Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

УДК 342.95: 649.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЮВЕНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Максименко Олена Василівна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Академії управління Міністерства внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник - доктор юридичних наук, доцент Заросило Володимир Олексійович, Національна академія внутрішніх справ, начальник кафедри тактико-спеціальної підготовки

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Подоляка Анатолій Миколайович, Міжрегіональна Академія управління персоналом, в.о. ректора

кандидат юридичних наук Мироненко Тетяна Євгенівна, Національна академія прокуратури України, завідуюча кафедрою представництва інтересів громадян і держави в суді та нагляду за додержанням і застосуванням законів

Захист відбудеться «27» квітня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.732.01 Державного науково-дослідного інституту МВС України за адресою: 01011, Київ, пров. Кутузова, 4 а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного науково-дослідного інституту МВС України за адресою: 01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4 а.

Автореферат розіслано березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І. М. Шопіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ювенальний правовий адміністративний

Актуальність теми. Одним з найважливіших показників рівня цивілізованості суспільства є забезпечення прав уразливих груп населення. Проявом гуманізації права, посилення його соціальної спрямованості та захисного потенціалу є становлення та розвиток ювенального права, основним завданням якого є захист та утвердження прав однієї з найуразливіших та найнезахищеніших груп населення - дітей. В Україні охорона дитинства та захист прав дітей об'єктивно стають одним з пріоритетів юридичного забезпечення національної безпеки, оскільки наявна депопуляція та невтішні демографічні прогнози, рівень якості життя дітей, який не відповідає гуманітарним світовим стандартам, зниження рівня освіченості, незадовільний стан правової культури, відсутність позитивної динаміки в протидії негативним явищам у дитячому середовищі ставлять під загрозу майбутнє та саме існування українського суспільства.

Формування правового суспільства та інтеграція нашої країни до європейської спільноти неможливі без виваженої державної політики захисту прав дитини. Тому для України особливо актуальним є розвиток нового пріоритетного напряму державної політики - ювенальної політики. Донедавна в теорії поняття «ювенальна політика» та «молодіжна політика» держави ототожнювалися. Наукове обґрунтування розмежування зазначених напрямів діяльності держави здійснила вітчизняний правознавець Н.М. Крестовська, стверджуючи, що ювенальна політика - це стратегія діяльності суспільства і держави щодо забезпечення відтворення та соціалізації нових людських поколінь - дітей, а молодіжна політика є дещо ширшою сферою.

Впродовж останніх років в Україні здійснено низку заходів, спрямованих на забезпечення прав і свобод дитини, серед яких: ратифікація міжнародно-правових актів щодо захисту прав дітей та приведення чинного законодавства України у відповідність до їх вимог; упровадження в життя національних і регіональних програм щодо покращання становища у сфері сім'ї та дитинства; посилення боротьби з окремими правопорушеннями в дитячому середовищі.

Нова якість життя вимагає від юридичної науки вивчення практики, опрацювання науково обґрунтованих рекомендацій щодо розв'язання існуючих суперечностей в організаційному та правовому забезпеченні захисту прав дитини, запровадження такого механізму державного управління в зазначеній сфері, який би відповідав сучасним реаліям життя.

Вищеназвані обставини зумовлюють актуальність теми дослідження в умовах розбудови України як соціальної, демократичної і правової держави.

У вітчизняній юридичній науці наукове опрацювання питання адміністративно-правової реалізації ювенальної політики відповідає початковому етапу досліджень і потребує узгодження з потребами практики реалізації державної політики даного спрямування.

Формування теоретичних засад реалізації та розвитку ювенальної політики знайшло висвітлення у працях провідних вчених адміністративістів В.Б. Авер'янова, С.Г. Стеценка, І.В. Арістової, І.П. Голосниченка, О.М. Бандурки, Р.А. Калюжного, проблеми адміністративно-правового забезпечення прав і свобод дітей торкались у своїх дослідженнях, В.Т. Білоус, В.О. Заросило, Т.Г. Корж-Ікаєва, А.М Подоляка, Т.О. Проценко, Л.А. Савченко та ін.

Дослідження теорії ювенального права та розвитку ювенальної політики відображені у працях російських вчених В.І. Абрамова, Н.Є. Борисової, О.В. Бутько, В.Ф. Воробйова, Л.Ю. Голишевої, О.В. Заряєва, В.В. Кулапова, О.А. Лактюнкіної, О.В. Марковічевої.

