Механізми реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

при Президентові України

Механізми реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами

25.00.02 - механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

КОЗАЧЕНКО Тетяна Петрівна

УДК: 338.23:628.47(043.3)

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент

ІЖА Микола Михайлович,

Одеський регіональний інститут

державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,

директор

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор

БІЛИНСЬКА Марина Миколаївна,

Національна академія державного управління

при Президентові України,

віце-президент;

доктор наук з державного управління, професор

ЛАЗОР Олег Ярославович,

Львівський регіональний інститут

державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

завідувач кафедри управління персоналом та державної служби.

Захист відбудеться 30 березня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.863.01 в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 22, к. 212.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 22).

Автореферат розісланий 25 лютого 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.М. Безверхнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток населених пунктів в Україні та індустріальних центрів, де на обмежених територіях утворюється значний обсяг твердих побутових відходів (далі - ТПВ) та близьких до них відходів торгівельних, промислових та інших підприємств, перетворили поводження з ними в одну з найбільш гострих господарських і природоохоронних проблем. Об'єми накопичених в Україні відходів дозволяють віднести її до однієї з найбільш техногенно навантажених країн світу. Профільними міністерствами і відомствами, громадськістю країни приділяється недостатня увага до контролю створення та розміщення відходів, їх впливи на здоров'я людини і навколишнє середовище. Ситуацію не можна визнати задовільною. Невідповідність між прогресуючим накопиченням відходів і заходами, направленими на запобігання їх створення, утилізацію, знешкодження і видалення, загрожує не тільки поглибленням екологічної кризи, але і загостренням соціально-економічної ситуації в цілому.

Нечітке розподілення ролей органів виконавчої влади та їхніх повноважень, а також далека від ефективної співпраця між ними і координація діяльності в досягненні загальних цілей, призводить до труднощів при асигнуванні в сектор бюджетних (державних та місцевих) коштів і коштів спеціальних фондів, а також ускладнює створення ефективної системи поводження з ТПВ. На різних рівнях державного управління існує величезна кількість органів влади, які відповідають за контроль і виконання законодавства у сфері поводження з ТПВ. Компетенція цих органів не завжди чітко визначена, тому відбувається дублювання зусиль, що не завжди призводить до ефективних результатів. Діюча правова база не адаптована до вимог Європейського Союзу (далі ЄС) щодо поводження з ТПВ.

На сьогодні в країні не здійснюється облік, аналіз і моніторинг накопичення ТПВ, що робить неможливим прийняття ефективних державно-управлінських рішень в даній сфері. Важливим невирішеним завданням органів державної влади залишається наукове і науково-технічне забезпечення розширення вторинного ресурсокористування як генерального напряму політики ресурсозбереження.

Теоретичні і практичні аспекти формування фундаментальних основ поводження з ТПВ знайшли відображення у дослідженнях як вітчизняних (А. Качинський, О. Лазор, О. Альошин, Г. Виговська, В. Красилов, І. Дрозд, О. Губанова, Б. Горлицький, Б. Данилишин, В. Крисаченко, Н. Максіменцева, Л. Мельник, В. Міщенко, І. Миценко, О. Мороз, О. Новицька, І. Андрощук, Т. Чугунова, Г. Білик, В. Шевчук та ін.), так і зарубіжних (О. Черп, В. Винниченко, Т. Дай, А. Бєлоусов, С. Панков) вчених.

У галузі державного управлення проблема поводження з ТПВ була предметом дослідження М. Шафоростової (удосконалення державного управління поводженням з відходами), Р. Берлінга (державне управління поводженням твердими відходами), Н. Хижнякової (інвестиційне забезпечення реформування систем поводження з твердими побутовими відходами) та ін. Однак, незважаючи на достатньо велику кількість досліджень в цій галузі, питання реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ залишається актуальним й потребує подальших досліджень, що обумовило вибір теми дисертаційного дослідження «Механізми реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконуване дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт, які проводилися в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, а саме: «Модернізація професіонального навчання державних службовців як пріоритетний напрямок професіоналізації державної служби: регіональний аспект» (номер державної реєстрації 0108U001313), - автором було запропоновано шляхи підвищення екологічної свідомості державних службовців в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації; «Експертно-аналітичний супровід регіональних перетворень - 2008: визначення потреб з вдосконалення професійної діяльності державних службовців Вінницької області» (номер державної реєстрації 0108U008906) - участь автора полягала в аналізі та обробці анкетних даних державних службовців; «Розвиток Південного регіону України: соціально-управлінський аспект» (номер державної реєстрації 0109U002687) - автором обґрунтовано стратегічні пріоритети системи управління ТПВ на державному та регіональному рівні, зокрема, визначено проблеми та перспективи їх вирішення.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування та розробка рекомендацій щодо удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами в Україні.

