Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 340.13

Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

МЕХАНІЗМ ПОДОЛАННЯ ЗМІСТОВНИХ І ТЕМПОРАЛЬНИХ

КОЛІЗІЙ НОРМ ПРАВА

МОСКАЛЮК ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

Київ-2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, заслужений юрист України Портнов Андрій Володимирович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри конституційного права, Радник Президента України - Керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Погребняк Станіслав Петрович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри теорії держави і права

кандидат юридичних наук, доцент Бочаров Дмитро Олександрович, Академія митної служби України, доцент кафедри теорії та історії держави і права

Захист відбудеться "10" червня 2011 р. о " 10 " годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.04 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 253.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий "29" квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор юридичних наук, професор Н.Ю. Пришва

Анотації

Москалюк О.В. Механізм подолання змістовних і темпоральних колізій норм права. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. -- Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено теоретичному дослідженню темпоральних і змістовних колізій норм права, співвідношенню колізій норм права з іншими юридичними явищами, механізму їх подолання. Встановлено правову природу колізійних принципів, визначено їх співвідношення з колізійними нормами, принципами права. Проаналізовано судову практику, пов'язану з подоланням колізій норм права. Визначено співвідношення змістовного та темпорального принципів подолання колізій норм права. Розглянуто особливості подолання темпоральних колізій, обумовлених продовжуваним характером правовідносин.

Ключові слова: колізія норм права, колізійний принцип, подолання колізій, дія нормативно-правових актів у часі, правова доктрина, спеціальний закон, пізніший закон.

Москалюк А.В. Механизм преодоления темпоральных и содержательных коллизий норм права. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена теоретическому исследованию коллизий норм права, их соотношению с другими юридическими явлениями, а также видов коллизий и их преодолению в правоприменительной деятельности.

Коллизия норм права рассматривается не просто как конфликт норм права, а как конфликт нормативных предписаний, обусловленный расхождениями в их содержании, вследствие чего возникает проблема выбора одного из двух предписаний, пребывающих в коллизии.

Для обозначения процесса преодоления коллизий предлагается использовать категорию "механизм преодоления коллизий норм права", так как для преодоления коллизий необходимо определить иерархию критериев выбора правовой нормы, которая должна носить системный и логически обоснованный характер. Зная место каждого из коллизионных критериев, субъект выбора правовой нормы будет иметь представление о приоритетности определенного критерия, что позволит сделать правильный выбор правовой нормы.

Механизм преодоления коллизий включает такие элементы: 1) коллизионная норма; 2) коллизионные принципы; 3) принципы права.

Устанавливается соотношение коллизионных норм и коллизионных принципов. В случае, если коллизионная норма предусматривает необходимость выбора иной, чем коллизионный принцип нормы, нужно руководствоваться коллизионной нормой. В исключительных случаях, когда применение коллизионных принципов лучше обеспечивает цели правового регулирования, чем коллизионные нормы, целесообразно при выборе правовой нормы руководствоваться коллизионными принципами lex specialis и lex posterior.

Обосновывается, что при установлении соотношения коллизионных принципов и принципов права необходимо исходить из того, что первые были сформированы с целью преодоления коллизий, поэтому они лучше приспособлены для этой цели и как следствие имеют приоритет относительно принципов права.

Акцентируется внимание на том, что принципы права применяются как критерии выбора правовой нормы, прежде всего в случаях совпадения темпоральной и содержательной коллизий, коллизии специальных норм, при определении направления действия нормы права во времени.

Рассматривается правовая природа коллизионных принципов lex specialis и lex posterior. Указанные коллизионные принципы исторически были сформированы судебной и административной практикой как результат системного и телеологического способов применения норм права. Учитывая отсутствие нормативного закрепления, указанные коллизионные принципы являются формой выражения правовой доктрины. В случае воспроизведения в обобщениях правоприменительной судебной практики коллизионные принципы трансформируются в правоположения.

В работе также указываются особенности толкования коллизионных принципов "специального закона" и "более позднего закона". Акцентируется внимание на том, что коллизионный принцип "специального закона" необходимо толковать, прежде всего, как принцип приоритета специальной нормы, а не как принцип приоритета специального нормативно-правового акта. В свою очередь, коллизионный принцип "более позднего закона" определяется как принцип приоритета нормы права, принятой позднее.

Обосновывается мысль о том, что заведомо установленная абстрактная иерархия между коллизионными принципами "специального закона" и "более позднего закона" отсутствует. В таких случаях при выборе правовой нормы необходимо использовать телеологический способ толкования норм права.

Предлагается при преодолении темпоральных коллизий, связанных с продолжительным характером правоотношений, выбор правовой нормы осуществлять в соответствии с принципом правовой определенности. Таким образом, общим правилом необходимо считать принцип перспективного действия новой правовой нормы (переживающего действия старой правовой нормы).

Ключевые слова: коллизия норм права, коллизионный принцип, преодоление коллизии, действие нормативно-правовых актов во времени, правовая доктрина, специальный закон, более поздний закон.

Moskaliuk O. The Mechanism for the resolution of temporal and content legal conflicts. - The Manuscript.

The thesis for a candidate's of law degree in the field 12.00.01 - Theory and history of the State and law; history of the political and legal studies. - Taras Shevchenko National University of Kyiv. - Kyiv, 2011.