Проблему охорони дитинства та захисту прав дітей в сучасній українській юриспруденції досліджували представники таких галузей права, як цивільно-правова (Л.М. Зілковська, О.І. Карпенко, Л.В. Кулачок, Л.П. Короткова, В.Ю. Москалюк, Л.А. Ольховик, Ж.Л. Чорна) та кримінально-правова (В.М. Бурдін, Є.М. Гідулянова, Т.О. Гончар, А.Є. Голубов, В.В. Вітвіцька, М.Г. Заславська, С.М. Зеленський, С.Г. Киренко, С.М. Корецький, О.О. Левендаренко, Л.В. Левицька, В.Ф. Мороз, Г.М. Омельяненко, С.Г. Поволоцька, А.Б. Романюк, Н.С. Юзікова, О.О. Ямкова, А.О. Яровий та ін.). Окремі правознавці присвятили свої праці трудовим правовідносинам за участі дітей (О.С. Реус), імплементації міжнародного ювенального права (О.І. Вінгловська, Мохаммад Аль Нсур), С.А. Саблук, а також Н.М. Крестовська, яка систематизовано розглядає ювенальне право, досліджує його розвиток та сучасний стан, основи формування ювенальної політики в Україні та ін.

Проте сьогодні все ще залишається не достатньо вивченим поняття ювенальної політики; не відпрацьовані нормативна база та адміністративно-правовий механізм її реалізації в Україні. Постійні дискусії тривають і навколо питання щодо запровадження ювенальної юстиції в нашій державі. Жодним із дослідників не визначено та не проаналізовано прогалини в процесі забезпечення та реалізації ювенальної політики, не розглянуто основні напрями оптимізації адміністративно-правових засад її реалізації в Україні. Слід підкреслити, що розглядаючи зазначені питання, дослідники не приділяли належної уваги вивченню позитивного досвіду інших країн.

Актуальною є і проблема напрацювання відповідних науково-практичних рекомендацій щодо реформування адміністративно-правової системи України, в якій би враховувались особливості реалізації ювенальної політики держави, створення ювенальної юстиції та інституту омбудсмана для дітей. Немає і жодного монографічного дослідження, спеціально присвяченого даній проблемі.

Викладені обставини і зумовили обрання теми дисертації, актуальної як у науково-теоретичному, так і в практичному аспектах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження обрана згідно з Пріоритетними напрямами наукового забезпечення діяльності МВС України (п.п. 2, 6.10), затвердженими наказом МВС України від 29 липня 2010 року № 347. Робота спрямована на виконання основних положень Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку на початку третього тисячоліття, відповідає «Пріоритетним напрямам розвитку освіти і науки України на 2005-2010 рр.», затвердженим загальними зборами Академії правових наук України 9 вересня 2004 р., Указу Президента України від 11 липня 2005 р. № 1086 «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей» і Закону України від 5 березня 2009 року «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року».

Робота спрямована на подальшу реалізацію концепції реформування державних органів щодо вдосконалення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретичних та практичних положень щодо оптимізації адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні, напрацювання пропозицій і рекомендацій для вдосконалення адміністративно-правового регулювання у цій сфері.

Для досягнення даної мети в дисертації вирішувалися такі завдання:

– дослідити та проаналізувати історично-правові аспекти становлення ювенальної політики;

– визначити правовий зміст ювенальної політики як об'єкта адміністративно-правового забезпечення та реалізації;

– класифікувати ювенальні права дитини та визначити адміністративно-правові засади їх реалізації;

– сформулювати визначення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики;

– систематизувати основні напрями адміністративної діяльності органів та установ по реалізації ювенальної політики в Україні та надати рекомендації щодо підвищення ефективності їх функціонування;

– проаналізувати адміністративно-правові акти - інструменти реалізації ювенальної політики в Україні та запропонувати шляхи їх удосконалення;

– сформулювати науково-практичні пропозиції удосконалення окремих адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні;

– проаналізувати прогалини в адміністративно-правових актах та в діяльності органів і установ держави, з реалізації ювенальної політики та визначити можливості їх усунення;

– визначити та дослідити основні напрями оптимізації ювенальної політики в Україні.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади реалізації ювенальної політики в Україні.