Для реалізації цієї мети було визначено такі завдання:

- на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних наукових джерел уточнити сутність базових понять дослідження «екологічна безпека», «тверді побутові відходи», «методи поводження з твердими побутовими відходами», «механізми реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами»;

- визначити пріоритети та напрями розвитку державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами;

- виявити можливість імплементації зарубіжного досвіду щодо вирішення проблем у сфері поводження з твердими побутовими відходами;

- провести аналіз результативності механізмів реалізації державної політики щодо поводження з твердими побутовими відходами в Україні;

- розробити та науково обґрунтувати структурно-функціональну модель удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

Об'єкт дослідження: державна політика України у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

Предмет дослідження: механізми реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що результативність механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ буде підвищена за умови запровадження структурно-функціональної моделі їх удосконалення, зокрема політичного, економічного, організаційно-правового, інформаційного та морально-етичного механізмів.

Методи дослідження. Реалізація мети та завдань дослідження здійснювалась шляхом використання наступних методів: аналітичний і логічний методи дозволили здійснити відбір та аналіз наукової інформації за темою дослідження; метод порівняльного аналізу - для виявлення можливості імплементації зарубіжного досвіду; контент аналіз був використаний при визначенні сутності поняття; абстрактно-логічний метод - для теоретичного узагальнення та формулювання висновків; застосування методу експертних оцінок дозволило визначити результативність механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні.

Інформаційну базу досліджень становлять законодавчі та інші нормативно-правові акти, ухвалені відповідними органами влади, аналітичні й статистичні матеріали, звіти, розробки вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі державної політики у сфері поводження з ТПВ, особисті дослідження автора.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукові положення, які найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що у дисертаційної роботі уперше:

- розроблено та науково обґрунтовано структурно-функціональну модель удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ, зокрема визначено передумови, теоретичні підходи та принципи, змістові та процесуальні складові удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ на національному, регіональному та місцевому рівнях;

- запропоновано систему комплексного управління ТПВ, що дасть змогу підвищити ефективність механізмів державного управління у сфері поводження з ТПВ та прийняття ефективних державно-управлінських рішень у цій сфері;

удосконалено:

- методи аналізу результативності механізмів реалізації державної політики щодо поводження з ТПВ в Україні та оцінки процесів накопичення ТПВ, які є загрозою екологічній безпеці;

уточнено:

- сутність понять «екологічна безпека», «тверді побутові відходи», «методи поводження з ТПВ», «механізми реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ».

дістали подальшого розвитку:

- теоретичні засади формування та реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

Практичне значення результатів визначається науково-практичним характером дослідження і полягає в обґрунтуванні дієвих механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ.

Результати дисертаційного дослідження також можна буде використовувати в діяльності органів державної влади при підготовці та прийнятті нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері поводження з ТПВ на національному, регіональному та місцевому рівнях; при розробці та складанні програм соціально-економічного розвитку регіону, зокрема при визначенні механізмів їх реалізації.

Основні наукові положення дисертації, зокрема рекомендації та пропозиції здійснювати формування програм «знизу», організувавши збір, аналіз і експертизу заявок від регіонів і муніципальних утворень, спираючись, перш за все, на вітчизняні технологічні розробки, виділяючи цільовим чином фінансування для пілотних проектів, були використані для підвищення ефективності практичної реалізації програм в управлінні екологічної безпеки Одеської міської ради, що підтверджено довідкою №1218/01-14/1 від 29.09.2010 р.

Рекомендації та пропозиції щодо формування тарифів на надання послуг у сфері поводження з твердими побутовими відходами за принципом «забруднювач платить»; ініціювання запровадження окремого збору за збирання , вивезення та захоронення ТПВ від населення та підприємств, при якому збори з користувачів за поводження з ТПВ обліковуються окремо від квартплати; відокремлення функції контролю муніципальним підприємством чи приватною організацією були використані Державною інспекцію з контролю за цінами в Київській області при визначенні стратегії діяльності як окремих відділів так і Установи в цілому (акт впровадження від 31 грудня 2010 року).

Результати дисертаційного дослідження, а саме: структурно-функціональна модель, принципи та підходи щодо удосконалення процесу складання профільних програм у сфері поводження з твердими побутовими відходами та програм соціально-економічного розвитку з визначенням чіткого механізму щодо їх реалізації, виконання завдань та поставлених цілей були використані Департаментом екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища при опрацюванні напрямків та механізмів формування, реалізації програм поводження з твердими побутовими відходами (довідка про впровадження №391/09/10-11 від 12.01.2011 р.).