This dissertation is dedicated to the critical study of temporal and content conflicts of legal norms as well as the correlation between legal conflicts and related categories together with the mechanism to overcome them. The legal nature of the choice of law principles is determined. The correlation between the later and conflict norms as well as the legal principles is specified. The emphasis falls on the analysis of judicial practice related to resolving the legal conflicts. Thus, the dissertation seeks to provide an understanding of the correlation between the temporal and content principles of resolving legal conflicts. Moreover, the key points for overcoming the temporal legal conflicts being caused by continuous character of legal relationships are studied.

Keywords: conflict of legal norms, choice of law principles, overcoming conflicts, operation of law in time, legal doctrine, lex specialis, lex posterior.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі твердження щодо колізійності українського законодавства є аксіоматичним. Така ситуація обумовлена низкою чинників, серед яких основними є: стрімкий розвиток суспільних відносин, який вимагає оперативного прийняття нормативно-правових актів, внаслідок чого нерідко з'являються суперечливі норми; відсутність чіткого розподілу компетенції між органами державної влади; недостатній рівень дотримання правил законодавчої техніки.

Радянська юридична наука тематиці колізійності норм права приділяла незначну увагу. У тогочасній навчальній літературі з теорії держави і права проблема колізій норм права також або не висвітлювалася, або ж розглядалася фрагментарно.

Актуальність і важливість обраної теми підтверджується і тим, що протягом останніх десяти років вітчизняні теоретики права здійснили кілька спеціальних дисертаційних досліджень, присвячених юридичним колізіям (праці С. Погребняка, Д. Лилака, О. Майстренка). Крім того, ця тема почала привертати увагу також представників галузевих юридичних наук (праці А. Мірошниченка, В. Єрьоменка, В. Ротаня та ін.).

Водночас проблематика колізій в законодавстві охоплює вельми різноманітне коло питань. Зважаючи на це, у згаданих дисертаційних дослідженнях колізії розглядаються в ракурсі запобігання, усунення та подолання. Між тим існує об'єктивна необхідність здійснити спеціальне дослідження, пов'язане виключно з розглядом механізму подолання колізій норм права. Адже колізії існують в усіх правових системах незалежно від рівня їх розвитку, і повністю запобігти їх виникненню, так само як і здійснити їх повне усунення, неможливо. Водночас судові органи, які стикаються з проблемою колізій норм права, відповідно до чинного процесуального законодавства не мають права відмовити в розгляді справи, посилаючись на суперечливість приписів законодавства. Тому наявність колізій в законодавстві обумовлює необхідність їх подолання в юридичній практиці, тобто необхідність здійснення вибору однієї з двох норм, які перебувають в суперечності, з метою вирішення конкретних життєвих ситуацій.

З іншого боку, слід вказати, що у межах зазначених вище дисертаційних праць досліджуються всі види колізій одночасно, але на практиці найбільш складним є подолання саме змістовних та темпоральних колізій норм права.

Побудова правової держави в Україні вимагає здійснення перегляду, узагальнення та удосконалення існуючих підходів до питання подолання колізій норм права. Подолання колізій повинно відбуватися не просто шляхом формального застосування колізійних норм та колізійних принципів, а відповідати закріпленому на конституційному рівні принципу визнання людини та її прав найвищою соціальною цінністю.

Усе вищевказане обумовлює необхідність здійснення комплексного загальнотеоретичного дослідження механізму подолання колізій норм права, структурних елементів такого механізму, визначення їх правової природи та співвідношення між собою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям теми є складовою частиною науково-дослідної роботи юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 06 БФ 042-01 на тему "Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу" (державний реєстраційний номер 0101U003579). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка протоколом від 1 грудня 2008 року № 5, змінено протоколом від 22 лютого 2010 року № 5.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження - з'ясування теоретичної моделі, покладеної в основу механізму подолання змістовних і темпоральних колізій норм права, та визначення особливостей функціонування такого механізму.

Для досягнення цієї мети автор висуває перед собою такі завдання:

- систематизувати наявні в теорії права підходи до визначення поняття колізії норм права та обґрунтувати авторське її визначення;

- дослідити співвідношення категорій "колізії норм права" та "прогалини в законодавстві";

- сформулювати визначення та обґрунтувати структуру категорії "механізм подолання колізій норм права";

- встановити співвідношення елементів механізму подолання колізій норм права, а саме - колізійних норм, колізійних принципів та принципів права;

- з'ясувати правову природу колізійних принципів lex specialis і lex posterior та виявити їх співвідношення;

- проаналізувати сучасну вітчизняну правозастосовну практику, пов'язану з подоланням темпоральних та змістовних колізій норм права.

Теоретична база дослідження. Дисертант використовував результати досліджень представників сучасної науки теорії права: С. Алексєєва, Д. Бахраха, С. Бобровник, О. Буякова, А. Венгерова, М. Власенка, Р. Гончарова, В. Денисенка, М. Заніної, М. Козюбри, А. Колодія, В. Копєйчикова, В. Котюка, В. Лазарєва, Д. Лилака, С. Липеня, Л. Макаренко, Б. Малишева, О. Малька, О. Майстренка, М. Марченка, В. Марчука, М. Матузова, П. Недбайла, Л. Ніколаєвої, І. Овчаренка, А. Піголкіна, Є. Погорєлова, С. Погребняка, С. Поленіної, О. Пушняка, П. Рабіновича, О. Рогача, І. Самощенка, О. Скакун, І. Сенякіна, Е. Сухова, О. Черданцева, А. Тіллє, В. Толстіка, Ю. Тихомирова; а також представників науки теорії права дорадянського періоду: Є. Васьковського, М. Коркунова, М. Ренненкампфа, Є. Трубецького, Г. Шершеневича.