Методи дослідження. При вирішенні завдань для реалізації поставленої мети у дисертації використовується комплекс дослідницьких методів і прийомів наукового пізнання. У роботі використано як загальнонаукові методи пізнання об'єктивної дійсності, що базуються на системному підході до досліджуваного об'єкта, так і спеціальні методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, поглядів учених на окремі питання, які є предметом дослідження (розділи 1, 2, 3). Історичний метод застосовувався під час історико-правового аналізу генези адміністративно-правового регулювання в галузі ювенальної політики у правовій доктрині та в законодавстві (підрозділ 1.1). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження проблемних питань розмежування компетенції різних суб'єктів, задіяних у справі адміністративно-правового регулювання в галузі ювенальної політики в Україні, з'ясування організаційно-правових аспектів адміністративно-правового регулювання в галузі ювенальної політики в Україні та інших країнах (підрозділи 3.1, 3.2). За допомогою системно-структурного методу здійснено аналіз нормативних актів, що становлять зміст адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні (підрозділи 2.1, 2.2). Вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечності і обґрунтованості суджень було дотримано при формулюванні висновків і пропозицій відповідно до мети дослідження. Метод моделювання, аналізу та синтезу використано при розробці пропозицій щодо вдосконалення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні. Кожен з використаних у межах дисертаційного дослідження методів виконує свою специфічну роль, а їх поєднання виявилося найбільш придатним для розв'язання поставлених у дисертації завдань.

Правовою основою дослідження є міжнародні документи, Конституція України, закони України, нормативні акти Президента України та Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, які визначають адміністративно-правові засади реалізації ювенальної політики.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, які характеризують адміністративно-правові засади реалізації ювенальної політики в Україні, узагальнення їх практичної діяльності, політико-правова публіцистика, довідкові видання та дані анкетування 164 експертів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні досліджень теоретичних і науково-прикладних проблем, пов'язаних із вивченням суспільних відносин у сфері адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні. Вперше також проведено дослідження щодо виокремлення структури державних органів та установ, наукове обґрунтування їх компетенції в сфері адміністративно-правової реалізації ювенальної політики держави. Комплексно розглянуто чинне законодавство та інші адміністративно-правові акти, обгрунтовано необхідність їх виокремлення в Ювенальний кодекс України.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, які мають важливе теоретичне і практичне значення. Основні з них такі:

уперше:

- визначено ювенальну політику як об'єкт адміністративно-правової реалізації, забезпечення та захисту прав осіб до 18 років;

- розроблено класифікацію, ювенальних прав, а саме: тих прав, що належать винятково дітям, та визначено адміністративно-правові засади їх реалізації;

- сформульовано авторське визначення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики як системи законодавчих актів та діяльності органів державної влади і громадськості щодо забезпечення та захисту прав дитини;

- запропоновано теоретичну модель Ювенального кодексу України - окремого кодифікованого нормативного акту, в якому відображено норми процесуального та матеріального права, що стосуються дітей;

удосконалено:

- теоретичне уявлення щодо становлення ювенальної політики в Україні;

- наукові підходи визначення ювенальної політики, зокрема, погляди на розуміння ювенальної політики;

- основні напрями адміністративної діяльності державних установ та громадських організацій, виходячи з дослідження їх функцій розмежовано на основні та допоміжні;

дістали подальшого розвитку:

- методи досліджень основних напрямів реалізації ювенальної політики в Україні;

- визначення напрямів створення моделі ювенальної юстиції в Україні;

- підходи щодо узагальнення світового досвіду у сфері реалізації ювенальної політики, які доцільно взяти за основу при створенні системи державних органів ювенальної юстиції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації основні положення та висновки, а також викладений і проаналізований нормативний і фактичний матеріал можуть бути використані в:

– науково-дослідній діяльності - при проведенні подальших досліджень з проблем адміністративно-правової реалізації ювенальної політики;

– правотворчості - пропозиції, визначені у дисертації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики шляхом удосконалення деяких нормативно-правових актів, а також систематизацію ювенального законодавства в Ювенальний кодекс України;

– практичній діяльності - для вдосконалення діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості щодо адміністративно-правового забезпечення прав дитини (Акт впровадження в практичну діяльність Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 14 липня 2010 року);

- навчальному процесі - при підготовці навчальної літератури, методичних матеріалів, проведенні аудиторних занять з ад'юнктами, курсантами, слухачами та студентами (Акт впровадження в навчальний процес Академії управління МВС від 7 червня 2010 року).

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданні кафедри адміністративного права та організації адміністративної діяльності Академії управління МВС, міжкафедральному семінарі кафедр адміністративного права та організації адміністративної діяльності, цивільно-правових дисциплін та державно-правових дисциплін та дотримання прав людини Академії управління МВС. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі організаційно-правові аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено здобувачем на п'яти науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції «Дотримання прав людини в діяльності МВС» (м. Харків, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Забезпечення прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ України» (м. Харків, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави» (м. Черкаси, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток систем і технологій підготовки керівних кадрів для органів державної влади» (м. Київ, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасного права» (м. Херсон, 2010 р).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено в 7 опублікованих наукових статтях і тезах доповідей на науково-практичних конференціях, 3 з яких опубліковані у фахових виданнях, визначених ВАК України.

