Правовий режим земель, наданих для використання надр

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

Правовий режим земель, наданих для використання надр

Макаренко Олександр Юрійович

Донецьк 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті «Одеська юридична академія» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Одеса).

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, професор Каракаш Ілля Іванович, Національний університет «Одеська юридична академія» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри аграрного, земельного та екологічного права (м. Одеса).

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Краснова Марія Василівна,

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, професор кафедри трудового, земельного та екологічного права (м. Київ)

кандидат юридичних наук Черкаська Наталія Вікторівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри господарського права (м. Донецьк).

Захист відбудеться “1” липня 2011 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень

НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “31” травня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради проф. С.М. Грудницька

1. Загальна характеристика роботи

надра правовий законодавчий землекористування

Актуальність теми обґрунтовується наявністю особливостей функціонального використання земель, наданих для забезпечення надрокористування, як просторово-операційного базису для розміщення підприємств видобувної промисловості, геологічного вивчення надр, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне та санітарно-оздоровче значення, здійснення охорони надр.

Використання земель, наданих для освоєння надр, повинно здійснюватись за умов врахування наступних суттєвих чинників: переважно шкідливий характер виробничої діяльності розташованих на таких землях суб'єктів господарювання, що у багатьох випадках вимагає створення спеціальних захисних зон; неможливість їх використання як засобу виробництва у сільському господарстві або економічна неефективність такого використання; необхідність максимальної економії земельних площ під час відведення зазначених земель під відповідні об'єкти.

Однак, за сучасних умов забезпечення врахування зазначених чинників є досить складним завданням з огляду на відсутність узгодженої системи спеціальних правил і механізмів щодо експлуатації земельних ділянок, наданих для використання надр, надання їх у користування та припинення права на них, упорядкування титулів на такі землі, заходів їх правової охорони тощо.

Чинне земельне законодавство, нажаль, не приділяє таким землям достатньої уваги, незважаючи на економічну та екологічну цінність земель, наданих для використання надр, їх незаперечну й визначальну роль у забезпеченні сталого розвитку економіки нашої держави. Зокрема, Земельний кодекс України визначає лише загальні риси правового режиму земель, наданих для використання надр, як різновиду земель промисловості в складі окремої категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Крім того цей Кодекс не закріплює особливостей правового режиму земель, наданих для використання надр, реалізації суб'єктивних прав на них, особливостей правової охорони таких земель і перенасичений відсильними нормами до законодавчих актів, які знаходяться в процесі розроблення.

У науці земельного права питанням правового режиму земель, наданих для використання надр, опосередковано приділяли увагу такі вчені як: В.І. Андрєйцев, Г.С. Башмаков, С.А. Боголюбов, Б.В. Єрофєєв, І.І. Каракаш, О.І. Крассов, Б.А. Лісковець, О.М. Пащенко, В.В. Пєтров, Н.А. Сиродоєв, В.К. Філатова, О.П. Шем'яков, М.В. Шульга, проте комплексне дисертаційне дослідження правового режиму земель, наданих для використання надр, а також монографічні праці провідних вчених у галузі земельного права із зазначеної проблематики відсутні.

Наведене вказує на актуальність та доцільність дослідження за темою дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідної роботи, яка ведеться на кафедрі аграрного, земельного та екологічного права Національного університету «Одеська юридична академія» за плановою тематикою «Правове забезпечення земельної реформи в Південному регіоні України», що розробляється відповідно до теми досліджень Національного університету «Одеська юридична академія» - «Традиції і новації у сучасній українській державності і правовому житті на 2006-2010 р.р.» (державний реєстраційний номер 0106U04970), у якій дисертант брав участь як співвиконавець і у межах якої автором проведено аналіз питань правового режиму земель, наданих для використання надр, запропоновано шляхи подальшого вдосконалення законодавства та практики його застосування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування нових наукових положень та висновків щодо правового режиму використання та охорони земель, наданих для використання надр, і підготовка відповідних пропозицій з удосконалення відповідного законодавства.

Для досягнення зазначеної мети визначено та виконано наступні завдання:

дослідити теоретико-правові засади використання надр, виявити ознаки використання надр та уточнити визначення надрокористування;

виявити історичні етапи розвитку законодавства в галузі використання надр та надання для цієї мети земель;

виявити та конкретизувати співвідношення права землекористування та права використання надр;

дослідити правові титули використання земель для надрокористування і уточнити зміст окремих із них;

розглянути та узагальнити характеристики земель, наданих для використання надр;

дослідити та конкретизувати порядок набуття та припинення прав на землі, надані для використання надр;

проаналізувати та уточнити питання правової охорони земель, наданих для використання надр;

підготувати пропозиції щодо змін та доповнень відповідного законодавства.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв'язку з реалізацією права на землі, надані для використання надр.

Предметом дослідження є правовий режим земель, наданих для використання надр.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять базові науково-теоретичні положення, загальноприйняті юридичною наукою і наукою земельного, екологічного та природоресурсного права, загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ.