Крім того, були враховані дослідження проблематики колізій норм права сучасних українських та російських учених, що представляють галузеві юридичні науки: Д. Агашева, І. Альоніної (трудове право), М. Брагінського, В. Вітрянського, В. Ротаня (цивільне право), Д. Гончарова, О. Дроздова, О. Капліної (кримінальне процесуальне право), В. Кудрявцева, О. Маріна, В. Малкова, З. Незнамової, Ю. Пономаренка, Б. Яцеленка (кримінальне право), В. Погорілка, І. Стародубцевої (конституційне право), М. Кучерявенка, Н. Пришви (податкове право), А. Мірошниченка (земельне право), Н. Хлудньової (екологічне право); представників галузевих юридичних наук дорадянського періоду: О. Градовського, Ю. Гамбарова, Д. Меєра, Б. Чичеріна.

Також було використано відповідні наукові позиції представників зарубіжної юридичної науки, зокрема: Ж.-Л. Бержеля, К. Гонзалеса, Л. Еннекцеруса, Г. Кельзена, А. Росса, З. Ютсі.

Емпіричну базу дослідження становлять Конституція України, сучасне національне законодавство України, рішення Конституційного Суду України, правозастосовна практика, насамперед судова.

Об'єктом дослідження є сучасне українське законодавство, ступінь його колізійності та практика його застосування.

Предметом дослідження є наявні в законодавстві темпоральні та змістовні колізії норм права, а також механізм їх подолання.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить низка філософських, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів, що дали змогу забезпечити об'єктивний, повний та всебічний аналіз досліджуваного предмета. Діалектичний метод сприяв дослідженню природи колізій норм права та її взаємодії й взаємозалежності з іншими правовими та соціальними явищами (підрозділ 1.2). Застосування системного методу дало можливість систематизувати вже відомі в юридичній науці критерії класифікації колізій норм права та визначити механізм подолання колізій норм права (підрозділи 1.2, 1.3). Історико-правовий метод застосовано з метою розкриття розвитку ідей про подолання колізії норм права (підрозділ 1.1). Метод порівняльно-правового аналізу дав можливість дослідити положення конституцій зарубіжних країн, інші законодавчі акти та практику подолання колізій норм права в зарубіжних правових системах (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3). Статистичний метод використано для узагальнення результатів вивчення практики, виявлення помилок, яких припускаються в правозастосуванні під час подолання колізій норм права (підрозділи 1.4, 2.1, 2.2, 3.1). Формально-юридичний метод застосовано при формулюванні визначень та аналізу позицій дослідників з обраної тематики (підрозділи 1.1, 1.2., 1.3). Метод неповної індукції використано з метою встановлення логічної природи принципів lex posterior та lex specialis як презумпцій (підрозділи 1.4, 2.1, 3.1). Викладені вище методи наукового дослідження використовувалися в їх взаємозв'язку.

Наукова новизна дисертації зумовлена тим, що вона є першим в Україні загальнотеоретичним дослідженням механізму подолання колізій норм права. В результаті дослідження здобувач особисто отримав низку нових положень, які виносяться на захист.

Так, уперше у вітчизняній юриспруденції:

- сформульовано юридичну конструкцію "механізм подолання колізій норм права", яку розглянуто як динамічну систему критеріїв вибору однієї з правових норм, що перебувають у колізії;

- встановлено роль і місце принципів права в механізмі подолання колізій норм права. Принципи права застосовуються як критерії вибору правової норми, насамперед у разі збігу темпоральної і змістовної колізій, колізії спеціальних норм, виникнення проблеми визначення напряму дії норми права в часі;

- запропоновано при встановленні напряму дії норми права в часі виходити з принципу правової визначеності: "особа повинна бути впевнена в тому, що при вчиненні юридично значущих дій вона досягне тих правових наслідків, які початково планувала незалежно від можливих змін законодавства". Таким чином, аргументується необхідність застосування за відсутності колізійної норми презумпції перспективної дії нової норми та переживаючої дії старої норми;

- запропоновано підхід, який передбачає надання переваги колізійним принципам lex specialis та lex posterior над колізійними нормами у разі, коли застосування колізійних принципів краще забезпечує реалізацію цілей правового регулювання, ніж застосування колізійних норм.

Удосконалено:

- визначення колізійних принципів як нормативно не закріплених, історично сформованих судовою та адміністративною практикою правил вибору правової норми у разі колізії, які є результатом застосування системного та телеологічного способу тлумачення норм права;

- правила застосування темпорального принципу подолання колізій lex posterior. Так, зазначається, що при застосуванні принципу lex posterior необхідно виходити з дати прийняття акта. В окремих випадках пізнішим слід вважати той нормативно-правовий акт, який прийнято раніше, але набув чинності пізніше: законодавець приймає новий закон, однак передбачає набуття чинності цим законом раніше, ніж закон, ухвалений пізніше, з метою здійснення "проміжного" регулювання суспільних відносин. Натомість з моменту набуття чинності раніше прийнятого закону законодавець має намір змінити таке "проміжне" регулювання;

- розуміння природи змістовного принципу подолання колізій lex specialis як принципу пріоритету спеціальної норми, а не спеціального нормативно-правового акта. Водночас спеціальний характер норми права визначається з урахуванням загальних положень нормативно-правового акта, в якому розміщено норму права. Таким чином, принцип lex specialis передбачає необхідність у процесі вибору однієї з норм, які перебувають в колізії, враховувати і безпосереднє співвідношення правових норм, і співвідношення нормативно-правових актів.