Структура дисертації. Структура роботи зумовлена метою, завданнями, об'єктом та предметом дослідження і дає можливість детально розкрити тему. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують шість підрозділів, висновків, додатків на 12 сторінках і списку використаних джерел на 18 сторінках (199 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 213 сторінок, з них основний текст складає 183 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. «Історико-теоретична характеристика ювенальної політики в Україні», який містить два підрозділи, присвячено загальнотеоретичним питанням визначення поняття та сутності ювенальної політики як об'єкта адміністративно-правового регулювання, історіографії адміністративно-правового регулювання суспільних відносин у зазначеній сфері у законодавстві та правовій доктрині.

Підрозділ 1.1. «Історія становлення та сучасність ювенальної політики» містить результати опрацювання різних наукових, нормативних, публіцистичних джерел щодо визначення ювенальної політики, окреслення її історії становлення та адміністративно-правової реалізації. Зокрема, розглянуто особливості таких об'єктів адміністративно-правової реалізацї: «державна політика», «державна молодіжна політика» та «ювенальна політика», сформульовано авторське визначення поняття «ювенальна політика», проаналізовано її співвідношення з поняттям «молодіжна політика» та розглянуто роль останньої, як об'єкта адміністративно-правового забезпечення та реалізації. Досліджені наукові адміністративно-правові концепції щодо захисту прав дитини та реалізації ювенальної політики. Розглянуто вчення представників епохи Античності (Арістотеля, Сократа, Платона), Середньовіччя (Ф. Аквінського), Відродження (Н. Макіавеллі), Просвітництва (Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локка) та сучасності, які стосуються ювенальної політики. Зазначені наукові концепції покладено в основу характеристики адміністративно-правового забезпечення в ювенальній сфері на кожному етапі суспільного розвитку. Здобувачем опрацьовано розвиток ідеї прав дитини в законодавчому відображенні. Проаналізовано функції та генезу окремих міжародних організацій щодо реалізації ювенальної політики.

Зазначається, що в доктринах чітко виражена тенденція активності та спаду в нормотворчому процесі, приділення органами нормотворення певної уваги тим чи іншим питанням реалізації державної ювенальної політики, що дозволяє простежити загальну картину розвитку адміністративно-правових актів.

До основних проблем сучасного стану законодавчої бази щодо реалізації державної ювенальної політики в Україні віднесено: відсутність ідеологічного підходу в адміністративно-правовому забезпеченні ювенальної політики держави; роз'єднаність і наявність великої кількості нормативно-правових актів різної юридичної сили; високий рівень динамічності процесу нормотворення, часте прийняття нових норм, що ускладнюють зміст і структуру правового механізму; суперечності та прогалини у законодавстві у даній галузі; неоднозначність підходу тлумачення деяких категорій («дитина», «малолітній» «неповнолітній», «молода людина», тощо).

У підрозділі 1.2. «Теоретичні аспекти адміністративно-правового регулювання у сфері ювенальної політики в Україні» розглядаються загальнотеоретичні аспекти адміністративно-правового регулювання. Зокрема, здійснено загальну характеристику адміністративно-правового регулювання ювенальної політики та визначено її роль як обєкта адміністративно-правового забезпечення.

Здобувачем доведено, що ювенальна політика є об'єктом адміністративно-правової реалізації. Запропоновано авторське визначення ювенальної політики як об'єкта адміністративно-правової реалізації - це особливий вид діяльності держави з вироблення адміністративно-правових засад забезпечення та захисту прав осіб до 18 років.

Адміністративно-правові концепції реалізації ювенальної політики лежать в основі структури сучасного адміністративно-правового механізму її регулювання та реалізації. Їх змістовна специфіка повинна відображатись у наукових дослідженнях та при вирішенні практичних завдань зміцнення гарантій та захисту правового статусу дитини.

Розглянуто теоретичні засади функціонування адміністративно-правового механізму та його значення для реалізації ювенальної політики в Україні. Сформоване авторське визначення «адміністративно-правові засади реалізації ювенальної політики» як системи законодавчих актів та діяльності органів державної влади і громадськості щодо забезпечення та захисту прав дитини.