Діалектичний метод дозволив розглянути питання забезпечення ефективної реалізації прав на використання земель, наданих для розробки надр в Україні у їх розвитку та взаємозв'язку. За допомогою історичного методу досліджена еволюція законодавчого забезпечення правового режиму земель, наданих для розробки надр. Догматичний аналіз норм чинного законодавства сприяв виявленню недоліків правового регулювання відносин у сфері використання надр, виробленню пропозицій щодо вдосконалення правотворчої та правозастосовної діяльності. За допомогою формально-логічного методу сформульовано висновки і рекомендації, які ґрунтуються на таких принципах логіки як визначеність, послідовність і несуперечність запропонованих положень. Застосування статистичного методу полегшило можливість розкриття причин і закономірностей розвитку явищ, які покладені в основи виникнення, зміни та припинення правовідносин у сфері використання надр, дозволило провести всебічний аналіз даних явищ і простежити якісні зрушення. За допомогою методу узагальнення і абстрагування виділено такі зв'язки, властивості і відносини, які є загальними, необхідними, істотними, усталеними і такими, що повторюються і складають певну об'єктивну закономірність. На основі наукового абстрагування розглянуто внутрішні, глибинні, приховані від безпосереднього спостереження і досвіду процеси, сформульовано наукові поняття, що мають методологічне значення у пізнанні предмета дослідження. За допомогою методу порівняльного аналізу здійснено оцінку певних положень земельного та природоресурсного законодавства України і законодавства у сфері надрокористування окремих зарубіжних країн. Метод аналізу та синтезу використовувався при дослідженні всіх розділів, що складають зміст дисертації. Переважно ці та інші методи наукового дослідження використовувалися у їх взаємозв'язку.

Системно-структурний підхід дозволив проаналізувати відносини, що виникають у разі реалізації прав на використання земель, наданих для розробки надр як комплексного утворення та структурованої сукупності його елементів, що знаходяться у нерозривній взаємодії.

Науково-теоретичну базу дисертаційного дослідження склали положення і висновки, що містяться в роботах Г.І. Балюк, Л.О. Бондаря, Н.С. Гавриш, О.В. Глотової, А.Й. Годованюка, С.В. Гошовського, В.К. Гуревського, П.Д. Індіченка, Т.М. Кілічава, Р.С. Кіріна, І.М. Козьякова, М.В. Краснової, П.Ф. Кулініча, А.М. Мірошниченка, В.Л. Мунтяна, В.В. Носіка, Є.О. Платонової, О.О. Погрібного, С.В. Размєтаєва, В.І. Семчика, Н.І. Титової, Н.В. Черкаської, Ю.С. Шемшученка, В.З. Янчука та інших вітчизняних вчених-юристів. В роботі також використано роботи представників радянської, російської та зарубіжної правової науки, а саме: Г.О. Аксеньонка, Т. Баттона, Л.А. Заславської, Б.Д. Клюкіна, М.Є. Кочіна, О.С. Колбасова, М.І. Краснова, Б.А. Лісковця, Н.В. Мухітдінова, Л.Г. Навроцької, В.Г. Плахути, М.Є. Певзнєра, В.Г. Струкгова та інших вчених.

Положення та висновки дисертації базуються на науковому аналізі норм Конституції України, Земельного кодексу України, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини у сфері використання та охорони земель, наданих для використання надр, як складової окремої категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, на матеріалах судової та господарської практики щодо правового режиму земель спеціального призначення.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що на дисертаційному рівні проведено комплексне і системне дослідження питань використання та охорони земель, наданих для використання надр, у безпосередньому зв'язку із здійсненням надрокористування, що дозволило обґрунтувати нові теоретичні та прикладні положення щодо зазначених відносин.

Вперше:

аргументовано, що до земель для використання надр належать землі, надані для геологічного вивчення надр, видобутку корисних копалин; використання підземних вод, відходів гірничодобувного і переробних виробництв, будівництва та експлуатації підземних споруд, моніторингу геологічного середовища; розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд гірничодобувних підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд;

запропоноване визначення поняття «права землекористування для використання надр» як юридично забезпечену можливість землекористувачів володіти та користуватися поверхнею земельної ділянки, а також використовувати корисні властивості складових товщ землі;

обґрунтовано виокремлення земель, наданих для використання надр, в окремий вид категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, шляхом внесення змін до ст. 19 ЗК України та доповнення ЗК України окремою статтею 77-1 «Землі для користування надрами».

Удосконалено положення щодо:

періодизації розвитку законодавства в галузі використання і охорони земель, наданих для використання надр на території України шляхом виокремлення шести етапів, починаючи від 1719 року, коли вперше було закріплено право власності на поверхню землі і визнавалось виключне право на надра власника земельної ділянки, до теперішнього часу;

визначення надрокористування як експлуатації корисних властивостей надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, шляхом геологічного вивчення надр, видобутку корисних копалин, використанням підземних вод, відходів гірничодобувного і переробних виробництв, будівництва та експлуатації підземних споруд, моніторингу геологічного середовища, з урахуванням виявлених ознак таких відносин;

переліку підстав для припинення права на земельну ділянку для використання надр, з урахуванням загальних підстав припинення прав на земельні ділянки, визначених ЗК України, та особливостей земельних відносин, що досліджуються.

