Інформаційна діяльність місцевих органів виконавчої влади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський регіональний інститут державного управління

Національної академії державного управління

При президентові України

УДК 352.471:659.3(477.81)(477.43)

Автореферт

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Інформаційна діяльність місцевих органів виконавчої влади (на прикладі рівненської та хмельницької областей)

25.00.01 - теорія та історія державного управління

Корнійчук Олександр Васильович

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті «Острозька академія».

Науковий керівник:

доктор історичних наук, професор Малик Ярослав Йосипович Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, професор кафедри європейської інтеграції та права

Офіційні опоненти: інформаційний політика влада

доктор наук з державного управління, професор Чукут Світлана Анатоліївна Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри інформаційної політики

кандидат наук з державного управління Карпенко Олександр Валентинович Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В.О. Сухомлинського, завідувач відділу науково-аналітичної обробки та поширення інформації у сфері освіти

Захист відбудеться «_6_» травня 2011 р. о «_15_» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.860.01 Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, м. Львів-Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16, к. 220.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, м. Львів-Брюховичі, вул. Сухомлинського, 16.

Автореферат розісланий «_30_» березня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.О. Каляєв

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Регіональний рівень реалізації інформаційної політики має важливе значення для життєздатності держави. Практика державного управління в Україні підтверджує, що власне оптимальна інформаційна політика є найголовнішим засобом розвитку громадянського суспільства, найважливішою умовою конструктивного діалогу держави із громадянами, забезпечення єдності влади і народу. Останнім часом питання, які стосувалися інформаційної політики органів влади, їх інформаційної взаємодії з населенням і структурами громадянського суспільства, стали основою для наукових і громадських дискусій.

Вагомий внесок щодо вивчення складових державної інформаційної політики зробили: О.Антонова, І.Арістова, В.Бакуменко, А.Баровська, Т.Гаман, С.Гнатюк, О.Голобуцький, Н.Грицяк, Т.Дейнеко, А.Дешко, Н.Дніпренко, О.Додонов, І.Драч, І.Древицька, М.Згуровський, І.Ібрагімова, І.Клименко, О.Кохановська, О.Крюков, О.Литвиненко, Є.Макаренко, А.Морозов, В.Новосад, В.Олуйко, О.Осауленко, Г.Почепцов, І.Радзієвський, С.Ромашко, В.Скалацький, О.Соснін, В.Тертичка, О.Флюр, І.Чиж, С.Чукут, О.Шамрай, О.Шаповал, О.Шевчук, С.Янішевський, О.Яременко.

Водночас, за визначенням багатьох учених-дослідників, зокрема, Р.Абдеєва, Т.Дейнеки, О.Іванова та ін., на сьогодні ще немає чіткого розуміння державної інформаційної політики взагалі й регіональної інформаційної політики зокрема. І хоча на загальнонаціональному рівні процес формування й офіційного закріплення основних напрямів державної інформаційної політики відбувається достатньо активно, однак дієві та ефективні методи здійснення такої політики на місцях ще не вироблені. Також залишаються невирішеними ще багато теоретичних і методичних питань формування регіональної інформаційної політики, особливо на сучасному етапі, що загалом обумовлює актуальність нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія» в межах комплексного наукового проекту «Теоретико-методологічні та практичні аспекти дослідження питань культури» (державний реєстраційний номер РК 0109U001581).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення специфіки інформаційної політики як об'єкта державно-управлінського аналізу, а також визначити особливості, основні пріоритети і принципи реалізації інформаційної політики місцевими органами виконавчої влади.

Для реалізації поставленої мети дослідження передбачається вирішити такі завдання:

- здійснити системний аналіз наукової літератури та джерельної бази з питань державного управління інформаційною сферою;

- визначити теоретичні основи дослідження інформаційної політики в умовах становлення інформаційного суспільства, провести дослідження характеристик і функціональних властивостей відповідних дефініцій і категорій;

- окреслити концептуальні засади інформаційної політики держави і розкрити сутнісні характеристики усіх її складових;

- дослідити організаційно-правові засади та функціональні особливості регіональної інформаційної політики;

- розглянути процес реалізації регіональної інформаційної політики в умовах сучасного етапу суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку країни;

- проаналізувати зміст, основні напрямки інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності регіональних органів виконавчої влади шляхом аналізу прийнятих ними документів і конкретної діяльності відповідних структурних підрозділів;

- розкрити сутність інформаційно-пропагандистської діяльності місцевих органів виконавчої влади;

- на основі аналізу реалізації інформаційної політики держадміністраціями Рівненської та Хмельницької областей визначити шляхи вдосконалення і підвищення її ефективності.

Об'єктом дослідження є державна інформаційна політика України.

Предметом дослідження є інформаційна діяльність місцевих органів виконавчої влади та шляхи підвищення ефективності державної інформаційної політики на регіональному рівні.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи становлять фундаментальні положення теорії державного управління, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань державного управління інформаційною сферою. Застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Компаративний та логіко-семантичний методи були використані для визначення категоріального-понятійного апарату управління інформаційною сферою. Структурно-функціональний аналіз сприяв глибокому вивченню функціональних особливостей регіональної інформаційної політики. За допомогою порівняльно-історичного підходу виявлені зміни в українському інформаційному просторі, визначені тенденції його розвитку на регіональному рівні. Метод порівняння використовувався при аналізі документальних джерел правового забезпечення інформаційної політики: норм міжнародного права і вітчизняної законодавчої бази. В якості інструментарію в роботі застосовувалися як методи аналізу наукової та інформаційної бази, так і синтезу отриманих даних для вироблення теоретичних висновків і практичних рекомендацій. Системний підхід дозволив розкрити цілісність регіональної інформаційної політики, виявити взаємозв'язки між її структурними елементами.