Набули подальшого розвитку:

- підхід до використання принципу доцільності при подоланні змістовних колізій у разі, коли змістовні колізії є результатом помилок законодавця; темпоральний право юридичний

- наукове положення, за яким при подоланні колізії норм права відсутнє заздалегідь визначене співвідношення колізійних принципів lex specialis та lex posterior. Подолання колізій в таких випадках має здійснюватися шляхом застосування принципів права та телеологічного способу тлумачення правових норм;

- характеристика колізійних принципів lex specialis та lex posterior як форми вираження правової доктрини. Такий висновок обумовлюється постійним використанням колізійних принципів у правозастосовній практиці, попри відсутність їх нормативного закріплення. У разі відтворення в узагальненнях правозастосовної судової практики вказані колізійні принципи трансформуються в правоположення;

- ідея обґрунтування логічної природи колізійних принципів lex specialis та lex posterior як презумпцій. В їх основі припущення розумності законодавця: "законодавець завжди мислить послідовно і ніколи не допускає протиріччя з самим собою". Відсутність нормативного закріплення колізійних принципів обумовлює потребу їх віднесення до так званих фактичних презумпцій.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження можуть бути використані:

- в науково-дослідницькій діяльності - для подальшого поглиблення знань про юридичні колізії, визначення ролі правової доктрини як джерела (форми) права в правовій системі України, визначення місця принципів права у правозастосуванні;

- у законотворчій діяльності - для вдосконалення чинного законодавства шляхом попередження колізій норм права та усунення наявних колізій;

- у правозастосовній діяльності - для покращення якості судової та інших різновидів юридичної практики, пов'язаної з необхідністю подолання колізій норм права;

- у навчальному процесі - в процесі викладання, підготовки підручників та навчальних посібників з курсів "теорія права", "проблеми теорії держави і права", а також спецкурсів "застосування правових норм", "верховенство права", "законодавча техніка".

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні концептуальні ідеї, теоретичні положення, висновки і практичні рекомендації, які викладено в дисертації, належать авторові. У статті, опублікованій у співавторстві, особистим внеском здобувача є наукові положення, що стосуються аналізу наукових та правозастосовних підходів до проблеми співвідношення кодексів та законів.

Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано й обговорено на кафедрі теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Основні положення дисертації обговорювалися на науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науковій конференції "Компаративістські читання" (м. Київ, квітень 2009 р.), Міжнародній науковій конференції "П'яті юридичні читання" (м. Київ, квітень 2009 р.), звітній науковій конференції викладачів, докторантів та аспірантів (м. Кам`янець-Подільський, березень 2010 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи" (м. Сімферополь, квітень 2010 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та юристів "Закарпатські правові читання" (м. Ужгород, квітень 2010 р.), ІІ міжнародному науково-практичному форумі "Верховенство права та права людини" (м. Київ, травень 2010 р.).

Окремі результати дослідження використовувалися автором в навчальному процесі під час проведення занять із загальної теорії права, проблем теорії держави і права.

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення в 10 публікаціях, з яких 5 є науковими статтями, опублікованими у фахових наукових виданнях, визначених ВАК України. Результати проведеного дослідження знайшли також відображення в навчальному посібнику.

Структура дисертаційного дослідження визначена предметом, метою, завданнями і логікою наукових пошуків. Робота складається зі вступу, трьох розділів, поділених на 9 підрозділів, висновків та списку використаних джерел (276 найменувань). Повний обсяг дисертації - 225 сторінок, з яких основний текст - 194 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається предмет, об'єкт, мета та завдання дослідження, розкривається його методологічна база, формулюються основні положення, які визначають наукову новизну, розкривається практичне значення роботи, наводяться відомості про апробацію і публікації результатів дисертації, особистий внесок здобувача, структуру та обсяг роботи.

Розділ І "Теоретичні і методологічні основи дослідження колізій норм права" присвячений дослідженню природи колізій норм права, визначенню методологічних засад здійснення дослідження.

У підрозділі 1.1 "Еволюція наукових досліджень проблеми колізій норм права" аналізується еволюція поглядів вітчизняних учених на питання подолання колізій норм права. Автор виділяє три періоди розвитку вказаних поглядів.

Перший період (друга половина ХІХ ст. - 20-ті рр. ХХ ст.) характеризується трьома тенденціями: 1) подолання колізій норм права розглядається з точки зору принципу розумності та доцільності; 2) відбувається рецепція колізійних принципів, розроблених юридичною наукою Давнього Риму: lex specialis derogat generalis (лат. "спеціальний закон скасовує загальний закон"); lex posterior derogat priori (лат. "пізніший закон скасовує попередній") тощо; 3) створюються власні критерії подолання темпоральних колізій шляхом рецепції концепції "перехідної ситуації", яка набула поширення в Західній Європі в ХІХ ст.

Другий період (середина ХХ ст. - 1991 р.) характеризується відсутністю достатньої кількості комплексних досліджень проблеми колізій норм права; її аналіз здійснюється переважно в контексті дослідження дії норм права в часі, просторі та за колом осіб.

Третій період (з 1991 р.) відзначається спробами обґрунтування можливості застосування принципу верховенства права та інших принципів права під час подолання колізій норм права. Водночас не приділяється належна увага питанню співвідношення принципів права та колізійних принципів lex specialis та lex posterior.