Проаналізовано і узагальнено основні вимоги міжнародних організацій до формування дитячих і молодіжних державних програм в Україні. Наведено статистичні дані, на основі яких охарактеризовано життєдіяльність сучасного молодого покоління. Здійснено власну класифікацію, тобто розподіл за певними ознаками, ювенальних прав дитини та запропоновано авторське їх визначення, а саме: ювенальні права - це сукупність норм та можливостей, що належать виключно дітям. Обґрунтовано розмежування зазначених прав на індивідуальні та колективні, розкрито зміст і визначено адміністративно-правові засади їх реалізації. Визначено деякі теоретичні аспекти змісту ювенальної політики в Україні та можливості її адміністративно-правової реалізації.

Розділ 2. «Організаційно-правові засади реалізації ювенальної політики в Україні» складається із двох підрозділів і присвячений поглибленому аналізу основних засад адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні. Досліджено зміст законодавчих та адміністративно-правових актів, а також особливості адміністративної діяльності державних органів та установ, за допомогою яких здійснюється реалізація ювенальної політики в державі.

У підрозділі 2.1. «Законодавчі та адміністративно-правові акти - інструменти реалізації ювенальної політики» на основі наукових узагальнень пропонується визначення інструментів реалізації ювенальної політики як системи законодавчих та адміністративно-правових актів, організаційних заходів та мір по встановленню і підтриманню нормативного життєзабезпечення дітей.

Складність ситуації щодо реалізації ювенальної політики у нашій країні, - закономірний результат її попереднього історичного розвитку, а також помилок і прорахунків, допущених протягом останніх років вже в незалежній Україні.

У підрозділі розглядається система міжнародних документів і національних адміністративно-правових актів, які містять гарантії ювенальних прав. На основі аналізу змісту деяких нормативних документів пропонується кілька класифікацій прав дитини та об'єктивно досліджуються наукові підходи до питань адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики. Визначаються особливості дитячої особистості та специфіка ювенального законодавства. Обгрунтовується необхідність систематизації ювенальних норм та створення Ювенального кодексу України, під яким автор розуміє окремий кодифікований нормативний акт, в якому відображено норми процесуального та матеріального права, що стосуються дітей. В додатках до дослідження запропоновано модель Ювенального кодексу України.

У підрозділі 2.2. «Адміністративна діяльність державних органів та установ щодо реалізації ювенальної політики в Україні» досліджуються організаційно-правові основи функціонування органів та установ по реалізації ювенальної політики в Україні, визначено напрями діяльності державних органів та шляхи адміністративно-правової реалізація ювенальної політики держави за допомогою системи центральних органів та органів державної влади, уповноважених на місцях. Систематизовано основні напрями адміністративної діяльності державних установ та громадських організацій, виходячи з розподілу їх функцій на основні та допоміжні. Розглянуто особливості їх взаємодії по вертикалі та по горизонталі. Обґрунтовано необхідність адміністративно-правової реформи, спрямованої на скорочення кількості державних органів та установ, а також на усунення дублювання їх функцій у сфері реалізації ювенальної політики в Україні. Науково обґрунтовано позитивний, на думку здобувача, початок адміністративно-правової реформи щодо оптимізації діяльності системи центральних органів виконавчої влади в сфері ювенальної політики України, що зменшить кількість органів та установ і спростить їх діяльність. Також запропоновано доповнити назву новоствореного Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, наступним: «Міністерство освіти і науки, дітей, молоді та спорту».

Розділ 3. «Перспективи розвитку адміністративно-правових інституцій щодо реалізації ювенальної політики в Україні» складається із двох підрозділів і присвячений аналізу прогалин у процесі реалізації ювенальної політики та обґрунтуванню основних напрямів оптимізації адміністративно-правових засад ювенальної політики в Україні.

У підрозділі 3.1. «Аналіз прогалин в процесі забезпечення та реалізації ювенальної політики в Україні на основі статистичних та інших даних проведено правовий аналіз функціонування та визначено основні прогалини у процесі забезпечення та реалізації ювенальної політики держави. Зокрема досліджено деякі прогалини в системі адміністративно-правових актів, обґрунтовано недосконалість їх змісту. Окреслено основні проблеми, які виникають у процесі реалізації ювенальної політики в Україні через неповноту законодавчого забезпечення її реалізації.

Розглянуто також проблеми функціонування державних органів та установ, що опікуються питаннями дітей, дублювання ними основних напрямів діяльності по реалізації ювенальної політики

У підрозділі 3.2. «Основні напрями оптимізації адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні» узагальнено наукові дослідження щодо взаємодії держави та суспільства, зокрема з «дитячим середовищем» у сучасних умовах. Удосконалено деякі теоретично обґрунтовані погляди науковців щодо визначення механізму адміністративно-правової реалізації ювенальної політики держави. Розвиток адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні, на думку здобувача, доцільно спрямовувати у напрямі поширення децентралізації й підвищення ролі органів місцевого самоврядування, що безпосередньо працюють із дітьми, їх батьками та особами, які їх замінюють. При цьому автор вважає за доцільне врахувати існуючий позитивний досвід європейських країн по створенню системи органів ювенальної юстиції, з урахуванням українського менталітету.