Наукова новизна визначається тим, що зміст регіональної інформаційної політики розглядається з врахуванням геополітичного становища суб'єкта, як система конкретних заходів, спрямована на покращення стану інформаційно-управлінських структур регіону. Це дало можливість виявити регіональні особливості структури, функцій і технологій інформаційних служб місцевих органів влади на прикладі Рівненської та Хмельницької областей.

У дисертації:

Вперше:

- обґрунтовано сутність інформаційної політики на регіональному рівні як діяльність органів виконавчої влади щодо скерування наявних інформаційних потоків і ресурсів на реалізацію реальних та декларованих інформаційних позицій органів місцевого управління та громадськості регіону;

- визначено напрями вдосконалення управління інформаційною сферою на регіональному рівні, до яких віднесено: розмежування повноважень між органами центральної і місцевої влади, налагодження стабільного інформаційного взаємозв'язку між центром і регіонами, створення розгалуженої інформаційно-комунікаційної системи, зміну методів, форм і технологій державного управління та їх інформаційного забезпечення у відповідності до нових соціально-економічних умов, більш доцільний розподіл обов'язків посадових осіб, які займаються опрацюванням і підготовкою інформації для прийняття управлінських рішень;

- подані рекомендації щодо підвищення ефективності інформаційно-пропагандистської діяльності місцевих органів виконавчої влади, які полягають у необхідності їх активної участі у проведенні національних кампаній, розробці комплексних програм розбудови обласних телерадіомереж, реалізації різних форм ділового спілкування, які відкривають широкі можливості інформування громадськості.

Удосконалено:

- категоріально-понятійний апарат щодо визначення термінів «інформаційний простір», «інформаційна стратегія», «регіональна інформаційна політика»;

- інструментарій аналізу закономірностей процесу формування та реалізації інформаційної політики на регіональному рівні;

- основні принципи формування, зміст і структуру інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління.

Набули подальшого розвитку:

- дослідження структури і функцій державного управління інформаційною політикою в регіоні;

- характеристика особливостей здійснення програми інформатизації, яка спрямована на формування правових, організаційних, науково-технічних, фінансових, методичних і гуманітарних передумов розвитку інформатизації в регіоні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані:

- при розробці регіональних програм реалізації інформаційної політики;

- при організації ефективної системи взаємодії органів регіонального управління із засобами масової комунікації;

- у сфері інформаційно-аналітичного управління органів державної влади;

- у практиці викладання навчальних дисциплін державного управління, політології, соціології, держави і права, теорії журналістики, масової комунікації, а також в програмах курсів підвищення кваліфікації державних службовців.

Основні положення і висновки роботи були використані в процесі реалізації Програм розвитку інформаційної сфери та соціально-економічного розвитку Хмельницької області (Акт від 10.09.2009 р.); Програм інформатизації Рівненської області, інформаційних та комунікаційних технологій в освіті і науці області, інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також при формуванні офіційного веб-сайту Рівненської ОДА (Акт від 7.09.2009 р.). Результати дисертаційного дослідження впроваджувались у роботі відділів та управлінь Острозької міської ради для розробки правил відкритого самоврядування в малих містах України і підготовки заходів щодо забезпечення відкритості у діяльності органів місцевої влади (Акт від 27.08.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій вирішено конкретне наукове завдання щодо розкриття сутності і змісту інформаційної діяльності місцевих органів виконавчої влади (на прикладі Рівненської та Хмельницької областей). Усі теоретико-методологічні, науково-аналітичні висновки та рекомендації зроблені автором особисто на основі аналізу джерел та наукової літератури, опрацювання виявленого фактичного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Матеріали і результати дослідження обговорені на семінарах і засіданнях кафедр документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія», європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Основні положення, u1074 висновки та практичні рекомендації дисертації були оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні» (Львів, січень 2006), «Самоврядування ХХІ століття» (Одеса, листопад 2006), «Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія і практика» (Львів, березень 2007), «Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування» (Львів, квітень 2008), «Молодим управлінцям - міжнародний досвід» (Луцьк, липень 2008), «Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» (Львів, квітень 2009).

Публікації. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційного дослідження відображено у 10 публікаціях, 4 з них - у фахових наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій за темою дисертації становить 3,8 друкованих аркушів.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, списку умовних скорочень, трьох розділів, семи підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (складається з 396 найменувань), який наведено на 39 сторінках. Матеріали дослідження містять 6 додатків (А-Є). Загальний обсяг дисертації - 242 сторінки, з них 195 сторінок основного тексту.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет дослідження; його мету та завдання, зроблено аналіз методологічної основи дисертації, сформульовано наукову новизну, висвітлено теоретичне і практичне значення отриманих результатів, вказано на зв'язок роботи з науковими напрямами досліджень, подано апробацію дослідження та структуру роботи.

У першому розділі «Державна інформаційна політика як об'єкт наукового дослідження» проаналізовано ступінь наукової розробленості і джерел вивчення проблеми, з'ясовані і обґрунтовані теоретико-методологічні засади дослідження державної інформаційної політики та її реалізації на регіональному рівні.