Дістали подальший розвиток положення щодо:

уточнення правових титулів (форм) землекористування для використання надр з урахуванням об'єктно-суб'єктного складу відомих титулів (форм) землекористування, якими можуть бути: довгострокове користування, оренда, концесія, сервітут та інші, передбачені законом;

порядку виникнення права на земельні ділянки для використання надр з уточненням змісту наступних послідовних вольових дій: 1) оформлення суб'єктом права надрокористування; 2) вжиття заходів надрокористувачем задля набуття прав на земельні ділянку; 3) вчинення дій надрокористувачем, пов'язаних із виникненням прав на земельну ділянку;

групування заходів щодо правової охорони земель із врахуванням засобів управління землекористуванням та надровикористанням на: а) попереджувальні, б) захисні та в) реабілітаційні;

групування адміністративних правопорушень у сфері використання й охорони земель, наданих для використання надр, з уточненнями, зумовленими необхідністю поєднання вимог до земле- та надрокористування.

Практичне значення отриманих результатів полягає у заповненні певної прогалини у науці земельного права щодо правового режиму земель, наданих для використання надр, можливості їх використання у науково-дослідній сфері для подальших досліджень актуальних проблем правового регулювання використання та охорони земель наданих для використання надр в Україні; у нормотворчому процесі - при внесенні змін до Земельного кодексу України, Кодексу України про надра та інших законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів України, призначених для регулювання відносин у сфері природокористування; у сфері правозастосування - для професійної підготовки фахівців в галузі використання та охорони земель наданих для використання надр; у навчальному процесі - під час викладання курсу «Земельне право України» та спецкурсів земельно-правового спрямування, при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів.

Окремі положення результатів дисертаційної роботи використано при викладенні навчальної дисципліни «Земельне право України», спецкурсів «Природоресурсне право», «Порівняльне екологічне право» на базі Криворізького навчального центру Національного університету «Одеська юридична академія» (довідка № 348 від 12.11.2010 р.), а також використовувались при підготовці пакету документів з розгляду відповідних земельних справ, як методично-консультативних рекомендацій ВАТ «Христофорівський завод вогнетривких блоків та бетонів» (довідка № 152 від 09.10.2010 р.) та Приватним підприємством «Промоблік» (довідка № 247 від 13.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації та пропозиції обґрунтовано дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу наукових і нормативних джерел, практики відповідних земельних відносин.

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї, положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на засіданні кафедри аграрного, земельного та екологічного права Національного університету «Одеська юридична академія», а також були оприлюднені на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема на: IX Міжнародній науково-практичній конференції «Наука та освіта - '2006» (Дніпропетровськ, 2006); I Міжнародній науково-практичній конференції «Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку - 2006» (Дніпропетровськ, 2006); III Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - '2006» (Дніпропетровськ, 2006); III Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу - '2006» (Дніпропетровськ, 2006); 10-ій ювілейній звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА «Правове життя сучасної України» (Одеса, 2007); XV Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Ломоносов - 2008» (Москва, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання державотворення в Україні» (Київ, 2008); XI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія, людина, суспільство» (Київ, 2008); Міжнародній науковій конференції молодих науковців, аспірантів і студентів «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави» (Одеса-Львів, 2008); Міжнародній науковій конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (Хмельницький, 2008); IX Міжнародній студентській науковій конференції iSLaCо2009 «Європейській суд з прав людини та національне законодавство» (Санкт-Петербург, 2009); IV Міжнародній цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (Одеса, 2009); XVII Міжнародній науковій конференції студентів і молодих науковців «Наука і вища освіта» (Запоріжжя, 2009); XVI Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Ломоносов - 2009» (Москва, 2009); Міжнародному науковому симпозіуму «Дні порівняльного правознавства» (Київ, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (Київ, 2009); Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Правова система, громадянське суспільство та держава» (Львів, 2009); XII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, пам'яті проф. О.П. Шутька «Екологія. Людина. Суспільство» (Київ, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (Одеса, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: de lege praeterita, instante, futura» (Миколаїв, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених» (Київ, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми реформування земельних, екологічних, аграрних та господарських правовідносин в Україні» (Хмельницький, 2010).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 20 наукових працях, у тому числі 7 публікацій у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, перелік яких затверджено ВАК України. Всі праці належать особисто здобувачу.

Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, двух розділів, які містять 7 підрозділів, висновків. Загальний обсяг дисертації складає 171 сторінку комп'ютерного тексту. Робота містить список використаних джерел із 240 найменувань та додатки.

2. Основний зміст роботи

Розділ 1. Використання надр як мета надання земельної ділянки складається з трьох підрозділів і присвячений з'ясуванню теоретико-правових засад використання надр, характеристиці історико-правового розвитку законодавства щодо земель, наданих для використання надр, конкретизації співвідношення права використання надр та землекористування.

У підрозділі 1.1. «Теоретико-правові засади використання надр» проведено аналіз різних наукових позицій та законодавчих положень щодо суспільних відносин як надрокористування, з урахуванням їх впливу на використання земель, дозволило виокремити ознаки використання надр, зокрема такі як: а) мета використання надр - це задоволення потреб суспільства у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, пов'язаних із використанням корисних властивостей надр; б) способами використання надр є: геологічне вивчення надр; видобуток корисних копалин; використання підземних вод, відходів гірничодобувного і переробних виробництв, будівництво та експлуатація підземних споруд, а також моніторинг геологічного середовища.