Запропоновано при створенні системи органів ювенальної юстиції взяти за основу накопичений світовий досвід. Основними принципами діяльності органів ювенальної юстиції пропонується визначити: принцип верховенства права; принцип пріоритетності запобіжних та виховних заходів у протидії правопорушенням дітей; принцип соціальної насиченості; принцип максимальної індивідуалізації; принцип доступності; принцип пріоритету відновного правосуддя; принцип рівної уваги до інтересів дитини, яка перебуває в небезпеці, дитини-потерпілого та дитини-правопорушника; принцип конфіденційності; та інші.

Автором розроблено теоретичну модель практичного функціонування ювенальної юстиції, яка необхідна для України на основі проаналізованих наукових поглядів узагальнено її структуру та сформовано особливості її діяльності щодо адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні. Визначено основні напрями оптимізації адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні. Зазначено, що проведення адміністративної реформи в Україні є одним із напрямів оптимізації у сфері реалізації ювенальної політики. На прикладах досвіду європейських країн доведено необхідність запровадження в Україні системи ювенальної юстиції. Теоретично обґрунтоване власне визначення ювенальної юстиції та визначено її роль в процесі реалізації ювенальної політики в Україні.

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі чинного законодавства України, міжнародно-правових актів, практики застосування їх норм, а також теоретичного осмислення ряду наукових праць із різних галузей національного права України і вивчення позитивного зарубіжного досвіду проблематики роботи, здобувачем запропоноване нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні поняття та сутності предмету, генезису та систематизації адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні, основних елементів організаційно-правової системи їх реалізації і основних пріоритетів реформування. Здобувачем сформульовано низку пропозицій, висновків і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного наукового завдання. Основні з них такі:

1. В процесі дослідження історії становлення ювенальної політики, здобувач дійшла висновку, що питання захисту прав дитини в Україні є актуальними. У сучасному світі лише ті країни є демократичними, в яких права дитини закріплені законом у відповідності з загальновизнаними міжнародно-правовими стандартами, які підтримуються владою та визнаються пріоритетними. Приєднання України до міжнародних конвенцій обумовлює новий підхід до визначення векторів адміністративно-правової реалізації ювенальної політики держави, формує її межі та особливості. На підставі аналізу адміністративно-правові концепції щодо захисту прав дитини та реалізації ювенальної політики розглянуто у вченнях представників епохи Античності (Арістотеля, Сократа, Платона), Середньовіччя (Ф.Аквінського), Відродження (Н. Макіавеллі), Просвітництва (Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локка) та сучасності. Зазначені наукові концепції покладено в основу характеристики адміністративно-правового забезпечення в ювенальній сфері на кожному етапі суспільного розвитку.

2. Визначено, що захист прав дитини - один з найважливіших напрямів адміністративно-правової діяльності держави, обумовлений особливостями ювенальної політики в Україні. Автором сформовано власне визначення ювенальної політики як об'єкта адміністративно-правової реалізації, тобто особливого виду діяльності держави щодо формування засад забезпечення та захисту прав дитини. Адміністративно-правові концепції реалізації ювенальної політики лежать в основі структури сучасного адміністративно-правового механізму її регулювання та реалізації. Їх змістовна специфіка має адекватно відображатись у наукових дослідженнях та при вирішенні практичних завдань зміцнення гарантій та захисту правового статусу дитини, правотворчості та правозастосування.

3. Вивчення теоретичних основ та практики діяльності органів державної влади надали змогу класифікувати, розподіливши за певними ознаками, ювенальні права, тобто, ті права, що належать виключно дітям - на індивідуальні та колективні, розкриваючи, зміст та визначаючи адміністративно-правові засади їх реалізації.

4. Сформульовано авторське визначення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики як системи законодавчих актів та діяльності органів державної влади і громадськості щодо забезпечення та захисту прав дитини. При цьому дитина розглядається в іншому аспекті, ніж визначено нормами національного законодавства.