Підрозділ 1.2 "Поняття колізії норм права" містить аналіз поняття "колізія норм права" та його співвідношення з поняттями "прогалина в законодавстві" та "конкуренція норм права".

Наголошується, що поняття "юридична колізія" вживається у широкому і вузькому розумінні. У широкому розумінні воно охоплює всі протиріччя, які існують у правовій сфері, у вузькому розумінні воно означає протиріччя між нормами права. В останньому випадку як синоніми використовуються терміни "нормативна колізія", "колізія норм права", "колізія у законодавстві".

Для позначення протиріч у системі законодавства найбільш вдалим є термін "колізія норм права", оскільки він найкраще відображає характеристику цього явища як конфлікту норм, обумовленого розбіжністю їх змісту, внаслідок чого виникає проблема вибору однієї з норм, які перебувають у колізії. Автор наголошує, що під нормою права в контексті подолання колізій слід розуміти винятково нормативний припис.

У цьому підрозділі також розглянуто питання співвідношення поняття "колізія норм права" та "прогалина в законодавстві". Зазначається, що колізія відрізняється від прогалини тим, що при колізіях існує "надлишок" у правовому регулюванні, що обумовлює потребу здійснення вибору однієї з кількох норм, тоді як за наявності прогалин суб'єкт правозастосування стикається з ситуацією відсутності правової норми. Автор не підтримує висловлену в юридичній літературі думку про те, що в разі колізії забороняючої та зобов'язуючої норми виникає "колізійна прогалина", оскільки зміст норм обумовлює неможливість застосування жодної з них. Наголошується на тому, що в цій ситуації суб'єкт вибору правової норми все одно зобов'язаний зробити вибір на користь однієї з норм. При подоланні прогалин суб'єкт застосування використовує аналогію закону (права).

У підрозділі 1.3 "Класифікація колізій норм права" наведено основні існуючі в теорії права класифікації колізій норм права.

Так, залежно від властивостей та особливостей колізії, виділяють ієрархічні, змістовні, темпоральні та просторові колізії, залежно від результату впливу на суспільні відносини - негативні та позитивні.

Залежно від складності колізії поділяються на прості й складні. Проста колізія має місце у разі, коли норми перебувають у темпоральній, ієрархічній або змістовній колізії. Складні колізії характеризується збігом декількох видів колізій. Ці колізії виникають у разі збігу темпоральної та змістовної колізій, ієрархічної та змістовної колізії, а також темпоральної та ієрархічної колізії.

Підрозділ 1.4 "Поняття механізму подолання колізій норм права" присвячений з'ясуванню сутності категорії "механізм подолання колізій норм права" та вивченню питання співвідношення його елементів.

Зазначається, що формами вирішення колізій норм права є їх усунення і подолання. Усунення колізій здійснюється правотворчим органом, в результаті відбувається остаточна ліквідація колізійної проблеми.

Іншою формою вирішення колізій є подолання колізії. Її існування пов'язане з такою формою реалізації норм права, як застосування. При подоланні правозастосовний орган вирішує колізію впродовж нетривалого проміжку часу, реагуючи на неї практично відразу, тоді як усунення зазвичай потребує значно більшого проміжку часу.

Автор пропонує для позначення процесу подолання колізій норм права використовувати категорію "механізм подолання колізій норм права", оскільки подолання колізій норм права відбувається шляхом використання певних критеріїв. Існування множинності критеріїв призводить до того, що вони можуть виключати одне одного. Тому існує потреба встановлення системної та логічно обґрунтованої ієрархії критеріїв вибору правової норми, яка підлягає застосуванню у разі колізії. Унаслідок цього суб'єкт вибору правової норми отримає уявлення про пріоритетність певного критерію, що дасть йому змогу здійснити правильний вибір.

У підрозділі стверджується, що механізм подолання колізій включає такі елементи: 1) колізійна норма; 2) колізійні принципи; 3) принципи права.

Під час розгляду окремих елементів механізму автор також досліджує співвідношення між колізійними нормами та колізійними принципами lex specialis і lex posterior. Зазначається, що колізійна норма є правилом поведінки зобов'язального характеру щодо вибору правової норми, адресованим суб'єкту застосування. У свою чергу колізійні принципи історично були сформовані судовою та адміністративною практикою як результат застосування системного та телеологічного способу тлумачення. Враховуючи відсутність їх нормативного закріплення, вони є формою вираження правової доктрини. У разі відтворення в узагальненнях правозастосовної судової практики ці колізійні принципи трансформуються в правоположення. Таким чином, колізійні норми, на відміну від колізійних принципів, є формально обов'язковими. Тому колізійні норми мають пріоритет перед колізійними принципами. Однак якщо застосування вказаних колізійних принципів краще забезпечує реалізацію цілей правового регулювання, ніж застосування колізійних норм, то під час вибору правової норми доцільно керуватися саме колізійними принципами.