На основі розкриття змісту таких ознак запропоновано визначення надрокористування як експлуатації корисних властивостей надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, зокрема, шляхом геологічного вивчення надр, видобутку корисних копалин, використанням підземних вод, відходів гірничодобувного і переробних виробництв, будівництва та експлуатації підземних споруд, моніторингу геологічного середовища.

У підрозділі 1.2. «Становлення законодавства щодо використання надр та надання для цієї мети земель» досліджено розвиток законодавства про надра та землю з урахуванням їх тісного поєднання, починаючи із початку ХVIII століття.

Встановлено, що законодавство про земельні відносини, пов'язані з використанням надр, формувалось відповідно до історичних етапів розвитку української держави, гірничих та земельних відносин в цілому. Таке дослідження дало підстави виокремити наступні стадії становлення зазначеного законодавства:

а) 1719-1917 рр. вперше закріплювалось право власності землевласників на поверхню землі, надра, води, мінерали та все, що можливо було виготовити з таких металів, які розміщені в межах території земельної ділянки; визнавалось виключне право на надра власника земельної ділянки;

б) 1917-1922 рр. - приймаються акти, спрямовані на врегулювання використання земельних ресурсів у поєднанні з надрами;

в) 1922-1930 рр. - проведено відокремлення прав на землю та надра, що в подальшому зазнало суттєвих змін, зумовлених змінами завдань землекористування та надрокористування;

г) 1930-1945 рр. - прийнято законодавчі акти щодо користування земельними ділянками, наданими для використання надр державними підприємствами, кооперативними організаціями та громадськими об'єднаннями;

д) 1945-1990 рр. - повільний розвиток законодавства до кінця 60_х - середини 70_х років, коли мало місце обмеження прав на користування надрами та поява Основ земельного та надрового законодавства Союзу РСР і союзних республік, на засадах яких розвивається республіканське законодавство з питань природокористування, встановлюються обмеження господарської діяльності;

е) з 1990 р. до теперішнього часу - прийняття новітнього земельного, надрового, гірничого законодавства з урахуванням проголошення державного суверенітету України, внесення до нього суттєвих змін, що зумовлені соціально-економічними змінами у суспільстві, впровадженням ринкових важелів у земельні та надрові відносини, забезпеченням рівного доступу всіх суб'єктів до землекористування та надрокористування.

Зроблено висновок, що правова основа використання земель для надрокористування знаходиться на етапі становлення і потребує доопрацювання.

У підрозділі 1.3. «Співвідношення права використання надр та землекористування» проведено порівняльний аналіз права використання надр та землекористування, з'ясовано критерії (ознаки) розмежування відносин з «надрокористуванння» та «землекористування».

Розглянуто відомі у юридичній науці підходи до названих відносин та з'ясовано їх суттєву відмінність. З урахуванням цього наголошується, що критеріями розмежування відносин з «надрокористуванння» та «землекористування» є об'єкт їх правового регулювання та мета виникнення правовідносин. При цьому відносинами з використання надр (гірничі відносини), запропоновано визнавати лише ті, що мають своєю метою відділення (видобування) складових земної товщі для їх подальшого споживання або привласнення.

Крім того аналіз гірничої та земельної правоздатності суб'єктів, які використовують землю для надрокористування, дозволив стверджувати, що розмежування між ними є умовним. В одних випадках гірнича правоздатність є передумовою для наділення суб'єктів землею, в інших - земельна правоздатність включає право на видобування корисних копалин, зокрема, загальнопоширених місцевого значення. При цьому безпосередньо з гірничої правоздатності суб'єктивні права на надра не виникають

На основі дослідження земельних правовідносин, що мають місце при надрокористуванні, запропоновано визначення права землекористування для використання надр, під яким пропонується розуміти юридично забезпечену можливість землекористувачів володіти та користуватися поверхнею земельної ділянки, а також використовувати (відділяти та /або видобувати) корисні властивості складових товщ землі (надр та /або корисних копалин).

Розділ 2. Характеристика правового режиму земель, наданих для використання надр, складається з чотирьох підрозділів і присвячений дослідженню правових титулів використання земель для надрокористування, землі як об'єкту використання для надрокористування, виникнення та припинення прав на земельну ділянку для використання надр, правової охорони земель, наданих для використання надр.

У підрозділі 2.1. «Титули використання земель для надрокористування» досліджено теоретичні засади щодо титулів використання земель, встановлено, що здійснення користування земельними ділянками, наданими для використання надр, ґрунтується на фундаментальних конституційних положеннях та загальних вимогах земельного законодавства з урахуванням особливостей, зумовлених надрокористуванням.

Узагальнено доктринальні класифікації правових титулів землекористування, зокрема: за цільовим призначенням використовуваної земельної ділянки; за обсягом повноважень користувача; за терміном користування; за платністю; за ступенем захисту та пріоритетом; за відношенням до права власності; за формою.

