совершаемых на почве расовой, национальной или религиозной вражды: мотива преступления, личности потерпевшего, личности преступника, места и времени совершения преступления, способа его совершения, орудий, используемых при посягательстве. Мотив преступления является системообразующим элементом криминалистической характеристики.
Исследованы особенности первоначального этапа расследования преступлений против личности, совершаемых на почве расовой, национальной или религиозной вражды, определены особенности возбуждения уголовных дел, на основе анализа материалов уголовных дел выделены типичные следственные ситуации и рассмотрены особенности планирования первоначального этапа расследования, определена система общих версий, основной из которых является смерть или нанесение телесных повреждений по мотиву расовой, национальной или религиозной вражды, очерчены группы обстоятельств, которые подлежат установлению.
Рассмотрены особенности проведения таких неотложных следственных действий, как осмотр места происшествия, обыск, допрос потерпевших, свидетелей, подозреваемых (обвиняемых), очерчен обязательный круг вопросов, которые необходимо выяснить у указанных лиц. Выделен типичный комплекс экспертиз, которые назначаются при расследовании преступлений против личности, совершаемых на почве расовой, национальной или религиозной вражды. Проанализированы основы профилактики преступлений данной категории.
Результатом проведенного исследования является формирование криминалистических рекомендаций, направленных на усовершенствование как организационно-тактических основ проведения отдельных следственных действий, так и всего процесса расследования преступлений против личности, совершаемых на почве расовой, национальной или религиозной вражды.
Ключевые слова: расовая, национальная, религиозная вражда, расследование преступлений, криминалистическая характеристика, типичная следственная ситуация, планирование расследования, проведение отдельных следственных действий, назначение судебных экспертиз, профилактика преступлений.
SUMMARY
Larkin M.A. Peculiarities of investigation of crimes against the person committed on the grounds of racial, national or religious hostility - Manuscript.
Thesis for obtaining candidate's degree in legal science by specialty 12.00.09 - Criminal procedure and criminalistics; forensic expertise; operational and research activities. - Academy of Advocacy of Ukraine, Kyiv, 2011.
The dissertation is devoted to the problems of investigation of crimes against the person committed on the grounds of racial, national or religious hostility. Racial, national or religious hostility is defined as an object of criminalistic research and the elements of criminalistic characteristics of crimes against personality was analyzed, motivated by racial, national or religious hostility.
The features of criminal cases, the typical investigation of situations and planning of the initial stage of investigation was identified, peculiarities of carrying out special investigatory actions (inspection of the scene, interrogation, search), the appointment of a typical complex of forensic examinations, foundation of prophylactics. The basic results of the research conducted are the practical propositions aimed at the perfectioning of law enforcement bodies combating crimes against personality, motivated by racial, national or religious hostility.
Key words: racial, national, religious, hostility, investigation of crimes, criminalistic characteristics, typical investigative situation, investigation planning, carrying out special investigatory actions, appointment of forensics examinations, prophylactic of crimes.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття, завдання, предмет і структура методики розслідування, класифікація і структура окремих методик. Поняття криміналістичної характеристики злочину. Аналіз методик розслідування злочинів, вчинених організованою злочинною групою. Тактика допиту.
дипломная работа [97,8 K], добавлен 16.08.2008Психологічні аспекти формування особи неповнолітнього злочинця. Сутність діяльності з протидії вчиненню злочинів неповнолітніми. Проблеми криміналістичної характеристики неповнолітньої злочинності та вдосконалення шляхів розслідування таких злочинів.
статья [22,6 K], добавлен 07.02.2018Поняття, види і специфіка криміналістичної характеристики хабарництва. Аналіз способів вчинення таких злочинів, типові слідчі ситуації, що виникають при їх розслідуванні. Способи приховування хабарництва. Система й ефективність оперативно-розшукових дій.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 20.09.2014Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи. Кримінально-правовий аналіз і відмежування від суміжних складів злочинів, та існуючі санкції. Відмінні особливості розгляду справ у відношенні повнолітній та неповнолітніх осіб.