Теоретичні та практичні рекомендації дослідження використані в навчальній та науковій роботі Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, зокрема для проведення практичних занять з дисципліни «Управління та поводження з відходами» (довідка про впровадження №05 від 12.01.2011р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить одержані автором результати, що забезпечують вирішення важливого теоретико-прикладного завдання в межах здійснення нових розробок щодо визначення основних напрямів удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї і положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-практичній конференції «Пріоритети економічного та соціального розвитку регіонів України» (Одеса, 2008), щорічних науково-практичних конференціях «Пріоритети економічного та соціального розвитку регіонів України» (Одеса, 2008, 2010), міжнародному науково-практичному семінарі «Управління навчальними закладами в контексті модернізації системи професійного навчання (Одеса, 2008), науково-практичних конференціях за міжнародною участю: «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (Одеса, 2008), «Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» (Львів, 2009) і «Демократичне врядування: наука, освіта, практика» (Київ, 2009), ІІ-ої науково-практичної конференції «Проблеми поводження з твердими побутовими відходами. Управління та екологічне регулювання» (Ялта, 2009), міжнародному форумі «Консолідація зусиль суспільства, політиків, вчених, бізнесменів щодо визначення стратегій регіонального розвитку» (Одеса, 2009), VI міжнародної науково-практичної конференції «Державне регулювання економіки та підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання» (Мінськ, 2010).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено автором у 15 публікаціях, серед яких 5 - у наукових фахових виданнях за спеціальністю «Державне управління», 10 - у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг - 4,1 авт. арк.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації - 217 сторінок, з них 182 сторінки основного тексту. Список використаних джерел містить 232 найменування, з яких 5 найменувань - іноземними мовами. У роботі наведено 10 таблиць, 9 рисунків та 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, вказано на зв'язок роботи з темами досліджень Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; визначено мета та завдання дослідження; показана наукова новизна отриманих результатів.

У першому розділі - «Науково-теоретичні основи реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами» - здійснено огляд літератури за темою дисертації, визначено ступінь та суть дослідженості проблеми, обґрунтовано вибір напрямків наукового дослідження.

У контексті дисертаційного дослідження аналізуються теоретичні напрацювання вітчизняних та зарубіжних авторів з таких напрямів: визначення сутності поняття та теоретико-методологічні принципи поводження з ТПВ (П. Турчик, В. Іщенко, Х. Єрмашов, В. Савицький, В. Хільчевський, О. Чунарьов, М. Яцюк та ін.); механізми реалізації, формування та пріоритети державної політики у сфері поводження з ТПВ в період загострення фінансово-економічної ситуації в Україні (В. Міщенко, І. Дрозд, О. Саницька та ін.); вирішення проблеми ТПВ через призму вторинного використання їх корисних компонентів (Т. Туниця, Б. Горлицький та ін.); історичні уроки (ретроспектива, генезис проблеми) виникнення проблеми ТПВ, як екологічної кризи в результаті діяльності людини (А. Григор'єв, Л. Сиволап, В. Блавацький, Є. Боровський, А. Грінін, В. Новіков та ін.); проблема ТПВ як складова екологічної та національної безпеки та еколого - економічні аспекти вирішення проблем поводження з ТПВ (В. Крисаченко, М. Хилько, І. Дрозд, В. Коломійєць, В. Міщенко та ін.); проблема ТПВ як загроза екологічній безпеці людини (М. Долішній, В. Кравців, С. Харічков та ін.); характерні риси взаємодії відходів людської життєдіяльності та навколишнього природного середовища (Г. Черевко, М. Яцків, І. Грабинський та ін.); методи поводження та механізми реалізації політики у сфері поводження з ТПВ (І. Сотник, Ю. Новиков, О. Губанова та ін.); економічні аспекти поводження з ТПВ та економічні методи управління утилізацією ТПВ (А. Бєлоусов, С. Панков, А. Марченко, Б. Горлицький, О. Новицька та ін.); механізми управління у сфері поводження з ТПВ (Х. Єрмашов, А. Качинський та ін.); проблеми утилізації, мінімізації та сортування ТПВ, як способу ресурсозбереження та ресурсовідновлення (І. Сотник, Ю. Новиков, О. Мороз, А. Свентух, Б. Горлицький та ін.); забезпечення безпеки життєдіяльності людини (І. Миценко та ін.); використання комплексної системи управління відходами, як найбільш ефективного способу вирішення проблеми ТПВ (В. Міщенко, Г. Виговська, І. Дрозд, Г. Білик, О. Черп, В. Винниченко, Т. Дай та ін.); формування правового механізму та забезпечення правового регулювання у сфері поводження з ТПВ (Н. Максіменцева, С. Слесаренок, В. Юрескул, В. Міщенко та ін.); морально-етичний механізм та громадська думка (В. Студницький та ін.).

Визначено сутність понять «екологічна безпека», «тверді побутові відходи». Враховуючи специфіку нашого дослідження, показано місце проблеми ТПВ у питанні глобального потепління, зовнішніх та внутрішніх загроз екологічної та національної безпеки.

Уточнено сутність поняття «державна політика», а саме - це відносно стабільна, організована і цілеспрямована діяльність/бездіяльність державних інституцій, здійснювана ними безпосередньо чи опосередковано щодо певної проблеми або сукупності проблем, яка впливає на життя суспільства. У роботі доводиться, що державна політика у сфері поводження з ТПВ є складовою державної екологічної політики, яка полягає в цілеспрямованій діяльності держави з метою подолання чи попередження суспільних проблем у сфері накопичення ТПВ, які безумовно є загрозою екологічної безпеці. Між тим, на погляд автора, визначення державної політики у сфері поводження з ТПВ повинно бути більш конкретизованим. Метою відповідної політики має бути створення належних умов, використання ефективних механізмів для вирішення проблем у сфері поводження з ТПВ, а також забезпечення задоволення потреб суспільства в екологічно чистому навколишньому природному середовищі та доступ до різноманітних джерел інформації щодо стану у сфері поводження з ТПВ різних верств населення країни.