З урахуванням об'єктно-суб'єктного складу різних титулів землекористування для використання надр, наголошується на можливості використання земельних ділянок для надрокористування на таких титулах як: довгострокове користування, оренда, концесія, сервітут та інші, передбачені законом, вибір яких залежить від форми власності та правового статусу надрокористувача. Уточнено характеристики таких титулів, як концесія та сервітут.

У підрозділі 2.2. «Земля як об'єкт використання для надрокористування» досліджено особливості земельних ділянок, що використовуються чи можуть використовуватись для надрокористування, враховуючи загальні риси, які притаманні будь-якій земельній ділянці, та особливості зазначеного виду.

Таке дослідження дозволило угрупувати наступні характеристики таких земель: 1) можливість перебування у державній, комунальній та приватній власності; 2) надання їх проводиться після оформлення в установленому порядку користування надрами і приведення раніше наданих земельних ділянок у стан, придатний для використання їх за призначенням, а також повернення цих ділянок попереднім власникам або землекористувачам у встановлені законом або договором строки; 3) розміри таких земельних ділянок визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, виходячи з вимог технічної експлуатації тієї чи іншої ділянки надр, а також виду і способу освоєння надр; 4) місцерозташування цих ділянок не залежить від меж гірничого відводу; 5) використання земель обмежується санітарно-епідеміологічними та екологічними вимогами; 6) використання земельних ділянках, які знаходяться в межах площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, для будівництва допускається у виняткових випадках лише за умов погодження з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду.

Встановлено, що землі, надані для використання надр, залишаються складовою навколишнього природного середовища, є невід'ємною умовою надрокористування, з урахуванням чого наголошується на необхідності вирішення правових питань використання земель, наданих для використання надр, у тісному зв'язку з питаннями надрокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Оскільки правовий режим земель для користування надрами, на відміну від режиму інших видів земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони й іншого призначення визначається не тільки земельним, але й законодавством про надра, ст. 19 ЗКУ запропоновано доповнити новою категорією земель - землі для користування надрами у складі зазначеної категорії.

У підрозділі 2.3. «Виникнення та припинення прав на земельну ділянку для використання надр» проведено аналіз зазначених правовідносин та обґрунтовується, що підставою виникнення прав на земельні ділянки для використання надр є складний юридичний факт.

Зміст такого факту охоплює вчинення послідовних вольових дій суб'єктами земельних правовідносин, зокрема: 1) оформлення суб'єктом права надрокористування; 2) вжиття заходів надрокористувачем задля набуття прав на земельну ділянку; 3) вчинення дій надрокористувачем, пов'язаних із виникненням прав на земельну ділянку.

Аргументується, що окрім загальних підстав припинення прав на земельні ділянки, визначених Земельним кодексом України, у відносинах, що досліджуються, є спеціальні підстави припинення прав на земельну ділянку для використання надр.

В залежності від волі надрокористувача такі підстави можна поділити на три групи: 1) підстави, що не залежать від вольових дій надрокористувачів; 2) є наслідком вольових дій надрокористувачів; 3) універсальні (які можуть бути (або не бути) наслідком вольових дій надрокористувачів). При цьому до першої групи пропонується віднести: відсутність необхідності у користуванні надрами; сплив терміну користування надрами. Другу групу складають такі: невикористання земельної ділянки надрокористувачем без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів; вилучення наданої у користування ділянки надр у зв'язку з порушенням законодавства; використання земельної ділянки для надрокористування таким способом, що привело до виникнення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей або довкіллю; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення діяльності надрокористувачів у разі порушення ними порядку користування надрами; самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин. Третя група (універсальна) - це припинення діяльності надрокористувача, яке може відбуватись за (або поза) його волевиявленням.

У підрозділі 2.4. «Правова охорона земель, наданих для використання надр» розглянуто загальні засади правової охорони земель, що стосуються таких відносин при використанні надр, виявлено негативні наслідки для структури та якості земель, що виникають у зв'язку з використанням надр, що надало можливість виокремити заходи їх правової охорони.

Запропоновано групування заходів щодо правової охорони земель від негативних процесів, пов'язаних з використанням надр, з урахуванням засобів управління земле- та надрокористуванням на: а) попереджувальні (профілактичні, превентивні) заходи: прогнозування й планування містобудівної та промислової діяльності з метою забезпечення охорони геологічного середовища і раціонального землекористування й надрокористування; б) захисні заходи: забезпечення безпеки експлуатації споруд і комунікацій та відповідності споживання ресурсів установленим нормам); в) реабілітаційні заходи (усунення джерел виникнення негативних процесів і ліквідація їхніх наслідків).

З урахуванням безпосереднього зв'язку правової охорони земель та надр і відповідальності досліджено питання адміністративної, майнової та кримінальної відповідальності за порушення правил раціонального, комплексного землекористування та надрокористування. У зв'язку з тим, що адміністративна відповідальність є найбільш застосованою на практиці, запропоновано уточнити перелік адміністративних правопорушень у сфері використання й охорони земель, наданих для надрокористування.

Висновки

Проведене дослідження правового режиму земель, наданих для використання надр, з урахуванням сучасного стану земельного, гірничого, надрового, екологічного та іншого законодавства, практики їх застосування, наукових здобутків українських та інших вчених дозволили вирішити наукове завдання, що полягає у обґрунтуванні нових наукових положень та висновків щодо правового режиму використання та охорони земель, наданих для використання надр, і підготувати відповідні пропозиції щодо удосконалення відповідного законодавства.