5. На підставі аналізу змісту адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні визначено напрями діяльності державних органів у цій сфері. Адміністративно-правова реалізація ювенальної політики держави здійснюється за допомогою системи центральних органів та органів державної влади, уповноважених на місцях. Розглянуто особливості їх взаємодії по вертикалі та по горизонталі, запропоновано реформування адміністративно-правової системи органів та установ, які реалізують ювенальну політику в Україні, з метою уніфікації їх діяльності та чіткого розмежування функцій. Науково обґрунтовано позитивний, на думку здобувача, початок адміністративно-правової реформи щодо оптимізації діяльності системи центральних органів виконавчої влади в сфері ювенальної політики України, що зменшить кількість органів та установ і спростить їх діяльність. Також запропоновано доповнити назву новоствореного Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, наступним: «Міністерство освіти і науки, дітей, молоді та спорту».

6. З метою удосконалення адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні опрацьвано проблеми сучасного дитячого середовища, зібрано та узагальнено статистичні дані, що дало можливість стверджувати: сучасні адміністративно-правові акти, які забезпечують реалізацію ювенальної політики в державі, потребують удосконалення і адаптації до міжнародних норм, ратифікованих Україною. Аналіз законодавства України, спрямованого на реалізацію ювенальної політики держави, дозволив зробити висновок, що на сьогодні існує значна кількість адміністративно-правових актів щодо захисту прав дітей, але вони не впорядковані у єдину взаємопов'язану систему. Тому здобувачем запропоновано систематизувати законодавство про дітей та створити Ювенальний кодекс України, модель якого запропонована автором.

7. Удосконалено наукові підходи щодо діяльності механізму адміністративно-правової реалізації ювенальної політики держави, сформовані на основі узагальнення міжнародного досвіду та урахування історичних і національних особливостей українського народу. Розвиток адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні, на думку здобувача, доцільно спрямовувати у напрямі поширення децентралізації й підвищення ролі органів місцевого самоврядування, що безпосередньо працюють із дітьми, їх батьками та особами, які їх замінюють.

8. Запропоновано при створенні системи органів ювенальної юстиції взяти за основу накопичений світовий досвід. Проаналізовано модель англосаксонської та континентальної моделі ювенальної юстиції, розглянуто їх повноваження та основні принципи діяльності.

9. Визначено теоретичну модель ювенальної юстиції, яка необхідна для України, на основі проаналізованих наукових поглядів узагальнено її структуру та сформовано особливості її діяльності щодо адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні.

Висновки, пропозиції і рекомендації, сформульовані на осннові результатів наукового дослідження, мають сприяти удосконаленню адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Максименко О. В. Історія формування ювенальної політики / О. В. Максименко // Наука і правоохорона. - 2010. - № 2 (8). - С. 178-183.

2. Максименко О. В. Нормативно-правові засади реалізації ювенальної політики в Україні / О. В. Максименко // Вісник Академії управління МВС. - 2010. - № 3 (15). - С. 126-132.

3. Максименко О. В. Окремі функції державних органів та установ з реалізації ювенальної політики в Україні / О. В. Максименко // Бюлетень з обміну досвідом роботи Управління видавничо-поліграфічної діяльності ГШ МВС України. - 2010. - № 183. - С. 67-72.

4. Максименко О. В. Основні напрями реалізації положень Конвенції «Про права дитини» в сучасних умовах / О. В. Максименко // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Забезпечення прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ України за сучасних умов», (Харків, 4 груд. 2009 р.). - Харків, 2009. - С. 392-394.

5. Максименко О. В. Шляхи реалізації ювенальної політики в Україні / О. В. Максименко// Зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави», (Черкаси, 2010 р.). - Черкаси, 2010. - С. 156-157.

6. Максименко О. В. Деякі аспекти формування ювенальних судів в Україні / О. В. Максименко // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Розвиток систем і технологій підготовки керівних кадрів для органів державної влади», (Київ, 2010 р.). - К., 2010. - С. 63-64.

7. Максименко О. В. Реформування системи освіти в Україні як частина реалізації ювенальної політики держави / О. В. Максименко // Зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. «Теорія і практика сучасного права», (Херсон, 29 жовт. 2010 р.). - Херсон, 2010. - С. 183-187.