Основні підходи до проблеми формування державної інформаційної політики сформувались ще в ХIХ ст. і були зорієнтовані на ЗМІ, які вважались основним інформаційним інститутом тогочасного суспільства. Дослідження функціонування політичних систем у другій половині XX ст. змусило по-новому поглянути на місце і роль засобів масової комунікації в державно-управлінському процесі. Кожний із дослідників звертав увагу на роль інформації у взаємодії з елементами управлінської системи держави: Д.Істон (системний підхід), Г.Альмонд (структурно-функціональний), М.Дюверже (інституційний), У.Розенбаум (культурологічний). К.Дейтч з позицій інформаційно-кібернетичного підходу розглядав політичну систему держави як сукупність інформаційних потоків, які визначались рівнем впливу політичних суб'єктів, особливостями процесів переробки, трансляції і збереження інформації.

Значний внесок у вивчення ролі засобів масової комунікації в забезпеченні тісних зв'язків з громадськістю внесла Франкфуртська школа (Т.Адорно, Г.Маркузе, Ю.Хабермас). Перспективи розвитку сучасного інформаційного суспільства знайшли відображення у працях Д.Белла, О.Тофлера, А.Турена, Ф.Фукуями та інших теоретиків постіндустріального суспільства.

В дисертації значна увага приділена аналізу основних напрямів інформаційної політики та її складових, викладених у працях сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників, зокрема, Р.Абдеєва, А.Антопольського, Г.Атаманчука, В.Баєва, В.Бакуменка, І.Бачили, В.Бебика, К.Белякова, М.Бочарова, Д.Брайсона, П.Брауна, В.Брижка, М.Бутка, В.Василенка, М.Вершиніна, Л.Винарика, Г.Виноградової, О.Власюка, Т.Гаман, О.Голубуцького, Я.Гонцяжа, О.Гриценка, Л.Губерського, А.Дегтяра, Л.Джеймса, І.Древицької, О.Дубаса, В.Журавського, К.Зайцевої, Т.Закупень, В.Іванова, В.Іноземцева, В.Карпенка, М.Кастельса, С.Катлипа, І.Клименка, В.Князєва, І.Колосовської, Б.Кормича, О.Кохановської, С.Кулицького, В.Кульби, М.Лациби, М.Лесечка, О.Литвиненка, В.Лісовця, В.Мамонової, О.Манойла, К.Манхейма, У.Мартина, М.Марущака, І.Мелюхіна, К. Мея, О.Нестеренка, Н.Нижник, Ю.Нисневича, В.Олуйка, Л.Пала, Л.Попова, А.Серанта, І.Слісаренка, О.Сосніна, Д.Стеченка, О.Сушинського, В.Тертички, С.Томаса, О.Флюр, В.Цимбалюка, С.Чукут, М.Швеца, О.Шевчука, Г.Штромайера, О.Юдіна.

Проведений історіографічний аналіз літератури дав змогу виокремити малодосліджені аспекти проблем регіональної інформаційної політики. Незважаючи на певну увагу дослідників до питань регіональної інформаційної політики, залишається ціла низка важливих питань, які вимагають подальшої розробки. Вадою і спільною особливістю більшості розглянутих праць була відсутність спроб аналізу якісного впливу інформаційної політики на ефективність державного управління. Недостатність розгляду проблем розробки як концептуальних, так і прикладних принципів інформаційної політики територіальних органів управління Хмельницької і Рівненської областей та шляхів її реалізації зумовили необхідність їх поглибленого вивчення. Досягненню цієї мети значною мірою сприяло залучення в якості джерел всього доступного масиву інформації офіційної, наукового і публіцистичного змісту, пов'язаної з досліджуваною темою.

Науковий інструментарій, методологія та основні підходи до вивчення державної політики та впливів на процеси її вироблення були сформульовані такими дослідниками, як Г.Атаманчук, В.Бакуменко, В.Князєв, О.Машков, Н.Нижник, В.Ребкало, Ю.Сурмін, В.Тертичка та ін. У роботах зазначених дослідників були сформульовані базові наукові підходи до вивчення державної політики, набули подальшого розвитку теоретико-методологічні засади формування та прийняття державно-управлінських рішень, проаналізовані процеси вироблення та впровадження державної політики тощо. Таким чином, проаналізовані теорії, концепції та підходи до засад вироблення державної політики допомогли визначитися з методологічним забезпеченням вирішення поставленого завдання.

Проведений системний аналіз характеристик і функціональних властивостей таких дефініцій і категорій, як інформація, джерела інформації, інформаційний простір, інформаційні ресурси та інформаційна інфраструктура, інформаційна система, інформаційне суспільство, інформаційні відносини, національна і регіональна інформаційна політика, суб'єкти і об'єкти державної інформаційної політики, інформаційна стратегія, інформаційний суверенітет і інформаційна безпека України, дав можливість уточнити їх змістовність і в ряді випадків дати авторську інтерпретацію цих понять.

Зокрема, розглядаючи інформаційний простір із позицій синергетики, визначено, що його доцільно розглядати як відкриту самоорганізуючу систему, що включає в себе величезну багатоманітність інформаційних потоків та інформаційних полів, в їх взаємодії. Єдиний інформаційний простір слід визначити як сукупність інформаційних ресурсів, технологій їх ведення і використання, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, що функціонують на основі відкритих технологій, а також організаційних структур, котрі забезпечують взаємодію організацій і громадян та задоволення їх інформаційних потреб.