Серед результатів, що підтверджують досягнення мети дослідження, наступні:

1. З урахуванням виокремлених ознак використання надр щодо мети та способів такого використання запропоновано під надрокористуванням розуміти експлуатацію корисних властивостей надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, зокрема, шляхом геологічного вивчення надр, видобутку корисних копалин, використанням підземних вод, відходів гірничодобувного і переробних виробництв, будівництва та експлуатації підземних споруд, моніторингу геологічного середовища.

2. Проведено періодизацію етапів розвитку земельного та гірничого законодавства на території України, а саме з виокремленням семи етапів, починаючи з 1719-1917 років і до теперішнього часу та з наданням характеристики кожного із них.

3. Критеріями розмежування відносин з «надрокористуванння» та «землекористування» запропоновано вважати об'єкт їх правового регулювання та мету виникнення таких правовідносин. Наголошується, що співвідношення гірничої та земельної правоздатності є певною мірою умовним, оскільки в одних випадках гірнича правоздатність є передумовою для наділу суб'єктів землею, в інших - земельна правосуб'єктність включає і право на використання надр.

Під правом землекористування для використання надр пропонується розуміти юридично забезпечену можливість землекористувачів володіти та користуватися поверхнею земельної ділянки, а також використовувати (відділяти та/або видобувати) корисні властивості складових товщ землі (надр та/або корисних копалин).

4. Наголошується, що використання земельних ділянок для надрокористування може здійснюватись на таких титулах, як: довгострокове користування, оренда, концесія, сервітут та інші, передбачені законом, вибір яких залежить від форми власності та правового статусу надрокористувача.

5. Конкретизовано характеристики землі як об'єкту використання для надрокористування з урахуванням загальних рис, які притаманні будь-якій земельній ділянці, та особливостей зазначеного виду її використання, зокрема щодо: власності, порядку надання у користування, розміру цих земельних ділянок, місця їх розташування, вимог та умов використання таких земель. Обґрунтовано виокремлення земель, наданих для використання надр, у окремий вид такої категорії, як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони й іншого призначення, що доцільно зробити шляхом внесення відповідних змін до ст. 19 ЗК України та доповнення цього Кодексу окремою статтею.

6. Упорядковано виникнення права на земельні ділянки для використання надр та запропоновано зміст послідовних вольових дій, серед яких: 1) оформлення суб'єктом права надрокористування; 2) вжиття заходів надрокористувачем задля набуття прав на земельні ділянку; 3) вчинення дій надрокористувачем, пов'язаних із виникненням прав на земельну ділянку.

Запропоновано, з урахуванням загальних підстав припинення прав на земельні ділянки, визначених ЗК України, та особливостей земельних відносин, що досліджуються, поділити підстави припинення права на земельну ділянку для використання надр на три групи.

З урахуванням всіх підстав, що охоплюються трьома групами, запропоновано перелік припинення права на земельну ділянку для використання надр, який потребує закріплення на законодавчому рівні.

7. Доопрацьовано групування заходів щодо правової охорони земель від негативних процесів, пов'язаних з використанням надр, з урахування засобів управління земле- та надровикористанням на: а) попереджувальні, б) захисні, в) реабілітаційні.

Для підвищення ролі адміністративної відповідальності за порушення у сфері охорони земель, наданих для надрокористування, запропоновано усі адміністративні правопорушення у сфері використання й охорони таких земель розділити на такі групи: недотримання користувачами надр, а також іншими особами вимог з охорони й використання земель; порушення вимог з охорони земель при проведенні робіт з геологічного вивчення надр; недотримання вимог з охорони земель та навколишнього природного середовища від шкідливої дії на нього при проведенні робіт, пов'язаних з експлуатацією надр; порушення вимог законодавства з безпечного ведення робіт на землях, пов'язаних з користуванням надрами; недотримання законодавства у сфері використання й охорони земель при використанні надр на особливих територіях (континентальний шельф і виключна (морська) економічна зона України). Для впровадження цієї пропозиції доцільно внести доповнення до КУпАП.

На підставі теоретичних висновків запропоновано доповнити ЗК України статтею 77-1. «Землі для використання надр» наступного змісту:

1. До земель для використання надр належать землі, надані для геологічного вивчення надр, видобутку корисних копалин; використання підземних вод, відходів гірничодобувного і переробних виробництв, будівництва та експлуатації підземних споруд, моніторингу геологічного середовища; розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд гірничодобувних підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

2. Землі для використання надр можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Правовими формами використання таких земель можуть бути довгострокове користування, оренда, концесія, сервітут та інші, передбачені законом. Порядок використання визначається законом та іншими нормативно-правовими актами.

3. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

У разі неможливості відновлення земель на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки з причин, що не залежать від суб'єктів землекористування, надання земельних ділянок для таких потреб здійснюється за згодою центрального уповноваженого органу державної влади із земельних ресурсів.

4. Набуття права на землю для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у користування на основі відповідного договору.

5. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

6. Право користування земельною ділянкою для використання надр припиняється в разі:

1) спливу строку, на який було надано право користування надрами;

2) відмови надрокористувача від користування земельною ділянкою;

3) невикористання земельної ділянки надрокористувачем без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів;

4) вилучення наданої у користування ділянки надр у зв'язку з порушенням законодавства;

5) використання земельної ділянки для надрокористування таким способом, що привело до виникнення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей або довкіллю;

6) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення діяльності надрокористувачів у разі порушення ними порядку користування надрами;

7) самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин;

8) припинення діяльності надрокористувача, за (або поза) його волевиявленням;

9) викупу земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю в разі несумісності подальшого користування земельною ділянкою з використанням надр;

10) припинення дії договору (оренди, сервітуту, ін.), укладеного на користування земельною ділянкою для використання надр.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Макаренко О.Ю. Застосування відповідальності за порушення законодавства про використання та охорону надр / О.Ю. Макаренко // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць / МОН України, Одеська нац. юрид. академія. - Одеса: Юрид. літ., 2008. - Вип. 37. - С. 221-224.

2. Макаренко О.Ю. До питання про систематизацію екологічного законодавства / О.Ю. Макаренко // Проблеми законності: акад. зб. наук. праць. - Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого МОН України, 2009. - Вип. 101. - С. 223-229.

3. Макаренко О.Ю. Конституційне право громадянина на безпечне для життя і здоров'я довкілля як одне з основних прав людини / О.Ю. Макаренко // Проблеми законності: акад. зб. наук. праць. - Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого МОН України, 2009. - Вип. 103. - С. 139-146.

4. Макаренко О. Латентність екологічних злочинів як загроза інституту екологічної відповідальності за порушення законодавства про використання надр / О. Макаренко // Юридичний вісник. - 2009. - № 2. - С. 31-35.

5. Макаренко О.Ю. До питання землекористування в Україні / О.Ю. Макаренко // Актуальні проблеми політики: зб. наук. праць / МОН України, Одеська нац. юрид. академія, Південноукраїнський центр гендерних проблем. - Миколаїв: Поліграф. підпр-во СПД Румянцева Г.В., 2009. - Вип. 38. - С. 454-459.

6. Макаренко О.Ю. Забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства при розробці надр у Криворізькому регіоні / О.Ю. Макаренко // Південноукраїнський правничий часопис. - 2009. - № 4. - С. 133-135.

7. Макаренко О.Ю. До питання надрокористування в Україні / О.Ю. Макаренко // Держава і право. Юридичні і політичні науки: зб. наук. праць. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2010. - Вип. 48. - С. 424-429.

8. Макаренко О.Ю. Проблеми юридичного визначення надр / О.Ю. Макаренко // Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - '2006: матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ. 16-30 червня 2006 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 1: Право. - С. 52-57.

9. Макаренко О.Ю. Правові підстави розробки родовищ корисних копалин / О.Ю. Макаренко // Науковий потенціал світу - '2006: матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 18-29 вересня 2006 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 15. - С. 47-52.

10. Макаренко О.Ю. Проблеми законодавчої регламентації відповідальності за використання та охорону надр / О.Ю. Макаренко // Правове життя сучасної України: тези допов. за матеріалами 10-ї ювілейної звіт. наук. конф. проф.-виклад. і аспірант. складу ОНЮА (Одеса, 27-28 квітня 2007 р.). - Одеса: Фенікс, 2007. - С. 444-447.

11. Макаренко А.Ю. Развитие земельного законодательства в современной Украине [Электронный ресурс] / А.Ю. Макаренко // Ломоносов - 2008: материалы XV Междунар. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых (Москва, 8-11 апреля 2008 г.); отв ред. И.А. Алешковский, П.Н. Костылев. - М.: Изд-во МГУ им. М.В. Ломоносова, СП «МЫСЛЬ», 2008. - Режим доступа: http://lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2009/30_16.pdf

12. Макаренко О. Актуальні правові проблеми забезпечення раціонального використання надр / О. Макаренко // Актуальні питання державотворення в Україні: зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 24-25 квітня 2008 р.). - К.: Обрії, 2008. - Ч. 3. - С. 167-169.

13. Макаренко О.Ю. Взаємодія законів екології та правових законів при розгляді питань правового режиму земель наданих для використання надр / О.Ю. Макаренко // Екологія. Людина. Суспільство: зб. тез ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (Київ, 13-17 травня 2008 р.). - К.: НТУУ «КПІ», 2007. - С. 295.

14. Макаренко О.Ю. Економічний механізм охорони земельних ресурсів / О.Ю. Макаренко // Актуальні проблеми юридичної науки: у 4-х ч.: зб. тез Міжнар. наук. конф. «Сьомі осінні юридичні читання» (Хмельницький, 28-29 листопада 2008 р.). - Хмельницький: Вид-во Хмельницького ун-ту управл. та права, - 2008. - Ч. 2. - С. 247-248.

15. Макаренко О.Ю. Актуальність питання дослідження принципів земельного права / О.Ю. Макаренко // Збірник тез наукових робіт учасників IV Міжнародної цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів (Одеса, 3-4 квітня 2009 р.) / МОН України, Одеська нац. юрид. академія. - Одеса: Фенікс, 2009. - С. 248-250.