АНОТАЦІЯ

Максименко О. В. Адміністративно-правові засади реалізації ювенальної політики в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Державний науково-дослідний інститут МВС України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена висвітленню адміністративно-правових засад реалізації ювенальної політики в Україні. Проаналізовано генезис адміністративно-правових засад ювенальної політики в законодавстві та правових концепціях. Визначено поняття та специфіку ювенальної політики як об'єкта адміністративно-правової реалізації. Розглянуто елементи адміністративно-правового механізму та засад реалізації ювенальної політики в Україні, систематизовано основні напрями адміністративної діяльності державних установ та громадських організацій, виходячи з дослідження їх функцій на основні та допоміжні. Науково обґрунтовано необхідність адміністративно-правової реформи, спрямованої на скорочення кількості державних органів та установ, а також на усунення дублювання їх функцій у сфері реалізації ювенальної політики в Україні. Запропоновано теоретичну модель Ювенального кодексу України - окремого кодифікованого нормативного акту, в якому відображено норми процесуального та матеріального права, що стосуються дітей У даному дослідженні проаналізовано зарубіжний досвід та сформульовано передумови і пріоритети його запозичення в Україні, а також окреслено основні напрями щодо оптимізації адміністративно-правової реалізації ювенальної політики в Україні.

Ключові слова: діти, ювенальна політика, адміністративно-правові засади реалізації, генезис, ювенальна юстиція, Ювенальний кодекс України.

АННОТАЦИЯ

Максименко Е. В. Административно-правовые основы реализации ювенальной политики в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Государственный научно-исследовательский институт МВД Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена определению административно-правовых оснований реализации ювенальной политики в Украине. Проанализировано генезис административно-правовых оснований ювенальной политики в системе законодательства и правовых концепциях. Определено, что в своем развитии ювенальная политика проходит несколько этапов и поддается эволюционным изменениям. Разсмотрено особенности реализации ювенальной политики в эпоху Античности, Средневековья, Возрождения, Просвещения и нашего времени. Подчеркнуто, что особенное значение при формировании административно-правовых оснований реализации ювенальная политика приобретает в ХХ веке.

Определены понятие и специфика ювенальной политики как объект административно-правовой реализации. Дано авторское определение ювенальной политики как объекта административно-правовой реализации, а именно то, что она является особенным видом деятельности государства направленного на выработку административно-правовых оснований обеспечения и реализации прав детей. Проведено исследование элементов административно-правового механизма и оснований реализации ювенальной политики в отношении лиц не достигших 18 лет. Также разсмотрено авторское опредиление и классификацию ювенальных прав детей на: индивидуальные ювенальные права и коллективные ювенальные права.

В даной работе систематизировано основные направления деятельности государственных органов, учреждений и общественных организаций, исходя с исследования их функций на основне и вспомагательные. Научно обосновано необходимость административно-правовой реформы, направленной на сокращение количества государственных органов и учреждений, а также на устранение дублирования их функций у сфере реализации ювенальной политики в Украине. Также проанализировано административно-правовые акты, как инструменты государства направленные на реализацию ювенальной политики, внесены предложения теоретической модели Ювенального кодекса Украины - отдельного кодифицированного нормативного акта, в котором отражены нормы процессуального и материального права, касающиеся детей.

Исследовано зарубежный опыт и сформулированы его предпосылки и приоритеты взаимствования в Украине, а также охарактеризировано основные направления оптимизации административно-правовой реализации ювенальной политики в Украине. Научно обосновано предложение по созданию системы органов ювенальной юстиции в Украине, разработано теоретическую модель ее практической деятельности.

Ключевые слова: дети, ювенальная политика, административно-правовые основания, генезис, ювенальная юстиция, Ювенальный кодекс Украины.

ANNOTATION

Maksymenko O. V. Administrative and Legal Principles of Realization in Juvenile Policy in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on receipt of scientific degree of candidate in jurisprudence in specialty 12.00.07 - Administrative Law and Process, Financial Law, Informational Law. - State Research Institute of Ukraine's Ministry of Interior, Kyiv, 2011.

The dissertation is devoted for consideration of administrative and legal principles of realization in Juvenile policy in Ukraine. The genesis of administrative and legal principles in Juvenile policy in legislation and legal conceptions were analyzed. The meaning and specific of Juvenile policy were determined as the object of administrative and legal realization.

The elements of administrative and legal mechanism and base of the realization of Juvenile policy in Ukraine were considered, the head ways of administratine activity of state bodies and public organizations were divided into main and additional according to their functions. The nessecity of administrative and legal reform aimed at the shortage of state organs and organizations and the elimination of repetition of their functions in the sphere of the realization of Juvenile policy in Ukraine was scientifically grounded. The theoretical model of Juvenile code of Ukraine - separate coded legal act that comprises material and procedure norms conserning children was proposed. In the research the foreign experience was analyzed and pre-conditions and priority of its borrowings in Ukraine were formulated, also main ways of administrative and legal principles of optimization of administrative and legаl realization of Juvenile policy in Ukraine were outlined.

Key words: children, Juvenile policy, administrative and legal base of realization, genesis, Juvenile justice, Juvenile code Ukraine.

Размещено на Allbest.ru

...