Узагальнюючи наявні підходи щодо розгляду інформаційної політики, її можна визначити як найважливіший компонент системи соціальних і політичних відносин сучасного суспільства. Це діяльність суб'єкта з актуалізації і реалізації своїх інтересів в суспільстві з допомогою формування, перетворення, збереження і передачі всіх видів інформації. Під національною інформаційною політикою слід розуміти сукупність цілей, які відображають загальнодержавні інтереси України в інформаційній сфері, стратегічні напрямки їх досягнення і систему заходів щодо їх реалізації.

Методологічною основою визначення поняття «регіональна інформаційна політика», на думку дисертанта, може слугувати «загальна теорія діяння» Т.Парсонса, розроблена в рамках структурно-функціонального підходу. Через призму цієї теорії регіональну інформаційну політику слід розуміти як управлінський процес, сутність якого полягає в скеруванні наявних інформаційних потоків і ресурсів на реалізацію реальних та декларованих інформаційних позицій, як органів місцевого управління, так і громадськості регіону.

Впорядкування понятійно-термінологічного апарату безпосередньо обумовлює розгляд актуальних питань регіональної інформаційної політики крізь призму розвитку інформаційного суспільства в Україні, партнерських відносин між державою та громадянським суспільством.

Доведено, що інформаційна галузь, яка належить до стратегічних інтересів будь-якої країни, потребує особливої уваги. Від рівня її керованості залежить стан політичної, соціально-економічної ситуації як в регіоні, так і в цілому в країні. Під керованістю розуміється сучасний рівень управління інформаційною галуззю, зумовлений, насамперед, гармонізацією вітчизняного законодавства щодо інформаційної сфери з міжнародно-правовими нормами, європейськими стандартами та національними традиціями. Державна інформаційна політика, як важлива складова зовнішньої і внутрішньої політики країни, охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства. Тому вона повинна бути цілісною, концептуально вивіреною та перспективною і бути незалежною від тимчасових факторів, особистих уподобань і уявлень.

Проведений аналіз законодавчої та нормативно-правової бази функціонування інформаційної сфери України засвідчив, що вона в цілому відповідає європейським нормам, однак вимагає подальшого вдосконалення через те, що достатньо широке коло правових відносин в інформаційній сфері ще залишається неврегульованим. Перспектива інтеграції України у світовий інформаційний простір, міжнародний ринок інформаційних товарів і послуг вимагають активної національно-правової імплементації міжнародно-правових стандартів в інформаційній галузі у національне законодавство. Тому для реформування інформаційного законодавства дуже важливим є періодичне проведення аналізу законодавства в сфері інформаційної політики з метою своєчасного приведення його у відповідність до потреб суспільства. Прийняття Інформаційного кодексу України буде сприяти систематизації інформаційного законодавства.

У другому розділі «Реалізація інформаційної політики на регіональному рівні» основну увагу приділено висвітленню питань організаційно-правових та функціональних особливостей регіональної інформаційної політики.

Головними суб'єктами реалізації державної інформаційної політики в регіонах виступають місцеві (обласні і районні) держадміністрації, які, згідно з чиним законодавством, є відповідальними перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України і підзвітні вищим органам виконавчої влади. В розділі розглянуто принципові основи правового поля для здійснення й удосконалення інформаційної політики на всіх рівнях організації державної влади.

Проаналізовано структурну організацію управління інформаційною сферою в регіоні, яка являє собою сукупність різних організаційних елементів у структурі управління, що мають інформаційно забезпечити ефективну діяльність місцевих органів виконавчої влади. В останні роки інституційна та організаційна структура управління інформаційною політикою пережила багато змін, кожна з яких зближувала інформаційну сферу регіону з моделями, чого вимагала Концепція національної інформаційної політики і Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р. «Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій». Так, в апараті обласних державних адміністрацій почали діяти відділи зв'язків із громадськими організаціями та засобами масової інформації, а серед структурних підрозділів - відділи у справах преси та інформації. Сьогодні в структурі місцевих органів виконавчої влади діють такі відділи, як інформаційного пошуку та інформаційних ресурсів, аналітично-експертний, центр інформаційної підтримки, науково-аналітичний центр, прес-центр, центр з європейської інтеграції.

Встановлено і розкрито зміст основних функцій управління інформаційною політикою в регіоні (див. табл. 1), які здійснюються місцевими органами виконавчої влади.

Таблиця 1 Основні функції управління інформаційною політикою в регіоні

Невід'ємною складовою ефективного державного управління є керівництво процесом інформатизації регіону. Як важлива складова інформаційної політики, інформатизація охоплює всі поточні та перспективні проблеми регіону - економічні, організаційні, соціальні, пов'язані з діяльністю всіх ланок державного управління.

В розділі розкрито головні напрямки державного управління процесом інформатизації регіону. Значна увага приділена аналізу змісту і значенню обласних програм інформатизації, які розраховані на поетапну і довгострокову перспективу інформаційної політики в регіоні, послідовність шляхів її реалізації.

Зрозуміло, що без державного втручання та підтримки, сталий та динамічний розвиток регіонального інформаційного простору (див. рис. 1) був би неможливий. Але, у той же час, не слід перешкоджати їх природному розвитку та саморегуляції, оскільки дуже часто проблеми, що постають, можуть бути вирішені суб'єктами інформаційних відносин і без державного втручання.