При встановленні співвідношення колізійних принципів lex specialis і lex posterior та принципами права необхідно враховувати логічну природу цих колізійних принципів, які ґрунтуються на презумпції розумності законодавця: "законодавець завжди мислить послідовно і ніколи не допускає протиріччя з самим собою". Відсутність нормативного закріплення колізійних принципів як універсальних правил подолання колізій обумовлює потребу їх віднесення до так званих фактичних презумпцій. Враховуючи, що презумпції ґрунтуються на узагальненнях, які відображують певні закономірності і зв'язки суспільного життя, відхід від цієї презумпції можливий за умови її спростування. Тому за загальним правилом ці колізійні принципи мають пріоритет перед принципами права. Такий висновок обумовлюється тим, що колізійні принципи були сформовані з метою подолання колізій норм права, а тому краще пристосовані для цієї мети. На думку автора, принципи права мають застосовуватися як критерії вибору правової норми насамперед у разі збігу темпоральної і змістовної колізії, колізії спеціальних норм, при виникненні проблеми визначення напряму дії норми права в часі.

Розділ II "Механізм подолання змістовних колізій норм права" присвячено аналізу характеру співвідношення загальних та спеціальних норм, а також проблемі подолання змістовних колізій та колізій кодексу і законів.

У підрозділі 2.1 "Подолання змістовних колізій норм права шляхом застосування принципу "спеціальної норми" автор аналізує правову природу колізійного принципу lex specialis. В його основі лежить презумпція розумності законодавця: "прийняття спеціальної норми свідчить про наявність спеціальної цілі законодавця: врегулювати певний різновид суспільних відносин інакше, ніж загальна норма".

Проте правило пріоритету спеціальної норми не має універсального характеру. Коли наявність спеціальної норми не може бути пояснена законодавцем з точки зору спеціальної цілі врегулювання суспільних відносин, а загальна норма більшою мірою відповідає принципам права, застосуванню підлягає саме загальна норма. Отже, подолання змістовних колізій, які є наслідком помилки законодавця, здійснюється шляхом застосування принципу доцільності.

Акцентується увага, що співвідношення загальної та спеціальної норм в більшості випадків не приводить до колізій. Спеціальна норма може доповнювати, деталізувати або конкретизувати зміст загальної норми, тоді вони застосовуються одночасно.

Аналізуються наявні в юридичній літературі підходи до тлумачення колізійного принципу lex specialis. Перший підхід передбачає його тлумачення як правила пріоритету спеціальної норми, другий - ґрунтується на розумінні колізійного принципу lex specialis як принципу пріоритету спеціального нормативно-правового акта над загальним.

Автор доводить, що при формулюванні колізійного принципу lex specialis як критерій слід використовувати спеціальний характер норми права. В процесі застосування правових норм здійснюється вибір норми права, а не нормативно-правового акта. Водночас наголошується, що спеціальний характер норми права необхідно визначати з урахуванням загальних положень нормативно-правового акта, який містить норму права. Таким чином, принцип lex specialis передбачає необхідність у процесі вибору однієї з норм, які перебувають в колізії, враховувати і безпосереднє співвідношення правових норм, і співвідношення нормативно-правових актів.

Підрозділ 2.2 "Подолання колізій норм права кодексів та інших законів" присвячений питанню визначення правової природи колізій норм кодексів і законів.

Наголошується, що в юридичній науці подано три точки зору щодо подолання колізії кодексу і закону: 1) при подоланні колізії кодексу і закону норми кодексу мають пріоритет над нормами інших законів; 2) подолання колізії кодексу і закону необхідно здійснювати шляхом застосування колізійних принципів lex specialis та lex posterior, оскільки кодекс і закон приймається парламентом більшістю від конституційного складу, а Конституція України не встановлює пріоритет одних законів над іншими; 3) норми кодексу мають пріоритет перед іншими законами в разі можливості тлумачення положень загальних частин кодексів як колізійних норм, які надають пріоритет нормам кодексу перед іншими законами.

Автор обґрунтовує правильність третьої точки зору. Проте зазначає, що буквальне тлумачення положень загальних частин кодексів не дає підстав розглядати ці положення як колізійні норми. Тому подолання колізій кодексу і закону в правозастосовній практиці здійснюється шляхом застосування колізійних принципів lex specialis та lex posterior. Єдиним винятком на сьогодні є Податковий кодекс України, стаття 5 якого містить колізійну норму, що встановлює ієрархічний пріоритет норм цього кодексу відносно норм інших законів.

У Розділі ІІІ "Механізм подолання темпоральних колізій норм права" розглянуто особливості подолання різних видів темпоральних колізій.

У підрозділі 3.1 "Подолання темпоральних колізій норм права шляхом застосування принципу "більш пізнього акта" розглянуто правову природу колізійного принципу lex posterior. В його основі також лежить презумпція розумності законодавця: "нова норма краще враховує зміни суспільних відносин, які відбулися з часу прийняття старої норми, тому саме перша і повинна застосовуватися". В юридичній літературі цей колізійний принцип розглядається як прийом історичного та телеологічного способу тлумачення норм права.

За умови, коли один нормативний акт (норма права) був прийнятий раніше, але набирає чинності пізніше, а другий - навпаки (прийнятий пізніше, але набирає чинності раніше), постає проблема вибору критерію "більш пізнього акта". В юридичній літературі подано два підходи: 1) передбачає пріоритет акта, прийнятого пізніше, оскільки саме на дату прийняття акта формується остаточна "правильна" воля законодавця; 2) пізнішим є той акт, який набув чинності пізніше, оскільки нормативно-правовий акт підлягає застосуванню лише з моменту набуття ним чинності, а не з моменту його прийняття.