дипломная работа [225,8 K], добавлен 20.09.2016Аналіз підходів до класифікації злочинів, що вчиняються з двома формами вини. Запропоновано прикладний підхід до класифікації аналізованої групи злочинів. Дослідження розділу ІІ Особливої частини Кримінального кодексу на предмет визначення злочинів.
статья [20,4 K], добавлен 11.09.2017Дослідження засад досудового розслідування злочинів та компетенції органів, які його здійснюють. Структура органів дізнання: міліція, органи безпеки, митні органи, командири військових частин. Особливості процедури виявлення та розслідування злочинів.
реферат [27,1 K], добавлен 17.04.2010Характеристика родового і видового об’єктів злочинів. Особливості основних, кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак складів злочинів проти правосуддя, які пов’язані з обмеженням права особи на захист. Ознаки об’єкту та об’єктивної сторонни злочину.
автореферат [39,8 K], добавлен 23.03.2019Характеристика злочинів проти основ національної безпеки. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу. Посягання на життя державного чи громадського діяча. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
реферат [21,4 K], добавлен 11.10.2012Коротка кримінально-правова й криміналістична характеристика кишенькових крадіжок. Особливості порушення кримінальної справи та типові слідчі версії, обставини, які підлягають установленню. Типові слідчі ситуації та дії первісного етапу розслідування.
реферат [39,3 K], добавлен 01.11.2010Загальна характеристика злочинів проти волі, честі і гідності особи. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Кваліфікований склад злочинів: захоплення заручників, торгівля людьми та експлуатація дітей. Незаконне поміщення в психіатричний заклад.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 13.03.2010Методика розслідування нерозкритих злочинів минулих років. Особливості тактики провадження окремих слідчих дій у справах про даний вид злочинів. Непроцесуальна діяльність слідчого по зупинених справах. Розшукові форми непроцесуальної діяльності.
магистерская работа [83,3 K], добавлен 07.10.2010Характеристика та види кримінальних злочинів проти життя, здоров’я, честі та гідності особи. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння), заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Злочини проти порядку несення військової служби.
контрольная работа [38,3 K], добавлен 26.01.2012Поняття, види та загальна характеристика злочинів проти здоров’я особи. Розгляд судової практики кримінальних справ за злочини, передбачені ст. ст. 122, 128 КК України з кваліфікуючими ознаками. Дослідження видів тілесних ушкоджень залежно від форм вини.
курсовая работа [39,2 K], добавлен 19.06.2019Засади досудового розслідування злочинів. Види попереднього розслідування: дізнання і попереднє слідство. Органи досудового слідства та дізнання. Термін досудового слідства. Виявлення та розслідування злочинів як важливий вид правоохоронної діяльності.
реферат [21,7 K], добавлен 19.05.2010Поняття та класифікація злочинів, пов’язаних з терористичною діяльністю, особливості їх криміналістичної характеристики. Деякі організаційні засади виявлення злочинів, пов’язаних з терористичною діяльністю, принципи його прогнозування та планування.
дипломная работа [135,8 K], добавлен 10.05.2014Витоки та розвиток уявлень про негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів. Негативны обставини як відображення супутніх вчиненню злочину ситуаційних та побічних процесів і визначення їх поняття. Основні форми їх встановлення в справах.
дипломная работа [81,6 K], добавлен 20.07.2008Суспільна небезпека злочинів проти довкілля. Загальна характеристика злочинів проти екологічної безпеки, у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря, охорони водних ресурсів, лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу.
курсовая работа [40,3 K], добавлен 09.09.2010Кримінально-правова характеристика вбивств. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення. Заключний етап розслідування (слідчі ситуації та слідчі дії). Профілактична діяльність слідчого.
дипломная работа [165,7 K], добавлен 27.07.2002Розробка теоретичних засад та криміналістичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення техніко-криміналістичного забезпечення діяльності з досудового розслідування вбивств. Особливості організації початкового етапу досудового розслідування вбивства.
диссертация [277,8 K], добавлен 23.03.2019Аналіз вимог, яким повинна відповідати сучасна криміналістична методика розслідування злочинів, а також основних проблем в цій сфері. Визначення шляхів покращення ефективності використання криміналістичних методик у діяльності правоохоронних органів.
статья [20,1 K], добавлен 07.02.2018