Виявлено нагальну потребу в місцевих органів виконавчої влади, що полягає у створенні ефективної і цілісної системи управління всіма видами інформаційних ресурсів, елементами інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури. Необхідно постійно вдосконалювати інформаційний ростір регіонів як невід'ємну складову інформаційного простору держави, з урахуванням його реального стану.

Визначено, що створення якісного регіонального інформаційного простору є можливим тільки на основі об'єднання інформаційних ресурсів, інформаційних систем і розвинутої комунікаційної інфраструктури. Тому регіональна інформаційна політика має бути спрямована на створення такого інформаційного простору, що має охопити всю сукупність баз і банків даних, технологій їх використання, інформаційно-телекомунікаційних систем, котрі мають функціонувати на основі єдиних принципів і за встановленими правилами, які забезпечать інформаційну взаємодію організацій і громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб.

Рис. 1 Схема складових інформаційного простору регіону

Доведено, що сучасне інформаційне середовище - це не тільки сукупність організаційних і технічних систем збереження, обробки, передачі й поширення інформації в різнобічних формах її представлення, але й зміст (контент) циркулюючих потоків інформації, а також політичні, економічні, соціальні й культурні умови реалізації всіх видів і форм інформаційних та комунікаційних взаємодій у суспільстві, які забезпечують його функціонування і розвиток як єдиного соціального організму. Тільки в такому інформаційному середовищі можуть бути реалізовані механізми економічної діяльності, політичного і державного управління.

Здійснений аналіз свідчить, що для створення єдиного інформаційного середовища необхідна координація процесів інформатизації всіх структурних підрозділів обласних і районних держадміністрацій, муніципальних закладів і підприємств, проведення єдиної політики інформатизації. Координація повинна бути забезпечена за умов створення ієрархії управління в сфері інформатизації, відповідно до чинних стандартів і нормативів, встановлених для уніфікації взаємодії інформаційних систем при їх розробці та впровадженні в інформаційний процес.

Виявлено, що реалізація регіональної інформаційної політики місцевими органами виконавчої влади має бути спрямована на: підвищення ефективності процесу управління, перетворення його в гнучкий, відкритий, демократичний процес; інформування населення про діяльність влади у вирішенні проблем життєзабезпечення; формування і підтримку позитивного іміджу виконавчих структур у населення; встановлення і вдосконалення контактів із засобами масової інформації, формування системи дієвого співробітництва з ними; встановлення і вдосконалення оперативного зворотного зв'язку між владою і суспільством; формування, вивчення і врахування суспільної думки; прогноз тенденцій розвитку інформаційного середовища регіону; активізацію участі громадян у прийнятті законодавчих ініціатив і рішень місцевих органів виконавчої влади.

Визначено, що при створенні регіонального інформаційного простору необхідно також дотримуватись державних статистичних стандартів і класифікаторів, використати Єдиний державний реєстр підприємств і організацій. У межах регіонального інформаційного простору у пріоритетному порядку необхідно формувати і вести державний реєстр, який має містити дані про організації - власників державних, недержавних і змішаних інформаційних ресурсів, а також за видами інформаційної продукції і послуг. Це може бути забезпечено шляхом створення регіональної організації (центру) для нагромадження даних про державні інформаційні ресурси й умови доступу до них користувачів, а також для сертифікації інформаційних систем і мереж, баз і банків даних, регіональних і міжрегіональних державних та комерційних організацій для довідково-інформаційного обслуговування юридичних і фізичних осіб.

Для якісного покращення системного інформаційного забезпечення діяльності органів державного управління на регіональному рівні потрібно внести зміни і до вимог кваліфікації державних службовців, які мають володіти широким світоглядом, правовою культурою, сучасним мисленням та вміло використовувати новітні інформаційні ресурси.

Охарактеризовано електронне врядування в регіоні та визначено, що зокрема система «Електронний регіон», має забезпечити в цілому удосконалення системи управління, оптимізацію структури державного апарату, значне зниження фінансових і матеріальних витрат на його утримання. Ця система буде сприяти зміцненню регіонального інформаційного простору і захищеності інформаційних ресурсів і документообігу між всіма органами виконавчої влади, об'єднанню інформаційних ресурсів та послуг місцевих органів влади з метою зміцнення довіри до них і до держави з боку мешканців та суб'єктів підприємницької діяльності.

Відмінністю електронного уряду є прозорість управління, моніторинг, контроль над виконавчою дисципліною і над прийнятими рішеннями. За належного рівня розвитку електронного уряду, коли він вже включений до системи інших функціональних елементів інформаційного суспільства, кожна з цих характеристик має бути властивою будь-якому офіційному ресурсу.

З'ясовано, що необхідним є забезпечення відкритості програмних продуктів і незалежності їх використання від суб'єктивних чинників розробника чи постачальника та розробка нових і адаптація придбаних програмно-технічних засобів й інформаційних систем із врахуванням можливості їх під'єднання до єдиного інформаційного простору на основі відповідного регламенту обміну інформацією.

Визначено, що перспективним завданням місцевих органів виконавчої влади повинно стати створення і розвиток системи загальнодоступних інформаційних ресурсів на базі як вже діючих, так і тих, що будуть впроваджуватись, з метою забезпечення умов, які будуть гарантувати реалізацію конституційних прав громадян на інформацію, задоволення інформаційних потреб регіональних та муніципальних органів влади і суб'єктів господарювання. Аналіз функцій місцевих державних адміністрацій свідчить про потребу реформування таких його елементів, як прогнозування розвитку інформаційної сфери регіону, реалізація пріоритетних завдань, забезпечення відповідності концепції діяльності перспективним цілям розвитку суспільства.