Автор вважає, що в більшості випадків слід виходити з пріоритету акта, прийнятого пізніше. Проте в окремих ситуаціях пізнішим слід вважати той нормативно-правовий акт, який прийнятий раніше, але набув чинності пізніше: наприклад, якщо законодавець приймає новий закон, передбачаючи набуття чинності цим законом раніше, ніж законом, прийнятим пізніше, з метою здійснення "проміжного" регулювання суспільних відносин. Натомість з моменту набуття чинності раніше прийнятим законом законодавець має намір змінити таке "проміжне" регулювання.

У підрозділі 3.2 "Особливості подолання темпоральних колізій норм права в продовжуваних правовідносинах" розглянуто питання подолання колізій, обумовлених протяжністю відносин у часі.

За відсутності колізійної норми не може існувати універсального правила щодо визначення напряму дії норми права в часі. При подоланні таких колізій слід зважати на відповідність змін, які відбулися в правовому регулюванні в результаті прийняття правової норми, принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права. Формальною підставою для такого підходу є положення ст. 8 Конституції України та ч. 3 ст. 22 Конституції України: "при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Тому при подоланні таких колізій слід виходити з презумпції перспективної дії нової норми та переживаючої дії старої норми. Ця презумпція спростовується, коли застосування принципу негайної дії норми права в часі краще забезпечує реалізацію принципу правової визначеності.

У підрозділі 3.3 "Співвідношення між темпоральним та змістовним принципом подолання колізій норм права" аналізуються підходи до вибору норми у разі збігу темпоральної і змістовної колізії, яка виникає в результаті пізнішого прийняття загальної правової норми, що охоплює відносини, регламентовані раніше прийнятими спеціальними приписами.

В юридичній науці поруч з класичним підходом, який передбачає пріоритет колізійного принципу lex specialis перед lex posterior, обґрунтовується також підхід пріоритету колізійного принципу lex posterior перед lex specialis, а також підхід рівності колізійних принципів lex specialis та lex posterior.

У цій дискусії автор підтримує підхід рівності. Для подолання таких колізій пропонується використовувати принципи права та телеологічний спосіб тлумачення. З метою вибору норми права необхідно дати відповідь на запитання: чи свідчить прийняття нової загальної норми про таку зміну суспільних відносин, в результаті якої відпадає потреба в регулюванні відносин спеціальною нормою. У разі стверджувальної відповіді застосовувати необхідно колізійний принцип lex posterior, за негативної - lex specialis.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке пов'язане із з'ясуванням теоретичної моделі, покладеної в основу механізму подолання змістовних і темпоральних колізій норм права, та визначенням особливостей функціонування такого механізму.

З висновків, що зроблені в дисертації, найбільш загальними і важливими є такі:

1. Колізія норм права є нетиповою ситуацією правозастосування, що вимагає від правозастосовувача комплексу дій, спрямованих на правильний вибір правової норми. Подолання колізії відбувається шляхом використання низки критеріїв.

2. Для позначення процесу подолання колізій корисною є категорія "механізм подолання колізій норм права". Це обумовлюється тим, що для подолання колізій існує потреба встановлення ієрархії критеріїв вибору правової норми, яка повинна мати системний і логічно обґрунтований характер. Знаючи місце кожного з колізійних критеріїв у механізмі подолання колізій, суб'єкт вибору правової норми матиме уявлення про пріоритетність певного критерію, що дасть йому змогу зробити правильний вибір правової норми. Механізм подолання колізій включає такі елементи, як: 1) колізійна норма; 2) колізійні принципи; 3) принципи права.

3. Співвідношення колізійних норм та колізійних принципів визначається тим, що колізійні норми, на відміну від колізійних принципів lex specialis та lex posterior, є формально обов'язковими. Тому якщо колізійна норма передбачає необхідність вибору іншої норми, ніж колізійний принцип, слід керуватися колізійною нормою. У разі коли застосування колізійних принципів краще забезпечує цілі правового регулювання, ніж колізійні норми, то під час вибору правової норми доцільно керуватися колізійними принципами lex specialis та lex posterior.

4. При встановленні співвідношення колізійних принципів та принципів права потрібно виходити з того, що перші були сформовані з метою подолання колізій норм права, а тому вони краще пристосовані для цієї мети, а отже, за загальним правилом, мають пріоритет відносно принципів права. Водночас принципи права повинні застосовуватися як критерії вибору правової норми насамперед у разі збігу темпоральної і змістовної колізії, колізії спеціальних норм, а також у разі виникнення проблеми визначення напряму дії норми права в часі.

5. При подоланні змістовних колізій колізійний принцип lex specialis розглядається як принцип пріоритету спеціальної норми, а не спеціального нормативно-правового акта. Проте спеціальний характер норми права потрібно визначати з урахуванням загальних положень нормативно-правового акта, в якому розміщена норма права. Таким чином, принцип lex specialis передбачає необхідність у процесі вибору однієї з норм, які перебувають в колізії, враховувати і безпосереднє співвідношення правових норм, і співвідношення нормативно-правових актів.

Водночас слід розуміти, що колізійний принцип lex specialis не має універсального характеру. Коли наявність спеціальної норми не може бути пояснена з точки зору спеціальної цілі врегулювання суспільних відносин, а загальна норма більшою мірою відповідає принципам права, застосуванню підлягає саме загальна норма. Отже, подолання змістовних колізій, які є результатом помилки законодавця, здійснюється шляхом застосування принципу доцільності.