16. Макаренко А. Ю. Систематизация экологического законодательства Украины и России как правовая зашита земель, предоставленных для пользования недрами [Электронный ресурс] / А.Ю. Макаренко // Ломоносов - 2009: материалы докладов XVI Междунар. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых (Москва, 13-18 апреля 2009 г.); отв ред. И.А. Алешковский, П.Н. Костылев, А.И. Андреев. - М.: Из-во МГУ им. М.В. Ломоносова, МАКС Пресс, 2009. - С. 31-33. - Режим доступа: http://lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2008/28_13.pdf

17. Макаренко О. Проблеми здійснення державного контролю за використанням та охороною надр в Україні / О. Макаренко // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених: зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 23-24 квітня 2009 р.). - К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2009. - Ч. III. - С. 231-232.

18. Макаренко О.Ю. Правовий режим земель наданих для використання надр в Україні: проблеми вдосконалення / О.Ю. Макаренко // Держава і право: de lege praeterita, instante, futura: тези Міжнар. наук.-практ. конф. (Миколаїв, 27-28 листопада 2009 р.) / Миколаївський навчальний центр ОНЮА. - Миколаїв: Іліон, 2009. - С. 272-273.

19. Макаренко О. Місце земель, наданих для використання надр, в складі земель України / О. Макаренко // Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених: зб. наук. праць за матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 23 квітня 2010 р.). - К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2010. - Ч. II. - С. 86-87.

20. Макаренко О.Ю. Проблеми здійснення надрокористування в Україні / О.Ю. Макаренко // Актуальні проблеми реформування земельних, екологічних, аграрних та господарських правовідносин в Україні: зб. наук. праць за матеріалами Міжнар. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 14-15 травня 2010 р.). - Хмельницький: Вид-во Хмельницького ун-ту управл. та права, 2010. - С. 255-259.

Анотація

Макаренко О.Ю. Правовий режим земель, наданих для використання надр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України. - Донецьк, 2011.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню проблем правового режиму земель, наданих для використання надр. Узагальнено правові критерії розмежування правовідносин з «надрокористування» та «землекористування». Проаналізовано питання надрокористування як мету отримання земельних ділянок. Запропоновано уточнену періодизацію розвитку законодавства в даній галузі. Досліджено та уточнено питання правових титулів використання земельних ділянок для надрокористування. Доопрацьовано характеристики землі як об'єкту використання для надрокористування. Розглянуто та конкретизовано питання виникнення та припинення прав на земельну ділянку для використання надр. Доопрацьовано групування заходів щодо правової охорони земель від негативних процесів, пов'язаних з використанням надр. Проаналізовано питання юридичної відповідальності за порушення порядку використання та охорони земель, наданих для використання надр.

Ключові слова: землі, надані для використання надр, правовий режим земель, землекористування, надрокористування, періодизація законодавства, правові титули, юридична відповідальність, правова охорона.

Аннотация

Макаренко А.Ю. Правовой режим земель, предоставленных для использования недр. - Рукопись.

Диссертация в форме рукописи на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.06 - земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсовое право. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины. - Донецк, 2011.

Диссертация посвящена комплексному исследованию проблем правового режима земель, предоставленных для использования недр.

Первый раздел диссертационной работы посвящен исследованию теоретико-правовых основ использования недр, становления законодательства по использованию недр и предоставления для этой цели земель, соотношения права использования недр и землепользования. Проведен анализ различных научных позиций и законодательства, касающихся общественных отношений по недропользованию с учетом их влияния на использование земель, предложено определение недропользования. Проанализировано развитие законодательства об использовании и охране земель, предоставляемых для использования недр, с выделением шести этапов, начиная с 1719 года до настоящего времени. Обоснована необходимость осуществления доработки правовых основ использования земель для недропользования. Проведен сравнительный анализ права землепользования и права использования недр, определены критерии разграничения отношений «землепользования» и «недропользования». Предложено определение права землепользования для использования недр, под которым предлагается понимать юридически обеспеченную возможность землепользователя владеть и использовать поверхность земельного участка, а также использовать (выделять, добывать), полезные свойства составляющих толщи земли (недр, полезных ископаемых).

Во втором разделе диссертационной работы исследуются особенности правовых титулов (форм) использования земель для недропользования, характеристики земли как объекта использования для недропользования, вопросы возникновения и прекращения прав на земельный участок для использования недр, а также правовой охраны земель, предоставленных для использования недр.

Обобщены доктринальные классификации правовых титулов землепользования. Рассмотрена специфика объектно-субъектного состава различных титулов землепользования для использования недр, с учетом чего уточнен перечень возможных правовых титулов (форм) землепользования для использования недр, в котором: долгосрочное пользование, аренда, концессия, сервитут и другие, предусмотренные законом; уточнена характеристика таких титулов, как концессия и сервитут.

Рассмотрены и уточнены особенности земельных участков, которые используются или могут быть использованы для недропользования с учетом общих черт, характерных земельным участкам. Установлено, что земли, предоставленные для использования недр, остаются составной частью окружающей природной среды, являясь обязательным условием недропользования.

...