У третьому розділі «Основні напрямки реалізації інформаційної політики та шляхи підвищення її ефективності» досліджено сутність, засади, пріоритети і особливості регіональної інформаційної політики та визначені основні напрями, способи її вдосконалення.

На основі системного підходу здійснено аналіз інформаційного забезпечення управлінської діяльності місцевих органів виконавчої влади. Автор вказує на основні проблеми, які потребують інформації в значних обсягах, але вкрай необхідні для прогнозування під час підготовки пропозицій для управлінських рішень. Це, насамперед, внутрішньополітичне становище в країні і на теренах регіону; економічний розвиток регіону, його соціальні проблеми і добробут населення; розвиток науки, культури і освіти; стан суспільної думки щодо різних аспектів суспільно-політичного та соціально-економічного життя регіону; рівень взаємодії структур влади і управління та співпраці з політичними партіями і громадськими організаціями. Інформаційно-аналітична система повинна являти собою інформаційний образ регіону, котрий має адекватно відображати реальну і ретроспективну ситуацію, особливості і тенденції розвитку регіону та окремих сфер його життєдіяльності.

Результати проведеного аналізу засвідчили, що регіональна інформаційна система повинна бути спрямована на раціональну систему розподілу повноважень і рішень між рівнями управління, а також керівниками і спеціалістами апарату управління. Найважливіша вимога до інформаційної системи полягає в тому, що її доцільно організувати так, щоб кожен рівень управління і кожен працівник одержував інформацію, необхідну йому для успішного виконання обов'язків, передбачених положенням або службовою інструкцією.

Визначено, що основні напрямки діяльності регіональних інформаційно-аналітичних служб повинні спрямовуватись на вдосконалення діючої системи органів державного управління та їх внутрішньої структури, розмежування повноважень та встановлення визначених взаємовідносин; пошук ефективної моделі регіональної організації влади; вироблення детально виваженої регіональної політики, спрямованої на забезпечення загальнодержавних інтересів та врахування соціально-економічних інтересів населення і територіальних громад.

Доведено, що основні напрямки діяльності регіональних інформаційно-аналітичних служб були спрямовані на пошук ефективної моделі регіональної організації влади; вироблення детально виваженої регіональної політики, спрямованої на забезпечення загальнодержавних інтересів та врахування соціально-економічних інтересів населення і територіальних громад. До переліку першочергових завдань щодо забезпечення ефективності управлінських рішень місцевих органів виконавчої влади має бути створення і ведення регіонального інформаційного банку даних стосовно всіх напрямків державної інформаційної політики.

З'ясовано, що завдання місцевих органів виконавчої влади щодо здійснення інформаційної політики полягали не тільки в тому, щоб вивчати громадську думку, що є однією із головних функцій «паблік рілейшнз», а й в необхідності також її цілеспрямовано формувати. Саме iнформаційно-пропагандистська діяльність сприяє поширенню в суспільній свідомості ідей патріотизму, солідарності, спільної історичної мети, культивує державницьку ідеологію, культуру та ін.

Визначено, що важливим способом досягнення ефективного функціонування органів державного управління щодо інформаційного забезпечення зв'язків із громадськістю є необхідність дотримання ряду методологічних принципів: системність, взаємозалежність, мобільність, можливість структури перебудовуватися і корегувати напрямки роботи в умовах появи нових факторів і обставин та ін.

У процесі дослідження виявлено, що одним із головних завдань інформаційних служб місцевих органів виконавчої влади було формування іміджу держави та регіону, центральних і регіональних органів влади. В його реалізації важлива роль відводилась місцевим і регіональним засобам масової інформації в процесі підготовки та здійснення інформаційних кампаній. Інформаційні служби місцевих органів виконавчої влади значну увагу приділяли забезпеченню проведення громадських читань, круглих столів, прес-конференцій, брифінгів, дискусій за участю представників обласного керівництва, експертів, лекторів та викладачів вищих навчальних закладів, представників політичних партій та громадських організацій з актуальних питань життя країни і регіону.

Встановлено, що значну увагу місцеві органи виконавчої влади приділяли інформаційному забезпеченню зв'язків із громадськістю. Налагодження комунікативних зв'язків у системі регіонального управління є дуже важливим, бо через відсутність інформації про стан справ у галузях або на територіях, за які відповідають департаменти і відділи, та недосконалість їх взаємодії є одним із суттєвих недоліків управлінської діяльності місцевих органів виконавчої влади.

З'ясовано, що перебудова і зміцнення інституту «паблік рілейшнз» була пов'язана насамперед із послідовним переходом від простих моделей організації зв'язків із громадськістю, де комунікаційні процеси були спрямовані переважно від влади до громадськості, до технологічних моделей, які забезпечують поступовий перехід від однобічного впливу влади на громадськість до двостороннього і рівноправного діалогу, взаєморозуміння і співпраці між ними. Визначено важливі напрямки інформаційно-пропагандистської діяльності інформаційних органів місцевої виконавчої влади, що були пов'язані з проведенням національних кампаній з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. З'ясовано, що вони переважно проводились за принципом від події до події. Це зумовлено недостатньою системною та цілеспрямованою політикою центральної та місцевої влади у цьому напрямку. Для успішного проведення інформаційних національних кампаній, розроблення і запровадження програм інформування широких кіл громадськості щодо Європейського Союзу та євроатлантичної інтеграції, проблем і успіхів, що існують на шляху реалізації цих процесів, забезпечення доступу до європейських правничих, бібліографічних та інших інформаційних баз даних необхідно створити єдиний Національний центр (банк) даних з питань інтеграції. Запропоновано місцевій владі звернути посилену увагу на забезпечення інформаційної підтримки своєї діяльності, щоб інформація про внесок влади у європейську та євроатлантичну інтеграцію доходила до широкої громадськості.