Визначено сутність механізму реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ та необхідність застосування комплексного механізму. Запропоновано використання комплексного механізму, який доцільно розглядати в контексті взаємодій і взаємоузгодженості політичного, економічного, організаційно-правового, інформаційного та морально-етичного механізмів.

У другому розділі - «Результативність механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами» - базуючись на роботах вчених (Л. Евланов, В. Кутузов, С. Тарасов, В. Черпанов, І. Підласий) розкрито специфіку методу експертного оцінювання. Наведено методику діагностики результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами. У галузі державного управління метод експертного оцінювання більшістю науковців (В. Новосад, Р. Селіверстов та ін.) трактується як комплекс логічних і математичних процедур, спрямованих на одержання інформації, на її аналіз, узагальнення з метою підготовки та прийняття компетентного управлінського рішення.

Застосування методу експертних оцінок здійснювалося у рамках трьох логічно взаємозалежних етапів. На першому - початково-організаційному - етапі було визначено мету експертизи, постановку проблеми; встановлено терміни проведення експертизи; здійснено відбір експертів, формування експертних груп, а також визначення їхньої компетентності. На другому - концептуально-інструментальному - етапі було обґрунтовано технологію проведення експертизи, іншими словами визначено сукупність методів і критеріїв оцінки результативності функціонування механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні. У даному контексті варто зазначити, що результативність характеризує дієвість, досягнення, ступінь завершення системою потрібної роботи й реалізації встановлених цілей. На третьому - діяльнісно-аналітичному - етапі проводилося опитування експертів.

Експертне оцінювання проводили 18 досвідчених фахівців, які за критеріями високий, достатній, низький та незадовільний визначали рівні результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні.

За процедурою оцінювання результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні: по-перше, визначено коефіцієнти показників усіх п'яти механізмів (політичного, економічного, організаційно-правового, інформаційного та морально-етичного) реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні за кількісними та якісними ознаками; по-друге, на основі цих даних визначено рівні результативності кожного з вищезазначених механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні; по-третє, вираховано високий, достатній, низький та незадовільний рівні результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні; і, нарешті, застосовуючи медіанний критерій, як статистичний метод обробки даних, підтверджено достовірність отриманих результатів.

Результати кількісної і якісної обробки даних щодо результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні представлені окремо за критеріями політичний, економічний, організаційно-правовий, інформаційний та морально-етичній механізми.

За результатами експертного оцінювання було встановлено, що високий рівень результативності жодного з механізмів (політичний, організаційно-правовий, економічний механізм, інформаційний, морально-етичний) реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні не виявлено. Доведення відсутності статистично значущої різниці в рівнях результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні здійснювалося за медіанним критерієм для декількох вибірок різного розміру, що дозволило підтвердити гіпотезу про згоду в думках експертів відносно пріоритетів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ.

У третьому розділі - «Структурно-функціональна модель удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами» - теоретично обґрунтовано та запропоновано рекомендації щодо удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ. З метою більш зручного наочного представлення цих рекомендацій нами було розроблено структурно-функціональну модель, яка відображає передумови, теоретичні підходи і принципи, змістові та процесуальні складові удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ (див. рис. 1).

Обґрунтовано запровадження трьохрівневої моделі державної геоінформаційної системи обліку, аналізу і моніторингу ТПВ як головної передумови удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні.

Щодо теоретичних підходів удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ зазначено важливість врахування системного та кластерного підходів. У дослідженні доводиться, що використання системного підходу при побудові структурно-функціональної моделі удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ є найбільш прийнятним та ефективним. Враховуючи основні положення системного підходу, побудована структурно-функціональна модель удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ, яка повинна розглядатися як система, тобто як єдине ціле (комплексний механізм) і як сукупність частин, тобто кожен механізм (політичний, організаційно-правовий, економічний, інформаційний та морально-етичний) окремо. Враховуючи специфіку нашого дослідження нами використано кластерний підхід для побудови системи комплексного управління ТПВ, зокрема державної геоінформаційної системи (ГІС) обліку, аналізу і моніторингу ТПВ в Україні. Побудова системи комплексного управління ТПВ передбачає: по-перше, створення системи управління ТПВ міського і районного значення з використанням сортування і роздільного накопичення відходів, що дозволить упорядкувати процеси у сфері поводження з ТПВ на нижчому рівні, виділити із загального об'єму відходів що утворюються в містах і районах ті відходи, які представляють інтерес як ресурсоенергоцінні і можуть бути залучені в рециклінг другого етапу; по-друге, створення системи управління ТПВ обласного значення з використанням технологій переробки раніше відсортованих і роздільно накопичених відходів, що дозволить на державному рівні оптимізувати процеси раціонального використання корисних ресурсів і копалин України та істотно понизити споживання енергоносіїв, при цьому отримуючи якісний проміжний або кінцевий продукт споживання з достатньо низькою собівартістю виробництва; по-третє, створення державної геоінформаційної системи обліку, аналізу і моніторингу ТПВ в Україні.