6. При застосуванні колізійного принципу lex posterior слід виходити з визначення пізнішого акта саме як акта, прийнятого пізніше. В окремих випадках пізнішим слід вважати той нормативно-правовий акт, який прийнятий раніше, але набув чинності пізніше: наприклад, якщо законодавець приймає новий закон, передбачаючи набуття чинності цим законом раніше, ніж законом, прийнятим пізніше, з метою здійснення "проміжного" регулювання суспільних відносин. Натомість з моменту набуття чинності раніше прийнятим законом законодавець має намір змінити таке "проміжне" регулювання.

7. Колізійні принципи lex specialis та lex posterior історично були сформовані судовою та адміністративною практикою як результат застосування системного та телеологічного способу тлумачення при подоланні колізій. Тому, враховуючи відсутність їх нормативного закріплення, вказані колізійні принципи слід розглядати як форму вираження правової доктрини. У разі відтворення в узагальненнях правозастосовної судової практики колізійні принципи трансформуються в правоположення. В основі колізійних принципів лежить презумпція розумності законодавця: законодавець завжди мислить послідовно і ніколи не допускає протиріччя з самим собою. З точки зору юридичної науки відсутність нормативного закріплення колізійних принципів як універсальних правил подолання колізій обумовлює потребу їх віднесення до так званих фактичних презумпцій.

8. При подоланні темпоральних колізій, пов'язаних з продовжуваним характером правовідносин, вибір правової норми здійснюється відповідно до колізійних норм. За відсутності колізійної норми, виходячи з принципу правової визначеності, загальним правилом дії норми права в часі слід вважати принцип перспективної дії нової правової норми та переживаючої дії старої правової норми. Такий підхід є відмінним від традиційного, який передбачає, що основним є принцип негайної дії. Він пояснюється необхідністю в процесі подолання колізій норм права враховувати принцип визнання людини найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України), принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України), принцип заборони зменшення обсягу існуючих прав (ст. 22 Конституції України).

9. У разі збігу темпоральної та змістовної колізій слід керуватися підходом рівності колізійних принципів lex specialis та lex posterior. Для подолання таких колізій пропонується використовувати принципи права та телеологічний спосіб тлумачення. Зокрема, суб'єкту правозастосування необхідно дати відповідь на запитання: чи свідчить прийняття нової загальної норми про таку зміну суспільних відносин, яка приводить до відсутності потреби в регулюванні відносин спеціальною нормою. За стверджувальної відповіді застосовується колізійний принцип lex posterior, за негативної - lex specialis.

Список опублікованих за темою дисертації праць

1. Москалюк О.В. Поняття колізійної норми: співвідношення підходів / О.В. Москалюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2010. - № 4 - 5. - С. 232 - 240.

2. Москалюк О.В. Подолання колізій норм права кодексів та законів: теорія і судова практика / Москалюк О.В., Москалюк В.М. // Адвокат. - 2010. - № 4. - С. 17 - 23.

3. Москалюк О.В. Особливості подолання темпоральних колізій шляхом застосування принципу "більш пізнього акта" / О.В. Москалюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2010. - Вип. 82. - С. 79 - 82.

4. Москалюк О.В. Поняття та ознаки юридичної колізії / О.В. Москалюк // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - 2010. - Вип. 50. - С. 83 - 88.

5. Москалюк О.В. Співвідношення змістовного та темпорального принципів подолання колізій норм права: традиційний та новітні підходи / О.В. Москалюк // Часопис Київського університету права. - 2010. - № 4. - С. 65 - 70.

6. Москалюк О.В. Розділ 2. Дія нормативно-правового акта в часі, просторі, за колом осіб / О.В. Москалюк; Москалюк О.В. Розділ 4. Колізії норм права / О.В. Москалюк; Москалюк О.В. Розділ 5.2. Способи подолання прогалин у законодавстві України / О.В. Москалюк // Малишев Б.В., Москалюк О.В. Застосування норм права (теорія і практика): Навч. посіб. / За заг. ред. Б.В. Малишева. - К.: Реферат, 2010. - 260 с.

7. Москалюк О.В. Деякі аспекти подолання змістовних колізій / О.В. Москалюк // П'яті юридичні читання: матеріали Міжнародної наукової конференції 23 - 24 квітня 2009 року. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. - С. 152 - 154.

8. Москалюк О. Суперечності колізійних норм в публічному праві: проблеми подолання / О. Москалюк // Вибрані роботи ІІ міжнародного науково-практичного форуму "Верховенство права та права людини", 7 - 9 травня 2010 р. - К.: Національний Університет "Києво-Могилянська академія", Факультет правничих наук, 2010. - С. 117 - 120.

9. Москалюк О.В. Тлумачення колізійного принципу подолання змістовних колізій норм права в теорії права та судовій практиці / О.В. Москалюк // Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи. Збірник наукових праць. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (16 - 17 квітня 2010 року). - Сімферополь: КРП "Видавництво "Кримнавчпеддержвидав", 2010. - С. 76 - 77.

10. Москалюк О.В. Співвідношення колізійних норм і колізійних принципів при розв'язанні колізій норм права / О.В. Москалюк // Закарпатські правові читання. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та студентів, 29 - 30 квітня 2010 р.: У 2-х т. - Ужгород: ЗакДУ, 2010. - Т. 1. - С. 61 - 65.

11. Москалюк О.В. Структурні колізії в законодавстві України та шляхи їх подолання / О.В. Москалюк // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка: збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів, докторантів і аспірантів. -У 5-ти томах. - Випуск 9. - Камянець-Подільський: Камянець-Подільський національний університет імені І. Огієнка, 2010. - Т. 1. - С. 150 - 152.

Размещено на Allbest.ru

...