Доведено, що ефективність інформування суспільства про дії влади визначається, насамперед, такими вимогами до інформації: актуальність, достовірність, достатність, доступність і якість. В умовах сучасної України, коли економіка країни знаходиться у кризовому стані, значення інформаційно-пропагандистської роботи, як важливого чинника і інструмента здійснення інформаційної політики, особливо зростає.

Як свідчить проведений аналіз, комунікація влади із суспільством через засоби масової інформації відбувається переважно на рівні піарівських жестів та маніпулювання, ніж засобами роз'яснення власної політики, рішень та конкретних кроків у їх реалізації. Виявлено, що тільки прозорість, широка гласність в здійсненні інформаційно-пропагандистської діяльності можуть забезпечити зростаючу довіру громадян до владних структур і до держави в цілому, допомогти подолати відчуженість між державою і широким загалом. Досвід демократичних країн переконливо доводить, що влада зобов'язана виконувати чіткі процедури інформування громадян про свою діяльність і використовувати механізми залучення громадськості до формування державної політики та до оцінювання якості її реалізації.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає в обґрунуванні особливостей реалізації інформаційної діяльності місцевих органів виконавчої влади (на прикладі Рівненської та Хмельницької областей). Основні висновки і результати, отримані на основі проведених досліджень, полягають у наступному:

1. Здійснено системний аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури та джерельної бази з питань державної інформаційної політики і виявлено, що досліджувана тема розроблялась епізодично за окремими аспектами і потребувала ґрунтовного вивчення. Цілком очевидно, що - і з точки зору практичних потреб, і в плані теоретичного інтересу - все виразніше виявилась необхідність у вивченні змін стосовно інструментальної частини діяльності органів державного управління, а саме засобів і методів її здійснення в інформаційній сфері. Адже саме через технології і процедури реальної інформаційної політики ними вирішуються актуальні завдання сучасного суспільно-політичного, соціально-економічного і духовно-культурного життя країни та її регіонів.

2. Узагальнено основні методологічні підходи до категорій, що визначають сутність державної інформаційної політики, на основі чого подано авторську інтерпретацію цих понять. Обґрунтовано найважливіші характеристики сутності регіональної інформаційної політики, під якою розуміється управлінський процес щодо скерування наявних інформаційних потоків і ресурсів на реалізацію реальних і декларованих інформаційних позицій як органів місцевого управління, так і громадськості регіону.

Розкрито механізм формування та координації інформаційної політики на регіональному рівні. Проведено аналіз організаційно-правових засад та функціональних особливостей регіональної інформаційної політики та основних напрямків її здійснення в руслі системного підходу науки державного управління.

3. Доведено, що державна інформаційна політика сьогодні є найважливішим інструментом, який дозволяє регіонам країни реалізовувати свій шлях до інформаційного суспільства. У складних умовах сучасності вона значною мірою сприяє формуванню і розвитку нової системи інформаційних відносин у суспільстві, що дозволяє здійснювати черговий етап його розвитку. Аналіз реалізації регіональної інформаційної політики в сучасних умовах засвідчив про необхідність поруч з врахуванням загальносвітових тенденцій і закономірностей, враховувати внутрішні і зовнішньополітичні умови формування національного інформаційного простору.

4. З'ясовано чинники, які гальмують розвиток регіонального ринку інформаційних ресурсів. В досліджуваних областях практично були створені різноманітні інформаційні центри, які суттєво не різняться за своєю інформаційною насиченістю, кількістю послуг, що надаються, програмно-технічними засобами реалізації і підтримки процесів функціонування. Основна маса інформаційних послуг носить переважно довідковий характер.

Визначено, що назріла необхідність об'єднання в єдиний організаційно-технологічний процес всіх етапів проходження інформації в чинних організаційних інформаційних структурах при їхній частковій зміні і доповненні. Важливо забезпечити координацію процесів інформатизації всіх структурних підрозділів ОДА і районних адміністрацій, муніципальних закладів і підприємств та проведення єдиної політики інформатизації.

5. Запропоновано створення сучасної корпоративної телекомунікаційної мультисервісної мережі та на її базі спеціалізованих систем збору і розповсюдження необхідної інформації для подальшого вдосконалення і підвищення ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності. Це дозволить сформувати регіональний інформаційний банк даних на основі системи розподільних баз даних усіх підрозділів системи інформаційно-аналітичного забезпечення місцевої державної адміністрації з використанням сучасної інформаційно-обчислювальної інфраструктури, новітніх систем управління базами даних, засобів телекомунікації та ін. Інформаційною основою регіональної CІАЗ має стати паспорт регіону у формі розподіленої бази даних, що містить максимально повну інформацію про ресурси регіону та різнобічні аспекти його функціонування.

Виявлено, що зміни методів, форм і технологій державного управління та їх інформаційного забезпечення мають відповідати новим соціально-економічних умовам, більш доцільний і обґрунтований розподіл обов'язків посадових осіб, які займаються опрацюванням і підготовкою інформації для управлінських рішень.