У нашому випадку кластер виступає однією з форм об'єднання схожих, пов'язаних між собою, взаємодоповнюючих підприємств і організацій, що взаємодіють з метою досягнення спільної мети, а саме:

- підприємства: з сортування та роздільного накопичення, з переробки раніше відсортованих і роздільно накопичених відходів; з виробництва проміжного або кінцевого продукту споживання з достатньо низькою собівартістю.

- організації: місцеві органи контролю у сфері поводження з ТПВ, з метою проведення первинного аналізу і ухвалення рішень у сфері поводження з ТПВ на районному і міському рівні із залученням місцевої виконавчої влади, громадськості, засобів масової інформації (далі - ЗМІ), силових структур, представників служб міністерства надзвичайних ситуацій (далі - МНС) і санітарно-єпідеміологічної служби (далі - СЄС), узагальнення і систематизацію отриманих первинних даних з метою передачі на обласний рівень; обласні установи обліку, аналізу і моніторингу системи управління ТПВ, одна з функцій яких - ухвалення рішень у сфері поводження з відходами, спільно з представниками адміністрації області, громадськості, ЗМІ, силових структур області, представників обласних служб МНС і СЄС для виконання районами, містами і області в цілому, а також передача узагальнених і проаналізованих даних моніторингового спостереження на державний рівень; установа державного центру обліку, аналізу і моніторингу системи управління ТПВ, об'єднуючого під своїм керівництвом відділи і управління нижчих рівнів, функції якого - облік, аналіз і моніторинш даних по Україні в цілому, ухвалення рішень державного рівня у сфері поводження з ТПВ спільно з представниками державної влади, громадськості, ЗМІ, міністерства внутрішніх справ(далі - МВС), служби безпеки України (далі - СБУ), МНС і міністерства охорони здоров'я (далі - МОЗ) для виконання в районах і містах, областях і Україні в цілому.

Кластерні ініціативи, що підтримують форми кооперації між підприємствами, державним сектором та інституціями (університетами, дослідницькими центрами, науковими організаціями), є рушійною силою економічного зростання, підвищення рівня екологічної безпеки та зростання зайнятості у багатьох регіонах України.

Зазначено важливість та визначено сутність принципів удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ, зокрема: принцип системності; принцип ієрархічності; принцип пріоритету екологічної безпеки; принцип узгодженості підсистем; принцип ефективності та ін.

Визначено змістові та процесуальні складові політичних, економічних, організаційно-правових, інформаційних та морально-етичних механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ.

ВИСНОВКИ

1. Під екологічною безпекою слід розуміти стан захищеності природних об'єктів, життя й здоров'я людини, її майна та господарської діяльності від екологічних загроз, де всі складові природного оточення є оптимальними для нормального функціонування і розвитку людської цивілізації. Тверді побутові відходи - це відходи, що утворюються в процесі життя i діяльності людини в житлових та нежитлових будинках i не використовуються за місцем їх накопичення (залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть у подальшому використовуватися за призначенням, крім вiдходiв, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств), а також відходи тари та упаковки. Метод поводження з ТПВ - це систематизована сукупність кроків, прийомів або операцій, спрямованих на виконання певної задачі, досягнення мети щодо запобігання утворенню ТПВ, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження, захоронення тощо. Необхідно керуватися і базуватися у своїх діях на комплексному підході до проблеми ТПВ з відповідними науково-обґрунтованими схемами інтегрованого управління ТПВ, бо єдиного універсального методу, враховуючи складність і багатофакторність проблеми, немає і поки-що бути не може. Під механізмом реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ розуміємо сукупність засобів та методів впливу, направлених на мінімізацію накопичення ТПВ, використання ефективних методів поводження з ТПВ та забезпечення екологічно чистого навколишнього природного середовища з метою досягнення цілей відповідної державної політики.

2. Запропоновано використання комплексного механізму, який доцільно розглядати як комплекс політичного, економічного, організаційно-правового, інформаційного та морально-етичного механізмів. Політичний механізм реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ - це формування, розробка та визначення стратегії реалізації державних (регіональних та місцевих) програм у сфері поводження з ТПВ. Економічний механізм реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ - це система економічних та фінансових заходів (бюджетне фінансування; державні програми, гранти, кредити, субсидії; цінова, політика; податкові пільги; спрямування інвестицій), спрямованих на досягнення цілей, поставлених державою у сфері поводження з ТПВ, зокрема мінімізація, використання вторинної сировини, відтворення, обміну й охорони природних ресурсів. Організаційно-правовий механізм реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ - це організація суб'єкт-суб'єктних відносин між органами державної влади, створених з метою реалізації політики у сфері поводження з ТПВ, на основі наукового, законодавчого, нормативно-правового забезпечень, що сприяють забезпеченню екологічної стабільності та безпеки. Інформаційний механізм реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ - це система інформаційного забезпечення у сфері поводження з ТПВ та гарантованість права на інформацію щодо поводження з ТПВ, відкритість доступність та вільний обіг даної інформації в суспільстві, законність її одержання, зберігання та використання. Морально-етичний механізм реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ - це система виховних та навчальних заходів, направлених на формування та розвиток екологічної свідомості та екологічної культури населення у сфері поводження з ТПВ.

3. Доведено доцільність розглядати дослідження проблеми ТПВ у рамках єдиного підходу до її соціально-екологічних та ресурсно-технологічних аспектів (наявність ресурсних можливостей та високої еколого-економічної ефективності використання ТПВ, які можуть стати важливим джерелом задоволення потреб економіки в сировині). Пріоритетом та напрямом розвитку державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні має бути, насамперед, чітке усвідомлення важливості вторинного ресурсокористування. Підвищення рівня використання ТПВ необхідно пов'язувати з формуванням ринкового механізму ціноутворення на відповідну продукцію, з розробкою адміністративно-правової регламентації у цій сфері діяльності (важливо поєднати жорсткі обмеження щодо розміщення відходів з фінансовими та іншими пільгами при розширенні їх утилізації), а також з цілеспрямованою інвестиційною діяльністю і залученням іноземного капіталу.

4. За результатами дослідження встановлено можливість імплементації зарубіжного досвіду щодо вирішення проблем у сфері поводження з ТПВ в Україні, а саме: у Німеччини можна запозичити досвід, що стосується унормування законодавства щодо поводження з ТПВ, зокрема можливість припинення захоронення муніципальних відходів на наземних звалищах до 2020 р. У Данії - систему податку з ТПВ, яка містить у собі елементи регулювання поведінки для стимулювання до попередньої переробки, тобто поліпшення умов роботи перевізників сміття. Базовий принцип у структурі податків полягає у тому, що його величина пов'язана з об'ємом, незалежно від ваги. Муніципалітет визначає схему збирання і переробки відходів, а компанія її реалізує. Бюджет компанії, який затверджується щорічно, складається з коштів, отриманих від податків з власників нерухомості та землі. У Японії - використання перспективних, сучасних та ефективних технологій плазменої газифікації несортованих побутових відходів, які є безвідходні та екологічно безпечні. Результат діяльності заводів з використанням даних технологій - є синтез-газ, інша ліквідна продукція, технічно чиста вода, та вироблена енергія 75% якої спрямовано на зовнішнє використання.

5. За результатами аналізу результативності механізмів реалізації державної політики щодо поводження з ТПВ в Україні доведено, що високого рівня результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні не зафіксовано. Достатній рівень результативності реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ отримали: політичний механізм (17%), організаційно-правовий механізм (4%), економічний механізм (2%), інформаційний механізм (2%); низький рівень результативності реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ отримали: інформаційний механізм (81%), організаційно-правовий механізм (73%), економічний механізм (62%), морально-етичний механізм (60%), політичний механізм (50%); незадовільний рівень результативності реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ отримали: морально-етичний механізм (40%), економічний механізм (36%), політичний механізм (33%), організаційно-правовий механізм (23%), інформаційний механізм (17%). Найбільш результативним механізмом поводження з ТПВ є політичний механізм - так вважають 50% експертів, тоді як 81% констатують, що найменш результативним є інформаційний механізм.

6. Рекомендовано структурно-функціональну модель, яка відображає передумови, теоретичні підходи і принципи, змістові та процесуальні складові удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ. Головною передумовою удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні є запровадження державної геоінформаційної системи обліку, аналізу і моніторингу ТПВ в Україні. Визначено важливість врахування системного та кластерного підходів удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ. Зазначено важливість наступних принципів удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ: системності; ієрархічності; пріоритету екологічної безпеки; узгодженості підсистем; ефективності.

Змістові компоненти та процесуальні складові (державний, регіональний та місцевий рівень) запропоновано у розрізі механізмів та передбачає:

- політичний механізм - удосконалення процесу складання профільних програм щодо поводження з ТПВ та програм соціально-економічного розвитку з визначенням чіткого механізму щодо їх реалізації, виконання завдань та досягнення поставлених цілей;

- економічний механізм - запровадження принципу «забруднювач платить» - повне відшкодування витрат через платежі споживачів та спеціальні муніципальні фонди - в якості довгострокової мети; впровадження (де це обґрунтовано та прийнятно) економічних інструментів, таких як надбавки на продукцію; залучення всіх можливих джерел зовнішнього фінансування, таких як інвестиційні пільгові позики та гранти від міжнародних фінансових організацій (МФО), для вирішення проблеми ТПВ та досягнення відповідності стандартам ЄС;

- організаційно-правовий механізм - чітка та прозора організаційна структура, приділення уваги відповідальності та підзвітності; ефективна координація діяльності всіх залучених сторін з метою покращання процесу прийняття рішень; розбудова внутрішніх ресурсів як в муніципальних, так і в приватних компаніях поводження з ТПВ; оновлення існуючого законодавства та регулювання для підтримки впровадження нових систем та схем поводження з ТПВ (та для підтримки впровадження принципу «забруднювач платить»); гармонізація з законодавством ЄС;

- інформаційний механізм - створення належних умов для задоволення потреб суспільства в інформації через ЗМІ, ефективну комунікацію, а також доступ до різноманітних джерел інформації різних верств населення країни щодо стану у сфері поводження з ТПВ та навколишнього природного середовища, ефективні інформаційні кампанії для суб'єктів господарської діяльності щодо технологій утилізації ТПВ та будівництво і експлуатацію об'єктів поводження з ТПВ, запровадження геоінформаційної системи обліку, аналізу і моніторингу ТПВ в Україні;

- морально-етичний механізм - ефективні освітні заходи для більшої поінформованості населення з питань поводження з ТПВ, екологічної свідомості та культури, підвищення участі громадськості в процесі реалізації програм щодо поводженні з ТПВ, наприклад, шляхом сортування в місцях утворення.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Козаченко Т. П. Правові механізми державного регулювання у сфері поводження з твердими побутовими відходами / Т. П. Козаченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ХарРІДУ. - Х. : ХарРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 2 (34). - С. 437-446.