6. Визначено, що успішна реалізація на місцях інформаційної політики вимагає проведення регулярного моніторингу і прогнозування результатів соціально-економічних наслідків реалізації регіональної інформаційної політики. Постійне відслідковування і прогнозування наявних соціальних і економічних проблем дозволять інформаційно-аналітичним центрам місцевих держадміністрацій своєчасно приймати відповідні рішення і мінімізувати негативні наслідки, які виникають в умовах реалізації цієї політики.

7. Встановлено, що в інформатизації органів виконавчої влади допоки відсутня цілісна система збору та розповсюдження інформації, а в процесі управління використовуються лише окремі елементи новітніх інформаційних технологій. Необхідно структурувати управлінську інформацію, яка повинна мати ту саму структуру, що й організаційна структура органів державного управління, і обслуговувати останніх. Для цього доцільно використати наукові процедури і правила відбору, аналізу і оцінки інформації. Охарактеризовано рівень регіональної інформатизації і відповідні нормативні документи, які практично не враховують сучасного стану реальної ресурсної забезпеченості інформаційної сфери. Зберігається традиція домінування механістичної парадигми інформаційного впливу на масову свідомість і процес підвищення рівня інформаційної культури населення, дуже повільно йде впровадження діалогових інформаційних технологій у системі «органи влади - ЗМІ».

З'ясовано, що гальмівним фактором в інформаційно-пропагандистській роботі є відсутність об'єднавчої духовно-ідеологічної концепції розвитку українського суспільства, яка негативно впливає на стан формування і реалізацію як національної, так і регіональної інформаційної політики. Стратегічним завданням державного управління має стати пошук нових форм та методів організації взаємодії місцевих органів виконавчої влади, громадськості та ЗМІ, а також всебічна підтримки цих процесів задля забезпечення конституційного права громадян на участь в управлінні державними справами.

8. Виявлено, що на регіональному рівні існує складна проблема забезпечення засобами масової комунікації, особливо в сільських районах, що є серйозним завданням державного рівня. Цю проблему повинні вирішувати як центральні, так і регіональні органи виконавчої влади за допомогою її регулювання у нормативно-правових актах, оцінки реально наявних ресурсів та інформаційних можливостей регіону з можливостями залучення у сферу інформатизації недержавних фінансових і матеріальних ресурсів підприємств усіх форм власності. Проблема потребує якнайшвидшого вирішення, оскільки відсутність сучасного, якісного і надійного інформаційного зв'язку з локальними територіями регіону значно знижує ефективність використання інформаційних технологій в органах місцевої виконавчої влади.

Доведено, що для забезпечення цілеспрямованої й ефективної інформаційної політики доцільно здійснювати заходи щодо оптимізації системи органів виконавчої влади, які реалізують інформаційну політику. Зокрема, важливим було б сконцентрувати повноваження та ресурси державного управління інформаційною сферою в межах єдиного спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади. Це значною мірою сприяло б чіткому розмежуванню повноважень регіональних органів влади в цій сфері і налагодженню їх взаємодії та координації. Встановлено, що здійснення інформаційної політики вимагає удосконалення її правового забезпечення, приведення вітчизняного законодавства у відповідність із сучасними вимогами, його адаптації до норм та стандартів законодавства Європейського Союзу. Для реформування інформаційного законодавства дуже важливим є його періодичний аналіз законодавчим органом.

Систематизація інформаційного законодавства має здійснюватися шляхом прийняття Інформаційного кодексу України. При його створенні слід керуватися загальними принципами Конституції України, а також базуватися на принципах свободи створення, отримання, використання та розповсюдження інформації.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Корнійчук, О. Зв'язки з громадськістю як інструмент державної політики в Україні [Текст] / О. Корнійчук // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 10. - С. 114-121.

2. Корнійчук, О. Використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій у роботі органів державної влади [Текст] / О. Корнійчук // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 11. - С. 236-243.

3. Корнійчук, О. Організаційно-правові основи і функції державного управління інформаційною сферою в регіоні [Текст] / О. Корнійчук // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2009. - Вип. 18-19. - С. 140-147.

4. Корнійчук, О. Реалізація інформаційної політики на регіональному рівні та шляхи підвищення її ефективності [Електронний ресурс] / О. Корнійчук // Демократичне врядування : наук. вісник ЛРІДУ НАДУ. - 2011. - Вип. 6. - Режим доступу : http://www.lvivacademy.com/visnik6/fail/+Kornijchuk.pdf. - Заголовок з екрану.

Статті в інших виданнях, тези доповідей

5. Корнійчук, О. Функціонування офіційних веб-сайтів органів державного управління [Текст] / О. Корнійчук // Актуальні проблеми реформування державного управління в регіоні : матер. наук.-практ. конф (20 січня 2006 р., м. Львів). - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. - Ч. 1. - С. 159-164.

6. Корнійчук, О. Законодавство України щодо зв'язків з громадськістю органів державної влади [Текст] / О. Корнійчук // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення : проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження : матер. щоріч. загальноінститутської наук.-практ. конф. (31 жовтня 2006 р., м. Одеса). - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. -224.

7. Корнійчук, О. Роль інформаційно-аналітичних систем органів державної влади в забезпеченні відкритості влади [Текст] / О. Корнійчук // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія і практика : матер. наук.-практ. конф (22 березня 2007 р., м. Львів). - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. - Ч. 2. - С. 440-444.