2. Козаченко Т. П. Зарубіжний досвід використання ефективних методів поводження з твердими відходами / Т. П. Козаченко // Теоретичні та прикладні питання державотворення [Електронний ресурс] : зб. наук. праць ОРІДУ. - Вип. 3. - 2008. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-jounals/tppd/index.html.

3. Козаченко Т. П. Проблеми та перспективи екологічного управління в Україні / Т. П. Козаченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ДРІДУ. - Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2009. - Вип. 1 (35). - С. 187 - 196.

4. Козаченко Т. П. Запровадження геоінформаційної системи як інструменту для прийняття ефективних державно-управлінських рішень у сфері поводження з ТПВ в Україні / Т. П. Козаченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2010. - Вип. 1 (41). - С. 77-80.

5. Козаченко Т. П. Характеристика результативності політичного механізму реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами в Україні / Т. П. Козаченко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2010. - Вип. 3 (43). - Т. 2. - С. 120-125.

6. Козаченко Т. П. Особливості державної політики України в сфері екологічної безпеки / Т. П. Козаченко // Пріоритети економічного та соціального розвитку регіонів України : наук.-практ. конф., 30 травня 2008 р. : тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - С. 44-45.

7. Козаченко Т. П. Формування екологічної свідомості державних службовців в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації / Т. П. Козаченко // Управління навчальними закладами в контексті модернізації системи професійного навчання : міжнар. наук.-практ. семінар, 1-4 липня 2008 р. : тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - С. 89-91.

8. Козаченко Т. П. Аналіз стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року / Т. П. Козаченко // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : підсумк. наук.-практ. конф. за міжнар. уч., 31 жовт. 2008 р. : тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - С.177-179.

9. Козаченко Т. П. Удосконалення економічних механізмів управління у сфері природокористування / Т. П. Козаченко // Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій : наук.-практ. конф. заміжнар. уч., 3 квітня 2009 р. : тези доп. - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2009. - С. 33-36.

10. Козаченко Т. П. Структурно-компонентний аналіз сутності поняття «екологічна безпека» / Т. П. Козаченко // Демократичне врядування: наука, освіта, практика : наук.-практ. конф. за міжнар. уч., 29 травня 2009 р. : [у 4-х томах] / за заг. ред. В. П. Приходька, С. В. Загороднюка : тези доп. - К. : НАДУ, 2009. - Т. 4. - С. 33-35.

11. Козаченко Т. П. Стратегічні пріоритети системи управління твердими побутовими відходами в Україні: проблеми та перспективи їх вирішення / Т. П. Козаченко // Проблеми поводження з твердими побутовими відходами. Управління та екологічне регулювання : наук.-практ. конф, 15-19 червня 2009 р. : тези доп. - Ялта : НПЦ Екологія Наука Техніка, 2009. - С. 19-21.

12. Козаченко Т. П. Екологічна безпека як складова національної безпеки України / Т. П. Козаченко // Стратегія регіонального розвитку : підсумк. наук.-практ. конф. за між нар. уч., 30 жовт. 2009 р. : [у 2-х томах] : тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. - Т. 1. - С. 150-152.

13. Козаченко Т. П. Деякі аспекти управління ТПВ в Україні: кризовий стан та перспективи виходу / Т. П. Козаченко // Консолідація зусиль суспільства, політиків, вчених, бізнесменів щодо визначення стратегій регіонального розвитку : міжнар. форум, 15-16 жовт. 2009 р. : тези доп. - Одеса : ИА Промедиа, 2009. - С. 87-93.

14. Козаченко Т. П. Генезис проблемы обращения с твердыми бытовыми отходами / Т. П. Козаченко // Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования: шестая междунар. науч.-практ. конф., 22-23 апреля 2010 г. : [в 2-х ч] : тезисы докл. - Минск : Акад. упр. при Президенте Респ. Беларусь, 2010. - Ч. 2. - С. 257-259.

15. Козаченко Т. П. Удосконалення морально-етичного механізму реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами в Україні / Т. П. Козаченко // Стратегія регіонального розвитку : підсумк. наук.-практ. конф. за між нар. уч., 23 верес. 2010 р. : тези доп. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2010. - С. 287-288.

твердий побутовий відходи економічний

АНОТАЦІЇ

Козаченко Т.П. Механізми реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02. - механізми державного управління. - Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Одеса, 2010.

У дисертації проаналізовано теоретичні засади та визначено специфіку механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами. Виявлено основні напрямки формування та реалізації державної політики у даній сфері. Використано комплексний підхід до вирішення проблеми твердих побутових відходів та визначено сутність понять політичного, економічного, організаційно-правового, інформаційного та морально-етичного механізмів у сфері поводження з твердими побутовими відходами. Визначено результативність механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами в Україні та оцінки процесів їх накопичення. Теоретично обґрунтовано та запропоновано структурно-функціональну модель удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами, зокрема: передумови, теоретичні підходи і принципи, змістові та процесуальні складові.

Ключові слова: державна політика, механізми реалізації державної політики, тверді побутові відходи, результативність механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

Козаченко Т.П. Механизмы реализации государственной политики в сфере обращения с твердыми бытовыми отходами. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02. - механизмы государственного управления. - Одесский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Одесса, 2010.

В диссертации проанализированы и критически осмыслены концептуальные подходы к изучению проблемы твердых бытовых отходов (ТБО). Усовершенствован понятийный аппарат теории государственного управления, предложено авторское определение ряда ключевых терминов и их соотношение между собой.

Определены приоритеты и направления государственной политики в сфере обращения с ТБО, основным из которых должно быть четкое осознание важности вторичного ресурсоиспользования. Проблему ТБО следует рассматривать в рамках единого подхода к ее социально-экологическим и ресурсо-технологическим аспектам (наличие ресурсных возможностей и высокой эколого-экономической эффективности использования ТБО, которые могут стать важным источником удовлетворения потребностей экономики в сырье). Повышения уровня использования ТБО необходимо связывать с формированием рыночного механизма ценообразования на соответствующую продукцию, с разработкой административно-правовой регламентации в этой сфере деятельности, а также с целенаправленной инвестиционной деятельностью и привлечением иностранного капитала.

Сформулировано авторское понимание механизма государственной политики в сфере обращения с ТБО, как совокупность способов и методов влияния, направленных на минимизацию накопления ТБО, использование эффективных методов обращения с ТБО и обеспечение экологически чистой окружающей среды, с целью выполнения задач, определенных соответствующей государственной политикой. Предложено использование комплексного механизма, который следует рассматривать как комплекс политического, экономического, организационно-правового, информационного и морально-этического механизмов.

Проведен анализ результативности механизмов реализации государственной политики в сфере обращения с ТБО в Украине с применением метода экспертных оценок. По результатам экспертного оценивания установлено уровень результативности данных механизмов и доказано, что высокого уровня результативности механизмов реализации государственной политики в сфере обращения с ТБО в Украине не зафиксировано. Наиболее результативным механизмом обращения с ТБО является политический механизм - таково мнение 50% экспертов, а 81% экспертов констатируют, что наименее результативным выявился информационный механизм.

Предложена структурно-функциональная модель, отражающая предпосылки, теоретические подходы и принципы, содержательные и процессуальные составляющие усовершенствования механизмов реализации государственной политики в сфере обращения с ТБО. Главной предпосылкой является внедрение государственной геоинформационной системы учета, анализа и мониторинга ТБО в Украине. Указано на важность применения системного, кластерного подходов и следующих принципов: системности; иерархичности; приоритету экологической безопасности; согласованности подсистем; эффективности.

Ключевые слова: твердые бытовые отходы, экологическая безопасность, государственная политика, механизмы государственной политики, комплексный механизм, результативность механизмов государственной политики в сфере обращения с твердыми бытовыми отходами, структурно-функциональная модель.

Kozachenko Т.Р. Mechanisms of state policy implementation in the sphere of solid domestic waste handling. - Manuscript.

Thesis for the degree of the Candidate of Sciences in Public Administration. Specialty 25.00.02 - Mechanisms of Public Administration.- National Academy of Public Administration, Office of the President of Ukraine, Odessa Regional Institute of Public Administration. - Odesa, 2010.

The theoretical principles of mechanisms of implementation of state policy in the sphere of solid domestic waste handling are analyzed and their specificity is defined in the dissertation. Main directions of state policy formation and implementation are outlined in this sphere. The complex approach is used for solving the problem of solid domestic wastes and the contents of such notions as political, economic, organizational-legal, informative and moral-ethical mechanisms in the sphere of solid domestic waste handling are defined. The effectiveness of mechanisms of state policy implementation in the sphere of solid domestic waste handling in Ukraine and the assessment of the processes of waste accumulation are defined. A structural-functional model of the improvement of mechanisms of state policy in the sphere of solid domestic waste handling is theoretically proved and suggested, particularly pre-conditions, theoretical approaches and principles, content and process constituents.

Key words: state policy, mechanisms of state policy implementation, solid domestic wastes, effectiveness of mechanisms of state policy implementation in the sphere of solid domestic waste handling.

Підписано до друку ______.

Формат 60х90/16. Папір офсетн.

Гарнітура «Таймс». Друк цифровий. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100 прим. Зам. № _____.

Надруковано з готового оригінал-макету у видавництві

Одеського регіонального інституту державного управління

Національної академії державного управління при Президентові України

Свідоцтво ДК №1434

від 17 липня 2003 р.

...